Аналіз технології виробництва та переробки яловичини в умовах АФ "Надія" Чугуївського району Харківської області

Аналiз технологiї виробництва та переробки яловичини в умовах АФ "Надiя" Чугуївського району Харкiвської областi Харкiвська державна зооветеринарна академiя Факультет заочного навчання Кафедра технологiї переробки i стандартизацiї продуктiв тваринництва на тему: «Аналiз технологiї виробництва та переробки яловичини в умовах АФ «Надiя»Чугуївського району Харкiвської областi» Виконавець: студентка 5 курсу 3 групи Москалюк Галина Іванiвна Керiвник: док. с. -г. наук, професор Пруднiков В. Г. Змiст Вступ 1. Мета, задачi i методи виконання роботи 4. Власнi дослiдження 4. 1 Характеристика стада 4. 2 Умови утримання та годiвля худоби 4. 3 Технологiя виробництва яловичини в умовах господарства 4. 3. 1 Технологiя вирощування молодняка 4. 4 Ефективнiсть виробництва яловичини 4. 6 Перспективи розвитку виробництва яловичини Висновки та пропозицiї Вступ Ефективнiсть виробництва м'яса i м'ясопродуктiв, їх якiсть значною мiрою залежить вiд регiону, вигляду i породи тварин, умов їх годування i змiсту, а також вiд технiчної оснащеностi м'ясопереробних пiдприємств. З пiдвищенням угодованої худоби збiльшується вихiд м'яса в туше. Так, велику рогату худобу вищих кондицiй забезпечує вихiд 56-58 % м'яса, а середнiх тiльки - 35-50%. Не дивлячись на скорочення чисельностi худоби останнiми роками, якiсть забiйного поголiв'я в республiцi не пiдвищувалася, а скорiше навiть i погiршало. Середня маса однiєї особини великої рогатої худоби i свинячою, реалiзованою iз забiй, знизилася до рiвня 60-х рокiв. В зрiвняннi з 1990 р. зросло постачання на переробку некондицiйних тварин. Середньодобовий прирiст при вирощуваннi i вiдгодiвлi худоби залишається украй низьким. Необхiдну масу для реалiзацiї велика рогата худоба набирає у вiцi вiд 33-35 мiсяцiв замiсть 16-18 мiсяцiв при середньоiнтенсивної технологiї вирощування, свинi - за 13-14 мiсяцiв, що удвiчi бiльше норми. Це є не тiльки однiй з головних причин низької якостi м'яса, але i високiй трудомiсткостi i збитковостi виробництва м'яса. В наступний час зусилля виробникiв повинно бути направлено, поряд зi збiльшенням кiлькостi, на пiдвищення якостi яловичини, поширення її асортименту i зниження собiвартостi. Виконання цих задач в бiльшостi залежить вiд того, наскiльки будуть використанi резерви збiльшення виробництва i покращення якостi. На жаль , в наступний час для забою на м’ясопереробнi пiдприємства доставляється незначна кiлькiсть тварин м’ясних порiд iз постачаємих тварин бiльшiсть має низьку живу масу та вгодованiсть. Молочне скотарство було i поки що залишається єдиним джерелом виробництва яловичини. Однак у зв'язку з iнтенсифiкацiєю цiєї галузi спостерiгається зменшення поголiв'я дiйного стада i кiлькостi приплоду який вирощується для вiдгодiвлi що приводить до скорочення виробництва яловичини. забiйних кондицiй, застосування промислового схрещування корiв молочного i молочно-м'ясного напряму продуктивностi з бугаями м'ясних порiд, розвитку м'ясного скотарства i створення товарних стад. Тому збiльшення виробництва яловичини має велике народногосподарське значення. Метою випускної роботи стало, розглянути джерело виробництва яловичини в господарствi, вивчити iснуючу технологiю переробки худоби в умовах господарства, проаналiзувати систему реалiзацiї худоби на м’ясо, розрахувати ефективнiсть виробництва яловичини та розглянути шляхи збiльшення виробництва яловичини в господарствi. Перед нами були поставленi наступнi задачi: - Зробити аналiз економiчної дiяльностi господарства та аналiз стада. - Розглянути джерело виробництва яловичини в господарствi. - Проаналiзувати технологiю виробництва та переробки яловичини в господарствi. - Зробити висновки та пропозицiї виробництву. Робота виконувалася на базi АФ «Надiя» Чугуївського району Харкiвської областi При виконаннi роботи були використаннi також загальноприйнятi методи i методики дослiдження. М'ясна продуктивнiсть оцiнювалась окомiрним методом i за забiйними показниками (жива маса, забiйний вихiд). Забiй тварин проводили в господарствi. Реалiзацiя тварин живою масою здiйснювалась на Чугуївський м’ясокомбiнат. 2. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ Людство розводить велика рогата худоба i готує блюда з яловичини i телятини протягом багатьох столiть. Всi сучаснi рiзновиди великої рогатої худоби, що вирощуються в промислових масштабах, походять вiд дикого бика (bos primigenius), вперше одомашненого близько 8000 рокiв тому в тих краях, де сьогоднi розташованi Македонiя i Туреччина. До теперiшнього часу виведенi сотнi чистокровних порiд i величезна кiлькiсть гiбридних, таких, що розповсюдилися по всiх п'яти континентах. Кожна з iснуючих порiд має свої особливостi, залежнi вiд клiмату, навколишнього середовища i потреб людей, що займаються їх розведенням. У Пiвнiчнiй Америцi, Австралiї i Аргентинi основна частина товарної яловичини проводиться в результатi забою бикiв i корiв високопродуктивних м'ясних порiд, що пасуться величезними стадами на обгороджених пасовищах; їх розводять виключно для вiдправки на бойню. У європейських країнах порiвняно невеликi ферми зазвичай сумiщають виробництво м'яса з виробництвом молока. Деякi породи, правда, розлучаються тiльки iз-за високої якостi їх м'яса, проте, в тому, що пригнiчує своїй бiльшостi, велика рогата худоба вiдбирається i схрещується так, щоб вiд стада можна було отримувати i хорошу яловичину, i багато молока [7]. товарної яловичини отримують в результатi забою молодих кастрованих бичкiв, а що майже всю залишилася — з туш нетелiв. Методи розведення худоби рiзноманiтнi i залежать вiд двох чинникiв: типу земельних угiдь i цiн на корми. Деякi вважають економiчно вигiдними вести iнтенсивну зернову вiдгодiвлю своїх тварин i забивати їх через 10 або 11 мiсяцiв пiсля народження. Іншi вiдправляють молодняка на пасовищi до тих пiр, поки вiн не досягне рiчного вiку, потiм переходять на «фiнiшну» вiдгодiвлю тварин зерном i лише пiсля цього, визначають їх на забiй; на все йде, в середньому, 18—20 мiсяцiв. Фермер, у якого декiлька пасовищних угiдь, може дозволити собi вiдгодовувати тварин практично однiєю травою i фуражними культурами i вiдправляти на бiйню у вiцi двох i бiльше рокiв, коли вони стануть достатньо вгодованими. Не дивлячись на те, що рiзнi породи великої рогатої худоби набирають вагу з рiзною швидкiстю, оптимальних смакових якостей м'ясо тварин набуває, коли їм виповнюється два роки. Свiтовий досвiд свiдчить про те, що саме тiльки молочне скотарство не взмозi дати потрiбну кiлькiсть i якiсть яловичини. Так, одна високопродуктивна корова здатна забезпечити молоком 10-15 чоловiк, а м'ясом - не бiльше 5-6. Тому вирiшити проблему виробництва яловичини можна лише при створеннi м'ясного скотарства й умови для цього є. За розрахунками фахiвцiв, для повного забезпечення населення України високоякiсною яловичиною й телятиною, вiдповiдно до науково обгрунтованої норми харчування, необхiдно мати на кожнi п¢ять молочних корiв одну м¢ясну. Інтенсифiкацiя молочного скотарства сприятиме змiнi цього спiввiдношення - чисельнiсть молочних корiв у перспективi зменшиться, а м¢ясних, навпаки, збiльшиться. При цьому подальший прирiст яловичини повинен забезпечуватися за рахунок розвитку м¢ясного скотарства як самостiйної галузi тваринництва. Основна перевага спецiалiзованого м¢ясного скотарства полягає в значно менших потребах у людських резервах за рахунок виключення найбiльш трудомiстких технологiчних операцiй при доїннi корiв i випоюваннi телят. М'ясне скотарство не потребує великих затрат i засобiв виробництва. У цiй галузi можна застосувати комплексну механiзацiю робiт, що забезпечує високу продуктивнiсть працi. Розвиток цiєї галузi дозволяє скоротити значну кiлькiсть концентрованих кормiв, якi можуть бути бiльш ефективно використанi в iнших галузях тваринництва (птахiвництвi, свинарствi, молочному скотарствi) [6, 17, 27, 30, 31 ]. Нинi м'ясну худобу, в Українi розводять у 250 господарствах, в яких налiчується близько 150 тис. голiв, у т. ч. понад 44,6 тис. корiв. Це дуже мало, i в цiлому стримує прискорений розвиток м'ясного скотарства. Починаючи з 70-х рокiв, в Українi було обгрунтовано доцiльнiсть i визначено шляхи створення вiтчизняних м'ясних порiд i розвитку спецiалiзованої галузi м'ясного скотарства. Цiлеспрямована робота вчених i практикiв завершилася створенням трьох вiтчизняних м'ясних порiд – української, волинської i полiської [8, 12, 13, 22, 23 ]. утримання тварин. Породи тварин роблять вплив на харчову цiннiсть м'яса. Цiннiшим прийнято рахувати яловичину, отриману вiд м'ясних порiд великої рогатої худоби. Таке м'ясо мiстить велика кiлькiсть м’язевої тканини i найбiльш вдале спiввiдношення м'язової i жирової тканин. Крiм того, за органолептичними показниками м'ясо тваринних м'ясних порiд вiдрiзняється пiсля кулiнарної обробки соковитiстю, нiжною консистенцiєю, приємним смаком i ароматом [4, 11, 21, 28 ]. По статi тварин пiдроздiляють на самцiв, самок i кастратiв. Цiннiшим вважають м'ясо кастратiв i самок [ 10,19, 20, 22 ]. змiнюється колiр жиру i м'язiв. Вгодована тварин характеризується розвитком мускулатури i вiдкладенням жиру. Вiд вгодованостi залежить морфологiчний (спiввiдношення окремих тканин) i хiмiчний склад м'яса, смак i аромат м'ясних продуктiв [1, 9, 11, 20]. Для м'ясопереробної промисловостi перш за все має значення м'ясна продуктивнiсть, яка характеризується в основному забiйною вагою тварин i забiйним виходом м'яса [1]. Жива вага — це маса тварини, визначувана шляхом зважування або промiрами. Забiйна вага — маса тушi тварини без голови, нiг i внутрiшнiх органiв, виражена в кiлограмах. Породи великої рогатої худоби залежно вiд переважної продуктивностi розрiзняють в трьох напрямках: - м’ясне, молочне i комбiноване. Для м'ясної промисловостi найбiльшу цiннiсть представляють породи м'ясного напряму. М'ясна худоба володiє поряд вiдмiтних ознак: дає великий вихiд м'яса, скоростиглий, має легкий кiстяк — скелет. У тушах м'ясної худоби переважає мускульна тканина. Жир накопичується в помiрнiй кiлькостi i вiдкладається переважно мiж м'язами i в менших кiлькостях на поверхнi тушi i у внутрiшнiй порожнинi. Морфологiчна будова i хiмiчний склад яловичини та її харчова цiннiсть. М'ясом називають скелетну мускулатуру забiйних тварин з прилеглими до неї тканинами. Тканини, з яких складається м'ясо, пiдроздiляють на м’язеву, жирову, сполучну i кiсткову. Хiмiчний склад, анатомiчна будова тканин вельми рiзнi, тому загальнi властивостi м'яса залежатимуть i мiнятимуться вiд кiлькiсного спiввiдношення цих тканин [1, 2, 5, 11, 15]. М'ясо i м'яснi продукти є постачальниками бiологiчно цiнних бiлкiв. По своєму хiмiчному складу бiлки м'яса близькi до бiлок тiла людини i мiстять всi необхiднi для побудови тканин органiзму людини амiнокислоти. Жири, що мiстяться в м'ясi, обумовлюють високу калорiйнiсть м'ясних продуктiв. Жири є джерелом насичених i життєво необхiдних ненасичених кислот жирного ряду. Крiм того, жири беруть участь в утвореннi аромату i смаку м'яса. У м'ясi мiстяться азотистi i безазотистi екстрактнi речовини, якi впливають на смак виробiв з нього i є енергiйними збудниками секрецiї шлункових залоз людини. М'ясо, i особливо внутрiшнi органи забiйних тварин, мiстять багато вiтамiнiв i мiнеральнi речовини [1, 2, 3, 5, 11, 14]. М'язова тканина. М'язова тканина володiє найбiльшою харчовою цiннiстю i високими смаковими достоїнствами. М'язова тканина складається з м'язових волокон i мiжклiтинної речовини. Волокна мають нерiвномiрно округлу форму i сильно витягнутi в довжину. Залежно вiд будови i характеру скорочення м'язова тканина дiлиться на поперечносмугасту i гладку. Поперечносмугаста м'язова тканина пов'язана з кiстками скелета i складає основну масу м'яса. Окремi волокна цiєї тканини мiстять безлiч ядер. в областi тулуба i кiльцеподiбнi — розташованi навколо отворiв. По мiсцю розташування окремi групи м'язiв пiдроздiляють на м'язи голови, тулуба i кiнцiвок. Розташування м'язiв i виконуванi ними функцiї роблять вплив на якiсть м'яса. Групи м'язiв, що iнтенсивно працювали за життя тварини, мiстять бiльше сполучної тканини, яка обумовлює жорсткiсть i знижену харчову цiннiсть м'яса. Найбiльше навантаження несуть м'язи шиї, грудям, черевнi м'язи i м'язи переднiх кiнцiвок. Найбiльш вираженi цi вiдмiнностi у яловичини i баранини i значно менше у свинини. ферменти i вiтамiни. Бiлковi речовини складають близько 80% сухого залишку м'язової тканини. М'язова тканина мiстить бiлки, що володiють високою бiологiчною цiннiстю. Окремi структурнi утворення м'язової тканини вiдрiзняються по хiмiчному складу i харчовiй цiнностi. Хiмiчний склад екстрактних речовин м'язової тканини непостiйний i залежить вiд глибини пiслязабiних змiн в м'ясi. Окремi екстрактнi речовини або продукти їх перетворень iстотно впливають на багато важливих властивостей м'яса. Вони роблять вплив на консистенцiю м'яса, влагоутримуючу здатнiсть бiлкiв i частково визначають смак i аромат продуктiв. Екстрактнi речовини пiдроздiляють на азотистi i безазотистi. До азотистих речовин належать: карнозин, креатин, аденозинтрифосфорна кислота i продукти її розпаду, вiльнi амiнокислоти, глютатион, пуриновi i пиримидиновi пiдстави. Багато хто з перерахованих низькомолекулярних з'єднань бере участь в утвореннi смаку i аромату м'ясних продуктiв. За змiстом креатину судять про фортецю бульйону. Глютатiон активiзує м'язовi ферменти, полiпшуючi консистенцiю м'яса. До групи безазотистi екстрактних речовин вiдносять: глiкоген, декстрин, мальтозу, глюкозу, молочна i пiровиноградна кислоти. м'язовiй тканинi глiкоген мiститься як у вiльному, так i в пов'язаному з бiлками станi. Вмiст глiкогену в м'язах досягає 0,8%, але значно бiльше його в печiнцi. У м'язах вiдгодованих i угодованих тварин глiкогену дещо бiльше, нiж у виснажених, стомлених i хворих тварин. Пiсля забою тварини глiкоген розпадається з освiтою в основному молочної кислоти, вiд змiсту якої залежать багато процесiв, що побiчно роблять вплив на консистенцiю i смаковi якостi м'яса. Крiм того, кисле середовище, обумовлене накопиченням молочної кислоти, перешкоджає розвитку гнильної мiкрофлори. Сполучна тканина. Ця тканина виконує в органiзмi механiчну функцiю, зв'язуючи окремi тканини мiж собою i скелетом. Сполучна тканина має багато рiзновидiв: ретикулярну, рихлу i щiльну, еластичну, хрящову i кiсткову. Із сполучної тканини побудованi сухожилля, суглобовi зв'язки, окiстя, оболонки м'язiв, хрящi дихальних шляхiв, вушнi раковини, мiжхребетнi зв'язки i кровоноснi судини [1, 2, 3, 5, 11, 14]. волокна. Залежно вiд спiввiдношення цих волокон мiняються i властивостi сполучної тканини. Колагеновi волокна, володiючи значною мiцнiстю, утворюють складну структуру. Основу колагенових волокон складає волокнина, тобто дрiбнi тонкi волокна. Эластиновi волокна мiстяться в сполучнiй тканинi в меншiй кiлькостi, чим колагеновi. Виняток становить еластична тканина, що входить до складу потилично-шийної зв'язки i крупних кровоносних судин. Эластиновi волокна мають однорiдну структуру i меншу мiцнiсть, чим колагеновi. Колагеновi i пружнi еластиновi волокна обумовлюють жорсткiсть м'яса. З вiком тварини помiтно зменшуються розчиннi фракцiї волокон i товщають прошарки сполучної тканини в м'язах. Цi вiковi змiни приводять до збiльшення жорсткостi м'яса. Основними бiлками сполучної тканини є: колаген, эластин, ретикулiн, муцини, мукоїди. Колаген входить до складу всiх видiв сполучної тканини, але особливо багато його в сухожиллях (до 35%) i кiстках (до 20%). Колаген не розчиняється в холоднiй водi, але набухає. Еластин вiдрiзняється винятковою стiйкiстю до дiї гарячої води i не утворює при нагрiваннi глютин. У еластинi немає оксипролiну, дуже мало незамiнних амiнокислот, тому харчова цiннiсть еластину низька. Жирова тканина. Жирова тканина представляє видозмiнену рихлу сполучну тканину. Жировi клiтки виникають з клiтин сполучної тканини у мiру накопичення в них жиру. Ядро i протоплазма при заповненнi клiтки жиром вiдтiсняється до периферiї, а сама клiтка збiльшується в розмiрах. Розмiр жирових клiток залежить вiд угодованої i мiсця розташування їх в тiлi тварини: у бiльш угодованих тварин жировi клiтки бiльшi, нiж у менш вгодованих [1]. мiж м'язами i м'язовими пучками, утворюючи прошарки жиру, а у безпородних i старих тварин — в черевнiй частинi i пiдшкiрнiй клiтковинi i вiдсутнiй мiж м'язами. Залежно вiд розташування в тiлi тварини жирова тканина має вiдповiднi назви. Пiдшкiрна жирова тканина великої рогатої худоби називається поливом. До складу жирової тканини входять: жири вiд 73 до 97%, вода, бiлки i в невеликих кiлькостях жироподiбнi речовини, вiтамiни i ферменти, пiгменти i мiнеральнi речовини. Склад жиру у рiзних видiв забiйних тварин неоднаковий i навiть у однiєї тварини жир в рiзних частинах тiла вiдрiзняється за своїми властивостями. На хiмiчний склад жиру впливають вигляд, порода, пiдлога i угодована тварини, характер вiдгодiвлi i вiк. Яловичий жир (внутрiшнiй) має щiльну, крошливу консистенцiю, межмишечный i поливши — м'якший. Запах абсолютно свiжого жиру своєрiдний, слабкий, але досить приємний. Колiр жиру залежить вiд корму i може бути вiд бiлого i кремово-жовтого до жовтого. Старi тварини мiстять iнтенсивно забарвлений жир. Жир кишечнику має сiруватий вiдтiнок. До фарбувальних речовин яловичого жиру вiдносять каротин (червоного кольору) i ксантофилл (жовтого кольору). Загальна кiлькiсть i спiввiдношення лiпохромiв i визначає колiр жиру. Кiсткова тканина. Кiсткова тканина побудована з кiсткових клiток i мiжклiтинної речовини. Клiтини кiсткової тканини овальної форми з масою вiдросткiв. Порожнини, в яких розташованi клiтки, з'єднуються кiстковими канальцями, якi зливаються в крупнiшi канали. Навколо них концентрично розташовуються кiстковi пластини. У зовнiшнiй i внутрiшнiй частинi кiстки знаходяться самостiйнi, системи кiсткових пластинок, що охоплюють трубчасту кiстку щiльним кiльцем. Волокниста частина кiсткової тканини складається переважно з колагенових волокон, Усерединi трубчастих кiсток розташований кiстковий мозок рясно пронизаний кровоносними судинами. Жировi клiтки додають кiстковому мозку жовтуватий вiдтiнок. Зовнi кiстки покритi з’єднальнотканним освiтою — окiстям. За формою будови кiстцi пiдроздiляють на трубчастi, довгi, дугоподiбнi, короткi i плоскi. Вмiст кiсток в м'ясi залежить вiд виду тварин, угодованої, пiдлоги i коливається в значних межах. У тушах великої рогатої худоби змiст кiсток вiд 7,1 до 32%. Яловичi кiстки, особливо стегновi i гомiлковi, достатньо великi, вони являються джерелом великої кiлькостi харчового кiсткового мозку — свiтлою, жирною, дуже живильнiй субстанцiї, що має однорiдну, нiжну структуру i легкий м'ясний аромат. Все це робить кiстковий мозок бажаною добавкою в багато блюд з яловичини i телятини. У складi кiсток на вiдмiну вiд iнших тканин м'яса переважають неорганiчнi речовини. У мiру старiння тварини в кiстках збiльшується змiст неорганiчних речовин я жиру. У кiстковiй тканинi мiститься до 25% води, до 30% бiлкiв i до 45% неорганiчних з'єднань. Органiчнi речовини складаються в основному з колагену i незначної кiлькостi эластина, альбумiнiв, глобулiнiв, муцинiв i мукоидов. Мiнеральний склад кiстки представлений в основному кальцiєвими солями фосфорної i вугiльної кислот. Кости забiйних тварин використовують для приготування бульйону, виробництва кiсткового жиру, желатину, кiсткової муки i клею. Кров. Кров вiдносять до живильної сполучної тканини. Вмiст кровi в тiлi забiйних тварин коливається вiд 4,5 до 8,3% до живої ваги. При забої тварин витягується до 60% що мiститься в тiлi тварини кровi. Кров складається з плазми i зважених в нiй еритроцитiв, лейкоцитiв i тромбоцитiв [1, 2, 10, 16]. До складу кровi входять: бiлки — до 18,5%, вода — до 82, небiлковi органiчнi речовини — до 0,7% i до 1% — мiнеральнi речовини. Крiм того, в кровi є рiзнi фiзiологiчно активнi речовини: ферменти, гормони, вiтамiни. З небiлкових речовин мiстяться полiпептиди, амiнокислоти, креатин, жир i жирнi кислоти, глюкоза i полiсахариди. продукцiї. Харчова цiннiсть м'яса. Харчова цiннiсть м'яса характеризується кiлькiстю i спiввiдношенням бiлкiв, жирiв, вiтамiнiв, мiнеральних речовин i ступенем засвоєння цих речовин органiзмом людини [3, 5]. Найбiльшою харчовою цiннiстю володiє м'язова тканина i найменшою - з’єднувальна. Краще засвоюється i володiє хорошими смаковими якостями м'ясо, що мiстить в однаковому спiввiдношеннi бiлки i жири. М'язова тканина мiстить переважно повноцiннi бiлки з найбiльш сприятливим для органiзму людини спiввiдношенням незамiнних амiнокислот. Частини м'яса, що мiстять значну кiлькiсть сполучної тканини, мають меншу харчову цiннiсть. Бiлки сполучної тканини мають в своєму складi колаген i еластин, що мiстять надмiрну кiлькiсть окремих замiнимих амiнокислот. Харчова цiннiсть м'яса залежить вiд його засвоюваностi. Найбiльш високою засвоюванiстю володiють бiлки телятини i яловичини, особливо повно i легко засвоюються бiлки печiнки i нирок. Засвоюванiсть яловичини органiзмом людини в середньому складає 83%, а засвоюванiсть бiлкiв м'язової тканини досягає 96%. Засвоюванiсть тваринних жирiв коливається в межах вiд 92,4 до 97,5%. 3. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА Агрофiрма "Надiя" розташована в селi Стара Гнилиця в захiднiй частинi Чугуївського району Харкiвської областi. Вiд центральної садиби до райцентру м. Чугуїв господарство розташовано на вiдстанi - 15 км, до обласного центру м. Харкова - 45 км, до найближчої залiзничної станцiї Нова Покровка - 7 км. Стан дорожньої сiтки з твердим покриттям за межами господарства хороший, що задовольняє всiм вимогам, чого не можна сказати про стан дорiг в самому господарствi. зайнята сiнокосами i природними кормовими угiддями. Пологi i покатi схили водороздiлiв сприяють стiканню опадiв, створюючи плоску ерозiю ґрунтiв. Дно центральної балки являє собою пониження де протiкає рiчка i характеризується заболоченiсть з грубо-стебельною болотною рослиннiстю. Клiмат Чугуївського району, де знаходиться господарство, помiрно-континентальний з нерiвномiрною вологiстю. Лiто жарке з перiодичними засухами; весна рання i дружна; осiнь затяжна з частими вiдлигами. Таким чином агротехнiчнi умови господарства дозволяють з успiхом вирощувати сiльськогосподарськi культури районованi для середньої смуги. Ґрунтовi води на водороздiлах залягають на глибинi 10 м i нiякого впливу не здiйснюють. може сягати 50 см. Грунт промерзає бiльше нiж на 2 метри. Першi заморозки трапляються вже на початку жовтня, останнi — в березнi, квiтнi. Господарство має зерно – м’ясо – молочний напрям виробництва. Створено господарство за рахунок придбання майна колишнього КСП i оренди землi у мешканцiв села. Пiдприємство має досить широкий спектр збутових каналiв. Деякi з них знаходяться в м. Чугуїв, а також в областi та за її межами. Динамiка та структура земельних угiдь наведена в таблицi 1. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2007р. в % до 2005 р. га % Загальна земельна площа 2359 2380 2400 100 101,7 2183 2224 2244 93,5 102,8 з них рiлля 2183 2224 2244 100 102,8 Показники 2005р. 2006р. 2007р. 2007 в га % га % га % % до 2005 Зерновi i зернобобовi, усього 720 37,7 630 32,6 1016 46,06 141,1 В т. ч. озимi 500 26,2 400 20,6 483 21,9 96,6 - зерновi 300 15,7 400 20,7 483 21,9 161 зернобобовi 30 1,6 20 1,04 50 2,3 166,7 300 15,7 476 24,7 500 22,7 166,7 в т. ч. цукровi буряки 100 5,2 70 3,6 250 11,3 250 соняшник 200 10,5 406 21,04 250 11,3 125 889 46,6 824 42,7 649 29,4 73 в т. ч. коренеплоди 10 0,5 20 1,04 10 0,5 100 багаторiчнi трави на сiно 70 3,7 98 5,08 333 15,1 475,7 Багаторiчнi трави на з/корм 249 13,0 302 15,6 108 4,9 43,4 Усього посiвiв 1909 100 1930 100 2206 100 115,6 зерновi, технiчнi i кормовi культури. В структурi посiвних площ найбiльшу величину мають зерновi i зернобобовi – 46,06%, а кормовi i технiчнi культури вiдповiдно 29,4% та 22,7%. Урожайнiсть основних культур, вирощуванням яких займається господарство, наведено у таблицi 3 3. Урожайнiсть основних кормових культур Види кормових культур 2006р. 2007р. Зерно 37,5 26,2 34,1 90,9 Буряки кормовi 270 200 300 111,1 Кукурудза на силос 197 135 166 84,3 Однорiчнi трави на з/м 50 44 52 104 Багаторiчнi трави: на з/м 303 204 290 95,7 29 41 72 248,3 - клiматичної зони, в якiй знаходиться господарство. Найбiльше покращення ситуацiї спостерiгається у пiдвищеннi урожайностi, порiвняно з минулим 2005 роком кормових бурякiв на 11,1% та багаторiчних трав на сiно на 148,3%. 4. Баланс кормiв на 2007 рiк, ц к. од Вид корму Потреба Надiйшло Грубi, усього 4910 8168 186,7 в т. ч сiно 1790 3700 206,7 сiнаж 1650 2605 157,9 солома 1470 2863 194,8 5800 14919 257,2 в т. ч. коренеплоди 950 943 99,3 силос 4850 13976 288,2 6300 10449 165,9 6330 9938 157 Усього кормiв к. од. 23340 44474 190,5 Вмiст перетравного протеїну 2390 3961 165,7 Припадає корм. од. на 1 умов. голову. 24,6 63,7 258,9 Припадає ПП на к. од.,г 99,2 112,2 114,9 данi таблицi 4 вказують на те, що забезпеченiсть худоби кормами у господарствi у повнiй мiрi, по загальнiй поживностi на 165,7%. Незначна проблема iснує з забезпеченням коренеплодами - нестача становить 0,7%. Ефективна робота пiдприємства залежить вiд продуктивностi тварин. Поголiв'я i продуктивнiсть тварин у господарствi за останнi 3 роки наведенi у таблицi 5. Показники 2005р. 2006р. 2007р 2007р. в % до2005р. Велика рогата худоба, усього 669 955 942 140,8 230 250 250 108,6 Середньодобовий прирiст великої рогатої худоби, г 434 301 375 86,4 Удiй на 1 корову, кг 5858 5547 5539 94,6 Вихiд приплоду на 100 маток, гол. 76 94 84 110,5 Із таблицi 5 видно, що в 2007 роцi чисельнiсть великої рогатої худоби збiльшилася на 40,8%. Показник виходу приплоду на 100 голiв маток покращився на 10,5% порiвняно з 2005 роком, але за останнiй рiк вiн знизився на 8,9%, тобто на 10 голiв. Середньодобовий прирiст також знизився в зрiвняннi з 2005 роком на 13,6%. У таблицi 6 наведенi данi за 2007 рiк про виробництво i реалiзацiю виробленої продукцiї та її товарнiсть. 6. Виробництво i реалiзацiя тваринницької продукцiї Види продукцiї Виробництво, ц Реалiзацiя, ц Товарнiсть, % М'ясо 950 837 88,1 Молоко 13850 13070 94,4 На цiноутворення сiльськогосподарської продукцiї впливають багато факторiв. Структура собiвартостi виробництва м’яса наведена у таблицi 7. 7. Структура собiвартостi м'яса Види затрат Затрати, тис. грн.. % Корма 991,7 65 Оплата працi 211,6 13,6 Амортизацiйнi вiдрахування 40,2 2,7 Транспортнi витрати 231,8 15,3 Накладнi витрати 52,1 3,4 Усього 940,3 100 В структурi собiвартостi м'яса велику частку мають витрати на корми – 65%, на другому мiсцi затрати на транспортнi витрати – 15,3%. Також досить вагомою є частка оплати працi персоналу – 13,6%. Данi про собiвартiсть 1 центнера продукцiї наведенi в таблицi 8. 8. Собiвартiсть 1 ц продукцiї Показники 2007р. 2007р. у % до 2005р. Зерно 35,7 26,3 37,9 106,2 Прирiст великої рогатої худоби 85,04 124,97 179,6 Молоко 82,22 72,62 100,5 122,2 Собiвартiсть продукцiї рослинництва знаходиться в межах 35 - 38 гривень за центнер продукцiї. Помiтно зросла собiвартiсть 1 центнера приросту великої рогатої худоби, вона складає 152,7 гривнi. Помiтно збiльшилась собiвартiсть виробництва молока - 22,2%, що пояснюється збiльшенням цiн на корми, оплату заробiтної працi робiтникiв та транспортнi витрати. Для нормального функцiонування пiдприємства необхiдно, щоб виробництво продукцiї було рентабельним, тобто приносило прибуток пiдприємству. Данi про рентабельнiсть виробництва рослинницької продукцiї та продукцiї скотарства у господарствi наведено в таблицi 9. В результатi проведеної економiчної оцiнки роботи господарства виявилось, що прибутковим є виробництво рослинницької продукцiї i молока, а виробництво яловичини – збиткове. Показники Виручка вiд реалiзацiї, тис. грн Собiвартiсть реалiзованої продукцiї, тис. грн.. Прибутки, збитки, тис. грн.. Рiвень рентабельностi, % 2005 р. Всього по пiдприємству 2879,3 2011,4 867,9 43,1 Рослинництво 1981,4 1514,8 + 466,6 30,8 у т. ч. зерно 989,6 761,3 + 228,3 29,9 Тваринництво 671,3 553,6 + 117,7 21,2 у т. ч. м’ясо великої рогатої худоби 94,8 98,2 - 3,4 - 3,46 молоко 538,2 299,6 + 238,6 79,6 Всього по пiдприємству 3020,6 + 807,9 36,5 Рослинництво 1642,4 1286,1 + 356,3 27,7 у т. ч. зерно 739,2 603,4 + 135,8 22,5 Тваринництво 842,3 703,2 + 139,1 19,8 у т. ч. м’ясо великої рогатої худоби 111,6 121,1 - 11,5 - 9,5 молоко 557,6 301,6 + 256 +84,9 2007 р. Всього по пiдприємству 6715,5 4709 +2006,2 +42,6 3798,8 2223,1 +1575,7 +70,8 994,6 523,8 +89,9 Тваринництво 2916,7 2485,9 +430,85 +17,3 м’ясо великої рогатої худоби 506,5 1171,05 - 664,5 - 27,6 молоко 1314,8 1095,4 +83,3 4. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 4. 1 Характеристика стада На кiнець 2007 року кiлькiсть голiв в господарствi складала 942, в тому числi корiв – 250 голiв. Українська молочна чорно – ряба порода займає перше мiсце серед iнших порiд худоби. Створена шляхом схрещуванням чорно-рябої породи вiтчизняної селекцiї з голштинською. Як порода затверджена наказом Мiнсiльгосппроду України вiд 26 квiтня 1996 року №127 “Про виведення української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби”. Жива маса дорослих корiв – 600 – 650 кг, бугаїв – 850 – 1100 кг. Телицi при добрiй годiвлi досягають живої маси в 18 мiсяцiв – 400 – 420 кг, бугайцi вiдповiдно – 500 – 520 кг, маючи при цьому задовiльнi м'яснi якостi. Як показують данi багатьох авторiв, бугайцi нової породи в оптимальних умовах вирощування за iнтенсивнiстю приросту живої маси, виходом тушi переважають ровесникiв вихiдної материнської породи. Добовi прирости до 18-мiсячного вiку становлять 900 – 1000 i бiльше грамiв. Витрати корму на 1 кг приросту живої маси молодняку становлять – 6,5 – 7,2 к. од. Молочна продуктивнiсть у кращих племiнних стадах становить – 6000 – 8000 кг молока жирнiстю 3,6 – 3,8 %. За даними дослiдникiв, чорно-ряба молочна порода за резистентнiстю її тварин не поступається вихiдним та iншим породам вiдповiдного ареалу. Українська червоно – ряба молочна порода затверджена як нова вiтчизняна порода 26 квiтня 1993 року. Її створено вiдтворним схрещуванням сименталiв з червоно – рябими голштинами. В окремих зонах додатково використовувалися монбелiарди й айшири. Ареал породи охоплює 14 областей України. У породi 3 внутрiпородних типи (центральний, пiвденно-схiдний i прикарпатський), 5 заводських типiв (вiнницький, київський, прилуцький, харкiвський i черкаський), 6 заводських лiнiй i 58 заводських родин. Породними ознаками тварин є мiцна конституцiя, гармонiйна будова тiла, червоно – ряба масть. Генетичний потенцiал за молочною продуктивнiстю перебуває на рiвнi 6500 – 7500 кг молока за лактацiю. Жива маса дорослих корiв – 630 – 680 кг, телиць у 18 мiсяцiв – 400 – 450 кг, бугайцiв – 500 – 550 кг. Шляхи подальшого удосконалення породи: закрiплення її генетичного потенцiалу. 10. Структура стада Статево вiковi групи Кiлькiсть голiв 250 29,7 Корови на вiдгодiвлi 22 2,3 Нетелi 119 12,6 Телицi 2007 року народження 117 12,4 106 11,3 Телицi 2005 року народження 14 1,5 79 8,3 Бички 2006 року народження 158 16,8 Бички 2005 року народження 77 8,2 Всього 942 100 Із таблицi 10 видно, що в структурi стада найбiльшу питому вагу мають корови – 29,7 %, та бички 2006 року народження – 16,8%. 4. 2 Умови утримання та годiвля худоби В господарствi передбачена стiйлова система утримання. Тварин цiлорiчно утримують на прив’язi в закритих примiщеннях з обов’язковими щоденними прогулянками на вигульних майданчиках, споруджених бiля примiщень Тварини на фермi утримують в рiзних примiщеннях по вiковим групам. Для цього використовують три двохрядних корiвника, зовнiшнi розмiри яких складають 22×72 м, вони зблокованi мiж собою примiщенням розмiрами 10×12 м, в якому розмiщено молочний блок i пiдсобнi примiщення. Профiлакторiй розрахований на 30 телят вiд народження до 20-денного вiку, телятник для утримання телят вiком 20 днiв – 6 мiсяцiв на 200 скотомiсць розмiром 10×72 м. Також на територiї ферми знаходяться загони для безприв’язного утримання тварин влiтку. Загони облаштованi навiсами для захисту тварин вiд негоди, годiвницями i коритами для напування. У стiйловий перiод худобу утримують в корiвниках. Утримання прив’язне у стiйлах розмiром 2×1 м. Бiля корiвникiв є вигульний майданчик розмiром 78×16 м, площа загону на 1 голову 7м. Пiсля шестимiсячного вiку молодняк вирощують в групi молодняку, утримують у станках по 10-15 голiв до 1 року i далi вiд року до телиць злучного вiку (18-20 мiс). В лiтку телят утримують у просторих загонах пiд вiдкритим небом. При недостатнiй годiвлi в пiдсисний перiод тварини втрачають особливостi, властивi молодому органiзму — iнтенсивнiший рiст та розвиток. Затримка телят у розвитку через недостатню годiвлю в раннi перiоди не може повнiстю бути компенсованою. безпечної продукцiї тваринництва. Також при цьому враховують обсяги власного кормо виробництва у господарствi. 4. 3 4. 3. 1 Технологiя вирощування молодняка Молодняк в господарствi вирощується не iнтенсивно за традицiйною технологiєю прийнятою в молочному скотарствi: – вирощування з 20 днiв до 6 мiсяцiв; – дорощування з 9 до 12 мiсяцiв; – заключна вiдгодiвля. Годiвля молодняку ведеться в залежностi вiд стадiї вирощування. Вирощування телят у першi 2 тижнi пiсля народження - вiдповiдальна справа. Їх рiст, розвиток i життєдiяльнiсть залежать вiд умов годiвлi та утримання. Отелення корiв проходить у родовому вiддiленнi. Пiсля народження теля кладуть ближче до корови, щоб вона його облизала. Новонароджене теля зважують i залишають у деннику бiля матерi на 10-48 годин. Потiм його переносять в iндивiдуальну клiтку, яку обов’язково перед цим дезинфiкують. Клiтка завдовжки 0,8 м та заввишки 1 м, пiдлога пiднята на 40 см. на переднiй стiнцi клiтки знаходяться кормушка для сiна й концентрованих кормiв, вiконце для випоювання. кормiв i концентратiв бо у телят до 3-тижневого вiку кишковий вид травлення i до цього часу передшлунки не розвиненi i майже не дiють. Травлення здiйснюється лише в сичу зi та кишках. Поряд з концентрованими кормами позитивно впливає на розвиток травної системи сiно. Його включають у рацiон, починаючи з другої декади життя теляти. Мiнеральнi корми згодовують у сумiшi з концентрованими кормами. Схема годiвлi телят, вирощуваних на м’ясо наведена у таблицi 11. 11. Схема годiвлi телят, вирощуваних на м’ясо Вiк Жива маса, кг Добова даванка корму, кг Сiно Сiль, г мiсяцi декада молоко Концентрованi корми соковитi корми І За 1 1 2 3 51 6 6 4 160 - Привчають 0,1 1,0 - - - - 0,1 0,1 2,0 - 5 10 150 ІІ За 2 4 5 6 мiсяця 72 3 1 - 40 0,2 0,4 0,5 11,0 0,2 0,3 0,5 10 0,1 0,3 0,5 9,0 15 15 20 500 ІІІ За 3 7 8 9 мiсяця 93 - - - 0,6 0,6 0,6 18,0 0,5 1,0 1,5 30 0,5 0,5 0,5 15,0 20 20 25 650 IV За 4 10 11 12 мiсяця 124 - - - 0,6 0,6 0,6 18,0 3,5 4,0 4,0 115,0 0,8 0,8 1,0 26,0 25 25 25 750 V За 5 13 14 15 мiсяцiв 135 - - - 1,3 1,3 1,3 39,0 4,5 5,0 5,5 150,0 1,0 1,0 1,0 30,0 25 30 30 850 VI За 6 16 17 18 мiсяцiв 156 - - - 1,5 1,5 2,0 50,0 6,5 6,5 6,5 195,0 1,5 1,5 2,0 50,0 30 30 30 900 Всього За 6 мiсяцiв 200 137,0 500,0 128,0 3800 великих даванок об’ємистого корму, що є дуже важливим для подальшої вiдгодiвлi. У перiод дорощування у господарствi максимально використовуються корми власного виробництва: силос, сiно, солома, якi в структурi рацiону займають до 80% загальної поживностi. У лiтнiй перiод основний корм – зелений. Схема рацiону молодняку на дорощуваннi наведена у таблицi 12, 13. 12. Рацiон годiвлi молодняка на вiдгодiвлi, жива маса 120-200 кг Корма кг СР К. од П/П Цукор Крох-маль Клiтко-вина Жир Са Р сiль Обмiн. енерг. Норма 4,6 5,3 505 400 555 840 200 25 11 20 75 45 Конц. корма 2,3 2,2 2,2 255 115 1104 149,5 78,2 12,65 11,5 - 23,92 Сiно 2,0 1,7 0,9 96 50 60 502 40 12,8 3,6 22 12,56 Силос 7,0 1,7 1,4 98 35 154 497 63 10,5 3,5 105 16,1 Патока 0,6 0,5 0,5 36 300 - - - 1,92 0,12 - 21,6 Жмих 0,3 0,3 0,3 105 15 3 41,7 20,4 1,17 2,28 3 3,12 Сiль 20 Всього 12,2 6,4 5,3 588 515 1321 1190,2 201,6 39,04 21 130 77,3 ± +1,8 - +83 +115 +766 +350,2 +1,6 +14,04 +10 +55 +32,3 Корма кг Корм. од. Мдж СР С/П П/П Цукор Крохмаль Клiтковина Жир Са Р Норма 7 61 6,4 1025 66,5 530 730 1345 260 35 20 Конц. корма 2,6 2,5 23,9 2,21 280 205 65 800 242 104 3,9 8,8 Сiно 2,5 1,15 17,36 2,16 187 107 75 - 812 62 9 3,75 Солома 1,0 0,2 4,91 0,8 46 9 3 - 351 15 3,3 0,9 Силос 16,0 3,04 36,8 400 400 224 78 128 1200 160 22,4 6,4 Всього 22,1 6,99 82,9 4,4 913 545 93 928 2605 341 38,6 19,04 Як видно з таблицi 13, що рацiон не збалансований по поживним речовинам. Взимку молодняк утримують у примiщеннях на прив`язi , обладнаних годiвницями та автопоїлками, а влiтку – на кормо вигульних майданчиках. Роздавання корму здiйснюється кормороздавачем КТУ-10, прибирання гною в примiщеннях здiйснюється скребковим транспортером ТСН-2Б 2-3 рази на день, а на кормо вигульних майданчиках – бульдозером з послiдуючим вивозом гною на гноєсховище. Вiдгодiвля молодняку – основний резерв збiльшення виробництва яловичини. Завдяки вiдгодiвлi збiльшується маса тварин, забiйний вихiд, зменшується вiдносний вмiст костей у тушi, пiдвищується калорiйнiсть та покращуються смаковi якостi м`яса. Вiдгодiвля в господарствi здiйснюється на силосi. Використання високоякiсного кукурудзяного силосу з початками при збалансованостi рацiонiв по протеїну i вiтамiнам. Молодняку дають по 20-25 кг силосу на добу. Для пiдвищення бiологiчної цiнностi рацiонiв в них включають 0,5-1 кг сiна. Схема рацiону вiдгодiвлi на силосi молодняку великої рогатої худоби наведена у таблицi 14 14. Схема рацiону вiдгодiвлi на силосi молодняку великої рогатої худоби Корми Перiоди вiдгодiвлi Середина Кiнець 24,0 25,0 26,0 1,5 1,0 1,0 Вiдвiйки пшеницi 0,5 0,5 0,5 Сiль, г 25,0 25,0 30,0 Виходячи з таблицi 14, по перiодам вiдгодiвлi тварини отримують однакову кiлькiсть концентратiв. Тому в господарствi дуже низькi прирости молодняку. Утримання на вiдгодiвлi молодняка великої рогатої худоби прив`язне. Органiзацiя вiдгодiвлi тварин вiдбувається в закритих примiщеннях – взимку та на вiдгодiвельних майданчиках – у теплий перiод року. Їх обладнують годiвницями i поїлками. 4. 3. 2 Реалiзацiя забiйної худоби Молодняк i доросла худоба реалiзується на Чугуївський м’ясокомбiнат. Нами було зроблено аналiз реалiзацiї забiйного контингенту в залежностi вiд категорiї вгодованостi (табл. 15 ). Контингент Категорiя Вища Середня Нижче середньої Доросла, вибракувана худоба голiв 2 21 36 59 % 3,4 35,6 61,0 100 Молодняк на вiдгодiвлi голiв 18 58 35 111 % 16,2 52,3 31,5 100 Із таблицi 15 видно, що 35,6% дорослої худоби та 52,3% молодняка забiйного контингенту реалiзується середньою вгодованiстю i 61,0% та 31,5% вiдповiдно нижчесередньої. Бiльший вiдсоток на нижчесередню вгодованiсть приходиться на маточне поголiв’я. Це свiдчення того, що корови реалiзуються без вiдгодiвлi, а прямо з виробничої групи. 4. 4 Економiчна ефективнiсть виробництва яловичини Нами були проведенi розрахунки економiчної ефективностi застосування способу вирощування молодняка на м’ясо. Данi з ефективностi виробництва яловичини наведенi в таблицi 16. 16. Ефективнiсть виробництва яловичини Показники Категорiя вгодованостi Молодняк на вiдгодiвлi Доросла вибракувана худоба вища середня вища нижче середньої 18 58 35 2 21 36 Жива маса, кг 400 360 310 520 460 390 Всього, кг 7200 20880 10850 1040 9660 14040 Цiна реалiзацiї, грн/кг 10 8 6-50 10 8 6-50 Всього грн 72000 167040 70525 10400 77280 91260 Данi таблицi 16 свiдчать, що вiд реалiзацiї забiйної худоби господарство отримало 488505 грн.. Із-за низької категорiї вгодованостi господарство мало збитки. Як що б тварин вiдгодовували до високих вагових кондицiй, а саме реалiзовували б їх тiльки вищою категорiю вгодованостi, то додатково отримали б: Вiд реалiзацiї дорослої худоби 59 голiв х 400 кг х 10 грн. = 236 тис. грн. Вiд реалiзацiї молодняку 111 голiв – 520 кг х 10 грн = 577,2 тис. грн. Разом вiд реалiзацiї худоби господарство мало виручку в розмiрi 813,2 тис. грн.. Рiзниця складає 324,7 тис. грн. 4. 5 Технологiя переробки худоби в умовах господарства АФ «Надiя» реалiзує живу худобу на м’ясо, та переробляє в умовах власного забiйного пункту на внутрiгосподарськi потреби. Забiйний пункт обладнаний електролебiдкою, для пiдняття тушi в вертикальне положення. До забою допускають тiльки здорових тварин, яких заздалегiдь оглядає ветеринарний лiкар. Вибiрково проводять термометрiю. Пiсля ветеринарного огляду велику рогату худобу оглушують за допомогою молоту а потiм знекровлюють. яловичина виробництво худоба молодняк Оглушеним тваринам накладають пута на обидва плесна (цевки) i за допомогою електролебiдки пiдвiшують на шлях знекровлення. У пiдвiшеної великої рогатої худоби розрiзають шкiру уподовж по середнiй лiнiї шиї, витягують невелику частину стравоходу, вiддiляють його вiд трахеї i накладають на нього лiгатуру для того, щоб пiсля вiддiляння голови не витiкав вмiст шлункiв. Потiм через розрiз шкiри вводять нiж у напрямку до грудної порожнини i розрiзають одночасно передню аорту i передню порожнисту вену. Знекровлення вiдбувається швидко, харчову кров збирають в призначенi для цього чистi i висушенi бiдони (у один бiдон зливають кров вiд 4—5 голiв великої рогатої худоби), технiчна кров стiкає по спецiальному жолобу. Наповненi кров'ю бiдони направляють на переробку iз забiйного цеху тiльки по закiнченню ветеринарного догляду внутрiшнiх органiв i туш тварин, вiд яких була одержана кров. Пiсля знекровлення у туш спочатку знiмають шкуру з голови, а потiм видаляють голову. Пiсля цього проводять «забеловку» туш - вiдокремлюють шкуру на животi, грудях, кiнцiвок i видаляють кiнцiвки по зап'ястний i скакательний суглоби, пiсля чого йде механiчну зйомку шкури. Пiсля зняття шкури проводять нутровку. Робiтники розкривають черевну порожнину, виймають черевнi, а розрiзаючи дiафрагму, i груднi органи (лiвер). Далi внутрiшнi органи складають на стiл для ветеринарного огляду. Пiсля забою i розборки туш проводиться ветеринарно-санiтарна експертиза голiв, лiверу, травнево-кишкового тракту, нирок i потiм м'ясних туш. Тушi великої рогатої худоби розпилюють на половини. Далi проводять сухий туалет: видаляють забрудненi дiлянки тушi, побiтостi, синцi, згустки кровi, залишки дiафрагми. З потреби (вiдбулося забруднення масами ТКТ, кров i т. д.) використовують миття туш (мокрий туалет). В заключеннi визначається вгодованiсть – проводиться товарна оцiнка туш, i на доброякiснi тушi ветеринарний лiкар становить вiдповiдне клеймо. Потiм тушi просувають на ваги, зважують кожну окремо або по декiлька туш однаковiй вгодованостi i передають в камеру холодильника для остигання. 4. 6 Перспективи розвитку виробництва яловичини Нинiшнiй стан скотарства, викликаний перебудiвними процесами та кризовими явищами у сiльськогосподарському виробництвi, поставив новi завдання перед зоотехнiчною наукою. Їх необхiдно вирiшувати у збиткових умовах ведення цiєї галузi, яка сьогоднi така практично в усiх господарствах. Тому стабiлiзацiя та збiльшення виробництва молока i яловичини повиннi виходити з науково - обґрунтованих технологiчних рiшень, в першу чергу з врахуванням оптимальних умов годiвлi та утримання великої рогатої худоби. В зв'язку з цим на Українi необхiднi новi пiдходи до використання технологiчних рiшень у виробництвi молока i яловичини, якi мали б послiдовний ланцюг: вiд розробки проектно-технологiчних рiшень у будiвлях рiзного призначення до реалiзацiї конкурентоспроможної продукцiї. На сьогоднi основним постачальником яловичини залишаються товарнi господарства. І вiд органiзацiї виробництва яловичини у цих господарствах залежить швидке її збiльшення. Для збiльшення виробництва яловичини i покращення її якостi необхiдно: - розробити план з покращення галузi кормовиробництва i в першу чергу переглянути структуру посiвних сiвозмiн, набiр однорiчних i багаторiчних трав, пiдвищити врожайнiсть, а саме головне окультурити природнi пасовища яких в господарствi досить для цього поголiв’я. Це дасть можливiсть в лiтнiй перiод зменшити витрати на вирощування та утримання i пiдвищити м’ясну продуктивнiсть; - досвiд практики показує, що реалiзацiя м’яса в 20 денному вiцi не ефективнi. Тому треба розробити мiроприємства з вирощування молодняка на м’ясо, а саме органiзувати iнтенсивне вирощування як влiтку так i взимку. При цьому в структурi рацiону концентрати повиннi займати не менше 35%; - враховуючи, що основним джерелом виробництва яловичини є вибракувана доросла худоба, а реалiзацiя її вiдбувається низькою живою масою i вгодованiстю, то слiд впровадити такий технологiчний прийом як нагул i вiдгодiвля на протязi 3-4 мiсяцiв; - в господарствi з метою пiдвищення ефективностi галузi скотарства пропонується використовувати удосконалену технологiю виробництва молока i яловичини, що включає технологiчнi проекти, де передбачати комплекс зооiнженерних, технiчних, економiчних та технологiчних рiшень. - Пропонується застосовувати простi, доступнi та ефективнi удосконаленi технологiї з закiнченим виробничим циклом, де поєднується виробництво молока i яловичини. - Розроблену i апробовану спрощену методику визначення типу конституцiї молодняку пропонується використовувати в селекцiйнiй роботi племiнних господарств, науково-дослiдних та учбових установ. 5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Служба охорони труда пiдпорядковується директору господарства. По своєму службовому положенню i умовам оплати працi керiвник служби охорони працi прирiвнюється до керiвникiв основних виробничо-технiчних служб. Служба охорони працi виконує такi основнi функцiї: - проводить розробку ефективної системи управлiння охорони працi; - проводить оперативно-методичне керiвництво всiєї працi по охоронi працi; - складає разом з бригадирами дiльниць i головними фахiвцями комплекснi заходи для досягнення встановлених нормативiв безпеки, гiгiєни працi i виробничої санiтарiї. - органiзовує забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, iнструкцiями i iншими документами, паспортизацiю робочих мiсць на вiдповiдно їх вимогам, облiк, аналiз нещасних випадкiв, профзахворювань i аварiй, а також збитки вiд цих випадкiв. - розробку перспективних i текучих планiв роботи по створенню безпечних умов працi, роботу методичного кабiнету охорони працi, пропаганду безпечних умов працi шляхом проведення бесiд. - допомога комiсiї по питанням охорони працi господарства в розробцi необхiдних матерiалiв, пiдвищення квалiфiкацiї i перевiрка знань головних фахiвцiв по питанням охорони працi. актiв о охоронi працi. Сприяє введенню в виробництво досягнень науки i технiки, прогресуючих технологiй, iндивiдуального захисту робiтникiв. Розглядають листи, жалоби працюючих по питанням охорони працi. Оказує методичну допомогу в розробцi заходiв по питанням охорони працi. Готує проекти i розпорядження по питанням охорони працi. Забезпечення працюючих засобами iндивiдуального захисту, лiкувально-профiлактичним харчуванням, миючими засобами, санiтарно-побутовим примiщеннями, представлення робiтникам передбачених законодавством пiльг i компенсацiй, пов’язаних з тяжкими i шкiдливими умовами працi; робiтникiв, зайнятих на тяжких працях i працях шкiдливими або небезпечними умовами працi, або таких, де є необхiднiсть фаховому вiдборi; випадкiв i аварiй, вказаних в актах розслiдування. Фахiвцi служби охорони працi мають право : беззаборонно в рiзний час вiдвiдувати виробничi дiлянки, призупинити працю виробництв, дiлянок, машин, механiзмiв, обладнання i iнших засобiв виробництва у випадку порушень, складаючи загрозу життю чи здоров’ю працюючих, отримувати вiд службових лиць необхiдної iнформацiї, документи i пояснювання письмово чи усно по питанням охорони працi. Перевiряти стан безпеки, гiгiєни працi та виробничої середи на дiлянках, видавати керiвництву перевiреного об’єкту обов’язковi для виконання предписань. Вимагати вiд службових лиць вiдлучення вiд працi лиць, не пройдених медичний огляд, навчання, iнструктаж, перевiрку знань по охоронi працi, не мають допуску до вiдповiдної працi чи порушуючи нормативнi акти по охоронi працi. покращеннi умов працi. Захист навколишньої середи не повинна застосовуватися по регiональним програмам або тiльки в обмеженiй ступенi, вона повинна переступати межi країн так що мова йде о мiжнароднiй проблемi, при вирiшеннi котрiй повиннi враховуватися особливостi i самостiйнiсть дiючих держав. Якщо не захищати навколишню середу, то iз-за масового обмiну мiкрофлори з яким-небудь iншим бiоценозом, то в поголiв’ї тварин може сильно пiдвищитись або знизитись продуктивнiсть тварин. Крiм грунту i поверхневих вод, при сучасних методах тваринництва бiльше нiж при традицiйних, забруднюється повiтря. Мiкроби i пил, будучи бiлковими тiлами, можуть дiяти i як алергени i в результатi можуть стати загрозою для здоров’я навколишнього населення, викликаючи екзему, алергiю чи астму. Крiм цього також iснують проблеми , як обробка послiдiв, Залишки миючих засобiв i дезинфiкуючих речовин, смiття iз тваринницьких примiщень. дiлянок кожнi два днi, в примiщеннях один раз на рiк. Смiття з примiщень i послiди, залишки миючих i дезiнфiкуючих засобiв вивозяться в яму i знешкоджується. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 1. АФ "Надiя" середнє товарне господарство яке розташовано на 2400 га землi i має зерно – м’ясо – молочний напрям виробництва. 2. В господарствi розводять та удосконалюють українську молочну чорно – рябу та червоно – рябу худобу великої рогатої худоби. Чисельнiсть якої становить 942 голови. В структурi стада корови займають – 29,7 %. Головним напрямком її використання є виробництво молока. прирiст складає 375 г. 4. Молодняк i вибракувана доросла худоба реалiзується на Чугуївський м’ясокомбiнат. Аналiз показав, що 61,0% дорослої худоби та 31,5% молодняка забiйного контингенту реалiзується нижчесередньої вгодованiстю, за рахунок чого господарство має збитки. Пропозицiї Для збiльшення виробництва яловичини i покращення її якостi необхiдно: - необхiдно здiйснити комплекс мiроприємств для покращення кормової бази (переглянути структуру сiвообертiв – збiльшити посiви кормових культур; пiдвищити врожайнiсть за рахунок пiдвищення культури землеробства та застосування сучасних методiв та iн.); 50-55 кг зеленої маси, тривалiсть нагулу 120 дiб, без використання зернових концентратiв. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Житенко П. В. Технология продуктов убоя животных. – М.% Колос, 1984. -237с. 2. Макаров В. А. Ветеринарно-санитарная экспертиза з основами технологии и стандартизации продуктов животноводства М., ВО «Агропромиздат» 1991, 567 с. 3. Мiхаленко В. Е. Товарознавство харчових продуктiв, - М., 1989г. 4. Востриков Н. И., Доротюк Э. Н. Промышленная технология мясного скотоводства. -М.: Россельхозиздат, 1980. -188с. 5. Габрiелянц М. Л. Товарознавство м'яса i м'ясних товарiв. –М., Економiка, 1974. 6. Востриков Н. И., Бельков Г. И., Туников Г. М. Технология производства говядины на промышленной основе. М.: Агропромиздат, 1988. –213с. 9. Шевченко М. Формування м¢ясних якостей чорно-рябої худоби в рiзних умовах годiвлi //Тваринництво України. –1997. -№11. –С. 9-10. 10. Хоменко В.І. Ветеринарно-санiтарна експертиза з основами технологiї i стандартизацiї продуктiв тваринництва. К., «Сiльгоспосвiта» -1995, 630 с. 11. Довiдник технолога по виробництву яловичини /В. М. Кандиба, В. П. Мiненко, В. С. Лiнник та iн. –К..: Урожай, 1982. –С. 14-15. ¢ясного скотарства //Тваринництво України. –1997. -№4. –С. 9-11. ´ясне скотарство: аспекти галузi //Тваринництво України. - 1997. - №4. - С. 15. 14. Товароведение и организация торговли продовольственными товарами /А. М. Новикова, Т. С. Голубкина, Н. С. Никифорова и др. -2-е изд., _М.: ПрофОбрИздат, 2002. - С. 317. 15. Богуш А. А. Мясо, его переработка и хранение: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений по специальности «Ветеринарная медицина». - Минск.: Урожай, 1995. – 168 с. 16. Лысая Н. Г., Петя С. А. Пищевая ценность мяса и показатели его качества // Мясное дело. – 2005. - №6. – С. 22-23. ¢ясних порiд великої рогатої худоби в Українi i методи його рацiонального використання //Вiсник: Проблеми зооiнженерiї та вет. мед-ни: Зб. наук. праць ХЗВІ. Харкiв. –1998. Вип. 4 (1). –С. 3. -5. 18. Рынок мяса и мясных продуктов Украины //Мясное дело. 2007, -№2. –С. 8. 19. Власенко В. В., Береза І. Г. Технологiя продуктiв забою тварин. –Вiнниця: Вiноблдрукарня. -1999. -448с. 20. Алехина Л. Т., Большаков А. С., Бересков Г. Г. Технология мяса и мясопродуктов. –М., Агропромиздат. -1988. -123с. 21. Рогов И. А.. Общая технология получения и переработки мяса. -М.”Колос”, 1999. -165 с. 22. Кудряшов Л. С. Качественные особенности мясного сырья и его оценка //Мясное дело. 2004. - № 6. -С. 4-8. 24. Доротюк Е. М. Рацiональне використання генофонду м'ясних порiд в Українi //Молочне i м'ясне скотарство: Мiжвiд. темат. наук. зб. -К.: Урожай, 1995. - Вип. 87. -С. 77-78. 25. Поляков П. Е. Совершенствование черно-пестрой породы -Л.: «Колос» (Ленинградское отделение), 1983 26. Ружевский А. Б., Модератов Н. Н., Опыт повышения жирномолочности черно-пестрого скота. -М: «Россельхозиздат», 1978 27. Пруднiков В. Г. Шляхи iнтенсифiкацiї виробництва яловичини. –Х.: РВП «Оригiнал», 1997. -190с. 28. Ружевский А. Б. Породы крупного рогатого скота», -М.: «Колос», 1980 29. Шалева О. М. Господарсько – бiологiчнi особливостi корiв української чорно – рябої молочної породи рiзних виробничих типiв в умовах Прикарпаття: Автореф. дис. канд.. с. -г. наук. Львiв, 2002. 30. Кандыба В. Н. Резервы повышения эффективности производства говядины //Животноводство. -1979. -№ 10. -С. 19-20. 31. Мамчак И. В. Эффективность использования молодняку различных пород и помесей для производства говядины в зависимости от характера кормления: Автореф. дис… д-ра. с. -х. наук: 06. 02. 04 /Всесоюз. НИИ животноводства. - Дубровицы, 1988. -50 с.