Адаптивнi реакцiї корiв при машинному доїннi
Реферат
на тему:Адаптивнi реакцiї корiв при машинному доїннi
Змiст
1. Фiзiологiчнi основи машинного доїння
2. Адаптивнi реакцiї корiв до доїння доїльними апаратами
3. Адаптивнi реакцiї корiв при доїннi в доїльних установках
5. Стереотип машинного доїння
Висновок
Список використовуваної лiтератури
Вступ
Необхiднiсть вивчення проблеми пристосування органiзму - адаптацiї - в промисловому тваринництвi зв’язна головним чином з новими i багато в чому незвичайними умовами утримання та годування тварин. Вiдбувається змiни i перетворення iсторично сформованих прийомiв i методiв ведення тваринництва. Тваринний свiт нерозривно пов'язаний з природою, i треба науково удосконалювати i прогнозувати розвиток тваринництва з урахуванням перформативiв, екстремальних (субекстримальних) i багатьох iнших факторiв. Пiд впливом останнiх можуть змiнювати фiзiологiчний статус, гомеостаз тварин, виникати хвороби адаптацiї, тому що органiзм не завжди може пристосуватися до тих чи iнших факторiв середовища, iнодi довiльно змiнним без урахування особливостей органiзму тварини. Наприклад, до машинного доїння рiзними системами. При цьому слiд виходити iз загального поняття адаптацiї, що фiзiологiчна адаптацiя - це процес досягнення стiйкого рiвня активностi функцiональних систем, органiв i тканин, а також механiзмiв управлiння, який забезпечує можливiсть тривалої життєдiяльностi органiзму i здатнiсть до вiдтворення здорового потомства.
корова молоковiддача машинне доїння
1. Фiзiологiчнi основи машинного доїння
Сiльське господарство - є використання людиною сонячної енергiї, падаючої на землю (Чаянов А. В.). З цiєї точки зору виробництво молока є поетапне перетворення енергiї в системi «сонячна енергiя - корм - тварина - молоко». Доїння завершує цей весь багатоетапний процес.
Справжня доярка завжди мрiє про великий молоцi. Високi надої залежать вiд таких факторiв, як рясного годування тварин, повноцiнних рацiонiв; дбайливого поводження з тваринами, утримання їх у чистотi, добротних сухих примiщеннях, щоденних прогулянок. Але центральне мiсце займає доїння. Операторам машинного доїння доручена заключна операцiя у виробництвi молочної продукцiї. Доїти корiв треба вмiти. Спосiб вилучення молока з молочної залози впливає на рiвень її секреторної активностi: при ссаннi продуктивнiсть вище, нiж при доїннi, при ручному доїннi вище, нiж при машинному.
Причина кращого результату при ссаннi - бiльш високий ступiнь адекватностi комплексу умовно-безумовних подразнень молочної залози. Нижче ступiнь адекватностi подразнень при машинному доїннi обумовлена мiнливiстю параметрiв молоковiддачi у хордi лактацiї, з одного боку, i жорсткiстю конструктивно закладених параметрiв доїльних апаратiв, - з iншого.
За величиною сила тиску на поверхню соска при доїннi на першому мiсцi знаходиться рука доярки пiд час ручного доїння. Стиснення соска при цьому вiдбувається поступово вiд основи до його вершинi. З найбiльшою силою стискається пiдставу соска i прилегла до нього зона (55-80 кПа), а верхiвка соска стискається з силою 25 - 30 кПа.
На другому мiсцi знаходиться смоктальний апарат теляти. У добуваннi молока їм беруть участь як вакуум в ротовiй порожнинi, так i сила тиску мови. Вакуум тут рiдко перевищує 20 кПа, що значно нижче рiвня вакууму в сучасних доїльних апаратах. Тиск розподiляється на дiлянки соска так само, як при ручному доїннi, проте величина сил тиску в 1,5 - 2 рази нижче.
При машинному доїннi особливе мiсце вiдводиться доїльних верстатах, який контактує з вим'ям тварини. Жорсткiсть i характер впливу соскової гуми на сосок вименi визначає адекватнiсть доїльного апарату i повноту молоковиведення. Соскова гума вiдсмоктувальних доїльних апаратiв при тактi стиснення має слабку механiчний вплив на соски вименi, якого недостатньо для забезпечення нормальної молоковiддачi без застосування ручної працi. З найбiльшою силою стискається тут вершина соска (20 - 25 кПа), пiдстава соска, де розташована найбiльш важлива рефлексогеннi зона його, масажується незначно (4 - 6 кПа).
Мистецтво доїння полягає в тому, щоб найбiльш доцiльно використовувати фiзiологiчнi реакцiї органiзму, якi лежать в основi утворення молока i молоковiддачi. Правильна органiзацiя машинного доїння дозволяє значно пiдвищити продуктивнiсть працi та отримувати молоко високої якостi.
У зв'язку з масовим введенням машинного доїння виникла необхiднiсть в стандартизацiї вименi корiв по ряду ознак. Основними технологiчними ознаками, що характеризують приналежнiсть придатнiсть корiв до машинного доїння, є форма вименi та соскiв, а також тривалiсть, iнтенсивнiсть доїння i одночаснiсть видоювання чвертей вименi, резистентнiсть до маститу.
Для машинного доїння найбiльш придатнi корови з ванно-i чашоподiбним формами вим'я, з рiвномiрно розвинутими чвертями i сосками довжини 6 - 8 см, дiаметром в межах 2-3 см, вiдстань мiж сосками 10-14 см.
Функцiональнi властивостi вим'я визначають за допомогою доїльного апарату для роздiльного видоювання окремих часток вименi. Чим нерiвномiрнiше розвинене вим'я, тим довший неодружене доїння iнших видоюють чвертей.
Вiд рiвномiрностi розвитку чвертей вименi корiв залежить одночаснiсть видоювання окремих чвертей вименi, ефективнiсть затрат ручної працi, тривалiсть холостого доїння, захворюванiсть їх маститами, реалiзацiя генетичного потенцiалу, отримання конкурентно спроможної продукцiї.
Для характеристики процесу молоковиведення визначають наступнi показники:
1. Латентний перiод виведення перших 100 грам молока;
2. Машинний удiй;
3. Тривалiсть машинного доїння;
4. Середня iнтенсивнiсть молоковиведення;
5. Удiй за послiдовнi однохвилинний iнтервали часу;
6. Машинний удiй;
7. Тривалiсть машинного удою;
8. Сумарний удiй;
До переваг машинного доїння вiдноситься наступне. При ручному доїннi одночасно видоюють двi частки (чвертi), а доїльний апарат - всi чотири. Машинне доїння бiльш доцiльно, тому що роздратування одного або двох соскiв викликає рефлекторну молоковiддачу у всiх чвертях вименi. І якщо при доїннi вручну по черзi видоюють одну чверть за одною, то з чвертей видоюють останньої надоюють менше молока.
Виробництво молока на тваринницьких фермах залежить вiд ефективностi функцiонування технологiчної системи машинного доїння, що включають в себе тварин, доїльнi установки, обслуговуючий персонал. У сучасних умовах вiдзначається вiдхилення вiд заданих режимiв технологiчної системи машинного доїння, що призводитиме до втрати молока, захворюванню на мастит дiйного стада i скорочення лактацiйного перiоду.
рефлекс молоковiддачi, видавати припущене молоко, пiдтримувати рефлекс у процесi доїння, не травмувати вим'я корови.
Основними причинами, що знижують ефективнiсть функцiонування технологiчної системи машинного доїння, є: 1) невiдповiднiсть мiж енергетичними потребами тварини на стимуляцiю рефлексу молоковiддачi та енергетичними можливостями оператора; 2) невiдповiднiсть функцiональних можливостей доїльних апаратiв фiзiологiчним потребам тварини; 3) вихiд параметрiв доїльних апаратiв i вакуумної системи в перiод експлуатацiї за пiсля допуску.
2.
Адаптивнi реакцiї корiв до доїння доїльними станками
кори головного мозку, встановлюється позитивний зворотний зв'язок, корова добре роздоюють, i надої збiльшуються. Навпаки, неадекватнi (сильнi) подразнення рецепторiв вименi при завищеному умови вакууму (бiльше 360 мм ртутного стовпа) гальмують молокоотдачу. У корi пiвкуль мозку з'являються швидкi бiопотенцiали 18-24 кол / с, встановлюється зворотний негативний зв'язок на гормональний фактор у другiй фазi рефлексу, корова знижує удiй.
Дослiдження гормонального спорiдненостi показали, що змiни кратностi доїння або переведення корiв з ручного доїння на машинне вiдбивається на функцiональному станi гипотоламо-гiпофiзарно-надниркової системи.
Найвищий рiвень видiлення кортикостероїдiв з сечею i збiльшення їх концентрацiї в кровi спостерiгаються в першi днi пiсля змiни режиму або способу доїння. До нових умов машинного доїння корови адаптуються протягом 5-10 дiб, залежить це вiд iндивiдуальних особливостей органiзму, молочної продуктивностi. У високомолочних корiв ставлення кортизолу до кортикостероїдiв на 20-25% вище, нiж пов'язано з бiльш вираженими адаптацiйними можливостями високопродуктивних корiв.
Швидкому розвитку пристосувальних можливостей в органiзмi при змiнi кратностi або способу машинного доїння сприяє повноцiнне, збалансоване годування i дотримання технологiї машинного доїння корiв.
Необхiдно враховувати, що сучаснi доїльнi апарати не забезпечують повноту видоювання, тому рекомендується машинне додаiванiе. У корiв виробляють рефлекс на додаiванiе. Тимчасове припинення додаiванiя викликає падiння надоїв, на 8,2-8,4% i зниження жирностi молока, причому зниження тривало дуже довго - 9 тижнiв пiсля припинення досвiду. У корiв, яких не додаiвалi, виникли незворотнi структурнi змiни в моторно-залозистому апаратi вименi супутньої чвертi. Звiдси можна зробити висновок, що машинне додаiванiе корiв слiд вважати фiзiологiчно виправданою i необхiдним заходом.
температурнi, тактильнi, механiчнi та iншi подразники. У цьому напрямку є лише досвiдченi дослiдження.
включаючи кору головного мозку. Цi теоретичнi дають пiдставу розглядати деякi практичнi уявлення з урахуванням навантаження на рецепторний апарат. Так К.І. Кавешнiкова, показала, що пiдвищення тривалостi такту ссання в доїльному апаратi на 12%, при незмiннiй величинi такту стиснення, веде до пiдвищення видоювання: разовий удiй пiдвищується на 18,1%. У той же час збiльшення тривалостi такту ссання до 0,60 - 0,75 с, навпаки, викликало зниження показникiв молочної продуктивностi.
Доїння корiв з гiпертонiєю по загальному вакууму, приємний iнструкцiєю, небажано, тому що зiткнення сильного вакууму i високого артерiального тиску викликає подразнення рецепторiв вименi, розрив капiлярiв та iншi ускладнення.
3.
Адаптивнi реакцiї корiв при доїннi в доїльних установках
45-47 ранiше графiка зазначено вiдповiдне зниження надоїв. Доїння на установках «ялинка» та «тандем» викликає рiзке зниження надоїв тiльки спочатку доїння, до другого величина надоїв встановлюється на колишньому рiвнi. Вiдзначено позитивний вплив годування, як чинника, що зменшує напругу корiв у зв'язку з обстановкою в доїльних залах.
доїння.
<0,01), тривалiсть одного жуйного перiоду коротше на 34,5% (P <0,001), а час, витрачений на жуйку на добу, на 52,5 % менше (P <0,01).
Таким чином, безприв'язно-боксове утримання i доїння на установцi УДЕ-8 «ялинка» негативно впливало на фiзiологiчнi функцiї i молочну продуктивнiсть лактуючих корiв, тому потрiбно продовжувати вдосконалювати систему технологiї комплексiв.
Поведiнка корiв при доїннi на доїльних установках пов'язано з типологiчними особливостями їх центральної нервової системи. Необхiдно систематично привчати корiв до нових технологiчних приладiв. У корiв самостiйного руху до верстата i виходiв спостерiгається висока готовнiсть до реалiзацiї рефлексу молоковiддачi, що проявлялося пiдвищенням тиску i коротким лактацiйний перiодом молоковiддачi (в середньому 0,83 хв, а в 11% випадкiв - 0,33 хв).
Навпаки, у корiв, не зайшли самостiйно на майданчик i у верстат, спостерiгалося збiльшення латентного перiоду, часу доїння, зниження швидкостi молоковiддачi, збiльшення кiлькостi молока, отриманого при ручному додоюваннi. У таких тварин спостерiгалися сечовипускання, дефекацiя, м'язове тремтiння, що свiдчать про стресовому станi.
4. Безумовнi i умовнi рефлекси молоковiддачi, як пристосувальнi реакцiї корiв при машинному доїннi
Рефлекс молоковiддачi здiйснюється в результатi взаємодiї нервової, ендокринної та судинної системи.
Рефлекс молоковiддачi генерується по двох каналах: безумовного i умовного. Безумовний рефлекс виникає при подразненнi рецепторiв молочної залози. Умовнi рефлекси молоковiддачi формуються в результатi в результатi збiгу в часi з безумовнорефлекторним подразненням рецепторiв молочної залози, супутнiх доїння або ссанню факторiв, що сприймаються iншими рецепторами: зоровим, слуховим, нюховим, смаковими, тактильними. Внаслiдок формування умовних рефлексiв ранiше iндиферентнi для тварини подразники: вид, запах, звуки власних дитинчат, а також час i обстановка доїння - в результатi їх поєднання з ссанням набувають сигнальне значення i починають викликати в матерi рефлекс молоковiддачi.
Безумовнорефлекторна стимуляцiя (безпосереднiй вплив на молочну залозу) подiляється на преддоїльну (обмивання, масаж, здоювання перший цiвок) i доїльних (дiя параметрiв доїльного апарату, машинне та ручне додоювання). Умовнорефлекторна стимуляцiя - дiя факторiв (ранiше iндиферентних для тварини), адресованих до будь-якого аналiзатору (зоровому, слуховому та iн), якi купують сигнальне значення для молоковiддачi, внаслiдок виникнення умовних рефлексiв при регулярному збiгу цих чинникiв з доїнням.
Вiд вименi по доцентровим нервах аферентнi iмпульси передаються в аферентнi нейрони спинномозкових вузлiв i дорсальнi стовпи сiрої речовини спинного мозку, звiдси через вставнi нейрони сiрої речовини сигнал надходить на еферентнi нейрони вентральних стовпiв сiрої речовини сигнал надходить на еферентнi нейрони вентральних стовпiв сiрої речовини i по рухових аксонах передаються в молочну залозу.
У рефлекс молоковiддачi видiляють двi фази. Перша фаза - чисто нервова, характеризується видiленням молока з великих проток i цистерн внаслiдок подразнення рецепторiв молочної залози та передачi iмпульсiв у центри i назад по короткiй рефлекторної дузi. Друга фаза - нейро-гуморальна, характеризується надходженням окситоцину в кров, а потiм в молочну залозу i виведення молока з альвеол i дрiбних протокiв внаслiдок скорочення мiоепiтелiя пiд впливом нейро-гуморального механiзму. Основна ланка в цьому механiзмi - вплив окситоцину на мiоепiтелiй альвеолярного апарату (на зiрчастi клiтини).
рефлекс на мiсце доїння, повнiше вiддається молоко i зберiгається постiйний рiвень лактацiї, в той час як корови зi слабким типом нервової дiяльностi менш стiйкi до змiни умов доїння, а надої у них схильнi до значних коливань.
Стимуляцiя лактогенезу та виведення молока чiтко проявляється при попередньому масажi вименi, обмиваннi теплою водою, при дотриманнi стереотипу доїння.
Обстановка пiд час доїння при постiйному пiдкрiпленнi набуває сигнальне значення: у корiв виробляється умовний рефлекс на мiсце доїння i прийому корму, створюється стiйкий стереотип. У результатi вiдбувається стимуляцiя i прискорення рефлекторних реакцiй, швидке видiлення необхiдних гормонiв, збiльшення надою молока.
на це в корi головного мозку збуджуються центри молоковiддачi, реалiзується гормональне ланка i формується домiнанта лактацiї. У випадку неадекватних подразнень утворюється стан песимуму i вiдбувається гальмування молоковiддачi. Щоб уникнути цього, необхiдно пiдбирати вiдповiдний режим доїння, усувати сильнi зовнiшнi подразники i стрес-фактори.
5.
Стереотип машинного доїння
Фактори, пов'язанi з доїнням, утворюють так званий «стереотип доїння», який надає iстотний вплив на молоковiддачу. Стереотип машинного доїння - це зовнiшнi умови, тобто комплекс умовних i безумовних подразнень, що слiдують один за одним i поєднуються в строго визначеному порядку. С. Ісраiлжанов (1974) при вивченнi впливу на прояв рефлексу молоковiддачi окремих елементiв машинного доїння (прихiд доярок на ферму, включення мотора вакуумного насоса, початок доїння iнших корiв, доїння та годування сусiднiй корови, пiдхiд доярки, годування, пiдмивання вименi, включення пульсатора доїльного апарату, початок доїння) довiв, що значення окремих подразникiв, що входять в якостi складових елементiв в стереотип машинного доїння, для виклику рефлексу молоковiддачi неоднаково.
Подразники, що дiють на органiзм тварини в преддоiльний перiод, пiдвищують ступiнь збудливостi лактацiйного центру i готовнiсть молочної залози до сприйняття пускового роздратування, що викликає рефлекс молоковiддачi. Пускову роль вiдiграють подразники, що несуть сигнальну iнформацiю про безпосереднє початку доїння. Залежно вiд технологiї машинного доїння пускова роль може належати як умовним, так i безумовним подразникiв.
Молоковiддачу слiд розглядати не тiльки як рефлекс, що викликається безпосереднiми стимулами доїння (ссання), але i як цiлеспрямований акт поведiнки, пiдготовка органiзму до якого починається задовго до початку доїння пiд впливом комплексу умовних i безумовних подразникiв, складових стереотип машинного доїння. Пiдсумовування дискретного впливу окремих елементiв стереотипу полегшує прояв i пiдвищує iнтенсивнiсть рефлексу молоковiддачi.
В умовах прив'язного утримання та доїння корiв надзвичайно важливу роль у формуваннi умовних рефлексiв молоковiддачi грає доярка. При обслуговуваннi корiв постiйної дояркою найбiльш сильнi i мiцнi умовнi рефлекси виникають у корiв саме на доярку (її вид, запах, наближення до корови з доїльним апаратом) - до 98%, в середньому 80,9% молока i 63,1% молочного жиру отримує доярка умовнорефлекторним шляхом.
молоковiддачi. (Келпiс, Каулс, 1982). Л. Г. Краснопьорова i К. Ю. Кавешнiкова (1983) показали, що при доїннi корiв на доїльних майданчиках мiцнi умовнi рефлекси молоковiддачi можуть бути сформованi лише при штучному введеннi потужного пускового умовного подразника, що сигналiзує про початок доїння, дiя якого стовiдсотково збiгається з початком доїння. Роль такого сигналу може грати корм або свiтловий сигнал, що вводяться в стереотип доїння за 30с до початку обмивання вименi. Формування умовних рефлексiв молоковiддачi на цi умовнi подразники пiдвищує молочну продуктивнiсть за лактацiю в середньому на 14,1%. У дослiдах К.І. Кавешнiковой, Л. Г. Краснопьорова i М. М. Луценко (1980) продуктивнiсть
за лактацiю при доїннi на доїльної установки «ялинка» iз застосуванням корму в якостi умовного подразника становила 3907 кг без корму - 3148 кг в середньому на голову (P = 0,01).
Висновок
По вивченню адаптивних реакцiй корiв при машинному доїннi було проведено багато дослiджень. За результатом цих робiт можна зробити висновок, що необхiдно виробляти в корiв умовнi рефлекси до машинного доїння. Вироблення умовних рефлексiв - це шлях до пiдвищення продуктивностi корiв. При машинному доїннi на корову впливають рiзнi фактори. Якщо всi цi фактори оптимiзувати, виробляти полiпшення, то виробити умовнi рефлекси i пiдвищити продуктивнiсть у корiв буде легше i швидше.
Потрiбно продовжувати вивчення адаптивних реакцiй корiв, щоб пiдвищити їх продуктивнiсть i знизити виробничi витрати.
Знання про адаптивних реакцiях корiв при машинному доїннi дозволить прогнозувати майбутню продуктивнiсть, спираючись на наявнi знання.
1. Голiков А. М. Адаптацiя сiльськогосподарських тварин. - Москва: Агропромиздат, 1985, 215с.
2. Кокорiна Е. П. Умовнi рефлекси i продуктивнiсть тварин. - Москва: Агропромиздат, 1986, 335с.
3. Любiн Н. А. Фiзiологiя лактацiї. Фiзiологiчнi основи машинного доїння корiв. - К.: УГСХА, 2004.
| 
