Економічна ефективність виробництва яловичини і шляхи її підвищення

Тема: Економiчна ефективнiсть виробництва яловичини i шляхи її пiдвищення План Вступ Роздiл 1. Науковi основи пiдвищення економiчної ефективностi тваринництва 2. 2 Динамiка поголiв’я молодняку великої рогатої худоби, його продуктивнiсть i валове виробництво продукцiї 2. 3 Економiчна ефективнiсть виробництва яловичини Роздiл 3. Проект пiдвищення економiчної ефективностi виробництва яловичини у КСП «Україна 3. 1 Перспективи розвитку м’ясного скотарства 3. 2 Змiцнення i розвиток кормової бази 3. 3 Інтенсифiкацiя виробництва яловичини Висновки i пропозицiї Список використаної лiтератури яловичина виробництво сiльскогосподарський Вступ Потреби населення України у м'ясi i м'ясопродуктах не задоволенi. Присутнiсть ряду штучних причин неефективної роботи ринку м'яса, висока збитковiсть тваринництва в аграрних формуваннях, наявнiсть стримуючих моментiв в органiзацiї виробництва та реалiзацiї м'яса особистими пiдсобними господарствами одночасно з формуванням на селi iнституту приватної власностi, а в найближчiй перспективi - ринку землi, обумовлюють необхiднiсть дослiдження нових, бiльш ефективних способiв органiзацiї вiдтворювального процесу в м'ясопродуктовому пiдкомплексi країни. В перiод проведення аграрних реформ у специфiчних умовах областi не придiлялося достатньої уваги обстеженню особистих пiдсобних господарств вiдносно стану та перспектив виробництва тваринницької продукцiї. Дослiдження питань ресурсо- та енергозбереження, ефективностi способiв органiзацiї виробництва у скотарствi в аграрних формуваннях не мали комплексного характеру, не визначалися нормативнi затрати ресурсiв, витрати на них. Необхiднiсть прийняття практичних рiшень економiчних проблем функцiонування м'ясопродуктового пiдкомплексу обумовило використання даних спецiальних дослiджень розвитку особистих пiдсобних господарств й економiчної оцiнки способiв органiзацiї виробництва у великотоварних аграрних формуваннях. ефективнiсть необхiдно розглядати з загальнодержавних позицiй - до якого суспiльного ефекту воно призводить, i використовувати при характеристицi ринку м'яса поняття “народногосподарська ефективнiсть”. Протягом тривалого перiоду при врегулюваннi цiн та доходiвспоживачiв крива сукупної пропозицiї (що обмежується лише потребами споживачiв) приймає вертикальний вигляд. Низький попит на м'ясну продукцiю призводить до адекватного рiвня попиту на м'ясну сировину, пропозицiя якої, через високу збитковiсть, постiйно знижується. Передовий досвiд показує можливостi високої ефективностi скотарства. Окрiм отримання прибутку, воно має розвиватися в цiлях покращення економiки агроформувань. Джерелами росту пропозицiї м'яса є недовикористання виробничого потенцiалу м'ясопродуктового пiдкомплексу, незадоволенi потреби населення та тенденцiя росту попиту на м'ясо i м'ясопродукти. Джерела росту попиту на м'ясо i м'ясопродукти - низький рiвень їх споживання (менше фiзiологiчного прожиткового мiнiмуму - 79,5% українцiв), тенденцiя пiдвищення реальних доходiв населення. Мета дослiдження полягає в узагальненнi теоретичних i методологiчних положень, пов’язаних iз розробкою напрямiв розвитку й удосконалення органiзацiї виробництва м’яса великої рогатої худоби, обґрунтування шляхiв пiдвищення його економiчної ефективностi в умовах ринкових вiдносин. У вiдповiдностi до поставленої мети вирiшувалися такi завдання: – здiйснити системний аналiз виробництва й реалiзацiї яловичини в господарствi КСП «Україна». 1. 1 Суть економiчної ефективностi сiльськогосподарського виробництва Впродовж останнiх рокiв почастiшали дискусiї вiдомих вчених навколо сутностi категорiї ефективностi, як в цiлому, так i в сiльськогосподарському виробництвi зокрема. Всi їхнi думки з приводу розкриття сутi ефективностi як економiчної категорiї мають вiдповiдне пiдґрунтя, але проблема в тому, що вони досить рiзняться мiж собою. У зв'язку з цим, в Українi досi немає чiткого трактування категорiї ефективностi, а також визначення її показникiв. Через це оцiнка результатiв функцiонування дiяльностi аграрних пiдприємств в сучасних ринкових умовах, на мiй погляд, має неповний, вiдносний характер. Пiд час визначення сутi ефективностi сiльськогосподарського виробництва необхiдно розрiзняти термiни «ефект» i «ефективнiсть». Термiн ефект (вiд лат. еffectus - дiя, результат) у буквальному розумiннi означає результат будь-якого процесу. Тому нерiдко категорiю «ефективнiсть» трактують як «результативнiсть». В першiй українськiй економiчнiй енциклопедiї проф. Мочерний С. В також характеризує ефективнiсть як «здатнiсть приносити ефект, результативнiсть процесу, проекту тощо, якi визначаються як вiдношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат.» [1;508] Таке трактування вiдображає загальний пiдхiд до визначення ефективностi, яке математично вiдображають як в прямому, так i оберненому спiввiдношеннi. Однак, при такому пiдходi поняття «ефективне виробництво» ще не означає що воно є найбiльш доцiльне з позицiй оптимальностi рiвня витрат чи суспiльної корисностi продукту. Адже результатом може бути продукт, який не має належної якостi, не вiдповiдає суспiльним потребам або його виробництво вкрай негативно впливає на навколишнє середовище, що згодом тягне додатковi витрати як для суспiльства, так i для пiдприємства. Таке виробництво, ясна рiч, ефективним назвати не можна. Взагалi, на мiй погляд, при оцiнцi ефективностi будь-якого виробництва, насамперед слiд брати до уваги кiнцеву мету, з якою воно здiйснюється. Це в свою чергу вимагає визначення критерiїв ефективностi. Якщо виходити з позицiй приватного iнтересу, для пiдприємця, звичайно, кiнцевою метою буде максимiзацiя його прибутку, i ефективним можна назвати виробництво, результатом якого є зростання прибутку при мiнiмiзацiї витрат. Промiжними цiлями при цьому буде досягнення високого значення параметрiв виробничих процесiв, вiд яких залежить прибутковiсть. Однак. в сучасних умовах розвитку соцiально орiєнтованого суспiльства приватний iнтерес обов’язково повинен перебувати в гармонiї з iнтересом суспiльним. І в своїй кiнцевi метi будь-яке виробництво має спрямовуватись на краще задоволення суспiльних потреб. Особливо це стосується сiльського господарства. вiд результатiв функцiонування якого безпосередньо залежить продовольча безпека держави, якiсть харчування i, вiдповiдно, здоров’я нацiї. Тому в сiльському господарствi, як i в iнших сферах економiки, забезпечення високої економiчної ефективностi повинно органiчно доповнювати досягнення соцiальних результатiв, соцiального ефекту. Із соцiальної сторони критерiєм ефективностi на мiкрорiвнi виступає частка прибутку пiдприємства, що спрямовується на покращення умов працi i вiдпочинку, задоволення соцiальних потреб працiвникiв, частка оплати працi у структурi собiвартостi; на макрорiвнi - пiдвищення рiвня i якостi життя населення, його здоров’я i тривалостi життя, освiтньо-культурного рiвня тощо). Коли мова йде про соцiальну ефективнiсть тих чи iнших видiв продукцiї, мається на увазi значущiсть, яку цi види продукцiї займають у забезпеченнi продовольчої безпеки держави, збалансуваннi рацiонiв здорового харчування. Тому з огляду на це державна пiдтримка розвитку сiльського господарства повинна бути орiєнтована на пiдтримку виробництва не лише економiчно, але й соцiально ефективних видiв продукцiї. Як наслiдок, всi зусилля виробникiв сiльськогосподарської продукцiї повиннi бути скерованими у двох напрямках: на ефективнiсть i якiсть продукцiї, тобто на те, щоб отримувати максимальну кiлькiсть продукцiї високої якостi при мiнiмальних затратах засобiв i сировини. Наприклад, якщо сьогоднi набуває поширення вирощування генетично модифiкованих сiльськогосподарських культур, стiйких до хвороб та шкiдникiв, то економiчний ефект за рахунок мiнiмiзацiї витрат на засоби захисту буде очевидним, але враховуючи негативний плив такої продукцiї на здоров’я людей, вiн буде знiвельований вкрай негативним соцiальним ефектом. iз глибоким освоєнням земельних ресурсiв, використанням хiмiчних та бiологiчних засобiв захисту рослин, в кiнцевому пiдсумку призводить до руйнування природних екосистем, зменшення родючостi ґрунту тощо Це в свою чергу тягне за собою не лише втрати продукцiї за рахунок природного чинника, але й додатковi витрати на лiквiдацiю наслiдкiв екологiчного забруднення. Тому ефективним з позицiй екологiї можна вважати лише таке виробництво у якого еколого-економiчний ефект (економiчна вигода iз врахуванням вартостi природоохоронних заходiв, вартостi природних ресурсiв, втрат вiд нанесення шкоди довкiллю) є позитивним. Таким чином, кiнцевi результати аграрного виробництва знаходять своє вiдображення в кiлькостi якiсної, екологiчно чистої i безпечної для здоров’я людини продукцiї та економiчнiй ефективностi виробництва. На мiй погляд, попри спiввiдношення корисного ефекту i ресурсiв, при визначеннi ефективностi слiд також враховувати критерiї оптимальної i ступеня повноти залучення ресурсiв i виробництво. На сьогоднiшнiй день ми можемо спостерiгати ситуацiю, коли частина площ чи обладнання сiльськогосподарських пiдприємств не використовується, працiвники зайнятi в режимi неповного робочого дня, а в структурi посiвних площ переважають найбiльш прибутковi сiльськогосподарськi культури. Тому навiть, якщо пiдприємство має високi показники рентабельностi за рахунок окремих видiв продукцiї, але в умовах неповної зайнятостi ресурсiв, то таке виробництво не можна вважати достатньо ефективним з позицiй суспiльства. А нерацiональна структура виробництва, недотримання сiвозмiн в довготермiновiй перспективi спричиняють негативний вплив на родючiсть ґрунту i урожайнiсть культур. Економiчна i соцiальна ефективнiсть перебувають в органiчному поєднаннi. Якщо вдається досягти високих соцiальних результатiв, то можна говорити про подальше пiдвищення економiчної ефективностi сiльськогосподарського виробництва. Це обумовлено тим, що задоволенiсть умовами працi, належне фiзичне i моральне здоров’я людей створює додатковi стимули та умови для пiдвищення продуктивностi працi i пiдвищення на цiй основi ефективностi виробництва. 1. 2 Показники економiчної ефективностi виробництва яловичини i методика їх визначення Ефективнiсть виробництва яловичини характеризується системою таких показникiв: - затрати працi i кормiв на 1 ц приросту живої маси; - собiвартiстю 1 ц приросту i 1 ц живої маси молодняка; - цiною реалiзацiї 1 ц живої маси; - прибутком з розрахунку на 1 ц живої маси; рiвнем рентабельностi виробництва яловичини [1;35]. Специфiчними показниками економiчної ефективностi виробництва м’яса є вихiд валової продукцiї з розрахунку на 100 корм. од., на 1 грн. витрат на корми та витрати кормiв (у кормових одиницях) на виробництво 1 ц молока[13;102]. Перший з них визначається вiдношенням обсягу валового виробництва м’яса ВРХ до витрат кормiв у натуральному чи вартiсному виразi. Другий показник є оберненим до нього. Крiм них застосовують також показник окупностi кормiв, тобто покриття їх вартостi за рахунок отриманої продукцiї. а) вихiд валової продукцiї на середньорiчного працiвника; б) те ж, на 1 людино-годину та 1 людино-день; в) затрати працi на виробництво одиницi продукцiї [3;234]. Першi три з них обчислюються вiдношенням обсягу валового виробництва яловичини до вiдповiдної кiлькостi людино-годин, людино-днiв витрачених на виробництво даної продукцiї, або середньорiчної кiлькостi працiвникiв. Затрати працi на виробництво одиницi продукцiї є оберненим показником до вищезазначених. Рiвень економiчної ефективностi виробництва яловичини можна визначити лише з використанням системи взаємопов'язаних показникiв[13;11]. Основою об'єктивної оцiнки господарської дiяльностi сiльськогосподарських пiдприємств є прибуток вiд реалiзацiї м’яса та рiвень рентабельностi, який визначають як процентне вiдношення прибутку до собiвартостi товарної продукцiї. Вiн залежить вiд собiвартостi одиницi продукцiї та реалiзацiйних цiн. Собiвартiсть виробництва одиницi продукцiї – це виробничi витрати на одиницю продукцiї. З урахуванням показника собiвартостi здiйснюється спецiалiзацiя сiльського господарства, тобто в кожнiй зонi, в кожному регiонi в першу чергу виробляється той вид продукцiї, який обходиться з найменшою собiвартiстю. Рiвень рентабельностi здебiльшого обчислюють лише для товарної продукцiї, використовуючи iнформацiю про обсяг реалiзованої продукцiї, грошовi надходження вiд її реалiзацiї та про собiвартiсть товарної продукцiї. У господарствах, де є збитковi галузi, крiм рiвня рентабельностi, доцiльно обчислювати показник вiдношення виручки вiд реалiзацiї продукцiї (в процентах) до її собiвартостi. Коли виробництво продукцiї рентабельне, цей показник буде на 100 % бiльший вiд рiвня рентабельностi, а якщо збиткове, то вiн буде менший вiд 100 % на рiвень збитковостi [5;45]. На детальнiсть i точнiсть аналiзу ефективностi i прибутковостi виробництва валової продукцiї молока значно впливають цiни, у яких вона обчислюється. Для визначення вартiсних показникiв рiвня продуктивностi працi використовують порiвняннi цiни 2005 року. Однак для обчислення окупностi витрат в скотарствi такi цiни непридатнi. Для розрахунку окупностi витрат необхiдно валову продукцiю тваринництва визначити у фактичних цiнах реалiзацiї. Фактичну суму прибутку також обчислюють як рiзницю мiж виручкою вiд реалiзацiї продукцiї тваринництва та її повною собiвартiстю. Отже, вихiд валової продукцiї на 1 грн. витрат є одним з пiдсумкових показникiв ефективностi виробництва м’яса ВРХ [13;58]. Роздiл 2. Стан i економiчна ефективнiсить виробництва яловичини у КСП «Україна» 2. 1 Виробничi ресурси господарства та їх використання Сiльське господарство України як i iншi галузi виробництва, опинилися у скрутному становищi. Вихiд з нього можливий пiсля вирiшення багатьох проблем структурно-виробничого характеру в господарствi. У зв’язку iз цим на перший план висувається необхiднiсть здiйснення аналiзу факторiв економiчного зростання, виявлення невикористаних резервiв пiдвищення ефективностi виробничих ресурсiв. Питання вивчення ефективного використання виробничих ресурсiв завжди було актуальним. Але останнiми роками йому не надається належного значення. З цiєю метою важливо правильно i кiлькiсно вимiряти кожний вид ресурсiв i об’ єктивно його оцiнити. бази, рiвень годiвлi та утримання тварин, збереження плоду. Пiдвищення ефективностi сiльськогосподарського виробництва значною мiрою залежить i вiд полiпшення використання матерiальних ресурсiв, збiльшення фондовiддачi[2;132]. Сiльськогосподарське пiдприємство КСП «Україна» розташоване в селi Синяк, Вишгородського району, Київської областi. Природно-клiматичнi умови обумовлюються його мiсцезнаходженням в зонi Мiшаних лiсiв. Так середньорiчна кiлькiсть опадiв в даному регiонi складає 527 мм, напрямок вiтру переважно пiвденно-схiдний, середня швидкiсть вiтру 4. 2 м/с, середня температура сiчня: -6,3°С, середня температура червня: +17,8°С, середня лiтня вологiсть повiтря 72%, середня зимова вологiсть повiтря 85%. Переважними є такi типи ґрунтiв: сiрi лiсовi, пiдзолистi. Таким чином, такi сприятливi природно-клiматичнi умови зумовлюють розвиток сiльського господарства в даному регiонi. розмiрами i органiзацiйною структурою, спецiалiзацiєю i галузевою структурою, iнтенсивнiстю виробництва[3;83]. Проведемо аналiз основного засобу виробництва даного пiдприємства – земельних ресурсiв у таблицi 2. 1.: Таблиця 2. 1. Структура земельних ресурсiв КСП «Україна» 2007 рiк 2009 рiк Площа, га % Площа, га % Площа, га % Загальна земельна площа 614 100 614 100 614 100 594,5 96,8 594 96,7 595 96,9 Рiлля 508,2 82,7 508 82,7 508 82,7 Сiножатi i пасовища 86,3 14,1 86 14 87 14,2 трансформацiї за наведенi роки практично не спостерiгається. Трудовi ресурси КСП «Україна» та ефективнiсть їх використання Показники 2008 рiк 2009 рiк 2009 рiк у % до 2007 року 1. Сер. облiкова чис. прац., чол. - всього 27 31 29 107 у тому числi: в рослинництвi 12 14 12 100 в тваринництвi 15 17 17 113 2. Коефiцiєнт викор. труд. ресурсiв: 0,56 0,88 1 Збiльшилось в 1,79 рази нормативний запас працi, люд. -год. 48600 55800 52200 107 фактична к-ть вiдпрац., люд. -год. 27277 48881 52378 3. Трудова активнiсть працiвникiв по п-ву 1806,14 Збiльшилось в 1,79 рази в тому числi: в рослинництвi 1050,83 2145,68 Збiльшилось в 2,04 рази в тваринництвi 2292,39 58,9 Проаналiзувавши трудовi ресурси в КСП «Україна» та ефективнiсть їх використання (табл.. 2. 2.), ми спостерiгаємо збiльшення чисельностi працюючих на 7% у 2009 роцi, в порiвняннi з 2007 роком, у тому числi в рослинництвi чисельнiсть працюючих залишилась незмiнною, а в тваринництвi – вiдбулося збiльшення на 13%. Трудова активнiсть та коефiцiєнт використання трудових ресурсiв збiльшились в 1,92 рази. Це пояснюється ефективним та повним використанням трудових ресурсiв. Основнi фонди – це матерiально-речовi цiнностi, якi дiють в незмiннiй натуральнiй формi протягом тривалого часу i втрачають свою вартiсть по частинам. Серед них видiляють основнi виробничi фонди – засоби виробництва, якi протягом тривалого часу беруть участь у процесi виробництва, зберiгають натурально-речову форму i частинами переносять свою вартiсть на готовий продукт. Рiвень оснащеностi господарства основними фондами характеризують показники: - фондозабезпеченiсть – вартiсть основних виробничих фондiв сiльськогосподарського призначення, що припадає на 100 га сiльськогосподарських угiдь - фондоозброєнiсть працi - вартiсть основних виробничих фондiв сiльськогосподарського призначення з розрахунку на одного середньорiчного працiвника. Економiчна ефективнiсть використання основних фондiв характеризується показниками: - норма прибутку – процентне вiдношення прибутку до суми основних виробничих фондiв сiльськогосподарського призначення та оборотних засобiв[8;69]. Отже розглянемо забезпеченiсть пiдприємства виробничими фондами в таблицi 2. 3.: на 3%, а фондомiсткiсть збiльшилась на 46%. Фондовiддача за аналiзований перiод знизилася на 30%. Це викликано неефективним використанням основних виробничих фондiв. Краща фондозабезпеченiсть i вища фондоозброєнiсть сприяють зростанню врожайностi i пiдвищеннi продуктивностi тварин, що в свою чергу впливає на зниження собiвартостi продукцiї i збiльшення прибутку. Основнi виробничi фонди КСП «Україна» та ефективнiсть їх використання Показники 2007 рiк 2008 рiк 2009 рiк 7045700 7027500 7311000 104 в т. ч.: на 1 га угiдь, грн 11851,47 11830,81 12287,39 104 на 1 середньорiч. прац, грн 260951,85 226693,55 252103,45 97 0,10 0,09 0,07 70 Фондомiсткiсть, грн 9,55 11,31 13,94 146 Норма прибутку, % - 0,19 - * Оцiнюючи загальну дiяльнiсть пiдприємства, неможливо проминути показники економiчної ефективностi виробництва сiльськогосподарського пiдприємства. продукцiї. Розв’язання цiєї проблеми нерозривно пов’язане з подальшою всебiчною iнтенсифiкацiєю сiльськогосподарського виробництва, в процесi якої забезпечується пiдвищення врожайностi сiльськогосподарських культур та продуктивностi худоби i птицi. В сучасних умовах сiльськогосподарське виробництво повинно розвиватися переважно на основi iнтенсифiкацiї, що є основним напрямом пiдвищення його економiчної ефективностi[9;57]. Шляхи пiдвищення ефективностi сiльськогосподарського виробництва передбачають комплекс таких основних заходiв: полiпшення використання землi i пiдвищення її родючостi; впровадження комплексної механiзацiї i автоматизацiї виробництва; пiдвищення рiвня забезпеченостi господарств виробничими фондами та полiпшення їх використання; впровадження iнтенсивних i ресурсозберiгаючих технологiй та iндустрiальних методiв виробництва; пiдвищення якостi i збереження виробленої продукцiї; поглиблення спецiалiзацiї i посилення концентрацiї виробництва на основi мiжгосподарської кооперацiї i агропромислової iнтеграцiї; широке використання прогресивних форм органiзацiї виробництва i оплати працi[8;45]. Розглянемо показники економiчної ефективностi виробництва у КСП «Україна»: Показники економiчної ефективностi виробництва у КСП «Україна» 2007 рiк 2008 рiк 2009 рiк 2009 рiк у % до 2007 року 1. ВВП у спiвставних цiнах з 2005 роком, грн 737468,15 621136,19 524463,04 71 1240,48 71 на 1 середньорiчного працiвника 27313,64 20036,65 18084,93 66 на 1 люд. -год. 27,04 12,71 10,01 37 на 1 грн. виробничих витарат 0,59 0,42 0,25 42 Прибуток (збиток), грн 15200 -170600 * на 1 га с/г угiдь -130,36 25,59 -286,72 * -2870,37 -5882,76 * Рiвень рентабельностi (+), збитковостi (-), % -12,27 1,84 -17,67 * Проаналiзувавши показники економiчної ефективностi виробництва у КСП «Україна», ми бачимо, що ВВП зменшилось на 29% за рахунок зменшення виробництва с/г продукцiї. Характеризуючи ВВП на 1 га с/г угiдь, на 1 середньорiчного працiвника, на 1 люд. -год., то можна сказати, що данi показники зменшились на 29%, 34%, 63% вiдповiдно. Це пояснюється неефективним використанням с/г угiдь у господарствi та зменшенням продуктивностi працi. Щодо ВВП на 1 грн виробничих витрат, то цей показник показує окупнiсть витрат. За даними таблицi у 2007 роцi на 1 грн виробничих витрат припадає – 0,59 грн ВВП, а у 2009 роцi – 0,25 грн, тобто окупнiсть зменшилась на 58%. Отже, рiчнi витрати виробництва не окуплюються в господарствi. Про це також свiдчить те, що пiдприємство отримує збиток, хоча у 2008 роцi пiдприємство отримало прибуток у розмiрi 15200 грн, за рахунок прибуткового виробництва продукцiї рослинництва. Вiдповiдно змiнюється рiвень рентабельностi. За свiтовою тенденцiєю всi пiдприємства мають певну спецiалiзацiю, тобто переважний розвиток виробництва одного або кiлькох видiв продукцiї для якого в даному мiсцi є вiдносно найкращi природо-економiчнi умови. Дослiдимо структуру грошових надходжень вiд реалiзацiї продукцiї в КСП «Україна»: займає також скотарство (34,87%). І в 2009 роцi знову скотарство (37,61%). В галузi рослинництва за останнi 3 роки спостерiгається невелике зростання: з 8,28% до 13,73%. Отже спецiалiзацiя – скотарство, при чому за останнi 3 роки вона не змiнювалася. Таблиця 2. 5. Структура грошових надходжень вiд реалiзацiї продукцiїї в КСП «Україна» Продукцiя 2007 рiк 2008 рiк % % тис. грн % Зерно 45,7 8,24 112,4 13,39 96,6 12,16 Інша продукцiя ро-ва 0,2 0,04 - - 12,5 1,57 Всього по ро-ву 45,9 8,28 112,4 13,39 109,1 13,73 Продукцiя скотарства 161,6 29,15 292,6 34,87 298,9 37,61 161,6 29,15 292,6 34,87 298,9 37,61 Продукцiя свинарства 16,3 2,94 49,4 5,89 30,4 3,83 Інша продукцiя твар. 330,5 59,63 384,8 45,85 356,3 44,83 Всього по твар. 508,4 91,72 724,8 86,61 685,6 86,27 Всього по п-ву 554,3 100 839,2 100 794,7 100 Продуктивнiсть тварин - це здатнiсть їх органiзму забезпечувати одержання певної продукцiї за вiдповiдний перiод часу. У рiзних видiв тварин ця властивiсть виявляється по рiзному. Так у скотарствi її потрiбно розглядати стосовно до його напрямкiв: у молочному - через надої на фуражну корову (добовий, рiчний), у м’ясному - однiєї голови худоби. Важливими фiзiологiчними функцiями тварин, якi мають велике значення для їх продуктивностi є енергiя росту i темпи розвитку, скороспiльнiсть, окупнiсть кормiв, вихiд продукцiї залежно вiд статево-вiкових особливостей. Основними факторами пiдвищення продуктивностi тварин є забезпечення повноцiнної годiвлi тварин на основi змiцнення кормової бази в господарствi, удосконаленню селекцiйна-племiнної роботи в напрямi якiсного оновлення основного стада, пiдвищення питомої ваги породних тварин, обгрунтування збалансованостi. Одним з важливих факторiв виробництва валової продукцiї скотарства є рiвень поголiв’я тварин, їх продуктивнiсть. Поголiв’я тварин групують за видами, статево-вiковими групами, вiд яких залежить вiдтворення стада[7;90]. Розглянемо динамiку поголiв’я ВРХ у КСП «Україна»: Динамiка поголiв’я ВРХ у КСП «Україна» Показники 2007 рiк 2008 рiк 2009 рiк 2009 рiк у % до 2007 року Середньорiчне поголiв’я, гол 390 283 284 73 Площа с/г угiдь, га 594,5 594 595 100 Щiльнiсть поголiв’я на 100 га с/г угiдь, гол 66 48 48 73 Характеризуючи динамiку поголiв’я ВРХ, можна сказати, що середньорiчне поголiв’я зменшилось на 27%. Площа залишилась незмiнною. Щодо щiльностi поголiв’я ВРХ, то у 2009 роцi на 100 га с/г угiдь припадає 48 гол. Худоби, порiвняно з 2007 роком, коли на 100 га с/г угiдь припадає 66 гол., тобто щiльнiсть зменшилась на 27%, за рахунок того, що поголiв’я худоби iнтенсивнiше зменшилось, порiвняно iз незмiннiстю площi с/г угiдь. Це пояснює те, що пiдприємство достатньо забезпечує тварин вiдповiдними земельними угiддями. Дослiдимо динамiку товарного виробництва яловичини у КСП «Україна»: Таблиця 2. 7. Динамiка товарного виробництва яловичини у КСП «Україна» Показники 2007 рiк 2009 рiк 2009 рiк у % до 2007 року Виробництво продукцiї, ц 600 524 410 68 359 424 432 120 60 81 105 Збiльшилось в 1,75 рази З таблицi 2. 7. ми бачимо, що виробництво продукцiїї яловичини з 2007 по 2009 рiк зменшилось на 32%, а реалiзацiя продукцiї на 20% збiльшилась. Вiдповiдно рiвень товарностi з 60% у 2007 роцi збiльшився до 105 % у 2009 роцi. Тобто господарство стало реалiзовувати бiльше продукцiї за рахунок того, що пiдвищилась якiсть продукцiї. 2. 3 Економiчна ефективнiсть виробництва яловичини Проблема пiдвищення ефективностi агропромислового виробництва – визначальний фактор економiчного i соцiального розвитку суспiльства. Ефективнiсть виробництва як економiчна категорiя вiдображує дiю об'єктивних економiчних законiв, яка виявляється в результативностi виробництва. Вона є тiєю формою, в якiй реалiзується, мета суспiльного виробництва. Економiчна ефективнiсть показує кiнцевий корисний ефект вiд застосування засобiв виробництва i живої працi, а також, сукупних їх вкладень. У зв'язку з цим необхiдно розрiзняти такi поняття, як ефект i економiчна ефективнiсть. Ефект — це результат тих чи iнших заходiв, здiйснюваних у сiльськогосподарському виробництвi. Економiчна ефективнiсть виробництва визначається вiдношенням одержаних результатiв до витрат засобiв виробництва i живої працi. Ефективнiсть виробництва – узагальнююча економiчна категорiя, якiсна характеристика якої вiдображується у високiй результативностi використання живої i уречевленої працi в засобах виробництва. Економiчна ефективнiсть тваринництва означає одержання максимальної кiлькостi продукцiї вiд однiєї голови худоби при найменших затратах працi i коштiв на виробництво одиницi продукцiї. Ефективнiсть тваринництва включає не тiльки спiввiдношення результатiв i витрат виробництва, в нiй вiдбиваються також, якiсть продукцiї i її здатнiсть задовольняти тi чи iншi потреби споживача. При цьому пiдвищення якостi сiльськогосподарської продукцiї вимагає додаткових затрат живої i уречевленої працi. економiчної ефективностi сiльськогосподарського виробництва в умовах ринкових вiдносин i конкуренцiї, коли виграє той товаровиробник, який має нижчу собiвартiсть та високу якiсть продукцiї[14;46]. Ефективнiсть виробництва продукцiї скотарства характеризується системою показникiв, найважливiшими з них є: - надiй молока вiд корови; - прирiст живої маси однiєї голови молодняка; - витрати кормiв на виробництво 1 ц. молока; i приросту живої маси; - собiвартiсть 1 ц. продукцiї; - прибуток та рiвень рентабельностi. Інтенсифiкацiя м’ясного скотарства,i насамперед, пiдвищення рiвня годiвлi, забезпечують досягнення вiдповiдної здавальної маси у бiльш стислi строки i значне пiдвищення вгодованостi худоби[11;78]. Проведемо огляд показникiв ефективностi виробництва м’яса ВРХ у таблицi 2. 8.: Аналiзуючи данi таблицi 2. 8., зазначимо що виробництво яловичини для пiдприємства було щорiчним постiйним збитком. Затрати працi за даний перiод на 1 ц приросту ВРХ не змiнилися. Витрати кормiв збiльшилися в 4 рази, з 8 ц. к. од. до 32 ц. к. од., при нормi 10 ц. к. од. Це свiдчить про нерацiональне використання кормiв в господарствi та про незабезпечення потреб тварин у високоякiсних кормах власного виробництва. У господарствi спостерiгається збiльшення виробничої i повної собiвартостi у 3,12 рази та 1,36 рази вiдповiдно, за рахунок збiльшення вартостi паливо-мастильних матерiалiв, кормiв, витрат на оплату працi та iнших загально-виробничих витрат. Галузь скотарства є збитковою i тому пiдприємство отримує збиток, хоча у 2009 роцi збиток порiвняно з 2007 роком збiльшивсь на 28 800 грн i, вiдповiдно, рiвень збитковостi зменшився на 8,24%. Цiна збiльшилась за рахунок iнфляцiї, державного регулювання та збiльшення якостi. Показники 2007 рiк 2008 рiк 2009 рiк 2009 рiк у % до 2007 року Затрати працi на виробництво 1 ц приросту ВРХ, люд. -год. 49,5 49,5 49,5 100 Витрати кормiв на виробництво 1 ц приросту ВРХ, ц корм. од. 8 20 32 Збiльшилось в 4 рази Виробнича собiв. 1 ц приросту ВРХ, грн 344,67 635,5 1076,83 Збiльшилось в 3,12 рази Повна собiв. 1 ц приросту ВРХ, грн 733,43 830,19 993,98 136 Цiна реалiзацiї 1 ц яловичини, грн 450,14 690,09 691,89 150 -101700 -59400 -130500 * в т. ч. вiд реалiз. грн -283,29 -302,08 * Рiвень рентабельностi, % (-;+) -38,63 -16,88 -30,39 * Розглянемо структуру виробничої собiвартостi яловичини у КСП «Україна»: Таблиця 2. 9. Структура виробничої собiварстостi яловичини у КСП «Україна» Статтi витрат 2007 рiк 2008 рiк 2009 рiк тис. грн % тис. грн % % Прямi матерiальнi затрати з них: 259,3 81,69 269,6 80,96 370,1 83,83 Корми 218,6 68,87 225,6 67,75 299,3 67,79 Нафтопродукти 16,0 5,04 26,0 7,81 27,2 6,16 Оплата послуг i робiт стороннiх орг. - - - - 4,5 1,02 Решта матерiальних витрат 24,7 7,78 18,0 5,41 39,1 8,86 Прямi витрати на оплату працi 25,5 8,03 36,0 10,81 38,4 8,69 Іншi прямi витрати на загальновиробничi витрати, з них: 32,6 10,27 27,4 8,23 33,0 7,47 8,9 2,8 7,8 2,34 6,8 1,54 Вiдрахування на соц. заходи 11,2 3,53 8,2 2,46 11,4 2,58 Решта iн. прямих та загальновиробничих витрат 19,5 6,14 11,4 3,42 14,8 3,35 Всього по п-ву 317,4 100 333,0 100 441,5 100 За даними таблицi 2. 9. видно, що виробнича собiвартiсть за дослiджуваний перiод збiльшилась на 124 тис. грн. Це спричинено значним подорожанням паливно-мастильних матерiалiв, кормiв (особливо концентрованих) i прямi витрати на оплату працi зросли, але незначно, а iншi загально-виробничi витрати – практично залишились незмiнними. В загальнiй системi господарства кормова база - це сполучна ланка мiж рослинництвом i тваринництвом, що зумовлено специфiчною двобiчнiстю їх взаємопов'язаних завдань - органiзацiї виробництва i використання кормiв. · кормова база повинна вiдповiдати напряму i спецiалiзацiї тваринництва в даному господарствi; · загальний обсяг кормових ресурсiв повинен випереджати рiст поголiв'я та його продуктивнiсть; · ефективне використання землi на основi оптимального поєднання польового i культурного лукопасовищного кормовиробництва з природним кормодобуванням; · рiвномiрне i безперебiйне забезпечення бiологiчно повноцiнними i високоякiсними кормами протягом року; В Українi за одиницю загальної поживностi кормiв прийнята поживнiсть 1 кг вiвса середньої якостi. Спiввiдношення всiх видiв кормiв за їх загальною поживнiстю характеризує структуру кормової бази господарства. У багатьох сiльськогосподарських пiдприємствах рацiональна органiзацiя кормозабезпечення тварин передбачає оптимальне поєднання двох основних джерел надходження кормiв: · внутрiшньогосподарських – польове i лукопасовищне кормовиробництво, кормодобування; · негосподарських – поставки в межах мiжгосподарської кооперацiї, обмiн, купiвля мiнеральних добавок, премiксiв i т. д. За будь-якої схеми органiзацiї кормових джерел мета одна – ефективне забезпечення тваринництва рiзноманiтними кормами[2;37]. Дослiдимо структуру кормiв для виробництва яловичини у КСП «Україна»: Таблиця 2. 10. Структура кормiв для виробництва яловичини у КСП «Україна» Види кормiв 2008 рiк 2009 рiк % ц к. од. % ц к. од. % Концентрованi 791 17,2 3339 32,38 3355 25,95 з них комбiкорми 791 17,2 3339 32,38 3355 25,95 Грубi 2518 54,76 2756 26,73 4534 35,07 Соковитi 415 9,03 2530 24,54 2231 17,26 Іншi 874 19,01 1686 16,35 2808 21,72 Всього кормiв 4598 100 10311 100 12928 100 Розглядаючи таблицю 2. 10. можна сказати, що на виробництво яловичини у 2007 роцi було витрачено 4598 ц. к. од., а у 2009 роцi – 12928 ц. к. од., тобто за дослiджуваний перiод спостерiгається тенденцiя до збiльшення. У 2007 роцi найбiльшу питому вагу серед всiх видiв кормiв займають грубi – 54,76%, концентрованi – 17,2%, соковитi – 9,03%, iншi – 19,01%. А у 2009 роцi найбiльш питому вагу серед всiх видiв комiв займають також грубi – 35,07%, концентрованi – 25,95%, iншi – 21,72%, соковитi – 17,26%. Оцiнимо витрати кормiв для виробництва яловичини у КСП «Україна»: Таблиця 2. 11. Витрати кормiв для виробництва яловичини у КСП «Україна» 2007 рiк 2008 рiк 2009 рiк В-ти кормiв на ви-во 1 ц яловичини, всього ц к. од. 8 20 32 Збiльшилось у 4 рази 1 6 8 Збiльшилось у 8 разiв В-ти кормiв у розрах. на 1 голову, всього ц к. од. 12 36 46 Збiльшилось у 3,83 рази у т. ч. концентрованих 2 12 12 Збiльшилось у 6 разiв Дослiдивши витрати кормiв на виробництво яловичини, можна стверджувати про те, що у 2009 роцi, порiвняно з 2007 роком, витрати кормiв на виробництво 1 ц яловичини збiльшилось в 4 рази, в тому числi концентрованих у 8 разiв. Така ж тенденцiя спостерiгається i при витратах кормiв на 1 голову ВРХ – збiльшилось у 3,83 рази, у тому числi витрати концентрованих кормiв збiльшились в 6 разiв. Такi данi вказують на неефективне використання кормiв у господарствi, незабезпеченiсть господарства рацiональною годiвлею тварин, незабезпеченiсть потреб тварин у високоякiсних кормах, що призводить до зменшення продуктивностi худоби. Дослiдимо витрати кормiв на 1 ц продукцiї яловичини та порiвняння їх з зоотехнiчними нормами у КСП «Україна»: Витрати кормiв на 1 ц продукцiї яловичини та порiвняння їх з зоотехнiчними нормами у КСП «Україна» Показники 2007 рiк 2008 рiк 2009 рiк 2009 рiк у % до 2007 року Зоотехнiчнi норми затрат кормiв на 1 ц яловичини, ц. к. од. 10 10 10 * Фактичнi затрати кормiв на 1 ц ялов., ц. к. од 8 20 32 Збiльшилось у 4 рази Перевитрати (-), економiя (+) кормiв на 1 ц яловичини, ц. к. од. 2 -10 -22 * Всього одержано вал. продукцiї, ц 600 524 410 68 Загальний обсяг економiї (+) кормiв / перевитрати (-) кормiв, ц. к. од. 1200 - - * - 15240 9020 Додатково можна отримати яловичини за рахунок економiї (+) / перевитрат (-) кормiв, ц 150 - - * - 262 282 Порiвнюючи фактичнi витрати на виробництво 1 ц яловичини iз зоотехнiчними нормами, ми бачимо, що у 2007 роцi була економiя кормiв на 2 ц. к. од., а у 2009 роцi були здiйсненi перевитрати на 22 ц. к. од. Тобто, пiдприємство не працює на ефективне використання кормiв. І у 2009 роцi пiдприємство за рахунок неекономного використання кормiв може отримати збитки у виглядi 282 ц яловичини. 3. 1 Перспективи розвитку м’ясного скотарства напрямiв розвитку тваринницьких галузей тiсно пов’язане з поглибленням спецiалiзацiї сiльськогосподарського виробництва. У нашому випадку на перспективу збiльшення виробництва, яловичини вiдбуватиметься як за рахунок збiльшення поголiв’я так i за рахунок полiпшення його якiсних показникiв, тобто екстенсивно i iнтенсивно. Основою для визначення перспективних обсягiв виробництва окремих видiв скотарської продукцiї е твердий план продажу продукцiї державi. Крiм того, враховується внутрiшньогосподарськi потреби. Збiльшувати виробництва яловичини необхiдно забезпечувати за рахунок пiдвищення продуктивностi працi. Важливими факторами її зростання i зниження собiвартостi м’яса є пiдвищення продуктивностi худоби завдяки полiпшенню годiвлi, племiнної роботи, а також застосування комплексної механiзацiї виробничих, процесiв[9;39]. у короткий строк збiльшити вихiд продукцiї. Інтенсифiкацiя передбачає також забезпечення повноцiнної годiвлi тварин Із застосуванням хiмiчних, бiологiчних препаратiв. Впровадження досягнень зоотехнiчної й ветеринарної науки, удосконалення засобiв механiзацiї ферм утримання худоби. економiчна ефективнiсть iнтенсифiкацiї яловичини можлива лише тодi, коли темпи росту обсягу валової продукцiї випереджують темпи витрат виробництва. Тваринницькi комплекси на промисловiй основi - це спецiалiзованi господарства для виробництва високоякiсної скотарської продукцiї з мiнiмальними затратами працi й коштiв на базi машинної технологiї i принципу органiзацiї виробничих процесiв. Машинна технологiя охоплює складний комплекс питань, пов’язаних з усiма сторонами функцiї виробництва, основними з яких є високий рiвень i концентрацiї, iнтенсивне кормовиробництво, що вiдповiдає вимогам промислової технологiї, однорiднiсть стада при високому рiвнi продуктивностi тварин, комплексна електрифiкацiя i автоматизацiя виробничих процесiв, органiзацiя працi на основi її спецiалiзацiї управлiння машинами i обладнанням[11;74]. процесу годiвлi. Ідентичнiсть типу i складу рацiону в лiтнiй i зимовий перiоди, стабiльнiсть кормової бази, тобто повне забезпечення необхiдної кiлькостi та якостi кормiв незалежно вiд погодних умов. Впровадження нової прогресивної технологiї виробництва продукцiї яловичини на промисловiй основi вимагає певної стандартизацiї всiх знарядь i засобiв виробництва, в тому числi i головного знаряддя i засобу виробництва - самої тварини. Головнi вимоги яким повиннi вiдповiсти тварини в цих умовах є їх однорiднiсть, певна стандартизацiя за такими ознаками, як жива вага, продуктивнiсть, швидкiсть молоковiддачi, придатнiсть до машинного доїння, швидкiсть подання кормiв, можливiсть функцiї чiткого регулювання процесiв вiдтворення, що забезпечують ритмiчне одержання продукцiї, пристосованiсть їх до нових умов експлуатацiї на фермах промислового типу, стiйкiсть проти iнфекцiйних захворювань. Виконання цих вимог неможливе без пiдвищення ефективностi селекцiйно-племiнної роботи. Дальше удосконалення планових порiд провадитиметься у напрямку: пiдвищення продуктивностi якостi м’яса, зниження витрат кормiв на виробництво одиницi продукцiї, створення стад, якi б вiдповiдали вимогам для використання на високомеханiзованих фермах[9;30]. Розрахуємо економiчну ефективнiсть виробництва яловичини на перспективу до 2012 року: Таблиця 3. 1. Розрахунок економiчної ефективностi виробництва яловичини на перспективу до 2012 року в КСП «Україна» Показники Фактичнi показники Показники на перспективу Середньодобовий прирiст, г 396 600 Валове виробництво, ц 410 621,96 Собiвартiсть 1 ц, грн 993,98 Цiна 1 ц, грн 691,89 830,27 -302,08 109,99 15,27 Розрахувавши економiчну ефективнiсть виробництва яловичини на перспективу до 2012 року, можна зробити висновок, що пiдприємство повинне спрямувати свою дiяльнiсть на збiльшення продуктивностi ВРХ на 204 г та зменшення собiвартостi 1 ц на 273,7 грн. При цьому пiдприємство буде отримувати прибуток з 1 ц 109,99 грн i рiвень рентабельностi збiльшиться з 30,39% до 15,27%. 3. 2 Змiцнення i розвиток кормової бази Корми — один з найважливiших видiв матерiальних ресурсiв, необхiдних для виробництва тваринницької продукцiї, оскiльки продуктивнiсть тварин на 50 – 80% залежить вiд факторiв зовнiшнього середовища, з яких найголовнiшим є годiвля. Годiвля має велике значення. Тiльки при забезпеченнi тварин повноцiнними кормами можна забезпечити їх високу продуктивнiсть. Вiд годiвлi залежить не тiльки кiлькiсть, а й якiсть продукцiї. При вiдгодiвлi корiв застосовують зеленi корми, вiдходи технiчного виробництва: борошняного, цукрового; комбiкорми. На практицi згодовують концентрованi корми у виглядi пiйла. Чим кращi грубi i соковитi корми, тим менше потрiбно кормiв. i приготування кормiв[7;58]. Використовується багато рiзноманiтних кормiв, якi за походженням подiляють на такi групи: рослиннi, корми тваринного походження i мiнеральнi. Корми рослинного походження, в свою чергу, подiляються на концентрованi (зерно фуражне, комбiкорми, висiвки, макуха, шроти та iн.), соковитi (силос, коренеплоди, бульбоплоди, баштаннi культури), грубi (сiно, сiнаж, солома, полова), зеленi (сiянi трави, трави природних лук i пасовищ). Мiцна кормова база передбачає виробництво рiзних видiв кормiв залежно вiд галузi тваринництва, враховуючи при цьому природно-економiчнi умови господарства. Загальну кiлькiсть кормiв i окремих їх груп обчислюють у кормових одиницях. За одиницю кормiв прийнята поживнiсть 1 кг вiвса середньої якостi. Спiввiдношення кормiв за їх загальною поживнiстю характеризує структуру кормової бази господарства. Головне завдання кормової бази г це забезпечення рацiональної годiвлi тварин збалансованими за всiма поживними речовинами кормами. При цьому в рацiонах тварин має забезпечуватися оптимальне спiввiдношення кормових одиниць, перетравного протеїну, мiнеральних речовин, мiкроелементiв та вiтамiнiв. Повноцiннiсть i збалансованiсть кормових рацiонiв - найважливiша умова пiдвищення ефективностi годiвлi та продуктивностi тварин. У кормових рацiонах скотарства концентрованi корми становлять 25%. У рацiонах годiвлi ВРХ 19-20% кормiв припадає на силос, 18% - на сiно, сiнаж i солому, до 30% - на зеленi корми сiяних трав, природних лук i пасовищ. У вiвчарствi переважають пасовищнi та грубi корми[3;61]. Рiвень розвитку кормової бази визначається такими показниками: обсягом виробництва кормiв з розрахунку на 1 га сiльськогосподарських угiдь, на 1 га кормової площi, на 1 умовну голову худоби (в ц корм. од.). його продуктивностi. Пiд кормовою базою розумiють обсяг i структуру кормiв, систему їх виробництва та використання в тваринництвi. Створення кормової бази в кожному пiдприємствi передбачає таку систему i структуру виробництва кормiв, яка повнiстю забезпечує поголiв'я рiзноманiтними, якiсними i повноцiнними за поживнiстю кормами [2;78]. При вирощуваннi i вiдгодiвлi молодняку ВРХ треба мати необхiдну кiлькiсть кормiв, багатих на перетравнi поживнi речовини. Основним напрямом дальшого розвитку скотарства i пiдвищення його економiчної ефективностi є iнтенсифiкацiя виробництва яловичини на основi змiцнення кормової бази i пiдвищення рiвня годiвлi тварин, впровадження комплексної механiзацiї i автоматизацiї виробничих процесiв та переведення галузi на iндустрiальнi технологiї, широкого використання спецiалiзованих порiд худоби, пристосованих до машинної технологiї, удосконалення органiзацiї i оплати працi в умовах колективного пiдряду i орендних вiдносин. Сучасний рiвень виробництва кормiв у господарствах України є недостатнiм. Збiльшення обсягiв виробництва кормiв повинна забезпечити iнтенсифiкацiя польового кормовиробництва на основi пiдвищення врожайностi сiльськогосподарських культур, зокрема кормових, шляхом полiпшення культури землеробства, бiльш ефективного внесення добрив, пiдвищення рiвня механiзацiї виробничих процесiв, застосування матерiальної зацiкавленостi в кормовиробництвi [8;63]. Головним напрямком збiльшення виробництва бiологiчно повноцiнних кормiв, як основного фактора iнтенсифiкацiї тваринництва є пiдвищення врожайностi зернофуражних i кормових культур. У середньому з гектара рiллi необхiдно одержувати не менше 35-40ц – на Полiссi [10;98]. Особливу увагу слiд звернути на максимальне збiльшення виробництва високобiлкових концентрованих кормiв за рахунок зернових i зернобобових культур, а також трав’яного борошна з бобових багаторiчних трав, соковитих – за рахунок сiножатей, комбiнованого силосу, коренеплодiв. борошна iз стабiлiзаторами каротину, заготiвлю вiтамiнної сiнної сiчки, досушеної активним вентилюванням, брикетування та гранулювання кормiв, приготування монокорму, будiвництво типових силосних споруд, безстiнних чи механiзованих цилiндричних скиртоутворювачiв з активним вентилюванням. слiд органiзувати так, щоб протягом усього року максимально зберегти їх поживнi якостi i бiологiчну цiннiсть [16;58]. Істотне значення має пiдготовка кормiв до згодовування : подрiбнення, запарювання та здобрення грубих кормiв, дрiжджування, використання кормових сумiшей тощо. Значний ефект має впровадження прогресивних способiв заготiвлi кормiв: приготування сiнажу, застосування при сумiшi сiна активного вентилювання, виробництво бiлково-вiтамiнного трав’яного борошна. Годiвля тварин повинна бути збалансованою за всiма елементами живлення – енергiєю, перетравним протеїном, незамiнними амiнокислотами, мiнеральними речовинами i вiтамiнами [12;64]. Основним напрямом подальшого розвитку скотарства i пiдвищення його економiчної ефективностi є iнтенсифiкацiя виробництва яловичини на основi змiцнення кормової бази i пiдвищення рiвня годiвлi тварин, впровадження комплексної механiзацiї та автоматизацiї виробничих процесiв i переведення галузi на iндустрiальнi технологiї, широкого використання високопродуктивних спецiалiзованих порiд худоби, пристосованих до машинної потокової технологiї, тощо. Узагальненим показником рiвня iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва, який вiдображає сукупнi затрати живої i уречевленої працi, є сума вартостi основних виробничих фондiв i поточних виробничих витрат (без амортизацiї) з розрахунку на га с/г угiдь. Цей показник безпосередньо виражає суть iнтенсифiкацiї i характеризує рiвень iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва. Важливим показником рiвня iнтенсивностi сiльського господарства є рiчнi виробничi витрати на гектар с/г угiдь. Рiчнi витрати с/г виробництва включають частину вартостi основних фондiв у розмiрi амортизацiї, вiднесеної на собiвартiсть продукцiї, а також вартiсть спожитих оборотних засобiв, у тому числi i оплату працi. Цей показник залежно вiд об’єкта iнтенсифiкацiї може характеризувати рiвень iнтенсивностi с/г виробництва пiдприємства або окремих його галузей[7;68]. Рiвень iнтенсивностi с/г виробництва визначають також вартiстю основних виробничих фондiв на гектар с/г угiдь. Цей показник вiдображає лише уречевлену працю, втiлену в основних засобах виробництва. комплексної механiзацiї i автоматизацiї виробничих процесiв. До натуральних показникiв рiвня iнтенсивностi виробництва яловичини належать: - витрати на племiнну роботу; - породний склад стада та iн[6;66]. Розрахуємо основнi показники рiвня iнтенсифiкацiї виробництва яловичини у КСП «Україна»: Дослiджуючи показники рiвня iнтенсифiкацiї виробництва яловичини у КСП «Україна», можна зробити висновок, що виробничi витрати на 1 голову ВРХ збiльшились у 2009 роцi, порiвняно з 2007 роком у 1,91 раз, а затрати працi на 1 голову ВРХ – зменшились на 7%. Витрати кормiв у 2009 роцi, порiвняно з 2007 роком, збiльшились в 3,83 рази. Розрахунок показникiв рiвня iнтенсифiкацiї виробництва яловичини у КСП «Україна» Показники 2007 рiк 2008 рiк 2009 рiк у % до 2007 року Вихiднi данi 390 283 284 73 Рiчнi виробничi в-ти в-ва яловичини, грн 317400 333000 139 Затрати працi на ви-во яловичини, люд. -год. 29700 25938 20295 68 Припадає на 1 гол. ВРХ: - рiчних виробничих в-т, грн 813,85 1176,68 1554,58 Збiльшилось в 1,91 рази - затрат працi, люд. -год. 76 92 71 93 12 36 46 Збiльшилось в 3,83 рази 66 48 48 73 Основнi результативнi показники iнтенсифiкацiї с/г – це вартiсть валової продукцiї, валовий i чистий дохiд та прибуток з розрахунку на 1 га с/г угiдь. В окремих галузях аграрного пiдприємства результат iнтенсифiкацiї виражається у пiдвищеннi врожайностi с/г культур або продуктивностi окремих видiв худоби. Розрахуємо результативнi показники iнтенсифiкацiї виробництва яловичини у КСП «Україна»: Таблиця 3. 3. Розрахунок результативних показникiв iнтенсифiкацiї виробництва яловичини у КСП «Україна» Показники 2007 рiк 2008 рiк 2009 рiк 2009 рiк у % до 2007 року Середньодобовий прирiст ваги ВРХ, г 421 507 396 94 ВВП в розрахунку на 1 голову ВРХ, грн 1022,63 1230,77 959,62 94 Проаналiзувавши результативнi показники iнтенсифiкацiї виробництва яловичини у КСП «Україна» (табл.. 3. 3.), ми бачимо, що середньодобовий прирiст ваги ВРХ зменшився на 6%, так само як i ВВП в розрахунку на 1 голову ВРХ. Це пояснюється неефективним виробництвом продукцiї. - продуктивнiсть працi; - фондовiддача; - окупнiсть виробничих витрат; - норма прибутку; - рiвень рентабельностi; - окупнiсть додаткових витрат. Пiдвищення економiчної ефективностi iнтенсифiкацiї сiльського господарства досягають комплексним використанням земельних, матерiально-технiчних i трудових ресурсiв на основi впровадження досягнень НТП[5;35]. Розрахуємо показники економiчної ефективностi iнтенсифiкацiї виробництва яловичини у КСП «Україна»: 1 ц яловичини збiльшилась на 36%, а збиток на 1 голову ВРХ збiльшився в 1,76 рази. Окупнiсть виробничих витрат зменшилась на 51%. Це пояснюється тим, що витрати пiдвищились i вони не окуплюються. Таблиця 3. 4. Розрахунок показникiв економiчної ефективностi iнтенсифiкацiї виробництва яловичини у КСП «Україна» 2007 рiк 2008 рiк 2009 рiк 2009 рiк у % до 2007 року ВВП ВРХ, грн 398826 348308,04 68 Затрати працi на ви-во яловичини, люд. -год. 29700 25938 20295 68 Рiчнi виробничi в-ти на ви-во яловичини, грн 317400 139 Розрахунковi данi ВВП, грн: - на 1 люд. -год. 13,43 13,43 13,43 100 Собiвартiсть 1 ц яловичини, грн 830,19 993,98 136 Прибуток (збиток) з розрах. на 1 голову ВРХ, грн -260,77 -209,89 -459,51 Збiльшилось в 1,76 рази 1,26 1,05 0,62 49 * 3,24 -0,7 * Рiвень рентабельностi, % -38,63 -30,39 * Висновки i пропозицiї На основi проведеного аналiзу ефективностi виробництва продукцiї яловичини в КСП «Україна», можна зробити висновок, що для пiдприємства ця галузь є збитковою. Це пояснюється такими показниками: - нерацiонально використовується кормова база та незбалансований рацiон годiвлi; - низька продуктивнiсть тварин; - зменшення поголiв’я; - низький породний склад тварин; - висока собiвартiсть продукцiї; - низька механiзацiя виробничих, процесiв i як результат - високi затрати працi не виробництво одиницi продукцiї; - низький рiвень рентабельностi. Дослiдивши витрати кормiв на виробництво яловичини, можна стверджувати про те, що у 2009 роцi, порiвняно з 2007 роком, витрати кормiв на виробництво 1 ц яловичини збiльшилось в 4 рази, в тому числi концентрованих у 8 разiв. Така ж тенденцiя спостерiгається i при витратах кормiв на 1 голову ВРХ – збiльшилось у 3,83 рази, у тому числi витрати концентрованих кормiв збiльшились в 6 разiв. Такi данi вказують на неефективне використання кормiв у господарствi, незабезпеченiсть господарства рацiональною годiвлею тварин, незабезпеченiсть потреб тварин у високоякiсних кормах, що призводить до зменшення продуктивностi худоби. Згiдно проведеного аналiзу результатiв дiяльностi КСП «Україна» ми бачимо, що рiвень розвитку кормової бази є недостатком, що стримує iнтенсифiкацiю галузi тваринництва. Система годiвлi має бути науково обґрунтованою i якнайповнiше вiдповiдати умовам кормовиробництва. Кормова база вимагає не тiльки достатньої кiлькостi кормiв, але й повної збалансованостi по перетравному протеїну. Адже повноцiннiсть i збалансованiсть кормових рацiонiв забезпечує найважливiшу умову пiдвищення ефективностi годiвлi - пiдвищення продуктивностi тварин. Збiльшення виробництва кормiв має грунтуватися на необхiдностi уточнення розмiщення посiвiв культур з урахуванням регiональних, природних Та економiчних умов розвитку, розширення площi зернофуражних культур, пiдвищенняїх урожайностi, скорочення втрат на базi освоєння прогресивних технологiй вирощування, збирання, переробки i зберiгання кормiв. Розвиток яловичини залежить вiд використання продуктивного потенцiалу тварин, що в свою чергу визначається умовами утримання худоби, передусiм i якiстю кормiв. В основному збiльшення виробництва м’яса буде проходити завдяки замiнi i введення поголiв’я нових видiв порiд. полiпшення використання основних i оборотних коштiв, економiя витрат. Для полiпшення роботи галузi яловичини необхiдно завершити реконструкцiю, провести нове будiвництво i механiзацiю тваринницьких примiщень. за рахунок збiльшення вартостi паливо-мастильних матерiалiв, кормiв, витрат на оплату працi та iнших загально-виробничих витрат. Галузь скотарства є збитковою i тому пiдприємство отримує збиток, хоча у 2009 роцi збиток порiвняно з 2007 роком збiльшивсь на 28 800 грн i, вiдповiдно, рiвень збитковостi зменшився на 8,24%. Цiна збiльшилась за рахунок iнфляцiї, державного регулювання та збiльшення якостi. Щоб зменшити затрати працi необхiдно: 1) впровадити новi засоби механiзацiї i автоматизацiї виробничих процесiв; 2) змiцнення матерiально-технiчної бази; 4) створення багаторiчних культурних насада єни; 5) удосконалення структури кормової бази; 7) застосування iнтенсивних технологiй утримання худоби. Проаналiзувавши виробництво продукцiї яловичини з 2007 по 2009 рiк , ми бачимо, що воно зменшилось на 32%, а реалiзацiя продукцiї на 20% збiльшилась. Вiдповiдно рiвень товарностi з 60% у 2007 роцi збiльшився до 105 % у 2009 роцi. Тобто господарство стало реалiзовувати бiльше продукцiї за рахунок того, що пiдвищилась якiсть продукцiї. Проаналiзувавши сучасний стан виробництва продукцiї яловичини в господарствi, потрiбно здiйснити такi заходи: 1) необхiдно довести чисельнiсть поголiв’я до кiлькостi потенцiйно-можливої з урахуванням неявних примiщень i кормiв; 2) полiпшення селекцiйно-генетичного потенцiалу ВРХ, за рахунок введення нових порiд голiв корiв; З) лiквiдацiя яловостi корiв; 4) застосування та удосконалення iнтенсивних технологiй утримання i годiвлi худоби; 5) необхiдно впровадити iнтенсивнi технологiї заготiвлi i зберiгання кормiв, створення мiцної кормової бази; 6) пiдвищення рiвня iнтенсивностi виробництва кормових i зернофуражних культур, дотримуючись оптимального спiввiдношення показникiв розвитку кормової бази, структури посiвiв зернових i кормових культур, пiдвищення їх врожайностi; 7) впровадження комплексної механiзацiї i автоматизацiї виробничих процесiв; 8) пiдвищення продуктивностi працi за рахунок вдосконалення форм органiзацiї виробництва i працi. Запровадження цих заходiв пiдвищить продуктивнiсть тварин при зменшеннi затрат працi на виробництво продукцiї. цiєї продукцiї. Зниження собiвартостi збiльшить прибутки господарства, пiдвищиться рентабельнiсть. В цiлому, по Українi наявний занепад виробництва у цiй сферi, нацiональнi виробники не спроможнi впроваджувати досягнення науки. До загальної нестабiльностi i, як правило, збитковостi галузi додається надто великий вплив iмпорту продукцiї, що просто вбиває нацiонального виробника. В данiй ситуацiї не можливо щось дiйсно ефективно зробити без втручання держави, яка натомiсть не проводить дiєвих заходiв у наведенiй сферi. Пiдвищення мита на iмпорт продукцiї ВРХ, встановлення квот на ввезення яловичини дало б змогу пiдприємствам бiльш ефективнiше проводити дiяльнiсть у сферi виробництва м’яса ВРХ. Тому що поки держава зволiкає «невидима рука» ринку може зробити непоправне у нацiональному виробництвi. Список використаної лiтератури 1. Аграрна економiка: Пiдручник/ Семенда Д. К., Здоровцов О.І., Котик П. С., Школьний О. О., Бурляй О. Л., М. А. Коротєєв, Л. Ф. Бурик, А. П. Бурляй, А.І. Кисiль, К. Г. Гайдай: За ред.. Д. К. Семенди та О.І. Здоровцова. – Умань, 2005 – 318 с. 2. Андрiйчук В. Г. Економiка аграрних пiдприємств: Пiдручник. – 2-ге вид., доп. i перероб./ К.: КНЕУ, 2002. – 624с. 3. Андрiйчук В. Г. Економiка аграрного пiдприємства. Навчально-методичний посiбник для самостiйного вивчення дисциплiни. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с. 4. Нелеп В. М. Планування на аграрному пiдприємствi: Пiдручник. – 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 495 с. 5. Семенда Д. К. Роль кормової бази у розвитку тваринництва// Економiка АПК, 2002, №2, с. 24 – 27. 6. Наказ Мiнiстерства Аграрної полiтики України „Про затвердження Методичних рекомендацiй з планування, облiку i калькулювання собiвартостi продукцiї (робiт, послуг) сiльськогосподарських пiдприємств” № 132 вiд 18. 05. 2001 зi змiнами// Інфодиск „Законодавство України” вiд 01. 04. 04, лiцензiя №:15АЕ0Е76 7. Економiка пiдприємства. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с. 8. Економiка сiльського господарства / П. П. Руснак, В. В. Жабка, 9. Економiка сiльського господарства. Коваленко Н. Я. – М.: ЄКМОС, 1998р. 10. Данилевська О.Є. Економiчнi та зоотехнiчнi аспекти породної структури молочної худоби України//Економiка АПК, 2002, №3, с. 35 – 41. 11. Опря А. Т. Статистика – К.: „Урожай”, 2002р. 12. Статистика. Пiдручник /Головач А. В. та iн. / – К.: Вища школа, 1996. – 623 с. 13. Чекотовський Е. В. Основи статистики сiльського господарства. Навчальний посiбник. К.: 2001 14. Правдюк А. Л. Державна реєстрацiя сiльськогосподарських тварин i розвиток галузi тваринництва//Економiка АПК. – 2008. - № 4. С. -98-102. 15. Сонячна М. М’ясну кризу не зупинити? // Агробiзнес сьогоднi – 2008. - № 7. – с. -14-15. 16. Олiйник В. М’ясна справа – не прiоритет? // Агробiзнес сьогоднi. – 2007 - № 5 – с – 28 17. Оляднiйчук Н. В. Ефективнiсть iнновацiйних технологiй при виробництвi яловичини // Економiка АПК. – 2008 - № 3 – с. 55-60