Природні умови та господарська діяльність ДП "Жовтневому ДЛГ"

Природнi умови та господарська дiяльнiсть ДП "Жовтневому ДЛГ" ПРИРОДНІ УМОВИ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДП «ЖОВТНЕВИЙ ДУГ» 1. Клiмат Клiмат району Жовтневого лiсгоспу помiрно-континентальний i є пiд впливом вологих повiтряних мас, якi приносяться захiдними повiтряними потоками з Атлантичного океану й iз захiдної Європи. Коротка характеристика клiматичних умов району, що мають значення для лiсового господарства, наведена на прикладеної клiматограм й у таблицi 1. Клiматичнi фактори, що негативно впливають на рiст i розвиток деревної рослинностi: – пiзнi веснянi й раннi осiннi заморозки; частi й тривалi зимовi вiдлиги; недостатня кiлькiсть i нерiвномiрне випадання атмосферних опадiв протягом року; – перiодично повторюванi посушливi перiоди й суховiї. У цiлому ж клiмат вищевказаного лiсорослинного району сприятливий для успiшного вирощування наступних деревних i чагарникових порiд:, сосни звичайної, дуба черешчатого, ясена звичайного, клена гостролистого, липи, берези, вiльхи чорної, тополi i iнших деревних i чагарникових порiд. Таблиця 1. Природно-клiматичнi умови Найменування показникiв Одиниця вимiрювання Дата 1. Температура повiтря: середньорiчна абсолютна максимальна абсолютна мiнiмальна градус – «- – «- +8 +40 -35 мм 510 3. Тривалiсть вегетацiйного перiоду днiв 160 30. 04 5. Першi заморозки восени 10. 09 25. 03 7. Снiговий покрив: потужнiсть час появи час сходження см 15 30. 03. см 58 зима весна лiто осiнь румб – «- – «- – «- Сх Зх. ПдС ПнЗ 10. Середня швидкiсть переважаючих вiтрiв зима весна лiто осiнь м/с – «- – «- – «- 5 6 3 5 11. Вiдносна вологiсть повiтря % 70 Ґрунт в телицi заготовлюється в найближчому бору, шляхом зрiзання гумусового шару товщиною 20–25 см. Перед закладкою ґрунту до теплицi, вiн просiвається, очищується вiд рослинних залишкiв, i укладається в теплицю шаром 25 см. Зверху додають перегнiй 2–3 см i перекопують штиковою лопатою, а потiм вирiвнюють ґрунт граблями. Закриття телицi плiвкою проводиться у ІІІ декадi березня, в І декадi квiтня проводиться пiдготовка насiння i починається висiв. Головним завданням є забезпечення садивним матерiалом мiсто Харкiв. - чорноземи звичайнi на лiсовидних суглинках; Безпосередньо до заплав прилягають пiсчанi тераси, що розвиненi на долинах майже всiх рiчок, у виглядi широких смуг i вкритi кварцовими пiсками, в наслiдок чого часто мають низько кучугурний рельєф. Вище пiщаних розташованi бiльш довгi пiд заплавнi тераси, вкритi лiсовими породами. У мiсцях, де гiдрографiчна мережа густа, рельєф набуває вузько хвилястого i навiть горбастого характеру. Мiсцевi вододiли вузькi на них переважають схили значної крутизни, що сприяє посиленому стоку поверхневих вод i розвитку ерозiї. У мiсцях де гiдрографiчна мережа менш густа, рельєф набуває широкохвилястого характеру, вододiли широкi, рiвниннi, схили крутiшi тiльки в прибалковiй смузi завдовжки 70–100 м. На такiй територiї ерозiйнi явища поширенi менше, нiж на попереднiй, а землi сприятливiшi для лiсогосподарського виробництва. Взагалi ж ґрунти даного району потребують заходiв спрямованих на пiдвищення їхньої продуктивностi, регулювання водного режиму та режиму живлення. 2. Рельєф Територiя району по характеру рельєфу являє собою пiвденну окраїну Середньоруської височини i є, в основному водозбiрним басейном рiки Сiверський Донець. Правий берег це територiя з бiльше вираженим рельєфом, сильно порiзана балками й мiсцями ярами. Лiвий берег це територiя з порiвняно рiвною поверхнею, характерної для заплавних долин i надлугових терас. Територiї ДП «Жовтневе лiсове господарство» вiднесенi до рiвнинних умов. 3. Гiдрологiчнi умови м на пiднесених вододiлах до 3–6 м на боровiй терасi, по дну балок й ярiв. По вологостi бiльша частина ґрунтiв ставиться до категорiї свiжих. Таблиця 2. Характеристика рiк, що протiкають по територiї лiсгоспу Назва рiк та водойм Куди впадає рiка Швидкiсть течiї, м/с Ширина, м Глибина, м Уди С. Донець 211 0,3 10–20 До 3 м Лопань Харкiв 46 0,2 4–6 Харкiв Уди 40 0,2 5–10 До 3 м Мжа С. Донець 90 0,2 5–10 До 3 м На частку ґрунтiв надлишкового зволоження доводиться 0,5% площi. Процеси заболочування мають мiсце на площi 331,2 га. Гiдромелiоративнi роботи на територiї лiсгоспу та на сусiднiх з ним землях не проводяться. 4. Економiка району В районi розташування Мерчанського лiсництва переважають галузi агропромислового комплексу. Валкiвський район знаходиться у пiвнiчно-захiднiй частинi Харкiвської областi. На територiї району знайдено залеж i природного газу, глини, пiску. Провiднi галузi промисловостi: машинобудування, легкої промисловостi, будiвельних матерiалiв, харчової. Основнi культури: озима пшениця, ячмiнь, гречка, кукурудза, соняшник, овочевi, плодовi, кормовi. Аналiзуючи природно-економiчнi умови приходимо до висновку, що вони цiлком сприятливi для розвитку лiсового господарства, а саме: - штучного лiсоутворення; - озеленення населених пунктiв; Провiдною галуззю народного господарства в промислово-iндустрiальних районах є важка й легка промисловостi. Основними галузями важкої промисловостi є: машинобудування, транспортне машинобудування, електросилове устаткування, металообробка, електротехнiчна й хiмiчна галузi. Значне мiсце в легкiй промисловостi займають текстильна, трикотажна, швейна, взуттєва й iнша галузi. Велике значення має виробництво будматерiалiв шлакоблокiв, залiзобетонних виробiв, цементу, цегли, гiпсу, скла й iн. Деревообробна й деревопереробна промислове ти працюють, в основному, на привiзнiй сировинi й представленi меблевими фабриками в м. Харковi та сел. Солонiцевка. У прилягаючих до м. Харкова сiльськогосподарських районах розвинене багатогалузеве сiльське господарство зернового напрямку. Поряд iз зерновими культурами розвинене м'ясомолочне тваринництво, садiвництво й вирощування технiчних культур. Жовтневий лiсгосп задовольняє потребу в деревинi наступних адмiнiстративних районiв: Богодухiвського, Валкiвського, частково Дергачiвського, Змiївського, Золочiвського, Краснокутського, Нововодолажського, Харкiвського районiв. Найбiльш великими споживачами є фермерськi господарства, меблевi фабрики, населення, районнi органiзацiї. 3 Покриття дефiциту деревини виробляється за рахунок ввозу iз багатонаселених районiв країни або лишається незадоволеною. З побiчних лiсових користувань в держлiсгоспi мали мiсце збiр лiкарської сировини, заготiвля сiна i виробництво меду. 5. Особливостi рослинництва 1. Посадковий матерiал з розплiдникiв повинен вiдповiдати вимогам за якiстю i параметрам, встановленим державним стандартом (ГОСТ 24909–81 iз змiнами вiд 01. 01. 88 р., ГОСТ 25–769–83 iз змiнами вiд 01. 01. 89 г., ГОСТ 26869–86) i справжнiми Правилами. Саджанцi повиннi мати симетричну крону, очищену вiд сухих i пошкоджених гiлок, прямий штамб, здорову, нормально розвинену кореневу систему з добре вираженою скелетною частиною; на саджанцях не повинно бути механiчних пошкоджень, а також ознак поразки хворобами i заселення шкiдниками. Саджанцi iз закритою кореневою системою переважнiшi. 2. Посадочний матерiал в розплiдниках повинен прийматися тiльки iз спецiальних прикопов. Саджанцi хвойних, вiчнозелених i листяних порiд старше 10 рокiв, а також видiв, що важко переносять пересадку (горiх сiрий i маньчжурський, дуб черешковий i червоний, слива Пiссардi, i iн.), повиннi прийматися тiльки з грудкою вiдразу пiсля викопала їх з мiсць вирощування. 4. Вiдбiр посадочного матерiалу в лiсових насадженнях i лiсокультурах забороняється 5. Категорично забороняється завозити i висаджувати в мiстi дерева i чагарники слабо розвиненi, з потворними кронами (однобокими, сплюснутими i iн.), з наявнiстю ран, пошкодженнями крони i штамбу, а також пошкоджених шкiдниками i хворобами. 6. Для ремонту, реконструкцiї i реставрацiї насаджень можуть використовуватися рослини великих параметрiв, нiж передбаченi стандартом. 7. При перевезеннях партiй саджанцiв з iнших областей (окрiм Московської), республiк i країн кожна партiя повинна супроводжуватися сертифiкатом (дозволом) Державної iнспекцiї по карантину рослин. При придбаннi посадочного матерiалу в розплiдниках Московської областi необхiдно дотримувати правила внутрiшнього карантину рослин, не допускаючи на об'єкти озеленення мiста небезпечних або нових видiв шкiдникiв i хвороб. рослинництво посадковий матерiал життєздатнiсть 6. Шляхи пiдвищення життєздатностi рослин в мiстi 1. Активiзувати життєздатнiсть i пiдвищити стiйкiсть i декоративнiсть рослин можливо завдяки застосуванню iнтенсивних заходiв дiї на рослинний органiзм – внесення ефективних в екстремальних умовах мiського середовища добрив i регуляторiв зростання. 2. Вживанi в мiстi бiологiчно активнi речовини, повиннi швидко iнактивуватися в природних умовах, бути безпечними для людей i теплокровних тварин, не викликати патологiчних змiн в зростаннi i розвитку рослин, негативно впливати на ґрунтовi мiкроорганiзми. 3. В умовах мiста, особливо в мiсцях застосування протиожеледнiх матерiалiв, необхiдне обов'язкове внесення препаратiв органiчного походження, направлених на полiпшення структури, бiологiчної активностi i водно-повiтряного режиму ґрунту, а також повнiшого забезпечення рослин елементами живлення. 4. Рекомендується застосовувати органiчнi добрива рiдких форм i компости. деревами i до 8 см пiд чагарниками. Таблиця 3. Норми i кратнiсть внесення компостiв «Суперкомпост Пiкса» i «Неоорганiк» №№ Мiськi об'єкти Норми внесення компосту «Суперкомпост Пiкса» «Неоорганiк» 1. – вiком до 15 рокiв 1 кг/м2 2 кг/ м2 – вiком 15–35 рокiв – вiком 35–50 рокiв 2 кг/м2 2,5–3 кг/м2 4 кг/ м2 4–5 кг/ м2 -вiком старше 50 рокiв 5–6 кг/ м2 5–6 кг/ м2 2. 1–3 року понад 3 роки 0,5 кг пiд кущ 1,0 кг пiд кущ 1,5 кг пiд кущ 1 раз на 2–3 роки 3. 2 4. Газони 1,5 кг/м2 2,0 кг/ м2 на партерних – 1 раз на 2 роки, звичайних – 1 раз в 3–4, спортивних – кiлька разiв в рiк 5. Квiтники з багаторiчних рослин 1,5 кг/ м2 1 раз на рiк 6. Органiчнi добрива рiдких форм – «Бiуд» ТУ-9818–002–48805865–00 – вноситься пiд дерева i чагарники навеснi i на початку лiта (вiдразу пiсля вiдтавання ґрунту до закiнчення цвiтiння) пiсля дощу або поливу в заздалегiдь розпушений ґрунт (табл. 4). №№ Мiськi об'єкти Норми внесення Кратнiсть внесення за рiк 1. 1 л/м2 2 – вiком 15–35 рокiв 1 -вiком 35–50 рокiв 2,5 л/м2 1 – вiком старше 50 рокiв 3 л/м2 пристволового круга 1 2. Чагарники одиночные i в групах: вiком 1–3 року 1 л/кущ 2 2 л/кущ 1 3. 5 л/ м 1 4. Газони: – партернi 3 – звичайнi 1 л/ м2 2 – луговi 0,5 л/ м2 1 – на магiстралях i вулицях 3 – на укосах 0,5 л/ м2 1 5. Квiтники: – з однорiчних i дворiчних рослин 1 л/ м2 3 – з кущових i кореневищних багаторiчних рослин 2 1 л/ м2 3 4. Норми витрати робочого розчину при внесеннi «Бiуда» наступнi: - – листянi дерева – 20–30 л/м2 площi живлення - – хвойнi дерева (у вiцi 15–20 рокiв) – 25 л /м2 - – чагарники – 10–20 л /м2 - – газони – 10 л/м2 - – квiтники -10 л/м2. 5. Органiчне добриво «Бiуд» вноситься: - – пiд молодi дерева (у перших 3–5 рокiв пiсля посадки) – 2 рази на рiк. - – пiд чагарники рiзного вiку – один раз за рiк. 6. Внесення рiдкої форми добрив доцiльно проводити за допомогою довгого вертикального зволожувача з перфорованих трубок. 7. Як комплексне добриво, сприяюче кращiй збалансованостi елементiв живлення, полiпшенню декоративних якостей зелених насаджень, активiзацiї процесiв їх зростання, пiдвищенню стiйкостi до захворювань i несприятливих умов навколишнього середовища, адаптацiйнi властивостi i iмунiтет рослин рекомендується застосування «Свентовiта» ТУ 2387–001–18909171–00, виготовленого з екстракту 11 видiв лiкарських трав з добавкою мiнеральних добрив. 8. Бiологiчнi i хiмiчнi особливостi компонентiв препарату дозволяють застосовувати його рiзними способами – шляхом поливу ґрунту в перiод вегетацiї рослин, методом внекорневого внесення як комплексне добриво i стимулятор зростання рослин. 9. Внесення «Свентовiта» на молодих посадках проводиться - – при осiннiх i весняних посадках – через 2 тижнi Таблиця 5. Норми i кратнiсть внесення комплексного добрива № п/п Кратнiсть внесення за рiк ґрунтове внекорневе 1. Дерева: – вiком до 15 рокiв 0,8 л/дерево 2 – вiком 15–35 рокiв 1,2 л/дерево 0,2 л/дерево 1 -вiком 35–50 рокiв 1,5 л/дерево 0,4 л/дерево 1 -вiком старше 50 рокiв 1,8 л/дерево 0,6 л/дерево 1 2. Чагарники одиночные i в групах: вiком 1–3 року 0,3 л/кущ 0,04 л/кущ 2 0,6 л/кущ 0,1 л/кущ 1 3. Чагарники в живоплотах 1. 1. 1. 1. 1. 1 0,6 л/ м 1. 1. 1. 1. 1. 2 0,1 л/кущ 1 4. Газони: – партернi 3 – звичайнi 2 – луговi 0,3 л/ м2 0,04 л/ м2 1 2 – на укосах 1 5. Квiтники: – з однорiчних i дворiчних рослин 2 -з кущових i кореневищних багаторiчних рослин 0,3 л/ м2 0,04 л/ м2 1 – з троянд 0,3 л/ м2 0,04 л/ м2 3 10. Препарат «Свентовiт» при кореневому внесеннi застосовується в концентрацiї 3%. Норми витрати робочої рiдини: - – дерева до 15 рокiв –25 л/дерево - – дерева у вiцi 15–25 рокiв –40 л/ дерево - – дерева понад 25 рокiв – 50 л/ дерево - – квiтники – 10 л/м2. 12. Як регулятори зростання рослин рекомендується застосовувати препарати, приведенi в таблицi 5. 13. Обприскування крони дерев i чагарникiв проводиться двiчi за сезон: перший раз – в перiод iнтенсивного зростання i формування нового листя або хвої, другої, – у фазу заставляння верхiвкової нирки. Таблиця 5. Регламент застосування регуляторiв зростання рослин для обприскування крони дерев i чагарникiв Препарат Концентрацiя, % Норми витрати препарату (гр. на 1 рослину) чагарники дерева до 15 рокiв дерева 15–25 рокiв дерева дерева старше 50 рокiв 0,03% 0,6 1,5 2,1 3,0 4,5 Епiн 0,04% 0,8 2 2,8 4,0 6,0 Гумат калiя 0,02% 0,4 1 1,4 2,0 3,0 Іммуноцитофiт 0,01% 0,2 0,5 0,7 1,0 1,5 14. Регулятори зростання ефективнi тiльки при достатньому забезпеченнi ґрунту елементами мiнерального живлення. 15. Внесення регуляторiв зростання до ґрунту проводиться одночасно з внесенням мiнеральних добрив (у одному робочому розчинi) або без них один раз в рiк. 16. У випадках накопичення в лунках дерев, що виростають в примагiстральнiй смузi газону, що застосовувався в зимовий перiод для прибирання магiстралей пiску, необхiдно видалити верхнiй шар (10–15 см), а для полiпшення механiчного складу ґрунту, що залишився, внести органiку. 17. На вулицях i уздовж транспортних магiстралей, зимове прибирання яких здiйснюється iз застосуванням матерiалiв, допускається наявнiсть хлору в ґрунтi не бiльше 0,01% або 10 мг/100 г. ґрунту. При збiльшеннi даного показника i появi на листi ознак «краєвого опiку» необхiдно в кiнцi травня – початку червня провести водну мелiорацiю ґрунту шляхом промивки її водою один раз в 2–3 роки за умови проведення постiйних поливiв. У разi сильного засолення доцiльно збiльшити кiлькiсть промивiв. Норма витрати води складає для ґрунтiв легкого механiчного складу 100–110 л/м2 пристволової лунки, важкого – 120–160 л/м2 .