Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення у товаристві з обмеженною відповідальністю "Райдолина" Веселинівського району

Економiчна ефективнiсть виробництва зерна та шляхи її пiдвищення у товариствi з обмеженною вiдповiдальнiстю "Райдолина" Веселинiвського району МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра економiки сiльського господарства На тему Економiчна ефективнiсть виробництва зерна та «Райдолина» Веселинiвського району Виконала студентка групи ЗБ – 3/4 облiково-фiнансового факультету Нiколаєнко Ганна Перевiрив Іваненко Г. М Змiст Вступ 1. 2 Показники економiчної ефективностi зерновиробництва та їх методика визначення Роздiл 2. Сучасний стан зерновиробництва в товариствi з обмеженою вiдповiдальнiстю «Райдолина» Веселинiвського району 2. 3 Економiчна ефективнiсть зерновиробництва Роздiл 3. Динамiка та фактори виробництва зерна та врожайностi 3. 1 Індексний аналiз валового збору зернових i зернобобових культур 3. 2 Кореляцiйний аналiз факторiв врожайностi зернових Роздiл 4. Шляхи пiдвищення економiчної ефективностi виробництва зерна 4. 1 Резерви збiльшення обсягiв виробництва i пiдвищення якостi зерна 4. 2 Удосконалення внутрiшньогосподарських економiчних взаємовiдносин 4. 3 Розвиток ринку зерна i зерно продуктiв Висновки Список використаних джерел ВСТУП Одним з основних економiчних аспектiв гарантiї державної незалежностi є продовольча безпека. У її досягненнi i пiдтримцi велику роль вiдiграє агропромисловий комплекс, який є найважливiшим сектором економiки України взагалi. сировиною, тваринництво – концентрованими кормами, зовнiшньої торгiвлi – високолiквiдним товаром, тобто зерном. Свiтова практика показує, що саме ринок зерна є дзеркалом розвитку сiльського господарства, бо вiн охоплює практично всi елементи ринкових вiдносин. Останнiм часом для розвитку зернового ринку характерна нестабiльнiсть. Протягом 2004 – 2008 рокiв щорiчнi валовi збори складали 33,5 млн. тон зерна, що на 17,5 млн тон або на 34,7 % менше, нiж у 1990 роцi. У 2008 роцi цiна реалiзацiї однiєї тони зерна склала по Українi 683,8 грн. ( на 21,3 грн менше у порiвняннi з 2005 роком) i за рахунок зростання собiвартостi виробництва знизилась рентабельнiсть його виробництва – з 45,8 % до 3,1%. Ранiше згадане i обумовило вибiр теми курсової роботи. За об’єкт дослiдження взято сiльськогосподарське товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю ( надалi – ТОВ) “Райдолина” Веселинiвського району. Для досягнення цiєї мети у курсовiй роботi будуть вирiшенi слiдуючи завдання: 1. Розглянути науково-практичнi основи пiдвищення економiчної ефективностi зерновиробництва; 2. Проаналiзувати сучасний стан виробництва та економiчної ефективностi зерновиробництва; 3. Визначити шляхи удосконалення i пiдвищення ефективностi виробництва зерна. Предметом дослiдження є питання пiдвищення економiчної ефективностi виробництва зерна в ринкових умовах. такi науковi методи i прийоми дослiдження, як економiко-статистичний, балансовий i монографiчний методи, прийоми обчислення рiзниць, прямих та обернених зв’язкiв та iнш. В процесi виконання курсової роботи були використанi данi статистичної звiтностi, рiчного звiту за 2006 - 2008 роки, виробничо-фiнансових планiв, технологiчних карт та данi первинного облiку ТОВ «Райдолина» за останнi роки. Курсова робота складається iз вступу, чотирьох роздiлiв, висновкiв та списку використаних лiтературних джерел. Загальний його обсяг - 54 сторiнок в тому числi 24 таблиць. РОЗДІЛ 1 НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА 1. 1 Основнi напрямки пiдвищення економiчної ефективностi зерновиробництва Україна займала одне iз провiдних мiсць в Європi за виробництвом високоякiсного зерна рiзного призначення. Нинi наша держава з ряду об’єктивних та суб’єктивних причин переживає труднощi у розвитку зернового виробництва. Його рiзкий спад у 2003 та нинiшньому, 2008 роках - валовий збiр зерна склав вiдповiдно 20,2 i 29,5 млн. тон, що вдвiчi менше нiж у 2001 роцi, зумовлений природно-клiматичними умовами – сильнi заморозки взимку 2003 року призвели до повного вимерзання посiвiв озимих i пересiву навеснi 2003 року, а значна посуха у пiвденних областях України у 2007 роцi. Як вже вiдмiчалося, протягом 2004 – 2008 рокiв валовi збори зерна в Українi склали 33,6 млн. тон, але великої користi селянам це не принесло. Внаслiдок зростання цiн на виробничi ресурси промислового походження ( особливо пального, мiнеральних добрiв, запчастин ) та падiння цiн на зерно на внутрiшньому ринку ( 45 – 50 % вiд цiни на свiтовому ринку) у багатьох сiльськогосподарських товаровиробникiв зерновиробництво стало у 2006-2008роках збитковим. збором зерна, ефективностi зерновиробництва. Зокрема, професор О. Богуцький головним напрямом вирiшення проблеми пiдвищення урожайностi зернових вважає забезпечення iнтенсифiкацiї землеробства, провiдне мiсце в якiй надає хiмiзацiї [4]. За останнi роки в наслiдок зменшення кiлькостi внесених мiнеральних та органiчних добрив, низької культури землеробства зменшилася родючiсть ґрунтiв – вмiст гумусу складає в середньому майже 3,2 %. Кризове становище господарств, вiдсутнiсть коштiв, скорочення поголiв’я великої рогатої худоби призвело до зменшення можливостей удобрювати ґрунти. Так, у 2008 роцi, за даними Держкомстату України, на 1 га посiвiв в Українi вносили в середньому лише 32 кг мiнеральних та 0,8 тони органiчних добрив, тодi, як у 1990 роцi – 109 кг та 8,6 тон вiдповiдно[41]. І це при тому, як свiдчать данi наукових дослiджень, що половину приросту врожаю одержують за рахунок достатнього i обґрунтованого використання добрив. П. Коренюк [16] за допомогою комп’ютерної сервiсної програми провiв регресiйний аналiз залежностi урожайностi вiд рiвня використання органiчних та мiнеральних добрив. Створена ним програма дає можливiсть кожному господарству встановити оптимальнi спiввiдношення у внесених добривах та , як наслiдок, отримати бажаний прирiст урожайностi. Але, як зазначає П. Н. Рибалкiн, якщо на початковому етапу пiдвищення i стабiлiзацiї врожаю головну роль вiдiграє кiлькiсний фактор, тобто збiльшення доз, то в подальшому все бiльшого значення набуває якiсна сторона. Мається на увазi використання добрив з високим вмiстом поживних речовин та складних добрив, насичених всiма поживними елементами для одноразового внесення у грунт. Все це дозволяє скоротити витрати на транспортування, зберiгання i внесення добрив. вiдзначав у програмi стратегiчних аспектiв реформування зернового виробництва в Українi академiк УААН П. Т Саблук [36]. Вiн вiдмiчає доцiльнiсть застосування комплексу агротехнiчних та бiологiчних методiв боротьби поряд з хiмiчними, а також включення у сiвозмiни азотонакопичувальних попередникiв. Основним напрямом покращення стану виробництва, як зазначає М. Ю. Кулiш повинне бути впровадження нових сортiв, а також повнiше використання потенцiйних можливостей районованих сортiв. виробництва. На його думку, за рахунок високоякiсного насiння можна одержати додатково 20 – 25 % валового збору, тому запорукою високих врожаїв якiсного зерна є використання насiння першої та другої репродукцiї. кон’юктури ринку. Професор М. Ю. Кулiш вiдмiчає можливiсть переходу у господарствах Миколаївської областi до бiльш коротких сiвозмiн з метою розвитку високорентабельного зернового господарства. Чмирь С. М. вiдмiчає, що врожайнiсть бiльшостi сiльськогосподарських культур при вирощуваннi їх у сiвозмiнах у пiвтора i навiть у два рази вища, нiж при тривалих беззмiнних посiвах. Одним з важливих елементiв iнтенсивної технологiї вирощування зернових є ґрунтозахисна система. З 1960 року i до цього часу площа еродованої рiллi збiльшилася втричi. В багатьох країнах свiту увага зосереджена на застосуваннi таких прийомiв боротьби з вiтровою та водною ерозiєю ґрунтiв, як використання стернi колосових культур в якостi захисного засобу вiд ерозiї, безвiдвальний обробiток ґрунту, запровадження науково-обгрунтованих сiвозмiн з включенням в них багаторiчних трав. Цю проблему вивчав i Д. Баблiндра, який пропонує розроблену ним комплексну програму захисту ґрунтiв вiд ерозiї шляхом оптимiзацiї структури земельних угiдь. за традицiйною технологiєю, на 20 – 35% нижча, нiж за iнтенсивною. Як вiдмiчає А. П. Михайлов, основним елементом тут виступає система обробiтку ґрунту. Насамперед – це щорiчне вiдведення 30 – 35% рiллi пiд чорнi пари, якi сприяють накопичуванню вологи i пiдвищенню родючостi ґрунтiв, а це – пiдґрунтя сталих врожаїв. В умовах переходу до ринкових вiдносин надзвичайно важливе значення має ефективнiсть використання наявного виробничо-технiчного потенцiалу, окупностi витрачених ресурсiв, їх економiї. Як зазначає П. Н. Рибалкiн [29], аналiз технологiй вирощування зернових у рядi країн (США, Канада та iн.) показує, що прiоритетними напрямками енерго- та ресурсозберiгаючих технологiй є нульовий та мiнiмальний обробiток ґрунту, його мульчування, використання комбiнованих агрегатiв. Останнє дає змогу скоротити у 1,5 рази витрати на енергетичнi ресурси. Важливим аспектом реформування зернового виробництва вважаємо оптимiзацiю структури зернових культур, що дозволяє без додаткових витрат пiдвищити його ефективнiсть. Останнiм часом чiтко виражена тенденцiя до скорочення посiвних площ жита, кукурудзи, ячменя, хоча, приймаючи до уваги їх високу урожайнiсть i рентабельнiсть, пiдстав для скорочення їх площ немає. Розглядаючи питання оптимiзацiї структури зернового клину, М.І. Щур [46] вiдмiчає необхiднiсть збiльшення у господарствах Миколаївської областi виробництва проса та зернобобових, а також озимого ячменю, який дозрiває на 15 – 20 днiв ранiше вiд озимої пшеницi, а за кормовими якостями i стiйкiстю до хвороб перевищує її. Ми подiляємо думку І. Нетiса , що значно пiдвищити рентабельнiсть зерновиробництва можливо за рахунок вирощування високоякiсного зерна пшеницi. Одна тона зерна третього класу майже в 1,6 разiв бiльша нiж зерна п’ятого класу. Рентабельнiсть виробництва при цьому зростає у 2,5 разiв[23]. В умовах ринкових вiдносин в Українi актуальним є питання якiсного зберiгання i первинної обробки зернових безпосередньо у виробника. Розв’язання цього питання дозволить уникнути втрати майже 20% валового збору та дасть змогу виробнику бути незалежнiшим i продавати зерно за найприйнятнiшими цiнами. виробництва i формування ринку зерна для забезпечення внутрiшнiх потреб держави, нарощування його експортного потенцiалу [ 10]. За пiдрахунками зарубiжних вчених, сьогоднi прирiст урожайностi зернових на 50% досягається за рахунок впровадження нових сортiв, а 50 – за рахунок удосконалення технологiї вирощування. Вiдповiдно до висновкiв експертiв ФАО, протягом найближчих 30 рокiв весь свiтовий прирiст виробництва продукцiї рослинництва буде досягнуто за рахунок селекцiї, тобто нових сортiв. На Пiвднi України у порiвняннi з районованим сортом озимої пшеницi Альбатрос одеський, прирiст урожайностi – 5 – 7 ц /га забезпечують такi новi сорти, як Знахiдка, Нiконiя i Лада одеська (селекцiйно – генетичний iнститут УААН), а також сорт Херсонська безоста (Інститут зрошуваного землеробства УААН). культур здiйснюватиметься в результатi впровадження нових сортiв (8,6 ц/га), добрив (15 ц/га), зниження втрат при збираннi (0,5 ц/га), захисту вiд злакових бур’янiв (17,5 ц/га), хвороб (16,5 ц/га) i шкiдникiв (6 ц/га). Цi прогнози пiдтверджуються i даними кращих фермерських господарств. Кращi фермери в країнi (бiльше 5%) одержують у середньому по 60 ц/га зерна [22]. Лихочвор В. вiдмiчає, що вчасне i повне звiльнення посiвi озимої пшеницi вiд конкуренцiї з бур’янами за життєвий простiр, свiтло, вологу, елементи живлення є основою одержання високих урожаїв зерна. За великої забур’яненостi посiвiв урожайнiсть зерна зменшується на 25 – 30 %, а то й у 1,5 2 рази[18]. Обелець О. С. вiдмiчає загальну тенденцiю в Українi зростання виробничих витрат на 1 га посiвної площi зернових при неадекватному зростаннi урожайностi. Витрати на 1 га зiбраної площi у 2002 роцi збiльшилися проти 1996 року у 3,6 рази, а врожайнiсть пiдвищилася лише на 39,2 %. В результатi собiвартiсть 1 ц зерна у порiвняннi з 1996 роком зросла майже утричi. Ми пiдтримуємо його думку з приводу того, що збiльшення витрат на 1 га зернових зумовлене насамперед iстотним здороженням виробничих матерiально-технiчних ресурсiв[26]. Пiдвищення ефективностi сiльськогосподарського виробництва є однiєю з актуальних проблем, успiшне вирiшення якої надає можливiсть призупинення спаду i подальшого його розвитку. Ефективнiсть виробництва – складна економiчна категорiя, вона є формою вираження мети виробництва. добрив виступає у виглядi приросту урожаю. Але отриманий ефект не дає уявлення про вигiднiсть застосування добрив. Лише по одному ефекту недостатньо судити про доцiльнiсть здiйснюваних заходiв. Для цього iснує показник економiчної ефективностi, який вказує на кiнцевий якiсний ефект вiд застосування засобiв виробництва та живої працi, вiддачу сукупних вкладень. У зерновиробництвi це одержання максимального обсягу продукцiї з 1 га посiву при найменших витратах працi. Слiд мати на увазi, що ефективнiсть – не лише спiввiдношення витрат на результати виробництва, але i якiсть, кориснiсть продукцiї для споживача. Пiдвищення економiчної ефективностi виробництва сприяє зростанню доходiв господарства, отриманню додаткових засобiв для оплати працi та покращення соцiальних умов. Кiнцевий економiчний ефект залежить вiд рацiонального використання земельних, матерiальних i трудових ресурсiв, вiд економiї та ощадливостi, зниження собiвартостi продукцiї i пiдвищення продуктивностi працi. використання землi, результат iнтенсифiкацiї виробництва. Величина урожайностi безпосередньо впливає на величину iнших показникiв i визначається як вiдношення обсягу отриманої продукцiї до зiбраної площi. Слiд вiдмiтити, що при визначеннi економiчної ефективностi продовольчого та фуражного зерна є деякi особливостi. У першому випадку ефективнiсть виробництва показують з врахуванням його якостi, вмiсту клейковини, витрати працi в розрахунку на 100 грн. валової продукцiї. Для зернофуражних культур необхiдно показати i їх кормову цiннiсть. розмiр працi на 1 ц зерна i на 100 грн. валової продукцiї, фуражного зерна – витрати працi на 1 ц зерна i на 1 ц кормових одиниць. Пiд витратами працi розумiють кiлькiсть витрачених людино-годин на виробництво даного обсягу валової продукцiї, яка є результатом основної виробничої дiяльностi господарства. Оцiнка валової продукцiї проводиться по фактичним цiнам реалiзацiї, по собiвартостi виробництва, але для дослiдження динамiки – за порiвняними цiнам. Ефективнiсть використання трудових ресурсiв виявляється у продуктивностi працi: чим бiльше виробляється валової та чистої продукцiї за 1 люд.– рiк., тим вище ефективнiсть зерновиробництва, яку характеризують слiдуючи показники: Е = ВП/t (1) де ВП – валова продукцiя, грн. t – час, витрачений на виробництво продукцiї, люд. -год. Е = ЧП/t (2) де ЧП – чиста продукцiя, грн. Е = П/t (3) де П – прибуток, грн. Чиста продукцiя має особливе значення для розвитку сiльського господарства, розширення виробництва, вiн є джерелом фонду споживання i прибутку, визначається вирахуванням з вартостi валової продукцiї матерiальних витрат на її виробництво. Чистий дохiд являє собою рiзницю мiж вартiстю валової продукцiї та витратами виробництва. Розрiзняють створений i реалiзований чистий дохiд. Останнiй вiдповiдає прибутку. Наступним показником економiчної ефективностi виробництва зерна є собiвартiсть 1 ц продукцiї. Собiвартiсть – це грошове вираження витрат на виробництво i реалiзацiю одиницi продукцiї. На практицi розрiзняють виробничу i собiвартiсть реалiзованої продукцiї. У виробничу включають всi витрати, пов’язанi з отриманням i транспортуванням продукцiї до мiсця зберiгання, i собiвартiсть реалiзованої продукцiї, крiм виробничої собiвартостi, входять витрати по реалiзацiї. Виробнича собiвартiсть 1 ц зерна визначається вiдношенням виробничих витрат до обсягу виробленого зерна, а собiвартiсть реалiзованої продукцiї – вiдношенням виробничих та реалiзацiйних витрат до кiлькостi реалiзованого (товарного) зерна. На собiвартостi вiдображаються результати дiяльностi всього пiдприємства. Для виявлення дохiдностi собiвартiсть порiвнюють з виручкою вiд реалiзацiї. Для всебiчної характеристики економiчної результативностi зерновиробництва вивчають i ефективнiсть використання земельних ресурсiв, для цього визначають вiдношення валової i чистої продукцiї, чистого доходу (прибутку) до площi посiву зернових: Е = ВП/ S (4) Е = ЧП/S (5) Е = ЧД/S (6) Е = П/S (7) де П – прибуток, грн. Заключним етапом характеристики економiчної ефективностi виробництва є визначення його рiвня рентабельностi, пiд яким розумiють вiдсоткове спiввiдношення прибутку до суми витрат, пов’язаних з виробництвом та реалiзацiєю продукцiї: Рр = П/Ср х 100 % (8) де Рр – рiвень рентабельностi, %; П – прибуток, грн.; Ср – собiвартiсть реалiзованої продукцiї, грн. або Рр = (Ц – Ср)/ Ср х 100% (9) цiни. Рiвень рентабельностi показує ефективнiсть виробництва з точки зору отримання прибутку на одиницю матерiальних та трудових витрат по виробництву та реалiзацiї продукцiї. Сукупнiсть всiх вищезазначених показникiв вiдображує вплив рiзних факторiв на процес виробництва зерна, дозволяє провести комплексний аналiз i зробити достовiрнi висновки про основнi напрямки пiдвищення економiчної ефективностi. Роздiл 2. Cучасний стан зерновиробництва в товариствi з обмеженною вiдповiдальнiстю «Райдолина» Веселинiвського району 2. 1 Органiзацiйно-економiчна характеристика пiдприємства ТОВ «Райдолина» розташоване в Пiвденнiй частинi Веселинiвського району Миколаївської областi, на вiдстанi в 100 км вiд м. Миколаєва i вiдноситься до зони Пiвденного Степу України. Територiя господарства розташована в основному на рiвнинному плато. Загальна земельна площа, за даними на 1. 11. 2008 року складає 2835 га, в тому числi сiльськогосподарськi угiддя - 2730 га, з них 2600 га рiллi. Ґрунтовий покрив в основному складається з пiвденних чорноземiв звичайних середньо i малогумусних, мiсцями зустрiчаються засоленi ґрунти. в основному 56 балами. клiматом, середньорiчна температура повiтря яких + 10 ºС. Для цих районiв характерно: тривале, жарке, мало дощове лiто, пiзня, коротка, тепла осiнь, коротка малоснiжна зима, рання, тепла, коротка весна. Пересiчна температура повiтря сiчня - 4,5 º морозу, липня - 21,2º тепла. Абсолютний максимум +38-39º С, абсолютний мiнiмум -29 - 33º С. Тривалiсть без морозного перiоду - 160-185 днiв. Велику шкоду господарству наносять повiтрянi та ґрунтовi посухи, так як пiдприємство розмiщене в посушливiй агроклiматичнiй зонi. Посухи спостерiгаються весною, влiтку i восени. Для комплексної оцiнки тепла i вологозабезпеченостi використовуються гiдротермiчний коефiцiєнт. В господарствi вiн знаходиться нарiвнi 0,9-1. Для одержання високих врожаїв повинен бути 1,2-1,4. Природнi умови дослiджуваного господарства сприятливi для виробництва продукцiї зернових культур та соняшнику. За даними на 1. 01. 2008 року склалася наступна органiзацiйна структура господарства: у рослинництвi функцiонує механiзований загiн, за яким закрiплено 2600 га рiллi i працюють 21 механiзаторiв; є зернотiк; є у господарствi невеликi молочнотоварна ферма на 200 голiв великої рогатої худоби, з них 120 корiв та свиноферма на 15 голiв, з них основне стадо складають 5 свиноматок; авто гараж, де в наявностi 5 вантажних автомобiлiв. Для бiльш детальної характеристики ТОВ “Райдолина" доцiльно визначити розмiр сiльськогосподарського виробництва i порiвняти його з середньо районними показниками (табл. 2. 1). Аналiзуючи данi таблицi 2. 1, можна зробити висновок, що ТОВ «Райдолина» - це середнє за розмiром серед господарств Веселинiвського району. Про це свiдчать данi таких показникiв, як грошова виручка вiд реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї та середньорiчна чисельнiсть працiвникiв i середньорiчне умовне поголiв’я худоби i птицi. Однак, деякi показники, зокрема, площа сiльськогосподарських угiдь перевищує середнi показники по господарствах району на 290 га або на 10,7%. Таблиця 2. 1Розмiри виробництва уТОВ «Райдолина» Показники В середньому по господарствах району у 2008 роцi 2006. 2007 р. 2008 р. Грошова виручка вiд реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї, тис. грн. 1811 2733 2178 2192 Вартiсть основних виробничих фондiв сiльськогосподарського призначення, тис. грн. 4635 4643 4241 5228 Площа сiльськогосподарських угiдь, га 2341 2737 2730 2436 Середньорiчна чисельнiсть робiтникiв, зайнятих в сiльському господарствi, чол. 155 116 92 94 236 217 206 197 Для подальшої характеристики якiсного боку сiльськогосподарського виробництва ТОВ “Райдолина” доцiльно проаналiзувати його виробничу спецiалiзацiю, що дасть можливiсть виявити розвиток окремих галузей у виробництвi товарної продукцiї. наявнi виробничi ресурси. Виробничу спецiалiзацiю дослiджуваного пiдприємства визначимо, проаналiзувавши розмiр та структуру грошових надходжень вiд реалiзацiї товарної сiльськогосподарської продукцiї та продуктiв її переробки, робiт, послуг за видами, що надаються, та в цiлому по господарству за останнi 3 роки (табл. 2. 2 ). Аналiзуючи данi таблицi 2. 2. за останнi три роки, слiд зазначити про те, що ТОВ “Райдолина” кожну другу гривну вiд реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї та чотири з кожних десяти гривень отриманих вiд продажу продукцiї власного виробництво одержує вiд зерновиробництва. Також слiд зазначити, що дослiджуване господарство вiд продажу насiння соняшнику та молока одержує вiдповiдно бiльш нiж кожну восьму гривню та десяту грошових надходжень вiд реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї. Таблиця 2. 2 Склад та структура грошової виручки вiд реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї у ТОВ «Райдолина» Галузi та види продукцiї Грошова виручка, тис. грн. В середньому за 3 роки 2006 р. 2007 р. 2008 р. в середньому за 3 роки в % до пiдсумку по сiльському господарству в % до пiдсумку по господарству цiлому Зерно 546,9 1360,8 801,1 904,2 52,4 40,1 Соняшник 164,8 153,9 303,6 207,4 12,0 9,2 104,6 92,1 7,4 68,0 3,9 3,1 Овочi вiдкритого ґрунту 84,9 103,5 144,0 110,8 6,4 4,9 Інша продукцiя 61,5 50,8 147,8 86,7 5,1 3,9 965,7 1404,6 1377,8 79,9 61,5 М’ясо ВРХ 61,4 182,6 194,7 146,2 8,5 6,5 Молоко 162,2 203,3 167,3 177,7 10,3 8,0 Свинарство 25,8 18,8 9,9 18,2 1,0 0,8 Інша продукцiя 5,3 2,9 5,7 4,6 0,3 0,2 254,7 407,6 377,8 346,7 20,1 15,5 Разом по сiльському Господарству 1220,4 1782,4 100,0 77,0 71,8 38,4 98,3 69,5 - 3,1 Реалiзацiя iншої продук. Кцiї, робiт i послуг 521,2 521,8 296,9 446,6 - 19,9 Всього по господарству 1813,4 2240,6 - 100,0 В цiлому ТОВ “ Райдолина ” спецiалiзується на виробництвi зерна, насiння соняшнику та молока. Ефективнiсть виробництва в аграрних пiдприємствах залежить не лише вiд розмiру провiдних галузей, а й вiд того, як розвинутi й iншi галузi, що мають товарний характер. Щоб врахувати ступiнь розвитку усiх товарних галузей, необхiдно визначити за даними таблицi 2. 2 i проаналiзувати коефiцiєнт зосередження виробництва (КЗ), який визначається за формулою: 100 КЗ = ------------------------- n ∑ ПВi х (2Ni - 1) i = 1 де ПВ – питома вага i-ї галузi в структурi товарної продукцiї, %; Ni - порядковий номер i-ї галузi в ранжируваному рядi, де перше мiсце надається галузi з найбiльшою питомою вагою, а останнє з найменшою. КЗ = 100/ 313 = 0,32 Цей коефiцiєнт свiдчить про середнiй рiвень спецiалiзацiї у господарствi. Досить важливим при вивченнi господарства є визначення забезпеченостi його робочою силою (табл. 2. 3). Таблиця 2. 3 Забезпеченiсть господарства робочою силою у ТОВ «Райдолина» Галузi та виробництва Рiчна потреба в робочiй силi з плану, чол. В наявностi на 1. 01. 2008 р., чол. Рiвень забезпеченостi, % Рiльництво 20 22 110,0 Свинарство 14 15 107,1 Молочне скотарство 19 18 94,7 Машинно-тракторний парк 17 16 94,1 8 9 112,5 Інше виробництво 10 10 100,0 В цiлому по сiльськогосподарському виробництву 88 90 102,2 Данi таблицi 2. 3 свiдчать, що дослiджуване господарство в достатньої мiрi забезпечено працiвникам. Лише у молочному скотарствi та у машинно тракторному паркi вiдчувається дефiцит робочої сили. Темпи зростання виробництва сiльськогосподарської продукцiї i пiдвищення рiвня продуктивностi працi в кожному господарствi залежать вiд фондозабезпеченостi (сiльськогосподарськi виробничi основнi фонди в розрахунку на 100 га сiльськогосподарських угiдь) i фондоозброєностi працi (сiльськогосподарськi основнi фонди в розрахунку на одного працiвника). При характеристицi господарства належну увагу слiд придiляти забезпеченню його основними засобами виробництва та ефективностi їх використання (табл. 2. 4). Таблиця 2. 4 Забезпеченiсть основним виробничими фондами i ефективнiсть їх використання в ТОВ «Райдолина» Показники 2006 р. 2007 р. 2008 р. В середньому по господарствах району у 2008 р. Середньорiчна вартiсть основних виробничих фондiв сiльськогосподарського призначення, тис. грн., в розрахунку на: - 1 га сiльськогосподарських угiдь - 1 середньорiчного працiвника 1,9 29,5 1,7 41,1 1,5 47,1 2,9 69 Енергетичнi потужностi, кВт, в розрахунку на: - 1 середньорiчного працiвника 325 48 295 71 286 86 321 66 Кiлькiсть фiзичних тракторiв в розрахунку на 1000 га рiллi, шт. 8,3 7,9 7,9 8,3 Фондовiддача, грн. /грн. 0,18 0,21 0,20 0,18 0,5 1,1 0,4 -1,2 Аналiз даних таблицi 2. 4 свiдчить про те, що у 2008 роцi фондозабезпеченiсть виробництва зменшилась проти 2006 року на 20,1%, а фондозброєннiсть працi зросла в 1,6 разiв. Останнє вiдбулось за рахунок зменшення чисельностi працюючих в дослiджуваному господарствi. на 4,9 %. Це призвело до зменшення енергозабезпеченостi сiльськогосподарського виробництва на 12 %. - валова продукцiя у поточних цiнах – це основоположний (первiсний) результат, матерiальна i вартiсна основа iснування iнших видiв кiнцевого результату пiдприємства; - чиста продукцiя i прибуток – кiнцевi результати пiдприємства, що повною мiрою вiдображають ефективнiсть виробництва, можливостi його розширеного вiдтворення, ступiнь вигiдностi виробництва, валової, товарної та кiнцевої продукцiї в даних природних умовах. Найбiльш важливим економiчним показником господарської дiяльностi є прибуток – додаткова вартiсть, що створюється в процесi виробництва. Чим краще працює пiдприємство, тим бiльший воно одержує прибуток, тим мiцнiший його економiчний стан i положення на ринку сiльськогосподарської продукцiї. Лише маючи достатню суму прибутку пiдприємство може своєчасно, з врахуванням кон’юнктури ринку, переорiєнтувати виробництво, придбати новi, бiльш продуктивнi засоби виробництва, впровадити передовiшi технологiї i завдяки цьому забезпечити високу конкурентоспроможнiсть виробленої продукцiї. за допомогою заставних цiн ( а це було обiцяно владними органами) i в умовах збiльшення валових зборiв зерна в Українi протягом 2004 та 2005 рокiв та недосконалостi функцiонування зернового ринку зерно виробники не отримали очiкуваних прибуткiв. Розглянемо, наскiльки ефективно господарювало ТОВ “Райдолина” протягом останнiх рокiв (табл. 2. 5). Основнi економiчнi показники господарської дiяльностi ТОВ «Райдолина» Показники 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2008 р. у % до 2006 р. Валова продукцiя у поточних цiнах, тис. грн. 2468 2412,8 109,6 Товарна продукцiя усього, тис. грн. 1813,4 2730,6 2177,6 120,0 344,2 589,6 558,2 162,1 Прибуток, тис. грн. 84,0 226,7 203,1 Чиста продукцiя , грн. в розрахунку на: - 1 га сiльськогосподарських угiдь - 1 грн. виробничих витрат - 1000 грн. основних виробничих фондiв 146 2192 0,14 74 215 5217 0,27 139 204 6202 0,22 131 139,7 в 2,8 разiв 157,1 177,0 Прибуток, грн. в розрахунку на: - 1 га сiльськогосподарських угiдь - 1 середньорiчного працiвника - 1 грн. виробничих витрат - 1000 грн. основних виробничих фондiв 35 535 0,03 18 83 2006 0,10 53 74 2256 0,08 47 в 2,1 разiв в 2,6 разiв в 2,6 разiв Рiвень рентабельностi, % 18,0 19,3 5,8 - у 2007 роцi господарство одержало бiльше, нiж у 2005 роцi на 364,2 тис. грн. або на 20 %. Розмiр чистої продукцiї, одержаної у 2007 роцi в дослiджуваному господарствi, зрiс проти 2005 року на 214 тис. грн. або в 1,6 разiв. За цей же перiод сума прибутку, одержаного господарством збiльшилася на 119,1 тис. грн. або в 2,4 разiв. На жаль, рiвень рентабельностi сiльськогосподарського виробництва у 2007 роцi в порiвняннi з 2005 роком зменшився на 12,2 вiдсоткових пункти i сталося це за рахунок зростання виробничих витрат. 2. 2 Динамiка виробництва i реалiзацiї зерна Виробництво зерна займає особливе мiсце серед iнших галузей рослинництва в господарствi в цiлому. З метою оцiнки рiвня розвитку, впливу результатiв роботи цiєї галузi на загальний стан економiки сiльськогосподарського пiдприємства. ТОВ “Райдолина" на основi конкретного цифрового матерiалу господарства за 2006-2008 р. р. визначимо тенденцiю змiни питомої ваги галузi зерновиробництва (табл. 2. 7). Таблиця 2. 7 Мiсцезерновиробництва в економiцi ТОВ «Райдолина» Показники По господарству В зерновиробництвi Зерновиробництво у % до господарства Площа посiву, га 1917 1242 64,8 Затрати працi, тис. люд.–год. 154,3 14,8 9,6 Вартiсть реалiзованої продукцiї, тис. грн. 2240,6 904,9 40,4 Виробничi витрати, тис. грн. 2358 677 28,7 Прибуток, тис. грн. 171 263 48,0 Аналiз даних таблицi 2. 7 свiдчить про те, що зерновi культури, займаючи двi третини всiєї посiвної площi, потребували 9,6 % загальних витрат працi у сiльськогосподарському виробництвi. Вiд зерновиробництва було одержано кожнi чотири з десяти гривень всiх грошових надходжень вiд реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї. На цю галузь приходиться майже кожна четверта гривня виробничих витрат в цiлому по сiльськогосподарському виробництву. В дослiджуваному господарствi в середньому за останнi три роки одержували прибуток лише вiд реалiзацiї зернових i соняшнику. Вiд зерновиробництва одержано майже половини всiєї суми прибутку по господарству. На обсяги виробництва зернових i зернобобових впливають як площа їх посiву, так i врожайнiсть зернових i зернобобових. Зрозумiло, що iнтенсивний шлях розвитку зерновиробництва – тобто збiльшення валових зборiв зерна за рахунок зростання врожайностi є бiльш бажаним в умовах ринкової економiки. Це є актуальним i для дослiджуваного сiльськогосподарського пiдприємства – ТОВ "Райдолина" Веселинiвського району. Але для цього повиннi застосовуватися бiльш продуктивнi сорти зернових культур, iнтенсивнi енергозберiгаючi технологiї, якiсно i своєчасно виконуватися всi технологiчнi операцiї з вирощування зернових культур. сталося в основному за рахунок зниження врожайностi зернових культур. За два останнi роки зменшився рiвень товарностi зерновиробництва на 8,9 вiдсоткових пункти. Таблиця 2. 8 Динамiка виробництва та реалiзацiї зерна в ТОВ «Райдолина» Показники 2007 р. 2008 р. 2008 р. у % до 2006 р. Посiвна площа, га 820 1461 1447 99,0 Урожайнiсть, ц з 1 га 15,7 26,5 21,7 81,8 Валовий збiр зерна, ц 12874 38716 31400 81,1 в тому числi: - озима пшениця 10086 29621 24366 82,2 Кiлькiсть реалiзованого зерна, ц 7161 38887 28880 74,2 Рiвень товарностi, % 71,0 100,4 91,9 - Таблиця 2. 9 Валове виробництво зерна i фактори, якi на нього впливають Показники 2006 р. 2008 р. Валове виробництво зерна, ц Площа посiву, га Урожайнiсть, ц з 1 га 38716 1461 26,5 31400 1447 21,7 Зменшення обсягу виробництва зерна в звiтному роцi в порiвняннi з базисним на 7316 ц вiдбулось за рахунок змiни а) площi посiву – (1447 – 1461) х 26,5 = - 371 ц; б) урожайностi – (21,7 – 26,5) х 1447 = - 6945 ц. На обсяги виробництва зерна в цiлому по господарству впливають такi фактори, як склад зернових культур та їх структура. В умовах Пiвдня України доцiльно збiльшувати посiви високоврожайних зернових культур, якими, за даними науково-дослiдних установ, є озимi зерновi культури, i в першу чергу озима пшениця. За допомогою даних статистичної звiтностi за останнi три роки ( форма 29 –сг.) розглянемо, якi вiдбувалися змiни з цього питання в ТОВ «Райдолина» (табл. 2. 10). Таблиця 2. 10Структура посiвiв зернових культурв ТОВ «Райдолина» Культури Питома вага окремих зернових культур у % 2006 р. 2007 р. 2008 р. Озимi зерновi – всього з них : пшениця ячмiнь жито 48,0 12,3 4,3 1,4 61,0 56,0 3,0 2,0 59,0 53,0 3,3 2,7 Ярi зерновi – всього з них: ячмiнь овес iншi яровi 52,0 18,2 18,5 12,1 3,2 39,0 24,0 10,4 - 4,6 41,0 24,5 10,0 - 6,5 Разом 100,0 100,0 100,0 Аналiз структури зернового клину, як свiдчать данi таблицi 2. 10, показує, що на долю озимих зернових за останнi два роки у господарствi в середньому приходилося шiсть з кожних десяти гектарiв посiвiв зернових культур. В цiєї групi зернових культур домiнує пшениця якою засiвали кожен другий гектар. Майже кожен п’ятий гектар рiллi за останнi три роки вiдводився пiд посiви ярого ячменю. На нашу думку, враховуючи, що Веселинiвський район вiдноситься до зони ризикового землеробства, доцiльним було б розширити посiви озимого ячменя, зменшивши площу посiву ярого ячменя. На нашу думку, слiд було би засiвати певну площу посiву пiд зернобобовими культурами, якi дозволяють збалансувати корми для тваринництва за перетравним протеїном. кiлька сортiв озимої пшеницi та ярого ячменю i по одному сорту iнших зернових культур, охарактеризуємо деякi з них (табл. 2. 11). Таблиця 2. 11 Сортовий склад за видами зернових культур в ТОВ «Райдолина» Найменування культур i сортiв 2006 р. 2008 р. площа посiву, га урожайнiсть, ц/га урожайнiсть, ц/га Площа посiву, га Озима пшениця – всього: 200 37,6 818 27,2 767 31,7 в тому числi: Одеський Альбатрос 100 38,1 289 24,1 200 28,4 100 31,6 264 26,7 260 27,8 Озимий ячмiнь – Росава 35 25,0 412 25,4 48 26,6 Ярий ячмiнь - Одеський – 151 450 20,4 80 16,0 120 17,1 79 25,6 80 18,0 230 19,9 Овес – сорт Скакун 56 17,6 51 16,0 145 17,1 Як свiдчить аналiз даних таблицi 2. 11, серед сортiв озимої пшеницi перевагу має районований з давнiшнiх пiр сорт Одеський Альбатрос, пiд яким в останнiй рiк було засiяно 12,2% всiх посiвiв озимої пшеницi. На наш погляд, сорт озимої пшеницi Одеський Альбатрос, який в останнi роки займав майже кожен четвертий гектар всiєї площi посiвiв озимої пшеницi, необхiдно виводити та змiнювати бiльш врожайними новими сортами селекцiйно-генетичного iнституту УААН (м. Одеса). Майже кожен четвертий гектар у 2008 роцi в дослiджуваному господарствi засiвався ячменем ярим., двi третини якого це сорт “Россава”. Для одержання врожаю озимого ячменю застосовують сорт “Россава” двуручка. Це середньостиглий сорт, вегетацiйний перiод якого 244 – 278 днiв. Вiн середньостiйкий проти вилягання, має вище середньої зимостiйкiсть. Вологолюбивий, в засушливi роки помiтно знижує врожай. Гельмiнтоспорiозом вражається слабо, мучнистою росою та головнею порошнистою – вище середнього. Сорти ярого ячменю, якi використовуються при посiвi в ТОВ Райдолина, - це “Одеський – 151” та “Росава” двуручка. Останнiй сорт кормового напрямку, має добрi круп’янi якостi. Середньостиглий. По стiйкостi проти посухи перевищує iншi районованi сорти на Пiвднi України. Слiд вiдмiтити, що досить значна частина посiвiв зернових – до однiєї третини, розмiщується пiсля невдалих попередникiв –по стерневим колосовим. Це призводить до накопичення шкiдникiв та хвороб рослин, що в свою чергу, не сприяє одержанню високих врожаїв. бур'янiв, зокрема вiд кореневищних i коренепаросткових, збiльшенню запасу можливих речовин у ґрунтi. Так бiльше використання парiв якостi попередники доцiльно на теперiшнiй час, коли рiзко змiнюється постачання сiльському господарству мiнеральних добрив, хiмiчних засобiв, боротьби з бур'янами, шкiдниками i хворобами сiльськогосподарських культур, коли з року в рiк знижується культура землеробства. Пiд озиму пшеницю, як найбiльш цiнну зернову культуру, доцiльно вiдводить i iншi попередники. На нашу думку, одним з таких попередникiв можуть бути багаторiчнi трави, зокрема люцерна, яку в господарствi висiвають дуже мало – лише 100 гектарiв або 4–5%. Як свiдчить дослiдження наукових установ, ця культура сприяє накопиченню азоту та пiдвищенню родючостi ґрунтiв, i прирiст врожайностi, в порiвняннi iз стерневими попередниками, складає 4- 5 ц з кожного гектара. У ТОВ “Райдолина” у минулому роцi 350 га озимої пшеницi було посiяно пiсля збирання врожаю зернових колосових, тобто не самих найкращих попередникiв. Галузь зерновиробництва - великий споживач матерiально-технiчних засобiв i обов’язковою умовою його успiшного ведення є своєчасне забезпечення всiма необхiдними засобами виробництва. За даними первинного облiку та нормативними даними проаналiзуємо забезпеченiсть зерновиробництва ТОВ “Райдолина” основними видами технiки (табл. 2. 12). Таблиця 2. 12 Найменування технiки 2006 р. 2008 р. потреба за нормативами, шт. рiвень забезпеченостi, % потреба за нормативами, шт. Наявнiсть на 1. 01., шт. Рiвень Забезпеченостi,% рактори 28 17 60,7 28 17 60,7 Комбайни 12 5 41,6 12 4 33,3 Сiвалки 7 5 71,4 7 5 71,4 Як свiдчить аналiз даних таблицi 2. 12, господарство лише на 60,7 % забезпечено тракторами в порiвняннi з нормативними даними. Ще гiрше виглядає показник забезпеченостi дослiджуваного господарства комбайнами. В останнi два роки навантаження на один зернозбиральний комбайн складала 323 га, що майже в три рази бiльше, нiж за нормативами. У зв’язку з цим господарство вимушено було залучати комбайни для збирання врожаю зернових культур зi сторони – користуючись послугами комерцiйних структур. Недостатня забезпеченiсть технiкою зерновиробництва призводило до порушення оптимальних строкiв виконання польових робiт, що в свою чергу впливало на врожайнiсть зернових культур. заходiв по вирощуванню тiєї чи iншої культури повинен розроблятись в технологiчнiй картi, яка є важливим плановим документом сiльськогосподарських пiдприємств. В ТОВ "Райдолина” при виробництвi зерна таку технологiчну карту не складають, що є досить значним недолiком з боку пiдприємства, а виробничий процес в цiлому подiляють на два основних робочих перiоди: 1) пiдготовка ґрунту i посiв; 2) комплекс робiт по збиранню врожаю, на який приходиться близько 57 % трудових витрат пiдприємства.. Найбiльш праце мiстким i вiдповiдальним процесом у виробництвi зерна є збiр врожаю, який бажано здiйснювати без втрат i в кращi строки. В дослiджуваному господарствi при збираннi застосовують два способи: однофазний (пряме комбайнування) та двофазний (роздiльний), визначення спiввiдношення мiж якими залежить вiд клiматичних особливостей року, стяжу культур, iнших факторiв. передбачає скошування, обмолот, очистку зерна i збирання у бункер, вкладання соломи на полi. Все це виконується в єдиному безперервному потоцi. Збирання таким способом проводять при повнiй стиглостi хлiбiв. Двофазний спосiб збирання передбачає скошування жатками у валки зернових культур у стадiї воскової стиглостi. При такому способi скорочуються строки i покращується якiсть зерна. Вiн широко застосовується в господарствi при умовi збирання врожаю нерiвномiрно достигаючих культур, забур’янених i схильних до вилягання. Своєчасно скошений i правильно укладений у валки хлiб швидше i рiвномiрнiше достигає та пiдсихає нiж на коренi. Пiдсихають у валках i зеленi бур’яни. Це значно полегшує роботу комбайна й зерно одержують чистим та сухим, а у деяких випадках воно не потребує додаткового очищення i сушiння. Узагальнюючи вище наведене слiд зазначити, що в ТОВ “Райдолина” в цiлому дотримується технологiчний процес вирощування зернових культур, але часто не витримуються оптимальнi строки виконання робiт, недостатньо високою є їх якiсть. Спостерiгається не завжди стабiльна забезпеченiсть робочих агрегатiв господарства, як з iндивiдуальною так i груповою формою органiзацiї роботи, в допомiжному транспортi та iнших засобах, що призводить до збоїв в роботi. Важливим недолiком господарства є вiдсутнiсть вiдповiдних графiкiв проведення робiт. В ТОВ “Райдолина” основною формою органiзацiї працi в зерновиробництвi є мехзагiн, що уявляє собою колектив працiвникiв, якi беруть участь, на основi кооперацiї i розподiлу працi 2. 3 Економiчна ефективнiсть зерновиробництва Головною метою процесу виробничої дiяльностi галузi зерновиробництва ТОВ “Райдолина” є виробництво зерна та одержання прибутку вiд його реалiзацiї. Процес виробництва являє собою з одного боку, процес виробничого споживання засобiв i предметiв працi та робочої сили, а з другого - виготовлення продукцiї. Реалiзацiя виробленої продукцiї є завершальною стадiєю повного циклу кругообороту виробничих засобiв пiдприємства , в процесi якої господарству повертаються у вартiсному виразi всi кошти, витраченi на виробництво i збут. Як це вдається керiвництву та спецiалiстам дослiджуваного господарства, можна з’ясувати з наведених даних (табл. 2. 13). Таблиця 2. 13 Динамiка товарного виробництва зерна i грошової виручки вiд його реалiзацiї у ТОВ «Райдолина» Показники ТОВ “ Райдолина ” Показники 2008р. у % до 2006 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 716,1 3888,7 2888,0 74,2 Середня цiна реалiзацiї 1 т зерна, грн. 465,0 450,5 477,5 79,1 Грошова виручка вiд реалiзацiї зерна, тис. грн. 332,9 1362,9 58,8 Використовуючи прийом ланцюгових пiдстановок, визначимо вплив окремих факторiв на суму грошової виручки вiд реалiзацiї зерна (результативний фактор). На його змiну у звiтному роцi проти базисного впливають такi, наприклад, фактори (показники): а) валове виробництво зерна по господарству, т; Всi три фактори з результативним показником знаходяться у прямiй залежностi, тобто зi збiльшенням кожного з них збiльшується сума грошової виручки вiд реалiзацiї зерна. Таким чином, добуток вiд перемноження цих випадкових показникiв повинен дорiвнюватися результативному показнику (табл. 2. 14). Таблиця 2. 14 Вихiднi данi для аналiзу Показники 2006р. (базисний) 2008 р. (звiтний) 3871,6 3140,0 1,004 0,919 Середня цiна реалiзацiї 1т зерна, грн. 465,0 477,5 Грошова виручка вiд реалiзацiї зерна, тис. грн. (результативний показник) 1379,0 Визначимо вплив кожного факторного показника на змiну результативного у звiтному роцi проти базисного (табл. 2. 15). Данi таблицi 2. 15 свiдчать, що найбiльший вплив на зменшення грошової виручки вiд реалiзацiї зерна мала змiна валового виробництва зерна – за рахунок цього загальна сума виручки зменшилася на 257,5 тис. грн. Крiм того, сума грошової виручки за рахунок зниження коефiцiєнту товарностi зменшилася на 93,5 тис. грн. В той же час збiльшення середньої цiни реалiзацiї зернових в звiтному роцi проти базисного призвело до зменшення грошової виручки на 210,7 тис. грн. В цiлому загальне вiдхилення грошових надходжень вiд реалiзацiї зерна у 2008 роцi вiд базiсного склало 421,2 тис. грн. Результативним показником, що свiдчить про пiдвищення ефективностi зерновиробництва, є показник продуктивностi працi, а саме – прямi витрати працi з розрахунку на 1 ц зерна, а також скiльки вироблено та одержано з розрахунку на одного працiвника зайнятого в зерновиробництвi: - зерна, тон; - валової продукцiї в спiвставних цiнах 2006 року, тис. грн.; - валового доходу, тис. грн. Таблиця 2. 15 Визначення впливу факторних показникiв на змiну грошової виручки вiд реалiзацiї зерна в ТОВ «Райдолина» Пiдстановка Валове виробниц-тво зерна, тонн Коефiцiєнт товарностi Середня цiна реалiзацiї 1 т зерна, грн. Грошова виручка вiд реалiзацiї зерна, тис. грн. Вiдхилення вiд попереднього розрахунку, тис. грн. (+), (-) Причини вiдхилення Всi показники базисного року 1-а пiдстановка: перший показник звiтного року, другий та третий – базисного 2-а пiдстановка: перший та другий показники- звiтного року, третий – базисного 3-а пiдстановка: всi показники звiтного року 3871,6 3140,0 3140,0 1,00 1,00 0,91 0,91 465,0 465,0 465,0 477,5 1800,2 1460,1 1328,6 1379,0 - - 340,1 - 131,5 50,4 - змiна валового виробництва зерна змiна коефiцiєнта товарностi змiна цiни реалiзацiї Разом х Х Х Х 421,2 х За матерiалами дослiджуваного господарства визначимо динамiку ранiше згаданих показникiв (табл. 2. 16). Як свiдчать данi таблицi 2. 16, у звiтному роцi продуктивнiсть працi за витратами на одиницю продукцiї зросла бiльш як на одну третину. З розрахунку на одного працюючого у зерновиробництвi одержано у 2008 роцi бiльше нiж у 2006 роцi: як зерна так i валової продукцiї в спiвставних цiнах 2006 року у зерновиробництвi – на 28 %, а валового доходу - на 61,2 %. Динамiка продуктивностi працi у зерновиробництвi в ТОВ «Райдолина» Показники 2006 р. 2007 р. 2008 р. Витрати працi на 1 ц зерна, люд. - год. 0,76 0,22 0,64 - валової продукцiї в спiвставних цiнах 2000 року, тис. грн. 91 3,6 4,9 168 6,7 10,3 136 5,4 8,9 а) витрат працi на 1 га посiвiв зернових: (13,9 : 21,7) – (19,5 : 21,7) = - 0,25 люд. -год. б) змiни урожайностi зернових: (19,5 : 21,7) – (19,5 : 25,7) = 0,13 люд. -год. Показники 2006р. 2008 р. Витрати працi на 1 ц зерна (результативний показник), люд. -год. 0,76 0,64 Прямi витрати працi на 1 га посiвiв зернових, люд. -год. 19,5 13,9 Урожайнiсть зернових ц з 1 га 25,7 21,7 Економiчна ефективнiсть означає одержання максимальної кiлькостi продукцiї з 1га земельної площi при найменших затратах працi i коштiв на виробництво одиницi продукцiї. Економiчна ефективнiсть показує кiнцевий корисний ефект вiд застосування засобiв виробництва i живої працi, а також сукупних їх вкладень i визначається вiдношенням одержаних результатiв до витрат засобiв виробництва i живої працi на одиницю площi посiвiв зернових, якi мали мiсце у дослiджуваному господарствi (табл. 2. 18). Таблиця 2. 18 Вихiднi данi для визначення впливу факторiв на змiну собiвартостi 1 ц зерна Показники 2006 р. 2008 р. Собiвартiсть 1 ц зерна (результативний показник), грн. 49,49 51,74 Виробничi витрати на 1 га за рiк, грн. 1311,48 1122,75 Урожайнiсть зернових ц з 1 га 26,5 21,7 б) за рахунок змiни урожайностi зернових (1311,48 : 21,7) – (1122,7 : 26,5) = 4,31 грн. виробничих ресурсiв промислового походження розмiр i структура витрат з розрахунку на 1 ц зерна набула певнi змiни. Розглянемо їх за даними первинного облiку ТОВ “Райдолина” (табл. 2. 19). витрати на утримання основних засобiв виробництва. Сталося це, як уже вiдмiчалося, i за рахунок зростання цiн на нафтопродукти. Таблиця 2. 19 Розмiр та структура витрат на виробництво 1 ц зерна в ТОВ «Райдолина» Статтi витрат 2006 р. 2007 р. 2008 р. % % сума, грн. % Витрати на оплату працi з вiдрахуваннями на соцiальнi заходи 2,85 9,2 3,21 13,4 3,07 14,1 Матерiальнi витрати-всього 7,19 15,9 5,98 25,0 5,28 24,3 в тому числi – насiння 6,76 13,8 5,37 22,5 4,73 21,7 Витрати на утримання основних засобiв виробництва 32,68 43,3 29,11 66,5 10,30 47,4 в тому числi – амортизацiя 2,38 11,9 1,41 5,9 1,06 4,9 - запаснi частини 2,51 12,5 2,84 11,9 2,26 10,4 - нафтопродукти 27,79 18,9 24,86 58,7 26,98 52,1 Оплата послуг стороннiх Органiзацiй 4,03 20,1 2,05 8,6 1,81 8,3 1,60 8,0 1,17 4,9 1,17 5,4 Іншi витрати 0,70 3,5 0,38 1,6 0,11 0,5 Всього витрат на 1 ц зерна 46,49 100,0 40,41 100,0 41,74 100,0 В умовах ринкової економiки кiнцевою метою будь-якого виробництва, в тому числi i сiльськогосподарського, є одержання прибутку вiд реалiзацiї товару (виконання робiт i надання послуг). Це необхiдно для здiйснення розширеного вiдтворення. Розмiр одержаного вiд реалiзацiї продукцiї прибутку залежить вiд слiдуючих факторiв: а) кiлькостi проданої продукцiї; б) середньої цiни реалiзацiї 1 т зерна; в) собiвартостi 1 т проданого зерна. першi два фактори з результативним показником (масою прибутку або збитку) знаходяться у прямiй залежностi. Третiй фактор впливає у протилежному напряму – чим бiльша собiвартiсть 1 т зерна, тим менше прибутку буде одержано. Коли на результативний показник впливає три чи бiльше факторiв, з яких хоча б один знаходиться у оберненому зв”язку, то для визначення впливу факторiв на змiну результативного показника доцiльно визначити складний спосiб обчислення рiзниць. Слiд вiдмiтити, що при використаннi цього способу додатково вводиться ще один показник – прибуток або збиток з розрахунку на 1 т продукцiї. Таблиця 2. 20 Вихiднi данi для визначення впливу факторiв на змiну маси прибутку вiд продажу зерна у ТОВ «Райдолина» Показники Продано зерна, тон 3871 3140 Середня цiна реалiзацiї 1 тони зерна, грн. 465,0 477,5 Собiвартiсть 1 т реалiзованого зерна, грн. 464,9 417,4 Прибуток в розрахунку на 1 т, грн. 0,1 60,1 0,38 188,7 Збiльшення загальної маси прибутку вiд реалiзацiї зерна у 2008 роцi проти 2006 року на 188,3 тис. грн. вiдбулося за рахунок: а) змiни обсягiв реалiзацiї: (3140 – 3871) х 0,1 = - 73,1 тис. грн. б) середньої цiни реалiзацiї 1 тони зерна: (477,5 – 465) х 3140 = 39,2 тис. грн. в) собiвартостi 1 тони реалiзованого зерна: (417,4 – 464,9) х 3140 = - 149,1 тис. грн. Таким чином на зменшення загальної маси прибутку вiд реалiзацiї зерна вплинуло в бiльшiй мiрi зменшення цiни реалiзацiї та обсягiв реалiзацiї, i в меншiй мiрi зростання собiвартостi одиницi продукцiї.. Наведеннi ранiше окремi показники свiдчать, що економiчна ефективнiсть виробництва зерна у дослiджуваному господарствi, якi розрахованi за даними бухгалтерського облiку, має тенденцiю до погiршення (табл. 2. 21). Таблиця 2. 21 Економiчна ефективнiсть виробництва зерна у ТОВ «Райдолина» Показники 15,7 26,5 21,7 81,8 Витрати працi на виробництво 1 ц зерна, люд. –год. 0,76 0,22 0,64 84,2 Виробнича собiвартiсть 1 ц зерна, грн. 46,49 39,49 41,74 111,5 Собiвартiсть 1 ц реалiзованого зерна, грн. 47,31 40,02 42,56 112,6 Цiна реалiзацiї 1 ц зерна, грн. 46,50 45,05 47,75 79,1 Прибуток, грн. з розрахунку на: - 1 ц реалiзованого зерна - 1 га площi посiвiв зернових - 1 грн. виробничих витрат 0,1 1,57 0,0.. 5,56 0,14 6,01 130,4 0,14 в 60 разiв Рiвень рентабельностi, % 0,0.. 14,0 13,8 - Данi таблицi свiдчать про те, що економiчна ефективнiсть виробництва зерна у ТОВ “Райдолина” за останнi роки погiршилась. Розмiр прибутку з розрахунку на 1 ц проданого зерна та на 1 грн. виробничих витрат у зерновиробництвi збiльшився у 60,0 i 14 рази. Прибуток з розрахунку на 1 га посiвiв зернових культур збiльшився у 83 рази. На кожну гривню, вкладену в зерновиробництво в 2008 роцi в порiвняннi з 2006 роком одержано прибутку на 0,14 грн. менше, або у 14 р.. Рiвень рентабельностi ведення цiєї галузi з нульової у базисному роцi зрiс на 14,8 вiдсоткових пункти. РОЗДІЛ 4 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА 4. 1 Резерви збiльшення обсягiв виробництва i пiдвищення якостi зерна Для одержання стiйких великих врожаїв доброякiсного зерна важливо враховувати можливiсть конкретного ґрунтово-клiматичного району, поля i сорту, послiдовно пiдтримувати родючiсть ґрунту. При вирощуваннi це можливо забезпечити лише на основi iнтенсифiкацiї виробництва. До того ж важливим є послiдовний, комплексний пiдхiд до її здiйснення. Одним з резервiв збiльшення валових зборiв є розмiщення зернових культур по найбiльш сприятливих попередниках. Це, насамперед, не потребує додаткових витрат. В господарствi необхiдно розширити посiви пшеницi по чорних парах, багаторiчних травах, якi накопичують азот i вологу в ґрунтi. Цього достатньо для формування врожайностi зерна у 40 – 45 ц/га навiть без внесення мiнеральних добрив. отримати без будь-яких додаткових вкладень додатково 1282,5 ц урожаю (285 х 4,5), який реалiзувавши за середньо реалiзацiйною цiною озимої пшеницi в ТОВ “Райдолина” у 2008 роцi (47,50 грн.), забезпечить отримання 35,6 тис. грн. додаткової грошової виручки. Досягти приросту валового збору зерна дає лiквiдацiя втрат при збираннi врожаю, якi виникають внаслiдок порушення оптимальних строкiв збирання, що мали мiсце у минулому, 2007 роцi (табл. 4. 1). Таблиця 4. 1 Розрахунок резервiв збiльшення виробництва зерна в ТОВ «Райдолина» за рахунок лiквiдацiї втрат при збираннi врожаю Площi, зiбранi пiзнiше агротехнiчного строку Урожайнiсть, ц/га з 1 га, ц всього при збираннi в строк ц тис. грн. Пшениця 280 32,5 24,6 7,9 2212 61,4 Ячмiнь 50 27,6 23,1 4,5 225 5,9 Разом 330 х х х 2437 67,3 Отже, несвоєчасне збирання врожаю на площi 330 га призвело до втрат майже 244 т зерна на суму 67,3 тис. грн. Усунення цього негативного явища можливе за рахунок якiсного планування i рацiонального збирання врожаю шляхом iнтенсивного використання наявних та залучених комбайнiв. Вище зазначалося, ТОВ “Райдолина” на перiод жнив потребує додаткового залучення технiки. Альтернативним напрямом суттєвого зменшення напруженостi при збирання зернових культур, скорочення втрат i потреб у технiцi є використання послуг машинно-технологiчних станцiй (МТС). При цьому МТС за свої послуги в Веселинiвському районi одержують 15% зiбраного врожаю. Як показав досвiд господарств Веселинiвського району, втрати комбайну “Джон – Дiр” складають 0,5 %. Таким чином, при бiологiчнiй врожайностi зернових культур в ТОВ “Райдолина” на рiвнi 35 ц/га комбайнами господарства було зiбрано в середньому по 21,7 ц/га, а комбайнами “Джон - Дiр” – 32,5 ц/га. При цьому збереженi вiд втрат 10,8 ц на кожному гектарi, а плата за послуги МТС – 4,9 ц. В господарствi додатковий валовий збiр мiг бути 1323 ц (270 х 4,9), а виручка вiд реалiзацiї збiльшилась би на 36,7 тис. грн. (1215 х 27,77). Господарству доцiльно замiнити посiви ярого ячменю (середня врожайнiсть за 2006 – 2008 рр. склала 19,3 ц/га) посiвами озимого ячменю, урожайнiсть якого в середньому за той же перiод у господарствi склала 25,5 ц/га. При цьому на площi 210 га додатковий валовий збiр озимого ячменю склав би 1302 ц, а виручка вiд його реалiзацiї складе 29,9 тис. грн. Вiдомо, що для отримання добрих i сталих врожаїв у виробництво зерна слiд вкладати бiльше коштiв. Господарству необхiдно збiльшити iнвестицiї у зерновиробництво, насамперед, для придбання нових сортiв зернових культур, добрив, засобiв захисту рослин та iнше. Так, новий сорт озимої пшеницi ”Знахiдка”, виведений Одеським селекцiйно-генетичним iнститутом , стiйкий до групи шкодочинних хвороб, характеризується високими показниками посухостiйкостi i стiйкостi проти обсипання. Вiн має стабiльний урожай на суходолi 45 – 55 ц/га. Вмiст клейковини – 30 – 34 %, бiлка – 13 – 14 %. Визначимо ефект вiд впровадження цього сорту в ТОВ “Райдолина” (табл. 4. 2.) Таблиця 4. 2 Економiчна ефективнiсть впровадження сорту озимої пшеницi «Знахiдка» в ТОВ «Райдолина» Показники Новий сорт “Знахiдка” 35,3 45,3 Прибавка урожайностi в порiвняннi з районованим сортом, ц/га - 10,0 Виробничi витрати на 1 га – всього, грн. в тому числi додатковi витрати, пов`язанi з 905 - 955 50 25,64 21,08 15,8 18,0 Витрати працi на 1 ц, люд.– год. 0,46 0,40 Цiна реалiзацiї 1 ц, грн. 30,50 30,50 Грошова виручка вiд реалiзацiї продукцiї у розрахунку на 1 га, грн. 1076,65 Прибуток вiд реалiзацiї, грн. - на 1 ц реалiзованої продукцiї; - на 1 га посiвної площi 4,86 9,42 426,72 Додатковий прибуток на 1 га, грн. - 255,17 Рiвень рентабельностi, % 18,9 44,6 Таким чином, при впровадженнi у виробництво сорту ”Знахiдка” рiвень рентабельностi зростає на 25,7 в. п., порiвняно з районованим сортом. Запровадити новий сорт можна спочатку на площi в 150 га. Це потребуватиме 20 тис. грн. додаткових витрат, однак це дозволить отримати додатково 1500 ц зерна озимої пшеницi, який реалiзувавши по середньореалiзацiйнiй цiнi 1 ц зерна в ТОВ «Райдолина» в 2009 роцi дасть прибавку грошової виручки в 45,7тис. грн. Звiдси, додатковий прибуток складе 25,7 тис. грн. За рахунок отриманого приросту прибутку в подальшому можна розширити площi пiд новими високоврожайними сортами зернових. Дiален С – контактний та системний гербiцид з широким спектром дiї, ефективний проти переважної бiльшостi дводольних бур’янiв, може бути застосований на полях зернових з пiдсiвом багаторiчних трав. Розрахуємо економiчну ефективнiсть вiд внесення гербiциду Дiален С в дослiджуваному господарствi за даними таблицi 4. 3. Данi таблицi 4. 3 свiдчать, що господарству доцiльно вносити гербiциди пiд посiви зернових культур. Отже, окупнiсть 1 грн. додаткових витрат складає 2,96 грн. ТОВ “Райдолина” доцiльно провести заходи по захисту рослин також на площi 1150 га. Вiдповiдно до цього товариство понесе додатковi витрати на суму 43,2 тис. грн., додаткова грошова виручка складе 159,6 тис. грн., звiдси прирiст прибутку становитиме 116,4 тис. грн. Всi вище перелiченi заходи потребують пошуку iнвесторiв, але це вкрай необхiдно для пiдвищення економiчної ефективностi зерновиробництва в дослiджуваному господарствi. Таблиця 4. 3 Економiчна ефективнiсть використання гербiцидiв у ТОВ «Райдолина» Показники Фактично у 2007 р. Дiален С, 40% в. р. Урожайнiсть, ц/га 21,7 26,7 Прибавка урожайностi в порiвняннi з контролем, ц/га - 5,0 в тому числi додатковi витрати, пов`язанi з використанням гербiцидiв 515,2 - 552,8 37,6 Собiвартiсть 1 ц проданого зерна, грн. 42,56 40,76 Витрати працi на 1 га, люд.– год. 15,8 16,2 Витрати працi на 1 ц, люд.– год. 0,72 0,60 Цiна реалiзацiї 1 ц, грн. 47,77 47,77 602,6 741,4 Прибуток вiд реалiзацiї, грн. - на 1 ц реалiзованої продукцiї; - на 1 га посiвної площi 5,21 113,05 7,01 187,16 Додатковий прибуток на 1 га, грн. - 74,11 23,0 33,7 Окупнiсть додаткових витрат, грн. - 2,96 4. 2 Удосконалення внутрiшньогосподарських економiчних взаємовiдносин працi з оплатою за кiнцевими результатами. В ТОВ “Райдолина” застосовується застарiла вiдрядно-премiальна форма оплати працi. Суть її полягає в оплатi працi за одиницю виконаної роботи чи вiдпрацьованого часу. Проте вона не вiдображає в реальнiй мiрi заробiток працiвника, у нього вiдсутнi стимули до працi. Тому ця система потребує замiни. Як вiдомо, процес вирощування зернових вiдбувається при обслуговуваннi їх рiзними видами бригад – рiльничими, тракторними. Такi колективи необхiдно реорганiзувати в єдинi спецiалiзованi механiзованi пiдроздiли та суборенднi пiдряднi колективи. Органiзацiя працi таких колективiв має базуватися на цiльовiй орендi. Ця форма вiдносин, коли земля i iншi засоби виробництва пiдприємством – орендарем передаються пiдроздiлу в суборенду для виконання замовлення пiдприємства-орендаря на виробництво певних видiв продукцiї чи послуг. З працiвниками пiдрядних колективiв укладається договiр, в якому вiдображаються закрiпленi за колективом засоби виробництва, зобов’язання щодо обсягу виробленої продукцiї, розрахунковi цiни їх одиницi, розмiр виробничих витрат, обов’язки та вiдповiдальнiсть сторiн. Розрахунковi цiни встановлюються на рiвнi прямих витрат , врахованих безпосередньо по виробничому пiдроздiлу. Вони можуть бути розрахованi на базi фактичних прямих витрат за 3 – 5 попереднi роки, на основi планових витрат по пiдроздiлу або господарству в цiлому, нормативних даних. По розрахунковим цiнам оцiнюється вся вироблена пiдрядним колективом продукцiя. З одержаної суми вираховується фактична вартiсть проведених матерiальних витрат. Рiзниця складає госпрозрахунковий дохiд, який направляється на оплату працi колективу. Наприклад, в господарствi на основi технологiчних карт обчислена розрахункова цiна на зерно, яка включає в себе витрати на паливо-мастильнi матерiали, насiння, добрива, засоби захисту рослин та iншi прями витрати на рiвнi 19,07 грн. пiдрядним колективом було зiбрано 36200 ц зерна. Таким чином, вартiсть виробленого зерна складає 690,0 тис. грн. Фактичнi витрати на виробництво – 596,2 тис. грн. Отже, госпрозрахунковий дохiд складає 93,8 тис. грн. Сума вiдрахувань на оплату працi колективу буде становити 65,7 тис. грн. (при умовi, що колективу на оплату працi направляється 70 % госпрозрахункового доходу). Таким чином, економiя i перевитрата коштiв, обсяг виробленої продукцiї безпосередньо вiдображається на заробiтку працiвника. Адже, в подальшому госпрозрахунковий дохiд розподiляється мiж працiвниками пропорцiйно виконаним нормо-змiнам на польових та iнших роботах. Така форма виробничих вiдносин забезпечує встановлення ринкових взаємовiдносин мiж орендарем i працiвниками, що сприяє пiдвищенню матерiальної зацiкавленостi робiтникiв як у збiльшеннi виробництва продукцiї, так i в економному використанню матерiальних ресурсiв, що в свою чергу призводить до пiдвищення економiчної ефективностi виробництва. 4. 3 Розвиток ринку зерна i зерно продуктiв Формування сучасного ринку є однiєю з головних умов змiцнення економiки господарств. Ринок зумовлюється розвитком товарно-грошових вiдносин i виконує такi функцiї: встановлення i розвиток взаємовигiдних зв’язкiв мiж товаровиробниками i споживачами; створення механiзму конкуренцiї; регулювання попиту i пропозицiї; формування ринкових цiн. часу. До того ж вiдпаде необхiднiсть у зберiганнi зерна на елеваторах, якi зберiгають частину зерна в оплату за свої послуги. Як показала практика, цiни на зерно в І та ІІ кварталi наступного за звiтним року значно перевищують цiни в ІІІ та ІV кварталах. Розрахуємо прирiст прибутку за рахунок збiльшення цiни реалiзацiї 1 т зерна, при умовi, що на зберiганнi знаходяться 1/5 частина запланованого до продажу товарного зерна – 576 тон. Середня цiна реалiзацiї зернових в 2008 роцi склала 477,5 грн. В перiод с початку 2007 року i до1 червня середня цiна на ринку зернопродуктiв Чорноморської товарної бiржi склала 565 грн., тобто резерв для пiдвищення цiни реалiзацiї 1 тони зерна складає 86,3 грн. В перерахунку на заплановану кiлькiсть зерна до реалiзацiї в першiй половинi року додатковi грошовi надходження вiд реалiзацiї 576 тон становлять 49,7 тис. грн. Досвiд багатьох господарств Пiвдня України свiдчить про те, що для значного збiльшення прибуткiв i рентабельностi вирощування пшеницi та iнших зернових культур необхiдно реалiзовувати не зерно, а продукти його переробки: борошно, крупи, хлiб та iншi вироби. За такої умови прибуток зростає в 1,5 – 2 рази. Так 700 кг борошна i 300 кг висiвок з 1 т зерна пшеницi коштуватимуть близько 930 грн., а зерна – лише 372 грн., а отже додаткова виручка складає 558 грн. Отже, ТОВ “Райдолина” доцiльно налагодити переробку зерна на давальницьких умовах та реалiзацiю борошна На основi проведеного дослiдження сучасного стану ведення бухгалтерського облiку та ефективностi виробництва зерна в ТОВ “Райдолина” виявлено наступне: низька забезпеченiсть сiльськогосподарською технiкою; - потягом останнiх трьох рокiв грошовi надходження вiд реалiзацiї продукцiї в ТОВ “Райдолина” зросли на 20%, а маса прибутку – у 2,4 разiв. Однак рiвень рентабельностi сiльськогосподарського виробництва зменшився на 122 вiдсоткових пункти; - на зерновиробництво приходиться майже двi третини загальної посiвної площi по господарству i 40 % вiд загальної вартостi реалiзованої продукцiї. В цiєї галузi одержано майже половину загальної маси прибутку по господарству; Вивчення досвiду кращих господарствах (СЗАТ “Ольвiя” Очакiвського району та iн.), рекомендацiй науково-дослiдних установ та результати проведеного аналiзу сучасного стану зерновиробництва у дослiджуваному господарствi дозволяють визначити наступнi напрями пiдвищення його економiчної ефективностi: - розмiщення 100 га озимої пшеницi пiсля оптимальних попередникiв дозволить господарству без будь-яких додаткових вкладень додатково отримати 128,2 т зерна, реалiзацiя якого забезпечить отримання 35,6 тис. грн. додаткової грошової виручки; - усунення збирання врожаю зернових в неоптимальнi строки (пiсля 10 днiв вiд початку збирання) за рахунок своєчасного залучення комбайнiв МТС Веселинiвського району дозволить зберегти вiд втрат майже 244 т зерна на суму 67,3 тис. грн.; одержить 29,9 тис. грн. додаткових грошових надходжень; - впровадження нового сорту озимої пшеницi “Знахiдка” Одеського селекцiйно-генетичного iнституту на площi 150 га потребуватиме 20 тис. грн. додаткових витрат, але це дозволить отримати додатково 150 т зерна озимої пшеницi загальною вартiстю за середньореалiзацiйною цiною 2006 року в ТОВ «Райдолина» в 45,7 тис. грн. Звiдси, додатковий прибуток складе 25,7 тис. грн.; - пропонується здiйснити заходи по захисту посiвiв зернових культур вiд шкiдникiв i бур’янiв з використанням гербiцидiв на площi 1150 га. Додатковi витрати – 43,2 тис. грн., а додатковi грошовi надходження – 159,6 тис. грн., звiдси прирiст маси прибутку становитиме 116,4 тис. грн. Вище наведенi заходи, поряд з фiнансовими ресурсами господарства, потребують пошуку iнвесторiв, але це вкрай необхiдно для пiдвищення економiчної ефективностi зерновиробництва i змiцнення економiки дослiджуваного господарства. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Андрiйчук В. Г. Економiка аграрних пiдприємств: Пiдручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 624с. 2. Арешников Б., Санiн В. Проблеми захисту вiд клопа – черепашки //Новини захисту рослин. 1997. - № 12. – С. 8 – 10. 3. Баблiндра Д. Програма захисту грунтiв вiд водної та вiтрової ерозiї // Економiка України. – 1998. - № 6. – С. 78 – 82. 4. Богуцький О. Потенцiйнi можливостi щодо зростання продуктивностi працi та доходностi в сiльському господарствi // Економiка України. – 1998. - № 5. – С. 60 – 67. 5. ГончаренкоО. В. Закон про зерно: погляд у майбутне//Економiка АПК. -2003. -№ 1. -С. 108-102. 6. Добрий урожай починається з насiння. Якiсного! // Пропозицiя. - 2007. - № 6. - С. 66 – 67. 7. Економiчний довiдник аграрника / За ред. Ю. Я. Лузана, П. Т. Саблука. – К.: Преса України. – 2008. – 800 с. 8. Закон України “Про зерно та ринок зерна в Українi” вiд 04. 07. 2002 р.№37 У//Пропозицiя. -2002. -№10. -С. 4-14. 9. Зайцев О., Сергiєнко О. Посiємо озимину високоврожайними сортами // Пропозицiя. - 2001. - № 7. – С. 46 – 47. 10. Зерно на свiтових ринках i в Українi // Пропозицiя. – 2003. - № 10. – С. –28 –29, 36 – 37. 11. Кiрiленко І. Г. Про хiд реформування та заходи щодо полипшення ситуацiї на селi//Економiка АПК. -2003. -№1. -С. 3-11. 12. Коренюк П.І. Пiдвищення ефективностi використання землi за рахунок добрив // Економiка АПК. – 1997. – 9. – с. 60 – 63. 13. Коренюк П.І. Стимулювання рацiонального використання сiльськогосподарських угiдь // Економiка АПК.–1997. - № 4 – 5. – с. 18 – 20. 14. Кулiш М. Ю., Іванов Ф. А. Пiдвищувати економiки виробництва зерна на Пiвднi України // Вiсник агаррної науки Причорномор”я. – 1997. - № 1. – С. 21 – 28. 15. Литвиненко М. Озима пшениця. Одеськi селекцiонери проаонують. Пропозицiя. - 2007. - № 6. – С. 54 – 55. 16. Лихочвор В. Знищення злакових бур”янiв (у т. ч. перiю) в посiвах озимої пшеницi – базовий елемент iнтенсивної технологiї Пропозицiя. – 2003. - № 11. – С. 70 – 72. 17. Лобас М. Г. Розвиток зернового господарства України. – К.: 1997. – 447с. 18. Мацибора В.І., Збарський В. К., Мацибора Т. В. Економiка пiдприємства: Навч. посiбник. – К.: Каравела, 2008. – 312с. 19. Михайлов А. П. Ефективнiсть виробництва зерна кукурудзи // Економiка АПК. – 1997. - № 7. – С. 63 – 65. 20. Михайлов Ю. Зерно України : гадання на кавовiй гущi // Пропозицiя. - 2007. - № 6. - С. 34 – 37. 21. Нетiс І. Озима пшениця: Шляхи пiдвищення економiчної ефективностi вирощування // Пропозицiя. – 1999. - № 12. – С. 38 – 39. 22. Нiколаєва З. П. Зерновий ринок 2003 – 2004 м. р. // Економiка АПК. – 2003. - № 10. – С. 159 –160. 23. Новi сорти пшеницi – у виробництво! // Пропозицiя. – 2001. - № 10. – С. 38 – 39. 24. Обелець О. С. Економiчна ефективнiсть зернового виробництва в Українi // Економiка АПК. – 2003. № 10. – С. 59 – 64. 25. Оверченко Б. Особливостi ранньовесняного пiдживлення озимої пшеницi // Пропозицiя. – 2002. - № 2. – С. 31 – 32. 27. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 липня 2000 року № 1141 “Про впровадження заставних закупок у сiльськогосподарських товаровиробникiв” 28. Програма “Зерно України – 2001 – 2004”. Схвалена постановою КМ України вiд 27. 11. 2000 р.,№1739// Агрокомпас. – 2001. - № 3. – С. 21 – 25. 29. Рибалкiн П. Н. Повышение еффективности производства зерна. – М.: Агропромиздат, 1990. – 224 с. 30. Саблук П. Т. Стратегiчнi аспекти реформування зернового виробництва в Українi // Економiка АПК. – 1996. - № 1. – С. 3 – 15. 31. Саблук П. Т. Зерновой ринок України: проблеми i перспективи // Економiка АПК. – 1997. - № 5. – С. 4 – 14. 32. Саблук П. Т., Карич Д. Я., Коноваленко Ю. С. Основи органiзацiї сiльськогосподарського ринку. – К.,1997. – С. 114. 33. Саблук П. Т., Фесина А. А. На шляху до нової аграрної полiтики // Вiсник аграрної науки. – 1999. № 8. - С. 5 – 10. 35. Стабiлiзувати зернове виробництво. // Пропозицiя.–2001. -№5. – С. 12 – 13. 39. Шевченко А. Якi культури вигiднiше вирощувати? Пропозицiя. 2000. № 6. – С. 33 – 34. 40. Щур М. І. Виробництво пшеницi має бути рацiональним // Економiка АПК. – 1996. - № 3. – С. 74 –77.