Проектування і створення лісових культур зелених зон

Проектування i створення лiсових культур зелених зон Проектування i створення лiсових культур зелених зон Зовнiшня межа зеленої зони визначається потребою даного мiста в лiсонасадженнях i доцiльнiстю включення в її склад того чи Іншого масиву, а також земельних дiлянок, вiдведених тут пiд лiсопосадки. Територiальне розмiщення зеленої зони кожного мiста визначається в залежностi вiд природно-клiматичних зон, площi природних лiсiв i наявностi мелiоративного фонду та земель, непридатних для сiльського господарства, де можна саджати лiс, чисельностi населення, перспектив розвитку i величини мiста, наявностi промислових пiдприємств, характеру забудови, транспортної мережi й перспектив ЇЇ розвитку, рельєфу, ґрунтiв, гiдрографiчної мережi та iнших факторiв. При цьому враховується вiдвiдування окремих лiсових урочищ людьми, режим вiдпочинку І норми навантаження на 1 га лiсової площi, наявнiсть водних джерел, форми вiдпочинку трудящих та iн. Доцiльно, щоб лiс оточував мiсто з усiх бокiв, а дорога до нього займала мiнiмум часу. Для мiст i селищ, навколо яких немає лiсiв, площа зелених зон визначається наявнiстю непридатних для сiльського господарства земель, якi пiдлягають залiсенню в радiусi 5-10 І бiльше кiлометрiв в залежностi вiд величини населеного пункту. В степових районах необхiдно оточити всi села І селища 5-7-рядними лiсосмугами для захисту їх вiд заносiв снiгом, пiском, пилових бур, спекотних i холодних вiтрiв. В напрямку переважаючих вiтрiв захиснi лiсосмуги можуть бути дещо ширшими. Лiси зелених зон в залежностi вiд вiдстанi до мiста, шляхiв транспорту та iнших факторiв використовуються населенням неоднаково, тому тут видiляють лiсопаркову i лiсогосподарську частину. В зв'язку з подальшою iнтенсифiкацiєю народного господарства та урбанiзацiєю, розвитком шляхового будiвництва i транспорту площа лiсiв зелених зон буде збiльшуватися, тому, проводячи тi чи iншi заходи в деяких лiсах ІІ-Ї групи, потрiбно брати до уваги перспективу переходу їх в зеленi зони. Для полiпшення стану лiсiв зелених зон при лiсовпорядкуваннi в проектi плана органiзацiї i ведення господарства доцiльно складати окремий роздiл, в якому передбачати заходи по благоустрою територiї, будiвництву дорiг, стежок, водойм, збагаченню породного складу деревостанiв, проведенню рубок догляду, створенню лiсових культур, ландшафтнiй реконструкцiї тощо. Всi роботи в зелених зонах повиннi бути спрямованi на оздоровлення, збiльшення життєстiйкостi i декоративних якостей деревостанiв, пiдвищення їх санiтарно-гiгiєнiчних та естетичних властивостей, створення найбiльш сприятливих умов для вiдпочинку трудящих. Одним з найважливiших заходiв в зелених зонах є створення лiсових культур. В примiських лiсах доцiльно вирощувати складнi i рiзновiчнi лiсонасадження з груповим розмiщенням дерев i вертикальним зiмкненням крон. Такi деревостани можна виростити, застосовуючи, наприклад, в свiжих i вологих борах та суборах 2-3-х прийомнi вибiрковi рубки з збереженням самосiву й життєздатного пiдросту. Декоративно-естетична цiннiсть хвойних i листяних лiсiв природного походження набагато вища, нiж рядових культур. В полiських i деяких районах Лiсостепу є чимало стиглих i перестiйних хвойних деревостанiв з самосiвом i пiдростом головних порiд, одначе в бiльшостi випадкiв через суцiльнi рубки i тракторну трельовку вiн гине. Крiм того, навiть той пiдрiст, наприклад, сосни, який зберiгається, пiсля рiзкого освiтлення також гине. Збереження на вирубках поодиноких сосен або ялин веде до появи дерев з надто широкою i низько опущеною кроною, кривих І з великим збiгом стовбурiв, з низькою якiстю деревини. Такi дерева, з крупно мiрного пiдросту, залишенi пiсля рубки головного користування, ускладнюють застосування механiзацiї, цi дерева типу 'вовк' пригнiчують висадженi навколо них саджанцi i в процесi рубок догляду їх приходиться вирубувати. В зв'язку з цим в лiсах ЇЙ групи, якщо на вирубках створюються суцiльнi культури, залишати такi дерева недоцiльно, але в зелених зонах їх варто зберiгати. В окремих випадках навiть зберiгають групи старих сосен. В сосняках зелених зон для збереження самосiву i пiдросту вiком до 5-7 рокiв необхiдно проводити вибiрковi рубки i трелювати лiс сортиментами кiньми або вертольотами. Вiтчизняний i зарубiжний досвiд свiдчить, що така технологiя дає можливiсть зберегти самосiв i пiдрiст, не допускаючи оголення дiлянок, забезпечити збереження захисних функцiй лiсу i одержати значну економiю часу, працi І коштiв. i дiлянки мають непривабливий естетичний вигляд. Якщо ж ґрунт готується глибокими борознами, то потрiбно повертати родючий шар на дно борозни дисковими знаряддями, поставленими в звал. І показують на планi галявини, дороги І стежки. Навколо кожної залiснюваної дiлянки, а також вздовж дорiг, просiк i стежок, передбачають групову або алейну посадку красиво i неодночасно квiтнучих чагарникiв або найбiльш декоративних деревних порiд, наприклад, в залежностi вiд умов, ялини, дуба бореального, модрини, горобини, берези, тополi пiрамiдальної, бука та iнших видiв. Такi алейнi та груповi посадки — невiд'ємний елемент естетики i культури виробництва. Вони проводяться також при ландшафтнiй реконструкцiї деревостанiв. В лiсопарковiй частинi зеленої зони лiсовi культури створюються за ландшафтним типом. Посадка груп дерев поєднується з не залiсненими галявинами, вiдкритi ландшафти з напiввiдкритими i закритими. В зонi Полiсся бажане створення напiввiдкритих, а в степу — закритих ландшафтiв. Ландшафтна група — основний елемент лiсових культур в лiсопарковiй частинi зеленої зони, тому тут потрiбно змiшувати породи площадками, шахами, ланками, рiдше кулiсами або рядами. Змiшування може бути рiвномiрним, але краще, якщо воно буде нерiвномiрним, а окружнiсть площадок звивиста. Ландшафтнi групи за породним складом можуть бути чистими i змiшаними. На окремих площадках висаджуються хвойнi i листянi, свiтлолюбивi або тiневитривалi породи, дерева з рiзним забарвленням стовбурiв, хвої, листя i формою крон. Головне — не допускати шаблона, одноманiтностi i монотонностi, вирощувати змiшанi, повноцiннi з естетичної точки зору i стiйкi деревостани, формувати найбiльш мальовничi ландшафти. В лiсопарковiй частинi, там, де дозволяють ґрунтовi умови, повиннi закладатися лiсовi культури з участю багатьох видiв деревних i чагарникових порiд, в тому числi й екзотiв. Змiшанi деревостани стiйкiшi чистих до витоптування, мають високу декоративнiсть, краще очищають, стерилiзують та iонiзують повiтря, насичують його фiтонцидами. 20-25м 7-10м 20-25м СССССССССС ББББББ СССС СССССССССС ББББББ СССС СССССССССС ББББББ СССС СССССССССС ББББББ СССС схемами: 1. 20-25м 20-25м 20-25м СССССССС СССССССС СССС… СССССССС СССССССС СССС… СССССССС СССССССС СССС… СССССССС СССССССС СССС… СССССССС СССССССС СССС… СССССССС ЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС СССССССС СССССССС СССС СССССССС ЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС СССССССС СССССССС СССС СССССССС ЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС 3. СССССССС БЧБЧБЧБЧБЧ СССС СССССССС БЧБЧБЧБЧБЧ СССС СССССССС БЧБЧБЧБЧБЧ СССС СССССССС БЧБЧБЧБЧБЧ СССС СССССССС БЧБЧБЧБЧБЧ СССС СССССССС БЧБЧБЧБЧБЧ СССС 4. СССССССС БЧЧБЧЧБЧЧБ СССС СССССССС БЧЧБЧЧБЧЧБ СССС СССССССС БЧЧБЧЧБЧЧБ СССС СССССССС ББББББББББ СССС СССССССС ББББББББББ СССС В свiжих i вологих суборах вищезгаданими способами сосну змiшують з дубом черешчатим суборевого екотипу, дубом бореальним, горобиною звичайною, грушею лiсовою, черемшиною пiзньою, липою дрiбнолистою та рiзними чагарниками. На Полiссi в борах i суборах спостерiгається велика строкатiсть ґрунтово-гiдрологiчних умов. Тут, в мiкропониженнях висаджують березу, в вологих суборах i судiбровах горобину звичайну, черемшину звичайну, клен срiблястий, дуб черешчатий та iншi деревнi породи й чагарники. Прикладом поєднання свiтло-любивих i тiневитривалих порiд може бути, наприклад, в типi С3 змiшування сосни з ялиною площадками. 20-26м 20-25м 20-25м ССССССССССС ЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС ССССССССССС ЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС ССССССССССС ЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС ССССССССССС ЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС Таким же способом можна змiшувати площадками дуб з ялиною у вологих судiбровах, в типi С2 сосну з дубом та iн. В лiсогосподарськiй частинi зеленої зони поряд з створенням культур площадками доцiльно застосувати змiшування порiд ланками. На кожнiй дiлянцi бажано змiшувати, наприклад, сосну в суборах не з однiєю якоюсь супутньою або чагарниковою породою, а всiма тими видами, якi зустрiчаються в цих умовах. На ярах, балках i крутосхилах (основному лiсокультурному фондi в зелених зонах мiст степової зони) створюють культури «мозаїчного типу», тобто у повнiй вiдповiдностi з типами лiсо рослинних умов, елементами яружно-балкової системи, експозицiєю та крутизною схилiв, ступенем змитостi i вологостi ґрунту, а також Іншими факторами. Для естетичного збагачення ландшафтiв в зелених зонах окремi дiлянки ярiв i схилiв засаджують бузком, облiпихою, в посадки листяних порiд групами вводять хвойнi: сосну звичайну, сосну кримську, сосну чорну, ялину звичайну, ялiвець вiргiнський та iншi види. Домiшка груп хвойних серед листяних порiд вiдiграє велику декоративну роль, зокрема на заснiжених схилах в осiнньо-зимовий перiод, коли листянi породи скидають листя. При створеннi лiсових культур в зелених зонах необхiдно збагачувати породний склад насаджень впровадженням екзотiв. Резервом для цього є ранiше закладенi деревостани з участю iншорайонних порiд, ботанiчнi сади, дендропарки i парки. В них аклiматизованi сотнi видiв рiзних екзотiв, якi вiдзначаються високою декоративнiстю. Багато держлiсгоспiв, зокрема Тернопiльської, Львiвської та деяких iнших областей, використовуючи ботсади i дендропарки, вирощують насiннєвим i вегетативним шляхом саджанцi особливо цiнних декоративних порiд. Одначе в бiльшостi областей ботсади, як база для впровадження екзотiв в лiсонасадження, поки що використовуються недостатньо. Лiсiвникам у вiдповiдностi з ґрунтово-клiматичними умовами необхiдно впроваджувати в зелених зонах широкий асортимент мiсцевих порiд та екзотiв. Для цього доцiльно вирощувати садивний матерiал найбiльш цiнних екзотiв, в тому числi й зеленим живцюванням та щепленням. Окремi дiлянки, залiсюванi в зелених зонах, варто було б перетворити у своєрiднi дендропарки, якi б мали не лише декоративну, а й пiзнавальну цiннiсть. Такi дiлянки могли б служити також базою для роботи шкiльних лiсництв. зон насамперед в лiсопарковiй частинi, надзвичайно велике значення має ландшафтна реконструкцiя лiсонасаджень i благоустрiй територiї. Цi заходи нерозривно зв'язанi мiж собою i доповнюють одне одного. Держлiсгоспи щорiчно проводять ландшафтну реконструкцiю на значних площах, але у бiльшостi випадкiв вона зводиться до вирубування малоцiнних деревостанiв i посадки на їх мiсцi звичайних лiсових культур. Одначе ландшафтна реконструкцiя породного складу i полiпшення декоративних якостей деревостанiв, прорiджування загущених насаджень, перетворення закритих ландшафтiв в напiввiдкритi або вiдкритi, iнтенсивне зрiджування молоднякiв з метою формування у частини дерев широкої i низькоопущеної крони, групове введення пiд шатро зрiджених насаджень рiзних порiд, перетворення чистих деревостанiв в змiшанi та iн. реконструйованих дiлянках мiнливостi свiтлотiней. З цiєю метою, наприклад, загущенi сосновi молодняки рекомендується зрiджувати для формування бiогруп, якi чергуються з вiкнами i галявинами, частину яких займають посадками чагарникiв, або тих листяних порiд, якi тут можуть зростати. Галявини влаштовують, насамперед, на базi рiдин, груп малоцiнних та менш привабливих дерев. липу дрiбнолисту, горобину звичайну, грушу лiсову, клен татарський, акацiю жовту, барбарис звичайний, дуб черешчатий суборевого екотипу, лiщину, у великих вiкнах березу, на багатих ґрунтах граб звичайний, ялину, клен-явiр та iншi породи. На кожнiй дiлянцi рядами або ланками саджають одну з вищезгаданих порiд або їх сумiш. В свiжих i вологих борах, суборах i судiбровах, головним чином, на староорних землях i пустирах, де ґрунти втратили лiсовi властивостi i архiтектонiку, часто зустрiчаються осередки кореневої губки. В процесi ландшафтної реконструкцiї пiсля вирубування пошкоджених дерев І обробiтку ґрунту саджають листянi породи з домiшкою чагарникiв. Такий досвiд перетворення осередкiв кореневої губки в ландшафтнi групи листяних порiд має Боярська лiсова дослiдна станцiя, а також багато держлiсгоспiв України. В суборах i судiбровах роботи по перетворенню чистих соснякiв в змiшанi насадження краще починати тодi, коли закiнчиться стадiя максимального самозрiджування, тобто пiсля 25-35 рокiв. Пiсля її закiнчення в типах В2 В3 С2 С3 пiд наметом чистих соснякiв, насамперед в зонах Полiсся та Лiсостепу, з'являється самосiв дуба з жолудiв, якi розносять птахи i звiрки. З цього самосiву поступово утворюється ІІ-й ярус. Крiм того, з'являється також велика кiлькiсть горобини звичайної/ бузини червоної, крушини ламкої та iнших чагарникiв. Одначе в насадженнях через надмiрний випас худоби самосiв дуба та iнших порiд з'являється в незначнiй кiлькостi. Для прискорення процесу утворення ІІ -го ярусу в суборах i судiбровах вручну пiд меч Колосова або механiзованим шляхом без попередньої пiдготовки ґрунту мiж рядами сосни саджають сiянцi листяних i чагарникових порiд. Позитивнi результати, одержанi вiд посiву пiд сапу насiння вищезгаданих порiд, без пiдготовки ґрунту. Розмiщення посiвних i садивних мiсць мiж рядами вiд 2 до 4 м, в ряду — вiд 0,7 до 1 м. насамперед в лiсо парковiй частинi зеленої зони у великих вiкнах та галявинах саджають такi породи, якi з часом можуть замiнити материнський ярус. Зрiдженi дубняки, зокрема чистi дубовi деревостани, реконструюють е зонi Полiсся посадкою груп ялини, в iнших районах — клена гостролистого, липи дрiбнолистої тощо. В порiвняно бiдних судiбровних умовах i суборах похiднi дубняки, а також невдалi i затравленi худобою культури дуба виправляють посадкою сосни звичайної, а на пiвднi — сосни кримської. При необхiдностi затравлений худобою дуб саджають на пень, а центральну частину надто задернiлих мiжрядь розорюють на глибину не бiльше 10-12 см i дискують. У вологих судiбровах в зонi Полiсся i Лiсостепу невдалi i зрiдженi дубняки виправляють посадкою ялини i навiть вiльхи. автотрас посадили групами дуб бореальний, горобину звичайну, клен срiблястий, березу бородавчасту (звислу) i рiзнi види чагарникiв, що значно прикрасило ландшафт i пiдвищило естетичну цiннiсть дерево-станiв. Чагарники вздовж автострад саджають не суцiльною лiнiєю, а групами рiзної конфiгурацiї на рiзнiй вiдстанi одна вiд одної. На дiлянках з суцiльними i густими заростями чагарникiв, якi часто зустрiчаються в зелених зонах мiст, лiс проглядається погано. Тут переважають закритi ландшафти. Такi лiсонасадження мають низьку декоративну й естетичну цiннiсть. В процесi ландшафтної реконструкцiї в таких деревостанах частину чагарникiв вирубують, щоб закритi ландшафти перетворити у напiввiдкритi. В процесi ландшафтної реконструкцiї високоповнотнi середньовiчнi i старшого вiку деревостани в лiсопарковiй частинi зрiджують до повноти 0,5-0,7, а густi i суцiльнi заростi чагарникiв вирубують смугами або площадками. В чистих сосняках i дубняках доцiльне введення чагарникiв або супутнiх порiд гру нами, щоб дiлянки з пiдлiском чергувалися з безчагарниковими площадками величиною 0,2-0,3 га. При такому розмiщеннi пiдлiсок вiдiграє i декоративну i ґрунтозахисну роль. Заростi суцiльних чагарникiв реконструюють прорубкою або прорубкою й розкорчовкою коридорiв, ширина яких залежить вiд висоти порослi i становить вiд 1,5-2 до 3-4 м. В першому випадку в коридорi висаджують один, в другому — два ряди сiянцiв головної породи. Вiдстань мiж центрами коридорiв: в суборах 3-4, судiбровах 4-5 i дiбровах 6-8 м. В пiдготовленi коридори як домiшку до головної породи вводять ланками рiзнi екзоти, а до листяних домiшують хвойнi породи, зокрема на схилах. Важливе значення має збереження i збагачення в зелених зонах видового складу трав'янистих, насамперед зникаючих рослин. В кожному лiсництвi i держлiсгоспi потрiбно скласти список цих рослин, виявити мiсця їх зростання i вжити заходи для їх збереження, заборонити тут випас худоби та сiнокосiння. Бажано у встановленому законом порядку окремi найцiннiшi дiлянки оголосити заказниками. Для збереження зникаючих рослин потрiбно органiзувати їх штучне розведення у вiкнах i на галявинах, пiд шатром рiдколiсся, в мiжряддях лiсових культур, на низькоякiсних сiнокосах, пiд високовольтними та iншими лiнiями, якi йдуть крiзь лiси. Запаси рiдких i зникаючих рослин вiдновлюють шляхом висiву насiння та вегетативними органами, насамперед в тих мiсцях, де вони зростали ранiше. В свiжих суборах i судiбровах доцiльно сiяти люпин багаторiчний, який не лише прикрашає ландшафт, а й збагачує ґрунт азотом i пiдвищує продуктивнiсть деревостанiв. Його сiють у вiкнах i на галявинах, в мiжряддях лiсових культур; вздовж автотрас сiють газоннi трави І влаштовують квiтники. Для органiзацiї вiдпочинку трудящих велике значення має будiвництво рекреацiйних пунктiв, мостiв-переходiв через струмки, кювети i канави. На рекреацiйних пунктах будують туалети, автостоянки, колодязi, мангали, укриття вiд дощу, встановлюють «лiсовi меблi» обладнують мiсця для багаття i смiття, засипають ями, якщо вони є, оформляють в'їзди в лiси, осушують навколо рекреацiйних пунктiв болота i перетворюють їх в ставки, розчищають малi рiчки та струмки та iн. В лiсопарках переходи через кювети, канави i струмки повиннi бути влаштованi у видi декоративних мiсткiв. Болота, якi не можна перетворити в ставки i копанки, залiснюють. мало або й зовсiм немає, вiдпочиваючi ущiльнюють ґрунт, витоптують тропи, що приводить до рiзкого погiршення стану насаджень, зменшення їх приросту i навiть всихання, що й спостерiгається в цiлому рядi районiв України. Дороги i стежки повиннi проходити найбiльш живописними мiсцями, вести до найкрасивiших об'єктiв i пам'яток природи. Для зменшення вартостi будiвництва дорiг i стежок пiсля механiзованого їх влаштування i профiлювання на пiщаних ґрунтах полотно полiпшують добавкою глини, а на глинистих — пiску. Використовують також вiдходи гранiтних кар'єрiв, щебiнь та iншi матерiали. Таблиця 1 Породи Ґрунти суглинистi пiщанi Полiсся Лiсостеп Степ Полiсся Степ Полiся Степ свiжi сухi свiжi сухi свiжi сухц сажi сухi свiжi сухi свiжi сухi свiжi сухi свiжi сум сажi сухi 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 Айва японська + + + + + + + + + + + + + + + + + + Барбарис Тунберга + + + + + + + + + Бундукканадський + + Вейгела рання + + + гледичiя трикоолючк + + + + + + + + + + + + Горiх чорний + + + + + + + груша маслинколиста + + Дейцiя + + + + + + + + + + Дрок iспанський + + + + + + + + + + + + Дуб бореальн. + + + + + + дуглася + + Каркас захiдний + + Катальпа + + + Каштан кiнськ. + + + + + + + - Клен срiбляст. + + Клен Гiннала + + Клен червоний + + Леспедецiя + + + + + + Лимонник китайський + + + + Липа крупнолиста + + + + + + + + + + Магонiя падуболиста + + + + + + + + Платан схiдний i захiдний + + + + + + + + Сосна веймутова + + + + + + + + Сосна кримська + + + + Сосна румелiйська + + + + + Софора японська + + + + + + + + + Тополя китайська + + + + Туя схiдна + + + + + + + + + + + + + + + ч- Форзицiя + + + + + + Черемшина + + + + + + Яблуня Недззвецького, Сiверса та iншi декоративнi види + + + + + + Ялiвець вiнгiрський + + + + + + + Ялиця однокольорова + + + + + + + +