Організація території постійного лісового розсадника в ДП "Жовтневому ДЛГ"

"Жовтневому ДЛГ" ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ ПОСТІЙНОГО ЛІСОВОГО РОЗСАДНИКА в ДП "ЖОВТНЕВОМУ ДЛГ" 1. Природнi i економiчнi умови району розташування розсадника Жовтневий лiсгосп – головне пiдприємство обласного виробничого лiсогосподарського об’єднання "ХаркiвЛiс", розташований в пiвнiчно-захiднiй частинi Харкiвської областi, на територiї адмiнiстративних районiв: Богодухiвського, Валкiвського, Змiївського, Золочiвського, Краснокутського, Нововодолазького, Харкiвського та Чугуївського. Адреса управлiння лiсгоспу: м. Харкiв, вул. Бородинська,25. г. т. Люботин), Бабаївське (п. г. т. Покотилiвка), Рокитнянське (п. г. т. Рокитне), Мереф’янське (м. Мерефа), Васiщевське (п. г. т. Васiщево), Водолажське (п. г. т. Нова Водолага). "Харкiвлiс", створений в 1988р., згiдно наказу Мiнiстерства лiсового господарства Української ССР вiд 27 липня 1988 р. №147 i ООО "Харкiвлiс" вiд 3 жовтня 1988р. №1 на базi Харкiвського i Жовтневого лiсгоспiв. Складався вiн з 13 лiсництв, загальною площею 65494 га. створений згiдно указу про передачу лiсiв мiсцевого значення, розташованих в кордонах водоохоронної зони, пiд керiвництво Глав лiсоохорони при СНК СРСР, приказом МСХ УССР вiд 9 жовтня 1955р. Жовтневий лiсгосп з 1 листопада 1955р. став називатися механiзованим лiсгоспом. замерзання рiк 8 грудня. Середнi дати початку i кiнця паводкiв становлять 29 ІІІ – 13ІV. Глибина промерзання ґрунту: середня 65 см, максимальна 85 см. Кiлькiсть посушливих днiв 1, кiлькiсть днiв з ливнями 1. 5. Середня висота снiгового покрову 10 см. Вiтер переважає пiвденно-схiдний, пiвденний, пiвденно-захiдний. Сума опадiв становить 511 мм, вiдносна вологiсть – 66%. Середня дата появи стiйкого снiгового покрову 17 грудня, тривалiсть 105 днiв, середня дата сходу стiйкого снiгового покриву – 31 березня. Висота снiгового покриву 8 см, максимальна 18 см. 2. Характеристика дiлянок, вiдведених пiд розсадник Пiд розсадник вiдведена дiлянка поля, що межує з лiсовим масивом лiсництва. Рельєф дiлянки є рiвнинним. Цi умови сприяють для вирощування сiянцiв i саджанцiв деревних i чагарникових порiд, де ґрунт майже не має ерозiї, а наявнiсть стиглого лiсу зменшує дiю вiтру. Крiм того ґрунтовi умови є сприятливими для створення розсадника. Таким чином, можназробити висновок, що природнi умови дiлянки пiд розсадник сприятливi для його вдалого проектування. 3. Розрахунок площi виробничих i допомiжних частин Продукцiйна частина розсадника (виробнича частина) згiдно проектного завдання включає посiвне вiддiлення з вирощуванням однорiчних сiянцiв Туї та дворiчними Ялину звичайну, деревну школу з вирощуванням 3-х рiчних саджанцiв Клену гостролистого та Липи дрiбнолистої. Загальну площу пiд породою у посiвному вiддiленнi визначаємо за формулою: Де, S-площа пiд породою посiвного вiддiлення, га; N - кiлькiсть сiянцiв, якi потрiбно виростити щорiчно (планове завдання), шт; В - ширина посiвного ряду плюс ширина мiж стрiчкової вiдстанi, м; С - плановий вихiд сiянцiв з 1м посiвної борозенки,шт.; D- кiлькiсть посiвних борозенок у стрiчцi, шт.; Таблиця 1. Назва породи Термiн вирощування, рокiв Щорiчний вiдпуск сiянцiв, т. шт. Кiлькiсть полiв у сiвозмiнi, шт. Схема висiву насiння, см. загальна щорiчного посiву 1 2 3 4 5 6 7 8 Ялина 2 2600 3 25-25-25-25-40 9,42 3,14 3,14 Туя 1 2300 3 33-33-33-33-50 6,76 2,25 4,51 - - - - 16,19 7,65 Ялина S=2600000* 1,45/30*4* 10000*3/1=9,42 га Туя S=2300000* 1,45/19*4* 10000*3/2=6,76 га У деревнiй школi згiдно завдання проектується вирощування 2-х рiчних саджанцiв для озеленення мiст. Вiдпад саджанцiв плануємо у розмiрi 13% - для деревних, i до 18% -для плодових, вiд щорiчного вiдпаду. Кiлькiсть полiв сiвозмiн у деревнiй школi - 4 шт (на одне бiльше вiд термiну вирощування саджанцiв), у плодовiй школi 4 шт.(на два бiльше вiд термiну вирощування). а) кiлькiсть полiв у деревнiй школi б) кiлькiсть полiв у плодовiй школi Загальна площа деревної та плодової школи розраховується за формулою: S=N*P*K/10000,ra Де N- кiлькiсть рослин, що висаджуються щорiчно, шт.. Р - площа живлення одного саджанця, К - кiлькiсть полiв у сiвозмiнi, шт; Sзагальна площа школи, га. Загальна площа: S33 ar.=33600*0,36*4/10000=4,84га Таблиця 2. Розрахунок площ шкiльного вiддiлення. Термiн вирощування, рокiв Щорiчний вiдпуск сiянцiв, тис. шт. Вiдпад за перiод вирощування, тис. шт. Потрiбно посадити з урахуванням вiдпаду, шт. Схема розмiщення, м х м Площа, м2 Живлення одного саджанця 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Клен 2 60 9 6900 0,8*0,5 0,4 28500 4 11,4 Липа 2 28 5,6 33600 0,9*0,4 0,36 12100 4 4,84 Усього 7 16,2 Площа одного поля: Липа 33600*0,36*4/10000= 4,84га Допомiжна частина призначена для обслуговування продукцiйної частини, виконання захисної та органiзацiйно-господарських функцiй. гараж, склади та iн.) захиснi лiсосмуги, живоплiт. 1:5000 спочатку розмiщується продукцiйна частина, а потiм допомiжна. Продукцiйна частина з її вiддiленням розмiщується з врахуванням родючостi ґрунтiв, рельєфу, глибини залягання ґрунтових вод, наявностi джерел водопостачання i зрошень (якщо вони є). Пiд посiвне вiддiлення вiдводять дiлянки з найбiльш родючими легкими ґрунтами, захищенi вiд вiтру. - на певнiй вiдстанi вiд садиби. Поле продукцiйної частини треба пiдiбрати так, щоб довжина не перевищувала ширину в 2-4 рази. Довгi сторони полiв розташовують так, щоб вони були перпендикулярнi до переважаючого напряму вiтру. Господарська частина розмiщується бiля головного в'їзду, дорожна мережа - на межах вiддiлень i полiв. Магiстральна дорога проектується шириною 10 м, вздовж довгої сторони розсадника. Ширина мiж польових дорiг 3 м. Окружну лiсосмугу проектуємо шириною 9 м, зовнi лiсосмуг, по окружнiй по окружнiй межi закладаємо живоплiт з двох рядiв 1,5 i 5 м. Породи в лiсосмугах швидкорослi, тип змiшування деревнотiньовий. В цiлому площа допомiжної частини розсадника не повинна перевищувати 20-25% вiд загальної його площi. Пiсля виготовлення плану продукцiйної та допомiжної частини визначаються розмiри допомiжних частин i обчислюється їх площа. Результати розрахункiв наведенi в таблицi 3 Усi площi складаються, визначається загальна площа i всi види угiдь наносяться на план органiзацiї територiї розсадника. Таблиця. 3. Розрахунок площ допомiжних частин розсадника Довжина Розмiр, м Ширина Площа, га Дороги : магiстральна 580 15 0,87 Окружна 2340 10 2,33 другоряднi 2060 5 1,03 Всього дорiг 4,23 Лiсовi смуги 1320 10 1,2 Господ, дiлянка 1,2 85 1,0 2,2 Для нормального функцiонування розсадника потрiбно будувати адмiнiстративно-будiвничi примiщення i споруди, до яких вiдноситься i контора, складськi примiщення, будинок iз санiтарно-побутовими примiщеннями, тощо. Так складськi примiщення потрiбнi для зберiгання вiдповiдних знарядь та речовин, контора - для зберiгання документацiї, щодо розсадника, ведення справ розсадника, санiтарно побутовi примiщення для пiдтримання гiгiєни працiвникiв. Перелiк примiщень i споруд наводиться у табл. 4. Для виконання рiзних технологiчних операцiй потрiбнi машини, механiзми, знаряддя, протипожежне обладнання та iнвентар перелiчений у табл. 5. Таблиця 4. Перелiк виробничих примiщень i споруд № Назва № типового проекту, марка. Кiлькiсть, шт.. 1 Адмiнiстративне примiщення (контора) 411-1-18 1 2 411-1-52 1 3 Намет для лiсогосподарських машин. 411-1-35/71 1 4 Склад для зберiгання знарядь. 411-1-36/71 1 5 Склад для добрив. 1 6 Будинок iз санiтарно побутовими примiщеннями. 1 Таблиця 5. Перелiк машин, механiзмiв, знаряддя, протипожежного обладнання та iнвентаря. № Назва Призначення К-ть 1 Трактор МТЗ-82 ЮМЗ-6Л Комплекс робiт на дiлянках вiдкритого ґрунту. 1 1 2 Самохiдне шасi Т-16М, Т25А Комплекс робiт у вiдкритому Грунi та теплицi 1 3 Плуг ПРП-3-40К Оранка ґрунту 1 4 Плуг ПСГ-3-30А Оранка мiжрядь у шкiльному вiддiленнi 1 5 Культиватор КПС-4 Культивацiя ґрунту та внесення хiмiкатiв 1 6 Розкидач добрив навiсний НРУ-5 Внесення мiнеральних добрив 1 7 Сiвалка зерново-туковотрав'яна СЗТ-36 Сiвба насiння сидератiв 1 8 Сiвалка лiсова СЛУ-5-20 Сiвба дрiбного сипучого насiння лiсових деревних т чагарникових порiд 1 9 Саджалка шкiльна навiсна СШ-315 чи ЕМН-5 Садiння сiянцiв та живцiв 1 10 Мiжрядний обробiток ґрунту в посiвному та шкiльному вiддiленнях 1 11 Обробок сiянцiв i саджанцiв хiмiкатами з метою захисту їх вiд шкiдникiв i хвороб 5 12 Причеп тракторний двохосьовий ГКБ-887Б Перевезення сiянцiв i саджанцiв 2 13 Коток кiльчасто-шпоровий ЗККШ-6 Прикочування ґрунту з одночасним розпушуванням поверхневого шару 1 14 Боронування ґрунту 1 15 Розкидач мульчi та добрив РУМ-0,8 Загортання насiння та мульчування 1 16 Фрези ФПШ-200 та ФПШ-1,3. Фрезерування ґрунту 1 6. Сiвозмiна та її обґрунтування Сiвозмiни застосовують для збереження та пiдвищення родючостi ґрунту, покращити його фiзичнi властивостi, поповнити його структуру, очищення поля вiд бур'янiв, шкiдникiв та хвороб. Сiвозмiна - це науково обґрунтована змiна культур i парiв у часi i просторi. Сiвозмiна є основою високої культури землеробства, вона нерозривно пов'язана з агротехнiкою вирощування садивного матерiалу, та сприяють рацiональному використанню продуктивних площ розсадника. 6. 1 Господарськi вимоги до сiвозмiн Для забезпечення родючостi ґрунту в розсадниках виконують комплекс органiзацiйно-господарських агротехнiчних заходiв, якi включають мелiорацiю земель, якщо та потрiбна, застосування науково обґрунтованих систем сiвозмiн, добрив, основного та попереднього обробiтку ґрунту стосовно конкретного стану ґрунту, систематичну боротьбу iз шкiдниками, збудниками грибкових хвороб, бур'янами. Сiвозмiни у шкiльному i посiвному вiддiленнях пiдбираються вiдповiдно до природних умов, стану ґрунтiв. Господарськi вимоги до сiвозмiн полягають в тому, що вони повиннi забезпечувати створення сприятливих умов для вирощування першокласного садивного матерiалу. Крiм сiвозмiни iснує таке поняття, як культурозмiна - чергування рiзних порiд на одному полi. Спочатку садять бiльш вибагливi породи. Основними вимогами до сiвозмiн у степу, за характерними рисами є недостатнє зволоження, висока iнтенсивнiсть природного випаровування та частi посухи, що обумовлюють значний дефiцит вологи, який ускладнює вирощування садивного матерiалу, є накопичення вологи та ощадливе її використання. Вирiшальним значенням при використаннi цих вимог є чорний пар (сухе зрошування). Тому в сiвозмiнахнезрошуваних розсадникiв на чорноземах звичайних, як попередник використовують чорний пар. 6. 2 Схема прийнятих сiвозмiн та їх обґрунтування Згiдно методичних вказiвок в умовах лiсостепу для посiвного вiддiлення, де будуть вирощувати 2-рiчнi сiянцi ялини звичайної,1-рiчнi сiянцi туї, 2 -рчнi сiянцi липи i клена. Приймаємо наступну сiвозмiну. Пар чорний Сiянцi 1 Сiянцi 2 Для шкiльного вiддiлення, де будемо вирощувати 2-рiчнi саджанцi Ялини звичайної та 1-рiчнi саджанцi Туї, прийнято наступнi сiвозмiни. Перехiдна таблиця проведення полiв посiвного вiддiлення розсадника до прийнятої сiвозмiни. Для ялини i туї Номер поля Рiк I II III 2009 ПЧ Я1 Т1 Я1 Т1 2010 Я1 Т1 Я2 Т1 ПЧ 2011 Я2 Т1 ПЧ Я1 Т1 2012 ПЧ Я1 Т1 Я2 Т1 Вихiд на прийняту сiвозмiну на четвертий рiк пiсля попередника. Табл 7. Перехiдна таблиця проведення полiв шкiльного вiддiлення (деревної школи) розсадника до прийнятої сiвозмiни. Для клена i липи Роки Номера полiв вирощування І II III IV 2009 П. ч. Сж. 1 Сж. 2 З Сж. 2010 Сж. 1 Сж. 2 Сж. З . П. ч 2011 Сж. 2 Сж. З П. ч. 1 Сж. 2012 Сж. З П. ч. Сж. 1 2 Сж. Вихiд на прийняту сiвозмiну на четвертий рiк пiсля попередника. Ротацiйна таблиця нормальної сiвозмiни шкiльного вiддiлення (деревної школи) розсадника. Роки вирощування І II III 2009 2010 П. ч. П. ч. Сж. 1 2011 П. ч. Сж. 1 Сж. 2 2012 Сж. 1 Сж. 2 Сж. 3 7 Обробка ґрунту 7. 1 Первинне освоєння площi В умовах створення лiсового розсадника значне мiсце вiдводиться обробiтку ґрунту пiд час освоєння площ, вiдведених пiд розсадник та в полях прийнятих сiвозмiн. Первинний обробiток ґрунту виконується у вiдповiдностi з категорiями площ, вiдведених пiд розсадник i перехiдною сiвозмiною. В кiнцi лiта лущать зернину в двох напрямках на глибину 7-10 см. З появою бур'янiв (приблизно через 2 тижнi) проводять оранку на глибину до 30 см, а наступного року весною, проводять закриття вологи (боронування), поле утримують пiд сорним паром. Влiтку проводять культивацiю для боротьби з бур'янами та для накопичення вологи, вносять добрива. Восени проводять переорювання пару, а наступної весни знову боронування, i тодi вже можна висiвати насiння пiд сiнцi або садити сiянцi в шкiльному вiддiленнi. Система чорного пару є найефективнiшим засобом покращення властивостей ґрунту. 7. 2 Обробiток ґрунту в полях сiвозмiн Цей обробiток ґрунту займає важливе мiсце та забезпеченнi господарства високим виходом садивного матерiалу. Вiн включає основний i передпосiвний обробiток ґрунту. На родючих ґрунтах, в умовах недостатнього, або постiйного зволоження з метою збереження вологи та на дiлянках засмiчених бур'янамизастосовують систему чорного пару, яка була описана вище. та боронують. Доцiльно поєднувати обробiток ґрунту Із заходами по снiгозатриманню. Якiсний обробiток ґрунту в полях сiвозмiн сприяє формуванню оптимальних умов росту для рослин. Елементи мiнерального живлення, якi деревнi рослини поглинають з ґрунту, дiлять на 2 групи: 1. Макроелементи - N, P, K, S, Ca, Mg, Fe- якi використовуються рослиною в значнiй кiлькостi. 2. Мiкроелементи - Мп, В, Cn, Zn, Ma, Ca, iншi. Забезпечення рослин поживними речовинами в лiсових розсадниках регулюють внесенням добрив. Внесення необхiдне тому,що в ґрунтi розсадника або первiсно не вистачає поживних речовин, або вiн постiйно знаходиться в процесi експлуатацiї. Добрива поповнюють запас поживних елементiв мiнерального живлення в ґрунтi, покращують його фiзичнi властивостi, нейтралiзують реакцiю ґрунтового середовища, пiдвищують життєдiяльнiсть корисних мiкроорганiзмiв. У деревних розсадниках використовують всi види добрив: органiчнi, мiнеральнi, органо-мiнеральнi, бактерiальнi. Вносити добрива на поля сiвозмiн потрiбно за певною системою, яка б забезпечила високий рiвень живлення рослин в продовж всього вегетацiйного перiоду. Основою для розробки системи застосування добрив є особливостi росту та живлення окремих видiв рослин на рiзних станах їх розвитку. Ефективнiсть добрив багато в чому залежить вiд строкiв та способу їх внесення. Добриво вiдiграє важливу роль в живленнi рослин. Взагалi ще бiльше загальної дози, добрива, необхiднi для створення сприятливих умов живлення тiєї чи iншої культури. Основне органiчне i мiнеральне добриво вносять до посiву або посадки пiд глибоку оранку. Органiчнi добрива, якi вносять в поле сiвозмiни найчастiше представленi гноєм. Його вносять пiд пар один раз, за ротацiю сiвозмiни. Мiнеральнi добрива при вирощуваннi однорiчних сiянцiв вносяться у полi чорного пару i у наступному полi пiсля викорчування однорiчних сiянцiв. Фосфорнi та калiйнi добрива можна вносити восени, азотнi - навеснi. Виходячи з прийнятої для сiвозмiни системи добрив, добираємо види добрив, визначаємо їх дози. Доза внесення в штуках (кг/га) обчислюється за формулою: Х=Н* 100/В де Н - норма внесення дiючої речовини кг/га; В - вмiст дiючої речовини в мiнеральному добривi, %. Таблиця 9 Дози внесення добрив у полях сiвозмiн. Порода Норма внесення за дiючою речовиною в полях сiвозмiни. Доза внесення в туках кг/га. Площа внесення, га I II III IV Разом 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Посiвне вiддiлення Гнiй, т. 100 25 25 25 3,14 78,5 Амiачна селiтра 35 20 20 40 114 3,14 358 Суперфосфат гранул. 45 75 75 150 333 3,14 1045,6 Хлористiй калiй 40 25 25 50 125 3,14 392,5 Клен Гнiй, т. 100 25 25 25 2,85 71. 3 Амiачна селiтра 35 20 20 57 2,85 162. 5 Суперфосфат гранул. 45 75 75 167 2,85 475. 9 Хлористiй калiй 40 25 25 62 2,85 Туя Гнiй, т. 100 25 25 25 2. 25 56. 3 Амiачна селiтра 35 20 20 40 14 2. 25 256. 5 Суперфосфат гранул. 45 75 75 150 333 2. 25 749. 3 Хлористiй калiй 40 25 25 50 125 2. 25 281. 2 Лiпа Гнiй, т. 100 25 25 25 1. 21 30. 3 Амiачна селiтра 35 20 20 40 114 1. 21 137. 9 Суперфосфат гранул. 45 75 75 150 333 1. 21 402. 9 Хлористiй калiй 40 25 25 50 125 1. 21 151. 2