Інтенсивна технологія вирощування проса в ТОВ "Лан" Гадяцького району Полтавської області

Інтенсивна технологiя вирощування проса в ТОВ "Лан" Гадяцького району Полтавської областi МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ Кафедра рослинництва КУРСОВИЙ ПРОЕКТ з рослинництва на тему: „Інтенсивна технологiя вирощування проса в ТОВ „Лан” Гадяцького району Полтавської областi” ПОЛТАВА 2006 ВСТУП поступаючись лише вiвсянiй, яка мiстить до 16% бiлка. У його складi бiльше жиру, нiж у крупi iнших культур, крiм вiвсяної, багато крохмалю та порiвняно мало клiтковини. Пшоно багате на зольнi елементи, мiстить такi важливi вiтамiни, як В1, В2, РР, а також мiкроелементи. Інколи з пшона виготовляють борошно, яке використовують у кондитерськiй промисловостi. Просо має кормове значення. Його зерно та каша – практично незамiнний корм для курчат, добрим кормом є просяне борошно. Вiдходи вiд переробки проса на пшоно, у складi яких є до 16% бiлка та багато жиру, – цiнний концентрований корм для тварин. Луску, яка залишається при виробництвi пшона, використовують для виготовлення комбiкормiв. Просо в зеленому станi добре поїдається великою рогатою худобою, тому його вирощують на зелений корм, сiно, для випасання худоби. Як скоростигла культура має певне агрономiчне значення: використовується як страхова культура для пересiвання загиблої озимини, придатна для пiсляжнивних посiвiв, може використовуватись як покривна культура для багаторiчних трав. Отже, просо – цiнна круп’яна та кормова культура, тому не варто зменшувати обсяги виробництва продукцiї даної культури в нашiй країнi, а навпаки, необхiдно збiльшувати їх, забезпечуючи належну якiсть. 1. Короткi данi господарства 1. 1 Загальнi вiдомостi про господарство ТОВ „ Лан ” розмiщене в Гадяцькому районi: в його пiвнiчнiй частинi. Вiд райцентру i розмiщеної в ньому залiзничної станцiї центральна садиба i контора господарства, що знаходяться в с. Сватки вiддаленi на 15 км., вiд обласного - на 140 км. На територiї господарства розмiщено 5 населених пунктiв – с. Сватки, с. Бiрки, а також три хутори: Шевченки, Березки i Калатинець, якi практично не мають працездатного населення. Господарство дуже добре забезпечене спецiалiстами i робiтниками. Якщо сказати про матерiально-технiчну базу то тут ситуацiя гiрша. Застарiла технiка при експлуатацiї не забезпечує бажаних результатiв, роботи виконуються не в строк, часто з значними вiдхиленнями вiд агротехнiчних вимог. В галузi рослинництва господарство спецiалiзується на вирощуваннi зернових – озима пшениця, i технiчних культур – цукровий буряк, соняшник. В тваринництвi господарство займається м’ясо-молочним скотарством, а також вирощуванням свиней. № п/п Вид сiльськогосподарських угiдь Площа, га % 1 2 3 4 5 Рiлля Пасовища Сади 2882 281 70 16 39 87,6 8,5 2,1 0,5 1,2 3288 100 1. 2 Опис ґрунтiв i рельєфу полiв господарства Ґрунтовий фон пiдприємства не вiдрiзняється високою строкатiстю. Основна кiлькiсть ґрунтiв представлена чорноземами глибокими слабо - та чорноземами глибокими мало гумусними. Якщо брати взагалi то ґрунти орних земель є порiвняно урожайними з середньою забезпеченiстю поживними речовинами i близькою до нейтральної реакцiєю ґрунтового розчину. Господарству завдає шкоди складний рельєф, що тут сформувався. Через нього проявляються процеси водної ерозiї. Це призводить до розмиву ґрунтiв. Тому значнi площi зайнятi слабо -, середньо -, та сильно змитими ґрунтами. 2. Агрохiмiчна характеристика ґрунтiв господарства Тип i Рiзновиднiсть ґрунту Механiчний склад Вмiст гумусу, % Глибина орного шару, см рН сольове N Р2О5 К2О Чорнозем типовий малогумусний Чорнозем типовий Чорнозем типовий середньо змитий Лучнi слабосолонцюватi Темно – сiрi ґрунти середньо – суглинковий середньо – середньо – важко – суглинковий 3,2 – 4 2,8 – 3,1 3,4 – 3,6 2,8 30 30 30 - 30 6,3 – 7,2 6,4 6,6 - 7,1 7,8 5,2 8,4 8,6 9,1 11,8 11,8 11 11,3 10 12,4 7,5 10,7 9,6 11 12,6 8,9 де розвиваються процеси водної ерозiї. Тут запровадженi ґрунтозахиснi сiвозмiни де ведеться боротьба з цим негативним процесом. Взагалi рельєф i ґрунтовi умови господарства є сприятливими для вирощування основних сiльськогосподарських культур нашого регiону в тому числi й проса. 1. 3 Характеристика клiматичних умов Господарство розмiщене в лiсостеповiй зонi з помiрно – континентальним клiматом, теплим лiтом i малоснiжними зимами. Характерне не стiйке зволоження з частими посухами – часто довготривалими. 3. Середньомiсячнi температури повiтря за даними Гадяцької метеостанцiї. Роки Мiсяцi Лютий Березень Травень Червень Липень 2001 -7,4 -7 -1,9 6,5 14,3 17,4 19,7 2002 -6,5 -8 -2,1 5,3 15,4 19,3 20,1 2003 -7,1 -7,3 -1,7 6,2 13,2 16,5 19,8 Сер. Багаторiчнi данi -7 -7,4 -1,9 6 14,3 17,7 19,9 Роки Мiсяцi Серпнь Жовтень 2001 18,4 13,4 6,9 0,1 -4,3 2002 19,3 12,5 7,2 -1,2 -5,2 2003 20,1 14,3 6,5 0,5 -3,2 Сер. Багаторiчнi данi 19,3 13,4 6,89 -0,2 -4,2 З наведених вище даних видно, що температурнi умови господарства в основному сприятливi для сiлькогосподарських культур, якi вирощуються господарством. Середньорiчна температура повiтря становить 6,3 - 6,7˚С. Найхолоднiший мiсяць сiчень, а найтеплiший – липень. Абсолютний мiнiмум температур – 34˚С, абсолютний максимум + 37˚С. Коливання середнiх температур за рiк становить 27,1-28,6˚С, а коливання абсолютних температур досягає 71˚С, що вказує на значну континентальнiсть клiмату. Середньомiсячнi температури вище 0˚С спостерiгаються протягом 8-ми мiсяцiв ( квiтень - листопад ). Середнє число днiв з температурою бiльше 5˚С становить 191-204, бiльше 10˚С - 164, бiльше 15˚С - 117 днiв. Сума активних температур вище 10˚С за рiк складає 2700, чого цiлком досить для визрiвання основних сiльськогосподарських культур, в тому числi й проса. культури. 4. Дати останнього i першого заморозкiв. Роки Весною У повiтрi На поверхнi ґрунту У повiтрi На поверхнi ґрунту 2001 11\X 29\IX 12\IV 19\IV 2002 15\IX 16\IX 14\IV 23\IV 2003 23\IX 1\X 25\IV 22\V Тривалiсть безморозного перiоду приблизно становить 170 – 180 днiв. Одним iз головних факторiв життя рослин є волога. Як уже згадувалось вище господарство розмiщене в зонi нестiйкого зволоження, i часто рослини не повнiстю забезпечуються вологою. З огляду на це слiд придiляти значної уваги питанню накопичення i збереження вологи в грунтi. 5. Кiлькiсть опадiв по мiсяцях за даними Гадяцької метеостанцiї. Роки Мiсяцi За рiк I II III IY Y YI YII YIII IX X XI XI 2001 22 13 63 25 21 10 121 44 6 101 50 28 505 2002 46 41 37 17 59 55 47 39 2 14 88 60 483 2003 31 27 73 31 46 8 54 27 24 65 82 54 522 Сер. багаторiчнi 36 27 57,7 24,3 42 24,3 74 36,7 10,7 60 73,3 47 503 Як видно з таблицi за рiк в середньому випадає 500 мм опадiв цього може бути достатнiм для отримання стало високих врожаїв за умови рацiонального використання вологи. Пануючими вiтрами є вiтри пiвнiчно-захiдних напрямкiв – це слiд враховувати при плануваннi кулiсних насаджень i снiгозатриманнi. можливе й бiльш раннє звiльнення ґрунту вiд снiгу. Найбiльше число днiв iз снiговим покривом припадає на лютий i сiчень мiсяць, хоча i в цi мiсяцi постiйного снiгового покриву не має, тому, що настають вiдлиги. Найбiльша глибина снiгового покриву спостерiгалася в лютому мiсяцi i дорiвнювала 40 см, у груднi - снiговий покрив був вiдсутнiй, сiчень характеризувався висотою снiгу – 45-50 см. Взагалi пiдсумовуючи все вище сказане можна зробити висновок, що клiматичнi умови господарства є типовими для даної зони i сприятливими для вирощування всiх районованих сортiв основних сiльськогосподарських культур. 1. 4 Короткий аналiз рослинництва 5. Структура посiвних площ в ТОВ „ Лан ” в 2003 роцi. Площа, га Всього земель в обробiтку: 2882 1. Озимi: всього В т. ч. озима пшениця озиме жито 740 700 40 2. В т. ч. ячмiнь овес гречка просо 699 289 30 90 70 200 3. Зернобобовi: всього В т. ч. горох соя 45 37 8 4. Просапнi: всього кормовi буряки соняшник 407 154 46 207 5. Багаторiчнi трави 350 6. Однорiчнi трави 45 7. Кукурудза МВС 488 8. Пари 108 Розглядаючи структуру посiвних площ я б рекомендував збiльшити в нiй долю бобових рослин – це позитивно вплине на родючiсть ґрунту i урожайнiсть iнших культур в сiвозмiнi. Що стосується проса то як видно з таблицi в господарствi воно висiвається на незначних площах. Через низький рiвень агротехнiки, недостачу добрив i iнших ресурсiв, що спричинено слабкою матерiально-технiчною базою, господарство отримує порiвняно невисокi врожаї сiльськогосподарських культур. 6. Урожайнiсть сiльськогосподарських культур. N п/п Сiльськогосподарськi культури Урожайнiсть 2001 2002 2003 1 Озима пшениця 29,3 26,4 5,2 2 Озиме жито 26,3 24,3 7,4 3 Ярий ячмiнь 20,6 19,3 17,6 4 Кукурудза: на зерно на зелений корм 31,6 225,1 45,3 361,5 61,3 411 5 Горох - 15,3 17,1 6 Соя - - 15,2 7 11,2 14,3 16,1 8 Цукровi буряки 162 154 - 9 Кормовi буряки - 345,4 254,3 10 Багаторiчнi трави: на сiно на зелений корм 26,3 221 25,1 158,5 20,3 201 11 Овес 19,3 14,2 16,3 12 Гречка 4,5 6,2 5,2 13 Просо 15,2 14,1 16,2 1. Пар чистий 2. Озима пшениця 3. Цукровий буряк 4. Горох + Гречка 5. Озима пшениця 7. Кукурудза на силос 8. Озима пшениця 10. Соняшник Розглядаючи сiвозмiну потрiбно сказати, що вона є недосконалою i дане розмiщення культур приведе до зниження родючостi. Виходом iз ситуацiї є внесення високих доз органiки, а краще ввести в сiвозмiну бiльше бобових культур. Просо в господарствi вирощується пiсля озимої пшеницi, яка для нього є хорошим попередником. Технологiя вирощування включає основний i передпосiвний обробiток ґрунту, сiвбу, догляд за посiвами i збирання. Основний обробiток ґрунту включає лущення стернi, яке проводиться не завжди i плоскорiзний обробiток на глибину 20 - 22 см. Весною проводять закриття вологи боронами. Перед сiвбою проводять культивацiю на глибину зародки насiння. Сiють просо звичайним рядковим способом, як правило не протруєним насiнням в I – II декадi травня. Добрива пiд просо практично не вносять. Операцiї по догляду теж не проводяться. Збирають просо роздiльним способом спочатку скошуючи в валки з наступним обмолотом пiсля пiдсушування. Перед зберiганням зерно очищають вiд домiшок i просушують до вологостi 14 %. Отже, як бачимо в технологiї вирощування є ряд недостаткiв, якi варто поправити. 2. Інтенсивна технологiя вирощування культури, що рекомендована господарству В умовах ринкових вiдносин повинна здiйснюватися iнтенсифiкацiя землеробства, проте не за рахунок кiлькiсного нарощування ресурсiв, а на основi їх бiльш рацiонального використання, яке досягається на основi їх бiльш рацiонального використання, яке досягається удосконаленням технологiї вирощування. На сучасному етапi воно полягає в застосуваннi iнтенсивних ресурсозберiгаючих технологiй. Суть iнтенсивної технологiї полягає в оптимiзацiї умов вирощування культури на всiх етапах її росту i розвитку. При розробцi iнтенсивної технологiї потрiбно передбачати розмiщення культури в сiвозмiнi пiсля кращих попередникiв, вирощування сортiв iнтенсивного типу, оптимiзацiю живлення рослин шляхом внесення добрив з урахуванням їх вмiсту у ґрунтi. При iнтенсивнiй технологiї перевагу надаємо iнтегрованiй системi захисту вiд шкiдникiв, хвороб та бур’янiв. Ресурсозбереження досягається за рахунок скорочення кiлькостi агротехнiчних прийомiв в зв’язку з використанням комбiнованих агрегатiв. Всi технологiчнi операцiї потрiбно виконувати своєчасно i якiсно, дотримуючись усiх рекомендованих норм, строкiв та способiв. Для цього на основних етапах росту i розвитку проводять бiологiчний контроль за станом рослин. 2. 1 Господарсько-бiологiчна характеристика культури Просо звичайне або посiвне – Раnicum miliacent належить до роду Panicum. Ботанiчний рiд налiчує близько 400 видiв. В Українi найбiльш поширеним в культурi є просо звичайне (Р. Miliaceum). Взагалi рiд проса належить до родини злакових (Роасеа) i за бiологiчною класифiкацiєю вiдноситься до хлiбiв другої групи. Просо звичайне – яра трав’яниста рослина з високим коефiцiєнтом кущення, прямостоячим стеблом i суцвiттям у виглядi волотi. Коренева система проса мичкувата, вiдзначається недостатньою здатнiстю до засвоєння поживних речовин, тому воно краще росте на ґрунтах, добре забезпечених легкодоступними сполуками поживних речовин. По при сильний розвиток в морфологiчному планi вона вiдзначається недостатньою засвоювальною здатнiстю. Кращими ґрунтами для нього є чорноземи та каштановi, причому за сухої погоди вищi врожаї проса отримують при вирощуваннi на ґрунтах середнього та важкого механiчного складу. Коренева система добре забезпечує суцвiття водою навiть при серйознiй посусi, тому в проса рiдко спостерiгається зерна. Воно має низький коефiцiєнт транспiрацiї – 130 – 280. Але незважаючи на вище сказане потрiбно вести роботу в напрямку накопичення й збереження вологи в ґрунтi. Адже при зрошеннi просо значно пiдвищує свою продуктивнiсть. Як уже говорилось вище просо має суцвiття волоть довжиною 10 – 40 см з двоквiтковими колосками. 1000 зерен 6 – 8 г. ˚С, але дружне проростання спостерiгається лише при температурi вище 15 ˚С. При зниженнi температури в перiод проростання до 9˚С сходи з’являються на 15 – 18 день, за оптимальних же умов через 7 – 9 днiв. В перiод пiсля сходiв не виключена можливiсть загибелi рослин зокрема просо гине при зниженнi температури повiтря до – 3,5˚С, а також при тривалому зниженню температури до 6 – 10 ˚С за пасмурної погоди. Цi данi слiд враховувати при встановленнi строкiв. Для нормального розвитку i достигання ранньостиглих сортiв проса потрiбна сума ефективних температур близько 1500˚С, а середньопiзнiх – понад 1600 ˚С, а в прохолоднi та вологi роки понад 2000 ˚С. В умовах нашого господарства вона становить 2700˚С чого повнiстю вистачає для вирощування даної культури. На початку вегетацiї спостерiгається повiльний рiст, що веде до пригнiчення бур’янами. Вiдзначається пiдвищеною кущистiстю i при рiдкому стояннi здатне на одну рослину формувати вiд 50 до 200 пагонiв. Пiсля початку кущення через 5 – 10 днiв починається фаза виходу в трубку, а через 40 – 50 днiв пiсля сходiв починається викидання волотi. В цей перiод приблизно за декаду до викидання волотi рослинi необхiдна достатня кiлькiсть вологи iнакше затримується рiст кореневої системи i надземної маси, що веде до утворення малих суцвiть, якi часто бувають безплiдними. В iншi перiоди просо здатне формувати вузловi коренi при мiнiмальнiй вологостi ґрунту. Для проростання насiння потрiбно всього лише 30% вологи вiд його маси. Просо вiдзначається високою посухо- i жаростiйкiстю. Наступною фазою розвитку є цвiтiння, воно починається в колосках верхньої частини волотi i поширюється вниз до основи. У бiльшостi випадкiв просо цвiте вiд 11 до 13-ої години при температурi 20 ˚С, а в прохолоднi днi дещо пiзнiше, в жаркi ж ранiше. Пiсля запилення пилок швидко проростає i заплiднення вiдбувається за 2 – 4 години, а через 10 - 12 днiв пiсля цього зародок повнiстю формується i готовий до проростання. Просо є факультативно самозапильною рослиною короткого свiтлового дня. Вегетацiйний перiод у скоростиглих сортiв становить вiд 70 до 90 днiв, а пiзньостиглих 120 – 155 днiв. Просо належить до солевитривалих культур, не витримує кислих ґрунтiв, а найкраще росте при нейтральнiй реакцiї ґрунтового розчину. Тому на кислих ґрунтах необхiдно проводити вапнування. Просо є культурою досить вибагливою до наявностi поживних речовин в ґрунтi i на формування 1 ц зерна виносить з ґрунту 3 кг азоту, 1. 4 кг фосфору, 3. 5 кг калiю. В рiзнi фази розвитку рослина ставить рiзнi вимоги до кiлькiсного i якiсного вмiсту поживних речовин в ґрунтi. Так до вмiсту азоту воно виявляє пiдвищенi вимоги в фазi 3 – 4 листкiв, а особливо в перiод iнтенсивного росту вегетативної маси. До фосфору просо вимогливе з самого раннього перiоду вегетацiї, що стосується калiю то вiн потрiбен протягом всього перiоду вегетацiї. Що стосується хвороб i шкiдникiв то найбiльшої шкоди просу завдає ураження летючою сажкою. Для профiлактики захворювання рекомендується раз у два роки проводити сортооновлення. Розрiзняють кiлька пiдвидiв проса звичайного в Українi вирощують розлоге i стиснуте. Сорти проса вiдносяться до слiдуючих рiзновидiв: флявум, ауреум, субфлявум, субсангвiнеум. Сорт селекцiї Полтавської державної аграрної академiї, виведений методом iндивiдуального багаторазового добору ранньостиглих рослин сорту Благодатне. Рiзновиднiсть – ауреум. Рослини висотою 60,0... 74,4 см. Кут прямостоячий, стебло середньої товщини, досить мiнне, добре облиствинне. Листки темно-зеленi, видовжено - ланцетнi, опушення слабке. Волоть розлога, нещiльна, середньої довжини (19,0.... 20,2 см), подушечки наявнi тiльки на нижнiх бокових розгалуженнях (гiлочках). Зернiвка округлої форми, бронзового забарвлення з глянцевiстю. Маса 1000 зерен 7,3 - 7,7 г. Плiвчастiсть 10-15%. Каша яскраво жовта. Технологiчнi та кулiнарнi якостi добрi. Признаний Державною комiсiєю сортом для використання в харчовiй промисловостi. Ранньостиглий, достигає за 40-48 днiв. Вихiд крупи 81%. Стiйкий до вилягання (8 балiв), до осипання (8 балiв), до засухи (8,7 балiв), вимолочуванiсть - 9 балiв, вмiст бiлку 11,2 - 13,5%, придатний до механiзованого збирання, може збиратися прямим комбайнуванням, що дає змогу разом з отриманням зерна отримувати зелену масу i сiно. Сiяти потрiбно у добре прогрiтий грунт у кiнцi травня - на початку червня мiсяця. Стiйкий до ураження сажкою, меланозом та просяного комарика. Урожайнiсть у сортовипробуваннi вiд 45 до 66 ц/га, на виробничих посiвах вiд 35 до 47 ц/га. Дає добрi врожаї пiсля соняшнику. В учгоспi "Ювiлейний" у 2003 ропi у виробничих умовах отриманий урожай 61,2 ц/га. 2. 2 Розмiщення культури в сiвозмiнi При розмiщеннi проса в полях сiвозмiни, необхiдно враховувати насамперед вплив на розвиток i врожай його рiзних попередникiв, та вплив самого проса на врожай культур, що будуть розмiщуватися пiсля нього. Щоб отримати такi врожаї проса необхiдно вирощувати його на чистих вiд бур’янiв i добре забезпечених вологою полях з родючими ґрунтами. Тому плануванню сiвозмiни i розмiщенню в нiй проса слiд придiлити значної уваги. Найкращими попередниками для нього в зонi Лiсостепу є озимi культури, багаторiчнi трави, цукровi буряки, картопля. Я пропоную зупинитися на озимiй пшеницi. Вона, як культура суцiльного сiву залишає поле чисте вiд бур’янiв в доброму фiтосанiтарному станi. Пiсля її збирання є можливiсть ефективно поборотися з бур’янами i накопичити вологу. А от iншi запропонованi культури доцiльнiше використовувати пiд провiднi культури сiвозмiни, зокрема озима пшениця забезпечить бiльшу вiддачу пiсля багаторiчних трав, анiж просо. В першому роздiлi курсового проекту приведена сiвозмiна, що нинi дiє в господарствi, на мою думку взагалi вона є нормальною, але її потрiбно дещо модернiзувати. Я пропоную збiльшити в сiвозмiнi площу пiд бобовi, i як наслiдок це має призвести до полiпшення родючостi грунту i балансу гумусу в сiвозмiнi. Також економiчно вигiднiшим я вважаю зайнятий пар, але з точки зору пiдвищення родючостi кращим рiшенням як на мене є висiвання сидеральних культур ( люпин, гiрчиця i iн.) з наступною заробкою їх у грунт. Я хочу запропонувати таку сiвозмiну: 1. Сидеральний пар 4. Горох 5. Озима пшениця 6. Кукурудза на зерно 8. Озима пшениця В сiвозмiнi, де розмiщується просо, переважають зерновi культури, бо основний напрямок господарства – це виробництво зерна. 2. 3 Система обробiтку ґрунту Правильний обробiток ґрунту пiд просо є одним iз важливих агротехнiчних заходiв для одержання високих i сталих врожаїв. Значна частина посiвiв проса поширена в зонi недостатнього зволоження. Незважаючи на його посухостiйкiсть, воно є чутливим до вологи, тому високi врожаї дає при достатнiй її кiлькостi. Негативно впливає на вирощування проса – утворення ґрунтової кiрки. Просо має специфiчного i дуже загрозливого шкiдника – просяного комарика. Ефективними заходами в боротьбi з шкiдниками, а також хворобами є лущення стернi та глибока зяблева оранка. Система обробiтку ґрунту включає основний обробiток – лущення, плоскорiзний обробiток i передпосiвний. Основний обробiток ґрунту має забезпечувати: максимальне знищення бур’янiв, створення сприятливих умов для розвитку кореневої системи, сприятливий режим для iнтенсивногоросту iрозвитку рослин. Лущення проводимо зразу ж пiсля збирання попередника дисковим лущильником ЛДГ – 15 на глибину 6 – 8 см для iмiтацiї сходiв бур’янiв. Так як цi роботи припадають на кiнець липня (збирання озимої пшеницi) то пiсля сходу бур’янiв є можливiсть провести повторне лущення для бiльш ефективної боротьби з бур’янами. Через два тижнi пiсля цього або ж пiсля сходу бур’янiв проводимо плоскорiзний обробiток на глибину 20 – 22 см агрегатом в складi КПГ–2,2+БІГ–3А+ЗККШ–6А. На мою думку плоскорiзний обробiток в данiй ситуацiї є рацiональнiшим з економiчної точки зору. З метою накопичення вологи в ґрунтi проводимо снiгозатримання, враховуючи розу вiтрiв. Для цього проводимо снiгозатримання за допомогою снiгопаха СВУ–2,5 при висотi снiгового покриву 12–15 см впоперек переважаючих вiтрiв. Ранньовесняний обробiток ґрунту розпочинаємо з боронування зябу важкими зубовими боронами при настаннi фiзичної стиглостi ґрунту, агрегатом Т–150+СГ–21+ 21БЗСС–1,0. Боронування проводимо пiд кутом 45˚ до напрямку оранки. КПС–4. Вiдразу ж пiсля сiвби бажано провести прикочування ґрунту кiльчасто-шпоровими котками для попередження вивiтрювання вологи з ґрунту. Види робiт Строки виконання Глибина, см С/г машини, знаряддя (якiсть, тощо) Обробiток: а) лущення II-ге III декада липня I декада серпня III декада серпня 6-8 10-12 20 – 22 Т-150+ ЛДГ-15 Т-150+ ЛДГ-15 Т-150 +КПГ-2,2 +БІГ-3 +ЗККШ-6А Подрiбнення рослинних решток. Заробка залишкiв рослин Імiтацiя сходiв бур’янiв. Обробiток на задану глибину 2. Снiгозатримання. взимку На поверхнi ДТ-75+СВУ-2,5 3. Весняний обробiток: а) закриття вологи При фiзичнiй стиглостi ґрунту. На поверхнi Т-150+СГ-21+ 21БЗСС-1,0 Пiд кутом 45˚ до напрямку оранки 4. Передпосiвна культивацiя. I декада травня 5 – 6 МТЗ-80+КПС-4 5. Коткування посiвiв. МТЗ-80+ ЗККШ-6А Надання ґрунту дрiбнокомкуватої структури 2. 4 Система добрив Просо дуже вибагливе до ґрунтової родючостi поля. Для його нормального розвитку необхiдна достатня кiлькiсть елементiв живлення в ґрунтi. При розробцi системи добрив в першу чергу, визначається наявнiсть елементiв живлення, їх коефiцiєнт використання i винос плановим урожаєм. За наслiдками агрохiмiчних дослiджень полiв визначають необхiдну кiлькiсть добрив по формулi: Д - доза добрив у фiзичнiй масi, ц/га; П – вмiст в ґрунтi рухомих форм поживних речовин, мг на 100г ґрунту; Кп – процент використання поживних речовин iз ґрунту, %; Ку - процент використання поживних речовин з мiнеральних добрив, %; Розраховуємо дозу азотних, фосфорних та калiйних добрив: Д= [(100*3,3) - (30*8,4*19)]: (60*35) = 2,12 ц/га (амiачної селiтри ), що становить 74,2 кг д. р. Д= [(100*2,26) - (30*10,7*16)]: (70*40) = 1,7 ц/га (калiйної солi), що становить 68 кг д. р. 8. Система удобрення проса. Врожай,ц/га Доза NРК, кг/га N Р2 О5 К2 О Просо 35 74 100 68 0 Удобрюємо просо лише мiнеральними добривами, гнiй краще вносити пiд попередник. Безпосередньо вносити гнiй пiд просо недоцiльно, бо у складi гною, особливо свiжого, є багато насiння бур’янiв. Крiм того, просо добре використовує пiслядiю гною. Найкращi результати дає внесення добрив в декiлька заходiв, тобто розподiлення дози добрив мiж основним i рядковим внесенням, а також пiдживленням. Пiд час сiвби в рядки вносимо стартову дозу суперфосфату в дозi 15 кг/га д. р. Пiдживлюємо просо при доброму забезпеченнi ґрунту вологою азотними добривами, якi вносимо у дозi 20 кг/га азоту до фази виходу в трубку. Цю операцiю я пропоную сумiщати з мiжрядним обробiтком агрегатом УСМК – 5,4 Всi iншi добрива з запланованих вносимо в основне внесення, причому калiй i фосфор ( Р 85 К 68 ) я рекомендую вносити пiд час основного обробiтку КПГ – 2,2,а азот ( N 54 ) пiд передпосiвну культивацiю 1–РМГ–4 так як вiн сильно вимивається з ґрунту. а коренева система проса вiдзначається недостатньою засвоювальною здатнiстю. 2. 5 Пiдготовка насiння до сiвби Важливе значення має пiдготовка насiння до сiвби. Адже хороший урожай можна отримати лише на площах посiяних високондицiйним насiнням. В народi про це говорять – „ Що посiєш те й пожнеш ”. Отже важливе значення має вiдбiр кращого насiння i правильна пiдготовка його до сiвби. Добiр високоякiсного насiння для сiвби є дешевим i надiйним агротехнiчним заходом для одержання високого врожаю будь-якої культури. Одним iз важливих є очистка i сортування насiння, цю операцiю можна виконати ЗАВ20 Доцiльно при цьому на насiннi цiлi вiдбирати лише крупнi фракцiї розмiром вiд 2 мм. Це забезпечить прибавку врожаю до 3 ц/га [ 1.] Найбiльшої шкоди просу завдає летюча сажка, тому потрiбно висiвати протруєним насiнням високих репродукцiй. Насiння протруюють перед сiвбою рiзними препаратами я рекомендую використовувати вiтавакс. Протруєння проводимо на машинах ПС-10, норма препарату 2 кг/т iз застосуванням плiвкоутворювача NаКМЦ в нормi 0,2 кг/т. Також одночасно з протруєнням насiння доцiльно обробити мiкроелементами: магнiй, цинк i бор, що забезпечує прибавку врожаю. 9. Пiдготовка насiння до сiвби. Назва робiт Машиннi Об’єм робiт, т Назва i дози препарату Строки проведення робiт 1. Сортування i очистка 1,96 - Пiсля збирання врожаю 2. Протруювання ПС-10А 1,96 Вiтавакс200фф,34% ( 2 кг/т ) +NаКМЦ Перед сiвбою Сiвбу починають, коли грунт прогрiється до 12-15˚С. Сiвба проса може тривати 2-3 декади без помiтного зниження врожайностi. Краще запiзнитися з сiвбою анiж висiяти насiння в непрогрiтий грунт. Сiвбу проса починають 1 декадi травня. Сiяти просо можна трьома способами: звичайний рядковим, вузькорядним i широкорядним. Я радив би зупинитися на останньому з них. При цьому ми можемо поборотися з бур’янами, а також рихлити грунт полiпшуючи тим самим водно-повiтряний режим. Також борючись з бур’янами механiчним способом ми можемо зекономити на гербiцидах. Для посiву використаємо бур’якову сiвалку ССТ-12 з пристосуванням СТА-2300. Сiяти будемо на глибину 3–5 см, а при недостачi вологи на 1–2 см глибше. Вагову норму висiву розрахуємо за формулою: Н=(Нр*М*100)/(ГП), де Н- рекомендована норма висiву, млн. шт. схожих насiнин на 1 га; ГП=(Ч*С)/100, де Ч – чистота насiння, %; С – схожiсть насiння, %; Н = ( 3,5 млн. * 7,5 г * 100 ) / 95 ≈ 28 кг/га 10. Сiвба проса сорту Полтавське золотисте на 2004 рiк. Площа посiву, га Строки сiвби Норма висiву, кг/га Глибина на заробки насiння, см Склад агрегату 70 10 – 15 травня 28 МТЗ-80 ССТ-12Б Дотримання заданої норми i глибини посiву В операцiї по догляду за посiвами включаємо досходове боронування i два мiжрядних обробiтки. Досходове боронування проводимо при появi бур’янiв або з’явленнi кiрки середнiми боронами БЗСС-1,0. Швидкiсть агрегату при виконаннi даної операцiї має не перевищувати 6 км/год. пiдживленням азотними добривами. 11. Догляд за посiвами проса сорту Полтавське золотисте на 2004 рiк. Види робiт Фази розвитку рослин Строки проведення Гербiциди (доза, назва), кг\га Склад агрегату Вимоги до якостi роботи Досходовий обробiток: I-й 15-20 травня – Т-70 БЗСС-1,0 Мiнiмальне знищення проросткiв Мiжрядний обробiток: I-й II-й 20-25 10-15 червня – – Т-70 УСМК-5,4 Т-70 УСМК-5,4 Мiнiмальне знищення рослин при повному знищеннi бур’янiв 2. 8 Визначення бiологiчного врожаю i його структури то це визначення проводимо наступним способом, якої довжини має бути рядок з мiжряддям 45 см щоб вiн зайняв площу 1 га. Довжина його становитиме 22222 м (10000 м² * 0,45). Тодi одному метру квадратному вiдповiдає довжина 2,22 м (22222/10000). На цiй площi пiдраховуємо кiлькiсть рослин з наступним переводом на гектари. Проби для визначення бiологiчного врожаю i його структури вiдбирають в перiод воскової стиглостi зерна. Для цього пiдраховують усi рослини, стебла, окремо стебла з продуктивним зерном i визначають загальну i продуктивну кущистiсть. На 25 рослинах вимiрюють висоту стебла, визначають висоту волотi, кiлькiсть колоскiв та масу зерна з волотi i виводять середнi данi по цих показниках. Потiм рослини обмолочують, зерно зважують i визначають масу 1000 зерен. За даними аналiзу окремих проб виводять середнi. 2. 9 Збирання врожаю До збирання врожаю слiд вiдноситись досить серйозно адже можна втратити значну частину вирощеної продукцiї звiвши на нiвець всю попередню роботу i не лише не отримати очiкуваного прибутку, а й остатися з збитками. Збирати потрiбно роздiльним способом так, як зерно в волотi достигає нерiвномiрно – спочатку у верхнiй частинi, а потiм у середнiй i нижнiй. Збирання починаємо в фазi воскової стиглостi коли в нiй знаходиться 70 – 80% зерен. Скошування проводимо на висотi 12 – 15 см жаткою ЖРС-4,9. Через 3 – 4 днi валки обмолочують задаючи частоту обертiв барабану 700 – 800 обертiв за хвилину. Пiсля збирання зерно очищають i просушують до вологостi оптимальної для зберiгання – 13-14 %. 12. Заходи по збирання проса сорту Полтавське золотисте на 2004 рiк. Види робiт Об’єм робiт, га збирання Вимоги до якостi робiт Скошування в валки 70 I-II декада ЮМЗ-6 Без огрiхiв 70 Через 3-4 днi пiсля скошування СК-5 ПУН-4 домiшок в намолотi Без остаткiв зерна в соломi 3. Програмування врожайностi Програмування максимальної врожайностi проводять використовуючи прихiд сонячної енергiї - використання фотосинтетичної активної радiацiї (ФАР). - оптимально-можливої - за бiоклiматичним показником, продуктивностi ґрунту (БКП); засобiв механiзацiї, передбачених втрат та iнше. Розрахунок потенцiйно-можливої (максимальної) врожайностi за ФАР визначається за формулою: Ус = (Q*Kq)/(100g), де: Ус - урожайнiсть абсолютно сухої бiомаси рослин ( корiння, стебло, листки, плоди i насiння), т/га; Q - кiлькiсть ФАР за перiод вегетацiї, кДж/га; Кq - коефiцiєнт використання ( засвоювання) ФАР посiвами, % g- питома кiлькiсть енергiї, що акумулюється одиницею сухої бiомаси, кДж/га. Для переходу вiд урожаю абсолютно сухої бiомаси до врожаю любого типу рослинної продукцiї використовують спiввiдношення: с )/ [ (100-W)*a] = (Q*KQ)/ [g*(100-W)*a], де: У- урожайнiсть зерна або другої основної продукцiї при стандартнiй вологостi, т/га; W - стандартна вологiсть основної продукцiї, % А - сума вiдносних частин основної i побiчної продукцiї в загальному врожаї сухої бiомаси. Визначаємо потенцiйно-можливу урожайнiсть за ФАР на посiвах проса: У = (100*10*109 *3)/[100*20*106 Потенцiйну урожайнiсть по вологозабезпеченостi визначають за формулою: Ус = (100*W)/ Kw, де Ус - урожайнiсть абсолютно сухої бiомаси, т/га W - ресурси продуктивної вологи, мм; Kw - коефiцiєнт водоспоживання мм*га/т. Доступну для рослин вологу визначають складанням запасiв вологи в метровому шарi в перiод сiвби i ефективно використаних опадiв за залишковий вегетацiйний перiод. Але якщо зважати на те, що цi данi, по запасах вологи, використовують середнi значення. В метровому шарi ґрунту запаси вологи дорiвнюють 150 мм. За вегетацiйний перiод, за даними метеостанцiї, випадає 190 мм вологи. В такому випадку ефективно використанi опади складають: 150 + 0,8 * 190 = 302 мм. Тодi потенцiйна врожайнiсть складає: Ус = (100*302)\ (100*250) =1,2 т/га = 12ц/га. Урожайнiсть бульб при стандартнiй вологостi i спiввiдношеннi бульб i бадилля (1:0,6)=1,6 складає: Ус = (100*12)\(100-14)*2,3 = 6 т/га = 60 ц/га. У нашому випадку потенцiйно можлива врожайнiсть за природною вологозабезпеченiстю менша, нiж максимально можлива за використанням ФАР. 4. Економiчна оцiнка вирощування культури 13. Економiчна оцiнка вирощування проса в ТОВ „Лан”. N Показники 2004 Рiк 1 Виробничi затрати на 1га, грн 765 2 Затрати працi на 1ц, люд. -год. 0,21 3 Собiвартiсть 1ц, грн 22 4 Середня реалiзацiйна цiна 1ц, грн 70 5 1684 6 Рiвень рентабельностi, % 220 Для отримання високого врожаю проса та пiдвищення ефективностi його вирощування рекомендую застосовувати iнтенсивну технологiю, яка передбачає своєчаснiсть i якiсне виконання цих технологiчних операцiй, застосування комбiнованих агрегатiв з метою ресурсозбереження, оптимiзацiї умов росту i розвитку рослин та захист їх вiд бур’янiв, хвороб та шкiдникiв. Важливою умовою для отримання високих i сталих врожаїв є використання нових високопродуктивних сортiв вiтчизняної та зарубiжної селекцiї, якi без додаткових капiталовкладень на 3-5 ц. пiдвищують врожайнiсть проса на кожному гектарi посiву. В господарствi особливо не придiляють уваги просу, вважаючи його вирощування не вигiдним. На мою думку варто було б переглянути позицiї навколо даної культури i змiнити ставлення до неї, адже розглядаючи все вище сказане можна зробити висновок, що вирощування проса може бути економiчно рентабельним i приносити непоганi прибутки. Але для цього слiд докорiнно змiнити iснуючу в господарствi технологiю вирощування орiєнтовно на запропоновану в курсовому проектi. Дана технологiя є iнтенсивною i передбачає енергозбереження i мiнiмалiзацiю затрат працi. Вона може забезпечувати врожаї на рiвнi 40 – 50 ц/га, що порiвняно з 10 – 20 ц/га якi отримуються в господарствi є досить вагомим показником. Список використаної лiтератури 1. Сiвозмiни у землеробствi України; за ред. В. Ф. Сайка, П.І. Бойка. – К.: Аграрна наука, 2002 – 146 с. 3. Савицький К. А., Яновський І. В., Рiзниченко І. П. – Просо. – К.: Урожай, 1973 – 201 с. 4. Кияк Г. С. Рослинництво. К.: Вища школа, 1982 р. 5. Методичнi вказiвки по виконанню курсового проекту з рослинництва для студентiв спецiальностi 7. 130102 – “Агрономiя” Куценко О. М. i iн. Полтава “Терра” 2000 р. 6. Растениеводство. По ред. Вавилова П. П. – М.: Агропромиздат, 1986 г. 7. Растениеводство: Учебник для вузов. Под ред Посыпанова Р. С. - М.: Колос, 1997 г. 8. Рослинництво. За ред. М. А. Бiлоножка. – К.: Вища школа, 1990 р. 9. Лисов В. Н. Просо. Издат. «Копос» Ленiнград, 1986 – 224 с.