Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві

Інтенсифiкацiя та її економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Нацiональний унiверситет бiоресурсiв i природокористування України Звiт Про проходження виробничої практики Виконав: студент 3 курсу 3 групи Крамаренко В. В. д. е. н., професор, член-кореспондент УААН, академiк УАЕН, Руснак П. П. Київ – 2010 З мic т Вступ Роздiл 1. Інтенсифiкацiя та iнновацiї у с/г виробництвi – головний шлях його розширеного вiдтворення 1. 1 Сутнiсть iнтенсифiкацiї та iнновацiй у сiльському господарствi 1. 2 Основнi положення методики вивчення iнтенсифiкацiї тi iнновацiй у зерновому виробництвi 2. 2 Рiвень iнтенсивностi i продуктивностi сiльськогосподарського виробництва 2. 3 Економiчна ефективнiсть iнтенсифiкацiї та нововведень у сiльськогосподарському виробництвi Роздiл 3. Основнi напрями iнтенсифiкацiї с/г виробництва i шляхи пiдвищення її економiчної ефективностi 3. 3 Впровадження досягнень науки i передового досвiду в сiльськогосподарське виробництво Список використаних джерел Вступ шляхи: екстенсивний, коли розширюється тiльки поле виробництва, та iнтенсивний, коли застосовуються бiльш ефективнi засоби виробництва. Таким чином, пiд iнтенсифiкацiєю слiд розумiти такий напрям розширеного вiдтворення, при якому зростання розмiру виробництва продукцiї досягається на основi пiдвищення квалiфiкацiї робочої сили, посилення стимулiв працi, вдосконалення органiзацiї виробництва (у т. ч. шляхом пiдвищення рiвня збалансованостi всiх його елементiв), застосування бiльш ефективних засобiв виробництва. Загальнi принципи пiдходу до визначення сутi iнтенсифiкацiї всього суспiльного виробництва значною мiрою розповсюджуються i на сiльське господарство. Але разом з тим цiй галузi притаманний ряд особливостей, що iстотно впливають як на змiст самого процесу iнтенсифiкацiї, так i на вибiр показникiв, що використовуються для характеристики даного процесу. використання землi зумовлює полiпшення використання iнших елементiв продуктивних сил сiльського господарства. Інтенсифiкацiя сiльського господарства — це об'єктивний i закономiрний процес його розвитку, змiст якого визначається вiддачею земельних угiдь, що досягається на основi додаткових вкладень. Її не можна зводити лише до нагромадження фондiв, головне в нiй — пiдвищення виходу продукцiї з розрахунку на одиницю наявних виробничих ресурсiв — земельних угiдь, трудових ресурсiв, основних фондiв i оборотних засобiв. Реалiзацiя цього вимагає широкого використання досягнень науки i передового досвiду, iнтенсивних технологiй i прогресивних форм органiзацiї виробництва. У сучасних умовах iнтенсифiкацiя є основним напрямом розвитку сiльськогосподарського виробництва. Нарощування виробництва продукцiї не може бути досягнуте на незмiннiй технiчнiй основi, без удосконалення засобiв виробництва. Роздiл 1. Інтенсифiкацiя та iнновацiї у с/г виробництвi – головний шлях його розширеного вiдтворення 1. 1 Сутнiсть iнтенсифiкацiї та iнновацiй у сiльському господарствi екстенсивним шляхом, коли розширюється тiльки поле дiяльностi, та iнтенсивним, коли застосовуються бiльш ефективнi засоби виробництва. розширення посiвних площ, а в тваринництвi – збiльшення поголiв'я худоби i птицi. технологiї, якi зумовлюють зростання врожайностi культур та продуктивностi поголiв'я худоби. В iсторичному розвитку збiльшення виробництва продукцiї сiльського господарства протягом тривалого перiоду вiдбувалось при використаннi екстенсивних чинникiв – розширення посiвних площ за рахунок розорювання вiльних земель. Екстенсивний розвиток сiльського господарства обмежується значною мiрою наявнiстю земельних ресурсiв, придатних для використання в сiльськогосподарському виробництвi. Оскiльки екстенсивнi чинники збiльшення виробництва сiльськогосподарської продукцiї обмеженi, iнтенсифiкацiя сiльського господарства в умовах науково-технiчного прогресу набуває виняткового значення i є основним напрямом його розвитку. Процес iнтенсифiкацiї – об'єктивний i закономiрний шлях розвитку сiльського господарства, притаманний усiм цивiлiзованим країнам. Проте це не означає, що в умовах iнтенсивного ведення сiльського господарства немає необхiдностi збiльшувати поголiв'я продуктивної худоби. Основними передумовами переходу до iнтенсивного сiльського господарства є: - необхiднiсть дальшого збiльшення виробництва сiльськогосподарської продукцiї - обмеженiсть орнопридатних земель - нагромадження матерiальних засобiв i коштiв у пiдприємствах для iнтенсивного розвитку виробництва. Як форма розширеного вiдтворення iнтенсифiкацiя сiльського господарства вiдбувається на основi додаткових вкладень на одиницю земельної площi, що мають на метi якiсне вдосконалення всiх чинникiв виробництва шляхом iнновацiйної дiяльностi. У зв'язку з цим в економiчному значеннi пiд iнтенсифiкацiєю сiльського господарства слiд розумiти не що iнше, як концентрацiю виробничих ресурсiв на однiй i тiй самiй земельнiй площi замiсть розподiлу їх мiж рiзними земельними дiлянками. При цьому iнтенсивний розвиток сiльського господарства передбачає якiсне удосконалення засобiв виробництва та використання прогресивних технологiй. Особливiсть iнтенсифiкацiї сiльськогосподарського виробництва полягає в тому, що ефективнiсть технiчних вдосконалень засобiв i предметiв працi виявляється не прямо, а через функцiонування землi. Інтенсифiкацiя землеробства базується на тiй особливостi землi як засобу виробництва, що її родючiсть при правильному використаннi пiдвищується, забезпечуючи зростання врожайностi сiльськогосподарських культур. розмiрiв засобiв виробництва, що їх вкладають у ту саму кiлькiсть землi. Інтенсифiкацiя сiльськогосподарського виробництва базується на додаткових вкладеннях, але не можна пов'язувати її лише з абсолютним зростанням додаткових витрат. У процесi iнтенсифiкацiї додатковi вкладення повиннi вiдображати якiсне вдосконалення виробництва. Тому додатковi вкладення передбачають широке використання досягнень науково-технiчного прогресу, застосування бiльш ефективних засобiв виробництва i прогресивних технологiй, що забезпечують пiдвищення продуктивностi земельних угiдь i поголiв'я худоби. У процесi iнтенсифiкацiї додатковi вкладення треба розглядати в органiчнiй єдностi з результатами виробництва. Отже, iнтенсифiкацiя сiльського господарства – це концентрацiя засобiв працi на одиницю земельної площi з метою збiльшення виходу сiльськогосподарської продукцiї i полiпшення її якостi. Послiдовна iнтенсифiкацiя сiльськогосподарського виробництва на основi вдосконалення i рацiонального використання всiх його чинникiв зазвичай забезпечує високi кiнцевi результати. При цьому темпи зростання виробництва продукцiї можуть перевищувати темпи збiльшення додаткових витрат. Інтенсифiкацiя всебiчно впливає на розвиток сiльського господарства, створює новi можливостi пiдвищення економiчної ефективностi виробництва. Процес iнтенсифiкацiї передбачає створення високопродуктивного сiльського господарства на основi пiдвищення його технiчного рiвня, широкого використання бiльш досконалих засобiв виробництва i квалiфiкованої працi. Інтенсифiкацiя сiльського господарства – це процес концентрацiї сукупних затрат уречевленої i живої працi на однiй i тiй самiй земельнiй площi (а в тваринництвi - на голову худоби) для збiльшення виходу продукцiї i пiдвищення економiчної ефективностi її виробництва. Як економiчний процес, iнтенсифiкацiя сiльського господарства вiдображає одну з важливих закономiрностей його розвитку, що супроводжується науковими, технiчними й органiзацiйно-економiчними заходами вдосконалення виробництва. З розвитком науково-технiчного прогресу у сiльськогосподарському виробництвi змiнюється спiввiдношення мiж затратами уречевленої i живої працi – частка першої зростає, а другої, вiдповiдно, зменшується. Тому iнтенсивний розвиток сiльського господарства насамперед базується на широкому впровадженнi в усiх його галузях комплексної механiзацiї i автоматизацiї виробництва, що є основою пiдвищення його економiчної ефективностi. Інтенсифiкацiя сiльського господарства вивчається не тiльки як єдиний i цiлiсний процес, а також вiдносно до галузей – рослинництва i тваринництва. За характером об'єкта iнтенсифiкацiя тваринництва суттєво вiдрiзняється вiд iнтенсифiкацiї сiльськогосподарського виробництва в цiлому, а також вiд iнтенсифiкацiї рослинництва. В рослинництвi об'єктом iнтенсифiкацiї є земля, яка в процесi розширеного вiдтворення пiдвищує родючiсть, а тому є вiчним засобом сiльськогосподарського виробництва i невiд'ємною його умовою. як засоби виробництва iнтенсивно використовуються лише протягом певного перiоду, який закiнчується пiсля вибракування їх у зв'язку iз зниженням продуктивностi i недоцiльнiстю утримання. продукцiї здiйснюють за рахунок як зростання поголiв'я худоби, так i пiдвищення її продуктивностi. При рацiональному поєднаннi iнтенсивного i екстенсивного шляхiв забезпечують високi темпи розвитку тваринництва i пiдвищення його ефективностi. поголiв'я, скiльки в полiпшеннi його якостi, в замiнi гiршої худоби кращою, в пiдвищеннi рiвня її годiвлi. Додатковi вкладення спрямовують на полiпшення племiнної роботи, виведення нових, продуктивнiших порiд худоби, пiдвищення її продуктивностi, впровадження прогресивних способiв вiдтворення стада i прискорення його обороту. основних пропорцiй мiж аграрним сектором i промисловiстю, яка забезпечує його засобами виробництва, а також мiж галузями, якi здiйснюють переробку сiльськогосподарської продукцiї i виробниче обслуговування сiльського господарства. Це сприяє пiдвищенню ефективностi iнтенсифiкацiї сiльського господарства на основi економiї виробничих ресурсiв, а також соцiально-економiчному розвитку села. Сiльське господарство нашої країни протягом багатьох рокiв розвивалось на основi поєднання екстенсивного та iнтенсивного напрямiв, що забезпечувало вдосконалення структури виробництва, пiдвищення продуктивностi працi i збiльшення виходу продукцiї. В сучасних умовах iнтенсифiкацiя сiльського господарства є головним напрямом його розвитку i основним джерелом пiдвищення ефективностi сiльськогосподарського виробництва, що забезпечує змiцнення економiки аграрних пiдприємств. 1. 2 Основнi положення методики вивчення iнтенсифiкацiї тi iнновацiй у зерновому виробництвi Інтенсифiкацiя сiльського господарства включає всi напрями розвитку економiки сiльськогосподарських пiдприємств на основi широкого використання досягнень науково-технiчного прогресу i безпосередньо впливає на кiнцевi результати виробництва. виробництва. Засобом розв'язання цiєї проблеми є додатковi вкладення, що зумовлюють концентрацiю уречевленої i живої працi на однiй i тiй самiй земельнiй площi, а в тваринництвi – на голову худоби. Виходячи з цього, вивчення iнтенсифiкацiї сiльськогосподарського виробництва здiйснюють у три етапи на основi системи показникiв. Залежно вiд економiчного змiсту це показники рiвня iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва, результату i економiчної ефективностi iнтенсифiкацiї сiльськогосподарського виробництва. У разi вивчення iнтенсифiкацiї сiльськогосподарського виробництва в цiлому по господарству або окремих його галузях необхiдно спочатку визначити об'єкт iнтенсифiкацiї. В аграрних пiдприємствах об'єктом iнтенсифiкацiї сiльськогосподарського виробництва є загальна площа їхнiх сiльськогосподарських угiдь. Об'єктом iнтенсифiкацiї рослинництва є площа рiллi, а тваринництва в цiлому – умовне поголiв'я продуктивної худоби аграрного пiдприємства. При вивченнi iнтенсифiкацiї виробництва окремих видiв продукцiї (зерна, цукрових бурякiв, молока, свинини тощо) об'єктом iнтенсифiкацiї є площа посiву вiдповiдної культури або середньорiчне поголiв'я окремого виду продуктивної худоби. У процесi iнтенсифiкацiї сiльського господарства до землi застосовують рiзноманiтнi засоби виробництва i живу працю сiльських трудiвникiв. У зв'язку з цим для визначення рiвня iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва використовують систему економiчних показникiв, серед яких є загальнi i частковi, вартiснi i натуральнi. Узагальненим показником рiвня iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва, який вiдображає сукупнi затрати живої i уречевленої працi, є сума вартостi основних виробничих фондiв i поточних виробничих витрат (без амортизацiї) з розрахунку на гектар сiльськогосподарських угiдь. Цей показник безпосередньо виражає суть iнтенсифiкацiї i характеризує рiвень iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва. Важливим показником рiвня iнтенсивностi сiльського господарства є рiчнi виробничi витрати на гектар сiльськогосподарських угiдь. Рiчнi витрати сiльськогосподарського виробництва включають частину вартостi основних фондiв у розмiрi амортизацiї, вiднесеної на собiвартiсть продукцiї, а також вартiсть спожитих оборотних засобiв, у тому числi i оплату працi. Цей показник залежно вiд об'єкта iнтенсифiкацiї може характеризувати рiвень iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва пiдприємства або окремих його галузей. Для визначення рiвня iнтенсивностi окремо в рослинництвi або тваринництвi цей показник за галузями обчислюють вiдповiдно на гектар рiллi та на умовну голову продуктивного поголiв'я худоби. Щоб визначити рiвень iнтенсивностi виробництва окремих видiв продукцiї (зерна, молока, свинини тощо), необхiдно обчислити суму рiчних виробничих витрат на 1 га посiву вiдповiдної культури або на одну середньорiчну голову окремого виду продуктивної худоби. його з вартiстю валової продукцiї. Рiвень iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва визначають також вартiстю основних виробничих фондiв на гектар сiльськогосподарських угiдь. Цей показник вiдображає лише уречевлену працю, втiлену в основних засобах виробництва. У процесi використання основнi виробничi фонди переносять свою вартiсть на продукцiю лише частково, в розмiрi рiчної суми амортизацiї, але при цьому вони створюють вiдповiднi умови для нацiонального використання матерiальних оборотних фондiв. Тому зростання оснащеностi господарств основними виробничими фондами пiдвищує рiвень використання i продуктивнiсть земельних угiдь, а також сприяє продуктивнiшому використанню поголiв'я худоби. Для рiвня iнтенсивностi сiльського господарства характернi затрати живої працi з розрахунку на гектар сiльськогосподарських угiдь. Інтенсифiкацiю сiльськогосподарського виробництва здiйснюють на основi використання досягнень науково-технiчного прогресу, що сприяє впровадженню комплексної механiзацiї i автоматизацiї виробничих процесiв. Тому, на вiдмiну вiд iнших показникiв, затрати працi на одиницю земельної площi у процесi iнтенсифiкацiї закономiрно зменшуються. Це вiдображає вiдповiднi змiни у спiввiдношеннi затрат уречевленої i живої працi з пiдвищенням технiчної озброєностi сiльського господарства. В окремих випадках, коли iнтенсифiкацiя вiдбувається на основi вдосконалення технологiї виробництва, а рiвень механiзацiї виробничих процесiв не змiнюється, затрати працi на гектар земельної площi або на голову худоби зростають. Проте це не порушує загальної закономiрностi розвитку продуктивних сил сiльського господарства. У процесi iнтенсифiкацiї сiльського господарства зростає використання засобiв виробництва – рiзноманiтних речових елементiв i енергетичних ресурсiв. Тому для характеристики рiвня iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва використовують такi натуральнi показники: кiлькiсть енергетичних потужностей, спожитої електроенергiї на виробничi потреби (кВт-год.) з розрахунку на 1 га рiллi або посiвної площi, кiлькiсть мiнеральних та органiчних добрив, обсяг виконаних тракторних робiт в умовних еталонних гектарах на 1 га рiллi, щiльнiсть поголiв'я худоби на 100 га сiльськогосподарських угiдь. До натуральних показникiв рiвня iнтенсивностi окремих галузей тваринництва належать: витрати кормiв з розрахунку на одну фiзичну голову худоби, рiвень комплексної механiзацiї i автоматизацiї виробничих процесiв, витрати на племiнну роботу, породний склад стада та iн. Порiвнюючи рiвень iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва в аналiзованому i базисному роках, обчислюють розмiри додаткових вкладень i темпи їхнього зростання. Вивчення змiн у рiвнi iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва дає можливiсть встановити вплив додаткових витрат на збiльшення виходу продукцiї з одиницi земельної площi або вiд однiєї голови тварин. Основнi результативнi показники iнтенсифiкацiї сiльського господарства – це вартiсть валової продукцiї, валовий i чистий дохiд та прибуток з розрахунку на 1 га сiльськогосподарських угiдь. В окремих галузях аграрного пiдприємства результат iнтенсифiкацiї виражається у пiдвищеннi врожайностi сiльськогосподарських культур або продуктивностi окремих видiв худоби i птицi. Пiдвищення рiвня iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва має не тiльки збiльшити вихiд продукцiї з гектара земельної площi, а й скоротити затрати працi й коштiв на її одиницю. В цьому виражається суть процесу iнтенсифiкацiї, який передбачає не тiльки додатковi вкладення в сiльське господарство та збiльшення виробництва продукцiї, а також пiдвищення його ефективностi. Економiчну ефективнiсть iнтенсифiкацiї сiльськогосподарського виробництва характеризують такi показники: продуктивнiсть працi, фондовiддача, окупнiсть виробничих витрат, собiвартiсть продукцiї, норма прибутку, рiвень рентабельностi, окупнiсть додаткових витрат. Останнiй показник характеризує економiчну доцiльнiсть збiльшення виробничих витрат i визначає ефективнiсть їхнього використання. Окупнiсть додаткових витрат – це вартiсть додаткової валової продукцiї сiльського господарства з розрахунку на 1 грн додаткових витрат у процесi iнтенсифiкацiї виробництва. В умовах пiдвищення економiчної ефективностi iнтенсифiкацiї передбачається зниження фондо-, матерiале-, та енергомiсткостi виробництва. У тваринництвi особливого значення набуває зменшення кормомiсткостi продукцiї, тобто зниження витрат кормiв на виробництво одиницi продукцiї. порiвняно iз збiльшенням витрат на її виробництво. стiльки ж продукцiї, як i попереднi рiвновеликi витрати; додатковi витрати забезпечують бiльший обсяг продукцiї порiвняно з попереднiми витратами; додатковий вихiд продукцiї менший за додатковi виробничi витрати. В останньому випадку iнтенсифiкацiя сiльського господарства здiйснюється на основi незмiнного технiчного рiвня без урахування досягнень науково-технiчного прогресу. Рiзниця в темпах зростання виробничих витрат на одиницю земельної площi i приросту вартостi валової продукцiї не суперечить об'єктивним закономiрностям iнтенсифiкацiї сiльськогосподарського виробництва. Тому випадок зниження продуктивностi додаткових вкладень є однаково можливим, як i випадок пiдвищення їхньої ефективностi. прогресу. Роздiл 2. Розвиток сiльського господарства на базi iнтенсифiкацiї i нововведень означає розподiл виробництва окремих видiв сiльськогосподарської продукцiї по територiї країни. Доцiльнiсть розмiщення сiльського господарства зумовлюється природними та економiчними факторами, якi тiєю чи iншою мiрою сприяють виробництву певних видiв продукцiї. Завдання рацiонального розмiщення сiльського господарства – розподiл галузей i культур по територiї країни, з метою найефективнiшого використання природних та економiчних умов, запобiгання нерацiональним перевезенням сiльськогосподарських продуктiв для потреб населення i промислової переробки, забезпечення комплексного розвитку сiльського господарства, при якому в необхiдних пропорцiях поєднуються рiзнi галузi з переважним розвитком головної з них. Для висвiтлення розмiщення дослiджуваного господарства, оцiнимо його мiсце розташування, природнi та економiчнi умови. ДП НДВ Агрокомбiнат "Пуща-Водиця" знаходиться в с. Соф. Борщагiвка, Києво-Святошинського району, Київської областi. Вiдстань вiд центральної садиби пiдприємства до районного центра – 10 км. Київщина має гарнi природнi умови для розвитку сiльського господарства. Клiмат областi помiрно континентальний, з доволi теплим лiтом та порiвняно не суворою зимою. Пiвнiчна частина областi знаходиться в помiрно теплiй вологiй агроклiматичнiй зонi (до 650 мм опадiв за рiк), а пiвденна – в теплiй недостатньо вологiй зонi (до 450 мм опадiв за рiк). Середня температура сiчня вiд -7°С до 8°С, а липня – 19-19,5°С; сума ефективних температур складає 2400-3400°С. Тривалiсть безморозного перiоду в областi складає: в повiтрi 160-180 днiв, на поверхнi ґрунту – 140-150 днiв. Велика частина опадiв випадає в теплий перiод року. Серед негативних природних процесiв, що впливають на сiльське господарство, видiляють суховiї та засухи; iнколи бувають ливнi з iнтенсивнiстю до 3-4 мм опадiв за хвилину. ґрунти). Агропромисловий комплекс Київської областi включає сировинну, переробну i обслуговуючi ланки. Основна його сфера — сiльське господарство зерново-молочно-м’ясного напряму. Серед зернових культур основними є озима пшениця, жито, овес, ячмiнь, гречка, серед технiчних — рiпак озимий. У галузевiй структурi сiльського господарства переважає тваринництво, а саме — скотарство молочно-м’ясного напряму, свинарство. господарства. Загальну характеристику пiдприємства почнемо з дослiдження наявностi i ефективностi використання земельних ресурсiв. Таблиця 2. 1. 1 Структура с/г угiдь ДП НДВ Агрокомбiнат "Пуща-Водиця" Структура с/г угiдь 2007 2008 2009 Спiввiдношення 2007р. до 2009р., % площа, га % % % С/г угiддя 3371,30 100,00 3299,00 100,00 97,86 Рiлля 86,03 2900,00 87,91 2900,00 87,91 99,99 З даної таблицi можна зробити наступнi висновки: за 2007-2009рр. найбiльше земельних угiдь було зосереджено на пiдприємствi у 2007 роцi, їхня площа становила 3371,3 га. Найбiльше с/г угiдь займає рiлля, питома вага якої складає у 2007р. – 2900, 2 або 86,0%, у 2008 та 2009 – 2900,0 га або 87,9% в структурi земельної площi. За дослiджуваний перiод площа с/г угiдь зменшилася на 2,1%, а рiлля – на 0,01%. . Це свiдчить про високу розоранiсть земель та екстенсивний спосiб ведення виробництва. "Пуща-Водиця" Група культур 2007 2008 2009 зiбрана площа, га % % зiбрана площа, га % Зерновi та зернобобовi 500,0 100,0 460,0 100,0 460,0 100,0 Пшениця озима 450,0 90,0 430,0 93,5 430,0 93,5 Жито 20,0 4,0 20,0 4,3 20,0 4,3 Овес 30,0 6,0 10,0 2,2 10,0 2,2 3,0 100,0 2,0 100,0 2,0 100,0 Овочi вiдкритого ґрунту 79,0 100,0 82,0 100,0 68,5 100,0 Кормовi коренеплоди i кормовi баштаннi 2,0 100,0 1,5 100,0 2,0 100,0 В структурi посiвних площ с/г культур пiдприємства значне мiсце посiдають зерновi та зернобобовi культури, зiбрана площа яких у 2007 роцi найбiльша в порiвняннi з 2008-2009рр. i складає 500 га. Серед зернових та зернобобових культур найбiльше зiбраної площi припадає на озиму пшеницю, а саме 450 га або 90% в структурi загальної площi зернових культур. Таблиця 2. 1. 3 Урожайнiсть посiвних площ с/г культур Культури 2007 2008 2009 Вироблено продукцiї, ц Зiбрана площа, га Урожайнiсть, ц/га Вироблено продукцiї, ц Зiбрана площа, га Урожайнiсть, ц/га Зiбрана площа, га Урожайнiсть, ц/га Зерновi та зернобобовi 29006 500,0 58,0 30693 460,0 66,7 24327 460,0 52,9 26616 450,0 59,1 29193 430,0 67,9 22837 430,0 53,1 Жито 1040 20,0 52,0 1040 20,0 52,0 1040 20,0 52,0 Овес 1350 30,0 45,0 460 10,0 46,0 450 10,0 45,0 402 3,0 134,0 284 2,0 142,0 234 2,0 117,0 Овочi вiдкритого ґрунту 34947 79,0 442,4 37263 82,0 454,4 35035 68,5 511,5 Кормовi коренеплоди i кормовi баштаннi 942 2,0 471,0 416 1,5 277,3 109 2,0 54,5 з вирощуванням пшеницi та жита. Якщо взяти до уваги зiбрану площу iнших культур, якi вирощуються у господарствi, то бачимо, що вона на протязi трьох рокiв залишалася сталою. Це свiдчить про достатню економiчну доцiльнiсть та ефективнiсть вирощування цих культур. Основна частина земельних ресурсiв використовується пiд посiв зернових, але досить мала частина використовується пiд технiчнi культури. Варто сказати, що земля використовується досить ефективно, так як спостерiгається добрий показник урожайностi зернових та зернобобових: 2007р. – 58,0 ц/га, 2008 – 66,7 ц/га. Це зумовлюється досить великим обсягом виробленої продукцiї та зiбраною площею. Найнижчим є цей показник у 2009 роцi – 52,9 ц/га. Розглянемо рiвень забезпечення дослiджуваного пiдприємства трудовими ресурсами. Таблиця 2. 1. 4 Забезпечення господарства трудовими ресурсами Роки Площа, га Середньорiчна чисельнiсть працiвникiв, чол. с/г угiдь рiллi с/г угiдь рiлля 2007 3371,3 2900,2 2,5 2,2 2008 3299,0 2900,0 2,8 2,4 2009 3299,0 2900,0 1101,0 3,0 2,6 З таблицi видно, що пiдприємство недостатньо забезпечене земельними ресурсами, так як на одного працiвника припадає: у 2007 роцi – 2,5 га, с/г угiдь та 2,2 га рiллi; у 2007 – 2,8 га с/г угiдь та 2,4 га рiллi i у 2009 – 3,0 та 2,6 га вiдповiдно. Таким чином, за рахунок одночасного зменшення площi с/г угiдь, в тому числi рiллi, та зменшення середньорiчної чисельностi працiвникiв, землезабезпеченiсть ДП НДВ агрокомбiнату "Пуща-Водиця" на 1 середньорiчного працiвника зросла. 2007 2008 2009 Валова продукцiя на 100 га, ц/га Цiна реалiзацiї, тис. грн/ц Виробництво с/г продукцiї Валова продукцiя на 100 га, ц/га Цiна реалiзацiї, тис. грн/ц Виробництво с/г продукцiї Валова продукцiя на 100 га, ц/га Виробництво с/г продукцiї 5801,2 0,1 0,1 5288,5 0,1 Пшениця озима 0,1 6789,1 0,1 1668,2 5310,9 0,1 1598,6 Жито 5200,0 х х 5200,0 х х 5200,0 х х Овес 4500,0 0,1 89,1 4600,0 х х х х Картопля 13400,0 0,2 67,0 14200,0 х х 11700,0 х х Овочi вiдкритого грунту 0,2 5381,6 0,1 3895,6 0,1 4725,1 х х 27733,3 х х х х Середньорiчна наявнiсть працiвникiв змiнюється в динамiцi, спостерiгається тенденцiя до зменшення з 2007 до 2009 рр. – з 1326 чол. до 1101. Наступною характеристикою господарства є виробництво валової продукцiї на 100 га с/г угiдь. Аналiзуючи данi таблицi бачимо, що найбiльшим показником валу продукцiї на 100 га є овочi вiдкритого ґрунту, якi переважають за своїм обсягом зерновi та зернобобовi. Це, в свою чергу, зумовило зростання виробництва с/г продукцiї по даних видах на протязi. Таким чином дане господарство має добре розвинуте виробництво овочiв вiдкритого ґрунту на 100 га с/г угiдь. Таблиця 2. 1. 6 Засоби виробництва та їх структура Види засобiв виробництва 2008р. 2009р. грн. % грн. % грн. % Будинки, споруди 81,7 84,6 139353,5 84,6 100 16989,2 9,9 17450,5 10,6 10,6 100 Транспортнi засоби 4718,8 2,7 2,7 4491,5 2,7 100 Інструменти, прилади 2796,7 1,6 2826,5 1,7 1,7 100 Разом 172056,9 100 164526 100 164526 100 100 Значну питому вагу у дослiджуваному господарствi займають: будинки, машини та обладнання. В 2008 та 2009 рр. цi засоби виробництва склали — 84,6 % i 10,6% та 84,6% i 10,6% вiдповiдно. Що ж до 2007 року, то питома вага будинкiв i споруд була 81,7%, а машин та обладнання 9,9% за фактом. Всi цi засоби є пасивними в процесi виробництва. Найнижчi показники мають iнструменти, прилади та iншi основнi засоби, питома вага яких у перiод 2007-2009 рр. склала 1,6-1,7% та 0,2% вiдповiдно. Таблиця 2. 1. 7 Вартiсть валової продукцiї у цiнах реалiзацiї i у порiвняльних цiнах (2005 року) за 2007 рiк Реалiзовано,ц Середня цiна реалiзацiї, грн./ц Вироблена продукцiя в цiнах реалiзацiї, тис. грн. Порiвняльнi цiни за 2005 рiк, грн./ц. Вироблена продукцiя в порiвняльних цiнах. тис. грн Пшениця озима 91 7 76,92 26616 40,29 1072,36 Овес 50 3,3 66,00 1350 89,10 182,8 246,78 Картопля 3 0,5 166,67 402 67,00 27,76 11,16 17184 2646,2 34947 5381,49 185,05 Овочi закритого грунту 103082 19474,5 188,92 113922 21522,14 457,59 52129,57 Плоди (зернятковi, кiсточковi) 6971 1169,7 10419 1748,31 6925,61 Ягоди 196 69,9 222 79,17 101,58 1749 469,9 268,67 2844 664,71 1890,44 Овець 12 13,7 1141,67 10 11,42 688,20 6,88 Молоко 53186 59537 8013,68 104,27 6207,92 - - - 46627,11 - 86976,78 Вид продукцiї Реалiзовано,ц Вироблено продукцiї, ц Вироблена продукцiя в цiнах реалiзацiї, тис. грн. Порiвняльнi цiни за 2005 рiк, грн./ц. Вироблена продукцiя в порiвняльних цiнах. тис. грн. Пшениця озима 140 8 57,14 29193 1668,09 40,29 Овочi вiдкритого ґрунту 21551 2253 37263 182,8 6811,68 22213 206,72 113996 23565,25 27,76 3164,53 9132 1424 155,94 12574 1960,79 2326,82 Ягоди 205 81 395,12 222 87,72 457,59 Вирощування в живiй масi ВРХ 1346 647 480,68 2603 1251,21 1730,24 Овець 199 29 145,73 6 0,87 688,20 4,13 Молоко 44710 6351 51817 7360,60 5402,96 Всього - - - - 39838,67 - Таблиця 2. 1. 9 Вартiсть валової продукцiї у цiнах реалiзацiї i у порiвняльних цiнах (2005 року) за 2009 рiк Вид продукцiї Реалiзовано,ц Виручка вiд реалiзацiї продукцiї, тис. грн. Середня цiна реалiзацiї, грн./ц Вироблена продукцiя в цiнах реалiзацiї, тис. грн. Порiвняльнi цiни за 2005 рiк, грн./ц. Вироблена продукцiя в порiвняльних цiнах. тис. грн Пшениця озима 100 7 70,00 22837 1598,59 40,29 920,1027 Овочi вiдкритого ґрунту 2736 369 134,87 35035 6483,227 Овочi закритого ґрунту 77306 16145 208,85 96329 20118,31 44079,19 Плоди (зернятковi, кiсточковi) 3713 898 4155 1004,887 2761,87 Ягоди 152 73 480,26 161 77,32186 73,67199 Вирощування в живiй масi ВРХ 1880 998 530,85 1921 1019,763 664,71 1276,908 Свиней 12 21 1750,00 172 301 1004,88 172,8394 Овець 4 9 2250,00 3 6,75 688,20 2,0646 Молоко 5483 43576 64583,55 104,27 4543,67 - - - - - 68845,06 2007р. 2008р. Виручка, тис. грн. % % по господарству % Виручка, тис. грн. % % по господарству 26487,9 100 77,598 29546 100 80,378 20991 100 76,284 Зернобобовi 10,3 0,039 0,030 8 0,027 0,022 7 0,033 0,025 Пшениця озима 7 0,026 0,021 8 0,027 0,022 7 0,033 0,025 Овес 3,3 0,012 0,010 х х х х х х 0,5 0,002 0,001 х х х х х х Овочi вiдкритого ґрунту 9,990 7,752 2253 7,625 6,129 369 1,758 1,341 Овочi закритого ґрунту 73,522 22213 75,181 60,429 16145 58,673 Плоди 1169,7 4,416 3,427 1424 4,820 3,874 898 4,278 3,263 Ягоди 69,9 0,264 0,205 81 0,274 0,220 73 0,348 0,265 Тваринництво 7647 100 22,402 7213 100 19,622 6526 100 23,716 ВРХ 469,9 6,145 1,377 647 8,970 1,760 998 3,627 Свинi 13,7 0,179 0,040 29 0,402 0,079 21 0,322 0,076 Молоко 7158,6 6351 88,049 5483 19,926 Всього по господарству 34134,9 100 х 36759 100 х 27517 100 х Таблиця 2. 1. 11 Ефективнiсть використання земельних ресурсiв Роки 2007 2008 2009 ВВП на 1 га с/г угiдь (у порiвняльних цiнах), грн. 1586,9 100,8 - зернових культур 58,0 66,7 52,9 91,2 Вироблено на 100 га с/г угiдь: - молока 1767 1570,7 1320,9 74,6 84,3 51,5 45,4 53,9 Виробництво на 100 га рiллi,ц: - зернових культур 838,9 83,9 - свинини 6,6 4,5 4,0 60,6 грошових надходжень вiд реалiзацiї того чи iншого виду продукцiї до суми всiх грошових надходжень. При цьому встановлюється мiсце тiєї чи iншої галузi за питомою вагою її товарної продукцiї у вартостi всiєї товарної продукцiї дослiджуваного господарства. Так як питома вага зернових та зернобобових в середньому за 3 роки становить — 0,033 %; виробництво молока – 88,56 %, а ВРХ – 10,14%, а овочiв закритого ґрунту – 73,52% то спецiалiзацiя даного господарства визначається як молочно-овочево-скотарське. Напрям спецiалiзацiї вказує також на те, якi галузi поєднуються мiж собою. До показникiв ефективностi використання основних засобiв вiдносять: фондовiддачу, фондомiсткiсть, норму рентабельностi. Фондовiддача – це вартiсть валової продукцiї, що припадає на одну гривню вартостi основних фондiв. Фондомiсткiсть – це вартiсть основних фондiв, що припадає на одну гривню вартостi валової продукцiї. Це показник, обернений до фондовiддачi. За нормальних умов фондомiсткiсть, на вiдмiну вiд фондовiддачi, повинна мати тенденцiю до зниження; фондовiддача ж – тенденцiю до зростання. Загальним показником ефективностi як основних, так i оборотних засобiв є норма рентабельностi. Норма рентабельностi – це вiдношення прибутку до суми основних i оборотних фондiв пiдприємства, виражена у %: НР= (Прибуток/ Σ основних i оборотних фондiв) ∙ 100% Таблиця 2. 1. 12 Забезпеченiсть господарства основними виробничими фондами Показники Роки 2009/2007, % 2007 2008 2009 51,0 49,9 49,9 97,8 2. Фондоозброєнiсть працi, тис. грн 129,8 139,0 149,4 115,1 3. Фондовiддача, грн 0,24 0,28 0,26 108,3 4. Фондомiсткiсть, грн 4,1 3,6 3,9 95,1 5. Норма рентабельностi (прибутку),% 23,3 26,3 20,4 87,6 Найбiльшу забезпеченiсть основними засобами, як видно з таблицi, не можна досить чiтко простежити, оскiльки кожного року спостерiгається тенденцiя до зростання деяких показникiв, а iнших – зменшення. Так, наприклад, у 2009 роцi збiльшилась фондовiддача на 8,3% за рахунок зменшення частки фондiв та фондоозброєнiсть на 15,1%, але iншi показники мали тенденцiю до зменшення. Фондозабезпеченiсть та фондомiсткiсть знизились на 2,2% та 4,9% вiдповiдно, а норма рентабельностi – на 12,4%. Звiдси можна зробити висновок, що за дослiджуваний перiод спостерiгався спад прибутку та скорочення частки основних виробничих фондiв. 2. 2 Рiвень iнтенсивностi i продуктивностi сiльськогосподарського виробництва Для визначення рiвня iнтенсивностi i продуктивностi сiльськогосподарського виробництва необхiдно проаналiзувати в динамiцi за 3 роки ряд таких показникiв: - вартiсть основних виробничих фондiв на 1 га с/г угiдь - вартiсть основних виробничих фондiв с/г призначення на 1 га с/г угiдь - прямi затрати працi на 1 га сiльськогосподарських угiдь (люд/год) - щiльнiсть поголiв’я рiзних видiв тварин на 100 га вiдповiдних земельних угiдь Порiвняння рiвнiв iнтенсивностi за базовий та останнiй роки дає можливiсть вивчити його змiни за дослiджуваний перiод. Таблиця 2. 2. 1 Показники 2008р. 2009р. 2009/2007, % розмiр виробничих витрат господарства в розрахунку на 1 га с/г угiдь 12,4 14,0 12,8 103,2 51,0 49,9 49,9 97,7 43,4 42,4 42,4 97,7 прямi затрати працi на 1 га сiльськогосподарських угiдь (люд/год) 2,5 2,8 3,0 117,9 щiльнiсть поголiв’я рiзних видiв тварин на 100 га вiдповiдних земельних угiдь, з них: ВРХ 57,6 51,5 45,4 78,8 Свинi 2,6 4,0 3,5 132,0 Вiвцi 4,5 1,3 3,0 67,2 Проаналiзувавши показники рiвня iнтенсивностi, якi наведено в таблицi, можна зробити ряд наступних висновкiв: "Пуща-Водиця" в розрахунку на 1 га с/г угiдь в динамiцi за 3 роки зрiс на 3,2% - щодо щiльностi поголiв’я рiзних видiв тварин на 100 га вiдповiдних земельних угiдь, то наочно видно тенденцiю до зниження даного показника. Так, наприклад, показник щiльностi свиней у 2009 роцi порiвняно з 2007 зрiс на 32,0%, а ВРХ та вiвцях спостерiгався спад – на 21,2% та 32,8% вiдповiдно. Пiдбиваючи пiдсумки по данiй таблицi слiд вiдмiтити негативну тенденцiю до зростання виробничих витрат та прямих затрат працi на 1 га с/г угiдь. Задля зменшення цих показникiв необхiдною умовою є бiльш iнтенсивна замiна живої працi уречевленою, тобто бiльш масштабне застосування iнновацiй у с/г виробництвi даного господарства. Цi заходи також можуть сприяти зростанню щiльностi поголiв’я на 100 га с/г угiдь. Щоб показати вплив рiвня iнтенсивностi с/г виробництва на результативнi показники господарської дiяльностi пiдприємства необхiдно за дослiджуваний перiод розрахувати такi показники: - урожайнiсть с/г культур - продуктивнiсть тварин - вартiсть валової продукцiї в розрахунку на 1 га с/г угiдь - вартiсть валової продукцiї в розрахунку на 1 працiвника Таблиця 2. 2. 2 Вплив рiвня iнтенсивностi с/г виробництва на результативнi показники господарської дiяльностi пiдприємства Показники 2007р. 2008р. 2009р. урожайнiсть с/г культур, з них: Зерновi та зернобобовi 58,0 66,7 52,9 91,2 Пшениця озима 59,1 67,9 53,1 89,8 Жито 52,0 52,0 52,0 100,0 Овес 45,0 46,0 45,0 100,0 Картопля 134,0 142,0 117,0 87,3 Овочi вiдкритого ґрунту 442,4 454,4 511,5 115,6 Кормовi коренеплоди i кормовi баштаннi 471,0 277,3 54,5 11,6 продуктивнiсть тварин, в тому числi ВРХ 284,4 260,3 192,1 67,5 Свинi 19,1 18,0 17,2 90,1 Вiвцi 1,0 0,6 0,3 30,0 6,0 6,1 5,9 97,5 вартiсть валової продукцiї в розрахунку на 1 працiвника 15,3 16,9 17,6 114,9 Варто сказати, що земля використовується досить ефективно, так як спостерiгається добрий показник урожайностi зернових та зернобобових: 2007р. – 58,0 ц/га, 2008 – 66,7 ц/га. Це зумовлюється досить великим обсягом виробленої продукцiї та зiбраною площею. Найнижчим є цей показник у 2009 роцi – 52,9 ц/га, тобто за весь аналiзований перiод урожайнiсть зернових все ж знизилась на 8,8%. Ця тенденцiя прослiдковується i по iнших видах культур, особливо наочно це видно з кормових коренеплодiв – зниження урожайностi на 88,4%. Також бачимо спад продуктивностi тварин, особливо овець – на 70%, а по ВРХ – на 32,5%. Лише частка вартостi валової продукцiї на 1 працiвника зросла на 14,9% за рахунок скорочення працiвникiв господарства. 2. 3 Економiчна ефективнiсть iнтенсифiкацiї та нововведень у сiльськогосподарському виробництвi Пiдвищення рiвня iнтенсивностi забезпечує збiльшення виробництва с/г продукцiї, а також сприяє його зростанню його ефективностi. Запровадження науково-технiчних досягнень необхiдне для пiдвищення ефективностi виробництва, а також зростання конкурентоспроможностi сiльськогосподарських пiдприємств. Для цього необхiдно здiйснити розрахунок таких показникiв, якi характеризують економiчну ефективнiсть iнтенсифiкацiї с/г виробництва: - вартiсть валової продукцiї на 1 грн. основних виробничих фондiв - вартiсть валової продукцiї на 1 грн. виробничих витрат (їх окупнiсть) - окупнiсть додаткових витрат (вартiсть додаткової валової продукцiї в розрахунку на 1 грн. додаткових виробничих витрат) - чистий прибуток 2007 2008 2009 вартiсть валової продукцiї на 1 грн. основних виробничих фондiв 0,1181 0,1215 0,1178 99,78 0,49 0,43 0,46 94,46 собiвартiсть виробництва 1 ц основних видiв продукцiї, тис. грн., з них: зерновi 0,04 0,05 0,06 131,03 пшениця озима 0,05 0,05 0,06 129,26 овес 0,03 0,03 0,05 картопля 0,15 0,23 0,25 159,94 овочi вiдкритого ґрунту 0,03 0,04 0,04 108,74 плоди 0,10 0,09 0,12 ягоди 0,27 0,34 0,43 ВРХ 1,31 1,67 2,26 173,15 свинi 1,57 1,97 2,29 1,42 1,73 2,25 -21515,92 -22867,40 106,28 валовий дохiд -9606,40 валовий дохiд у розрахунку на 1 га с/г угiдь -1,79 -3,02 -6,93 286,75 -4,54 -8,41 -10,77 рiвень рентабельностi -0,04 -0,04 -0,07 175,00 окупнiсть додаткових витрат 0,06 0,07 0,09 159,77 -21515,92 -17178,00 106,28 Проаналiзувавши данi економiчної ефективностi iнтенсифiкацiї с/г виробництва можна зробити наступнi висновки: - собiвартiсть виробництва 1 ц основних видiв продукцiї за 2007-2009 рр. неухильно зростала вiд 24,82% (собiвартiсть виробництва 1ц плодiв), до 73,15% (собiвартiсть виробництва 1 ц м’яса ВРХ), що є досить негативним явищем для господарства. - валовий i чистий доходи за аналiзований перiод знизились по всьому господарству на 59,58% та 6,28% вiдповiдно. - валовий дохiд у розрахунку на 1 середньорiчного працiвника, як i попереднiй показник, має вiд’ємне значення. За три роки спостерiгалася негативна тенденцiя до його пониження, що, врештi-решт, призвело до зменшення його на 137,24% у 2009 роцi порiвняно з 2007. - щодо показника рiвня рентабельностi господарства, то вiн зменшився на 0,03 або на 75% рiвно. Разом з цим спостерiгається падiння норми прибутку на 12,4%. - окупнiсть додаткових витрат за 2007-2009 рр. збiльшилась 0,03 або на 59,77%, що є досить негативною тенденцiєю. Пiдбиваючи пiдсумки по данiй таблицi слiд зазначити, що данi економiчної ефективностi iнтенсифiкацiї с/г виробництва на ДП НДВ агрокомбiнатi "Пуща-Водиця" є досить негативними та потребують негайного вжиття рацiональних та економiчно ефективних заходiв по їх пiдвищенню. Високу собiвартiсть виробництва 1 ц продукцiї необхiдно подолати шляхом введення iнновацiйних та бiльш прогресивних технологiй виробництва сiльськогосподарської продукцiї, що, в свою чергу, значно пiдвищить такi показники як валовий дохiд у розрахунку на 1 га с/г угiдь та валовий дохiд у розрахунку на 1 середньорiчного працiвника. Зниження собiвартостi виробництва та збiльшення валового доходу також призведе i до збiльшення показника рiвня рентабельностi господарства. Введення в життя перелiку зазначених заходiв призведе в подальшому до сталого та економiчно стабiльного розвитку дослiджуваного господарства. Роздiл 3. Основнi напрями iнтенсифiкацiї с/г виробництва i шляхи пiдвищення її економiчної ефективностi 3. 1 Поглиблення спецiалiзацiї i впровадження комплексної механiзацiї виробництва Розвиток сiльського господарства надалi вiдбуватиметься на основi послiдовної iнтенсифiкацiї. У зв'язку з цим головною умовою розвитку продуктивних сил аграрного сектора економiки є широке впровадження у виробництво досягнень науково-технiчного прогресу. В окремi перiоди розвитку сiльського господарства прiоритетними були рiзнi напрями iнтенсивного розвитку виробництва. Це вдосконалення сiльськогосподарської технiки, мелiорацiя земель, збiльшення застосування мiнеральних i органiчних добрив, розширення сортових посiвiв культур, полiпшення породного складу продуктивної худоби i птицi. Сьогоднi окремi з цих чинникiв не мають такого значення, як ранiше, iншi ж стали основою iнтенсифiкацiї сiльськогосподарського виробництва. На сучасному етапi основними напрямами iнтенсифiкацiї сiльського господарства є такi: комплексна механiзацiя i автоматизацiя виробництва, хiмiзацiя рослинництва i тваринництва, розвиток сiльськогосподарських мелiорацiй, органiзацiйно-економiчнi заходи (спецiалiзацiя i концентрацiя виробництва, впровадження прогресивних форм органiзацiї i оплати працi), широке використання досягнень науки i передового досвiду. Впровадження комплексної механiзацiї й автоматизацiї виробництва передбачає створення високопродуктивних i досконалих систем машин з урахуванням особливостей галузей сiльського господарства. Особливого значення набуває пiдвищення якостi i надiйностi сiльськогосподарської технiки, що є основою високої ефективностi її використання. пiдприємствах країни на ручних роботах у рослинництвi i тваринництвi зайнято досить багато працiвникiв цих галузей. Тому створення системи машин i завершення комплексної механiзацiї в рослинницьких i тваринницьких галузях є основою iнтенсифiкацiї сiльського господарства. Процес iнтенсифiкацiї сiльськогосподарського виробництва передбачає не лише насичення його сучасною технiкою, а й пiдвищення ефективностi її використання. Так, вiд ефективної роботи машино-тракторного парку значною мiрою залежить рiвень продуктивностi працi i змiцнення економiки сiльськогосподарських пiдприємств. В умовах, коли в господарствах зростає кiлькiсть енергонасичених тракторiв, необхiдно мати повний набiр начiпних та причiпних машин i знарядь. Питання пiдвищення ефективностi використання сiльськогосподарських машин i обладнання невiддiльне вiд соцiальних чинникiв, насамперед проблеми значного пiдвищення умов працi механiзаторiв. 3. 2 Хiмiзацiя сiльськогосподарського виробництва i прискорення окупностi додаткових вкладень. Багаторiчнi дослiдження наукових установ засвiдчують, що внесення мiнеральних добрив у господарствах Полiсся забезпечує 40-50% приросту врожайностi сiльськогосподарських культур, Лiсостепової зони – 35-40, Степу – 30-35%. Особливо високоефективне внесення повного мiнерального добрива (К45 Р60 К70 ). Прирiст врожайностi озимої пшеницi в лiсостеповiй зонi становив 5-8 ц/га залежно вiд попередника i способу оброблення ґрунту. Дослiдами Інституту землеробства УААН встановлено, що прирiст урожайностi озимої пшеницi на Полiссi при внесеннi повного мiнерального добрива (понад 40 кг активної речовини азоту, фосфору i калiю) становить в середньому 8,4 га ц/га. В умовах Степу висока ефективнiсть мiнеральних добрив на посiвах ячменю, особливо в посушливi роки, коли прирiст урожайностi становив 8-9 ц/га. Внесення мiнеральних добрив у сiльськогосподарських пiдприємствах України за перiод з 1997 по 2007 рр. зменшилося з 135 кг активної речовини на 1 га посiвної площi до 13 кг, або в 10,8 рази. i мiнеральних добрив. Для того, щоб пiдвищити рiвень i ефективнiсть використання мiнеральних добрив, забезпечити збереження навколишнього середовища, необхiдно в кожному конкретному випадку мати агрохiмiчне обґрунтування їхнього внесення. Досвiд роботи господарств, якi вирощують озиму пшеницю за iнтенсивною технологiєю, показав, що врожайнiсть зростає на 65-70% порiвняно з традицiйною технологiєю. Високоефективне використання хiмiчних засобiв (бiлково-вiтамiнних добавок, вiтамiнiв, кормових антибiотикiв, мiнеральних кормових добавок, консервантiв кормiв, засобiв захисту тварин вiд хвороб i комах та iн.) у кормовиробництвi i тваринництвi. Так, прогресивна технологiя силосування трав з додаванням хiмiчних консервантiв дає змогу значно зменшити втрати поживних речовин порiвняно з традицiйною технологiєю заготiвлi силосу i сiнажу та одержати високоякiсний корм. Важливим напрямом iнтенсифiкацiї сiльського господарства є мелiорацiя земель, яка забезпечує пiдвищення продуктивностi сiльськогосподарських угiдь i економiчної ефективностi виробництва. Мелiорацiя – це дiєвий чинник i в багатьох випадках необхiдна умова пiдвищення родючостi земель, що є основою високих i сталих урожаїв сiльськогосподарських культур. В Українi нинi мелiоровано всього 11,7% сiльськогосподарських угiдь. Площа мелiорованих земель у 2007 р. становила 4,3 млн га, в тому числi 2,1 млн га зрошуваних i 2,2 млн га осушених. площ сiльськогосподарських культур використовують для вирощування кормових культур. Їхня урожайнiсть у 1,5-2,0 рази вища, нiж на незрошуваних землях. Крiм того, впровадження пожнивних та повторних посiвiв дає змогу збирати 1,5-2,0 рази бiльше врожаю кормових культур на рiк. Практика передових господарств свiдчить про значнi можливостi пiдвищення продуктивностi i ефективностi зрошуваного землеробства. У господарствах України осушенi землi використовують переважно для органiзацiї стабiльного кормовиробництва. На осушених землях близько 50% всiх посiвiв площ сiльськогосподарських культур займають посiви зернових i 40% кормових культур. У багатьох сiльськогосподарських пiдприємствах Полiсся завдяки мелiорацiї земель створено вiдповiднi умови для сталого виробництва кормiв. На осушених землях тут одержують зернових культур по 35-50 ц/га, зеленої маси кукурудзи – 400-500, кормових коренеплодiв – 500-600, багаторiчних трав – 40-50 ц/га. Впровадження бiльш досконалих способiв осушення i якiсне проведення мелiоративних робiт дають можливiсть господарствам полiських i захiдних областей України пiдвищити iнтенсивнiсть використання земель, збiльшити виробництво продукцiї рослинництва i тваринництва. Одним iз напрямiв iнтенсифiкацiї є спецiалiзацiя сiльськогосподарського виробництва. Спецiалiзацiя як одна з форм суспiльного подiлу працi є умовою широкого використання в сiльськогосподарському виробництвi досягнень науково-технiчного прогресу i основою його послiдовної iнтенсифiкацiї. Спецiалiзацiя аграрних пiдприємств неодмiнно супроводжується концентрацiєю виробництва в усiх галузях, що сприяє пiдвищенню його ефективностi. Збiльшення виходу продукцiї i пiдвищення її ефективностi в процесi iнтенсифiкацiї забезпечується на основi поглиблення спецiалiзацiї та досягнення оптимальних розмiрiв сiльськогосподарського виробництва в пiдприємствах рiзних форм власностi i видiв господарювання. Серед органiзацiйно-економiчних заходiв, якi забезпечують рацiональне використання виробничих ресурсiв i пiдвищення ефективностi iнтенсифiкацiї виробництва, велике значення має впровадження прогресивних форм органiзацiї i оплати працi. Нинi iнтенсифiкацiя сiльськогосподарського виробництва потребує докорiнної перебудови методiв органiзацiї i оплати працi на основi прогресивних форм матерiального стимулювання. При цьому доцiльно впроваджувати такi форми оплати Працi, якi безпосередньо залежать вiд кiнцевих результатiв, насамперед вiд одержаного валового доходу. Послiдовна iнтенсифiкацiя сiльськогосподарського виробництва здiйснюється на основi широкого використання досягнень науки i передового досвiду. Для дальшої iнтенсифiкацiї сiльського господарства великого значення набувають виведення i впровадження у виробництво бiльш урожайних сортiв сiльськогосподарських культур та високопродуктивних порiд худоби, пристосованих iндустрiальних технологiй. значення можуть мати також iншi напрями iнтенсифiкацiї виробництва. Так, iнтенсифiкацiя тваринництва i пiдвищення його ефективностi залежить вiд багатьох проблем, однак визначальним чинником iнтенсифiкацiї тваринництва є пiдвищення рiвня годiвлi худоби на основi збiльшення виробництва кормiв i полiпшення їхньої якостi. Пiдвищення ефективностi сiльськогосподарського виробництва тiсно пов'язане також з технiчним переозброєнням АПК. Сучаснi системи машин повиннi вiдповiдати таким вимогам: забезпечувати впровадження iнтенсивних i ґрунтозахисних технологiй, створювати умови для оптимiзацiї машино-тракторного парку вiдповiдно до природно-клiматичних умов; сприяти завершенню комплексної механiзацiї вирощування, збирання, доробки i зберiгання врожаю, зниженню енергомiсткостi та собiвартостi продукцiї; зменшувати пошкодження зерна, особливо насiннєвого; забезпечувати успiшне функцiонування рiзноманiтних форм господарювання У кожному господарствi є багато шляхiв iнтенсивного розвитку сiльськогосподарського виробництва. Послiдовна iнтенсифiкацiя сiльського господарства здiйснюється на основi комплексного використання всiх чинникiв, що дає змогу значно пiдвищити його економiчну ефективнiсть. Таким чином, сiльське господарство має великi резерви пiдвищення ефективностi виробництва своєї продукцiї, приведення яких у дiю дозволить перетворити цю галузь на високорентабельну. характер дiї всiх факторiв, пов'язаних iз зростанням рiвня забезпечення ресурсами. У данiй роботi основна увага придiлялася дослiдженню iнтенсифiкацiї та iнновацiй у сiльськогосподарському виробництвi. Загальнi принципи пiдходу до визначення сутi iнтенсифiкацiї всього суспiльного виробництва значною мiрою розповсюджуються i на сiльське господарство. Але разом з тим цiй галузi притаманний ряд особливостей, що iстотно впливають як на змiст самого процесу iнтенсифiкацiї, так i на вибiр показникiв, що використовуються для характеристики даного процесу. екстенсивним шляхом, коли розширюється тiльки поле дiяльностi, та iнтенсивним, коли застосовуються бiльш ефективнi засоби виробництва. Інтенсифiкацiю сiльського господарства необхiдно пов'язувати з величиною додаткових вкладень засобiв виробництва на одиницю земельної площi, використанням рiзних технiчних удосконалень. Пiдвищення iнтенсивностi використання землi зумовлює полiпшення використання iнших елементiв продуктивних сил сiльського господарства. Послiдовна iнтенсифiкацiя сiльськогосподарського виробництва на основi вдосконалення i рацiонального використання всiх його чинникiв зазвичай забезпечує високi кiнцевi результати. При цьому темпи зростання виробництва продукцiї можуть перевищувати темпи збiльшення додаткових витрат. Інтенсифiкацiя всебiчно впливає на розвиток сiльського господарства, створює новi можливостi пiдвищення економiчної ефективностi виробництва. "Пуща-Водиця" земельними ресурсами можна сказати, що пiдприємство недостатньо забезпечене земельними ресурсами, так як на одного працiвника припадає: у 2007 роцi – 2,5 га, с/г угiдь та 2,2 га рiллi; у 2007 – 2,8 га с/г угiдь та 2,4 га рiллi i у 2009 – 3,0 та 2,6 га вiдповiдно. Щодо структури с/г угiдь, то за 2007-2009рр. найбiльша їх кiлькiсть була зосереджена на пiдприємствi у 2007 роцi, їхня площа становила 3371,3 га. Найбiльше у структурi с/г угiдь займає рiлля, питома вага якої складає у 2007р. – 2900, 2 або 86,0%, у 2008 та 2009 – 2900,0 га або 87,9% в структурi земельної площi. За дослiджуваний перiод площа с/г угiдь зменшилася на 2,1%, а рiлля – на 0,01%. Це свiдчить про високу розоранiсть земель та екстенсивний спосiб ведення виробництва. Значну питому вагу у дослiджуваному господарствi займають: будинки, машини та обладнання. В 2008 та 2009 рр. цi засоби виробництва склали — 84,6 % i 10,6% та 84,6% i 10,6% вiдповiдно. Що ж до 2007 року, то питома вага будинкiв i споруд була 81,7%, а машин та обладнання 9,9% за фактом. Так як питома вага зернових та зернобобових в середньому за 3 роки становить — 0,033 %; виробництво молока – 88,56 %, а ВРХ – 10,14%, а овочiв закритого ґрунту – 73,52% то спецiалiзацiя даного господарства визначається як молочно-овочево-скотарське. В структурi посiвних площ с/г культур пiдприємства значне мiсце посiдають зерновi та зернобобовi культури, зiбрана площа яких у 2007 роцi найбiльша в порiвняннi з 2008-2009рр. i складає 500 га. Серед зернових та зернобобових культур найбiльше зiбраної площi припадає на озиму пшеницю, а саме 450 га або 90% в структурi загальної площi зернових культур. Розглянувши урожайнiсть посiвних площ сiльськогосподарських культур на прикладi ДП НДВ агрокомбiнату "Пуща-Водиця" ми побачили, що основна частина земельних ресурсiв використовується пiд посiв зернових, але досить мала частина використовується пiд технiчнi культури. Варто сказати, що земля використовується досить ефективно, так як спостерiгається добрий показник урожайностi зернових та зернобобових: 2007р. – 58,0 ц/га, 2008 – 66,7 ц/га. Це зумовлюється досить великим обсягом виробленої продукцiї та зiбраною площею. Найнижчим є цей показник у 2009 роцi – 52,9 ц/га. Щодо рiвня iнтенсивностi i продуктивностi сiльськогосподарського виробництва, то слiд вiдмiтити негативну тенденцiю до зростання виробничих витрат та прямих затрат працi на 1 га с/г угiдь. Задля зменшення цих показникiв необхiдною умовою є бiльш iнтенсивна замiна живої працi уречевленою, тобто бiльш масштабне застосування iнновацiй у с/г виробництвi даного господарства. Цi заходи також можуть сприяти зростанню щiльностi поголiв’я на 100 га с/г угiдь. Розглянувши економiчну ефективнiсть iнтенсифiкацiї с/г виробництва на ДП НДВ агрокомбiнатi "Пуща-Водиця", її показники є досить негативними та потребують негайного вжиття рацiональних та економiчно ефективних заходiв по їх пiдвищенню. Високу собiвартiсть виробництва 1 ц продукцiї необхiдно подолати шляхом введення iнновацiйних та бiльш прогресивних технологiй виробництва сiльськогосподарської продукцiї, що, в свою чергу, значно пiдвищить такi показники як валовий дохiд у розрахунку на 1 га с/г угiдь та валовий дохiд у розрахунку на 1 середньорiчного працiвника. Зниження собiвартостi виробництва та збiльшення валового доходу також призведе i до збiльшення показника рiвня рентабельностi господарства. Введення в життя перелiку зазначених заходiв призведе в подальшому до сталого та економiчно стабiльного розвитку дослiджуваного господарства. Список використаних джерел 1. Економiка сiльського господарства: Навч. посiбник / Збарський В. К., Мацибора В.І., Чалий А. А. та iн.; за ред. В. К. Збарського i В.І. Мацибори. – К.: Каравелла, 2009. – 264 с. 2. Економiка сiльського господарства П. П. Руснак, В. В. Жебрак, М. М. Рудий, А. А. Чалий; За ред. П. П. Руснака. – К.: Урожай, 1998. – 320с. 3. Лайко П. А., Борщ А. Г., Довженко І.І. Фiнанси пiдприємств: Методичнi рекомендацiї. – К.: НАУ, 2007. - с. 180 4. Реформування та розвиток пiдприємництва агропромислового виробництва / За ред. П. Т. Саблука. – К: ІАЕ, 1999. – 532 стор. 5. Третяк А. М. Стан та проблеми управлiння земельними ресурсами в Українi // Вiсник аграрної науки. – 2001. - №8. – с. 5 – 11. 172.