Господарсько-кориснi ознаки корiв української чорно-рябої молочної породи в ПСП "Правда" Млинiвського району Рiвненської областi
Мiнiстерство аграрної полiтики України
Львiвський нацiональний унiверситет ветеринарної медицини та бiотехнологiй iм. С. З. Ґжицького
Кафедра скотарства i конярства
Дипломна робота
Господарсько-кориснi ознаки корiв української чорно-рябої молочної породи в ПСП «Правда» Млинiвського району Рiвненської областi
Львiв-2010р.
ЗМІСТ
Вступ
I Огляд лiтератури
1. 1. Продуктивнi якостi корiв української чорно-рябої молочної породи
1. 2 Технологiчнi особливостi вим’я корiв
II Характеристика господарства
2. 1 Загальнi вiдомостi
2. 3. Економiчнi умови господарства
III Матерiал, умови та методика виконання роботи (проведення дослiдження)
IV Результати дослiдження
4. 1. Характеристика господарсько-корисних ознак корiв української чорно-рябої молочної породи.
4. 3. Годiвля та утримання великої рогатої худоби для реалiзацiї генетичного потенцiалу тварин
V. Економiчна ефективнiсть дослiдження
VI. Охорона працi
Список використаної лiтератури
Вступ
Інтенсифiкацiя молочного скотарства нерозривно пов’язана з механiзацiєю та автоматизацiєю трудомiстких процесiв, створенням мiцної кормової бази, комплектуванням ферм високопродуктивною худобою, застосуванням технологiї, яка б ураховувала бiологiчнi особливостi тварин. У зв’язку з цим, виникає необхiднiсть оцiнки i добору тварин за рядом додаткових ознак (придатнiстю тварин до машинного доїння, їх стiйкiстю до захворювання маститами, мiцнiстю копитного рогу, однорiднiстю тощо).
Розвитку вим’я, як органу, який виробляє найбiльш цiнний продукт тваринництва, в усi часи придiляли значну увагу. Особливо показникам розвитку молочної залози стали придiляти увагу у зв’язку iз широким застосуванням машинного дворазового доїння. З цiєю метою оцiнюють морфологiчнi i функцiональнi показники розвитку вим’я.
i як наслiдок зниження затрат на виробництво молока.
Вивчення продуктивних, технологiчних i вiдтворних особливостей тварин української чорно-рябої молочної породи з метою її подальшого вдосконалення i рацiонального використання має важливе наукове i практичне значення для успiшного ведення селекцiйної роботи.
Із запровадженням промислових технологiй виробництва молока та вдосконаленням методiв селекцiї домiнуючою стала чорно-ряба молочна порода, питома вага якої в 1996 роцi становила 38,2%. Порода вiдзначається високим генетичним потенцiалом, однак в останнi роки темпи генетичного покращення худоби дещо сповiльнилися.
Тому метою наших дослiджень було оцiнити корiв української чорно-рябої молочної породи за продуктивними i технологiчними якостями в умовах ПСП “Правда” Млинiвського району Рiвненської областi.
I. Огляд лiтератури
1. 1. Продуктивнi якостi корiв української чорно-рябої молочної породи
в умовах iнтенсивного ведення тваринництва. Результатом цього процесу разом iз широким використанням кращого свiтового генофонду спецiалiзованих порiд стало виведення української чорно-рябої молочної породи з генетичним потенцiалом корiв на рiвнi 5000-6000 кг молока (Єфiменко М. Я., 1996; Рубан Ю. Д., 2000, 2002; Ткач Н. Т. i iн. 2003)
У процесi її виведення використовували худобу європейської селекцiї : голландську, нiмецьку, голштинську, що призвело до отримання безлiчi комбiнованих генотипiв, рiзноманiтних за екстер’єром (Єфiменко М. Я.,1995,1996).
О. М. Шалева (2001) вважає, що корiв української чорно-рябої молочної породи є два типи : -молочний; молочно-м’ясний. Так, найбiльша кiлькiсть корiв молочного напряму продуктивностi спостерiгається серед високо кровних тварин iз часткою спадковостi голштинiв 51-87,5% - 178 голiв (47,1%), а комбiнованого типу – фактично у двiчi менше – 84 голови (22,2%).
За живою масою не виявлено суттєвої рiзницi мiж тваринами обох напрямiв продуктивностi, однак у цiлому по стаду корови молочно-м’ясного типу мали невiрогiдно бiльшу живу масу, нiж молочного, причому у повновiкових тварин з часткою спадковостi голштинiв у генотипi понад 50% вона найбiльше вiдповiдала стандарту породи (550 кг).
Лiнiйна оцiнка будови тiла корiв свiдчить, що тварини молочно-м’ясного напряму продуктивностi порiвняно з молочним характеризуються мiцнiшою будовою тiла, кращим розвитком мускулатури, бiльш широкою грудною клiткою з округлою постановкою ребер. На вiдмiну вiд молочно-м’ясного, тварини молочного типу характеризуються кращим розвитком заду, мають вiдносно добре розвинену середню третину i меншою мiрою передню частину тулуба. Грудна клiтка у них глибока, але менш широка, з косою постановкою ребер, мускулатура розвинена слабше.
За показниками молочної продуктивностi вiрогiдної рiзницi мiж тваринами обох типiв за першу та другу лактацiю не спостерiгалося. Середнiй надiй первiсток коливався в межах 2993 - 3154 кг при вмiстi жиру в молоцi 3,63-3,71% i виходi молочного жиру 110,8-114,4 кг; та у тварин другої лактацiї – вiдповiдно 3205-3350 кг, 3,51-3,61% i 113,1-129 кг. У повновiкових корiв кожного виробничого типу встановлено вiрогiдну перевагу високо кровних тварин над низько кровними за надоями, зокрема в молочному – на 491 кг (14,3%, Р<0,001), в молочно-м’ясному – на 585 кг (15,9%, Р<0,001).
Вiд 298 первiсток харкiвського заводського типу надоїли 5045 кг молока жирнiстю 4,04%, вiд 174 повновiкових корiв – 6337 кг i 3,87%, а вiд 633 подiльського заводського типу – вiдповiдно 4872 кг i 3,69%, вiд повновiкових корiв – 5778 кг i 3,78%.(Єфименко М. Я.,1996).
Вмiст жиру в молоцi у нової породи в бiльшостi базових господарств не знизився. У стадi з 13000 корiв, якi вiдповiдають вимогам стандартiв, вiн становив 3,86%.
Р. Й. Кравцiв i iн.(1998), І. М. Малко i iн. (2003) вважають, що тип будови тiла у тварин української чорно-рябої молочної породи здебiльшого молочний. Істотно переважають ровесниць вихiдної породи за живою масою та промiрами (висотою в холцi, косою довжиною тулуба, глибиною та обхватом грудей).
вихiдної материнської породи. Добовi прирости до 18 мiсячного вiку дорiвнювали 900-1000 грам i бiльше.
В. Ф. Кос з спiвавторами (1998) вважають, що з метою пiдвищення генетичного потенцiалу продуктивностi, покращення племiнних та створення бажаного для захiдного регiону України типу тварин чорно-рябої породи великої рогатої худоби доцiльно i на далi в умовах господарства в умовах захiдного регiону України використовувати плiдникiв голштинської та нiмецької чорно-рябої породи та проводити всестороннє вивчення господарсько-бiологiчних особливостей одержаних нащадкiв. Тварини української чорно-рябої молочної породи за вiдтворною здатнiстю не поступаються вихiдним породам. Вiк першого отелення корiв коливається в межах вiд 803 до 870 днiв. Сервiс-перiод становить 85-100 днiв.
Дослiдженнями О. М. Шалевої (2000) встановлено, що корови української чорно-рябої молочної породи мають добру вiдтворну здатнiсть, ознак у тварин як молочного так i молочно-м’ясного типiв iз насиченням кровностi голштинської породи понад 50% вона дещо погiршується.
Г. О. Соколова з спiвавторами (1999) на пiдставi проведених дослiджень встановили, що в селекцiйнiй роботi для покращення генетичного потенцiалу у вiдношеннi молочної продуктивностi української чорно-рябої молочної породи потрiбно використовувати нiмецьку чорно-рябу худобу, а для покращення жирномолочностi – голландську породу. Селекцiю української чорно-рябої молочної породи потрiбно проводити з урахуванням морфо-функцiональних властивостей вим’я. При цьому доцiльно використовувати голландську та нiмецьку худобу, яка позитивно впливає на покращення якостi вим’я корiв цiєї породи та пристосування їх до машинного доїння.
1. 2 Технологiчнi особливостi вим’я корiв
Одним iз важливих факторiв зниження затрат на виробництво продукцiї є комплексна механiзацiя ферм i впровадження прогресивних технологiй на промисловiй основi. Це вимагає ряд вимог до селекцiйно-племiнної роботи з великою рогатою худобою за придатнiстю до утримання корiв великими групами, вирiвнювання стада за продуктивнiстю та потребi в кормах, а також покращення однорiдностi корiв за формою вим’я та швидкiстю молоковiддачi.
Доведено (Костенко В.І., 1996, 2000; Шалева О. М., 2001 та iн. Хмельничий Л. М., 2003), морфологiчнi i фiзiологiчнi властивостi вим’я корiв зумовленi спадково. Тому покращення їх обґрунтовано селекцiєю. Встановлена залежнiсть мiж формою вим’я i молочної продуктивностi у повновiкових корiв за лактацiю яка становила : з чашоподiбною формою вим’я – 7274 кг, з округлою – 6237 кг в тому числi з округлою без вад – 6411 i козячою - 5018 кг. Придатнiсть корiв до машинного доїння є одним з основних критерiїв в оцiнцi придатностi худоби до використання її на великих механiзованих фермах та комплексах. Вона визначається рiзними факторами.
Із збiльшенням надою iз переднiх часток вим’я з 34,9-35,5 до 46,3-46,6% число випадкiв захворювання маститом корiв знижується.
Слабке прикрiплення вим’я, для якого властивий перехват бiля основи, рiдкiше виражений у вiдвислого вим’я не бажаний. Особливо не бажане вiдвисле вим’я. У корiв з вiком слабшають пiдтримуючi тяжi i воно ще бiльше вiдвисає, рiзко змiнюється i його форма.
Вiдвисле вим’я важко видоюється не тiльки апаратом, але й руками. На таке вим’я важко одягати апарати, вони швидко забруднюються. До машинного доїння бiльше всього пiдходить вим’я, вiддаль вiд нижнього краю до землi становить не менше 50 см.
Ю. Д. Рубан з спiвавторами (1989), В.І. Костенко (1996) вважають, що для машинного доїння велике значення має положення вим’я. Розрiзняють стегнове i черевне положення. Для доїння апаратами бiльш придатна корова з черевним положенням вим’я. Черевне вим’я має краще кровопостачання i в порiвняннi з стегновим у нього майже на 10% бiльш повнiстю видоюється вим’я. При черевному вименi значно зручнiше одягати на дiйки доїльнi стакани.
часток, може привести до серйозних травм та захворювань. У таких корiв видоювання молока iз слаборозвинутих часток закiнчується ранiше, але доїльний апарат продовжує працювати впливаючи вакуумом на звiльненi частки. В результатi може статися розрив альвеол. Добрим вважається вим’я iз переднiх часток якого отримують не менше 43% добового надою. Частка такого вименi симетричнi.
0
ламане при ступiнчастих долях нахилене (кут до горизонтальної лiнiї бiльше150
). За його даними сильно нахилене i ступiнчасте дно не бажане так, як вага доїльних стаканiв i колектора буде розподiлятися по долях не рiвномiрно, в наслiдок чого видоюються бiльш натягнутi переднi дiйки. “Холосте” доїння переднiх долей буде гальмувати молоковiддачу подразнюючи тканини i негативно впливаючи на стан вим’я i продуктивнiсть.
Ю. Д. Рубан (1987), В.І. Костенко (1996) форми вим’я подiляють на : ванноподiбне – поширене далеко вперед, подовжене, широке й досить глибоке, його довжина на 15% i бiльше перевищує ширину (на планi має форму витягнутого овалу); чашоподiбне – середнє за довжиною i шириною, досить глибоке i дещо округле вим’я. Його довжина на 5-15% перевищує ширину (на планi має форму невеликого овалу); округле або квадратне – має невелику площу прикрiплення до тулуба, дещо звужене донизу, довжина приблизно рiвна ширинi; козине – має недорозвиненi переднi або вiльно гiпертрофованi i вiдвислi заднi частки вим’я. Переднi частки вiд заднiх вiддiляються добре вираженою бiчною борозною; примiтивне – малорозвинене, напiвкругле з маленькими, близько розмiщеними дiйками.
Ю. С. Ізiлов (1988), Л. М. Хмельничий (2003) вважають, що форма вим’я спадкова ознака. Тому при розведеннi великої рогатої худоби необхiдно залишати на плем’я бугаїв матерi яких є з ванно подiбною або чашоподiбною формою вим’я, а корiв з таким вим’ям слiд iнтенсивнiше використовувати для вiдновлення, створюючи їм найкращi умови годiвлi та утримання. При машинному доїннi корiв велике значення мають величина, форма, спрямованiсть та розмiщення дiйок.
Ф. Л. Гаркавий (1986), В.І. Костенко (1996) подiляв дiйки на короткi 2-5 см, середнi 6-9 см, довгi 10-16 см.
Ю. Д. Рубан (1987) вважає, що величина, форма та розмiщення дiйок безпосередньо впливає на швидкiсть та повноту видоювання вим’я машиною. Не бажанi дiйки надто товстi (дiаметр бiльше 3 см), тонкi (дiаметр 1,8 см), довгi (бiльше 9 см), короткi (менше 4 см).
Небажана як дуже близька (до 6 см), так i дуже велика (бiльше 20 см) вiдстань мiж вершинами дiйок. Достатньою слiд вважати вiдстань мiж вершинами переднiх дiйок 10-20 см, а мiж переднiми i заднiми 7-12 см. Бажано також, щоб дiйки були спрямованi вертикально вниз.
Важливого значення при оцiнцi вважає В.І. Костенко (1996) слiд надавати прикрiпленню вим’я до черева. Воно буває: щiльне, коли переднiй край його непомiтно переходить у черево; достатньо щiльне коли переднi частки утворюють добре видимий кут мiж вим’ям i черевом; не досить щiльне – переднi частки i лiнiя черева утворюють майже прямий кут; дещо вiдвисле, з добре видимим перехватом бiля основи, i вiдвисле. Вiдстань вiд дна вим’я до пiдлоги повинна бути не менше 45-50 см, тобто, щоб дно вим’я не було нижче рiвня скакового суглобу.
М. А. Кравченко (1987) наголошував, що промiри дiйок дають об’єктивну характеристику їх розвитку та форми. Всi промiри закономiрно збiльшуються з вiком, досягаючи найбiльшого розвитку до 5-6 отелу. Довжина дiйок бажана в промiжках 6-8 см, що складає 12-13 довжини доїльної гуми (150-180), яка забезпечує їх захист вiд вакууму в тактi стискування. Дiаметр дiйок допустимий в межах 20-30 мм. Вимiрюють звичайно передню дiйку. Небажана зближенiсть заднiх дiйок (не менше 6 см), яка характерна (до 25%) погано вирощених первiсток.
Ю. Д. Рубан (1987) вказує, що оцiнку вим’я проводять пiд час найвищої продуктивностi корiв на другому-третьому мiсяцi лактацiї. Морфологiчнi ознаки вим’я корiв оцiнюють шляхом огляду, ощупування i вимiрювання за годину, пiвтори до початку доїння. Звертають увагу на величину та форму вименi: рiвномiрнiсть розмiщення долей, характер прикрiплення до черева корови; залозистiсть; величину та форму розмiщення дiйок, пiдшкiрних вен. Кожну групу ознак оцiнюють окремо за 5 бальною системою i результати оцiнки записують в спецiальну карточку оцiнки вим’я корови. В умовах промислової технологiї виробництва молока, форма вим’я є головною селекцiйною ознакою добору корiв, оскiльки вона в значнiй мiрi визначає придатнiсть корiв до машинного доїння.
За даними І. Н. Маньковського (1987) на протязi трьох рокiв вивчали морфологiчнi та функцiональнi властивостi вим’я корiв чорно-рябої породи в стадах. Встановлено, що в стадах з вим’я чашоподiбної форми середньодобовий надiй корiв по всiх стадах складав 13,5-18,8 кг. Для машинного доїння найбiльш придатнi корови з високою здатнiстю до молоковiддачi. Вважають придатними до машинного доїння корiв з середньою швидкiстю доїння вiд 1 кг за хвилину i бiльше, а оптимальна величина цiєї ознаки 1,5-2 кг за хвилину.
Загальноприйнятим показником рiвномiрностi часток є i iндекс вим’я, який вираховується як процентне вiдношення надою з переднiх часток до загального надою. Бажано щоб iндекс вим’я був не нижче 40-43%.
першої та останньої частки вим’я). Цi показники разом з рiвномiрнiстю розвитку долей вим’я враховують при оцiнцi стiйкостi корiв до маститу (Рубан Ю. Д., 2000). Корови з добре розвинутим вим’ям повиннi повнiстю видоюватись за 3-5 хвилин i майже одночасно з усiх часток.
М. О. Кравченко (1987) посилаючись на практичнi спостереження вказує, що при щоденному видоюваннi часток вим’я у одних i тих же корiв процент надою окремих часток з дня на день i вiд доїння до доїння варiює до ±1,5%. Індекс вим’я як показник рiвномiрностi розвитку чвертей вим’я в значнiй мiрi обумовлений спадковiстю. В ходi лактацiй i з вiком вiн лише незначно зменшується. В первiсток в бiльшостi випадкiв показники iндексу кращi на 2%, нiж у дорослих тварин. Нерiвномiрнiсть надоїв iз часток вим’я негативно впливає на швидкiсть молоковiддачi. Пiдвищення швидкостi видоювання знизить затрати часу i працi на отримання одного центнера молока.
Л. К. Ернст (1982), В.І. Костенко (1996) звертають увагу на максимальну швидкiсть молоковiддачi. Вона бiльш обумовлена генетичними факторами i в меншiй мiрi варiює пiд впливом зовнiшнiх факторiв.
Мiж максимальною i середньою швидкiстю молоковiддачi iснує кореляцiя (0,7-0,7). Індивiдуальнi вiдмiнностi корiв об’єктивно характеризує крива швидкостi молоковiддачi по хвилинах всього перiоду доїння. Середня швидкiсть доїння поступово збiльшується з вiком корiв у зв’язку з їх пiдвищенням надоїв. Середня швидкiсть виявилась самим зручним показником легкодiйкостi. Тривалiсть доїння визначає продуктивнiсть працi. В наслiдок короткочасної дiї окситоцину бiльш повне видоювання вiдмiчає у корiв на видоювання яких треба 2-3 хвилини.
М. Г. Дмитрiєв (1985), Ю. Д. Рубан (2000) вказують, що машиною можна видоювати любу корову пiсля привчання. Але якщо корови з дефектами вим’я i дiйок, надто тугодiйкi або надто нерiвномiрними надоями часток, то потрiбно значно бiльше рiчних операцiй, а це знизить продуктивнiсть працi, можливi також захворювання корiв маститом. Тому необхiдно для комплектування механiзованих ферм i молочних комплексiв пiдбирати корiв за їх придатнiстю до машинного доїння. Малопридатних i непридатних можна залишити на фермi з традицiйною технологiєю або виранжирувати.
М. В. Зубець (1994) вважає, що якiсть машинного доїння визначається повнотою видоювання молока з вим’я, яке впливає не тiльки на кiлькiсть надоєного молока, а й на величину в наступнi доїння. Тому неповне видоювання молока з молочної залози навiть при повноцiннiй i рiзноманiтнiй годiвлi, добрих умовах утримання та iнших зоотехнiчних заходах, пов’язаних з роздоюванням корiв, може призвести не до пiдвищення, а навпаки до зниження молочної продуктивностi корiв.
Ефективнiсть роздоювання при машинному доїннi залежить вiд правильної пiдготовки молочної залози до доїння, куди входять пiдготовчий масаж i термiчнi подразнення вим’я.
Т. В. Засуха (1999) та iн. вважають, що голштинiзованi тварини центрально-схiдного внутрiпородного типу мають вим’я ванно подiбної чи чашоподiбної форми з великим запасом.
В. Ю. Недава, М. Я. Єфименко (1987) вказують, що у первiсток вiтчизняної чорно-рябої породи швидкiсть молоковiддачi становить 1,35 кг/хв., iмпортних тварин голландської породи – 1,63, голштинської – 1,64, у корiв датського вiдрiддя – 1,93, нiмецького – 1,95 кг/хв.
Дослiдженнями, проведеними науковцями УкрНДІ розведення i штучного осiменiння великої рогатої худоби, встановлено переваги голштинських корiв першого i другого поколiнь над ровесницями вихiдної материнської породи за технологiчними властивостями вим’я. Бажанi ванно – i чашоподiбна форми зустрiчаються у 70-75% корiв голштинської i у 63-67% корiв чорно-рябої породи вiтчизняної селекцiї. Голштинiзованi тварини першого i другого поколiння переважають також своїх ровесниць мiсцевої чорно-рябої породи за показниками швидкостi молоковiддачi.
Г. О. Соколова з спiвавторами (1999) вважає, що селекцiю української чорно-рябої молочної породи потрiбно проводити з урахуванням морфо-функцiональних властивостей вим’я. При цьому доцiльно використовувати голландську та нiмецьку худобу, яка позитивно впливає на покращення якостi вим’я корiв цiєї породи та пристосування їх до машинного доїння.
Таким чином, iз результатiв iнформацiйних джерел випливає, що тварини української чорно-рябої молочної породи характеризуються високим генетичним потенцiалом продуктивностi та придатностi їх до промислової технологiї виробництва молока.
2. 1 Загальнi вiдомостi
Приватне сiльськогосподарське пiдприємство “Правда” розташоване в с. Пiдгайцi Млинiвського району Рiвненської областi.
та технiчних культур та виробництва продуктiв тваринництва – молока i м’яса.
2. 2 Природно-клiматичнi умови
Дане господарство розташоване в зонi Лiсостепу Рiвненської областi з помiрно-континентальним клiматом на територiї господарства поширенi такi види грунтiв:
б). ясно-сiрi опiдзоленi легкосуглинковi – 20%;
в). темно-сiрi опiдзоленi легкосуглинковi – 15%;
г). дерново-пiдзолистi – 10%.
а системне внесення органiчних добрив сприятиме полiпшенню фiзичних властивостей грунту.
Середньорiчна температура коливається в межах 4,1-8,20
С. Середня кiлькiсть опадiв 600-650 мм. Бiля 70% всiх опадiв випадає у вегетацiйний перiод i причому найбiльша кiлькiсть у червнi i липнi, що може негативно вiдбитися на сходах сiльськогосподарських культур.
Клiматичнi умови мiсцевостi в цiлому сприятливi для вирощування сiльськогосподарських культур, однак малоснiжнi з частими вiдлигами зими приводять до вимерзання чи вивiтрювання озимих та багаторiчних бобових трав, а зливнi дощi влiтку спричиняють ерозiю грунтiв, а на рiвнинних зниженнях накопичуються дiлянки води, якi обумовлюють вимокання рослин.
2. 3 Економiчнi умови господарства
Забезпеченiсть таким основним засобом як земля є однiєю з економiчних умов дiяльностi господарства. Експлiкацiя земельних угiдь господарства приведена в таблицi 1.
Таблиця 1. Експлiкацiя земель господарства на 1. Х1. 2009
Види земель
|
га
|
Структура, %
|
| Загальна земель площа
З них сiльськогосподарських угiдь
В тому числi: рiлля
сiнокоси
пасовища
Багаторiчнi насадження
Іншi угiддя
Ставки i водойми
|
1841
1647
1414
139
94
68
73
53
|
100
89,5
76,8
7,6
5,1
5,7
3,9
2,9
|
Як видно з таблицi 1. господарство має не дуже велику земельну площу, сiльськогосподарськi угiддя становлять 89,5% вiд загальної земельної площi, а. рiллi 76,8%. Певну частину сiльськогосподарських угiдь займають сiнокоси i пасовища i тим самим створюють умови для забезпечення тварин кормами.
дозволяють вирощувати основнi сiльськогосподарськi культури i виробляти продукцiю тваринництва.
Інтенсивне використання землi нерозривно зв’язане з правильною органiзацiєю земельних угiдь, з впровадженням i освоєнням сiвозмiн. Структура посiвних площ господарства наведена в таблицi 2.
Таблиця 2. Посiвнi площi, га
|
|
Роки
|
2007
|
2008
|
2009
|
Озима пшениця
Озиме жито
Ячмiнь ярий
Овес
Горох
Цукровий буряк
Картопля
Овочi
Кормовi коренеплоди
Багаторiчнi трави
|
280
35
100
100
10
-
20
39
40
249
80
240
|
250
20
130
120
10
40
18
26
40
364
90
150
|
280
25
100
90
20
80
5
27
40
380
86
180
|
досягає вагомих успiхiв у вирощуваннi зернових i кормових культур, зростає їх врожайнiсть, пiдвищується валовий збiр (таблиця 3).
| Культури
|
Роки
|
| 2007
|
2008
|
2009
|
| ц/га
|
всього,т
|
ц/га
|
всього, т
|
ц/га
|
всього, т
|
Озима пшениця
Озиме жито
Ячмiнь ярий
Овес
Горох
Цукровий буряк
Картопля
Овочi
Кормовi коренеплоди
Кукурудза на силос
Однорiчнi трави
Багаторiчнi трави
|
40,7
42,2
36,9
25,3
47,2
-
204,2
161,7
524,2
218,9
248,7
23
|
7711
16679
8496
-
472
-
4084
6306
20966
54500
-
-
|
43,6
39,7
38,4
27,4
22,8
486,5
115
179
349
259
-
-
|
5677
15511
9605
-
228
19460
2068
4660
13967
94339
-
-
|
45,5
55,8
43,2
30,1
24,9
-
92
101,9
476,4
259,3
-
-
|
18185
55,82
12105
-
498
-
460
2737
19058
77800
-
-
|
Одним iз головних шляхiв дальшого пiднесення тваринництва є внутрiшньогосподарська спецiалiзацiя i концентрацiя i переведення його на iндустрiальну основу.
В ПСП “Правда” є молочний комплекс на 300 голiв.
Господарство має всi можливостi для збуту тваринницької продукцiї. Отже, розвиток скотарства повинен iти у напрямi молочно- м’ясному, щоб питома вага корiв у стадi становила бiля 45-47%.
Витрати кормiв на виробництво 1 ц молока та на 1 ц приросту великої рогатої худоби досить високi за останнi роки вони збiльшились на одиниця тваринницької продукцiї.
Таблиця 4. Витрати кормiв на виробництво 1 центнера продукцiї
Показники
|
Роки
|
| 2007
|
2008
|
2009
|
| всього
|
в т. ч. комбiкорм
|
всього
|
в т. ч. комбiкорм
|
Всього
|
В т. ч. комбiкорм
|
Молоко
Прирiст свиней
|
1,68
30,92
152,37
|
0,38
6,81
101
|
1,52
37,10
114
|
0,31
6,54
84
|
1,70
39,25
261,1
|
0,23
8,77
196,60
|
III. Матерiал, умови i методика виконання роботи (проведення дослiдження).
Матерiалом для дослiдження послужило стадо корiв української чорно-рябої молочної породи приватного сiльськогосподарського пiдприємства «Правда» Млинiвського району Рiвненської областi в кiлькостi 394 голови.
якостей тварин).
Для дослiдження за придатнiстю корiв до промислової технологiї виробництва молока було вiдiбрано 4 групи корiв:
1 група – 20 корiв з ванноподiбною формою вим’я;
2 група – 25 корiв з чашоподiбною формою вим’я;
3 група – 25 корiв з округлою формою вим’я;
з рiзною формою вименi.
Умови догляду, годiвлi i утримання дослiдних груп були однаковими. Оцiнку продуктивних якостей проводили за такими показниками: надiй (кг), вмiст жиру в молоцi (%), вихiд молочного жиру (кг).
Крiм цього вивчали морфо-функцiональнi властивостi вим’я, зокрема форму вим’я, швидкiсть молоковiддачi та iндекс вим’я.
Форму вим’я визначали шляхом окомiрної оцiнки за 1-1,5 години до наступного доїння. Швидкiсть молоковiддачi визначали шляхом дiлення кiлькостi надоєного молока (кг) на затрачений при цьому час.
Проведено також економiчну оцiнку продуктивностi корiв з рiзною формою вим’я. При оцiнцi економiчної ефективностi використовували загально прийнятi методи.
Бiометричну обробку даних дослiджень проводили за Л. Ф. Лакiним (1990).
IV. Результати дослiджень
В приватному сiльськогосподарському пiдприємствi “Правда” Млинiвського району Рiвненської областi розводять українську чорно-рябу молочну породу. Бiльша частина тварин у стадi чистопороднi та помiсi IV поколiння (таблиця 6).
Таблиця 6.
| Рiк
|
Всього голiв
|
Чистопороднi i 4 поколiння
|
Всього голiв
|
Розподiл за класами
|
| гол.
|
%
|
|
елiта
|
1 клас
|
|
| 2007
2008
2009
|
400
400
394
|
400
400
394
|
100
100
100
|
375
359
349
|
20
14
9
|
104
92
78
|
204
71
197
|
47
182
65
|
Як видно з таблицi 6 поголiв’я стада зменшилося, хоч процент чистопородностi високий. Поголiв’я стада зменшилося у зв’язку з недостатньою кiлькiстю високопродуктивного рентабельного молодняку та низькими темпами вiдтворення стада.
За даними бонiтування видно, що в склад стада некласна худоба не входить, тобто немає.
Аналiзуючи вiковий склад молочного стада виявили, що в господарствi вiдсоток молодих корiв набагато бiльший вiд показника тварин старше 4-5 отелiв. Середнiй вiк корiв стада становить 3 отели i старше (таблиця 7).
На сучасному етапi в умовах ведення тваринництва на промисловiй основi набуває великого значення оцiнка та пiдбiр тварин за екстер’єром та конституцiєю. Стадо корiв господарства характеризується чорно-рябою мастю. Бiльшiсть корiв мають видовжену голову типову для молочної худоби. Шия тварин середньої довжини, шкiра на нiй тонка iз складками.
Постава кiнцiвок у бiльшостi тварин правильна, в постановцi заднiх кiнцiвок досить часто зустрiчається шаблистiсть. Шкiра у корiв середньої товщини, еластична. Промiри повновiкових корiв не повнiстю вiдповiдають промiрам тварин, якi записанi до державної книги племiнних тварин.
Молочна продуктивнiсть корiв є одним iз показникiв племiнної цiнностi корiв. Вона залежить вiд цiлого ряду факторiв. На рiвень молочної продуктивностi корiв стада впливають порода, вiк тварини, рiвень годiвлi, умови утримання, фiзiологiчний стан тварин i iн. Тому зусилля селекцiонерiв направленi на одержання вiд корiв максимальної кiлькостi молока високої якостi, насамперед за вмiстом жиру i бiлка.
Продуктивнiсть корiв та їх жива маса за останню закiнчену лактацiю показана в таблицi 8, з даних якої видно, що надiй на корову за 2001-2002 роки є дуже низьким i становить вiдповiдно 1769 - 1925 кг молока з вмiстом жиру 3,65 - 3,62% та виходом молочного жиру 64,6 i 69,7 кг. Жива маса корiв стада становить 460-463 кг. Данi показники продуктивностi не вiдповiдають вимогам стандарту породи. Однак, винятком є вмiст жиру в молоцi корiв, який на 0,05-0,02% вищий за стандарт першого класу чорно-рябої худоби.
Причиною низької продуктивностi корiв та їх живої маси очевидно є незадовiльнi умови вирощування ремонтного молодняку, годiвлi, догляду та утримання тварин.
Таблиця 7. Розподiл корiв за отеленням
| Роки
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4-5
|
6-7
|
8-9 i старше
|
|
| 2007
|
Голiв
%
|
400
100
|
103
25,8
|
106
26,5
|
100
25,0
|
35
8,8
|
37
9,2
|
19
4,7
|
3,0
-
|
| 2008
|
Голiв
%
|
400
100
|
106
26,5
|
103
25,8
|
88
22,0
|
32
8,0
|
44
11,0
|
27
6,7
|
3,4
-
|
| 2009
|
Голiв
%
|
394
100
|
98
24,9
|
102
25,9
|
90
22,8
|
35
8,9
|
41
10,4
|
28
7,1
|
3,1
-
|
Величина молочної продуктивностi значною мiрою залежить вiд тривалостi сухостiйного перiоду та сервiс-перiоду. В середньому за три роки сухостiйний перiод тривав 71 день, а сервiс-перiод становив 103 днi.
В стадi є видiленi кращi корови, характеристика яких наведена в таблицi 8.
Таблиця 8. Список кращих корiв господарства
| Кличка
|
Інвентар. номер
|
Швидкiсть молоко вiддачi, Кг/хв
|
Породнiсть
|
|
Надiй за 305 днiв, кг
|
Жир, %
|
Клас
|
| Медуза
Люта
Циганка
Матiола
Василина
Роза
|
1238
1550
1640
1440
2138
2288
|
1,8
2,0
1,8
1,8
2,2
2,0
|
-
-
-
-
-
|
3
2
2
4
7
7
|
4086
4126
4262
5157
3698
5003
|
3,60
3,57
3,74
3,64
3,64
3,72
|
-
-
-
-
--
|
4. 2 Оцiнка корiв за придатнiстю їх до машинного доїння
Для збереження високої молочної продуктивностi корiв з комплексу технологiчних ознак важливе значення має придатнiсть корiв до машинного доїння, яка визначається як за морфологiчними ознаками вим’я так i за властивостями молоковiддачi.
Вирiшальна роль у досягненнi вищої продуктивностi працi та зменшення питомої ваги заробiтної плати у структурi собiвартостi центнера молока належить механiзацiї взагалi i особливо машинному доїнню корiв.
При ручному доїннi доярка за годину видоює близько 50 кг молока, а трьома апаратами безпосередньо в молокопровiд 140-150 кг. Отже, продуктивнiсть працi доярки за годину при використаннi доїльних апаратiв зростає майже в три рази.
Для пiдвищення ефективностi використання доїльного обладнання потрiбно вести вiдбiр корiв, придатних до машинного доїння.
Особливу увагу придiляють правильному вирощуванню ремонтного молодняку.
Придатнiсть корiв до машинного доїння визначається такими вимогами: вим’я повинно бути симетричне i рiвномiрно розвинене, добре прикрiплене до тулуба з середнiми за величиною i правильно поставленими дiйками цилiндричної форми.
Молоковiддача повинна бути легкою i повною. Високоудiйна корова має бiльше вим’я, яке може вмiстити 10 i бiльше кiлограмiв молока у промiжках мiж доїннями.
Бажаннi ознаки не виникають раптово, а формуються поступово внаслiдок взаємодiї задаткiв i умов зовнiшнього середовища, починаючи з утробного розвитку плода. Цей процес продовжується i пiсля народження телички охоплюючи час статевої зрiлостi та лактацiї вже дорослої тварини. Щоб повнiстю виявити спадковi задатки вим’я i по можливостi сприяти найкращому розвитку цiнних ознак, створюючи оптимальнi умови годiвлi та утримання, потрiбно знати основнi перiоди розвитку вим’я протягом життя корови.
До перiоду статевої зрiлостi телички молочна залоза збiльшується в об’ємi за рахунок жирових вiдкладень, якi створюють простiр для майбутньої залозистої тканини вим’я. Глибокi зрушення у розвитку вим’я настають пiд час статевої зрiлостi. Тiсний функцiональний зв’язок молочної залози i статевих органiв виявляється у перiодичному набряканнi вим’я пiд час охоти.
Остаточне перетворення вим’я у лактуючий орган вiдбувається пiд час тiльностi. В останнi мiсяцi перед отелом за рахунок посилення секрецiї вiдповiдних гормонiв спостерiгається значне збiльшення об’єму вим’я.
погано розвивається не має добре розвиненої альвеолярної системи, тому молочна продуктивнiсть його буде низька.
Утримання нетелей в останнi два мiсяцi перед отеленням навiть у добрих умовах вже мало що дає, бо основний розвиток залозистої тканини фiзiологiчно вже закiнчився на восьмому мiсяцi тiльностi.
Недостатня годiвля нетелей є причиною того, що в останнi роки первiстки дають дуже мало молока, а часто вже через мiсяць пiсля отелення не дояться.
годiвлi дають можливiсть створити високопродуктивних тварин i проводити ефективний вiдбiр для машинного доїння. Розвиток вим’я проходить ритмiчно не тiльки при кожному наступному отеленнi, але й у перiод однiєї лактацiї, досягаючи максимальної дiяльностi на другому-третьому мiсяцi. Потiм секреторна функцiя вим’я затухає перед запуском корови, найкращого розвитку вим’я досягає пiсля третього-четвертого отелення корови.
Оцiнцi вим’я надається велике значення. Морфологiчнi ознаки i фiзiологiчнi властивостi вим’я змiнюються вiд перiоду лактацiї, тiльностi, вiку i перенесених захворювань. Це вимагає вiд зоотехнiка професiйної обiзнаностi з коровами, їх особливостями, умовами утримання, використання генеалогiї. Тiльки тодi можливо квалiфiковано та вiрогiдно оцiнити вим’я i тварин в цiлому.
При оцiнцi вим’я його обов’язково вимiрюють у визначених точках. Оцiнювати вим’я найкраще за 1-1,5 години до чергового доїння на другому, четвертому мiсяцi лактацiї пiсля третього-п’ятого отелень.
Оцiнка вим’я пiсля третьої-п’ятої лактацiї вважається остаточною i не змiнюється.
Оцiнюючи вим’я первiсток, необхiдно пам’ятати, що його промiри збiльшуються з кожним наступним отеленням до третьої-п’ятої лактацiї.
Ширина вим’я до третього отелення збiльшується на 28-30%, обхват вим’я на 20%. Довжина i дiаметр дiйки з вiком трохи збiльшується в незначної кiлькостi корiв.
Видовження вим’я наперед встановлюється за вiдстанню його переднього краю до пуповини, яка не у всiх корiв буває помiтною. У такому випадку умовно проводять вертикальну лiнiю з крайнього виступу маклока i вимiрюють вiдстань до переднього краю вим’я. Довжина переднього краю вим’я вiд вертикальної лiнiї вперед для первiсток бажана 4-8 см, а для корiв старшого вiку 8-10 см та бiльше. Чим бiльша поширене вим’я вперед, тим воно об’ємнiше, має кращу площу прикрiплення i в таких корiв рiдше буває вiдвисле вим’я з вiком. Для машинного доїння бажане не дуже велике вим’я, важливо, щоб воно було поширене далеко вперед по череву корови, щiльно прилягало до тулуба, всi його частки були рiвномiрно розвиненi.
Легкiсть, швидкiсть i повнота видоювання також характернi ознаки для визначення придатностi корiв до машинного доїння.
Форму вим’я класифiкують на: чашоподiбна, ванноподiбна, округла, козяча. Чашоподiбне вим’я розвинене у ширину, має достатню площу прикрiплення. Чим старша корова за вiком, тим глибше стає вим’я. При чашоподiбному вименi дiйки розвинутi рiвномiрно, дно вим’я рiвне.
Встановлено також, що корови з чашоподiбною формою вим’я вiдносно скорiше видоюється. Швидкiсть молоковiддачi корiв впливає на пiдвищення продуктивностi працi доярок.
Ванно подiбне вим’я вважають найбiльш придатним для промислової технологiї виробництва молока iз-за прикрiплення його до черева корови.
Округле вим’я має невелику площу прикрiплення, звужується вниз, дiйки зближенi, переднi чвертi вим’я розвиненi слабо. Корови з таким вим’ям частiше хворiють на мастит. Дно вим’я знаходиться нижче скакового суглобу. Це завдає багато незручностей при машинному доїннi, бо доїльнi стакани розмiщуються близько вiд пiдлоги, молочнi труби перегинаються, що затримує вiдсисання молока.
Козине вим’я характеризується слабким розвитком переднiх часток, а заднi часто вiдвисають. Дiйки розташованi одна вiд одної. Форма вим’я стiйко успадковується нащадками, не рекомендується залишати ремонтний молодняк для поповнення стада. Корови, як правило, мають майже однакову кiльсть молока з правої i лiвої половини вим’я.
Велике значення має прикрiплення вим’я. Найцiннiшим є вим’я з щiльним прикрiпленням. Вiдбiр корiв до машинного доїння проводять з обов’язковим врахуванням їх тугодiйкостi. Тугодiйнi корови систематично не додають певну кiлькiсть молока, в наслiдок чого рiзко зменшують молочну продуктивнiсть, швидко само запускаються.
При видоюваннi таких корiв втрачається багато часу до (10-15 хв машинного доїння). Таких корiв у стадi буває 10-15% у цих корiв дiйковий канал вузький, внаслiдок чого машинне доїння малоефективне.
Слiд врахувати, що високий вакуум негативно впливає на функцiю сфiнктера дiйки. У легкодiйних корiв, якщо вакуум перевищує допустимi норми сфiнктер часто вивертається протягом всього доїння. Тому не рекомендується легкодiйних корiв доїти першими, особливо у молокопровiд, коли вiн ще не заповнений молоком i вакуум тимчасово перевищений.
На швидкiсть видоювання корiв впливають не тiльки властивостi сфiнктера. Стiнки дiйки теж скорочуються i досить активно впливають на хiд доїння. Отже, на легкiсть видоювання впливає ряд факторiв i вiдбiр корiв буде ефективним при врахуваннi комплексу морфологiчних i фiзiологiчних ознак.
Таблиця 9 Залежнiсть молочної продуктивностi вiд форми вим’я за першу лактацiю
Форми им’я
|
Кiлькiсть корiв, голiв
|
Молочна продуктивнiсть
|
| Надiй, кг
|
Вмiст жиру, %
|
Молочний жир, кг
|
Ванноподiбна
Округла
|
20
25
25
10
|
2345±23,1
2174±17,8
2038±18,4
|
3,56±0,02
3,56±0,02
3,57±0,02
3,58±0,03
|
83,5±2,0
77,4±2,6
|
З результатiв таблицi 9 видно, що найвищий надiй був у корiв з ванно подiбною формою вим’я i складав 2345 кг молока за лактацiю. Корови з козячою формою вим’я мали надiй 1875 кг молока, що на 470 кг менше за показник групи корiв з найбiльш придатною до промислової технологiї виробництва молока формою вим’я.
Форми вим’я
|
Кiлькiсть корiв, голiв
|
Молочна продуктивнiсть
|
| Надiй, \ кг
|
Вмiст жиру, %
|
|
Ванноподiбна
Чашеподiбна
Округла
|
20
25
25
10
|
2520±24,7
2407±21,0
2275±19,4
2117±27,2
|
3,57±0,02
3,59±0,03
3,58±0,02
3,60±0,03
|
90,0±2,1
81,4±2,8
76,2±3,7
|
вiдповiдно аналогiв з округлою та козячою формою.
Аналогiчнi результати молочної продуктивностi з залежностi вiд форм вим’я отриманi i вiд корiв другої лактацiї, так корови з ванноподiбною формою вим’я на 276 кг переважали своїх ровесниць з чашоподiбною формою, на 550 i 723 кг аналогiв з округлою та козячою формою.
Таблиця 11.
Залежнiсть молочної продуктивностi вiд форми вим’я за III лактацiю
Форми вим’я
|
|
Молочна продуктивнiсть
|
|
Надiй, кг
|
Вмiст жиру, %
|
Молочний жир, кг
|
Ванноподiбна
Округла
|
20
25
25
10
|
3025±31,8
2749±26,4
2475±25,1
2302±43,8
|
3,62±0,03
3,61±0,02
3,62±0,02
3,63±0,04
|
99,2±2,9
89,6±2,5
83,4±4,0
|
Аналiзуючи данi таблицi 11 слiд вiдзначити. Що i за третю лактацiю спостерiгається аналогiчна закономiрнiсть, як за першу та за другу лактацiях, а саме найвищий надiй (3025 кг) i найбiльший вихiд молочного жиру (109,5 кг) мали корови з ванноподiбною формою вим’я. Найменший надiй та вихiд молочного жиру за лактацiю мали корови з козиною формою вим’я. Однак, вмiст жиру був найвищий i становив 3,6%.
Тривалiсть доїння визначають при допомозi секундомiра, починаючи з часу, коли в оглядових конусах доїльних стаканiв (прозорiй нижнiй частиннi колектора) з’являться першi цiвки молока, до закiнчення машинного додоювання з точнiстю до 0,1 хв. Для цього перед проведенням контрольного доїння циферблат секундомiра дiлять червоною фарбою на десятi частки хвилини (0,1 хв=6с). Тривалiсть доїння за добу визначають як суму часу доїння вранцi, в обiд i ввечерi – при триразовому i вранцi та ввечерi – при дворазовому доїннi.
Спiввiдношення надоїв в частках вим’я виражають в % i записують так:
Лiва передня 23,7
Права задня 25,8
Права передня 23,8
Таблиця 12 Залежнiсть швидкостi молоковiддачi вiд форми вим’я
| Форма вим’я
|
Кiлькiсть корiв, голiв
|
Швидкiсть молоковiддачi, кг/хв
|
| Ванно подiбна
Чашоподiбна
Округла
Козяча
|
20
25
25
10
|
1,49±0,02
1,32±0,02
1,27±0,02
1,18±0,03
|
З наведених даних таблицi 12 видно, що первiстки з ванно подiбною формою вим’я мали швидкiсть молоковiддачi 1,49 кг/хв., з чашоподiбною – 1,32 кг/хв. І саму низьку – 1,18 кг/хв. З козячою формою вим’я. Порiвнюючи швидкiсть молоковiддачi корiв-первiсток з рiзною формою вим’я слiд вiдмiтити, що найвищою вона була у корiв з чашоподiбною формою i найвищою у аналогiв з козячою формою. Бажано, щоб в кожнiй частцi вим’я продукувалося приблизно однакова кiлькiсть молока. Важливим показником, який характеризує дiяльнiсть молочної залози, є рiвномiрнiсть розвитку окремих часток вим’я. Загальноприйнятим критерiєм рiвномiрностi розвитку вим’я є iндекс вим’я, який вивчався в днi контрольного доїння.
Таблиця 13. Мiнливiсть iндексу вим’я в залежностi вiд його форми у корiв-первiсток
| Форма вим’я
|
Кiлькiсть корiв, голiв
|
Індекс вим’я, %
|
| Ванно подiбна
Округла
Козяча
|
20
25
25
10
|
44,0±0,49
42,8±0,22
41,2±0,30
36,1±0,53
|
Корови-первiстки з ванноподiбною формою вим’я мали найбiльший iндекс вим’я – 44,0%, з чашоподiбним – 42,8%, а з козиним – 36,1%.
Таким чином, iз результатiв проведених дослiджень випливає, що найкраще пристосованi до машинного доїння корови з ванно подiбною формою вим’я.
4. 3 Годiвля та утримання великої рогатої худоби для реалiзацiї генетичного потенцiалу тварин
В реалiзацiї генетичного потенцiалу тварин (майбутня молочна продуктивнiсть, племiннi та м’яснi якостi) вирiшального значення набувають умови їх годiвлi та утримання вiд народження i до статевої зрiлостi. Правильно органiзоване iнтенсивне вирощування молодняку дає можливiсть повнiстю використовувати бiологiчнi закони, якi дозволяють керувати його ростом i розвитком забезпечення молодняку з дня його народження i до забою повноцiнною годiвлею, належним доглядом i утриманням, дає високi показники приросту живої маси, показники продуктивностi, оплату корму i якiсть м’яса.
кормом для телят є молоко, норма випойки якого залежить вiд живої маси тварини, запланованого середньодобового приросту. Добова норма в цей перiод складає 5-7 кг на голову.
Новонародженим телятам перший раз випоюють не менше 1-1,5 кг молозива через 1,5-2 години пiсля народження. Молозиво телята повиннi споживати 7-8 днiв пiсля народження не менше 3-4 рази на добу. З 10 дня їм починають випоювати незбиране, збиране молоко, ЗЦМ вiдповiдно до прийнятої в господарствi схеми годiвлi.
i напувалками.
чистих примiщеннях. Норма навантаження на одного скотаря 50-75 голiв молодняку.
З метою кращого розвитку рубця i можливостей для бiльшого споживання сiна та пасовищної трави при вирощуваннi телиць необхiдно ранiше привчати до поїдання грубих кормiв. У зв’язку з цим випоювання збираного молока слiд закiнчити до 4-мiсячного вiку, як це передбачається схемою годiвлi.
Комбiкорм для теличок до 6-мiсячного вiку є основною складовою частиною рацiону, необхiдного для збалансування його за енергiєю, перетравним протеїном, кальцiєм, фосфором i кухонною сiллю.
Орiєнтовний склад комбiкорму для теличок в межах можливих змiн (вiдсоток за масою): дерть пшенична – 15 (12-17), дерть ячмiнна – 12 (10-14), дерть горохова – 10 (3-12), дерть з кукурудзяних стрижнiв – 13 (11-15), макуха (шрот) – 10 (8-12), трав’яне борошно – 5 (4-6), дрiжджi кормовi- 3,5 (2-4), знефторений фосфат – 2 (1,5-2,5), сiль кухонна – 1,5.
В 1 кг такого комбiкорму мiститься 0,95 к. од. або 11,1мДж, 145 г перетравного протеїну, 10 г кальцiю, 8-9 г фосфору i 7-10 г каротину.
В конкретних умовах господарства зазначений склад сумiшi може в певнiй мiрi змiнюватися як за якiсним, так i за кiлькiсним складом.
Однак, при цьому показники поживностi за основними елементами повиннi бути обов’язково збалансованими.
Ремонтних телиць з успiхом можна вирощувати, використовуючи замiнники незбираного молока, що збирається пiдприємствами молочної промисловостi. Випоювання телицям замiнника незбираного молока починається з другої декади життя, повнiстю змiнюючи добову даванку молока протягом двох тижнiв. Замiнник розчиняють в теплiй водi (40-50%) у спiввiдношеннi 1:8, тобто до 1 кг сухого замiнника додають 7 л води i випоюють за нормами незбираного молока.
Норми годiвлi лактуючих корiв визначають залежно вiд їх живої маси, рiвня надоїв та жирностi молока, вiку та вгодованостi. У перiод роздоювання норму годiвлi пiдвищують на 2-4 кг к. од. коригують норми годiвлi 2-3 рази на мiсяць пiсля проведення контрольних доїнь. Норми розрахованi на повновiкових корiв, якi мають середню вгодованiсть.
При органiзацiї годiвлi корiв у перiод роздоювання, особливу увагу звертають на забезпечення їх питною водою i кухонною сiллю згiдно норми.
Таблиця 14
| Корми
|
|
|
П/П, г
|
|
Клiтковина, г
|
|
Са, г
|
Р, г
|
|
Сiль, г
|
| Потреба
|
|
10
|
1000
|
12,5
|
2900
|
900
|
68
|
48
|
450
|
68
|
| Солома
Силос кукурудзи
Жом
кислий
Брага хлiб.
аС
Всього
+-до потреби
|
6
20
7
10
10
0,06
|
1,8
4
2,24
1
0,7
9,74-0,26
|
73,2
268
278,6
75
144
838,8
-1612
|
5,22
5,0
2,58
1,14
0,5
14,44
+1,94
|
2250
1440
847
390
54
49981
+2081
|
18
300
70
300
11
429
-471
|
22,8
32
39,2
14
4
112
+44
|
10,8
10
6,3
2
7
36,1
11,9
|
-
300
140
-
-
440
-10
|
-
-
-
-
-
68
-
|
Кiлькiсть згодованих концентратiв за перiод роздоювання залежить вiд якостi грубих кормiв.
Годiвля корiв здiйснюється згiдно розпорядку дня 2-3 рази на день.
Годiвлю дiйних корiв в господарствi проводять не на належному рiвнi, тварини не повнiстю забезпечуються всiма поживними речовинами, тому, що господарство не повнiстю забезпечене кормами.
В господарствi велика увага надається правильному проведенню отелень та належному вирощуванню молодняку. Отелення корiв проводиться в спецiальних родильних боксах. Там корова знаходиться пiсля отелення 2-3 днi. В цей перiод народжене теля перебуває на пiдсосi.
У першi два днi пiсля отелення коровi згодовують лише доброякiсне сiно 2-3 кг i пiйло 2 рази на добу (0,5 кг пшеничних висiвок на вiдро теплої води). На 3-4 день дають їй коренеплоди, потiм сiнаж, силос, сiчку соломи. Лише на 8-10 день пiсля отелення коровi згодовувати всi корми згiдно норми.
Якщо в органiзмi корови не був створений запас поживних речовин пiд час перебування її в сухостої, то ефективнiсть роздоювання значно понижується. Правильна годiвля корiв у сухостої та належно проведене роздоювання пiдвищує молочну продуктивнiсть корiв за лактацiю на 200-400 кг i дозволяє одержати надiй близький до генетичних задаткiв тварини.
Якщо корова через певний час вже не реагує збiльшенням надою на додатковий кормовий аванс, вона вважається роздоєною i переводиться на рацiон, у вiдповiдностi з її живою масою i продуктивнiстю. При цьому високi надої молока ще зберiгаються 40-60 днiв.
З ходом лактацiї i тiльностi корiв їх надої починають зменшуватися. В цих умовах немає потреби iндивiдуального догляду за тваринами i тому проводиться групова годiвля. Їм можна згодовувати велику кiлькiсть менш цiнних кормiв, зокрема силосу, жому, браги, а влiтку – зеленої маси. Проте рацiони корiв повиннi бути забезпеченнi необхiдними поживними, мiнеральними i бiологiчно активними речовинами згiдно встановлених норм. На 1 к. од. повинно припадати не менше 110 г перетравного протеїну. Слiд звернути увагу на рiвномiрне згодовування всiх кормiв протягом дня у виглядi сумiшей, оскiльки для нормального перебiгу бродильних процесiв у передшлунках та iнтенсивного синтезу мiкробного бiлка необхiдно, щоб всi поживнi, мiнеральнi i бiологiчно активнi речовини.
В лiтнiй перiод корiв бажано випасати на культурних пасовищах. Для їх пiдгодiвлi найкраще використовувати зелену масу бобово-злакових або бiльш складних сумiшей (конюшина з тимофiївкою, кукурудза з бобами i соняшником, люпин з вiвсом, ячмiнь з горохом тощо). Для пiдгодiвлi корiв у лiтнiй перiод використовують також концентрати.
то в лiтку включають до рацiону 2 кг сiчки соломи, здобленої мелясою (0,3 кг). Обов’язково домiшують до концентратiв(дерть ячмiнна – 1 кг) префiкс (50 г) i сiль кухонну (100 г). Молода зелена маса повнiстю поїдається коровами. Таким чином, повноцiнна годiвля тiльних сухостiйних корiв за деталiзованими нормами, правильно органiзований процес роздоювання корiв, фазова годiвля їх пiсля роздоювання сприяє значному пiдвищенню продуктивностi тварин, що робить процес виробництва молока в господарствi рентабельним.
За два мiсяцi до отелення корову запускають i не доять. Це перiод сухостою. Рацiон тiльної сухостiйної корови залежить вiд вiку, живої маси, вгодованостi та очiкуваного надою. Правильне утримання та годiвля корiв у сухостiйний перiод дозволяє створити в органiзмi тварини необхiднi запаси поживних речовин для майбутньої лактацiї, а також для розвитку плода, який швидко розвивається в останнi два мiсяцi тiльностi. Необхiдно, щоб за перiод сухостою жива маса корови збiльшилась на 10-12% (50-60 кг) i тварина набула заводської вгодованостi. Теля, яке народилося вiд такої корови, як правило, є добре розвинутим i має живу масу приблизно 7% вiд маси матерi.
V. Економiчна ефективнiсть дослiдження
В умовах переходу до ринку важливою умовою ефективного ведення молочного скотарства є використання всiх факторiв, якi впливають на кiлькiсть i якiсть виробленої продукцiї.
Виробництво молока на промисловiй основi вимагає стандартизацiї тварин, якi б вiдповiдали вимогам прогресивної технологiї. Важлива роль при цьому вiдводиться пiдбору тварин за швидкiстю молоковiддачi, що в кiнцевому рахунку буде мати значний вплив на пiдвищення продуктивностi працi, собiвартiсть та рентабельнiсть виробництва молока. Основну увагу слiд придiлити якiсному полiпшенню продуктивностi тварин, а не на рiст поголiв’я. При стабiльному поголiв’ї рiст продуктивностi тварин дозволяє збiльшити виробництво продуктiв тваринництва без значних додаткових капiталовкладень.
Нами була проведена економiчна оцiнка молочної продуктивностi корiв української чорно-рябої молочної породи з рiзною формою вим’я за три лактацiї результати оцiнки наведенi в таблицi 19.
Із наведених даних в таблицi 19 видно, що в стадi бiльше зустрiчаються корови з чашоподiбною та округлою формами вим’я. Однак, найвищий надiй виявили в корiв з ванноподiбною формою, якiй становив 2769 кг молока базисної жирностi. Корови з козячою вим’ям мали найнижчi показники продуктивностi – 2221 кг молока за три лактацiї базисної жирностi. В даному випадку економiчна ефективнiсть будь-якого виробництва характеризується його рентабельнiстю, яка залежить вiд собiвартостi продукцiї, складовою якої є затрати на виробництво одиницi продукцiї. Тобто зменшення затрат приводить до збiльшення рентабельностi. Пiдвищення продуктивностi корiв, продуктивностi працi та зменшення собiвартостi в групi корiв з ванноподiбним вим’ям призвело до збiльшення чистого доходу та пiдвищення рентабельностi виробництва молока, яка становила 16%, а у корiв з чашоподiбною, округлою i козячою вiдповiдно – 11,5; 7,4 та 55%.
| Показники
|
Форма вим’я
|
| Ванно подiбна
|
Чашо подiбна
|
Округла
|
Козяча
|
| Кiлькiсть корiв, голiв
Надiй на корову в рiк, кг
Вмiст жиру в молоцi, %
Затрати на утримання корови в рiк, кг
Собiвартiсть 1 ц молока, грн.
Реалiзацiйна цiна 1 ц молока, грн.
Рентабельнiсть,%
|
20
2630
3,58
2769
1384,5
1606,0
50
58,0
221,5
16,0
|
25
2443
3,59
2580
1341,6
1496,4
52
58,0
154,8
11,5
|
25
2263
3,59
2389
1290,1
1385,6
54
58,0
95,5
7,4
|
10
2098
3,60
2221
1221,6
55
58,0
66,6
5,5
|
Таким чином, з економiчної точки зору доцiльно розводити корiв з ванно – та чашоподiбною формою вим’я продуктивнiсть яких пiдвищить рентабельнiсть виробництва молока.
VI. Охорона працi
У законi України «Про охорону працi» прийнятому Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року вiдображено конституцiйне право громадян нашої держави на охорону їх життя i здоров’я у процесi трудової дiяльностi. Дiя закону поширюється на всi пiдприємства, установи i органiзацiї незалежно вiд форм власностi i виду їх дiяльностi, на всi працюючих незалежно вiд їх посади i рiвня i рiвня квалiфiкацiї.
Охорона працi – комплекс заходiв, якi передбачають створення всiх необхiдних (оптимальних умов) для нормальної високопродуктивної працi працiвникiв в будь-якiй галузi народного господарства.
Питанню охорони працi в ПСП «Правда» Млинiвського району Рiвненської областi придiляється велика увага. Керiвник господарства разом iз профспiлковим комiтетом розробляють плани заходiв по охоронi працi i забезпечують їх виконання. Адмiнiстрацiя несе вiдповiдальнiсть за нормальний стан санiтарно-побутових умов у примiщеннях, забезпечення працiвникiв господарства засобами iндивiдуального захисту, спецодягом, захисними пристосуваннями, лiтературою, iнструкцiями, плакатами по охоронi працi, а також за органiзацiєю курсiв i семiнарiв по навчанню працiвникiв. Керiвник господарства систематично перевiряє стан охорони працi в господарствi i щорiчно представляє в район звiт по травматизму.
Головнi спецiалiсти господарства ведуть контроль за станом охорони працi на всiх виробничих дiлянках i здiйснюють заходи по усуненню наявних недолiкiв.
Керуючий вiддiлками, завiдуючий фермами, рiльничими бригадами, керiвники механiзованих загонiв проводять iнструктаж по охоронi працi i не допускають осiб, якi не мають посвiдчень, слiдкують за наявнiстю i станом засобiв захисту, огороджень i запобiжних пристроїв, за санiтарним станом виробничих дiлянок.
Стан охорони працi на всiх виробничих дiлянках контролює iнженер з охорони працi. Вiн разом iз профспiлковою органiзацiєю, головними спецiалiстами i керiвниками виробничих пiдроздiлiв розробляє план з охорони працi в цiлому по господарству i контролює його виконання. Інженер з охорони працi веде облiк нещасних випадкiв, бере участь i їх розслiдуванi, вивчає причини травматизму на виробництвi i вносить рекомендацiї по їх запобiганню.
Адмiнiстрацiя господарства проводить iнструктаж з працiвниками: вступний, iнструктаж на робочому мiсцi, перiодичний i курсове навчання. Вступний iнструктаж проводить iнженер з охорони працi при прийнятi працiвникiв на роботу. На вступному iнструктажi вiн знайомить працiвникiв iз заходами з охорони працi, з їх обов’язками у випадку пожежi.
Інструктаж на робочому мiсцi проводиться в господарствi керiвниками вiддiлень, бригадирами, завiдувачами ферм i фiксується в журналi реєстрацiї iнструктажу з технiки безпеки. Вони знайомляться з всiєю специфiкою технологiчного процесу на робочому мiсцi, особливостями будови машин, установок, правилами їх експлуатацiї, вказують можливi небезпечнi мiсця i шляхи їх попередження, роз’яснюють як i коли слiд користуватися засобами iндивiдуального захисту, спецодягом i взуттям.
Розгляд нещасних випадкiв проводиться керiвниками виробничої бригади, iнженером з охорони працi, старшим iнспектором з охорони працi. Вони вивчають на мiсцi виробничу обстановку, виясняють всi обставини нещасного випадку та його причини.
Результати розгляду нещасного випадку оформляють актом за формою (Н-1). Акт складають в чотирьох примiрниках i передають керiвниковi господарства.
Адмiнiстрацiя господарства забезпечує належне технiчне обладнання всiх робочих мiсць i створює для них умови працi передбаченi правилами з технiки безпеки. Для покращення умов працi працiвникам видається спецодяг, чоботи, рукавицi.
В господарствi проводиться регулярне навчання працiвникiв тваринництва правил технiки безпеки, а також виконується дiюче законодавство з охорони працi, iнструкцiй, положень з питань технiки безпеки i виробничої санiтарiї при використанi машинно-тракторного парку, догляду за тваринами.
До роботи на машинах i механiзмах, якi встановлено на тваринницьких фермах допускаються особи не молодше 16 рокiв, якi ознайомленi i пройшли iнструктаж з технiки безпеки.
Всi ферми обладнанi громовiдводами пожежними щитами, i необхiдним iнвентарем. Всi електроустановки заземленнi.
примiщеннях знаходяться в межах зоотехнiчних норм.
Щоб не було нещасних випадкiв при обслуговуваннi корiв майстри машинного доїння повиннi знати основнi правила технiки безпеки при утриманнi тварин i догляду за ними. Потрiбно дотримуватись цих правил, а також знати правила першої медичної допомоги потерпiлому при нещасному випадку.
Для транспортування тварин машини спецiально обладнують. Всi роботи по догляду за хворими тваринами виконуються в спецодязi, який пiдлягає перiодичнiй дезiнфекцiї.
Для порiвняльної оцiнки виробничого травматизму в господарствi порiвнювали два показники: коефiцiєнт частоти i важкостi травматизму.
Коефiцiєнт частоти травматизму визначають за формулою:
Кч= Т/ Р×1000
Де Т – число травм за звiтний перiод;
Р – середнє число працюючих.
Коефiцiєнт частоти травматизму (Кч) – середнє число потерпiлих пiд час нещасних випадкiв, що припадає на 1000 працюючих.
Кч=1/116= 8,6
Отже, коефiцiєнт частоти травматизму в господарствi за 2002 рiк становив 8,6.
Коефiцiєнт важкостi травматизму (Кт) – середнє число людиноднiв, що припадає на один нещасний випадок.
В ПСП “Правда” за останнi три роки нещасних випадкiв серед працiвникiв не зареєстровано. За органiзацiєю i станом протипожежної охорони в господарствi несе вiдповiдальнiсть керiвник пiдприємства.
протипожежнi пости, якi забезпеченi необхiдним iнвентарем. У пожежних резервуарах з водойм встановленнi мотопомпи i насоси.
Правилами протипожежної охорони заборонено:
- використовувати на територiї ферми вiдкритий вогонь;
- зберiгати бензин, гас, спирт, мастила та iншi легкозаймистi матерiали у виробничих i службових примiщеннях;
- вiдiгрiвати труби центрального опалення, водопроводу вiдкритим вогнем.
Для гасiння пожеж на фермi необхiдно забезпечити роботу технiчних засобiв пожежегасiння певною кiлькiстю води.
×q×t×Z
Де q – нормальний розхiд води (л/сек);
t- розрахункова тривалiсть пожежi, (год);
Z- число одночасних можливих пожеж.
t- 2 години; Z – 1 пожежа; q- 15л/сек.
×15×2×1=108 м3
V= 1/3П×Н/Р2
+Р×r+r2
Р – радiус верхньої основи конуса;
r – радiус нижньої основи конуса
Р= 3 r; Р=6м
V= 1/3П×Н(9 r2
+3r2
+r2
)РР
108=1/3×3. 14×2×13r2
r2
=3×108/3. 14×26=324/3. 14×26=2 м
×3,14×2(36+12+4)
Об=1,05×104=109,2м=110м3
3
3
; запас Оз=2м3
3
.
В цiлому стан охорони працi в господарствi знаходиться на належному рiвнi:
1. Регулярно проводити iнструктаж з технiки безпеки на фермах.
3. Оформити куток з охорони працi.
4. Покращити роботу по вивченню правил технiки безпеки.
VII. Охорона природи
Особливо велика увага охоронi навколишнього середовища придiляється в даний час, коли вплив людини на природне середовище по всiй iнтенсивностi, величинi i складностi перевищує здатнiсть природи до само вiдтворення.
Охорона природи – це планова система державних i мiжнародних суспiльних заходiв, спрямованих на рацiональне використання, охорону i вiдновлення природних ресурсiв та захист оточуючого середовища вiд забруднення природних ресурсiв для створення оптимальних умов iснування людського суспiльства, задоволення матерiальних та культурних потреб нинiшнього i майбутнiх поколiнь людства.
Природа завжди володiла естетичним впливом на людину, будучи джерелом високих емоцiй. Охорона краси природи для задоволення естетичних потреб приймає все бiльше значення. Близько до цього є виховне значення природи. Воно викликає високе почуття патрiотизму, бажання бережливого вiдношення до природи i турботу до живих iстот. Особливе значення має науковий аспект охорони природи. Вiн необхiдний для вивчення еволюцiї i пошукiв шляхiв управлiння органiзмами в iнтересах людини.
Охорона природи, як проблема охоплює широке коло рiзноманiтних питань, зв’язаних з економiчними питаннями використання природних ресурсiв, необхiдних для розвитку промисловостi i сiльського господарства. В останнiй час великого значення набув оздоровчо-гiгiєнiчний аспект охорони природи в зв’язку з забрудненням атмосфери i води, а також оздоровчим значенням природи i вiдпочинку у лiкуваннi людей.
Сiльське господарство в даний час стало поряд з промисловiстю могутнiм фактором впливу на природу, викликаючи в нiй великомасштабнi i рiзноманiтнi змiни. Пiд впливом сiльського господарства змiнюється грунт, рослиннiсть, тваринний свiт, якiсть атмосферного повiтря i води, умов еволюцiї багатьох видiв органiзмiв. Цi змiни здiйснюють вплив на все народне господарство, здоров’я i спадковiсть людей.
рiзних галузей, всiх країн свiту неможливе вирiшення екологiчних питань.
Приватне сiльськогосподарське пiдприємство ”Правда”, а саме його працiвники придiляють належну увагу охоронi навколишнього середовища. По берегах ставкiв збiльшують кiлькiсть зелених насаджень, щоб запобiгти їх замуленню, виключена можливiсть забруднення водоймищ стiчними водами. Стiчнi води, якi надходять iз тваринницьких примiщень використовують на полях для зрошування. Там проходить ґрунтова очистка води, яка має двояке значення. Перш за все верхнiй шар затримує всю бактерiальну флору i по-друге, при зрошуваннi пiдвищується врожай кормових культур i трав.
Основнi масиви лiсу розташованi в пiвнiчнiй та пiвденно-схiднiй частинi господарства. На територiї лiсового масиву вiдведеннi дiлянки, на яких насадженi лiкарськi дерева, iз них дика яблуня горобина, калина.
Забруднення ґрунту може бути при нерозумному застосуваннi отрутохiмiкатiв. Стiйкi гербiциди, iнсектициди (ДДТ) i iн. Отрутохiмiкати нагромаджуються в ґрунтi та сприяють хiмiчному забрудненню ґрунту, викликаючи загибель ґрунтових мiкроорганiзмiв.
Для покращення родючостi земель регулярно проводять оранки, культивацiю i удобрення ґрунтiв.
В господарствi також проводяться заходи по охоронi та покращення лук, пасовищ, лiсових насаджень.
Для економiчного i високоефективного використання пасовищ худобу випасають тiльки загiнним способом. Випасання починають при висотi травостою не менше 15-18 см. Для збiльшення родючостi пасовища регулярно удобрюють.
VIII. Цивiльна оборона
Ведення сiльського господарства в умовах радiоактивного забруднення.
радiацiйного впливу є зовнiшнє випромiнювання вiд радiоактивних опадiв та випромiнювання вiд радiонуклiдiв, що потрапили в органiзм. У зв’язку з цим велике значення мають данi про рiвнi радiоактивностi, щiльнiсть забруднення угiдь радiонуклiдами, радiонуклiдний склад радiоактивних випадань, а також їх бiологiчна доступнiсть.
У господарствах, розташованих на територiях забруднених радiонуклiдами, ступiнь забруднення продукцiї тваринництва залежатиме вiд складу рацiону та способу утримання тварин. Значна нерiвномiрнiсть радiоактивного забруднення територiї визначає можливостi i характер органiзацiї тваринництва.
Найвищi рiвнi забруднення продукцiї тваринництва спостерiгаються при екстенсивному типi годiвлi тварин, коли використовуються корми з природних лугiв i пасовищ. Зниження рiвнiв забруднення окремих кормiв i рацiону тварин в цiлому, зменшення переходу радiонуклiдiв з рацiону в продукцiю можна досягти при використаннi iнтенсивностi в системi землеробства, стiйлового утримання тварин з органiзацiєю рацiональної кормової бази, змiнi складу рацiону, а також спецiальними заходами, якi зменшують перехiд радiонуклiдiв у продукцiю тваринництва.
Заходи щодо створення кормової бази, утримання та годiвлi сiльськогосподарських тварин на територiях, забруднених радiонуклiдами повиннi зводитися до мiнiмального забруднення тварин i тваринницької продукцiї радiонуклiдами. Характер органiзацiйних заходiв залежить вiд складу сумiшi радiонуклiдiв, якi знаходяться в навколишньому середовищi, їх вiку та перiоду напiврозпаду.
тварин викликає пiдвищене накопичення хрому в молоцi та яйцях. Тому, при складаннi рацiону для продуктивних корiв i птицi необхiдно рекомендувати рацiон повноцiнний та збагачений кальцiєм. При забрудненнi територiї хромом слiд мати на увазi, що рацiон тварин повинен бути збалансований за вмiстом у ньому калiю.
перiодично уточнювати дози солей мiкроелементiв для пiдкорму тварин на основi даних про вмiст мiкроелементiв в кормах, молоцi, органах i тканинах.
У перший рiк пiсля радiоактивного забруднення сiльськогосподарських угiдь, якщо воно сталося в перiод вегетацiї рослин, основний шлях надходження радiонуклiдiв у сiльськогосподарську продукцiю – аеральне забруднення рослин.
При цьому радiонуклiди, що осiли на землю, перебуватимуть на її поверхнi, i при обробцi посiвiв можуть бути пiднятi в повiтря i повторно забруднити рослини. Це слiд враховувати при проведеннi сiльськогосподарських робiт. Тому для зменшення вторинного забруднення надземної маси рослин їх слiд обробляти так, щоб зменшити пилоутворення за рахунок пiднiмання забруднених частинок грунту. Слiд скоротити кiлькiсть мiжрядних обробiткiв посiвiв просапних культур, здiйснюючи їх на вологому ґрунтi. Треба максимально використовувати прополювання гербiцидами за допомогою сiльськогосподарської авiацiї.
При закладаннi коренебульбоплодiв у бори, з майданчика де здiйснюватимуть буртування, знiмають шар гранта завдовжки 5 см, а борти накривають не забрудненим ґрунтом з шару, що розташований нижче.
Грунт пiд посiв озимих, пiсля збирання попередньої культури, обробляють внесенням вапна на поверхню (з розрахунку 5 т/га) пiд час оранки. Орють плугами без передплужникiв, не руйнуючи стернi, на глибину, що перевищує глибину звичайної оранки на 4-5 см. Це дає змогу в наступнi роки при обробцi ґрунту не зачiпати забруднений шар, перемiщений пiд орний горизонт.
Оскiльки технологiя заготiвлi сiна передбачає багаторазове перегортання скошеної маси, то значно збiльшує забруднення корму, рекомендується замiсть сiна заготовляти сiнаж та силос. Сiно для молодняка заготовляють згiдно з прийнятою технологiєю (зменшивши кратнiсть перегортання, з пiдбиранням валкiв прес пiдбирачем).
Силос iз сiяних багаторiчних та однорiчних трав краще заготовляти без прив’ялювання скошеної трави у валках. трав’яне борошно слiд заготовляти з зеленої маси без попереднього прив’ялювання її у валках. При цьому максимально кiлькiсть борошна гранулюють ї зберiгають у затареному виглядi.
Пiдвищення врожайностi лук, втравлювання травостою, якi досягли пасовищної зрiлостi, є факторами “розбавлення” радiонуклiдiв у кормах. Тому всi заходи, спрямованi на пiдвищення продуктивностi лук i пасовищ, сприятимуть зменшенню забруднення корму. Пiсля чергового втравлювання або укосу травостоїв здiйснюють поверхневе вапнування (3 т/га), вносять мiнеральнi добрива (азот, калiй) з наступним боронуванням, i по можливостi, поливом для утримання наступного бiльш високо врожайного укосу.
Надходження радiонуклiдiв у навколишнє середовище може спричинити значне зовнiшнє i внутрiшнє опромiнювання сiльськогосподарських тварин, тому розробка способiв усунення або обмеження потрапляння радiонуклiдiв у рацiон сiльськогосподарських тварин має виключно велике значення для ведення тваринництва на територiї з пiдвищеною щiльнiстю радiоактивного забруднення.
Вирiшальне значення в цей перiод має негайне виключення з рацiону кормiв, рiвень забруднення яких вищий за допустимий.
Якщо запас кормiв у господарствi обмежений, норми годiвлi треба зменшити, щоб забезпечити утримання тварин протягом критичного перiоду без використання забруднених кормiв. При неможливостi регулярного доїння лактуючим тваринам слiд зменшити годiвлю соковитими кормами, а пiдсисний молодняк доцiльно пiдсадити до маток. У зимовий перiод тварин рекомендується годувати концентратним рацiоном i до мiнiмуму скоротити використання сiнного рацiону з природних трав. Усi корми, якi згодовуються тваринам, пiдлягають радiометричному контролю, а рацiон складають так, щоб вмiст радiонуклiдiв не перевищував межi допустимого вмiсту їх у кормах (таблиця 16).
Таблиця 16. Допустимi рiвнi забруднення кормiв, Бк/кг
| Вид корму
|
Худоба молочного напрямку продуктивностi
|
| Сiно
Силос
Сiнаж
Коренеплоди
Зерновi
Зелена маса
Комбiкорми
|
1850
370
1110
370
1850
740
370
|
До пiдстилки для всiх видiв тварин ставляться тi ж вимоги, щодо радiоактивного забруднення, як i до кормiв.
Захист рослин вiд забруднення радiонуклiдами
В аварiйних ситуацiях, пов’язаних з надходженням радiонуклiдiв в природне середовище, сiльськогосподарськi тварини можуть отримати значнi дози зовнiшнього i внутрiшнього опромiнення.
Для збереження поголiв’я сiльськогосподарських тварин, продуктивностi i утримання чистої продукцiї дуже актуально стоїть проблема захисту продукцiї рослинництва в умовах радiоактивного забруднення мiсцевостi.
Радiоактивнi опади забруднюють землю i рослини. Залежно вiд розмiру частинок, на поверхнi рослин може затримуватися 8-25% радiоактивних опадiв, що випали на землю. Цi показники залежать вiд густоти травостою (чим густiший травостiй, тим бiльше затримується радiоактивних опадiв), форми листя i поверхня їх (на опущену i зморщену листка прилипає бiльше радiоактивного пилу, нiж на гладеньку).
Рослини найчутливiшi до опромiнення в раннi фази розвитку. Їх променеве ураження виявляється в гальмуваннi росту i уповiльненнi розвитку, зменшеннi врожаю, а при значних дозах опромiнення, можлива загибель рослин.
Радiонуклiди, якi випали на рослини з атмосфери, частково всмоктуються в середину. Зокрема, через листя найбiльше всмоктується радiонуклiдiв йоду i цезiю, гiрше – радiонуклiдiв стронцiю та iнших елементiв. Радiонуклiди надходять у рослини також з грунту, при цьому легше засвоюються радiонуклiди стронцiю i важче – iзотопи iнших елементiв.
У перiод iнтенсивних радiоактивних опадiв (повiтряний шлях забруднення посiвiв) вiдносно чистiшими будуть коренебульбоплоди та закрите насiння в рослинах гороху, бобiв, кукурудзи, гречки тощо.
Радiонуклiди, якi надходять в рослини через кореневу систему депонуються переважно в листi i стеблах: менше 2 % їх переходить у насiння.
Цезiй – 137 краще, нiж стронцiй – 90 засвоюється через поверхню листя, але гiрше засвоюється з грунту через кореневу систему. У зернi проса, кукурудзи, озимого жита стронцiй-90 накопичений у 3-4 рази менше, нiж у зернi бобових та гречки. Пшениця та овес займають промiжне положення. У бульбах картоплi його накопичується у 4-6 разiв менше, а нiж у коренях кормових, цукрових бурякiв, у 10-20 разiв менше, нiж у коренях брукви i турнепсу. Менше вiд конюшини засвоює стронцiй-90 тимофiївка. Трави природних угiдь накопичують його у 3 рази бiльше, нiж трави на переоранiй землi.
Залежно вiд ступеня забруднення продуктiв рослинництва питання при їх використання вирiшується так:
з полiв, якi мають найвищий рiвень забруднення, продукти слiд направляти на технiчну переробку, або на тривалу само дезактивацiю;
сiно, солому, гичку коренеплодiв, кормову капусту);
з полiв, якi мають низький рiвень забруднення, продукти пiсля перевiрки можна використовувати в їжу людям, або на корм тваринам продуктивного напрямку. При цьому керуються допустимими нормами радiоактивного забруднення продовольства i фуражу.
необхiдно складати окремо. Не рекомендується знищувати або залишати незiбраним врожай навiть на тих полях, де за прогнозами, вiн не може бути використаний в харчових та кормових цiлях.
Весь урожай у процесi збирання вiдповiдно до рiвня забруднення повинен бути розсортований на три групи, з яких продукти 1 групи використовуються в їжу людям; 2 – на корм тваринам; 3 – на технiчну переробку.
Усi сiльськогосподарськi роботи на полях, що забрудненнi радiонуклiдами, дозволяють проводити пiсля зниження радiоактивного забруднення до безпечного рiвня.
людини понад гранично допустимi рiвнi;
час з моменту випадання радiоактивних опадiв до кiнця збирання врожаю поточного року. В харчовий ланцюг людини включається середньо-i довго живучi радiонуклiди, в результатi забруднення рослинних продуктiв та кормiв. Одним з важливих завдань цього перiоду є рацiональне використання уражених посiвiв, покращення догляду за ураженими культурами на полях з метою отримання максимального врожаю, захист зiбраного врожаю вiд забруднення радiонуклiдами;
рокiв) основну небезпеку становить забруднення сiльськогосподарських продуктiв рослинного походження стронцiєм-90, цезiєм-137 та iншими довго живучими радiонуклiдами. Проникаючи значними дозами в рослини стронцiй-90, як i iншi довго живучi радiонуклiди, робить їх практично непридатними для вживання в їжу та на корм тваринам без спецiальної технологiчної переробки.
На територiї, забрудненiй радiонуклiдами, де щiльнiсть забруднення незначна (помiрна зона забруднення), можна розвивати молочне тваринництво, а також вирощувати зерно, овочi, якi при вiдповiднiй переробцi можуть бути використанi в їжу.
У зонi сильного забруднення рекомендується вирощувати коноплi, соняшник та багаторiчнi трави на насiння.
При веденнi сiльськогосподарського виробництва на землях, забруднених радiонуклiдами, слiд пам’ятати, що стронцiй-90 за своїми хiмiчними властивостями подiбний до кальцiю, цезiй-137 – до калiю. Чим багатшi ґрунти на калiй i кальцiй, тим бiльше можливостей для мiграцiї з ґрунту в рослини стронцiю-90 та цезiю-137. Тому, одним з основних органiзацiйних i агрохiмiчних заходiв на землях, забруднених радiонуклiдами, повинно бути зменшення переходу стронцiю-90 i цезiю-137 з ґрунту в рослини.
Висновки та пропозицiї виробництву
1. Продуктивнiсть i розвиток корiв господарства не вiдповiдають вимогам стандарту чорно-рябої худоби. Так за надоєм первiстки на 1722 кг, а повновiковi - на 1801 кг молока мали нижчi показники за стандарт першого класу, а за живою масою вiдповiдно – на 58 та 48 кг.
виявили у корiв з козиним вим’ям з надоєм – вiдповiдно 1875, 2117 та 2302 кг молока.
4. Індекс вим’я та швидкiсть молоковiддачi залежить вiд її форми. У корiв з ванноподiбною формою вим’я iндекс вим’я становив 44,0%, з чашоподiбною 42,8%, з округлою. 41,2% i з козячою 36,1%. Швидкiсть молоковiддачi найвища у корiв з ванноподiбною формою (1,49кг/хв) i найменша з козиною (1,18 кг/хв).
5. В економiчному вiдношеннi найбiльш вигiднi корови з ванно – та чашоподiбною формами вим’я, так як вiд них одержують найбiльшу молочну продуктивнiсть з найменшою собiвартiстю.
Пропозицiї виробництву
В системi зоотехнiчної роботи iз стадом великої рогатої худоби в процесi добору i пiдбору тварин необхiдно звернути увагу на форму i розвиток вим’я корiв, якi мають ванноподiбну i чашоподiбну форму вим’я з рiвномiрно розвинутими частками та цилiндричними i конiчними формами дiйок.
Список використаної лiтератури
1. Автухов І. В., Гриняк Г. М. Охорона працi в сiльському господарствi. -К.: Урожай, 1970. -С. 3-17.
2. Башкеев Б. Д. Справочник по охране труда и техники безопасности в животноводстве. - К.: Урожай, 1990. - С. 210.
3. Гаркавый Ф. Л. Показатели молокоотдачи коров, их значение, взаимосвязь и селекционная оценка.–Труды Латв. с. -х. академии. - 1986. -С. 35-37.
5. Дмитриев Н. Г. Производство молока. Справочник. -М.: Агропромиздат, 1985. -336с.
6. Дрозденко О. Змiни внутрiшньої будови вименi i швидкостi молоковiддачi у корiв з вiком i ходом лактацiї // Молочне i м’ясне скотарство. -1987. -№ 3. -С. 17.
7. Засуха Т. В., Зубець М. В., Сiрацький Й. З. i iн. Розведення сiльськогосподарських тварин з основами спецiальної зоотехнiї. -П.: Аграрна наука, 1999. -512с.
8. Закон України про цивiльну оборону (вiд 3 лютого 1993р.).
9. Закон України про охорону працi (вiд 14 жовтня 1993р.).
10. Зубець М. В. Науковi тенденцiї породоутворення в скотарствi України Вiсник аграрної науки. -1994. -№ 6. -С. 74-84.
11. Зубець М. В., Буркат В.Є., Єфименко М. Я., Хаврук О. Ф. Генезис порiд худоби в Українi //Вiсник аграрної науки. -1996. -№ 3. -С. 3-8.
12. Єфименко М. Я. Українська чорно-ряба молочна порода //Молочно-м’ясне скотарство. -К.:1996. -№1. -с. 5.
15. Інструкцiя по тимчасово допустимих рiвнях радiацiйного зараження. ТДР-1991.
16. Кравченко Н. А. Племенное дело в животноводстве. -М.: Агропромиздат, 1987. -287с.
19. Кос В. Ф., Петрик О. Г., Музика Л.І. Рiст молодняку i молочна продуктивнiсть корiв української чорно-рябої молочної породи рiзних генотипiв//Науковий вiсник ЛДАВМ iм. С. З. Гжицького. -Львiв, 1998. -Вип. 2. -С. 83-87.
20. Костенко В.І., Сiрацький Й. З., Шевченко М.І., Рубан О. Д. Скотарство i технологiя виробництва молока та яловичини. -К.: Урожай, 1995. -470с.
22. Костенко В.І. Функцiональний розвиток вим’я у дочок бугаїв симентальської породи //Вiсник аграрної науки. -2001. -№ 11. -С. 32-35.
23. Кравцiв Р. Й., Столярчук П. З. Порадник для господаря-тваринника. -Львiв, 1998. -С. 10.
24. Майстренко М.І., Плiшко. А. А. Охорона сiльськогосподарських угiдь вiд забруднення. -К.: Урожай, 1985. -С. 114-122.
26. Рубан Ю. Д. Зоотехнические методы и проблема создания и сохранения пород скота //Аграрна наука. -1994. -№4. -С. 47.
27. Рубан Ю. Д. Соврименные задачи селекции //Вiсник аграрної науки. -1997. -№ 2. -С. 38-40.
28. Рубан Ю. Д. Еволюция крупного рогатого скота в современной и будущей селекции. -К.:Аграрная наука, 2000. -240с.
29. Рубан Ю. Д. Скотарство i технологiя виробництва молока та яловичини. -Х.: Еспада, 2002. -576с.
30. Рекомендацiї по веденню сiльського i лiсового господарства в умовах радiоактивного забруднення територiї України в наслiдок аварiї на ЧАЕС на перiод 1991-1996рр.
31. Соколова Г. О., Мамчак І. В., Вахуткевич Н. М. Молочна продуктивнiсть та морфо-функцiональнi властивостi вим’я корiв чорно-рябої породи рiзного походження //Науковий вiсник ЛДАВМ iм.. С. З. Гжицького. -Львiв, 1999. -Вип. 3. -С. 200-221.
32. Ткач Н. М., Нагурська О. С. Жмур А. Й. Особливостi росту i молочна продуктивнiсть корiв української чорно-рябої молочної породи рiзних лiнiй. Науковi працi студентiв ЛДАВМ iм. С. З. Гжицького. 2003. – С. 30-31.
168.
34. Хмельничий Л. М. Ємнiсть вименi як селекцiйна ознака молочної худоби Вiсник аграрної науки, 2003. -№ 2. -С. 47-48.
2000. -Ч. I. -Вип. 6(30). -С. 121-123.
36. Шалева О. М. Господарсько-бiологiчнi особливостi корiв української чорно-рябої молочної породи рiзних виробничих типiв та кревностей в умовах Прикарпаття //Сiльський господар. -2001. -№ 11-12. -С. 8-11.
| 
