Боротьба зі шкідниками сільськогосподарських культур

Боротьба зi шкiдниками сiльськогосподарських культур Вступ Значення: ярий ячмiнь - цiнна продовольча, кормова i технiчна культура. Із зерна скловидного i крупнозерного дворядного ячменю виготовляють перлову i ячмiнну крупи. Ячмiнне борошно добавляють (10-15%) при випiканнi житнього i пшеничного хлiба. Через низьку якiсть клейковини хлiб з чистого ячмiнного борошна малооб'ємний, слабопористий, швидко черствiє. Із зерна ячменю виготовляють сурогат кави, екстракти солоду. Найбiльше ячмiнь використовують на зернофуражнi цiлi. В 1 кг зерна мiститься 1,2 кормовi одиницi i 100 г перетравного протеїну. Зерно ячменю - високопоживний дiєтичний корм з високим вмiстом енергiї для бiльшостi тварин. Широко використовується для вiдгодiвлi свиней. Сало при цьому отримують щiльне, зернистої будови, приємне на смак. До складу комбiкормiв включають 30-50% подрiбненого ячменю, при беконнiй вiдгодiвлi свиней - 60-70% ячменю у складi комбiкорму. Зерно ячменю мiстить багато бiлку (9-12%), вуглеводiв (70-75%). Вмiст пентазонiв 7-11%, сахарози -1,7—2%, клiтковини -3,8-5,5%, жиру -1,6-2,0%, золи - 2-3%. Є також ферменти, вiтамiни (групи В, D, Е, каротин). Протеїн ячменю помiрної розчинностi i задовiльного амiнокислотного складу (в 1 кг зерна мiститься 5,5 г лiзину, 1,7 г триптофану, 2 г метiонiну, 1,9 г цистину). Кормовi властивостi ячменю значно кращi, нiж пшеницi. Якщо для нормальної годiвлi тварин у бiлку ячменю не вистачає 20% лiзину, то в бiлку пшеницi - 43%. Історiя та поширення Ячмiнь належить до числа найдавнiших рослин земної кулi. Розкопки показують, що вiн поряд з пшеницею був вiдомий ще в кам'яному вiцi. Початком окультурення ячменю вважається X i навiть XV тисячолiття до нашої ери. Найдавнiшi знахiдки ячменю виявлено на територiї Туреччини, Іраку, Ірану. З доiсторичних часiв його вирощували в Грецiї, Італiї, Китаї. В Європу ячмiнь поширився з Малої Азiї у IV—III тисячолiттях до н. е. У той же перiод, а можливо i ранiше, ячмiнь почали вирощувати на територiї сучасної України. У країнах Америки ячмiнь молода культура, яку завезли переселенцi з Європи у XVI-XVIII столiттях. 158 млн. т, а середня свiтова врожайнiсть у 1995 роцi була невисокою - 21,4 ц/га. Данi за 1997 рiк поданi у табл. 3. 1. У 2004 роцi було зiбрано 153 млн. т зерна. Найвищi врожаї зерна збирають у Бельгiї (68,1 ц/га), Данiї (54 ц/га), Францiї (59,9 ц/га), Нiмеччинi (58,9 ц/га), Англiї (57,6 ц/га), тодi як в Казахстанi одержують тiльки 8,2 ц/га, Росiї- 16,6 ц/га. Найбiльше вирощують ячменю в Українi (42% вiд площi зернових), Бiлорусi (48,5%), Нiмеччинi (33%), Росiї (29%), Казахстанi (29%), Туреччинi (25%), Канадi (22%). За посiвними площами ячменю перевагу має Росiя - 16 млн. га. Багато сiють у Казахстанi - 6 млн. га, Українi - 5 млн. га, Іспанiї - 3,6 млн. га, Туреччинi - 3,4 млн. га (данi за 1994 р.) Частка країн у свiтовому виробництвi зерна ячменю наступна: Росiя - 15%, Україна - 8,2%, Канада - 7,9%, Нiмеччина - 7%, США - 5,2%, Францiя - 5,1% (данi за 1993-1995 pp.). У 1997 р. в Росiї зiбрали 21 млн. т, у Францiї - 10 млн. т, Канадi i Нiмеччинi -13 млн. т, Іспанiї - 9 млн. т, Англiї - 8 млн. т, Українi - 7,4 млн. т. За даними ФАО, 42-48% щорiчних валових зборiв ячменю використовується на промислову переробку (в т. ч. на комбiкорм), 6-8% - на виробництво пива, 15% - на харчовi i 16% безпосередньо на кормовi цiлi. Якщо у свiтовому виробництвi зерна ячмiнь посiдає четверте мiсце пiсля пшеницi, рису та кукурудзи, то в Українi ця культура є другою зерновою культурою пiсля пшеницi. В окремi роки посiвна площа становить понад 5,0 млн. га. Його вирощують в усiх ґрунтово-клiматичних зонах, особливо в Степу та Лiсостепу. Серед ярих хлiбiв першої групи ярий ячмiнь забезпечує найвищi i стабiльнi врожаї. В 1995 роцi урожайнiсть ячменю в Українi становила 21,8 ц/га, хоч в окремих господарствах його врожайнiсть досягає 50-60 ц/га i вище. Рекордний врожай в Українi зiбрано в 1994 роцi - 14,5 млн. т., а найвища врожайнiсть зафiксована в 1990 роцi - 33,6 ц/га. При вирощуваннi ярого ячменю необхiдно враховувати фактори, якi шкодять його продуктивностi. Зокрема це стосується шкiдливих органiзмiв. Серед них розрiзняють:бур`яни, шкiдники та хвороби. Поширеними у посiвах ячменю є сажковi хвороби,якi уражують, головним чином колос,який набуває обгорiлого вигляду внаслiдок потемнiння та руйнування тканин. Замiсть зерна в колосi утворюється велика кiлькiсть темнозабарвлених сажкових спор. Ураження вiдбувається через проросток насiнини або у фазi цвiтiння через частини квiтки. Запобiгти ураженню можна протруєнням насiння. розвивається в загущених посiвах пiзнiх строкiв сiвби. Шкодочиннiша на молодих рослинах,недобiр врожаю може сягати 15-20%. Роздiл 1. Методи захисту сiльськогосподарських культур вiд комах, шкiдникiв i хвороб Сучасна система захисту сiльськогосподарських культур вiд шкiдникiв, хвороб i бур’янiв становить досить складний технологiчний процес i здiйснюється послiдовним комплексом спецiальних заходiв. Заходи щодо захисту ярого ячменю вiд шкiдливих органiзмiв є невiд’ємною складовою частиною загальної системи агрокультурних заходiв при вирощуваннi тiєї чи iншої культури. Сучаснi способи та засоби захисту рослин подiляються на селекцiйно-генетичнi, агротехнiчнi, бiологiчнi, фiзико-механiчнi, хiмiчнi та iншi. їх проводять у певнiй послiдовностi, i вони складають ту систему, яка дає можливiсть вести ефективну боротьбу з шкiдливими органiзмами, зменшити шкоду вiд них i цим самим забезпечити значне збереження врожаю та полiпшення його якостi. Серед агротехнiчних прийомiв iстотне значення мають: всебiчно обґрунтована, екологiчно правильна органiзацiя земельної територiї господарства (землевпорядкування); освоєння сiвозмiн з правильним чергуванням культур; добiр сортiв i гiбридiв з урахуванням їх стiйкостi, конкурентоспроможностi й толерантностi щодо шкiдливих органiзмiв i iнших несприятливих факторiв; оптимiзацiя систем обробiтку ґрунту та удобрення. Велике значення в сiвозмiнi мають попередники. Ярий ячмiнь внаслiдок недостатнього розвитку кореневої системи, короткого вегетацiйного перiоду, пiдвищених вимог до структури ґрунту, є найбiльш вимогливий серед зернових до попередника. У комплексi агротехнiчних заходiв,якi забезпечують оптимальнi умови для розвитку ячменю при iнтенсивнiй технологiї вирощування, висiвати його слiд на родючих,чистих вiд бур'янiв ґрунтах. У зонi Степу основним критерiєм цiнностi попередника є запаси вологи, якi залишаються в ґрунтi. Найбiльший урожай ячменю одержують при розмiщеннi ячменю пiсля кукурудзи, пшеницi, вiвса. Менший урожай формується при сiвбi ячменю пiсля цукрового буряка, соняшника, якi дуже висушують ґрунт. Лише в роки з великими запасами вологи в ґрунтi не спостерiгається негативного впливу цукрового буряка на врожай та якiсть зерна ячменю. У Лiсостепу високу якiсть i врожайнiсть має кормове i продовольче зерно ячменю при розмiщеннi його пiсля багаторiчних бобових трав, зернових бобових культур, рiпаку та однорiчних трав. Проте ця група культур є також найкращими попередниками для озимих зернових. Тому за наявностi у сiвозмiнi озимих зернових, для ярого ячменю найкращими попередниками є просапнi культури (цукровий буряк, картопля, кукурудза), пiд якi вносять органiчнi та мiнеральнi добрива. Мiжрядний обробiток сприяє очищенню поля вiд бур'янiв i нагромадженню в ґрунтi легкозасвоюваних поживних речовин. Крiм того, пiсля просапних культур не ущiльнюється ґрунт (ячмiнь погано переносить щiльнi ґрунти, що запливають, у нього жовкне листя, засихають верхiвки, сповiльнюється розвиток бiомаси). Розмiщенням озимих зернових пiсля багаторiчних бобових трав, зернобобових культур, однорiчних трав, рiпаку та iн., а ярих зернових пiсля просапних культур, створюються найкращi умови росту для бiльшостi культур сiвозмiни. У випадку сильного насичення сiвозмiни зерновими культурами допускається на родючих ґрунтах вирощування ярого ячменю пiсля озимої пшеницi, але тiльки з використанням сидератiв i промiжних культур як фiтосанiтарiв. Інакше таке розмiщення буде економiчно проблемним, оскiльки вимагатиме великих затрат на агрохiмiкати. Не рекомендується сiяти ярий ячмiнь пiсля озимого ячменю i вiвса, в першу чергу через фiтосанiтарнi причини. Мiж озимим i ярим ячменем необхiдно дотримуватися також просторової iзоляцiї, оскiльки озимий ячмiнь є небезпечним джерелом збудникiв хвороб ярого ячменю - борошнистої роси, жовтої iржi та iн. У Полiссi ярий ячмiнь розмiщують пiсля картоплi, люпину, кукурудзи. Гiршими попередниками є озимi зерновi. Ячмiнь вiдносно скоростиглий та низькорослий, тому це одна з найкращих покривних культур для пiдсiву багаторiчних трав. Пiдготовка ґрунту: пiсля зернових та зернобобових культур система зяблевого обробiтку ґрунту передбачає лущення стернi та оранку на зяб. Лущити стерню треба одночасно зi збиранням попередника. Якщо поле засмiчене однорiчними бур'янами, частiше обмежуються одним лущенням дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см. За сильної забур'яненостi через три-чотири тижнi пiсля першого здiйснюють друге лущення на глибину 10-12 см лущильниками ЛДГ-20 або ЛДГ-10А. Пiсля збирання кукурудзи поле лущать важкими дисковими боронами (БДТ-7А, БДТ-10) на глибину 12-14 см. На полях, засмiчених гiрчаком, осотом, пирiєм, лущення проводять теж двiчi: на площах, забур'янених кореневищними бур'янами (пирiєм), дисковими боронами БДТ-7, БДТ-3 або лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15, на глибину 10-12 см; на полях iз коренепаростковими бур'янами (осот) перше лущення дисковими лущильниками проводять на глибину 6-8 см, а друге, через 15-20 днiв, - лемiшними лущильниками (ПЛН-10-25) на глибину 12-14 сантиметрiв. Зяблеву оранку плугами з передплужниками пiсля стерньових попередникiв здiйснюють на глибину 20-22 см, а на полях, засмiчених осотом, 25-27 см, гiрчаком - до 30 сантиметрiв. Пiсля таких просапних культур, як картопля, цукровi буряки, зяблеву оранку проводять на глибину 20-22 см i часто без попереднього лущення; пiсля кукурудзи - на глибину близько 30 см. У районах Степу України орати на зяб найкраще наприкiнцi вересня; в Лiсостепу на полях, засмiчених багаторiчними бур'янами, - наприкiнцi вересня - на початку жовтня; однорiчними - на початку серпня з подальшим напiвпаровим обробiтком поля; на Полiссi - через два-три тижнi пiсля своєчасного лущення. У районах недостатнього зволоження з можливiстю вiтрової ерозiї застосовують безполицевий обробiток, особливо, якщо ячмiнь висiяли пiсля стерньових попередникiв або кукурудзи. Починають такий обробiток голчастою бороною БИГ-3 (а в разi сильного пересихання ґрунту, замiсть БИГ-3, застосовують дискове лущення), пiсля чого площу обробляють культиватором КПЕ-3,8А на глибину 12-14 см. Восени такi поля обробляють плоскорiзами-глибокорозпушувачами (КПГ-250. ПГ-3-5, ОПТ-3-5) на глибину 16-12 см на легких ґрунтах i з мiлким орним шаром або на 27-30 см на ґрунтах з глибоким орним шаром. Весняний обробiток ґрунту пiд ячмiнь на пухких ґрунтах потребує раннього дворазового боронування середнiми або важкими боронами, на важких ґрунтах - боронування (закриття вологи) й культивацiї з одночасним боронуванням на глибину загортання насiння (6-8 см). Поля, чистi вiд пiсляжнивних решток, обробляють агрегатом з послiдовно з'єднаних важких, середнiх i легких борiн. Починати обробiток ґрунту слiд пiсля настання його фiзичної стиглостi. П’явиця синя: Бiологiчна класифiкацiя Домен: Еукарiоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Пiдцарство: Справжнi багатоклiтиннi тварини (Eumetazoa) Тип: Членистоногi (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta) Пiдклас: Крилатi комахи (Pterygota) Ряд: Жуки (Coleoptera) Пiдродина: Criocerinae Рiд: Oulema Бiномiальна назва:Oulema lichenis Зимують жуки в рослиннiй пiдстилцi,травi,соломi на глибинi до 5 см. Навеснi, пiсля виходу, живляться дикими та культурними злаками, пошкоджуючи й сходи ярих зернових. Жуки прогризають листя, утворюючи видовженi отвори. Самки вiдкладають яйця на нижньому боцi листкiв ланцюжком уздовж жилок. Перiод яйцекладки триває понад мiсяць, а ембрiональний розвиток — приблизно два тижнi. Личинки шкiдника вкритi зеленувато-бурим слизом, який захищає їх вiд пересихання. Розвиваються вони теж два тижнi, виїдаючи м’якоть листка вздовж жилок, заляльковуються безпосередньо на рослинах. Через тривалий перiод льоту й розтягнутий перiод яйцекладки жуки та личинки пошкоджують рослини вiд фази кущiння до початку колосiння. Лялечка розвивається близько 14 дiб. Молодi жуки виходять на поверхню ґрунту й живляться на рослинах, але бiльшiсть їх залишається в ґрунтi до весни наступного року. Перiод вiдкладання яєць триває вiд 34 до 75 дiб. Протягом року розвивається одне поколiння. Зимують жуки у ґрунтi на глибинi 3-5 см на полях, де вирощували зерновi та у лiсосмугах. Навеснi при температурi повiтря понад плюс 9-100 С (початок фази виходу озимих в трубку) комахи розлiтаються переважно на крайовi смуги ярих культур. Яйця вiдкладають ланцюгом на нижньому боцi листкiв, через два тижнi вiдроджуються личинки, якi згодом вкриваються слизом. Розвиток личинок на озимiй пшеницi збiгається з фазами прапорцевого листка i формування зерна, а на ячменi — вiд виходу рослин в трубку до початку воскової стиглостi зерна. Шкiдники заляльковуються у ґрунтi, а через два тижнi вiдроджуються молодi жуки. Цi комахи мають одну генерацiю. Злаковi блiшки: Жуки з родини Листоїдiв. Пошкоджують колосовi злаки i кукурудзу. Широко розповсюдженi, часто шкодять у степових i лiсостепових районах. Жуки невеликi, зелено – бронзовi, iз стрибальними ногами. Личинки невеликi, червоподiбнi, бiлуватi, вкритi бурими цятками. Зимують жуки на узлiссях, серед кущiв, в ярах, на перелогах. Навеснi вони перелiтають на посiви спершу озимих культур, а потiм ярих, i живляться прив’ялими листками злакiв. Основнi шкiдники,виявленi на ярому ячменi Шкiдник Стадiя та мiсце зимiвлi Найбiльш шкодочинна дiя Тип пошкодження рослини Кiлькiсть поколiнь Час хiмiчних обробок П’явиця синя (Oulema lichenis) Жуки прогризають листя, утворюючи видовженi отвори. Одне поколiння. Розвиток личинок на ячменi збiгається з фазами вiд виходу рослин в трубку до початку воскової стиглостi зерна. Яйця вiдкладають ланцюгом на нижньому боцi листкiв, через два тижнi вiдроджуються личинки, якi згодом вкриваються слизом. Одне поколiння. Протруювання зерна перед висiвом. Жуки згризають листя. Два поколiння. Протруювання всходiв. Хвороби: Борошниста роса (Erysiphe communis f. glycine-Jacz) Характеризується появою на верхнiй сторонi листiв, на стеблах i бобах бiлуватого паутинчастого або борошнистого нальоту. Пiзнiше налiт ущiльнюється, сiрiє i на ньому у видi чорних крапок утворяться клейстотецiї патогенну. Збудник - сумчастий гриб Erysiphe communis f. glycine-Jacz. з порядку Erysiphales. Клейстотецiї гриба зимують на опалих уражених органах рослин. Навеснi з них викидаються сумки iз сумкоспорами, що розносяться повiтряними потоками i заражають рослини. Ураження вiдбувається при температурi вiд 3 до 3000 С розвиток хвороби зменшується. Ураженi листи мають меншу асимiляцiйну поверхню, стають тендiтними. При iнтенсивному розвитку гриб може бути причиною значного недобору врожаю (15% i бiльше). Темно-бура плямистiсть листя Темно-бура плямистiсть, темно-бурий гельмiнтоспорiоз в останнi роки, поряд з борошнистою росою, найчастiше уражує посiви ярого ячменю. На листках появляються бурi сiтчастi плями, якi на пiзнiших фазах розвитку можуть охопити всю поверхню листкової пластинки. Може уражатися колос - колосковi луски бурiють, зародковий кiнець насiнини чорнiє або коричневiє. Крiм надземних органiв можливий негативний вплив на кореневу систему. Корiнцi темнiють i загнивають, що призводить до пожовтiння i випадання рослин. Патоген темно-бурої плямистостi одночасно є збудником кореневої гнилi. Втрати врожаю деколи досягають 30-40%. Таблиця 1. 2 Хвороба,її назва Збудники хвороби Джерело iнфекцiї Спосiб поширення iнфекцiї Ознаки захворювання Час хiмiчних обробок Сумчастий гриб (Erysiphe communis f. glycine-Jacz.) Мiкроконiдiї Повiтряними потоками у сумках iз сумкоспорами. Темно-бура плямистiсть листя((Drechslera sorokiniana) Конiдiї Зараження вiдбувається при температурi вiд 3 до 35С,та вологостi 25-30%, На листках з`являються бурi сiтчастi плями. Протруювання насiння. Обприскування в перiод вегетацiї. Бур’яни: Волошка синя: Родина: Коренева система стрижнева. Розмножується насiнням. Цвiте у червнi—липнi. Суцвiття — кошик, квiтки синi або блакитнi, iнодi рожевi або бiлуватi. Плiд — сiм'янка, насiння обернено-яйцеподiбне, розмiром 2,7—4,5x1,7—2,2x1—1,7 мм, достигає у липнi—жовтнi. Репродуктивна здатнiсть — близько 7 тис. насiнин на однiй рослинi. Зберiгає життєздатнiсть у ґрунтi до 3 рокiв, проростає без перiоду спокою у межах температур 3—22°С. Ботанiчнi характеристики Коренева система стрижнева, головний корiнь заглиблюється до 25 см у ґрунт. Стебло пряме, рiдше розгалужене, волосисто-павутинисте, заввишки до 80 см. Листки черговi, нижнi - лiровиднорозсiченi, на черешках, середнi й верхнi - цiлокраї, сидячi, лiнiйнi. Суцвiття - кошики, що сидять на кiнцях стебел i гiлочок. Крайовi квiтки в кошику - яскраво-голубi, майже синi, лiйкоподiбнi, серединнi - трубчастi, фiолетовi або бiлуватi. Плiд - сiм’янка. Насiння - дрiбне, маса 1000 насiнин - 3 - 4 г Осоти: Осот (лат. Sónchus) - рiд рослин сiмейства складноцвiтих. Однорiчнi, дворiчнi або багаторiчнi трави. Рiд включає близько 70 видiв. Осот городнiй (Sonchus oleraceus) i осот польовий (Sonchus arvensis) є бур'янистими рослинами. ОписаниеОпис: Корiння довгi, добре розвиненi (з пiдрядними нирками). Коренева система осоту польового вiдрiзняється поверхневим розташуванням. Головний стрижневий корiнь не опускається в землю глибше 50 см. Вiд нього вiдходять довгi горизонтальнi коренi, що досягають одного метра i бiльше довжини, що залягають не глибше 6-12 см. Вся коренева система осоту вiдрiзняється великою крихкiстю, причому навiть незначнi уламки коренiв (до 3 см завдовжки) здатнi укореняться i утворювати пагони. Розмноження осоту у посiвах йде майже виключно за рахунок утворення кореневих нащадкiв. Стебло прямi, у верхнiй частинi залiзисто-волосисте або голе. Листя ланцетно-перистi з трикутними лопатями, забезпеченi при пiдставi округлими вушками. Верхнi листки цiльнi. Суцвiття - досить великi кошики, в розкритому станi до 3 см у поперечнику. Сiм'янки овальнi, сплюснутi, 2,5-3 мм довжиною, 0. 75-1 мм шириною i 0. 4 мм завтовшки. Вони темно-бурi, вгорi тупозакругленi, до основи звуженi, з 5 досить сильно виступаючими поздовжнiми реберцями. Летючка з бiлих простих м'яких волоскiв легко вiддiляється вiд семною. Розповсюдження: Майже вся Європа i пiвнiчна Африка, як заносних рослина в Америцi, Австралiї та Японiї. На територiї Росiї: вся європейська частина, Кавказ, пiвденна частина Захiдного i Схiдного Сибiру, Середньої Азiї пiвнiч,Далекий Схiд. Боротьба: Прополка може допомогти в боротьбi з осотом. Навеснi накопиченi в коренях поживнi речовини пiдтримують зростання вегетативної системи цих багаторiчних бур'янiв. У першi 2 тижнi корiння, забезпечуючи вегетацiю, iстотно виснажуються, i лише потiм виникла вегетативна система починає вiддавати поживнi речовини корiння. Якщо в цей момент знищити надземну частину рослини, воно буде регенерувати вегетативну систему знову за рахунок коренiв, ще бiльш послаблюючи їх. Таким чином, повторюючи прополку,багатолiтники кожнi 2 тижнi, його можна просто повнiстю виснажити. Восени, якщо ґрунт засмiчена насiнням бур'янiв, застосовують безвiдвальну обробку, при якiй насiння залишаються зверху (на сприятливiй глибинi). Пророслi цiєї ж осенi або наступної весни бур'яни будуть знищенi морозами або при першiй же обробцi ґрунту. Але якщо засмiчення ґрунт розорати або перекопати лопатою, то насiння "розтечуться" по всьому орному шару, частково проростуть, а при непридатною для сходiв глибинi затаївся, зберiгаючи схожiсть до 20 i бiльше рокiв. Тому розбивати грудки, що утворилися при перекопуваннi, не можна. Таблиця 1. 3 Бур`яни,виявленi на культурi Назва бур`яну Бiологiчна група Фаза бур`яну, найбiльш чутлива до гербiцидiв Волошка синя Дводольнi Зимуючi Перiод кущення Восени культурна обробка, навеснi застосовують гербiциди при появi всходiв Осоти Дводольнi Багаторiчнi кореневищнi Перiод кущення Навеснi застосовують гербiциди при появi всходiв Роздiл 2. Обґрунтування вибору пестицидiв для проведення заходiв хiмiчного захисту пшеницi вiд шкiдливих Залежно вiд властивостей гербiциди виявляють суцiльну або вибiркову (селективну) дiю. Гербiциди вибiркової (селективної) дiї здатнi знищувати або пригнiчувати рiст одних рослин у посiвах за наявностi iнших рослин, якi пiд дiєю гербiцидiв нормально ростуть i розвиваються. У рослин з глибоким заляганням кореневої системи виявляється стiйкiсть до препаратiв, що утримуються у верхньому шарi ґрунту i не досягають зони дiяльностi корiння. До таких рослин, зокрема, належать осот польовий, пирiй повзучий, хвощ польовий, берiзка польова та iншi багаторiчнi бур’яни. Пiд дiєю бiохiмiчних процесiв у рослинах вiдбуваються структурнi перетворення гербiцидiв, фiтотоксичнiсть яких посилюється в чутливих рослинах. Строки застосування гербiцидiв залежать вiд властивостей того чи iншого препарату, бiологiчних особливостей пшеницi i бур’янiв, вибiрковостi, спектра дiї тощо. 0,9-1,7л/га. бур'яни в посiвах зернових культур, навiть такi злiснi, як осот польовий, волошка синя та iншi. Висока системнiсть. Проникає в рослину через стебла, листки та коренi. Побiчна ґрунтова дiя: Володiє побiчною ґрунтовою дiєю, яка забезпечує фундаментальний захист посiвiв вiд другої хвилi бур'янiв. Рекомендацiї до застосування: з +10°С i до + 25°С. Якщо очiкуються морози, то не слiд обробляти препаратом посiви. Механiзм дiї: Лiнтур 70 WG в. г. - комбiнований гербiцид, що мiстить двi дiючi речовини: дикамбу (гербiцид класу регуляторiв росту) та триасульфон (гербiцид класу сульфонiлсечовин). Лiнтур швидко поглинається як листям, так i кореневою системою рослин, що призводить до iнгiбiювання росту чутливих бур'янiв вiдразу пiсля застосування, чим забезпечуються оптимальнi умови для росту культури. Через 10 днiв пiсля обробки спостерiгаються такi симптоми, як знебарвлення та хлороз. Повна загибель бур'янiв вiдбувається через 2-4 тижнi (залежно вiд погодних умов). 3. — дiанат. Дiюча речовина — дикамба. Хiмiчна назва дiючої речовини, 3,6-дихлор-2-метоксибензойна кислота [С. А.]. Виготовляється у формi 48 % в. р. Бiла кристалiчна речовина. Розчиннiсть у водi — 6500 мг/л при 25 °С. Краще розчиняється в органiчних розчинниках. У герметичнiй заводськiй тарi зберiгається практично необмежений час. Малотоксичний для теплокровних тварин (ЛД50 для щурiв — 1707 мг/кг, IV гр. г. к.). Необхiдно запобiгати потраплянню препарату на шкiру та слизовi оболонки. Забороняється використовувати в межах санiтарної зони рибогосподарських водойм. Призначення. 2,4-Д) шляхом обприскування культури, як добавка до 2,4-Д та 2М-4Х, у фазi кущiння з нормою витрати 0,15- 0,5 л/га; на посiвах кукурудзи проти однорiчних двосiм'ядольних видiв бур'янiв (в тому числi стiйких до 2,4-Д) у фазi 3-5 листкiв у культури в нормi 0,4 — 0,8 л/га. Входить до складу комбiнованих препаратiв дiален С, 40 % в. р., дiален супер, 46,4 % в. р. к., ковбой, 40 % в. р. 4. Парднер. Аналоги — бромотрил, бромотрил Р. Дiюча речовина — бромоксинiл. Хiмiчна назва дiючої речовини — 3,5-дибром-4-гiдроксибензонiтрил [С. А.]. Виготовляється у формi 22,5 % к. е. Фiзико-хiмiчнi властивостi i токсикологiчно-гiгiєнiчна характеристика. Бiла кристалiчна речовина. Розчиннiсть у водi — 130 мг/л при 25 °С. Добре розчиняється в органiчних розчинниках (ксилолi, диметилформамiдi, тетрагiдрофуранi). У герметичнiй заводськiй тарi гарантовано зберiгається два роки. Високотоксичний для теплокровних тварин i людини (ЛД5 о для щурiв — 190 мг/кг, II гр. г. к.). Необхiдно запобiгати потраплянню препарату на шкiру та слизовi оболонки. Забороняється використовувати в межах санiтарної зони рибогосподарських водойм. Призначення. Парднер — контактний пiслясходовий гербiцид вибiркової дiї. Застосовується: в посiвах пшеницi озимої i ярої, ячменю проти однорiчних двосiм'ядольних видiв бур'янiв (у тому числi стiйких до 2,4-Д) шляхом обприскування в фазi кущiння культури (але в раннiх фазах росту бур'янiв — 2 — 4 листки) з нормою витрати 1 — 1,5 л/га; на посiвах кукурудзи у фазi 3-5 листкiв в нормi 1 — 1,5 л/га; на посiвах бавовнику проти однорiчних злакових i двосiм'ядольних бур'янiв шляхом обприскування ґрунту до сходiв культури в нормi 3 — 6 л/га, а шавлiї мускатної — з нормою 4,5-6 л/га. Для розширення спектра дiї можна змiшувати з протизлаковими гербiцидами. Входить до складу комбiнованого препарату бюктрил Д,45%к. е. Таблиця 2. 1 Рекомендованi гербiциди для захисту вiд бур`янiв на ярому ячменi Види бур`янiв Назва гербiциду Хiмiчна формула та назва д. р. Норма витрати препарату Спосiб, строки обробiтку культури, бур`янiв. Вегетуючi двосiм’ядольнi бур’яни 2,4-Д амiнна сiль Диметиламiнна сiль оцтової кислоти,диметиламiнна сiль 2,4-Д 0,9-1,7л/га Однорiчнi та багаторiчнi дводольнi бур`яни Лiнтур 70 WG Похiднi бензойної кислоти + сульфонiлсечовини 150 л/га Однорiчнi дводольнi бур`яни Банвел 4С 0,15-0,5 л/га У фазi кущiння обприскуванням культури 1-1,5 л/га Фунгiциди – речовини, якi використовуються для захисту рослин вiд збудникiв грибних хвороб. В днiй курсовiй роботi фунгiцди застосовуються на озимiй пшеницi проти таких грибкових хвороб як септорiоз i кореневi гнилi. За характером дiї на збудникiв хвороб фунгiциди подiляють на двi групи: захиснi (профiлактичнi) i терапевтичнi (лiкувальнi, викорiнювальнi, знищувальнi). або стримується розвиток його спор i мiцелiю в мiсцi ураження. Такi препарати доцiльно використовувати з метою запобiгання ураженню надземних частин або сходiв озимої пшеницi будниками, якi поширюються повiтрям або живуть у ґрунтi. Фунгiциди терапевтичної (викорiнювальної, лiкувальної) дiї. Знищуюча (викорiнювальна) дiя фунгiцидiв передбачає загибель збудника хвороби до виникнення перших симптомiв захворювання, тобто виявлений патоген не розвивається i не поширюється в iншi тканини та рослини. Однак рослинi-живителю вже завдано шкоди. Термiн викорiнення може використовуватися в широкому розумiннi, але частiше вiн вживається стосовно фунгiцидiв, якi токсично дiють на збудникiв i зберiгаються на листковiй поверхнi рослин. Для захисту ярого ячменю я обрав наступнi фунгiциди та протруйники: Аналоги — бавестин, БМК, баттал, берцема-бiтазон. Дiюча речовина — карбендазин. Виготовляється у формi 50 % к. е. Хiмiчна назва дiючої речовини — метиловий ефiр 1М-бензiмiдазолiл-2)-0-метилкарбамат. Фiзико-хiмiчнi властивостi i токсикологiчно-гiгiснiчна характеристика. Карбендазин слабко розчиняється у водi i багатьох органiчних розчинниках, добре розчиняється в кислотах. Для теплокровних — малотоксичний (ЛД5 о орально для турiв — 1500 мг/кг, IV гр. г. к.). Шкiрно-резорбтивна токсичнiсть (ЛД50 для щурiв — 200 мг/кг, коефiцiєнт — 1). Мутагеннi властивостi не виявленi. Не подразнює шкiру морських свинок та очi кролiв. При проникненнi через органи дихання не спричинює гострого отруєння. Залишковi кiлькостi визначають тонкошаровою хроматографiєю (ТШХ). Гарантований строк придатностi при дотриманнi правил зберiгання — бiльше двох рокiв. Призначення та механiзм дiї. Дерозал — фунгiцид контактно-системної, захисної та терапевтичної дiї. Використовується для захисту вiд ураження фiтопатогенними грибами, запобiгає ураженню i сприяє оздоровленню рослин. За механiзмом дiї на фiтопатогеннi органiзми близький до беномiлу та його аналогiв. Тому при використаннi цих фунгiцидiв з антирезистентною метою необхiдно враховувати iдентичнiсть механiзмiв їх дiї. Дерозал i його аналоги iнгiбують подiл ядра збудникiв мiкозiв, мають iншу фунгiцидну дiю. Тривалiсть захисної дiї в оптимальних концентрацiях — 7 — 14 дiб для обприскування посiвiв зернових культур у перiод вегетацiї та протруювання насiння для знищення збудникiв перелiчених хвороб. При дотриманнi регламентiв застосування не виявляє фiтотоксичностi. За потреби можна змiшувати з iншими фунгiцидами та iнсектицидами, якi не мають лужної реакцiї. 2. Спортак,45%к. е. Контактно-системний фунгiцид захисної та терапевтичної дiї. Використовується для знищення спороношення фiтопатогенних грибiв,обмежує ураження,сприяє оздоровленню рослини. Препарат добре витримується рослинами на всiх стадiях розвитку. Тривалiсть захисної дiї препарату в оптимальних концентрацiях10-15дiб. Має широкий спектр дiї. Вiн пригнiчує розвиток збудникiв борошнистої роси,iржi,грибних плямистостей. Одночасно впливає на розвиток грибних хвороб стебел,листкiв i колоскiв зернових культур,тому має перевагу над iншими фунгiцидами. Можна змiшувати з iншими пестицидами i агрохiмiкатами,якi не мають лужного середовища. Норма витрати – 0,9л/га. 3. Топсин М,70%з. п. Контактно-системний фунгiцид захисної та терапевтичної дiї. Використовується для знищення спороношення фiтопатогенних грибiв,обмежує ураження,сприяє оздоровленню рослини. Дiюча речовина сорбується кореневою системою i надземними вегетативними органами рослини. Препарат доцiльно застосовувати як захисний профiлактичний препарат до появи симптомiв захворювання. При тривалому застосуваннi виникають резистентнi форми збудникiв хвороб. Тривалiсть захисної дiї препарату в оптимальних концентрацiях10-15дiб. Має широкий спектр дiї,пригнiчує розвиток фiтопатогенних грибiв, якi належать до рiзних класiв. Здебiльшого використовується для захисту вiд збудникiв борошнистої роси,iржi,деяких плямистостей. Для розширення спектру дiї можна змiшувати з iншими пестицидами i агрохiмiкатами,якi не мають лужної реакцiї. Норма витрати препарату 0,8-1,5л/га Контактно-системний фунгiцид захисної та теропевтичної дiї. Використовується для знищення спороношення фiтопатогенних грибiв,обмежує ураження,сприяє оздоровленню рослини. Доцiльно застосовувати з профiлактичною метою за сигналами служби прогнозiв або пiд час появи перших ознак хвороби. При дотриманнi регламентiв застосування,не виявляє фiтотоксичностi. Тривалiсть фунгiцидної активностi в оптимальних концентрацiях 10-15 дiб, не вимивається з рослин. Має широкий спектр фунгiцидної дiї,вiн зупиняє розвиток цiлого ряду грибiв,якi належать до рiзних класiв,за винятком пероноспорових. Пригнiчує розвиток збудникiв борошнистої роси, iржi, септорiозу i грибних плямистостей. Норма витрати 0,8-1л/га. Таблиця 2. 2 Назва препарату та його препаративна форма Спосiб застосування препарату дiючої речовини Борошниста роса Дерозал, к. е, концентрат емульсiї в перiод вегетацiї. 0,3л/га Спортак, к. е, концентрат емульсiї Обприскування в перiод вегетацiї 0,9л/га 0,7л/га Темно-бура плямистiсть листя Топсин М з. п., змочуючий порошок Обприскування в перiод вегетацiї 0,8-1,5л/га 0,6 л/га Райдер, к. е, концентрат емульсiї Протруювання 0,8-1л/га 0,4 л/га . Бiльшiсть сучасних препаратiв здатнi дiяти на шкiдникiв одночасно через шлунок, шкiрнi покриви, дихальнi органи i проникати у тканини рослин, тому їх прийнято називати препаратами комплексної дiї. Кишковi препарати спричинюють отруєння шкiдникiв при надходженнi в органiзм разом з кормом. Механiзм їх токсичної дiї досить складний. Спочатку вони руйнують стiнки кишок, порушуючи тим самим нормальнi травнi функцiї, а потiм проникають у порожнини тiла, руйнують там елементи кровi, спричинюючи летальний ефект. Кишковi препарати дiють лише тодi, коли потрапляють разом з їжею в травнi органи шкiдника. З’їдаючи обробленi ними частини рослин, шкiдники отруюються i гинуть. Отже, кишковi препарати придатнi лише для боротьби з шкiдниками, якi мають ротовi органи гризучого типу та, живлячись механiчно, пошкоджують рослини, ковтаючи вiдгризенi частинки листкiв, стебел тощо. До таких шкiдникiв озимої пшеницi належать хлiбнi жуки та їх личинки, хлiбна жужелиця та iн. Проте застосування цього роду препарату на озимiй пшеницi є економiчно не вигiдним. Контактнi препарати придатнi для боротьби з усiма шкiдниками, що ведуть вiдкритий спосiб життя, i тому можуть бути безпосередньо обробленi препаратом. Проте ними користуються переважно для знищення шкiдникiв з тонкою, слабкохiтинiзованою шкiрою, крiзь яку препарат може легко проникати всередину тiла. Це рiзнi попелицi, цикадки, клопи, дрiбнi гусенички метеликiв, молодi несправжнi гусеницi деяких пильщикiв та рiзнi дрiбнi жуки, а з iнших членистоногих — рослиноїднi клiщi. Проти шкiдникiв, тiло яких захищає щiльний панцир (великi жуки, клопи-черепашки, колорадський жук та iн.), контактнi препарати малоефективнi. Бiльшiсть препаратiв цiєї групи не мають овiцидних властивостей. Фосфорорганiчнi сполуки (ФОС) Контактнi ФОС здатнi зберiгатися на поверхнi оброблених об’єктiв i знищувати шкiдникiв тiльки при безпосередньому контактi з препаратом. Значна кiлькiсть пестицидiв цiєї групи здатнi проникати в листки оброблених рослин, але це проникнення обмежується лише кутикулою або верхнiми шарами паренхiмних клiтин, а поширення дiючих речовин судинною системою не вiдбувається. Системнi ФОС при нанесеннi їх на вегетуючi органи рослин здатнi проникати в листки, а при внесеннi у ґрунт — поглинаються кореневою i судинною системами й поширюються по всiй рослинi. За допомогою системних препаратiв можна ефективно знищувати сисних i шкiдникiв, що живуть потайки. Надходження через непошкоджену шкiру вiдбувається за рахунок доброї розчинностi в жирах i жироподiбних речовинах. Тому при роботi з пестицидами цiєї групи не рекомендується при харчуваннi вживати жири. Синтетичнi пiретроїди належать до «третього поколiння iнсектицидiв». Історiя вiдкриття пестицидних властивостей у пiретроїдних речовин розпочинається з вивчення дiючих речовин природного пiретруму — порошку, який виготовлявся з квiтiв персидської, далматської та iнших видiв ромашки роду Pyrethrum. Природнi пiретроїднi препарати мають високу iнсектицидну активнiсть, але дуже швидко руйнуються пiд впливом сонячного свiтла, а тому непридатнi для використання в польових умовах. Пiретроїднi препарати виявляють, в основному, контактну дiю. Вони не знищують шкiдникiв, що живуть потайки, i використовуються для захисту вiд листогризучих комах, на озимiй пшеницi це хлiбнi жуки, хлiбна жужелиця. За використання в рекомендованих нормах вони не спричинюють негативного впливу на рослини i не виявляють фiтотоксичностi. Потрапивши у ґрунт, пiретроїднi препарати мiгрують у ньому, а потiм руйнуються протягом 10 - 20 дiб. Тому вони не можуть бути використанi як ґрунтовi iнсектициди. Вони малотоксичнi для дощових черв’якiв, але при потрапляннi у водойми негативно впливають на риб. — Бi-58, рогор, фосфамiд, акцент, диметрин та iн. Дiюча речовина - диметоат. Хiмiчна назва дiючої речовини — 0,0-диметил-8-(М-метил-карбамоїлметил)дитiофосфат. Виготовляється у формi 40 % к. е. Фiзико-хiмiчнi властивостi i токсикологiчно-гiгiєнiчна характеристика. Диметоат помiрно розчиняється у водi. Легко гiдролiзується у лужних водних середовищах, вiдносно стiйкий у слаб-кокислому середовищi. Добре розчиняється в органiчних розчинниках. Для ссавцiв — високотоксичний (ЛД5 кумуляцiї 9,3. У ґрунтi розпадається на 77 % за 15 дiб. Помiрно токсичний для риб. Залишковi кiлькостi визначаються газово-рiдинною хроматографiєю або колориметричним методом. Гарантований строк збереження в алюмiнiєвiй або металевiй тарi з антикорозiйним покриттям — до двох рокiв. Призначення та механiзм дiї. Бi-58 новий — iнсектицид високої початкової контактної i нетривалої системної дiї. Використовується для знищення комах i рослиноїдних клiщiв. Механiзм iнсектицидної i акарицидної дiї полягає в пригнiченнi холiнестерази, що спричинює змiни рефлекторної дiяльностi у комах i клiщiв. Найбiльша бiологiчна ефективнiсть вiдзначається при температурi повiтря 20 - 25 °С. Серед ФОС це один iз активних стимуляторiв формування резистентних популяцiй у комах. Тривалiсть iнсектицидно-акрицидної дiї в оптимальних концентрацiях 10 - 15 дiб. Спектр дiї. реакцiї. При дотриманнi регламентiв застосування не виявляє фiтотоксичностi. Бi-58 новий зареєстрований i дозволений для використання в Українi на пшеницi, житi, ячменi, вiвсi, просi, зернобобових, яблунi, грушi, сливi, виноградi, цукрових буряках, тютюнi, хмелi, на насiннєвих посiвах картоплi, люцернi, овочевих культурах, а також у розсадниках малини i смородини. Норма витрати препарату – 0,5-2 л/га. Максимальна кiлькiсть обробок – двi. — бензофосфат, рубiтокс, фозалон. Дiюча речовина — фозалон. Хiмiчна назва дiючої речовини — 0,0-дiетил-8-(6-хлорбензоксазолiнiл-. 'i метил)дитiофосфат. Виготовляється у формi 30% к. е. Фiзико-хiмiчнi властивостi i токсикологiчно-гiгiєнiчна характеристика. Фозалон у водi не розчиняється, добре розчиняється в органiчних розчинниках. У кислому середовищi стiйкий, а в лужному — швидко гiдролiзується. Для теплокровних — високотоксичний (ЛД50 орально для щурiв — 84— 108 мг/кг, II гр. г. к.). Шкiрно-резорбтивна токсичнiсть слабка. Спричинює мiсцеву подразнюючу дiю. Кумулятивнi властивостi вираженi слабко. Гарантований строк придатностi при дотриманнi правил зберiгання — до двох рокiв. i моменту виготовлення. Призначення та механiзм дiї. системi не поширюється. Токсичний для бджiл та iнших корисних комах. Механiзм iнсектоакарицидної дiї iдентичний ФОС. Значною перевагою препарату, порiвняно з iншими iнсектицидами, є збереження високої iнсектицидної активностi при температурi повiтря 10 — 12 °С. Бiологiчна ефективнiсть зростає з пiдвищенням температури повiтря. Шкiдники гинуть через одну —три доби на 90 — 95 %. Швидкiсть iнсектицидної дiї є цiнною при знищеннi шкiдникiв сходiв рослин. Тривалiсть iнсектицидно-акарицидної дiї в оптимальних концентрацiях — 15 — 20 дiб. Спектр дiї. Золон має широкий спектр iнсектицидної i акарицидної дiї, знищує комплекс сисних i гризучих комах та рослиноїдних клiщiв. Можна змiшувати з iншими пестицидами i агрохiмiкатами, якi не мають лужної реакцiї. При дотриманнi регламентiв застосування не виявляє фiтотоксичностi. Золон зареєстрований i дозволений для використання в Українi на пшеницi, ячменi, горосi, баклажанах, помiдорах, картоплi, капустi, цукрових буряках, яблунi, грушi, сливi, абрикосi, персику, виноградi, рiпаку, коноплях, тютюнi, махорцi, сої, насiнниках люцерни, конюшини, капустяних культур. Норма витрати препарату 1 — 4 кг/га. Максимальна кратнiсть обробок —двi. 3. Ф'юрi. Аналоги — вiдсутнi. Дiюча речовина — зета-циперметрин. Хiмiчна назва дiючої речовини — (L)-цiано-(3-феноксифенiл)метил-цис-транс-3-(2,2-дихлоретенiл)-2,2-диметилциклопропанкарбоксилат. Виготовляється у формi 10 % в. е. Зета-циперметрин вигiдно вiдрiзняється вiд iнших вiдомих пiретроїдiв тим, що його молекула являє собою збалансовану композицiю iз семи iзомерiв рiзних форм. Деякi iзомери бiльш активнi, нiж iншi, але всi вони сприяють високiй якостi препарату. Фiзико-хiмiчнi властивостi i токсикологiчно-гiгiєнiчна характеристика. Для теплокровних — середньотоксичний (ЛД50 орально для щурiв — 385 мг/кг, III гр. г. к.). Шкiрно-резорбтивна токсичнiсть (ЛД50 для кролiв > 4000 мг/кг, III гр. г. к.; шкiрно-оральний коефiцiєнт — 3). Інгаляцiйна токсичнiсть не виявлена. Не подразнює шкiру i слизовi оболонки очей, у ґрунтi розпадається через два — чотири тижнi. Кумулятивнi властивостi вiдсутнi. Не має тератогенного та мутагенного ефекту. Зберiгати необхiдно у прохолодному, сухому i добре провiтрюваному примiщеннi. Запобiгати впливу вогню i гарячої поверхнi. Зберiгати тiльки в оригiнальнiй тарi, при цьому гарантований строк придатностi — до двох рокiв з часу виготовлення. Призначення та механiзм дiї. Ф'юрi — iнсектицид контактної i кишкової дiї. Інсектицидна дiя визначається хiмiчною структурою i формою молекули дiючої речовини препарату. Зубчастi лiнiї у пiре-троїднiй молекулi визначають бiологiчно активнi зони, в яких молекула має можливiсть набирати рiзної форми. Один з iзомерiв є бiльш активним проти лускокрилих комах i має високий вiдсоток вмiсту в дiючiй речовинi препарату. Другий iзомер бiльш активний проти твердокрилих. Всi iншi iзомери не мають iндивiдуальної токсичностi, але вони доповнюють iнсектицидну дiю, що виявляється в загальнiй ефективностi препарату. Ф'юрi має широкий спектр iнсектицидної дiї, знищує комплекс сисних i гризучих комах, що живуть вiдкрито. Препарат можна змiшувати з iншими пестицидами, якi мають нейтральну реакцiю середовища. При дотриманнi регламентiв застосування не виявляє фiтоток-сичностi. Ф'юрi зареєстрований i дозволений для використання в Українi на пшеницi, картоплi, ячменi, капустi, рiпаку, горосi, льонi, кавунах, динi, яблунi, а експериментально зареєстрований для використання — на цитрусових, буряках, люцернi. Норма витрати препарату — 0,07 - 0,3 л/га. Максимальна кратнiсть обробок — двi. 4. Карате.Аналоги — вiдсутнi. Дiюча речовина — лямбда-цигалотрин. Хiмiчна назва дiючої речовини а-цiано-3-феноксибензил-3(2-хлоро-3,3,3-трифторопроп-1-енiл)-2,2-диметилциклопропанкарбоксилат. Виготовляється у формi 5 % к. е. та 2,5 % к. с. Фiзико-хiмiчнi властивостi i токсикологiчно-гiгiєнiчна характеристика. Для теплокровних — середньотоксичний (ЛД5 двох рокiв з часу виготовлення. Призначення та механiзм дiї. Карате має широкий спектр iнсектицидної дiї, знищує комплекс сисних i гризучих комах, що живуть вiдкрито, обмежує розвиток рослиноїдних клiщiв. Препарат можна змiшувати з iншими пестицидами, якi не мають лужної реакцiї. При дотриманнi регламентiв застосування не виявляє фiтотоксичностi. на цукрових буряках, горосi, помiдорах, огiрках, баклажанах. Норма витрати препарату — 0,1 - 0,4 л/га. Максимальна кратнiсть обробок — двi. 5. Сумiтiон.Аналоги — метатiон, метилнiтрофос. Дiюча речовина — фенiтротiон. Хiмiчна назва дiючої речовини — 0,0-диметил-0(3-метил-4-нiтрофенiл)тiофосфат. Випускається у формi 50 % к. е. Фiзико-хiмiчнi властивостi i токсикологiчно-гiгiєнiчна характеристика. Розчиннiсть фенiтротiону у водi близько 30 мг/л, добре розчиняється у бiльшостi органiчних розчинникiв. Швидко гiдролiзується у лужному середовищi. Для теплокровних — серед-ньотоксичний (ЛД5 о орально для щурiв — 330-470 мг/кг, III гр. г. к.). Шкiрно-резорбтивна токсичнiсть (ЛД50 1250 мг/кг). Подразнювальної дiї не виявляє. Має помiрнi кумулятивнi властивостi. Гарантований строк придатностi при дотриманнi правил зберiгання в тарi з антикорозiйним покриттям без доступу вологи необмежений. Залишковi кiлькостi визначаються газорiдинною хроматографiєю. Призначення та механiзм дiї. Сумiтiон — iнсектицид контактно-кишкової дiї. Застосовується для знищення комах. Механiзм iнсектицидної дiї полягає в iнгiбуваннi активностi холiнестерази у комах. Можна змiшувати з iншими пестицидами i агрохiмiкатами, якi не мають лужної реакцiї. дiї. Сумiтiон зареєстрований i дозволений для використання в Українi на пшеницi, житi, ячменi, вiвсi, рисi, цукрових буряках, тютюнi, я лунi, грушi, сливi, вишнi. Норма витрати препарату — 1,0 — 2,0 кг/га. Максимальна кратнiсть обробок — двi. Таблиця 2. 3 Фiзико – хiмiчна характеристика iнсектицидiв, рекомендованих для застосування на ярому ячменi Назва шкiдливого органiзму Хiмiчна формула та назва д. р. Препаративна форма Група за хiмiчним складом Злаковi блiшки Бi-58 новий Диметоат, 40 % к. е. Концентрат Інсектициди Золон Фозалон, 30% к. е. Концентрат емульсiї Інсектициди П’явиця синя Ф'юрi Зета-циперметрин 10%в. е. Водяна суспензiя Інсектоакарацид Лямбда-цигалотрин, 5 % к. е. та 2,5 % к. с. емульсiї, концентрат суспензiї Інсектоакарацид П’явиця звичайна Сумiтiон Фенiтротiон, 50%к. е. Концентрат Інсектициди Календарний план проведення заходiв захисту озимої пшеницi вiд шкiдливих органiзмiв Залежно вiд властивостей препаратiв, ґрунтово-клiматичних умов, способiв вирощування озимої пшеницi необхiдно вносити тi пестициди, якi в даних умовах i в данi строки найефективнiшi i економiчно вигiднiшi. В початкових фазах росту посiви озимої пшеницi при вiдсутностi належних заходiв боротьби сильно пошкоджуються хворобами, такими як септорiоз,кореневi гнилi; шкiдниками- хлiбна жужелиця, хлiбнi жуки та пригнiчується бур’янами-пирiй повзучий, тому важливе значення має передпосiвне протруювання насiння i внесення досходових гербiцидiв з тривалою захисною дiєю. Важливе значення має боротьба iз шкiдниками, хворобами та бур’янами i в перiод вегетацiї озимої пшеницi. Строки обробки залежать вiд фази розвитку шкiдливого органiзму, при якiй вiн найбiльше чутливий до дiї пестицидiв. Ця iнформацiя подана у табл. 3. 1, табл. 3. 2, табл. 3. 3 Календарний план проведення заходiв захисту вiд бур`янiв, що шкодять ярому ячменю Заходи захисту рослин Засоби захисту рослин (гербiциднi препарати) Норма витрати л, кг/га; л, кг/т Фенофаза культури Термiн проведення календарний назва Обприскування 2,4-Д амiнна сiль 0,9-1,7л/га Навеснi, до виходу в трубку культури 1 декада травня 3-5 Фаза кущiння Обприскування Лiнтур 70 WG 150 л/га фази кущення 1 декада жовтня 110 Осоти Фаза кущiння Таблиця 3. 2 Календарний план проведення заходiв захисту вiд хвороб ярого ячменю Заходи захисту рослин Засоби захисту рослин (фунгiциднi препарат) Норма витрати, л, кг/га; л, кг/т Фенофаза культури Назва шкiдливого органiзму агротехнiчний Обприскування Дерозал 50 % к. е. 1 декада травня-1 декада червня -5 Обприскування Тiлт 250 ЕС к. е. 0. 5 л/га прискування в перiод кущення 1 декада червня-1 декада липня 35 Таблиця 3. 3 Календарний план проведення заходiв захисту вiд шкiдникiв ярого ячменю Заходи захисту рослин Засоби захисту рослин (iнсектициднi препарати) Норма витрати, л, кг/га; л, кг/т Фенофаза культури Термiн проведення Шкiдливий об`єкт агротехнiчний календарний назва Обприскування Бi-58 новий 0,5-2 л/га Oбпpиcкyвaння в пepioд вегетацiї. 1-3 декади червня 3-5 Злакова блiшка Фаза личинок, час льоту iмаго(за 20днiв до збирання урожаю) Протруювання Золон Обробка насiння перед висiванням 1-2 декада червня 3-4 П'явиця синя Фаза личинок, час льоту iмаго Роздiл 4. Розрахунки потреби в персоналi та механiзованих агрегатах для проведення комплексних робiт по захисту ярого ячменю вiд шкiдливих органiзмiв Потреба в пестицидах знаходиться в прямiй залежностi вiд об’єму робiт, якi передбаченi за планом, тобто це площа посiву культури, яку необхiдно опрацювати. Останню вираховують множенням фактичної площi посiву на кратнiсть обробок. Якщо це стосується протруювання, то замiсть площi, враховуються тони. Для проведення обприскування використовуватимуться наступнi сiльськогосподарськi машини: штанговий обприскувач ОП-2000-2 з трактором МТЗ-80, приготування розчину здiйснюється АПЖ-12 + МТЗ-80, пiдвезення робочого розчину здiйснюється заправним вiзком типу ЗЖВ-1,8 в агрегатi з трактором МТЗ-80. Потреба в технiцi i робочiй силi Спосiб обробки Назва шкiдливого органiзму Потреби в технiцi Потреби в робочiй силi обприскувачi Трактора Заправочнi вiзки Трактористи Обприскування Злаковi блiшки, п’явиця синя 1 13 2 11 3 2 Обприскування Борошниста роса,темно-бура плямистiсть 1 33 3 11 3 2 Обприскування Осоти, волошка синя 1 33 2 11 3 2 Розрахунки по нормi витрати препарату. Планування об’єму робiт залежить вiд площi, яку обробляють та вiд необхiдної кiлькостi пестицидiв, що визначають: · За нормою витрат препарату. Норма витрати – кiлькiсть пестицидiв чи робочої рiдини, яка витрачається на одиницю площi або на окремий об’єкт. Норма витрат препарату вказується в рекомендацiях, щодо застосування або в «Перелiку пестицидiв i агрохiмiкатiв, дозволених до використання в Українi». Норма витрати робочої рiдини вiд виду обприскування i культури, що обробляється i є табличною величиною, якщо вона спецiально не вказана у рекомендацiях щодо застосування конкретного пестициду. Якщо вiдома норма витрат пемтициду, то необхiдну його кiлькiсть розраховують за формулою: Qп=Нвп*S Qп Нвп S – площа, на якiй будуть проводити обприскування даним пестицидом;га Необхiдну кiлькiсть робочої рiдини: Qрр=Нврр*S Qрр – необхiдна кiлькiсть робочої рiдини;л Нврр – норма витрат робочої рiдини S – площа, на якiй будуть проводити обприскування даним пестицидом; га Проведемо розрахунки кiлькостi вибраних, в цiй роботi, пестицидiв на площi 450 га за вище вказаними формулами: Qп =1,3*450га=585л Qрр=300л*450га=135000л 2. Банвел 4Ск. е.,48%, норма витрати препарату0,15-0,5л/га(0,3) Q п =0,3*450га=135л Qрр=300л*450га=135000л 5. Ф’юрi 10% к. е., норма витрати препарату 0,07-0,3 л/га(0,1) Qп=0,1*450га=45л Qрр=300л*450га=135000л Qп=3*450га=1350л Визначення концентрацiї робочої рiдини Якщо вiдомi норми витрати пестициду i норма витрати робочої рiдини, то завжди можна визначити концентрацiю робочої рiдини за формулою: Крр за д. р. = (Нвп* Крр) / Нврр де Крр - концентрацiя робочої рiдини, %; Нвп - норма витрати пестициду, кг/га, л/га; 1. 2,4-Д амiнна сiль в. р., норма витрати препарату за д. р. 0,8 л/га Крр за д. р. = (0,8 л/га *40%)/ 300 л/га=0,1% 2. Банвел 4Ск. е.,48%, норма витрати препарату за д. р. 0,1 л/га Крр за д. р. = (0,1 л/га*48%)/ 300 л/га=0,016% 3. Дерозал 50%, норма витрати препарату за д. р. 0,3 л/га 4. Топсин М 70%, норма витрати препарату за д. р. 0,7 л/га Крр за д. р. = (0,7 л/га *70%)/ 300 л/га=0,16% 5. Ф’юрi 10% к. е., норма витрати препарату за д. р. 0,05 л/га Крр за д. р. = (0,05 л/га *10%)/ 300 л/га=0,01% 6. Золон 30% к. е., норма витрати препарату0,8 кг/га Крр = (Нвп / Нврр) ∙100 1. 2,4-Д амiнна сiль в. р.,40%, норма витрати препарату 0,9-1,7л/га(1,3) 2. Банвел 4Ск. е.,48%, норма витрати препарату0,15-0,5л/га(0,3) 3. Дерозал 50%, норма витрати препарату 0,3-0,5 л/га(0,4) 4. Топсин М 70%, норма витрати препарату 0,8-1,5 л/га(1,2) Крр = (1,2 л/га / 300 л/га) 100=0,4% 5. Ф’юрi 10% к. е., норма витрати препарату 0,07-0,3 л/га(0,1) Крр = (0,1 л/га / 300 л/га) 100=0,03% 6. Золон 30% к. е., норма витрати препарату 1-4кг/га(3) · вiдсотковий вмiст пестицидув робочiй рiдинi(суспензiї, емульсiї, розчинi) Якщо концентрацiя робочої рiдини вказується за препаратом, то необхiдну кiлькiсть пестициду визначають: Qп=(Нврр*Крр/100)*S Qп – необхiдна кiлькiсть пестициду; кг, л Нврр – норма витрат робочої рiдини; л/га Крр – концентрацiя робочої рiдини; % S – площа, на якiй будуть проводити обприскування даним пестицидом;га 1. 2,4-Д амiнна сiль 40% в. р., концентрацiя робочої рiдини 0,43 % 2. Банвел 4Ск. е.,48%, концентрацiя робочої рiдини 0,1% Qп=(300*0,1/100)*450=135 л 3. Дерозал 50%, концентрацiя робочої рiдини 0,13% 4. Топсин М 70%, концентрацiя робочої рiдини 0,4% Qп=(300*0,4/100)*450=540 л 5. Ф’юрi 10% к. е., концентрацiя робочої рiдини 0,03% Qп=(300*0,03/100)*450=40 л Qп=(300*1/100)*450=1450 л · За концентрацiєю робочої рiдини за дiючою речовиною Qп – необхiдна кiлькiсть пестициду; кг,л Нврр – норма витрат робочої рiдини; л/га Крр за д. р – концентрацiя робочої рiдини за дiючою речовиною;% Кп – вмiст дiючої речовини в препаратi;% S – площа, на якiй будуть проводити обприскування даним пестицидом;га 1. 2,4-Д амiнна сiль 40% в. р.,концентрацiя робочої рiдини за дiючою речовиною 0,1% Qп=(300*0,1/40)*450=337л 2. Банвел 4Ск. е.,48%,концентрацiя робочої рiдини за дiючою речовиною 0,016% Qп=(300*0,016/48)*450=45л 3. Дерозал 50%, концентрацiя робочої рiдини за дiючою речовиною 0,05% Qп=(300*0,05/50)*450=135л 4. Топсин М 70%, концентрацiя робочої рiдини за дiючою речовиною 0,16% Qп=(300*0,16/70)*450=308л 5. Ф’юрi 10% к. е.,концентрацiя робочої рiдини за дiючою речовиною 0,01% Qп=(300*0,01/10)*450=135л 6. Золон 30% к. е.,концентрацiя робочої рiдини за дiючою речовиною 0,08% Qп=(300*0,08/30)*450=360л · За нормою витрат дiючої речовини Нвп=(Нв за д. р./Кп)*100 Нвп – норма витрат пестициду Нв за д. р – норма витрат дiючої речовини;л/га,кг/га Кп – вмiст дiючої речовини в препаратi;% 1. 2,4-Д амiнна сiль 40% в. р., норма витрати препарату за д. р. 0,8 л/га Нвп=(0,8/40)*100=2л/га 2. Банвел 4Ск. е.,48%, норма витрати препарату за д. р. 0,1 л/га Нвп=(0,3/50)*100=0,6 л/га 4. Топсин М 70%, норма витрати препарату за д. р. 0,7 л/га Нвп=(0,7/70)*100=1 л/га 5. Ф’юрi 10%, норма витрати препарату за д. р. 0,7 л/га Нвп=(0,7/10)*100=7 л/га 6. Золон 30%, норма витрати препарату за д. р. 0,8 л/га Нвп=(0,8/30)*100=2,6 л/га Розрахунки наведенi у табл. 4. 2 Таблиця 4. 2 Назва пестициду, препаративна форма Вмiст дiючої речовини, % Норма витрати, л, кг/га, л, кг/т Обсяг роботи, га, т Потреба, кг, л За препартом 2,4-Д амiнна сiль водний розчин 40% 300 450 га 2л/га Банвел 4С концентрат емульсiї 48% 300 450 га 0,1л/га 0,2л/га 50% 300 4150 га 0,3-0,5 л/га 0,6л/га Топсин М концентрат емульсiї 70% 300 450 га 0,8-1,5 л/га 1л/га Ф’юрi,концентрат емульсiї 10% 300 450 га 0,07-0,3л/га 7л/га Золон, концентрат емульсiї 30% 300 450га 1-4кг/га 2кг/га Роздiл 5. Охорона навколишнього природного середовища при застосуваннi пестицидiв Бурхливий розвиток промисловостi в перiод науково-технiчного прогресу поставив питання охорони навколишнього середовища, пiд яким розумiють Землю з усiма видами життя на нiй. Навколишне середовище – це земна кора, бiосфера i космiчний простiр навколо земної кулi, який впливає на життєвi процеси. Пестициди застосовуються в основному на сiльськогосподарських угiддях i в невеликих кiлькостях в лiсах помiрного поясу. Внаслiдок циркуляцiї в повiтрi i водоймищах, переносу живими органiзмами по ланцюгу живлення, вони можуть значно поширюватися у природних ландшафтах, пртрапляти у продукти харчування i завдавати шкоди тваринному свiту i здоров`ю людини. середовища. Завдяки появi у пiслявоєннi роки органiчних iнсектицидiв, фунгiцидiв i гербiцидiв рiзко пiдвищилась ефективнiсть хiмiчного захисту врожаїв. Висока економiчна ефективнiсть хiмiчного захисту рослин зумовила швидке зростання виробництва i застосування пестицидiв, причому в кiнцi 50-х рокiв особливо ентенсивно розвавалось застосування гербiцидiв. Кiлькiсть i вартiсть продукцiї, збереженої всiма способами боротьби iз шкiдниками, хворобами рослин i бур`янами, нерiдко досягає величезних цифр, i значно перевищує втрати на її захист. Сучаснi пестициди - це складнi органiчнi сполуки, що належать до ксенобiотики. Вони забруднюють навколишне середовище. Потенцiйна небезпека застосування пестицидiв зумовлена їх токсичнiстю для людини i тварин, а в деяких випадках i для рослин. Небезпечнiсть пестициду як забруднювача бiосфери характеризується такими показниками: стiйкiстю в об`єктах середовища (грунт, вода, рослини), рухомiстю речовини, здатнiстю до нагромадження в бiологiчних системах, токсичнiстю для органiзмiв теплокровних, корисної флори i фауни. Основним джерелом поширення пестицидiв є сiльськогосподарськi угiдя. В процесi застосування значна частина пестицидiв потрапляє на повержню грунту, що створює передумови до їх мiграцiї по грунтово – водно- повiтряних i живильних ланцюгах. Застосування пестицидiв залежить вiд просторового i часового розподiлу по грунтовому профiлю. Перебуваючи в поверхневому шарi грунту, пестициди активнiше мiгрують у повiтря, з поверхневим стоком надходять у водоймище, через кореневу систему потрапляють у рослину нагромаджуючись у глибоких шарах, забруднюють грунтовi i пiдземнi води. Вода у водоймищах природних ландшафтiв може забруднюватися пестицидами внаслiдок безпосереднього потрапляння високодисперсних токсичних часточок. Небезпека отруєння людей виникає не тiльки при безпосередньому контактi iз засобами хiмiчного захисту рослин, але й при виконаннi робiт по догляду за посiвами, обробленими пестицидами. Найчастiше iнтоксикацiя вiдбувається при перебуваннi людей у полi протягом першого тижня пiсля застосування хiмiчних засобiв захисту рослин. Пестициди можуть проникати в органiзм людини через органи дихання i вiдкритi дiлянки шкiри. В реальних умовах застосування пестицидiв їх дiя на органiзм працюючих може посилюватись або послаблюватись фiзичними факторами навколишнього середовища. З пестицидами контактують не тiльки люди, а й тi, що вживають їжу, яка мiстить залишковi кiлькостi токсичних речовин. Про небезпеку виникнення хронiчного отруєння можно судити за величиною коефiцiєнта кумуляцiї – вiдношення сумарної дози речовини, що викликає загибель 50% пiддослiдних тварин при багаторазовому введеннi, до ЛД 50 при одноразовому введеннi. При плануваннi та проведеннi заходiв хiмiчної боротьби iз шкiдниками, хворобами рослин та бур`янами необхiдно забезпечити профiлактику негативних наслiдкiв. Для цього доцiльно керуватися об`єктивними крiтерiями оцiнки небезпечностi препаратiв, що застосовуються. Пестициди мають особливостi, якi потребують розробки спецiальних заходiв для оцiнки їх небезпечностi. Безпосередньо пестициди можуть застосовуватись у рiзних товарних формах, якi вiдрiзняються за фiзичними властивостями препарату i концентрацiєю активного iнгрiдiєнту. З урахуванням цих особливостей Всесвiтньої органiзацiї охорони здоров`я запропонована така класифiкацiя: - дуже небезпечнi - помiрно небезпечнi - малонебезпечнi. Хiмiчнi засоби захисту рослин можуть негативно впливати не тiльки на працюючих з ними, але й на людей, що вживають продукти i воду, вдихають атмосферне повiтря, забрудненi залишковими кiлькостями пестицидiв. Роздiл 6. Хiмiчний метод захисту рослин — простий, доступний, надiйний та ефективний. Однак, при його невмiлому застосуваннi, можна завдати значної шкоди не тiльки навколишньому середовищу, але й здоров’ю людини. Купленi в неспецiалiзованих магазинах та на ринках хiмпрепарати бувають малоефективнi, не рiдко — непридатнi, а iнодi шкiдливi для здоров’я людини i рослин. Як свiдчить досвiд попереднiх рокiв, основними причинами виникнення отруєнь у сiльському господарствi є: · проведення робiт iз застосуванням хiмiчних засобiв захисту рослин без дотримання затверджених регламентiв їх безпечного застосування: дози препаратiв, кратнiсть оброблень, умов застосування тощо (регламенти застосування обов’язково вказують на етикетцi); · Роботи iз застосуванням хiмiчних засобiв захисту рослин на дiлянках необхiдно проводити з дотриманням затверджених регламентiв їх безпечного застосування (дози препаратiв i кратнiсть оброблень та iн., якi обов’язково вказують на етикетцi). · Отруєння супроводжується такими загальними симптомами, як-от: запаморочення, головний бiль, загальна слабкiсть, втрата апетиту, нудота, блювання тощо. · При перших ознаках отруєння слiд негайно припинити роботу i звернутись у найближчу лiкувальну установу для отримання медичної допомоги або викликати «швидку допомогу». · До приїзду «швидкої допомоги» потерпiлого треба вивести iз зони, яку обробляли пестицидами, зняти засоби iндивiдуального захисту, звiльнити вiд одягу, який здушує. · При надходженнi у шлунок потерпiлому потрiбно дати випити декiлька склянок води або розчину марганцевокислого калiю слабо-рожевого кольору i викликати блювоту. Процедуру необхiдно повторити 2—3 рази. (Заборонено викликати блювоту у хворого, котрий перебуває у непритомному станi або за наявностi судом). · При послабленнi дихання потерпiлому дають нюхати нашатирний спирт. У випадку припинення дихання необхiдно негайно приступити до штучної вентиляцiї легень. Дотримання регламентiв застосування пестицидiв, особистої гiгiєни та заходiв безпеки при проведеннi робiт з ними гарантує безпечнiсть для вашого здоров’я. За призначенням засоби iндивiдуального захисту подiляються на такi: - спецодяг (комбiнезони, штани, куртки, кожухи, костюми, халати, скафандри, фартухи, нарукавники); - засоби захисту органiв дихання (протигази, респiратори); - спецiальне взуття (чоботи, напiвчоботи, черевики, калошi,); - засоби захисту рук (рукавицi, рукавички); - засоби захисту органiв зору (захиснi окуляри); - захиснi дерматологiчнi засоби (миючi пасти, креми, мазi). Спецодяг - основний засiб iндивiдуального захисту вiд шкiдливої дiї зовнiшнього середовища i рiзних виробничих факторiв: кислот, лугiвi i краплин рiдин тощо. В процесi роботи вiн повинен створювати необхiднi гiгiєнiчнi умови, забезпечувати нормальну терморегуляцiю органiзму, бути зручним, легким, не обмежувати рухи, добре очищатися вiд забруднень. Цим вимогам вiдповiдають бавовнянi, вовнянi та синтетичнi тканини. Таблиця 6. 1 Потреба в iндивiдуальних засобах захисту Вид обробки Назва пестициду Група токсичностi Распiратори Протигазовi коробки марка кiлькiсть марка Строк експлуатацiї кiлькiстть Склад комплекту кiлькiсть Протруйник Дивiдент Стар 036 FS т. к. с Малотоксичний 3 РУ-60М До 1року 33 АА;В 110 дiб 66 Спец одяг, спецвзуття, рукавицi i рукавички, окуляри ПО-2, ПО-3, ЗПЗ-84 33 Протруйник Максим 025 FS т. к. с. 3 РУ-60М ДДо 1 року 33 АА;В 110 дiб 66 33 Обприскування Альто Супер 330 ЕС к. е. Малотоксичний 4 ДДо 1 року 44 АА;В 88 Спец одяг, спецвзуття, рукавицi. 44 Обприскування Тiлт 250 ЕС к. е. Малотоксичний 4 РПГ-67 ДДо 1 року 44 В А;В 55-6 дiб 88 Спец одяг, спецвзуття, рукавицi. 44 Обприскування Тiлт 4 РПГ-67 44 АА;В 110 дiб 88 Спец одяг, спецвзуття, рукавицi. 44 4 Хiмiчний метод захисту рослин вiд шкiдникiв, хвороб i бур’янiв полягає у застосуваннi пестицидiв, що спричиняє загибель рiзноманiтних видiв шкiдливих органiзмiв або порушення їх розвитку. Швидкiсть i надiйнiсть одержання захисного ефекту за застосування пестицидiв, їх висока бiологiчна i економiчна ефективнiсть, а також швидкий прогрес у вдосконаленнi хiмiчних засобiв є гарантiєю iнтенсивного розвитку та застосування цього методу в майбутньому. Заходи щодо захисту ярого ячменю вiд шкiдливих органiзмiв є невiд’ємною складовою частиною загальної системи агрокультурних заходiв при вирощуваннi тiєї чи iншої культури. Сучаснi способи та засоби захисту рослин подiляються на селекцiйно-генетичнi, агротехнiчнi, бiологiчнi, фiзико-механiчнi, хiмiчнi та iншi. їх проводять у певнiй послiдовностi, i вони складають ту систему, яка дає можливiсть вести ефективну боротьбу з шкiдливими органiзмами, зменшити шкоду вiд них i цим самим забезпечити значне збереження врожаю та полiпшення його якостi. Зимують жуки в рослиннiй пiдстилцi,травi,соломi на глибинi до 5 см. Навеснi, пiсля виходу, живляться дикими та культурними злаками, пошкоджуючи й сходи ярих зернових. Жуки прогризають листя, утворюючи видовженi отвори. Самки вiдкладають яйця на нижньому боцi листкiв ланцюжком уздовж жилок. Перiод яйцекладки триває понад мiсяць, а ембрiональний розвиток — приблизно два тижнi. Личинки шкiдника вкритi зеленувато-бурим слизом, який захищає їх вiд пересихання. Фунгiциди захисної дiї. Це такi препарати, дiюча речовина яких здатна захистити всю рослину повнiстю або окремi її органи вiд зараження фiтопатогенними грибами. Пiд її впливом збудник знищується повнiстю або стримується розвиток його спор i мiцелiю в мiсцi ураження. Такi препарати доцiльно використовувати з метою запобiгання ураженню надземних частин або сходiв озимої пшеницi будниками, якi поширюються повiтрям або живуть у ґрунтi. Для органiзацiї робiт по захисту культури необхiдна висококвалiфiкована бригада з 3-4 робiтникiв, якi мають дотримуватись правил особистої та загальної технiки безпеки при роботi з пестицидами. Крiм того необхiдно застосовувати сучасний комплекс сiльськогосподарської технiки, машин на озимiй пшеницi, який дає змогу пiдвищити надiйнiсть її захисту вiд шкiдникiв, хвороб та бур’янiв, зберегти врожай при мiнiмальних затратах коштiв, працi та часу. При суворому дотриманнi регламентiв застосування пестицидiв, дотриманнi вимог санiтарних норм i правил при роботi з ними забезпечується не тiльки захист рослин вiд шкiдникiв, хвороб та бур’янiв, а й охорона населення i навколишнього середовища. Бiблiографiчний список 1. Антонюк С.І., Гончаренко О.І., Рубан М. Б. Сiльськогосподарська ентомологiя. - К.: Вища школа, 1984. -271 с. 2. Бей-Биенко Г. Я., Асатур М. К., Бондаренко Н. В., Глущенко А. Ф., Машек А. А., Скорикова О. А.. Практикум по сельскохозяйственной энтомологии – Л., Колос, 1976. 3. Бублик Л.І., Васечко Г.І., Васильев В. П. Довiдник iз захисту рослин. Та iншi / за ред. М. П. Лiсового – К.: Урожай, 1999. -711 с. 4. Веселовський І. В., Лисенко А. К., Манько Ю. П., - Атлас –визначник бур’янiв. – К.: Урожай, 1988. 5. Волецкий И. Н., Лисов А. К., Лепехин И. С. и др. Механизация защиты растений – М.: Агропромиздат, 1992 – 223 с. 6. Грицаєнко З. М., Ковальський Є. П., Бутило А. П., Недвига О.Є. Гербiциди та їх рацiональне використання. – К.: Урожай, 1996 – 304с. 7. Державнi санiтарнi правила транспортування, зберiгання та застосування пестицидiв у народному господарствi. – К. 1998 –70 с. 8. Євтушенко М. Д., Марютiн Ф. М. Термiнологiчний словник-довiдник з ентомологiї, фiтопатологiї, фiтофармокологiї. – Харкiв. 1998- 198 с. 9. Захаренко В. А. Гербiциди. – М.: Агропромиздат. 1990. – 240 с. 10. Лiсовий М. П., Трибель С. О. Інтегрований захист – основа сучасних технологiй // Захист рослин. – 1998 - №5 – с. 4-5. 11. Мельников Н. Н., Новожилов К. В., Пылова Т. Н. Химические средства защиты растений: Справочник. – М.: Химия- 1985. -323 с. 13. Фiтофармакологiчний довiдник / За ред. М. Д. Євтушенка, Ф. М. Марютiна – Харкiв, 2000 – 512 с. 14. Химическая защита растений / Под ред. Г. С. Груздева. – М.: Агропромиздат. 1987 – 415 с. 15. Верещагин Л. Вредители и болезни зерновых колосовых культур. – К.: Юнивест Маркетинг, 2001. - 128 с. Додаток Вид обробки Назва пестициду Група токсичностi Склад бригади Распiратори марка Строк експлуатацiї кiлькiсть марка Строк експлуатацiї кiлькiстть Склад комплекту кiлькiсть Банвел к. е. Малотоксичний 3 РУ-60М До 1року 33 АА;В 66 33 Протруйник Дерозал к. е. Малотоксичний 3 РУ-60М ДДо 1 року 33 АА;В 110 дiб 66 Спец одяг, спецвзуття, рукавицi. 33 Обприскування Топсин М к. е. Малотоксичний 4 ДДо 1 року 44 АА;В 55-6 дiб 88 Спец одяг, спецвзуття, рукавицi. 44 Обприскування Золон к. е. Малотоксичний 4 ДДо 1 року 44 В А;В 55-6 дiб 88 Спец одяг, спецвзуття, рукавицi. 44 Ф’юрi к. е. Малотоксичний 4 РПГ-67 ДДо 1 року 44 АА;В 110 дiб 88 44 4 Календарний план проведення заходiв захисту вiд бур`янiв, що шкодять ярому ячменю Заходи захисту рослин Засоби захисту рослин (гербiциднi препарати) Норма витрати л, кг/га; л, кг/т Фенофаза культури Шкiдливий об`єкт агротехнiчний календарний назва стадiя розвитку Обприскування 0,9-1,7л/га 1 декада травня 5 Воло-шка синя Фаза кущiння Обприскування Лiнтур 70 WG 150 л/га фази кущення 1 декада жовтня 10 Осоти Фаза кущiння Календарний план проведення заходiв захисту вiд хвороб ярого ячменю Заходи захисту рослин Засоби захисту рослин (фунгiциднi препарат) Фенофаза культури Термiн проведення агротехнiчний календарний Обприскування Дерозал 50 % к. е. 0,3 — 0,5 л/га Обприскування в перiод вегетацiї. 1 декада травня-1 декада червня -5 Борошниста роса Тiлт 250 ЕС к. е. 0. 5 л/га прискування в перiод кущення 1 декада червня-1 декада липня 35 Темно-бура плямистiсть листя Календарний план проведення заходiв захисту вiд шкiдникiв ярого ячменю Засоби захисту рослин (iнсектициднi препарати) Норма витрати, л, кг/га; л, кг/т Фенофаза культури Термiн проведення Шкiдливий об`єкт агротехнiчний календарний назва стадiя розвитку Бi-58 новий 0,5-2 л/га Oбпpиcкyвaння в пepioд вегетацiї. 1-3 декади червня 3-5 Фаза личинок, час льоту iмаго(за 20днiв до збирання урожаю) Протруювання Золон Обробка насiння перед висiванням 3-4 П'явиця синя Потреба в технiцi i робочiй силi Спосiб обробки Назва шкiдливого органiзму Потреби в робочiй силi обприскувачi Заправочнi вiзки АПЖ-12 Обприскування Злаковi блiшки, п’явиця синя 1 13 2 11 3 2 Обприскування Борошниста роса,темно-бура плямистiсть 1 33 3 11 3 2 Осоти, волошка синя 1 33 2 11 3 2 Потреба в пестицидах Назва пестициду, препаративна форма Вмiст дiючої речовини, % Норма витрати, л, кг/га, л, кг/т Потреба, кг, л За препаратом За дiючою речовиною 2,4-Д амiнна сiль водний розчин 40% 300 450 га 0,9-1,7л/га 2л/га Банвел 4С концентрат емульсiї 48% 300 450 га 0,1л/га 0,2л/га Дерозал концентрат емульсiї 50% 300 4150 га 0,3-0,5 л/га 0,6л/га Топсин М концентрат емульсiї 70% 300 450 га 0,8-1,5 л/га 1л/га Ф’юрi,концентрат емульсiї 10% 300 450 га 0,07-0,3л/га 7л/га 30% 300 450га 1-4кг/га 2кг/га