ДОПОВІДЬ
на тему: "Оптимiзацiя рацiонiв годiвлi птахiв"
Головнi передумови органiзацiї рацiональної годiвлi птахiв i оптимiзацiї рацiонiв
Доцiльнiсть подальшого розвитку птахiвництва визначається тим, що виробництво харчового бiлку за рахунок яєць i м′яса птахiв значно економiчнiше i ефективнiше, нiж iнших м′ясо-виробляючих галузей тваринництва. При цьому особливої важливостi набуває зниження витрат на корми за рахунок подальшої рацiоналiзацiї годiвлi птахiв. Питання економiї кормiв тiсно пов’язане з удосконаленням норм i способiв годiвлi, оптимiзацiї складання кормосумiшей (рецептiв комбiкормiв), виходячи iз вартостi i поживностi окремих iнгредiєнтiв, технологiчних лiнiй посування i роздавання комбiкормiв, мiкроклiмату i засобiв утримання, пiдвищення надiйностi та оперативностi контролю повноцiнностi годiвлi птахiв.
Особливостi годiвлi птахiв обумовленi їх бiологiчними властивостями. Вiдсутнiсть зубiв, короткий травний шлях та висока швидкiсть травлення створюють значнi труднощi в органiзацiї годiвлi.
Прийнятий корм пiд час дуже короткого перебування в ротовiй порожнинi змочується багатою муцином слиною, надходить у воло, яке має правий та лiвий мiшок (у водоплавних видiв птахiв замiсть вола є розширення верхньої частини стравоходу). У волi корм частково пiддається дiї ферментiв слини, секрету стiнки вола i ферментiв, що їх видiляє мiкрофлора. У волi, як правило, середовище кисле (рН 4,5... . 5,8).
Якщо птахи мають постiйний доступ до кормiв i кормовi iнгредiєнти подрiбненi, то час перебування їх у волi не перевищує 1-2 години, не подрiбнене зерно затримується до 14... . 18 годин. Поживнi речовини подрiбненого корму мають бiльшу площу контакту з травними ферментами, швидше гiдролiзуються i лiпше використовуються в порiвняннi з цiлим зерном.
Пiсля просування в залозний шлунок корм змiшується з його соком i надходить у мускульний шлунок. Пiд час iнтенсивної секрецiї шлунковий сiк видiляється безпосередньо в мускульний шлунок.
Кормовi маси у мускульному шлунку iнтенсивно перетираються за допомогою м’язових скорочень, якi приводять в рух кутикулу i гравiй, що знаходиться в цьому шлунку, змiшуючи їх iз шлунковим соком i мiкрофлорою (в 1 г хiмусу мiститься 1... . 100 млн. лактобактерiй i аеробiв).
Якщо у шлунковi вiдсутнiй гравiй, то це суттєво знижує перетравнiсть i використання поживних речовин корму. Виходячи з цього птахи повиннi отримувати гравiй у виглядi кварцових або гранiтних камiнцiв (якi не пiддаються дiї соляної кислоти) дiаметром 1,5-3,0 мм для молодняка i 3,0-5,0 мм для дорослих птахiв.
Значення деяких поживних речовин у годiвлi птахiв
Птахи у своєму органiзмi не можуть синтезувати дефiцитнi у кормi незамiннi амiнокислоти або вiтамiни, отже цi речовини повиннi бути донесенi до годiвницi. Птахи, за виключенням гусей, практично не здатнi перетравлювати клiтковину, що змушує обмежувати вмiст в рацiонах дешевих рослинних кормiв. Вiдсутнiсть синтезу в травному трактi деяких речовин, висока продуктивнiсть птахiв, iнтенсивний обмiн речовин вимагає безумовної забезпеченостi рацiону усiма поживними речовинами в повнiй вiдповiдностi до iснуючих норм, тому слiд зупинитись на значеннi деяких поживних речовин.
Кальцiй
-
необхiдний для побудови скелету i шкаралупи яйця, дзьобу i кiгтiв, нормального функцiонування нервової системи, пiдтримання лужної рiвноваги в органiзмi, роботи поперечносмугастої i гладкої мускулатури, активацiї ферментiв i гормонiв, створення бiоелектричного потенцiалу на поверхнi клiтин. Інтенсивнiсть всмоктування кальцiю в кишечнику залежить вiд його вмiсту в рацiонi, потреби в ньому, присутностi вiтамiну Д i кiлькостi фосфору в рацiонi. Великий вмiст фосфору погiршує всмоктуванню кальцiю.
Дефiцит кальцiю в рацiонi несучок викликає iнтенсивне використання кiсткового депо, що призводить до зниження мiцностi i товщини шкаралупи, остеопорозу, зниження продуктивностi i навiть загибелi несучок.
Надлишок кальцiю в рацiонi зменшує перетравнiсть жирiв i споживання кормiв, порушує обмiн фосфору, магнiю, марганцю, залiза та йоду.
бiлкiв i вуглеводiв.
В рацiонах птахiв включають природнi фосфати, в яких фосфор знаходиться у формi карбонатiв i гiдроксилапатитiв. Фосфор утримується в кiстках i в кровi у виглядi фосфатiв (70-85%). Використання рацiонiв годiвлi птахiв бiдних на фосфор, зменшує споживання кормiв, що призводить до уповiльнення росту молодняку i зменшенню продуктивностi несучок.
.
Джерелом натрiю в рацiонах птахiв являється кухонна сiль, рибне та м’ясо-кiсткове борошно i шроти.
Натрiй пiдтримує осмотичний тиск в тканинах i регулює обмiн води. Дефiцит натрiю в рацiонах уповiльнює рiст молодняку, а його надлишок затримує воду в органiзмi. Токсичнiсть кухонної солi залежить вiд величини кристалiв i зростає у присутностi солей магнiю.
Калiй
.
Джерелом калiю являється рибне борошно, кормовi дрiжджi й вiдходи харчового виробництва. Існуючi компоненти сучасних комбiкормiв задовольняють потребу птахiв у калiї, тому в кормосумiшi не слiд включати його солi. Калiй в органiзмi пiдтримує осмотичний тиск в клiтинах, активiзує велику кiлькiсть ферментiв.
Мiкроелементи
.
Серед великої кiлькостi мiкроелементiв, якi необхiднi для нормального функцiонування органiзму птахiв слiд зробити наголос на таких, як цинк, марганець, мiдь, залiзо, йод, кобальт.
Марганець приймає участь у побудовi скелету, дiяльностi нервової системи, в жировому i вуглеводному обмiнi. Корми рослинного i тваринного походження бiднi на марганець, тому в рацiони добавляють його солi. Дефiцит марганцю викликає у молодняку перозис, деформацiю кiсток, у несучок зниження продуктивностi, зменшення товщини шкаралупи.
Джерелом цинку слугують рибне та м’ясо-кiсткове борошно, кормовi дрiжджi, шроти. Незважаючи на наявнiсть цинку в деяких кормах, кiлькiсть його недостатня, тому в рацiони вводять сiрчанокислi або солянокислi солi.
Дефiцит цинку призводить до зменшення споживання кормiв i оплати корму продукцiєю, уповiльнює рiст молодняку, затримує статеве дозрiвання, порушення слизових оболонок (паракератоз).
Надлишок цинку (бiльш 0,1% вiд маси корму) в рацiонi викликає отруєння.
Курка для утворення яйця витрачає 30 - 60 мг мiдi. Джерелами мiдi являються корми тваринного походження i шроти, але для забезпечення повної потреби в цьому елементi в рацiони його включають бiля 8 г (в перерахунку на чистий елемент) на тонну комбiкорму.
Залiзо входить до складу ферментiв цитрохрому, якi беруть участь у дихальних процесах, а також являється складовою частиною гемоглобiну. У випадку дефiциту залiза активно розвивається анемiя. Джерелом залiза для птахiв являється рибне i трав’яне борошно, дрiжджi. Дефiцит залiза можна поповнювати за рахунок його сiрчанокислих солей.
Амiнокислоти
. Із усiх незамiнних для птахiв одинадцять амiнокислот критично незамiнними являються: лiзин, метiонiн, цистiн, трiптофан. Дефiцитними за цими амiнокислотами являються корми рослинного походження, тому для забезпечення органiзму птахiв необхiдно або збiльшувати частку кормiв тваринного походження, або включати в рацiон синтетичнi аналоги цих амiнокислот. При цьому слiд вiдмiтити, що бiосинтез бiлку в органiзмi iде на рiвнi найнижчого забезпечення потреби однiєї iз незамiнних амiнокислот, таким чином забезпечується i вiдповiдний рiвень продуктивностi. Цей факт говорить про те, що старанне забезпечення рацiонiв амiнокислотами є вирiшальним моментом в органiзацiї рацiональної годiвлi птахiв, що дає змогу отримувати високу продуктивнiсть з низькими витратами корму i протеїну на одиницю продукцiї.
Вiтамiни
слизового епiтелiю дихальних, травних шляхiв, сечостатевої системи. Вiтамiн А впливає на синтез нуклеїнових кислот, статевих гормонiв, на окислювальне фосфоритування, вуглеводний обмiн i синтез антитiл.
Через нестачу вiтамiну А затримується рiст молодняка, пiдвищується його смертнiсть, зменшується несучiсть i заплiдненiсть яєць, порушується дiяльнiсть травної системи (проноси), послаблюється стiйкiсть органiзму птахiв до iнфекцiйних i iнвазiйних захворювань.
Із рiзних форм вiтамiну Д у птахiвництвi має значення форма Д3. У рослинах є ергостерон, який пiд дiєю ультрафiолетових променiв перетворюється на вiтамiн Д. Вiтамiн Д тiсно пов’язаний з обмiном кальцiю, впливає на всмоктування кальцiю i фосфору в кишечнику, пiдтримує нормальний рiвень цих елементiв у кровi й регулює мiнералiзацiю кiсток.
Через дефiцит вiтамiну Д виникає рахiт, що проявляється демiнералiзацiєю кiсток i викривленням кiнцiвок. Низький рiвень вiтамiну Д в iнкубацiйних яйцях зашкоджує нормальному включенню кальцiю i фосфору в кiстяк ембрiону.
Найвищу бiологiчну активнiсть iз усiх форм вiтамiну Е (токоферолу) має α-токоферол. Вiтамiн Е в органiзмi птахiв вiдiграє роль природного антиоксиданту, нормалiзує клiтинне дихання, вiн необхiдний для синтезу ДНК i пов’язаний з обмiном гормонiв, захищає вiд окислення ненасиченi жирнi кислоти, каротин i вiтамiн А, захищає вiд деструкцiї клiтиннi мембрани.
Вiтамiн Е мiститься в зернових кормах i трав’яному борошнi. Ознаки дефiциту вiтамiну Е - це порушення статевих i рухових функцiй органiзму аж до повного паралiчу кiнцiвок, атрофiї скелетних м’язiв i мускульного шлунку.
голови.
Водорозчиннi вiтамiни впливають головним чином на вуглеводний, бiлковий i жировий обмiн. Вони не нагромаджуються в органiзмi i тому повиннi систематично поступати з кормом. Дефiцит цих вiтамiнiв викликає зниження активностi ферментiв, гальмує процеси обмiну речовин, знижує продуктивнiсть i послаблює резистентнiсть птахiв до дiї стресфакторiв.
це в комбiкорми включають синтетичний препарат цього вiтамiну. Дефiцит тiамiну має прояв у виглядi нервових явищ - паралiчiв кiнцiвок, настовбурченого пiр′я, дегенерацiя м′язiв, закидання голови.
Вiтамiн В2 (рiбофлавiн) мiститься у великiй кiлькостi у трав’яному борошнi i кормових дрiжджах. Проте, компоненти комбiкормiв не повнiстю забезпечують потребу в цьому вiтамiнi, тому комбiкорм збагачують кристалiчним рiбофлавiном.
Нестача вiтамiну В2 в рацiонах знижує несучiсть, уповiльнює або припиняє рiст молодняку, значно пiдвищує загибель ембрiонiв, а також курчат пiсля вилуплення.
Характерними ознаками є викривлення пальцiв в середину / у виглядi “кулака”/, паралiч кiнцiвок, кучерявiсть пiр′я. Вiтамiн РР (нiкотинамiд, нiацин) приймає участь в синтезi i розпадi жирних кислот, вуглеводiв i амiнокислот.
Дефiцит нiкотинової кислоти в кормах знижує несучiсть, виводимiсть, уповiльнює оперенiсть, настає перозис суглобiв нiг. Нiкотинова кислота мiститься в кормових дрiжджах, менше у млинарських вiдходах i шротах.
Вiтамiн В3 (пантотенова кислота). Нестача пантотенової кислоти уповiльнює рiст курчат, оперенiсть, веде до утворення кiрки у куточках дзьобу, склеювання вiй. Великий вмiст пантотенової кислоти мають млинарськi вiдходи, шроти i кормовi дрiжджi.
Потреба промислових несучок у цьому вiтамiнi, як правило, задовольняється за рахунок головних компонентiв комбiкорму. Для м’ясного молодняку i племiнного поголiв’я комбiкорми збагачують добавками патонтенату кальцiю.
Вiтамiн В12 (цiанокобаламiн). Значення цього вiтамiну в годiвлi птахiв визначається тим, що разом iз фолiєвою кислотою приймає участь у синтезi бiлку. Через нестачу вiтамiну В12 в рацiонах племiнних несучок пiдвищується смертнiсть ембрiонiв в останнiй тиждень iнкубацiї, зменшується виводимiсть, погiршується рiст молодняку, порушується структура слизової оболонки шлунку, знижується несучiсть. Вiтамiн В12 мiститься тiльки в кормах тваринного походження.
Вiтамiн С (аскорбiнова кислота) в органiзмi птахiв каталiзує процеси окислення, приймає участь у синтезi стероїдних гормонiв, дезактивує токсини i отрути, має антиоксидантнi властивостi.
Пiдвищену потребу в аскорбiновiй кислотi птахи вiдчувають пiд дiєю рiзних стрес-факторiв. Згодовування кристалiчного вiтамiну С послаблює або, навiть, виключає зовсiм негативний вплив стрес-факторiв. Крiм названих вище вiтамiнiв в годiвлi птахiв контролюють в рацiонах кiлькiсть фолiєвої кислоти, холiну, бiотину. Через нестачу цих вiтамiнiв їх додають в комбiкорм.
Клiтковина (целюлоза).
У птахiвництвi особливе вiдношення до цiєї речовини. З одного боку клiтковина не перетравлюється птахами (за виключенням гусей), а з iншого - без клiтковини не можливо скласти рацiон i без клiтковинний рацiон не являється добрим. Це пояснюється тим, що клiтковина виконує роль механiчного подразника слизових оболонок травних органiв, полiпшує секрецiю травного соку, що в свою чергу сприяє перетравленню вуглеводiв, бiлкiв i жирiв хiмусу, нормалiзує моторику шлунково-кишкового шляху, евакуацiю вмiсту кишечника. Наявнiсть у рацiонi значних кiлькостей клiтковини заважає використанню iнших поживних речовин. Великий вмiст клiтковини адсорбує на себе значну кiлькiсть травних ферментiв, обмежує споживання i знижує перетравнiсть кормiв.
рацiонiв.
Слiд вiдразу зазначити, що ця робота проводиться в птахiвництвi дещо вiдмiнно вiд iнших галузей тваринництва. В оцiнцi поживностi кормiв для сiльськогосподарських птахiв немає поняття “кормова одиниця".
У птахiвництвi прийнята система оцiнки поживностi кормiв у обмiннiй енергiї, сирому протеїнi i комплексi iнших поживних речовин. До комплексу iнших поживних речовин вiдносять незамiннi амiнокислоти, вiтамiни, незамiннi жирнi кислоти, а також мiнеральнi речовини (макроелементи i мiкроелементи).
Обмiнна енергiя - це рiзниця мiж валовою (загальною) енергiєю корма i енергiєю послiду (ОЕ=ВЕ=ЕП) i вимiрюється в джоулях (кiлоджоулях - 1000 Дж, мегаджоулях - 1000000 Дж). Сирий протеїн визначається в грамах або у вiдсотках, iншi поживнi речовини визначають у вагових одиницях (грамах, мiлiграмах i т. iн.), а деякi вiтамiни - в мiжнародних одиницях їх активностi.
Щоб перерахувати калорiї у джоулi або навпаки, потрiбно помножити або роздiлити на коефiцiєнт 4,19 вiдповiдно. У птахiвництвi дещо вiдмiнний вiд iнших галузей тваринництва пiдхiд до нормування поживних речовин в рацiонах, що пов’язано з прийнятою системою годiвлi птахiв вволю або з вiльним доступом до кормiв. Поживнi речовини в рацiонi для сiльськогосподарських птахiв нормують на 100 г повiтряно сухої сумiшi концентрованих кормiв. Наприклад, для курей-несучок в вiцi 5-10 мiсяцiв потрiбно 17 грамiв сирого протеїну i 1152 кДж обмiнної енергiї в 100 г кормосумiшi, для курчат у вiцi 90-120 днiв необхiдно 14 г сирого протеїну i 1080 кДж обмiнної енергiї в 100 г корму.
суттєвий взаємозв’язок мiж поживними речовинами в процесi споживання i живлення. Найефективнiше використання протеїну можливо досягти в тому випадку, коли на 1 г протеїну припадає 670 Дж. Обмiнної енергiї. Таке спiввiдношення називають ЕПС, якщо воно йде в напрямку зниження кiлькостi енергiї на 1 г протеїну, веде до витрат протеїну на енергетичнi цiлi, що економiчно невигiдно, так як бiлковi кормовi засоби значно дорожчi, нiж енергетичнi i навпаки, якщо порушення ЕПС йде в бiк збiльшення, зайва енергiя вiдкладається в органiзмi у виглядi жиру, i перше й друге спричинює зниження продуктивностi птахiв.
Встановленi вiдповiднi спiввiдношення мiж кальцiєм i фосфором 1: 2,5... 3 мiж вiтамiнами А i Д3 1: 5... 6 i т. iн. Для забезпечення норм годiвлi птахiв необхiдно мати необхiдний набiр кормових засобiв, головним чином не концентрованi корми. Однак для того, щоб орiєнтуватись в великiй кiлькостi цих засобiв, вiрно i швидко розробляти рацiони, всi корми умовно розподiленi на такi групи.
- це, головним чином, зерновi злаковi та продукти їх переробки. Кукурудза i пшениця являються кормами, якi можна вводити в рацiон майже без обмежень.
Ячмiнь має iнгiбiтор трипсину i без вiдповiдної обробки може вживатись в рацiонах у кiлькостi не бiльше 10 вiдсоткiв. Овес вмiщує найбiльш легко перетравнi вуглеводи i являється дiєтичним кормом, а якщо звiльнити вiд плiвок, то можна вводити в рацiон без обмеження. Цiнним енергетичним iнгредiєнтом є сорго. Його висока врожайнiсть, невибагливiсть, вiдсутнiсть харчової цiнностi для людини - дала б можливiсть поставити цю культуру на перше мiсце, якби вона не мала двох негативних ознак: наявнiсть алкалоїду танiну (який пригнiчує активнiсть травних ферментiв), та великої кiлькостi клiтковини, яка сконцентрована головним чином у плiвках зерна. Тому для успiшного використання сорго в годiвлi птахiв його необхiдно додатково обробляти для знищення танiну та звiльненню зерна вiд плiвок. Без вказаних обробок сорго можна вводити в рацiон в кiлькостях, що не перевищують 10%.
мають iнших поживних речовин, а це дозволяє з їх допомогою ефективно балансувати енергетичну частину рацiонiв птахiв.
Бiлковi (високопротеїновi) кормовi засоби
.
В залежностi вiд походження, бiлкову групу кормiв можна роздiлити на три пiдгрупи.
1) Бiлковi корми рослинного походження
- це перш за все зерно бобових культур i продукти їх переробки - шроти й макухи олiйних культур (соняшнику, рiпаку, арахiсу, насiння бавовни). Слiд вiдмiтити, що усi бобовi культури мають у своєму складi антипоживнi речовини, що тим чи iншим чином затримують травний процес у птахiв. Так, найбiльш повноцiнна iз бобових культур соя вмiщує алкалоїд соїн i рослинний фермент уреазу, що пригнiчує активнiсть шлунково-кишкових ферментiв. Позбутись негативної дiї цих речовин можливо шляхом волого-термiчної обробки сойового шроту в апаратах, якi носять назву “тостери", а процес зветься “тостуванням”.
Найбiльш розповсюджена в нашiй мiсцевостi бобова культура горох, також вмiщує антипоживнi речовини. Це, головним чином, дубильна кислота, зменшити кiлькiсть якої вдається за допомогою прогрiву зерна на протязi 20... . 30 хвилин до 85-95С або застосувати екструдування з температурою 110С.
У своєму складi дубильну кислоту мають кiнськi боби, якi також знаходять широкий вжиток у практицi годiвлi сiльськогосподарських птахiв.
У своєму складi дубильну кислоту мають кiнськi боби, якi також знаходять широкий вжиток у практицi годiвлi сiльськогосподарських птахiв. Пiсля обробки зерна цих культур, вводити їх можна без обмежень, але в “сирому виглядi" (без обробки) не бiльше 8-10% для дорослих птахiв i 3-5% для молодняку.
Шроти i макухи - найцiннiшi концентрованi (у вiдношеннi до протеїну) бiлковi корми рослинного походження. Соняшникову та арахiсову макуху i шрот вводять в рацiон птахiв без обмежень. Бавовняний шрот має у своєму складi алкалоїд госсiпол, який знищують термiчною обробкою, тому забороняється використовувати бавовняний шрот iз вмiстом госсiполу вище 0,05 мг/%, а молодняку першого вiку (1... . 30 дiб) i бройлерам, комбiкорми, якi мають бавовняний шрот, не використовують взагалi.
Останнiм часом набуває широкого вжитку рiпаковий шрот, вмiст сирого протеїну в якому близько 40%.
2) Бiлковi корми тваринного походження ′ясне та м’ясо-кiсткове борошно, сухе молоко, суху сироватку, крiлеве борошно, пiр’йове борошно i т. iн.
Усi цi кормовi засоби вмiщують високу кiлькiсть легкоперетравного повноцiнного протеїну вiд 48 до 72 вiдсоткiв i являються вiдходами переробки м’яса, молока, риби та рiзних морепродуктiв. Однак, останнiм часом кiлькiсть цих кормiв зменшилась i продовжує зменшуватись у зв’язку з
удосконаленням технологiї переробки м′яса i молока, рiзким скороченням вилову риби у свiтовому океанi та використанням для харчування людей таких видiв морських риб, якi ранiше йшли на виробництво рибного борошна.
3) Бiлковi корми мiкробного i синтетичного походження
. У майбутньому таким кормам може надатись особлива роль. Вони можуть стати основними протеїновими iнгредiєнтами рацiонiв для сiльськогосподарських птахiв. Уже зараз досить широко використовуються синтетичнi амiнокислоти лiзин та метiонiн (складовi частини бiлку), а у випробуваннi знаходиться цiлий ряд кормiв мiкробного синтезу.
Перспективи використання мiкробного бiлку пов’язанi з тим, що одноклiтиннi органiзми ростуть у 500 раз швидше, нiж найбiльш врожайнi сiльськогосподарськi культури. Дрiжджi, наприклад, подвоюють свою масу за 2... . 4 години, бактерiї за 15... . 45 хвилин. Крiм того, мiкроорганiзми майже на 100 вiдсоткiв використовують поживнi субстрати для чого можна брати рiзноманiтнi вiдходи нафтохiмiчної, деревопереробної промисловостi, сiльськогосподарськi та промисловi стiчнi води, цитратнi й сiрчанi солi, синтетичнi спирти i т. iн. Вiдомi протеїновi корми мiкробного синтезу - мепрiн iз метилового спирту, гаприн - iз природного газу. Усi цi корми вмiщують 50 - 60 вiдсоткiв сирого протеїну.
. До таких кормiв належать корми бiологiчного i мiнерального походження, якi вмiщують значну кiлькiсть мiкроелементiв кальцiю, фосфору, натрiю, калiю, магнiю i мiкроелементiв. Сюди слiд вiднести черепашку, крейду, рiзнi вапняки. В якостi кормiв, якi багатi мiкроелементами використовують сiрчанокислi або солянокислi солi.
Бiологiчно активнi кормовi засоби
вiтамiни у виглядi сухих гранул застосовуються для виробництва комбiкормiв i мають дуже високу активнiсть, наприклад, вiтамiн А 325-500 тис. МО (мiжнародних одиниць), вiтамiн Д3 500 тис. МО в 1 г. В однiй гранулi знаходиться вiд 3 до 5 МО вiтамiну. Вiтамiни групи В застосовуються у виглядi кристалiчних препаратiв.
Складання рацiонiв.
1. Визначення норм потреби у поживних речовинах у зв’язку з видом, вiком та продуктивнiстю птахiв вiдповiдно до iснуючих рекомендацiй.
3. Складання приблизної структури рацiону. В даному разi головна умова в тому, що сума повинна дорiвнювати - 100%.
4. Балансування рацiону за сирим протеїном, для цього користуючись таблицями вмiсту поживних речовин у кормах для сiльськогосподарських птахiв, пiдраховують вмiст сирого протеїну в кожному iнгредiєнтi i в усьому рацiонi, приблизну структуру якого складено. Якщо величина вмiсту сирого протеїну вiдрiзняється вiд норми, то за рахунок збiльшення (зменшення) частки бiлкових кормiв i зменшення (збiльшення) енергетичних, досягають вiдповiдностi фактичного вмiсту до норми сирого протеїну.
5. Балансування рацiону за обмiнною енергiєю (принцип балансування такий самий). В тому випадку, коли не вдається збалансувати рацiон за ОЕ (це часто буває пiд час складання високоенергетичних рацiонiв для бройлерiв), включають жири, при цьому в усiх випадках загальна сума кормiв в рацiонi не вiдхиляється вiд 100.
6. Балансування рацiонiв за мiнеральними речовинами шляхом збiльшення (зменшення) частки кормiв, якi вмiщують найбiльшу кiлькiсть цих речовин (крейда, морськi черепашки тощо).
7. Забезпечення рацiону незамiнними амiнокислотами, вiтамiнами i мiкроелементами. Пiсля пiдрахунку наявностi в рацiонi незамiнних амiнокислот, вiтамiнiв та мiкроелементiв ту кiлькiсть цих речовин, що не вистачає, додають до кормосумiшей, незважаючи на дотримання 100%. Це пов’язано з дуже незначними масами цих речовин, якi доводиться добавляти. Закiнчивши цей етап, рацiон годiвлi птахiв слiд вважати складеним.
Лiтература
1. Інформацiйнi технологiї в зооiнженерiї [Текст]: Навч. посiб. Ч. 1/В.І. Кравченко, В. В. Морозов, С. М. Куцак та iн. - Херсон: ХДАУ РВЦ "Колос", 2002. - 96 с. - Библиогр.: с. 94. - Содержание: Навчальнi програми у птахiвництвi; Рiст i розвиток свиней; Визначення сумарного класу ремонтного молодняку свиней.
2. Агеев В. Н., Панков И. Н. Кормление сельскохозяйственной птицы. - М.
| 
