Озеленення інтер’єру та офісу

Озеленення iнтер’єру та офiсу Мiнiстерство освiти i науки України Факультет мистецтв Курсова робота на тему: «Озеленення iнтер’єру та офiсу» Виконала: студентка четвертого курсу факультету мистецтв гр. ХГ-05-2 Ушакова А. О. Кривий Рiг 2008 р. Змiст Вступ 1. Історiя кiмнатного квiтникарства 2. Експеримент по створенню зимових садiв. Чарiвний «ящик Уорду» Висновки до першого роздiлу 1. Оздоровчi рослини 2. Запашнi рослини III. Класифiкацiя i групи рослин 1. Декоративнолистi кiмнатнi рослини 2. Декоративно квiтучi кiмнатнi рослини 3. Декоратiвно квiтучi горшечнi рослини 4. Кактуси 5. Групи рослин для внутрiшнього озеленення Висновки до третього роздiлу IV. Композицiї для внутрiшнього озеленення примiщень 1. Головнi положення 2. Методи i способи озеленення примiщень 3. Рослини в iнтер’єрi Висновки до четвертого роздiлу 2. Ванна кiмната 3. Їдальня 4. Спальня 6. Зимовий сад 7. Передпокiй VI. Типи ємкостей i освiтлення 1. Типи ємкостей 2. Осiтлення Висновки до шостого роздiлу Додатки Вступ Актуальнiсть теми: людина здавна прикрашала свiй дiм квiтами, будь то були спочатку зрiзанi простi польовi квiти або кiмнатнi овочi у горщиках, а вже потiм навiть вiдiгравали певну роль у полiтицi держав. Квiти - це не тiльки втiха для очей, а i iсторична спадщина. Рослини використовувались не тiльки як домашнє оздоблення, а й рiзних галузях. В мистецтвi широко використовувались рослиннi орнаменти як в живописi, так i в текстилi, в медицинi, рiзноманiтних нацiональних обрядах, святах. В змiну нашого вiдношення до кiмнатних рослин зробило свiй внесок i НАСА: його спiвробiтники у 1980-i роки з’ясували, що сциндапсус, хлорофiтум, плющ, хризантема та алое – високоефективнi очисники повiтря. Загалом квiти несуть як естетичну роль в життi людини, так i психологiчну. І зараз популярнiсть кiмнатних рослин продовжує зростати. Звiдусiль знайдуться рослини: вражаючi зимовi сади в громадських будiвлях, маленькi горщики на пiдвiконнях, безлiч яскравих квiтiв в рослинних магазинах. В нашi днi купують бiльше квiтучих, нiж декоративнолистих рослин. Частiше вiддається перевага бiльш ефектним рослинам, але недовговiчним видам вiчнозелених. Існує багато прийомiв, методiв, способiв аранжування кiмнатних рослин як в iнтер’єрi, так i в офiсах, державних установах та iн. Об’єкт дослiдження: аранжування кiмнатних рослин в примiщеннi. Предмет дослiдження: Мета дослiдження: дослiдженняаранжування,озеленення iнтер’єру, багатоманiтнiсть композицiй. Гiпотеза: 1. Історiя кiмнатного квiтникарства "кiмнатна рослина" iснує з моменту, коли людина здогадалася кинути сiм'я не на полi, а в горщик iз землею. Першими видатними колекцiонерами рослин були солдати єгипетського фараона Тотмеса III (3,5 тис. рокiв назад). На розписах в храмi Карнака вони зображенi такими, що несуть 300 рослин, узятих в якостi трофеїв в Сирiї. Храми древньої Еллади прикрашали вазони з рослинами. Першi культурнi сорти орхiдеї були виведенi в Китаї 2500 рокiв тому i там же бiльше 1000 рокiв тому зародилося мистецтво бонсаї, яке перейшло до Японiї i знайшло в країнi Висхiдного Сонця справжнє визнання. У подальшi епохи мистецтво вирощування рослин виступає в нерозривний зв'язок з iншими видами мистецтва: для прикраси iнтер'єру i екстер'єру будiвель, при створеннi тканин. Найпоширенiший орнамент - рослинний, який надає найбiльшi можливостi для створення всiляких мотивiв, прийомiв виконання, для оригiнального трактування форми. До найбiльш поширених форм з якнайдавнiших часiв вiдносяться: акант, лотос, папiрус, хмiль, лавр, виноградна лоза, плющ, дуб. Так рослинний свiт проник в образотворче мистецтво. Вiдкриття нових земель принесло услiд за собою i вiдкриття нових декоративних рослин. Основна кiлькiсть "чудасiї" потрапила в Європу пiд час колонiальних завоювань в кiнцi XVII - початку XVIII ст., тодi з Америки везли кактуси i орхiдеї. З Індокитаю - цитрусовi, з Індiї - рослини, що давали прянощi. У пiвнiчних країнах з вiдсутнiстю зеленi в зимовi мiсяцi вiчнозеленi рослини не могли не викликати захоплення. Пригадаєте трояндовий кущ Кая i Герди. Це не вигадка письменника-казкаря Андерсена. Рiзноманiтнiсть декоративних кiмнатних рослин досягалася за рахунок введення в кiмнатну культуру дикорослих представникiв тропiчної флори. Першi кiмнатнi рослини: папороть адiантум, фiлодендрон лазячий i пеперомiя магнолiєлистна були привезенi до Англiї капiтаном судна «Слава Баунтi» Блаем (у перекладi з англiйської мови «баунтi» означає «щедрiсть, подарунок»). Перша виставка квiтiв в Лондонi була проведена в 1827 г.; тепер це головна виставка квiтiв в Англiї. Вона проводиться щорiк в травнi в парку одного з районiв Лондона — Челсi — i визначає новi тенденцiї i вiяння в квiтникарствi i садiвництвi. а також проводять Британський фестиваль троянд. пишний прийом в примiщеннi, прикрашеному деревами i чагарниками в повному квiтi, нiби влiтку. Це був найперший в Європi зимовий сад. Видовище було настiльки незвичним, що його творця видатного садiвника Альберта Магнуса звинуватили в чаклунствi. Але експеримент по створенню зимових садiв виявився настiльки успiшним, що незабаром європейськi монархи в прагненнi перевершити один одного примушували своїх садiвникiв будувати спецiальнi примiщення i вирощувати в них дивовижнi рослини. Правда, спочатку це були види, що мають практичний iнтерес для iмператорських кухонь, наприклад, апельсини (по-французьки "orange"), а примiщення, в яких їх мiстили, почали називати оранжереями. Хоча були виключення - картопля i соняшник, наприклад, заздалегiдь завозилися з Америки як квiти. Не встояв перед спокусою i Петро I i побудував Петергофi невеликий павiльйон для зимового вмiсту цитрусових, якi влiтку розташовувалися на свiжому повiтрi. В серединi XIX столiття змiнити ситуацiю допомогло одне, здавалося б, незначний винахiд англiйця Н. Уорду. Мiстер Уорд дуже полюбляв тропiчнi рослини, присвячував їм весь свiй вiльний час. У його колекцiї було немало рiдкiсних видiв, привезених зi всього свiту. Всi вони прекрасно зростали i квiтнули, але мiстер Уорд був незадоволений: йому здавалося, що вiн мiг досягти бiльшого, але йому заважало насичене гаром повiтря Лондона. Можна було без кiнця удосконалювати земельнi сумiшi i застосовувати новi добрива, а ось з повiтрям нiчого поробити було не можна: лондонцi топили камiни i печi вугiллям. Клуби диму витали в сирому повiтрi, змiшуючись з туманом англiйської столицi, жирна кiптява бруднила стiни будинкiв, старовиннi картини i бiлоснiжнi манишки джентльменiв. Зi всiм цим мiстер Уорд ще мiг примиритися, але втрачав самовладання i хмурнiв, якщо бачив шар гару на нiжному листi своїх улюблених рослин. Бурмочучи прокльони, вiн знову i знову намагався очистити їх, вже не сподiваючись знайти вирiшення цiєї проблеми. Йому хотiлося заховати своїх улюбленцiв, просто накрити чим-небудь… Так, з вiдчаю i безсилля народився воiстину генiальний винахiд: мiстер Уорд вирiшив накрити рослини скляним ящиком. Вiн вiдмiтив, що в невеликiй склянiй камерi навiть нiжнi папоротi вiдчувають себе краще. Незабаром з'ясувалося, що, окрiм захисту вiд гару i кiптяви, вживання цього пристосування дозволило пiдтримувати усерединi стабiльну температуру i високу вологiсть повiтря. У терарiумi - так назвав свiй винахiд його творець – можна було тримати навiть тi рослини, якi вважалися непридатними до розмiщення в кiмнатi. Весь цвiт британської спiльноти був схвильований цим вiдкриттям. У моду входить встановлювати «ящик Уорду» для вмiсту папоротей та iншої екзотики в кiмнатах. У 1834 р. Уорд сконструював першу «валiзу» для перевезення рослин, яку без побоювання можна було встановити на палубi корабля. Рослини менше потребували поливу i були захищенi вiд солоних бризок i сонця. Тепер в Європу можна було без втрат привозити нiжнi тропiчнi створiння: папоротi, орхiдеї, бромелiєвi. У Англiї поголовне захоплення орхiдеями набрало вигляду справжньої манiї: на аукцiонах за них платили просто безумнi грошi! Викликаний ажiотаж порiвнянний лише з "золотою лихоманкою". Тепер в райони їх зростання, насамперед це Пiвденна Америка, вирушають справжнi експедицiї. Настав райський час для ботанiкiв: новий вигляд описувався десятками i сотнями, видiлялися новi роди i сiмейства. Все бiльшу увагу до представникiв тропiчної флори проявляли i садiвники. 3. Полiтичний погляд на рослинництво Наприклад, камелiї з Пiвденного Китаю змогли потрапити в європейськi оранжереї лише пiсля перемог Англiї в "опiумних" вiйнах, поселення британцiв в Гонконзi i активiзацiї торгiвельних стосункiв з Китаєм. Пiсля здобуття молодими державами Пiвденної Америки незалежностi вiд iспанської корони i встановлення дипломатичних стосункiв з ними став можливий i ввезення зразкiв флори цих країн. Нерiдко в дипломатичнiй поштi можна було знайти яку-небудь екзотичну рослину цiлком або його насiння. Так, в 1714 р. посланий з метою шпигунства французький офiцер А. Фрез’є привiз до Францiї чилiйську суницю, яка стала родоначальницею всiх сучасних великоплiдних сортiв, вiдомих як "полуниця". Європейськi держави досить швидко усвiдомили, що кiмнатнi рослини - величезне багатство, i ввели в своїх колонiях заборони на вивiз тропiчних рослин. При цьому рослини не лише вивозилися. Спочатку їх вивчали, потiм багато хто з них перевозив в колонiї, що знаходяться вже в iнших частинах свiту. Така iсторiя, наприклад, кавового дерева. Пiсля заключення Урехтського миру мiж Голландiєю i Францiєю король Людовик XIV отримав воiстину царський дарунок - живець кавового дерева з Амстердама. Вiн став родоначальником всiх(!) французьких колонiальних кавових плантацiй. Ванiль, каучукове i гвоздикове дерево, чорний перець i багато iнших рослин почали свiй переможний хiд по тропiчних країнах через європейськi оранжереї, тобто встигли побувати кiмнатними рослинами. В кiнцi ХХ столiття законодавцями квiткової моди по праву можна назвати кактуси. Любителi всiляких форм i колючок, переважно чоловiки, об'єдналися в клуби. Багатьом приватним колекцiям могли заздрити найбiльшi оранжереї миру при Ботанiчних садах. А вiдомий зараз у всьому свiтi помiдор в XVIII столiттi прикрашав кiмнати i оранжереї. "Сеньйора" почитали як квiтучу рослину, а ось плоди вважалися отруйними. Висновки до першого роздiлу Людина здавна прикрашала свiй дiм квiтами, будь то були спочатку зрiзанi простi польовi квiти або кiмнатнi овочi у горщиках, а вже потiм навiть вiдiгравали певну роль у полiтицi держав. Квiти - це не тiльки втiха для очей, а i iсторична спадщина. Рослини використовувались не тiльки як домашнє оздоблення, а й рiзних галузях. В мистецтвi широко використовувались рослиннi орнаменти як в живописi, так i в текстилi, в медицинi, рiзноманiтних нацiональних обрядах, святах. В змiну нашого вiдношення до кiмнатних рослин зробило свiй внесок i НАСА: його спiвробiтники у 1980-i роки з’ясували, що сциндапсус, хлорофiтум, плющ, хризантема та алое – високоефективнi очисники повiтря. Проводяться численнi виставки квiтiв II. Кiмнатнi рослини i екологiя житла 1. Оздоровчi рослини Людина завжди оточувала себе рослинами, навiть не розумiючи, i не вникаючи при цьому, на скiльки кориснi є вони. У сучасних панельних будинках iз залiзобетону вологiсть повiтря набагато нижча за норму - майже як в пустелi. І тут на допомогу може прийти унiкальна рослина, здатна перетворити пустелю на оазис, - циперус. Вiн сам дуже любить вологу, тому горщик з ним ставлять в пiддон з водою. Такi пiддони з будь-якими вологолюбними рослинами добре мати у всiх кiмнатах - вони прекрасно впливають на стан повiтря. Водно-газовий обмiн в примiщеннi покращують антурiум, маранта i монстера. Спiвробiтники Американського агентства по аеронавтицi i космiчним дослiдженням (НАСА) з'ясували, що хлорофiтум, плющ, хризантема i алое є високоефективними очисниками повiтря. Багато кiмнатних рослин володiють фiтонцидними (бактерицидними) властивостями. У примiщеннi, де знаходяться, наприклад, цитрусовi, розмарин, мирт, хлорофiтум в повiтрi мiститься значно менше мiкробiв. А частки важких металiв, якi теж є в наших квартирах, поглинають аспарагуси. Немає потреби говорити про те, як погано вiдчуває себе людина в задушливому примiщеннi. Причому справа тут не в недолiку кисню як такого, катастрофiчно не вистачає його негативних iонiв, число яких, до речi, швидко зменшується, коли в кiмнатi працює телевiзор або комп'ютер. Але, виявляється, є кiмнатнi рослини, якi видiляють такi ж iони, роблячи повiтря свiжим i легким для дихання. Це хвойнi бонсаї (кипарис, туя, крiптомерiя). Бажано щоб в будинку був хоч би один кущ геранi. Герань дезинфiкує i дезодорує повiтря. А то, що герань допомагає при головному болi i здатна виганяти з будинку злих духiв i нечисть, вiдомо ще спрадавна. же кiмнатi зростають базилiк, острогiн (естрагон) i м’ята-мелiса. В цьому випадку в кiмнатi буде майже цiлюще повiтря. Так само рекомендується вирощувати в горщиках лук i часник. Крiм того, що цi рослини дезинфiкують повiтря, вони ще i значно покращують сон. Особливо рекомендується мати їх в своїй спальнi тим, хто схильний до рiзних кошмарних сновидiнь. Корисно мати в своєму кiмнатному садку карликовий гранат (вiн стимулює iмунну систему людини), алое i всю ту зелень, яку iз задоволенням споживаний влiтку: петрушку, селеру, кинзу i крiп. Це той нормальний мiнiмум рослин, який бажано мати кожному, хто хоч трохи пiклується про себе i своїх рiдних. Якщо людина знаходиться в однiй кiмнатi з гипеаструмом, то вiн, поза сумнiвом, вiдчуває свiжiсть i не пiддається нервозностi – це надiйний помiчник при стресi. Аналогiчно дiють i деякi iншi рослини, наприклад алое, кротон, хамедорея витончена, хлорофiтум, адiантум, гибiскус. А якщо людинi не вистачає упевненостi в собi? Благотворний вплив кiмнатного плюща, що дає вам вiдчуття упевненостi в собi, мабуть, пов'язаний з його зовнiшнiм виглядом i енергетичним полем, а також iз здатнiстю усувати токсини, що мiстяться в повiтрi, такий же ефект надає орхiдеї, папороть. Тонiзуючу i м'яку дiю, що бадьорить надають такi рослини, як кала, жасмин, товстянка i мiнiатюрна троянда. Вони розсiюють депресiю i апатiю. Пiд впливом цих рослин партнери, що охолонули один до одного, можуть, наприклад, вiдродити свої вiдчуття. Хто б мiг подумати, що цикламени випромiнюють енергiю, яка штовхає нас на новi iдеї, допомагає нам здолати стереотипи мислення? До подiбних рослин вiдносяться так само гибiскус, декоративний ананас, бугенфiлiя i орхiдея черевичок Венери. Але в цикламенiв є властивi лише ним особливостi: вони допомагають запальним людям впоратися з емоцiями, дарують вiдчуття захищеностi. Для вирiшення суперечок згодяться рослини, якi дивним чином налаштовують людей на мирний лад, допомагаючи вирiшувати конфлiкти. Узумбарськi фiалки, наприклад, - типовi "миротворцi". Апельсиновi дерева, жасмин, драцена, монстера, лавр i маранта надають аналогiчну дiю. Геть безiнiцiативнiсть! Такий девiз можна проголосити, лише якщо на столi або на пiдвiконнi ви розставите, наприклад, бальзамiн або iмпатiєнс, гелкфiну, мирт, хавортiю, пуансеттiю. Енергiя антурiуму настiльки велика, що навiть найбоязкiшi люди пiд її впливом стають смiливiшими. 2. Запашнi рослини Небагато з кiмнатних рослин, навiть квiтучих, пахнуть. Всi кiмнатнi рослини вирощенi в неприродних умовах. Але тi з них, якi видiляють аромати, можуть викликати у нас рiзнi вiдчуття, настрої, навiяти спогади. Ймовiрно, не випадково, щоб додати таємничiсть романтичної зустрiчi, зачарувати, колись давним-давно виникла «мода» прикрiплювати до плаття букетик запашних квiтiв. Можна скористатися не лише букетиком фiалок або лаванди, але i гiлочками розмарину або мирта. Останнiм часом мирт придбав особливу популярнiсть. Багато дiвчат хочуть отримати в дарунок на день народження деревце мирта, щоб опiсля декiлька рокiв зрiзати його запашнi гiлочки для гостей, яких вони запросять на своє весiлля. Хоча останнiм часом цей звичай зустрiчається все рiдше, проте мирт як i ранiше залишається одним з улюблених рослин. Квiтки хойi (Hoya carnosa, а також Hoya bells) випускають сильний солодкий аромат, який декiлька заперечує суворому виду цього плюща з його темно-зеленим шкiрястим листям i м'ясистими квiтками, схожими на восковi. Взимку в багатьох квартирах розцвiтають гiацинти. Їх аромат як би провiщає весну. Проте, вiн такий сильний, що не всi можуть жити з ними в однiй кiмнатi. Втiм, запахи, як i iншi вiдчуття, кожною людиною сприймаються по-своєму. Цариця квiтiв троянда добре знайома кожному квiтникаревi. Існує безлiч сортiв, якi можна вирощувати у горщиках. Влiтку краще винести рослину в сад або на балкон, в iнший час воно наповнюватиме ваш будинок своїми пахощами. Сильний i солодкий аромат гарденiї, який вiд них виходить, цiлком вiдповiдає благороднiй зовнiшностi цiєї рослини. От настiльки iнтенсивного запаху рекомендується мiстити рослину в досить просторих примiщеннях. Гарденiя трохи нагадує запах жасмину. Цей красивий кущ неможливо не вiдмiтити, навiть гуляючи в нiчну пору. Проте в кiмнатi вiн стає дуже сильним, так що може навiть викликати запаморочення. Тому краще мiстити жасмин у великому i добре провiтрюваному примiщеннi. Терпкий, строгий i трохи рiзкий аромат примули звучить трохи ностальгiчно. Його нiяк не можна назвати неприємним, але вiн дуже iнтенсивний. Найсильнiше вiн стає, якщо доторкнутися до рослини. Цiлий букет запахiв дарують пеларгонiї. Вони настiльки ж всiлякi, наскiльки i зовнiшнiсть цiєї рослини. Серед них можна зустрiти аромат троянди, м'яти, лимона, мускатного горiха i ще багато i багато iнших. Деякi запахи, можливо, хтось визнає неприємними, але це вже справа смаку. Особливо слiд згадати сукуленти i орхiдеї. Однi з них майже не володiють запахом, iншi видiляють прекрасний аромат. Орхiдея – дуже капризна рослина. Їй потрiбнi вологий, теплий мiкроклiмат i ретельний догляд. Щоб орхiдеї квiтнули довше, їх можна поставити в ємкостi, наповнених водою i галькою або використовувати гiдрогорщик (метод «Гiдропонiка»). Це пiдвищить вологiсть повiтря i стане додатковим елементом в iнтер'єрi. Бонсаї – мистецтво вирощування дерев в мiнiатюрi. Правильно сформоване деревце-бонсаї є зменшеною копiєю вiдповiдного дорослого дерева: модрина, з вiком що все нижче схиляє свої гiлки до землi, вишня iз зiгнутими гiлками - вся увага на те, наскiльки явно вираженi типовi ознаки дерева-орiгинала. Кiмнатними бонсаї можуть стати багато рослин, властивостi яких в природному виглядi сильно розрiзняються. Але все бонсаї, виходячи з правил їх вирощування i кiнцевих розмiрiв, володiють спiльними властивостями: зменшуючи розмiр тiла, квiтникар збiльшує духовний сенс життя рослини. Бонсаї добре мати в будинках, де люди надмiрно трепетно вiдносяться до матерiальних благ, вихваляючи їх над останнiми цiнностями життя. Рослини вбирають ту, що потрапляє в атмосферу будинку енергiю будь-яких думок, слiв i вiдчуттiв людей про що б то не було матерiальному, визволяючи простiр для помислiв про духовне, про вiчне. При цьому бонсаї симетричної форми допомагають таким людям-матерiалiстам, якi, вважаючи грошi i матерiальнi блага своєю основною опорою, все ж допускають iснування iнших цiнностей. Бонсаї несиметричної форми хорошi для матерiалiстiв, що зовсiм не допускають iснування якихось iнших цiнностей, окрiм матерiальних. Бонсаї каскадної або напiвкаскадної форми здатнi очистити атмосферу вiд енергiї людей, що просто загрузнули в мирськiй метушнi, дивлячись на яких видається, що вони прагнуть не до Сонця, а до ядра Землi, кудись вниз. Але бонсаї абсолютно будь-яких форм допоможуть зменшити в атмосферi будинку енергiю залежностi людей вiд земних благ, вносячи до неї дзвiнку нотку духовностi, завдяки чому сама атмосфера почне схиляти людей до помислiв про вiчне. Вплив на емоцiйний стан. Зменшивши розмiр тiла рослин, посилюється духовний сенс його iснування, тому бонсаї допомагають побачити духовний, невидимий сенс будь-яких явищ, розвиваючи бачення тонких закономiрностей в явищах життя. Завдяки присутностi таких рослин в будинку люди починають звертати увагу на знаки, пiдказки, що посилаються життям. Бонсаї роблять серце людини чуйним, а розум чистiший, розвиваючи здатнiсть передбачення подiй свого життя. Така властивiсть робить цi рослини корисними для надзвичайно приземлених людей, що не визнають iншу форму життя, тому бонсаї може стати вiдмiнним дарунком для прагматика. Навiть якщо пiд тонким впливом бонсаї чоловiк не навчиться бачити прояву духу в матерiї, то неодмiнно стане бiльше значення додавати своїм вiдчуттям, що поступово приведе до розвитку iнтуїцiї, здатностi розшифровувати сни. А якщо мрiєте безпомилково визначати характери людей, з якими спiлкуєтеся, тодi бонсаї може бути прекрасним доповненням робочого мiсця психолога, лiкаря, вчителя i для всiх, хто втомився помилятися в людях. Краще всього бонсаї виглядає на рiвнi очей. Висновки до другого роздiлу Кiмнатнi рослини тiльки добре впливають на емоцiйний стан людини, а i покращують її фiзичне та психологiчне здоров’я. Багато кiмнатних рослин володiють фiтонцидними (бактерицидними) властивостями. Існують i такi, якi покращують сон, позбавляють вiд втоми та дратiвливостi, надають упевненостi та енергiю. А бонсаї взагалi унiверсальна рослина: споглядаючи її, можна вивiльнитися вiд мирських проблем та зануритися у свiй внутрiшнiй свiт, бонсаї роблять серце людини чуйним, а розум чистiший, розвиваючи здатнiсть передбачення подiй свого життя. Цi рослини поглинають негативну енергiю i думки, вивiльнюючи простiр для думок чистих. III. Класифiкацiя i групи рослин Існує чотири основнi групи рослин, в кожної з яких є свої особливостi. Єдина найбiльш iстотна вiдзнака декоративно квiтучi рослин вiд рослин трьох останнiх груп полягає в тому, що рослини цiєї групи грають свою роль в кiмнатi лише обмежений час, тодi як всi останнi за наявностi вiдповiдних умов можуть бути постiйними мешканцями. 1. Декоративнолистi кiмнатнi рослини Декоративнолистi рослини при правильному доглядi можуть жити в кiмнатних умовах дуже довго. Листя зелене круглий рiк, хоча деякi види потребують прохолодного примiщення в зимовий час, а в деяких iнших листя з вiком стає менш привабливим. Декоративнi круглий рiк. Коли в 1950-i роки почався бум кiмнатних рослин, найпопулярнiшими були декоративнолистнi рослини. Бiльше iнших було поширено плющi i фiкуси, за ними слiдувала безлiч iнших. не ради квiтiв, а ради краси листя або стебел; в таких рослин красивими можуть бути як окреме листя (наприклад, монстера делiкатесна i бегонiя королiвська), так i рослина в цiлому (наприклад, аспарагус i папороть нефролепiс). Деякi з рослин цiєї групи, такi, як зебрiна, сансевiєрiя i пеперомiя, утворюють дрiбнi квiти, але все таки в основному цi рослини вирощують ради листя i спiльного зорового ефекту, який вони створюють своєю зовнiшнiстю. Це не означає, звичайно, що декоративнолистi рослини використовують лише як фон для яскраво забарвлених квiтучих. Такi рослини з цiєї групи, як кротон, колеус, бегонiя королiвська, кордiлiна верхiвкова, драцена окаймована i iн., самi можуть похвалитися яскраво забарвленим листям, яке вони демонструють круглий рiк. Ще бiльше видiв з строкато забарвленим листям - смугастими, плямистими, з бiлою або кремовою серединою i так далi. Досить згадати лише поширенi сорти традеськанцiї, диффенбахiї, аглаонеми, хлорофiтума, сциндапсуса i плющiв. Намiчається зростаюча тенденцiя до вирощуванню ряболистих форм традицiйних рослин - таких, як фiкус Бенджамiна, фатсiя японська, монстера делiкатесна i гептаплеурум деревинний, якi починають витiсняти своїх зелених батькiв. Останнiми роками з'явилися не лише новi сорти i рiзновиди традицiйних рослин - протягом 1980 - 90-х рокiв в магазинах почали продавати абсолютно новi роди рослин. У багатьох мiсцях зараз можна побачити радермахеру, а також брейнiю, леею i епiфiти. Декоративнолистi рослини повиннi жити в будинку. Деякi з них iз задоволенням проведуть зимову вiдпустку в прохолоднiй кiмнатi поза родинним кругом, але доля декоративно квiтучi рослин - помийне вiдро в кiнцi сезону, животiння у виглядi цибулини або насильницьке виселення в сад - не для них. Дiйсно, при правильному доглядi багато хто з них здатний пережити своїх господарiв. Вiрно i iнше: деякi види з вiком втрачають привабливiсть. Добре вiдомий приклад цьому - колеус, але є й iншi. Так, двух-трьохлiтнiя гянура i гипоестес втрачають нижнє листя i стають потворними. Крiм того, деякi капризнi декоративнолистнi рослини втрачають листя в несприятливих умовах. У подiбному випадку можна порадити вкоренити держак або купити iнший екземпляр i замiнити рослину. Єдина дiйсно «недовговiчна» декоративнолистна рослина - каладiум, який щозими проводить в сплячцi у виглядi бульби. Давати спiльнi рекомендацiї по догляду за декоративнолистними рослинами неможливо - деякi з них дуже вимогливi, iншi виключно витривалi. Традицiйнi види з вiчнозеленими, великими i блискучими листям зазвичай вибагливi. Строкато забарвленi рiзновиди вимагають бiльше уваги, а рослини з м'ясистим листям потрiбно рiдше поливати. 2. Декоративно квiтучi кiмнатнi рослини Квiтучi кiмнатнi рослини при правильному вмiстi можуть жити в кiмнатних умовах невизначено довгий час. Листя пiсля цвiтiння не вiдмирає, але може втратити свою привабливiсть. Деякi види потребують прохолодного примiщення зимою, а iншi слiд виносити влiтку на вiдкрите повiтря. Декоративнi круглий рiк. Квiтучi кiмнатнi рослини грають усе бiльш головну роль в аранжуваннях. Вони не лише додають барвистостi композицiям з горшечних квiтiв або кiмнатному садку, але i роблять цiкавiшими. Звичайно, протягом столiть джерелом живих фарб в будинку були i залишаються зрiзанi квiти, але в квiтки в горщику є одна перевага: вiн дає можливiсть спостерiгати, як бутон розвертається в квiтку, а у багатьох випадках дозволяє стежити за появою нових бутонiв. групи називають декоративно квiтучими кiмнатними рослинами. Цих рослин дуже багато, i вони розрiзняються за розмiром, зовнiшнiстю i запахом. Можна виростити ефектну стрелицiю з суцвiттям завдовжки 15 см або стапелiю гiгантську з кольорами розмiром з супову тарiлку, а можна купити каланхое або гелiотроп, в яких окремi квiточки зовсiм крихiтнi. Така рослина, як сенполiя Pip Squeek, може помiститися в пiдставцi для яєць, а для дорослого дурману знадобиться велика дiжа. Квiтучi рослини можуть пахнути (гарденiя, олеандр або жасмин),а можуть мати огидний запах (стапелiя). Для будь-якої пори року можна пiдiбрати квiтучу рослину: взимку вiтальню оживляють каланхое i рожевий жасмин, навеснi квiтнуть спатiфiллум i антурiум, влiтку - гибiскус i дзвiночок. Афеландра i олеандр квiтнуть восени, а багато iнших рослин - наприклад, сенполiї, недоторки, брунфельсiї, - при деякому умiннi можна змусити квiтнути майже круглий рiк. Не всi з декоративно квiтучих рослин вирощують ради квiтiв, по крайнiй мiрi, три (цитруси, ардизiю i дюшенею) вирощують заради плодiв. Квiтка гибiскуса живе лише один день. На iншому кiнцi шкали знаходиться квiтка ехмєї, яка не в'яне протягом декiлькох мiсяцiв. Перiод цвiтiння може бути короткочасним, а може тривати майже цiлий рiк, але рано чи пiзно вiн закiнчується. В бiльшостi випадкiв пiсля цвiтiння рослини виглядають непривабливо. Такi види краще всього вирощувати в групi горшечних або в кiмнатному садку, щоб їх буденний вигляд пiсля цвiтiння ховався ефектнiшими сусiдами. В деяких квiтучих рослин таке приголомшливо красиве листя, що їх варто вирощувати тiльки ради листя. До таких видiв вiдносяться афеландра, бромелiєвиї, пеларгонiї з чудернацькою формою листя, санхецiя, пiттоспорум i спарманнiя. Всiх їх можна вирощувати в якостi таких,якi зберiгають декоративнiсть протягом цiлого року одиночних рослин. Існує декiлька спiльних правил вирощування декоративно квiтучих кiмнатних рослин. Майже всi вони бiльш вимогливi до освiтлення, чим декоративнолистнi рослини. У 1980-i роки вибiр декоративно квiтучих кiмнатних рослин збiльшився (наприклад, з'явилися яскраво забарвленi i рiзноколiрнi недоторки i сенполiї), а люди стали бiльш схильнi до авантюр (важкi для вирощування орхiдеї i ряд бромелiєвих тепер можна купити в супермаркетах). 3. Декоратiвно квiтучi горшечнi рослини зберiгати в примiщеннi до наступного сезону, а деякi можна висадити в теплицю або в сад. Декоративнi деякий час. На вiдмiну вiд квiтучих кiмнатних рослин, члени цiєї групи можуть лише на якийсь час оселитися у вiтальнi, кухнi або передпокої. Коли квiти блiднуть, днi рослин визнанi закiнченими i подальша їх доля залежить вiд конкретного вигляду. Багато рослин викидають, зберiгають до наступного року, переносячи їх в сад або в прохолодну кiмнату, третi зберiгають у виглядi цибулин, поки не прийде час висаджувати їх знов. Недовговiчнiсть, безумовно, великий недолiк, так що на перший погляд популярнiсть таких рослин може здатися дивною. Насправдi вона не так вже й дивна, бо в цiй групi опиняються деякi з найбiльш ефектних квiтучих рослин - пуансеттiя, азалiя, глоксинiя, цинерарiя, хризантема i гiацинт. Іншою важливою групою квiтучих горшечних рослин є садовi цибулиннi - гiацинт, крокус, тюльпан i нарцис - найбiльш поширенi з раннiх весняних кольорiв, використовуваних також для прикраси будинку. Останнi рослини з цiєї групи важко якимсь чином класифiкувати. Тут є i ефектнi: цинерарiя, глоксинiя i бегонiя, i швидко зростаючi в'юнкi тунбергiя i глориоза, i безлiч красивих однорiчних, наприклад, екзакум i броваллiя, що вирощуються з насiння. Сюди ж вiдносяться кущi – гранат i мiнiатюрнi троянди, що скидають на зиму листя. Є також ряд кiмнатних (непридатних до умов вiдкритого ґрунту) цибулинних рослин. Опiсля декiлька тижнiв або, можливо, мiсяцiв квiти зблякнуть, листя обпаде (що трапляється майже зi всiма видами), i рослина може загинути. Нiчиєї провини в цьому не буде – така властивiсть рослин цiєї групи. Пуансеттiї зберiгають свої яскравi голiвки протягом декiлькох мiсяцiв, бiльшiсть найбiльш розповсюджених рослин квiтнуть протягом 4-7 тижнiв - це означає, що до таких рослин потрiбно вiдноситися швидше як до замiнникiв зрiзаних рослин, що довго живуть, чим як до дуже недовговiчним кiмнатним рослинам. Звичайно, якщо квiти в'януть i листя опадає протягом декiлькох днiв, причиною можуть бути вашi помилки у доглядi. Всi квiтучi горшечнi рослини полюбляють хороше освiтлення, прохолоду i вологу землю; злий ворог для них - тепле повiтря. Багато кактусiв квiтнуть. Декоративнi круглий рiк. Кактуси, мабуть, частково втратили популярнiсть, якою вони користувалися рокiв п'ятдесят тому. Вони вже не очолюють списки рослин, самих купуємих рослин, але їх до цих пiр можна побачити в мiльйонах будинкiв, i вони все ще залишаються найнезрозумiлiшими зi всiх кiмнатних рослин. Прийнято вважати, що кактуси вiдмiнно себе вiдчувають, якщо їх взагалi не доглядати. Чи навряд знайдеться iнший живий органiзм який можна помiстити в будинку в такi ж поганi умови, як кактус. Тому мiльйони ледве живих кактусiв роками мiстяться як прикраси, зовнi майже не змiнюючись i лише декiлька збiльшуючись в розмiрi. Адже всiм вiдомо, що кактуси в природi живуть в пустелi, прекрасно переносять засуху i постiйну спеку, i при успiху зацвiтають раз в сiм рокiв. Велика кiлькiсть дрiбнозернистого пiску може насправдi погубити кактуси. Лiтня жара повергне їх в сплячку. Для нормального розвитку i регулярного цвiтiння їм потрiбна така зимова температура, вiд якої кидає в тремтiння, а влiтку багато їх вiддали б перевагу не перегрiтим задушливим кiмнатам, а вiдкритому повiтрю. Запорошений пустинний кактус оживе i - залежно вiд вигляду - можливо, квiтнутиме не рiдше за нарцис. майданчики, вiд яких вiдходять колючки або волоски. Серед кактусiв можна видiлити двi групи – пустиннi кактуси i тропiчнi кактуси. Пустиннi кактуси : природна середовище iснування - жаркi напiвпустельнi райони Америки. Лише небагато видiв цiєї групи можуть жити на одному пiску. Майже всi кактуси належать до цiєї групи, так що можна вибирати з сотень видiв. Бiльшiсть видiв легко розмножується живцями. Потребують мiнiмального поливу або з жовтня по березень можуть обходитися без води. Потребують прямого сонячного свiтла, без якого не квiтнутимуть. Можна розмiщувати на пiвденних вiкнах. : природне мiсце iснування – тропiчнi лiси Пiвденної Америки, де вони зростають як епiфiти на деревах. Всi вони мають ампельну форму i листоподiбнi стебла. Потребують обмеженого поливу i пiдгодiвлi в зимовий перiод. У найжаркiшу пору року слiд притiняти. Можна розмiщувати на пiвнiчних i схiдних вiкнах. 5. Групи рослин для внутрiшнього озеленення Знайомитися з рослинами легко в систематичному ладi. Існують наступнi групи рослин для внутрiшнього озеленення: злаковиднi, кущистi, види з прямостоячими стеблами, столбовиднi, дерева, хибнi пальми, лiани, в’юнкi рослини, ампельнi, розетковi i кулястi рослини. Злаковиднi рослини (лепеха, осока i iн.) мають довге, вузьке листя, зiбране пучком. В кущистих рослин декiлька стебел, зростаючих iз землi. До цiєї групи вiдносяться бегонiя королiвська, гипоцирта, маранта i iн. Рослини з прямостоячими стеблами, зростаючими вертикально вгору, можуть досягати дуже великої висоти (наприклад, фiкус каучуконосний). Столбовиднi називаються рослини з товстими вертикальними стеблами без плоского листя або з таким листям, яке не приховує колоновидне стебло. До цiєї групи входять кактуси, нотокактус Ленiнгхауза, хавортiя Рейнварда, цереус перуанський. Дерева часто складають основу композицiй або розмiщуються окремо. Вони мають центральне стебло, а розмiри їх — вiд маленьких до високих, пiд стелю: афеландра, лавр, фiкус Бенджамiна, цитрус. В хибних пальмах (бокарнєї, диффенбахiї, драцени, юки) листя частiше розташоване лише у верхнiй частинi ствола, що i створює ефект «пальми». Лiани — рослини з порiвняно м'яким стеблом, завжди направленим вгору; деякi з них здатнi витися довкола опори, чiплятися за неї (пасифлора, фiлодендрон списоподiбний). Стебла в'юнких рослин зручно направляти в рiзнi сторони, таким чином можна формувати привабливий спiльний вид них класи рослини. Добре виглядають в примiщеннях плющ, сциндапсус, фiкус карликовий, фiлодендрон лазячий. Ампельнi рослини вирощують як висячi, iз звисаючими плетямi-вiточками, або як грунтопокровнi. У багатьох з них красиве листя i квiти, вони краще виглядають у висячих корзинах або в горщиках, встановлених на високих полицях i столиках. Це такi рослини, як бегонiя повисла, зiгокактус, дзвiночок рiвнолистний, очиток Моргана, фiтонiя. Розетковi рослини — невисокi, вони хорошi в групах з рослинами бiльшими за них. Розрiзняють плоскi, суккулентнi i воронкоподiбнi розетковi рослини. В плоских розеткових рослин крупне листя розташоване майже горизонтально; у дану пiдгрупу входять глоксинiя, примула, сенполiя. Суккулентнi розетковi рослини (алое карликовий, молодила кровельне, ечеверiя щетиниста) мають м'ясистi горизонтальне i вертикальне листя на стеблах. До пiдгрупи воронкоподiбних вiдносяться бiльшiсть рослин сiмейства бромелiєвих. У них пiдстави стрiчкоподiбного листя утворюють як би вазу, це розкидистi, крупнi рослини — фрезiя, нiдуларiум, ехмея. Кулястi рослини не мають плоского листя, стебло їх може бути майже гладким або покритим волосками i колючками. Приклади кулястих рослин: кактуси, астрофiтум, мамiлярiя, пародiя, ферокактус, ехiнокактус Груссона. Висновки до третього роздiлу Класифiкують кiмнатнi рослини на чотири основних класи – це декоративнолистi кiмнатнi рослини, декоративно квiтучi кiмнатнi рослини, декоратiвно квiтучi горшечнi рослини i кактуси. Також розрiзняють кiмнатнi рослини по групам: злаковиднi, кущистi, види з прямостоячими стеблами, столбовиднi, дерева, хибнi пальми, лiани, в’юнкi рослини, ампельнi, розетковi i кулястi рослини. IV. Композицiї для внутрiшнього озеленення примiщень 1. Головнi положення Існують два принциповi пiдходи до того, як можна використовувати кiмнатнi рослини. В рамках першого пiдходу до рослин рекомендують вiдноситися як до зелених домашнiх тварин i розташовувати їх окремо в умовах, що найбiльш вiдповiдають їх потребам. За цими «домашнiми-тваринами» нiжно слiдкують при їх життi i оплакують пiсля кончини. або групують для досягнення максимального ефекту. Тимчасовi рослини, наприклад, квiтучi горшечнi, при такому вiдношеннi жалiють не бiльше, нiж спочатку красивий, але потiм такий, як зiв’ялий букет. рослина може стояти осiбно, проте непоказнi завжди слiд збирати в групу. Перш за все, слiд врахувати, що по характеру i розмiрам рослиннi композицiї надзвичайно багатоманiтнi - вiд настiльної мiнiатюри до крупної об'емно-просторової композицiї зимового саду. І кожному типовi iнтер'єру вiдповiдають свої моделi композицiй. Цi особливостi зв'язанi, перш за все, з архiтектурним плануванням сучасних типових будiвель. Одиночна рослина . Рослина, що окремо стоїть, часто використовують для залучення уваги як елемент, який конкурував би в цьому вiдношеннi з iншими предметами в кiмнатi. Одиночна рослина приваблює увагу своїм листям або кольорами. Її можна поставити прямо в горщику або приховати горщик в красивому кашпо. Бiльшiсть звичайних рослин вимагаєте згуртованостi, щоб вони привертали увагу. Але деякi рослини краще виглядають якщо їх розташувати окремо вiд iнших на видному мiсцi. Це рослини-солiтери. Безумовно, найважливiше - правильно вибрати таку рослину, але слiд звернути увагу i на ємкiсть, в яку воно висаджене, i на мiсце, де воно знаходитиметься, на освiтленiсть i фон. . Фокусна рослина має крупнi розмiри i вже тому звертає на себе i як би фокусує увагу. З цiєю метою його в основному i використовують; iнколи такою рослиною можна прикрити порожнє мiсце або роздiлити кiмнату на частини. В якостi рослин цього типу найчастiше використовують пальми, хибнi пальми i iншi деревовиднi рослини, а декоратори найчастiше удаються до слiдуючого списку: Араукарiя рiзнолиста Гревiллея потужна Драцена Фатсiя Фiкус Бенджамiна Циперус Шефлера променелиста Юкка Лiани . Багато лiан прекрасно виглядають як одиночнi рослини, а найбiльш швидкорослi можуть з часом перетворитися в чудовi крупнi екземпляри. Декоративнолистi лiани умовно дiлять на три групи: з оригiнальною формою листової пластинки (монстера, роїциссус, фатсхедера, плющ), оригiнально забарвленi i ряболистi (сциндапсус розписний, епiпремнум золотистий, перець шафрановий, рiзнi види фiлодендронiв) i такi, що поєднують обидва цi ознаки (сингонiуми, ряболистi форми плющiв, монстери, фатсхедери, деякi з фiлодендронiв). Є декiлька спiльних правил, слiдуючи яким, можна досягти найбiльшого ефекту i гармонiї. Для боротьби з одноманiтнiстю примiщення краще використовувати два-три види лiан. Декоративнолистi лiани погано виглядають на строкатому фонi, тому вiн має бути без малюнка, спокiйних тонiв. Дрiбне листя одних видiв втрачається на тлi крупного листя iнших видiв. Потужнi монстери, фатсхедери i фiлодендрони здатнi задавити елегантнiшi сингонiуми, перцi i роїциссуси. Листя лiан завжди має бути чистим, адже саме вони привертають увагу, несуть декоративне навантаження. Верхнє або нижнє пiдсвiчування пiдкреслює малюнок листя, пiдсвiчування ззаду - їх скульптурнiсть. Дзеркальний фон додає композицiї додатковий об'єм i виразнiсть, сприяє бiльш рiвномiрному освiтленню (мал. ). Як опору можна використовувати високi мiцнi палицi, обернутi мохом або пальмовим волокном, рiзного роду шнури, шпалери, петлi для драпiровки великої плоскостi. Фiлодендрон списоподiбний Рослини з рiзноколiрним листям . В багатьох поширених кiмнатних рослин листя строкате, i найбiльш яскраво забарвленi рiзновиди часто використовують як одиночнi рослини. До них вiдносяться: Бегонiя королiвська Кодiєум Кордiлiна верхiвкова Ампельнi рослини . Деякi ампельнi рослини достатньо декоративнi, i їх можна розмiстити не лише у складi композицiй, але i в пiдвiсних кошиках або на високих столиках окремо вiд iнших рослин. До ампельних рослин вiдносяться, наприклад: Зiгокактус Нефролепiс Хлорофiтум Квiтучi рослини горщикiв . Деякi квiтучi горшечнi рослини настiльки декоративнi, що їх краще розмiщувати окремо. Горшечна група - це рослини в горщиках або в iндивiдуальних контейнерах, встановлених близько один до одного з метою створити ефект великої плями зеленi. При такому розташуваннi видно, що рослини сидять в окремих горщиках. До них вiдносяться, наприклад: Глоксинiя Цибулиннi Пеларгонiя Пуансеттiя Рододендрон Симса Цикламен 2. Методи i способи озеленення примiщень Окрiм цiкавiшого зовнiшнього вигляду, композицiя з горшечних рослин володiє ще рядом переваг. Рослини легко поливати, коли вони зiбранi разом, чим коли вони розставленi по всiй кiмнатi. Рясне листя i випару з великої площi ґрунту збiльшують вологiсть повiтря, що життєво необхiдне для найбiльш нiжних рослин. Складання власних композицiй приносить власникам кiмнатних рослин велике задоволення. Стандартна композицiя для надання композицiї певних контурiв, а квiтучi додають в неї колiрнi плями. На задньому планi помiщають бiльш високi рослини, або рослини з темнiшими або крупним листям. Було б грубою помилкою вважати, що «професiонально» виглядають лише тi композицiї, якi створюють враження буйства фарб i форм. Дослiдний декоратор часом використовує тiльки декоративнолистi рослини, добиваючись декоративного ефекту в результатi поєднання рiзного по контуру листя i їх строкатого забарвлення в деяких рослин. Професiйна композицiя Цей тип композицiї, дуже шанобливий декораторами-професiоналами, є «старшим братом» стандартної композицiї. Зазвичай такi композицiї розмiщують в громадських будiвлях, але їх зменшенi варiанти можуть пiдiйти для порожнього кута в кiмнатi. Важливою складовою частиною професiйної композицiї є кашпо - вони мають бути рiзної висоти i привабливо виглядати. Найдальше має бути найвищим або його потрiбно встановити на пiдставку, щоб зростаюча в нiм висока рослина була видна щонайкраще. У кашпо на передньому планi помiщають квiтучу рослину, яка у мiру вiдцвiтання замiнюють iншим. У середнiй частинi групи помiщають ампельну рослину, яка красиво обплiтає судину, де зростає. . При вмiстi рослин в примiщеннi з центральним опалюванням, що потребують високої вологостi повiтря, корисно розмiщувати їх на низькому пiддонi, в який насипаний шар гальки. Пiддон може бути зроблений з будь-якого водонепроникного матерiалу. Глибина пiддону близько 5 см, довжина i ширина можуть бути будь-якi. На дно пiддону насипається шар гальки заввишки 2-2,5 см i заливається водою, так щоб нижнi камiнчики були мокрi. Зверху на каменi ставляться рослини. Кращим мiсцем для такого пiддону є полиця над батареєю центрального опалювання. При такому розмiщеннi вологiсть повiтря довкола рослин збiльшується у багато разiв. Поливати рослину дуже легко – надлишок води виливатиметься з горщикiв прямо в пiддон. Колекцiя . Горщики з близькоспорiдненими рослинами можна виявити в будинках, як починаючих любителiв, так i досвiдчених квiтникарiв. У початкiвцiв це найчастiше кактуси або iншi сукуленти, акуратно розставленi на пiдвiконнi. У досвiдченого квiтникаря це коштовна колекцiя папоротей, узумбарських фiалок, орхiдей - залежно вiд iнтересiв господаря. У Великобританiї колекцiї зазвичай розмiщують в мiсцях з природним освiтленням;у США поширенi столики для рослин, що освiтлюються люмiнесцентними лампами. Колекцiї, як маленькi, так i великi, мають одну спiльну властивiсть. На вiдмiну вiд стандартної композицiї, в котрiй важливий спiльний декоративний ефект, основна мета колекцiї - пiдкреслити iндивiдуальнiсть, рiдкiсть або красу кожної рослини. Вертикальне озеленення . Здвоєнi рами, пiдвiконня, пiд якими знаходяться опалювальнi прилади, спiльний дефiцит корисної площi заставляють вiддати перевагу вертикальному озелененню з частковим використанням горизонтальної плоскостi (рис 1). Живi стiни з швидкорослих в'юнких рослин, а також декоративнi решiтки-ширми з розташованими на них кольорами застосовнi як в житлових примiщеннях, так i для оформлення фойє i холiв. Для цього ємностi з рослинами крiплять на кронштейнах в капiтальних стiнах i колонах, помiщають на декоративнi грати, заскленi перегородки i екрани, якi слугують опорою для повзучих i в'юнких рослин – таким чином, простiр як би удається роздiлити на окремi зони або куточки. Там, де дозволяє архiтектурне планування будiвлi, можна використовувати для пiдвiсного озеленення нiшi, арки, входи в будiвлi i вiконнi отвори. Також для вертикального розставляння використовують кутову пiдставку, на кожну полицю якої ставлять по горщику; при цьому краще використовувати один вид ампельної рослини, яка утворює колону з листя або квiтiв. Дуже красивi пiдвiшенi до стелi “рослиннi люстри” — вазони з рослинами, укрiпленi на металевих стiйках — тримачах. Такий “вертикальний” варiант дозволяє максимально озеленювати примiщення i при цьому не позичати площу на пiдлозi. Чим просторiше примiщення, тим бiльше мають бути квiти i тим бiльше їх кiлькiсть (рис 2). Зелене вiкно висотi, на кожну полицю потiм виставляють горщики. Воно дає можливiсть похвалитися колекцiєю кактусiв або iнших сукулентiв, квiтучих рослин i так далi. прямо в контейнер, без горщикiв. Вирощування рослин таким чином (у виглядi кiмнатних садкiв) до цих пiр не набуло широкого поширення, можливо, тому, що багато хто все ще вважає за краще вирощувати рослини поодинцi, а не в групi, хоча бiльшiсть рослин краще зростають в кiмнатному садку, нiж в горщиках, що окремо стоять, оскiльки при цьому корiння краще захищене вiд перепадiв температури, вище вологiсть, вода пiд є кожним горщиком. Такi живописнi рослини, як бегонiя або колеус, можна i в домашнiх умовах вирощувати так само, як в саду на клумбi - групами, проте їх майже завжди мiстять в кiмнатних умовах у виглядi одиничних екземплярiв в окремих горщиках. Слiд вибрати контейнер, в який помiстяться декiлька кiмнатних рослин. Вiн має бути декоративним, приємного кольору i цiкавої форми. В заповнений землею контейнер висаджуються рiзнi рослини, або розставляються в нiм невеликi горщики з рослинами поверх шару торфу, пiску, гальки або гравiю, заповнюється промiжки мiж горщиками вологим торфом, щоб краї горщикiв були не виднi i кiмнатний садок готовий! Садком може бути миска з п'ятьма маленькими рослинами або бути велика квiткарка з цiлим лiсом з рослин, але у будь-якому випадку переваги i принципи композицiї залишаються однаковими. Деякi переваги кiмнатного саду тi ж, що в композицiї з рослин горщикiв - створення сильного вiзуального ефекту, використання квiтучих i непоказних на вигляд декоративнолистих рослин, прикриття потворних оголених стебел i пошкодженого листя, полегшення поливу i пiдвищення вологостi довкола крон. Але найголовнiше те, що в даному випадку дiйсно створюється сад. Є i небезпеки. Тiснота означає погану вентиляцiю, що збiльшує небезпеку захворювань або зараження шкiдниками. Слiд прищипувати або прорiджувати рослини, щоб вони не заважали один одному, i своєчасно видаляти листя або квiти, що загнили. нiж зростаючi по краях. Зазвичай прийнято висаджувати декiлька квiтучих декоративнолистих рослин. видалити пiсля закiнчення цвiтiння або для пересадки. Горщики повиннi мати дренажнi отвори. ТОРФ садку набагато краще перенесуть короткочасну перерву в поливi пiд час вiдпуску. ДРЕНАЖ КОНТЕЙНЕР Вибiр водонепроникних контейнерiв практично необмежено: пластмасовi ящики, вiзерунчастi жардиньєрки, старi мiднi тази, саморобнi дерев'янi ящики i тому подiбне. Квiткарка . Одиночнi квiткарки - найпоширенiший вид кiмнатного саду. До недавнього часу для цього в основному використовували довгастi ящики з металу, дерева або пластмаси, але останнiм часом з'явився широкий вибiр рiзноколiрних цилiндрових i кубiчних контейнерiв з жорсткого пластика. Для сучасної обстановки рекомендують квiткарки бiлого або чорного кольору. Слiд бути обережним при поливi, щоб торф, що оточує горщики, не увiбрав дуже багато вологи. Якщо шар торфу пiд горщиками досить товстий, корiння рослин може прорости крiзь дренажнi отвори в торф i отримувати вологу з нього. В тому випадку, якщо горщики стоять на шарi гальки або шар торфу пiд ними тонкий, рекомендується час вiд часу пiднiмати i повертати горщики, щоб не допускати проростання корiння. Квiткарки можуть бути самих рiзних розмiрiв. Крихiтнi сукуленти висаджують в пiдставки для яєць, у той час сак в деяких замiських будинках владнують зимовi сади, дренаж яких сполучений з дренажною системою будинку. Який би не був розмiр кiмнатного саду, враження вiд нього повинен пiдкреслювати фон. Для цього iдеально личать чисте дерево, дзеркало або дзеркальнi плитки. Складна квiткарка що умiє тримати в руках молоток i цвяхи може виготовити складну квiткарку з обклеєних пластиком дошок. Для досягнення бiльшого ефекту секцiї, в яких розмiщують рослини, слiд розташувати на рiзних рiвнях. Щiлини мiж дошками мають зашпакльовувати. Кожен елемент квiткарки є окремим цiлим з врахуванням рослин, якi в нього висадженi, i з точки зору його декоративної ролi. У продажу iснує декiлька патентованих видiв складних квiткарок, в яких кожна секцiя прикрiплена до тiєї, що знаходиться нижче за неї, так, що квiткарка виглядає як башта. Квiти висаджують на вiдкритiй сторонi кожної секцiї. Пiдвiсний кошик . Декiлька привабливих кiмнатних рослин в пiдвiсному кошику виглядають прекрасно, але не слiд квапитися пiдвiшувати кошик на крючок в стелi або на кронштейн в стiнi, поки не буде вiдомо, з якими труднощами зв'язано вирощування рослин в кошику. Повiтря вгорi теплiше i сухiше, нiж на рiвнi пiдлоги або пiдвiконня. Із-за висоти, на якiй пiдвiшений кошик, поливати рослини важко, i якщо переллється вода, то її надлишок капатиме прямо на пiдлогу. Слiд вибрати вiдповiдний для внутрiшнiх примiщень кошик. Традицiйна дротяна корзина, яка вислана з середини мхом-сфагнумом, iдеальна для вулицi, але в примiщеннi з такої корзини капатиме вода. Можна постелити всередину шматок полiетилену, але тодi виникне небезпека залити рослину. Кращим виходом з положення буде помiстити горщики з рослинами у водонепроникний контейнер, який потiм пiдвiсити на ланцюгах, мотузках або дротi. Промiжки мiж горщиками i стiнками контейнера слiд заповнити вологим торфом. Можна використовувати спецiальний пластиковий контейнер з подвiйним дном. Слiд користуватися ґрунтовою сумiшшю на основi торфу, а не землею: зайвої ваги слiд уникати. Для полегшення поливу i обприскування можна повiсити кошик на рiвнi очей. Якщо її не удається повiсити так низько, використовують не простий гачок, а карабiн, за допомогою якого її можна пiднiмати i опускати. Можна придбати лiйку з насосним пристроєм, якщо немає можливостi опускати кошик. Квiтучi i строкато листi рослини слiд помiстити бiля вiкна. . Це один з простих видiв кiмнатного саду, для створення якого декiлька декоративнолистих i одно-два квiтучих рослин виймають з горщикiв i пересаджують в торф'яний ґрунт. Традицiйно в такому садку вертикально зростаючу рослину помiщають в заднiй частинi миски, декiлька компактних кущистих рослин - в середнiй частинi, i в'юнку рослину - попереду. В якостi контейнера зазвичай використовують миску для вигонки цибулинних, але пiдiйде i будь-яка iнша водонепроникна миска. Така миска - бажаний дарунок, але її не можна вважати довготривалим кiмнатним садком. Коли квiти вiдквiтнуть, краще всього порушити композицiю i пересадити рослини в окремi горщики, перш нiж їх корiння безнадiйно переплететься. Мiнiатюрний сад . Особливим видом кiмнатного саду є ландшафтнi композицiї, вiдтворюючi в мiнiатюрi справжнiй сад. Для прикраси використовують дорiжки, водоймища, рiзнi фiгурки, а для створення всiлякого ландшафту - мохи i рослини з крихiтним листям.. Поширенi японськi садки, а всю композицiю зазвичай розмiщують на столику з колесами, щоб в гарну погоду її можна було вивозити на вулицю i перевозити в кухню для поливу. За ландшафтними композицiями важко доглядати, а їх створення вимагає справжньої захопленостi i вiдомих здiбностей, без яких мiнiатюрний сад буде виглядати як творiння дилетанта. Сад в плошцi . Маленький кiмнатний садок складений в плошцi з ретельно пiдiбраних сукулентiв. На вiдмiну вiд iнших контейнерiв, використовуваних при створеннi кiмнатних садкiв, в плошцi зазвичай є дренажнi отвори. у вiдкритих мiсцях, оживлять її. Але багато любителiв кольорiв вiддають перевагу у такому разi зеленiй стiнi. На пiдлогу встановлюють глибокий i досить широкий прямокутний ящик, до якого прикрiплюють шпалеру, що доходить до стелi, або декоративнi жердини (що також досягають стелi) закрiплюють прямо в землi. У землю потiм заглиблюють горщики; вiдповiднi рослини - циссус, сингонiум, плющ, фiкус Бенджамiна, сциндапсус, фiлодендрон лазячий i фiкус карликовий. (квiтучий горщик). Пот-е-флер - по сутi, маленька квiткарка, в яку висаджують декiлька декоративнолистих кiмнатних рослин. При створеннi композицiї в торф'яний субстрат мiж горщиками вставляють скляну або металеву пробiрку. Пробiрку потiм наповнюють водою i в неї помiщають зрiзанi квiти. Таким чином квiти з вашого саду або купленi квiти можна використовувати для створення композицiй, що постiйно змiнюються i строкатих композицiй. безумовним фаворитом є гiлочки падуба, або гостролиста, з ягодами. Дивно, але пот-е-флер нiколи не був особливо поширений: квiтникарi вважають, що вiн дуже обмежує їх можливостi. Вони помиляються, вважаючи пот-е-флер чимось середнiм мiж горшечною композицiєю i аранжуванням зi зрiзу - насправдi це спосiб декiлька оживити композицiю з кiмнатних рослин. Терарiум Терарiум має двi особливостi. Рослини в нiм повнiстю або практично повнiстю укритi склом iншим прозорим матерiалом, так що доступ зовнiшнього повiтря обмежений або зовсiм перекритий. В результатi рослини не страждають вiд протягiв, а повiтря усерединi контейнера завжди вологiше, нiж в кiмнатi, тому в терарiумi можна вирощувати багато нiжних рослин, якi в умовах кiмнати було б неможливо виростити. терарiум є частиною вiкна, в нiм прекрасно зростають орхiдеї, бромелiєвиє, екзотичнi декоративнолистi рослини i всi приголомшливi уяву декоративно квiтучi рослини. Важко зрозумiти, чому терарiум залишається Попелюшкою для любителiв кiмнатних рослин. Все, що потрiбне - це круглий акварiум для золотих риб або звичайний прямокутний акварiум, велика пляшка або просто велика скляна салатниця. Судина повинна мати прозорi стiнки i вузьку шийку або отвiр, який можна закрити склом або шматком прозорого пластика. Вiдсутнiсть iнтересу не можна пояснити тим, що iдея терарiуму нова - такий спосiб вирощування рослин був надзвичайно модний ще в серединi 19 ст.: тодi у вiкторiанських вiтальнях в терарiумах вирощували нiжнi папоротi i цiлий ряд iнших вологолюбних рослин. Тодi ж, у вiкторiанську епоху, вiдомий письменник-квiтникар Ш. Хибберд завзято пропагував iдею вирощування рослин мiж стеклами спецiально переробленого для цих цiлей. Отже, iсторiя терарiуму - це iсторiя зльотiв i падiнь. Пiсля буму у вiкторiанську епоху вiн був забутий у Великобританiї, але в 20 ст. став популярний в деяких iнших країнах. У Великобританiї деякого рiвня популярностi добився «сад в пляшцi», який останнiми роками витiсняє з серця любителiв магазинний варiант терарiуму, виготовлений iз спаяних металевих куточкiв i скляних панелей. Флорарiум- це - це композицiї з кiмнатних рослин в скляних прозорих вазах всiляких форм. Для флорарiумов використовують судини з прозорого скла або сучасного пластика. Флорарiум- ще називають закрита квiткова вiтрина. якi вiдкриваються i забезпечують доступ всередину вiтрини. У нижнiй частинi вiтрини помiщають пiддон, в який насипанi камiнчики. На камiння встановлюють горщики, простiр мiж якими потiм засипають вологим торфом. Зеленi вiтрини можна побачити в багатьох будинках в Нiмеччинi, Скандинавiї, Голландiї i деяких районах США, але дуже рiдко у Великобританiї. Як правило, такi вiтрини роблять одночасно iз спорудою будинку: у старому будинку влаштувати її дуже складно. Потiм треба ущiльнити землю довкола кожної рослини тампоном. Поливати такий сад необхiдно з лiйки з довгим носиком тонкою цiвкою. Вливати потрiбно зовсiм трохи води - лише щоб промити скло i зволожити поверхню. Потiм вставляється пробка. Якщо пiсля цього стекло запiтнiло, то необхiдно вийняти її, поки волога, що сконденсувалася, не зникне. І пiсля цього, ймовiрно, бiльше нiколи не доведеться займатися поливом. Сад в пляшцi. До недавнього часу єдиним популярним у Великобританiї типом терарiумiв був «сад у пляшцi». Створити його нелегко, для цього потрiбнi спецiальнi iнструменти i вiдома спритнiсть. Перш за все пляшка повинна бути чистою i сухою. Скручується фунтик з паперу i обережно насипається в пляшку приблизно п’ятисантиметровий шар дрiбних камiнчикiв. Зверху додається тонкий шар деревного вугiлля, i потiм товстий шар ґрунту з високим вмiстом пiску. Ґрунт приминається тампоном ( для цього кiнець палички обмотується ватою). Тепер можна висаджувати рослини – якi саме. Потрiбно близько шести рослин. Включаючи одне деревовидне i принаймнi одне, яке стелеться. Інструменти: десертна ложка, прикрiплена до кiнця однiєї палички, i вилка на кiнцi iншої. Поливати такий сад необхiдно з лiйки з довгим носиком тонкою цiвкою. Вливати треба зовсiм небагато води – тiльки щоб промити скло i зволожити поверхню. Потiм вставляється пробка. Якщо пiсля цього скло запiтнiло, то необхiдно її вийняти, волога, що сконденсувалася не зникне. І пiсля цього, ймовiрно, бiльше нiколи не доведеться займатися поливом. Сад в акварiумi . Сад в склянiй ємностi iз знiмною кришкою вiдомий як акварiумний сад; всiлякi привабливi склянi ємкостi, що вiдкриваються збоку, продаються пiд назвою «терарiум». Вiдмiнностей в оформленнi мiж ними немає. Спочатку насипається на дно ємкостi шар дрiбних камiнчикiв i деревного вугiлля, потiм - шар землi з пiском завтовшки 2 см. Можна створити «холми» та «долини», використавши при цьому, якщо хочеться, дрiбнi та великi камiнчики, але не дерево, оскiльки в умовах пiдвищеної вологостi воно гнитиме. У акварiумний садок можна висаджувати багато рослин. У ньому добре ростимуть нiжнi папоротi, кротони, фiтонiя, маранта, крiптантус, калатея, селангiнела. Додайте до декоративнолистих рослин колiрнi плями - для цього iдеально личать узумбарськi фiалки i маленькi орхiдеї. Два застереження: нiколи не використовуються кактуси i iншi сукуленти i висаджуються рослини просторо, щоб вони могли розростатися, не тiснивши один одного. Пiсля посадки ємкiсть закривають склом iз зашлiфованими краями. Ємкiсть ставиться на добре освiтлене мiсце далеко вiд прямих сонячних променiв. Якщо з’являється конденсат, треба вiдчинити на декiлька годин кришку або дверцi, але в останнiй час вона тримається закритою. Тепер залишається час вiд часу видаляти вiдмерле або хворе листя i раз в декiлька мiсяцiв поливати. Цi переноснi мiнi-джунглi - найпростiший спосiб вирощувати екзотичнi рослини. 3. Рослини в iнтер’єрi Виключно декоративними якостями володiють деревовиднi рослини, особливо такi крупнолистi їх види, як драцена, фiлодендрон або фiкус бенгальський, якi прекрасно виглядають в примiщеннях, де мало меблiв, в холах i передпокоях. Для маленьких кiмнат краще пiдбирати середнi або зовсiм невеликi екземпляри з широким i нiжним листям. Особливо красиво виглядають рослини на скромному, неяскравому фонi. Якщо узор на шпалерах дрiбний, то на їх фонi прекрасно виглядатимуть крупнолистi рослини, i, навпаки, до помiтного узору шпалер просяться фiлiграннi листочки папоротей або циперуса. При оформленнi iнтер'єру рослинами слiд звертати увагу на кут падiння свiтла. Коли квiти стоять бiля освiтленої сонцем стiни, їх тiнi утворюють забавний i дивний узор. А якщо вони стоять проти свiтла, на пiдвiконнi, то особливо видiляються спiльнi контури. Хороший ефект досягається, якщо тон завiсок, шпалер, меблевої оббивки повторюються в квiтках. Якщо iнтер'єр будується на контрастi чорного i бiлого, то соковитi фарби рослин додасть свiжiсть спiльнiй картинi. До прямих i елегантно зiгнутих форм меблiв iз сталi, скла, мармуру i лакованого дерева пiдiйдуть або рослини ясних i виразних форм: сансевiєрiя трьох смуга, монстера приваблива, драцена i гусманiя - або ж для рiзкої контрастностi рослини, чия зовнiшнiсть приваблює легкiстю i невимушенiстю: папоротi з перистим листям, рожева азалiя (мал. ). До меблiв з бамбука i ротанга, до маленьких шафок i плетених полиць, низьким столикам i сидiнням личать по стилю бромелiї i орхiдеї, восковий плющ, жасмин i так далi Японську ноту можна додати iнтер'єру, прикрасивши його бамбуком, азалiямi i рослинами культури бонсай. Англiйський i французький стилi меблiв, як i бiдермейер, гармонують з кущистими i пишно квiтучими рослинами, в зовнiшностi яких є м'якiсть: цикламен, камелiя, а також пальми i деревовиднi дiжковi рослини. Проте потрiбно знати, що для ефектного зеленого убрання кiмнати зовсiм необов’язково перенасичувати її рослинами. Важливо умiти вибрати зi всього рiзноманiття найбiльш виразнi види, що гармонiйно поєднуються з iнтер'єром квартири (мал. ). Рослини для кожного iнтер’єру пiдбираються так, щоб вони складали єдину композицiю. Якщо очiкується святкове оформлення iнтер'єру, необхiдно пiдготувати змiнну експозицiю з обов'язковим включенням квiтучих рослин. Можна рекомендувати лiнiйно встановленi квiткарки, включаючи яскраво-червонi азалiї i нiжно-зелений ажурний аспарагус перистий. У кожнiй квiткарцi — по однiй азалiї i по три аспарагуси. По вiдношенню один до одного азалiї розставляються в шаховому ладi. Коли ж йдеться про крупних зелених зонах, то фахiвцi пропонують владнувати їх так, щоб був видимим орнамент або рельєф, як доводиться це бачити на мiських клумбах i в ландшафтнiй архiтектурi. дотримання вiдомих умов освiтлення, температури, вологостi повiтря. Але не тiльки це. Творчий пiдхiд вимагає, швидше за все, осмислення участi рослинної декорацiї в спiльному ансамблi. В принципi, рослини в судинах можна тримати у всiх примiщеннях, стежачи за тим, щоб вони служили завершальним штрихом убрання. Природно, не можна нехтувати i їх специфiчними особливостями. У передпокої, де немає прямого свiтла, пiдiйдуть пучки сухих квiтiв, хитромудро зiгнутi гiлки. На кухнi, де вологiсть i температура дуже часто завищенi, далеко не завжди удається вирощувати бажанi екземпляри. Що ж, тодi доводиться миритися з вмiстом їх на зовнiшньому пiдвiконнi. У спальнi, дитячiй, робочому примiщеннi можна собi дозволити вiльний вибiр того, що бiльш за все подобається. За загальноприйнятими поняттями, квiти особливо бажанi у вiтальнi, «показному» примiщеннi. Прекраснi квiтковi композицiї можна створити в нiшi стiни, виступi, зламi, використовуючи конструктивнi елементи, якi удосталь пропонує традицiйне монолiтне будiвництво. Сюди ж можна вiднести колони, балки, скоси. Цi вельми неприємнi для ока вади стають невпiзнаваємими i вельми привабливими, якщо пiдвести до них повзучi, в'юнкi рослини, лiани. У слабо освiтлених холах, в нiшах коридорiв i в кiмнатах психологiчного розвантаження рацiональне створення мiнi-клiматронiв – помiстити сюди рiдкi мiнiатюрнi кактуси або вологолюбнi тропiчнi рослини, органiзованi в композицiю «куточок тропiчного лiсу» або колекцiю ефектно квiтучих узумбарських фiалок (мал. ). Цiкаво знайти i незвичайне мiсце для кiмнатних квiтiв: над отвором порталу, в центрi куточка вiдпочинку, а то i на спецiальнiй етажерцi. Той, у кого вистачить терпiння, може обладнати в своєму будинку куточок з бонсаєм (мал. ). Цей особливий сорт японських карликових дерев, що вирощуються i в кiмнатних умовах, настiльки своєрiдний, що не терпить поруч нiчого iншого. Фон пiдiйде бiлий або будь-який однобарвний. При умiлому оформленнi оригiнальний декоративний елемент по своїй дiї цiлком порiвнянний з витвором пластичного мистецтва. Точно так, як i при всiх iнших заходах щодо благоустрою будинку, чинником величезної важливостi при озелененнi будинку виступає iндивiдуальний смак. Інколи один-єдина квiтка здатна корiнним чином перетворити атмосферу примiщення, перетворитися на «головну дiйову особу». Кожна рослина може бути представлене в iнтер'єрi як солiтер. Солiтери мають бути бездоганно сформованi, помiщенi в декоративну ємнiсть i розмiщенi так, щоб вони було видно з усiх бокiв: крупнi рослини — на пiдлозi або на низьких пiдставках. Екзотичнi екземпляри, само собою, зрозумiло, потребують особливого догляду, спецiальної турботи. озеленення дасть бажаний результат при поєднаннi трьох моментiв: умiлого вибору рослинного вигляду, вигiдного мiсця розташування i достатньої культури догляду. Створення зелених iнтер'єрiв — особлива область архiтектури, що вимагає рiзностороннiх знань i великого художнього смаку. Тому над створенням найбiльш складних сучасних проектiв нерiдко працюють спiльно архiтектор, художник-дизайнер i квiтникар. Висновки до четвертого роздiлу Існує багато способiв, методiв i прийомiв створення композицiй з кiмнатних рослин. Найголовнiше, щоб створенi композицiї вписувались в iнтер’єр будинку чи квартири, зокрема в ту кiмнату де буде «мешкати» ця композицiя. Професiйнi творцi композицiй кiмнатних рослин перераховують цiлий ряд принципiв бiодизайну, або барвистого художнього розмiщення рослин в примiщеннях. Деякi з них пропонують керуватися лише головним правилом: поєднання рослин повинно бути пiдiбрано гармонiйно, зi смаком i подобатися самому укладачу. Це дiйсно головне: як i будь-якому виглядi мистецтва, тут дуже багато залежить вiд iндивiдуальностi автора, його почерку, фантазiї, вiдчуття смаку i мiри. Ряд фахiвцiв використовує метод контрасту: рiзнi рослини розташовують разом, при цьому пiдкреслюються вiдмiнностi в їх зовнiшньому виглядi. У iнших випадках керуються принципом гармонiйного поєднання однакових за розмiром i зовнiшнiм виглядом рослин. V. Рослини в будинку: кiмната за кiмнатою 1. Вiтальня види рослин або змiнити розташування вже iснуючих. Слiд уникати розставляти непоказнi вiчнозеленi i звичайнi квiтучi рослини по всiй кiмнатi (нерiдко буває, що пара таких рослин коштує на пiдвiконнi, одне на камiннiй полицi, iнше на телевiзорi i так далi). Ретельно пiдiбравши одиночну рослину, можна змiнити спiльний вид кiмнати: високi стелi видаватимуться нижче, якщо повiсити пiдвiсний кошик iз звисаючими рослинами, а кiмната з низькими стелями здасться вищою, якщо помiстити в нiй крупну високу рослину. Рослини з дугоподiбними стеблами i дрiбним листям зорово розширять вузьку кiмнату. Важливо дотримувати спiввiдношення розмiрiв: маленька пiлея виглядатиме жалюгiдною в просторому примiщеннi, а велична драцена домiнуватиме в маленькiй кiмнатi. У наряднiй кiмнатi доречнi рослини з великим листям простої форми, просто обставлену кiмнату прикрасить строкатi, химерної форми листя. Слiд використовувати рослини для пожвавлення нудного iнтер'єру. Камiн з палаючими полiнами дуже затишно виглядає взимку, але в iншу пору року холодне вогнище проводить сумне враження. Кiмнатнi рослини часто помiщають бiля камiна, яким не користуються. Лише свiтла в такому мiсцi буває небагато, тому необхiдно пiдбирати тiнелюбну рослину або складати тимчасовi композицiї з квiтучих рослин. Батареї центрального опалювання рiдко бувають витвором мистецтва, тому можна приховати їх пiд полицею, на якiй розмiстяться пiддон з камiнчиками. Вiтальня - досить зручне примiщення для багатьох рослин, бо зазвичай вона добре освiтлена i в нiй завжди можна знайти мiсце для одного-двух зелених острiвцiв. Проте тут теж є свої проблеми: взимку в кiмнатах з центральним опалюванням низька вологiсть, а для рослин, яким потрiбнi прохолоднi умови вмiсту в перiод спокою ,там може бути занадто тепло. 2. Ванна кiмната розкiшним. клiматом. Крiм того, небагато iншi примiщення в будинку так потребують того, щоб жорсткiсть їх стiн була згладжена нiжнiстю рослин. Важче пiдiбрати рослини для маленької холодної ванни з невеликим матовим вiкном. Для такої ванни може пiдiйти стiйка рослина з блискучим листям, як, наприклад, фiлодендрон лазячий (який в США часто називають «рослина для ванної кiмнати»), цисус антарктичний або сциндапсус золотистий. Оскiльки на пiдлозi вiдповiдного мiсця немає, можна поставити горщик на пiдвiконня або в кашпо, закрiплене на стiнi. Інколи рекомендують пiдвiсити над ванною кошик, оскiльки пiддон для неї (може, трохи завеликий) вже i так є! перетворити кiмнату. Інша можливiсть - спорудити зелене вiкно або кiмнатний садок з аспарагусом, плющем, гептаплеурумом, сингонiумом, папоротями i так далi. Борти ванни зазвичай бувають дуже вузькими для горщикiв з рослинами; таких ненадiйних мiсць, особливо якщо в будинку є дiти, краще уникати. калатєї, каладiума, маранти, цимбiдiума i так далi. В нiй будуть себе прекрасно вiдчувати бромелiєвиє i всi iншi вологолюбнi рослини. Можна навiть спробувати створити тропiчнi джунглi, але для цього краще заручитися пiдтримкою iнших членiв сiм'ї. Якщо ванною постiйно користуються, обприскування може виявитися зайвим, але листя потрiбно регулярно мити губкою оскiльки пудра i лак для волосся з аерозолiв закривають на них пори. 3. Їдальня поверхонь, на яких можна розмiстити горщики, вона знаходиться недалеко вiд кухнi, що полегшує полив. Крiм того, їдальня зазвичай бiдно прикрашена, так що красива литва i яскравi квiти їй не перешкодять. Вся справа в недолiку мiсця: бiльшiсть їдалень - маленькi кiмнати, заповненi стiльцями, столами i поверхнями для посуди, без яких не обiйтися. Пiдлоговi квiти заважатимуть проходу або можуть перекинутися, коли почнуть вiдсовувати стiльцi, адже рослини нiколи не повиннi створювати дорiжок для бiгу з перешкодами. Проте в самiй крихiтнiй їдальнi поставити на обiднiй стiл замiсть букета кiмнатну рослину було б прекрасною iдеєю... з трьома «але». По-перше, рослини повиннi бути низькими, щоб не заважати розмовi людей. Тут згодяться сенполiя, крокус, карликовий цикламен, пеперомiя, бегонiя, лiлея i дрiбнолистий плющ. По-друге, рослини повиннi бути в хорошому станi – запорошене, уражене листя i тля явно не додадуть апетиту гостям i поставлять господаря в нiякове становище. Також слiд уникати сильно запашних рослин – це вiдноситься до таких, як гiацинт, який може вiдбити смак у їжi. У маленькiй їдальнi рослини можна помiстити також на пiдвiконнi (будьте розбiрливi у виборi рослин, якщо вiкно пiвденне) або в кашпо на стiнi. Великiй їдальнi кiмнатнi рослини дадуть пишнiсть. Тут все допустимо - i одиночний екземпляр в кутку, що впадає в очi, i ампельна рослина на пiдставцi, i яскрава композицiя з горшечних рослин на буфетi. Інколи буває необхiдно вiдокремити зону їдальнi в спiльнiй кiмнатi, i кiмнатнi рослини надають у такому разi одну з найдешевших i привабливiших можливостей. Можна створити живий екран з швидкорослих в'юнких рослин, пустивши їх по декоративних ґратах. Рослини ставлять на рiвнi пiдлоги в окремих горщиках або помiщають всi горщики в довгу водонепроникну квiткарку. Горщики з яскравими ампельними рослинами можна використовувати для пом'якшення жорсткої лiнiї дерев'яного прилавка, що вiдокремлює обiдню зону вiд останньої частини кiмнати. 4. Спальня В спальнi рослини розмiщують найрiдше. Тодi як бiльшiсть людей визнають, що вiтальнi, кухнi i передпокої можуть виграти вiд розмiщення в них кiмнатних рослин, вiдносно спальнi думки роздiляються. Деякi дизайнери вважають, що, оскiльки у станi неспання люди проводять в спальнi мало часу, тримати там рослини не має сенсу. Необхiднiсть доглядати за рослинами, що знаходяться так далеко вiд кухнi, де зазвичай зберiгають лiйки, добрива, ножицi i iн., лише збiльшує об'єм домашньої роботи. Вирiшальний же аргумент полягає в тому, що в спальнi рiдко бувають вiдвiдувачi, тому витрати на рослини, якi можуть справити враження, невиправданi. На щастя, бiльшiсть декораторiв придержується iншої точки зору. Вони розумiють, що спальню багато людей вважають особливою кiмнатою. Не дивлячись на те, що в нiй проводять не так багато часу i рiдко запрошують гостей, ця кiмната може безпосередньо вiддзеркалювати смак господаря. Тут можна створити свiй власний свiт - не потрiбно враховувати смаки iнших членiв сiм'ї i пiклуватися про те, що подумають друзi. Умови опалювальної спальнi дуже сприятливi, щоб ними нехтувати. Це чудове примiщення для рослин, що не переносять тепло взимку i страждаючих вiд перегрiву в опалювальних весь день вiтальнях. До таких рослин вiдносяться цикламен, гелiотроп, белоперомiя, гортензiя, дзвiночок, самшит, бугенвiл юка i абутилон. Ймовiрно, якнайкращою стратегiєю буде зупинитися на одном-двух дiйсно чудових одиночних рослинах, чим створювати композицiю з декiлькох рослин, яка доречнiша у вiтальнi або на кухнi. Для великої спальнi монументальна пiдлогова рослина; у маленькiй спальнi можна пiдвiсити рослини до стелi або розставити красивi кашпо на пiдвiконнi або на туалетному столику. Опалювальнi взимку лише ночами спальнi є чудовим домашнiм лазаретом для кiмнатних рослин. Тут можуть зимувати рослини, яким необхiдно вiдпочити в перiод спокою вiд високих температур. 5. Кухня У кухнi рослини розмiщують майже так само часто, як у вiтальнi: бiльш нiж в половинi сiмей на кухнi є хоч би один горщик або квiткарка. Це не дивно, якщо взяти до уваги умови, якi роблять кухню вiдповiдним мiсцем для багатьох декоративнолистих i квiтучих рослин. Висока вологiсть повiтря необхiдна для хорошого зростання бiльшостi рослин. Крiм того, присутнiсть яскравих рослин може пом'якшити дещо лiкарняний вид бiлих або свiтлих шаф, сталевих раковин i тому подiбне в тому мiсцi, де декотрi члени сiм'ї проводять велику частину дня. з iнших кiмнат, а рядом примули i плющi. Крiм того, тут же зазвичай зростають прянi трави - петрушка, базилiк, а також зелений лук i навiть мiнiатюрнi овочi на зразок кiмнатних томатiв. Пiдвiконня бiля раковини - в багатьох вiдношеннях вiдповiдне мiсце: мимоволi людина дивиться на рослини, коли працює, вода i все, що потрiбно для пiдгодiвлi, миття i видалення усохлого листя i квiтiв завжди пiд рукою. На довершення всього саме в цiй частинi кухнi найбiльш висока вологiсть i, як правило, хороше освiтлення. Але слiд пам'ятати, що потрапляє на листя мильна вода може заподiяти рослинам шкоду, а буйна рослиннiсть на вiкнi буде загороджувати свiтло i затiнювати кухню. i iнших електроприладiв повiтря сильно нагрiвається. Краще всього вибирати для кухнi красивi, але дешевi i надiйнi рослини, а не дорогi та капризнi. великi мiднi чайники i т. i. На кухнi багато клопоту, i тому рослини не повиннi нiколи заважати i не повиннi загороджувати прохiд з однiєї робочої зони в iншу. Одиночна рослина, як фiкус Бенджамiна прекрасно впишеться в iнтер’єр, але якщо для нього достатньо мiсця на пiдлозi. На робочих поверхнях як правило не хватає мiсця для рослин, тому горщики краще розмiщувати на полицях або в настiнних кашпо. Пiдвiснi корзини виглядають привабливо, проте вони не повиннi заважати ходити. Воно будується так, щоб в нiм було зручно рослинам, а не людям, що доглядають їх або приходять на них помилуватися. посидiти в нiй i помилуватися рослинами. Проте привабливiсть, достаток i розташування рослин є для оранжереї головним. Зимовий сад теж має вхiд з будинку, але частiше це складова частина будинку, а не прибудова. Стiни кiмнати виготовляють цiлком або переважно з скла або прозорого пластика, а стеля може бути iз звичайних будiвельних матерiалiв, тобто непрозорий. Ця кiмната призначена для зручностi людини, багато чисельнi рослини служать лише затишним фоном. Розмiщувати в зимовому саду або оранжереї лише традицiйнi кiмнатнi або садовi рослини було б грубою помилкою. Ординарнi рослини допустимi лише тодi, коли вони розташовуються серед ефектних тропiчних красенiв. Вибiр рослин залежить того, наскiльки добре буде опалюватися зимовий сад взимку. При мiнiмальнiй температурi 15°с зможуть зростати будь-якi тропiчнi рослини. Деякi рослини можна придбати в звичайному магазинi, рiдшi слiд замовляти в спецiальних теплицях. Окрiм тепла в зимовий час потрiбно буде забезпечити рослинам ще ряд умов. Влiтку нiжне листя необхiдно притiняти вiд сонця; кiмната повинна мати систему вентиляцiї. Уникайте полiрованих меблiв – для вологої атмосфери зимового саду бiльше пiдiйдуть плетенi меблi або меблi з пластмаси або нержавiючого металу. Пiдлогу слiд покрити негниючим матерiалом на зразок кахлю або ковролiну з синтетичних матерiалiв. 7. Передпокiй Кiмнатнi рослини складають невiд’ємний елемент добре обставленого передпокою. Саме передпокiй дозволяє вiдвiдувачам скласти уявлення про будинок. Красиве листя i квiти говорять про доглянутий будинок. Не слiд розставляти горщики в рiзних мiсцях. Тут вiдповiдне мiсце для великого, добре освiтленого кiмнатного садка, для розкiшного дерева, групи азалiй в цвiту. На жаль, багато холiв виглядають зовсiм iнакше. Вони погано освiтленi, в них протяги, холодно ночами, i найчастiше вони представляють собою вузькi проходи. Тут два можливих виходу зi становища. Можна помiстити в передпокої недорогi рослини з яскравими квiтами i поводитися з ними, як iз звичайними букетами, тобто бути готовим їх викинути. Можна також практикувати «вахтове» розмiщення рослин i регулярно замiнювати квiтучi декоративнолистими. Це означає перестановку ослаблених рослин в «лазарет». Краще сього для розмiщення рослин в передпокої пiдходять добре освiтленi мiсця бiля вiкон або на майданчику сходiв. Азалiя, цибулиннi, цикламен, цинерарiя i ерiка, як правило, живуть довше в передпокої або на сходовiй площадцi, нiж в опалювальнiй житловiй кiмнатi. Потрiбно щоб розмiр рослини вiдповiдав вiдведеному йому просторовi. Маленький передпокiй з величезною рослиною виглядатиме ще менша. Необхiдно створювати композицiї, що прикрашають примiщення, що привертають увагу, викликають приємне здивування i оживляють навiть скромнi куточки житла або офiсу. Композицiї повиннi поєднуватися з навколишнiм оточенням, старовинними або сучасними меблями, розмiрами примiщення. Види рослин, що включаються в композицiї повиннi поєднуватися один з одним як зовнi, так i по вимогах до умов середовища. Деякi рослини виглядають краще при одиночному розмiщеннi. Створюючи композицiї для рiзних примiщень, треба обов’язково враховувати вплив рослин на навколишнє середовище i людей (видiлення кисню, запах, отруйнiсть деяких декоративних рослин) i їх бiоенергетику, а також навпаки – як навколишнє середовище буде впливати на рослину. Треба також мати на увазi, що рослини рiзного походження вимагають рiзних умов для розвитку i зростання. VI. Типи ємкостей i освiтлення 1. Типи ємкостей Одна з вимог мiнi-сада - це правильний вибiр вiдповiдної судини для рослин, яка повинна вiдповiдати навколишньому його оточенню. Для кожної культури необхiднi вiдповiднi горщики, кашпо, миски, вази, ящики, дiжi. Вони не мають бути громiздкими, а забарвлення, фактура i декоративне убрання квiткових судин не повинно дисонувати з навколишнiм оточенням. Витонченi iталiйськi амфори мають чiткi контури i виглядають модно. Протилежнiсть ним – солом'янi корзини або кухонне начиння - виглядають чудернацьки i мило. Мiж цими двома крайнощами вибiр величезний: це сiльськi гончарнi вироби i судини з сучасних видiв металу, легкi ємкостi з волокнистого матерiалу i кошика ручного плетiння, яскраво забарвлена жерсть i горщики в середземноморському стилi. Зазвичай не роблять вiдмiнностi мiж «ємкiстю», «горщиком» i «контейнером», i це приводить до непорозумiнь. Краще використовувати слово «ємкiсть» для позначення всiх трьох рiзновидiв «житла для рослин».Її розмiр i форма можуть бути самими рiзними - вiд горщикiв розмiром з пiдставку для яєць для крихiтних сенполiй до величезних, величиною з кiмнату, ємкостей для зимових садiв. . Ємкiсть з одним або декiлькома дренажними отворами в днi. У горщик висаджують одне або декiлька рослин. Горщик необхiдно помiщати в кашпо або ставити на пiддон. Горщики в основному виготовляють з глини або пластика. В кожного типа є свої прихильники, але i тi, та iншi придатнi для вирощування здорових рослин. Залежно вiд матерiалу горщика вимоги до поливу розрiзняються, тому краще тримати кожну рослину в горщику з якогось одного матерiалу - пересадка з пластикового горщика в гончарний спричинить змiни в правилах поливу. Всi гончарнi горщики однаково коричневi, тодi як пластиковi вельми рiзноманiтнi за формою i структурою поверхнi. Якщо кiмната взимку не опалюється, горщики з пiнявого пластика, що мають хорошi iзолюючi властивостi, можуть бути вельми корисними. Але пористий матерiал глиняних горщикiв дозволяє випаровуватися зайвiй волозi, традицiйний «природнiй» колiр дозволяє уникати несумiсностi кольорiв, а з ґрунту вимиваються шкiдливi солi. Горщики бувають рiзних розмiрiв – вiд 3 до 30см в дiаметрi. Кашпо. Красивi кашпо роблять бiльшiсть рослин, що окремо стоять, ще привабливiше, виготовляють зi всiляких матерiалiв, вони бувають рiзної форми i розрiзняються за цiною, є керамiчнi, пластмасовi, дерев'янi, плетенi з лози i дроту, металевi кашпо. Окрiм тих, що продаються в магазинах, багато звичайних домашнiх предметiв можна використовувати як кашпо - наприклад, мiднi тази i чайники. Єдиною вимогою, якiй повиннi задовольняти все без виключення кашпо, є їх повна або хоч би часткова - в нижнiй частинi - водонепроникнiсть. Вибiр дуже широкий, але слiд переконатися що кашпо гармонує з iншими речами в кiмнатi. Цилiндри з нержавiючої сталi чудово виглядають в суперсучасному iнтер'єрi. Плетенi дротянi, заповненi кольорами фарфоровi чайники чарiвнi в кiмнатах, витриманих в стилi певної iсторичної епохи. Стиль кашпо дуже важливий, так само як i його розмiр. Воно має бути, принаймнi, на 2 см в дiаметрi бiльше, нiж горщик - бажана навiть ще бiльша рiзниця в розмiрi. Кашпо має бути також вище, нiж горщик. То, як поступати неповним мiж стiнками кашпо i горщика, залежить вiд рослини. Якщо рослину любить сухе повiтря (кактуси i iншi сукуленти, аспiдiстра) - залиште промiжки незаповненими. Для iнших рослин заповните всi порожнi простори вологим торфом, насипте його також пiд горщик. Вологий торф пiдвищує вологiсть повiтря довкола рослини. Кашпо має бути достатньо великим, щоб рослина стояла достатньо стiйко. Воно має бути досить широким – рослина може бути ширше за кашпо не бiльше, нiж в 2-5 разiв Рясно квiтучi азалiї, плющ, аспарагус розмiщують в пiдвiсних пластикових кашпо, кошиках, сплетених в технiцi макраме. Всi пiдвiснi пристрої вельми практичнi. Найбiльш популярнi пiдвiснi судини. Насамперед це керамiчнi i пластмасовi вази i кашпо з пiддоном, кошики з дроту, настiннi судини. Такi вази пiдвiшують на шнурах, ланцюжках або крiпляться безпосередньо до стiни. Колiр ємкостi може гармонувати iз забарвленням листя або бути темним - вiн найменш помiтний. Привабливi i корзини з дерева у формi дiжечок. Багато любителiв вiддають перевагу саме корзинам з дошок. По-перше, їх можна зробити самому, а по-друге, такi корзини - дiжечки декоративнi. Контейнери . Кашпо призначенi для стандартних горщикiв, тому вони обмеженi за розмiром i формою. Контейнери вiльнi вiд таких обмежень, бо в них висаджують вийнятi з горщикiв рослини. Єдина вимога, що пред'являється до контейнерiв, - водонепроникнiсть. Контейнери-корзини мають тому бути вистланi водонепроникним матерiалом, дерев'янi контейнери мають бути вiдповiдно обробленi. Окрiм цього обмеження, жодних iнших строгих правил не iснує. Зазвичай пропонують прямокутнi, круглi i квадратнi контейнери з твердої пластмаси, але бувають та iншi. Зустрiчаються мiднi тази для вугiлля, столики з вбудованими ящиками, жардиньєрки з тикового дерева i тому подiбне. Дуже популярнi обливнi керамiчнi контейнери, проте вони не мають бути вельми яскравими i строкатими. Контейнери з пластика i керамiки. У продажу можна знайти безлiч симпатичних i практичних контейнерiв з пластика. Деякi з них яскравi, виглядають свiжо i личать до сучасного iнтер'єру будинку або офiсу. Скляний контейнер, наповнений галькою сьогоднi в модi. Квiткарки i самополивнi контейнери. Пiд квiткарками зазвичай мають на увазi контейнери, якi досить великi, щоб вмiщати декiлька рослин. Вони iдеальнi для розмiщення групи рослин. Деякi квiткарки з резервуаром для води на днi називають самополивними. Зазвичай рослини в них добре себе вiдчувають, i можна без проблем залишити їх на декiлька днiв. Напевно, найпоширенiшi з контейнерiв - плошки для вигонки дрiбних цибулинних. Вигонка таких рослин має свої особливостi: замiсть звичайного ґрунту використовують сумiш торфу, деревного вугiлля i товчених раковин, i цибулини висаджуються в сплячому станi, тодi як зазвичай в контейнер висаджують вже зростаючi рослини. Краще просвердлити в днi маленького контейнера дiрки i поставити його на пiддон. З великими контейнерами це виконати важче. 2. Освiтлення рослин В джерел свiтла є певнi фiзичнi характеристики. Найважливiшi - це колiрна температура, спектр i свiтимiсть. свiтлi. Чим вище – тим бiльше синє-голубих. Колiрна температура визначає природнiсть сприйняття свiтла людським оком. Чим ближче вона до 4200k (колiрна температура сонця), тим свiтло бiлiше. Інша характеристика – коефiцiєнт перенесення кольорiв є вiддзеркаленням того, наскiльки природно виглядають предмети пiд цiєю лампою. У спiльному випадку чим ближче колiрна температура лампи до 4200к, тим краще перенесення кольорiв, але слiд пам'ятати, що двi лампи з однаковою колiрною температурою можуть мати рiзне перенесення кольорiв. Чим ближче коефiцiєнт перенесення кольорiв до 100%, тим ближче це свiтло до сонячного для очей. Спектр – це кiлькiсне спiввiдношення хвиль рiзної довжини в свiтлi. Довжини хвиль визначають їх колiр. Фiолетовi – найкоротшi, їх довжина вiд 400нм, червонi – щонайдовшi, з довжиною до 700нм. Коротше 400нм лежить ультрафiолет, а довше 700 лежить iнфрачервоне випромiнювання. Рослини можуть сприймати хвилi не всiєї частини спектру однаково добре. Краще всього сприйняття йде в червонiй i ультрафiолетовий - синi частинах спектру. Найгiрше в зеленiй i жовтiй. Для очей кольором лампи є усереднене значення спектру, тому двi лампи з однаковою колiрною температурою можуть мати рiзнi спектри i як наслiдок рiзне перенесення кольорiв. Спектр – важлива характеристика якщо складно забезпечити достатню кiлькiсть свiтла. Так, кращi результати при досвiтцi спецiальними лампами iз змiненим покращуваним спектром (floura, flora glo) виявляються лише при недолiку освiтленостi. тому часто використовують натрiєвi лампи у поєднаннi з металгалогеновими. Першi дають дуже багато червоного свiтла, а другi – синю компоненту для регуляцiї ростових процесiв. вiд лампи, а свiтимiсть – кiлькiсть свiтла, випущена лампою. Погодитеся, це не зовсiм одне i те ж. Свiтимiсть вимiрюється в люменах. Щоб не утрудняти вас формулами (якi за бажання можна знайти i поглянути), вважайте, що для люмiнесцентних трубчастих ламп без рефлектора освiтленiсть на вiдстанi 10 см вiд лампи дорiвнює свiтимостi, а для точкових (натрiєвих, ртутних i енергозберiгаючих люмiнесцентних) – на вiдстанi 50 см. Освiтленiсть поверхнi падає пропорцiйно квадрату на вiдстанi до неї для точкових ламп. Для трубчастих так само, але не настiльки швидко. Розжарювання Галогеновi Люмiнесцентнi (трубки, компакт-диски, енергозберiгаючi) Ртутнi Металлогалогеновi (МГ) або металл-галiднi Бувають декiлькох типiв, але всi вони об'єднуються тим, що мають низьку температуру колби. Будь-яка люмiнесцентна лампа потребує спецiального пускового пристрою (ПРА або пускорегулюючий пристрiй). Воно може бути “електронним” або “дросельним”. Пусковий пристрiй або вмонтовано в лампу (енергозберiгаючi), або знаходиться в спецiальному свiтильнику. Просто так цi лампи (як i все подальшi) пiдключити до розетки неможливо. Електронний пусковий пристрiй загалом краще, оскiльки не грiє, не шумить i видає велику частоту на лампу (лампа не мерехтить), але воно iстотно дорожче i частiше виходить зi строю. Стандартнi люмiнесцентнi трубки роблять потужнiстю 20(18) 30(24) 40(36) ват (у дужках – iмпортнi аналоги) i завдовжки вiдповiдно 60, 90 i 120см. ККД цих ламп прийнято вважати еталонним для порiвняння. Вiн в три – п'ять разiв вище, нiж в ламп накалювання. Енергозберiгаючi i компакт – це такi ж люмiнесцентнi лампи, але з iншими характеристиками. Особливiсть енергозберiгаючих та, що вони укручуються в звичайний патрон (мають вбудований пусковий пристрiй). трубки). Для енергозберiгаючих, як не дивно, це спiввiдношення дуже погане, оскiльки стоять вони жахливо багато за рахунок вбудованого ПРА Люмiнесцентнi лампи бувають рiзних спектрiв i колiрних температур. Серед них є спецiальнi рослиннi (floura). Проте вартiсть їх у декiлька разiв бiльше, нiж в стандартних. Користь же (якщо вона i є) вiдчувається лише при недолiку свiтла i явно не у декiлька разiв бiльше. На тi ж грошi краще купити чотири звичайнi трубки або енергозберiгаючу без свiтильника. Колiрнi температури у вiтчизнянiй класифiкацiї – це теплий бiлий (2700k, ЛТБ ), бiлий (3500k, ЛБ) i денний (6000k, ЛД). Краще всього виглядає лампа бiлого свiту. Трубка денного свiтла дає холодний “лiкарняний” свiт. Імпортнi лампи маркiрують кодом, який свiй у кожної фiрми, тому по ним краще цiкавитися у продавцiв. Призначення люмiнесцентних ламп – освiтлення полиць з рослинами, пiдсвiтка квiтiв на пiдвiконнях. Повноцiнно вирощувати пiд люмiнесцентними лампами особливо вимогливi до свiтла рослини неможливо (гибiскуси, кактуси, ванди та iншi). Застосовуються люмiнесцентнi лампи i при освiтленнi флорарiумiв i невеликих квiткових вiтрин. Ртутнi, металлогалогеновi i натрiєвi лампи – це газорозряднi лампи високого тиску. Їх призначення – створення великої кiлькостi свiтла. Так, вони iдеально личать для освiтлення теплиць, зимових садiв, крупних одиночних рослин, рослин, особливо вимогливих до освiтлення. самостiйна робота з ними вимагає особливих запобiжних засобiв. Вживання всiх цих ламп рекомендується лише iз захисним склом, якiсними комплектуючими i квалiфiкованою збiркою схеми, iнакше вони небезпечнi. Необхiдно вiдмiтити, що при дотриманнi всiх правил безпеки, хорошої збiрки i комплектуючих цi лампи не бiльш пожежонебезпечнi, нiж комп'ютер i їх можна спокiйно залишати без нагляду. свiтло i дають можливiсть встановити захисне скло (оберiгає вiд руйнування лампи i ультрафiолету). Багато моделей прожекторiв оснащуються вбудованим пристроєм запалення, що дуже зручно. Важливо пам'ятати про вiдповiднiсть мiж потужнiстю системи запалення i потужнiстю лампи. Газорозряднi лампи свiтять в повну силу не вiдразу а у мiру прогрiвання. Причому гаряча згасла лампа не зможе зажеврiти, поки не остигне. Ця проблема вирiшується використанням схем i ламп з можливiстю гарячого перезапуску “Hot Restrike”. Без використання цього ІЗУ (“запальничка” – той пристрiй, який генерує потужний початковий iмпульс для запуску лампи) може швидко вийти з ладу. Ртутнi лампи. спектральними характеристиками, тому використовувати їх у будинках не рекомендується. Спецiальнi лампи цього класу (Floraset), що укручуються в звичайний патрон мають низьку свiтловидатнiсть i поганий показник цiна/якiсть, але простi у використаннi i можуть застосовуватися як альтернатива енергозберiгаючим люмiнесцентним. Металлогалогеновi (МГ). Цього типа ламп не можна плутати з галогеновими. Вони абсолютно рiзнi по характеристиках i принципах роботи. МГ лампи – це тi ж ртутнi, але з внесеними до колби iонами рiдкоземельних елементiв, що значно збiльшує термiн служби, покращує свiтловидатнiсть i спектр. Стандартнi потужностi (як i в натрiєвих) 70, 150, 250 i 400 ватiв. Семидесятиваттнi мають удвiчi менший термiн служби i не дуже личать для використання. В цiлому, свiтловидатнiсть МГ ламп дорiвнює свiтловидатностi люмiнесцентних (на один ват) з тим виключенням, що свiтло виходить не розсiяний, а прямiй. Лампи МГ бувають самi рiзнi формою – вiд матових куль пiд стандартне рiзьблення, до двухцокольних трубок пiд компактнi прожектори. Рекомендовано використовувати саме останнi, оскiльки у них хорошi характеристики, а мiсця займає значно менше. Всi цi лампи дають хороший бiлий свiт з рiзною колiрною температурою ( стандартно 3200, 4200 або 5000). Коефiцiєнт перенесення кольорiв таких ламп з колiрною температурою 4200 наближається до 100%. Будь-якi предмети i рослини пiд ними виглядають абсолютно природно, що не може не радувати. Спектр збалансований по складу i має як i синю, так i червону областi. Єдиний недолiк цих ламп – цiна. Вони вельми недешевi в порiвняннi з натрiєвими. Натрiєвi лампи. кольорiв прагне до нуля, а спектрi переважають червонi променi. Таким чином цi лампи створенi для використання в промислових теплицях або не в житлових примiщеннях, наприклад на балконах i в зимових садах. Яскраве оранжеве свiтло дратує, але рослини з ним зростають дуже добре. Для запобiгання витягуванню рослин або дiставання можливостi нормально ними помилуватися часто застосовують поєднання натрiєвих ламп i МГ. лампи перевiряти вiдсутнiсть на нiй жирних плям або крапель води. Інакше, лампа може вибухнути. Використовувати свiтильники з можливiстю гарячого перезапуску або застосовувати реле вiдкладеного часу. Свiтлодиоднi лампи (LED – light emitting diode). Останнiм часом свiтлодiоди сильно подешевшали i iнколи їх розглядують як альтернативу звичайним лампам. Свiтлодiоди вiдрiзняються вузьким спектром, низьким енергоспоживанням i високим ресурсом роботи. Це їх плюси. Мiнуси ж: все ще висока цiна, труднощi з вiдведенням тепла, проблеми з монтажем великої кiлькостi свiтлодiодiв, що ще бiльше збiльшує цiну. На сьогоднiшнiй момент такi лампи неможливо розглядувати як серйозну замiну звичайному свiтлу для рослин, перш за все з-за дуже високої цiни, яка щонайменше в п’ять-десять разiв вище, нiж для ламп аналогiчної потужностi. Саме тому не рекомендується використовувати свiтлодиоднi освiтлення для рослин. Саме питання про освiтлення розпадається на двi категорiї: досвiтка i вирощування при штучному свiтлi. При досвiтцi важливу роль грає кiлькiсть природного свiтла з вiкна, а лампи потрiбнi лише для переживання зими або iнших перiодiв низької освiтленостi. При вирощуваннi з штучним свiтлом питання наявностi природного свiтла вiдпадає. Отже, розгледимо особливостi досвiтки. Рослина отримує досить значну частину свiту i без наявностi ламп. З цього виходить, що самi лампи можуть бути порiвняно малопотужнi. Для досвiтки рослин на пiвнiчних вiкнах взимку досить однiєї стандартної люмiнесцентної лампи потужнiстю 40 Вт на один метр довжини пiдвiконня (шириною 30 см). У цих умовах бiльшiсть декоративнолистих рослин не лише переживуть зиму, але будуть ще i добре зростати. Квiтнуть при цьому такi улюбленi рослини, як фiалки. Багато орхiдей так само добре розвиваються в умовах досвiтки люмiнесцентними лампами. Але при цьому для багатьох видiв потрiбний до трьох 40вт ламп на метр. Вирощування при повнiстю штучному свiтлi вимагає набагато бiльшої потужностi. Тобто або доведеться городити батарею люмiнесцентних, або (що набагато зручнiше) використовувати лампи високого тиску, що дають дуже багато свiтла. Їх особливостi (направлене пряме свiтло) дозволяють використовувати їх для освiтлення окремих крупномерiв в кiмнатах або флорарiумов. Не секрет, що повноцiнне освiтлення дна флорарiумов практично неможливе при використаннi розсiяного свiтла люмiнесцентних трубок, що легко вирiшується прямим освiтленням вiд ламп високого тиску. Так само легко вирiшується проблема освiтлення пiдвалiв, ванних кiмнат (багато свiтильникiв пiд МГ герметичнi). Розглянув у шостому роздiлi типи ємкостей i види освiтлення, можна зробити висновок, що i те i iнше виступають як завершальний акорд у розмiщеннi як квiтiв, так i при створеннi композицiй. Авжеж пластикових ємкостей багато, але ж набагато красивiше, коли у квiтки або чудернацька ємкiсть, або вона за декорована у якомусь стилi, який повторюється в кiмнатi, де розташована рослина, i пiдходить вона саме цiй рослинi. Правильне освiтлення дає змогу ще бiльше пiдкреслити форму та велич рослини, або її забарвленiсть i конфiгурацiю листя. Висновок Ця робота посвячена озелененню примiщень, настiльки витонченiй та iндивiдуальнiй, але розповсюдженiй н сьогоднiшнiй день темi кiмнатнi рослини протягом усiєї iсторiї людства грали важливу роль як в повсякденнiй, так i полiтичнiй та науковому життях суспiльства. Ще в давнi часи до нашої ери були згадки о важливостi рослин. Про це указують старовиннi записи i розписи в стародавнiх спорудах. В послiдуючi столiття було зроблено немало вiдкриттiв, вирощенi новi види рослин. Була сконструйована перша «скриня» для перевезення рослин з далеких країн англiйцем Н. Уордом, що якiсно полегшило весь процес транспортування. В нашi часи кiмнатнi рослини стали дуже доступними суспiльству. Вже не треба перевозити рослини з одного континенту на iнший, а тiльки зайти в магазин i купити потрiбну рослину. Кiмнатнi рослини також важливi для здоров’я людини. Вченими доказано, що деякi рослини очищують повiтря, а деякi його дезинфiкують, деякi заспокiйливо впливають на людину, а iснують i такi, якi дарують енергiю i бадьорiсть. 2. «Интерьер & дизайн». Журнал – Издательство ОВА-Пресс, №10/1997 г. 3. «Комнатные растения» Сборник – АСТ, ТОО «Внешсигма», 2000 г. 5. Киселева Н. С. «Анатомия и морфология растений» - Минск, ВШ, 1976 г. Кужницка В., Жиак М. «Растения и их применение. История и современность» - Варшава; Медицина, 1992 7. Крымская Б. А. “Справочник официанта”, М.,”Экономика”, 1986г. "Цветы круглый год", - Лик-пресс, 1998 г. www.web.vrn.ru - Домашнее цветоводство. www.kleo.ru - Женский клуб. Сад в доме. 10. Рэворт Д., Берри С. «Аранжировка цветов», - 2000 г. 11. Фокина Л. В. «Орнамент. Учебное пособие» - Феникс, 2000 г. 13. Юдина И. А. «Комнатное цветоводство», - 2002 г. 14. Якушкина Н. И «Физиология растений» – М., Просвещение, 1980 г. 15. Д. Г. Хессайон «Все о комнатных растениях» - М., «Кладезь-Букс»,2006 16. В. В. Воронцов «Комнатные растения» - М., «Фитон+», 2000 17. И. П. Лепкович «Ландшафтное искусство» - С. -П., «Диля», 2004