Проектування вирощення проса в умовах господарства "Широка Балка" Юр'ївського району Дніпропетровської області

Проектування вирощення проса в умовах господарства "Широка Балка" Юр'ївського району Днiпропетровської областi МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Кафедра рослиництва на тему: Проектування вирощення проса в умовах господарства «Широка Балка» Юр'ївського району Днiпропетровської областi Днiпропетровськ 2007 Змiст Вступ 1. 1. Загальнi вiдомостi про господарство. 1. 2. Грунтово-клiматичнахарактеристика господарства. 1. 3. Землекориcтyвання 1. 4. Схеми основних сiвозмiн, структура лосiвних площ врожайнiсть 2. Народногосподарське значення культури, економiчна ефективнiсть виробництва її в гослодарствi. Сорти та гiбриди. 3. Бiологiчнi осо6ливостi культури. 3. 1. Вiдношення до вологи 3. 2. Вiдношення до тепла 3. 3. Вiдношення до грунтiв. 3. 4. Потреба рослин у живильних речовинах i особливостi живления. 3. 5. Фази розвнтку, i критичнi перiоди в життi рослин. 4. Технологiя вирощування культури в господарствi. 4. 1. Micцe в сiвозмiнi. . 4. 2. Обро6iток грунту. 4. 3. Основний. 4. 5. Удобрения культури. 4. 6. 0сновне. 4. 7. Передпосiвнiй. 4. 8. Пiдживлення. 4. 9. Пiдготування насiння до посiву. 4. 10. Посiв. 4. 12. Засоби посiву, глiбина заробки насiння. 4. 13. Норми висiву, розрахунок норми висiву. 4. 14. Уход за посiвами. Заходи боротьби з бур'янами, шкiдниками i хворобами. 4. 15. 3бирання врожаю. . 4. 16. Обгрунтування cтpокiв i засобiв збирання. Висновки i пропозицiї по збiльшенню виробництва культури в господарствi. Вступ та вирiшення проблем соцiальної iнфраструктури. На протязi останнiх рокiв в аграрному секторi економiки проведено ряд важливих етапiв реформування, якi радикально змiнили характер виробничих вiдносин, закрiпили основнi принципи функцiонування ринкових механiзмiв, створили передумови для iнтегрованої взаємодiї окремих сфер дiяльностi та забезпечили новий рiвень вiдповiдальностi за використання природних, економiчних i людських ресурсiв. В Степовому регiонi зосереджено 45,9% сiльськогосподарських угiдь України, якi характеризуються найбiльш високим потенцiалом продуктивностi грунтiв. Природно-економiчнi ресурси i соцiальна ситуацiя дозволяють вести багатогалузеве сiльське господарство з перспективами зростання обсягiв i ефективностi виробництва. Основною рисою змiни соцiально-правового устрою в агрокомплексi та трансформування економiки села стала земельна реформа. Площi сiльськогосподарських угiдь в зонi Степу, якi знаходяться у приватнiй власностi, становлять 71,4%. Прискореними темпами проходить також приватизацiя iнших засобiв виробництва. Науковi основи рацiонального землекористування, впровадження новiтнiх агротехнологiй в рослинництвi i тваринництвi, формування нових органiзацiйно-економiчних вiдносин в агропромисловому виробництвi поставило важливi завдання щодо комплексного вирiшення проблем розвитку iнфраструктури цiєї галузi економiки. Враховуючи важливе значення сiльськогосподарської галузi для економiки України, стабiлiзацiї соцiально-економiчної ситуацiї, зростання експортного потенцiалу i мiжнародного авторитету держави в наукових основах ведення агропромислового виробництва передбачено систему докорiнного пiдвищення родючостi грунтiв, створення високопродуктивних сортiв сiльськогосподарських культур i тварин, модернiзацiї механiзмiв економiчного регулювання i стимулювання виробництва. Головною метою реалiзацiї науково-обгрунтованої програми є створення ресурсної i законодавчої бази, а також сприятливого iнвестицiйного клiмату для ефективного використання природних, матерiальних i людських ресурсiв. В результатi виконання основних позицiй програми розвитку сiльського господарства передбачається довести в 2010 роцi виробництво зерна до 24,4 млн. т., соняшнику 2,1 млн. т., цукрових бурякiв 4,1 млн. т., молока – до 8,8 млн. т., м’яса до 2,5 млн. т. Ряд технологiчних та органiзацiйних заходiв дозволять створити збалансовану кормову базу для рiзних порiд сiльськогосподарських тварин. Валовий збiр кормових одиниць сiяних культур досягне 13,3 млн. т. Серед основних круп'яних культур СНД найбiльш поширеною е просо. Воно цiнне cвоїм пшоном, яке вщзначаеться високими харчовими якостями. У складi пшона вмiст бiлка становить 12 %, крохмалю 81 %, жиру 3,5 %, клiтковини 1- 2 %. За вмiстом бiлка пшоно наближаеться до манної i кукурудзяноi круп, переважае ячмiнну, перлову, гречану i особливо рисову крупи, поступаючись лише вiвсянiй, яка мiстить до 16 % бiлка. У його складi бiльше жиру, нiж у крупi iнших культур, крiм вiвсяноi, багато крохмалю та порiвняно мало клiтковини. Пшоно багате на зольнi елементи, мiстить такi важливi вiтамiни, як B1, B5, РР, а та кож мiкроелементи. Швидко розварюеться (через 25 - 30 хв), дае високий привар (12 - 13 %), а каша добре засвоюеть­ся органiзмом людини. У Казахстанi з пшона готують особливу де­лiкатесну кашу «тару». Iнколи з пшона виготовляють борошно, яке ВIшористовують у кондитерсы{iй прuомисловостi. Просо мае кормове значення. Иого зерно та пшоняна каша ­практично незамiнний корм для курчат. Використання проса для дорослих курей пiдвищуе ix несучiсть i мiцнiсть Шlеарлупи яець. Для вiдгодiвлi гусей, свиней до6рим кормом е просяне борошно у сумiшi з картоплею або iншими харчовими вiдходами. Вiдходи Biд переробки проса на пшоно, у складi як их е до 16 % бiлка та багато жиру, - цiнний концентрований корм для тварин. Луску, яка за­лишаеться при виробництвi пшона, використовують для виготов­лення комбiкормiв. 1 .Аrpoекологiчнi умови гос п . 1. 1 .З агальнi вiдомост i про господарство . Згiдно з даними облiку за господарством закрiплено 3415га. землi, з них сiльськогосподарських угiдь 3247 га. Угiддя господарства Таблиця 1 Земельнi угiддя Площа, га бригади Всього с. -г. угiддь 3247 1506 в т. ч. рiллi 2879 1068 пасовища 147 73 сiнокосiв 161 83 садiв - - - - лiсiв та кустарникiв 11 5 лiсосмуги 49 28 Садиба господарства 15 6 присадибний фонд 153 47 Всього землi 3415 2733 Територiя господарства має мало розрiзнений характер рельєфу. Велику частину територiї займають плато i положистi схили вододiлiв. Тiльки в однiй частинi господарства, перетинаючи територiю з пiвночi-сходу на пiвденний захiд, проходить балка, що має один невеликий вiдрiг. Схили балки в основному положистi, без вимоїн, що поступово переходять у схили вододiлiв. Невеликий вiдрiг балки, що проходить у сусiднiм господарствi, входить на територiю господарства в його захiдної границi. Для лесiв характернi невисока протиерозiйна стiйкiсть i просадковiсть при замочуванi. Але, незважаючи на цi негативнi властивостi, леси – одна з найбiльш цiнних ґрунтоутворюючих порiд. Вони мiстять багато мулу i глинистих часток, а також мають велику кiлькiсть карбонатiв кальцiю, що забезпечує закрiплення в ґрунтах органiчної маси, яка розкладається. Потужнiсть товщi лесiв коливається в межах 18-20 м., на схилах балок потужнiсть його зменшується. Делювiальнi лесовиднi породи, що залягають у днищах балок являють собою добре гумусованi на значну глибину пухкi породи. Мають глинисту зернисту структуру. Механiчна сполука - легкоглиниста. 1. 2 . Грунтово-клiматична характеристика господарства . По агроклiматичному районуванню територiя землекористування розташована в межах пiвнiчного недостатньо вологого теплого агроклiматичного району Днiпропетровської областi iз сухою жаркою погодою влiтку i м'якою малоснiжною зимою. Величина гiдрометричного коефiцiєнта 0,9. Згiдно багаторiчних даних Павлоградської метеостанцiї середньорiчна температура повiтря складає +7, 9 0 С. За даними тiєї ж метеостанцiї середньорiчна кiлькiсть опадiв – 458 мм. Абсолютний мiнiмум опадiв – 410 мм, абсолютний максимум – 470 мм. Влiтку переважають схiднi i пiвденно-схiднi вiтри, що часто носять характер суховiїв. Вiдносна вологiсть повiтря вдень у перiод вегетацiї складає в середньому 50%, а в окремi днi вона знижується до 30%, викликаючи атмосферну посуху, а найчастiше i ґрунтову. Це негативно позначається на станi сiльськогосподарських культур (пiдгоряння озимих). Зима порiвняно м'яка, малоснiжна з частими вiдлигами. Звичайно вiдлиги супроводжуються повним чи частковим руйнуванням снiжного покриву i дощами, що мрячать. Тепловий, водяний i вiтровий режими впливають на характер ґрунтового покриву. На iнтенсивнiсть повенi впливає швидке танення снiгу, що приводить до iнтенсивного стоку i руйнування ґрунту. Велика кiлькiсть вiдлиг сприяє ерозiї й у зимовий час. У теплий час року небезпека прояву ерозiйних процесiв обумовлюється iнтенсивнiстю опадiв. Вiтровий режим значно впливає на прояв ерозiйних процесiв шляхом зневоднення ґрунту, що стає менш стiйкий до ерозiї. У цiлому клiматичнi умови розташування господарства сприятливi для вирощування сiльськогосподарських культур. З метою ослаблення впливу посухи необхiдно широко впроваджувати гiдротехнiчнi i лiсомелiоративнi заходи, спрямованi на охорону i нагромадження вологи в ґрунтi i запобiгання ерозiї ґрунтового покриву. Агроклiматична характеристика сезонiв року Таблиця 2 Показник Значення Опади, мм 458 Середня багаторiчна температура повiтря, °С +7. 9 Тривалiсть активних t° > 5°С 211 дн. Сума активних t° > 5 °С 3322 Тривалiсть активних t° > 10°С 171дн. Сума активних t° > 10°С 3028 Дата заморозку в повiтрi : перший - останнiй Тривалiсть без морозного перiоду 168дн. Дата приходу агрономiчної спiлостi ґрунту 8.ІV Тривалiсть вегетацiйного перiоду для основних польових культур, що вирощуються в сiвозмiнах господарства: Озима пшениця – 240-320 днiв Овес - 110-120 днiв Кукурудза на зерно– 75-180 днiв Кукурудза на силос– 70-140 днiв Соняшник– 80-140 днiв Горох – 70-140 днiв Люцерна на насiння - 120днiв Цукровий буряк– 150-170 днiв Кормовий буряк – 160-180 днiв У вiдношеннi агрогрунтового районування територiя землекористування розташована в степовiй чорноземнiй зонi пiдзонi пiвнiчного степу чорноземiв звичайних. Ґрунтовий покрив типологiчно простий i представлений у районi землекористування переважно чорноземами звичайними. Цi ґрунти формуються в умовах атмосферного зволоження в лесах легко глинистої механiчної сполуки. В умовах рiзної крутостi схилiв розрiзняються змитi розмiрностi чорноземiв вiд слабо до сильно змитих. По днищах балок ґрунтовий покрив знаходиться в умовах ґрунтового зволоження, тому тут видiленi чорноземно-луговi, луговi болотистi ґрунти. Генетико-просторова спряженiсть компонентiв природно-територiального комплексу обумовила районування в межах господарства ґрунтiв, приведених у номенклатурному списку Даннi про властивостi ґрунтiв i їх генетико-агропромислова характеристика. зволоження i рiзких сезонних коливаннях температури приводять до нагромадження продуктiв розкладу у видi стiйких гумiнових сполук, конденсацiї останнiх з перетворенням їх у менш рухливi форми зв'язанi, переважно, з кальцiєм. Генетичний профiль чорноземiв характеризується явно вираженою верхньою товщею з нагромадженням гумусу, обмiнних основ бiологiчних зольних елементiв, глибше якої знаходиться карбонатно-травильна товща, що поступово переходить у материнську породу. Тривале й iнтенсивне сiльськогосподарське використання чорноземiв приводить до змiни їхнiх основних властивостей. На територiї господарства видiленi такi чорноземи: 1. Чорноземи звичайнi мало гумуснi легко глинистi на лесах, шифр на ґрунтовiй картi 4 , площа 437 га. 2. Чорноземи звичайнi мало гумуснi слабо змитi легко глинистi на лесах, шифр 4а , площа 323 га. 3. Чорноземи звичайнi мало гумуснi слабо змитi з плямами. Не змитих (10-30%) легко глинистих на лесах, шифр 4а + б : (10-30%), площа 21 га. 5. Чорноземи звичайнi мало гумуснi сильно змитi легко глинистi на лесах, шифр 4у , площа 11 га. Характеристика видiлених чорноземiв приведена нижче. Залягають переважно на широкому вододiльному плато i схилах, крутiстю 1-2о. Профiль чорноземiв чiтко диференцiйований на генетичнi обрiї. Опис цих ґрунтiв наступний: - гумусовий, темно-сiрий з максимальним для всього профiлю вмiстом гумусу. Структура в орному шарi, у залежностi вiд стану рiллi, за вегетацiйний перiод змiнюється вiд пилувато-дрiбнокомкуватi навеснi до комкувато-глибчатої восени. Пiдорний шар щiльний, зернисто - грудкуватий. Перехiд до наступного горизонту поступовий. Потужнiсть гумусового горизонту, в середньому по господарству, складає 42 см. - верхнiй перехiдний горизонт. Вмiст гумусу зменшується, горизонт темно-сiрий з бурим вiдтiнком, комкувато-горiхуватий, складання щiльне, слабоструктурне, перехiд до наступного горизонту поступовий. Потужнiсть верхнього переходу горизонту 27 см. - нижнiй перехiдний обрiй. Колiр сiрувато-бурий, бурий, що донизу свiтлiшає. Структура комкувато-горiхувата, складання щiльне, перехiд до материнської породи поступовий. Потужнiсть нижнього перехiдного обрiю в середньому складає 18 см. - материнська порода, представлена лесом палевого кольору. Тонко розсiянi карбонати кальцiю виявляються 10% соляною кислотою (скипання) у середньому з 60 см. Видимi скупчення карбонатiв у формi прожилок та «бiлоглазки» спостерiгаються з глибини 120 см. В орному шарi мiститься в середньому по господарству 4,9% гумусу. По механiчнiй сполуцi ґрунти легко глинистi, кiлькiсть фiзичної глини (частки меншi 0,01 мм) складають 59,7%, у тому числi мулу (частки меншi 0,001 мм) – 37,3%. Еродованi ґрунти Руйнування верхнього найбiльш багатого поживними речовинами ґрунту i його змив поверхневим стоком талих i зливових вод призводить до ерозiї ґрунтового покриву. Чим бiльше ґрунти еродованi, тим бiльше вони вiдрiзняються вiд їхнiх не змитих аналогiв по хiмiчному складу, фiзико-хiмiчних властивостях, водному, повiтряному i тепловому режимах бiогенностi та iнших показниках, що здiйснюють вплив на родючiсть ґрунтiв i їхню протиерозiйну стiйкiсть. В еродованих ґрунтах не тiльки зменшується загальний вмiст гумусу, але i змiнюється його якiсна сполука, зменшується вмiст валового азоту, а також фосфору i калiю, збiльшується кiлькiсть фульвокислот, знижується кiлькiсть гумiнових кислот, особливо їхнiх рухливих форм. Це зв'язане з виносом при ерозiї водорозчинних органiчних речовин, у складi яких гумiновi кислоти займають 70-80%, а також, у зв'язку з наближенням до денної поверхнi нижче залягаючих ґрунтових горизонтiв, збагачених фульвокислотами. У результатi органiчнi речовини ґрунту зi стiйкого перетворюються в рухливий фульвокислотний стан, що знижує його структуроутворюючу здатнiсть. Звичайно, зi збiльшенням змитостi, зростає щiльнiсть ґрунту – її об'ємна маса. Це зменшує iнфiльтрацiю опадiв i збiльшує поверхневий стiк. Вiдповiдно, при змiнi щiльностi ґрунтiв, зменшується порiзнiть i вологоємнiсть. На схилах пiвденних експозицiй прояви ерозiйних процесiв бiльш сильнi, нiж на пiвнiчних, що пояснюється бiльш iнтенсивним i швидким снiготаненням. рослинного покриву. але менш вимогливi до ґрунтової родючостi культури. У залежностi вiд оброблюваної культури, ступеня еродованостi ґрунтiв, погодних умов, рiвня агротехнiки спостерiгається те чи iнше зниження врожаю на змитих ґрунтах. Чорноземи звичайнi малогумуснi слабо змитi легкоглинистi. До слабо змитих чорноземiв вiдносяться ґрунти, у яких водяними потоками змито до половини гумусового горизонту. Потужнiсть гумусованого профiлю (Н+Нр +Рп Вмiст гумусу в чорноземах слабо еродованих коливається в межах4,5 – 5% . Зi збiльшенням крутостi схилу вмiст гумусу зменшується. По механiчному складу ґрунти легко глинистi з вмiстом фiзичної глини (часток 0,01 мм) 62,7%, у тому числi мулу (часток менш 0,001 мм) – 37,5%. Слабо змитi чорноземи зустрiчаються також iз плямами середньо змитих чорноземiв 10-30% (шифр 4а + (б : 10-30%). Чорноземи звичайнi мало гумуснi середньо змитi легко глинистi на лесах (шифр 4б). До середньо змитих чорноземiв вiдносяться ґрунти, у яких гумусовий горизонт змитий бiльш нiж на половину. На розораних ґрунтах гумусовий горизонт введений в орний шар разом з верхньою частиною гумусового перехiдного горизонту. Вмiст гумусу в цьому шарi складає в середньому 4,6%. Потужнiсть гумусового профiлю знаходиться в межах 52 см. Ґрунти по механiчнiй сполуцi легко глинистi з вмiстом фiзичної глини (часток 0,01 мм) 63,4%, у тому числi мулу (часток менш 0,001 мм) 36,6%. Чорноземи звичайнi малогумуснi сильно змитi легкоглинистi на лесах (шифр 4в) верхнього (Нр ) з вмiстом гумусу в, середньому, до 4% i перехiдного горизонту до материнської породи (Рп ). Поглинаюча здатнiсть сильно змитих чорноземiв найбiльш низька серед еродованих ґрунтiв. Крiм того, в еродованих ґрунтах змiнюється якiсна сполука гумусу - зменшується кiлькiсть загального азоту, збiльшується кiлькiсть фульвокислот, знижується кiлькiсть гумiнових кислот, особливо їхнiх рухливих форм. В еродованих ґрунтах зростає щiльнiсть. Це зменшує iнфiльтрацiю опадiв, збiльшує поверхневий стiк. Вiдповiдно до змiни щiльностi в змитих ґрунтах зменшується порiзнiть i вологоємнiсть. Сильно змитi ґрунти в господарствi легко глинистої механiчної сполуки. Чорноземи звичайнi малогумуснi намитi легкоглинистi на лесах (шифр 4го, площа 11 га) Цi ґрунти формуються в умовах пiдвищеного зволоження яке створюється за рахунок мiсцевих тимчасових скупчень вологи поверхневого стоку, за рахунок живлення ґрунтовими водами, чи в результатi їхньої спiльної дiї. Водний режим характеризується чергуванням перiодiв бiльш-менш глибокого промочування i зворотного капiлярного пiдйому вологи. Потужнiсть гумусового горизонту намитих ґрунтiв 60 см., гумусованого профiлю - до 100 см. Збiльшення потужностi гумусового горизонту вiдбувається за рахунок нагромадження гумусованого дрiбнозему, який змивається з прилягаючих схилiв i перевiдкладається в пониженнях мiсцевостi. Намитi чорноземи (особливо в балках стоку) багатi гумусом i поживними речовинами, а велика (хоча i на короткий час) вологозабезпеченiсть, сприяє кращому їх засвоюванню сiльськогосподарськими культурами. Цi ґрунти добре пiдходять пiд усi сiльськогосподарськi культури. Останнi, в силу рiзницi окислювально-вiдновлювального потенцiалу, здобувають рухливiсть i утворюють акумуляцiї у формi залiзних i марганцевих конкрецiй. Анаеробнi умови крiм того утворюють мiкробiологiчнi процеси по розкладанню рослинних вiдходiв, що накопичуються у видi земляної торфяно-мiнеральної маси, що пiдстилається гумусовою частиною профiлю. Ґрунти по механiчнiй сполуцi легкоглинистi. Видимих солей по профiлю не спостерiгається. Змiни в ґрунтах i ґрунтовому покривi Уточнення морфологiчних ознак ґрунтiв, пiдтвердження їхнiх якостей необхiдними додатковими аналiзами дозволили бiльш чiтко визначити ступiнь змитостi (еродованостi) ґрунтiв, границi дiлянок їхнього поширення. У 1962 роцi ґрунтiв, пiдданих воднiй ерозiї було виявлено на площi 175 га, у 1995 роцi – на площi 386 га, у т. ч. слабо змитих – 344 га, середньо змитих – 31 га i сильно змитих – 11 га. У 1962 роцi сильно змитi ґрунти не видiлялися Згiдно аналiзiв водяної витяжки в 1995 роцi засоленi ґрунти не були видiленi, тодi як у 1962 роцi їх було 26 га. У момент обстеження водно-розчинних солей по профiлi ґрунтiв не виявлено, що показали й аналiзи. У результатi пiдйому рiвня ґрунтових вод, встановленого в ходi коректування матерiалiв ґрунтового обстеження, були видiленi заболоченi ґрунти на площi 20 га. У 1962 роцi такi ґрунти не видiленi. Мiсцями рiвень ґрунтових вод понизився, у зв'язку з чим площа перезволожених ґрунтiв зменшилася c 26 га в 1962 роцi до 13 га в 1995 роцi. Порiвняльнi аналiзи гумусу минулих рокiв обстеження (1962 р.) i данi аналiзiв 1995 р. виявили тенденцiю щодо зменшення гумусу в орному шарi не спостерiгається Агропромислове групування i бонiтування ґрунтiв господарства Агропромисловi групи ґрунтiв i пiдвищенню родючостi ґрунтiв, мелiоративнi заходи, а також однакове сiльськогосподарське використання їх з iншої сторони - агропромислова група розглядається як необхiдна вихiдна одиниця (об'єкт) при землеоцiночних роботах. Таким чином усi ґрунти господарства об'єднанi в 15 агропромислових груп ґрунтiв. Чорноземи звичайнi легкоглинистi. 0 /шифр на картограмi агрогруп – 60 л1, площа 73 га, вододiльнi ерозiйно-небезпечнi плато 0-10 /60лIII, площа 41 га/, схили крутiстю 1-20 /60 л VIII-I, площа 220 га, схили складної форми крутiстю 2-30 / 60 л ІХ, площа 10 га. Це найбiльш продуктивнi ґрунти атмосферного зволоження з високим рiвнем ґрунтових вод, поверхневий стiк вiдсутнiй чи майже вiдсутнiй, дiлянки вирiвнянi i сприятливi для механiзованої обробки, вiдходу за сiльськогосподарськими культурами i збирання врожаю, добре вiдзиваються на внесення органiчних мiнеральних добрив. Ґрунти унiверсального використання придатнi пiд усi сiльськогосподарськi культури, у тому числi плодово-ягiднi насадження. При зрошеннi можуть використовуватися в овочевих сiвозмiнах. Застосовується звичайна агротехнiка оброблення сiльськогосподарських культур. Плоскорiзний обробiток ґрунту чергується з вiдвальною оранкою. Основна увага повинна придiлятися боротьбi за надходження i збереження вологи в ґрунтi. Чорноземи звичайнi слабозмитi легкоглинистi. Ґрунти даної групи залягають на схилах крутiстю 1-20 /65 л III-I, площа 382 га/, схили крутiстю 2-300 / 65 л ІХ, площа 54 га/. Ґрунти порiвняно високого рiвня родючостi. Поверхневий стiк, а вiдповiдно, i змивши ґрунтiв незначнi. Придатнi для механiзованої обробки, вiдходу за посiвами i збирання врожаю. Ґрунти унiверсального використання, придатнi для використання в сiвозмiнах при ухилах до 30 . При ухилах бiльш 300 Агровиробнича група 66 л. Чорноземи звичайнi середньозмитi легкоглинистi. Залягають на схилах складної форми крутiстю 2-30 /66л л ІХ, площа 30 га/. цих ґрунтах азотнi i фосфорнi, а також органiчнi добрива в пiдвищених дозах. Доцiльно такi ґрунти використовувати в ґрунтозахисному чи сiвозмiнi пiд культури суцiльної сiвби, строго дотримуючи протиерозiйних агротехнiчних заходiв. На пасовищах необхiдно провести корiнне полiпшення (на схилах крутiстю до 70 /, на схилах понад 70 Агровиробнича група 67 л. Чорноземи звичайнi сильнозмитi легкоглинистi. Поширенi на схилах крутiстю 3-50 /67 л ХI, площа 3 га/, крутiстю 5-70 / 67 л ІХ, площа 3 га/, i схилах крутiстю 7-100 / 67 л ХІ, площа 5 га/. Умови рельєфу сприяють розвитку iнтенсивних ерозiйних процесiв i не менш iнтенсивних втрат вологи атмосферних опадiв поверхневим стоком. Тому сильнозмитi ґрунти вiдрiзняються надзвичайно коротким профiлем i є найбiльш сухими i низькородючими. Це ґрунти обмеженого використання. На пасовищах необхiдно провести корiнне полiпшення (на схилах крутiстю до 70 , на схилах понад 70 залишити в природному станi. Щiлювання багаторiчних трав поперек схилiв один раз у 2-3 роки. Використання пiд пасовище неприпустимо. Необхiдно суворо нормувати випас худоби. Агровиробнича група 141 л. Болотнi неосушенi легкоглинистi ґрунти. Поширенi по краях балок (141лу, площа 18 га). Це ґрунти обмеженого використання. Ґрунтовi води залягають на глибинi до 0,5 м. До негативних особливостей ґрунтiв цiєї групи вiдносяться надмiрне зволоження й оглеєння. Ґрунти цiєї групи вимагають корiнної змiни водяного i повiтряного режимiв. Агровиробнича група 209 л. Намитi чорноземи легкоглинистi. Поширенi на схилах крутiстю 1-20 / 209 л VIII-I, площа 7 га/. Це дуже родючi ґрунти. Ґрунтовi води прiснi чи слабо мiнералiзованi, залягають на глибинi 6-8 м. Ґрунти з могутнiм профiлем i великим запасом гумусу живильних речовин. Можуть використовуватися в тих сiвозмiнах, у яких включенi навколишнi незмитi i слабозмитi ґрунти. Доцiльно розмiщати овочевi культури. Мелiорацiї не вимагають. Агровиробнича група 210 л. Намитi чорноземно-луговi ґрунти легкоглинистi. Поширенi на днищах балок /210л, площа 2 га/. Це родючi ґрунти. Ґрунтовi води прiснi чи слабо мiнералiзованi, залягають на глибинi 2-3 м. Ґрунти з могутнiм профiлем i великим запасом гумусу i живильних речовин. Найбiльш рацiональним є використання в овочевих сiвозмiнах. Мелiорацiй не вимагають. Агровиробнича група 210” л. Луговi намитi легкоглинистi ґрунти. Поширенi в днищах балок/210” л У, площа 11 га. Ґрунти середнього, але трохи обмеженого, внаслiдок оглеєння перехiдних обрiїв, потенцiйної родючостi. Ґрунтовi води залягають на глибинi 1-1,5 м. На пасовищах необхiдно провести поверхневе пiскування. Водно-фiзичнi константи для ґрунтiв господарства W В. В .,%) W в. в. = мг*1. 34, де МГ – максимальна гiгроскопiчна волога, % (МГ) (Wв. в.) Hе 10,4 13,936 Hi 11,5 15,41 Phik 10,3 13,802 Pk 10 13,4 Дiапазон Активної Вологи ( W W в. п.,% = W н. в. – мг*1. 34 Таблиця 4 (Wв. п.) Hе 18. 68663 Hi 20. 68924 Phik 21. 5972 Pk 23. 54444 ( W з. п. в., м3 /га) h *д * W в. п W з. п. в. = ------------------ , 10 , г/см3 Таблиця 5 h d (Wз.. п. в.) Hе 15 1,3 36,43895 Hi 20 1,4 Phik 50 1,4 129,1912 Pk 100 1,5 295,1407 h*д*(Wф. п. в. – 1. 34*МГ) Таблиця 6 h d (Wф. п. в.) Hе 15 1,3 20,7 13,9 132,6 Hi 20 1,4 20,7 15,4 148,4 Phik 50 1,4 20,7 13,8 483 Pk 100 1,5 20,7 13,4 1095 Таблиця 11 Hе Hi Phik Pk Сума фракцiй 1 - 0. 25 0,5 0,9 0,7 0,4 2,5 10,5 9,3 11,4 10,5 41,7 23,6 30,5 29,4 28,7 112,2 0,01 - 0,005 17,4 15,2 16,5 17,1 66,2 12,6 6,3 7,4 9,4 35,7 <0,001 35,4 37,8 34,9 33,9 142 Висновок: ґрунт – крупнопилевато-мулеватий Характеристика ґрунту рiллi в господарствi Таблиця 12 Ґрунтова рiзниця Площа, га Механiчний склад Потужнiсть перегнiйного горизонту Орний шар, см Вмiст гумусу,% Вмiст, мг/100г грунту рН сольової витяжки Р2 О5 К2 О Чорнозем 309 крупно- пилевато-важко-суглинковий 85-100 28 5,1 9,9 15,5 6,7 Чорнозем звичайний малогумусований 416 середньо- глинистий 85-100 28 3,1 9,9 15,5 6,7 Чорнозем звичайний малогумусований 538 крупно-пилувато-середньо-суглинковий 28 3,1 10,3 12,0 6,7 Чорнозем звичайний малогумусований 149 пiщано-легко-суглинковий 80-95 27 3,0 10,4 12,3 6,6 Чорнозем звичайний малогумусований 602 легко-глинистий 60-75 25 4,1 7,7 15,5 6,7 Чорнозем 297 легко-глинистий 90-105 28 5,6 9,8 15,5 6,6 Чорнозем звичайний середньогумусований 98 середньо- глинистий 80-85 27 5,6 9,8 15,5 6,6 Чорнозем 249 крупно- пилевато-важко-суглинковий 60-70 25 3,9 7,8 16,0 6,7 Чорнозем пiвденний 221 крупно-пилувато-середньо-суглинковий 60-65 27 3,9 7,8 16,1 6,7 1. 3 . З емлекориc т майже цiлком знищена. На збережених цiлинних дiлянках видова сполука травостою пiд впливом випасу дуже змiнилася. Основу травостою степових цiлинних дiлянок, розташованих на схилах балок, складають вузьколистi злаки, типчак, тонконiг та iн. По днищах балок рослиннiсть змiнюється у бiк характерної до лугового степу. Травостiй тут бiльш пишний i менше вигорає в лiтню пору. У травостої маються пирiй повзучий, тонконiг вузьколистий, цикорiй дикий та iн. На днi балки, де ґрунтовi води пiдходять близько до поверхнi, рослиннiсть складається з бекманiї, пирiю, подорожника, кiнського щавлю, зустрiчаються осоки. З бур'янiв, що засмiчують ґрунти господарства, найбiльш поширений в'юнок польовий, осот рожевий, лобода, сурiпиця, мишiй зелений, амброзiя. Видовий склад бур'янiв i ступiнь засмiченостi полiв 1. Ранi ярi: горчица полевая 2. Пiзнi ярi: -щириця звичайна /Amаranthus retroflexus/ щирица обыкновенная марь белая -чорнощир звичайний /Cyclachaena xanthifolia/ циклопена дурнищниколистная 3. Зимуючi: пастушья сумка -ромашка непахуча /Matricаria perforata / -волошка синя /Centaurea cyanus/ василек синий -талабан польовий /Thlaspi arvense/ ярутка полевая 4. Озимi: -бромус польовий / Bromus arvensis / костер полевой -бромус житнiй / Bromus secаlinus/ ржаной 5. Дворiчнi: донник лекарственный донник белый 6. Багаторiчнi кореневищнi: -пирiй повзучiй /Elytrigia repens/ пырей ползучий 7. Багаторiчнi коренепаростковi: -осот жовтий польовий / Sonshus arvensis/ осот полевой -молочай лозяний /Euphorbia virgita/ молочай ползучий -березка польова /Convolvulus arvensis/ Взагалi, клiматичнi умови i рельєф сприяють бiльш-менш нормальному усмоктуванню атмосферних опадiв, вiдсутностi або слабкому розвитку ерозiї, але все-таки є випадки де ґрунти помiтно ушкоджуються ерозiєю, у результатi якої потужнiсть гумусного шару зменшується. У деяких випадках на поверхнi є вимоїни. З метою припинення ерозiї, на цих ґрунтах обробку варто проводити тiльки поперек схилiв, а також потрiбно вносити пiд зяблеву оранку гнiй з пiдвищеною нормою, щоб пiдвищити вмiст органiчної речовини в цих ґрунтах. Засмiченiсть посiвiв можна оцiнити на 1-2 бали. Для боротьби з бур'янами, а також шкiдниками i хворобами сприяє оранка, що веде також до поповнення вологи. Крiм механiчних способiв (оранка) iснують i хiмiчнi (застосування гербiцидiв), бiологiчнi й iн. 1. 4 . Схеми основних сiвозмiн, структура лосiвних п Структура посiвних площ та урожайнiсть с. -г. культур в господарствi Таблиця 13 Площа посiву Урожайнiсть, ц/га Середня га % 2005р. 2006р. Озима пшениця 117 10,95 31,4 31,2 28,6 30,4 144 13,49 26,0 24,8 23,2 24,7 Цукровий буряк 82,75 7,75 306 344 270 306,7 Соняшник 143 13,4 18,2 20,4 16,1 18,2 140,25 13,14 33,5 32,5 34,9 33,6 Горох 137 12,8 19,0 19,1 17,2 18,4 251 23,5 33,3 31,6 34,5 33,1 Овес 53 4,97 23,2 22,8 19,1 21,7 Всього 1068 100 - - - - 1. 6 Існуючi сiвозмiни у бригадi Схеми ранiше введених i освоєних сiвозмiн у бригадi 1. польова сiвозмiна2. польова сiвозмiна площа 406 га площа 662 га Середнiй розмiр поля 58 гаСереднiй розмiр поля № поля № поля Чергування культури i пару 1 1 Багаторiчнi трави 2 Озима пшениця 2 3 Кукурудза на зерно 3 Багаторiчнi трави 4 Зернобобовi 4 Озима пшениця 5 Просо 5 6 Озима пшениця 6 Картопля 7 Соняшник 7 Кукурудза на зерно 8 - 8 Просо Загальна площа рiллi, зайнята сiвозмiнами – 1068га. Восьмипiльна сiвозмiна вiрна, у кожної культури пiдходящi попередники. Ця сiвозмiна є трав’янопросапною. А от семипiльна сiвозмiна потребує змiн. Наприклад, було би доречно помiняти мiсцями 4-е i 5-е поле, ярий ячмiнь з зернобобовими. Так як озима пшениця бiльш цiнна культура – для неї будуть кращiм попередником зернобобовi, а от ярий ячмiнь зовсiм недопустимий попередник для неї. Взагалi, для озимої пшеницi недопустимими попередниками є будь-якi ярi та озимi зерновi. Це зумовлено тим, що в цiєї групи однi й тi ж самi шкiдники та фiтопатогени. Так багато вчених вважають головною причиною зниження врожайностi незмiнних посiвiв – наявнiсть в ґрунтi токсичних речовин, що видiляються мiкроорганiзмами, коренями самої рослини чи рослинними рештками, що розкладаються. Цi специфiчнi речовини, впливають токсично на одну культуру, i є безпечними для iнших. Чергування рiзних культур – найлiпший засiб детоксикацiї ґрунту. Зниження врожайностi беззмiнних посiвiв пояснюється також порушенням рiвноваги мiж видами мiкроорганiзмiв, що веде до збiднення мiкрофлори, а також до появи в рослинах сумiсностi i несумiсностi – явище ґрунтовтоми. Вихiд кормових одиниць з 1 га сiвозмiнної рiллi – 45,1ц Вихiд зерна з 1 га сiвозмiнної площi : 60,8ц – озимої пшеницi (з двох полiв) 33,6ц – кукурудзи Таблиця 15 с. -г. культура Основна i побiчна продукцiя Середня площа за останнi 3 роки Побiчна продукцiя Вмiст 1ц продукцiї Валовий вмiст протеїну, ц Середня урожайнiсть Валовий збiр Вiдношення основної до побiчної Урожайнiсть Валовий збiр Перетравного протеїну Побiчної продукцiї Всього Основної Всього га % Озима пшениця зерно 57,1 16,5 30,4 1735,8 1:2 60,8 3471,7 1,19 12 20829,6 1735,8 22565,4 2065,7 694,3 2760,0 солома 0,20 0,5 кукурудза на зерно зерно 55,7 16,0 33,6 1:2 67,2 3743,0 1,32 7,8 14593,8 19834 1422,3 3892,7 солома 0,38 1,4 горох зерно 57,0 16,4 18,4 1:1,5 27,6 1573,2 1,17 19,5 20451,6 24541,9 44993,5 1022,6 2249,7 сiно 0,49 12,8 зелений корм 0,16 2,8 Ярий ячмiнь зерно 59,7 17,1 24,7 1474,6 1:1,4 34. 6 2065,6 1,13 8 11796,8 2685,3 14482,1 681,6 2347,9 0,33 1,3 Озима пшениця зерно 59,5 17,0 30,4 1808,8 1:2 60,8 3617,6 1,19 12 1808,8 2152,5 723,5 2876 солома 0,20 0,5 соняшник 59,3 17,0 18,2 1:0,3 5,46 312,9 1,14 12,1 13059,5 2033,8 15093,3 1230,4 348,5 1578,9 макуха 1,09 3,9 стебла 0,11 2,6 Всього 348 100 - - - - - - - - - 140482,7 - - 15705,2 Таблиця 16 с. -г. культура Площа, га Запланована (розрахункова) врожайнiсть на рiк освоєння нових сiвозмiн Фактори приросту врожайностi Пiдвищення культури землеробства Внесення новi сорти добрив пестицидiв 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Чорний пар 54 - - - - - - Озима пшениця (2 поля) 111,6 (56+55,6) 31,9 1,5 - - - - Кукурудза на зерно 61 35,3 1,5 - - 0,2 - Горох 62 19,3 - - - - 0,9 60,4 25,9 1,2 - - - - Соняшник 57 19,1 - - - 0,9 - Разом посiвна площа 406 - - - - - - 2. 2 Розробка удосконалених сiвозмiн Можливi варiанти ланок розробленої сiвозмiни 1. 2. 3. Чорний пар Просо Горох Озима пшениця Ярий ячмiнь Озима пшениця - - Соняшник Можливi варiанти схеми сiвозмiн: Перша сiвозмiна Третя сiвозмiна 1. Чорний пар 1. Чорний пар 2. Озима пшениця 2. Озима пшениця 3. Кукурудза на зерно 3. Озима пшениця 3. Горох 4. Ярий ячмiнь 4. Горох 4. Озима пшениця 5. Горох 5. Просо 5. Кукурудза на зерно 6. Озима пшениця 6. Ярий ячмiнь 7. Соняшник Розроблена нова, удосконалена сiвозмiна господарства Таблиця 17 с. -г. культура Площа, га Структура сiвозмiн, % Кiлькiсть полiв, яке займає культура Схема прийнятої сiвозмiни Чорний пар 54 13,3 1 1. Чорний пар 2. 3. Просо 4. Ярий ячмiнь 5. Горох 6. Озима пшениця 7. Соняшник Озима пшениця 116,4 28,7 2 Просо 61 15,0 1 Горох 55,6 13,7 1 Ярий ячмiнь 62 15,3 1 Соняшник 57 14,0 1 Всього 406 100 7 Розрахунки продуктивностi основної сiвозмiни с. -г. культура Основна i побiчна продукцiя Основна продукцiя Вмiст 1ц продукцiї Валовий вмiст протеїну, ц Вихiд кормових одиниць iз продукцiї, ц Середня урожайнiсть Валовий збiр Вiдношення основної до побiчної Кормових одиниць Перетравного протеїну Основної продукцiї Побiчної продукцiї Всього Основної Побiчної Всього га % зерно 57,1 16,5 31,9 1821,5 1:2 63,8 3643 1,19 12 21858 23679,5 2167,6 728,6 солома 0,20 0,5 Просо зерно 55,7 16,0 35,3 1977,4 1:2 70,6 3954,8 1,32 7,8 15423,7 5536,7 2610,2 1506,6 4116,8 солома 0,38 1,4 Ярий ячмiнь зерно 59,7 17,1 25,9 1546,2 1:1,4 36,3 2164,7 1,13 8 15183,7 1747,2 714,3 солома 0,33 1,3 Горох зерно 57,0 16,4 19,3 1100,1 1:1,5 28,9 1650,1 1,17 19,5 25741,6 1287,1 зелений корм 0,16 2,8 сiно 0,49 12,8 Озима пшениця зерно 59,5 17,0 31,9 1898,0 1:2 63,8 3796,0 1,19 12 22776,0 24674,0 2258,6 759,2 солома 0,20 0,5 Соняшник насiння 59,3 17,0 19,1 1123,6 1:0,3 5,73 337,1 1,14 12,1 13595,6 2191,2 1280,9 404,5 макуха 1,09 3,9 стебла 0,11 2,6 Всього 348 100 - - - - - - - - - 147487 - - 16537 Вихiд зерна з 1 га сiвозмiнної площi : 31,3ц 2. 5 Ротацiйна таблиця засвоєної сiвозмiни. Таблиця 20 7 6 5 4 3 2 1 № поля Кукурудза на зерно Горох Озима пшениця Ярий ячмiнь Соняшник Чорний пар 2006 Чергування культур освоєної сiвозмiни по роках Ярий ячмiнь Озима пшениця Соняшник Горох Чорний пар 2007 Горох Соняшник Чорний пар Озима пшениця Озима пшениця Ярий ячмiнь Кукурудза на зерно 2008 Озима пшениця Чорний пар Озима пшениця Соняшник Просо Горох Ярий ячмiнь 2009 Соняшник Кукурудза на зерно Озима пшениця Горох 2010 Кукурудза на зерно Ярий ячмiнь Горох Соняшник Озима пшениця 2011 Озима пшениця Ярий ячмiнь Кукурудза на зерно Озима пшениця Чорний пар Соняшник 2012 Кукурудза на зерно Озима пшениця Чорний пар 2013 2. н я ку її в гослодарствi. Господарське значення. Серед основних круп'яних культур СНД найбiльш поширеною е просо. Воно цiнне своїм пшоном, яке вщзначаеться високими харчовими якостями. рисову крупи, поступаючись лише вiвсянiй, яка мiстить до 16 % бiлка. У його складi бiльше жиру, нiж у крупi iнших культур, крiм вiвсяноi, багато крохмалю та порiвняно мало клiтковини. Пшоно багате на зольнi елементи, мiстить TaKi важливi вiтамiни, як B1, B5, РР, а та кож мiкроелементи. Швидко розварюеться (через 25 - 30 хв), дае високий привар (12 - 13 %), а каша добре засвоюеть­ся органiзмом людини. У Казахстанi з пшона готують особливу де­лiкатесну кашу «тару». Iнколи з пшона виготовляють борошно, яке ВIшористовують у кондитерсы{iй прuомисловостi. свиней до6рим кормом е просяне борошно у сумiшi з картоплею або iншими харчовими вiдходами. Вiдходи Biд переробки проса на пшоно, у складi як их е до 16 % бiлка та багато жиру, - цiнний концентрований корм для тварин. Луску, яка за­лишаеться при виробництвi пшона, використовують для виготов­лення комбiкормiв. мiститься 50 корм. од. Добр им кормом е та кож полова, у 100 кг якоi мiститься 42 корм. од. Просо в зеленому cтанi добре поiдаеться великою рогатою худо·· бою, вiвцями, тому його вирощують на зелений корм, CiHO, для ви­пасання худоби. Проте випасати тварин слiд обережно - BiдoMi ви­падки ix отруення. як покривна культура для багаторiчних трав. Походження та поширення. Просо - одна з давнiх зернових культур свiтового землеробства, яка була вiдома народам централь­ного i захiдного Китаю, гiрських районiв Монголii за 3 - 5 тис. рокiв до н. е. В доiсторичнi часи просо перемiстилося з Азii в европу (Iтa­лiю), Африку (Єгипет). Близько 2500 р. просо вiдоме в Закавказзi. У сучасному свiтовому землеробствi просо вирощують на площi близько 40 млн га. Iз зарубiжних країн просо поширене на великих площах у Китаi, Монголii, Пакистанi,' 1 ндй, Афганiстанi, Японii; у европi - в Болга­рй, Югославii, Туреччинi, Румунй, Угорщинi, Польщi. У СНД основ­ними районами виробництва проса є Поволжя, Пiвнiчний Кавказ, Центральночорноземна зона, Казахстан, краiни Середньо! Азii, За­хiдний Сибiр, YKpaiHa. Загальна посiвна площа проса в СНД сягае в окремi роки 2,8 - 3 млн га (1990 р.), в Українi - до 300 тис. га. В Українi просо найбiльш поширене в Степу та Лiсостепу. Середнi врожаi проса в СНД коливаються Biд 13,5 до 18,4 ц/га, в Українi вiд 14,9 до 19,4 ц/га. Просо вирощують для одержання цiнного харчового продукту - пшона. Крiм крупи, iз зерна проса виготовляють борошно, яке споживають у чистому виглядi i як домiшку до житнього борошна для пiдвищення його поживностi. Сорти. До поширених районованих в Українi copтiв проса нале­жать: Веселошщолянське 176, Київське 87, Миронiвське 51, Старт, Харкiвське 31, Xapкiвське 57, Сонячне, Лiлове, Сяйво та iH. 3. Б i олог i чн i i культури. Морфобiологiчнi та екологiчнi особливостi. Вид проса включае такi рiзновиди: флявум, (flavum), ауреум, (аиlеит), субфля­вум, (subflavum), сангвiнеу,м, (sanguineum), субсангвiнеу,м, (subsan­guineum). Довжина волотей 15 - 30 см, залежно Biд рiзновиду. Вони пониклi нещiльнi, слабкопониклi середньо! щiльностi, злегка пониклi щiльнi з подушечками на нижнiй частинi волотi або без них (рис. 1). Забарвлення зерна свiтло-жовте, свiтло-кремове, золотисто-жов­те, кремове, ясно-червоне, темно-червоне, оранжеве. За формою зер­но 6увае овальним, кулястим, округло-овальним, овально-видовже­ним. Маса 1000 зерен становить 5,7 - 8,2 г. Плiвчастiсть становить 12 - 20 % вiд маси зерна. Висота рослини змiнюеться вiд65 до 125 см, мiжвузлiв 5 - 7. Характернi ознаки рiзновидностi проса звичайного табл. 21 Забарвлення волотi · Сбкандiдум · Флявум · Ереум · Сангiнеум · Тефрум · Субтефрум розлоге -\\- -\\- стиснуте -\\- -\\- розлоге -\\- без антоцiану з антоцiатом з антоцiатом без антоцiату бiле бiле кремове золотисто-жовте золотисто-жовте золотисто-жовте червоне, коричневе червоне, коричневе бiле сiре сiре 3. 1. Вiдношення до вологи Рослини проса економно витрачають вологу. Для проростання насiння достатньо всього 25 - 30 % води вiд його маси. Просо здатне формувати вузловi коренi при мiнiмальнiй вологостi фунту. Все ж piст кореневої сис­теми i надземної маси за тривалої посухи (1- 1,5 мiсяця) затриму­еться, на рослинах формуються малих розмiрiв суцвiття; якi часто бувають безплiдними. Тому для проса теж необхiдна достатня кiль­кiсть вологи в фунтi, особливо в перiод формування генеративних opraнiв - приблизно за декаду до викидання волотей. проса низький (130 - 280). Слiд, проте, враховувати, що просо, вiдзначаючись високою посухостiйкiстю, iнтенсивно пiдвищуе свою продуктивнiсть при зрошеннi. Технологiя вирощування. Високi урожаї проса отримують при розмiщеннi його у сiвозмiнах на полях, добре забезпечених вологою. 3. 2. Вiдношення до тепла 15 - 16 С. Якщо в перiод проростання температура зни­жуеться до 8 - 9 С, сходи з'явля- ються тiльки через 15 - 18 днiв. Сходи витримують незначнi заморозки до мiнус 2 ОС, а при мiнус 3,5 С здебiльшого гинуть або сильнопошкод-жуються. Дуже шкiд­ливою для сходiв проса е тривала одночасна дiя низьких позитив­них температур (6 - 10 С) та хмарної погоди. У рослин при цьому рiзко знижуеться фотосинтез, що може стати причиною їх загибелi. Сума ефективних температур для ранньостиглих copтiв проса становить близько 1500 ос, середньопiзнiх - понад 1600 С, а в прохолоднi та вологi роки понад 2000 С. Просо краще за iншi злаковi культури витримуе фунтову й повiт­ряну посухи. Вiдзначаеться високою жаростiйкiстю. Паралiч про­дихiв у нього спостерiгаеться при температурi 38 - 40 С лише через 49 год, тодi як у ячме-ню - через 25 - 35 год, яро! пшеницi - 17 год, а у вiвca вони паралiзуються Бже через 5 - 7 год. 3. 3. Вiдношення до грунтiв . Коренева система проса вiдзначаеться недостатньою здатнiстю до засвоення пожив них речовин, тому воно краще росте на грунтах, добре забезпечених легкодоступними сполуками поживних речовин. Кращими грунтами для нього е чорноземнi та каштановi, причому за сухої погоди вищi врожаї проса отримують при вирощуваннi на грунтах середнього i важкого механiчного складу, за умов достат­нього зволоження - на легких грунтах. Просо належить до солевитривалих культур, не витримуе кислих грунтiв i найкраще росте при нейтральнiй реакцiїгрунтового розчину (рН 6,5 - 7,5). 3. 4. П отреба рослин у живильних речовинах i особливостi живления. Просо вибагливе до поживних речовин: потребуе на формування 1 ц зерна 3 кг азоту, 1,4 кг фосфору, 3,5 кг калiю. До вмiсту азоту в грунтi воно виявляе пiдвищенi вимоги вже у фазi 3 - 4 листкiв i особливо у перiод iнтенсивного росту вегетативної маси, до фосфору - з са­мого раннього перiоду вегетацiї, до калiю - протягом ycieї вегетацiї. Коренева система проса вiдзначаеться недостатньою здатнiстю до засвоення пожив них речовин, тому воно краще росте на грунтах, добре забезпечених легкодоступними сполуками поживних речовин. 3. 5. Фази розвнтку, i критичнi перiоди в життi рослин . а потiм швидше ; кущiння – настає швидше нiж у iнших злакiв ( на 15-20-й день пiсля сходiв); повiльний рiст надземної частини маси i коренiв; викидання волотей – через 20 -25 днiв пiсля кущiння; цвiтiння – на 2-6-й день пiсля викидання волотей, iнтенсивно о 10-11-й годинi ранку, розпочєнаеться зверхнiх квiток i триває 7-16 днiв достигання не одночасне i тривале (15-20 днiв) , починяється з верхньої частини волотi. 4. Технологiя вирощування культури в господарствi. 4. 1. Mic ц e в с i возм i н i . Найкраще просо розмiщувати пiсля озимих зернових культур, особливо висiяних по чистих або зайнятих парах, цукрових бурякiв, кукурудзи, пiд якi внесена достатня кiлькiсть органiчних i мiнеральних добрив. Цiнними попередниками для нього є зернобобовi культури i багаторiчнi трави. Це має велике значення при вирощуваннi культури за безгербiцидною технологiєю. Пiсля трав поле менш засмiчене бур’янами, а грунт очищається вiд збудникiв хвороб. б iток грунту . Якщо попередниками проса є зерновi i зернобобовi культури, обробiток починати iз лущення стернi на глибину 6-8 см дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20, що сприяє збереженню вологи. Найбiльш ефективне лущення, коли його проводити слiдом за збиранням попередника. Поля, засмiченi кореневищними бур’янами, дисковати важкими боронами БДТ-7, БДВ-6,3, БД-10 на глибину 6-8 см, вдруге через 10-15 днiв - на 10-12 см. Засмiченi коренепаростковими бур’янами поля (осотом, пирiєм, берiзкою) обробляти плоскорiзами на глибину 10-12 см. у фазi утворення розеток листочкiв у бур’янiв. Зяблеву оранку проводити на 20-22 см. Якщо просо розмiщують пiсля багаторiчних трав, вслiд за збиранням поле дискують з метою подрiбнення пiсляжнивних решток i кращого їх приорювання. При розмiщеннi проса пiсля цукрових бурякiв вiдразу пiсля їх збирання проводити зяблеву оранку на глибину 25-27 см. Весняний й передпосiвний обробiток грунту має забезпечити очищення грунту вiд бур’янiв, зберiгання та нагромадження вологи й створення пухкого посiвного шару грунту. З цiєю метою, як тiльки посiрiють гребенi рiллi поле боронувати боронами БЗТС-1, а по плоскорiзному зябу - БИГ-3А, БМШ-3А, у два слiди упоперек або по дiагоналi поля до напрямку оранки. Пiсля передпосiвної культивацiї можна провести коткування, що забезпечує рiвномiрне загортання насiння, сприяє дружнiй появi сходiв i розвитку рослин, забезпечує якiсне проведення до -i пiслясходових боронувань, та мiжрядного обробiтку. 4. 3. Основний . При розмiщеннi його пiсля зернових i зернобобових культур основ­ний обробiток починають з лущення cTepHi, яке проводять дискови­ми лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 на глибину 6 - 8 см. При за­бур'яненнi поля осотом, березкою лущать двiчi: перший раз диско­вими лущильниками на глибину 6 - 8 см, удруге - лемiшними (ППЛ-10-25) на глибину 10 -12 см; при наявностi пирiю проводять два перехреснi лущення дисковими лущильниками на глибину,за­лягання кореневищ (10 - 12 см). Пiсля кукурудзи i багаторiчних трав площi двiчi дискують важкими дисков ими боронами БДТ-7, БДТ-10 на глибину 12 - 14 см. Вивiльненi й чистi Biд бур'янiв площi пiсля збирання пiзнix просапних культур (цукрових бурякiв, картоп­лi), як правило, не лущать. Зяблеву оранку пiд просо пiсля зернових культур, багаторiчних трав, кукурудзи на зелений корм або силос краще проводити у ран­нi строки наприкiнцi серпня. Це дае змогу бiльш ефективно прово­дити боротьбу з бур' янами за допомогою ку льтивацi'i за типом на­пiвпару. На чорноземних грунтах орють плугами з передплужника­ми ПЛН-5-35 або ПЛН·6-35 на глибину 25 - 27 см, на iнших фунтах на 20 - 22 см або на глибину орного шару. Чистi вiд бур'янiв поля пiсля цукрових бурякiв, картоплi обробляють дисков ими боронами на глибину 14 - 16 см або застосовують плоскорiзний обробiток пло­скорiзами РПГ~2-150 та iншими на глибину 25 - 27 см. У районах вiтрової ерозiї при вирощуваннi проса пiсля стерньових попередникiв практикують плоскорiзний обробiток, застосовуючи послiдовно голчастi борони БИГ-3, культиватори РПЕ-3,8А з глиби­ною обробiтку 8 - 10 см, РПШ-9 з обробiтком на глибину 12 - 14 см та плоскорiзи-глибокорозпушувачi RПГ-250, ПГ-3-5, якими розпу­шують грунт восени на 20 - 22 см. Узимку на зораних полях проводять снiгозатримання, яке не тiльки збагачуе фунт на вологу, а й зменшуе глибину промерзання фунту. Такий грунт на веснii ранiше вiдтае i краще поглинае веснянi води. Як показують дослiдження, прирiст урожаю проса вiд снiгоза­тримання досягае 15 - 20, а в посушливi роки - до 30 %. 4. 4. Перед п осiвний . Передпосiвний обробiток грунту полягае в ранньовесняному за­криттi вологи боронами БЗТС-1,0 або боронами i шлейфами пiд ку­том до зяблевої оранки у два слiди та двох культивацiй, першу з яких проводять одночасно з сiвбою paннix зернових культур на гли­бину 8 -10 см в aгperaтi з боронами, другу - перед сiвбою на гли­бину загортання насiння (5 - 6 см) з одночасним откуванням кот­ками 3ККШ-6 для бiльш piвномiрного й неглибокого загортання насiння. При раннiй та посушливiй веснi першу i другу культивацiї проводять на глибину 5 - 6 см. На пiдзолистих глинястих фунтах, якi за' зиму сильно ущiльню­ються, доцiльнiше першу культивацiю провести на глибину 12 -14 см; на легких фунтах замiсть першої культивацiї здiйснюють 2 - 3 боронування для того, щоб не пересушити грунт, i лише передпосiвну культивацiю. 4. 5. Удобрен н я культури . Коренева система проса в початковiй фазi розвивається дуже повiльно, тому воно особливо вибагливе до наявностi в поверхневому шарi грунту азотно-фосфорних добрив. Потребу в добривах розраховують користуючись картограмами поля. На 1 ц урожаю зерна просо виносить iз грунту 3,3 кг азоту, 1,5 -фосфору, 3,4 -калiю та 1,2 кг кальцiю. У добрюють просо переважно мiнеральними добри­вами, а гнiй вносять пiд попередники. Безпосередньо вносити гнiй пiд просо недоцiльно, бо у складi гною, особливо свiжого, е багато на­сiння бур'янiв. Kpiм того, просо добре використовуе пiслядiю гною. Мiнеральнi фосфорно-калiйнi добрива рекомендуеться вносити пiд основний обробiток грунту утаких дозах: на Полiссi по 60 - 70 кг/га, Лiсостепу по 40 - 60 кг/га фосфору i калiю; у степу 40 - 50 кг/га фос­фору i 30 - 40 кг/га калiю. При вирощуваннi проса на солонцюватих грунтах степу калiйнi добрива не вносять. По 50 - 70 кг/га азоту бiльш рацiонально вносити пiд першу весняну культивацiю. Урядки пiд час сiвби вносять на чорноземах суперфосфат у дозi 10 - 15 кг/гa фосфору, на пiдзолистих - повне мiнеральне добриво з розрахунку 10 кг/га азоту, фосфору та калiю. Пiдживлюють просо при доброму забезпеченнi грунту вологою переважно азотними добривами, якi вносять у дозi близько 20 кг/га азоту до виходу рослин утрубку. Кислi грунти вапнують за гiдролiтичною кислотнiстю (3 - 5 т/га вапна), на солонцюватих фунтах вносять гiпс (3 - 5 т/га). Фосфорнi i калiйнi добрива в дозi Р60 К40 краще вносити пiд зяблеву оранку, що особливо важливо в Степу, азотнi (N60 _- навеснi пiд першу культивацiю або перед сiвбою. Якщо основного внесення мiнеральних добрив не проводили або внесли в недостатнiй кiлькостi, доцiльно довнести пiд час сiвби в рядки з розрахунку 10-15 кг/га д. р., на широкорядних посiвах - з обробiтком мiжрядь. 4. 6. 0сновне. Мiнеральнi фосфорно-калiйнi добрива рекомендуеться вносити пiд основний обробiток грунту у таких дозах: на Полiссi по 60 - 70 кг/га, Лiсостепу по 40 - 60 кг/га фосфору i калiю; у степу 40 - 50 кг/га фос­фору i 30 - 40 кг/га калiю. При вирощуваннi проса на солонцюватих грунтах степу калiйнi добрива не вносять. По 50 - 70 кг/га азоту бiльш рацiонально вносити пiд першу весняну культивацiю. 4. 7. Передпосiвнiй. Урядки пiд час сiвби вносять на чорноземах суперфосфат у дозi 10 - 15 кг/гa фосфору, на пiдзолистих - повне мiнеральне добриво з розрахунку 10 кг/га азоту, фосфору та калiю. 4. 8. Пiдживлення. Пiдживлюють просо при доброму забезпеченнi грунту вологою переважно азотними добривами, якi вносять у дозi близько 20 кг/га азоту до виходу рослин утрубку. 4. 9. Пiдготування насiння до посiву. При пiдготовцi насiння до сiвби його старанно очищають та сортують на машинах ЗАВ-20, ЗАВ-40, вiдбираючи крупнi фрак­цй (дiаметром до 2 мм). Таке насiння забезпечуе прирiст урожаю 2,5 - 3 ц!га. Насiння перед сiвбою протруюють на машинах ПС-10, ПСШ-5 та iн., використовуючи гранозан (1,5 кг/т), Тмтд, Biтaвaкc або фундазол (по 2 - 2,5 кг/т) iз застосуванням плiвкоутворювачiв ПВС (0,5 кг/т) або NаRМЦ (0,2 кг/т). 4. 10. Посiв. Просо часто пошкоджується сажкою та iншими хворобами. Проти збудникiв хвороб насiння протруюють фундазолом 50% з. п. -2,0 кг/т, вiтаваксом, 75% з. п. -2,0 кг/т фенорамом -2 кг/г з додаванням плiвкоутворюючих речовин. На слабозабур’янених полях кращим способом сiвби є суцiльний рядковий, який проводять зерновими сiялками рiзних типiв з нормою висiву 3,5-4,0 млн. щт./га. На забур’янених посiвах краще застосовувати широкорядний посiв з нормою висiву 2,0-2,5 млн. шт./га схожих насiнин. В посушливих погодних умовах норму висiву збульшують на 5-10%. Найбiльш високi i стабiльнi врожаї проса можна отримати при сiвбi в оптимальнi строки, коли грунт на глибинi 10 см прогрiється до 12-150 С. Якщо до сiвби проса гербiцидiв не вносили, то нраще сiяти широко­рядно буряковими сiвалками ССТ-l2А з пристосуванням СТА-2300, що дае змогу вести боротьбу з бур' янами шляхом мiжрядних обробiткiв фунту. млн (18 - 20 кг/га). При широкоряднiй сiвбi норму висiву зменшують на 0,5 - 0,7 млн зерен, при вузькоряднiй - збiльшують приблизно на таку саму величину. посiявши просо у вказанi строки з тим, щоб масове проростання насiння названих бур’янiв прийшлось на перiод появи змiцнених сходiв проса. Це дасть змогу ефективно боротись з мишiєм i плоскухою за допомогою пiслясходових боронувань. 4. 11. Терм i ни сiвби. Починають судьбу при температурi не нижче 6 - 8 С. 4. 12. Засоби посiву, глiбина заробки насiння. СЗЛ-3,6. Глибина загортання насiння на чорноземних фунтах 3 - 5 см, на важких 3 - 4. см. При пересиханнi грунту насiння загортають на 1 - 2 см глибше. 4. 13. Н орми ви с iву , розрахунок норми висiву . 4. 14. Уход за по с iвами. Заходи боротьби з бур'янами, шкiдниками i хворобами . Першим i важливим заходом догляду за посiвами є коткування грунту вслiд за сiвбою з одночасним боронуванням легкими боронами. При цьому полiпшується контакт насiння з грунтом, збiльшується вологiсть його посiвного шару та пiдвищується температура. Усе це сприяє дружному проростанню насiння i прискорює появу сходiв. При сiвбi звичайним рядковим способом - обов’язковi до - i пiслясходовi боронування першого. Цього слiд додержуватись i пiд час наступних боронувань. На широкорядних посiвах боронування поєднують з обробiтком мiжрядь. Перший раз їх обробляють на глибину 3-4 см, коли добре позначаться рядки. Захисна смуга вздовж рядкiв має бути такою, щоб не пошкоджувались недостатньо укорiненi сходи. Другий мiжрядний обробiток починають залежно вiд появи бур’янiв i ущiльнення грунту на глибину 5-6 см, а при достатнiй вологостi грунту i пiдживленнi рослин - 6-8 см. Третiй обробiток проводять у разi необхiдностi пiсля виходу рослин у трубку. Глибина його, особливо в в районах недостатнього зволоження, має бути не бiльше 5-6 см щоб запобiгти висушуванню грунту та пошкодженню кореневої системи рослин. Гербiциди на посiвах проса застосовують, коли грунт засмiчений сходами однорiчних широколистяних бур’янiв (гiрчицi, редьки дикої, свирiпи, щирицi, лободи, осоту та iн.). Для цього використовують гербiциди агрiтокс. 1-1,5 л/га, базагран, 2-4 л/га, 2,4-Д, 0,2-1,7 л/га. Просо найменш чутливе до дiї гербiцидiв у перiод вiд появи сходiв до закунчення кущення. Хiмiчне прополювання проса можна поєднувати з позакореневим пiдживленням азотними добривами, додаючи до гербiцидiв амiачну селiтру з розрахунку 10-15 кг/га. Це значно полiпшує також дiю гербiцидiв. 4. 15. 3бирання врожаю. Просо має тривалий перiод формування й достигання зерна, який у межах однiєї волотi становить 25-30 днiв. Тому збирати його краще роздiльним способом. Скошувати рослини потрiбно на якомога нижчому зрiзi, коли на рослинах достигне 80-85% зерен, i закiнчувати не пiзнiш як за 3-4 днi. Вологiсть насiння на початку скошування не повинна перевищувати 25-27%. виступають за межi ширини лопатей на 70-75 см. Обмолочують зерно через 3-5 днiв при вологостi 15-17%. на стернi, що зменшує втрати врожаю пiд час їх обмолочування. Висота скошування залежить вiд маси рослин i їх густоти. При великiй масi рослин широкоряднi посiви скошують на висотi 11-15 см, а на звичайних рядкових - до 18 см. Зерно проса пiсля його обмолочування необхiдно своєчасно й ретельно очистити вiд домiщок за допомогою зерноочисних машин ОВП-20А, ЗАВ-10 iз спецiально пiдiбраними решетами i довести до 15-16% вологостi. Пiсля цього його закладають на зберiгання. 4. 16. Обгрунтування c т p окiв i засоб i в збирання. Важливим резервом виробництва зерна є пiсляжнивнi посiви проса i гречки на зрошеннi. Пiсля збирання озимого ячменю i озимої пшеницi до осiннiх заморозкiв залишається 90-100 днiв iз сумою температур до 10000 С. Цiєї кiлькостi тепла достатньо для дозрiвання проса i гречки. Дослiди та практика показують, що просо в пiсляжнивних посiвах забезпечує врожайнiсть 20-25 ц/га, гречки - 8-12 ц/га. Сiяти краще без попередньої пiдготовки грунту стерньовими сiвалками СЗС-2,1. Оптимальна норма висiву проса - 4 млн., або 25-30 кг/га, а гречки - 2,5 млн. схожих насiнин на гектар, або 50-60 кг/га. До сiвби вносять добрива з розрахунку N60 Р40 . Пiсля сiвби проводять сходовикликаючий полив нормою 250-300 м3 /га. Якщо грунт сильно сухий i не дає можливостi провести якiсно сiвбу сiвалкою СЗС-2,1, то проводять полив, а потiм сiють. 3 /га. Критичними перiодами, коли просо найбiльше реагує на поливи, є кущiння, викидання волотi, наливання зерна, а для гречки - утворення суцвiття, масове цвiтiння i наливання зерна. На посiви гречки в перiод цвiтiння необхiдно ставити вулики з бджолами по 2-3 сiм’ї на гектар, для кращого запилення квiток. Просо краще збирати прямим комбайнуванням, а гречку - роздiльно при побурiннi 75-80% зерен. Висновки i i ї по зб i льшенню виробництва культури в господарств i . Позитивно реагуе просо на зрошення: прирiст урожаю зерна становить 8 - 10 ц/га i бiльше. Вирошуючи просо в умовах зрошення, необхiдно дотримуватись таких агротехнiчних вимог: • проводити боротьбу з 22. бiоенергетична ефективнiсть бур'янами iз застосування вирощування проса кiлькаразових обробiткiв грунту: лущення, глибо­кої ранньої оранки, 2 - 3 культивацiй з боронуванням i використанням гербiцидiв; • застосовувати пiдвище­нiнорми основного добрива (30 - 40 ц/га гною або мiнe­ральнi добрива з розрахунку по 90 - 120 ц/га азоту i фосфору та 60 - 90 ц/га калiю); • при зрошеннi проводити вологозарядковий полив восени нор­мою 800 м3 /га води, у посушливу весну - передпосiвний полив та 3 - 4 вегетацiйних поливи: перед кущенням, перед викиданням во­лотей, наприкiнцi викидання волотей, при наливаннi зерна; полив­на норма становить 300 - 400 м3 • пiсля кожного поливу необхiдно розпушувати грунт у мiжряд­дях. Бiоенергетична та економiчна ефективнiсть вирощування проса. Дослiдження i практика показують, що просо можна виро­щувати як iз застосуванням гербiцидiв, так i без них. При цьому по­лiпшуються показники бiоенергетичної ефективностi його вирошу­вання. Порiвняння затрат сукупної енеРГi1 на вирошування проса за двома технологiями - звичайною та альтернативною - показа­ло, що здiйснення агротехнiчних заходiв замiсть використання пес­тицидiв не збiльшило, а навiть дещо знизило її затрати, тому за од­накової врожайностi (дослiди свiдчать, що вона суттево не рiзниться по варiантаx технологiй) бiоенергетична ефективнiсть екологiчно чистої технiки. Список використаної . Вредители и болезни зернових колосовых/ Л. Верещагин Атлас сорных, лекарственных и медоносных растений/ Л. Верещагин Пропозицiя. -.№4. -. 2005. Охорона працi пiд час роботи з гербiцидами//Пропозицiя. - №11. -. 2004. Агороклиматический справочник по Днепропетровской области. - Л.: Гидрометиоиздат, 1985. Веселовский и др. Атлас визначникбурянiв, Київ., „Урожай”, 1988 Довiдник агронома, за редакцiєю Л. Л. Зiнкевича, - К., „Урожай”, 1985р. Довiдник iз захисту рослин. За редакцiєю М. Лiсового – К: Урожай, 1999 Кравченко М. С., Злобiн Ю. А., Царенко О. М. Землеробство – К.: Либiдь, 2002 Методичнi вказiвки по виконаннi курсової роботи з курсу “Загальне землеробство”. Днiпропетровськ. 2005 р. Практикум iз землеробства. За редакцiєю Кравченка М. С, Томашiвського З. М. – К.: Мета, 2003. Солуянов П. В. и др. Организация работы по охране труда в сельском хозяйстве – М.: Россельхозидат, 1978. Спиридонов Ю. Я. Программа интегрированной защиты посевов от сорной растительности / Защита растений. – 2000. - № 2.