Проект ведення земельного кадастру населених пунктів

Проект ведення земельного кадастру населених пунктiв Курсова робота "Проект ведення земельного кадастру населених пунктiв" Роботу виконала: ст. гр. ФАП ЗК-406 Лобанова А. В. Роботу прийняли: Козлова Т. В. Мартинюк О. А. Київ - 2010 Змiст Вступ Роздiл 1. Загальна характеристика населеного пункту 1. 1 Загальнi вiдомостi про населений пункт. 1. 2 Аналiз використання земельного фонду населеного пункту Роздiл 2. Земельно-оцiночна структуризацiя територiї населеного пункту 2. 1 Проведення кадастрового зонування 2. 2 Нумерацiя зон, районiв, дiлянок 2. 3 Формування ІКК 2. 4 Виготовлення кадастрового плану обмежень та обтяжень використання земель 2. 5 Облiк земель Роздiл 3. Оцiнка земель 3. 1 Бонiтування ґрунтiв 3. 3 Експертна грошова оцiнка забудованих земель 3. 4 Грошова оцiнка сiльськогосподарських угiдь Роздiл 4. Використання матерiалiв грошової оцiнки земель Висновок Метою моєї курсової роботи з кадастру є закрiплення отриманих знань та їх застосування в майбутньому на практицi, наприклад, при оцiнцi земельних дiлянок, виготовленнi технiчної документацiї землекористувачам рiзних форм власностi з виконанням кадастрових зйомок для визначення меж земельних дiлянок, при роботi з даними ДЗК згiдно з вимогами та iнструкцiями Держкомзему України. та мiстить сукупнiсть вiдомостей i документiв про мiсце розташування та правовий режим цих дiлянок, їх оцiнку, класифiкацiю земель, кiлькiсну та якiсну характеристику, розподiл серед власникiв землi та землекористувачiв. Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхiдною iнформацiєю органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, заiнтересованих пiдприємств, установ i органiзацiй, а також громадян з метою регулювання земельних вiдносин, рацiонального використання та охорони земель, визначення розмiру плати за землю i цiнностi земель у складi природних ресурсiв, контролю за використанням та охороною земель, економiчного та екологiчного обґрунтування бiзнес-планiв та проектiв землеустрою. Державний земельний кадастр включає данi реєстрацiї права власностi, права користування землею та договорiв на оренду землi, облiку кiлькостi та якостi земель, бонiтування ґрунтiв, зонування територiй населених пунктiв, економiчної та грошової оцiнки земель. Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографiчних робiт, ґрунтових, геоботанiчних, радiологiчних, лiсо-типологiчних, мiстобудiвних та iнших обстежень i розвiдувань, реєстрацiєю права власностi на землю, права користування землею i договорiв на оренду землi, облiком кiлькостi та якостi земель, бонiтуванням ґрунтiв, зонуванням територiй населених пунктiв та економiчною оцiнкою земель. Оперативнiсть i точнiсть даних земельного кадастру забезпечується використанням аерокосмiчних зйомок та застосуванням методiв дистанцiйного зондування земної поверхнi. Роздiл 1. Загальна характеристика населеного пункту 1. 1 Загальнi вiдомостi про населений пункт. Феодосiя - мiсто республiканського пiдпорядкування в пiвденно-схiднiй частинi Криму на березi Чорного моря. Мiсто розташоване на пiвденному сходi Криму на узбережжi Феодосiйської затоки по схилах невисоких гiр, що включає узгiр'я Тепе-Оба, прикриваюче мiсто з пiвденного заходу. Хребет, заввишки 302 м над рiвнем моря, замикає собою Головну гряду Кримських гiр, що протягнулася уздовж Пiвденного берега Криму вiд мису Айя, поблизу Севастополя, до мису Святого Іллi у Феодосiї. Обривається в море крутим глиняним схилом. По територiї мiста протiкає невелика рiчка Байбуга, що впадає у Феодосiї в Чорне море. Населення мiста становить 97 721 чоловiк. Феодосiя входить в зону теплих степiв з спекотним i сухим клiматом, сприятливим для здоров'я людей. В минулому в Феодосiї працювало багато промислових пiдприємств. Зараз мiсто - популярний влiтку курорт. Феодосiя - сучасний транспортний вузол, де сходяться автомобiльнi, залiзничнi i морськi шляхи. За 30 кiлометрiв вiд мiста розташований аеродром, здатний приймати лiтаки всiх типiв. Пiдприємства транспорту i зв'язку представленi морським торговельним портом Феодосiї i пiдприємством по забезпеченню нафтопродуктами, якi надають послуги з перевалювання сухих i нафтоналивних вантажiв; вiддiленням Приднiпровської залiзницi i мiжмiською автостанцiєю, що забезпечують зв'язок Феодосiї з мiстами України i Росiї. Морський торговельний порт розташований бiля пiвденного берега Феодосiйської бухти, в захiднiй частинi затоки на пiвнiчний захiд вiд мису Феодосiя. Порт приймає суховантажнi, нафтоналивнi та пасажирськi судна. Зараз вiн може переробляти до 40 найменувань рiзних вантажiв, добре механiзований, має розгалужену мережу залiзничних колiй. З 1992 року вiдкритий для прийому iноземних суден. Територiя порту становить 13,44 га. У порту - два вантажних райони. Один призначений для перевантаження сухих вантажiв, iнший - нафти та нафтопродуктiв. Проектна потужнiсть порту - 6,5 мiльйонiв тонн на рiк. Видiляють такi функцiональнi зони мiста: житлова, промислова, громадська, зона iнженерної та транспортної iнфраструктури, ландшафтно-рекреацiйна та зона спецiального призначення. В мiстi переважає харчова i легка промисловiсть: м’ясо - i хлiбокомбiнати, молочний i пивобезалкогольних напоїв заводи, тютюнова фабрика, радгосп-завод. До легкої промисловостi належать панчiшна та iграшок фабрики. В мiстi також працюють комбiнат будматерiалiв, завод “Буддеталь”, меблевий комбiнат i офсетна фабрика. Феодосiя є мiстом контрастiв. При досить благоустроєному центрi, пiвденна територiя мiста (приватний сектор) навколо Генуезької фортецi та гори Мiтрiдат, є мiсцем поселення найбiднiшого населення. Населений пункт забезпечений землями лiсогосподарського призначення, водного фонду, оздоровчого, рекреацiйного (якi використовуються для органiзацiї масового вiдпочинку населення i туризму та проведення спортивних заходiв) та iн. призначення. Також на територiї мiста є пляжi. Основними напрямками перспективного розвитку мiста є вдосконалення його спецiалiзацiї як iндустрiально-аграрного, важливого транспортно-морського й рекреацiйного регiону з розвиненим курортно-туристським господарством. Розвиток iноземного туризму в мiстi стримується слабкою матерiальною i технiчною базою. Необхiдне будiвництво нових пiдприємств i модернiзацiя iснуючих. Для мiста характерно: вiдсутнiсть комплексностi розвитку; низький рiвень зовнiшнього рекреацiйного потоку; нерiвномiрний розподiл потоку вiдпочиваючих на територiї й концентрацiя його на бiльш освоєних територiях; яскраво виражена сезоннiсть потоку вiдпочиваючих; вiдсутнiсть єдиної рекреацiйної полiтики будiвництва й управлiння мiстом; слабка транспортна забезпеченiсть; концентрацiя мiсцевого населення на найбiльш цiнних у рекреацiйному вiдношеннi територiях; слабкорозвинена, вузькоспецiалiзована економiчна база. Матерiально-технiчна база не в змозi забезпечити належнi умови працi, побуту, вiдпочинку населення та вiльний розвиток рекреацiйного господарства. Дiяльнiсть об'єктiв портово-промислового комплексу негативно впливає на природне середовище. Найбiльшими забруднювачами навколишнього середовища є пiдприємства харчової промисловостi i житлово-комунальне господарство. Нинi зусиллями природоохоронних органiв України викид стiчних вод бiльшостi пiдприємств в морську акваторiю припинено завдяки органiзацiї замкнутого циклу водогосподарської дiяльностi. Крiм того, створено природоохоронне обладнання для локального очищення рiзних категорiй стiчних вод, якi мiстять нафтопродукти, в морських торгових портах. 1. 2 Аналiз використання земельного фонду населеного пункту Землi житлової та громадської забудови займають всього 11,5% земельного фонду країни, але мають велике значення, оскiльки на цiй те­риторiї проживає все населення, розмiщенi виробничi, адмiнiстративнi, культурно-побутовi пiдприємства, органiзацiї й установи. Населений пункт - це первинна одиниця розселення людей в межах даної забудованої дiлянки, яка постiйно або сезонно використовується для проживання людей. Землi житлової i громадської забудови подiляються чинним законодавством на мiста i селища. У населених пунктах першочергове значення мають тi характеристики земель, якi пов'язанi з будiвництвом i експлуатацiєю житлового та промислового фонду. Земельний фонд населених пунктiв повинен вiдповiдати дещо iншим вимогам, нiжу сiльськогосподарському виробництвi, хоча не виключена можливiсть використання земель за їх прямим призначенням (в окремих випадках). До земель житлової та громадської забудови належать земельнi дiлянки в межах населених пунктiв, якi використовуються для розмiщення житлової забудови, громадських будiвель i споруд, iнших об'єктiв загального користування [ст. 38 Земельного Кодексу України (ЗКУ)]. державних стандартiв i норм, регiональних та мiсцевих правил забудови [ст. 39. ЗКУ]. Громадянам України за рiшенням органiв виконавчої влади або органiв мiсцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власнiсть або надаватися в оренду земельнi дiлянки для будiвництва та обслуговування житлового будинку, господарських будiвель i гаражного будiвництва в межах норм, визначених земельним кодексом України. Понад норму безоплатної передачi громадяни можуть набувати у власнiсть земельнi дiлянки для зазначених потреб за цивiльно-правовими угодами [ст. 40 ЗКУ]. Житлово-будiвельним (житловим) та гаражно-будiвельним кооперативам за рiшенням органiв виконавчої влади або органiв мiсцевого са­моврядування земельнi дiлянки для житловою i гаражного будiвництва передаються безоплатно у власнiсть або надаються в оренду у розмiрi, який встановлюється вiдповiдно до затвердженої мiстобудiвної документацiї [ст. 4І ЗКУ]. Житлово-будiвельнi (житловi) та гаражно-будiвельнi кооперативи можуть набувати земельнi дiлянки у власнiсть за цивiльно-правовими угодами. Земельнi дiлянки, на яких розташованi багатоквартирнi житловi будинки, а також належнi до них будiвлi, споруди та прибудинковi територiї державної або комунальної властi, надаються в постiйне користування пiдприємствам, установам i органiзацiям, якi здiйснюють управлiння цими будинками. У разi приватизацiї громадянам багатоквартирного житлового будинку вiдповiдна земельна дiлянка може передаватися безоплатно у власнiсть або надаватись у користування об'єднанню власникiв. Порядок використання земельних дiлянок, на яких розташованi багатоквартирнi житловi будинки, а також належнi до них будiвлi, споруди та прибудинковi територiї, визначається спiввласниками. Розмiри та конфiгурацiя земельних дiлянок, на яких розташованi багатоквартирнi житловi будинки, а також належнi до них будiвлi, споруди та прибудинковi територiї, визначаються на пiдставi проектiв розподiлу територiї кварталу, мiкрорайону та вiдповiдної землевпорядної документацiї [ст. 42 ЗКУ]. Основним завданням кадастру земель населених пунктiв є отримання iнформацiї, її обробка i видача даних про кiлькiсний та якiсний склад земель, їх юридичний статус, форми власностi, функцiональне призначення. Основними об'єктами кадастру земель населених пунктiв є земельнi дiлянки, для яких наводяться данi про їх власникiв чи користувачiв. мiсцеположення, геометричнi розмiри, юридично-правовий статус, функцiональне використання, їх економiчну оцiнку. 1. 3 Характеристика ґрунтового покриву Мiсто Феодосiя розташоване на рiвнинному пiвденному сходi Криму в степовiй зонi в пiвденностеповiй Керченськiй провiнцiї. Для мiста характернi такi типи ґрунтiв: Чорноземи пiвденнi залишково солонцюватi на лесових породах з глибини 50 см, набуваючи на глибинi 80-120 см вигляду бiло зiрки. Пiвденний чорнозем вимагає фосфорних добрив. У зв'язку з важким (глинистим) механiчним складом пiвденний чорнозем пiд час дощу запливає, а при висиханнi покривається кiркою. Незважаючи на це, пiвденний чорнозем є все ж таки кращим ґрунтом рiвнинного Криму. Вiн може, за умовою вiрної агротехнiки, забезпечити гарнi врожаї зернових (озимої пшеницi, ячменя), кукурудзи, винограду, технiчних культур. Чорноземи переважно солонцюватi на важких глинах . Розвиваються на глинах, часто засолених, що зумовлює формування солонцевого процесу. Порiвняно з iншими чорноземами мiстять менше гумусу, мають гiршi водно-фiзичнi та фiзико-хiмiчнi властивостi. Темно-каштановi з солончаками натрiю не перевищує 0,1-0,5 мг-екв на 100 г ґрунту, але при зрошеннi збiльшується, що призводить до вторинного осолонцювання, тому необхiднi профiлактичнi проти солонцевi заходи. Болотнi ґрунти на алювiальних, делювiальних вiдкладах . Трапляються в зниженнях зандрових рiвнин, притерасових зниженнях iз близьким заляганням пiдґрунтових вод. Оглеєна бiльша частина профiлю. Як правило, добре гумусованi, мають значнi запаси поживних речовин, але через незадовiльний водоповiтряний режим їх не використовують для вирощування культурних рослин. Територiї з цим ґрунтами використовуються як природнi кормовi угiддя. Середнiй бал бонiтету ґрунтiв Феодосiї становить 37. Валовий вмiст кобальту в ґрунтах становить 15,1 мг/кг ґрунту, мiдi - 41-60 мг/кг, цинку - 61-80 мг/кг ґрунту. 2. 1 Проведення кадастрового зонування Кадастрове зонування - встановлення меж кадастрових округiв, територiальних зон, кадастрових зон i кварталiв та присвоєння ним кадастрових номерiв. а) мiсця розташування обмежень щодо використання земель; в) меж оцiночних районiв та зон; г) кадастрових номерiв (територiї адмiнiстративно-територiальної одиницi). Кадастровий округ Встановлення меж i визначення розташування здiйснюється за допомогою кадастрових зйомок. Кадастрова зона - це сукупнiсть земельних дiлянок, якi знаходяться за межами населених пунктiв на територiї сiльської, селищної ради або об’єднання кадастрових кварталiв у населених пунктах. (max - 99) - компактне об’єднання земельних дiлянок у населеному пунктi, яке обмежене iнженерними спорудами або природними межами. (max - 999) Порядок кадастрового зонування територiї визначається центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсiв. Кадастрове зонування територiї здiйснюється з метою встановлення територiальних зон та створення ІКК. Земельна дiлянка є первинним об’єктом ЗК i основною земельно-кадастровою одиницею. Визначення, систематизацiя, аналiз вiдомостей про земельну дiлянку проводиться на базовому рiвнi. Вiдповiдно до ст. 79 ЗКУ "Право власностi на земельну дiлянку розповсюджується на простiр, що знаходиться над та пiд поверхнею дiлянки, необхiднi для зведення будiвель i споруд", тому пiд межею слiд розумiти прямовисну площину, яка проходить через розмежувальнi знаки двох сумiжних дiлянок. Вiдповiдно до вказiвки Держкомзему України вiд 20. 03. 02 р. № 12 "Про присвоєння кадастрових номерiв земельним дiлянкам для ведення Державного реєстру земель" впродовж 2002 року були складенi та затвердженi iндекснi кадастровi плани. На сьогоднiшнiй день в рамках кадастрового зонування проводиться постiйна iдентифiкацiя земельних дiлянок. Так, в Українi з 2004 року впроваджено i функцiонує програмний комплекс „Інформацiйна система Земельнi ресурси”. Майже щомiсяця проводиться накопичення i узагальнення на обласному рiвнi комплексних даних про земельнi дiлянки, якi мiстять не лише кадастровий номер земельної дiлянки, а й вiдомостi про правовий статус земельної дiлянки, пiдстави набуття права, вид цiльового використання, назву угiдь, iнформацiю про суб’єкт права власностi. 2. 2 Нумерацiя зон, районiв, дiлянок Є ще й iнше, яке визначає земельну дiлянку як матерiальний предмет. Тобто, земельна дiлянка - частина земної поверхнi, яка має фiксованi геометричнi i юридичнi межi i є базовою одиницею кадастрового реєстру земель. актом на право постiйного користування, або договором оренди земельної дiлянки (тимчасове користування). дiлянки. - це унiкальний номер, який нiколи не повторюється i може бути привласнений тiльки однiй земельнiй дiлянцi. Кадастровий номер земельної дiлянки привласнюється за наступним принципом. Земельна дiлянка розташовується на певнiй територiї. Вiдповiдно ця територiя належить або до якогось населеного пункту, або знаходиться в якихось адмiнiстративно-територiальних межах. Виходячи з принципу адмiнiстративно-територiальної пiдлеглостi територiї, на якiй розташована земельна дiлянка, i визначається його кадастровий номер. При цьому, головним керiвництвом для цього визначення служить методика яка мiстить єдинi для всiх спецiальнi критерiї. Кадастровий номер унiкальний ще й тим, що вiн зберiгається впродовж всього термiну, поки земельна дiлянка iснує. При цьому, змiна власника земельної дiлянки не спричиняє за собою змiну кадастрового номера. Кадастровий номер земельної дiлянки може бути змiнений у випадках: * Роздiлу земельної дiлянки. Структура кадастрового номера земельної дiлянки є однорiдною на всiй територiї України i має наступну iєрархiчну структуру: │КОАТУУ│: │НКЗ│: │НКК│: │НЗД│; де, КОАТУУ - код адмiнiстративно-територiального устрою України; НКЗ - номер кадастрової зони; НКК - номер кадастрового кварталу; НЗД - номер земельної дiлянки. Кадастровий номер вперше присвоюється земельнiй дiлянцi на стадiї кадастрових зйомок, при цьому використовується iндексний кадастровий план об’єкта АТУ з подiлом на кадастровi зони, кадастровi квартали та їх нумерацiї. Кадастровi номери земельнiй дiлянцi присвоюються мiсцевими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсiв i вiдображаються на ІКК. i нумерацiї земельних дiлянок, i є єдиною для ведення ДЗК. ІКК створюється для рiзних рiвнiв АТО: для областей, адмiнiстративних районiв, сiльських, селищних рад та населених пунктiв. На ІКК областi наносяться i нумеруються адмiнiстративнi райони та мiста обласного пiдпорядкування. Спочатку в алфавiтному порядку нумеруються райони, а потiм мiста. На ІКК району наносяться i нумеруються сiльськi, селищнi ради, населеннi пункти районного пiдпорядкування. На ІКК у межах територiй сiльських, селищних рад наносяться межi кадастрових зон та кварталiв i проводиться їх нумерацiя. На ІКК мiста наносяться кадастровi зони, квартали i проводиться їх нумерацiя. Всi вiдомостi зберiгаються в файлi IN4 - обмiнний файл - це файл обмiну даними землевпорядних робiт в електронному виглядi. 2. 3 Формування ІКК Індекснi кадастровi карти - особливi карти, складенi на основi адмiнiстративно - територiального устрою областi чи мiста. По iндексних кадастрових картах формується кадастровий номер земельної дiлянки. Тому iндекснi кадастровi карти є основою формування i ведення кадастру. При формуваннi iндексних кадастрових карт самим складним є знайти достовiрну iнформацiю (графiчну й описову) у розташуваннi кадастрових одиниць вiдносно один одного. Крiм цього iснує ще i фактор часу створення таких карт. Формування iндексних кадастрових карт вiдноситься до виду довгострокових робiт. Адмiнiстративно-територiальний розподiл постiйно змiнюється i тому необхiдно постiйно вести роботи з коректування iндексних кадастрових карт, зберiгаючи при цьому вихiдний варiант (вести iсторiю розвитку iндексних кадастрових карт). Досвiд роботи кадастрових служб Європи, Америки говорить у тiм, що повне вiдновлення кадастрових планiв i пов'язаних з ними iнших кадастрових матерiалiв повинне проводиться не рiдше чим через кожнi два роки. І це питання залишається одним iз самих слабких. Якщо коректування кадастрових матерiалiв не вести постiйно, то ефект початої роботи по створенню кадастрових планiв може через рiк - два звестися до нульового результату. права вiдносно землi. Зони особливого режиму землекористування (ЗОРЗ) - це територiї з особливим режимом використання землi, що видiляються у вiдповiдностi до чинного законодавства України. Особливий режим використання земель - це режим землекористування, що обмежує тi або iншi види господарської або правової дiяльностi на територiї зон особливого режиму землекористування з метою гарантування прав власникiв землi, захисту населення вiл шкiдливого впливу промислових та iнших об’єктiв, що мають спецiальний режим виробничої дiяльностi. Визначення i встановлення спецiального режиму використання земельних дiлянок здiйснюється органами виконавчої влади або органами мiсцевого самоврядування, а також власниками земельних дiлянок. Типи зон особливого режиму використання земель: Охоронна зона, Зона санiтарної охорони, Водоохоронна зона, Прибережно-захисна смуга, Санiтарно-захисна зона, Зона особливого режиму, Шумова зона. Вся iнформацiя вiдображається на кадастровому планi обмежень i обтяжень. КПОО є окремою частиною чергового кадастрового плану та використовується при розмежуваннi земель державної i комунальної власностi, пiдготовцi технiчної документацiї, що посвiдчує право власностi на землю i у разi доповнень у ранiше виданi право установчi документи на землю, проведенi грошової оцiнки землi, здiйсненнi контролю за дотриманням режиму використання земель, проведеннi робiт по землеустрою, розробцi мiстобудiвної документацiї. КПОО складаються з метою одержання достовiрної графiчної i аналiтичної iнформацiї про наявнiсть, склад, мiсце розташування об’єктiв з особливим режимом використання земель i меж зон особливого режиму землекористування (ЗОРЗ) навколо таких об’єктiв з урахуванням типiв землекористування та обмежень щодо використання земельних угiдь у межах цих зон, для гарантування прав власникiв землi та формування системи управлiння земельними ресурсами. На КПОО показують: 1. Межi адмiнiстративно-територiальних утворень (АТУ), земельнi дiлянки в межах населеного пункту та поза його межами, квартали та зони, їх кадастровi номери; 3. Межi зон обтяжень i обмежень. До плану обмежень i обтяжень додаються: 1. Пояснювальна записка; 2. Додатки (документи, що пiдтверджують обмеження, обтяження) 3. Робочi вiдомостi обчислення площ ЗОРЗ. 2. 5 Облiк земель стан. Основне завдання облiку кiлькостi земель полягає в тому, щоб дати характеристику кожнiй земельнiй дiлянцi, землеволодiнню i землекористуванню щодо їх розмiрiв, складу угiдь, їх пiдвидiв вiдповiдно до прийнятої класифiкацiї. Кожна земельна дiлянка характеризується вiдповiдною сукупнiстю земельних угiдь за категорiями земель, в основi яких лежить її цiльове призначення. При цьому слiд мати на увазi, що цiльове призначення земельної дiлянки може уточнюватися або змiнюватися обмеженнями прав на неї, внаслiдок чого може змiнюватися склад земельних угiдь. Облiком передбачена кiлькiсна характеристика земель, що перебувають у власностi, зокрема в державнiй, приватнiй i комунальнiй, а також земель, якi перебувають в орендi. Видiляється також iнформацiя про землi, що оподатковуються i не оподатковуються. Особлива увага надається облiку зрошуваних i осушуваних земель. Вiн ведеться за загальноприйнятою класифiкацiєю угiдь, за фактичним станом i використанням мелiоративних земель. Однак цей облiк ведеться не тiльки за угiддями та їх пiдвидам, але й за ступенем зрошуваностi й осушуваностi, способами зрошення й осушення, станом зрошувальної й осушувальної мережi. Щоб забезпечити необхiдну точнiсть обчислення площ земельних дiлянок в умовах переходу до дрiбних за розмiрами землеволодiнь i землекористувань, необхiдний якiсний великомасштабний картографiчний матерiал. Рекомендуються такi масштаби земельно-кадастрових планiв (карт): для дiлянок за межами населених пунктiв - не дрiбнiше 1: 5000; в мiстах республiканського i обласного пiдпорядкування - не дрiбнiше 1: 5000; у мiстах районного пiдпорядкування i селищах - не дрiбнiше 1: 1000; у селах - 1: 2000. З облiку кiлькостi земель проводиться статистична звiтнiсть в рамках програми переходу України на мiжнародну систему облiку i статистики, затвердженої в 1993 р. Вона включає форми №№: 6-зем-звiт про наявнiсть земель та розподiл їх за власниками землi, землекористувачами, угiддями та видами економiчної дiяльностi; 6б-зем-звiт про наявнiсть зрошуваних земель та розподiл їх за власниками землi, землекористувачами, угiддями; 6а-зем-звiт про наявнiсть осушених земель та розподiл їх за власниками землi, землекористувачами, угiддями. Форму цiєї звiтностi приведено у вiдповiднiсть iз Стандартною статистичною класифiкацiєю землекористування Європейської економiчної комiсiї та з класифiкацiєю видiв економiчної дiяльностi, затвердженою Держстандартом України. Це дозволяє застосовувати її у мiжнароднiй практицi. Стандартна класифiкацiя земель має таку структуру: 1) сiльськогосподарськi землi; 2) лiси та iншi лiсовкритi площi; 3) забудованi землi; 4) вiдкритi заболоченi землi; 5) сухi вiдкритi землi; рослинним покривом; Облiк якостi земель вiдображає вiдомостi, якi характеризують земельнi угiддя за природними та набутими властивостями, що впливають на їх родючiсть, а також за ступенем забруднення ґрунтiв. Поняття земля включає всю економiчну систему, в якiй знаходиться земельна дiлянка, тобто весь комплекс чинникiв навколишнього середовища, природних умов виробництва, якi визначають рiст i розвиток рослин, умови сiльськогосподарського використання земель i, значить, впливають на кiнцевий результат господарської дiяльностi людини. При класифiкацiї земель видiляють дiлянки територiї з характерним не тiльки конкретним ґрунтовим покривом, але й усiма iншими умовами, вiд яких залежить спосiб їх використання. До таких умов належать: клiмат, характер водного i теплового режимiв ґрунту та прилеглих шарiв атмосфери, рельєф мiсцевостi, експозицiя схилiв окремих дiлянок, їх конфiгурацiя, розмiри й розмiщення, природна рослиннiсть i придатнiсть земель для вирощування певних культур, господарська дiяльнiсть людини (удобрення, мелiорацiя земель тощо). їх використання у сiльському господарствi. класу в межах кожного зонального типу вiдображається видами земель або групами ґрунтiв. тваринництва, лiсового господарства тощо. Роздiл 3. Оцiнка земель 3. 1 Бонiтування ґрунтiв Бонiтування ґрунтiв ( вiд латинського - bonitas - доброякiснiсть) - це спецiалiзована генетико-виробнича класифiкацiя ґрунтiв, побудована за їх об'єктивними природними i стiйко набутими у процесi сiльськогосподарського використання ознаками та властивостями, якi мають найбiльше значення для сiльськогосподарських культур, i виражена в кiлькiсних показниках - балах. Засновником бонiтування ґрунтiв є вчений-ґрунтознавець В. Докучаєв (1854 - 1934 рр.), який в 80-тi роки XIX столiття заклав основи генетичного ґрунтознавства. Пiд бонiтуванням ґрунтiв слiд розглядати оцiнку ступеня вiдповiдностi їхнiх властивостей вимогам вирощування сiльськогосподарських культур, тобто оцiнку ґрунтiв як засобiв працi в сiльськогосподарському виробництвi. Основна мета бонiтування - кiлькiсне визначення вiдносної якостi ґрунтiв за їх родючiстю, тобто на скiльки один ґрунт краще чи гiрше за iнший здатний забезпечувати екологiчнi вимоги сiльськогосподарських культур. Будучи складовою частиною земельного кадастру, бонiтування ґрунтiв має велике самостiйне значення, оскiльки: - дозволяє порiвнювати i групувати ґрунти за продуктивнiстю; - сприяє ефективному використанню добрив, проведенню агротехнiчних та мелiоративних заходiв; - допомагає розробцi та впровадженню зональних систем землеробства; - ставить за мету пiдвищення продуктивностi природних кормових угiдь та лiсових насаджень; - має велике значення в охоронi ґрунтiв вiд деградацiї (ерозiї, забруднення важкими металами, пестицидами, заболочення тощо). Бонiтет ґрунту - показник якостi ґрунту i його продуктивностi, який є iнтегральною величиною рiзних властивостей та ознак, вимiрюваних рiзними мiрами (мг, мг-екв, т, мм, % тощо), тодi як сам є безрозмiрним. Бонiтування починається з оцiнки агровиробничих груп ґрунтiв. Пiсля встановлення балiв бонiтету ґрунтiв складають шкалу бонiтування, в якiй ґрунти господарства розмiщують у генетичнiй послiдовностi згiдно з номенклатурним списком. Шкали мають бути розгорнутими, тобто данi дiагностичних ознак повиннi бути представленi в них як в абсолютних величинах (т/га, мм, мг, %), так i у вiдносних балах. Матерiали з бонiтування ґрунтiв наведено у таблицi 3. 12. Шкали бонiтування ґрунтiв господарств служать основою бонiтувальних шкал районiв, областей i країни в цiлому. Основою для проведення якiсної оцiнки земель служать матерiал бонiтування ґрунтiв, доповненi даними кiлькiсного та якiсного облiку земельних угiдь територiї землекористування. Якiснiй оцiнцi пiдлягають усi види сiльськогосподарськi угiдь: орнi землi, перелоги, багаторiчнi насадження, сiнокоси i пасовища. Для цього визначають площу ґрунтiв, якi складають елементарний господарський видiл, а потiм, маючи їх бали бонiтету i площу, яку вони займають, розраховують середньозважений бал. У випадку, коли земельна дiлянка, яка оцiнюється, є складовою однiєї ґрунтової вiдмiни, її оцiнка дорiвнює балу бонiтету ґрунту. Отже, бал бонiтету елементарного господарського видiлу є узагальненим показником якостi його земель, якi об'єднують цiлу групу рiзноякiсних ґрунтiв. Вiн є вiдносною безрозмiрною величиною, яка вiдображає якiсть конкретної земельної дiлянки, її виробничу придатнiсть у певних економiчних умовах виробництва. Данi первинної та зведеної вiдомостей служать основою для внесення записiв у кадастрову шнурову книгу i Державну книгу реєстрацiї землекористування та iнвентаризацiї земель. Для бiльшої доступностi та наочностi землеоцiночних матерiалiв складається картограма якостi земель господарства. Її завдання полягає в тому, щоб найбiльш повно i наочно вiдобразити результати оцiночних робiт на картографiчнiй основi, доповнити матерiали ґрунтового обстеження спецiальними допомiжними документами, якi дозволяють обґрунтовано i оперативно вирiшувати питання рацiонального використання земель. iнструкцiй крупно-масштабного знiмання територiї. Базовим матерiалом для складання картограми служать первиннi та зведенi вiдомостi структури i бонiтету земельних угiдь даної територiї. Класи земель на картограмi позначаються у чисельнику червоною тушшю римськими цифрами, а бали бонiтету - в знаменнику арабськими цифрами. На основi картограми бонiтету земельних угiдь господарств складають середньо - i дрiбномiрильнi картограми структури та бонiтету земельних угiдь бiльш крупних адмiнiстративних одиниць - районiв, областей i країни в цiлому. 3. 3 Експертна грошова оцiнка забудованих земель Експертна грошова оцiнка - процес визначення вартостi об'єкта оцiнки на дату оцiнки. Вона передбачає визначення ринкової (iмовiрної цiни продажу на ринку) або iншого виду вартостi об'єкта оцiнки (заставна, страхова, для бухгалтерського облiку тощо), за яку вiн може бути проданий (придбаний) або iншим чином вiдчужений на дату оцiнки вiдповiдно до умов угоди. Експертна грошова оцiнка земельної дiлянки здiйснюється на основi таких методичних пiдходiв: капiталiзацiя чистого операцiйного або рентного доходу (пряма i непряма); зiставлення цiн продажу подiбних земельних дiлянок; урахування витрат на земельнi полiпшення. вартiсть земельної дiлянки встановлюється шляхом внесення поправок до цiн продажу подiбних земельних дiлянок, що ураховують вiдмiнностi в умовах угод та характеристиках, якi впливають на вартiсть. Поправки визначаються на основi попарного порiвняння або статистичного аналiзу ринкових даних. Скоригована цiна продажу подiбної земельної дiлянки визначається за формулою: m Цза = Ца + E дельта Цаj, j=1 де Цза - скоригована цiна продажу а-ї подiбної земельної дiлянки (у гривнях); Ца - фактична цiна продажу а-ї подiбної земельної дiлянки (у гривнях); m - кiлькiсть факторiв порiвняння; дельта Цаj - рiзниця (поправка) в цiнi (+,-) продажу а-ї подiбної земельної дiлянки стосовно дiлянки, що оцiнюється, за j-м фактором порiвняння. E - сума. Вартiсть земельної дiлянки визначається як медiанне або модальне значення отриманих результатiв. За основу визначення вартостi земельних дiлянок шляхом зiставлення цiн продажу подiбних земельних дiлянок беруться цiни продажу тих дiлянок, якi за факторами, що впливають на їх вартiсть, достатньою мiрою збiгаються з дiлянкою, яка оцiнюється. За наявностi великої кiлькостi продажiв подiбних земельних дiлянок на ринку для визначення вартостi шляхом зiставлення цiн продажiв можуть бути застосованi методи математичної статистики. 3. 4 Грошова оцiнка сiльськогосподарських угiдь Земельний кодекс України землями сiльськогосподарського призначення визначає землi, наданi для виробництва сiльськогосподарської продукцiї, здiйснення сiльськогосподарської науково-дослiдної та навчальної дiяльностi, розмiщення вiдповiдної виробничої iнфраструктури або призначенi для iнших цiлей. До земель сiльськогосподарського призначення належать: а) сiльськогосподарськi угiддя (рiлля, багатолiтнi насадження, сiножатi, пасовища) б) несiльськогосподарськi угiддя (господарськi шляхи i прогони, полезахиснi лiсовi смуги i iншi захиснi насадження, окрiм тих, що вiднесеннi до земель лiсового фонду, землi пiд господарськими будiвлями i дворами, землi тимчасової консервацiї). Здiйснення нормативної грошової оцiнки земель сiльськогосподарського призначення регламентується Методикою грошової оцiнки земель сiльськогосподарського призначення та населених пунктiв, затвердженою постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 березня1995 року № 213 (далi по тексту Методика), i Порядком грошової оцiнки земель сiльськогосподарського призначення та населених пунктiв, затвердженим спiльним наказом Держкомзему України, Держкоммiстобудування України, Мiнсiльгосппроду України та Української академiї аграрних наук вiд 27 листопада 1995 року № 76/230/325/150 i зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України ЗО листопада 1995 року за № 427/963 iз змiнами, внесеними згiдно з наказом Держкомзему України вiд 15 квiтня 1997 року № 46/131/63/34 (далi по тексту Порядок). В основу розрахунку нормативної грошової оцiнки земель сiльськогосподарського призначення покладено метод капiталiзацiї рентного доходу, який утворюється при виробництвi зернових культур i визначається за даними економiчної оцiнки земель, проведеної у 1988 роцi. Пiдставою для розрахункiв грошової оцiнки за економiчною оцiнкою земель по виробництву зернових культур є те, що вони вирощуються практично на всiх ґрунтах. Обґрунтуванням використання показникiв економiчної оцiнки саме за 1988 рiк може слугувати i доцiльнiсть застосування основного принципу грошової оцiнки найкращого та найбiльш ефективного використання земель. Загально вiдомо, що в 1986 - 1988 роках сiльське господарство характеризувалося оптимальними умовами та показниками господарювання. Крiм того, пiсля 1988 року економiчна оцiнка земель бiльше не проводилася. Метод капiталiзацiї рентного доходу є одним iз найпоширенiших методiв оцiнки (його ще називають дохiдним методом). Суть його полягає у встановленнi функцiональної залежностi поточної вартостi землi вiд її дохiдностi, яка в загальному виглядi виражається такою формулою: Ц=Д0 /СК ( 7) де: Ц - поточна вартiсть земельної дiлянки, грн.; Д0 - чистий дохiд вiд використання земельної дiлянки, грн.; СК - ставка капiталiзацiї, коефiцiєнт. Незважаючи на зовнiшню простоту, формула (7) вiдображає складний i багатоаспектний зв'язок мiж компонентами, що до неї входять. Якщо величину чистого операцiйного доходу вiд використання земельної дiлянки без особливих труднощiв можна обчислити з певною точнiстю, то визначення величини ставки капiталiзацiї - одна з найскладнiших проблем у грошовiй оцiнцi. По-перше, цей показник є знаменником i його значення завжди менше одиницi (дорiвнює 1 тiльки при СК =100%, тому значення вартостi земельної дiлянки дуже "чутливе" стосовно величини ставки капiталiзацiї. По-друге, для визначення величини ставки капiталiзацiї не iснує єдиного формалiзованого алгоритму, оскiльки ця величина залежить вiд багатьох факторiв, кожний з яких у певнiй ситуацiї може проявлятися по-рiзному. Ставка капiталiзацiї визначається спiввiдношенням мiж чистим операцiйним доходом та цiною продажу подiбних земельних дiлянок або розрахунком на основi норми вiддачi на iнвестований у земельну дiлянку капiтал з урахуванням змiн у вартостi грошей i залежить вiд стану економiки та фiнансово-кредитної системи в конкретному регiонi й у країнi в цiлому, вiд ситуацiї на регiональному ринку землi та нерухомостi, цiльового призначення земельної дiлянки i перспектив її використання, ризикiв, пов'язаних з iнвестуванням у земельну дiлянку, вiд мiсцезнаходження земельної дiлянки та iнших факторiв. Ставка капiталiзацiї для землi може бути визначена також як рiзниця мiж загальною ставкою капiталiзацiї для полiпшеної земельної дiлянки i нормою повернення капiталу з урахуванням питомої ваги вартостi земельних полiпшень. Згiдно з Методикою i Порядком нормативну грошову оцiнку орних земель, земель пiд багаторiчними насадженнями, природними сiножатями та пасовищами визначають як добуток рiчного рентного доходу за економiчною оцiнкою по виробництву зернових культур, цiни на зерно i термiну капiталiзацiї рентного доходу за формулою: Гоз = Рздн * Ц * ТК РЗДН - загальний рентний дохiд на орних землях, землях пiд багаторiчними насадженнями, природними сiножатями i пасовищами, ц / га; Ц - цiна 1 ц зерна, грн.; ТКК - 33). (СК ), тобто ТК = 1/СК . К ≈ 0, 03, або 3%. Загальний рентний дохiд на орних землях, землях пiд багаторiчними насадженнями, природними сiножатями i пасовищами складається iз диференцiального та абсолютного рентних доходiв i визначається за формулою: РЗДН = РДНан , (9) де: РДН - диференцiальний рентний дохiд з 1га орних земель, ц; Ран - абсолютний рентний дохiд, який утворюється на гiрших за якiстю землях у сiльському господарствi й встановлений по Українi на 1га угiдь в розмiрi 1,6 ц. Величину диференцiального рентного доходу з 1га земель розраховують окремо для орних земель, земель пiд багаторiчними насадженнями, природними сiножатями i пасовищами. Величину диференцiального рентного доходу з 1га земель обчислюють у натуральних одиницях - центнерах зерна, якi є надiйнiшими в умовах нестабiльних економiчних процесiв, що супроводжуються iнфляцiєю грошової одиницi. При визначеннi грошової оцiнки земель диференцiальний рентний дохiд переводиться у вартiсний вираз за поточними або свiтовими реалiзацiйними цiнами зерна. Методикою та Порядком передбачено здiйснення грошової оцiнки сiльськогосподарських угiдь у певнiй послiдовностi: Україна => регiон => район => сiльськогосподарське пiдприємство => земельна дiлянка. Тобто спочатку розраховують вартiсть сiльськогосподарських земель в середньому по Українi, потiм у середньому по регiону (Автономна Республiка Крим, областi), далi в середньому по адмiнiстративних районах, потiм по сiльськогосподарському пiдприємству i завершальний етап - грошова оцiнка окремої земельної дiлянки. Роздiл 4. Використання матерiалiв грошової оцiнки земель земель, матерiали економiчної оцiнки земель та бонiтування ґрунтiв, земельно-облiковi матерiали, генеральний план забудови н. п., статистичнi та нормативнi данi про витрати на облаштування територiї населеного пункту. В основу грошової оцiнки земель н. п. складено рентний дохiд, що створюється завдяки мiсцю розташування населеного пункту у загальнодержавнiй, регiональнiй i мiсцевiй системах виробництва та розселення облаштування його територiї з урахуванням функцiональних та локальних факторiв. Матерiали грошової оцiнки земель оформленi звiтом, що включає пояснювальну записку та графiчнi матерiали. Результати грошової оцiнки погодженi та затвердженi в установленому порядку. Грошова оцiнка землi є вихiдною базою для здiйснення операцiй з земельними частками (паями), ринкова цiна яких визначається на основi спiввiдношення попиту i пропозицiї, а також для встановлення стартової цiни земельних дiлянок несiльськогосподарського призначення при їх продажу на конкурентних засадах. Інформацiйною базою для грошової оцiнки земель сiльськогосподарського призначення є матерiали державного земельного кадастру (кiлькiсна i якiсна характеристика земель, бонiтування ґрунтiв, економiчна оцiнка земель), матерiали внутрiгосподарського землевпорядкування, проекти формування територiй i встановлення меж населених пунктiв, матерiали iнвентаризацiї земель усiх категорiй, та грошової оцiнки земель населених пунктiв i земельних дiлянок несiльськогосподарського призначення. Що пiдлягають продажу, - матерiали iнвентаризацiї земель населених пунктiв, економiчної оцiнки їх територiй, генеральнi плани населених пунктiв, схеми генеральних планiв сiльських (селищних) Рад, проекти районного планування (проекти територiальної органiзацiї) адмiнiстративних районiв, проекти детального планування. Грошова оцiнка земель сiльськогосподарського призначення, на якi вiдсутнi матерiали економiчної оцiнки, визначається за аналогiчними агро виробничими групами ґрунтiв, якi до них прилягають. Висновок В данiй курсовiй роботi ми ознайомилися з загальними вiдомостями земельного кадастру, характеристиками ґрунтiв, з проведенням кадастрового зонування, економiчною i експертною оцiнкою земель та методикою по нормативнiй грошовiй оцiнцi земель сiльськогосподарського призначення та населених пунктiв. Було детально описано земельно-оцiночну структуризацiю територiї населеного пункту. На грошову оцiнку земель сiльськогосподарського призначення впливає в першу чергу природно-сiльськогосподарське районування територiї України, характеристика ґрунтiв, бал бонiтету. Якiснi характеристики ґрунтiв значною мiрою впливають на оцiнну вартiсть земельної дiлянки, тому їх необхiдно враховувати при здiйсненнi грошової оцiнки земель сiльськогосподарського призначення. Інтегрально природнi характеристики ґрунтiв вiдображає такий показник як бал бонiтету ґрунтiв, який встановлюється шляхом бонiтування ґрунтiв. Бали бонiтету встановлюють за об'єктивними, найбiльш природними властивостями ґрунтiв, якi корелюють з урожайнiстю культур. Основним завданням кадастру земель населених пунктiв є отримання iнформацiї, її обробка i видача даних про кiлькiсний та якiсний склад земель, їх юридичний статус, форми власностi, функцiональне призначення. Основними об'єктами кадастру земель населених пунктiв є земельнi дiлянки, для яких наводяться данi про їх власникiв чи користувачiв. мiсцеположення, геометричнi розмiри, юридично-правовий статус, функцiональне використання, їх економiчну оцiнку. i розвiдувань, реєстрацiєю права власностi на землю, права користування землею i договорiв на оренду землi, облiком кiлькостi та якостi земель, бонiтуванням ґрунтiв, зонуванням територiй населених пунктiв та економiчною оцiнкою земель. Оперативнiсть i точнiсть даних земельного кадастру забезпечується використанням аерокосмiчних зйомок та застосуванням методiв дистанцiйного зондування земної поверхнi. Використана лiтература 1. Нормативно-правова база 1. Земельний кодекс України вiд 20. 10. 2001 р № 276888-ІІІ "Про оцiнку земель" вiд 11. 12. 2003 р. № 1378-15 "Про мiсцеве самоврядування в Українi" "Про плату за землю" 5. Закон України "Про власнiсть" вiд 07. 02. 91 р. № 697-12 6. Закон України " Про внесення змiн i доповнень до закону України "Про плату за землю", Урядовий кур'єр, 19. 10. 96 р. 7. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11 жовтня 2002 р. № 1531 8. "Про експертну грошову оцiнку земельних дiлянок" 9. Атлас України 11. Методичнi основи грошової оцiнки земель в Українi: Наукове видання Дехтяренко Ю. Ф., Лихогруд М. Г., Манцевич Ю. М., Палеха Ю. М. - ПРОФІ, 2007. -620 с. 12. Методичнi рекомендацiї по проведенню бонiтування ґрунтiв. - К.: Ін-т землеустрою УААН, 1992. - 30 с.