Змiст
Вступ
1. Загальна характеристика об'єкту
1. 1 Загальнi вiдомостi
1. 2 Природно-клiматичнi умови
1. 2. 1 Клiмат
1. 2. 2 Рельєф
1. 2. 4 Ґрунти
2. Земельне законодавство в галузi регулювання емельних вiдносин
4. Перенесення проекту в натуру
5. Експертна грошова оцiнка земельної дiлянки
6. Виготовлення державного акту
7. Монiторинг земель
8. Технiка безпеки
Висновок
Список використаної лiтератури
Вступ
населення, майже три чвертi основних промислово-виробничих фондiв, переважну частку виробничого, наукового, соцiально-економiчного та культурного потенцiалу.
Саме це, з одного боку створює для користувачiв земель населених пунктiв винятково сприятливi умови для господарювання та пiдприємництва, а з iншого потребує ефективного використання мiських земель, що є необхiдною умовою успiшного проведення економiчних i соцiальних ринкових перетворень, оскiльки саме мiста стають каркасом нових форм господарювання в країнi.
Високий ступiнь усуспiльнення використання мiських земель в умовах розвитку приватної земельної власностi покладає на органи мiсцевого самоврядування вiдповiдальнiсть за реалiзацiю iнтересiв усiх суб'єктiв земельних вiдносин та забезпечення цiлеспрямованого розвитку мiста.
Розумiння того, що в мiстi повинен iснувати чiткий механiзм управлiння земельними ресурсами виникло давно. В ходi еволюцiї iнституту земельної власностi було визнано, що не iснує повнiстю автономної приватної власностi на землю. Власник землi фактично використовує не тiльки свою дiлянку, але й користується об'єктами iнженерної, транспортної, соцiальної, природоохоронної iнфраструктури, якi були спорудженi мiстом i розмiщенi далеко вiд його власної дiлянки. Сьогоднiшнє суспiльне та економiчне середовище навколо земельної власностi настiльки складне, що найкраще та найбiльш ефективне використання земельних дiлянок перевищує автономнi можливостi її власника. Тому використання землi в мiстах пiдлягає все бiльшому узгодженню приватних та громадських iнтересiв.
Існуюче законодавство України у сферi регулювання земельних вiдносин, ще не в повнiй мiрi орiєнтована на вирiшення питань мiського землекористування в умовах приватизацiї; недосконалим є правове забезпечення регулювання земельних вiдносин в мiстах; вiдсутнi цiлi ланки в реалiзацiї затвердженої мiстобудiвної документацiї та її використаннi при земельно-господарському устрої територiї мiст; недостатньо ефективним є економiчний механiзм впливу на характер та iнтенсивнiсть використання мiських земель; не в повнiй мiрi визначенi необхiднi для ринкових умов нормативно-органiзацiйнi методи регулювання землекористування на рiвнi мiста.
Проблема полягає не тiльки у неврегульованостi багатьох правових питань приватизацiї землi у мiстах, айв складностi та невизначеностi самого процесу приватизацiї. Саме вирiшення проблем мiського землекористування в умовах приватизацiї є одним з найважливiших завдань органiв управлiння земельними ресурсами.
Пiдхiд до приватизацiї мiських земель не як до простого перерозподiлу землi у зв'язку з появою нових форм господарювання, а як до складного багатогранного комплексу заходiв, який повинен забезпечувати, з одного боку, ефективне використання мiських земель, цiлеспрямований та комплексний розвиток територiї мiста, а з iншого - свободу власниковi землi для реалiзацiї його соцiально виправданих iнтересiв, - дозволяє визначити І основнi концептуальнi напрямки регулювання процесу приватизацiї землi в мiстах.
Основна увага придiляється органiзацiйно-правовому забезпеченню пiдготовки та реалiзацiї програми приватизацiї землi, що сприятиме успiшному проведенню процесу приватизацiї земельних дiлянок у мiстi, захистить громадськi та приватнi iнтереси при приватизацiї землi, а також створить механiзм реалiзацiї програми приватизацiї.
Здiйснення приватизацiї мiських земель в широкому розумiннi цього процесу, тобто забезпечення рiвноправного розвитку рiзних форм власностi на землю та всiх форм господарювання на землi. Створення економiчного механiзму регулювання земельних вiдносин та стимулювання рацiонального, соцiально виправданого використання i охорони земель, припинення процесiв знецiнення мiських земель та забезпечення умов для пiдвищення рiвня їх облаштування та благоустрою - рiзко пiдвищує значення мiстобудiвних документiв як однiєї з найважливiших ланок в системi управлiння земельними ресурсами в мiстi.
Важливе мiсце в системi управлiння земельними ресурсами надано мiстобудiвним засадам регулювання земельних вiдносин в умовах приватизацiї, якi за рахунок дотримання рацiональної планувальної органiзацiї територiї та узгодженого взаємного розмiщення виробничих комплексiв, житлових районiв, громадських центрiв, зон вiдпочинку та iнших об'єктiв забезпечують умови для працi, побуту та вiдпочинку населення, органiзацiї виробництва, збереження та полiпшення навколишнього середовища.
Одним з головних завдань, що вирiшується в процесi мiстобудiвного проектування, є функцiональне зонування територiї, яке шляхом встановлення цiльового призначення та системи обмежень використання мiської територiї в межах зони персонiфiкує мiстобудiвнi рiшення до рiвня окремого землекористування. Введення режиму зонування розглядається як намагання максимально узгодити змiст прав i обов'язкiв власникiв землi та землекористувачiв з об'єктивними властивостями мiської територiї.
1. Загальна характеристика об'єкту
1. 1 Загальнi вiдомостi
Кам'янець-Подiльський мiсто обласного пiдпорядкування, центр адмiнiстративного району, центр мiжрайонної системи розселенняХмельницької областi.
Кам'янець-Подiльський - одне з найстародавнiших мiст краю - розташованийу центрi Волине - Подiльської височини на р. Смотрич. лiвiй притоцi Днiстра,за 102 км вiд обласного центру - мiста Хмельницького.
Першi письмовi згадки про Кам'янець-Подiльський зустрiчаються увiрменських хронiках 1060-1062 рр.
Населення мiста на 01. 01. 1999 р. становило 108. 3 тис. чоловiк.
В мiстi iснує Нацiональний iсторико-архiтектурний заповiдник "Кам'янець", який створено згiдно Наказу Президента України вiд 30 квiтня 1998 р.
Планувальна структура мiста обумовлена природними та антропогенними факторами, якi подiляють територiю мiста на такi зони:
Центральна iсторична частина мiста;
Сельбищна зона;
Природоохоронно-рекреацiйнi територiї.
Центральна частина мiста включає в себе Нацiональний iсторико-архiтектурний заповiдник, зону регулювання забудови, частину природоохоронних територiї Смотрицького каньйону та парку "Подiльськi Товтри".
нацiональний парк "Подiльськi Товтри", а також геологiчний пам'ятник природи загальномiського значення "Смотрицький каньйон".
Використання цих земель для комерцiйної дiяльностi фiзичними особами може здiйснюватись тiльки на умовах оренди.
Мiсто Кам'янець-Подiльський має централiзовану систему водопостачання, джерелом якого є поверхневi води р. Днiстер та пiдземнi води силурiйського горизонту.
Об’єктом оцiнки є земельна дiлянка, надана приватному пiдприємцю Лебединi Оленi Миколаївнi i призначена для будiвництва та обслуговування лазнi. Земельна дiлянка розташована: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подiльський, по вул. Суворова, 19а.
На земельнiй дiлянцi розташована будiвля загальною площею примiщень 755,00 кв. м., будiвельним об’єктом 3342 кв. м. Щiльнiсть забудови - 58%. Земельна дiлянка, надана приватному пiдприємцю Лебединi О. М. iз земель Кам'янець-Подiльської мiської ради в оренду згiдно договору оренди вiд 27. 04. 2004р.
Земельна дiлянка межує:
на пiвночi, заходi, пiвднi iз землями загального користування (проїзд, вул. Суворова, вул. Пушкiнська);
на сходi - iз землекористуванням ЖЕК №4.
1. 2 Природно-клiматичнi умови
1. 2. 1 Клiмат
створилися особливi умови для збереження рiдкiсних i релiктових рослин, серед яких бiльшiсть лiкарськi. Товтри - це мiсцева назва скелястої дугоподiбної гряди шириною до 6 кiлометрiв, висота, покрив може зiйти вже у другiй половинi лютого.
1. 2. 2 Рельєф
Рельєф мiста: височини витягнутi з пiвденного сходу на пiвнiчний захiд. Кам'янець-Подiльський лежить у межах широколистяної лiсової зони.
В околицях мiста є поклади вапнякiв силурiйської системи, якi дуже щiльнi, Цi скритокристалiчнi, придатнi для виготовлення щебеню, бутового каменю, випалювання вапна тощо. З деяких їхнiх вiдмiн можна виготовляти облицювальну плитку. Є кар'єри для видобування вапнякiв неогенової системи, якi крiм вищеназваних застосувань можуть використовуватися i в цукровiй промисловостi. На базi Гуменецького родовища рифових вапнякiв працює АТ "Подiльський цемент". У складi рифових порiд поширенi також вапняки якi добре пiддаються механiчнiй обробцi (розпилювання, обтiсування), що дає змогу виготовляти з них стандартнi стiновi блоки та рiзноманiтнi фiгурнi вироби.
На територiї Кам'янець-Подiльського району вiдкрито декiлька родовищ гiпсу. В районi є поклади пiску, який придатний для виготовлення скла.
Мальовничi лiси, галявини, урочища Подiльських Медоборiв є мiсцем активного вiдпочинку туристiв. З метою збереження, вiдтворення i рацiонального використання природних ландшафтiв Подiлля з унiкальними iсторико-культурними комплексами, якi мають високе природоохоронне, естетичне, наукове, рекреацiйне та оздоровче значення. Територiя мiста увiйшла в Нацiональний природний парк "Подiльськi Товтри". В межах мiста проходить каньйон р. Смотрич, який складений силурiйськими вiдкладами. Товтри i каньйон сьогоднi розглядаються як об'єкт свiтової природної спадщини. В межах мiста на схилах каньйону зростає 4 види рiдкiсних рослин, що занесенi до "Списку рiдкiсних видiв Європи", та близько 20 видiв - рiдкiсних в Українi, мешкає 10 видiв фауни свiтового значення. На скелястих берегах каньйону зростають релiктовi, ендемiчнi рослини, якi є найцiннiшим фiтогенофондом України та бiля 300 видiв лiкарських, медоносних, декоративних рослин, якi є основою для промислової сировини. Своєрiдна навколишня природа вiдтворена i представлена в Кам'янець-Подiльському ботанiчному саду та мiському Еколого-натуралiстичному "центрi учнiвської молодi (МЕНЦУМ) i в музеї природи та екологiї НІШ "Подiльськi Товтри".
В Старому мiстi зосередженi картиннi галереї, музеї, салони-магазини, де можна ознайомитись i придбати вироби народних умiльцiв. Чимало цiкавих експонатiв можна побачити в Кам'янець-Подiльському iсторичному музеї-заповiднику. Стимулом для вiдвiдування Кам'янеччини є пошук вiдомостей про своїх предкiв (генеалогiчний туризм) у фондах колишнього губернського архiву.
1. 2. 4 Ґрунти
покрив лiсостепової зони складався пiд впливом тiсної взаємодiї наступних факторiв помiрного клiмату з нейтральним балансом вологи i перiодично промивним водним режимом, наявнiстю карбонатних лiсiв суглинкового механiчного складу в ґрунтотворних породах, бiльш або менш розчленованого ерозiєю рельєфу, частково лiсової, частково степової рослинних формацiй, iнтенсивного впливу господарської дiяльностi людини.
В основному ґрунтовий покрив територiї складається з сiрих опiдзолених, темно-сiрих ґрунтiв i чорноземiв опiдзолених. По рiчкових долинах, днищах балок сформувались лучнi, лучно-болотнi i болотнi гранти.
В результатi ґрунтового обстеження, камерального обробiтку кольорових матерiалiв i даних лабораторних аналiзiв, на територiї господарства видiлено 17 рiзновидностей ґрунтiв. Всi вiдмiни ґрунтiв на картi позначенi вiдповiдним шифром.
2. Земельне законодавство в галузi регулювання емельних вiдносин
Становлення Української держави наштовхується на низку соцiально-економiчних проблем, серед яких не останню роль вiдiграє проблема рацiонального використання земельних ресурсiв. В усiх проявляннях господарської дiяльностi поверхня землi є необхiдною умовою для того, щоб виробництво взагалi могло здiйснюватися. За П. М. Першини, землi є загальною умовою працi, предметом працi та її засобом.
В населених пунктах земля є просторовим операцiйним базисом, хоч не виключено її використання як головного засобу виробництва.
Земельна реформа в Українi є надзвичайно важливою складовою тих економiчних перетворень, якi вiдбуваються в напни державi на шляху становлення ринкових вiдносин. З подальшою розбудовою незалежної правової держави постає питання про зростання ролi територiї мiст, населених пунктiв в проведеннi економiчної реформи, що вимагає розв'язання проблеми дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування стосовно трансформування форм власностi, розвитку iнфраструктури ринку та - соцiальної iнфраструктури, посилення дiлової активностi, включаючи пiдприємництво.
Мiськi землi є унiкальним ресурсом i вiд ефективного їх використання значною мiрою залежить економiка держави в цiлому. Реформування земельних вiдносин в мiстах стосується всiх галузей економiки та суспiльного життя. Саме тут повиннi прискорено розвиватись i поточнi процеси, iнститут власностi на землю, формуватись i вдосконалюватисьнормативно-правовi й економiчнi механiзми.
Управлiння земельними ресурсами - це реалiзацiя полiтичного курсу Держави щодо реформування земельних вiдносин. Таким чином земельна реформа є складовою частиною загальнодержавного курсу економiчної здiйснюваної в Українi з переходом економiки держави до вiдносин. Вона являє собою комплекс правових, економiчних, i органiзацiйних заходiв, здiйснення яких забезпечує вдосконалення земельних вiдносин, перехiд до нового земельного устрою, що вiдповiдає характеру регульованої, соцiально орiєнтованої ринкової економiки України.
в мiстi вимагають здiйснення оновлених методiв управлiння землекористуванням.
Метою удосконалення земельних вiдносин у мiстi повинно стати створення ефективної системи планування використання мiських земель, територiального його розвитку, усунення юридичних перешкод на шляху вiльного обiгу землi серед громадян i юридичних осiб, гарантування прав власностi на землю i землекористування, органiзацiя використання земель на платнiй основi, забезпечення їх охорони в iнтересах територiальної громади, населення країни в цiлому.
Враховуючи специфiчнiсть сучасних соцiально-економiчних умов, гальмування процесiв удосконалення земельних вiдносин у мiстах неприпустиме. Земельнi ресурси є величезним багатством. Необхiдно рiшуче провести невiдкладнi заходи з метою максимального ефективного використання земель мiст, iстотного поповнення в результатi цього мiсцевих бюджетiв, як свiдчить досвiд, зазначенi заходи можуть бути ефективними лише у випадках, коли вони уособленi в систему управлiнняземельними ресурсами мiста, належним чином забезпечену матерiальними i фiнансовими ресурсами.
1. Система управлiння землекористуванням у мiстах повинна базуватись
виключно на чинному законодавствi, рiшеннях i розпорядженнях мiських рад i мiських голiв, що видаються у його розвиток. Будь-якi дiї, пов'язанi iз використанням земель в мiстах у такий спосiб, будуть передбачуваними i стандартизованими, забезпечать свободу вибору управлiнських рiшень органiв влади, юридичних осiб i громадян, а також швидке реагування на динамiчну змiну економiчних i соцiальних умов.
2. Змiна характеру використання земель має здiйснюватись вiдповiдно до iдеологiї генерального плану мiста i iншої мiстобудiвної документацiї.
3. Примусове вилучення земельних дiлянок, якi знаходяться у власностi фiзичних i юридичних осiб, має вiдбуватись у вiдповiдностi до закону у випадках виникнення суспiльної потреби, з попередньою компенсацiєю їх вартостi.
благоустрою, iнженерної пiдготовки територiї.
5. Зважаючи на сучаснi реалiї суспiльних вiдносин у країнi, основним засобом набуття громадянами i юридичними особами прав на володiння i користування земельними дiлянками iз земель державної i комунальної власностi в мiстах повинна стати довгострокова оренда земель. Крiм щорiчної орендної плати, орендарi повиннi сплачувати кошти за право укладання договорiв оренди. Зазначенi кошти та орендна плата надходитимуть до бюджету мiста i використовуватимуться на розвиток iнженерної iнфраструктури, благоустрiй, iнженерну пiдготовки територiї.
6. Вважається за необхiдне створити можливостi некомерцiйного користування земельними дiлянками. Право постiйного користування земельними дiлянками необхiдно поширювати лише на землекористування юридичних осiб державної i комунальної форм власностi, дiяльнiсть яких фiнансується за рахунок коштiв державного i мiсцевого бюджетiв.
7. Територiальний розвиток мiст має вiдбуватись шляхом укладання їх органами управлiння вiдповiдних договорiв купiвлi-продажу з власниками прилеглих до мiста земельних дiлянок, у яких виникла потреба.
8. Полiтику мiста щодо регулювання забудови, пiдвищення вартостi земель необхiдно проводити переважно економiчними методами, насамперед шляхом диференцiацiї розмiру земельного податку, запровадження субсидiй, пiльгового кредитування тощо.
9. 3 метою забезпечення гарантiй прав власностi на землю i користування нею, а також унеможливлення недобросовiсних угод щодо iпотечного кредитування, потрiбно запровадити сучасну державну систему реєстрацiї прав на землю та iншу нерухомiсть.
10. Органи влади мiста мають сприяти здiйсненню на пiдприємницьких засадах лiцензованими юридичними особами i громадянами дiяльностi щодо оцiнки вартостi земельних дiлянок, брокерських i нотарiальних дiй, проведення конкурсiв i аукцiонiв, формування земельних дiлянок, проведення вiдповiдних землевпорядних кадастрових зйомок.
можливостi без втручання органiв влади спiлкуватись мiж собою, укладати вiдповiднi цивiльно-правовi угоди, однаковi для всiх за правами та обов'язками сторiн.
12. Полiтика органiв управлiння землями мiста щодо удосконалення земельних вiдносин прiоритетно повинна сприяти максимальному залученню вiтчизняних та iноземних iнвестицiй у сферу торгового, готельного, транспортного, офiсного будiвництва, внутрiшнього благоустрою територiї i рекреацiйної дiяльностi, реконструкцiєю неефективних виробництв у офiснi центри, тощо шляхом надання земельних дiлянок у довгострокове користування з правом продовження термiну землекористування.
13. Інвесторам потрiбно надавати можливiсть широкого вибору земельних дiлянок iз земель державної i комунальної власностi для здiйснення майбутньої пiдприємницької дiяльностi, стимулювати розвиток земельного обiгу. Першочерговим завданням органiв влади мiста повинно бути, зокрема визначення та пропонування iнвесторам земельних дiлянок для будiвництва сучасних комплексiв складських примiщень, транспортних засобiв, постачальницької мережi. Одночасно доцiльно поступово здiйснювати заходи щодо упорядкування iснуючої торгiвельної мережi з лiквiдацiєю стихiйних ринкiв продовольчих та iнших товарiв.
14. Земельний ринок у мiстi як система юридичних, економiчних i соцiальних вiдносин, за якою права на володiння, користування i розпорядження земельними дiлянками спiльно обмiнюються з цивiльно-правовими угодами мiж громадянами i юридичними особами без втручання в процеси обмiну держави чи органiв мiсцевого самоврядування має набути стрiмкого розвитку.
Проблеми управлiння земельними ресурсами, реформування земельних вiдносин, рацiонального використання земельних ресурсiв i їх охорони Р висвiтленi в працях вiдомих вiтчизняних вчених.
Всi рекомендацiї i методичнi розробки, приведенi в даному оглядi,, лiтератури, покладенi в основу розробки дипломного проекту. Крiм лiтературних джерел опрацьованi i використанi також прогнознi розробки рокiв, якi проводились на територiї мiста.
багатством i перебуває пiд особливою охороною. держави, власностi на землю, яке набувається i реалiзовується громадянами, юридичними особами та державою вiдповiдно до Основного Закону (стаття 14), гарантується державою.
Конституцiя України, враховуючи надзвичайну важливiсть землi у всiх сферах життєдiяльностi народу, вiдокремлює землю вiд iнших об'єктiв нерухомостi, передбачає принципи її особливої охорони. При цьому Конституцiя визнає три форми власностi на землю: приватну, державну, комунальну.
В статтi 13 Конституцiї України "казано, що вiд iменi Українського народу права власника здiйснюють органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування межах, визначених Конституцiєю.
Кожний громадянин має право на землю згiдно чинного законодавства. Але користуючись землею, вiн не має права заподiяти шкоду самiй землi, iншiй людинi, суспiльству. Крiм цього, Конституцiя визнає такi правовi норми регулювання вiдносин власностi на землю:
1) всi суб'єкти права власностi на землю є рiвними перед законом;
2) право власностi на землю гарантується;
3) використання власностi на землю не може погiршувати природних якостей землi;
Процес управлiння земельними ресурсами повинен випливати з "середини" Конституцiї України. Прийняття будь-якого управлiнського рiшення всупереч Конституцiї є нелегiтимним, тобто незаконним.
Згiдно статтi 8 Конституцiї України закони та iншi нормативно-правовi акти повиннi прийматись на основi Основного Закону i вiдповiдати йому.
Отже Конституцiя України є стратегiчною основою подальшого розвитку i вдосконалення законодавчого забезпечення управлiння земельними ресурсами. При цьому земельнi вiдносини, їх правовий, економiчний i органiзацiйний механiзм, наукове визначення ефективностi його дiй мають стати в сучасних умовах визначальними в системi виробничих вiдносин, а також набути законодавчої форми, якщо земля дiйсно є основним нацiональним багатством України, яка перебуває пiд особливою охороною держави. Отже, земельнi вiдносини в Українi регулюються Конституцiєю України i випливаючи з неї, Земельним кодексом України.
Земельний кодекс України є основним законодавчим документом, завданням якого є регулювання земельних вiдносин з метою створення умов для рацiонального використання i охорони земель, рiвноправного розвитку всiх форм власностi на землю i господарювання, полiпшення природного середовища, охорони прав громадян, пiдприємств, установ, органiзацiй на землю. Земельний кодекс передбачає свободу норм i правил використання i охорони земель, адекватних ефективному управлiнню земельними ресурсами. Тому цiлком закономiрним став факт, що з проголошенням Декларацiї про державний суверенiтет України одним з перших законодавчих актiв став Земельний кодекс, який створив правову основу подальшого розвитку земельного законодавства i започаткував процеси реформування земельних вiдносин.
завдань, передбачених Земельним кодексом.
Певна рiч бiльш ефективне управлiння земельними ресурсами буде забезпечене за умови досягнення вiдповiдностi норм Земельного кодексу, вимогам Конституцiї України, узгодженостi з iншими законодавчими актами Указами Президента України.
Нинi iснує розбiжнiсть положень Кодексу з положеннями, що є у 19 законодавчих актах, прийнятих пiсля введення його в дiю. З плином часу будь-який законодавчий документ вимагає свого вдосконалення, ця об'єктивна необхiднiсть випливає з реалiй життя. Сьогоднi вже стала очевидною необхiднiсть у Земельному кодексi такого роздiлу, як "Обiг законодавчого закрiплення механiзму розмежування державної i комунальної власностi, механiзму права обмеженого використання дiлянок. Земельний кодекс повинен передбачати оренду землi, механiзму управлiння земельними ресурсами та iнше ходi проведення земельної реформи з'ясувалось, що успiшна її можлива за умови пiдготовки цiлого пакету законодавчо - правовiдокументiв та дiєвих механiзмiв її здiйснення. Тому, обираючи, стратегiю i тактику здiйснення земельної реформи в Українi, за 9 рокiв було прийнято майже 100 законодавчо-нормативних документiв з питань органiзацiї управлiння земельними ресурсами.
Отже правовою, нормативною та методичною базою управлiння мiста будуть вищенаведенi законодавчо-правовi i законодавчо-нормативнi акти, а також iнструкцiйнi та методично-органiзацiйнi положення, виданi вiдповiдними органами, а також мiстобудiвна документацiя.
3. Складання i затвердження проекту вiдведення земельної дiлянки
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
вiд 26 травня 2004 р. N 677 Київ
Про затвердження Порядку розроблення проектiв
землеустрою щодо вiдведення земельних дiлянок
"Про землеустрiй" Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:
Затвердити Порядок розроблення проектiв землеустрою щодо вiдведення земельних дiлянок (додається).
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабiнету Мiнiстрiв
ПОРЯДОК
роблений проектiв землеустрою щодо вiдведення земельних дiлянок
2. Проект вiдведення земельної дiлянки не розробляється у разi, коли: на дiлянка, межi якої визначено в натурi (на мiсцевостi), надається у або безоплатно передається у власнiсть без змiни її цiльового призначення; земельна дiлянка набувається у власнiсть шляхом купiвлi-продажу, дарування, мiни, на пiдставi iнших цивiльно-правових угод, успадкування, i без змiни її меж та цiльового призначення; земельна дiлянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгiв).
Проект вiдведення земельної дiлянки може не розроблятися також в iнших випадках, передбачених законом.
надання у користування або передача у власнiсть земельних дiлянок; укладених договорiв мiж землевласниками i землекористувачами та розробником проекту вiдведення земельної дiлянки; судового рiшення.
4. Розробником проекту вiдведення земельної дiлянки є фiзична або юридична особа, яка має лiцензiю на проведення робiт iз землеустрою вiдповiдно до закону (далi - виконавець).
5. Замовником проекту вiдведення земельної дiлянки можуть бути сiльська, селищна, мiська рада, районна, Київська або Севастопольська мiська адмiнiстрацiя, землевласник або землекористувач, iншi особи вiдповiдно еону разi прийняття судом рiшення про надання земельної дiлянки у користування або передачу у власнiсть замовником проекту її вiдведення є фiзична або юридична особа, на користь якої прийнято рiшення.
6. Проект вiдведення земельної дiлянки розробляється на основi завдання, утвердженого замовником, що є невiд'ємною частиною договору на зведення вiдповiдних робiт.
Типовий договiр про розроблення проекту землеустрою щодо вiдведення земельної дiлянки затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.
До договору замовник додає вихiдну документацiю, необхiдну для дроблення проекту землеустрою.
7. Виконавець у встановлений договором строк розробляє проект землеустрою, який включає текстовi та графiчнi матерiали, обов'язковi положення, встановленi завданням на розроблення проекту, iншi данi, необхiднi для вирiшення питання щодо вiдведення земельної дiлянки.
8. Вимоги до складу, змiсту та оформлення проекту вiдведення земельної дiлянки встановлюються нормативно-технiчною документацiєю iз землеустрою.
i архiтектури та охорони культурної спадщини. У разi вiдведення земельної дiлянки для розробки корисних копалин або забудови територiй на площах їх залягання проект погоджується також з органом державного геологiчного контролю та органом державного гiрничого нагляду.
10. Погоджений проект вiдведення земельної дiлянки пiдлягає державнiй експертизi, яка проводиться органом земельних ресурсiв вiдповiдно до законодавства.
11. Пiсля одержання позитивного висновку державної експертизи проект Пiдведення земельної дiлянки розглядається сiльською, селищною, мiською радою, районною, Київською та Севастопольською мiською Держадмiнiстрацiєю, затверджується ними або в установленому порядку подається до iнших органiв, до повноважень яких належить надання у та, юстування або передача у власнiсть земельних дiлянок
Проект вiдведення земельної дiлянки ПП Лебедини О. М. для будiвництва i обслуговування лазнi по вул. Суворова, 19а в м. Кам'янець-Подiльському розроблений згiдно рiшення сесiї мiської ради № 43 вiд 20. 02. 2004 р. Пiдприємство дiє на пiдставi Статуту товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю зареєстрованого виконкомом Кам’янець-Подiльської мiської ради 14. 05. 1996 року №058. Запроектована до вiдведення земельна дiлянка межує:
з сходу - iз землекористуванням ЖЕК №4.
Вiдповiдно до Українського класифiкатора цiльового використання землi земельна дiлянка вiднесена до земель промислового використання, для цiльового використання - 1. 11
Даним проектом, вiдповiдно до ст. 118 Земельного кодексу України, передбачено вiдвести ПП Лебедини О. М. земельну дiлянку Суворова 19а, площею 0,0582 га. для будiвництва та обслуговування лазнi, вiдведення земельної дiлянки погоджено з Кам'янець - Подiльським мiським управлiнням земельних ресурсiв.
4. Перенесення проекту в натуру
Суть перенесення проекту в натуру полягає в тому, що на мiсцевостi вiдкладаються опорнi точки i лiнiй вiд яких при проектуваннi вираховуються лiнiй або нульовi промiри до проектних точок i лiнiй. Вiд знайдених опорних точок або лiнiй проводяться встановленi проектом вимiри, в результатi визначають положення проектних точок на мiсцевостi i закрiплюють їх стовпами.
Опорнi точки як правило являються точки теодолiтних ходiв прокладених при зйомцi. При перенесенi проекту в натуру використовується велика кiлькiсть робочої сили i транспорту. Тому дуже важливо органiзувати роботу, так щоб вона виконувалась без суттєвих затримок. З цiєю метою перед початком роботи складається звiтний план в якому вказується метод роботи i порядок виконання роботи.
Обов'язковим технiчним проектом при перенесеннi проекту в натуру є робоче креслення. Робоче креслення - це копiя практичного плану на кальцi в тушi. На цьому планi нанесенi границi проектних дiлянок, окремi пункти на яких вказується проект, нанесенi кутовi геодезичнi данi необхiднi для контролю. Промiри на прямiй лiнiї на робочому кресленi пiдписуються згiдно даної проектної точки в наростаючому порядку вiд початку прямої в напрямку руху мiрної стрiчки.
" для виробничих потреб.
Існує три методи перенесення проекту в натуру:
промiрiв - мiрним приладом, кутомiрним теодолiтом з мiрним приладом;
графiчний - мензулою;
1. Перенесення проекту мiрним приладом, має завжди перевагу перед iншими методами, особливо в тих випадках, коли:
Мiсцевiсть вiдкрита, тобто прокладанню проектної лiнiї на мiсцевостi не перешкоджають насадження, будiвлi; положення кiнцiв перенесених в натуру лiнiй визначається промiром мiж точками, якi позначенi на планi i надiйно визначаються в натурi (знаки, стовпи). Якщо проектування проводиться аналiтичним або графiчним способами, в проектування враховувались довжини промiрiв, то в ролi опори при перенесеннi проекту використовуються точки ранiше прокладених теодолiтних ходiв або пункти iнших видiв геодезичної сiтки.
Перенесення проекту в натуру теодолiтом i мiрним приладом проводиться в випадках, коли:
мiсцевiсть залiсена, забудована, закриває видимiсть в потрiбних напрямках, не дозволяє здiйснювати перенесення проекту тiльки методом промiрiв. Проектування границi представляє ламанi лiнiй i при прокладаннi їх виникає необхiднiсть будувати кути;
точки ситуацiї не можуть служити надiйною опорою для перенесення проекту в натуру i виникає необхiднiсть визначити положення проектних точок шляхом побудови кутiв i промiрiв лiнiй без точок i лiнiй теодолiтних ходiв i пунктiв iнших геодезичних сiток.
проектування проводилось механiчним та графiчним способами;
не потрiбна детальна паралельнiсть i перпендикулярнiсть сторiн дiлянок, наприклад, сiнокiсних i пасовищних угiдь, точки ситуацiї не можуть служити надiйною опорою для перенесення проекту i виникає необхiднiсть визначити положення проектної точки полярним способом, тобто шляхом побудови i промiру лiнiй, по границях землекористування i в серединi нього вiдсутнi теодолiтнi ходи, iснуюча сiтка геодезичних пунктiв рiзна i застосування теодолiта недоцiльно.
Вiн полягає в тому, що положення проектної точки на мiсцевостi встановлюється промiром до опорної точки.
Таким чином для застосування методу промiрiв необхiдно, щоб кожна проектна точка знаходилася в створi двох видимих точок, мiсцевiсть при цьому повинна бути вiдкрита.
По матерiалах польових робiт складено план земельної дiлянки в масштабi 1: 500 з в казанням сумiжних землекористувачiв, довжин лiнiй, румбiв та площi. Контроль польових робiт та матерiалiв здiйснювався на всiх етапах виконання робiт.
5. Експертна грошова оцiнка земельної дiлянки
Пiдстава для проведення експертної грошової оцiнки земельної дiлянки
Експертна грошова оцiнка земельної дiлянки, наданої приватному пiдприємствi Лебединi Оленi Миколаївнiй для будiвництва та обслуговування лазнi, виконана ГОВ експертно-консалтинговою фiрмою "Власна справа" за замовленням приватного пiдприємця Лебедини Олени Миколаївни, вiдповiдно до договору №14-05/08 вiд 12. 05. 2008 р.
Нормативно-правове поле оцiнки
При проведеннi роботи, матерiали якої викладенi в даному звiтi. Оцiнювачi керувалися наступними законодавчими актами та нормативними документами:
Закон України "Про плату за землю";
Закон України "Про мiсцеве самоврядування в Українi";
Закон "Про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть в Українi";
Закон України "Про оцiнку земель" № 1378-І-У вiд 11 грудня 2003 року;
Закон України "Про Державний бюджет України на 2004 рiк";
Указ Президента України вiд ЗО травня 2001 р. № 372/2001 "Про Основнi напрями земельної реформи в Українi на 2001-2005 роки";
"Порядок проведення експертної грошової оцiнки земельних дiлянок", затверджено наказом Державного комiтету України по земельних ресурсах вiд 9 сiчня 2003 р. №2. Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 23 травня 2003р. за №346/771 7;
"Норми професiйної дiяльностi оцiнювача", якi затвердженi Радою УТО. її. 04. 1995 р.;
"Мiжнароднi стандарти оцiнки". (ІУ8);
"Загальнi засади оцiнки майна i майнових прав", затверджений Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 вересня 2003 р. № 144
Земельно-кадастровi данi стосовно мiсцезнаходження, кiлькiсної та якiсної характеристики земельної дiлянки. її правового режиму, функцiонального використання: проект вiдведення земельної дiлянки; вiдомостi про природнi, економiчнi, iсторико-культурнi. екологiчнi та мiстобудiвнi особливостi району мiсцезнаходження земельної дiлянки: данi про iнженерне; облаштування земельної дiлянки та про об'єкти нерухомою майна, наданi замовником; данi про цiни продажу (оренди) подiбних об'єктiв, то склалися на ринку на момент оцiнки, наданi агентствами нерухомостi та оцiночними фiрмами; Уся надана iнформацiя в рамках роботи розглядалася як достовiрна i як така, ю не потребує спецiальної перевiрки. Оцiнювачi за надану iнформацiю вiдповiдальностi не несуть.
Мета оцiнки
Прийнято вважати, що без конкурентний продаж земельних дiлянок у
власнiсть пiд ранiше приватизованими об'єктами нерухомостi здiйснюється
визначають поняття ринкової вартостi, то можна помiтити, що це не зовсiмтак. Тому для початку приведемо визначення основних оцiночних категорiй у вiдповiдностi до методики експертної грошової оцiнки земельних дiлянок несiльськогосподарського призначення, затвердженої Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11 жовтня 2002 р. № 1531 i Порядку проведення експертної грошової оцiнки земельних дiлянок, затвердженого наказом Державного комiтету України по земельних ресурсах вiд 9 сiчня 2003 р. №2. 3ареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 23 травня 2003р. за 396/7717 а також Мiжнародних стандартiв оцiнки та Нацiонального стандарту №1 "Загальнi засади оцiнки майна i майнових прав", затвердженийПостановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 вересня 2003 р. № 1440.
Земельна дiлянка - частина земної поверхнi з установленими межами, яка характеризується певним мiсцем розташування, господарськимвикористанням, правовим режимом та iншими суттєвими ознаками, з визначеними щодо неї правами.
Земельнi полiпшення - змiна якiсних характеристик земельної дiлянки внаслiдок розташування в її межах будинкiв, будiвель, споруд, iнфраструктури мелiоративних систем, багаторiчних насаджень, лiсової та iншої рослинностi, а також внаслiдок, господарської дiяльностi або проведення робiт (змiна рельєфу, полiпшення ґрунтiв тощо).
Найбiльш ефективне використання земельної дiлянки - фiзично можливе та економiчно доцiльне використання земельної дiлянки та земельних полiпшень згiдно iз законодавством, у результатi його вартiсть, що визначається, буде максимальною порiвняно з вартiстю, яка може бути визначена на пiдставi аналiзу iнших можливих варiантiв її використання
Чистий операцiйний дохiд - рiзниця мiж доходом вiд орендних платежiв та або її полiпшення, який визначається попитом на ринку, та рiчними витратами на утримання i експлуатацiю земельної дiлянки та її полiпшення
Ставка капiталiзацiї - коефiцiєнт, за допомогою якого рентний або чистий операцiйний дохiд перераховується в поточну вартiсть об'єкта оцiнки.
Рентний дохiд - дохiд, що його можна отримати з землi як фактора сiльськогосподарського i лiсогосподарського виробництва залежно вiд її якостi та мiсця розташування земельної дiлянки.
Обмежений ринок - ринок, на якому конкуренцiя серед продавцiв та покупцiв вiдсутня зовсiм або обмежена.
Цiна - сума грошей, за якою пропонується або фактично здiйснюється перехiд прав на об'єкт оцiнки вiд продавця до покупця.
Дата оцiнки - дата, станом на яку проведено процедуру оцiнки та визначенiсть об'єкта оцiнки експертна грошова оцiнка - процес визначення вартостi об'єкта оцiнки на оцiнки. Експертна грошова оцiнка передбачає визначення ринкової iмовiрної цiни продажу на ринку або iншого виду вартостi об'єкта оцiнки заставна, страхова, для бухгалтерського облiку тощо, за яку вiн може бути проданий (придбаний) або iншим чином вiдчужений на дату оцiнки вiдповiдно до умов угоди.
Вартiсть - суспiльно визнаний еквiвалент цiнностi об'єкта оцiнки, виражений грошовiй формi. Пiд час оцiнки визначається певний вид вартостi об'єкта оцiнки як iмовiрна сума грошей, яка може бути отримана за об'єкт оцiнки (може бути здiйснений обмiн об'єкта оцiнки) на дату оцiнки.
Ринкова вартiсть - вартiсть, за яку можливе вiдчуження об'єкта оцiнки на подiбного майна на дату оцiнки за угодою, укладеною мiж покупцем i продавцем, пiсля проведення вiдповiдного маркетингу за умови, що кожна iз сторiн дiяла iз знанням справи, розсудливо i без примусу.
Оцiночна вартiсть - вартiсть, визначена експертним шляхом вiдносно
База оцiнки - методологiчна основа оцiнки, яка визначається можливiстю застосування до об'єкта оцiнки того чи iншого оцiночного принципу та категорiї оцiнюваної вартостi в залежностi вiд функцiї оцiнки, вiдношення об’єкта до вiдповiдних ринкiв продажу, а також умов передачi права власностi.
Беззаперечно, основною дефiнiцiєю, на пiдставi якої у бiльшостi випадкiв iдентифiкується категорiя вартостi, є ринкова вартiсть. На жаль, наведена вище вiтчизняна iнтерпретацiя цiєї категорiї представлена в скороченому виглядi, з якого випали (навмисно чи випадково) деякi суттєвi тонкощi та нюанси. Тому звернемося до най поширеного тлумачення категорiї ринкової вартостi згiдно з МСО.
Ринкова вартiсть - найбiльш ймовiрна цiна, за яку об'єкт може бути проданий на вiдкритому конкурентному ринку при наявностi всiх умов, необхiдних для укладання чесної угоди мiж покупцем i продавцем, вiдсутностi специфiчних умов фiнансування та з урахуванням того, що учасники угоди мають типову мотивацiю, iнформованi про стан ринку, дiють вiдповiдально i неупереджено;
на цiну угоди не впливають додатковi стимули i фактори;
перiод експозицiї на ринку є розумно тривалим.
Згiдно МСО iснують двi методологiчнi бази: ринковi та вiдмiнна: ринкової вартостi як випливає iз пункту 3 Методики 1531 експертна грошова оцiнка передбачає визначення ринкової (iмовiрної цiни продаж) на ринку або iншого виду вартостi об'єкта оцiнки (заставна, страхова, для бухгалтерського облiку тощо), за яку вiн може бути проданий (придбаний) або iншим чином вiдчужений на дату оцiнки вiдповiдно до умов угоди. З урахуванням умов оцiнки й вiдчуження землi на первинному ринку в разi без конкурентного викупу наявнi, як мiнiмум, чотири головнi вiдмiнностi вiд цiнових критерiїв визначення ринкової вартостi:
у рядi випадкiв присутнi специфiчнi умови фiнансування (не менше чвертi дiлянок продається з розстрочкою платежу).
Усi цi особливi обставини не дозволяють iдентифiкувати вартiсть земельних дiлянок, що продаються у власнiсть на без конкурентнiй основi, як ринкову. За сукупнiсть ознак вона пiдходить пiд визначення iнвестицiйної вартостi (тобто вартостi для конкретного покупця), яка. згiдно з МСО - 2. вiдноситься до неринкової бази оцiнки. На користь цього припущення говорить i те, що у разi викупу земельної дiлянки власником наземних полiпшень, конкуренцiя мiжпродавцем та потенцiйними покупцями вiдсутнi зовсiм. Це повнiстю вiдповiдає визначенню обмеженого ринку (див. Пункт 5 Методики 1531). А якщо немає ринку, то немає i ринкової вартостi, останнiм часом усе бiльш актуальним стає продаж вакантних земельних юк з аукцiонних торгiв, якi. нiбито, формують iстинну ринкову вартiсть. Це теж омана, тим бiльше небезпечна в розумiннi керiвникiв мiсцевих, органiв влади, не знайомих iз тонкощами цiноутворення на землi; по перше, за таким критерiєм, як розумно гриватий перiод експозицiї дiлянки: а ринку, аукцiонна вартiсть не вiдповiдає визначенню ринкової вартостi, закордонний досвiд свiдчить, що для продажу типової земельної дiлянки по ринковiй вартостi необхiдно приблизно 6 мiсяцiв. Аукцiон, як правило, вводиться протягом одного мiсяця.
"критичної маси", є випадковими. Тому цiни продажу дiлянок також випадковi i не вiдповiдають загальному закону вартостi, який, як вiдомо, дiє по вiдношенню до конкретного товару на обмеженому ринку, а до сукупностi цього товару на вiдповiдному ринку в цiлому. Якщо орiєнтуватися на аукцiоннi як на ринковi, тим бiльше пiд тиском ззовнi. То бiльш - менш сформована система цiноутворення на первинному ринку може виявитися зруйнованою
ринкової вартостi. Така ситуацiя досить поширена i в принципi, передбачена мiжнародними стандартами оцiнки. Зокрема тут вiдзначається, що в деяких країнах можуть iснувати специфiчнi особливостi нацiонального законодавства, що регулює вiдносини власностi, процедурнi регламентацiї особливий i непорiвнянний з iншими країнами стан ринку нерухомостi i т. д.,цьому випадку застосування ринкової бази оцiнки допустимо, наче з сою i конкретною вказiвкою в звiтi всiх iстотних вiдхилень вiд стандартного визначення ринкової вартостi. Це необхiдно для однозначної iнтерпретацiї звiту про оцiнку i недопущення помилкової о тлумачення отриманих результатiв та сфери їх застосування юдячи пiдсумок зазначимо що при оцiнцi земельних дiлянок несiльськогосподарського призначення для цiлей без конкурентного або продажу з аукцiону варто оперувати поняттям оцiночнiсть як найбiльш нейтральною категорiєю, роботи оцiнки - огляд земельної дiлянки, збiр та обробка вихiдної iнформацiї розрахунки - здiйснювалися в травнi мiсяцi 2008 р. оцiнки - 27 травня 2008р.
Пiдходи до оцiнки земельної дiлянки загальнi принципи.
Вартiсть будь-якої земельної дiлянки визначається її унiкальнiстю, довговiчнiстю незмiннiстю мiсцеположення, вiдносною обмеженiстю позицiї на ринку нерухомостi, а також специфiчною кориснiстю конкретної земельної дiлянки: доступнiстю, рiвнем облаштування та характером її використання. - якi забезпечують власник) землi землекористувач) одержання додаткового доходу - земельної ренти. Саме можливiсть отримання цього доходу i справляється плата при передачi земельної дiлянки у власнiсть земельної дiлянки, вiдповiдно до Земельного кодексу України, визначається на пiдставi експертної грошової оцiнки.
Вiдповiдно до Методики експертної грошової оцiнки земельних дiлянок, затвердженої Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11 жовтня 2002 р. № 1531. експертна грошова оцiнка проводиться за такими методичними пiдходами: капiталiзацiя чиє гою операцiйного або рентного доходу (пряма i непряма): зiставлення цiн продажу подiбних земельних дiлянок: врахування ат на земельнi полiпшення: При проведеннi експертної грошової оцiнки земельної дiлянки використовуйся методичний пiдхiд, який забезпечується найбiльш повною iнформацiєю про об'єктi оцiнки.
Методичнi пiдходи експертної грошової оцiнки Експертна грошова оцiнка, на вiдмiну вiд грошової (нормативної) оцiнки, базується на принципах кон'юнктури ринку, найкращого i найбiльш ефективного використання, очiкуваних змiн та доданої прибутковостi землi. Визначення вартостi земельної дiлянки в рамках експертної грошової оцiнки забезпечується шляхом дотримання вимог спецiальних процедур, що вiдображають наступнi методичнi пiдходи: доходний (капiталiзацiя чистого доходу), ринковий (зiставлення цiн продажу подiбних земельних дiлянок), втратний (врахування витрат на спорудження об'єктiв нерухомого майна на земельнiй дiлянцi).
Методичний пiдхiд, що ґрунтується на капiталiзацiї операцiйного або ситного доходу (фактичного чи очiкуваного), передбачає визначення розмiру вартостi земельної дiлянки вiд її найбiльш ефективного використання з урахуванням встановлених обтяжень та обмежень щодо її використання. Цим пiдходом вартiсть земельної дiлянки визначається як вiдношення чистого операцiйного або рентного доходу до ставки капiталiзацiї за формулою:
До
Цкп = - ----.
Ск
Непряма капiталiзацiя ґрунтується на припущеннi про обмеженiсть та змiннiсть грошового потоку вiд використання земельної дiлянки протягом певного перiоду з наступним її продажем па ринку. При цьому вартiсть земельної дiлянки визначається як поточна вартiсть майбутнiх доходiв вiд її використання та продажу за формулою:
Доi
Цкн = Х - --------- - +Р;
(i + Ск)
де Цкн - вартiсть земельної дiлянки, визначена шляхом непрямої капiталiзацiї (у гривнях): Доi - очiкуваний рiчний чистий операцiйний рентний дохiд за 1-ї рiк (у гривнях); 1 - перiод (у роках), який враховується при непрямiй капiталiзацiї чистого операцiйного або рентного доходу:
Р - поточна вартiсть реверсiї (у гривнях): - сума; Х - сума.
капi гал. з урахуванням змiн у вартостi грошей.
Ставка капiталiзацiї для землi може бути визначена також як рiзниця мiж загальною ставкою капiталiзацiї для полiпшеної земельної дiлянки та нормою повернення капiталу з урахуванням питомої ваги вартостi земельних полiпшень.
Чистий рiчний операцiйний дохiд вiд забудованої земельної дiлянки розраховується як рiзниця мiж сумою вiдповiдних орендних платежiв, якi можуть бути отриманi протягом року, та операцiйних витрат, пов'язаних з утриманням га експлуатацiєю земельної дiлянки i її полiпшенням, що склалися на ринку.
До операцiйних витрат в обов'язковому порядку включаються витрати на управлiння нерухомiстю (якщо вони є), поточний ремонт, сплату земельного податку та iнших податкiв на нерухомiсть.
До операцiйних витрат не включаються експлуатацiйнi витрати та податки, пов'язанi з господарською дiяльнiстю, що провадиться в межах земельної дiлянки.
За методичним пiдходом, що ґрунтується на зiставленнi цiн продажу подiбних земельних дiлянок, вартiсть земельних дiлянок визначається на рiвнi цiн. якi склалися на ринку. При цьому вартiсть земельної дiлянки встановлюється шляхом внесення поправок до цiн продажу подiбних земельних дiлянок, що враховують вiдмiнностi в умовах угод та характеристиках, якi впливають на вартiсть.
Поправки визначаються на основi попарного порiвняння або статистичного аналiзу ринкових даних.
т
Цза = Ца + Х Цаj
j=i
де Цза - скоригована цiна продажу а-ї подiбної земельної дiлянки (у гривнях); Ца - фактична цiна продажу подiбної земельної дiлянки (у гривнях); т - кiлькiсть факторiв порiвняння: дельта Цаj - рiчниця (поправка) в цiнi (+. - ) пролажу а ї подiбної "смольної дiлянки стосовно земельної дiлянки, що оцiнюється, за j фактором порiвняння: X - сума.
За основу визначення вартостi земельних дiлянок шляхом зiставлення пiнпродаж) подiбних земельних дiлянок беруться цiни продаж тих дiлянок, якi i за факторами, що виливають на їх вартiсть, достатньою мiрою збiгаються здiлянкою, яка оцiнюється; Подiбними визначаються забудованi земельнi дiлянки, що мають: однакову функцiю використання землi i характер земельних полiпшень (будiвлi, споруди, багаторiчнi насадження водойми): спiльний район розташування: близькi фiзичнi характеристики (розмiр, конфiгурацiя, ухил поверхнi, стан ґрунтiв; режим ґрунтових вод та паводкiв. заболоченiсть, прояви небезпечних геологiчних процесiв, рiвень iнженерної пiдготовки, фiзичний стан об'єктiв нерухомого майна).
До факторiв, що виливають на вартiсть земельної дiлянки, належать: правовий режим земельної дiлянки: умови продажу та пов'язане з ним фiнансування: дата продажу (рiзниця в часi мiж операцiями з продажу, пов'язана i змiною ринкових цiп на нерухомiсть): особливостi мiсця розташування: фiзичнi характеристики земельної дiлянки та стан забудови: умови та обмеження щодо використання земельної дiлянки, методичний пiдхiд, що ґрунтується на врахуваннi витрат на земельнi полiпшення, використовується для оцiнки полiпшених земельних дiлянок, полiпшення яких передбачається, за умови найкращого та найбiльш ефективного їх використання (фактичного чи умовного).
За цим пiдходом вартiсть земельної дiлянки визначається як рiзниця мiж очiкуваним доходом вiд продажу полiпшеної дiлянки (чи капiталiзованим чистим операцiйним або рентним доходом вiд її використання) та витратами на земельнi полiпшення за формулою:
Цв - вартiсть земельної дiлянки, визначена шляхом урахування
витрати на земельнi полiпшення (у гривнях).
Для визначення поточної вартостi майбутнiх доходiв та витрат, якi нерiвномiрно розподiляються у часi, застосовується дисконтування вiдповiдних грошових потокiв.
Для полiпшеної земельної дiлянки вартiсть землi може бути визначена шляхом встановлення характерного спiввiдношення мiж ринковою вартiстю землi та земельних полiпшень у районi розташування об'єкта оцiнки. Вартiсть землi може бути вiд'ємною величиною у випадках, коли сума витрат на лiквiдацiю непридатних для використання будiвель або екологiчно небезпечних об'єктiв, розмiщених у їх межах, перевищує вартiсть будованої земельної дiлянки. Об'єктом оцiнки є земельна дiлянка, надана ПП Лебединi О. М. i призначена для будiвництва та обслуговування лазнi. Земельна дiлянка розташована: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подiльський, вул. Суворова,19 а Грошова оцiнка м. Кам'янець-Подiльський виконана ТОВ ЕКФ „Власна Справа” на замовлення Управлiння земельних ресурсiв Хмельницької областi та Кам'янець - Подiльського мiськвиконкому згiдно договору №14-05/08 вiд 12. 05. 2008 р. Затверджена Рiшенням Кам'янець - Подiльської мiської ради № 43 вiд 20. 02. 2004 року.
Грошова оцiнка всiєї земельної дiлянки, виконана Кам'янець - Подiльським мiським управлiнням земельних ресурсiв i становить 149625,77 грн., що в розрахунку на 1 кв. м. 75,52 гри. Довiдка про грошову оцiнку наведена в додатку.
Згiдно з грошовою оцiнкою, яка затверджена рiшенням дев’ятнадцятої сесiї 4 скликання Кам’янець - Подiльської мiської ради вiд 20. 02. 2004 р. № 43. Про плату за землю в м. Кам’янець - Подiльському, запроектована до вiдведення земельна дiлянка входить в 16 економiко - планувальну зону. Грошова оцiнка всiєї земельної дiлянки становить 149625,77 грн. на 27. 05. 2008р.
6. Виготовлення державного акту
Інструкцiя про порядок складання, видачi, реєстрацiї i зберiгання державних актiв на право власностi на земельну дiлянку i право постiйного користування земельною дiлянкою та договорiв оренди землi (назва в редакцiї наказу Державного комiтету України по земельних ресурсах вiд 23. 08. 2001 р. N 144)
(Слова "державний акт на право приватної власностi на землю", "державний акт на право колективної власностi на землю", "договорiв на право тимчасового користування землею (в тому числi на умовах оренди)" вилучено; слова "державний акт на право власностi на землю" замiнено на слова "державний акт на право власностi на земельну дiлянку" та слова "державний акт на право постiйного користування землею" замiнено на слова "державний акт на право постiйного користування земельною дiлянкою" у вiдповiдних вiдмiнках згiдно з наказом Державного комiтету України по земельних ресурсах вiд 2 липня 2003 року N 174)
1. 1 Право власностi на землю i право постiйного користування землею посвiдчується державним актом:
абзац пункту 1. 1 вилучено
на право власностi на земельну дiлянку;
на право постiйного користування земельною дiлянкою.
Форми державного акта на право власностi на земельну дiлянку та державного акта на право постiйного користування земельною дiлянкою, затвердженi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 2 квiтня 2002 року N449.
України по земельних ресурсах вiд 02. 07. 2003 р. N 174)
Право оренди землi - оформляється договором згiдно iз Законом України оренду землi"
Державний акт на право власностi на земельну дiлянку та державний акт "право постiйного користування земельною дiлянкою видається на пiдставi рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України, обласної, районної, Київської i Севастопольської мiських, мiської, селищної, сiльської ради, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласної, районної Київської i Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй (пункт 1. 4 iз змiнами, внесеними згiдно з наказом Державного комiтету України по земельних ресурсах вiд 29. 02. 2000 р. N 27, в редакцiї наказу Державного комiтету України по земельних ресурсах вiд 29. 12. 2003 р. N 322).
Договiр оренди землi на земельну дiлянку, що перебуває у державнiй або нiй власностi, укладається мiж вiдповiдною державною iнстанцiєю, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, Кабiнетом мiнiстрiв України у межах їх повноважень або органом мiсцевого самоврядування: сiльською, селищною, мiською радами та особою, яка бажає одержати земельну дiлянку в оренду.
Державний акт на право власностi на земельну дiлянку Серiя ЯГ №974345, акт зареєстровано в Книзi записiв реєстрацiї державних актiв на право власностi на землю та право постiйного користування землею, договорiв оренди землi за №010814400419, Кадастровий номер земельної дiлянки 6810400000: 16: 001: 0015, державний акт виданий 29. 12. 2008р. Складання державного акта на право власностi на земельну дiлянку проводиться пiсля перенесення в натуру (на мiсцевiсть) меж земельної дiлянки та закрiплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом вiдведення цiєї дiлянки.
проведення землевпорядних робiт, або територiальнi органи земельних ресурсiв.
Технiчна документацiя зi складання державних актiв на право власностi земельну дiлянку розробляється у двох примiрниках. Перший (з матерiалами польових вимiрювань i обчислень) зберiгається в районних (мiських) вiддiлах управлiннях) земельних ресурсiв Держкомзему України, другий - у виконавця робiт.
Роботи зi складання державного акта на право власностi на земельну дiлянку або на право постiйного користування земельною дiлянкою виконуються в такiй послiдовностi:
пiдготовчi роботи;
встановлення (вiдновлення) в натурi (на мiсцевостi) меж земельної дiлянки та меж обмежень на використання земельної дiлянки;
складання кадастрового плану земельної дiлянки;
заповнення бланка державного акта. л абзац шостий пункту
Пiдготовчi роботи включають:
пiдготовку виписки з рiшення вiдповiдної ради або державної адмiнiстрацiї про передачу у власнiсть або надання у постiйне користування земельної дiлянки;
аналiз договору купiвлi-продажу земельної дiлянки або iншого правовстановлюючого документа, що посвiдчує перехiд права власностi на землю;
аналiз матерiалiв проекту вiдведення земельної дiлянки; пiдготовка виписки з земельно-облiкових документiв про площу земельної
аналiз висновку органу у справах будiвництва i архiтектури про наявнi обмеження на використання земельної дiлянки;
пiдбiр планово-картографiчних матерiалiв та збирання iнформацiї про опорну геодезичну мережу;
Межi земельних дiлянок, що передаються або надаються у власнiсть чи у користування, вiдновлюються або переносяться в натуру
Кадастровий план земельної дiлянки складається в масштабi, який забезпечує чiтке зображення всiх елементiв i написiв. На план наносяться:
межi земельної дiлянки з описом сумiжних землевласникiв i землекористувачiв;
поворотнi точки меж земельної дiлянки;
лiнiйнi промiри мiж точками по межах земельної дiлянки; абзац
межi будинкiв i споруд, розташованих на земельнiй дiлянцi;
межi угiдь та зон обмежень щодо використання земельної дiлянки.
До державного акта на право власностi на земельну дiлянку, що видається товариствам всiх видiв або спiввласникам, обов'язково додається затверджений список членiв даного товариства або спiввласникiв.
3. Порядок видачi державних актiв та реєстрацiї
Державна реєстрацiя державних актiв на право власностi на земельну дiлянку, на право постiйного користування земельною дiлянкою, договорiв орендиземлi здiйснюється структурними пiдроздiлами Центру державного земельного кадастру при Держкомземi України.
цього документа.
Рацiональне використання i охорона природних ресурсiв важлива природнича - наукова i соцiально - економiчна проблема. її багатоаспектний характер вимагає системної орiєнтацiї яку дослiдженнi складних процесiв, так i у вирiшеннi практичних задач з органiзацiї ефективного i комплексного використання природних ресурсiв.
В управлiннi земельними ресурсами важливе мiсце вiдводиться монiторингу земель.
Монiторинг земель - (згiдно з ст. 95 Земельного кодексу України) - це система спостереження за станом земельного фонду, в тому числi земель, розташованих в зонах радiоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення змiн, їх оцiнки, вiдведення й лiквiдацiї наслiдкiв негативних процесiв.
Основним завданням монiторингу земель є формування i пiдтримання на сучасному рiвнi системи iнформацiї про стан земельних ресурсiв, залучених в господарське або iнше використання на певнiй територiї, а саме про змiни в станi земель, що викликанi антропогенними дiями. В системi монiторингу розрiзняються три рiвнi:
санiтарно-токсичний;
екологiчний;
бiосферний.
Вiдповiдно до Положення про, монiторинг земель, об'єктом монiторингу є весь земельний фонд незалежно вiд форми власностi. В залежностi вiд охоплення територiї здiйснюється:
глобальний;
нацiональний; - регiональний;
локальний монiторинг.
8. Технiка безпеки
Аналiз iснуючого стану охорони працi та цивiльної оборони
людини в процесi працi.
Головною метою охорони працi є створення на кожному робочому мiсцi безпечних умов працi, умов безпечної експлуатацiї обладнання, зменшення, або повна нейтралiзацiя дiї шкiдливих i небезпечних виробничих факторiв на органiзм людини i, як наслiдок значення виробничого травматизму та професiйних захворювань.
Верховна рада України 17 грудня 2002 року прийняла Закону країни "Про охорону працi", який має велике соцiально-економiчне значення, оскiльки торкається життєвих iнтересiв майже ЗО мiльйонiв громадян України.
виконується польових умовах, на вiдкритiй, в багатьох випадках, на незнайомiй, вiддаленiй, пересiченiй мiсцевостi. Шкiдливi, для здоров'я працiвникiв фактори присутнi i при виконаннi камеральних робiт.
Розробленим Проектом формування i органiзацiї територiї; сiльськогосподарських пiдприємств на територiї сiльської ради, передбачено
суттєвих змiн в розмiри та форми полiв, а це тягне за собою
у неминуче виконання польових землевпорядних робiт, якi будуть виконуватись спецiалiстами землевпорядниками. Необхiдним є забезпечення розробки заходiв з охорони працi. Але перш за все проаналiзуємо Існуючий стан охорони працi в господарствi, на базi якого будуть виконуватися названi роботи.
У ТзОВ створена та функцiонує служба охорони працi. Адмiнiстрацiєю господарства затверджене Положення про службу охорони працi в господарствi, яким визначено умови комплектацiї служби, її завдання, функцiї, права та вiдповiдальнiсть.
Раз в три роки поновлюється наказ про органiзацiю охорони працi (останнiй виданий в березнi 2003 року). Цим наказом призначено вiдповiдальних за охорону працi в структурних пiдроздiлах, створено комiсiї (ситуацiйна, з охорони працi), створена система оперативного контролю за охороною працi, визначенi ступенi контролю, визначенi уповноваженi трудового колективу з охорони працi, призначено вiдповiдальних за проведення iнструктажiв.
з питань хорони працi, загальнi правила безпечної поведiнки на робочому мiсцi, законодавчi акти в галузi охорони працi. Ведеться первинна документацiя з охорони працi, до її складу входять такi документи: наказ про органiзацiю рони працi; посадовi iнструкцiї по професiях та по видах робiт; журнали первинного iнструктажу та повторного iнструктажу; матерiали проведення та околи навчань працiвникiв; протоколи засiдання комiсiї з охорони працi; плани роботи поточнi, оперативнi та перспективнi; комплекснi заходи з покращення охорони працi; приписи по охоронi працi та iн.
В кожному виробничому пiдроздiлi (тваринницька ферма, машинно-орний парк, тiк) обладнанi кутки з охорони працi, в яких вивiшенi iнструкцiї з безпеки працi та протипожежної безпеки при виконаннi видiв робiт. Крiм куткiв з охорони працi на виробничих дiлах обладнанi санiтарно - побутовi примiщення.
Працiвники професiй з небезпечними умовами працi (тваринники, механiзатори та iн) забезпечуються харчуванням, це стосується i роботи в польових умовах. Медогляди працiвникiв господарства проводяться щорiчно. Перед прийомом на роботу з працiвниками проводиться навчання з охорони працi та вступний iнструктаж. Повторнi iнструктажi та навчання проводяться в середньому раз на два роки.
Незадовiльний стан в господарствi з видiленням коштiв на заходи, щодо покращення умов працi. Таких коштiв повинно видiлятися в середньому в розмiрi 2% вiд прибутку пiдприємства, а видiляється приблизно 1,5 тис. грн. в рiк. Цi кошти витрачаються тiльки на спецхарчування, а протипожежнi витрати та на придбання спецодягу, за останнi три роки дорiвнюють нулю. За таких умов не виконується колективний договiр i це значно погiршує умови працi i побуту працiвникiв господарства.
Незважаючи на таке фiнансування охорони працi, за останнi три роки в господарствi не було жодного випадку виробничого травматизму.
Топографо-геодезичнi та землевпоряднi роботи, в основному, роздiляються на два види: польовi та камеральнi. Кожен з цих видiв робiт при iснуючiй технологiї проведення землевпорядних робiт має свої специфiчнi умови працi.
Запроектоване розмiщення мережi польових дорiг забезпечить
економiчнiсть транспортних робiт i виключає можливiсть
шкiдливих для органiзму людини факторiв (запиленiсть,
шум, вiбрацiя).
При проведеннi поточних iнструктажiв з загальних питань охорони працi потрiбно проводити iнструктажi i з пожежної безпеки.
При здiйсненi камеральних робiт для запобiгання потрiбно слiдкувати справнiстю електрообладнання, недопущення його перегрiвання, забезпечення безпечної вiддалi вiд електроприладiв матерiалiв, що мають властивiсть легко загорятися (карти, плани, фотокопiї, журнали та iн).
Дуже важливим елементом охорони працi є дотримання гiгiєни працi
виробничої санiтарiї при проведеннi польових землевпорядних робiт.
Важливим елементом забезпечення гiгiєни працi є правильна органiзацiя режиму харчування та приготування їжi. Перед початком польових робiт необхiдно провести iнструктаж працiвникiв на предмет надання першої медичної допомоги при нещасних випадках.
Захист населення у надзвичайних ситуацiях
Актуальнiсть проблеми природно-техногенної безпеки населення України i її територiї в останнi роки обумовлена тривожною тенденцiєю зростання числа небезпечних природних явищ, промислових аварiй та катастроф, якi призводять до значних матерiальних втрат, пошкодження здоров'я та загибелi людей. У зв'язку з цим зростає роль цивiльного захисту Заселення вiд наслiдкiв надзвичайних ситуацiй рiзного походження. Основним завданням цивiльної оборони є захист населення при, виникненнi надзвичайних ситуацiй мирного i воєнного часу.
"Про цивiльну оборону" та ряду iнших нормативно-правових актiв.
Вiдповiдно до цих документiв органи мiсцевого самоврядування в межах своїх повноважень забезпечують вирiшення питань цивiльної оборони здiйснення заходiв щодо захисту населення i мiсцевостi пiд час надзвичайних ситуацiй (НС) рiзного походження.
Висновок
Одним iз головних питань здiйснення земельної реформи є вiдведення земельної дiлянки.
Даний дипломний проект розглядає питання вiдведення земельної дiлянки в оренду з правом викупу приватному пiдприємцю Лебедини О. М. по вул. Суворова 0,0582га для будiвництва та обслуговування лазнi.
виготовлення державного акту на право постiйного користування землею;
перенесення проекту в натуру.
В проектi наданi такi графiчнi матерiали:
1 План розмiщення земельної дiлянки.
2. Проект вiдведення земельної дiлянки.
3 Грошова оцiнка м. Кам’янець - Подiльський.
4 Схема перенесення проекту в натуру.
У всiх роздiлах наданi всi необхiднi законодавчi акти на розрахованi данi для виносу проекту в натуру.
Список використаної лiтератури
1. І. Дехтяренко Ю., Драпiковський О. Регулювання земельних вiдносин в мiстi. - К.: Основи, 1997. - 128с.
2. Земельний кодекс України - 2001.
3. Конституцiя України: Прийнята на п'ятiй сесiї Верховної Ради України 28 червня 1996р. - К.: Україна, 1996. - 54с. 4. Практичний посiбник iз питань землекористування i землеволодiння в межах мiста Кам'янець-Подiльський / Кравчук В.І., Лотоцький В.І. - Кам'янець-Подiльський: Абетка-НОВА, 2003. - 64с. 5. Солярчук Д.І., Сохнич А. Я. Прогнозування в системi управлiння земельними ресурсами // Вiсник ЛДАУ: Землевпорядкування i земельний кадастр - Львiв: ЛДАУ, 2002. - №5. - с. 183-189. 6. Стандарт пiдприємства. Дипломнi i курсовi проекти (роботи). Загальнi вимоги до оформлення. СТП 186-1-99: Львiв, держ. агроунiверситет, 1999. - 26 с. 7. Третяк А. М. Основи державного регулювання використання i охорони земель: Чернiвцi, 1994. - 56 с. 8. Солярчук Д.І., Солярчук Ю. Д. Проблеми використання та охорони земельних ресурсiв України на сучасному етапi // Вiсник ЛДАУ: Землевпорядкування i земельний кадастр - Львiв: ЛДАУ, 2002. - №5. - с. 65-69. 9. Сохнич А. Я. Методологiчнi основи оптимiзацiї охорони природи i землекористування // Землевпорядний вiсник. - 1999. - №3. - С. 4-11.
| 
