Органiзацiя, нормування та оплата працi на вирощуваннi картоплi
Органiзацiя, нормування та оплата працi на вирощуваннiкартоплi
Змiст.
Вступ. 3
1. Органiзацiйно-економiчна характеристика «Агрофiрми „Київська“». Значення вирощування картоплi в економiцi пiдприємства
2. Органiзацiя працi на вирощуваннi картоплi в «Агрофiрмi „Київська“»
2. 2 Органiзацiя основних трудових процесiв на вирощуваннi картоплi в «Агрофiрмi „Київська“»
2. 3 Органiзацiя, оснащення та обслуговування робочих мiсць в «Агрофiрмi „Київська“»
3. 2 Розрахунок та обґрунтування нормативiв i норм працi
Висновки i пропозицiї
Список використаних лiтературних джерел
Додатки
Додаток 1
Додаток 2.
Темою обраною для розгляду в данiй роботi є органiзацiя, нормування та оплата працi на вирощуваннi картоплi. У сiльському господарствi, як i в бiльшостi галузей народного господарства, норма працi виступає у видi норм часу, норм виробiтку, норм обслуговування i норм чисельностi. Поряд з цим повиннi розроблятися i затверджуватися норми виробництва продукцiї на працiвника, виходячи з яких i встановлюються розцiнки за продукцiю. Особливiсть нормування працi в сiльському господарствi обумовлена специфiкою сiльськогосподарського виробництва, тому що тут великий розрив у часi мiж моментом вкладення працi й одержанням продукцiї.
застосовуються технiчно обґрунтованi мiжгалузевi i галузевi, єдинi i мiсцевi норми виробiтку (виробництва, часу, обслуговування). Перелiк цих норм систематично переглядається Республiканським нормативно-дослiдницьким центром у сiльському господарствi i затверджується в мiнiстерствi. Усi зазначенi норми встановленi виходячи з вартостi робочого дня.
Конкретнi норми виробiтку (обслуговування) розробляються в сiльськогосподарськiй органiзацiї за узгодженням з комiтетом профспiлки на пiдставi технiчно обґрунтованих норм виробiтку з урахуванням резервiв пiдвищення продуктивностi працi, повного використання технiки, ступеня механiзацiї виробничих процесiв, виду тварин i досягнутого рiвня продуктивностi. Вiдхилення допускаються у випадках, коли конкретнi виробничi умови не вiдповiдають тим, для яких установлена технiчно обґрунтована норма.
Дана тематика цiкавить багатьох науковцiв, на основi їх праць i написана дана курсова робота. Основним джерелом для написання роботи служить нормативно-законодавча база України, що регулює взаємовiдносини керiвникiв i найманих спiвробiтникiв, перш за все це Конституцiя України, Закон України “Про заробiтну плату”, Кодекс Законiв “Про працю”, Закон України “Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство”. Теоретичнi засади написання представленої роботи почерпнутi з наступних лiтературних джерел - Попов Н. А. Органiзацiя сiльськогосподарського виробництва, Чураков В. Я. Науковi основи оцiнки трудових ресурсiв в АПК, Шапиро Б. М. Органiзацiя працi в сiльському господарствi, Кобець Е. А., Корсаков М. Н. Органiзацiя, нормування й оплата працi на пiдприємствах галузi та iншi.
1.
Органiзацiйно-економiчна характеристика «Агрофiрми „Київська“». Значення вирощування картоплi в економiцi пiдприємства
Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Агрофiрма „Київська“» — багатопрофiльне господарство, спецiалiсти якого працюють як у рослинництвi, так i в тваринництвi. Пiдприємство розташовано в Київськiй областi Макарiвського району в селищi Маковище. Родючi ґрунти, багатi традицiї землеробства, сприятливий клiмат, освiдченнi та працьовитi люди – все це є пiдґрунтям для того, щоб «Агрофiрма „Київська“» займала прiоритетне мiсце в економiцi, задовольняючи потреби населення в якiсних i доступних продуктах харчування, забезпечував достойний рiвень життя селянам.
Починаючи з 1997 року основною спецiалiзацiєю господарства було вирощування насiннєвої картоплi. Пiдприємство розпочало спiвпрацю з «Миронiвським хлiбопродуктом» у 2002 роцi. З того часу пiдприємство було повнiстю модернiзоване, а з часом — було розширено напрямки його дiяльностi: окрiм рослинництва «Агрофiрма „Київська“» почала займатися вирощуванням племiнної великої рогатої худоби й у 2004 роцi отримала статус племiнного репродуктора. Пiдприємство було повнiстю придбане «Миронiвським хлiбопродуктом» у 2006 роцi.
картоплi української, нiмецької та голландської селекцiї. Вирощують також елiтну картоплю, використовуючи досягнення сучасних технологiй. Загалом пiд вирощування цiєї культури зайнято до 400 га, на яких щороку збирають близько 12 тис. тонн врожаю.
Крiм того, господарство займається розведенням племiнних порiд великої рогатої худоби, а саме: української м’ясної, симентальської, герефордської, чорно-рябої молочної, п’ємонтезької порiд, а також має статус племiнного заводу з розведення ВРХ таких порiд, як шароле, абердин-ангуської та лiмузин. Саме в цьому господарствi розводять бикiв абердино-ангуської породи, якi потiм вiдправляються на вирощування в «Дружбу народiв» i з яких виробляють яловичину пiд ТМ «Сертифiкований Ангус». Потужностi господарства iз вирощування ВРХ — близько 1 тис. голiв молодняку. З метою постiйного вдосконалення iснуючих та виведення нових порiд тварин i сортiв сiльськогосподарських культур ТОВ «Агрофiрма „Київська“» активно i плiдно спiвпрацює з вiтчизняними й зарубiжними науково-дослiдними та навчальними установами.
На сьогоднiшнiй день в господарствi працює близько 415 працiвникiв.
2. Органiзацiя працi на вирощуваннi картоплi в «Агрофiрмi „Київська“»
2. 1
Трудовий колектив
«Агрофiрми „Київська“» та iснуючi в ньому форми подiлу i кооперацiї працi
Розглядаючи подiл працi в «Агрофiрмi „Київська“», варто видiлити наступнi основнi його види:
2) подiл працi мiж групами робiтникiв по ознацi технологiчної однорiдностi виконуваних ними робiт — професiйний подiл працi;
3) подiл працi мiж групами робiтникiв в залежностi вiд складностi виконуваних ними робiт — квалiфiкацiйний подiл працi.
Слiд зазначити, що подiл працi, означаючи одночасне спiвiснування рiзних видiв трудової дiяльностi, вiдiграє важливу роль у розвитку органiзацiї виробництва i працi: по-перше, вiн є необхiдною передумовою процесу виробництва i умовою пiдвищення продуктивностi працi; по-друге, сприяє спецiалiзацiї виробничих процесiв i удосконалюванню трудових навичок працiвникiв, що беруть участь у них.
Іншим напрямком функцiонального подiлу працi є подiл працiвникiв на основних i допомiжних. Першi з них безпосередньо беруть участь у вирощуваннi продукцiї, iншi особистої участi в здiйсненнi технологiчного процесу не приймають, але створюють необхiднi умови для безперебiйної й ефективної роботи основних робiтникiв.
Особливим видом подiлу працi в «Агрофiрмi „Київська“» є його професiйний подiл, що розвивається в залежностi вiд застосовуваних знарядь працi, предметiв працi, технологiї виробництва. Спостереження показують, що змiни в професiйному подiлi працi характеризуються ростом абсолютного числа i питомої ваги професiй механiзованої працi, скороченням числа вузьких професiй i спецiальностей, збiльшенням чисельностi професiй широкого профiлю.
Наступним видом подiлу працi є квалiфiкацiйний подiл працi в залежностi вiд складностi робiт. Воно має найтiснiший зв'язок з пiдвищенням культурно-технiчного рiвня працiвникiв, що ведуть до скорочення частки малоквалiфiкованої працi в народному господарствi.
Квалiфiкацiйнi розходження мiж групами працiвникiв об'єктивно обумовленi рiзною складнiстю виконуваних робiт. Працiвники однiєї i тiєї ж професiї або спецiальностi можуть мати рiзнi знання, умiння працювати i виробничий досвiд. Усе це виражається в квалiфiкацiї — якостi роботи i лежить в основi розподiлу працiвникiв по групах квалiфiкацiї — розрядам, категорiям, класам i т. п.
З подiлом працi у виробництвi сiльськогосподарської продукцiї нерозривно зв'язана його кооперацiя. Це двi сторони єдиного процесу працi в його суспiльнiй формi.
Існування роздiленої працi об'єктивно вимагає встановлення визначених спiввiдношень i взаємодiї мiж видами працi. Без цього виробництво неможливе. Кооперацiя працi в «Агрофiрмi „Київська“» здiйснюється в рiзних формах у залежностi вiд конкретних виробничих умов. На це впливають особливостi технологiй, ступiнь розчленовування виробничих процесiв i багато iнших факторiв, включаючи органiзацiйно-економiчнi i соцiальнi. Так, кооперування працi вiдбувається при iндивiдуальному виконаннi роботи на окремих робочих мiсцях, при сполученнi трудових функцiй i спецiальностей, при колективнiй роботi. В «Агрофiрмi „Київська“» iснує колективна кооперацiя, де на ведуче мiсце серед колективних форм органiзацiї сучасної працi господарська практика висунула виробничi бригади, груповi форми органiзацiї працi.
У загальному видi бригада являє собою групу працiвникiв, що спiльно здiйснюють виробничий процес або окрему його частину i колективно вiдповiдають за результати своєї роботи. Для створення бригад необхiднi вiдповiднi матерiально-технiчнi й органiзацiйнi передумови, зв'язанi або з неможливiстю розподiлу загальної роботи мiж окремими виконавцями, або з необхiднiстю забезпечення чiткої взаємодiї мiж основними i допомiжними працiвниками для досягнення бiльш високого результату в працi, або з труднощами точного визначення обов'язкiв i обсягу роботи окремих працiвникiв при вiдсутностi в них постiйних робочих мiсць. Обов'язковими умовами бригадної органiзацiї працi є наявнiсть виробничого зв'язку мiж працiвниками в процесi працi i загальної мети виконуваних робiт.
Основними видами бригадної органiзацiї працi є спецiалiзованi i комплекснi бригади. Спецiалiзованi бригади часто називають професiйними, оскiльки вони, як правило, складаються з працiвникiв однiєї професiї i виконують однорiднi технологiчнi процеси. На вiдмiну вiд них комплекснi бригади включають працiвникiв рiзних професiй, що виконують комплекс взаємозалежних, технологiчно рiзнорiдних робiт. Кожному членовi такої групи доручається виконання визначеної роботи, що вiдповiдає його квалiфiкацiї. Але строгого подiлу працi тут немає, працiвники можуть залучатися до виконання iнших робiт, що входять у загальний комплекс виробничого завдання.
2. 2
Органiзацiя основних трудових процесiв на вирощуваннi картоплi в «Агрофiрмi „Київська“»
1) обробiток ґрунту;
2) удобрення ґрунту;
3) садiння i догляд за насадженним;
4) вбирання врожаю.
Глибока зяблева оранка створює сприятливi умови для розвитку бульб. Тому її проводять на повну глибину орного шару з попереднiм лущенням стернi, якщо це поле картоплi розмiщують пiсля зернових (на чорноземах глибина оранки становить 27-30 см). При неглибокiй оранцi ускладнюється пiдгортання картоплi, що призводить до утворення дрiбних бульб, якi залягають близько до поверхнi ґрунту. У господарствах, де картоплю саджають улiтку, навеснi ґрунт розпушують на глибину 20-22 см i обробляють, як чорний пар.
Основною метою обробiтку ґрунту пiд картоплю є створення розпушеного шару, в якому б вiльно поширювалася коренева система рослини i сформувалася бульба. Оптимальною вважається об’ємна маса орного шару на суглинкових ґрунтах 1,2 г/см3, на пiщаних 1,3 — 1,4 г/см3. Щоб досягти таких показникiв, необхiдно виконати такi операцiї: лущення стернi, оранку та передсадивну пiдготовку.
Лущення повинне забезпечувати належну глибину розпушення, повноту пiдрiзання i подрiбнення бур’янiв, достатнє загортання пiсляжнивних решток та вирiвнювання поверхнi поля. Проводять його вiдразу пiсля збирання зернових культур на глибину 6-8 см для знищення багаторiчних кореневих i коренепаросткових бур’янiв глибину лущення збiльшують до 12-15 см. Дисковi лущильники типу ЛДГ забезпечують порiвняно задовiльну якiсть роботи при достатньому зволоженнi на ґрунтах легкого механiчного складу. Кращi результати в боротьбi з кореневидними та коренепаростковими бур’янами дає лущення стернi. У боротьбi з бур’янами на посiвах картоплi можна застосовувати гербiциди (табл. 5. 19).
Висока ефективнiсть гербiцидiв досягається при дотриманнi таких вимог: ретельна розробка поверхневого шару ґрунту до дрiбногрудкуватого стану; належна глибина загортання бульб при садiннi; вибiр препарату з урахуванням видового складу i фази розвитку бур’янiв. Обробiток чорноземних ґрунтiв у Лiсостепу має свої особливостi, їх необхiдно орати на зяб. Як правило, навеснi такi ґрунти дозрiвають повiльно, що затягує строки їх пiдготовки i садiння картоплi. Крiм того, обробiток "неспiлого" ґрунту призводить до рiзкого погiршення його фiзичних властивостей, утворення брил i грудок, що унеможливлює застосування комбайнiв на збираннi. Щоб уникнути цього, в Лiсостепу на чорноземних ґрунтах всi операцiї з внесення добрив i пiдготовки ґрунту потрiбно проводити з осенi. У цiй зонi особливо велике значення має нагромадження та збереження вологи в ґрунтi, тому зяблева оранка є обов’язковим агротехнiчним прийомом. Широкого застосування набуло садiння картоплi в попередньо сформованi гребенi. Нарiзують їх висотою 16 — 18 см культиваторами КРН-4,2 i КОР-4,2. Детальнiше розглянемо роботу культиватора КРН-4,2. На культиватор закрiплюють сiм лап-пiдгортачiв. Крайнi пiдгортачi (маркери) встановлюють на глибину 5-6 см. Перший прохiд роблять по вiтцi. Надалi тракторист водить трактор по крайнiй борознi i нарiзує за кожний прохiд чотири гребенi, а три пiдгортачi йдуть повторно по нарiзаних гребенях. При такiй пiдготовцi вiдсутнi стиковi мiжряддя. На чорноземних ґрунтах нарiзку гребенiв бажано проводити з осенi пiсля зяблевої оранки висотою 18-20 см.
Застосування добрив пiд картоплю — необхiдна умова отримання сталих i високих урожаїв. Особливу цiннiсть для пiдвищення врожаю картоплi становлять органiчнi добрива, тому що поряд iз забезпеченням рослин елементами живлення вони пiдвищують бiологiчну активнiсть ґрунту, сприяючи полiпшенню його фiзичного стан. З урожаєм 10 т/га картопля виносить iз ґрунту 50 кг азоту, 20 кг фосфору i 100 кг калiю. Слiд зазначити, що коренева система картоплi засвоює з ґрунту калiю бiльше за iншi культури. Тому при вирощуваннi її на пiщаних i торф'яних ґрунтах, якi мiстять дуже мало калiю, потрiбно вносити пiдвищенi дози калiйних добрив (орiєнтовними дозами мiнеральних добрив на запланований врожай 20 т/га є N100-140, Р50-90, К120-180). Пiд картоплю використовують рiзнi органiчнi добрива — гнiй, торфогнiй, компости, зеленi добрива. Внесення гною (20-30 т/га) пiд картоплю пiдвищує вмiст крохмалю в бульбах та значно збiльшує урожай.
картоплi та однiєю з основних умов реалiзацiї iнтенсивної технологiї. Садити картоплю починають тодi, коли температура ґрунту на глибинi 10 см досягне 8-10'С. Садiння бульб у попередньо нарiзанi гребенi найбiльш ефективне в ґрунтах з неглибоким вмiстом гумусу. Це пов'язано з тим, що гребiнь створює сприятливi умови для розвитку i ґрунтового живлення рослин картоплi. Догляд за картоплею полягає в розпушуваннi ґрунту в мiжряддях, кiлькiсть яких залежить вiд клiматичних умов конкретного року. Захист насаджень картоплi вiд хвороб та шкiдникiв залежить вiд фiтосанiтарного стану ґрунту та рослин. Кiлькiсть обробок вiд колорадського жука та фiтофтори значною мiрою залежить вiд ступеня поширення хвороби та жукiв. Для ефективного хiмiчного захисту iснує цiлий ряд рiзноманiтних препаратiв, якi, з урахуванням зональних та мiсцевих особливостей, згубно дiють на суто специфiчнi хвороби, шкiдники та бур'яни.
Залежно вiд призначення картоплю збирають у рiзнi строки. Столовi раннi сорти для лiтнього споживання збирають до настання повної стиглостi. Картоплю, вирощену на зайнятих парах, збирають на 8-10 днiв ранiше, щоб мати змогу пiдготувати ґрунт для сiвби озимих. Пiзньостиглi сорти картоплi потрiбно збирати до настання осiннiх приморозкiв (ранiше повної стиглостi).
Двоурожайна культура картоплi застосовується як захiд послаблення впливу вiрусного ураження та прискореного розмноження насiнного безвiрусного садивного матерiалу в пiвденних областях України. Кращi результати одержують, використовуючи для цього ранньостиглi сорти.
Метод полягає в тому, щоб спочатку одержати раннiй врожай картоплi при весняних строках садiння прогрiтими бульбами. Збирають його в кiнцi червня, вiдразу пiсля цвiтiння, коли бульби ще молодi.
Викопанi бульби без спецiальної пiдготовки, перебуваючи в станi бiологiчного спокою, пiсля пересаджування не проростають. Щоб вивести їх iз стану спокою, проводять спецiальну пiдготовку. Великi бульби рiжуть на 2-3 частини, а дрiбнi надрiзають частково, пiдготовленi бульби замочують у розчинi стимулюючих проростання речовин протягом 30 хвилин. Робочий розчин складається з двох компонентiв: 2-процентної тiосечовини (200 г/10 л води) i 0,0002-процентного гiберелiну (20 мг/10 л води). Можна використовувати бiльш складний багатокомпонентний розчин: 1-процентну тiосечовину (100 г/10 л води), 1-процентний роданистий калiй (100 г/10 л води), 0,0005-процентний гiберелiн (50 мг/10 л води), 0,002-процентну янтарну кислоту (200 мг/10 л води). У такому розчинi бульби замочують лише на 2-3 сек., i цю операцiю можна поєднати з висаджуванням бульб картоплi саджалками.
Ґрунт до садiння ретельно розпушують, поливають, а бульби висаджують гребеневим способом на глибину 6-8 см. Паростки починають вiдростати на 5-6-й день пiсля садiння. Вологiсть ґрунту в цей перiод пiдтримують на рiвнi 70- 75% НВ, в наступний перiод — 80-95% НВ. Подальший догляд i збирання врожаю проводять за загальноприйнятою схемою.
2. 3
Органiзацiя, оснащення та обслуговування робочих мiсць в «Агрофiрмi „Київська“»
Особливiстю органiзацiї робочих мiсць в сiльському господарствi полягає в тому, що бiльшiсть членiв трудового колективу працює за межами будiвель, на свiжому повiтрi. А отже доцiльним буде розглянути органiзацiя робочих мiсць працiвникiв основного виробництва i адмiнiстративного апарату. Для визначення умов працi робiтникiв основного виробництва слiд розглянути основнi складовi трудового процесу.
В основних картоплесiючих зонах, в яких знаходиться «Агрофiрма „Київська“» картоплю висаджують гребеневим способом, що дає змогу здiйснювати догляд за посiвами до появи сходiв, не ущiльнюючи ґрунт в гребенях, де розмiщенi бульби. Гребенева поверхня навеснi краще прогрiвається, менше ущiльнюється опадами, сприяє полiпшенню газообмiну в ґрунтi, завдяки чому створюються оптимальнi умови для рослин ще на початку вегетацiї. При цьому способi оптимальна висота гребенiв 10-12 см, при площi поперечного перерiзу 400-450 см3. Основними машинами для садiння картоплi цим способом є чотирирядна саджалка СН-4Б, а також КСМ-4 та КСМ-6.
При гребеневому способi садiння бульби загортаються на 6-8 см вiд вершини гребеня, а на легких ґрунтах їх висаджують на 2-3 см глибше. За однакових умов дрiбнi бульби висаджують на 2-3 см мiлкiше порiвняно з бульбами масою 50-80 г.
Важливою умовою одержання високих урожаїв є забезпечення оптимальної густоти насаджень: на перiод збирання у зонi Лiсостепу на продовольчих посiвах вона становить 45-50, на насiнницьких — 50-55 тис. кущiв на 1га. У зв’язку з неповною схожiстю та загибеллю частини рослин при доглядi за ними кiлькiсть бульб при садiннi збiльшують на 10-14 %. Схеми садiння варiюють вiд 70х30 до 70х20 см.
В перiод догляду за посiвами проводять 2-3 мiжрядних обробiтки до i 2-3 — пiсля появи сходiв. При появi бур’янiв на гребенях посадки слiд провести їх присипання. Сходи картоплi середньораннiх, середньопiзнiх та пiзньостиглих сортiв можна присипати до 6-8 см, ранньостиглi сорти присипають при появi сходiв, бiльш пiзнi строки присипання знижують величину раннього врожаю. Для проведення цiєї операцiї краще використовувати дисковi робочi органи, якi краще присипають бур’яни на гребенi, нiж лапи-пiдгортачi.
При наявностi фрезерних культиваторi типу КФК-2,8 замiсть численних до- i пiслясходових розпушувань до появи сходiв проводять один обробiток — формування високооб’ємних гребенiв. Приступають до формування гребенiв через 15-18 днiв пiсля садiння з врахуванням того, щоб закiнчити цю роботу до початку появи сходiв. Гребенi формують висотою 25-28 см за один прохiд агрегату. Сформованi гребенi обробляють гербiцидом Зенкор 70% з. п. (див. табл. 5. 19) з розрахунку 1,0-1,5 кг/га до сходiв картоплi, по сходах — висотою рослин до 10 см 0,7-0,8 кг/га препарату. Ефективнiсть дiї гербiциду Зенкор значною мiрою залежить вiд типу ґрунту та погодних умов.
Обслуговування робочих мiсць здiйснюється за такими функцiями:
- енергетична — забезпечення робiтникiв сiльського господарства пально-мастильними матерiалами;
- iнструментальна — зберiгання, застосування, комплектування i видача на робочi мiсця всiх видiв iнструменту, пристроїв, технологiчного оснащення;
- налагоджувальна — налагодження i регулювання технологiчного устаткування;
- мiжремонтна — профiлактичне обслуговування;
- облiкова — облiк неякiсної продукцiї та аналiз причин призвiвши до цього, профiлактичнi заходи для пiдвищення якостi продукцiї та iн.
Всi цi функцiї виконуватися безперебiйно i в певних органiзацiйних формах, таких як стандартне, планово-попереджувальне, чергове обслуговування робочих мiсць.
Для забезпечення збалансованостi мiж кiлькiстю робочих мiсць i наявними трудовими ресурсами, рацiональнiшого використання резервiв виробничого потенцiалу та пiдвищення продуктивностi працi застосовують атестацiю i паспортизацiю робочих мiсць.
Результати атестацiї робочих мiсць за умовами працi, проведеної вiдповiдно до Положення про порядок проведення атестацiї робочих мiсць, використовуються з метою:
1) планування i проведення заходiв щодо охорони й умов працi вiдповiдно до дiючих нормативних правових документiв;
2) сертифiкацiї виробничих об'єктiв на вiдповiднiсть вимогам по охоронi працi;
4) рiшення питання про зв'язок захворювання з професiєю при пiдозрi на професiйне захворювання, встановлення дiагнозу профзахворювання, у тому числi при рiшеннi спорiв, розбiжностей у судовому порядку;
5) розгляду питання про припинення (призупиненнi) експлуатацiї цеху, дiлянки, виробничого устаткування, змiнi технологiй, що представляють безпосередню погрозу для життя i (або) здоров'я працiвникiв;
6) включення в трудовий договiр (контракт) умов працi працiвникiв;
8) складання статистичної звiтностi про стан умов працi, пiльгах i компенсацiях за роботу зi шкiдливими i небезпечними умовами працi за формою № 1-Т (умови працi);
3. Розробка нормативiв i норм працi
3. 1 Способи вивчення трудових процесiв, аналiз результатiвпроведених спостережень i обробка даних
З метою вивчення i проектування змiсту, послiдовностi, способу виконання i тривалостi окремих елементiв трудових процесiв останнi пiдроздiляються на комплекси прийомiв, прийоми, трудовi дiї i рухи.
Робота по вивченню, проектуванню i впровадженню рацiональних прийомiв i методiв працi починається з вибору об'єктiв дослiдження i закiнчується впровадженням проектування трудового процесу.
При виборi об'єктiв дослiдження необхiдно в залежностi вiд поставленої задачi визначити виконавця (коло виконавцiв). Не менш важливим на етапi пiдготовки до дослiдження є вибiр способу проведення дослiдження i технiчних засобiв. Це питання вирiшується з урахуванням диференцiацiї дослiджуваного трудового процесу, сфери його застосування.
Найбiльш простим способом є вiзуальне спостереження як безпосередньо на робочому мiсцi виконавця, так i дистанцiйне. Для бiльш детального аналiзу трудового процесу доцiльно використовувати кiно i вiдео зйомку, сучаснi технiчнi засоби. Вибiр способу i технiчних засобiв вивчення методiв працi обумовлений ступенем механiзацiї дослiджуваного процесу, необхiдною точнiстю вимiрiв, передбачуваними масштабами впровадження рацiонального методу працi, очiкуваною економiчною ефективнiстю.
При проведеннi роботи з рацiоналiзацiї трудових процесiв доцiльне створення робочих груп до складу яких повиннi входити як фахiвцi з працi, так i майстер, технолог i т. д. Велике значення має участь у дослiдженнi трудових процесiв працiвникiв, досвiд яких вивчається.
У завершення пiдготовчого етапу необхiдно дати попередню економiчну оцiнку рацiоналiзацiї трудового процесу. При аналiзi змiсту трудового процесу виявляються зайвi i нерацiонально виконуванi прийоми, дiї, рухи. Як правило, зайвi прийоми i рухи є результатом неправильної або недостатньо продуманого планування робочого мiсця або неповного його оснащення.
Аналiз послiдовностi виконання трудових прийомiв i дiй дозволяє виявити можливостi для перекриття часу виконання ручних прийомiв машинним часом роботи устаткування, для сполучення в часi окремих прийомiв за рахунок одночасної роботи правої i лiвої рук, рук i нiг i т. д. При вивченнi змiсту прийомiв, методiв виконання i траєкторiй рухiв ставиться мета удосконалювати:
2) сполучення рук робiтника з iнструментом, матерiалами, пристосуваннями й елементами управлiння (розглядається розподiл пальцiв, кистей рук, дослiджується ступiнь забезпечення швидкостi i зручностi узяття предмета, правильнiсть додатка зусиль i їхнього розподiлу);
3) спосiб виконання рухiв (виявляється траєкторiя, довжина шляху, оптимальна швидкiсть, точнiсть, своєчаснiсть, простота рухiв, домiрнiсть зусиль);
4) характер рухiв у часi (розглядається наявнiсть пауз, не зв'язаних з потребою у вiдпочинку, сполучення рухiв у часi, природнiсть i зручнiсть координованих рухiв, наявнiсть не викликаних необхiднiстю зупинок, гальмувань, змiна напрямку рухiв i їхня ритмiчнiсть).
вiдсутнiстю належного зв'язку зi службами i т. д. Тому робота з удосконалювання трудових процесiв повинна носити багатоцiльовий характер, тобто включати дослiдження не тiльки прийомiв i методiв працi, але i питань рацiональної органiзацiї й оснащення робочих мiсць, удосконалювання системи їхнiй обслуговування.
Необхiдною умовою успiшного впровадження запроектованого трудового процесу є розробка iнструкцiйних карт, у яких указуються прийоми, трудовi дiї i рухи, що входять у них, час на їхнє виконання, а також елементи рацiоналiзацiї. Трудовi дiї i рухи описуються вiдповiдно до послiдовностi їхнього виконання i т. п. Елементи рацiоналiзацiї, зазначенi в картi, i час на виконання окремих прийомiв нацiлюють робiтника саме на тi трудовi дiї i рухи, що можуть виконуватися бiльш правильно i швидше.
Складання iнструкцiйних карт наряду з iнструктажем i навчанням робiтникiв має важливе значення, тому що жадає вiд дослiдника вiдповiдального вiдношення до всiх пропозицiй в областi рацiоналiзацiї прийомiв i методiв працi.
Особливу увагу варто придiляти технiчним засобам навчання передовим прийомам i методам працi. Серед сучасних технiчних засобiв навчання варто видiлити кiнозйомку, вiдеомагнiтний запис i телебачення, а також спецiальнi тренажери. При кiнозйомцi засобом вивчення трудових процесiв i поширення передового досвiду служить кiнофiльм. Побудова навчальних фiльмiв залежить вiд поставленої задачi й особливостей трудового процесу.
На пiдприємствi «Агрофiрма „Київська“» застосовують рiзнi види норм працi. Найпоширенiшi з них такi:
1) норми часу, якi визначають кiлькiсть робочого часу, потрiбного для виготовлення одиницi продукцiї або для виконання певного обсягу робiт;
необхiдний результат дiяльностi працiвникiв;
3) нормоване завдання, що визначає необхiдний асортимент i обсяг робiт, що мають бути виконанi одним працiвником або групою (бригадою, ланкою) за даний вiдрiзок часу (змiну, добу, мiсяць). Нормоване завдання, як i норма виробiтку, визначає необхiдний результат дiяльностi працiвникiв. Проте нормоване завдання можна установлювати не тiльки в натуральних одиницях, а й у нормо-годинах, нормо-гривнях;
6) норми керованостi (кiлькостi пiдлеглих) визначають кiлькiсть працiвникiв, яка має бути безпосередньо пiдпорядкованою одному керiвниковi.
виробництва, їх розробляють пiсля ретельного вивчення елементiв виробничого процесу, затрат часу з їх урахуванням рацiонального використання виробничих можливостей, робочого мiсця i передових методiв працi.
Технiчно обґрунтована норма передбачає:
- робiтника-виконавця вiдповiдної квалiфiкацiї, продуктивнiсть працi якого має перевищувати середню продуктивнiсть працi робiтникiв, зайнятих на аналогiчних операцiях, i вiдповiдати сталим досягненням передовикiв виробництва, а не їхнiм окремим рекордним досягненням;
- подiл технологiчного процесу на окремi операцiї i послiдовнiсть їх виконання з урахуванням можливостей устаткування, яке використовується, масштабу виробництва i технiчних вимог, що ставляться до якостi виробiв;
- найрацiональнiшу в певних виробничих умовах органiзацiю робочого мiсця;
- застосування найрацiональнiших способiв виконання трудових прийомiв i дiй робiтника;
- наявнiсть нормальних санiтарно-гiгiєнiчних умов на робочому мiсцi.
Дослiдно-статистичнi норми визначають на основi досвiду i статистичних звiтних даних. Вони звичайно бувають заниженими, легко перевиконуються навiть за низької продуктивностi працi, приховують недолiки в органiзацiї працi i виробництва.
Нормативами обслуговування називаються регламентованi величини затрат працi на обслуговування одиниць устаткування, робочого мiсця, робочої бригади.
4. Оплата працi в сiльському господарствi
Оплата працi — це винагорода за працю, яку вкладає працiвник у сiльськогосподарське виробництво. В умовах ринкових вiдносин значно зростає роль нормування працi. За його допомогою можна оцiнити трудовий внесок працiвникiв з урахуванням кiлькостi та якостi, витраченої на виробництво певної продукцiї. Для цього необхiдно застосовувати обгрунтованi нормативи часу, виробiтку, обслуговування, точного облiку працi кожного працiвника, обсягу виробленої ним продукцiї.
Рiвень оплати працi в кожному сiльськогосподарському пiдприємствi залежить вiд кiнцевого результату його роботи, тобто вiд валового прибутку. Взаємозв'язок мiри працi та її оплати здiйснюється через форми i системи оплати працi, якi залежать вiд особливостей сiльськогосподарського виробництва, вiд нових економiчних та трудових вiдносин.
Специфiка працi в аграрному секторi виробництва полягає в тому, що при її однакових затратах можна отримати рiзнi кiнцевi результати, якi залежать також вiд погодно-клiматичних умов, вiд родючостi землi, вiд сортiв насiння. Все це необхiдно враховувати при застосуваннi вiдповiдних форм та систем оплати працi.
Існуюча в сiльгосппiдприємствах оплата працi подiляється на основну та додаткову. Основна оплата працi — це винагорода, що являє собою заробiток, який нараховується за тарифними ставками, посадовими окладами, з урахуванням виробленої продукцiї, її кiлькостi та якостi. Додаткова оплата — це винагорода за працю понад установленi норми, за одержання зверхпланового врожаю, за винахiдливiсть, трудовi успiхи. Вона включає доплати, надбавки, компенсацiйнi виплати, премiї.
Питання оплати працi регулюється Законом України вiд 24 березня 1995року «Про оплату працi», законами України «Про сiльськогосподарську кооперацiю»; «Про селянське (фермерське) господарство», пiдзаконними та локальними нормативно-правовими актами.
Законодавство передбачає також можливiсть оплати працi в сiльському господарствi поряд з грошовою i натуральну. В сучасних умовах, при наявностi гострої нестачi коштiв, зросла роль натуральної оплати працi. Пiдприємство самостiйно розпоряджається виробленою продукцiєю i вирiшує, яку її частину вiддати на натуральну оплату. Це вiдображається в Положеннi про оплату працi конкретного сiльськогосподарського пiдприємства, яке приймається загальними зборами трудового колективу.
Натуральна оплата працi може застосовуватись тiльки як частка основної грошової оплати, а може повнiстю здiйснюватися за рахунок продукцiї сiльського господарства. Вона широко застосовується при розрахунках з сезонними найманими працiвниками при оплатi за збирання врожаю картоплi, цукрових бурякiв, овочiв, плодiв, ягiд. Натуральна оплата може здiйснюватись не тiльки рослинницькою продукцiєю, а й молоком, м'ясом тощо.
умов працi вимагають застосування поточного премiювання, iнших заохочень.
У тваринництвi праця органiзується таким чином: поголiв'я худоби закрiплюється за окремими тваринниками або за вiдповiдною бригадою, ланкою чи фермою. Залежно вiд форми органiзацiї працi застосовуються iндивiдуальна або колективна оплата працi, премiювання. Нараховується оплата за натуральними показниками, тобто за живою вагою худоби, за одержання приплоду, а також одержання яєць птахофермами, меду пасiками, надою молока на фермах i т. iн. Норми обслуговування визначаються згiдно з Правилами нормування працi. При цьому повинно враховуватися рацiональне використання кормiв, конкретнi умови працi, добросовiсне ставлення до виконання своїх обов'язкiв, безперервний стаж роботи.
Механiзованим роботам належить провiдне мiсце в усiх сiльськогосподарських процесах. У зв'язку з цим придiляється бiльше уваги удосконаленню оплати працi трактористiв-машинiстiв.
На сiльськогосподарських механiзованих роботах оплата працi в сiльськогосподарських пiдприємствах проводиться за виконаний обсяг робiт або вiдпрацьований час за встановленими тарифними ставками. Всiм механiзаторам залежно вiд знань, досвiду роботи, згiдно з Положенням про атестацiю трактористiв-машинiстiв, надається квалiфiкацiя — тракторист-машинiст І, II, Ш класу з виплатою надбавок: трактористам-машинiстам І класу - 20 вiдсоткiв, II класу — 10 вiдсоткiв до заробiтку на механiзованих роботах. Надбавки виплачуються також за збирання врожаю з урахуванням якiсних показникiв, за економiю паливно-мастильних матерiалiв, за звання «Майстер», за безперервний стаж роботи, за роботу на тракторi, комбайнi упродовж певного часу без капiтального ремонту i т. iн.
Праця осiб управлiнсько-обслуговуючого персоналу винагороджується на основi посадових окладiв або вiдповiдно до умов контракту. З метою пiдвищення зацiкавленостi керiвникiв i спецiалiстiв державного i колективного типiв пiдприємств вважається за доцiльне проводити оплату їхньої працi за рахунок фонду оплати працi, що затверджується власником пiдприємства або радою трудового колективу.
Висновки i пропозицiї
Пiсля розгляду питань органiзацiї, нормування та оплати працi на вирощуваннi картоплi на прикладi «Агрофiрми „Київська“», можна зробити наступнi висновки: в господарствi культивується бiльше 30 сортiв картоплi української, нiмецької та голландської селекцiї, вирощують елiтну картоплю, використовуючи досягнення сучасних технологiй. Але для пiдвищення продуктивностi працi на даному пiдприємствi доцiльно запровадити ресурсоощаднiтехнологiї. У сучаснiй вiтчизнянiй i свiтовiй практицi до найбiльш перспективним землезахисним, ресурсоощадним прийомам вiдносяться мiнiмальна i нульова обробки ґрунту. Мiнiмальна обробка дозволяє забезпечити зменшення механiчних впливiв землеобробних машин на ґрунт i дiї, що ущiльнює, вплив ходових систем на неї, скорочення проходiв агрегатiв по полю. Пiсля неглибокої обробки ґрунту, а також пiсля обробки бур'янiв, що проростають, i падалицi зернових культур гербiцидами суцiльної дiї, краща пряма сiвба.
В даний час на пiдприємствi використовують системи норм працi, якi вiдображають рiзнi сторони трудової дiяльностi. Найбiльш широко застосовуються норми часу, виробки, обслуговування, чисельностi, керованостi, нормованi завдання.
Взаємозалежним показником нормування i продуктивностi працi в сiльськогосподарськiй галузi йде оплата працi. Окремi технологiчнi процеси в рослинництвi потребують оптимальних агротехнiчних строкiв i вiдповiдної якостi (обробка ґрунту, сiвба, збирання врожаю), бо це визначатиме долю майбутнього врожаю. Такi особливостi умов працi вимагають застосування поточного премiювання, iнших заохочень.
Список використаних лiтературних джерел.
1) Закон України “Про охорону працi” - http://www.kcws.kharkov.ua/zujoboh.html
2) Кодекс Законiв України “Про працю” - http://www.jobmarket.com.ua/ua/legislation/kzot/
4) Ракоти В. Д. Заработная плата и предпринимательский доход. – М.: Финансы и статистика, 2001 – 115 с.
6) Рощин С. Ю., Разумов Т. О. Экономика труда. – М.: Инфра-М, 2000 – 405 с.
7) Рынок труда. Под ред. В. С. Буланова, Н. А., Воичина. – М.: Экзамен, 2000 – 246 с.
8) Слезингер Г. Э. Труд в условиях рыночной экономики. – М.: Инфра-М, 1996 – 115 с.
Додатки
Додаток 1
Технологiчна карта вирощування озимої пшеницi
| Площа га |
100 |
|
Картопля |
| Природна зона |
|
| Урожайнiсть, ц/га: |
| - основної продукцiї |
250 |
| - побiчної продукцiї |
50 |
| Норми внесення добрив: |
| Гною, м/га |
30 |
|
60 |
| - азотних |
40 |
| - фосфорних |
10 |
| - калiйних |
10 |
Спостережний лист
по визначенню фактичної зайнятостi протягом робочого дня Петренко Степана Олександровича механiзатор «Агрофiрми „Київська“»“20” липня 2006 року
| Час |
Змiст виконуваної роботи |
Вiдносна тривалiсть роботи |
| 09. 00 |
Робiтник прийшов на робоче мiсце, вивiр трактор з гаражу. |
|
| 09. 10 |
Проведення технiчного обстеження трактору разом з механiком |
30 хвилин |
| 09. 40 |
Отримання наряду на роботи, виїзд в поле |
40 хвилин |
| 10. 20 |
Проведення сiнокiсних робiт |
1,5 годин |
| 12. 00 |
Обiдня перерва |
|
| 13. 00 |
Проведення сiнокiсних робiт |
3,5 години |
| 16. 30 |
Повернення до села, постановка трактору на стоянку |
30 хв. |
Сумарна зайнятiсть становить 8 годин, i 1 час перерви
Петров О. О. ________________
Секретар комiсiї
Курпатова І. А. ________________
Члени комiсiї:
еплiй З. В. _______________
Ознайомлений:
Петренко С. О. _______________
Додаток 3
Порядок розрахунку заробiтної плати робiтникам сiльського господарства
Особливiстю нарахування заробiтної плати спiвробiтникам сiльськогосподарських пiдприємств є сезоннiсть отримання прибутку, а вiдповiдно i розподiл прибутку. Так в весiнньо-вимовий перiод Заробiтна плата розраховується наступним чином:
Ставка – вiдрахування до бюджетiв i страхових фондiв = заробiтна плата
В лiтньо-осiннiй перiод:
| 
