Органiзацiя, нормування та оплата працi в свинарствi
Змiст
Вступ
1. Загальна економiко-органiзацiйна характеристика СГ ТОВ «Дружба народiв»
2. Органiзацiя працi в свинарствi СГ ТОВ «Дружба народiв»
2. 1 Існуючi форми роздiлення i кооперацiї працi в СГ ТОВ «Дружба народiв»
2. 2 Органiзацiя основних трудових процесiв в свинарствi
2. 4 Технiчне забезпечення трудових процесiв в свинарствi
3. Розробка норм i нормативiв працi
4. Форми i системи оплати працi в свинарствi
Висновки i пропозицiї
Список використаних лiтературних джерел
Вступ
Одним з найсуттєвiших факторiв ефективностi є науково обґрунтована органiзацiя працi. Взаємозв’язок органiзацiї працi та рацiоналiзацiї трудової дiяльностi визначається численними зв’язками (фiзичними, економiчними, психологiчними, правовими), що iснують в органiзацiйних системах, та взаємовiдносинами, що потребують рацiоналiзацiї. Питання органiзацiї працi вивчають багато дисциплiн, зокрема безпека життєдiяльностi, органiзацiя працi, економетрiя, менеджмент, економiка працi, нормування працi, прийняття управлiнських рiшень, трудове право, психологiя працi, психофiзiологiя працi, соцiологiя працi, органiзацiя iнформацiйної дiяльностi у сферi управлiння, теорiя i практика самоменеджменту.
одним з основних видiв дiяльностi якого виступає свинарство. Свинарство є важливою галуззю тваринництва. Свинарство як скороспiла галузь тваринництва розвивається в усiх природноекономiчних зонах України. Вiдмiнностi в рiвнi його розвитку визначаються передусiм характером кормових ресурсiв i наявнiстю достатньої кiлькостi кормiв ,що концентрувалися. Найбiльш розвинуте свинарство в Лiсостепi. Здебiльшого розводять бiлу українську породу.
важливу продуктивнiсть там одержують тiльки за концентратної бiологiчно-повноцiнної годiвлi. І якщо в наших господарствах, у яких у 2005 роцi середньодобовий прирiст становив лише 262 г, пiдняти його хоча б до 500–550 г (що значно нижче за показники бiльшостi країн Європи), то можна навiть на наявному поголiв’ї одразу збiльшити виробництво свинини в 1,5–2 рази. Тому забезпечення свиней потрiбною кiлькiстю повноцiнних кормiв i пiдвищення їхньої конверсiї слiд розглядати як найважливiший елемент ресурсозберiгаючої технологiї, що дає змогу перетворити свинарство в стiйкорентабельну галузь.
1. Загальна економiко-органiзацiйна характеристика СГ ТОВ «Дружба народiв»
Сiльськогосподарське товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Дружба народiв» — це потужний агропромисловий комплекс сучасного Криму, створений на базi найбiльшого агрокомбiнату в СРСР. На сьогоднi це одне з найбiльших пiдприємств групи, що спецiалiзується на рiзних виробничих сферах агропромислового комплексу «Миронiвський хлiбопродукт».
СГ ТОВ «Дружба народiв» — це iнтегрований комплекс iз виробництва м’яса i м’ясопродуктiв. Тваринництво господарства представлене як свинарством, так i скотарством. Родзинкою «Дружби народiв» є комплекс iз вiдгодiвлi ВРХ на 30 тис. голiв. Основний напрям — вирощування бикiв абердино-ангуської породи. Саме вони дають змогу виробляти делiкатесну яловичину пiд торговою маркою «Сертифiкований Ангус». Крiм того, у складi господарства «Дружба народiв» є великий свинокомплекс iз щорiчним забоєм понад 28 тис. свиней, а також племiнна ферма, управлiння якою здiйснюється спiльно з канадською компанiєю Genesys.
новiтнi технологiї дозволяють щоденно виробляти повний асортимент ковбасних виробiв в обсязi близько 10 тонн.
господарством, — кукурудза (понад 40% всiх площ врожайнiстю щонайменше 100 ц/га сухого зерна), пшениця та ячмiнь (з мiнiмальною врожайнiстю 60 ц/га), люцерна, сорго, соя. Значну частину в структурi посiвiв займають пасовища та сiнокоси.
Загалом в господарствi «Дружба народiв» працює близько 1800 працiвникiв.
2. Органiзацiя працi в свинарствi СГ ТОВ «Дружба народiв».
2. 1 Існуючi форми роздiлення i кооперацiї працi в СГ ТОВ «Дружба народiв»
де взаємодiють всi його складовi елементи: робоча сила, земля, засоби виробництва.
Моделi механiзаторських колективiв та iнших основних i допомiжних пiдроздiлiв у галузi, їх кiлькiсно-якiснi параметри визначатимуться такими важливими факторами, як програма виробництва, її обсяги i трудомiсткiсть. Кожний з них певною мiрою включений у систему органiзацiйних, а в умовах ринку - i економiчних зв'язкiв одного з одним. Отже, перехiд до ринкових вiдносин вимагає системного пiдходу до удосконалення як окремих форм органiзацiї, так i системи трудових колективiв у кожному господарствi. В нових умовах господарювання всi пiдроздiли основного i допомiжного призначення стають суб'єктами ринкових вiдносин. Спочатку на внутрiшньогосподарському рiвнi, а в подальшому розвитку - i на зовнiшньо господарському товаровиробники вступають у ринковi вiдносини через обмiн продуктами своєї дiяльностi (продукцiї, робiт та послуг).
Важливим елементом органiзацiї працi є подiл працi, тобто вiдокремлення видiв трудової дiяльностi мiж працiвниками, бригадами й iншими пiдроздiлами СГ ТОВ «Дружба народiв». Це - вiдправний пункт органiзацiї працi, що, виходячи з цiлей виробництва, складається в закрiпленнi за кожним працiвником i за кожним пiдроздiлом їхнiх обов'язкiв, функцiй, видiв робiт, технологiчних операцiй. Рiшення цього питання повинне передбачати наряду з вимогою найбiльш рацiонального використання робочого часу i квалiфiкацiї працiвника таку його спецiалiзацiю, щоб зберiгалася змiстовнiсть працi, не допускалася його монотоннiсть, забезпечувалася гармонiзацiя фiзичних i психiчних навантажень.
В СГ ТОВ «Дружба народiв» iснують наступнi форми подiлу працi:
- функцiональне - у залежностi вiд характеру виконуваних працiвниками функцiй на виробництвi й участi їх у виробничому процесi. За цiєю ознакою працiвники подiляються на робiтникiв та службовцiв. Службовцi подiляються на керiвникiв, фахiвцiв i технiчних виконавцiв. У свою чергу робiтники можуть складати функцiональнi групи основних робочих, обслуговуючих i допомiжних. Серед останнiх видiляються групи ремонтних i транспортних робiтникiв, контролерiв якостi, робiтникiв по енергетичному обслуговуванню i т. д.;
спецiалiзацiї в роботi з'являється монотоннiсть, при занадто широкiй спецiалiзацiї пiдвищується iмовiрнiсть неякiсного виконання робiт. Вiдповiдальна задача органiзатора працi складається в перебуваннi оптимального рiвня технологiчного подiлу працi;
- професiйне - по спецiальностях i професiям. Виходячи з цiєї форми подiлу працi, установлюється необхiдна чисельнiсть працiвникiв рiзних професiй;
- квалiфiкацiйне - по складностi i точностi робiт вiдповiдно до професiйних знань i досвiду роботи. Подiл працi здiйснюється за рiвнем квалiфiкацiї працiвникiв виходячи з необхiдної квалiфiкацiї робiт.
Для рiшення питань подiлу працi користуються поняттями "границi подiлу" i "рiвень подiлу". Границi подiлу - нижня i верхня межi, нижче i вище якого подiл працi неприпустимий. Рiвень подiлу - прийнята розрахункова або фактично досягнута величина, що характеризує стан подiлу працi.
Органiчно зв'язана з подiлом працi являється кооперацiя працi, тобто встановлення системи виробничого взаємозв'язку i взаємодiї працiвникiв i пiдроздiлiв мiж собою.
На СГ ТОВ «Дружба народiв» видiляють форми кооперацiї працi:
- мiжцехова кооперацiя спецiалiзованих цехiв, спрямована на забезпечення злагодженої їхньої взаємодiї по випуску кiнцевої продукцiї пiдприємства;
- внутрiцехова кооперацiя спецiалiзованих дiлянок, цiль якої – взаємозв’язок дiяльностi по випуску кiнцевої продукцiї;
- внутрiдiльнична кооперацiя окремих працiвникiв або виробничих бригад по випуску закрiпленої за дiлянкою продукцiї;
- внутрiбригадна кооперацiя, що поєднує робiтникiв, якi спiльно виконують єдине для бригади виробниче завдання i несуть колективну вiдповiдальнiсть за результати працi бригади.
- мiжвиконавча форма кооперацiї - кооперацiя мiж автономними працiвниками.
Найважливiшими напрямками удосконалювання подiлу i кооперацiї працi є сполучення професiй, розширення зон обслуговування. Великий простiр для прояву iнiцiативи робiтникiв у доцiльнiй кооперацiї працi дає органiзацiя працi в комплексних бригадах з частковою або повною взаємозамiннiстю.
2. 2 Органiзацiя основних трудових процесiв в свинарствi
При обладнаннi свинарських примiщень на пiдприємствi ТОВ «Дружба народiв» врахований фронт годiвлi поголiв'я, тобто довжину годiвницi в розрахунку на кожну тварину. Зокрема, для вiдлучених поросят вiн становить не менше як 20 см, а для ремонтного й вiдгодiвельного молодняка - 30 см. Проведено комплектацiю свиней у груповому станку i у групах вiдлучених поросят, вiдгодiвельного чи ремонтного молодняка рiзниця у живiй масi не перевищує 10%.
У бiльшостi господарств при традицiйнiй годiвлi застосовують вологi кормо-сумiшi, а тому важливе значення має консистенцiя корму. Залежно вiд спiввiдношення сухого корму та води розрiзняють корми сухi (1:0; 14 % вологостi), сухi розсипчастi (1:0,5; 43 %), вологi розсипчастi (1:1; 57%), густi кашоподiбнi (1:1,5; 66%), рiдкi кашоподiбнi (1:2; 72 %), густi супоподiбнi (1:2,5; 76 %) та рiдкi супоподiбнi (1:3; 79%). При традицiйнiй годiвлi найефективнiшим є згодовування свиням кормо сумiшей вологiстю 60-70 %. Збiльшення вологостi понад 80 % призводить до зменшення використання азоту корму на 8-10%.
Технологiя промислових комплексiв ТОВ «Дружба народiв» передбачає годiвлю вiдлучених поросят сухими кормо сумiшами при вiльному доступi до води. Хороший ефект дає поєднання сухих кормiв з вологими розсипчастими чи густими кашоподiбними кормосумiшами, тобто сухий корм розмiщують в окремiй додатковiй самогодiвницi.
Звичайно свиней годують двiчi на день. Виняток становлять поросята-сисуни, вiдлучений молодняк та пiдсиснi свиноматки. Одноразову зволожену даванку корму тварини мають поїдати впродовж 1-1,5 годiвлi взимку та не довше 1 годiвлi влiтку. Таку годiвлю називають нормованою уволю. Однак свинi поїдають корм нерiвномiрно. Адже iснують хвилi пiдйому i спаду iнтенсивностi росту тваринного органiзму в окремi перiоди розвитку. Вiтчизняними вченими виявлено, що середня тривалiсть хвилi споживання корму становить 16-18 дiб. У зв'язку з цим ефективнiсть вирощування свиней великою мiрою залежить вiд майстерностi доглядачiв, якi повиннi щоденно спостерiгати за швидкiстю поїдання кормiв.
Хорошим засобом запобiгання явищу вiдставання в ростi окремих поросят є додаткове обладнання у станку самогодiвницi, в якiй постiйно має бути суха кормо сумiш чи комбiкорм. Вiдсталих у ростi тварин вилучають в окремi станки, для чого не рiдше нiж один раз на мiсяць проводять сортування молодняка за живою масою. Груповi годiвницi також додатково обладнують розподiлювальними перегородками за фронтом годiвлi.
спецiально обладнаних самогодiвниць, що широко застосовується в зарубiжних країнах i може використовуватись у умовах України як на великих промислових комплексах, так i на мiнi фермах чи у присадибних хлiвах.
2. 3 Органiзацiя робочих мiсць
Важливим елементом органiзацiї працi на пiдприємствi є вдосконалення планування, органiзацiї i обслуговування робочих мiсць з метою створення на кожному з них необхiдних умов для високопродуктивної працi.
Оснащення робочих мiсць в сiльському господарствi здiйснюється за типовими проектами, в яких врахованi необхiднi рекомендацiї щодо оснащення i планування робочих мiсць даного виду. Використання типових проектiв сприяє впровадженню досягнень науки i передового досвiду в процесi органiзацiї робочих мiсць, знижує трудомiсткiсть роботи, дозволяє пiдвищити рiвень органiзацiї трудових процесiв.
Робочi мiсця класифiкують за такими параметрами, як професiя та кiлькiсть виконавцiв, ступiнь спецiалiзацiї, рiвень механiзацiї, кiлькiсть устаткування, характер розмiщення в просторi.
Велике значення в органiзацiї працi має обслуговування робочих мiсць, тобто забезпечення їх протягом робочої змiни сировиною, матерiалами, заготiвками, транспортними засобами, послугами ремонтного характеру тощо.
Обслуговування робочих мiсць здiйснюється за такими функцiями: енергетична, транспортно-складська, пiдготовчо-технологiчна, iнструментальна, налагоджувальна, мiжремонтна, облiкова та iн.
атестацiю i паспортизацiю робочих мiсць.
2. 4 Технiчне забезпечення трудових процесiв в свинарствi
Для органiзацiї повного технологiчного циклу використовується примiщення площею не менше 29кв. м. Загальна площа примiщення дiлиться на вiдокремленнi вiддiлення ;
1. Площею 5 кв. м для утримання 2-х свиноматок ( 4 кв. м для супоросної, 1 кв. м для холостої);
2. Площею 4 кв. м для дорощування (вирощування) поросят (10шт.);
3. Площею 20кв. м для вiдгодiвлi поросят
В кожному вiддiленнi встановлюються годiвницi, автоматичнi поїлки соскового типу, якi забезпечують постiйний доступ тварин до питної води. Подача питної води здiйснюється самопливом з ємностi, об'єм якої забезпечує добову потребу тварин у водi ( залежно вiд вiку вiд 10 до 30 л/добу). .
Оптимальний температурний режим у вiддiленнi вирощування поросят 24°С, вiдгодiвлi - 18-20°С. в родильному вiддiленi - (локально бiля поросят) - 28-34°С,
Примiщення облаштовується витяжною вентиляцiєю.
Для пiдвищення продуктивностi тварин, спрощення й скорочення технологiчних операцiй пiдготовки кормiв у кормоцехах широко використовувати концентратний тип годiвлi на основi кукурудзи та сої.
Значну економiю пального дає виробництво комбiкормiв у господарствах з використанням покупних добавок та премiксiв. Тому в ТОВ «Дружба народiв» створено комбiкормовий цех iз застосуванням в них агрегатiв УМК-Ф-2, АКМ-1 "Харкiв'янка", установки МКУ-1 та блок-модуля БМКА-1.
Для виробництва високопоживних кормiв iз зерна пшеницi, ячменю, кукурудзи i бобових культур (гороху, сої) доцiльно застосовувати рiзноманiтнi агрегати, як екструдери КМЗ-2М, КМЗ-2У, ЕЗ-Ф-300У, Insta Pro-2000, мiкронiзатори БАРС-ЕМ, СРБ-Ф-2 та iншi.
На свинофермах i комплексах в кормоцехах застосовуються двохвальнi змiшувачi С-12, С-7, С-2, ВК-1. Через недосконалiсть робочих органiв i значну тривалiсть технологiчного процесу такi змiшувачi енерго- i металоємнi, складнi в обслуговуваннi, ненадiйнi в роботi i малопродуктивнi. При використаннi одновальних безлопасних змiшувачiв СКО-Ф-3, СКО-Ф-6, ЗС-Ф-1, ЗС-Ф-2 енергоємнiсть технологiчного процесу зменшується в 1,5–2 раза.
На базi трактора Т-16М розроблений кормороздавач КТС-Ф-1. Використання його знижує витрати працi на 40% за рахунок сумiщення операцiй, перевезення i роздачi кормiв, зменшуються прямi експлуатацiйнi виграти на 1 т розданого корму на 30%, питомi капiталовкладення – на 45%, приведенi витрати на 35% (4).
Кормороздавач КУС-Ф-2-2 забезпечує меншу енергоємнiсть процесу роздачi кормiв в 2 – 7 разiв, в 1,9 – 7,6 разiв трудоємнiсть процесу, металоємнiсть – в 1,5 – 6 разiв порiвняно з КСП-0,8 та КСП-0,8А.
електродвигунiв, замiна ламп розжарювання газорозрядними лампами освiтлення тощо.
У зв’язку з переходом до комплексної автоматизацiї виробництва пiдвищується значення людини як суб’єкта працi та управлiння. Людина несе вiдповiдальнiсть за ефективну роботу всiєї технiчної системи: помилка може призвести до надто тяжких наслiдкiв. Отже часи роботи i вiдпочинку на пiдприємствах сiльського господарства повинне бути нормованим. Будь-яка робота повинна бути збалансована з вiдпочинком.
Робочий час повинен використовуватись робiтниками i службовцями для виконання своєї трудової функцiї. Рацiональне використання робочого часу набуває великого значення саме тепер, в умовах розвитку ринкових вiдносин i ускладнення господарських зв'язкiв при необхiдностi збiльшення масштабiв виробництва. Пiдвищується значення кожної години, кожної хвилини робочого часу, суворого дотримання правил внутрiшнього трудового розпорядку.
У вiдповiдностi до дiючого законодавства України Працiвникам надається перерва для вiдпочинку i харчування тривалiстю не бiльше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для вiдпочинку i харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години пiсля початку роботи.
Час початку i закiнчення перерви встановлюється правилами внутрiшнього трудового розпорядку. Працiвники використовують час перерви на свiй розсуд. На цей час вони можуть вiдлучатися з мiсця роботи.
їжi встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлковим представником) пiдприємства, установи, органiзацiї.
3. Розробка норм i нормативiв працi
На практицi використовуються дослiдно-статистичний i аналiтичний методи нормування.
При дослiдно-статистичному (iнодi його називають сумарним) методi норми встановлюються в цiлому на всю роботу без елементного аналiзу операцiй. Дослiдний метод припускає визначення норми на основi особистого досвiду нормувальника, а статистичний - заснований на встановленнi норм за даними про фактичнi витрати часу на аналогiчну роботу в минулому. Дослiдно-статистичний метод не може бути визнаний науковим, тому що норми розробляються без необхiдного аналiзу фактичних умов працi.
Науково обґрунтованi норми працi встановлюються аналiтичним методом. З його допомогою нормування здiйснюється в наступному порядку: нормована операцiя розчленовується на складовi її елементи; визначаються усi фактори, що впливають на тривалiсть виконання кожного елемента (технiчний, органiзацiйний, психофiзiологiчний, економiчний i соцiальнi); проектуються рацiональний склад операцiї i послiдовнiсть виконання її елементiв з урахуванням найкращого сполучення факторiв, що впливають на їхню тривалiсть. Пiсля цього розраховуються витрати часу на кожен елемент i визначається норма часу на операцiю в цiлому. Одночасно розробляються органiзацiйно-технiчнi заходи, що забезпечують упровадження запроектованого трудового процесу i встановленої норми.
Аналiтичний метод нормування буває двох рiзновидiв: аналiтично-розрахунковий i аналiтично-дослiдницький. Вони розрiзняються способом визначення витрат часу.
При аналiтично-дослiдницькому методi витрати часу на кожен елемент i операцiю в цiлому встановлюються на основi безпосереднiх вимiрiв цих витрат на робочих мiсцях (шляхом проведення фотографiї робочого часу або хронометражу).
дослiджень.
На пiдприємствi ТОВ «Дружба народiв» використовується аналiтично-розрахунковий метод, тому що вiн значно скорочує трудомiсткiсть розробки норм, сприяє встановленню норм рiвної напруженостi i дає можливiсть розрахувати норми до початку виробництва нових виробiв.
Нормування працi службовцiв. До категорiї "службовцi" вiдносять керiвникiв рiзного рангу, фахiвцiв з вищою i середньою фаховою освiтою i технiчними виконавцями (дiловодiв, архiварiусiв, секретарiв, друкарок-стенографiсток i iн.). Для встановлення їхньої нормативної чисельностi використовуються тi ж методи, що i для нормування працi робiтникiв, у тому числi аналiтично-розрахунковий метод на основi застосування: єдинi нори часу; типових норм; нормативiв чисельностi службовцiв по функцiях керування (наприклад, нормативи чисельностi по функцiї "Бухгалтерський облiк i звiтнiсть" i iн.).
Застосовується також аналiтично-дослiдницький метод установлення норм, що передбачає безпосереднє вивчення витрат робочого часу на робочих мiсцях.
Норми можуть бути диференцiйованими (на операцiю) i укрупненими (на всю роботу). Диференцiйованi норми використовуються для нормування працi технiчних виконавцiв, а укрупненi - для нормування працi фахiвцiв.
Якщо норми охоплюють в основному усi види робiт i операцiй, властивi тiєї або iнша посади або групi посад, вони можуть бути використанi для визначення необхiдної чисельностi вiдповiдних працiвникiв.
Норми працi не можуть залишатися незмiнними протягом тривалого перiоду часу i пiдлягають перiодичному вiдновленню в мiру зниження трудомiсткостi виготовлення продукцiї.
На пiдприємствах повинна здiйснюватися систематична робота по виявленню i використанню резервiв росту продуктивностi працi i встановленню прогресивних норм. Ця робота передбачає: проведення атестацiї робочих мiсць; розробку i реалiзацiю плану технiчного розвитку й удосконалювання органiзацiї виробництва; розробку i реалiзацiю календарного плану замiни i перегляду норм i освоєння нових норм.
Атестацiя робочих мiсць передбачає оцiнку якостi всiх дiючих на пiдприємствi норм працi як одного з найважливiших показникiв органiзацiйно-технiчного рiвня виробництва. Оцiнка якостi дiючих норм припускає перевiрку кожної норми на вiдповiднiсть досягнутому рiвневi технiки, технологiї, органiзацiї виробництва i працi, пiсля чого приймається рiшення про атестацiї або неатестацiю перевiрених норм.
Атестованими визнаються технiчно обґрунтованi норми, що вiдповiдають досягнутому рiвневi технiки i технологiї, органiзацiї виробництва i працi.
Застарiлi i помилково встановленi норми визнаються неатестованими. Застарiлими вважаються норми, що дiють на роботах, трудомiсткiсть яких зменшилася в результатi загального полiпшення органiзацiї виробництва i працi, росту професiйної майстерностi й удосконалювання виробничих навичок робiтникiв. Помилковими вважаються норми, при встановленнi яких були неправильно врахованi органiзацiйно-технiчнi умови або допущенi неточностi в застосуваннi нормативних матерiалiв, або в проведеннi розрахункiв.
Перегляд застарiлих норм здiйснюється в термiни, установлюванi керiвником пiдприємства за узгодженням iз профспiлковим комiтетом i в рамках календарного плану замiни i перегляду норм працi. Перегляд помилково встановлених норм проводиться в мiру їхнього виявлення за узгодженням iз профспiлковими комiтетами.
Взаємозв'язок мiри працi та її оплати здiйснюється через форми i системи оплати працi, якi залежать не тiльки вiд механiзму нових економiчних i трудових вiдносин, але й вiд особливостей аграрної працi та виробництва.
Земля, яка має рiзну потенцiйну родючiсть, генофонд сортiв сiльськогосподарських культур, агротехнiка їх вирощування, по-годно-клiматичнi умови - все це разом впливає на виробництво продукцiї. При однакових затратах працi можна одержати рiзнi кiнцевi результати, а отже, i винагороду за працю. Тому вказанi фактори необхiдно враховувати при виборi форм i систем оплати працi в кожному конкретному випадку.
У сiльськогосподарському виробництвi в перiод переходу до ринкових вiдносин можуть застосовуватися рiзнi системи i форми оплати працi. Характер поєднання основної оплати з доплатами i премiями на кожному сiльськогосподарському пiдприємствi визначається системою оплати працi, а вибiр залежить вiд рiвня i стану органiзацiйно-економiчних перетворень та iнших реформiських реструктуризацiй, якi вiдбуваються нинi. Тому на сучасному етапi в агропромисловому комплексi доцiльно застосовувати такi системи оплати працi: вiдрядну, погодинну, акордну та їх рiзновиди - вiдрядно-премiальну, погодинно-премiальну, акордно-премiальну.
У первинних колективах першi двi можуть застосовуватися протягом вегетацiйного перiоду сiльськогосподарських культур як форма авансування до отримання кiнцевої продукцiї. В такому випадку вони стають складовою частиною системи оплати працi вiд рiвня ефективностi виробництва, тобто оплати працi за фактично вироблену продукцiю чи вiд одержаного валового доходу або за кiнцевий фiнансовий результат дiяльностi колективу — прибуток.
подальшому розвитку виробництва.
тваринникiв, за якими закрiплено групи худоби чи птицi. Стосовно кожного з цих суб'єктiв органiзацiї зарплати потрiбно спланувати результати дiяльностi, визначити показники, за якими здiйснюватимуться оплата i премiювання. У такому ж розрiзi має вестися облiк продукцiї та витрат.
Вiдповiдно до форм органiзацiї працi здiйснюється колективна чи iндивiдуальна оплата працi. При першiй зарплата за колективними розцiнками нараховується ланцi чи всiй бригадi, а потiм розподiляється за визначеними тваринниками правилами. При цьому враховуються вiдмiнностi в тарифних ставках, особистому вкладi та вiдпрацьованому кожним з працiвникiв часi.
Оплата має здiйснюватися виключно за продукцiю. Лише на групах тварин, де вона не виробляється чи не облiковується, праця оплачуватиметься за розцiнками за обслуговуване поголiв'я. Нараховується оплата за натуральними показниками - кiлькiстю одержаних вiд тварин молока, яєць, вовни, меду тощо та продукцiї вирощування, якою є маса приплоду i приросту живої маси, за винятком загиблих тварин. Норми обслуговування визначаються згiдно з правилами нормування працi. При цьому може передбачатися неповна зайнятiсть частини працiвникiв з вiдповiдним облiком затрат часу. Норми продуктивностi тварин повиннi виходити з конкретних умов роботи, рацiонального використання кормiв, добросовiсного ставлення до працi. Розцiнки доцiльно розраховувати на пiдставi тарифного фонду, без збiльшення його на певний вiдсоток.
Обов'язковим повинно бути стимулювання економiї витрат порiвняно з об'єктивно визначеними плановими показниками. Джерелами коштiв на премiювання будуть виручка вiд реалiзацiї додатково одержаної при тих же ресурсах продукцiї та економiя на придбаннi засобiв виробництва чи власному їх виробництвi (насамперед на вирощуваннi кормiв). Премiювання колективiв i окремих тваринникiв органiзується так, щоб заохочувалася економiя за тими статтями витрат, якi вiд даних працiвникiв залежать.
При наданнi первинним колективам господарства бiльшої самостiйностi фермерська бригада стане господарем власної продукцiї. Вона сама оплачуватиме всi витрати, включаючи внески в загальногосподарський фонд. За визначеними правилами, частина одержаного прибутку спрямовуватиметься на премiювання. Для пiдроздiлiв, якi поки що не можуть мати прибутку, встановлюється нормована внутрiшньогосподарська дотацiя на одиницю продукцiї, яка зараховується до доходiв колективу.
Слiд обмежити рiзнi доплати i надбавки. У господарствi потрiбно вирiшити питання про доцiльнiсть та розмiри надбавок за звання майстра тваринництва, за безперервний стаж роботи та iн.
Згiдно iз Законом України "Про оплату працi" вирiшення основних питань оплати працi, якi ранiше жорстко регулювалися зверху, передано пiдприємствам. Це дає право господарствам створювати власнi диференцiйованi системи заробiтної плати i водночас покладає вiдповiдальнiсть на їх керiвникiв за розрахунки з працiвниками. Поки що оплата в бiльшостi пiдприємств формується стихiйно, за залишковим принципом. Потрiбно освоювати практику управлiння оплатою працi, iз використанням балансiв доходiв i витрат та iнших економiчних механiзмiв. Можливостi пiдвищення рiвня заробiтної плати мають бути вишуканi за рахунок зростання продуктивностi працi та зменшення матерiальних витрат.
Органiзацiю зарплати потрiбно спрямувати на подолання знеосiбки та зрiвнялiвки. Для цього первинним колективам виробничих пiдроздiлiв слiд надати широкi повноваження щодо органiзацiї виробництва, регулювання внутрiшньоколективних вiдносин. У пiдроздiлах необхiдно органiзовувати стимулювання за кiнцевi фiнансовi результати - економiю витрат чи забезпечений колективом прибуток.
У кожному господарствi нагромадилося багато рiзних правил, умов, норм оплати i стимулювання працi, якi не мають належного обгрунтування i застосовуються вибiрково, довiльно. Необхiдно виробити положення про оплату й стимулювання працi як додаток до колективного договору, в якому сформулювати простi та вiдповiднi конкретним умовам правила, а також права та обов'язки колективiв i посадових осiб.
Висновки i пропозицiї
Темпи розвитку свинарського сегмента в цiлому в останнi роки досить нестабiльнi. Цей сектор, як i весь тваринницький комплекс України, дуже сильно пiдданий малопрогнозованим факторам, що перiодично ведуть до зниження показникiв, хоча начебто б є всi об'єктивнi причини для росту.
Серед основних факторiв таких коливань у виробництвi свинини можна видiлити проблеми з кормовою базою (переважно концентрованими зерновими кормами), постiйним ростом цiн на енергоносiї, рiзким ростом пропозицiї споживчому ринковi бiльш дешевого м'яса птаха (вiтчизняним i iмпортного), нелегальним iмпортом м'яса, низьким рiвнем дотацiй i iнвестицiй у свинарство, а також високим рiвнем кредитних ставок, що, по сутi, актуально для всього сiльськогосподарського сектора i харчової галузi в цiлому. При цьому, необхiдно вiдзначити, що таким коливанням пiддаються як пiдприємства приватного сектора, так i крупно товарнi сiльгосппiдприємства.
Для пiдвищення продуктивностi працi на СГ ТОВ «Дружба народiв» доцiльним було б впровадження технологiї комплексного вирощування свиней, що є передовою за рахунок наявностi оригiнальних i ефективних конструктивних i методологiчних рiшень, що успiшно доповнюють традицiйний пiдхiд. Технологiя дозволяє iстотно скоротити собiвартiсть розведення свиней i домогтися високої якостi кiнцевого продукту.
Вирощування свиней у свинарниках-вiдгодовниках характеризується високою часткою собiвартостi, що складає в середньому 80-90% вiд вартостi реалiзацiї кiнцевого продукту. При цьому частка витрат на закупiвлю кормiв складає в середньому 70%, а витрати на гнiй, транспорт, електроенергiю, заробiтну плату й iн. витрати складає в середньому 20%.
Специфiкою тваринництва в цiлому i свинарства зокрема в Захiдних країнах з розвитий економiкою є наявнiсть сучасних засобiв наскрiзної механiзацiї й автоматизацiї технологiчного процесу вирощування свиней. Застосування подiбних методiв в Українi є економiчно недоцiльним у силу цiлого ряду об'єктивних особливостей вiтчизняної економiчної кон'юнктури. В Українi традицiйно застосовують пасовищний спосiб вирощування, що дає можливiсть скорочення витрат на закупiвлю кормiв i одержання свинини бiльш високої якостi. Недолiками цього способу є: обмеження по чисельностi голiв у чередi, втрати поголiв'я за рахунок людського фактора, низькi прирости ваги за рахунок тривалого пересування череди вiд пасовища до свинарника i назад.
Переваги пропонованої технологiї комплексного вирощування свиней:
1. Скорочення витрат за рахунок вiдсутностi необхiдностi вивозу гною;
2. Використання примiщень (свинарникiв) – в основному для вiдтворення;
3. Зниження витрат на комбiкорми в 2 рази;
5. Зниження трудозатрат ;
6. Зниження витрат на закупiвлю й експлуатацiю механiзмiв;
7. Зниження витрат на електроенергiю i ГСМ;
8. Можливiсть вирощування одночасно бiльш 10000 голiв;
9. Зниження транспортних витрат;
10. Збереження поголiв'я - у середньому 98%;
11. Полiпшення якiсних показникiв свинини.
Ще однiєю важливою умовою забезпечення ефективної роботи ТОВ «Дружба народiв» — використання оптимальної моделi органiзацiї працi та обґрунтованих норм трудових витрат. Випуск конкурентоспроможної продукцiї високої якостi й за оптимальними цiнами потребує постiйного зменшення витрат на її виробництво за рахунок рацiонального використання трудових ресурсiв та зниження витрат iнших виробничих ресурсiв (основних фондiв, палива, енергоносiїв тощо). Роботодавець, прагнучи максимального прибутку, зацiкавлений у мiнiмальних витратах робочого часу одночасно iз забезпеченням високої якостi продукцiї (послуг) за оптимальної чисельностi працiвникiв. Працiвники, реалiзуючи здобутий професiйно-квалiфiкацiйний рiвень, також зацiкавленi в ефективному використаннi робочого часу, у нормальних напруженостi, умовах працi та її оплатi. Без визначення науково обґрунтованих норм часу, норм виробiтку, норм обслуговування та норм чисельностi, що виходять з нормальних умов працi, роботодавцям неможливо забезпечити високий рiвень органiзацiї та ефективностi виробництва.
Список використаних лiтературних джерел
1. Закон України „Про пiдприємництво” вiд 7. 02. 1991 р., № 698-12. - К. Україна, 1998. -28 с.
2. Закон України „Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство” вiд 14. 02. 1992 р., № 2114-12. -К.: Україна, 1992. – 36 с.
3. Аврамчук О. Ф., Балак В. В, та iн.. Оплата працi в сiльськогосподарському виробництвi. – К.: Центр „Агропраця”, 2000. – 464 с.
7. Азiзов С. П. органiзацiя виробництва в сiльськогосподарських пiдприємствах. К.: НАУ, 2000. – 272 с.
8. Андрiйчук В. Г. Економiка аграрних пiдприємств. – К. – ІЗ МІХ. – 1996. – 512 с.
9. Бiдзюра І. К., збарський В. К., Ільчук М. М., Основи пiдприємницької дiяльностi та агробiзнесу. –К., 2001. – 320 с.
11. Гайдуцький Д.І., Лобас М. Г. Приватизацiя власностi в агропромисловому комплексi. – К.: НВАТ „Агроiнком”, 1994. – 208 с.
12. Органiзацiйно-правовi форми господарювання в АПК / П. Т. Саблук, В. В. Юрчиш,. – К.: ІАЕ, 1998. – 36 с.
13. Розвиток господарських формувань i органiзацiя виробництва в агарнiй сферi АПК / За ред.. М. В. Зубця, П. Т. Каблука, – К. : 1993. – 296 с.
14. Перехiд до ринкового госпрозрахунку / За ред.. П. Т. Каблука, М. П. Вiтовського. – К., 1993 – 136 с.
15. Особистi пiдсобнi господарства України – аналiз витрат виробництва сiльськогосподарської продукцiї / За ред. академiка УААН О. М. Шпичака. К. – 2000 – 230 с.
16. Фрмування та функцiонування ринку агропромислової продукцiї. За ред.. Каблука. К.:, 2000. – 585 с.
18. Гладiй М. В. Використання виробничо-ресурсного потенцiалу аграрного сектора економiки України (питання теорiї, методологiї i практики)Ионографiя – 1998. – 294 с.
| 
