Органiзацiя i шляхи пiдвищення економiчної ефективностi виробництва зерна
Вступ
Ринковi вiдносини та глобалiзацiйнi процеси значно впливають на динамiку вiтчизняної економiки, але найсуттєвiшого впливу зазнає сiльське господарство та його основнi галузi – рослинництво i тваринництво. Без перебiльшення можна сказати, що основним стрижнем, на якому формується сiльське виробництво та його iнфраструктура, є зернове господарство. Саме зерно i його продукти – це основнi компоненти харчування, виробництва тваринницької продукцiї, яка споживається людиною, а також виробництво промислової продукцiї, лiкарських препаратiв i багато iнших виробiв в економiчному комплексi країни. Якщо не будуть розв`язанi основнi теоретико-методологiчнi проблеми, то зернове господарство може зазнати великих втрат, а це потягне за собою руйнацiю рослинництва i сiльського господарства в цiлому. Воно стане залежним вiд зовнiшнього впливу, а країна перейде на використання харчових продуктiв iноземного походження. Про що свiдчить теория i практика свiтового виробництва зерна? Його динамiка тiсно пов`язана з потребою, яка постiйно зростає через невпинне збiльшення населення. У нашiй вiтчизнянiй практицi щодо майбутнього вiтчизняного зернового господарства слiд дотримуватися тiєї константи, що навiть при зменшеннi населення в країнi, потреба в зернi зростатиме i Україна буде змушена нарощувати його виробництво. Це зумовлено тим, що СОТ вимагали збiльшення виробництва зерна у країнах, якi входять у цю органiзацiю, для задоволення потреб у зернi населення iнших країн. Саме в цьому i проявляється глобалiзацiйний процес, тобто українське зерно споживатиметься iншими народами, хоча чисельнiсть власного населення зменшуватиметься. В цьому буде зацiкавлений як вiтчизняний, так й iноземний бiзнес, нацiональнi iнтереси їх не приймають. Для розв`язання задач, якi стоять перед рослинницькою галуззю та її основною складовою – зерновим клином, треба знайти причини появи складнощiв. Менеджери свiтового ринку добре знають про потенцiйнi можливостi українського аграрного сектору, й готовi, за певних умов, їх сприйняти, але залежно вiд того, як розвиватиметься аграрний сектор у цiлому i зернове господарство зокрема. Тому iдеологiя подальшого реформування аграрного сектору вiдповiдно до вимог ринкових вiдносин має забезпечити розв`язання всiх завдань, якi постали перед сiльським господарством. Недосконалiсть чинногозаконодавства – один iз основних факторiв усiх перешкодефективного ведення сiльського господарства i виробництва зерна, зокрема. Я вибрав дану тему тому, що вважаю, що виробництво зерна являється чи не найактуальнiшою темою в аграрному секторi сiльського господарства, яке займає чи не найперше мiсце в економiцi країни.
При написаннi курсової роботи було використано:
· Статут господарства.
· Форма №1 «Баланс».
· Форма №50-СГ «Основнi економiчнi показники роботи сiльгосппiдприємств».
· Форма №2 «Звiт про фiнансовi результати».
· Системи оплати працi по господарству.
1.
Органiзацiйн
о
-
економiчна характеристика господарства
року на виконання Президента України «Про невiдкладнi заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економiки» №117 вiд 15. 12. 1999 року шляхом об`єднання майнових i земельних паїв засновникiв та оренди майна i землi колишнiх членiв КСП «Свiтанок». Дане господарство розташоване недалеко вiд залiзничної станцiї, на вiдстанi 105 км. вiд обласного центру мiста Чернiгiв та столицi – мiста Київ. Шляхова мережа на територiю землекористування товариства розвинута добре, що забезпечує зручний пiд`їзд до двору на перевезення вантажiв. Через територiю господарства проходить автошлях районного значення Бобровиця-Кобижча, який покращує зв`язок мiж господарським двором i полями господарства. А з пiвденної сторони товариства проходить автошлях Бобровиця-Свидовець з твердим покриттям. Крiм цих вищезгаданих шляхiв, по територiї господарства велику розгалуженiсть мають магiстральнi та польовi шляхи, по яких перевозиться велика кiлькiсть внутрiшньогосподарських вантажiв. А iстотного впливу на використання земель господарства автошляхи не мають. При складаннi схеми чергування культур в сiвозмiнах враховується народногосподарське значення культури, її бiологiчнi особливостi, вимога грунтiв та її агротехнiка. Господарство розташоване в зонi Полiсся, клiмат помiрно-континентальний. Середньорiчна температура повiтря 6-8° на значних територiях. Безморозний перiод триває 160-170 днiв, останнi морози спостерiгаються у кiнцi квiтня, що не створює загрози вимирання ярих культур. Такий безморозний перiод дозволяє вирощувати культури довгих перiодiв вегетацiї. Поля розмiщенi на грунтах де вмiст гумусу складає вiд 2,5% до 3,5%. Рельєф територiї полiв являє собою хвилясту рiвнину iз значною кiлькiстю блюдце подiбних западин i має нахил 0-1° в залежностi вiд структури посiвних площ, рацiонального розмiщення посiвiв у сiвозмiнному масивi. Також враховують грунти, шляхову мережу, рiвно великiсть полiв, та iншi межi контурiв угiдь. А в центрi польової сiвозмiни знаходиться тракторний стан, на якому розмiщується сiльськогосподарська технiка. Вiн розташований на пiдвищеному мiсцi. Розглянемо землекористування товариства. Аналiзуючи данi таблицi 1 ми бачимо, що загальна земельна площа господарства на протязi останнiх рокiв майже не змiнилася. Рослинництво i тваринництво основнi галузi на сiльськогосподарському пiдприємствi, вiд розвитку яких залежить фiнансово господарська дiяльнiсть.
| Види угiдь |
Роки |
|
|
2007р. |
|
| га |
% |
га |
% |
га |
% |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
2376,2 |
100 |
|
100 |
2376 |
100 |
- 0,2 |
|
2332,7 |
98,2 |
2376,5 |
100 |
2376 |
100 |
43,3 |
| Сiножатi |
- |
- |
- |
- |
- |
| Пасовища |
43,5 |
1,8 |
- |
- |
- |
-43,3 |
| Багаторiчнi насадження |
- |
- |
- |
- |
- |
Отже, виробничий напрямок ТОВ «Свiтанок» можна визначити за структурою товарної продукцiї, яку будемо розглядати в таблицi 2.
Таблиця 2. Структура товарної продукцiї господарства
| Види продукцiї |
Вартiсть товарної продукцiї, тис. грн. |
Структура товарної продукцiї, % |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
| Продукцiя рослинництва |
2006р. |
|
|
У середньому за 3 роки |
Галузева |
По господарству |
| Зерновi i зернобобовi |
690,9 |
842,7 |
2153,4 |
1229 |
72,6 |
26,18 |
| Цукровi буряки |
514,5 |
765,3 |
58,3 |
446,0 |
26,3 |
9,50 |
| Інша продукцiя рослинництва |
9,2 |
25,4 |
21,1 |
18,5 |
1,1 |
0,40 |
|
1214,6 |
1633,4 |
2232,8 |
|
100 |
36,08 |
|
| ВРХ |
|
1533,7 |
|
1364 |
45,4 |
29,05 |
| Свинi |
622,6 |
587,1 |
723,0 |
644,2 |
21,4 |
13,72 |
|
877,0 |
840,5 |
|
981,5 |
32,7 |
20,90 |
| Мед |
6,5 |
13,2 |
9,1 |
9,6 |
0,3 |
0,20 |
|
10,3 |
0,3 |
12,9 |
7,8 |
0,2 |
0,16 |
|
|
|
3470,1 |
|
100 |
63,92 |
|
3784,6 |
4595 |
|
4694,1 |
- |
100 |
Аналiзуючи наведенi данi в таблицi 2, можемо вiдмiтити, що у ТОВ «Свiтанок» найбiльш питому вагу в структурi товарної продукцiї займає виробництво яловичини та зерна 45,4 та 72,6 вiдсоткiв. Коефiцiєнти спецiалiзацiї становить 0,25. Отже, в даному господарствi склалася м`ясо-зернова спецiалiзацiя з розвиненим виробництвом молока 32,7% та свинини 21,4%. Слiд вiдмiтити, що у 2007 роцi вiдбулося рiзке зростання виробництва яловичини. Це свiдчить про те, що в господарствi вiдбувається поглиблення спецiалiзацiї з виробництва яловичини та зерна. Цьому сприяло пiдвищення цiн на ринку зернових та вигiдних цiн на яловичину. Дана спецiалiзацiя вiдповiдає умовам зони лiсостепу, де є сприятливi умови для виробництва зернових. Зерновi є основою кормової бази для свинарства, виробництво якого здебiльшого за останнi роки почало зростати. Трудовi ресурси є головною складовою частиною продуктивних сил сiльського господарства, а їх праця – вирiшальним фактором сiльського виробництва. Розглянемо ефективнiсть використання трудових ресурсiв у ТОВ «Свiтанок»
| Роки |
2008р. %
до
|
| 2006р. |
|
2008р. |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| Середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв |
160 |
144 |
125 |
78 |
| В т. ч. рослинництвi |
83 |
75 |
70 |
84 |
| тваринництвi |
77 |
69 |
55 |
71 |
| Вiдпрацьовано працiвниками тис. людино-годин |
479 |
278 |
295 |
61 |
|
235 |
113 |
107 |
45 |
| тваринництвi |
244 |
165 |
188 |
77 |
Вiдпрацьовано працiвниками
|
2993,70 |
|
2360,00 |
78 |
| В т. ч. рослинництвi |
2831,30 |
|
1528,57 |
53 |
|
3168,80 |
2391,30 |
3418,18 |
107 |
| Коефiцiєнт використання трудових ресурсiв |
1,50 |
0,96 |
1,18 |
|
1,41 |
0,75 |
0,77 |
78 |
| тваринництвi |
1,58 |
1,19 |
1,71 |
108 |
|
2002 |
2005 |
1995 |
99 |
| Затрати працi на виробництво 1ц. |
| зерна |
1,63 |
0,83 |
0,87 |
53 |
|
3,50 |
0,90 |
1,48 |
42 |
| молока |
7,40 |
5,71 |
4,47 |
60 |
| приросту ВРХ |
39,76 |
28,68 |
37,75 |
94 |
| приросту свиней |
96,30 |
81,16 |
58,10 |
60 |
зайнятих у тваринництвi. Із зменшенням чисельностi робiтникiв в господарствi та коефiцiєнта використання трудових ресурсiв зменшилась i кiлькiсть вiдпрацьованих людино-годин в тваринництвi, за останнi роки набагато перевищує цей же показник у рослинництвi. У зв`язку iз пiдвищенням ефективностi працi та застосуванням прогресивних технологiй затрати працi на виробництво 1ц. продукцiї зменшується. Особливо у таких галузях як виробництво свинини, зерна та цукрових бурякiв. Виробництво продукцiї в сiльському господарствi здiйснюється на основi органiчної єдностi таких факторiв, як земля, засоби i предмети працi, трудовi ресурси. Розвиток сiльського господарства значною мiрою залежить вiд стану матерiально-технiчної бази, їх якiсний склад i рацiональне спiввiдношення. Наявнiсть i ефективнiсть використання виробничих фондiв наведено у таблицi 4. ознайомившись iз даними таблицi 4 можна зробити висновки, що вартiсть основних виробничих фондiв сiльськогосподарського призначення за трирiчний перiод зменшилась на 380 тис. грн., що призвело до зменшення показника фондозабезпеченостi. А вартiсть оборотних активiв зросла на 1924 тис. грн. Постiйне зменшення спостерiгається в чисельностi працiвникiв, що вплинуло на збiльшення фондоозброєностi. Розглянемо показники виробничо-фiнансової дiяльностi господарства.
| Показники |
Роки |
|
| 2006р. |
2007р. |
|
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
4247,05 |
91 |
|
3719,30 |
4438,85 |
|
151 |
| Середньорiчна вартiсть активiв пiдприємства, тис. грн. |
8346,70 |
|
|
118 |
|
160 |
144 |
125 |
78 |
| Площа сiльськогосподарських угiдь, га |
2376,2 |
2376,5 |
2376 |
99 |
| Фондозабезпеченiсть, тис. грн. |
|
|
|
91 |
| Фондоозброєнiсть, тис. грн. |
28,92 |
30,07 |
33,98 |
117 |
| Норма прибутку,% |
5,64 |
13,17 |
17,06 |
302 |
Таблиця 5. Показники виробничо-фiнансової дiяльностi ТОВ «Свiтанок»
| Показники |
|
2007р. |
|
| 1 |
2 |
3 |
4 |
| Грошовi надходження, всього тис. грн. |
|
|
131,8 |
|
| у рослинництвi |
|
2232,8 |
136,6 |
|
|
|
116,6 |
| Повна собiвартiсть всього, тис. грн. |
3819,8 |
4779,6 |
124,9 |
| В тому числi: |
|
|
|
135,7 |
| у тваринництвi |
2619,8 |
2998,8 |
114,4 |
|
803,3 |
|
163,7 |
|
| у рослинництвi |
504,4 |
700,4 |
138,8 |
| у тваринництвi |
355 |
471,3 |
132,7 |
| Рiвень рентабельностi у % |
20 |
27,5 |
137,5 |
|
|
44,6 |
45,7 |
102,4 |
|
13,5 |
15,7 |
116,2 |
2. Органiзацiя i економiчна ефективнiсть виробництва зерна
2. 1. Аналiз розвитку виробництва зерна в господарствi
Валовий збiр продукцiї рослинництва має деякi особливостi, зумовленi природними умовами, сезонним характером виробництва. Крiм того, слiд враховувати,що тут продукцiю отримують, як правило, тiльки один раз на рiк(у перiод збирання врожаю). Проаналiзуємо динамiку виробництва зерна в господарствi.
| Показники |
|
2007р. |
|
| 1 |
2 |
3 |
4 |
|
| - пшениця озима |
600 |
330 |
-270 |
| - жито озиме |
20 |
- |
|
450 |
670 |
220 |
| - овес |
40 |
50 |
10 |
|
140 |
180 |
40 |
| - гречка |
40 |
50 |
10 |
|
- |
30 |
| 2. Урожайнiсть, га |
| - пшениця озима |
49,6 |
41,6 |
-8 |
|
45,4 |
- |
| - ячмiнь ярий |
38,9 |
31,4 |
-7,5 |
| - овес |
47 |
27,9 |
-19,1 |
|
41,5 |
93,7 |
52,2 |
| - гречка |
11,2 |
3,2 |
-8 |
|
- |
15,6 |
| 3. Валовий збiр, ц |
| - пшениця озима |
29796 |
13729 |
|
| - жито озиме |
908 |
- |
|
17501 |
21093 |
3592 |
|
1880 |
1397 |
-483 |
| - кукурудза на зерно |
5820 |
16867 |
11047 |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
|
450 |
160 |
-290 |
|
- |
470 |
З поданої таблицi випливає, що площа у 2007 роцi в порiвняннi з 2006 роком на деякi культури зменшилась,а на деякi i збiльшилась. Так, площа посiву пшеницi озимої у 2007 роцi зменшилась майже у 2 рази, що сказалося на показниках урожайностi та валового збору урожаю досить негативно. Особливу увагу можна придiлити площi посiву вона склала 140 га, а у 2007 роцi на 40 га бiльше. Вiдповiдно урожайнiсть та валовий збiр суттєво зросли.
2. 2 Органiзацiя основних виробничих процесiв при вирощуваннi культури
Зерновi належать до числа найважливiших культурних рослин. Вони мають найвищу питому вагу в структурi посiвних площ та валових зборiв продукцiї серед iнших сiльськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та рiзнобiчним використанням. При органiзацiї основних виробничих процесiв, а також для складання робочих планiв у рiльництвi використовують технологiчнi карти вирощування сiльськогосподарських культур. В органiзацiї виробництва зерна основними є два перiоди :пiдготовка грунту i сiвба;збирання врожаю. Важливу роль вiдiграє рацiональна органiзацiя кожного виробничого процесу. Саме це визначає рiвень економiчної ефективностi виробництва. Оранка – основний процес обробiтку грунту, вiд якого значною мiрою залежить урожайнiсть. Оранка може бути полицевою i безполицевою. Її слiд виконувати з дотримуванням таких вимог:оптимальнi строки й глибина;добре прилягання стикових гребенiв та подрiбнення скиби;прямолiнiйнiсть борозен; повне загортання гною й пiсляжнивних рослинних решток;мiнiмальна кiлькiсть розгiнних борозен та звальних гребенiв;добре розорювання кiнцiв гонiв i поворотних смуг тощо. Оранку здiйснюють загiнним способом. Тому спочатку поле потрiбно розбити на загiнки, якi можна зорати за 2-3 днi. При виконаннi робiт загiнним способом, площу потрiбно збiльшити вiдповiдно до кiлькостi агрегатiв. Оптимальними є прямокутнi загiнки iз спiввiдношенням сторiн 1:8-1:10. Орють поле у склад та врозгiн. По краях його треба залишити поворотнi смуги на чотири ширини захвату агрегату, якi розорюють останнiми. На оранцi використовують п’яти i чотирикорпуснi плуги з тракторами ДТ-75, Т-150, восьми - та дев`ятикорпуснi плуги з енергонасиченими тракторами, а також трикорпуснi начiпнi з тракторами МТЗ. Для безналицевого обробiтку використовують плоскорiзи -глибоко розпушувачi КПТ-2-150, КПТ-250. Сiвба – один з найважливiших i найскладнiших виробничих процесiв у рослинництвi. Вiд її якостi значною мiрою залежить урожайнiсть сiльськогосподарських культур. Тому необхiдно своєчасно пiдготуватися до неї. Для цього на перiод пiдготовки грунту й сiвби складають робочi плани по кожному виробничому пiдроздiлу, а також по пiдприємству в цiлому. Згiдно з робочим планом слiд укомплектувати кожний пiдроздiл технiкою, а кожний агрегат – обслуговуючим персоналом. Потрiбно також розробити чiтку систему матерiального заохочення виробничих пiдроздiлiв та окремих працiвникiв. Доцiльно скласти щоденнi маршрути перемiщення посiвних агрегатiв. Щоб високоякiсно провести сiвбу, необхiдно дотримуватися вiдповiдних агротехнiчних вимог: оптимальнi строки та норми висiву;рiвномiрне загортання насiння на потрiбну глибину; прямолiнiйнiсть рядкiв; нормальна ширина мiжрядь; вiдсутнiсть огрiхiв i просiвiв. При сiвбi доцiльно органiзувати процес за погодинним графiком, коли перед початком роботи механiзатором зазначають час на проходження одного гону, а також на заправлення сiвалок i повороти. Це дає змогу здiйснювати самоконтроль за виконанням одного завдання. Високоефективною є органiзацiя сiвби на створення насiнних загонiв та комплексу входять такi ланки: пiдготовки поля до сiвби; заправлення сiвалок насiнням i добривами; сiвби; технiчного обслужування; культурно-побутового обслужування. Зерновi висiвають сiвалки СЗ-3,6, СЗА-3,6, СЗТ-3,6. Залежно вiд довжини гонiв посiвнi агрегати складаються з 1-5 сiвалок i вiдповiдно до цього добирають трактор. Для заправлення сiвалок використовують автонавантажувачi АС-2УМ, а також списанi зерновi комбайни. Потрiбнi засоби механiзацiї i працiвникiв для проведення сiвби визначають за обсягом робiт по операцiях, строком їх виконання, нормами виробiтку та нормами обслужування агрегатiв. Збирання врожаю – найскладнiший i найвiдповiдальнiший процес, на який припадає бiльше половини витрат на виробництво зерна. Тому заздалегiдь потрiбно розробити вiдповiднi виробничi плани, напрямки маршруту рухiв комбайнiв, виконати iншу пiдготовчу роботу. Збирають зерно прямим комбайнуванням, роздiленим двофазним збирання, коли хлiбну масу в фазi воскової стиглостi скошують у валки, а через 3-5 днiв обмолочують. Для низьких та зрiджених хлiбiв, а також у зонах нестiйкими клiматичними умовами роздiлене збирання не рекомендується. Прогресивним є груповий метод роботи збиральних агрегатiв, особливо при органiзацiї збирально–транспортних загонiв, або комплексiв. У їхньому складi створюють такi ланки: пiдготовки полiв до збирання; комбайнове–транспортнi; збирання незернової частини врожаю; пiслязбиральної доробки зерна; первинного обробiтку грунту; технiчного обслугування; культурно–пробутового обслужування. Розмiр цих загонiв i комплексiв залежить вiд площi зернових, наявностi вiдповiдної технiки й транспортних засобiв та iнших умов. Вони дають змогу значно пiдвищити продуктивнiсть агрегатiв i скороченими строки збирання. Для скошування хлiбiв у валки, крiм комбайнiв, використовують жатки ЖНС-12, ЖВН-6, ЖШН-6 та iншi, для обмолоту й прямого комбайнування – комбайни СК-5 «Нива», СК-6 «Колос», «Дон - 1800» тощо; на вiдвезення подрiбненої соломи – вiзки 2-ПТС-4 iз трактором МТЗ; на скиртування – стогоклад СНУ-0,5; для доробки зерна – зерноочисно-сушильнi комплекси КЗС-40, КЗС-20 Ш.
Розмiр оплати працi в рослинництвi залежить вiд складностi i умов виконання робiт, професiйно–дiлових якостей робiтника,результатiв його працi. Основою для нарахування оплати працi в рослинництвi є первиннi документи. До них вiдносять: облiковий лист тракториста – машинiста (ф.№67), дорожнiй лист тракториста(ф.№68), облiковий лист працi та виконання робiт бригади (ф.№66) та iндивiдуальний (ф.№66а), дорожнiй лист вантажного автомобiля (ф.№2) Оплата працi в рослинництвi здiйснюється за виконання обсягу робiт вiдповiдно встановлених норм та розцiнок в господарствi, а також за вiдпрацьований час. Вся виконана робота працiвника фiксується в облiковому листi тракториста – машинiста. У ньому вiдображається склад агрегату, виконана робота, розцiнка за одиницю роботи, норма виконання та оплата працi за кожний вид роботи. Тобто, якщо тракторист сiм днiв здiйснював поверхневий обробiток грунту i обробив 22 га в перший день, при нормi 16 га за день i розцiнцi за норму 3,00 гривень, то оплата працi буде нараховуватися наступним чином:
3. 00 Ч22га = 66,00грн.
2. за понад норму:
(22 га – 16 га) Ч 5,4грн. =32,40 грн.
3. всього нараховане за день:
66,00 грн. + 32,40 грн. =91,40 грн.
Потiм аналогiчно розраховується оплата працi працiвника за наступнi днi за вiдповiдно виконану роботу згiдно встановлених норм та розцiнок в господарствi на кожен вид роботи. Порядок нарахування основної оплати працi комбайнерiв. За першi десять днiв збирання врожаю нараховується пiдвищена заробiтна плата в розмiрах 60%. При цьому необхiдно дотримуватися норм та ставок. Тобто, комбайнер при врожайностi 25ц. з гектара, нормi виробiтку 45 тонн, маючи VI розряд роботи, тарифнiй ставцi за 1 годину, та тарифному фондi 46,90 грн., то:
першi 10 днiв пiдвищена оплата працi:
доплата за iнтенсивнiсть:
6. розцiнка за виконану роботу:
191,36 : 40 тонн =5,00грн.
Тобто в даному господарствi не розрiзняють основну i додаткову оплату працi, а розраховують рахунки так, щоб в неї включалась як основна, так i додаткова оплати працi. Оплата працi ведучих спецiалiстiв здiйснюється на пiдставi тарифних окладiв. В рослинництвi додаткова оплата працi здiйснюється за якiсть та строки виконання робiт, за роботу при збираннi врожаю, за стаж роботи та квалiфiкацiю виконавця (класнiсть), за роботу iз захисту рослин i на рiзних видах технiки. В даний час як i в країнi, так i ТОВ «Свiтанок» спостерiгається важкий економiчний стан, тому премiювання здiйснюється рiдко. Адже отриманнi прибутки господарство намагається роздiлити на всi статтi витрат вiдповiдно затратам. Оплата працi займає в структурi витрат одне з перших мiсць.
І клас квалiфiкацiї тракториста, 10% особам, яким присвоєно ІІ клас квалiфiкацiї; за надурочний робочий час оплата працi здiйснюється в подвiйному розмiрi;за збереження i добре використання сiльськогосподарських машин виплачують премiю в розмiрi 30%; за економiю палива, мастильних матерiалiв здiйснюється натуральна оплата (зерно). В господарствi широко застосовуються видача таких видiв продукцiї, як зерно, дерть, молоко, м'ясо, жива маса свиней та телят, послуги пилорами. Всi послуги надаються по цiнi собiвартостi, склалась в господарствi. Аналогiчнi послуги здiйснюються i в рахунок земельного паю. Це дуже добре стимулює працiвникiв господарства до високопродуктивної працi, дотримання технологiї виробництва, збереження технiки, та оборотних засобiв, що призводить до отримання бiльш високих врожаїв, а вiд так бiльшого прибуткую
2. 4 Економiчна ефективнiсть виробництва зерна
Економiчна ефективнiсть виробництва зерна характеризується системою таких показникiв: урожайнiсть, продуктивнiсть працi, собiвартiсть продукцiї, цiна реалiзацiї 1ц. зерна, прибуток на 1 люд. -год,на 1 ц. зерна i на 1га посiвної площi, рiвень рентабельностi виробництва зерна. Зернове господарство – високомеханiзована галузь, завдяки впровадженню комплексної механiзацiї виробничих процесiв та пiдвищенню врожайностi зернових культур продуктивностi працi закономiрно зростає. Важливим показником ефективностi виробництва зерна є собiвартiсть продукцiї. Вона вiдображає якiсть роботи господарства i значною мiрою вiдображає рiвень його доходностi. Протягом останнiх рокiв собiвартiсть 1ц. зерна постiйно зростає. Але бiльше половини витрат на виробництво зерна припадає на оплату працi, вартiсть насiння i добрив, а також витрати на утримання основних засобiв. Полiпшення якостi зерна пов‘язане з додатковими витратами. Збiльшення виробництва високоякiсного зерна пшеницi та iнших культур залежить вiд сортового складу посiвiв, технологiй вирощування, форм органiзацiї збирання i заготiвлi, удосконалення заготiвельних цiн i заходiв матерiального стимулювання за полiпшення якостi продукцiї. Тому великого значення набуває справедливий i економiчно обгрунтований розподiл мiж iнтегрованими галузями, додаткових витрат i додаткового ефекту вiд пiдвищення якостi зернової продукцiї. Розглянемо структуру виробничої собiвартостi пшеницi.
|
Виробнича собiвартiсть |
|
| 1 |
2 |
3 |
| тис. грн. |
% |
|
291,9 |
71,6 |
| 1 |
2 |
3 |
|
|
45,9 |
11,2 |
|
75,8 |
18,5 |
|
19,5 |
4,7 |
|
71,9 |
17,6 |
|
78,8 |
19,3 |
| 2. Прямi витрати на оплату працi. |
25,2 |
6,2 |
|
90,5 |
22,2 |
| з них: |
|
39,8 |
9,7 |
|
2,7 |
0,6 |
|
48,0 |
11,7 |
|
407,6 |
100 |
З даної таблицi випливають наступнi данi: найбiльший вiдсоток витрат припадає на прямi матерiальнi витрати (71,6 %). Прямi витрати на оплату працi склали 6,2 % , а iншi прямi витрати зайняли 22,2 % вiд загальної суми витрат.
Пiдвищення економiчної ефективностi зернового виробництва передбачає збiльшення виробництва i полiпшення чiткостi зерна, забезпечення бiльшої сталостi зернового господарства i ефективностi використання його виробничих ресурсiв. Основним напрямом подальшого розвитку зернового господарства є iнтенсифiкацiї виробництва зерна на основi внесення оптимальної кiлькостi органiчних i мiнеральних добрив, розширення посiвiв високоврожайних сортiв i гiбридiв, впровадження комплексної механiзацiї, iнтенсивних та iндустрiальних технологiй, застосування прогресивних форм органiзацiї i оплати працi з урахуванням кiнцевого результату. Велике значення має внесення оптимальних доз мiнеральних добрив, якi в конкретних природно-економiчних умовах забезпечують найбiльш повне використання потенцiйних можливостей високоврожайний сортiв i гiбридiв зернових культур. Інтенсифiкацiя зернового господарства неможлива без комплексної механiзацiї виробництва зерна. Вона є основою впровадження iнтенсивних та iндустрiальних технологiй вирощування зернових культур i забезпечує зростання продуктивностi працi при виробництвi зерна. Забезпеченiсть господарства надiйною системою машин дає змогу якiсно i в оптимальнi агротехнiчнi строки виконувати всi види робiт, що сприяє пiдвищенню врожайностi зернових культур i значно зменшує втрати зерна. Економiчна ефективнiсть iнтенсивних технологiй визначається порiвнянням додаткових виробничих витрат i додатково одержаної продукцiї i характеризується зростанням окупностi додаткових витрат у зерновому виробництвi. Важливим резервом пiдвищення економiчної ефективностi зернового виробництва є полiпшення якостi зерна, особливо за рахунок сильних i твердих сортiв пшеницi з високим вмiстом бiлка (15-17%) i клейковини (21-43%). Збiльшення виробництва i полiпшення якостi зерна сприяють пiдвищеностi доходностi зернового господарства, а отже i змiцненню економiки сiльськогосподарського пiдприємства. Одним iз напрямiв пiдвищення економiчної ефективностi виробництва зерна є впровадження нових форм органiзацiї i стимулювання працi, широке використання колективного пiдряду i орендних вiдносин у зерновому господарствi. Практика багатьох сiльськогосподарських пiдприємств свiдчить, що застосування в бригадах та iнших внутрiшньогосподарських пiдроздiлах прогресивних форм органiзацiї i оплати працi за кiнцевими результатами сприяє значному пiдвищенню врожайностi зернових культур i продуктивностi працi в зерновому виробництвi.
В курсовiй роботi вiдображено найголовнiшi питання, якi стосуються ефективного виробництва зерна. Одразу вказується на органiзацiйно-економiчну характеристику господарства, де зазначається мiсце знаходження товариства «Свiтанок», проаналiзовано склад i структуру сiльськогосподарських угiдь, структуру товарної продукцiї, показники використання трудових ресурсiв, наявнiсть i ефективнiсть використання трудових ресурсiв, виробничих фондiв, показники виробничо-фiнансової дiяльностi. У другому питаннi висвiтлено сам процес вирощування сiльськогосподарських культур, за допомогою яких технологiчних приладiв вирощують зерно, а також збирають. Далi описується декiлькома словами про оплату працi та економiчну ефективнiсть виробництва зерна. В цiлому можна сказати, що господарство є прибутковим, може цiлком конкурувати з iншими подiбними товариствами, дивлячись на показники у наведених таблицях даної курсової роботи, в цьому можна цiлком переконатися.
1. Удосконалювати вмiння догляду за посiвами.
2. Виводити новi сорти зерна для пiдвищення урожайностi.
4. Швидка доставка зернової продукцiї до мiсця зберiгання або пункту переробки.
|
