Значення дикорослих плодів та ягід у житті людини

Значення дикорослих плодiв та ягiд у життi людини ПЛАН 2. Харчова i господарська характеристика плодiв та ягiд дикорослих рослин лiсiв України 3. Планування збору та органiзацiя заготiвлi дико­рослих плодiв та ягiд ВСТУП До дикорослих плодiв i ягiд вiдносять плоди зерняткових, що рос­туть в лiсах - яблунi, грушi, горобини; кiсточкових — абрикоса, аличi, вишнi, кизила (дерену); горiхоплiдних - волоського горiха, лiщини, а також ягiдних рослин - малини, ожини, суниць, брусницi, журавлини, буяхiв (лохини), облiпихи. В Українi за останню третину вiку накопичений чималий досвiд ви­користання дикорослих плодiв та ягiд, багато лiсових пiдприємств ма­ють консервнi цехи, що дозволяє їм займатися переробкою цiєї продук­цiї на продукти харчування. Крiм того, в багатьох лiсництвах iснують фруктовi сади, продукцiя яких переробляэться у власних цехах. Певнi ускладнення в справi використання дикорослих плодiв та ягiд внесла Чорнобильська катастрофа. 1. Значення дикорослих плодiв та ягiд у життi людини Дикорослi плоди, ягоди, горiхи з розвитком людської цивiлiзацiї i збiльшенням виробництва продукцiї культурних рослин втратили для людей попереднє значення як джерела їжi. За винятком горiхiв, лiсовi плоди i ягоди не вiдрiзняються високою калорiйнiстю, однак ними не потрiбно нехтувати. Вони всiляко доповнюють нашу їжу, а багато з них вмiщують вiтамiни, iншi кориснi речовини в кiлькостях, що значно пе­ревищують їх вмiст у культурних рослинах. Бiльшiсть лiсових ягiд i плодiв мають лiкувальнi властивостi, бо до їх складу входять бiологiчно активнi речовини- флавоноїди, каротиноїди, вiтамiни, органiчнi кислоти, мiнерлльнi солi, мiкроелементи тощо. Завдяки їм дикорослi плоди та ягоди використовуються не лише народною але й академiчною медици­ною в лiкувальних цiлях. ж лiсовi плоди i ягоди мають чудовi смаковi якостi. В табл. 1 наведенi данi про вмiст вiтамiнiв у лiсових плодах i ягодах, а також плодах деяких культурних рослин (данi центральної лабора­торiї республiки Польща). Данi таблицi дозволяють визначити цiннiсть дикорослi їх плодiв, порiвнявши їх з плодами культурних рослин. Ми бачимо, по дикорослi плоди, ягоди можуть i повиннi стати джерелом багатьох вiтамiнiв. Серед поживних речовин, що знаходяться в дикорослих плодах та ягодах, першорядне значення для органiзму людини мають цукри, вмiст яких доходить до кiлькох вiдсоткiв. Переважають моноцукри - глюкоза, фруктоза, що швидко засвоюються людським органiзмом. Сахарози лi­совi плоди i ягоди майже не мають. за рахунок дикорослих рослин, тобто доля фактичного вживання населенням останнiх становила бiля половини. Загальне ж забезпечення населення фруктами i ягодами було далеким вiд обгрунтованої норми. Нинi воно ще менше, тому використання дикорослих плодiв i ягiд є бажаним. Таблиця 1: Вмiст вiтамiнiв у плодах дикорослих i деяких культурних рослин, мг% Рослина С А Р К В1 В2 РР Буяхи 25 - - - - - - 16 120 - - 20 20 - Чорниця 16 280 - - 20 20 300 Ожина 10 260 - - 40 40 400 Малина 24 130 60 - 20 20 300 Смородина чорна 157 1100 500 - 60 - - Суницi 35 60 160 100 30 70 300 Журавлина 25 40 500 - 30 20 100 Виноград 4 64 74 - 55 37 184 Лимон 31 - 230 - 25 Слiди 62 Антонiвка 12 76 60 - 34 25 168 Груша 3 16 - - 16 33 82 2. лише тим видам, що мають промислове значення, а також є перспективними для використання. Яблуня лiсова - Maius silvestris Mill . перетворюється в цукри. Плоди багатi на залiзо, калiй, фосфор, кальцiй, сiрку та деякi iншi елементи. Плоди ви­користовують для виготовлення сокiв. Груша звичайна — Pyrus communis L . Плоди вмiщують 7-8 iнодi до 10% цукрiв i до 10% органiчних кислот, а також калiй, залiзо, кальцiй, деякi мiкроелементи. У свiжому виглядi терпкi на смак. Використову­ють в стадiї перестиглостi та висушеними. — Sorbus aucuraria L . вiтамiн Р. Вживають пло­ди свiжими, але в значнiй кiлькостi вони iдуть на технiчну переробку в кондитерськiй, лiкеро-горiлчанiй промисловостi, широко використову­ються у народнiй медицинi. Горобина чорноплiдна, аронiя - Aronia melanocarpa ( Michx ). Вва­жається садовою культурою, але за кiлька останнiх десятирiч в Українi стала лiсовою культурою. Плоди багатi на пектиновi речовини, а вмiст вiтамiну Р становить 2500-3500мг%, що переважає його вмiст у будь-яких вiдомих плодах i ягодах. Вмiст iнших вiтамiнiв - незначний. Використовують для технiч­ної переробки на продукти харчування. Бузина чорна - Sambucus nigra L . Ягоди дозрiвають нерiвномiрно, специфiчно кисло-солодкi на смак. До складу ягiд входить до 49 мг% вi­тамiну С, каротин, антоцiановi речовини - хлориди, глiкозидiв цiанидiна, дубильнi речовини, карбоновi кислоти, амiнокислоти. Як лiкувальний засiб бузина чорна використовується з середнiх вiкiв. Із ягiд виготовляють мармелад, мус, начинку для пирiжкiв, цукерок, желе, повидло, вино, оцет, їх використовують для пiдкрашування вин, надання їм мускатного смаку. В сирому виглядi - не вживаються. L . Ягоди калини пiсля дозрi­вання мають гiркувато-терпкий смак, який зникає пiсля проморожування або пiсля теплової обробки. Стиглi ягоди мають до 32% iнвертного цукру, до 82мг% вiтамiна С, пектиновi речовини, каротин, вiтамiн Р, органiчнi (оц­това, мурашина, iзовалерiанова, каприлова ) кислоти. Харчова цiннiсть ка­лини якраз i визначається чималим вмiстом вiтамiну С. Із калини виготов­ляють соки, начинку для пирiжкiв, варять варення, киселi, желе. Сiк калини використовують для пiдкрашування деяких продуктiв харчування. Смородина чорна – Ribes nigrus L . В1 Облiпиха крушиновидна - Hippophae rhamnoides L . Плоди багатi на органiчнi кислоти: лимонну, яблучну, винну, на каротиноїди, азотистi сполуки, мiкроелементи. Але особливо цiняться плоди через великий (до 600мг%) вмiст вiтамiну С, до 28 мг% вiтамiнну Є, вiтамiнiв В1 , В2 , Р1 ,Р2 . Облiпиха вважається найбiльш вiтамiнозною рослиною серед дикорослих плодових. У м'якотi плодiв багато ( 9%) облiпихового масла, багате на вiтамiни також листя облiпихи. Плоди облiпихи використовують лише для їжi, але i як цiнний лiкувальний продукт. Чорниця — Vaccinium myrtillus L . Ягоди вмiшують глюкозу та фруктозу, лимонну, яблучну кислоти, значну кiлькiсть (до 7%) дубильних речовин та барвникiв. Вiтамiну С та каротину в плодах дуже мало. У висушених ягодах багато пектину. Свiжi ягоди мають приємний кисло-солодкий смак, використовуються в харчовiй промисловостi, народною та академiчною медициною. Буяхи, лохина - Vaccinium uliginosum L . В плодах 5-6% цукрiв: глюкози, фруктози, є лимонна, яблучна та щавелева кислоти, пектиновi, дубильнi речовини й барвники. Вмiст вiтамiну С досягає 28 мг%. Плоди використовують свiжими та переробляють на варення, джем, повидло, рiзнi напої. Брусниця - Vaccinium Vitis - idaca L . Ягоди вмiщують лимонну, яблучну, а також бензойну кислоти, яка має консервуючi властивостi, що i забезпечуєдовготривале зберiгання свiжих ягiд. В ягодах також є пектиновi та дубильнi речовини. Загальна кiлькiсть цукрiв досягає 10%. Ягоди вживають свiжими, маринованими, моченими, їх використовує кондитерська промисловiсть для виготовлення начинок для цукерок, варення, джему, повидла, сокiв. Народна медицина використовує їх при лiкуваннi шлунково-кишкових захворювань, подагри, ревматизму, гiпертонiї. Журавлина болотна - Oxycoccus palusttis Pers , та дрiбноплiдна О. Microcarpus Turcz . В ягодах є глюкоза, фруктоза, досить багато ли­монної кислоти. Бензойної кислоти небагато, але вона, завдяки своїм антисептичним властивостям, забезпечує довготривале зберiгання свi­жих ягiд. В них багато пектинових речовин, що дозволяє виготовляти желеподiбнi продукти. Вiтамiнiв у ягодах мало, наприклад, вiтамiну С - усього 19-32 мг%. Ягоди вживають свiжими та переробляють на варення, кисiль, морс, настойки, начинки для цукерок, лiкери, екстракти, сиропи. Продукти iз ягiд журавлини широко використовуються медициною. Малина звичайна або лiсова — Rubus idacus L . В плодах малини вмiст глюкози i фруктози досягає 10%. Є також лимонна кислота та не­значна кiлькiсть салiцилової, що обумовлює лiкувальнi властивостi пло­дiв. Вони також мають пектиновi й азотистi речовини, вмiст вiтамiну С досягає 28 мг%. Плоди використовують у безалкогольнiй, лiкеро-горiлчанiй, конди­терськiй промисловостi, плодоягiдному виноробствi, медицинi. Особливо цiннi висушенi плоди як потогiнний засiб. Ожина сиза - Rubus cacsius L . але в них бiльше каротину та барвникiв, значна кiлькiсть фосфору, солей залiза, магнiю, вапна, є мiдь. Плоди мають дiєтичне i лiкувальне значення, їх використовують для ви­робництва парення, джему, повидла, безалкогольних напоїв, наливок, настойок, плодово-ягiдного вина. Rtibits siifcatus Vest . Суницi лiсовi - vesca L . приємний аромат, через наявнiсть ефiрних масел, багатi на вiтамiни. Вiтамiну С - 30-60 мг%, каротину - 0,08, мiстять вiтамiни В1 , В2 , К, РР. До складу плодiв входить значна кiлькiсть оксидiв залiза, вапно. За вмiстом залiза суницi не мають собi рiвних серед iнших ягiд. Використовують ягоди для виготовлення вин, безалкогольних напоїв, варення, джему, наливок, настойок i т. п. Медицина використовує їх як в'яжучий, сечогiнний, жовчогiнний, протизапальний засiб. До початку збирання заготiвлi плодiв та ягiд потрiбно ретельно ви­вчати сировиннi ресурси лiсництва, скласти прогноз врожайностi окре­мих видiв рослин, визначитись з кiлькiстю робочої сили, необхiдним iн­вентарем тощо. На врожай ягiд впливають погоднi умови. Так, якщо весна i лiто теплi, з достатньою кiлькiстю опадiв, урожай чорницi, брусницi, iнших ягiд – вищий. Сильний негативний вплив на врожайнiсть ягiдникiв виявляють пiзнi веснянi заморозки. Взагалi пiзня весна сповiльнює розвиток рослин, затримує цвiтiння i т. п. По цих метеофакторах вже можна мати приблизний прогноз очiкуваної врожайностi. Негативно на врожайнiсть впливає i лiтня посуха. Так, посушлива погода в липнi, негативно впливає на цвiтiння журавлини i її врожайнiсть, а лохина, не дивлячись масове цвiтiння, дає низький врожай (Д. А. Телiшевський, 1974). Урожайнiсть ягiдникiв залежить у першу чергу вiд типу лiсорослинних умов, а такожвiд багатьох факторiв погоди. В табл. 2 наведенi данi про бiо­логiчну врожайнiсть дикорослих ягiдникiв в Захiдному Полiссi України. Таблиця 2 : Середнi данi про бiологiчну врожайнiсть дикорослих ягiдникiв в залежно­стi вiд типу лiсорослинних умов (за Д. Л. Телiшевським, 1986) Врожайнiсть кг*га-1 брус­ницi лохини жжурав-лини ожини суниць Вологий бiр - А3 421 341 234 - - - - Сирий бiр – А4 445 240 131 - - - - Свiжий субiр – В2 418 210 120 - 248 192 - Вологий субiр – В3 621 316 142 - - - - Сирий субiр – В4 Мокрий субiр – В5 676 160 149 - - - - Свiжий i вологий сугруд – С2, С3 329 - 155 - 102 93 - Сирий сугруд – С4 470 90 130 - - - - - - 277 236 - - - Старi вирубки, гарi – В2-3 120 106 225 - 300 225 155 Болота врховi i перехiднi - - - 900 - - - Для отримання бiльш точних вiдомостей про врожайнiсть ягiдникiв практикують спостереження в спецiально органiзованих пунктах у мiс­цях широкою їх розповсюдження. Результати спостережень заносяться в спецiальнi анкети, якi надсилаються до обласних органiв лiсового гос­подарства. Прогнозування врожайностi ягiд у межах лiсництв дає мож­ливiсть своєчасно скорегувати плани заготiвель. При плануваннi збору i заготiвель дикорослих плодiв та ягiд потрiб­но враховувати ступiнь забруднення територiй лiсництв радiонуклiдами внаслiдок катастрофи на Чорнобильськiй АЕС. У наш час вже здiйснене картування територiї за ступенями забруднення, його потрiбно врахову­вати в межах кожного лiсництва. Дослiдженнями М. М. Калетпика iз спiвавторами (1991) встановлено, що ягоди чорницi, суниць можна зби­рати при щiльностi забруднення грунтiв цезiєм до 2 кюрi-км-2 . Потрiб­ний постiйний радiометричний контроль зiбраної продукцiї. При визначеннi потреби в робочiй силi користуються приблизними да­ними по збиранню ягiд вручну, орiєнтуючись на середнiй урожай. Так, за восьмигодинний робочий день збиральник може зiбрати 10-20 кг малини, до 30-40 кг чорницi або журавлини. Правильно розподiлити зусилля по збиранню врожаю допомагає знання строкiв збирання дикорослих ягiд. Стосовно Волинi в табл. 3 наведений календар збирання дикорослих ягiд. Таблиця 3 : Календар збирання дикорослих ягiд (за Д. А. Телiшевським, 1974) Ягiднi рослини Мiсяцi року V VI VII VIII IX X XI + + + + + + Брусниця + + + Малина + + + Ожина + + + Суницi + + + + + Д. А. Телiшевський (1986) вважає, що ягоди потрiбно збирати в спецiальну тару, щоб запобiгти їх пошкодженню. Корзини для збирання ягiд повиннi бути легкими i вмiщувати не бiльше 10 кг, мати пласке дно, бути мiцними i пружними. Приймаючи вiд збиральникiв ягоди чорницi, лохини, журавли­ни, брусницi, їх пересипають у луб'янки, розмiр яких становить 36,5x14x10,5 см. їх виготовляють iз осикової, ялинової або соснової деревини. Саме в них ягоди можуть зберiгатися деякий час у спецiальних примiщеннях, а також доставлятися до пунктiв переробки. Збираючи ягоди малини, суниць, ожини, ними зразу ж наповнюють тару, в якiй вони будуть транспортуватися. Це - луб'янки або корзини мiсткiстю до 4-5 кг. Зiбранi ягоди повиннi бути стиглими, сухими, не мати стороннiх домiшок. У жарку погоду збирання краще проводити вранцi, коли зiйде роса, та ввечерi. Зiбранi в цей час ягоди бiльш соко­витi, краше витримують транспортування. Не можна збирати ягоди в сиру погоду, тому що мокрi ягоди швидко псуються. Збирання ягiд чорницi, брусницi, лохини, журавлини проводять як руками так i спецiальним гребiнцем. Зiбранi ягоди чорницi та лохини можуть зберiгатися 2-3 днi в холодному примiщеннi. Якщо вони призначаються для сушiння, їх розстилають тонким шаром для природного висушування, або висушують в спецiальних сушарках. Плоди горобини чорноплiдної зрiзують секатором разом з плодонiжками, вкладають у корзи­ни, ящики або вiдра, їх можна довгий час зберiга­ти свiжими в примiщеннях з температурою 0°С. Таким же способом збирають плоди калини. Плоди дерену збирають при повному їх дозрiваннi, вмiщують у невеликi (до 6-8 кг) корзини i вiдправляють на переробку без затримки. Не можна вiд збиральникiв приймати недозрiлi ягоди журавлини, брусницi, бо їх якiсть набагато нижча порiвняно з достиглими. Якщо ягоди призначенi для виготовлення сокiв, сиропiв, їх потрiбно збирати в стадiї повної стиглостi, коли в них максимальна кiлькiсть поживних речовин. Якщо ж для виготовлення варення, то збирають у стадiї дозрiвання, щоб вони не втратили пружностi. Перевезення ягiд до мiсць переробки здiйснюється таким транспор­том, щоб уникнути псування продукцiї в дорозi. ВИСНОВОК Дикорослi плоди та ягоди мають власти­востi регулювати обмiн речовин, зв'язувати та знешкоджувати солi важ­ких металiв, токсичнi речовини, їм властивий сечогiнний, потогiнний ефект тощо. До того ж лiсовi плоди i ягоди мають чудовi смаковi якостi. Серед поживних речовин, що знаходяться в дикорослих плодах та ягодах, першорядне значення для органiзму людини мають цукри, вмiст яких доходить до кiлькох вiдсоткiв. Переважають моноцукри - глюкоза, фруктоза, що швидко засвоюються людським органiзмом. Сахарози лi­совi плоди i ягоди майже не мають. На врожай ягiд впливають погоднi умови. Так, якщо весна i лiто теплi, з достатньою кiлькiстю опадiв, урожай чорницi, брусницi, iнших ягiд – вищий. Сильний негативний вплив на врожайнiсть ягiдникiв виявляють пiзнi веснянi заморозки. Пiзня весна сповiльнює розвиток рослин, затримує цвiтiння i т. п. По цих метеофакторах вже можна мати приблизний прогноз очiкуваної врожайностi. Негативно на врожайнiсть впливає i лiтня посуха. ЛІТЕРАТУРА 1. Свериденко В.Є. Побiчне користування лiсом. – К., 2002;