Реферат/сочинение: "Епізоотологічні особливості грипу птахів в Україні"

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АБРАМОВ АРТУР ВІКТОРОВИЧ

УДК 636. 09. 616. 921. 5:598. 2:636. 5

ЕпiзоотологiчнІ ОСОБЛИВОСТІ грипу птахiв В УкраїнІ

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ - 2008

Дисертацiєю є рукопис

Науковий керiвник

Офiцiйнi опоненти : доктор ветеринарних наук, професор Скибiцький Володимир Гурiйович, Нацiональний аграрний унiверситет, завiдувач кафедри мiкробiологiї, вiрусологiї та бiотехнологiї;

Захист дисертацiї вiдбудеться “18”березня 2008 р. о 10 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 26. 004. 03 у Нацiональному аграрному унiверситетi за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони 15, навчальний корпус №3, ауд. 65

З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Нацiонального аграрного унiверситету за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони 13, навчальний корпус №4, кiм. 28

Автореферат розiсланий “12” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спецiалiзованої вченої ради ______________ С. В. Мiськевич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. Грип птахiв реєструється бiльш нiж у 50 країнах свiту та завдає значних економiчних збиткiв (Swayne D., 2004; Покровский В. И. и др., 2005; Yegani M., 2005). У 2005–2006 роках епiзоотичнi вогнища захворювання птахiв на грип виявленi на територiї Росiї, Грузiї, Азербайджану, Казахстану та України (Герман В. В. та iн., 2006; Луговская Н. Н. и др., 2006; Онищенко О. О. и др., 2006; Стегнiй Б. Т. та iн., 2006).

антитiл у птахiв, що стацiонарно мешкають на територiях, через якi пролягають шляхи мiграцiї перелiтних видiв (Абрамов А. В., Герман В. В., 2006; Могилевський Л. Я. та iн., 2006).

Встановлено, що джерелом збудника iнфекцiї є хворi та перехворiлi птахи, якi видiляють у навколишнє середовище вiруси аерогенним шляхом, а також зi слиною, послiдом, що створює передумови зараження їх через повiтря, корми та воду. Так, екскременти водоплавних птахiв-вiрусоносiїв потрапляють до води рiчок та озер, а при подальшому її використаннi для напування птахiв та при харчуваннi останнiх водними тваринами може сформуватися водний шлях передачi вiрусу грипу (Сюрин В. Н. та iн., 1998; Львов Д. К., 2000; Wright P. F., Webster R. G., 2001; Каверин Н. К., Смирнов Ю. А., 2003).

Вiдоме антигенне рiзноманiття збудника грипу, рiзний рiвень патогенностi циркулюючих у природi штамiв, а також особливостi патогенезу та прояву хвороби у тварин рiзних видiв аргументують важливiсть i необхiднiсть проведення вiдповiдного епiзоотологiчного монiторингу, включаючи як наземнi, так i воднi осередки пташиного грипу, орiєнтують на розробку та впровадження в практику ветеринарної медицини рацiональних i ефективних методiв визначення ступеня вiрулентностi штамiв (iзолятiв), якi обумовлюють спалах хвороби.

(личинки комах, риби, земноводнi) є вкрай необхiдним, а розробка iнтегральної системи контролю за спалахами хвороби на територiї України є нагальною потребою сьогодення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрi мiкробiологiї, вiрусологiї та епiзоотологiї Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологiчний унiверситет” та у Центральнiй державнiй лабораторiї ветеринарної медицини згiдно з темою “Крайова епiзоотологiя, розробка методiв дiагностики та боротьби з iнфекцiйними хворобами тварин”, номер державної реєстрацiї 0107U002473.

Мета i завдання дослiдження. Мета роботи– визначити особливостi циркуляцiї вiрусу та формування природних наземних i водних осередкiв грипу птахiв в України для удосконалення системи профiлактичних та оздоровчих заходiв.

завдання :

– здiйснити епiзоотологiчне обстеження птахiвничих господарств, деяких перелiтних, синантропних та птахiв приватного сектору на територiї України щодо пташиного грипу;

– видiлити епiзоотичнi штами збудника високопатогенного пташиного грипу та провести їх молекулярно-генетичний аналiз;

– вивчити особливостi циркуляцiї збудника та формування природних наземних i водних осередкiв грипу птахiв у пiвденному регiонi України;

– визначити морфофункцiональнi змiни у зародкiв курчат та риб, заражених вiрусом грипу, який видiлений з личинок комах – хiрономiд (мотиль);

– розробити ефективну електронну iнтегральну систему контролю за спалахами пташиного грипу в Українi.

Об’єкт дослiдження –

Предмет дослiдження – епiзоотична ситуацiя щодо грипу птахiв в України, особливостi перебiгу хвороби, джерела збудника грипу, порiвняльний молекулярно-генетичний аналiз епiзоотичних iзолятiв вiрусу високопатогенного грипу, система контролю грипу птахiв.

Методи дослiдження. Епiзоотологiчнi (епiзоотологiчне обстеження), клiнiчнi (огляд i пальпацiя птахiв, визначення маси, довжини та коефiцiєнта вгодованостi коропiв), гематологiчнi (визначення кiлькостi еритроцитiв та лейкоцитiв); патолого-анатомiчнi (патолого-анатомiчний розтин), гiстологiчнi (гiстоструктура тканин курячих ембрiонiв), серологiчнi (дослiдження в РГА, РЗГА та ІФА), вiрусологiчнi (iзоляцiя, iдентифiкацiя та культивування вiрусiв на культурi клiтин), молекулярно-бiологiчнi (iдентифiкацiя та молекулярно-генетична оцiнка вiрусу в ПЛР), iмунологiчнi (бактерицидна та лiзоцимна активнiсть сироватки кровi), статистичнi.

Наукова новизна одержаних результатiв. впливає видовий склад птахiв, що мешкають на цiй територiї. Високопатогенний вiрус грипу видiлено вiд птахiв видiв Phalacrocorax carbo , Anas platyrhynchos , Anser , Fulica atra , якi мешкають у водних та бiляводних бiотопах. Птахи п’ятого виду (Turdus ) надають перевагу сухiй рiвниннiй мiсцевостi, а для мiсць гнiздування шостого виду (Sturnus vulgaris ) не обов’язкова наявнiсть великих водоймищ. Вперше встановлена циркуляцiя високопатогенного вiрусу грипу H₅ N₁ у птахiв на територiї України i доведена вiдсутнiсть мутацiй з адаптацiї вiрусу до рецепторiв епiтелiальних клiтин верхнiх дихальних шляхiв людини, до яких вiрус грипу є тропним. Визначенi та нанесенi на карти епiзоотичного стану районiв пiвдня України природнi воднi осередки, де вiд птахiв були видiленi штами вiрусу H₅ N₁ високопатогенного грипу птахiв. Встановлено тривале виживання (протягом року) високопатогенного вiрусу H₅ N₁ в природному осередку неблагополуччя на пiвденнiй косi узбережжя Азовського моря (патогенний вiрус H₅ N₁₅ N₁ в органiзмi холоднокровних (мотиль, п’явка, риба).

Результати дослiджень використанi при розробцi “Нацiональної програми по лiквiдацiї спалахiв високопатогенного грипу птахiв та хвороби Ньюкасла”. Створенi карти поширення грипу птахiв на територiї України, що збiгаються iз шляхами мiграцiї перелiтних птахiв. Матерiали дисертацiйної роботи використанi при розробцi “Інструкцiї по заходах боротьби з грипом птицi”, яка затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини України (наказ № 96 вiд 26. 10. 2005.) та Мiнiстерством юстицiї України (наказ № 1304/1158 вiд 31. 10. 2005). У Центральнiй державнi лабораторiї ветеринарної медицини впроваджено дiагностику грипу птахiв методами полiмеразної ланцюгової реакцiї (ПЛР) при обов’язковiй детекцiї продуктiв амплiфiкацiї в електрофорезному гелi та у реальному промiжку часу (ПЛР “реал-тайм”). При надгострому перебiгу високопатогенного грипу, який супроводжується масовою загибеллю птахiв, з дiагностичною метою запропоновано, в першу чергу, застосовувати ПЛР та ПЛР “реал-тайм”.

Видiлено високопатогенний штам вiрусу грипу “A(chironomida)Azov/11/ 2006(H₅ N₁ )” та проведено його депонування в Державному науково-контрольному iнститутi бiотехнологiї i штамiв мiкроорганiзмiв (депозитарiй №435).

Розроблена i впроваджена електронна iнтегральна програма контролю за спалахами пташиного грипу в Українi, а також система профiлактичних заходiв при реєстрацiї спалахiв пташиного грипу, яка рекомендована для виконання керiвниками птахiвничих та рибоводних господарств, а також мисливцями та рибалками.

За результатами дослiджень отримано два патенти: “Бiологiчний засiб дiагностики збудника паразитарної хвороби у людини або тварини” (патент України №13934 вiд 17. 04. 2006 р.) та “Спосiб контролю поширення захворювання пташиного грипу” (патент України №18122 вiд 16. 10. 2006 р.).

Одержанi результати дослiджень використовуються в навчальному процесi на кафедрах: мiкробiологiї, вiрусологiї та епiзоотологiї Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологiчний унiверситет”; епiзоотологiї та iнфекцiйних хвороб Нацiонального аграрного унiверситету; епiзоотологiї та iнфекцiйних хвороб Бiлоцеркiвського державного аграрного унiверситету. Матерiали дисертацiйної роботи використовують на курсах пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв ветеринарної медицини у вищевказаних унiверситетах.

Особистий внесок здобувача полягає у самостiйному плануваннi та виконаннi експериментальної частини роботи, зокрема органiзацiї i проведеннi дослiдiв, вiдборi матерiалу, проведеннi клiнiчних, серологiчних, патолого-анатомiчних дослiджень. Частина дослiджень (вiрусологiчнi та молекулярно-бiологiчнi) виконанi спiльно iз спiвробiтниками вiддiлiв вiрусологiї, а також iмунологiчних та монiторингових дослiджень Центральної державної лабораторiї ветеринарної медицини. Аналiз та узагальнення лiтературних джерел, первинних матерiалiв, статистичну обробку та оформлення рукопису здобувач зробив самостiйно. Гiстологiчнi дослiдження курячих ембрiонiв, заражених високопатогенним вiрусом грипу “A(chironomida)Azov/ 11/2006(H₅ N₁

Апробацiя результатiв дисертацiї. Основнi положення дисертацiйної роботи були оприлюдненi та проаналiзованi на Мiжнародних науково-практичних конференцiях: “Високопатогенний грип птицi: актуальнi аспекти епiзоотологiї, епiдемiологiї, дiагностики та профiлактики” (сел. Новий Свiт, АР Крим, 2006 р.); “Мониторинг распространения и предотвращения особо опасных болезней животных и птиц” (м. Самарканд, 2006 р.); “Актуальнi проблеми молекулярної дiагностики у ветеринарнiй медицинi та бiологiї”(м. Феодосiя, 2007 р.); “Регiональнi проблеми екологiї ветеринарної медицини”, присвяченiй 20-рiччю факультету ветеринарної медицини Державного вищого навчального закладу “ДАУ” (м. Житомир, 2007), та на науково-практичних конференцiях: присвяченiй 75-рiччю Новогалещинської бiофабрики (м. Полтава, 2006 р.); “Перспективи розвитку ветеринарної медицини України”, присвяченiй 10-рiччю факультету ветеринарної медицини Луганського НАУ (м. Луганськ, 2007 р.); щорiчних звiтних конференцiях професорсько-викладацького складу факультету ветеринарної медицини Державного вищого навчального закладу “ДАУ” (2005–2007 рр.); засiданнях кафедри мiкробiологiї, вiрусологiї та епiзоотологiї Державного вищого навчального закладу “ДАУ”.

Результати дослiджень, якi представленi у дисертацiї, опублiкованi у 10 друкованих працях: науково-виробничому щомiсячнику Державного департаменту ветеринарної медицини “Ветеринарна медицина України” (2), у мiжвiдомчому тематичному науковому збiрнику “Ветеринарна медицина” (2), “Вiснику Бiлоцеркiвського державного аграрного унiверситету” (1), “Вiснику Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологiчний унiверситет” (1), “Збiрнику наукових праць Луганського нацiонального аграрного унiверситету” (1), матерiалах Мiжнародної конференцiї з пташиного грипу (1), патентах (2).

Структура та обсяг дисертацiї. Дисертацiйна робота викладена на 211 сторiнках комп’ютерного тексту (основний текст роботи – 136 с.) i складається зi вступу, огляду лiтератури, власних дослiджень, їх аналiзу та узагальнення, висновкiв i пропозицiй для виробництва, 17 додаткiв, списку використаних джерел, який включає 290 найменувань, у тому числi 156 – iноземних; мiстить 16 таблиць, 19 рисункiв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дослiдження виконувались з 2003 по 2007 рiк у науковiй лабораторiї кафедри мiкробiологiї, вiрусологiї та епiзоотологiї Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологiчний унiверситет”, у Центральнiй державнiй лабораторiї ветеринарної медицини, а також у референтних центрах з вивчення грипу птахiв VLA (Вейбрiдж, Англiя), Федеральнiй державнiй установi “Федеральний центр охорони здоров’я тварин” (Володимир, Росiя) i Федеральнiй державнiй установi “Центральний науково-дослiдний iнститут епiдемiологiї” (Москва, Росiя).

Епiзоотологiчний монiторинг грипу птахiв проводився серед рiзних видiв птахiв у рiзних областях України та АР Крим. У 2003–2006 роках було дослiджено на грип птахiв 423098 проб. Згiдно з рекомендацiями МЕБ дiагноз на грип птахiв встановлювали комплексно з врахуванням результатiв епiзоотологiчних, клiнiчних, патолого-анатомiчних та лабораторних (РГА, РЗГА, ПЛР та ІФА) методiв дослiджень. Для дослiджень на грип вiдбирали свiжi трупи та хвору птицю у кiлькостi не менше п’яти голiв з кожної групи, пiдозрiлої у захворюваннi (Manual of diagnostic tests , 2004). Для вiрусологiчних дослiджень вiдбирали проби змивiв з глотки та клоаки, внутрiшнi органи (легенi, трахею, селезiнку, печiнку, повiтроноснi мiшки) та головний мозок. Для проведення ретроспективної дiагностики вiдбирали не менше 25 проб сироваток кровi вiд однiєї групи птахiв.

Проби змивiв доставляли до лабораторiї для проведення вiрусологiчних (iзоляцiя вiрусу на курячих ембрiонах з наступною iдентифiкацiєю) та молекулярно-генетичних дослiджень. Для деконтамiнацiї змивiв до середовища 199, в якому їх транспортували, додавали антибiотики (4 %-й розчин гентамiцину сульфату, 1000 мкг/см³ ). Для транспортування проби (змиви, шматочки внутрiшнiх органiв) спочатку охолоджували до +4 єС, а потiм заморожували в морозильнику до –20 єС, пiсля чого в термосах з сухим льодом доставляли до лабораторiї. Для iзоляцiї та типiзацiї вiрусу грипу iз вiдiбраних проб органiв та тканин ураженої птицi готували гомогенати 1:10 на 0,9 %-му розчинi NaCl або фосфатному буферi (рН 7,2–7,4) з додаванням пенiцилiну та стрептомiцину. Одержанi гомогенати звiльняли вiд часток тканин центрифугуванням та використовували для зараження курячих ембрiонiв (Сюрин В. Н. та iн., 1998).

Зразками вiрусовмiстимої рiдини заражали 10-добових курячих ембрiонiв, з розрахунку не менше 5 ембрiонiв на одну пробу. Зараження проводили в алантоїсну порожнину. Інфiкованi ембрiони iнкубували при +41 єС упродовж 3–5 дiб. У разi наявностi вiрусу в пробi, загибель наставала через 48–72 години пiсля зараження. Ембрiони, що загинули, розтинали, описували наявнi ознаки пошкоджуючої дiї патогена та вiдбирали алантоїсну рiдину для подальшого дослiдження в РГА. Пiсля закiнчення термiну iнкубацiї, навiть за вiдсутностi випадкiв загибелi, ембрiони розтинали, вiдбирали алантоїсну рiдину, гемаглютинуючу активнiсть якої визначали у реакцiї гемаглютинацiї з 1%-ю суспензiєю еритроцитiв пiвня. У разi вiдсутностi позитивної реакцiї в РГА додатково проводили 3−5 “слiпих” пасажiв.

були проби (по 5 зразкiв кожного об’єкта) − пеленгас (Mugil soiuy ), креветка (родина ), личинка комах (родина Chironomida – мотиль) та мул, що вiдiбранi в рiзних дiлянках пiвнiчно-захiдної акваторiї Азовського моря (оз. Сиваш – Кризамi, Костiн Шпиль та Любимiвка). Геномну РНК для ПЛР-аналiзу видiляли гуанiдiн тiоцiонатним методом (Chomczynski P. and Sacchi N., 1989).

Аналiз проводили за допомогою дiагностичної тест-системи “Птах–Грип–ПЛР–РЧ” для виявлення РНК вiрусу пташиного грипу А/H₅ N₁ методом полiмеразної ланцюгової реакцiї у режимi реального часу, ТУ 24. 4–23524007–064–2006, серiя 001/AIV/RG–100, згiдно з настановою з використання дiагностичного набору. Кожен зразок дослiджували у двох повторах. Амплiфiкацiю у реальному часi проводили в реактивнiй сумiшi об’ємом
25 мкл. Амплiфiкацiю кДНК мiшенi здiйснювали на приладi Rotor-Gene 3000, Corbett research (Австралiя), з таким температурним профiлем: активацiя урацил-ДНК-глiкозидази – 5 хв при +50 °С, активацiя ДНК-полiмерази – 10 хв при +94 °С та наступнi 40 циклiв амплiфiкацiї, якi включали денатурацiю – 30 с при +94 °С, вiдпал праймерiв – 30 с при +58 °С, елонгацiю – 30 с при +72 °С. Аналiз результатiв здiйснювали за допомогою програмного забезпечення RG operating software, version 6. 0. 33.

Визначення нуклеотидної послiдовностi продуктiв амплiфiкацiї вiрусу пташиного грипу проводили на генетичному аналiзаторi ABI 3130 (Applied Biosystems) iз використанням набору реагентiв “BigDye®terminator, v. 3,1”, згiдно з iнструкцiями виробника. ПЛР-продукти клонували у бактерiальний вектор pBluescript II SK+(Stratagene) за загальноприйнятими методами генної iнженерiї (Sambrook J. et al., 1989). Визначення нуклеотидної послiдовностi продуктiв амплiфiкацiї вiрусу пташиного грипу проводили на генетичному аналiзаторi ABI 3130 (Applied Biosystems) iз використанням набору реагентiв “BigDye®terminator, v. 3. 1”, згiдно з iнструкцiями виробника. Комп’ютерний аналiз даних проводили з використанням пакета програм Vector NTA v. 9. 1 (Invitrogen) та Інтернет-ресурсiв: BLAST, ClustalW, WebPhylip.

У частинi дослiдiв вивчали морфофункцiональнi змiни у риб при експериментальному зараженi iзолятом “A(chironomida) Azov/11/2006(H₅ N₁ )” вiрусу грипу птахiв. Зараження однорiчок коропа ( ) здiйснювали через iн’єкцiю в черевну порожнину вiрусовмiстимої алантоїсної рiдини курячих ембрiонiв та матерiалу, одержаного iз мотиля з титрами в РЗГА 1:64 та в РГА 1:256. Однорiчним коропам двох експериментально заражених груп (в кожнiй по 15 риб) уводили внутрiшньочеревно 0,1 та 0,2 см³₅ N₁ )” вiрусу грипу птахiв, а однiй контрольнiй групi (15 риб) вводили розчин Рiнгера. Риб витримували в окремих 10-лiтрових акварiумах з постiйною аерацiєю та температурою +20±1 єС. З початку дослiду кожнi 24 години протягом перших 3 дiб вiдбирали з кожної групи по 3 екземпляри, в яких брали кров iз серця. Інших коропiв дослiджували на 5 та 10 добу. З тулуба коропiв готували гомогенати, якi зберiгали при температурi+8±2 єС. З кровi одержували сироватку, в якiй визначали вмiст бiлка (Loury et al., 1951), бiлковi фракцiї (альбумiн, глобулiн) турбодемитричним методом та активнiсть лiзоциму дифузним методом на агарi (Лабiнська А. С., 1978). У коропiв дослiдних та контрольної груп визначали масу, довжину, коефiцiєнт вгодованостi за Фультоном, абсолютну (мг) та вiдносну (iндекс ‰) масу iмунокомпетентних органiв (гепатопанкреас, нирка та селезiнка). З iмунокомпетентних органiв виготовляли екстракти тканин (1:50), в яких визначали вмiст водорозчинного бiлка та активного лiзоциму. Проводили пiдрахунок кiлькостi еритроцитiв та лейкоцитiв у десяти полях зору мiкроскопа (при збiльшеннi − 60Ч7) з одного мазка кровi риб та визначали спiввiдношення кiлькостi лейкоцитiв (Л) до кiлькостi еритроцитiв (Е) у полi зору − Е/Л (Кушманова О. Д., Івченко Г. М., 1978; Строев Е. А., Макарова П. П., 1986). Через 10 дiб у риб дослiдної та контрольної груп визначали лiзоцим та бактерицидну активнiсть сироватки кровi (БАСК) (Смирнова А. В., Кузьмина Г. А., 1966).

В експериментi з вивчення п’явки як можливого компоненту резервуара збудника використали 30 медичних п’явок (Hirudo medicinalis ). Зараження проводили алантоїсною рiдиною з iнфiкованих штамом “A(chironomida) Azov/11/2006(H₅ N₁ )” 10-добових курячих ембрiонiв. Було сформовано 8 дослiдних та 2 контрольнi групи п’явок (по 3 екземпляри в кожнiй). Восьми дослiдним групам п’явок внутрiшньоцеломно вводили алантоїсну рiдину, що мiстила вiрус пташиного грипу в кiлькостi 10^8,45 ЕЛД_50/0,1см ³ , 10^7,45 ЕЛД_50/0,1см ³^6,45 ³^5,45 ЕЛД ³³ . П’явок утримували у флаконах з водою об’ємом 400 см³ методом ПЛР на наявнiсть РНК вiрусу пташиного грипу.

Статистичну обробку результатiв проводили за загальноприйнятою методикою (Плохинський М. А., 1980), використовуючи комп’ютерну програму MicrosoftOffice EXCEL.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Наявнiсть домашнiх птахiв на птахофабриках АР Крим та коротка характеристика мiсць мешкання диких птахiв, рекомендованих Європейською комiсiєю для дослiдження на пташиний грип. Створенi нами карти-схеми наявностi поголiв’я птахiв на птахофабриках АР Крим та спецiалiзацiї птахогосподарств України свiдчать, що значна кiлькiсть поголiв’я птахiв утримується на промислових птахофабриках. Масовi сезоннi мiграцiї пернатих сприяють виникненню безпосереднiх контактiв мiж дикими та домашнiми птахами. Порушення технологiї вирощування птахiв на промислових пiдприємствах може також зумовити контакти диких та синантропних птахiв з промисловими. Дикi та синантропнi птахи можуть бути джерелом та резервуаром збудника пташиного грипу для домашнiх i промислових птахiв. Європейською комiсiєю рекомендований перелiк диких та синантропних видiв птахiв, якi можуть бути носiями вiрусу грипу. Вiдповiдно до перелiку ми проаналiзували наявнiсть перелiтних видiв птахiв у АР Крим. Нами наведена стисла характеристика довкiлля, бiологiї та мiсць проживання диких птахiв на пiвднi України. Описанi представники 7 родин (25 видiв) перелiтних та зимуючих диких птахiв, зареєстрованих у районi оз. Сиваш (Костин А. В., 1983; Андрущенко А. Н. и соавт., 1999). Із наведених видiв птахiв найбiльш поширенi озерна чайка – 80 000 екз., крижень – 62 300 екз., чирок-трiскунок – 51 896 екз., поганка – 50 438 екз., великий баклан – 29 000 екз., червоноголова чернь – 18 018 екз., бiла чапля – 15 225 екз., основним кормом яких є рачки, личинки комах, молюски i риби (бички, тарань, карась, сазан). У значно меншiй кiлькостi (500–2000 екз.) у Криму зустрiчаються такi перелiтнi та зимуючi птахи: чирок-свистунок, широконоска, чибiс, турухтан, чернь чубатий, лебiдь-шипун, звичайний шпак, у кормi яких наявнi твариннi та рослиннi компоненти. Чисельнiсть iнших птахiв у оз. Сиваш коливається вiд 200 до 500 екз. (бiлий лелека – 201, бiлолобий гусак – 250, сiра качка – 479, свищ – 360, перепiлка – 300, деркач – 300, чорноголовий хохотун – 478, грак – 300).

циркуляцiї й пасажування рiзноманiтних патогенiв, зокрема збудника пташиного грипу. Види диких птахiв, що годуються водними мешканцями, слiд дослiджувати при аналiзi зон пiдвищеного ризику, пов’язаного з неблагополуччям з пташиного грипу.

Ураження птахiв рiзних видiв вiрусом грипу в регiонах України. Монiторинговi дослiдження на грип птахiв в Українi почали проводити з 2003 року. В 2003 роцi було дослiджено в РЗГА 3700 сироваток кровi птахiв, iз них виявлено серопозитивних (до гемаглютинiну Н₆ ): всього 3 голови у Херсонськiй областi. В 2004 роцi було дослiджено 20513 птахiв рiзних видiв i категорiй. При цьому антитiла були виявленi до Н₂₆ в 107 пробах сироваток кровi. В 2005 роцi було дослiджено 91861 голiв. Антитiла були виявленi в 148 пробах сироватки кровi. При цьому у 18 пробах виявлено антитiла до H₅₂ та H₉ . В 2006 роцi було дослiджено на грип 307024 проби, в т. ч. диких птахiв – 17104, синантропних птахiв – 15890, птахiв приватного сектору – 168274 та птахiв у птахогосподарствах – 105756 проб. У першому пiврiччi 2007 року дослiджено 144967 проб сироватки кровi i виявлено 31 серопозитивну пробу до H₂ та H₉

Серед водоплавних птахiв рiзних видiв провiдне мiсце за кiлькiстю та рiзноманiтнiстю iзольованих вiрусiв грипу посiдають птахи пiдряду гусеподiбних. Але сприйнятливiсть птахiв рiзних видiв одного ряду до вiрусiв грипу може вiдрiзнятися. В екологiчному вiдношеннi серед диких видiв птахiв, вiд яких були iзольованi вiруси грипу, домiнують види, що надають перевагу водним та навколоводним мiсцям проживання (дикi гуси, дикi качки, лиски, баклани). Птахи виду дрозд роблять гнiзда в сухих рiвнинних мiсцях, а вид павичi – в мiсцях проживання, без обов’язкової наявностi великих водойм. Можна припустити, що таксономiчна та екологiчна гетерогеннiсть диких птахiв, якi є носiєм вiрусу грипу на територiї України, пояснюється наявнiстю великої кiлькостi водойм, якi придатнi для гнiздування птахiв. Очевидно, гетерогеннiсть диких птахiв може бути дуже сприятливою умовою для реасортацiї геномiв рiзних штамiв вiрусу грипу.

Вивчення антигенної структури високопатогенного штаму вiрусу грипу Н₅ N₁ , видiленого в перiод епiзоотiї хвороби у 2005–2006 роках. На пiвднi України епiзоотичний спалах високопатогенного пташиного грипу (ВППГ) був зареєстрований у листопадi 2005 р. у господарствах приватного сектору серед курей, iндикiв, качок та гусей. Аналiз патологiчного матерiалу показав, що iзолят збудника, видiленого в Криму “А/chiken/Crimea/1/2005(H₅ N₁ )”, що викликав епiзоотiю, спорiднений вiрусу А H₅ N₁ , який був видiлений ранiше вiд хворих птахiв у Росiї, Китаї та Монголiї. За геном гемаглютинiну спорiдненiсть їх становила вiд 99,2 до 99,8 %, а за геном нейромiнiдази – вiд 99,5 до 99,7 %.

Результати дослiджень патологiчного матерiалу вiд хворих птахiв iз Криму в референтних ветеринарних лабораторiях VLA (Вейбрiдж, Англiя), Федеральної державної установи “Федеральний центр охорони здоров’я тварин” (Володимир, Росiя) i Федеральної державної установи “Центральний науково-дослiдний iнститут епiдемiологiї” (Москва, Росiя) пiдтвердили наявнiсть високопатогенного вiрусу пташиного грипу (ВПВПГ) H₅ N₁ , який зумовив епiзоотiю у цей перiод (табл. 1).

Таблиця 1 – Дослiдження на високопатогенний грип птахiв

Зона захворювання Пiдтвердження захворювання на грип у референтних лабораторiях

02. 12. 05 – 28. 01. 06
АР Крим

(оз. Сиваш)
VLA Вейбрiдж (Англiя) ФДУ “ФЦОЗТ”, Володимир (Росiя)
ФДУ “ЦНДІЕ”, Москва

(Росiя)

09. 01. 06 – 17. 01. 06
АР Крим,

м. Феодосiя
VLA Вейбрiдж (Англiя) ФДУ “ФЦОЗТ”, Володимир (Росiя)

(Росiя)

22. 02. 06 – 11. 03. 06 м. Одеса, зоопарк VLA Вейбрiдж (Англiя)

03. 05. 06 – 21. 05. 06
Херсонська область

(оз. Сиваш)

10. 06. 06 – 16. 07. 06 Сумська область VLA Вейбрiдж (Англiя)

засвiдчив про циркуляцiю ранiше видiленого штаму “А/chiken/Crimea/1/2005 (H₅ N₁ )”.

Молекулярно-генетичними дослiдженнями не було виявлено мутантiв цього штаму вiрусу, якi мiстили б комплементарнi до епiтелiю людини рецептори, а також тих, що були резистентнi до лiкувальних препаратiв (ремантодину, амантодину та озельтамiвiру).

Одержанi данi дозволили створити карту-схему поширення високопатогенного грипу птахiв територiєю України за перiод 2005–2006 рр. (рис. 1).

На картi зазначенi епiзоотичнi вогнища високопатогенного пташиного грипу, якi були виявленi в АР Крим, Одеськiй, Херсонськiй та Сумськiй областях.

Молекулярно-генетичний аналiз вiрусу пташиного грипу, видiленого iз системи оз. Сиваш. У листопадi 2006 – квiтнi 2007 року нами були здiйсненi експедицiйнi виїзди та вiдбiр проб матерiалу (мотиль, мул, креветки, пеленгас) з мiсць, де спостерiгалось захворювання диких птахiв у травнi 2006 року. Вищезазначенi проби дослiджували у ПЛР у реальному часi i проби, у яких ПЛР давала позитивний результат, були використанi для зараження та проведення трьох пасажiв на курячих ембрiонах. Результати проведених дослiджень матерiалу на наявнiсть високопатогенного вiрусу пташиного грипу А H₅ N₁ наведенi в табл. 2. З неї видно, що спостерiгалась загибель курячих ембрiонiв, якi були зараженi пробами патологiчного матерiалу вiд мотиля, алантоїсна рiдина яких виявилась позитивною в ПЛР (А/H₅ N₁ ). При дослiдженнi в ПЛР позитивними також виявились проби зразкiв iз пеленгаса та мулу, а проби iз креветок дали негативний результат.

У подальшому, використовуючи веб-браузер BLAST-P, проведено пошук по базах даних GenBank, EMBL, BDBI та PDB, найбiльш спорiднених до визначеного нами фрагмента вiрусу пташиного грипу, амiнокислотних послiдовностей iнших iзолятiв вiрусу.

Дослiдження матерiалу iз ставiв оз. Сиваш на наявнiсть вiрусу високопатогенного грипу H ₅ N ₁

№

п/п
Характеристика проби Методи дослiдження

титр

у РГА

титр

у РЗГА

(Н5)
₅ N₁

1 НД НД +

Алантоїсна рiдина курячих ембрiонiв – І пасаж, 3 ембрiони 1:256 1:64 + Загибель на 3 добу

Алантоїсна рiдина курячих ембрiонiв – ІІ пасаж, 5 ембрiонiв 1:256 1:64 + Загибель на 3 добу

Алантоїсна рiдина курячих ембрiонiв – ІІІ пасаж, 5 ембрiонiв 1:256 1:64 + Загибель на 3 добу

2
Проба мотиля,

квiтень, 2007 рiк
– НД +

Алантоїсна рiдина курячих ембрiонiв – І пасаж, 7 ембрiонiв – НД – Загибель не вiдбулась

– НД –

Алантоїсна рiдина курячих ембрiонiв – ІІІ пасаж, 5 ембрiонiв НД НД – Загибель не вiдбулась

3 Проби мулу, став Любимiвка, оз. Сиваш – НД +

4 Алантоїсна рiдина курячих ембрiонiв – І пасаж, 5 ембрiонiв – НД – Загибель не вiдбулась

5 – НД + Загибель не вiдбулась

6 НД НД –

Примiтки: 1. У цiй та наступних таблицях: (+) – позитивний результат дослiдження; (–) – негативний результат дослiдження;

2. НД – матерiал не дослiджували.

На пiдставi одержаних результатiв були побудованi фiлогенетичнi дерева i встановлено наявнiсть нового iзоляту штаму “A(chironomida)Azov/11/2006(H₅ N₁ )”. З’ясувалось, що цитопатична дiя нового штаму (визначали шляхом зараження моношарових культур фiбробластiв ембрiонiв курей) проявлялась через 48 годин та завершувалась впродовж 72-х годин. Титр вiрусовмiстимої рiдини штаму “A(chironomida)Azov/11/2006(H₅ N₁ )” на культурi курячих фiбробластiв становив 10^5,9 ЦПД _50/0,1см ³ , а на курячих ембрiонах − 10^8,45 ЕЛД _50/0,1см ³ .

Змiни гiстоструктури курячих ембрiонiв, заражених вiрусом грипу штаму “А(chironomida)Azov/11/2006/(H₅ N₁ )”. Встановлено, що видiлений нами штам “А(chironomida)Asov/11/2006 /(H₅ N₁ )” у трьох проведених пасажах на курячих ембрiонах проявляє цитопатогенну дiю i зумовлює загибель ембрiонiв через 48 годин. Патогенна дiя у ембрiонiв проявляється ураженнями головного та спинного мозку, мозкових оболонок, що формуються, та ендотелiю кровоносних судин, якi мають запальний характер. Також вiдмiчається розвиток жирової дистрофiї гепатоцитiв та зернистої дистрофiї нефроцитiв.

Одержанi результати прояву патогенної дiї пiдтверджують належнiсть цього штаму до високопатогенного вiрусу грипу птахiв.

₅ N₁ )”. Пiсля введення коропам у черевну порожнину вiрусовмiстимого матерiалу, вiдiбраного вiд мотиля, впродовж всього дослiду загибелi риб не реєстрували, а також були вiдсутнi клiнiчнi та патолого-анатомiчнi ознаки захворювання (табл. 3).

Таблиця 3 – Виявлення присутностi вiрусу та визначення вiрусної активностi в гомогенатах тiла коропiв

Строки вiдбору проб, дiб Кiлькiсть введеного вiрусовмiстимого матерiалу, см³ Результати iнфiкування курячих ембрiонiв

РГА РЗГА ПЛР

0,1 + + + Загибель на 3 добу

0,2 + + +

Через 2 0,1 – – + Загибель на 3 добу

0,2 + + +

Через 3 0,1 – – + Загибель на 3 добу

0,2 – – +

Через 5 0,1 – – – Загибель вiдсутня

0,2 – – –

Через 10 0,1 – – – Загибель вiдсутня

0,2 – – –

Зразками гомогенатiв вiд позитивних у ПЛР риб були зараженi 10-добовi курячi ембрiони. Загибель курячих ембрiонiв реєструвалась через 3 доби. Пiсля утримання iнфiкованих риб i подальшому вiдборi з них через 5−10 дiб патологiчного матерiалу та його iнокуляцiї не вiдмiчали загибелi ембрiонiв, i не було встановлено наявнiсть вiрусу за допомогою ПЛР. Як видно з табл. 3, в органiзмi коропа патогенний вiрус грипу птахiв зберiгався протягом 3-х дiб.

За перiод проведення експериментiв (10 дiб) не спостерiгалось достовiрного зниження маси, довжини, вгодованостi, морфологiчних та бiохiмiчних показникiв кровi (еритроцити, лейкоцити, вмiст бiлка та лiзоциму в сироватцi) в дослiдних групах риб порiвняно з контрольними особинами. Той факт, що в органiзмi риб достовiрно (Р<0,05) пiдвищилися бактерiцидна активнiсть сироватки кровi та вмiст лiзоциму у вiдповiдь на iнокуляцiю вiрусу, свiдчить про їх стiйкiсть до цього патогену. Очевидно, риби можуть бути резервуаром збудника пташиного грипу та брати участь у формуваннi водних природних вогнищ цiєї хвороби.

Медична п’явка – можливий резервуар та бiотранспортер вiрусу грипу птахiв. грипу залежить вiд його концентрацiї та часу перебування в органiзмi п’явки (табл. 4).

Експериментальне зараження медичної п’явки вiрусом пташиного грипу та курячих ембрiонiв

Час дослiджень Титри вiрусовмiстимої рiдини
Зараження

10-добових курячих ембрiонiв

Групи

5 дiб

1 група 10^8,45 ЕЛД_50/0,1см ³ + Загибель на 2 добу

2 група 10^7,45 ЕЛД_50/0,1см ³ + Загибель на 2 добу

3 група 10^6,45 ЕЛД_50/0,1см ³ +

4 група 10^5,45 ЕЛД_50/0,1см ³ + Не загинули

Контроль 0,9 % р-н NaCl – Не загинули

45 дiб

5 група 10^8,45 ЕЛД ³ + Загибель на 3 добу

10^7,45 ЕЛД_50/0,1см ³ + Загибель на 3 добу

10^6,45 ЕЛД_50/0,1см ³ – Не загинули

10^5,45_50/0,1см ³ – Не загинули

Контроль 0,9 % р-н NaCl – Не загинули

^8,45 ЕЛД_50/0,1см ³^7,45 ЕЛД_50/0,1см ³ ), 1:100 (10^6,45 ЕЛД_50/0,1см ³^5,45 ЕЛД_50/0,1см ³ ) вiдповiдно спостерiгали загибель курячих ембрiонiв на 2–3 добу. В розчинi 1:1000 хоч i була виявлена позитивна ПЛР, але не вiдбувалось загибелi курячих ембрiонiв. Через 45 дiб суспензiї п’явок викликали загибель курячих ембрiонiв на 3-ю добу (нерозведений та розведений 1:10 матерiал вiдповiдно).

₅ N₁ не втрачаючи вiрулентностi, його було депоновано нами в ДНКІ БШМ з метою використання при створеннi сучасних засобiв дiагностики та профiлактики високопатогенного грипу птахiв.

Розробка iнтегральної системи контролю за спалахами пташиного грипу в Українi. Розроблена i впроваджена електронна iнтегральна система контролю за спалахами пташиного грипу в Українi. В її основу було покладено результати наших власних дослiджень i спостережень, а також результати аналiзу вiдповiдних лiтературних повiдомлень щодо проблеми ортомiксовiрусної iнфекцiй в гуманнiй i ветеринарнiй медицинi. При розробцi та органiзацiї протиепiзоотичних заходiв проти грипу птахiв слiд розрiзняти епiзоотичний осередок, неблагополучний пункт, зону загрози i зону нагляду. Глибина зони нагляду становить не менше 10 км вiд меж неблагополучного пункту. Розроблена нами iнтегральна електронна система контролю за спалахами пташиного грипу в Українi дозволяє в будь-який час визначити межi епiзоотичного вогнища, межi неблагополучного пункту, зону загрози, зону спостереження та проводити в них належнi заходи дiагностики, профiлактики, оздоровлення вiд грипу птахiв. Також електронна iнтегральна система передбачає процедуру зняття карантину, обмежувальних заходiв та захист персоналу, задiяного в проведеннi спецiальних заходiв щодо лiквiдацiї захворювання птахiв на грип.

Органiзацiя своєчасної дiагностики грипу птахiв та проведення знищення поголiв’я птахiв (стемпiнг-аут) сприяли оздоровленню неблагополучних територiй України вiд цiєї небезпечної хвороби.

На пiдставi власних дослiджень та аналiзу досвiду iнших країн нами запропонована система заходiв, виконання яких унеможливить або знизить ризик iнфiкування людини вiрусом пташиного грипу.

Основнi профiлактичнi заходи передбачають проводити вiдстрiл чи вiдловлювати тiльки здорових птахiв, рибу та харчових гiдробiонтiв (молюски, раки, креветки, мотиль). Перед обскубуванням i потрошiнням птаха необхiдно занурити його на декiлька хвилин в окрiп або обробити вiдкритим полум’ям (багаття, паяльна лампа), а харчовi гiдробiонти занурити в 20 %-й розчин кухонної солi на 30 хв. При потрошiннi птахiв i механiчнiй обробцi гiдробiонтiв потрiбно уникати забруднення навколишнiх предметiв, води та ґрунту кров'ю i фекалiями. Пiсля полювання i рибальства взуття слiд ретельно помити, одяг випрати i просушити на сонцi. При кулiнарнiй обробцi тушок птахiв i гiдробiонтiв необхiдно дотримуватися правил гiгiєни; їх слiд добре проварювати або просмажувати. Кухонний iнвентар слiд ретельно промити з милом та обдати окропом. Протягом 7–10 днiв пiсля контакту з дикими птахами або гiдробiонтами у разi появи симптомiв грипу або кон’юнктивiтiв необхiдно негайно звертатися за медичною допомогою.

Розробка рекомендацiй для керiвникiв птахiвничих та рибоводних господарств щодо органiзацiї санiтарних заходiв у разi спалаху пташиного грипу. Нами розроблена система профiлактичних заходiв, спрямованих на недопущення виникнення та поширення високопатогенного грипу птахiв у птахiвничих та рибоводних господарствах, яка передбачає: органiзацiю медичного нагляду за персоналом, що може контактувати з iнфiкованими птахами; вiдсторонення вiд роботи осiб з клiнiчними ознаками гострих респiраторних та шлунково-кишкових захворювань; забезпечення дотримання вимог “Ветеринарно-санiтарних правил для пiдприємств (цехiв) з переробки птахiв i рибопродуктiв”; проведення дезiнфекцiйних заходiв на всiх етапах технологiчного процесу з переробки яєць i м'яса птахiв та риби; посилення контролю з боку адмiнiстрацiї щодо дотримання особистої гiгiєни обслуговуючим персоналом; утилiзацiю матерiалiв одноразового використання.

Розробка рекомендацiй щодо утримання домашнiх птахiв i риби, що знаходяться в пiдсобних господарствах населення з метою запобiгання спалахам високопатогенного пташиного грипу. Одержанi результати власних дослiджень та аналiз спецiалiзованих лiтературних джерел дозволили нам розробити систему профiлактичних заходiв, спрямованих на недопущення виникнення спалахiв високопатогенного пташиного грипу в пiдсобних господарствах населення. Профiлактичнi заходи передбачають: утримання птахiв i риб з дотриманням санiтарно-гiгiєнiчних, ветеринарно-санiтарних правил i норм; реєстрацiю в органах мiсцевої адмiнiстрацiї та установах державної ветеринарної служби домашнiх птахiв i риби, що знаходяться в приватнiй власностi населення; очищення гноєсховищ та збiрникiв для рiдких екскрементiв у лiтнiй час не менше одного разу на п'ять днiв; звiльнення ставiв вiд води на перiод з осенi до весни; вживання продуктiв птахiвництва i рибництва тiльки пiсля термiчної обробки; призупинення купiвлi живих птахiв i риб для розведення або поповнення поголiв'я в перiод спалаху високопатогенного грипу птахiв.

У пiдсобних господарствах необхiдно обробляти заздалегiдь очищене примiщення та iнвентар (мiтли, лопати, баддi) 3 %-м гарячим розчином каустичної соди або 3 %-ю суспензiєю хлорного вапна. Пiсля дезiнфекцiї пташника, сiдала i кубла необхiдно побiлити двiчi (з годинним iнтервалом) свiжогашеним вапном.

Рибоводнi ємностi восени необхiдно обробляти негашеним (25 ц/га) або хлорним вапном (3,5 ц/га) при температурi води не нижче +10 С. Неводи, сачки та iншi знаряддя лову очищають вiд мулу, рибного слизу i водоростей та сушать. Пiсля цього їх дезiнфiкують 0,5 %-м розчином мiдного купоросу впродовж двох годин, а потiм ретельно промивають чистою водою.

У мiсцевостях, де є великi вiдкритi водойми, у яких перебуває велика кiлькiсть перелiтних диких птахiв, приватнi власники повиннi утримувати водоплавних домашнiх птахiв iзольовано вiд iнших домашнiх птахiв та тварин. У випадках наявностi загибелi серед диких водоплавних птахiв рекомендовано не випускати домашнiх водоплавних птахiв на такi водоймища.

ВИСНОВКИ

1. У дисертацiї наведено теоретичне узагальнення i нове вирiшення наукової задачi, що полягає в проведеннi епiзоотологiчного монiторингу високопатогенного грипу птахiв (H₅ N₁ видiв птахiв, якi найбiльш чутливi до високопатогенного вiрусу грипу птахiв, та охарактеризовано ареал їх проживання. Циркуляцiя збудника грипу мiж представниками рiзних видiв пернатих може призвести до появи реасортантiв з високою вiрулентнiстю.

вид (дрозди) – мешкають на сухiй рiвниннiй мiсцевостi, а для мiсць гнiздування шостого виду (павичi) – необов’язкова наявнiсть великих водоймищ.

₅ N₁ )”, який подiбний до iзолятiв, видiлених вiд деяких водоплавних птахiв з оз. Цинхай (Китай) та iзолятiв вiд диких птахiв з Монголiї, що зумовили епiзоотiї грипу птахiв у Росiї, в 2005 роцi, в Новосибiрськiй, Тульськiй та Архангельськiй областях. Спорiдненiсть за геном гемаглютинiну становить вiд 99,2 % до99,8 %, а за геном нейрамiнiдази – вiд 99,5 % до 99,7 %.

4. Застосування молекулярно-генетичних методiв дослiджень дало змогу встановити, що серед iзолятiв високопатогенного вiрусу грипу птахiв не виявлено мутацiй збудника адаптогенного характеру до рецепторiв слизової оболонки респiраторного тракту людини, а також генетичних змiн, що зумовлюють стiйкiсть вiрусу до ремантадину, амантадину та азельтимiвiрину.

5. Вперше з личинок комарiв – хiронамiд, зiбраних у системi озер Сиваша (Херсонська область, Україна), видiлений i iдентифiкований високопатогенний вiрус грипу птахiв “A(chironomida)Azov/11/2006(H₅ N₁ )”, який за нуклеотидною послiдовнiстю геному суттєво вiдрiзняється вiд штаму “A/chiken/Crimea/1/2005(H₅ N₁ )”.

6. Видiлений штам “A(chironomida) Azov/11/2006(H₅ N₁ )”, що виявився патогенним для курячих ембрiонiв, зумовлює їх загибель протягом 48 годин пiсля зараження. Концентрацiя вiрусу в алантоїснiй рiдинi сягає 10^8,45 ЕЛД_{50/0,1 см} ³ . Патогенна дiя вiрусу в курячих ембрiонах характеризується ураженням головного та спинного мозку, мозкових оболонок, ендотелiю судин, ознаками жирової дистрофiї гепатоцитiв та зернистої дистрофiї клiтин коркового шару нирок. Штам обумовлює чiтку цитопатогенну дiю в культурi курячих фiбробластiв, i при цьому вiрус накопичується у титрi 10^5,9 ЦПД_{50/0,1 см} ³ .

7. Встановлена можливiсть перебування в органiзмi риб (протягом 3–5 дiб) вiрусу високопатогенного грипу птахiв пiсля його iнокуляцiї в черевну порожнину. Динамiка стану iмунокомпетентних органiв коропа (гепатопанкреас, нирки, селезiнка), вмiсту бiлка та активнiсть лiзоциму у цих органах та сироватцi кровi вiдображає реакцiю риб на iнфiкування їх вiрусом пташиного грипу, яка проявляється загальним адаптацiйним синдромом. Достовiрне (р<0,05) пiдвищення лiзоцимної та бактерицидної активностi сироватки кровi заражених коропiв, а також вiдсутнiсть патолого-анатомiчних змiн в їх органiзмi свiдчить про природну резистентнiсть органiзму коропових риб до вiрусу пташиного грипу.

8. Високопатогенний вiрус пташиного грипу, iнокульований в органiзм медичної п’явки, зберiгає свою вiрулентнiсть впродовж 45 дiб, що обумовлює необхiднiсть подальшого вивчення цього явища на предмет причетностi п’явок до резервуара, джерела або механiчного фактора переносу iнфекцiї.

9. Вперше запроваджена альтернативна гiпотеза контролю i поширення пташиного грипу шляхом визначення алiментарного механiзму “естафетної” передачi збудника ланцюгом харчування хiронамiди: птахи або хiронамiди – риби – птахи за наявностi вiдповiдних факторiв. Аборигеннi види водоплавних птахiв можуть включатися в циркуляцiю збудника через трофiчний зв’язок з гiдробiонтами.

1. Для профiлактики та лiквiдацiї грипу птахiв на територiї України розроблена електронна iнтегральна програма контролю пташиного грипу, яка передбачає проведення комплексних заходiв в епiзоотичному вогнищi, неблагополучному пунктi, зонах нагляду i загрози.

2. Штам “A(chironomida)Azov/11/2006(H₅ N₁

3. Результати дослiджень склали основу “Інструкцiї по заходах боротьби з грипом птицi”, наказ ДДВМ України №96 вiд 26. 10. 2005, наказ Мiнiстерства юстицiї України №1304/1158 вiд 31. 10. 2005.

2. Абрамов А. В., Галатюк О.Є. П’явка – як можливий резервуар збудника пташиного грипу (H₅ N₁ ) // Вет. мед. України. – 2007. – № 4. – С. 13–14.

3. Абрамов А. В., Герман В. В. К вопросу о возникновении высокопатогенного вируса гриппа птицы на территории Украины // Мiжвiдомчий темат. наук. зб. “Ветеринарна медицина”. – Харкiв, 2006. – №87. – С. 13–16. (Здобувач проаналiзував основнi причини виникнення грипу птахiв на територiї України i пiдготував роботу до друку) .

5. Галатюк О.Є., Абрамов А. В. Роль водних тварин у формуваннi природних вогнищ iнфекцiї // Науково-теоретичний збiрник “Вiсник Державного агроекологiчного унiверситету”. – Житомир, 2007. – Т. 1, №2 (19). – С. 76–83. (Здобувач вивчив роль медичної п’явки i мотиля у формуваннi природних вогнищ пташиного грипу, провiв статистичну обробку одержаних результатiв, пiдготував роботу до друку).

6. Абрамов А. В. Молекулярно-генетичний аналiз вiрусу пташиного грипу, видiленого в системi озер Сиваш // Збiрник наукових праць Луганського нацiонального аграрного унiверситету: Ветеринарнi науки. – Луганськ, 2007. – №78 (101). – С. 3–8.

7. Стегнiй Б. Т., Герiлович А. П., Головко А. М., Олiйник Л. В., Абрамов А. В., Лимарська О. Ю., Бузун А.І., Стегнiй А. Б. Розробка засобiв монiторингу високопатогенного грипу птицi та ньюкаслської хвороби на основi методiв ПЛР–аналiзу // Мiжвiдомчий темат. наук. зб. “Ветеринарна медицина”. – Харкiв, 2007. – № 88. – С. 222–229. (Здобувач провiв молекулярну дiагностику (ПЛР, сиквенування), бiоiнформацiйний аналiз нуклеотидних послiдовностей генiв М, гемаглютинiну та нейрамiнiдази вiрусу грипу).

8. Герман В. В., Синицин В. А., Абрамов А. В., Троценко З. Р. О гриппе птицы в Украине // Сб. матерiалiв III Междунар. научн. конф. “Мониторинг распространения и предотвращения особо опасных болезней животных и птиц”. – Самарканд, 2006. – С. 115–118.

9. МПК (2006) А61В 10/00 Бiологiчний засiб дiагностики збудника паразитарної хвороби у людини або тварини: Пат. №13934, Україна /Абрамов А. В., Давидов О. М. – Заявка №200510867; Заявлено 17. 11. 2005.; Опубл. 17. 04. 2006. – 2006. – Бюл. №2. – 2 с.

10. МПК (2006) А61L 2/00 Спосiб контролю поширення захворювання пташиного грипу:Пат. №18122, Україна / Абрамов А. В., Давидов О. М. – Заявка №200605955; Заявлено 30. 05. 2006.; Опубл. 16. 10. 2006. – 2006. – Бюл. №10. – 4 с.

АНОТАЦІЇ

Абрамов А. В. Епiзоотологiчнi особливостi грипу птахiв в Українi. – Рукопис.

Дисертацiя присвячена вивченню епiзоотологiчних особливостей, молекулярному аналiзу штамiв вiрусу пташиного грипу, видiленого в АР Крим, Одеськiй, Сумськiй та Херсонськiй областях. Встановлено, що циркуляцiю рiзних штамiв вiрусу грипу пiдтримують таксономiчна та екологiчна гетерогеннiсть диких, домашнiх, синантропних та промислових видiв птахiв, що є сприятливою умовою для реасортацiї геномiв вiрусу грипу.

Встановлено, що епiзоотiя грипу птахiв в Українi в груднi 2005–червнi 2006 рокiв була зумовлена високопатогенним вiрусом грипу “A/chiken/ Crimea/1/2005(H₅ N₁ )”.

Вперше в личинках комарiв – хiронамiд видiлений i iдентифiкований високопатогенний вiрус грипу птахiв “A(chironomida)Azov/11/2006(H₅ N₁ )”. Вивчено молекулярно-бiологiчнi властивостi нового штаму i продемонстровано, що титр вiрусної рiдини на курячих ембрiонах становить 10^8,45_50/0,1см ³ , а на культурах курячих фiбробластiв – 10^5,9 ЦПД_50/0,1см ³ .

Одержанi данi щодо епiзоотологiчних особливостей поширення та збереження високопатогенного грипу птахiв у природних водних епiзоотичних вогнищах змiнюють сучаснi уявлення про роль гiдробiонтiв (хiронамiд, риб) в епiзоотичному процесi високопатогенного грипу птахiв.

На основi одержаних даних дослiджень розроблена i впроваджена електронна iнтегральна система контролю за спалахами пташиного грипу в Українi.

Ключовi слова: високопатогенний грип птахiв, епiзоотичний монiторинг, дiагностика, профiлактика.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16. 00. 08 – эпизоотология и инфекционные болезни. – Национальный аграрный университет, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению эпизоотологических особенностей, молекулярного анализа штаммов вируса птичьего гриппа, выделенного в АР Крым, Одесской, Сумской и Херсонской областях. Установлена роль гидробионтов в поддержании неблагополучия эпизоотических очагов высокопатогенного гриппа птиц на юге Украины.

для реассортации геномов вируса гриппа. Высокопатогенный вирус гриппа изолирован от птиц 6 видов. Четыре вида птиц (дикие гуси (Phalacrocorax carbo ), утки ( ), лыски (Anser albifrons ), бакланы (Fulica atra ) отдают предпочтение гнездованию на водных и околоводных биотопах, пятый вид – дрозды (Turdus philomelos ), обитают на сухой равнинной местности, а для мест гнездования шестого вида (павлины (Sturnus vulgaris ) необязательно наличие больших водоёмов.

В результате проведенных исследований впервые установлена циркуляция высокопатогенного вируса гриппа птиц H₅ N₁ на территории Украины и доказано отсутствие мутаций по адаптации вируса к рецепторам эпителиальных клеток верхних дыхательных путей человека, к которым вирус гриппа является тропным.

Выявлены и нанесены на карты эпизоотического состояния районов юга Украины природные водные очаги, в которых от птиц изолировали штаммы вируса высокопатогенного гриппа птиц H₅ N₁ .

Установлено, что эпизоотия гриппа птиц в Украине в декабре 2005 – июле 2006 годов была обусловлена высокопатогенным вирусом “A/chiken/ Crimea/1/2005(H₅ N₁ )”. Данный вирус подобен изолятам, полученным от некоторых водоплавающих птиц на озере Цинхай, и изолятам из Монголии, которые были причиной эпизоотии гриппа птицы в России, в Новосибирской, Тульской и Архангельской областях в 2005 году. Сродство вирусов по гену гемаггллютинина составляет от 99,2 % до 99,8 %, а по гену нейраминидазы – от 99,5 % до 99,7 %. В изолятах высокопатогенного вируса гриппа птиц не обнаружено мутаций адаптации вируса к характерным для людей рецепторов, а также мутаций, обусловливающих устойчивость к ремантадину, амантадину и азельтимивирину.

Впервые в личинках комаров – хиронамид выделен и идентифицирован высокопатогенный вирус гриппа птиц “A(chironomida)Azov/11/2006(H₅ N₁ )”. Изученные нуклеотидные и аминокислотные последовательности наглядно подтверждают отличие изолированного нами штамма “A(chironomida)Azov/ 11/2006(H₅ N₁ )” от “A/chiken/Crimea/1/2005(H₅ N₁ )”. Изучены молекулярно-биологические свойства нового штамма и показано, что титр вируссодержащей жидкости в куриных эмбрионах составляет 10^8,45_50/0,1см ³^5,9 ЦПД_50/0,1см ³ .

Впервые установлена возможность сохранения высокопатогенного штамма гриппа птиц в организме рыб в течение 3-х суток. Изучена динамика состояния иммунокомпетентных органов карпа (гепатопанкреас, почки, селезёнки), уровня содержания белка и активность лизоцима в этих органах и сыворотке крови, которая отображает реакцию рыб на инфицирование вирусом птичьего гриппа и проявляется общим адаптационным синдромом. Достоверное (р<0,05) увеличение лизоцима и бактерицидной активности сыворотки крови зараженных карпов и отсутствие патолого-анатомических изменений в организме свидетельствует о природной резистентности рыб к вирусу птичьего гриппа.

Высокопатогенный вирус птичьего гриппа, инокулированный в организм медицинской пиявки, сохраняет свою вирулентность в течение 45 суток. Обнаруженный факт открывает новые перспективы изучения роли пиявки как резервуара возбудителя и биотранспортёра вируса.

рыб) в эпизоотическом процессе высокопатогенного гриппа птиц. Впервые представлена альтернативная гипотеза контроля и распространения птичьего гриппа путём определения алиментарного механизма передачи возбудителя по типу “эстафетной” передачи при подключении разнообразных факторов. Большое скопление мигрирующих околоводных птиц на оз. Сиваш может способствовать переносу вируса по цепи питания хиронамиды – птицы или хиронамиды – рыбы – птицы. Аборигенные виды водоплавающих птиц могут включаться в циркуляцию возбудителя через трофическую связь с гидробионтами.

₅ N₁ )” рекомендуется использовать при разработке средств диагностики высокопатогенного гриппа птиц.

очаге, неблагополучном пункте, зонах наблюдения и угрозы. Использование данной программы позволяет не допускать возникновения и распространения птичьего гриппа на территории Украины, а также быстро и эффективно ликвидировать данное инфекционное заболевание в случае вспышки эпизоотии.

Ключевые слова: высокопатогенный грипп птицы, эпизоотологический мониторинг, диагностика, профилактика.

Abramov A. Epizootological traits the avian influence in Ukraine. – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of veterinary sciences on a speciality 16. 00. 08 – Epizootology and infectious diseases. – National Agrarian University, Kyiv, 2008.

that circulation different shames a virus of a flu support taxonomia and ecological heterogeneity wild, domestic, sinantropik and industrial kinds of birds that is a favorable condition for reassortetation of genom a virus of a flu.

It is established, epizootologi a flu of birds in Ukraine in December 2005 – July 2006 it has been caused hay – patogenety by a virus of a flu “A/chiken/ Crimea/1/2005 (H₅ N₁ )”.

For the first time in larvas mosquitoes – chironamidis identified hay – patogenety a virus of a flu of a bird “A(chironomida)Azov/11/2006 (H₅ N₁ )”. Molekularno-biological properties new stamm are investigated and is shown, that the credit of a virus liquid on chicken embryos makes10^8,45 ELE_50/0,1см ³ , and on cultures chicken phibroblastes – 10^5,9_50/0,1см ³ .

The received data be relative epizootology features of distribution and the savings hay – patogenety a flu of birds in natural water epizootology the centers change modern representations about a role hidrobiontes in epizootology process hay – patogenety a flu of birds.

On the basis of the received given researches the electronic integrated monitoring system behind flashes of the bird's flu in Ukraine is developed and implanted.

Key words: hay-patogenety virus of flu of a bird, epizootology monitoring, diagnostics, preventive maintenance.