АКІНЧИЦ Д. Л.
студент агрономiчного факультету
Науковий керiвник доцентКИРИЛЮК В. П.
Роль води важлива не тiльки у формуваннi структури i бiологiчних систем, вона в значнiй мiрi визначає їх стан в стресових умовах, тому однiєю з актуальних проблем є вивчення особливостей водного режиму при змiнi умов навколишнього середовища. Використання води люцерною залежать вiд факторiв що обумовлюють специфiчнiсть реакцiї рослини на водний режим.
Район дослiджень знаходиться в зонi помiрно-теплого континентального клiмату. За даними Уманської метеостанцiї за рiк випадає 633мм опадiв, з них 379мм за перiод вегетацiї (квiтень-вересень). Середня багаторiчна температура за рiк +7,4°С, середньомiсячна температура найбiльш жаркого мiсяця липня - +19,5°С. Максимальнi температури в липнi в окремi роки можуть пiдвищуватися до +38°С. Влiтку спостерiгаються посушливi перiоди – без дощу до 40 – 50 днiв, що призводить до вичерпування запасiв вологи в ґрунтi. Якщо в цiлому за вегетацiйний перiод вологи вистачає для нормального розвитку рослин, чи вона може бути в надлишку, то в окремi мiсяцi, декади i днi виникають ґрунтова i атмосферна посухи. Навiть порiвняно короткотермiнова посуха, особливо в критичний для сiльськогосподарських культур перiод, веде до зниження урожаю люцерни [1].
серпнi i вереснi. Перiод вегетацiї був теплiший (на 0,9ºС вище вiд середнього багаторiчного). Дуже жарким був травень (середньомiсячна температура на 4,8ºС вища нiж середня багаторiчна), а в деннi години температура повiтря перевищувала +32ºС. Значне перевищення температури над середньою багаторiчною (+1,2ºС - +1,7ºС) спостерiгалось в липнi i серпнi. Середньомiсячна вологiсть повiтря коливалась вiд 55% (травень) до 68% (вересень), що було нижче на протязi всiєї вегетацiї нiж середнє багаторiчне. Найбiльша кiлькiсть посушливих днiв (вiдносна вологiсть повiтря нижче 30%) спостерiгалася в травнi (15днiв), а за вегетацiйний перiод – 38, тодi як середня багаторiчна – 135 днiв. За вегетацiйний перiод кiлькiсть днiв з температурою повiтря +23ºС i вище становила 104 дня. Найбiльше їх було в серпнi – 28 днiв. Кiлькiсть днiв з вiдносною вологiстю повiтря нижче 60% становить 166. Найбiльша їх кiлькiсть спостерiгається в травнi – 31 день.
В 2004р вегетацiйний перiод був близьким до середнього багаторiчного (опадiв на протязi квiтня-вересня випало на 28,5мм менше нiж середнє багаторiчне). Опади розподiлилися дуже не рiвномiрно. Значний недобiр опадiв спостерiгався в квiтнi, травнi i червнi (вiдповiдно на 36,0, 30,8 i 68,1мм менше нiж середнє багаторiчне). Значне перевищення опадiв над середнiм багаторiчним спостерiгалося в липнi, серпнi i вереснi (вiдповiдно бiльше на 9,7, 64,9 i 31,8). Перiод вегетацiї був дещо прохолоднiшим (на 0,1°С нижче середнього багаторiчного). З початку, перевищення температури над середньою багаторiчною (на 0,9°С i 1,0°С вiдповiдно) спостерiгалося в липнi i серпнi. Значно холоднiшим був травень на 1,3°С температура повiтря була нижча нiж середня багаторiчна). За вегетацiйний перiод кiлькiсть днiв з температурою повiтря 23°С i вище становила 77 днiв. Найбiльше їх було в липнi – 26 днiв. Середньомiсячна вологiсть повiтря коливалась вiд 59% (квiтень) до 79% (вересень). Нижчою середньої багаторiчної вона була в квiтнi, травнi, червнi, липнi. Значно вища середньої багаторiчної-в серпнi i у вереснi. Найбiльша кiлькiсть посушливих днiв (вiдносна вологiсть повiтря нижче 30%) спостерiгалася в квiтнi (14 днiв, а за вегетацiйний перiод - 28, тодi як середня багаторiчна - 13,5 днiв. Кiлькiсть днiв з вiдносною вологiстю повiтря нижче 60% становила 166 днiв. Найбiльша їх кiлькiсть спостерiгалася в червнi – 30
². Рель’єф дослiдної дiлянки плоско-рiвнинний з ухилом i=0,007. Дослiдна дiлянка розташована в 0,3км вiд метеостанцiї м. Умань. Дослiд з дослiдження динамiки вологостi ґрунту пiд посiвами люцерни закладений в трьохкратнiй повторностi. Площа дослiдної дiлянки S=25м², ширина захисних смуг 2м. Об’єкт дослiджень люцерна сорту Зайкевича. Посiв весняний вiдкритий, агротехнiка вирощування прийнята для зони дослiджень. Норма мiнерального живлення N90P90K90.
Вологiсть ґрунту визначалась термостатно – ваговим методом у шарi 0 – 100см i перераховували в наявнi запаси вологи. Сумарне водоспоживання люцерни визначалось методом водного балансу за формулою О. М. Костякова [2]. Атмосфернi опади фiксувались дощомiром Третякова, що встановлений на метеостанцiї м. Умань. Середньодобовi вологiсть i температуру визначали по метеостанцiї м. Умань. Фенологiчнi спостереження для люцерни 3-го року життя проводили за такими фазами: вiдновлення вегетацiї (вiдростання), бутонiзацiя, початок цвiтiння (укiс). Густоту стояння рослин визначали на стацiонарних площадках (площадки площею S=0,25м² кожна на дiлянках 1-ї i 3-ї повторностей). Висоту рослин вимiрювали в 10 мiсцях по дiагоналi дiлянки в 1-й – 3-й повторностях. Облiк урожаю проводили вручну подiляночно[3,4].
квiтня (на 13,8мм. бiльше середнiх багаторiчних) пiдвищили наявний запас вологи в кiнцi 1-ї декади квiтня до НВ (331мм.), що значно бiльше нiж середнiй багаторiчний (85,8% НВ). Пiд дiєю посушливої погоди, що встановилася на протязi 2-ї i 3-ї декади квiтня (опадiв випало на 26мм менше) i травня (опадiв випало на 35мм менше норми) запас вологи знизився на кiнець 2-ї декади травня до 76% НВ. В кiнцi травня наявний запас вологи наблизився до 60% Н. В. Дуже посушливий перiод встановився на протязi 1-ї i 2-ї декадах червня (опадiв випало на 38,1мм менше норми), що призвело до зниження наявного запасу вологи до 150мм,що дещо нижче 50% НВ i значно нижче нiж середнiй багаторiчний. Значнi опади що випали в 3-й декадi квiтня i 1-й, 2-й декадi липня пiдвищили наявний запас вологи до 212мм (кiнець 2-ї декади липня), що дещо вище 60% НВ i значно нижче нiж середнiй багаторiчний (278,9мм). Пiд дiєю посушливої погоди, що встановилася з 3-ї декади липня (опадiв випало на 84,2мм менше норми) наявний запас вологи в кiнцi серпня приблизився до вологостi в’янення 41% НВ (135мм), вiн був самим нижчим за перiод вегетацiї i значно нижчий нiж середнiй багаторiчний 73% НВ (242,4мм). На кiнець перiоду дослiджень (30. 09) наявний запас вологи становив 156мм що дещо нижче 50% НВ (165,5мм) i значно нижче середнього багаторiчного.
Запаси вологи ґрунту в 2004р. на початок вегетацiї були близькими до Н. В. i значно вищими середнiх багаторiчних.
В кiнцi травня наявнi запаси вологи в ґрунтi становили 84% НВ i не виходили за межi оптимального (70 – 80% НВ). Запаси вологи в ґрунтi в кiнцi червня становили 65% НВ (дещо нижче середнiх багаторiчних), а в кiнцi другої декади липня пiдвищились до 75% НВ. На кiнець липня вiн був дещо нижчий – 60% НВ. Наявнi запаси вологи на кiнець другої декади серпня пiдвищились до 80% НВ(значно вище середнiх багаторiчних) i в кiнцi серпня понизились до 60% НВ. В кiнцi другої декади вересня знизились до 55% НВ, а на кiнець вересня пiдвищились до 75% НВ(значно вище середнього багаторiчного).
З вищесказаного можна зробити висновок, що посiви люцерни 3-го року життя у вегетацiйний перiод 2003р. були не достатньо забезпеченi вологою. Найкраще був забезпечений вологою весняний перiод, коли наявний запас був вище середнього багаторiчного, а в лiтньо-осiннiй перiод вiн був значно нижчим середнього багаторiчного i виходив за межi оптимального (70-80% НВ).
В 2004р посiви люцерни 3-го року життя були краще забезпеченi вологою нiж в 2003р. Найкраще був забезпечений вологою весняний перiод i частина лiтнього.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
:
1. Жаринов В. И., Клюй В. С. Люцерна. -К.:Урожай, 1990. -320с
2. Гушля А. В., Мезенцев В. С. Вводно-балансовые исследования. -К.:Вища школа,1982. -231с.
3. Доспєхов Б. А. Методика полевого опыта. -М.: Колос, 1985. -415с.
4. Гончаров С. М., Ковалев В. С. -К.:Вища школа,1985. -192с
|
