Головні шкідники картоплі та заходи захисту культури від них

Головнi шкiдники картоплi та заходи захисту культури вiд них Харкiвський Нацiональний Аграрний Унiверситет iм. В. В. Докучаєва Курсова робота на тему: Головнi шкiдники картоплi та заходи захисту культури вiд них Змiст Вступ 1. Видовий склад основних шкiдникiв картоплi та їх шкодочиннiсть 2. Основнi особливостi розвитку найголовнiших шкiдникiв i захиснi заходи на картоплi 3. Методика виявлення та облiку кiлькостi шкiдникiв сiльськогосподарських культур 4. 1 Суть методiв захисту сiльськогосподарських культур вiд шкiдникiв 4. 3 Робочий план захисту картоплi вiд шкiдникiв в господарствi Вступ Продовольча цiннiсть картоплi визначається її високими смаковими якостями та сприятливим для людини хiмiчним складом бульб. У них мiститься 14-22% крохмалю, 1,5-3% бiлку, 0,8-1% клiтковини. Бульби багатi на вiтамiни групи В, РР, каротиноїди, вiтамiн С. Вживання картоплi в європейськiй кухнi налiчується понад 200. Бульби широко використовуються для годiвлi тварин у сирому та запареному виглядi: Має певне значення синос iз зеленого бадилля та вiдходи промислової переробки бульб –барда жмаки та iн. Картопля є цiнною сировиною для виробництва спирту, крохмалю, глюкози, декстрину чи iншої важливої продукцiї для господарства. На картоплi зареєстровано близько шести десяти видiв шкiдникiв. Вiд появи сходiв i до збирання врожаю картоплю пошкоджують рiзнi багатої днi комахи. Значно шкодять: колорадський жук, проволочнiки, несправжнi дротянки, личинки пластинчатовусих жукiв, гусеницi пiдгризаючих совок, капустянка. Вони пошкоджують листя, стебла, бульби, що значно знижує врожай бульб. При великiй численностi шкiдникiв може бути уражено до 80%врожаю, або повнiстю весь врожай. 1. Видовий склад основних шкiдникiв картоплi та їх шкiдлива чиннiсть Вiд з`явлення сходiв до збирання врожаю, картоплю пошкоджують рiзнi багатої днi комахи. Значну шкоду спричиняють ґрунтовi шкiдники, дротянки, несправжнi дротянки, личинки пластинчатовусих жукiв, гусеницi пiдгризаючих совок. Вони знищують пiдземну частину стебел, псують i перегризають коренi. Дротянки i несправжнi дротянки роблять у бульбах ходи. При чисельностi цих шкiдникiв в ґрунтi 5-6 екз. на 1 м² пошкоджують 80% бульб. Личинки пластинчатовусих жукiв на бульбах роблять округлi або продовгуватi осередки з нерiвними краями. Шкiрки на пошкоджених частинах не залишаються, що є вiдмiнною характеристикою їх шкоди вiд пошкоджень совками. Шкодить личинка травневого жука, починаючи з другого року життя. Капустянка в основному пошкоджує бульби, але рано на веснi до їх утворення шкодить також сходам, пiдгризаючи пiдземну частину молодих рослин. що смокчуть. Помiтну шкоду можуть наносити молодим сходам рiзних посадок картопляна личинка. Жуки доскоблюють епiдермiс листя, в зв’язку з цим вони засихають. Листогризучi гусеницi iнодi значно шкодять лiтнiм посадкам картоплi. Цикади, трипси переносять стовбур картоплi i iнших пасльонових, пий-персикова, велика картопляна, звичайна картопляна, крумiнна, бурякова – переносять вiруси х, у, к, екругування листкiв, зморшкуватiсть. Гусеницi совок вгризаються в нижню частину стебла, пророблюють всерединi ходи до верхньої частини. Пошкодженi стебла в’януть i обламуються. Таблиця 1 Пф. № Назва (українська, росiйська та латинська) Характер пошкоджень вид родина ряд 1 2 3 4 5 6 7 1. Листоїди Chrysomelidae Твердокрилi Coleoptera Імаго Проростки, бульби, листя Гризуть м’якоть листкiв з нижньої сторони обгризають листя повнiстю залишаються лише жилки, виїдають дирки в бульбах 2. Картопляна совка Hylralcia micacea Совки совки Лускокрилi личинка Стебла, плоди Виїдають серцевину стебла 3. Картопляна мiль Phthorimaea Operculella Виїмчасто крилi молi Gelechiidae Lepidoptera Листи, пагони, бульби Шикує листки, пагони, проточує ходи в бульбах 4. Буряковий клоп Polymeruscognatum Слiпняки Слепняки Напiвтвердокрилi Полужестокрылые Імаго, личинка Листя, черешки Висмоктують сiк верхiвок листка та черешкiв 5. Червоноголова шпанка Epicauta erythrocephal жуки листя Об’їдають листки картоплi, залишаючи тiльки жилки 6. Epylachna 28-malulataMotsh. Coccinellidae Coleoptera Жуки, личинки листя Поїдають листяф залишаючи жилки 7. Совка-гама Phytometragamma совки совки Noctuidae чешуекрылые Lepydoptera гусiнь листя 8. Озима совка Agrotissegetum совки совки Лускокрилi чешуекрылые гусiнь Стебла, бульби Гусiнь пiдгризає стебло на рiвнi грунту i вигризає порожнини в бульбах. 9. AgriotesLineatus Ковалики Elateridae Твердокрилий личинки Проробляють в бульбах ходи. бульби уражуються сухою i мокрою 10. Темний ковалик Ковалики Твердокрилий Coleoptera личинки Бульби, сходи Аналогiчно 11. Посiвний ковалик Ковалики Щелкуны Elateridae Твердокрилий личинки бульби Аналогiчно 12. Agriotes niger Elateridae Твердокрилий личинки бульби Аналогiчно 13. Selatosomusaerus Ковалики Щелкуны личинки Аналогiчно 14. Степной щелкун Agriotes tanus Ковалики Elateridae Твердокрилий Coleoptera личинки Аналогiчно 15. Широкий ковалик Широкий щелкун Selatosomus latus Ковалики Elateridae Твердокрилий личинки бульби Аналогiчно 16. SelatosomusMannh Elateridae Твердокрилий Coleoptera личинки бульби Аналогiчно 17. хрущ Melolonthamelolontha пластинчатовусi Scarabacidae Coleoptera личинки Виїдають в бульбах порожнини, не залишаючи замешки шкiрки,сюди проникають гнилiснi мiкроорганiзми 18. пластинчатовусi твердокрилi Coleoptera личинки бульби Вигризають в листях отвори i листя загниває, личинка живиться корiнням картоплi. 19. Чорна блiшка Cepithrix cucuneris Chrysomelidae Твердокрилi Coleoptera Імаго Листя, коренi Вигризають в листях отвори i листя загниває, живляться корiнням картоплi 20. Жовта блiшка Psylliodes affinis Листоїди Chrysomelidae Твердокрилi Coleoptera Вигризають в листях отвори i листя загниває, живлеться корiнням картоплi 21. Картопляна блошка Твердокрилi Імаго Листя Об'їдає листя 22. Чорний черниш Platysclis geages Чорнi Твердокрилi Colleoptera личинка Вигризають бульби картоплi 23. Степовий черниш B-laps holophila Чорнi Tenebrionidal Твердокрилi жесткокрылые Colleoptera бульби Вигризають бульби картоплi 24. Кукурузний черниш Pediney femoralies Чорнi Tenebrionidal Colleoptera личинка Вигризають бульби картоплi 25. Капустянка Cryllotalpa cryllotalpa капустянки прямокрилi Orthoptera Бульби, Стебла, коренi Обїдають бульби, пiдїдають стебла i коренi 26. Пестра цикадка Eupteryx atropuneata Цикадки Cicadellidal Рiвнокрилi Личинка, iмаго Листя, стебла Висмоктує сiк з рослини(листкiв) 2. 1 Колорадський жук – Leptinotarsa decemlineata Say Родина листоїди – Рiд твердокрилi - Поширений скрiзь. До середини 60х рр. колорадський жук з’явився в Данiї, Грецiї, Болгарiї, Терцiї, Сирiї на Болгарських островах в Середземному морi. На територiї СНД з’явився вперше в 1949 р. В теперiшнiй час жук займає територiю на Американському континентi вiд Тихого до Атлантичного океану, пiвдень Канади, Мексика, пiвнiчнi райони. На Європейському континентi майже в усiх захiдних країнах Європи i СНД. Жук в 12-мил., жовтий або червоно-жовтий, рiдке жовто-бурий з бiльш свiтлими надкрилами i темними плямами на головi i передньоспинцi. Тiло коротко-овальне, сильне, випукле, блискуче. На надкрилах 10 чорних смужок. Яйце 0,8-1,4 мил. Червоно-жовте, видовжено-овальне, блискуче, личинка до 10 мил., молодшого вiку – сiра, старшого – червоно-жовта. Зимує iмаго в ґрунтi на глибинi 10-30см. Пiд час зимiвлi частина їх гине – до 42%, якi зимують на глибинi 10см. Частина популяцiї пiсля розмноження можуть зимувати на другий рiк. Весною iмаго живляться, вiдкладають яйця i вiдмирають в кiнцi червня-липнi. В клiмату України в 3 декадi травня вихiд при температурi не нижче 15°С, i ґрунту 13-14°С. Вихiд розтягується на 1-1,5 мiсяцi. Деякий час вони знаходяться на поверхнi ґрунту, потiм через 2-3 днi починають поїдати молодi листки картоплi. На 3-5 день пiсля виходу з ґрунту iмаго спарується i самки вiдкладають яйця на нижню сторону листка кучками, по 28-30, iнколи до 70 яєць в кожнiй кладцi. Плодовитiсть 900-1600. Ембрiональний розвиток вiд 6-18 днiв. Оптимальна температура для ембрiонального розвитку 20-22°С, при температурi 12°С ембрiональний розвиток не вiдбувається. Личинки живляться листям 18-24 днi. Закiнчив розвиток личинки уходять в ґрунт на глибину 8-10см i зариваються Розвиток лялечки 12-21 день. Молодi iмаго з’являються в липнi, частина їх не вiдкладає яєць i уходе на зимiвлю. Кладка яєць вiдмiчається в кiнцi липня – початку серпня. Плодовитiсть 130-400 яєць. Закiнчивши живлення зариваються i iмаго 2 генерацiї виходе з лялечки в 2 половинi серпня, недовго живиться i уходе на зимiвлю. У жукiв спостерiгається зимова дiапауза, яка йде 2-4 мiсяцi( кiнець лiта – до холодiв), зимова сплячка – з настанням холодiв i до зими, лiтня дiапауза – до мiсяця в найбiльш жаркий перiод вона вiдбувається, лiтнiй "сон" – всерединi лiта i продовжується 10 днiв, затяжна дiапауза – бiльше 1 року, повторна дiапауза – кiнець серпня – початок вересня. Ареал поширення колорадського жука коливається вiд вiдносної вологостi, повiтря 30-80%, а оптимальна 65-75%. Сильнi дощi i вiтри визивають загибель жукiв i особливо личинок. Висока вологiсть ( вище 80-85%) i низька нижче 40-45%, вiдносна вологiсть повiтря негативно впливає на ембрiональний розвиток. Оптимальна температура для розвитку личинки 23-28°С, при цьому продовжнiсть стадiї личинки 9,2 днi; при температурi 24°С – 13,5 днi. При температурi 46-48°С настає теплове оцiпенiння жукiв, при температурi 48-55°С – загибель личинок. Оптимальна температура для розвитку лялечки являється 22-24°С, при цьому метаморфiзм закiнчується через 5-8 днiв. Обмеження температури до 18°С понижує розвиток лялечки до 10-16 днiв. Частi дощi в перiод лялькування призводить до смертi серед лялечок i молодих жукiв. В жаркому сухому ґрунтi лялечка не може перейти на iмаго, а жуки якi народилися не можуть вибратись на поверхню ґрунту. Жуки, що перезимували та вийшли в травнi – червнi, можуть здiйснювати перелiт при температурi вище 25°С. Активнiсть жукiв не змiнюється в залежностi вiд вологостi при високiй її значностi, вiд 55% i вище, тодi як низька вологiсть на жукiв дiє пригнiчуючи, при вологостi 5% жуки стають нерухомi, при всiх температурах в межах оптимальної. Висока температура разом з низькою вологiстю – скорочує життєдiяльнiсть жукiв, знижує активнiсть жукiв. Висока температура може знизити кладку яєць i загальну плодовитiсть. При температурi нижче 10-13°С жуки i личинки стають малорухомi, перестають живитись. При сильному вiтрi спускаються до основи рослин, ховаються за грудочки ґрунту. Колорадський жук зимує на великiй глибинi i не пiдвергаються дiї низьких температур. вологий. На вихiд жука впливає температура i вологiсть. Жуки i личинки володiють високою свiтлочутливiстю. Нiжнiй порiг чутливостi до свiтла близько 0,1. Люкса. Жук володiє чiтко вираженою фотоперiодичною реакцiєю, яка реагує настання дiапаузи. Колорадський жук являється видом з широким дiапазоном ефективних випромiнювань. Для нього ефективними виправляються частина спектру 423 i 675мм, тобто вiд фiолетового до червоного. Довжина хвилi вище 700мм. Сприймається жуком як повна темнота. Личинки гризуть м’якоть листя з нижньої сторони, поступово переходять на верхню сторону i обгризають листя повнiстю, залишаючи лише жилки. На плодовитiсть самок впливає сорт картоплi, чим кращий сорт, тим бiльша плодовитiсть, i кiлькiсть вiтамiну Е (30-40%). Личинка I-II,III,IV вiкiв з’їдає 3мг-110мг. За стадiю личинки з’їдає 780мг. Корму. Жук лiтньої генерацiї з’їдає – в 2 бiльше нiж самець. 1 жук за весь час живлення з’їдає бiля 4г. корму, тобто в 5 разiв бiльше личинки. Шкодочиннiсть посилюється тим, що стадiя живлення присутня весь вегетативний перiод. Найкращiм кормом колорадського жука являється картопля хоча вiн пошкоджує всi культури з родини Пасльоновi. Рослини, ураженi в раннiй перiод i в рiзний перiод, пошкодження для них вливається менш шкiдливiша. Найбiльш чутливi – в перiод цвiтiння i в перiод зав’язування бульб. Дефомiанiя в цей час на 20,40,80% викликає зниження врожаю 14,15,25%. Пошкодження кущiв картоплi в цей перiод 10 личинками призводить до зниження врожаю на 1,1-9,0%, 25 на 17,5%, 40 на 16,7-45,3%. В перiод закладки бульб 10 личинок якi пошкоджують, знижують врожай на 10-15% при 15 личинках -50%, при 40-50 врожаю не було. Заходи боротьби: пiсля збирання картоплi оранка або культивацiя ґрунту з вибиранням бульб, якi залишились для запобiгання з’явлення самосiву який являється резервацiєю колорадського жука i внесення добрив i пiдживлення i своєчасне рихлення, окучення i прополка для пiдвищення стiйкостi картоплi; скошування бадилля перед збиранням. При розселеннi личинок i жукiв 10% рослин картоплi посiвiв обприскування 1-2 рази рекомендованими iнсектицидами. Проти личинок ефективнi бiопрепарати. Використання штучної передзбиральної дефолiацiї – для скорочення фiзiологiчного дозрiвання бульб. Знищення бадилля в передзбиральний перiод. Змiна строкiв садiння картоплi. Випуск природних ворогiв: клоп перил юс, клоп подiзус, мухи тахiни, роду Doryphorophage, жужелиця сибiл, жужелиця, златоглазки, кокумелiди, хижi клопи, корiвка, семикрапковка, павуки, бокохiд та iн. 2. 2 Основнi особливостi розвитку найголовнiших шкiдникiв i захиснi заходи на картоплi Родина капустянки – Grillotalpiolae Рiд прямокрилi – Ortopfera Поширенiсть. Поширення в усiх зонах на добре зволожених, у тому числi зрошуваних землях. Дуже поширене у Захiднiй Європi, центральних та пiвденних районах європейської частини СНД, у Криму, на Кавказi, в Казахстанi, Туркменiї, Переднiй Азiї, Пiвнiчнiй Африцi. (Дрозд,2000). черевця. Крила великi, складаються вiялоподiбно, виступають вздовж черевця у виглядi зогнутих вниз джгутикiв. Гомiлки заднiх нiг зверху з внутрiшнього боку з 4-5 шипами. На кiнцi черевця є довгi опушенi цепки. Яйце за розмiром та формою нагадують зерно проса, дiаметром 3-3,5мм, жовтi з коричневим нашаруванням та зеленкуватим вiдтiнком. з’являються зачатки крил завдовжки до 2мм. Пiсля 5-6г7о линянь досягають 7-8мм. Лялечка вiдсутня тому, що капустянка з неповним перетворенням – яйце - личинка-iмаго.(Рис. 1). (Литвинов, Євтушенко, 2005). Бiологiчнi та екологiчнi особливостi виду. Капустянка живе у ґрунтi i лише зрiдка з’являється на поверхнi – в сутiнках та вночi, що навiть лiтає. Досить добре плаває i може долати значнi воднi перешкоди. Пiд час повенi на рештках рослин, iнших предметах цiлi колонiї капустянки пасивно мандрують за водою на значнiй вiдстанi. Нори прокладає у виглядi довгих горизонтальних ходiв пiд самою поверхнею ґрунту. Зимовi ходи значно глибшi у дорослих особин 60-120см, у личинок 30-55см. Зимують дорослi особини та личинки починаючi з 3-го вiку. Весняна ре активацiя розпочинається залежно вiд погодних умов. У верхнiх шарах починає з’являтися, коли грунт на глибинi 20-30см прогрiвається до 8,5-10°С. Масовий вихiд та початок живлення – за температури 12-15°С. Пiсля спарування самицi вiдкладають яйця. Залежно вiд фiзiологiчного стану самицi – вiд 205 до 650 штук i бiльше. У лiсостепу та на Полiссi, починаючi з другої третi декади травня – до початку вересня. В перилках значно ранiше, Ембрiональний розвиток залежно вiд температури триває 10-20 i бiльше днiв. Масовий вихiд личинок в Лiсостепу середина червня – закiнчення липня. Личинки пiсля виходу з яєць залишаються у гнiздi 2-3 тижнi. Починаючи з другого вiку вони живляться корiнцями рослин, перегноєм. А пiзнiше споживають рослину та тверду їжу. Живлячись i прокладаючи корм капустянка перегризає корiння рослин, виїдає бульби, коренеплоди та кореневища. Особливо небезпечна в ранньовесняний перiод, коли живиться молодими рослинами. У серпнi — вереснi популяцiя складається переважно з личинок третього — четвертого вiкiв i дорослих комах. Повний цикл розвитку в лiсостепу триває 1,5-2 роки. Для того щоб успiшно регулювати чисельнiсть будь-якого шкiдника, насамперед слiд добре знати найбiльш несприятливi у його розвитку так званi критичнi перiоди. Комахи у станi дiапаузи дуже стiйкi проти багатьох несприятливих умов — низьких та високих температур, вологостi, дiї токсичних речовин, радiоактивного опромiнення. Бiльшiсть з них у станi дiапаузи витримує температури мiнус 20-30°С. Тим часом для капустянки критична межа — нижче 2-3°С. Характерною особливiстю шкiдника є те, що вiн не вiдзначається високим рiвнем зимостiйкостi. Зимує у досить вузьких дiапазонах температур та вологостi, залягає досить глибоко: на глибинi 60-80см, iнодi дорослi особини — на глибинi 1,2-1,4м. Температура у мiсцях зимiвлi не повинна бути взимку нижчою за +2-3°С, якщо буде нижча температура, то доросла особина загине. В камерi де зимує капустянка, вологiсть ґрунту має становити 75-95% , якщо бiльше вона може загинути, або не зможе розмножатися. Встановлено, що загибель личинок 3-го вiку внаслiдок несприятливих умов зимiвлi становить 50-85%, тодi як 4-го i старших видiв гине 12-17%. Запас жиру в комахах що йдуть на зимiвлю на оброблених землях — 25-45%, у тих, що зимують у березi рiчок — 34-56%. Характер пошкоджень виду рослини. Шкодять практично всiм технiчним, кормовим, овочевим культурам, саджанцям та молодим рослинам плодових, ягiдних та декоративних культур як у ґрунтi, так i в парниках. Живляться також багатьма видами ґрунтових безхребетних. Ритмiка трофiчної активностi, а вiдтак — шкодочиннiсть капустянки на сiльськогосподарських угiддях дiлиться на три умовних перiоди: ранньовесняний, весняно-лiтнiй та осiннiй. травлення. картоплi в приватному секторi було пошкоджено близько 35%, капусти -45%, цибулi-20%, бурякiв - 30%. За високої чисельностi шкiдникiв без заходiв захисту, урожай овочiв та картоплi на окремих площах був майже цiлком знищений. Тривалiсть весняно-лiтнього перiоду 160-170 днiв. Осiннiй перiод, тривалiсть 60-70 днiв. Рослинна їжа, що становить 80-90%, тваринної лише 4-6% i механiчних домiшок 2-4%. У цей перiод шкiдники готуються до тривалої зимiвлi i живляться здебiльшого плодами, бульбами та стеблами рослин. Заходи захисту Механiчнi пастки, металева пастка складається з мiсткостi заввишки до 30см, дiаметром 20см. У верхнiй частинi банки роблять чотири отвори — вiкна, в якi вставляють спрямовуючi смужки з рiзного матерiалу завдовжки 20-30см i шириною 4-5см. Банку закопують так, щоб її верх був на рiвнi поверхнi землi, це застосовують на невеликих площах. Природнi ситомофоги, паразити, хижаки, нематоди, хвороботворнi мiкроорганiзми та птахи — основнi вороги капустянки (Дрозд,2000). На присадибних дiлянках капустянку виловлюють за допомогою ловильних ям. Ловильнi ями завглибшки 60-80см, закладають восени гноєм( бажано кiнським) куди на зимiвлю збираються комахи. В холодну пору гнiй викладають з ям i розподiляють по ґрунту тонким шаром. За низьких температур капустянка гине. 2. 3 Картопляна совка — Hylralcia micacea Родина совки - Noctuidae Найбiльш чисельна в Полiссi i Лiсостепу. В СНД зустрiчається в Нечорноморськiй зонi. Метелик 28-40мм. Переднi крила вiд сiрувато-жовтого до сiрувато-коричневого забарвлення з червоним вiдтiнком, поздовжнi лiнiї коричневi, круглi i нитковиднi плями того ж кольору, що i фон крила, заднi крила сiрувато або розувате-жовтi з темною смугою в вершинi третини крила. Яйце 0,7-0,8 мм, змiнного забарвлення вiд жовтувато-бiлого до червоно-жовтого. Гусениця 40-50мм, вiд свiтло-жовтого до м'ясисто-червоного забарвлення, вздовж спини червонувата смуга, грудний i анальний щитки бурi, щетинки розмiщенi на бурих щитках дихальце чорнi. Лялечка 17-25мм, жовто-бура. листками, потiм стеблами злакiв, в 2-3 вiцi переходять в товстостебельнi рослини. Вони мають 5, рiдко 6 вiкiв. Заляльковуються на початку липня, в ґрунтi бiля пошкодженої рослини на глибинi 5-15см. Розвиток лялечки 13-30 днiв. Метелики лiтають з кiнця липня до середини жовтня, вiдкладають яйця групами, iнодi до 200шт. Плодовитiсть 260-480 яєць 1 поколiння за рiк. Гусеницi крiм картоплi пошкоджують рiвень хмiль, томати, люднi i iншi культурнi i засмiчуючи, дикi рослини; (малину, полуницю, цукровий буряк, щавель, цибулю, капусту, iнодi ячмiнь, жито, водяний щавель, канатик). стебла в’януть i засихають, при високiй вологостi загнивають. Бульби не пошкоджую, але врожай бульб може знижувати до 80% i бiльше, зменшує його товарнiсть. Найбiльш чисельна в вологi роки з помiрною температурою. Шкодочиннiсть пiдвищується в роки з великими опадами в сирих, понижених мiсцях, особливо на дачах, в першiй половинi лiта. Заходи боротьби: обприскування посiвiв при з’явленнi уражених рослин тими препаратами що i проти колорадського жука ( Акпеара 25% в. г.; Регент 80% в. г., Аррiво 25% к. е. та iн.) Агротехнiчнi i бiологiчнi заходи i знищення на полях злакових бур’янiв, скошування обочин дорiг, межi; глибока зяблева оранка з передплужником; обробка мiст резервацiї шкiдника в п-д масового вiдкладання яєць. Випуск трихограми (30-50тис. шт. на 1га). Знищення залишкiв врожаю, слiдити за тим, щоб чистими були не тiльки поля, але й обочини. Використання агротехнiчних методiв. Попередження завозу i поширення шкiдника в новi райони, виконання карантинних заходiв. Перед садибна фумiгацiя бульб картоплi. Знищення пасльонових бур’янiв, обгортання кущiв, не допускати оголення бульб, викопка врожаю до висихання, стебел i вивiз їх з поля, знищення рослинних решток i глибока оранка. 3. Методика виявлення та облiку кiлькостi шкiдникiв сiльськогосподарських культур На Українi розвивається близько 60 видiв шкiдникiв, переважна бiльшiсть яких належать до багатоїдних. Із спецiальних шкiдникiв найбiльш небезпечний i шкодочинний колорадський жук. Насiнники картоплi пошкоджують i iншi комахи, що переносять комплекс вiрусних захворювань. Колорадський жук (Leptinotarsalecemli – neataSay) – поширений шкiдник картоплi. Огляди посiвiв картоплi, томатiв, баклажанiв та iнших пасльонових культур для виявлення шкiдника i встановлення заселеностi починають з перiоду появи сходiв картоплi. кiлькiсть кущiв, заселенiсть жуками i личинками, середньо чисельнiсть шкiдникiв на один кущ i пiдраховують процент заселення. Пiд час облiку вiзуально реєструють фазу розвитку картоплi: повнi сходи, формування ярусiв листкiв, зав’язування бутонiв, викидання бутонiв ( по одиноке, масове), початок(5-10%) цвiтiння, масове(40-60%) цвiтiння, закiнчення цвiтiння, тощо. Слiд визначити що найбiльш вiрогiднi строки виплоджування личинок першого поколiння в Українi – 25-29 травня, а масова поява личинок першого вiку – кiнець першої – початок другої декади червня. Залежно вiд часу садiння картоплi та появи сходiв цi строки оптимальним для початку хiмiчних обробок. Насамперед обробляють присадибнi дiлянки i раннi сходи, де розвиток шкiдника випереджає основнi посiви на 7-10 днiв. Вважається що хiмiчнi обробки доцiльнi при заселеннi 2-5% кущiв картоплi жуками, що перезимували, у фазi розвитку – сходи 15-25см. Проти личинок виробничi посiви картоплi обробляють на початку бутонiзацiї, при середнiй чисельностi 20 личинок молодих вiкiв на кущ i 5-8% заселення картоплi. Існують методи виявлення та облiку шкiдникiв i хвороб можна роздiлити на вiзуальнi i приладнi. Вiзуальнi методи заснованi на безпосередньому оглядi та пiдрахунках шкiдникiв i пошкоджених ними органiв рослин. За технiкою виконання вони можуть бути маршрутними або детальними, а залежно вiд того, якi органи рослини пошкоджує шкiдник, дiлиться на облiки в ґрунтi, його поверхнi, на рослинах чи всерединi окремих їх органiв. У ґрунтi визначають чисельнiсть шкiдникiв, що зимують або розвиваються в ньому i шкодять рослинам, живлячись корiнням, стеблами та iншими органами (колорадський жук, дротянки, вiдгризаючи совки та iн.), методом ґрунтових розкопок. Залежно вiд часу проведення розрiзняють осiннi, веснянi, (контрольнi) й вегетацiйнi (перiодичнi) ґрунтовi розкопки, а вiд глибини – мiлкi (до 10см), звичайнi (до 45-50см) та глибокi ( на 65см i глибше). Найчастiше з метою виявлення комплексу ґрунтових шкiдникiв, розкопують ями розмiром 50 ×50см i глибиною 30см. Кiлькiсть їх на кожному полi встановлюють вiдповiдно до вимог статистичної обробки кiлькiсних показникiв чисельностi шкiдникiв, а також залежно вiд розмiрiв поля. Мiнiмальна кiлькiсть ям розмiром 0,25кв. м. становить: на полi з площею до 10га – 8, вiд 10 до 15га – 12,вiд 50 до 100 – 16. Масовi розкопки з метою обмежень проводять у вереснi – жовтнi, в цей час доцiльно визначити чисельнiсть личинок пiдгризаючих совок та iн. Облiковувати навеснi, коли вони пiднiмаються в верхнi шари грунту. Метод облiкових дiлянок застосовується для визначення чисельностi шкiдникiв, що живуть вiдкрито ( хлiбнi жуки, цикадки, п’явицi та iн.) Найчастiше на 100га площi беруть16 проб, на кожнi додатковi 50га – ще й проби. Розмiщують їх рiвномiрно в шаховому порядку або по дiагоналi. Метод облiкових рядкiв та облiкових рослин подобний до методу облiкових дiлянок, рiзниця полягає в тому, що замiсть дiлянок визначеного розмiру, обстежують вiдповiдну кiлькiсть рядкiв довжиною 0,25, 0,5 i 1кв. м, або ж вiдповiдну кiлькiсть рослин чи стебел. Метод рослинних проб застосовують для виявлення прихованих шкiдникiв. Вiн вiдрiзняється вiд методу облiкових рослин лише тим, що рослини обстежують не безпосередньо на полi, а аналiзують пiсля їх вiдбирання. Метод ентомологiчного насiння застосовують для виявлення i облiку дрiбних та рухливих комах, що живуть у травостої. Для цього використовують ентомологiчнi сачки. Пiсля кожних 10 комах – аналiз комах на мiсцi або висипає їх у морилку. При великiй кiлькостi шкiдникiв комахи збiльшують до 50. Приладнi методи виявлення та облiку шкiдникiв сiльськогосподарських рослин заснованi на використаннi рiзних пристроїв вiд найпростiших типу ентомологiчного сачка i ґрунтових пасток до складних комп’ютерiв. Ґрунтовi пастки закопують так, щоб верхнiй край перебував на рiвнi ґрунту або нижче. Зверху над ними встановлюють кришки. Пастку заповнюють 2-4% формалiном на 1/3. На полi ставлять пастки з використанням статевих феромонiв. Використовують бiоценометри, що складається з квадратної основи i сiтчастого мiшка. Бiоценометри встановлюють у потрiбних мiсцях, на ґрунт, сiтчастий мiшок з накритими рослинами нахиляють у бiк i струшують з них комах. Потiм мiшок знiмають i облiковують комах. Для облiку дрiбних комах використовують ящик Петлюра. Це пiрамiда без дна. Пiд час облiку обсиплювач рухається проти сонця i в потрiбних мiсцях швидко встановлює ящик, пiд рядок рослин, з яких сполохують комах. Вони потрапляють у ящик i заплутують у ватi, де їх i пiдраховують. Використовуючи також астрацiйнi вловлювачi, свiтлопастки, застосовують харчовi прилади, феромоннi пастки. 4. Захист картоплi вiд шкiдникiв 4. 1 Суть методiв захисту сiльськогосподарських культур вiд шкiдникiв До основних методiв захисту сiльськогосподарських культур належать: Органiзацiйно-господарський, агротехнiчний, селекцiйно-генетичний, бiологiчний, хiмiчний, фiзико-механiчний, бiотехнiчний, карантинний. Органiзацiйно-господарський – ряд профiлактичних i заплановано-господарських заходiв з врахуванням зонального прогнозу: складання робочих планiв i економiчнi обчислення по захисту посiвiв i насаджень вiд шкiдливих органiзмiв, придбання засобiв захисту рослин, технiки та iнше, облiк садибного матерiалу, вибiр дiлянок для закладання садiв та iнших насаджень, ремонт агротехнiки, складiв, учiння робочих технiцi безпеки при роботi з пестицидами. . Основа агротехнiчного методу – створення сприятливих умов для росту i розвитку сiльськогосподарських культур i менш неблагоприємнi умови для шкiдливих видiв комах. Деякi агро прийоми носять профiлактичний характер, iншi можуть визвати їх частинну або повну загибель. Рацiонально построєний комплекс агротехнiчних заходiв часто зупиняє масове заселення шкiдником i знижує їх шкодочиннiсть, що дає можливiсть скоротити використання iнсектицидiв, якi володiють цiлим рядом негативних сторiн. З агротехнiчних заходiв найбiльш значення, з точки зору захисту рослин має сiвозмiна i структура посiвних площ, прийоми обробiтку ґрунту, добрива, строки i способи сiвби i збирання врожаю, зрощення, боротьба з бур’янами i iнше. Своєчасне та доброякiсне проведення агротехнiчних заходiв дає змогу iстотно знизити як запас iнфекцiї збудникiв хвороб у ґрунтi так i чисельнiсть знищуючих видiв шкiдника. За допомогою агротехнiчних заходiв змiнюються екологiчнi умови у ґрунтi, пiдвищується або знижується стiйкiсть рослин до збудникiв хвороб i шкiдникiв крiм того змiнюються патогеннi властивостi мiкроорганiзмiв, рiвень життєдiяльностi комах. Фактори, що утворюються при проведеннi агротехнiчних заходiв, впливають на умови iснування шкiдникiв, живлення рослин i порушують взаємовiдносини, що складалися мiж шкiдливими органiзмами i рослиною – живителем. Селекцiйно-генетичний метод – створення та впровадження у виробництвi сортiв i гiбридiв, несприятливих для розмноження шкiдливих органiзмiв i стiйких проти пошкоджень, має виняткове значення у захистi посiвiв i насаджень сiльськогосподарських культур вiд шкiдникiв i хвороб для обмеження застосування спецiальних захисних заходiв, особливо хiмiчних. При вирощуваннi сортiв з пiдвищеною стiйкiстю до хвороб i шкiдникiв проведення захисних заходiв зводиться до мiнiмуму, а вiдтак знижуються витрати на їх проведення, iстотно зменшується забруднення навколишнього середовища. Бiологiчний метод – оснований на використаннi живих iстот або продуктiв їх життєдiяльностi для попередження збиткiв вiд шкiдливих органiзмiв. Основнi напрямки: охорона i пiдвищення чисельностi природних популяцiй хижакiв i паразитiв до яких вiдноситься ряд представникiв комах, ввiз з iнших країн i аклiматизацiї нових видiв; розселення ентомофагiв; створення умов для пiдвищення ефективностi ентомофагiв. Використання патогенних мiкроорганiзмiв, на базi яких створюють бiопрепарати. Порiвняно з iншими методами бiологiчний метод має ряд переваг: бiльша тривалiсть дiї, безпечнiсть для людей, теплокровних тварин i навколишнього середовища. Хiмiчний метод – передбачає використання пестицидiв для запобiгання розвитку i знищення шкiдникiв, хвороб рослин i бур’янiв при масовому їх розмноженнi та поширеннi. Використання пестицидiв визначається високою їх бiологiчною, економiчною, господарською ефективнiстю, унiверсалiзмом, доступнiстю використання. Пестициди можна використовувати на рiзних видах рослин, проти рiзних шкiдливих органiзмiв i рiзними способами. Використовувати iнсектициди слiд тiльки в тих випадках, коли вiдсутня можливiсть їх замiни на безпечнi методи. Необхiдно вiддавати перевага менш токсичним iнсектицидам, якi спричиняють меншу небезпеку здоров’ю людей, теплокровних тварин, корисних комах i навколишньому середовищу. Для одержання з’явлення резистентних до iнсектицидiв популяцiй шкiдникiв необхiдно запобiгати регулярних хiмiчних обробок культур одним i тим же препаратом. Фiзико-механiчний метод – вiн ґрунтується на використаннi фiзичних явищ для захисту рослин вiд шкiдливих органiзмiв. Для цього використовують рiзнi джерела енергiї ( свiтло, тепло, радiоактивне випромiнювання тощо). Найбiльш поширене в захистi рослин має фiзичне явище, як температура. Термiчне знезараження використовується для знищення хвороб i шкiдникiв, якi знаходяться на поверхнi i всерединi насiння та садивного матерiалу рослин, а також для знищення шкiдливих органiзмiв в парниках i теплицях. Бiотехнiчний метод – оснований на використаннi особливостей хiмiчної комунiкацiї комах, бiохiмiчних механiзмiв розвитку i генетичних закономiрностей про вiдтворення. По механiзмам дiї цей метод можна подiлити на три групи: 1) регуляцiя поведiнки комах; 2) порушення росту i розвитку комах; 3) порушення генетичної структури популяцiї комах. Регуляцiя поведiнки комах. До них вiдносяться феромони – речовини, якi забезпечують внутрiшньовидове спiлкування, алдиони - речовини, якi керують поведiнкою, кайролеони – речовини, сприйняття яких допомагає жигалку, знаходити жертву. Репеленти – речовини, якi визивають рух в оборотну сторону вiд джерела. Порушення росту i розвитку комах. Використовують iнгiбiтори – синтезу хiтину – гормоноподiбнi сполуки, якi подавляють розвиток комах шляхом порушення утворення кутикули при лiньках. Антиювеноїди – речовини, якi перешкоджають нормальнiй секрецiї ювенiльного гормону. Порушення генетичної структури популяцiї комах. Використовують автоциднi способи захисту, як введення в популяцiю шкiдника нежиттєздатних або безстатевих особин та iн. проникних iноземних видiв або тих шкiдникiв, якi в країнi мають локально характер поширення. Для виконання цих задач створена служба внутрiшнього i зовнiшнього карантину, яка дiє по спецiальним внутрiшньодержавним i мiжнародним iнструкцiям i узгодженням. Висновок Картопля посiдає одне з перших мiсць серед iнших сiльськогосподарських культур. Важко переоцiнити значення картоплi як "другого хлiба", так i корму для худоби та сировини для рiзних галузей промисловостi. На картоплi зареєстровано близько шести десяти видiв шкiдникiв. Вiд появи сходiв i до збирання врожаю картоплю пошкоджують рiзнi багатої днi комахи. Значно пошкоджують картоплю: колорадський жук – це шкiдник найбiльш значний i найбiльш поширений; дротянки, несправжнi дротянки, якi не тiльки жують картоплю, а й заносять збудникiв хвороб; личинки пластин6чатовусих, гусеницi пiдгризаючих совок, капустянки i попелицi та блiшки, якi уражують картоплю i заносять вiруси. Тому необхiдно проводити заходи по захисту рослин вiд шкiдникiв, без яких про отримання високих врожаїв не може бути й мови. Тому при використаннi тих чи iнших засобiв захисту рослин слiд враховувати всi позитивнi i негативнi сторони їх. Серед методiв, якi зараз використовуються перевагу вiддають хiмiчному методу. При виборi того чи iншого препарату треба врахувати його токсичнiсть, дiю його на людей, корисних комах i навколишнє середовище. Тому хiмiчний метод треба використовувати лише тодi, коли кiлькiсть шкiдника перевищує економiчний порiг шкодочинностi. 1. Бiлецький Е. М., Байдик Г. В., Євтушенко Д. М., Захаренко А. В., Лiтвiнов Б. М., Ющук Д. Д. Сiльськогосподарська ентомологiя/ Пiд ред.. Б. М. Лiтвинова LX: Хор. держ. аграр. ун-т iм. В. В. Докучаєва, 1997-204с. 3. Богданов О.І.,Бiлько Л. П. Захист картоплi вiд хвороб i шкiдникiв – 2-l вiд., допов. i перероб. Зав ред.. В. П. Батюти - К.; Урожай,1984-41с. 4. Бодукова М. В. Определитель болезней и вредителей картофеля и меры борьбы с ними – М.; Колос, 1967-222с. 5. Воловик А. С.,Шмыгин В. А. Болезни и вредители картофеля – М.: Россельхозиздат, 1974-135с. 6. Вредители сельскохозяйственных насаждений: В 3-Хт. /Под. общ. ред. В. П. Васильева -2-1 изд. испр. и доп. – Т. З. Методы и средства борьбы с вредителями, системы мероприятий по защите растений. (Ред. Тома В. П. Васильев, В. П. Омелта – К.: Урожай, 1989-408с. 9. Колорадський картофельний жук LeptinotarsaLecenelineataSry. Филочения, морфология, физиология, экология, адаптация, естественные враги – М.: Наука,1981-377с. 11. Омелюта В. П., Григорович И. В., Чабан В. С. и др.. Учт вредителей и болезней сельскохозяйственных культур – К.: Урожай, 1986-288с. 12. Пестициди i технiчнi засоби їх застосування: Навч. посiбник/ М. Д. Євтушенко, Ф. М. Марютiн, І.І. Сушко, В. М. Жеребко, В. Ф. Пащенко, Є. А. Бариш, М. П. Гусаренко, С. М. Дудко; За ред.. М. Д. Євтушенка, Ф. М. Марютiна / Харк. держ. аграр. ун-т. iм. В. В. Докучаєва. - Харкiв,2001-349с. 15. Салатенко В. Н., Бiлоножко М. А. За ред.. О.І. Зiнченка. Рослинництва - К.: Аграрна освiта, 2001-591с. 16. Санiн В. А. Колорадський жук-М:Колос,-1976-103с. 17. Санин В. А. Колорадський жук i заходи боротьби з ним:2-е выд. доп. и. перераб. -К.: Урожай1986-88с. 18. Справ очник/А. С. Воловик,В. М. Глёз,А. И. Замотаев и др.. Защита картофеля от болезней, вредителей и сорняков - М.: Агропромиздат,1989-205с. 19. Тимченко В. И.,Єфремова Т. Т. Атлас шкiдникiв i хвороб овочевих, баштанних культур i картоплi - К.: Урожай,1974-180с. 20. Фiтофармакологiчний довiдник/М. О. Бiлик,М. Д. Євтушенко, Ф. М. Марютiн,В. К. Понтєлєєв,В. П. Гуренко; За ред. М. Д. Євтушенка, Ф. М. Марютiна/Харк. держ. аграр. ун-т iм. В. В. Докучаєва. - Х,2000-517с. 21. Ченкин А. Ф.,Черкасов В. А., Захарченко В. А.,Гончаров Н. Р. Справочник агронома по защите растений. -М.: Агропромиздат,1991.