Впровадження механічних засобів годівлі на рибницькому підприємстві ЗАТ "Блакитна Нива"

Впровадження механiчних засобiв годiвлi на рибницькому пiдприємствi ЗАТ "Блакитна Нива" КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА на тему: «Впровадження механiчних засобiв годiвлi на рибницькому пiдприємствi ЗАТ «Блакитна Нива»» Вступ Основним методом пiдвищення рибопродуктивностi ставiв є годiвля риби при високiй iнтенсифiкацiї рибництва. Її роль неухильно зростає у мiру пiдвищення iнтенсифiкацiї виробничих процесiв, а вартiсть годiвлi до цього часу становила близько 40% вартостi риби iз тенденцiєю до пiдвищення. Тому рацiональне використання кормiв – найбiльш актуальне завдання у загальному технологiчному процесi вирощування риби. Проблема годiвлi коропа у ставових господарствах складається iз загальних i спецiальних завдань. Найбiльш серйозним залишається питання про загальну рибницьку культуру. Його вирiшення повнiстю перебуває у компетенцiї керiвництва рибгоспiв. Захисту ставiв вiд смiтної риби, викошування жорсткої водної рослинностi, мелiорацiя ложа, правильний режим годiвлi, здiйснення санiтарно-профiлактичних заходiв, селекцiйно-племiнна робота, механiзацiя – все це резерви пiдвищення ефективностi годiвлi. До загальних питань належить i взаємодiя годiвлi з iншими засобами комплексної iнтенсифiкацiї. Це питання ще далеке вiд повного практичного вирiшення i потребує серйозних розробок наукового характеру. В екосистемi ставу, як у виробничому цеху всi технологiчнi фактори виробництва, живої риби дуже тiсно пов'язанi. Великий взаємозв'язок iснує мiж годiвлею i щiльнiстю зариблення ставу. Пiдвищення щiльностi зариблення коропа – вихiдний компонент Інтенсифiкацiї, проте паралельне зростання щiльностi зариблення кiлькостi кормiв, якi вносять у став, до нескiнченностi неможливе. При високiй щiльностi зариблення коропа й iнтенсивнiй його годiвлi удобрення ставiв набуває нової функцiї регулятора кисню, а не лише засобу пiдвищення запасiв природних кормiв. Ефективнiсть годiвлi коропа тiсно пов'язана з впровадженням полiкультури. Таким чином, щiльнiсть посадки коропа i його годiвля виявляються тiсно пов'язаними не лише мiж собою, а й з iншими компонентами iнтенсифiкацiї. 1. Потреба риб у поживних речовинах 1. 1 Протеїни Складнi сполуки, що мiстять бiлки та амiди. Значна частина останнiх є промiжним продуктом синтезу бiлка у рослинах з неорганiчних сполук або утворюється пiд час розщеплення бiлкiв пiд дiєю ферментiв i бактерiй. Нинi видiлено понад 2 тис. рiзноманiтних бiлкiв, а от єдиної i рацiональної класифiкацiї їх досi немає. На практицi використовують класифiкацiю, яку вперше запропонували Ф. Гоппе-Зейлер i Дрексель, i яка згодом була iстотно доповнена i значно розширена за рахунок даних стосовно функцiональних властивостей бiлкiв. За сучасними уявленнями класифiкацiя бiлкiв передбачає таке їх диференцiювання: І - альбумiни, глобулiни, протамiни тварин i рослин; - глутелiни, проламiни рослин. II. Складнi бiлки, або протеїди - хромо-, нуклео-, глюко-, лiпо-, фосфо-, металопротеїди тварин i рослин. III. Бiлки-ферменти . ІV. . V. Бiлки захиснi . VI. Бiлки отруйнi . До складу бiлкiв входять такi елементи, %: вуглець – 50,6–54,5; водень – 6,5–7,3; азот – 15,0–17,6; кисень – 21,5–23,5; сiрка – 0,3–2,5; фосфор – 1,0–2,0. У складi окремих бiлкiв крiм вищеперелiчених елементiв виявлено Fe, Cu, I, Zn, Br, Mn, Ca та деякi iншi. їх кiлькiсть зазвичай не перевищує 0,3–0,00001%, однак їх значення досить важливе. Наприклад, залiзо бiлка гемоглобiну вiдiграє важливу роль у процесах дихання; йод, що входить до складу бiлка щитоподiбної залози, бере участь у гормональнiй регуляцiї обмiну бiлкiв. Однiєю з головних функцiй бiлкiв є їх каталiтична дiя. Вони безпосередньо впливають на всi хiмiчнi реакцiї обмiну речовин, розщеплення одних сполук i синтез iнших. Багато бiлкiв виконують ферментативнi функцiї, що характерно як для складних органiзмiв, так i для найпростiших одноклiтинних. Досить важливою i значущою є скорочувальна функцiя бiлкiв. При цьому окремi бiлки фактично виконують роль механохiмiчних трансформаторiв енергiї, яку накопичують у формi АТФ (аденозинтрифосфорної кислоти) i перетворюють на механiчну. Особливе значення має структурна функцiя бiлкiв. Жива клiтина роздiлена на численнi органели, захищенi бiлковими або лiпопротеїновими мембранами, якi виявляють ферментативну активнiсть i обмежують вiльне проникнення в клiтину розчинених речовин. Однiєю з численних функцiй, яку виконують структурнi бiлки, є архiтектурна. Бiлки слугують «будiвельним матерiалом» для формування морфологiчних утворiв. Досить значуща транспортна функцiя бiлкiв, що забезпечує активний транспорт рiзних речовин, часто спрямований проти градiєнта концентрацiї, iншими словами, в бiк, протилежний дифузiї. Важливу транспортну функцiю виконують гемоглобiн i мiоглобiн з групи складних бiлкiв хромопротеїдiв. Гемоглобiн вiддає кисень у капiлярах, звiдки вiн дифундує до клiтин тканин певних органiв. У м'язових клiтинах зв'язаний мiоглобiном кисень передається далi на цитохромоксидазу мiтохондрiй, виконуючи тим самим роль «посередника» мiж первинним «генератором» (гемоглобiном) та споживачем (цитохром-оксидазою). Крiм того, у будь-якому органiзмi є спецiалiзованi бiлки, якi здiйснюють захисну функцiю, виступаючи як антагонiсти чужорiдних речовин i клiтин. Суть процесу захисту полягає в тому, що бiлки мають бiльшу стiйкiсть проти дiї рiзних фiзичних та хiмiчних факторiв. У разi зiткнення з часточками iнших речовин бiлки адсорбують їх, або адсорбуються самi на їх поверхнi, утворюючи знешкоджувальний шар з молекул бiлка. Бiлки здатнi адсорбувати молекули рiзних речовин, якi перебувають у рiзних агрегатних станах (газоподiбному, рiдкому, твердому). Бiльшiсть речовин адсорбується поверхнею бiлкової часточки не хаотично, а в певнiй послiдовностi. Специфiчнiсть адсорбцiї покладено в основу багатьох бiологiчних процесiв, вона має велике i досить рiзнопланове значення. Так, оксид вуглецю (II), який потрапив у кров, адсорбується гемоглобiном, цiанiд калiю – бiлками тканин центральної нервової системи. Рiзнi бiлки мають неоднакову силу захисної дiї. Пiдвищену захисну дiю мають внутрiшнi рiдини органiзму (сироватка кровi, тканинний сiк, лiмфа) внаслiдок наявностi в них бiлкового комплексу. В мiру поступового старiння органiзму, виникнення рiзних захворювань захиснi та опiрнi властивостi органiзму послаблюються. На концентрацiю бiлкiв у плазмi кровi риби впливають фiзiологiчний стан та умови годiвлi. Бiлки, якi входять до складу плазми кровi, здебiльшого беруть участь у таких життєво важливих процесах: • захистi органiзму вiд бактерiй, вiрусiв, токсинiв i чужорiдних бiлкiв (захисна функцiя); • пiдтримуваннi азотної рiвноваги, що характеризує азотне живлення органiзму. За надмiрної концентрацiї у кормах протеїну вмiст вiльних амiнокислот в органiзмi риб пропорцiйно збiльшується. Дефiцит амiнокислот, що виникає в разi бiлкового голодування або неповноцiнного живлення, упродовж певного часу може компенсуватись за рахунок протеїну плазми кровi, що виступає як резервна функцiя. Наведена коротка iнформацiя стосовно функцiй бiлка в органiзмi далеко не вичерпна, але достатня, щоб створити уяву i правильно оцiнити його роль у життєдiяльностi риб, зрозумiти значення оптимiзацiї бiлкового живлення в процесi годiвлi риб. Бiлки є найважливiшою частиною будь-якої клiтини органiзму, на їх частку припадає 13–18% живої маси. У риб бiлки тiла можуть утворюватись або безперервно оновлюватись за рахунок постiйного споживання i засвоєння вiдповiдних кормiв. Бiлки кормiв пiд дiєю рiзних реагентiв (ферментiв, кислот) розщеплюються з утворенням амiнокислот, якi всмоктуються у кров. З кров'ю продукти розщеплення бiлкiв потрапляють у клiтини та тканини органiзму i залучаються у тканинний обмiн, у процесi якого бiльшiсть амiнокислот перебудовується, синтезуються новi амiнокислоти, необхiднi i досить специфiчнi для кожного органiзму. Бiлки в органiзмi риб можуть синтезуватися лише за умов використання хiмiчної енергiї, яка видiляється пiд час розщеплення вуглеводiв за вiдсутностi кисню i частково пiд час розщеплення жирiв. У зв'язку з цим високовуглецевi й енергетично цiннi комбiкорми забезпечують краще засвоєння бiлка, активують прирiст живої маси. Крiм бiлкiв, винятково важливе значення мають i амiнокислоти. Поряд з бiлками, амiнокислотами i жирами виняткове значення в годiвлi риб мають вуглеводи, якi необхiднi всiм тваринам, оскiльки їх вмiст у кормових рацiонах визначає рiвень енергетичного живлення. Вони безпосередньо впливають на iнтенсивнiсть обмiну жирiв i протеїнiв, нестача вуглеводiв у кормах може спричинити розлад обмiну речовин. Так, якщо в кормосумiшах для риб джерелом енергiї є вуглеводи, то бiлки забезпечують вищий прирiст маси тiла риб порiвняно з енергозабезпеченiстю за рахунок жирiв. Залежно вiд рiвня та iнтенсивностi обмiну, забезпеченостi риб протеїном, амiнокислотами, жирами, мiнеральними та iншими харчовими речовинами кормовий рацiон риб має бути насиченим певними формами вуглеводiв у потрiбних концентрацiях. Вуглеводи в живих органiзмах слугують для таких цiлей: • є джерелом енергiї в органiзмi риб; • є резервними речовинами у рослин (крохмаль), тiлi тварин (глiкоген); • є структурно-опiрними елементами у рослин (клiтковина); • виконують специфiчнi функцiї в процесi переамiнування амiнокислот. У рослинах вуглеводи утворюються в процесi фотосинтезу. Сумарна реакцiя дуже складного процесу фотосинтезу: 6СО2+6Н2О+2826 кДж=С6Н12О6+6О2. Запаси енергiї, сконцентрованi у рослинах, слугують тваринам джерелом енергiї для забезпечення процесiв їхньої життєдiяльностi. Вуглеводи необхiднi рибам для здiйснення бiльшостi обмiнних процесiв i трансформацiй, таких як: • гiдролiз полiсахаридiв, що надходять з кормами, до моносахаридiв; • утворення i вiдкладання у печiнцi глiкогену; • утворення в печiнцi глюкози з метаболiтiв жирового i бiлкового обмiну, надходження її у кров; • розщеплення у клiтинах глюкози до молочної та пiровиноградної кислот i подальше окиснення їх у циклi Кребса до вуглекислого газу i води; • видiлення продуктiв розщеплення. Наведенi етапи тiсно пов'язанi мiж собою, а також з вiдповiдними фазами i стадiями бiлкового та жирового обмiнiв. Доведено, що за пiдвищеного вмiсту вуглеводiв у кормових сумiшах, призначених для коропа i канального сомика, у їх печiнцi i пiдшлунковiй залозi накопичується надмiрна кiлькiсть глiкогену. Цей процес супроводжується пригнiченням росту i пiдвищенням загального накопичення жирiв. Форель та iншi лососевi риби використовують вуглеводи найменш ефективно. За рахунок низького продукування iнсулiну вуглеводний обмiн цих риб має характер дiабетного. В разi тривалого вживання багатих на вуглеводи кормiв у лососевих риб виявляються симптоми перевантаження печiнки глiкогеном (до 90–100 мг/г), що супроводжується водянкою черевної порожнини, побiлiнням печiнки i нирок. На вiдмiну вiд лососевих риб, перетравлюванiсть гiдролiзованих вуглеводiв коропом вiдбувається у широких межах – вiд 17 до 84%. Найкраще перетравлюються. вуглеводи зернових злакових культур. Слiд зазначити дуже низьку перетравлюванiсть рибами клiтковини, що найбiльш виражено у лососевих; коефiцiєнт її перетравлюваностi коропом коливається у межах 25–50%. Знання хiмiчного складу поширених кормiв та фiзiологiчного значення поживних речовин, якi мiстяться у кормах, є важливою передумовою створення рацiональної системи годiвлi риб, яка вiдповiдатиме бiологiчним потребам конкретних видiв риб i гармонiйно поєднуватиметься з особливостями технологiчного циклу певних пiдприємств. 1. 4 Вiтамiни систем, поступають в органiзм практично тiльки з їжею i є незамiнними елементами живлення. Нестача вiтамiнiв стримує синтез ферментiв, а це в свою чергу порушує метаболiзм i засвоєння живильних речовин, внаслiдок чого сповiльнюється зростання риб i розвиваються рiзнi захворювання, званi авiтамiнозами. По хiмiчнiй дiї до властивостей вiтамiни пiдроздiляють на жиророзчиннi i водорозчиннi. Жиророзчиннi вiтамiни. До них вiдносяться вiтамiни А, D, Е i К. Вiтамiн А (ретинол) бере участь в обмiнi бiлкiв i мiнеральних речовин. Вiдсутнiсть, вiтамiну А стримує, а iнодi навiть зупиняє зростання молодого органiзму. Усунути це явище можливо лише шляхом введення даного вiтамiну в корм. Вiтамiн А мiститься тiльки в тваринних органiзмах, в рослинах вiн вiдсутнiй. У рослинах є речовини, якi є попередниками вiтамiну А, – каротиноїди; з них найбiльш поширений В-каротин. Бiологiчна активнiсть вiтамiну А i каротину вимiрюється в iнтернацiональних одиницях (i. е.). Одна iз i. е. вiтамiннiй активностi вiдповiдає 0,3 мкг вiтамiну. Промисловiсть випускає препарати вiтамiну А у виглядi масляного концентрату активнiстю 100–500 тис. i. е., або у виглядi драже i порошкоподiбної маси. Мiкробiальний препарат каротину одержують при культивуваннi грибка Blakeslea (rispora на спецiальному живильному середовищi. Як правило, вiтамiн А входить до складу вiтамiнних премiксiв для форелi (ПФ-1В, ПФ-1М i iн.), якi використовуються у складi повноцiнних збалансованих рибних кормiв. кальцiю в травному трактi. Дефiцит вiтамiну D викликає патологiчнi змiни в м'язовiй i кiстковiй тканинах. Активнiсть його також обчислюється в i. е. Одна i. е. рiвна 0,025 мкг вiтамiни D2 (ергокаль-циферола). Згодне мiжнародний стандартам 1 мкг Dз (холе-кальциферола) равед 1 мкг D2, або 40 i. е. Вiтамiн D входить до складу премiксiв для форелi i використовується як вiтамiнна добавка у всi корми для риб. Вiтамiн Е (токоферол) володiє вельми широкою дiєю в органiзмi риб. Недостатнiсть його викликає порушення функцiї розмноження, м'язову дистрофiю у виглядi дегенерацiї скелетних i серцевих м'язiв, ожирiння i некроз печiнки. Для пiдвищення вмiсту вiтамiну Е в органiзмi риби використовують його промисловi препарати у виглядi порошку або масляного розчину, що вводяться у складi премiксiв. До кормiв з високим вмiстом вiтамiну Е вiдносяться хлорела суха (18 мг%), висiвки рисовi (6 мг%), люцерна, висушена на повiтрi або штучно (4,1–8,1 мг%), ячмiнь (3,6 мг%), вiдходи пивоварної промисловостi (2,7 – Змг%), шрот i макуха бавовниковi (2 мг%), висiвки пшеничнi (1,7 мг%), пшениця (1,1 мг%). Вiтамiн Е є природним ' антиокислювачем. Вiтамiн К тварин нестача вiтамiну К приводить до зниження здатностi звертання кровi. Вмiст вiтамiну К вимiрюється в мiлiграмах. Водорозчиннi вiтамiни. До водорозчинних вiтамiнiв, необхiдних для нормального розвитку i зростання риб, вiдносяться вiтамiни групи В, С i Н. Вiтамiн В (тiамiн) входить до складу ферментiв, необхiдних для здiйснення процесiв декарбоксування. Порушення В-витамнного балансу позбавляє нервову систему можливостi ефективно використовувати глюкозу i одночасно сприяє накопиченню промiжних продуктiв обмiну (пiровиноградної i молочної кислоти), що токсично впливають на нервову тканину. У риб, страждаючих недолiком вiтамiну В спостерiгається порушення рiвноваги, зниження споживання корму. Цi явища найчастiше спостерiгаються при вирощуваннi хижих риб. Хорошим джерелом тiамiну є кормовi дрiжджi. Вiтамiн Н (бiотип) входить до складу ферментiв, що каталiзують реакцiї карбокенлiрованiя, бере участь в бiосинтезi лiпiдiв, амiнокислот, вуглеводiв i нуклеїнових кислот. Недолiк вiтамiну Н надає гальмуючу дiю на зростання риб, викликаючи появу голубуватого слизу, мускульну атрофiю, поразку кишечнику i навiть пiдвищену смертнiсть. У 1 кг рибної муки мiститься 0,3–0,5 мг вiтамiну Н. Особливо їм багатi кормовi дрiжджi (1 -1,2 мг/кг). Вiтамiн С нервової системи впливає на вуглеводний обмiн, зокрема на рiвень i накопицченi пiровиноградної кислоти. Встановлено, що вiтамiн С контролює окремi фази бiлкового обмiну у риб. Аскорбiнова кислота швидко руйнується на свiтлi, легко окислюється у водному розчинi, особливо при пiдвищенiй температурi. Недолiк вiтамiну в їжi лососевих риб викликає горизонтальне i вертикальне викривлення хребта, появу на зябрах бiлих плям, пiдвищення смертностi. В деяких випадках окрiм перерахованих вiтамiнiв до складу премiксiв для сухих гранульованих кормiв включають вiтамiни Н1 (параамiнобензойна кислота) i В8 (iнозит), що беруть участь в синтезi фолiсвої кислоти i лiпiдном обмiнi. 2. Корма 2. 1 Корма рослинного походження Корма рослинного походження залежно вiд складу основних поживних речовин подiляються на три групи – багатi на крохмаль, бiлок i жир. Корма, багатi крохмалем. Це в основному насiння злакiв, в яких мiститься до 75% вуглеводiв, головним чином крохмалю, вiд 8 до 20% жиру i невелика кiлькiсть мiнеральних речовин. Зерна злакiв вiдiграють важливу роль в годiвлi коропа. Для iнших риб вони мають менше значення. Пшениця є одним з найбiльш поживних i економних по бiлку видiв корму. Перетравлюванiсть бiлка пшеницi коропом досягає 86%, доступнiсть амiнокислот – 91%. Із 1 кг пшеницi короп засвоює бiльше 500 г. поживних речовин. Ячмiнь по поживностi близький до пшеницi, але вiдрiзняється гiршим використанням протеїну на прирiст риб. Вмiст в ячменi незамiнних амiнокислот – лiзину, метiонiну i триптофану – але порiвнянню з насiнням iнших злакiв високе, а крохмалю в ячменi мiститься менше (50–60%), нiж в кукурудзi, пшеницi i житi. Жирнi кислоти представленi в основному ненасиченими з'єднаннями (80–85%). У рибних господарствах ячмiнь використовують як замiнник пшеницi в кормах, призначених для коропа, канального сомика i деяких iнших видiв риб. Жито мiстить багато слизистих речовин (2,5–3%), внаслiдок чого вона сильно набухає в травному трактi. У ньому мiститься 14–15% бiлка i в порiвняннi з iншими злаковими незначна кiлькiсть клiтковини, жир складає 1,7%. Бiлки iржi багатi лiзином i бiднi триптофаном. До складу жирних кислот входять: лiноленова (близько 60%), олеїнова (до 20%), стеаринова (20–22%) кислоти. Жито вiдносно багате вiтамiнами групи В. Кукурудза мiстить велику кiлькiсть крохмалю, але бiдна протеїном, який до того ж володiє низькою бiологiчною цiннiстю за рахунок дефiциту лiзину i триптофану. Слiд мати на увазi, що корма з пiдвищеним вмiстом кукурудзи погано зберiгаються i швидко плiснявiють. У складi кормосумiшей для риб використовується мелене зерно або подрiбненi продукти його переробки. Найбiльш поживна мука з цiльного зерна без очищення. Борошняний пил є сумiшшю тонкої муки i висiвок. У нiй мiститься деяка, кiлькiсть землистих частинок i iнших домiшок. Найбiльш поживний бiлий пил, нижче по харчових властивостях знаходиться сiрий пил, а чорний борошняний пил непридатний для використовування. Борошнистi злаковi, повиннi бути хорошої якостi, сухi, розсипчастi. У якiсному борошняному кормi, стороннього запаху не вiдчувається. Неприємний запах виникає при враженi кормiв грибками, засмiченнi полином i головешкою. Смак муки повинен бути прiсним. Кислий, солодкий н солодкий смак свiдчать про розвиток бактерiй, що зброджують цукор з утворенням органiчних кислот, гiркуватий – про окислення жирних кислот до альдегiдiв, кетону i оксикислот. Доброякiсний борошнистий корм не повинен мати металевих домiшок; частка мiнеральних домiшок не повинна перевищувати 0,8% головнi i спориновi окремо або разом узятих – до 0,06%, куколя – до 0,25%, шкiдниками комор не заражений. Корми, багатi бiлком . До них вiдноситься насiння бобових культур-гороху, квасолi, сої, люпину, чечевицi, вики, та iн. На вiдмiну вiд злакових в насiннi бобових вмiст бiлка в 2- 3 рази вищий. Вони лише на 15–20% поступаються по даному показнику молоку. По бiологiчнiй цiнностi особливо близькi до молока бiлки сої. Легка розчиннiсть бiлкiв бобових культур сприяє високому ступеню засвоєння їх амiнокислот рибами i iншими тваринами, проте наявнiсть iнгiбiторiв травних ферментiв обмежує їх застосування як корма для риб. Для попередження негативної дiї iнгiбiторiв рекомендується насiння бобових культур пiддавати тепловiй обробцi до внесення їх до складу кормiв для риб. Іншою вiдмiтною особливiстю вiд злакових бобових культур є морфологiчна структура зерна, яке складається з двох сiм'ядолей i паростка, покритих насiнною оболонкою. Насiнна оболонка складає 8–15% до маси зерна. Горох клiтковиною. Цей високобiлковий кормовий компонент добре поїдається i перетравлюється рибами. Соя – цiнна бiлкова олiйна культура. Насiння сої мiстить близько 40% бiлка, який вiдрiзняється високою бiологiчною цiннiстю i близький за своїми показниками до бiлкiв тваринного походження. Цiннiсть соєвих бiлкiв визначається в першу чергу хорошим складом амiнокислот. Середнiй вмiст жиру в насiннi сої близько 17,5%. В якостi кормiв для риб використовують соєвi макухи i шроти. Макуха i шроти – вiдходи маслобiйного виробництва, багатi бiлками рослинного походження. Макуху одержують при вiджиманнi масла на шнекових i гiдравлiчних пресах iз заздалегiдь очищених, перемолотих i оброблених теплом i вологою насiння олiйних культур. У шротах мiститься до 1,5% жиру, дещо бiльше бiлку i клiтковину, нiж в макусi. Вмiст жиру в шротах приблизно в 5–6 разiв нижче, нiж в макусi. Жири макух i шротiв в основному представленi ненасиченими жирними кислотами i тому легко окислюються, що перешкоджає їх i тривалому зберiганню. Вмiст бiлка в шротах i макухах коливається вiд 30 до 45%. Найбiльш багатi бiлками соєва, соняшникова, бавовникова макухи i шроти. У соєвому i соняшниковому а шротах i макухах вiдмiчено найбiльший вмiст лiзину i метiонiнна. Названi вiдходи олiйного виробництва багатi вiтамiнами групи В i Е, мiстять значну кiлькiсть калiю i фосфору. В той же час вони бiднi натрiєм i кальцiєм. що входять у структуру їхнього бiлка. До групи кормiв тваринного походження вiдносяться рибне борошно, крилеве борошно, м’ясо-кiсткове борошно, м'ясне борошно, кров'яне борошно (альбумiн), кiсткове борошно, пiр'яне борошно, крабове кормове борошно, лялечка шовкового шовкопряда, сухий оборот, сухе знежирене молоко i деякi iншi види сировини. 5%. Допускається при виробленнi борошна з жирної сировини i при включеннi в її склад антиоксидантiв вмiст жиру збiльшувати до 22%, а кiлькiсть вологи скорочувати до 8%. Крилеве борошно мiстить 58–62% сирого бiлка, на вiдмiну вiд рибного борошна характеризуються великою кiлькiстю каротиноїдiв, що додають м'ясу вирощуваних риб специфiчне рожеве забарвлення. Крилеве борошно в основному використовується для годiвлi виробникiв лососевих риб. Найбiльшою поживнiстю характеризується крилеве борошно, приготовлена прессово-сушильним методом. борошна залежить вiд вихiдної сировини. У м’ясо-кiстковому борошнi І i II сортiв, повинно утримуватися не менше 42% сирого бiлка i до 16% жиру. Термiн збереження борошна – до 2 мес. Кров'яне борошно (альбумiн) одержують iз кровi, фiбрину, i кiсток. У кров'яному борошнi утримується 70–85% сирого бiлка i до 5% жиру. У корми для риб додають невелика кiлькiсть кров'яного борошна, так, як його живильна цiннiсть невелика через дисбаланс, складу амiнокислот i низкою перетравностi. Застосовується кiсткове борошно насамперед як мiнеральна добавка. 2. 3 Механiзацiя процесiв годiвлi риби Для роздавання кормiв застосовують рiзнi агрегати, найчастiше системи «Катамаран». Серiйно випускають кормороздавачi гранульованих i сипких кормiв – КРЗ-1, СКР i АКУ рiзних модифiкацiй, тiстоподiбних кормiв – 1507 i ІРД їх технiчнi характеристики наведено в табл. 1–2. 3 i здатнi за швидкостi 5 – 8 км/год вносити з дамби корми на вiддаль до 8 м вiд берегової лiнiї. Для годiвлi риб використовують унiверсальнi пересувнi кормороздавачi, змонтованi на рамi самохiдного шасi Т-16М (табл. 2), якi розробленi спецiальним дослiдно-конструкторським бюро «Техрибвод». «ПД – 0,6», Н17-ІКО призначенi для дозованого роздавання гранульованого корму в стави з берега. За дальностi викидання вiд берегової лiнiї на 5 м 1 кг порцiйного корму вiн забезпечує площу кормової плями 1 м2 Таблиця 1. Технiчнi характеристики плавучих кормороздавачiв Показник КРЗ-1 АКУ-2 І-507 ІРД 1,2 6,0 6,0 4,0 4,0 Вантажопiдйомнiсть, т 0,6 3,0 1,2 3,0 3,5 6 5 7 6–7 4–6 Занурення при навантаженнi, м 0,35 0,40 0,30 0,45 0,48 Тип двигуна СМ-557Л СМ-557Л Д37Б Д37М Габарити, м 5,3 7,7 4,8 9,2 8,5 довжина ширина 2,5 2,8 3,5 3,0 2,7 висота борту 0,6 0,8 0,5 0,7 0,8 Таблиця 2. Технiчнi характеристики берегових пересувних кормороздавачiв Показник «ПД – 0,6», Н17-ІКО Н15-ІЛ2Ф-13 Мiсткiсть бункера, м3 0,9 0,9 Дальнiсть подачi корму, м 5 до 12 800 500–800 Потужнiсть двигуна, кВт (к. с.) 18,3 (25) 18,3 (25) Маса, кг 2100 2100 Прогресивним напрямом у практицi годiвлi риби є автоматизацiя за допомогою застосування автоматичних годiвниць рiзних конструкцiй. Це унiверсальнi кормороздавачi з бiонiчною схемою управлiння, тобто корм видається малими порцiями на своєрiдну вимогу риби. Освоєно випуск автогодiвниць типу «Рефлекс» рiзних типорозмiрiв. Для обслуговування саджалкових лiнiй розроблено одномаятникову автогодiвницю Рефлекс-Т-1500 з мiсткiстю бункера 50 кг (рис. 4). їх обслуговує тракторний кормонавантажувач РГК-700, який здiйснює 2 – 3-разове завантаження автогодiвниць в день. В умовах, коли у господарствi здiйснюється вирощування молодi цiнних промислових видiв риб до життєстiйких стадiй, виникає потреба застосування високоефективних стартових кормiв, якi мають досить високу вартiсть. З метою рацiонального використання останнiх при експлуатацiї басейнових i лоткових лiнiй доцiльно використовувати вiбрацiйнi кормороздавачi проектiв СДКБ «Техрибвод», якi забезпечують рiзке зниження втрат i пiдвищують продуктивну дiю стартових кормiв, одночасно задовольняючи бiологiчнi потреби риб i вирiшуючи проблему скорочення ручної працi завдяки механiзацiї процесу. Таблиця 3. Технiчнi характеристики вiбрацiйних кормороздавачiв Показник ІКХ ІКФ 1,5 50 Разова доза видачi корму, г 2–20 ±20 ± 15 Площа кормової плями, м2 Не менше 0,6 Не менше 2,4 Продуктивнiсть, г/хв До 30 До 600 3,6 40 Маса годiвницi, кг 5 46 Таблиця 4. Технiчнi характеристики плаваючих очеретокосарок Езокс-3 Лiбелла ВМЖ-200 ІПУ КП – 0,7 Ширина захоплення, м 2,2 2,2 2,2 2,1 2,4 Продуктивнiсть, га/год 0,2–0,6 0,5 0,2–0,5 0,4–1,2 0,5 Швидкiсть руху пiд час косiння, км/год 3–4 3–4 3–4 3–4 2–3,5 3–4 Глибина викошування, м 0,9 0,75 1,0 1,5 0,75 Потужнiсть двигуна, кВт 5,0 5,0 4,0 3,2–8,5 12,0 12,0 Маса, кг 840 580 700 1500 730 персонал, чол. 1 1 1 1–2 1 1 Для вирощувальних ставiв використовують багатомаятниковi унiверсальнi автогодiвницi з мiсткiстю бункера 50 – 300 кг. Однак найкраще зарекомендувала себе плавуча автогодiвниця на нагульних водоймах. Встановлення її на катамарани дає змогу рiвномiрно розмiщувати корми по акваторiї водойми i якiснiше годувати дворiчок коропа. Автогодiвницю Рефлекс-Т-1500 (випускають такої самої модифiкацiї з мiсткiстю бункерiв 1000 – 3000 кг) встановлюють на глибинi 1,2 – 1,3 м з розрахунку одна на 10 га або, точнiше, на 20 т риби при обловi. Обслуговують плавучi автогодiвницi за допомогою кормонавантажувачiв ОМ-91 i АКР-1. Термiн окупностi автогодiвницi становить 1 – 8 мiс, значно (в 1,5 – 2 рази) знижуються витрати корму, в середньому економиться 14 – 15 т гранульованих кормiв. Нормальне й ефективне застосування машин i механiзмiв у процесi годiвлi риби можливе лише за умов вiдповiдної пiдготовки водних угiдь. У зв'язку з цим не можна обiйти питання, пов'язане з надмiрним розвитком вищої водної рослинностi, особливо жорсткої, напiвзануреної. Бурхливий розвиток очерету, комишу, рогозу призводить не тiльки до рiзкого скорочення площi водного дзеркала, а й iстотно перешкоджає рацiональному використанню кормiв за умов механiзацiї годiвлi. У боротьбi з надмiрним розвитком жорстких макрофiтiв добре зарекомендували себе очеретокосарки рiзних модифiкацiй (табл. 4). При цьому слiд дотримуватись таких умов: перше скошування проводити до або на початку цвiтiння, якомога ближче до корiння, повторне – по молодих пагонах. Скошену рослиннiсть потрiбно видаляти з водойми, оскiльки вона, загнившись, погiршить кисневий режим. Вище викладене засвiдчує, що система машин i механiзмiв за умов вiдповiдної пiдготовки водойм до їх використання дає змогу не тiльки оптимiзувати процес годiвлi, а й певною мiрою полiпшити умови працi, пiдвищити продуктивнiсть кормiв за рахунок виконання певного обсягу мелiоративних робiт. 2. 4 Характеристика рибного господарства ЗАТ «Блакитна Нива» Рибгосп ЗАТ «Блакитна Нива», як повносистемне рибне господарство збудоване в поймi р. Гороховатка в 1975 р. з подальшою реконструкцiєю та В складi господарства в теперiшнiй час працюють чотири рибучастки: «Ольшаниця». «Шарки», «Телешiвськя» та «Запруддя». Рибучастки по iдеологiчнiй схемi тiсно пов'язанi мiж собою, враховуючи єдину постачальну магiстраль – р. Горояоваттсу, В складi ЗАТ «Блакитна Нива» експлуатуються 534. 2 Га нагульних ставiв. 8. 0 Га – виростних ставiв, iншi – 2. 5 Га. Р. Гороховатка розпочинається пiвнiчнiше с. Новосiлки Кагарлицького Району Київської областi, протiкає в пiвденному напрямку i пiвденнiше с. Ольшаниця Рокитнянського району з лiвого берега впадає в р. Рось за 148 км вiд гирла останньої. Загальна довжина рiчки 53 км, площа водозбору 489 км2 . 2 , впадаючої в Гороховатку з правого берега вище (дороги Кагарлик – Бiла Церква) загальна довжина цiєї системи (Безiменна – Гороховатка) складає 62 км. Висота витоку р. Гороховатки 187 мБС, гирла – 132 мБС загальне падiння м, середнiй похил водної поверхнi 1,1 м/км. Ширина долини в середнiй та нижнiй течiї Гороховатки складає 1. 5–2 км, глибина врiзу долини – до 20 м. ширина заплави 300 – 500 м, ширина русла – бiля5 м. До половини територiї заплави у верхнiй третинi басейну Гороховатки (до дороги Кагарлик – Бiла Церква) та її притоки Безiменної зайнято русловими отавами, а в середнiй та нижнiй частинах течiї на дiлянцi мiж селами Стави та Ольшаниця практично вся заплава Гороховатки знаходиться пiд заплавними отавами. Басейн р. Гороховатки розташований в зонi Лiсостепу, на правобережному київському плато. Рельєф водозбору слабко хвилястий, помiрно розчленований рiчковою та балковою мережею. Ґрунти на водозборi в основному чорноземи глибокi малогумуснi на убопилуватих суглинках. Лiсiв та болiт на водозборi мало (вiдповiдно 3 та менше 1%). 1. Уточнена експлiкацiя ставiв 2. Уточнена площа ставiв 3. Багаторiчнi данi по виходу товарної продукцiї нагульних та виростних ставiв при iнтенсивному та пасовищному веденi господарства за перiод п'ять рокiв. Нормативнi данi згiдно рибоводно-бiологiчних норм, затверджених наказам №124 вiд 12. 04. 85 р. Мiнрибгоспу РРФР для V зони пiвнiчного степу рибництва наступнi: в т. ч. короп – 13,5 ц/га Для рибопосадкового матерiалу: Загальна рибопродуктивнiсть – 20 ц/га в т. ч. короп – 11,3 ц/га рослиноїднi – 8,7 цн/га Штучний вихiд цього рiчки з 1 га всього – 78 тис. шт. в т. ч короп – 42 тис. шт. рослиноїдних – 36 тис. шт. Норма посадки в зимувальнi стави: товарна риба – 20 т/га рибопосадковий матерiал – 12–15 ц/га ставiв є в наявностi Вироснi стави №10,11,12 використовуються цiлий рiк, з коротким перiодом на облов в вереснi мiсяцi, як водопостачальнi акумулюючi стави для водообмiну в зимувальних ставах в зимовий перiод. Облов, як правило починається в кiнцi вересня – на початку жовтня з нижнiх нагульних ставiв №1–3 рибучастка «Ольшаниця». Нижнi стави №1,2 скидаються повнiстю в ГСК, а став №3 перепускається в стави №1. 2. Рибопосадковий матерiал – личинки завозяться з Одеського та Черкаського рибгоспiв, пiдрощується в виросних ставах до цьогорiчки, а потiм зариблюються в нагульнi стави, де на виходi товарна риба. Контроль якостi хiмiчних аналiзiв води проводиться Рокитнянською санепiдемстанцiєю, яка має акредитовану лабораторiю та виконує аналiзи згiдно СН-249–63. Звiтнiсть по формi 2ТП-Водогосп здається в облводгосп. У складi рибгоспу побудовано та експлуатуються всi категорiї гiдроспоруд, як на повносистемному рибному господарствi. Усi споруди вiдносяться до IV класу капiтальностi. Розподiляються гiдротехнiчнi споруди на: Греблi Дамби Канали А також споруди по пропуску повенi, водорегулюючi, допомiжнi: - Водовипуски; - Перепускнi та пiдпiрнi; Водозабiрнiспоруд Розташованi на нагульних ставах, виконанi як напiрнi землянi споруди iз ґрунтових матерiалiв, абсолютнi вiдмiтки приведено в таблицi «Експлiкацiя». Укоси гребель – низовi, з заложенням т = 2,0 задернованi, а верховi – з заложенням т = 3. 0, а в районi розмiщення скидних споруд закрiпленнi накидкою каменем з улаштуванням упорного зуба iз каменю. Усi греблi мають достатню висоту, враховуючи сухий запас над форсованим рiвнем води при пропусках повенi 5% забезпеченостi. Знаходяться в задовiльному станi. На господарствi побудовано та експлуатуються контурнi та розподiльнi дамби ставiв. Контурнi дамби вiдмежовують стави вiд головного скидного каналу. експлiкацiї ставiв. Знаходяться в задовiльному станi. Розподiляються за своїм функцiональним призначенням на дренажнi, скиднi, та водопостачальнi системи. Укоси каналiв iз заложенням m = 1. 5 м., шириною по дну 1,5–5 м., глибиною h= 1,0–3, Ом. Типовий перерiз головного скидного каналу приведено на кресленнях у додатках. Головний скидний канал, який являється спрямленим руслом р. Гороховатки, яка є основною водною артерiєю, розташований за межами землевiдводу ЗАТ «Блакитна Нива». На всiй своїй довжинi має перемiннi параметри, з ширини по дну вод 4. 0 м. до 10. 0 м. Уклiн порядка 0. 005–0. 001, з пiвночi на пiвдень. Огороди жителiв сiл Шарки, Запруддя, Телешiвка та Ольщаниця вплотну пiдходять до каналу, при цьому в перiод проходження повенi 1. 2. 3% забезпеченостi частково пiдтоплюються. Абсолютнi вiдмiтки дна каналу в межах 138. 50–154. 00 м. б. с. Побудованi на рибучастках «Шарки», «Запруддя» та «Телешiвка» та призначенi для пропуску повенi по головному скидному каналi. Вiдкритого типу щитовi працюють як пiдпiрнi споруди, перекриття вiдводiв – за допомогою шандор. Установка та зняття шандор – вручну. В основному побудовано на всiх виросних та нагульних ставах, виконанi iз металу, включаючи водопровiдну частину та вхiднi i вихiднi оголовки. iз металевих труб дiаметром 600 мм., – на виросних ставах, а на нагульних ставах – дiаметром- Для обслуговування та експлуатацiї споруд побудованi службовi мiстки з огороджувальними конструкцiями, якi також виконанi iз металу. нагульних ставiв Н-9 рибучастку «Телешiвка» та нагульних ставiв Н-5 рибучастку «Шарки». Виготовленi з металу (оголовок та водопровiднi труби), забезпеченi пазовими направляючими, для шандор та решiток. Водозабiрнi споруди знаходяться в задовiльному станi. 5. Заходи механiзацiї процесу годiвлi на ЗАТ «Блакитна Нива» Ефективнiсть годування риб визначається не тiльки якiстю кормiв, але i методом годування. Механiзацiя процесiв годування в господарствах рибоводiв рiзних типiв здiйснюється в декiлькох напрямах. У ставковому господарствi «Блакитна Нива» корм вносять на певнi кормовi дiлянки або годiвницi. Такий спосiб дозволяє застосовувати спецiальнi машини-кормороздавачi для доставки кормiв до мiсць годування риб. Кормороздавач КН-800 призначений для роздачi гранульованого корму порцiями по точках в ставки площею до 100 га. Це бункер з системою для дозованої видачi корму i є навiсним. Цей кормороздавач встановлюють на тракторi «Бiлорусь ЮМЗ-6». Обслуговує його один оператор. Вантажопiдйомнiсть 800 кг, разова доза видачi корму 1 кг, дальнiсть викиду корму 5–12 м, площу кормової плями 6 м2 . Багатомаятникова автогодiвниця «Рефлекс Т-1500» призначена для годування риби в нагульних ставках. Вона складається з двох бункерiв, що вмiщають по 750 кг гранульованого корму, встановлених над водою на двох герметичних понтонах цилiндрової форми (мал.). На днi ночвоподiбного бункера є щiлина, через яку гранульований корм висипається на опорну планку – швелер, пiдвiшену пiд нею. На планцi пiдвiшенi 20 маятникiв довжиною до 1,5 м, якi можуть вiдхилятися в будь-яку сторону пiд впливом риби. Автогодiвницi «Рефлекс Т-1500» (є модифiкацiї з об'ємом бункерiв вiд 1000 до 3000 кг) вписуються в iснуючу схему механiзованої кормораздачi: кормосклад – естакада (або силос БМУ-20, БМУ-40) – автогодiвниця. До мiсць установки їх буксирують моторним човном. Бiльш вигiдне завантаження автогодiвниць кормами з використанням плаваючого кормороздавача АРК-С з мiсткiстю бункера 2,5 т. Одна автогодiвниця встановлюється на 10 га площi ставка. 2. 6 Охорона працi Аналiз стану охорони працi проводиться по господарству ЗАТ «Блакитна Нива» Київської обл. У структурному пiдроздiлi iнкубацiйного цеху працюють 8 чоловiк. А саме: ־ Завiдувач цеху ־ Головний рибовод, який за сумiсництвом виконує обов’язки головного спецiалiста з охорони працi; ־ Бригадир; ־ Рибоводи четвертого i другого розряду; ־ Найманi працiвники; ־ Нiчнi робiтники. Кодекс законiв про працю (Кзпп) регламентує режими працi (тривалiсть роботи 40 годин на тиждень) та вiдпочинку працiвникiв (28 календарних днiв вiдпустка i 2 вихiдних на тиждень, з нiчними працiвниками окремо узгоджений графiк роботи), їх обов'язки та вiдповiдальнiсть за дотримання чинного законодавства. Згiдно КЗпП в даному господарствi застосовуються надурочнi години (кожен працiвник може залучатися до надурочної працi не бiльше 120 годин на рiк). До надурочних робiт жiнок, iнвалiдiв i неповнолiтнiх не залучають. Пiд час укладання трудового договору роботодавець iнформує працiвника пiд розписку про умови працi та наявнiсть на його робочому мiсцi небезпечних i шкiдливих виробничих умов, можливi наслiдки їх впливу на здоров'я та про права працiвника на пiльги i компенсацiю за роботу в таких умовах вiдповiдно до законодавства i Колективного договору. Працiвнику не пропонується робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. Усi працiвники згiдно iз законом пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi. Роботодавець щомiсячно вiдраховує у Фонд соцiального страхування страховi внески згiдно встановлених тарифiв. У ЗАТ «Блакитна Нива» наявнi журнали облiку iнструктажiв з технiки безпеки. Розробленi iнструкцiї з технiки безпеки на окремi види робiт. Нещаснi випадки у рибгоспi розглядаються комiсiєю з розслiдування. Усi роботи здiйснюються з дотриманням технiки безпеки i вимог виробничої санiтарiї. Служба охорони працi органiзована згiдно «Типового положення про службу охорони працi» (2004) та закону України «Про охорону працi» (2002). Обов’язки головного iнженера з охорони працi згiдно наказу керiвника виконує головний спецiалiст – Гончаренко О. В. Інженер з охорони працi розслiдує причини нещасних випадкiв, розробляє заходи щодо усунення i запобiгання цих причин на основi вивчення виробничих процесiв, засобiв виробництва, безпечних прийомiв працi. Технiка безпеки передбачає розробку безпечних, технологiчних процесiв, автоматизацiю окремих операцiй, обладнань, агрегатiв, їх модернiзацiю з метою створення належних умов працi, полегшення трудомiстких процесiв на виробництвi. Громадський контроль з охорони працi здiйснюють профспiлки. Вони мають право на перевiрку стану охорони працi, а також вносять пропозицiю щодо покращення умов працi. Згiдно Типового положення «Про порядок проведення навчання та перевiрки знань з питань охорони працi», затвердженого Держнаглядохоронпрацi України вiд 26. 01. 05 р. №15 працiвники допускаються до роботи лише пiсля проходження вiдповiдного iнструктажу з технiки безпеки, виробничої санiтарiї. За характером i часом проведення, iнструктажi з охорони працi подiляються: на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цiльовий. Вступний iнструктаж проводиться, з усiма працiвниками якi приймаються на постiйну або тимчасову роботу незалежно вiд їх освiти та стажу роботи та працiвниками iнших пiдприємств якi беруть участь у виробничому процесi. При проведеннi вступного iнструктажу iнженер з охорони працi обов'язково вказує на характер виробництва, основнi шкiдливi фактори на даному робочому мiсцi, а також порядок користування захисними засобами. Проходження вступного iнструктажу фiксується у журналi реєстрацiї проведення вступного iнструктажу з технiки безпеки (ф. №1), данi про проходження iнструктажу вносяться також у особову справу працiвника. Первинний iнструктаж проводиться до початку роботи, безпосередньо на робочому мiсцi про, що робиться запис у журналi реєстрацiї iнструктажiв з технiки безпеки (ф. №2). Повторний iнструктаж проводять на роботi з пiдвищеною небезпекою 1 раз у 3 мiсяця. За потребою проводять позаплановi, цiльовi та повторнi iнструктажi. р. №442. Повноваження та склад атестацiйної комiсiї визначаються наказом роботодавця. Для проведення атестацiї залучаються головнi спецiалiсти, керiвники дiльниць та iншi. За результатами атестацiї оформляються робочi мiсця, визначається складнiсть i розряд робiт. Атестацiя робочих мiсць включає: усунення факторiв i причин виникнення несприятливих умов працi, встановлення ступеню шкiдливостi i небезпечностi працi та її характеру за гiгiєнiчною класифiкацiєю; визначення права працiвникiв на пiльгове, пенсiйне забезпечення за роботу у несприятливих умовах. Вона проводиться один раз на 5 рокiв та має завданням виявлення шкiдливих та небезпечних умов працi. Атестацiя проводиться комiсiєю, склад якої затверджується наказом по пiдприємству. Рибництву – притаманнi всi категорiї небезпечних i шкiдливих факторiв, а саме: фiзичнi фактори: елементи дамб, що можуть руйнуватися, машини, механiзми що рухаються, несприятливi показники мiкроклiмату, особлива робота на вiдкритому повiтрi. Дотримання вимог безпеки при проведеннi технологiчних процесiв у рибництвi вiдбувається згiдно ДНАОП 4. 0. 00. – 1. 11. – 79 «Правила технiки безпеки i виробничої санiтарiї на рибоводних пiдприємствах i внутрiшнiх водоймищах». На господарствi розробленi iнструкцiї: при роботi в хiмлабораторiях; при роботi з розвантажувальними засобами; при зберiганнi i внесеннi мiндобрив; при роботi з гiдротехнiчними спорудами; при обловi ставiв i сортуваннi риби в ручну та iн. В рибницьких господарствах широко використовують рiзнi види добрив, лiкарських i дезiнфiкуючих засобiв. Робота з цими речовинами пов'язана з певною небезпекою несприятливого впливу їх на органiзм людини. Наприклад, небезпека застосування мiнеральних добрив полягає в подразненнi слизової оболонки верхнiх дихальних шляхiв i виникнення запальних процесiв. Лiкарськi речовини при недотриманнi правил безпеки їх використання приводять до алергiзацiї органiзму захворювань шкiри i слизових оболонок очей. Не менш небезпечнi i дезiнфiкуючi речовини, якi мають подразнюючу дiю. В зв'язку з цим чiтке дотримання заходiв безпеки при роботi з вказаними речовинами є гарантiєю здоров'я робiтникiв, якi з ними контактують. окреме зберiгання речовин в сухих примiщеннях з доброю вентиляцiєю; механiзацiя виробничих процесiв; використання засобiв наочної пропаганди, регулярний iнструктаж працiвникiв; дотримання правил особистої гiгiєни; проведення попереднiх i перiодичних медичних оглядiв. В господарствi проводяться медичнi огляди – попереднiй та перiодичний один раз на рiк згiдно ДНАОП 0. 03. – 4. 02. – 94. Охорона працi знаходиться на належному рiвнi. З працiвниками проводять всi види iнструктажiв, навчання з охорони працi. Керiвництво забезпечує працiвникiв iнструкцiями, вимогами безпеки та плакатами з охорони працi. Для полiпшення умов працi пропоную збiльшити фiнансування заходiв на охорону працi в обсязi не нижчому 0,5% вiд суми реалiзованої продукцiї, що передбачено законом України «Про охорону працi». Висновки Детально розглянувши вище наведений матерiал, можна зробити наступнi висновки: - при даних способах механiзацiї в господарствi – суттєво пiдвищується рибопродуктивнiсть ставiв, а також зменшується втрата кормiв при годiвлi риби вiд 20 до 60%. Пропоную: - Для покращення вирощування годiвлi використовувати комбiкорм 12 – 80 призначений для малькiв i цьоголiток коропа масою вiд 1 до 40 г., 16 – 80 – для коропа масою бiльше 40 г.; Використовувати в господарствi очеретокосарку, для боротьби з надлишковою рослиннiстю. Список лiтератури 2. Кох В. и др. «Рыбоводство»: – М.: Пищевая промышленность, 1980. – 218 с. 3. Шерман И. М., Чижик А. К. «Рыбоводство»: – К.: Выща школа, 1989. -199 с. 4. Сабодаш В. М. «Рыбоводство»: – К.: Высшая школа. 1983. – 200 с. 5. Шерман І. М. та iн. «Рибництво». – К.: Урожай, 1992. – 189 с. 7. Галасун П. Т., Сабодаш В. Н., Гренжевський С. М., Товстик В. Ф. Довiдник Рибовода. – К.: Урожай, 1985. – 184 с. 8. Чижик А. К., Шерман И. М., Прудовое рыбоводство. – С.: Таврiя. 1985 – 2003 с. 9. Привезенцев Ю. А. Интенсивное прудовое рыбоводство. – М.: Агропромиздат. 1991. – 368 с. 10. Вишнякова Р. И. Брудастова М. А. Кормление рыбы и удобрение прудов – М.: Россельхозиздат. 1986. – 71 с. 11. Галасун П. Г. Інтенсивне рибництво. – К.: Урожай. 1979. – 113 с. 12. Сабодаш В. М. Рыбництво. – Д.: Издательство «Сталкер». 2004. – 304 с. 13. Товстик В. Ф. Рибництво: Навчальний посiбник. – Х.: Еспада. 2004. – 272 с. 15. Гриб В. К. Морев А. Н. Комплексная механизация прудового рыбоводства. – М.: Пищевая промышленность. 1967. – 331 с.