Виробництво товарної риби

Виробництво товарної риби Кафедра технологiї виробництва продукцiї тваринництва КУРСОВИЙ ПРОЕКТ з дисциплiни „Технологiя виробництва продукцiї рибного господарства” тема: „Виробництво товарної риби” Змiст Вступ 1. 1 Пiдготовчi роботи по вирощуванню товарної риби 1. 2 Монокультура 1. 3 Полiкультура 1. 4 Розрахунок кормiв i добрив для нагульних ставiв 5. Фактори пiдвищення ефективностi рибного господарства Лiтература Вступ Виробництво товарної риби має важливе значення не лише для виробникiв, а й для споживачiв. Але це досить трудомiсткий процес, на який впливає ряд факторiв. І, розглядаючи це питання, я хочу звернути увагу на особливостi вирощування товарної риби при дворiчному оборотi, що набуло великого поширення в рибних господарствах України. При цьому вважаю за потрiбне розглянути пiдготовчi роботи по вирощуванню товарної риби i такi поняття як зариблення ставiв i його строки, рибопосадковий матерiал i його значення, рибопродуктивнiсть та фактори, що на неї впливають, полiкультура як нова система ведення господарства. При цьому важливим є розрахунок кормiв i добрив для нагульних ставiв. Поряд з цим розглянемо виробництво товарної риби при трирiчному оборотi, що дозволяє одержувати велику рибу з високими смаковими якостями. Слiд звернути увагу i на технологiю виробництва товарної риби в малих водосховищах, економiчну оцiнку перспективностi i доцiльностi рибництва в малих водоймах. Так як у розвитку товарного рибництва все бiльшого значення набуває механiзацiя працi та окремих трудомiстких виробничих процесiв вирощування риби, необхiдно вивчати засоби механiзацiї та впроваджувати їх у рибне господарство. Вважаю, що тема моєї курсової роботи є сьогоднi досить актуальною. І хоча товарне рибництво перебуває зараз не в найкращому станi (щорiчнi обсяги вирощування i вилову товарної риби зменшуються, скорочується питоме використання рибних кормiв через їх високу вартiсть, вiдбувається вимушена замiна iнтенсивних технологiй вирощування товарної риби на змiшанi та пасовищнi технологiї), є перспективи його полiпшення i подальшого розвитку. Пiдтвердженням цього є загальнодержавна програма розвитку рибного господарства України на перiод до 2010 року, затверджена Законом України вiд 19 лютого 2004 року. Також необхiдне постiйне вивчення стану рибних господарств України, та безперервне ведення наукової роботи в галузi виробництва товарної риби. Згiдно Закону України „Про рибу, iншi воднi ресурси та харчову продукцiю з них” вiд 6 лютого 2003 року вирощування риби, iнших водних живих ресурсiв у рибогосподарських водних об’єктах (їх дiлянках) та континентальному шельфi України дозволяється суб’єктам господарювання за наявностi позитивної ветеринарно-санiтарної оцiнки стану (визначають державнi органи ветеринарної медицини) водних об’єктiв. Якiсть та безпека живої риби, iнших водних живих ресурсiв, вирощених у ставках, iнших водних об’єктах (їх дiлянках), пiдтверджуються ветеринарним свiдоцтвом, яке видається державними органами ветеринарної медицини один раз на рiк на всю партiю вирощених живої риби або iнших водних живих ресурсiв. 1. 1 Пiдготовчi роботи по вирощуванню товарної риби рiчок греблями. Для товарного рибництва, як правило, вiдводять малопродуктивнi землi (пiщанi, супiщанi, суглинковi, солончаковi, заплавнi, пiдзолистi) i лише в рiдких випадках – плодючi (чорноземнi, каштановi). Джерелами водопостачання можуть бути атмосфернi опади, джерела, рiчки, озера, iригацiйнi канали i скиднi води з iригацiйних систем. Площi i глибини ставiв визначаються рельєфом мiсцевостi i господарським призначенням, можуть дещо вiдрiзнятись вiд нормативних параметрiв. Залежно вiд конкретних умов, особливостей будови i забезпечення водою розробляють оптимальну бiотехнiку пiдготовки ставiв. Великої уваги заслуговує пiдготовка руслових i балкових ставiв, в яких слiд передбачати пропускання повеневих вод. Крiм того, необхiдно вживати всiх заходiв, щоб з повеневими водами в стави не потрапили отрутохiмiкати, призначенi для обробки полiв. яка повинна налагодити зв’язки iз районною комiсiєю по боротьбi з повенями. Згiдно з одержуваними вiдомостями про погоду, розмiри i характер повенi, рiвень води бригада виконує необхiднi роботи, встановлюючи iх певну черговiсть. Перш за все очищають вiд снiгу i льоду водоспуски, водозливи, труби рiзного призначення, водоскиднi канали. Ретельно перевiряють i оглядають службовий мiсток i механiзми для пiднiмання щитiв, стояки, греблi, очистивши їх вiд снiгу. Якщо на греблi знайшли поздовжню трiщину, то вздовж неї необхiдно викопати траншею шириною до 1м на 15-20см глибше, нiж глибина трiщини, забити її суглинком i ретельно утрамбувати. Поперечну трiщину слiд перерiзати траншеєю i також забити глиною чи суглинком. До лютого бiля ставiв заготовляють глину, пiсок, бутовий камiнь, гнiй, лопати; ломи, сокири, барги, вила, дрiт, мотузки, лiхтарi, човни. Для спостереження за горизонтом води бiля споруди встановлюють мiрну рейку. У мiру танення снiгу воду пропускають через гiдроспоруди, вiдкриваючи щити, i стежать за тим, щоб рiвень води не перевищував планового. Вiдкриваючи стави, необхiдно вiдразу ж вставляти решiтки, щоб риба не вийшла зi ставу. Встановлювати решiтки можна лише на тих спорудах, де не буде проходити лiд. Якщо бiля водоспуску (водозливу) вiн нагромаджується, його розбивають баграми i пропускають мiж стояками. При проходженнi весняних вод на головних спорудах водопостачаючих ставiв повиннi бути постiйнi черговi. правильна пiдготовка ставiв, планування ложа, розвинена система водозбiрних каналiв (що забезпечує пiд час осiннього облову повне випускання води), швидке осушування ложа, можливiсть обробити мокрi мiсця i канави негашеним вапном i знову заповнити стави водою з вище розташованих. При заповненнi обробленого ставу водою необхiдно передбачити рибо- i смiттєзахист, можливiсть вносити у потiк негашене вапно, яке випадає в осад по всьому ложу ставу. Пропустити повiнь через стави, якi не мають повеневого водоскиду, складнiше. Щоб зберегти греблю чи уникнути значних руйнувань, в обхiд плеча греблi проривають аварiйний земляний канал. Вiн повинен починатись широким входом, поступово звужуючись, дно каналу – не крутiше 1: 1,5. Кiнець каналу виводиться i обладується у виглядi швидкотоку з кам’яним укрiпленням чи фашинами. В одамбованих ставах, де заповнення водою регулює господарство, пiдготовчi роботи на ложi розпочинають ще восени. Пiсля вилову риби розчищають магiстральний канал, щоб краще висушити грунт. Якщо на ложi залишаються блюдця, ями, мокрi мiсця, їх обробляють амiачною водою i вапном. Коли ж застосовувались зеленi добрива, збирають залишки рослинностi, розчищають i вапнують кормовi мiсця. Якщо грунт просохне так, що зможе пройти трактор, бажано окремi дiлянки обробити культиватором чи важкими боронами, прибережну зону засiяти озимими культурами. На грузькому ложi мелiоративнi роботи виконують пiсля пiдмерзання грунту. оптимальнi строки в обов’язковому порядку через рiзнi фiльтри. 1. 2 Монокультура Обов’язковою умовою високої ефективностi рибництва є повне використання вегетацiйного сезону. Це значить, що стави повиннi бути зарибленi якомога ранiше у максимально стислi строки, при плюсовiй температурi. Правильне, добре органiзоване зариблення ставiв визначає високi показники рибництва. Звичайно зариблення нагульних ставiв здiйснюють у кiнцi березня – квiтнi за 8-10 днiв. У рядi господарств застосовують осiннє чи комбiноване зариблення (частково восени, а потiм зариблюють весною). Перед посадкою у стави весь рибопосадковий матерiал пiддають профiлактичнiй обробцi. Це важливо для господарств, де є залежне водопостачання ставiв. Рибопосадковий матерiал перевозять звичайно у брезентових чанах на автомобiлях i тракторах з причепами. Випускаючи рибу, вживають заходiв безпеки для зменшення її травмування: влаштовують спецiальнi переноснi лотки; випускають рибу через брезентовi рукави чи полiетиленовi труби з навiтряного боку. Рибопродуктивнiсть у значнiй мiрi залежить вiд природно-клiматичних факторiв, але при всiх рiвних умовах вона є величиною, похiдною вiд щiльностi посадки. Визначають її за виходом риби з нагулу при обловi i середньою масою. Щiльнiсть посадки риби визначається кiлькiстю риби, посадженої на 1 га площi ставу. Вона коливається залежно вiд форми ведення господарства у широких межах – вiд 1 до 10 тис. шт./га i бiльше (табл. 1). Висока щiльнiсть посадки, як i низька, знижує ефективнiсть рибництва. Допустимий рiвень щiльностi зариблення визначають, виходячи з плану виробництва риби, наявностi кормiв, добрив, стану ставiв, можливостi одержання необхiдної кiлькостi рибо посадкового матерiалу з урахуванням нормативних показникiв при вирощуваннi товарної риби. Необґрунтований розрахунок щiльностi посадки риби на нагул розглядається як грубе порушення технологiчної дисциплiни в господарствi. Таблиця 1 Рибницько-бiологiчнi норми при сумiсному вирощуваннi товарних дволiток коропа i рослиноїдних риб Показник Вихiд рибо продукцiї з одамбованих нагульних ставiв площею 100-150га всього, кг/га бiлого товстолобика бiлого амура 800-2500 300-600 200 В тому числi: коропа бiлого товстолобика гiбрида товстолобикiв бiлого амура 800-600 800 200-150 Вихiд дволiток коропа i рослиноїдних риб вiд посадки рiчнякiв, % в одамбованих ставах площею, га: до 50 вiд 51 до 100 у руслових ставах площею, га: до 50 вiд 51 до 100 понад 150 85 80 75 65 80 75 70 65 Середня маса товарних дволiток, г: бiлого товстолобика строкатого товстолобика гiбрида товстолобикiв бiлого амура 350-500 350-900 350-700 350 Кiлькiсть днiв нормованої годiвлi 90-140 Нагульнi стави слiд зарибляти якiсними рiчняками (цього рiчками – восени) з середньою масою 25-30 г. Це має велике значення при ущiльнених посадках, оскiльки дрiбний рибопосадковий матерiал не досягає товарної стандартної маси 0,4-0,5 кг. Знижується рибопродуктивнiсть, збiльшуються витрати кормiв на одиницю приросту, а також витрати рiчнякiв (цього рiчок) на 1 ц вирощеної продукцiї. Для виробництва 1 ц товарної риби дiючими нормативами передбачається витрата 250-280 рiчнякiв стандартної маси. Посадка в нагульнi стави нестандартних рiчнякiв масою 15 г i менше призводить до низького виходу дволiток (60% i менше) i перевитрат на 1 ц вирощеної риби (до 400-500 шт.). Витрати рибопосадкового матерiалу можна зменшити, якщо запланувати одержання бiльшої за масою порiвняно зi стандартом риби. Наприклад, при рибопродуктивностi 300 кг/га i виходi дволiток 80% посадка при масi товарної риби 500 г становитиме 750 шт., при масi 600 г – 627 шт., а при масi 700 г – 534 шт. на 1 га. 1. 3 Полiкультура Спiльне вирощування кiлькох видiв риб, якi розрiзняються за об’єктами живлення, - один iз дiєвих засобiв пiдвищення рибопродуктивностi ставiв, зниження собiвартостi продукцiї i пiдвищення продуктивностi працi. Полi- культура – це порiвняно нова система ведення господарства, що дає змогу за рахунок максимального використання бiологiчних нiш водойми одержати таку кiлькiсть рибної продукцiї, яка дорiвнює чи бiльша у порiвняннi з коропом. кормiв. Для кожного господарства (дiльницi, ставу) з метою оптимального вирiшення виконання планового завдання виробництва товарної продукцiї вибирають найбiльш доцiльний варiант вирощування риби в моно- чи полiкультурi при певному наборi компонентiв. Розрахунок здiйснюють виходячи iз заданої рибопродуктивностi, заданого плану виробництва риби, рекомендованих щiльностей зариблення. Вихiдними величинами для розрахунку є плановi показники: рибницько-бiологiчнi норми маси посадкового матерiалу, товарних дволiток, виживаностi. При зарибленнi враховується штучний прирiст одного екземпляра риби за плановою продуктивнiстю. Х=(Г: П0*100)/(В-в), де Х – кiлькiсть рiчнякiв коропа (товстолобика та iнших риб), тис. шт.; П0 – рибопродуктивнiсть ставу за коропом (товстолобиком та iншою рибою), кг/га; в – середня маса рiчнякiв (цьогорiчок при осiнньому зарибленнi) коропа (товстолобика) та iнших риб, кг. Але найчастiше господарствам i окремим його пiдроздiлам доводиться складати план виробництва товарної риби, пiд виконання якого слiд здiйснити зариблення. Наприклад, є став площею 100 га, необхiдно виробити риби 1000 ц, у тому числi 600 ц коропа i 400 ц товстолобика. Вихiд з нагулу дволiток вiд кiлькостi посаджених рiчнякiв – 80%, середня маса коропа – 0,5 кг, товстолобика – 0,4 кг. Визначаємо такi показники: 3) кiлькiсть дволiток бiлого товстолобика, яку необхiдно виростити – 40000: 0,4=100000шт.; 4) кiлькiсть рiчнякiв товстолобика для зариблення- 100000: 80*100=125000 Значить, для забезпечення плану вирощування 1000 ц товарної риби треба закупити 150 тис. рiчнякiв коропа i 125 тис. рiчнякiв бiлого товстолобика. в тому числi по коропу (600 – 45): 100=5,55 ц/га, по товстолобику (400 – 25): 100=3,75 ц/га. При розрахунках зариблення ставiв доцiльно виходити з рекомендованих норм щiльностi посадки рiчнякiв. Так, необхiдно зарибити став площею 150 га. Якщо спрогнозувати напiвiнтенсивну форму ведення господарства, то щiльнiсть посадки коропа може бути доведена до 3 тис. шт./га, бiлого товстолобика – до 1 тис. шт../га, бiлого амура – до 100 шт./га; вiдповiдно загальна потреба по видах становитиме 450, 150, 15 тис. штук. У великих спецiалiзованих господарствах, якi вирощують власний рибопосадковий матерiал, розрахунок зариблення ставiв бiльш складний. Наприклад, пiдприємству площею 4200 га необхiдно виробити 70000 ц товарної риби, в тому числi 42000 ц коропа, 17500 ц бiлого товстолобика, 7000 ц строкатого товстолобика, 3500 ц бiлого амура. Розрахунок рибопосадкового матерiалу здiйснюють окремо по кожному виду риби: 1) по коропу: кiлькiсть дволiток коропа, яку необхiдно виростити при штучнiй масi 450 г 4200000: 0,45=9300000шт.; кiлькiсть рiчнякiв, посаджених на нагул (при виходi 80% дволiток вiд кiлькостi посадженого рибо посадкового матерiалу) 9300000: 800*100==11625000 шт. 2) по бiлому товстолобику: кiлькiсть товарних дволiток (при середнiй штучнiй масi 400 г) 1750000: 0,4=4375000 шт.; кiлькiсть рiчнякiв (при виходi з нагулу 80%) 4375000: 80*100=5470000 шт. 3) по строкатому товстолобику: кiлькiсть товарних дволiток (при середнiй товарнiй масi 700 г) 700000: 0,7=1000000 шт.; кiлькiсть рiчнякiв (при виходi з нагулу 90%) 1000000: 90*100=1110000 шт. кiлькiсть дволiток (при середнiй масi 250 г) 35000: 0,25=1400000 шт.; Пiсля розрахунку зариблення нагульних ставiв розробляють план цiльового вирощування рибопосадкового матерiалу, визначають необхiдне стадо плiдникiв, кiлькiсть кормiв i добрив. При неможливостi цiлеспрямованого вирощування рибопосадкового матерiалу робочу ситуацiю по зарибленню можна визначити наявнiстю того чи iншого виду риби. У цьому випадку розраховують загальну потребу в рiчняках, а пiсля закiнчення зариблення оцiнюють стан, що склався, коригують iнтенсифiкацiйнi заходи. 1. 4 Розрахунок кормiв i добрив для нагульних ставiв Необхiдну кiлькiсть кормiв (добрив) визначають, виходячи iз кормового (удобрювального) коефiцiєнта i частки рибо продукцiї, одержуваної за рахунок цих заходiв. Наприклад, у ставi площею 95 га, побудованому на пiщаних грунтах (природна продуктивнiсть 1,5 ц/га), планується одержати загальну рибопродуктивнiсть 23 ц/га при вирощуваннi риби в полiкультурi, в тому числi коропа – 15 ц/га, товстолобикiв – 8 ц/га. Враховуючи, що оптимальне спiввiдношення природних i штучних кормiв у рацiонi коропа 20-30%, розраховують необхiдну кiлькiсть добрив. Якщо прийняти, що третю частину рацiону коропа становить природний корм, тобто 5 ц/га, то за рахунок добрив слiд одержати 5–1,5=3,5 ц/га,в тому числi за рахунок органiчних – 1 ц i за рахунок мiнеральних – 2,5 ц. Знаючи удобрювальний коефiцiєнт, можна розрахувати необхiдну кiлькiсть мiнеральних добрив 2,5*3=7,5 ц/га i органiчних 100 ц/га. За рахунок кормiв, таким чином, залишається одержати 15-5=10 ц/га. При кормовому коефiцiєнтi комбiкорму становитиме 10*4,7=47 ц/га. Виконаний розрахунок добрив коригують протягом усього вегетацiйного сезону з урахуванням потреб ставу в окремих бiогенах. При вiдсутностi в колгоспах i радгоспах гiдрохiмiчних лабораторiй можна користуватись орiєнтовними нормами внесення мiнеральних добрив при iнтенсивному вирощуваннi риби (табл. 2). Таблиця 2 Орiєнтовний графiк внесення мiнеральних добрив у нагульнi стави, кг/га дата суперфосфат Амiачна селiтра Глибина ставу, м 0,7 1,0 0,7 1,0 42 60 28 40 42 60 28 40 42 60 28 40 25 35 28 40 15. 05 25 35 28 40 01. 06 25 35 28 40 15. 06 25 35 28 40 01. 07 42 60 28 40 15. 07 42 60 28 40 01. 08 42 60 14 20 15. 08 42 60 14 20 394 560 280 400 Згiдно з рибницько-бiологiчними нормами, для експлуатацiї ставових господарств середня маса дволiток коропа при вiдповiднiй тривалостi вегетацiйного сезону у господарствах рiзних зон становить 350-500 г. При напiвiнтенсивнiй формi ведення господарства, застосовуванiй у колгоспах, коли на одному гектарi вирощується 2-3 тис. дволiток коропа, а у став вносять добрива, розпочинати годiвлю коропа слiд у другiй декадi червня при температурi води 18-21 градусiв. При цьому рибу можна годувати одноманiтним кормом, оскiльки необхiднi поживнi речовини вона буде одержувати з природним кормом. Добовий рацiон у перiод максимально iнтенсивної годiвлi становить 8, а iнодi збiльшується до 12-15% вiд маси риби. При низьких температурах i щiльностi посадки 4-9 тис. шт./га комбiкорм дають на кормових мiсцях малими дозами (2-3% вiд маси посадженої риби) на мiлководних дiлянках ставу, якi добре прогрiваються сонцем. Протягом 5-7 днiв риба звикає до корму. У мiру пiдвищення температури до 17-19 градусiв в кiнцi травня добовi рацiони збiльшують до 7-10% вiд маси риби. Витрати кормiв у травнi становлять 11-14, в червнi – 30-67, в липнi – серпнi – 100-140 кг/га. При пiдвищеннi температури води i сприятливому кисневому режимi iз збiльшенням добового рацiону збiльшується частота годiвлi: при температурi 18-20 градусiв корм для товарної риби рекомендується давати два рази на добу, при 20-25 градусiв – три рази, понад 25 градусiв – 3-4 рази з урахуванням поїданостi. Орiєнтовно витрати кормiв можна планувати так: Таблиця 3 Витрати кормiв по декадах Всього за мiсяць І ІІ ІІІ травень - 3,0 5,0 8,0 червень 7,0 10,0 11,0 28,0 липень 12,0 14,0 14,0 40,0 9,0 8,0 6,0 21,0 вересень 3,0 - - 3,0 посадженої риби, кормовий коефiцiєнт корму, визначають добовий, декадний, мiсячний рацiони коропа. При годiвлi коропа основними абiотичними факторами, якi визначають добовi рацiони, є температура i вмiст кисню у водi. Для коригування складеного графiка годiвлi залежно вiд температурного режиму (при задовiльному вмiстi кисню 5-7 мг/л) використовують таблицю добових рацiонiв (табл. 4). Таблиця 4 температура Витрати комбiкорму при середнiй масi риби, г 40 80 125 175 250 400 13 0,6 1,0 1,4 1,7 2,2 2. 8 15 1,2 1,8 2,4 3,2 4,0 5,2 17 2,2 3,4 4,6 5. 8 7,3 10,0 19 2,7 4,2 5,7 7,2 8,0 12,4 21 3,2 5,0 6,8 8,5 10,8 14. 8 23 3,7 5,8 7,9 9,8 12,5 17,8 25 4,2 6,6 9,0 11,2 14,3 19,0 26 4,4 7,0 9,5 11,9 15,0 20,6 28 3,4 5,4 7,3 9,1 11,8 16,2 30 2,4 3,8 5,1 6,5 8,2 11,2 Добову норму годiвлi регулюють залежно вiд вмiсту розчиненого у водi кисню, який вимiрюють у ранковi години поблизу кормових точок. При вмiстi у водi 5-6 мг/л кисню дають 100% добового рацiону, при 3-4 мг/л – 70-80, при 2,0-2,5 мг/л – 40-50%. При помiтному зниженнi кисню годiвлю припиняють. Для пiдтримання задовiльного кисневого режиму у перiод iнтенсивної годiвлi дволiток добова норма комбiкорму у непроточних ставах не повинна перевищувати 130-140 кг/га. Для правильної оцiнки годiвлi здiйснюють щоденний контроль за поїданiстю корму, щодекади визначають епiзоотичний стан риби i природної кормової бази ставiв, визначають витрати корму на одиницю приросту, ведуть журнали удобрення ставiв, годiвлi риби, контрольних обловiв. Рiст риби встановлюють контрольними ловами 1, 10 i 20 числа кожного мiсяця. Їх проводять волокушею чи бреднем на 2-3 дiлянках iз загальним виловом не менше 0,5% кiлькостi риби, посадженої у став. Середню масу визначають дiленням загальної маси виловленої риби з усiх дiлянок на її кiлькiсть. Одержанi результати порiвнюють iз плановим графiком росту риби (табл. 5). Таблиця 5 Плановий графiк росту дволiток коропа дата Маса риби по зонах, г Полiсся Лiсостеп Степ 01. 06 80 90 100 160 190 200 290 340 350 01. 09 390 430 475 400 450 500 до необхiдностi виловлювати рибу в максимально стислi строки. У невигiдний стан потрапляють господарства з низьким рiвнем механiзацiї i органiзацiї працi, якi вимушенi починати облов риби при активних температурах (у серпнi) i закiнчувати в листопадi. Для правильної органiзацiї облову складають графiки, комплектують риболовецькi бригади, готують до спуску стави i рибницький iнвентар (неводи, бреднi, носилки, вiдра, пiдсаки, тару для перевезення, ваги, транспортнi засоби). Пiдготовчi роботи слiд закiнчувати за 10-15 днiв до початку облову. Довжина невода залежить вiд розмiру ставу, висота – вiд його глибини. У ставах, якi добре спускаються, рибу виловлюють у рибозбiрному магiстральному каналi, рибозбiрнiй ямi перед донним водоспуском чи за допомогою рибовловлювачiв. Воду iз ставiв спускають поступово, замiняючи щитки на решiтки, якi регулярно очищають вiд смiття. Не очiкуючи повного спуску води, починають вилов товарних дволiток неводами чи бреднем. Пiсля спуску води рибу виловлюють iз рибозбiрної канави (ями) пiдсаками чи бреднем. русла можна вибрати частково, якщо тимчасово припинити течiю води, а потiм, пустивши воду, брати рибу на приток. Найбiльш ефективний вилов риби за допомогою рибовловлювачiв, якi обладнують як для окремих ставiв, так i комплекснi, що обслуговують кiлька ставiв. У нагульних ставах iндивiдуальнi рибовловлювачi залежно вiд рельєфу мають ширину по дну 5-6 м, глибину 0,5-1,0 м. Риба нагромаджується в рибо вловлювачi, а потiм її звiдти виловлюють риболовецькi бригади, забезпеченi iнвентарем для вилову, пересувною електростанцiєю i краном „Пiонер” з подовженою стрiлою. Рибу перевозять живорибним транспортом. При виловi риби з неспускних ставiв використовують закиднi неводи, електрофони i електроловильнi установки. 2. Виробництво товарної риби при трирiчному оборотi Нинi у ставовому рибництвi домiнує дворiчний оборот вирощування риби, переваги якого незаперечнi, оскiльки господарство за два вегетацiйних перiоди одержує товарну продукцiю. Проте з пiдвищенням iнтенсифiкацiї рибництва, збiльшенням щiльностi зариблення i загальним збiльшенням виробництва риби виникли проблеми, якi можуть бути вирiшеними за рахунок застосування трирiчного обороту вирощування, а саме: поширення рибництва у пiвнiчних районах, де сума активних температур не дає змоги одержати товарну рибу за два вегетацiйних сезони; застосування ущiльнених посадок, якi призводять до зменшення iндивiдуальної маси дворiчної риби; розширення строкiв реалiзацiї риби в зв’язку зi швидко ростучими темпами збiльшення її виробництва; полiпшення якостi вирощуваної риби. Кiнцевою метою трирiчного обороту вирощування є одержання великої риби, яка вiдрiзняється високими смаковими якостями, i пiдвищення рiвня економiчної ефективностi ставового рибництва. Для регiонiв, де за другий вегетацiйний перiод риба не досягає стандартної маси, розробленi бiологiчнi норми вирощування риби у вирощувальних ставах ІІ порядку (табл. 6) i нагульних (табл. 7). У господарствах iз трирiчним оборотом змiнюється процентне спiввiдношення окремих категорiй ставiв (табл. 8). Пiд вирощувальнi стави І i ІІ порядку орiєнтовно вiдводиться 30-35% ставового фонду. Зимувальнi площi збiльшуються у зв’язку з необхiднiстю органiзацiї зимiвлi цьогорiчок i дволiток. У рядi регiонiв iз сприятливими клiматичними умовами виробництво товарної риби iз трирiчним оборотом вирощування рослиноїдних риб диктується соцiальними факторами. Попит населення на товстолобика масою 0,5-0,8 кг значно менший, нiж на коропа. Тому помiтний iнтерес представляє збiльшення маси до 1,5-3,0 кг i навiть до 4,5 кг. У м’ясi товстолобикiв трирiчного вiку спостерiгається збiльшення вмiсту бiлкiв, жирiв i зменшується кiлькiсть вологи у тканинах. М’ясо крупних товстолобикiв вiднесене до розряду „жирного” i є цiнною сировиною для виготовлення високоякiсних баличних виробiв. Показник Загальна норма 50-100 га усього, кг/га в тому числi: коропа гiбрида товстолобикiв бiлого амура 1200-1500 1000-1200 50 Щiльнiсть посадки рiчнякiв при виходi коропа 2000-2500 500 з одамбованих ставiв площею до 50 га: коропа гiбрида товстолобикiв коропа гiбрида товстолобикiв 80 80 75 75 Середня маса дволiток, г коропа 170-180 125-150 Таблиця 7 Рибницько-бiологiчнi нормативи спiльного вирощування трилiток коропа i рослиноїдних риб Загальна норма Середня рибопродуктивнiсть нагульних ставiв площею 50-150 га, всього, кг/га коропа бiлого амура 1400-1600 1200-1300 150-250 50 Щiльнiсть посадки дворiчок на нагул, шт./га: коропа гiбрида товстолобикiв бiлого амура 2400 500-650 250 Вихiд трилiток коропа i рослиноїдних риб вiд посадки дворiчок,% з одамбованих ставiв площею, га: до 50 з руслових ставiв, га: до 50 вiд 51 до 150 90 85 85 80 Середня маса товарних трилiток г: гiбрида товстолобикiв 750-800 500-600 Таблиця 8 Категорiя ставу нерестовi 0,25-0,5 розплiднi 2,75 вирощувальнi: І порядку ІІ порядку 10 20-25 нагульнi 60-65 зимувальнi 3 садки 1 Трирiчний цикл вирощування рослиноїдних риб ефективний у пiвнiчних i захiдних областях i в господарствах, якi мають глибокi неспускнi водойми. Виробництво товарної риби в традицiйних ставових господарствах характеризується яскраво вираженою циклiчнiстю, що зумовлює масове надходження продукцiї в осiннiй перiод. Ця обставина призводить до утруднення реалiзацiї живої риби, транспортних складнощiв i лишає споживачiв можливостi одержувати ставову рибу протягом бiльшої частини календарного року. У зв’язку з цим виробники товарної риби вiдчувають необхiднiсть пошуку шляхiв розширення строкiв її реалiзацiї, що має значення не лише для задоволення споживачiв, а й для виробникiв у планi встановлення диференцiйованих сезонних цiн на реалiзовану продукцiю. Традицiйним напрямом вирiшення цього завдання є будiвництво живорибних баз i садкових господарств, де рибу можна витримувати тривалий час. Поряд iз цим господарства володiють i бiотехнiчними способами, якi забезпечують розширення строкiв реалiзацiї. Для цього можна використати крупний рибо посадковий матерiал i розрiдженi посадки, що дасть змогу у пiвденних регiонах одержувати продукцiю у бiльш раннi строки. Очевидний iнтерес має i зариблення ставiв рiчняками, якi мають масу тiла 80 г (20-25%), 40 (40-50%), iншi – 30 г. При такому зарибленнi, використовуючи селективнi знаряддя лову, в кiнцi липня можна одержувати товарних дволiток з рiчнякiв першої групи, в серединi серпня – з рiчнякiв другої групи, а дволiтки третьої групи опиняться в умовах розрiдженої посадки i при мiнiмальних витратах корму досягнуть стандартної маси у звичайнi строки. Очевидний ефект у планi розширення строкiв реалiзацiї товарної риби може бути досягнутий рiвень при спiльному вирощуваннi дволiток i трилiток, що поряд з основним завданням пiдвищує ефективнiсть використання кормової бази. Оптимально вiдповiдають iнтересам розширення строкiв реалiзацiї риби малi водосховища рiзного цiльового призначення i багаторiчного регулювання. При їх рибницькому використаннi формується штучний iхтiоценоз iз обмеженим видовим складом, але розтягнутим вiковим рядом. Використовуючи селективний лов, можна протягом усього календарного року забезпечувати споживачiв високоякiсною свiжою чи охолодженою рибою. Обмеженiсть земельних i водних ресурсiв зумовила зростаючу зацiкавленiсть колгоспiв, радгоспiв, спецiалiзованих рибогосподарських й наукових органiзацiй до водойм рiзного походження, призначення та вiдомчої пiдпорядкованостi в планi виробництва товарної риби. До цiєї групи водойм належать малi водосховища, створенi в результатi цiлеспрямованої дiяльностi, що пов’язана з необхiднiстю перерозподiлу строку або створення стабiльних запасiв води для задоволення потреб рiзних водоспоживачiв. Вимоги до таких водойм зумовленi iнтересами вiдомств i органiзацiй, що визначають специфiку, особливий гiдрологiчний, фiзико-хiмiчний, гiдробiологiчний режими. Головною i визначальною особливiстю малих водосховищ рiзного цiльового призначення, що визначає iнтерес для рибництва, є об’єктивна наявнiсть суми абiотичних i бiотичних факторiв, якi дозволяють здiйснити спрямоване формування iхтiофауни для одержання товарної продукцiї вiдповiдної якостi й асортименту. У бiльшостi таких водойм вiдносно сприятливi умови для нагулу i практично повна вiдсутнiсть умов для ефективного природного вiдтворення цiнних видiв риби. Такий стан робить переважаючим своєрiдну нагульну форму ведення господарства, яка включає необхiднiсть систематичної iнтродукцiї посадкового матерiалу цiнних видiв риби i характеризується високими показниками промислового повернення. Тому стає очевидним, що група водойм, яку ми розглядаємо, за характером рибогосподарської експлуатацiї повинна займати промiжний стан мiж не спускними нагульними ставами i спецiалiзованими рибницькими господарствами, що базуються на озерах й великих водосховищах. Основнi технологiчнi процеси рибництва на малих водосховищах: 1) пригнiчення розвитку ту водної iхтiофауни проводиться iнтенсивний облов водосховища дрiбно чарунковими неводами й електроловильними пристроями для пригнiчення iхтiофауни смiтних i малоцiнних у промисловому вiдношеннi видiв риби, що стихiйно сформувалася за рахунок приходу з джерел водопостачання i залитих водойм. (строки виконання – до початку рибогосподарських робiт); 2)обладнання тоневих дiлянок за згодою з основним водокористувачем обладнують 2-3 тоневi дiлянки на кожнi 100 га зарибленої площi в мiсцях з вiдповiдним рельєфом дна. При необхiдностi проводять корчування пенькiв, засипку ям, видалення каменiв, будiвельного смiття та iн. Передбачають ремонтнi роботи в процесi експлуатацiї. (умови виконання – при мiнiмальному рiвнi води, пiсля масового вилову риби); малоцiнної риби з джерел водопостачання. (умови виконання – при мiнiмальному рiвнi води, до зариблення водосховища); 4) зариблення малих водосховищ норма iнтродукцiї рибопосадкового матерiалу встановлюється за станом природної кормової бази, продуктивного потенцiалу основних груп гiдро бiонтiв i кормових коефiцiєнтiв споживання природного корму (строки виконання – до зариблення); для визначення величин середньо сезонних показникiв розвитку фiто-, зоопланктону, зообентосу i вищої водної рослинностi необхiдно провести спецiальнi випробування по загальноприйнятiй гiдробiологiчнiй методицi. (строки виконання – квiтень-жовтень, щомiсячно); зоопланктоном; коропа, який споживає зообентос, менше – зоопланктон; бiлого амура – споживача вищої водяної рослинностi або однорiчок цих видiв. (строки виконання – жовтень – листопад); можливе також використання рибо посадкового матерiалу старшого вiку риби (умови виконання – березень-квiтень. Протягом вегетацiйного сезону); 5) для стимулювання розвитку природної кормової бази й пiдвищення рибопродуктивностi водойм застосовують органiчнi i мiнеральнi добрива. Органiчнi добрива вносять: перегною по 2-5 т/га, купами по урiзу води або в перiод мiнiмального наповнення ложа на мiлководдi; гноївка по водi 1-2 рази на тиждень по 50-100 кг/га. Мiнеральнi добрива (амiачну селiтру i суперфосфат) починають вносити при температурi води 12-14 градусiв в розчиненому видi, не змiшуючи, по 50-70 кг/га два рази на мiсяць. Виняток становлять водосховища, в яких в лiтнiй час спостерiгається стiйке „цвiтiння” або вимоги до води обмежують наявнiстю бiогенних речовин. (строки виконання – лютий-березень, травень-липень); 6) вапнування води при „цвiтiннi” води i порушеннях кисневого режиму вносять до 1,5 ц/га вапна з човна по всiй акваторiї водосховища або в мiсцях нагромадження водоростей. Одночасно є профiлактичним заходом проти деяких захворювань риби. (умови виконання – у мiру необхiдностi в ранковi години); 7) годiвля риби згодовування комбiкорму планується з розрахунку щiльностi посадки основного споживача – коропа i нормативної величини кормового коефiцiєнта. Годувати рибу краще двiчi в свiтлий час доби по половинi добового рацiону з 6-8-годинною перервою. Розсипати комбiкорми по кормових дорiжках або по кормових мiсцях з обов’язковим їх чергуванням i перевiркою на поїданiсть. Якщо у водосховищах екстенсивна форма вирощування товарної риби, комбiкорм використовують для пiдгодовування на тоневих дiлянках. З профiлактичною метою i для лiкування захворювання застосовують лiкувальнi комбiкорми або в корм добавляють лiкувальнi препарати. (умови виконання – при загрозi виникнення захворювання); 8) спостереження за умовами вирощування риби вiзуальний контроль за станом водойми i поведiнкою риби. Визначення фiзичних властивостей води (температура, колiр, прозорiсть, запах, смак), вмiсту розчинних газiв О2, СО2, Н2S, окислюванiсть, лужнiсть, карбонатну жорсткiсть, бiогеннi речовини. (умови виконання – щодня, подекадно, у випадку порушення газового режиму – щодня). Контроль за станом кормової бази – розвитком фiто- й зоопланктону – в польових i лабораторних умовах. (строки виконання – щомiсяця); росту рiзних видiв риби вимiрюють для кожної групи окремо. Одночасно проводять iхтiопатологiчнi огляди, розтин риби, аналiз вмiсту шлункового тракту. (строки виконання – щомiсяця); 10) промисловий вилов вилов товарної риби можливо проводити протягом всього року. Перевагу треба вiддати активним засобам лову – велико чарунковим неводам i електроловильним пристроям, якi застосовують у малодоступних для невода мiсцях – зарослих мiлководних i закоряжених дiлянках. (строки виконання – цiлорiчно); 11) сортування риби враховуючи, що найбiльш iнтенсивно риба росте до настання статевої зрiлостi, при масовому обловi потрiбно її сортувати. Наприклад, рослиноїдним рибам притаманнi велика потенцiя росту до 5-6-рiчного вiку i досягнення маси 4-5 кг, не знижуючи природної рибопродуктивностi водойми, i можуть бути вилученi при досягненнi цих показникiв. Частина риби, яка не досягла товарної маси, повинна бути випущена для дорощування. (строки виконання – цiлорiчно); 12) реалiзацiя товарної риби можливiсть цiлорiчного промислу i вилов товарної риби з пiдвищеною масою сприяє її реалiзацiї за бiльш високими цiнами i в той час, коли ставове господарство не може задовольнити запити населення. Крiм того, вона може бути використана як технологiчна сировина для переробки. Розтягнутiсть строкiв вилову i реалiзацiя товарної риби дозволяють проводити цi процеси без збiльшення кiлькостi транспортних засобiв при тiй же чисельностi рибалок. (строки виконання – цiлорiчно); мiлiцiї, спецiалiстiв господарств. (строки виконання – цiлорiчно). Технологiя виробництва товарної риби на малих водосховищах передбачає одержання основної маси рибо продукцiї за рахунок оптимiзацiї використання природних кормових ресурсiв оптимально пiдiбраним видовим складом iнтродуцентiв, що дозволяє розглядати цей напрям як ресурсо-енергозберiгаючу i екологiчно чисту технологiю. При цьому в окремих випадках є виправданим використання елементiв iнтенсифiкацiї, в тому числi й годiвлi риби. Випробуванням встановили взаємозв’язок промислової рибо продукцiї, яку одержують за рахунок коропа й рослиноїдної рибо продукцiї з щiльнiстю iнтродукцiї рибо посадкового матерiалу, промисловим поверненням i затратами кормiв на одиницю приросту. Аналiз динамiчних процесiв взаємозв’язку промислової продукцiї свiдчить, що при збiльшеннi щiльностi посадки коропа й рослиноїдної риби до визначених меж спостерiгається нарощування рибо продукцiї. У результатi збiльшення промислового повернення по коропу рибо продукцiя знижується, а для рослиноїдної риби вона збiльшується. Таке протирiччя пояснюється зменшенням середньої iндивiдуальної маси коропа, що навiть при ростi промислового повернення не покриває витрат, пов’язаних з низькою середньою iндивiдуальною масою, зумовленим дефiцитом кормiв у кiлькiсному й якiсному вiдношеннi. Ефективнiсть використання малих водосховищ для товарного рибництва визначається забезпеченiстю рибо посадковим матерiалом вiдповiдної якостi i видового асортименту. Найбiльш перспективним вирiшенням цiєї проблеми при наявностi земельних площ є створення спрощених повносистемних господарств шляхом будiвництва додаткових категорiй ставiв (вирощувальнi, нерестово-мальковi, зимувальнi). При цьому площi зимувальних ставiв можуть бути значно меншi вiд нормативних, що визначається виключно осiннiм зарибленням малих водосховищ. Площi маточних ставiв можуть бути вiдсутнiми або значно скороченими, оскiльки основну частину плiдникiв доцiльно вiдловлювати з малих водосховищ i використовувати для вiдтворення. Простi гiдротехнiчнi споруди та пересувна насосна станцiя з системою розбiрних або стацiонарних трубопроводiв дозволяють на базi земельних масивiв у зонi малих водойм створити розплiдники й вирощувальнi площi, якi здатнi забезпечити виробництво рибо посадкового матерiалу. При цьому передбачається здiйснювати вiдловлювання плiдникiв коропа з водосховищ за рахунок контингенту старших вiкових груп, що нагромадилися в процесi використання, проводити груповий нерест, повертати плiдникiв у водосховище, а восени проводити зариблення цього рiчками коропа. Для забезпечення водосховищ посадковим матерiалом рослиноїдної риби, нових видiв з складним циклом вiдтворення, що потребують заводського розведення, доцiльно купувати личинок в iнших господарствах i вирощувати з них життєздатних цього рiчок. Створення спрощених повносистемних господарств на малих водосховищах сприяє значному зниженню собiвартостi товарної риби i полiпшенню основних економiчних показникiв у рибництвi. 4. Механiзацiя виробничих процесiв у рибництвi У розвитку товарного рибництва все бiльшого значення набуває механiзацiя важкої працi та окремих трудомiстких виробничих процесiв вирощування риби. Нинi у рибництвi повнiстю механiзовано процеси роздавання кормiв цьогорiчкам i товарнiй рибi, викошування у ставах зайвої рослинностi, механiзується внесення вапна та мiнеральних добрив по водному дзеркалу ставiв. Застосовують спецiальнi машини й механiзми при виловi риби i навантаженнi її у транспорт для перевезення, на роботах по мелiорацiї ставiв. Останнiм часом здiйснюється спроба автоматизувати окремi процеси у рибництвi, де цикли робiт повторюються. Створена автоматизована лiнiя для роздавання кормiв у басейнах, форелевих та iнших невеликих ставах. Комплексна механiзацiя i автоматизацiя рибоводних процесiв у розвитку рибництва повиннi стати основним напрямом в розробцi спецiалiзованих машин i механiзмiв. Впровадження у рибне господарство внутрiшнiх водойм засобiв механiзацiї та автоматизацiї виробничих процесiв дозволить забезпечити виконання трудомiстких процесiв машинами, пiдвищити продуктивнiсть працi. Це й зумовлює потребу в кормороздавачах рiзних типiв i систем. Всi кормороздавачi, якi застосовують у рибному господарствi, можна роздiлити на три групи: плаваючi самохiднi (катамарани й тримарани з бункерами для кормiв i дозувально-роздавальними механiзмами); стацiонарнi (механiзованi й автоматизованi кормороздавачi та лiнiї роздавання кормiв, а також маятниковi авто годiвницi); береговi пересувнi кормороздавачi, якi начiпляють на самохiднi транспортнi засоби чи буксирують ними. До плаваючих кормороздавачiв вiдносять: КРЗ-1, СКР-1,5, СКР-3А, 1507, АКУ-1, АКУ-2, ИКП-1,6, ИКВ, ИКД, КРБ-1, КРБ-2, кормороздавачi конструкцiї Дон рибокомбiнату, Києво-Святошинського дослiдно-механiчного заводу Укрголоврибгоспу та iн. Для пересування кормороздавачiв використовують рiзнi начiпнi та стацiонарнi двигуни. У рядi господарств розробленi конструкцiї кормороздавачiв з пiдвищеною вантажопiдйомнiстю (кормороздавачi вантажопiдйомнiстю 5-10 т випускаються Києво-Святошинським дослiдно-механiчним заводом нестандартного iнвентаря й обладнання). Останнiм часом у ставовому рибництвi все бiльше впроваджуються береговi мобiльнi кормороздавачi. Перевага їх у тому, що одним кормороздавачем можна обслуговувати велику групу ставiв. Процес роздавання корму вiдбувається швидше, зменшується кiлькiсть перевантажувань, що сприяє бiльшому збереженню цiлiсностi гранул. Механiзацiя робiт при зберiганнi кормiв. Кормо сумiшi (комбiкорми) для риби в основному виробляються на комбiкормових заводах i складаються з компонентiв рослинного, тваринного i мiнерального походження. У кормовi сумiшi для риби вводять також премiкси з набору вiтамiнiв, мiкроелементи, крейду, стимулятори росту. В окремих випадках для годiвлi риби готують сумiшi в спецiальних цехах рибних господарств з використанням вiдходiв харчових пiдприємств, м’ясо- i рибокомбiнатiв, тваринних i рослинних органiзмiв з мiсцевих водойм. Допустимi строки зберiгання кормiв залежать вiд фiзико-хiмiчних властивостей компонентiв, якi входять до складу сумiшей, вологостi, розкришуваностi гранул, щiльностi, маси, хiмiчного складу. Особливо велике значення при зберiганнi кормiв має вмiст у кормо сумiшах бiлкiв, протеїнiв i жирiв, у яких при тривалому зберiганнi вiдбуваються необоротнi процеси. З метою запобiгання процесу самозiгрiвання при тривалому зберiганнi великої кiлькостi кормiв їх масу перiодично продувають повiтрям (у спецiалiзованих складах) або перемiшують для зменшення щiльностi i зниження температури всерединi маси, яка зберiгається. Для перемiщування кормiв у звичайних складських примiщеннях застосовують скребковi транспортери, призначенi для безперервного транспортування сипких матерiалiв. Для боротьби iз заростанням ставiв болотну i водяну рослиннiсть скошують спецiальними комишекосарками. У ставових господарствах застосовують в основному комишекосарку ЕЗОКС-3, АСК-2. На вiдмiну вiд комишекосарки ЕЗОКС-3 на комишекосарках КП-0,7 i АСК-2 застосований рiжучий апарат без пальцевого типу, що пiдвищує швидкiсть зрiзування рослин i продуктивнiсть косарок. фiльтром, насосом, розбризкуючим пристроєм, системою трубопроводiв. Перед внесенням добрив бункер очищають вiд залишкiв кормiв, завантажують добрива, одночасно подаючи воду насосом. При цьому клапани для подавання розчинених добрив закритi. При внесеннi добрив клапани вiдкривають настiльки, щоб з розбризкуючої труби надходив розчин 4-5%-ної концентрацiї. Вiдстань викидання струменя становить близько 10 м при ширинi захвату до 8 м. При розбризкуваннi розчин добрив насичується киснем, що полiпшує кисневий режим ставiв. складається з двох секцiй (насосної i кормової), що легко з’єднується i роз’єднується за допомогою знiмної кришки. Така конструкцiя дає змогу легко транспортувати агрегат автомобiлем. Для внесення добрив використовують рiзнi дощувальнi установки i машини. Дощувальну установку ДДН-45 монтують на тракторi ДТ-54. Основнi вузли установки: одноступiнчатий пiдвищуючий мультиплiкатор з приводом вiд вала вiдбору потужностi трактора ДТ-54, черв’ячний редуктор, вiдцентрований насос консольного типу, дощувальний апарат. Для дощувальних установок КДМ-55М, ДДК-100М та iнших випускаються гiдропiдсилювачi з дозаторами циклiчної дiї. через коробку вiдбору потужностi. Об’єм цистерни 3,4 м^3. Висота всмоктування при її заповненнi до 3,5 м. Механiзацiя облову ставiв. З метою механiзацiї вилову риби в ставах обладнують спецiальнi гiдроспоруди – рибо вловлювачi, в яких риба нагромаджується, а потiм пiдгiнними пристроями концентрується до спiввiдношення її i води 1:4 – 1:8 (залежно вiд температури та iнших факторiв). Пiсля цього приступають до вивантажування риби. Найбiльш поширений варiант механiзацiї робiт при вивантажуваннi риби з рибо вловлювачiв – це використання крана „Пiонер”, сортувального пристрою, вагiв, транспортера, пересувної електростанцiї. Названi механiзми випускаються серiйно, вони простi й надiйнi в експлуатацiї. Недолiком цiєї схеми механiзацiї робiт при обловi ставiв є низька продуктивнiсть, що в умовах зростаючої iнтенсифiкацiї рибництва стає вiдчутнiшою. Поряд з повнiшим залученням у промислове користування сировинної бази маловивчених ресурсiв, переходом на безвiдходну технологiю переробки виловiв риби кiнцевою метою функцiонування рибного господарства повинен бути не тiльки прибуток, а й стiйкий розвиток галузi, щоб оптимально задовольнити попит населення i забезпечити розвиток експортного потенцiалу. Інститут рибного господарства УААН є головною науковою установою в Українi з питань визначення i опрацювання нових напрямiв розвитку рибного господарства на внутрiшнiх прiсноводних i солонувато водних водоймах, розробки новiтнiх технологiй ведення рибництва та рибальства, рибогосподарського освоєння водойм комплексного використання. Наукове забезпечення рибного господарства внутрiшнiх водойм нашої держави здiйснюють Інститут гiдробiологiї НАНУ, Херсонський державний аграрний унiверситет, Бiлоцеркiвський державний аграрний унiверситет, Нацiональний аграрний унiверситет, Київський нацiональний унiверситет iм. Т. Г. Шевченка, Днiпропетровський державний унiверситет та iн. Дослiдження йдуть багатьма напрямами. Селекцiйно-генетичнi дослiдження спрямовано на забезпечення та розширення генофонду ставових риб, полiпшення їх продуктивних якостей вiдповiдно до вимог виробництва, виведення нових внутрiшньо породних типiв i гiбридних форм, формування високопродуктивних племiнних стад риб у господарствах-репродукторах, забезпечення потреб рибгоспiв у племiнних плiдниках. Пiдготовлено i видано кiлька iнструкцiй методично-технологiчного напряму iз селекцiйно-племiнної роботи з українськими породами коропа, формування та використання племiнних стад амурського сазана, промислової гiбридизацiї, ведення племiнної роботи з коропом на рибоводно-мелiоративних станцiях тощо. Удосконалюється метод комплексної iнтенсифiкацiї завдяки використанню полi культури коропа з рослиноїдними рибами, забезпеченню оптимального газового режиму та водообмiну у ставах, iнтенсивнiй годiвлi риби штучними комбiкормами тощо, що дозволяє одержувати рибо продукцiю вiд 2 до 6 т/га. Крiм того, розробляються i впроваджуються технологiї напiвiнтенсивного та випасного вирощування риби, використання яких дає змогу мати рибопродуктивнiсть вiд 1,5 до 3 т/га завдяки спрямованому формуванню екосистем ставiв. Щоб ефективнiше використовувати полiкультури, впроваджуються рекомендацiї i технологiї з вирощування рибопосадкового матерiалу рiзних видiв риб разом iз дволiтками, одержання личинок коропа в донерестовий перiод, програмування рибопродуктивностi водойм комплексного призначення, ресурсозберiгаюча технологiя вирощування риби у малих водосховищах тощо. у таких рибних господарствах з метою забезпечення населення високоякiсною екологiчно безпечною рибною продукцiєю. заводам для виробництва. Розроблено також рекомендацiї iз збагачення штучних гранульованих рибних комбiкормiв вiтамiнно-мiнеральними премiксами, технологiї пiдрощування личинок коропа на штучних кормо сумiшах, нормування годiвлi риб тощо, якi також дали високi результати. ставах, садках i басейнах розширився асортимент риб, якi вирощуються у рибних господарствах України, пiдвищилася рибопродуктивнiсть цих водойм на 50-100 кг/га. Проте масштаби впровадження у виробництво ще недостатнi. Однiєю з причин є вiдсутнiсть матерiальних ресурсiв та чiткого механiзму впровадження нових розробок. За умов посиленої дiї негативних чинникiв виникає потреба у постiйному контролi за станом здоров’я риб, якi вирощуються у рибних господарствах. Упродовж останнiх рокiв фахiвцями iнституту вивчено етiологiю низки захворювань, у тому числi вiрусних, бактерiальних та iнвазiйних, розроблено та впроваджуються методи їх дiагностики, вивчено та рекомендовано ефективнi лiкувальнi препарати. За матерiалами дослiджень пiдготовлено близько 10 нормативно-технологiчних документiв, якi передано виробництву. Завдяки застосуванню марганцевокислого калiю проти протозойних iнвазiй молодi коропа при пiдрощуваннi в садках знижується зараженiсть малькiв ектопаразитами i зростає їх виживання на 25%, а за обробки iкри проти сапролегнiозу збiльшується вихiд личинок коропа на 20-25%. Застосовуючи проти краснухи коропiв препарат бiофузол та ветдипасфен, вдається зменшити захворюванiсть риб i збiльшити вихiд товарної продукцiї до 25%. Завдяки використанню розроблених фахiвцями-iхтiопатологами iнституту iнструкцiй та рекомендацiй зменшується загибель риби майже на 20%. риб, у тому числi й бiологiчних. Розробки у цьому напрямi пов’язанi з пошуком механiзму пiдвищення iмунного статусу риб. Першi наробки дали змогу пiдготувати методичнi рекомендацiї щодо методiв контролю за станом здоров’я риб та засобiв пiдвищення їх природної резистентностi. „Днiпрориба” та „Амур”, технологiю пiдвищення рибопродуктивностi днiпровських водосховищ через вселення дволiток рослиноїдних риб та нормативи вселення рослиноїдних риб у Каховське i Кременчуцьке водосховища. Чiльне мiсце займають дослiдження з питань вивчення екологiчного стану й розробки наукових основ охорони рибогосподарських водойм, що пов’язано iз запобiганням їх забруднення радiонуклiдами, важкими металами та iншими токсикантами з метою одержання екологiчно безпечної рибної продукцiї. Також сформовано та частково випробувано iнтенсифiкацiй нi заходи для рибництва, метою яких є зниження вмiсту iзотопiв у товарнiй рибнiй продукцiї без зниження рибоводних показникiв. Багаторiчнi матерiали узагальнено у рекомендацiї з ведення рибництва та рибальства у внутрiшнiх водоймах України в умовах радiоактивного забруднення. та їх узагальнення пiдготовлено рекомендацiї з використання у рибних господарствах мiнеральних, органiчних добрив та вапна, розроблено заходи щодо запобiгання забрудненню рибних господарств важкими металами, а також нормативи якостi води джерела водопостачання ставiв у перiод вирощування риби та гранично допустимих концентрацiй органiчних речовин i бiогенних елементiв у скидах у перiод облову ставiв. На основi вивчення рiвня виробництва та споживання риби внутрiшнiх водойм розроблено основнi напрями формування i розвитку ринку рибної продукцiї. Визначено структуру енергетичних витрат за рiзних технологiй вирощування товарної риби та напрями скорочення матерiальних витрат. Висновок Як пiдсумок, слiд сказати, що виробництво товарної риби є досить важливим i трудомiстким процесом. Найбiльш поширеним i прийнятним є виробництво товарної риби при дворiчному оборотi, адже при цьому господарство за два вегетацiйних перiоди одержує товарну продукцiю. Хоча деякi господарства виробляють товарну рибу i при трирiчному оборотi, кiнцевою метою якого є одержання великої риби, яка вiдрiзняється високими смаковими якостями, i пiдвищення рiвня економiчної ефективностi ставового рибництва. Виробляють товарну рибу i в малих водосховищах. Ця група водойм за характером рибогосподарської експлуатацiї займає промiжний стан мiж не спускними нагульними ставами i спецiалiзованими рибницькими господарствами, що базуються на озерах й великих водосховищах. У бiльшостi малих водосховищ вiдносно сприятливi умови для нагулу i практично повна вiдсутнiсть умов для ефективного природного вiдтворення цiнних видiв риби. Важливою у розвитку товарного рибництва є механiзацiя важкої працi та окремих трудомiстких виробничих процесiв вирощування риби. Адже впровадження у рибне господарство внутрiшнiх водойм засобiв механiзацiї та автоматизацiї виробничих процесiв дозволить забезпечити виконання трудомiстких процесiв машинами, пiдвищити продуктивнiсть працi. Тому для розвитку товарного рибництва слiд пiдвищувати ефективнiсть функцiонування ставових екосистем, розробляючи ресурсозберiгаючi технологiї, спрямовуючи формування природної кормової бази та максимально використовуючи продуктивнi можливостi водойм. Такi заходи можливi за умови забезпечення господарства органiчними та мiнеральними добривами, вапном, комбiкормами. Основне завдання при цьому – виявлення максимальної продуктивностi ставiв при вирощуваннi в них оптимального комплексу цiнних видiв риб за методами iнтенсивної або випасної аквакультури. комбiкормiв. Актуальним при цьому залишається питання пiдвищення якостi гранул, їх водостiйкостi та мiцностi, особливо комбiкормiв, у якi вводяться компоненти iз нетрадицiйної сировини. Потребує збiльшення маточне стадо поголiв’я рослиноїдних риб, на часi створення племiнних стад, пристосованих до заводської технологiї з високими продуктивними якостями, збереження плiдникiв пiсля проведення нерестової кампанiї. Необхiдно також полiпшити якiсть наукових дослiджень, для чого слiд обмiнюватися спецiалiстами та провадити стажуванням за профiлем у країнах близького й далекого зарубiжжя, що дасть змогу поглибити науковi розробки, розширити обсяг фундаментальних та прикладних дослiджень. Лiтература 1. Борщевський П., Стасишен М. „Рибний ринок України: проблеми i перспективи розвитку”. Економiка України №3 – 1996р. 2. Василець С. „Рибне господарство на „Агро – 95”. Тваринництво України №9 – 1995р. 3. Гринжевський М. В. „Фактори пiдвищення ефективностi рибного господарства”. Вiсник аграрної науки №4 – 1999р. 4. „Загальнодержавна програма розвитку рибного господарства України на перiод до 2010 року”. Рибне господарство України №5 – 2004р. 5. Закон України „Про рибу, iншi воднi живi ресурси та харчову продукцiю з них”. Рибне господарство України №2 – 2003р. 6. Інтенсифiкацiя рибництва / за ред. П. Т. Галасуна, А.І. Андрющенко – Київ: Урожай, 1990р. 8. Рибне господарство: Республiканський мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник – Київ: Урожай, 1992р. 9. „Рибне господарство України: стан, тенденцiї, перспективи”. Рибне господарство України №3,4 – 2003р.