«Виробництво свинини – прибуткова галузь тваринництва»
Вступ
Частка свинини (у забiйнiй вазi) у виробництвi м’яса всiх видiв становить 38,3% у тому числi у суспiльному секторi – 19,5, у приватному – 50,1%. Свинина для приватного сектору – основний вид м’ясопродукцiї. У господарствах суспiльного сектору спостерiгається подальше погiршення стану галузi. Спад виробництва вiдбувається внаслiдок скорочення поголiв’я тварин та їх продуктивностi забеспечення суспiльних господарств кормами. А також вiдбувається велика перевитрата кормiв. Перевитрата вiдбувається внаслiдок низької продуктивностi свиней, тривалого перiоду вiдгодiвлi (понад 9-10 мiс.) та незбалансованостi кормових рацiонiв за вмiстом протеїну, мiнеральних речовин та вiтамiнiв. У разi збалансованостi рацiонiв при збереженнi поживностi зменшується кiлькiсть зїдених кормiв.
а) Високу вiдтворювальну здатнiсть ;
б) Оплату корму ;
в) Забiйний вихiд ;
· Вiд однiєї свиноматки за рiк при iнтенсивному веденнi свинарства можна виробити до 20ц. дешевої свинини, тобто набагато бiльше, нiж вiд корови.
90-110кг., витрачаючи на 1кг. приросту 4-4,5К. О.
· Свинi сучасних порiд характеризуються дуже ранньою статевою зрiлiстю. Вже в 5-6 мiсячному вiцi в яєчниках свинок розвиваються фрлiкули, дозрiвають яйцеклiтини, а в сiм’яниках кнурцiв до цього часу формуються спермiї. З 4-мiсячного вiку кнурцiв треба вирощувати окремо вiд свинок.
· Практика показує, що найкращi результати одержують коли свинок вперше спаровують у вiцi 8-11мiс., а кнурцiв допускають до парування в 10-11мiсячному вiцi. В цей час свинки повиннi мати масу не менше 90-120кг, а кнурцi 130-140кг.
· Висока плодючiстьяк i високий вихiд дiлових поросят є основою безперервногоефективного вирощування свинини.
· Собiвартiсть кожного вирощеного поросяти на свиноматку в рiк знижується на 30% при збiльшеннi їх кiлькостi з 13 до 20 або з 9 до 17.
· Одним з основнихчинникiв, який гальмує виробництво свинини, є недостатня кiлькiсть кормiв, низька їх якiсть i постiйний дефiцит в рацiонах протеїну.
· Надзвичайно низькi показники середньодобових приростiв на дорощуваннi i вiдгодiвлi, в середньому 245г. При такому рiвнi продуктивностi рiзко зменшується питома вага свинини в загальному обсязi виробництва м’яса.
· В середньому на одну свиноматку з приплодом витрачають до 70ц. К. О., в тому числi бiля 50ц. зернових, що майже вдвiчi нижче норми. Прицьому вмiст протеїну в 1К. О. складає 85-90г при нормi 110-115г.
при масi одного поросяти в 2-мiсячному вiцi 18-20кг,то на товарних фермах цi показники 6-7 i 10-12кг вiдповiдно. Такi поросята навiть в умовах повноцiнної годiвлi не забеспечують високого рiвня вiдгодiвлi i як результат на свиноматку виробляють 10-11ц свинини, що на половину менше можливого.
· Середня маса свиноматок в багатьох господарствах не перевищує 150кг.
· Значну частину свинок для вiдтворення стада використовують iз груп вiдгодiвлi i парують їх при досить низькiй масi, в межах 90-100кг i менше,замiсть 120-125кг. Практично доказано, що вiд таких свиноматок одержують поросят масою 0,6-0,8кг, якi в бiльшостi випадкiв гинуть, а тi, що залишились значно вiдстають в ростi.
· Часто свинопоголiв’я утримують без врахування норм лiгва, фронту годiвлi, режиму температури, вологостi повiтря в свинарниках становить 85-95% замiсть 65-75%, що сприяє зниженню продуктивностi тварин на 15-20%.
· Дуже цiнною бiологiчною особливiстю свиней є короткий перiод їх поросностi, який триває не бiльше 102-105 днiв, що створює можливiсть одержати два опороси на рiк. Так, маса поросят при народженнi становить 1,2-1,3кг, у 2 мiсяцi 18-20кг, а на iнтенсивнiй вiдгодiвлi 3 мiсячнi пiдсвинки в 6-7 мiсячному вiцi досягають маси 110-120кг.
· Таким чином, поросят, народжених на початку сiчня, можна здавати на забiй в червнi-липнi цього ж року живою масою 110-120кг.
· Важливою бiологiчною цiннiстю свиней є забiйний вихiд, який становить вiд 70 до 85%, перевищуючи його у iнших видiв с/г тварин в середньому на 20-25%.
· В тушах свиней порiвняно з тушами iнших видiв с/г тварин на 14-16%бiльше чистого м’яса, а кiсток в 2,5 рази менше.
· Дуже цiнною особливiстю свиней є якiсть м’яса. Поживнiсть, калорiйнiсть, засвоюванiсть свинини людиною зумовленi вiком тварин, їх вгодованiстю при забої, якiстю кормiв, якi використано при вiдгодiвлi.
|
Вода |
Бiлок |
Жир |
Зола |
Великих калорiй в 1 кг. продукцiї |
| М’ясо волове вищої вгодованостi |
72 |
20 |
7,4 |
1,0 |
1520 |
|
73 |
19 |
7,4 |
1,3 |
1460 |
| Баранина середня |
73 |
18 |
8,0 |
1,1 |
1240 |
| Баранина жирна |
53 |
17 |
29,2 |
0,9 |
3440 |
| Свинина середня |
61 |
20 |
21,5 |
1,1 |
3050 |
|
48 |
15 |
37,3 |
0,7 |
4060 |
Сало свинини дуже поживне, мiстить незамiнимi жирнi кислоти – лiнолеву, лiноленову, арахiдонову, вони входять до складу ядра клiтин i впливають на вiдтворну здатнiсть. Їх в салi бiльше нiж у коров’ячому маслi. Сало як високоенергетичний продукт харчування є обов’язковим компонентом не тiльки високосортних ковбас, призначених для тривалого зберiгання, а й в живленнi людей фiзичної працi. Свинина мiстить найбiльше амiнокислот i вiтамiнiв групи В. Із валової енергiї корму свинi “переводять” в м’ясо i сало до 35%, тв той час , як ВРХ на вiдгодiвлi тiльки 14%.
Високу продуктивнiсть можна отримиати лише вiд здорових i нормально розвинених тварин. При ураженнi їх хворобами, в тому числi iнфекцiйними чи iнвазiйними, при захворюваннях органiв дихання i травлення, нервової системи продуктивнiсть їх рiзко падає. Тому дуже актуальним є знання хвороб свиней, методiв лiкування, профiлактики i використання на випадок вимушеного забою.
· Я вже вас переконала що свиньми є вигiдно займатись, i тому тепер давайте подумаємо ;
· Якi ринки збуту є на свинину зараз i на скiльки вони є реальнi :
- м’ясокомбiнат
- цехи переробки Умови
- б’юджетнi органiзацiї розрахунку ?
- ринки
- комерцiйнi структури
Свинарство
Свинi вигiдно вiдрiзняють вiд усiх iнших домашнiх тварин. Вони мають добрий нюх, проте у них поганий зiр. Вони є стадними тваринами i самотнiсть їх пригнiчує. Тому найкраще утримувати їх парами. Це забезпечить нормальний психологiчний клiмат, а також, i добрий апетит та великi прирости. За бiльшої кiлькостi тварин обов’язково з’явиться вожак, який добиватиметься лiдерства за допомогою сили. Це може вiдбитись на iнших свинях зниженням приростiв м’яса. Свинi характеризується пiдвищеною нервовою збудливiстю i чутливiстю. Вони сильно пiддаються стрессу. Пiд час перевезення тварини втрачають 6-10% маси. Особливо чутливi тварини гинуть, тому перед транспортуванням добре застосувати заспокiйливi фармакологiчнi засоби. Стрес погiршує харчовi i бiологiчнi якостi м’яса. Таке м’ясо малокалорiйне для виготовлення ковбас, консервування, тривалого зберiгання.
До м’ясосальних вiдносять:
- велика бiла; - українська степова бiла;
- литовську; - латвiйську бiлу.
До сального:
- українська степова р’яба; - велика чорна i беркшир.
Велика бiла порода – унiверсального напряму продуктивностi – найпоширенiша на Львiвщинi.
Дорослi свинi досить великi за розмiром, бiлої мастi, мають гармонiйну будову тiла, мiцну конституцiю. Тулуб у них довгий, широкий, глибокий з мiцноюспиною. Окости округлi, ноги середньої висоти, мiцнi. Жива маса дорослих кнурцiв 300-360кг, маток 220-260кг. Плодючiсть 10-12 живих поросят за один опорос. При iнтенсивнiй вiдгодiвлi (якiснiй) та доброму утриманнi молодняк досягає живої маси 100-110кг у 6-7 мiс. Свинi цiєї породи добре використовувати пасовища, а також соковитi крми (коренебульбоплоди). В рацiонi варена картопля може становити до 40% за поживнiстю.
Добiр поросят
Купуючи на базарi поросят, краще придбати тварину мiсцевої породи. Не слiд уникати купiвлi помiсей, оскiльки їх продуктивнiсть вища, нiж у чистопородних тварин. Помiсей краще одержувати вiд схрещування двох високопродуктивних порiд рiзного напряму продуктивностi. Одна порода має бути мiсцевою, добре пристосованою до конкретних кормових i клiматичних умов, а друга – завезеною. Бажано, щоб мiсцевою була материнська порода. Помiсний молодняк за задовiльних умов годiвлi, догляду, утримання добре вiдгодовуються, швидко досягає вiдгодiвельних кондицiй. Якщо використовують кнурiв спецiалiзованого м’ясного i беконного типу пiдвищується вихiд м’яса в тушi.
В умовах особистого господарства помiснi поросята краще, нiж чистопороднi, ростуть в пiдсисний перiод i рiдко гинуть вiд хвороб.
Не є обов’язковим придбання кабанчикiв. Свинки, як правило коштують дешевше. Вони ростуть повiльнiше, проте їхне м’ясо нiжнiше i смачнiше.
Купуючи порося, перш за все звертають увагу на його зовнiшнiй вигляд i будову тiла. Воно має бути жвавим, веселим, iз закрученим кiльцем хвостиком. Ясного кольору волосяний покрив, що рiвномiрно покриває шкiру, є свiдченням здоров’я i молодостi поросяти. При доборi поросяти доцiльно звернути увагу на величину тiла. Якщо тварина нормально розвинена, її маса в 3-4 тижневому вiцi становити 5-7кг, в 5-6 тижневому 9-11, в 7-8 тижневому 14-18кг. Проте таку ж масу мають i поросята переростки, якi довго вiдгодовуються. Їх можна розпiзнати за довгою скуйовженiстю щетиною жовтуватого кольору.
Занадто гладкими можуть бути поросята, яких господарi, готують на продаж, годували молоком з цукром. Небезпечно також купувати дуже худих поросят, це може бути свiдченням перенесеного захворюванням. Вiзьмiть порося на руки: здорове голосно кричить, а хворе приглушено хрюкає. Вибирайте порося з довгим тулубом, прямою спиною, а не прогнутою чи карпоподiбною. Звернiть увагу на живiт. Вiн повинен бути пiдтягнутим, а не провислим, бо це вказує на слабку будову i поганий розвиток м’язiв. Звернiть увагу на ноги. Високоногi, костистi свинi вiдгодовуються порiвняно довго. Свинi на низьких ногах з короткими бабками закiнчують рiст рано, схильнi до iнтенсивного вiдкладання жиру.
Свiдченням швидкого ожирення є також м’ясна голова з карпоносим профiлем. Важка голова i прямий профiль є у тварин, якi здатнi до швидкого росту i мають м’яснi якостi. Поросята з неправильним прикусом погано використовують корми i тому не варто вiд них очiкувати високої продуктивностi. Прикус можна перевiрити, взявши тварину пiд грудку, лiвою рукою i притиснувши до себе, пальцями правої руки збоку розтиснути губи. Правильним є прикус, якщо верхня i нижня аркади спiвпадають.
Обов’язково треба перевiрити наявнiсть у поросяти пахової мошоночної iржi, яка виявляються у виглядi випуклостi завбiльшки з горiх. Такi поросята будуть погано рости i потребують операцiї.
Як правило, на базарi, молодняк продають у 3-4 тижневому тобто молочному вiцi. Вiн ще не пристосований до самостiйного життя, погано їсть, повiльно росте. На привчання витрачається пiвмiсяця. У цей час тваринi слiд забезпечити повноцiннi корми та ретельно доглядати.
Фактори якi впливають на виробництво свинини.
· Цiни i ринки.
· Тип годiвлi свиней (концентрований чи традицiйний).
· Годiвля.
· Якiсть кормiв.
· Генотип.
· Вiдтворення стада.
· Умови утримання.
· Профiлактика захворювань.
Органiзацiя годiвлi свиней вимагає:
· Годувати свиней лише якiсними кормами;
· Вона повинна бути збалансованою;
· Використання високопоживних кормiв;
· Невикористання дорогих i одночасно малоефективних кормiв.
При годiвлi свиноматок враховують:
· Вiк;
· Живу масу;
1. Повноцiннi збалансованi комбiкорми;
2. Ячмiнь, пшениця, горох, бiб, кукурудза;
3. Макуха соняшнику i рiпаку.
Годiвля поросят.
У годiвлi поросят особливу увагу звертають на потребу їх в мiнеральнiй пiдгодiвлi i тому з 5-ти денного вiку їм дають пiджаренi зерна ячменю.
· З 15-денного вiку поросятам згодовують спецiальнi комбiкорми.
· До 2-ох мiсячного вiку поросята повиннi досягати ж. м. 15-17кг.
Результати вiдгодiвлi залежать:
· Вiд породи та породностi тварин;
· Вiку при постановцi на вiдгодiвлю;
· Кiлькостi та якостi кормiв;
· Умов годiвлi та утримання.
· Свинi скороспiлих порiд швидше досягають забiйних кондицiй, нiж пiзньоспiлi. Добре вирощенi поросята за перiод вiдгодiвлi на одиницю приросту витрачають менше кормiв, а при забої одержують пiснiшу свинину, нiж вiд дорослих тварин. Помiсний молодняк краще одержувати вiд схрещування двох високопродуктивних свиней рiзного напряму продуктивностi.
Одна порода повинна бути мiсцевою, добре пристосованою до кормових умов i клiматичних особливостей зони, друга може бути i завезеною. При цьому мiсцевою має бути материнська порода. Для одержання помiсних поросят краще використовувати кнурцiв спецiалiзованих м’ясних порiд.
Встановлено, що помiсi добрих умовах годiвлi та утримання на 10-15 днiв ранiше вiд чистопородного молодняка досягають ж. м. 100кг i менше на 0,3-0,4кг витрачають корму на кожний кiлограм приросту.
На вiдгодiвлi позитивно вiдзначається кастрацiя свиней. Вони стають спокiйнiшими, краще використовують поживнi речовини кормiв, а м’ясо кастратiв нiжне, смачне, без специфiчного запаху.
Якiсть м’яса i сала значною мiрою залежить вiд якостi корму пiд час годiвлi тварин.
При меншiй кiлькостi протеїну в кормi молодi свинi нарощують бiльше сала i менше м’яса й навпаки. Майже всi корми, багатi на легкоплавкi жири (макуха, кукурудза, соя), при згодовуваннi їх у великiй кiлькостi погiршують якiсть м’яса i сала.
Негативно впливають на якiсть свинини, також водянi корми – жом, картоплянi жмаки.
Примiщення.
Примiщення для утримання свиней повиннi бути:
- теплими;
- сухими;
- зручними при використаннi.
Зоогiгiєнiчнi параметри мiкроклiмату в свинарнику:
- температура повiтря 18-22грд.
- вологiсть повiтря 50-70%
- швидкiсть руху повiтря 0,3-0,4м/с
- низька концентрацiя шкiдливих газiв.
Повиннi вiдповiдати технологiчним вимогам i забезпечувати добрi умови розвитку тваринам. Площа клiтки для утримання свиней повинна бути з врахування наступних норм на одну голову:
1. Свиноматка з поросятами – 6,0 – 6,5м/2
2. Холоста i поросна свиноматка – 1,5 – 2,0м/2
4. Вiдлученi поросята – 0,3 – 0,45м/2
Особливу увагу слiд звернути на утримання свиноматок i поросят.
Варто пам’ятати:
· Свинi багатоплiднi тварини;
· Вiд 55 до забою – 15-18 градусiв;
· Окремi свиноматки можуть своїм тiлом задушити поросят;
· У мiсцi, де обiгрiваються поросята доцiльно використовувати товсту пiдстилку.
Профiлактика захворювань
Профiлактика хвороб свиней, в т. ч. iнфекцiйних, складається з 2-х частин:загальної i спецiальної.
Загальна профiлактика хвороб свиней перш за все включає питання годiвлi i гiгiєни.
ембрiональний (натальний) та постембрiональний (постнатальний).
В ембрiональний перiод розвиток зародкiв вiдбувається нерiвномiрно. В першi 40-45 днiв формуються i утворюються основнi органи i тканини та їх анатомiчнi структури. Маса ембрiонiв за цей ж час не перевищує 20г. Дальше йде посилений рiст (iнтенсивний) ембрiона. Так, у 2-х мiсячному вiцi маса ембрiона дорiвнює 150-160г, або зростає у 8 разiв. У вiцi 2,5 мiсяцiв маса його подвоюється i дорiвнює 150-160г, або зростає у 8 разiв. У вiцi 2,5 мiсяцiв маса його подвоююється i дорiвнює 300-340г, а на день народження вона вже становить 1,1-1,2кг i бiльше. Цей рiст iде в основному за рахунок бiлка. Отже, лише на формування i розвиток ембрiонiв пороснiй свиноматцi потрiбно понад 3кг перетравних бiлкових речовин. Повноцiнна годiвля протягом усього перiоду поросностi свиноматки i є першою умовою народження здорових та стiйких до хвороб поросят.
В Нiмеччинi iснує система “Фламiнг”- посильної годiвлi свиноматок по перiодах:
Картоплi – 3-4кг.
Молоко, збагачене жиром (300,0 – 400,0 жиру) – 3-4кг.
Концентрати – 2кг.
Вiтамiн А – 20 тис. О. Д.
Рацiон: сумiш концентратiв – 2кг
трав’яне борошно – 0,6
цукровий буряк – 3кг
дрiжджi – 0,15, що складає 3,76 К. О., маса свиноматки 140кг.
Третiй перiод – пiдсисний (8 поросят).
Примiрний рацiон:
- дерть кукурудзяна – 1,8кг
- дрiжджi – 0,2кг
- кормовий бур’як – 5кг
- комбiнований силос – 1,0кг
- трав’яне борошно – 0,7кг
- кiсткове борошно – 70г
- сiль кухонна – 45г
В рацiонi 5,92 К. О.
Протягом першого тижня пiсля опоросу рацiон свиноматки поступово збiльшують, щоби вона в кiнцевому результатi одержувала 2,25 кг корму плюс 350 г на кожне порося.
Треба пам’ятати, що свиноматка дає в день 7-8 кг молока.
Така годiвля в нiмецькiй практицi називається «трiйця», рацiон – «потрiйної дiї» – бiлкової, енергетичної, вiтамiнно-мiнеральної i рекомендується для збiльшення плодовистостi та одержання здорових поросят.
· На другому мiсцi стоїть гiгiєна вирощування поросят. Треба враховувати такi їх особливостi.
захворювання пов’язанi з порушенням обмiну речовин.
· В першi мiсяцi в їх органiзмi iнтенсивно проходить обмiн речовин та енергiї. Жива маса їх за короткий перiод зростає в кiлька разiв. Так, за першi 30 днiв життя вона збiльшується в 4,5-5 разiв, за другий мiсяць – в 3 рази, i третiй – у 1,5 – 2 рази. Тому їм треба створити в цей перiод оптимальнi умови годiвлi i утримання.
· В тканинах новонароджених поросят мiститься до 82 % води, майже повнiстю вiдсутнiй волосяний покрив i пiдшкiрний жир, в результатi чого температура їх тiла швидко знижується. Так, через 30 хв. пiсля народження вона стає нижчою на 2-3 градуси цельсiя i бiльше.
В результатi чого органiзм переохолоджується, що призводить до порушення функцiй внутрiшнiх органiв та систем i часто до захворювань.
Нижня критична температура тiла у поросят 34 градуси.
Треба пiдкреслити, що у поросят з нормальною масою тiла адаптацiйнi реакцiї утворюються до 10-15 дня, у дрiбних слабих поросят – на 25-27 день.
Ось цьому при вирощуваннi новонароджених поросят винятково важливо пiдтримувати в мiсцях їх вiдпочинку i матерi оптимальний температурний режим.
в другiй – 24-26 градуси,
в третiй - 22 – 24 градуси.
При вiдлученнi поросят температура повiтря примiщення має становити 22 градуси.
кг, загибель зростає в 7-8 разiв i складає 25-30 %.
· Поросята народжуються з анатомiчно i функцiонально недорозвинутою системою травного тракту: до 20-25 дня в їх шлунковому соцi вiдсутнi вiльна соляна кислота i через це фермент пепсин малоактивний, не може розщепити бiлки молока.
І тому навiть незначнi погрiшностi в годiвлi й утриманнi поросят-сисунiв викликають розлади травлення, що часто є причиною їх значного вiдходу в першi днi життя.
· У великих гнiздах ( 10 i бiльше) часто народжуються слабi поросята, якi в першi днi погано ссуть матку. Тому в першi 24-48 год. життя таким поросятам необхiдна допомога – пiдшкiрно, внутрiм’язево вводити 30-40 % розчин глюкози, в дозi 5-10 мл. При необхiдностi повторити.
· Слiд пам’ятати, що в першi днi основним кормом для поросят є молозиво. З молозивом вони одержують до 30 г бiлка, в якому половина (45-50%) гамма-глобулiнiв. Бiлки молозива не розщеплюються, а без порушення структури iмунних тiл всмоктуються в тонких кишках i поступають в кров в першi години життя поросят. Цi iмуннi тiла створюють так званий колостральний iмунiтет i захищають поросят протягом 2-3 тижнiв вiд iнфекцiйних хвороб.
· В кiнцi першого мiсяця в кровi поросят починають вироблятися власнi iмуннi речовини. Тому щепити поросят рекомендується не ранiше як у 20-30 денному вiцi.
· Однiєю i з причин затримки в ростi i загибелi поросят в першi три тижнi є анемiя.
зi сполуками залiза.
пiсля опоросу.
Критичнi моменти при вирощуваннi поросят
Це: 1-й, 7-й, 23-й, 60-й. 110-й день.
7 – й найбiльше вiдчувається настача залiза, тому треба давати препарати залiза, з 2-3 дня.
23- й у свиноматки зменшується молоко, тому поросят треба пiдгодовувати. Найкращим кормом в цей час є незбиране молоко i збиране та комбiкорм. За 2 мiсяцi поросята повинi спожити молоко незбиране 5-10 л, збиране – 15 л, комбiкорм –18 кг.
Рекомендується протягом мiсяця напiвголодна дiєта. Це зв’язано з тим, що у шлунку поросят нема, або мало соляної кислоти i фермент пепсини малоактивний. Годiвля в цей перiод великою кiлькiстю концентратiв може призвести до масової раптової загибелi поросят вiд набрякової хвороби.
110 –й – у свиней iнтенсивно наростають м’язи, високий обмiн речовин, тому годiвля повинна бути повноцiнна i доброякiсна.
Спецiальна профiлактика
Тешена: вiрусна контагiозна хвороба, яка характеризується ураженням центральної нервової системи, розладом координацiї руху, парезами, паралiчами.
· Вакцини: суха iнактивована культуральна фенол-вакцина (Чехiя);
· Інактивована емульгована культуральна “Покровська”
· Жива культуральна вiрусвакцина iз штаму Перечинський – 642.
Набрякова хвороба: це токсикоалергiчне захворювання переважно вiдлучених поросят, яке характеризується в рiзних органах i тканинах явищами ентериту i ураженням ЦНС.
як всiх поросят групи. При спалаху набрякової хвороби треба переводити всiх вiдлучених поросят, в т. ч. хворих на голодну дiєту 1-2 доби з поступовим переходом на звичайнi норми годiвлi.
Годiвля i утримання свиней
Бiологiчнi особливостi свиней, висока ступiнь наслiдування ряду господарсько-корисних ознак, вдосконалення технологiї введення галузi дозволяють одержати високих результатiв багатоплiдностi, скороспiлостi, затрат корму, що знизить собiвартiсть виробленої продукцiї. Успiху селекцiї сприяє висока скороспiлiсть тварин, дуже швидка змiна поколiнь.
Всi продуктивнi якостi свиней проявляються в процесi iндивiдуального розвитку пiд дiєю двох основних факторiв: генотипа, тобто наслiдування i умов середовища.
Для свиней сучасних порiд характернi висока багатоплiднiсть i скороспiлiсть. При добрих умовах годiвлi i утримання ремонтних свинок їх можна спаровувати в 9-10 мiсячному вiцi. При iнтенсивнiй вiдгодiвлi пiдсвинки досягають живої маси 100 кг вже в 6-7 мiсяцiв, що дозволяє в короткий термiн одержувати товарну продукцiю.
Свинi вiдносно добре використовують корми. На утворення 1 кг живої маси йде бiля 4 кормових одиниць. Забiйний вихiд свиней 75-80 %, а вихiд м”яса в тушах 52-64 %.
Тому вiдгодiвля свиней повинна балансуватися по нормуваннi годiвлi i збалансованостi рацiонiв по основних поживних речовинах i спiввiдношеннi окремих видiв кормiв.
Для iнтенсивної м”ясної вiдгодiвлi ми повиннi пiдiбрати тварин, селекцiйних по м”ясних якостях, з високою енергiєю росту i доброю здатнiстю засвоювати поживнi речовини корму. Живої маси 100 кг тварини повиннi досягати у вiцi 6 мiсяцiв. Затрати корму на 1 кг приросту живої маси складають 3,5-4,2 кормових одиниць.
Помiрно iнтенсивна вiдгодiвля – свинi досягають живої маси 100 кг у вiцi 7-8 мiсяцiв. Затрати корму на 1 кг приросту живої маси складають 4,5-5,0 кормових одиниць.
Екстенсивна вiдгодiвля
При цьому вiдгодiвельнi якостi свиней визначаються багатьма факторами, якi є взаєпов”язанi мiж собою. Недотримання одного iз цих факторiв приводить до того, що у вiдгодiвельних свиней. Недостатньо використовуються генетичнi можливостi.
Інтенсивнiсть вiдгодiвлi також залежить вiд якостi молодняка i перш за все його вiдлученої маси i показникiв росту поросят з небагатьох факторiв годiвлi головну роль в забезпеченнi життєздатностi тварин i одержаннi вiд них максимальної продукцiї при мiнiмальних затратах вiдiграє енергетичне i протеїнове забезпечення рацiонiв. Свиням рiзного вiку на 1 кг приросту потрiбна рiзна кiлькiсть енергiї. З вiком i збiльшенням живої маси потреба вiдгодiвельних свиней в енергiї збiльшується.
Органiзм вiдгодiвельних свиней потребує постiйного надходження бiлка.
до 90 г протеїну, що ми повиннi врахувати при складаннi рацiонiв.
Також дуже важливо збалансувати рацiони вiдгодiвельних свиней по амiнокислотному складу, так як амiнокислоти визначають бiологiчну цiннiсть протеїну. Для ростучих свиней дуже важливо, щоб в рацiонi були присутнi в достатнiй кiлькостi 4 незамiннi амiнокислоти: лiзин, метiонiн, цистин, триптофан.
Резервом лiзину являються зернобобовi культури, корми тваринного походження. Чим бiльше будуть забезпеченi рацiони бiлком високої якостi, тим менше будуть затрати корму на одиницю приросту живої маси. Надлишок або недостатня кiлькiсть протеїну (бiлку) або амiнокислот рiзко знижує продуктивнiсть у вiдгодiвельних свиней. При вiдгодiвлi свиней основою рацiону являються зерновi корми, якi мають кислу реакцiю сухої речовини, i вмiщують невелику кiлькiсть бiологiчно активних речовин (вiтамiнiв, гормонiв, ферментiв). Недостатки цi в основному компенсуються добавкою премiксiв, якi дозволяють досягнути живої маси 100-110 кг в дуже ранньому вiцi, але i не виключене використання сiнажу, зеленої маси, коренеплодiв (особливо цукрового буряка), якi мають лужне середовище.
В якостi джерел макро i мiкроелементiв в рацiони вiдгодiвельних свиней добавляють крейду, кiсткову муку, мiнеральнi добавки.
Рацiони годiвлi
При годiвлi холостих i супоросних свиноматок в 1 кг корму повинно вмiщуватися в середньому 1,05-1. 07 к. од. 159-166 сирого протеїну, 29-30 г сирого жиру, 60-64 г сирої клiтковини.
Свиноматки з 3-го дня пiсля вiдлучення поросят i до осiменiння повиннi одержувати по 3,4 комбiкорму, з 1-го по 32-й день супоросностi – 2. 8 кг, з 33-го по 88-й день – 2,3 кг i з 81-го по 112-й день супоросностi по 3,5 кг комбiкорму в день.
В порiвняннi з супоросними свиноматками потреба пiдсисних свиноматок в енергiї i поживних речовинах значно бiльша. Це пояснюється тим, що при продукуваннi молока потрiбно набагато бiльше поживних речовин, нiж їх потрiбно для формування плоду. За 2 мiсяцi пiдсисного перiоду пiдсисна матка продукує вiд 200 до 350 кг молока.
Годувати пiдсисних маток потрiбно так, щоб затрати органiзму на життєдiяльнiсть i виробництво молока були повнiстю повернутi.
Недостатня годiвля пiдсисних маток приводить до зниження молочностi, схуднення i скороченню лактацiйного перiоду.
Велике значення має також забезпечення пiдсисних маток вiтамiнами, особливо вiтамiном А, а в зимовий час вiтамiном Д, так, як вмiст їх в кормах.
i iн, 2-3 кг соковитих кормiв. Добрими соковитими кормами для пiдсисних свиноматок є бур’як, морква, комбiнований силос i iн.
Мiнеральнi речовини свиноматки пiдсиснi можуть отримувати за рахунок згодовування крейди, сумiшi мiкроелементiв.
Щоб повнiстю збалансувати рацiон пiдсисних свиноматок, використовують премiкси. В премiкс повиннi входити такi компоненти: А, Д, Е, К, В1, В2, В3, В5, В12, залiзо марганець, мiдь, цинк, кобальт, йод i амiнокислота метiонiню
Годують пiдсисних свиноматок 3 рази в день. Пiд час опоросу або в першi години пiсля нього годувати свиноматку не потрiбно, але не потрiбно давати свiжу воду вволю. Через 5-6 годин пiсля опоросу свиноматцi згодовують бовтанку з 0,5-0,7 кг концентратiв. В подальшому кормовий рацiон поступово збiльшують i до 5-7 дня доводимо до норми.
Перед вiдлученням поросят рiвень годiвлi свиноматок зменшують i iз рацiону виключають соковитi корми. В день вiдлучення поросят свиноматцi дають не бiльше половини добового рацiону, а потiм переводять їх на норму годiвлi холостих свиноматок.
Вирощування поросят
Найвiдповiдальнiший перiод у свинарствi є вирощування поросят. Клiтку,в якiй буде проводитись опорос очищають, дезинфiкують, пiсля чого просушують.
Площа клiтки для опоросу повинна становити 5,5-5,7м. Доцiльно, щоб рiвень пiдлоги клiтки в якiй буде проводитись опорос був вищим вiд загального рiвня пiдлоги на 10-15см. Якщо це неможливо зробити в клiтцi, де утримується свиноматка, то бажано пiдняти пiдлогу у мiсцi, де знаходяться поросята, що створює сухiсть.
пiсля опоросу, тим краще. Молозиво мiстить iмуннi тiла, якi змiцнюють здоров”я поросят. Однiєю з умов збереження i успiшного вирощування поросят є дотримання чистоти в станках, сухiсть примiщення i вiдповiдний температурний режим. Якщо оптимальна температура є в межах 14-18 С, то в лiгвi поросят в перший тиждень життя вона повинна бути в межах 26-32 С.
майже кожну годину. У вим”ї свиноматок немає молочних цистерн як в корови i в залозистiй частинi вим”я в дiлянцi соска може мiститись до 30мл молока. Чим частiше поросята ссуть свиноматку, тим бiльше вони його споживають. Для пiдтримання нормального фiзiологiчного стану i розвитку поросят важливе значення мають мiнеральнi речовини. Поросята iнтенсивно ростуть i для росту тканин необхiдна велика кiлькiсть кальцiю фосфору та iнших мiнеральних речовин.
Потреба поросят у цих речовинах не задовiльняється за рахунок молока навiть у перший тиждень пiсля опоросу. Найчастiше в рацiонах для поросят невистачає залiза. Вiд його нестачi наступає захворювання анемiя,яка характеризується низьким вмiстом гемоглобiну в кровi. Захворювання супроводжується блiднiстю поросят.
Щоб запобiгнути анемiї поросятам у 3-4 денному вiцi внутрiм”язево вводять залiзовмiснi препарати, найкраще – 2 мл фероглюкiну.
Якщо в господарствi залiзовмiсних препаратiв немає, то використовують розчин сiрчанокислого залiза i сiрчанокислої мiдi. В 1л води розчиняють 2,5г сiрчанокислого залiза i 1г сiрчанокислої мiдi. Кожному поросятi щодня дають з питною водою 10мл приготовленого розчину.
На 5-й день в клiтках для поросят ставлять коритце, роздiлене на секцiї. В одну насипають смажений до коричневого кольору ячмiнь, а в другу – деревне вугiлля, в третю – крейду.
З початком другого тижня поросят привчають до поїдання коров”ячого молока, починаючи iз 50мл i випоюючи його по 300-400мл в мiсячному вiцi. Поросята люблять солодке i для кращого поїдання корму використовують цукор.
Пiсля 10-12 днiв в корита насипають комбiкорм, або дерть iз сумiшi зернових. В цю сумiш вводять дерть з ячменю i вiвса, попередньо очищених вiд плiвок, а також пшеничну i кукурудзяну. Ця сумiш може бути в рiзних спiввiдношеннях. Для забезпечення поросят протеїном в сумiш вводять 12-15% гороху, або дертi з смаженого гороху. Термiчна обробка зерно-бобових нейтралiзує в них окремi антипоживнi речовини. В зерносумiш можна добавляти 7-10% соняшникової макухи або шротiв, 4-5% м”ясокiсткового борошна.
Дерть зерносумiшi можна згодовувати як в сухому станi, так i змоченими гарячою водою (запареними).
або кашами повязана iз бiльшими затратами енергiї i працi.
кормiв, 8-10л незбираного молока, 10-12л збираного молока, 5-6кг коренеплодiв.
Вiдлучають поросят, переважно, в 45, а ремонтних в 60 днiв. При вiдлученнi поросят залишають в клiтцi, а свиноматку виганяють i переводять в групу холостих маток.
У вiдлучених поросят часто буває критичний перiод в першi днi пiсля вiдлучення i вони раптово гинуть. Попередити цю загибель можна способами якнайкращого привчання поросят до поїдання рослинних кормiв, повним дотриманням дiєти у годiвлi поросят в першi два тижнi пiсля вiдлучення. В першi днi пiсля вiдлучення загальну кiлькiсть корму зменшують на третину, а потiм поступово її збiльшують. Корми стараються давати в рiдкому виглядi, а через два тижнi вiдлучених поросят переводять на повну норму. Пiсля цього вiдбирають ремонтних свинок в окрему клiтку, а решту ставлять на вiдгодiвлю.
Догляд та годiвля пiдсисної свиноматки
Для свиноматки в пiдсисний перiод створюють найкращi умови. В станку має бути завжди сухо i чисто. Для цього вичищають тiльки змокрiлу знизу пiдстилку i щоразу добавляють зверху сiвжу, суху. Не можна допускати у примiщеннi протягiв, пiд час прогулянок свиноматка не повинна ходити по глибокому снiгу. Стежать, щоб вим’я було завжди сухе i чисте.
При годiвлi пiдсисної свиноматки головну увагу спрямовують на пiдтримання доброго стану її здоров’я, пiдвищення молочної продуктивностi, збереження всiх поросят i досягнення середньої живої маси їх у мiсячному вiцi 7-8, а в 2-мiсячному не менше 16 кг. У день опоросу
Годiвля та утримання поросної свиноматки
Дослiдами встановлено, що плiд у свиней пiд час поросностi росте i розвивається нерiвномiрно. У перший мiсяць зародок має масу приблизно 4-5 г, другий- 155-160, у третiй – 550 – 560 i наприкiнцi поросностi – 1000 – 1400 г. Тому i потреба свиноматок у поживних речовинах для розвитку плода, в рiзнi мiсяцi поросностi неоднакова.
Поросних тварин забезпечують повноцiнною годiвлею не тiльки для розвитку плода, а й для нагромадження запасiв поживних речовин, за рахунок яких у материнському органiзмi в першi днi пiсля опоросу утворюється молоко. При недостатнiй годiвлi частина зародкiв гине ще у першi тижнi поросностi i буває, що народжуються кволi i навiть мертвi поросята.
Молодим поросним свиноматкам приблизно до 2-рiчного вiку потрiбнi поживнi речовини ще i для їхнього росту. Жива маса ростучої молодої свинки за перiод поросностi повинна збiльшитись на 40-50, а дорослої на – 20-35 кг. Норму кормiв для кожної тварини визначають з урахуванням її вiку, живої маси, мiсяця поросностi та вгодованостi.
Кращими кормами для свиноматок протягом перших 2,5-3 мiс поросностi є червона морква, буряки, дерть пшенична, вiвсяна й кукурудзяна. За добу можна згодовувати 1,5-2 кг концентрованих, 10-12 соковитих та 2-2,5 кг бобового сiна доброї якостi.
На четвертому мiсяцi поросностi кiлькiсть концентрованих кормiв у рацiонi можна збiльшити до 2,5-3 кг, а соковитих i грубих зменшити вiдповiдно до 3 i 0,5 кг, щоб вони у цей час не перевантажували органiв травлення свиноматки, не порушували правильного кровообiгу i не давили на поросят, якi мають скоро народитися.
Протягом останнiх двох тижнiв поросностi у свиноматок часто бувають запори, якi завдають шкоди їхньому здоров’ю i перешкоджають нормальному розвитку плода. Щоб запобiгти цьому, рекомендується до складу добової даванки конц. кормiв уводити 1-1,5 кг пшеничних висiвок доброї якостi.
За 2-3 днi до опоросу дають тiльки концентрованi корми. Не можна згодовувати свиноматкам зiпсованих кормiв ( прогiрклих, цвiлих, гнилих, кислих) i з домiшками отруйних рослин ( рiжки, сажка, насiння блекоти тощо), а також мерзлих, бо це спричинює ненормальний розвиток плода, навiть аборти. Пiсля кожної годiвлi тварин обов’язково досхочу напувають водою ( температура не нижче 8 с), а влiтку й частiше.
Велике значення для розвитку ембрiонiв мають мiнеральнi речовини, а особливо кальцiй i фосфор. Нестача їх призводить до затримки росту, а iнодi й загибелi зародкiв. Пiд час опоросу в свиноматок, якi не були забезпеченi достатньою кiлькiстю цих речовин, народжується значна кiлькiсть мертвих, недорозвинених i нежиттєздатних поросят, а самi вони бувають маломолочними i погано годують приплiд. Щоб задовольнити свиноматок мiнеральними речовинами, до рацiону додають у середньому по 30-40 г. крейди, 15-20- кухонної солi та 15-20 г кiсткового борошна або трикальцiйфосфату.
Як взимку, так i влiтку тварин випускають на прогулянку, тому що рух, свiже повiтря i тепло позитивно позначаються на органiзмi свиноматок i приплоду. І лише в негоду, за 4-5 днiв до опоросу, їх не можна вмпускати з примiщення.
Як перевiрити пороснiсть свиноматки
її вважають поросною.
Пiдготовка свиноматки до опоросу
Щоб краще провести опорос, до нього зазделегiдь готуються. За 15-20 днiв до опоросу, свиноматок як найкраще доглядають i утримують. У цей час їх особливо оберiгають вiд протягiв i простуди, забезпечують чистою i м’якою пiдстилкою. За тиждень до опоросу частiше заходять у станок до свиноматки, щоб почухати i погладити вим’я. Це заспокоює тварину як на час опоросу, так i в першi днi годiвлi поросят – сисунiв. За 5-6 год. до опоросу їй дають тiльки чисту свiжу воду кiмнатної температури.
Як довiдатись коли свиноматка буде пороситись
За 2-3 днi до опоросу вона неспокiйна, вим’я набрякає, соски збiльшуються i червонiють. За добу до опоросу, а iнодi й ранiше з соскiв при надавлюваннi видiляється молозиво. За 2-5 год до опоросу свиноматка стає спокiйнiшою, риється в пiдстилцi, обнюхує її, захоплює солому i носить в один iз куткiв станка робить гнiздо, часто лягає i встає. Для приймання приплоду зазделегiдь приготовляють чистий рушник, щоб витирати руки, чисту м’яку мiшковину, щоб витирати поросят, вiдро з теплою водою (температура 40-50 С ), ножицi для перерiзування пуповини, 10 % - ний розчин йоду i ящик з сухою та чистою пiдстилкою для поросят.
Перед опоросом обмивають задню частину тулуба свиноматки теплим розчином креолiну i витирають сухою ганчiркою. Приймати поросят повинна людина, яка доглядає i годує тварину, тодi вона спокiйнiше себе почуває, а опорос вiдбувається швидше i краще. Проходить опорос частiше в нiчний час.
При появi у свиноматок перших потуг миють руки з милом i готуються приймати поросят. Потуги при нормальному опоросi повторюються через кожнi 5-20 хв i супроводжуються з’явленням поросят. Як правило опорос триває 2-3 год, якщо вiн затягується на 6 год i бiльше звертаються за допомогою до ветеринарного працiвника. Новонароджене порося беруть на руки й очищають йому рот, нiс i вуха вiд слизу, який заважає нормальному диханню, потiм на сухо витирають тiло, починаючи з голови. Пiсля цього в поросяти на вiддалi 5-6 см вiд тiла перев’язують пуповину, а решта її ножицями ( на вiддалi 1-2 см) вiд перев’язаного мiсця вiдрiзають. Оброблених таким способом поросят кладуть у ящик з сухою, м’якою пiдстилкою, а пiсля закiнчення опоросу пiдпускають до матерi. Краще поросят без утримання в ящику зразу пiдкласти до свиноматки. Пiдсаженi поросята починають ссати, зiгрiваються i висихають, а свиноматка заспокоюється, й опорос вiдбувається швидше.
Пiсля цього бiльшiсть з них починають нормально дихати.
Опорос вважається закiнченим, коли вийшов послiд, який забирають i закопують. Інодi свиноматки поїдають його, що не бажано, бо це може призвести до поїдання поросят. Забрудненi мiсця у тварин обмивають теплою водою i витирають чистою ганчiркою, а в станку прибирають стелять чисту i нехолодну пiдстилку. Пiсля опоросу свиноматку краще не турбувати. Протягом 4-6 год її не годують, але води дають досхочу.
| 
