Ведення земельного кадастру на територiї Лiдiївської сiльської ради Доманiвського району Миколаївської областi
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
На тему “ВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ НА ТЕРИТОРІЇ ЛІДІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ДОМАНІВСЬКОГО РАЙОНУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ”
Виконала: студентка IV курсу заочного вiддiлення факультету “Землевпорядкування та кадастр”
Городищенко Т. О.
Перевiрив:___________________
ОДЕСА
ЗМІСТ
Вступ
I. Державна реєстрацiя землеволодiнь i землекористувань.
II. Державний облiк земель.
2. 1 Облiк кiлькостi земель.
2. 2 Облiк якостi земель.
Висновок
Список використаної лiтератури.
Графiчнi матерiали.
ВСТУП
Державний земельний кадастр – це єдина державна система земельно-кадастрових робiт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власностi i права користування земельними дiлянками та мiстить сукупнiсть вiдомостей i документiв про мiсце розташування та правовий режим цих дiлянок, їх оцiнку, класифiкацiю земель, кiлькiсну та якiсну характеристику, розподiл серед власникiв землi та землекористувачiв.
Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхiдною iнформацiєю органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, заiнтересованих пiдприємств, установ i органiзацiй, а також громадян з метою регулювання земельних вiдносин, рацiонального використання та охорони земель, визначення розмiру плати за землю i цiнностi земель у складi природних ресурсiв, контролю за використанням та охороною земель, економiчного та екологiчного обґрунтування бiзнес-планiв та проектiв землеустрою.
Державний земельний кадастр включає данi реєстрацiї права власностi, права користування землею та договорiв на оренду землi, облiку кiлькостi та якостi земель, бонiтування ґрунтiв, зонування територiй населених пунктiв, економiчної та грошової оцiнки земель.
Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних , картографiчних робiт, ґрунтових , геоботанiчних, радiологiчних, лiсотипологiчних, мiстобудiвних та iнших обстежень i розвiдувань, реєстрацiєю права власностi на землю, права користування землею i договорiв на оренду землi, облiком кiлькостi та якостi земель, бонiтуванням ґрунтiв, зонуванням територiй населених пунктiв та економiчною оцiнкою земель. Оперативнiсть i точнiсть даних земельного кадастру забезпечується використанням аерокосмiчних зйомок та застосуванням методiв дистанцiйного зондування земної поверхнi.
Реєстрацiя землеволодiнь i землекористувань є складовою частиною державного земельного кадастру, яка забезпечує дотримання принципiв недоторканостi земельного фонду України i охорону прав землевласникiв i землекористувачiв на наданi їм в установленому порядку землi.
Вона забезпечує сталiсть землеволодiнь i землекористувань, використання земель вiдповiдно до цiлей, для яких вони наданi.
Державна реєстрацiя землеволодiнь i землекористувань передбачає первинне оформлення та видачу землевласникам та землекористувачам документiв на право власностi i користування, а також поточне внесення змiн у розмiрах землеволодiнь i землекористувань, об’єктiв нерухомостi.
Згiдно Інструкцiї про порядок складання, видачi, реєстрацiї i зберiгання державних актiв на право приватної власностi на землю, право власностi на землю i право постiйного користування землею, договорiв на право тимчасового користування землею (в тому числi на умовах оренди) та договорiв оренди землi, право власностi або право постiйного користування землею посвiдчується державними актами, якi видаються на пiдставi рiшень органiв мiсцевих органiв самоврядування та мiсцевих державних адмiнiстрацiй. Форми державних актiв на право приватної власностi на землю, на право колективної власностi на землю i на право постiйного користування землею затвердженi постановою Верховної Ради України вiд 13. 03. 92 № 2201-XII, а на право власностi на землю – постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 24. 03. 99 № 440.
Право тимчасового користування землею (в тому числi на умовах оренди) оформляється договором за формою, затвердженою постановою Кабiнету Мiнiстрiв, а право оренди землi – договором згiдно iз Законом України “Про оренду землi”.
Пiдставою для державної реєстрацiї є рiшення органiв мiсцевого самоврядування та мiсцевих державних адмiнiстрацiй про надання земельної дiлянки у власнiсть або користування для певних цiлей, документ про перенесення в натуру землевпорядного проекту i закрiплення на мiсцевостi меж земельної дiлянки. Також пiдставою для державної реєстрацiї є договiр купiвлi-продажу та договiр про оренду землi.
Землеволодiння i землекористування є облiково-реєстрацiйними одиницями при державнiй реєстрацiї
Землеволодiння – земельна дiлянка передана у встановленому порядку у приватну або комунальну власнiсть громадянам i територiальним громадам, для цiлей визначеним земельним законодавством.
Землекористування – земельна дiлянка, надана у встановленому порядку у постiйне або тимчасове користування громадянам, пiдприємствам i органiзацiям для цiлей, визначених законодавством.
Завдання реєстрацiї землеволодiнь i землекористувань полягає у зборi, оформленнi та збереженнi у систематизованому виглядi вiдомостей на право положення земель.
Реєстрацiя землеволодiнь i землекористувань передбачає комплекс дiй рiшення сiльських, селищних, мiських рад та розпорядження мiсцевих державних адмiнiстрацiй про передачу земель у власнiсть або надання їх у користування, юридичне оформлення i встановлення меж на мiсцевостi з усуненням недолiкiв, їх закрiплення вiдповiдними межовими знаками, вимiрювання лiнiйних i кутових характеристик меж, обробку й ув’язку отриманих даних, визначення загальних площ i складання планiв землеволодiнь та землекористувань; оформлення та видача власникам землi i землекористувачам документiв на право власностi чи користування землею, реєстрацiю цих документiв у вiдповiдних земельно-реєстрацiйних документах та iнше.
власностi на землю.
Земельна дiлянка – це частина земної поверхнi з установленими межами, певним мiсцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власностi на земельну дiлянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на воднi об’єкти, лiси i багаторiчнi насадження, якi на нiй знаходяться.
Суб’єктами права власностi на землю є:
а) громадяни та юридичнi особи – на землi приватної власностi;
Право постiйного користування на земельну дiлянку – це право володiння i користування земельною дiлянкою, яка перебуває у державнiй або комунальнiй власностi, без встановлення строку.
Право оренди земельної дiлянки – це засноване на договорi строкове володiння i користування земельною дiлянкою, необхiдної орендаревi для провадження пiдприємницької та iншої дiяльностi.
а також iноземним державам.
В розвинутих правових системах вiдносно землi дiє право обмеженого користування сусiдньою (iншою) земельною дiлянкою – сервiтут на земельну дiлянку.
Згiдно Земельного кодексу України Право земельного сервiтуту це право власника або землекористувача земельної дiлянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною дiлянкою (дiлянками).
Земельнi сервiтути можуть бути постiйними i строковими.
Встановлення земельного сервiтуту не веде до позбавлення власника земельної дiлянки, щодо якої встановлений земельний сервiтут, прав володiння, користування та розпорядження нею.
Земельний сервiтут здiйснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної дiлянки, щодо якої вiн встановлений.
Право земельного сервiтуту виникає пiсля його державної реєстрацiї у порядку, встановленому для державної реєстрацiї прав на земельну дiлянку.
Дiя земельного сервiтуту зберiгається у разi переходу прав на земельну дiлянку, щодо якої встановлено земельний сервiтут до iншої особи.
Власник, землекористувач земельної дiлянки, щодо якої встановлено земельний сервiтут, має право вимагати вiд осiб, плату за його встановлення, якщо iнше не передбачено законом.
Власник земельної дiлянки, щодо якої встановлено земельний сервiтут, має право на вiдшкодування збиткiв, завданих встановленням земельного сервiтуту.
Обов’язковою умовою реєстрацiї землеволодiнь та землекористувань є визначення характеру цiльового використання землi.
- землi сiльськогосподарського призначення;
- землi житлової та громадської забудови;
- землi природно-заповiдного та iншого природоохоронного призначення;
- землi оздоровчого призначення;
- землi водного фонду;
- землi промисловостi, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та iншого призначення.
Вiднесення земель до тiєї чи iншої категорiї здiйснюється на пiдставi рiшень органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування вiдповiдно до їх повноважень.
(викуп) земель i затверджують проекти землеустрою або приймають рiшення про створення об’єктiв природоохоронного та iсторико-культурного призначення.
Змiна цiльового призначення земель, якi перебувають у власностi громадян або юридичних осiб, здiйснюється за iнiцiативою власникiв земельних дiлянок у порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Порушення порядку встановлення та змiни цiльового призначення є пiдставою для:
- визнання недiйсними рiшень органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування про надання (передачу) земельних дiлянок громадянам та юридичним особам;
- визнання недiйсними угод щодо земельних дiлянок;
- вiдмови в державнiй реєстрацiї земельних дiлянок або визнання реєстрацiї недiйсною;
- притягнення до вiдповiдальностi вiдповiдно до закону громадян та юридичних осiб, винних у порушеннi порядку встановлення змiни цiльового призначення земель.
Реєстрацiя об’єктiв нерухомостi проводиться одночасно з реєстрацiєю землеволодiння чи землекористування. Пiдставою для цього є акти вiдведення земель пiд будiвництво, будiвельний паспорт, договiр на купiвлю-продаж нерухомого майна, заповiт тощо.
Реєстрацiя землеволодiнь i землекористувань, в тому числi на умовах оренди, покладається на виконавчi комiтети сiльських, селищних, мiських рад. Забезпечення реєстрацiї покладається на вiдповiднi державнi органи земельних ресурсiв:
- районнi вiддiли земельних ресурсiв;
Для проведення реєстрацiї землекористувань та землеволодiнь використовується план територiї вiдповiдної ради з вiдображенням меж кожного землекористувача.
Для забезпечення створення i функцiонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, можливостей ефективної обробки i управлiння iнформацiєю у вiдповiднiй iнформацiйнiй системi, пiдтримки зв’язку з iншими галузевими кадастрами та iнформацiйними системами запроваджується єдина система кадастрової нумерацiї земельних дiлянок.
Система забезпечує унiкальнiсть кадастрового номера кожної земельної дiлянки протягом всього перiоду її iснування, пiдтримує механiзм обiгу земельних дiлянок (таких, наприклад, як вiдокремлення частини, об’єднання тощо), а також несе в собi додаткову iнформацiю щодо географiчного мiсця положення земельної дiлянки в межах адмiнiстративно-територiального устрою.
Система кадастрової нумерацiї земельних дiлянок є єдиною системою як для сiльської мiсцевостi, так i для населених пунктiв i дiє на всiй територiї України. Кадастровi номери присвоюються всiм земельним дiлянкам, якi знаходяться у власностi або користуваннi юридичних та фiзичних осiб.
Роботи по впровадженню єдиної системи кадастрової нумерацiї земельних дiлянок виконуються державними та iншими землевпорядними органiзацiями.
Індексна кадастрова карта – спецiальна карта (план) розмiщення кадастрових облiкових одиниць в межах адмiнiстративно-територiальних утворень i яка мiстить межi облiкових одиниць, їх нумерацiю.
Черговий кадастровий план – спецiальний план, створений в державнiй системi координат, на якому вiдображаються межi земельних дiлянок, їх площi та кадастровi номери, а також iнша необхiдна кадастрова iнформацiя.
II. Державний облiк земель
2. 1 Облiк кiлькостi земель
Державна реєстрацiя землеволодiнь i землекористувань забезпечує вивчення земель у правовому вiдношеннi та визначає їх господарське положення. Облiк земель, як складова частина земельного кадастру, продовжує вивчення господарського стану земель i починає вивчення їх природного стану.
Облiк земель – це дiї щодо накопичення, систематизацiї i аналiзу усестороннiх вiдомостей про кiлькiсть, розташування та господарське використання земельних ресурсiв.
Згiдно з Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру облiк кiлькостi земель ведеться по власниках землi та землекористувачах , у тому числi орендарях.
При облiку кiлькостi земель видiляються:
- землi в межах населених рунктiв;
- землi за категорiями;
- землi за формами власностi;
- зрошуванi i осушенi землi;
- землi, що наданi в тимчасове користування, у тому числi на умовах оренди;
- землi, що оподатковуються, та землi, що не оподатковуються.
Основне завдання облiку земель полягає в характеристицi земельного фонду за складом угiдь i їх пiдвидами (в тому числi за способами i ступенем зрошення i осушення), за землеволодiннями i землекористуваннями, за адмiнiстративно-територiальними пiдроздiлами.
Землi промисловостi, транспорту, зв’язку, оборони i iншого несiльськогосподарського призначення, виступаючи тiльки як просторовий базис для розмiщення пiдприємств, шляхiв, зон вiдпочинку, можуть облiковуватись за скороченою формою.
Достовiрнiсть даних кiлькiсного облiку залежить вiд повноти, детальностi i точностi планiв.
дає повну детальну iнформацiю про стан земельного фонду в межах сiльської ради. Вiн ведеться перiодично, методом суцiльного спостереження, пiсля повторних зйомок, реорганiзацiї iснуючих землеволодiнь i землекористувань, з перiодом, який визначається нормативними актами.
В систему основного облiку кiлькостi земель входять:
1. Земельно-облiковий план, в якому вказують змiни у складi земельних угiдь, позначають номери i площi контурiв угiдь та їх пiдвидiв.
2. Контурна вiдомiсть, яка складається на основi земельнооблiкового плану. Вона вiдображає в розрiзi кожного власника землi та землекористувача, якi є за межами населених пунктiв, мелiоративний стан земель, угiддя i їх пiдвиди з позначенням номера контуру та його площi.
Ведення поточного облiку кiлькостi земель органiзовують вiдразу ж пiсля закiнчення основного облiку.
У земельнооблiкових документах вiдображаються тiльки законнi змiни, незаконнi збiльшення або зменшення площ, змiни цiльового призначення земель в матерiали кiлькiсного облiку не вносять, а вживають заходи щодо їх усунення.
Поточний облiк земель ведеться з тiєю ж точнiстю, що i основний. Використовуються матерiали основного облiку, а також безпосереднi вимiри площ земель, на яких вiдбулися змiни в станi їх використання. Змiни у використаннi земель вносять в контурну вiдомiсть i показують на земельно-облiковому планi.
В населеному пунктi облiку пiдлягають всi землi, що мiстяться в їх адмiнiстративних межах. Облiк земель ведеться окремо для кожного населеного пункту на територiї сiльської ради.
i користування тощо. Складається також контурна вiдомiсть населеного пункту.
Вiдповiдно до статтi 202 Земельного кодексу України, з метою створення та ведення Державного реєстру вказiвкою Держкомзему України запроваджено форму Поземельної книги та порядок її ведення.
З метою створення єдиної системи iдентифiкацiї земельних дiялнок для цiлей ведення Державного реєстру земель земельним дiлянкам присвоюються кадастровi номера згiдно Порядку присвоєння кадастрових номерiв земельним дiлянкам для ведення Державного реєстру земель.
2. 2 Облiк якостi земель
Облiк якостi земель ведеться за декiлькома напрямками. По-перше облiку можуть пiдлягати таксономiчнi одиницi класифiкацiй якостi земель. По-друге, землi можна характеризувати за властивостями – грунтовими, геоморфологiчними, мелiоративними та iншими; при облiку якостi земель показують площi, наприклад, слабо-, середньо-, сильнозаболочених земель, або безпосередньо показники власнтивостей – запаси гумусу, вмiст поживних речовин.
Згiдно з Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру облiк якостi земель проводиться за всiма категорiями земель i мiстить:
- класифiкацiю всiх земель сiльськогосподарського призначення за придатнiстю з видiленням особливо цiнних земель;
- характеристику земель за товщиною гумусового горизонту, вмiстом гумусу i рухомих поживних речовин, механiчним складом ґрунтiв, крутизною схилiв, еродованiстю, кам’янистiстю, засоленiстю, солонцюватiстю, кислотнiстю, перезволоженiстю, заболоченiстю, забрудненням як продуктами хiмiзацiї сiльського господарства так i техногенним, включаючи радiонуклiдне;
- характеристику культуртехнiчного стану природних кормових угiдь;
- лiсотипологiчну характеристику лiсових угiдь;
- класифiкацiю земель населених пунктiв, що проводиться за функцiональним призначенням згiдно з мiстобудiвною документацiєю населених пунктiв;
- характеристику земель населених пунктiв за iнженерно-геологiчними умовами, рiвнем забезпеченостi соцiального, iнженерно-транспортною та природоохоронною iнфраструктурою, об’єктами оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення.
Щодо можливостi сiльськогосподарського використання, дiюча класифiкацiя передбачає такi категорiї придатностi, якi в свою чергу подiляються на класи земель;
1. Землi придатнi пiд рiллю (14 класiв).
2. Землi придатнi пiд сiножатi (4 класи).
3. Землi пасовищнi, пiсля покращення можуть використовуватись пiд iншi сiльськогосподарськi угiддя (7 класiв).
4. Землi придатнi пiд сiльськогосподарськi угiддя пiсля корiнних мелiорацiй (6 класiв).
5. Землi малопридатнi пiд сiльськогосподарськi угiддя (2 класи).
6. Землi непридатнi пiд сiльськогосподарськi угiддя (2 класи).
Необхiдну земельно-кадастрову iнформацiю забезпечують матерiали обстежень земель, якi подiляються на агрогосподарськi i спецiальнi.
ґрунтовими, агрохiмiчними, мелiоративними та геоботанiчними обстеженнями у сiльськогосподарських та лiсогосподарських пiдприємствах, на територiях сiльських, селищних рад.
Характеристика угiдь ведеться за гранулометричним складом ґрунтiв, ступенем засоленостi, солонцюватостi, кислотно-основними властивостями, ступенями зволоженостi i заболоченостi, порушення вiтровою i водною ерозiєю, характером рельєфу.
Характеристика i облiк якостi земель проводиться за зональними типами, категорiями придатностi i класами земель, агровиробничими групами ґрунтiв, гранулометричним складом, фiзичними, хiмiчними i фiзико-хiмiчними властивостями ґрунтiв, мелiоративним станом земель, геоботанiчною характеристикою.
рiллi за агровиробничими групами ґрунтiв i їх властивостями, проводять облiк якостi угiдь за гранулометричним складом ґрунтiв та ознаках, що впливають на їх родючiсть.
Звiтнi данi про кiлькiсть земель складаються щорiчно, про якiсть земель – один раз на п’ять рокiв.
Звiтнi данi державного земельного кадастру подаються:
ресурсiв;
- виконавчими комiтетами мiських (мiст обласного пiдпорядкування) рад – мiським радам, обласним управлiнням земельних ресурсiв;
- районними вiддiлами земельних ресурсiв – районним радам, районним державним адмiнiстрацiям, обласним управлiнням земельних ресурсiв;
- обласними управлiннями земельних ресурсiв – обласним радам, обласним державним адмiнiстрацiям, Держкомзему;
- Комiтетом по земельних ресурсах i земельнiй реформi Республiки Крим – Верховнiй Радi України, Уряду Республiки Крим, Держкомзему;
- Держкомземом – Верховнiй Радi України, Адмiнiстрацiї Президента України, мiнiстерствам i вiдомствам за списком.
Змiст звiтних даних державного земельного кадастру та порядок їх подання визначаються у формах державної звiтностi.
На основi поточного облiку кiлькостi земель складають рiчнi звiти. Наказом Державного Комiтету Статистики України вiд 05. 11. 98 № 877 вiдповiдно до ст. 12 Закону України “Про державну статистику” затверджено i введено в дiю починаючи зi звiту за 1998 рiк форми державної статистичної звiтностi:
- № 6-зем “Звiт про наявнiсть земель та розподiл їх за власниками землi, землекористувачами, угiддями та видами економiчної дiяльностi”;
- № 6а-зем “Звiт про наявнiсть зрошуваних земель та розподiл їх за власниками землi, землекористувачами та угiддями”;
- № 6б-зем ““Звiт про наявнiсть осушених земель та розподiл їх за власниками землi, землекористувачами та угiддями”;
У звiтах вказують площi земель, що перебувають у власностi, постiйному користуваннi юридичних та фiзичних осiб, за винятком тих площ земель, якi наданi в тимчасове користування iншим власникам землi i землекористувачам iз земель, що перебувають у власностi або постiйному користуваннi цих юридичних та фiзичних осiб.
У звiтах вказуються площi земель i розподiл їх за власниками землi, землекористувачами, угiддями та видами економiчної дiяльностi в межах територiй, якi входять до адмiнiстративно-територiальних одиниць, у тому числi окремо – в межах населених пунктiв, зрошуванi та осушенi землi, розподiл земель за формами власностi.
Звiт за формою №6-зем складається за станом на 1 сiчня кожного року i включає два роздiли: землi, якi входять до адмiнiстративно-територiальних одиниць, (роздiл перший), у тому числi в межах населених пунктiв (роздiл другий).
Звiт за формою № 2-зем складається за станом на 01. 01. i на 01. 07. кожного року i включає два роздiли – землi, якi входять до адмiнiстративно-територiальних одиниць та у тому числi – у межах населених пунктiв.
У формi № 2-зем розподiл по рядках вiдповiдає формi 6-зем.
Власники землi та землекористувачi щорiчно не пiзнiше 15 сiчня подають виконавчим комiтетам сiльських, селищних, мiських рад звiти станом на1 сiчня про змiни, що вiдбулися у складi земель, якi знаходяться у власностi або користуваннi, в тому числi на умовах оренди.
ВИСНОВОК
Державний земельний кадастр призначений для забезпечення рад, зацiкавлених пiдприємств, органiзацiй i громадян вiрогiдними i необхiдними вiдомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою органiзацiї рацiонального використання та охорони земель, регулювання земельних вiдносин, землеустрою, обґрунтування розмiрiв плати за землю, грошової оцiнки земель, як бази для запровадження ринку землi.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Земельний кодекс України вiд 25 жовтня 2001 року
Київ, “Урожай”, 1998
4. Інструкцiя з заповнення державної статистичної звiтностi з кiлькiсного облiку земель.
5. Змiни та доповнення до форм державної статистичної звiтностi з земельних ресурсiв та Інструкцiї з заповнення державної статистичної звiтностi з кiлькiсного облiку земель.
6. “Земельний кадастр”, Магазинщiков Т. П., 1987
7. Технiчнi матерiали по коректуванню крупномасштабного обслiдування ґрунтiв КСП “Лiдiївський” Доманiвського району Миколаївської областi.
8. Посiбник з земельного кадастру “Реєстрацiя землеволодiнь та землекористувань”
9. Посiбник з земельного кадастру “Облiк кiлькостi та якостi земель”.
| 
