Реферат/сочинение: "Агробіологічні та агротехнічні особливості оптимізації прийомів вирощування соняшнику, рицини, сафлору в умовах південної підзони степу України"

Агробiологiчнi та агротехнiчнi особливостi оптимiзацiї прийомiв вирощування соняшнику, рицини, сафлору в умовах пiвденної пiдзони степу України

АКСЬОНОВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ

АГРОБІОЛОГІЧНІ ТА АГРОТЕХНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКУ, РИЦИНИ, САФЛОРУ В УМОВАХ ПІВДЕННОЇ ПІДЗОНИ СТЕПУ УКРАЇНИ

06. 01. 09 – рослинництво

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

доктора сiльськогосподарських наук

Днiпропетровськ, 2008

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана в Інститутi олiйних культур Української академiї аграрних наук

Офiцiйнi опоненти: доктор сiльськогосподарських наук, професор Ткалiч Ігор Дмитрович, Інститут зернового господарства УААН, завiдувач лабораторiї агротехнiки олiйних культур

доктор сiльськогосподарських наук, професор, академiк УААН Адамень Федiр Федорович, Кримський iнститут агропромислового виробництва УААН, головний науковий спiвробiтник

доктор сiльськогосподарських наук, професор Костромiтiн Вiктор Михайлович, Інститут рослинництва iм. В. Я. Юр’єва УААН, головний науковий спiвробiтник лабораторiї рослинництва i сортовивчення

Захист вiдбудеться “23“ травня 2008 р. о 10 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 08. 353. 01 в Інститутi зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. Днiпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.

З дисертацiєю можна ознайомитися у бiблiотецi Інституту зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. Днiпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.

Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради,

доктор сiльськогосподарських наук А. Г. Мусатов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. Олiйнi культури є джерелом одержання цiнних олiй, продовольчого та технiчного призначення, а також рослинного бiлка, що використовується для годiвлi худоби, виготовлення продуктiв харчування. Тому в останнi роки на свiтовому ринку продовольства збiльшився попит саме на жири рослинного походження.

Серед олiйних культур особливе значення в харчовiй промисловостi займають соняшник та сафлор, а в технiчнiй промисловостi – рицина. Вирощування соняшнику та рицини тiсно пов’язане з пiдвищенням виробництва олiї, що необхiдно здiйснити за рахунок збiльшення врожайностi. Але у вирiшеннi цього питання є ряд проблем. Збiльшення валових зборiв товарного насiння соняшнику в Українi за перiод 1996-2005 рр. вiд 2,0 до 3,7 млн. тон вiдбулося за рахунок розширення посiвних площ, а не врожайностi.

Зростання цiн в Українi на енергоносiї, добрива, засоби хiмiзацiї обумовлює великi витрати на вирощування олiйних культур. Має мiсце також високий рiвень ручної працi при виробництвi олiйних просапних культур. При дефiцитi енергоресурсiв, застосування малоенерговитратних, ґрунтозахисних прийомiв обробiтку ґрунту в умовах недостатнього i нестiйкого зволоження пiвдня України не завжди забезпечує повну реалiзацiю гiбридами та сортами олiйних культур свого генетичного потенцiалу продуктивностi. Зниження енерговитрат при застосуваннi мiнiмалiзацiї обробiтку ґрунту не завжди окупається рiвнем отриманої врожайностi.

збалансованих агроценозiв i здатнi створити умови для формування гiбридами та сортами рiвня врожайностi, близького до їх генетичного потенцiалу на фонi скорочення енерговитрат. При вирощуваннi соняшнику, рицини важливе мiсце має вдосконалення системи основного обробiтку ґрунту на основi його мiнiмалiзацiї.

Набула актуальностi також розробка прийомiв сортової агротехнiки вирощування посухостiйкої культури сафлору стосовно посушливих умов пiвденної пiдзони Степу України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослiди за темою дисертацiйної роботи виконано згiдно з науково-тематичними програмами Інституту олiйних культур УААН протягом 1993-2005 рр. ,,Олiя” (номер державної реєстрацiї ІА 0102398 Р), “Технологiї олiйних культур” (номер державної реєстрацiї 0196U014410), ,,Зерновi i олiйнi культури” (номер державної реєстрацiї 019600014410).

Мета i завдання дослiдження. Мета роботи – обґрунтувати та розробити технологiю виробництва соняшнику, основнi агротехнiчнi заходи вирощування рицини та сафлору в умовах пiвденної пiдзони Степу України з урахуванням закономiрностей росту, розвитку рослин, елементiв ресурсозбереження та мiнiмалiзацiї обробiтку ґрунту, якi здатнi забезпечити досягнення агроценозами олiйних культур рiвня врожайностi, близького до генетичного потенцiалу гiбридiв та сортiв.

– визначити агробiологiчнi особливостi росту, розвитку, формування врожайностi рослинами дослiджуваних олiйних культур;

– виявити вплив способiв основного обробiтку ґрунту на агрофiзичнi властивостi орного шару та врожайнiсть соняшнику;

– дослiдити та встановити вплив основного обробiтку ґрунту i способiв сiвби на забур’яненiсть посiвiв, рiст, розвиток та врожайнiсть соняшнику при безгербiцидному вирощуваннi;

– виявити вплив схем сiвби батькiвських форм соняшнику пiд груповими iзоляторами, розробити заходи з пiдвищення їх врожайностi;

– визначити фiзичнi властивостi ґрунту, забур’яненiсть посiвiв i врожайнiсть рицини залежно вiд основного обробiтку ґрунту, способiв сiвби та прийомiв догляду за посiвами;

– встановити вплив строкiв сiвби на рiст, розвиток, формування врожайностi сортами рицини;

– дослiдити вплив елементiв сортової агротехнiки сафлору на забур’яненiсть посiвiв, продуктивнiсть i врожайнiсть культури;

– розрахувати бiоенергетичну та економiчну ефективнiсть агроприйомiв вирощування соняшнику, рицини, сафлору в умовах пiвдня України.

Об’єкт дослiдження: агроприйоми вирощування соняшнику, рицини, сафлору в умовах пiвденної пiдзони Степу України.

Предмет дослiдження: гiбриди, сорти соняшнику, рицини, сафлору.

– аналiз якостi насiння, електрофорез запасних бiлкiв насiння соняшнику; порiвняльно-розрахунковий – визначення бiоенергетичної та економiчної ефективностi агроприйомiв; статистичний – проведення дисперсiйного, варiацiйного, кореляцiйного аналiзiв.

Наукова новизна одержаних результатiв. Теоретично обґрунтованi агробiологiчнi особливостi росту, розвитку, пiдвищення врожайностi агроценозами соняшнику, рицини, сафлору залежно вiд погодних умов та агроприйомiв з вирощування олiйних культур в умовах пiвденної пiдзони Степу України.

На основi теоретичних розробок та положень розроблено та оптимiзовано агроприйоми технологiчного циклу, якi забезпечують при мiнiмалiзацiї вирощування соняшнику, рицини, сафлору досягнення гiбридами та сортами олiйних культур фактичного рiвня врожайностi, близького до генетичного потенцiалу.

Вперше доведена ефективнiсть застосування сiвби соняшнику зерновими сiвалками СЗС-2,1 з шириною мiжрядь 22,8 см, коли за один прохiд агрегату виконуються: передпосiвна культивацiя, загортання гербiциду в ґрунт, сiвба соняшнику, прикочування ґрунту в рядках. Показано можливiсть застосування гербiциду раундап у комплексi агроприйомiв з вирощування соняшнику.

Встановлено та обґрунтовано доцiльнiсть вирощування гiбридiв i сортiв соняшнику в агроценозах з шириною мiжрядь 15 см, як фактора мiнiмалiзацiї та конструювання агроценозiв, в залежностi вiд густоти стояння рослин. Вперше доведено ефективнiсть черезсмугового вирощування соняшнику в умовах пiвденної пiдзони Степу України.

Встановлено та обґрунтовано взаємозв’язок мiж фотосинтетичною дiяльнiстю рослин агроценозiв соняшнику та їх врожайнiстю. Вперше як показник ефективного використання ґрунтової вологи рослинами соняшнику вводиться параметр витрат вологи рослинами на чисту продуктивнiсть фотосинтезу – м³²

вихiдних лiнiй i гiбридiв соняшнику. Вперше встановлено рiвень типовостi трилiнiйних гiбридiв соняшнику.

Вперше розроблено агроприйоми безгербiцидного вирощування та доведено ефективнiсть раннього строку сiвби сортiв рицини в богарних умовах пiвденної пiдзони Степу України.

При застосуваннi кореляцiйного аналiзу вперше визначено взаємозв’язки мiж врожайнiстю сортiв рицини та погодними умовами мiжфазних перiодiв за рiзними строками сiвби.

Вперше в Українi розроблено та запропоновано елементи сортової агротехнiки вирощування сафлору.

Розроблено агротехнiчнi прийоми, якi вирiшують проблему поєднання високої енергетичної ефективностi технологiй вирощування соняшнику, рицини, сафлору з високою продуктивнiстю агроценозiв рослин. Доведено роль агроприйомiв як органiзуючих i функцiональних факторiв агроценозiв дослiджуваних олiйних культур, спрямованих на пiдвищення врожайностi гiбридiв i сортiв, зниження енергетичної вартостi продукцiї, досягнення енергетичної стабiлiзацiї. Математично доведено можливiсть зменшення площi дiлянок при проведеннi агротехнiчних дослiдiв стосовно вирощування соняшнику та рицини.

Практичне значення одержаних результатiв. На основi проведення дослiджень розроблено, обґрунтовано та рекомендовано агротехнiчнi прийоми технологiй вирощування соняшнику, рицини, сафлору, якi в умовах нестiйкого зволоження пiвденної пiдзони Степу Українi забезпечують формування врожайностi олiйних культур, близької до рiвня генетичного потенцiалу гiбридiв i сортiв на основi ресурсозбереження, зниження енерговитрат, мiнiмального обробiтку ґрунту, без застосування гербiцидiв. Рекомендовано виробництву сiвбу соняшнику зерновими сiвалками СЗС-2,1 iз шириною мiжрядь 22,8 см, а також вирощування гiбридiв i сортiв соняшнику в агроценозах з шириною мiжрядь 15 см в залежностi вiд густоти стояння рослин.

На основi експериментальних даних рекомендовано використовувати електрофорез запасних бiлкiв (гелiантинiнiв) насiння у визначеннi типовостi батькiвських лiнiй i гiбридностi гiбридiв як надiйний метод контролю за генетичною чистотою насiннєвого матерiалу соняшнику.

На основi одержаних експериментальних даних розроблено рекомендацiї виробництву з найбiльш ефективного, ресурсозберiгаючого вирощування олiйних культур.

Науковi положення та розробки дисертацiйної роботи вiдображено в книзi “Науковi основи агропромислового виробництва в зонi Степу України”. Експериментальнi данi стосовно основного обробiтку та передпосiвної пiдготовки ґрунту знайшли вiдображення в пiдручнику “Насiнництво й насiннєзнавство олiйних культур”. Експериментальнi данi лягли в основу написання проекту ДСТУ “Насiння соняшнику. Сортовi та посiвнi якостi”.

КСП ,,Дружба” Запорiзького району, КСП iм. Горького Гуляйпiльського району, ДГ ,,Сонячне” Інституту олiйних культур; у господарствах Днiпропетровської областi: КСП iм. Аврори, КСП ,,Росiя” Нiкопольського району та iнших, пiдтвердили одержанi результати.

Особистий внесок здобувача. Дисертацiйна робота виконана особисто автором на базi польових дослiдiв лабораторiї технологiї вирощування олiйних просапних культур, лабораторiї генетики та електрофорезу Інституту олiйних культур УААН. Пiд науковим керiвництвом автора i за його участю визначалися напрями та програми дослiджень, розроблено та впроваджено рекомендацiї у виробництво. Автором особисто проаналiзовано й узагальнено лiтературнi джерела, розроблено схеми дослiдiв, проведено польовi дослiди, виконано аналiз й узагальнення експериментальних даних, проведено математичну обробку даних, пiдготовлено та написано дисертацiю й автореферат. До дисертацiїї включено деякi спiльнi з науковими спiвробiтниками дослiдження з часткою авторства 15-90 %.

з виконання державної програми ,,Олiя” в Інститутi олiйних культур (Запорiжжя, 1993-1995 рр.), координацiйно-методичних радах з виконання наукової програми ,,Технологiї олiйних культур” в Інститутi зернового господарства (Днiпропетровськ, 1996-1998 рр.), координацiйно-методичних радах з виконання наукових програм “Зерновi i олiйнi культури” та “Теоретичнi основи селекцiї сiльськогосподарських культур” в селекцiйно-генетичному iнститутi (Одеса, 2001-2005 рр.), мiжнародному симпозiумi Єукарпiя (Запорiжжя, 1996 р.), на мiжнароднiй конференцiї, присвяченiй 90-рiччю вiд заснування Інституту рослинництва iм. В. Я. Юр’єва (Харкiв, 1999 р.), на мiжнароднiй конференцiї “Сучаснi питання створення та використання сортiв i гiбридiв олiйних культур” (Запорiжжя, 2002), на Всеукраїнськiй науково-практичнiй конференцiї “Проблеми та перспективи напряму розвитку олiйних культур в Українi” (Запорiжжя, 2007 р.), на Першому мiжнародному конгресi (Запорiжжя, 2004), на нарадi робiтникiв сiльського господарства України (Київ, 1995 р.).

Результати дослiджень пропагувалися на обласних та районних конференцiях спецiалiстiв Запорiзької областi, в лекцiях на курсах пiдвищення квалiфiкацiї керiвникiв та спецiалiстiв сiльського господарства.

Структура та обсяг роботи. Дисертацiя викладена на 446 сторiнках машинописного тексту, складається з 14 роздiлiв, висновкiв, рекомендацiй виробництву, включає 196 таблицi, 16 рисункiв, 24 додатки. Список використаних лiтературних джерел включає 518 найменувань, у тому числi 80 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У лiтературному оглядi наводиться аналiз результатiв дослiджень вiтчизняних та зарубiжних вчених iз проблем застосування способiв основного обробiтку ґрунту як значного заходу, що впливає на властивостi ґрунту та врожайнiсть культур. Аналiзується роль сортової агротехнiки в досягненнi агроценозом рослин своєї потенцiйної врожайностi. Шляхом узагальнення аналiзу даних лiтературних джерел обґрунтовано мету й завдання дослiджень.

Умови та методика проведення дослiджень. Експериментальнi дослiдження виконувалися в 1993-2005 рр. в Інститутi олiйних культур УААН, який за зональним розподiлом належить до пiвденної пiдзони Степу України.

мг, обмiнного калiю – 40,1-46,7 мг на 100 г ґрунту. Реакцiя ґрунтового розчину нейтральна: рН – 6,5-7,0.

Клiматичнi умови пiвденного Степу України характеризуються посушливiстю з великими ресурсами тепла в лiтнiй перiод. Середньобагаторiчна кiлькiсть опадiв на рiк складає 420 мм, за перiод вегетацiї олiйних культур – 215 мм, за роки проведення дослiджень вона коливалася за роками вiд 100 мм (1999 р.) до 347 мм (2004 р.). Щодо критичного перiоду водоспоживання рослин олiйних культур найбiльш сприятливi умови були в 1993 р. (265 мм). Погоднi умови вегетацiї 1997 р. та 2004 р. за опадами були надмiрно вологими. Середньобагаторiчна температура повiтря вегетацiйного перiоду олiйних культур складає 18,8⁰ С. За роки проведення дослiджень лише в 1993 р. вона була на рiвнi багаторiчних даних (18,6⁰ ), в iншi роки вона була вищою за багаторiчну температуру повiтря i знаходилась у межах 19,8-23,3⁰⁰ С в липнi 1999 р.

Всеросiйського науково-дослiдного iнституту олiйних культур РАСГН (1986), Інституту олiйних культур УААН (1993).

Експериментальна робота з вивчення впливу елементiв технологiї вирощування олiйних культур на фiзичнi властивостi ґрунту, забур’яненiсть посiвiв, врожайнiсть соняшнику, рицини здiйснювалася шляхом застосування в схемах дослiдiв полiпшеного зябу з пошаровим обробiтком ґрунту пiсля збирання попередника – озимої пшеницi. Способи основного обробiтку ґрунту в цих дослiдах – оранка на глибину на 25-27 см (знаряддя плуг ПН-4-35), безполицевий обробiток знаряддями ПРПВ-5-50, СiбІМЕ на глибину 25-27 см, культиватором КПЕ-3,8 – на 16-18 см; мiлкий обробiток бороною БДТ-7 – на 8-10 см. На цих агрофонах сiвбу соняшнику i рицини виконували з шириною мiжрядь 70 i 45 см. У дослiдi з вивчення безгербiцидного вирощування соняшнику сiвбу виконували з шириною мiжрядь 15 см по оранцi та безполицевому обробiтку ґрунту (знаряддя ПРПВ-5-50 см).

У дослiдi з вивчення впливу мiнiмального обробiтку ґрунту на забур’яненiсть посiвiв та врожайнiсть соняшнику при рiзних строках сiвби застосовували полiпшений зяб, де способом основного обробiтку ґрунту була оранка на 25-27 см. Мiнiмальний обробiток ґрунту складався з лущення поля пiсля збирання озимої пшеницi та проведення культивацiї культиватором КПЕ-3,8 на глибину 12-14 см за мiрою вiдростання бур’янiв (табл. 1).

Таблиця 1

Схема дослiду по встановленню ефективностi вирощування соняшнику при мiнiмальному обробiтку ґрунту

Обробiток ґрунту пiсля збирання попередника Спосiб, знаряддя, глибина основного обробiтку ґрунту Строк сiвби Внесення гербiцидiв

Лущення стернi ЛДГ-10 на глибину 6-8 см.

Культивацiя ґрунту КПЕ-3,8 на глибину

Оранка (контроль),

ПН-4-35,

(контроль)

Трефлан (5л/га) пiд передпосiвну культивацiю

(контроль)

Без гербiцидiв

Трефлан (5л/га) пiд передпосiвну культивацiю

Без гербiцидiв

Мiнiмальний:

Лущення стернi ЛДГ-10 на глибину 6-8 см.

Мiлкий, культиватор

КПЕ-3,8,

Оптимальний

(контроль)
Трефлан (5л/га) пiд передпосiвну культивацiю

Без гербiцидiв

Пiзнiй Трефлан (5л/га) пiд передпосiвну культивацiю

Без гербiцидiв

В цьому дослiдi гiбрид Запорiзький 9 та сорт Прометей висiвали по кожному агрофону вирощування..

В дослiдi щодо встановлення ефективностi застосування рiзних комбiнацiй агроприйомiв вирощування сорту Прометей мiнiмальний обробiток ґрунту з восени складався з проведення лущення на 6-8 см та двох мiлких обробiткiв важкою бороною БДТ-7 на 8-10 см. Сiвбу сорту виконували в оптимальний i пiзнiй строки на гербiцидному i безгербiцидному фонах зерновою сiвалкою СЗС-2,1 з шириною мiжряддя 22,8 см, робочi органи якої були обладнанi стрiлчастими лапами.

У дослiду, де застосовувалася сiвба соняшнику сiвалкою СЗС-2,1, загортання гербiциду харнес (2 л/га) у ґрунт, передпосiвна культивацiя, сiвба соняшнику виконувалися за один прохiд агрегату сiвалкою СЗС-2,1.

Встановлення рiвня типовостi лiнiй i рiвня гiбридностi гiбридiв соняшнику виконували методами грунтконтролю i електрофорезу запасних бiлкiв насiння соняшнику (за методикою Ф. О. Попереля).

При встановленнi впливу способiв основного обробiтку ґрунту (оранка, безполицевий, мiлкий) та ширини мiжряддя (70 i 45 см) на забур’яненiсть посiвiв та продуктивнiсть рицини по кожному агрофону вирощування застосовували такi агроприйоми догляду за рослинами: 1) трефлан (5л/га) пiд передпосiвну культивацiю+один мiжрядний обробiток; 2) без гербiцидiв – два досходових i одне пiслясходове боронування+два мiжрядних обробiтки; 3) без гербiцидiв – одне досходове i одне пiслясходове боронування+два мiжрядних обробiтки. Строк сiвби сорту Кубанська 15 оптимальний.

Вiдповiдно схем дослiдiв соняшник висiвали в оптимальний строк –температура на глибинi загортання насiння 6-8 см рiвнялася +8 - +10⁰ С, пiзнiй – температура на глибинi загортання насiння рiвнялася +12 - +14⁰ С; сорти рицини висiвали в раннiй строк – температура на глибинi загортання насiння 6-8 см рiвнялася +6 - +8⁰ С, оптимальний строк – температура на глибинi загортання насiння рiвнялася +10 - +12⁰ С, пiзнiй строк – температура на глибинi загортання насiння рiвнялася +14 - +16⁰ С; сафлор висiвали в раннiй строк – одночасно з сiвбою раннiх зернових культур, пiзнiй строк – температура на глибинi загортання насiння 6-8 см рiвнялася +8 - +10⁰ С.

Польовi дослiди виконувалися за допомогою серiйних машин i знарядь вiдповiдно до схем дослiдiв. Сiвбу соняшнику з шириною мiжрядь 15 см виконували зерновою сiвалкою СЗП-3,6. Сiвбу з шириною мiжрядь 45 см здiйснювали переобладнаними сiвалками СПЧ-6 на ширину захвату 4,05 м.

Площа облiкової дiлянки складала 56 м² при чотирьох повтореннях, розмiщення варiантiв систематичне. Предметом дослiджень були районованi та перспективнi гiбриди та сорти олiйних культур: соняшнику, рицини, сафлору.

Протягом проведення дослiдiв, на основi загальноприйнятих методик, визначали структурно-агрегатний склад, фiзико-механiчнi властивостi, бiологiчну активнiсть орного шару ґрунту, водоспоживання гiбридiв та сортiв, забур’яненiсть посiвiв, динамiку росту рослин, продуктивнiсть фотосинтезу, економiчну та бiоенергетичну оцiнку агроприйомiв, що вивчали в дослiдах. Хiмiчнi аналiзи зразкiв ґрунту, рослин, насiння виконували в лабораторiях агрохiмiї, бiохiмiї та масових аналiзiв Інституту олiйних культур УААН.

Облiк урожаю здiйснювали методом суцiльного збирання на дiлянках. Дiлянки соняшнику вбирали комбайном ,,Сампо 500”, сафлору – комбайном ,,Сампо 130”, рицини – вручну (з подальшим обмолотом китиць у лабораторних умовах). Урожайнiсть дiлянки перераховували на 1 га при 9 % вологостi насiння. Отриманi данi пiдлягали математичному обробiтку методом дисперсiйного аналiзу. Математичний аналiз експериментальних даних виконано завдяки використанню програм та графiчних редакторiв електронних таблиць Exceli текстового редактораWordMSOffice 1998.

рицини.

Наприклад, висота рослин гiбриду соняшнику Зустрiч визначалася вологозабезпеченiстю пiд час вегетацiї. У посушливi роки (1994, 1995, 1996 рр.) з ГТК вегетацiйного перiоду – 0,68-1,24 – вона зменшувалася до 164,7-157,1 см, у вологi (1997 р.) – збiльшувалася до 189,1 см (табл. 2).

Таблиця 2

1994 р. 1995 р. 1996 р. 1997 р.

Висота рослин у фазi цвiтiння, см

172,1 164,7 160,0 157,1 189,1

Площа листкової поверхнi у фазi цвiтiння, тис. м² /га

22,4 20,1 20,4 20,5 24,4

20,1 20,2 20,1 20,0 19,9

Площа листкової поверхнi гiбриду змiнювалася за роками вiд 20,1 до 24,4 тис. м²² /га. У найвологiший перiод вегетацiї (307 мм – 1997 р.) зростала до 24,4 тис. м² /га. У середнiй за вологозабезпеченiстю рiк (265 мм – 1993 р.) не перевищувала 22,4 тис. м² /га.

Вплив на формування врожайностi гiбриду Зустрiч має ГТК вегетацiйного перiоду. Встановлена негативна кореляцiйна залежнiсть (-0,42) мiж ГТК i врожайнiстю насiння. Мiж ГТК i вегетативною масою рослин гiбриду iснує пряма кореляцiйна залежнiсть r=0,95.

У сприятливий для росту та розвитку рослин соняшнику вегетацiйний перiод 1993 р. (ГТК 2,02) середньораннiй гiбрид Зустрiч формував урожайнiсть 3,06 т/га при спiввiдношеннi мiж вагою вегетативних органiв та насiнням 2,4. У посушливi умови вегетацiйних перiодiв 1994 та 1995 рр. (ГТК 0,60-0,82) гiбрид був здатен формувати такий же самий рiвень врожайностi 3,04-3,08 т/га, за рахунок зниження iнтенсивностi формування вегетативної маси i тому зменшення спiввiдношення мiж нею та насiнням – 1,9.

У 1997 р., коли опадiв за вегетацiйний перiод випало 307 мм (152,0 % вiд середньобагаторiчних даних) гiбрид Зустрiч формував найменшу врожайнiсть 2,88 т/га i максимальну вегетативну масу 8,06 т/га при максимальному спiввiдношеннi мiж масами вегетативних органiв та насiння 2,8.

Змiна врожайностi сортiв рицини за роками дослiджень обумовлюється змiною площi листкової поверхнi рослин та чистої продуктивностi фотосинтезу.

Середньостиглий сорт рицини Хортицька 1 максимальнi площу листкової поверхнi 24,1 i 20,4 тис. м² /га та чисту продуктивнiсть фотосинтезу 7,5 г/м² за добу мав при максимальнiй врожайностi 1,34 i 1,31 т/га (табл. 3).

Таблиця 3

Параметри фотосинтетичної дiяльностi та врожайнiсть сортiв рицини

Параметри Сорт 1993 р. 1995 р.

Площа листкової поверхнi, тис. м² /га Хортицька 1 24,1 24,0 20,2 18,9

Хортицька 3 21,0 14,4 15,0 14,4

Чиста продуктивнiсть фотосинтезу, г/м² за добу 7,5 7,5 6,9 6,4

Хортицька 3 6,8 6,0 6,1 5,8

Урожайнiсть, т/га Хортицька 1 1,34 1,31 1,22 1,12

Хортицька 3 1,22 0,98 1,03 0,95

Опади на початку вегетацiї навiть у посушливий вегетацiйний перiод (1994 р.) забезпечували в цього сорту високий рiвень формування врожайностi. Опади, що випадали в бiльш пiзнi фази розвитку рослин, практично не впливали на формування врожайностi. Коефiцiєнти кореляцiї мiж врожайнiстю та опадами перiодiв сходи – 2-3 пари листкiв рiвнялися 0,91; 2-3 пари листкiв – створення центральної китицi – 0,26; створення центральної китицi - цвiтiння – 0,40.

У ранньостиглого сорту Хортицька 3 максимальнi показники: площа листкової поверхнi рослин 21,0 тис. м² /га, чиста продуктивнiсть фотосинтезу 6,8 г/м² за добу i врожайнiсть 1,22 т/га спостерiгалися тiльки у 1993 р. Засушливi погоднi умови вегетацiйних перiодiв 1994-1996 рр. (кiлькiсть опадiв 122-123 мм) обумовлювали зниження площi листкової поверхнi, чистої продуктивностi фотосинтезу i призводили до формування найменшої врожайностi.

Цей сорт мав позитивну кореляцiйну залежнiсть мiж врожайнiстю та кiлькiстю опадiв у бiльш пiзнi фази розвитку: створення центральної китицi –цвiтiння (r = 0,69). Незначна кiлькiсть опадiв у цей перiод (1994, 1995, 1996 рр.) – 0; 14,0; 0 мм – сприяла формуванню низького рiвня врожайностi – 0,98; 1,03; 0,95 т/га вiдповiдно.

Таким чином, реакцiя гiбридiв та сортiв олiйних культур на погоднi умови вегетацiйних перiодiв iндивiдуальна та специфiчна. На основi рiзного реагування рослинами соняшнику та рицини на погоднi умови, здатностi рослин перерозподiляти вегетативну та генеративну масу необхiдно розробити агроприйоми, якi дають змогу керувати ростом, розвитком рослин, пiдвищувати врожайнiсть гiбридiв та сортiв, повнiше розкрити їх генетичний потенцiал на основi ресурсозбереження та мiнiмалiзацiї вирощування олiйних культур.

Основний обробiток ґрунту як елемент технологiчного процесу вирощування соняшнику. Способи основного обробiтку ґрунту по-рiзному впливають на фiзичнi властивостi орного шару та врожайнiсть соняшнику. У наших дослiдах оранка восени збiльшувала вмiст агрономiчно-цiнних агрегатiв на 10,3-14,7 % у порiвняннi з безполицевим та мiлким обробiтками ґрунту. Вiд часу проведення основного обробiтку ґрунту до збирання соняшнику орний шар втрачав агрегатiв агрономiчно-цiнної фракцiй 17,8 % при оранцi, 2,7 % при безполицевому обробiтку ґрунту (знаряддя ПРПВ-5-50) та практично мав однакову їх кiлькiсть протягом цього перiоду при обробiтках знаряддями СiбІМЕ, КПЕ-3,8.

Результати дослiджень показали, що щiльнiсть та твердiсть ґрунту, мiж якими iснує тiсний кореляцiйний зв’язок (r=0,91), визначалися способами основного обробiтку. Способи сiвби та агроприйоми з догляду за посiвами соняшнику не змiнювали цих параметрiв. У порiвняннi з безполицевим та мiлким обробiтками ґрунту, оранка знижувала щiльнiсть орного шару перед посiвом гiбридiв соняшнику Запорiзький 9 та Зустрiч на 0,06-0,08 г/см³ i у фазi цвiтiння – на 0,05-0,11 г/см³ (табл. 4).

Таблиця 4

Обробiток ґрунту Цвiтiння соняшнику Урожайнiсть, т/га

Щiль-нiсть орного шару, г/см³ Вмiст продуктивної вологи у шарi ґрунту 0-150 см, мм
Ширина мiжрядь

70 см

Ширина мiжрядь

45 см

Ширина мiжрядь

^к

Ширина мiжрядь

45 см

Гiбрид Зустрiч

^к 1,08 150 159 3,02 3,20

Безполицевий:

ПРПВ-5-50 на 25 27 см
1,13 140 146 2,92 3,19

1,13 139 147 2,91 3,19

КПЕ-3,8 на 16-18 см 1,16 135 144 2,84 3,19

Мiлкий: БДТ-7 на 8-10 см 1,19 129 137 2,72 2,95

Гiбрид Запорiзький 9

1,08 167 172 2,80 2,99

Безполицевий:

ПРПВ-5-50 на 25 27 см
1,13 152 157 2,78 3,00

СiбІМЕ на 25-27 см 1,13 150 156 2,80 2,98

1,16 145 150 2,79 2,97

Мiлкий: БДТ-7 на 8-10 см 1,19 139 146 2,77 2,99

НІР₀₉₅ т/га обробiток ґрунту 0,056-0,058

ширина мiжрядь 0,026-0,029

Примiтка. ^к – контроль.

Перед збиранням соняшнику оранка забезпечувала меншу твердiсть орного шару ґрунту на 1,0-2,6 кг/см² , нiж iншi способи основного обробiтку. Змiна фiзико-механiчних властивостей ґрунту сприяла змiнi водного режиму ґрунту.

При iнших обробiтках, за рахунок бiльшого ущiльнення та гiршої водопроникливостi (на 5,4-12,9 % меншої, нiж при оранцi), накопичувалося вологи на 16-28 мм менше. У подальшому при оранцi та ґрунтозахисних, менш енерговитратних обробiтках, закономiрностi у втратах вологи за весь перiод вегетацiї соняшнику не встановлено. Але за перiод сiвба-цвiтiння соняшнику агроценоз рослин з шириною мiжрядь 45 см, незалежно вiд способу основного обробiтку ґрунту, витрачав на 3,0 % менше ґрунтової вологи, нiж посiви стандартної ширини мiжрядь – 70 см.

Математичнi розрахунки показують рiзну корелятивну залежнiсть мiж вологозабезпеченiстю гiбридiв соняшнику та їх врожайнiстю. Коефiцiєнт кореляцiї мiж весняним вмiстом ґрунтової вологи з сумою опадiв за перiод вегетацiї у гiбриду Зустрiч становив r=0,80, а у гiбриду Запорiзький 9 r=0,60. Корелятивна залежнiсть мiж врожайнiстю та весняним вмiстом вологи в ґрунтi без урахування опадiв перiоду вегетацiї у гiбриду Зустрiч була вищою r=0,64, нiж у гiбриду Запорiзький 9 r=0,50. Але коефiцiєнт прямої кореляцiйної залежностi мiж врожайнiстю обох гiбридiв та кiлькiстю опадiв вегетацiйного перiоду був досить високим: r=0,75-0,80.

соняшнику.

У середньому за роки дослiджень (1993-1996 рр.) при безполицевому i мiлкому обробiтках ґрунту гiбрид Зустрiч на посiвах з шириною мiжрядь 70 см знижував врожайнiсть вiдповiдно на 0,10-0,18 т/га та 0,30 т/га (див. табл. 4).

Зниження врожайностi спостерiгалося в посушливi роки. У найбiльш сприятливому за кiлькiстю випадання опадiв за вегетацiю 1993 р., коли за вегетацiю випало 265 мм опадiв, урожайнiсть середньоранньостиглого гiбриду Зустрiч при всiх обробiтках ґрунту на посiвах з шириною мiжрядь 70 см рiвнялася 3,04-3,10 т/га. В посушливi перiоди вегетацiй 1994-1995 рр. гiбрид Зустрiч був здатний при цiй ширинi мiжрядь не знижувати врожайнiсть тiльки на оранцi – 3,04-3,08 т/га. Погiршення погодних умов перiоду вегетацiї 1996 р. знижувало рiвень врожайностi на оранцi до 2,90 т/га, на протиерозiйних обробiтках до 2,77-2,44 т/га. Вирощування гiбриду Зустрiч з шириною мiжрядь 45 см за рахунок меншого випаровування вологи ґрунтом (на 0,6-1,5%) i бiльшого рiвня продуктивної вологи 144-146 мм у фазi цвiтiння забезпечило формування середньої врожайностi при безполицевому обробiтку ґрунту – 3,19-3,20 т/га на рiвнi оранки, що досягало 79,8-80,0 % генетичного потенцiалу гiбриду. Зниження продуктивної вологи у фазi цвiтiння до 137 мм на мiлкому обробiтку i при ширинi мiжрядь 45 см сприяло зменшенню середньої врожайностi до 2,95 т/га при досягненнi гiбридом 73,8 % вiд потенцiйної врожайностi.

Зменшення кiлькостi випадання опадiв за перiоди вегетацiї 1994-1996 рр. не призводило до зниження врожайностi агроценозом ранньостиглого гiбриду Запорiзький 9 з шириною мiжрядь 70 см при безполицевому та мiлкому обробiтках ґрунту в порiвняннi з оранкою.

врожайностi) як при оранцi, так i при всiх iнших обробiтках ґрунту. Агроценози гiбриду Запорiзький 9 з мiжряддями 45 см на всiх обробiтках мали вмiст продуктивної вологи ґрунту у фазi цвiтiння соняшнику 146-172 мм i пiдвищували врожайнiсть до рiвня 2,97-3,00 т/га, що рiвнялося 84,8-85,7 % генетичного потенцiалу гiбриду.

Вплив безгербiцидного вирощування на формування врожайностi агроценозом соняшнику. Вiдмова вiд внесення гербiцидiв пiд передпосiвну культивацiю на фонi пошарового обробiтку ґрунту в системi полiпшеного зябу з проведенням до- та пiслясходового боронувань не призводила до збiльшення забур’яненостi посiвiв гiбриду соняшнику Запорiзький 9 при оранцi та безполицевому обробiтку ґрунту, що виконувався знаряддям ПРПВ-5-50: повiтряно-суха маса бур’янiв перед збиранням соняшнику складала 3,54-4,12 г/м²

Сiвба соняшнику з шириною мiжрядь 15 см не призводила до збiльшення забур’яненостi посiвiв соняшнику як при оранцi, так i при безполицевому обробiтку ґрунту. Спостереження за ростом та розвитком рослин гiбриду Запорiзький 9 показують, що на однаковому фонi забур’яненостi рослини при оранцi мали бiльшу висоту на 3,9-5,1 см, нiж при безполицевому обробiтку ґрунту (табл. 5).

У фазi цвiтiння висота рослин з шириною мiжрядь 15 см при оранцi була бiльшою на 4,1-4,3 см, а при безполицевому обробiтку вона знаходилася на одному рiвнi з рослинами з шириною мiжрядь 70 см. На посiвах з мiжряддями 15 см гiбрид формував бiльшу площу листкової поверхнi за обома способами основного обробiтку ґрунту. У кiнцi цвiтiння соняшнику рiзниця в площi листкової поверхнi однiєї рослини агроценозiв з рiзною шириною мiжрядь досягала при оранцi 496 см² , при безполицевому обробiтку – 504 см² .

Якщо у фазi 8-9 листкiв гiбрид Запорiзький 9 при оранцi мав бiльшу площу листкової поверхнi однiєї рослини на 50-86 см² , то у фазi цвiтiння рiзницi в площi листкової поверхнi рослин за способами основного обробiтку ґрунту практично виявлено не було.

Таблиця 5

Вплив агроприйомiв вирощування на розвиток i врожайнiсть гiбриду соняшнику Запорiзький 9, середнє за 1995-1997 рр.

Внесення гербiцидiв
Ширина мiжрядь,

см
Фаза цвiтiння соняшнику Урожай-нiсть, т/га

Висота рослин, см Площа листкової поверхнi 1 рослини, см² ЧПФ, г/м² за добу

Трефлан 5 л/га пiд передпосiвну культивацiю

(контроль)

70

118,9 4052 9,2 2,77

15 123,0 4848 10,5 3,01

Без гербiцидiв 15 123,2 4550 10,4 3,06

Безполицевий обробiток ПРПВ-5-50 на 25-27 см

(контроль)
70 115,0 4040 9,1 2,75

15 118,0 4544 10,3 3,04

Без гербiцидiв 15 118,1 4547 10,5 3,05

НІР₀₉₅ обробiток ґрунту 2,7-3,0 0,04-0,07

гербiцидний фон 5,5-5,8 0,06-0,08

Рiвень повiтряно-сухої маси бур’янiв 3,54-4,12 г/м² не сприяв зниженню висоти рослин та чистої продуктивностi фотосинтезу (ЧПФ – 10,3-10,5 г/м² за добу) гiбриду Запорiзький 9. Розвиток рослин соняшнику та чиста продуктивнiсть фотосинтезу визначалися розташуванням рослин в агроценозi залежно вiд способу сiвби. Коефiцiєнт кореляцiї мiж врожайнiстю насiння гiбриду Запорiзький 9 та площею листкової поверхнi, продуктивнiстю фотосинтезу мав прямий позитивний характер i рiвнявся 0,77 та 0,83 вiдповiдно.

Застосування сiвби з шириною мiжрядь 15 см сприяло максимальному формуванню врожайностi 3,01-3,08 т/га гiбридом Запорiзький 9. Посiви зi стандартною шириною мiжрядь 70 см мали врожайнiсть на 0,24-0,28 т/га меншу. У порiвняннi з оранкою, безполицевий обробiток ґрунту не знижував урожайностi гiбриду при його вирощуваннi з шириною мiжрядь 70 i 15 см. У результатi комплексу взаємодiї агроприйомiв з пригнiчення бур’янiв та здатнiстю гiбриду Запорiзький 9 конкурувати з ценозом бур’янiв, його вирощування з шириною мiжрядь 15 см, при одночасному скороченнi енерговитрат на основний обробiток ґрунту та на сiвбу соняшнику, сприяє досягненню агроценозом культури рiвня врожайностi 86,0-87,4 % вiд генетичного потенцiалу, що на 7,4-8,3 % бiльше досягнення рiвня врожайностi агроценозом з шириною мiжрядь 70 см.

Забур’яненiсть посiвiв та врожайнiсть соняшнику при мiнiмальному обробiтку ґрунту. Дослiдженнями встановлено, що при сiвбi соняшнику в оптимальнi строки перед проведенням передпосiвної культивацiї при полiпшеному зябу (iз способом основного обробiтку оранкою на 25-27 см) нараховувало 206 шт./м² бур’янiв, з переважною кiлькiстю раннiх ярих – 99 %; при мiнiмальному обробiтку – 57 шт./м² при одночасному зниженнi кiлькостi ярих раннiх бур’янiв до 93 % та збiльшеннi зимуючих i коренепаросткових бур’янiв до 3,5 % кожної iз цих груп. Затягування строку сiвби сприяло збiльшенню появи сходiв перед проведенням передпосiвної культивацiї: 369 шт./м² при полiпшеному зябу, 412 шт./м² при мiнiмальному обробiтку (лущення стернi на 6-8 см та обробiток ґрунту культиватором КПЕ-3,8 на 12-14 см). У ценозi бур’янiв зменшувався процент раннiх ярих до 59,9-50,5 % за рахунок зростання у процентному вiдношеннi пiзнiх ярих 39,3-45,9 % до загальної кiлькостi бур’янiв. Агроценози гiбриду Запорiзький 9 та сорту Прометей не були здатнi пiдвищувати свою конкурентоспроможнiсть по вiдношенню до бур’янiв при мiнiмальному обробiтку, коли сiвбу проводили в оптимальнi строки без внесення трефлану. Із застосуванням цих агроприйомiв повiтряно-суха маса бур’янiв перед збиранням соняшнику була максимальною: 31,7 г/м² в посiвах гiбриду Запорiзький 9, 32,2 г/м² в посiвах сорту Прометей. Агроценози гiбриду та сорту при полiпшеному зябу, не залежно вiд агроприйомiв вирощування, при мiнiмальному обробiтку при сiвбi в пiзнiй строк iз внесенням трефлану мали найменшу забур’яненiсть: 6,5-7,1 г/м² повiтряно-сухої маси бур’янiв. Посiви соняшнику пiзнього строку сiвби при мiнiмальному обробiтку без гербiцидiв мали один рiвень забур’яненостi – 10,7-11,4 г/м² повiтряно-сухої маси бур’янiв, як i посiви соняшнику, що висiвалися в оптимальний строк iз внесенням трефлану. Забур’яненiсть посiвiв соняшнику в вегетацiйний перiод визначалася системою основного обробiтку ґрунту, що застосовувався в лiтньо-осiннiй перiод пiсля збирання попередника. Варiювання строками сiвби сприяє змiнi забур’яненостi посiвiв на безгербiцидному фонi при мiнiмальному обробiтку, не впливаючи на змiну забур’яненостi ґрунту при полiпшеному зябу.

Пiзнiй строк сiвби при обох системах основного обробiтку ґрунту без застосування гербiцидiв дозволяв отримувати один рiвень врожайностi як i при внесеннi гербiцидiв в оптимальний строк сiвби при оранцi. При цих агроприйомах вирощування врожайнiсть гiбриду Запорiзький 9 складала 2,94-3,01 т/га, сорту Прометей 2,15-2,20 т/га. Забур’яненiсть агроценозу соняшнику при мiнiмальному обробiтку ґрунту, коли в оптимальний строк сiвби гербiцид не вносили, знижувала врожайнiсть гiбриду на 0,34 т/га, сорту – на 0,28 т/га. Застосування пiзнього строку сiвби сприяло зменшенню забур’яненостi агроценозу соняшнику при мiнiмальному обробiтку ґрунту та одночасно сприяло формуванню одного рiвня врожайностi як на гербiцидному, так i на безгербiцидному фонах.

формування врожайностi гiбриду Запорiзький 9 та сорту Прометей, є великий рiвень забур’яненостi агроценозу, який спостерiгається при мiнiмальному обробiтку ґрунту. Застосування безполицевого обробiтку ґрунту (знаряддя ПРПВ-5-50) при вирощуваннi скоростиглого гiбриду Запорiзький 14 призводило до збiльшення повiтряно-сухої маси бур’янiв перед збиранням соняшнику на 12,8-34,76 г/м² у порiвняннi з оранкою (табл. 6).

Таблиця 6

Забур’яненiсть посiвiв i продуктивнiсть гiбриду соняшнику Запорiзький 14 при мiнiмалiзацiї агроприйомiв вирощування, середнє за 1999-2001 рр.

Основ-ний обробi-ток ґрунту Ширина мiжрядь, см ПСМ^* бур’янiв перед збиранням соняшнику, г/м²
Урожай-нiсть,

т/га
Маса 1000 насiнин, г Олiй-нiсть насiння, %

Оранка

на 25-27 см

(конт-роль)
Трефлан (контроль) 70 (конт-роль) 32,14 2,21 58,1 51,2

22,8 43,28 2,28 59,0 52,2

Раундап до сiвби 70 24,32 2,14 58,2 51,0

22,8 40,31 2,33 59,8 51,5

70 25,42 2,05 58,5 51,2

22,8 37,24 2,21 59,5 51,7

ПРПВ-5-50

на 25-27 см
Трефлан 70 52,11 2,08 55,2 50,7

22,8 78,04 2,19 56,6 52,3

Раундап до сiвби 70 44,01 2,04 55,0 50,7

22,8 56,13 2,16 56,7 50,4

70 37,12 1,92 55,8 50,2

22,8 54,00 2,02 56,6 50,4

НІР₀₉₅ обробiток ґрунту 3,4-7,2 0,06-0,08 2,1-2,3

внесення гербiцидiв 3,5-6,8 0,04-0,05 1,0-1,2

ширина мiжрядь 3,9-6,5 0,04-0,05 1,9-2,2

Примiтка. ПСМ^* – повiтряно-суха маса.

При внесеннi раундапу на вегетуючi бур’яни, бiльш ефективнiша дiя з пригнiчення бур’янiв спостерiгалася при застосуваннi гербiциду пiсля сiвби соняшнику до появи його сходiв. Проведення мiжрядних обробiткiв у посiвах соняшнику з мiжряддями 70 см сприяло зниженню повiтряно-сухої маси бур’янiв у 1,3-1,7 рази у порiвняннi з посiвами, що мали ширину мiжрядь 22,8 см i де мiжряднi обробiтки не виконувалися.

На формування рiвня врожайностi гiбридом соняшнику Запорiзький 14 впливали: спосiб основного обробiтку ґрунту i ширина мiжрядь. Вирощування соняшнику з шириною мiжрядь 70 см по безполицевому обробiтку ґрунту призводило до зниження врожайностi гiбриду на 0,10-0,29 т/га. При вирощуваннi з шириною мiжрядь 22,8 см рiвень зниження врожайностi був меншим i складав 0,09-0,19 т/га. Вирощування соняшнику з шириною мiжрядь 22,8 см, коли передпосiвна культивацiя i сiвба соняшнику виконувалися за один прохiд агрегату, забезпечувало прирiст врожайностi на 0,07-0,19 т/га у порiвняннi з шириною мiжрядь 70 см.

При вивченнi можливостей ефективного вирощування соняшнику при мiнiмалiзацiї застосування агроприйомiв дослiдами встановлена бiльш висока забур’яненiсть посiвiв сорту Прометей при мiлкому обробiтку ґрунту, який виконувався важкою дисковою бороною БДТ-7. Кiлькiсть бур’янiв при мiлкому обробiтку ґрунту збiльшувалася, у порiвняннi з оранкою, на 90,2-194,1% перед проведенням першого мiжрядного обробiтку, на 70,8-151,7% у фазi цвiтiння соняшнику. Кiлькiсть бур’янiв у перiод вiд строку проведення першого мiжрядного обробiтку до збирання соняшнику в агроценозах з шириною мiжрядь 70 см збiльшувалася на 47,2-76,3%, в агроценозах з шириною мiжрядь 22,8 см – на 64,7-142,2%. Перед збиранням сорту Прометей найменша повiтряно-суха маса бур’янiв – 29,7 г/м² пiзньому строку сiвби сприяв пiдвищенню повiтряно-сухої маси бур’янiв в агроценозах сорту з мiжряддями 70 см на 4,0-4,1 г/м² , в агроценозах з мiжряддями 22,8 см – на 2,7-3,2 г/м²² . При мiлкому обробiтку ґрунту, на фонi збiльшення забур’яненостi, вiдмiчалося зниження висоти сорту у фазi цвiтiння на 6,9-10,6 см з мiжряддями 70 см i на 4,9-8,7 см з мiжряддями 22,8 см (табл. 7).

Таблиця 7

Вплив агрофонiв вирощування на розвиток i врожайнiсть сорту соняшнику Прометей, середнє за 1999-2001 рр.

Обробiток ґрунту Ширина мiжрядь, см Строк сiвби Внесення гербiцидiв Висота рослин, см Площа листкової поверхнi, тис. м² /га

70 (контроль) Оптимальний 1^* 153,5 20,1 2,05

Мiлкий: БДТ-7

На 8-10 см
70 Оптимальний 1^* 142,9 17,9 1,86

2^* 145,1 17,8 1,87

Пiзнiй Без гербiцидiв 146,6 18,9 1,89

22,8 1^* 144,8 17,8 1,94

2^* 147,9 18,2 1,98

Пiзнiй Без гербiцидiв 148,6 18,5 1,97

НІР₀₉₅ 2,7-3,2 0,12-0,14

Примiтки: 1^* – харнес пiд передпосiвну культивацiю. 2^* – харнес пiд передпосiвну культивацiю + раундап пiсля сiвби.

Вирощування сорту Прометей з шириною мiжрядь 22,8 см при мiлкому обробiтку ґрунту, при збiльшеннi рiвня забур’яненостi i зменшеннi площi листкової поверхнi рослин соняшнику, не призводило до зниження рiвня врожайностi i забезпечувало практично однаковий її рiвень – 1,94-1,98 т/га як i при оранцi 2,05 т/га (НІР₀₉₅ т/га 0,12-0,14). Застосування сiвби соняшнику в пiзнiй строк, на безгербiцидному фонi, забезпечило формування сортом при мiлкому обробiтку ґрунту одного рiвня врожайностi як iз внесенням гербiцидiв: 1,86-1,89 т/га (ширина мiжрядь 70 см), 1,94-1,98 т/га (ширина мiжрядь 22,8 см).

Прометей при мiлкому обробiтку ґрунту, в якому продуктивнiсть рослин вiдповiдає екологiчнiй стабiльностi, що дозволяє агроценозам рослин досягати максимально можливого рiвня врожайностi в агротехнiчних умовах при мiнiмалiзацiї обробiтку ґрунту.

Роль сортової агротехнiки у формуваннi посiвами соняшнику продуктивностi та врожайностi. Проведеними дослiдами було встановлено, що застосування окремих елементiв сортової агротехнiки (способи сiвби, густота стояння рослин) дозволяє пiдвищувати рiвень фотосинтезу, врожайностi та продуктивностi гiбридiв та сортiв соняшнику.

Вирощування соняшнику з шириною мiжрядь 15 см сприяло збiльшенню чистою продуктивностi фотосинтезу (ЧПФ) на 1,0-5,1 г/м²² за добу при пiдвищеннi щiльностi посiвiв у гiбриду Харкiвський 58, на 0,9-3,6 г/м² за добу в сорту Лiдер, на 0,8-1,6 г/м² за добу в сорту Прометей.

густоти стояння рослин, агроценози соняшнику з мiжряддями 15 см мали бiльшу масу насiння кошика на 2,6-11,5 г (ранньостиглий гiбрид Запорiзький 9), на 5,8-11,6 г (середньостиглий сорт Лiдер), на 4,0-11,9 г (скоростиглий сорт Прометей) (табл. 8).

Таблиця 8

Продуктивнiсть та врожайнiсть соняшнику в залежностi вiд способiв сiвби та густоти стояння рослин, середнє за 1995-1997 рр.

Гiбрид, сорт Густота стояння рослин, тис./га
Ширина мiжрядь 70 см

( контроль)
Ширина мiжрядь 15 см

Маса насiння кошика, г
Урожайнiсть,

т/га
Маса насiння кошика, г

Запо

рiзький 9 (контроль)
45 (контроль) 69,0 1320 2,85 71,6 1434 2,92

55 58,5 1240 3,02 61,4 1350 3,13

65 42,3 950 2,59 53,8 1180 3,29

Харкiвський 58 45 68,0 1473 2,81 59,3 1292 2,45

55 51,4 1141 2,62 62,4 1395 3,24

65 38,2 1160 2,34 55,3 1367 3,44

Лiдер 45 67,4 1210 2,75 73,2 1259 2,99

55 49,2 909 2,51 60,8 1064 3,10

Прометей 45 51,2 1010 2,09 55,5 977 2,29

55 42,0 864 2,14 53,9 1053 2,77

65 35,7 790 2,23 39,7 806 2,50

НІР₀₉₅

густота стояння 3,0-3,5 141-150 0,02-0,04

мiжряддя 1,4-1,7 50-58 0,05-0,07

Рiзниця за масою насiння кошика в гiбриду Запорiзький 9 та сорту Лiдер, в залежностi вiд ширини мiжрядь, зростала при максимальнiй щiльностi агроценозiв. У сорту Прометей, навпаки, вона зменшувалася до 4,0 г при максимальнiй густотi стояння рослин 65 тис./га. У середньоранньостиглого гiбриду Харкiвський 58 рiзниця залежно вiд ширини мiжрядь, зростала на перевагу звужених мiжрядь на 11,0-17,1 г тiльки при загущеннi посiвiв до 55 i 65 тис./га. Вирощування соняшнику з мiжряддями 15 см призводило до перерозподiлу процентного спiввiдношення маси насiння до маси всього кошика з одночасним збiльшенням кiлькостi насiнин в одному кошику. У порiвняннi з посiвами при ширинi мiжрядь 70 см посiви з мiжряддями в 15 см мали бiльшу питому масу насiння до маси кошика: у гiбриду Запорiзький 9 на 8,1-15,0 %, у гiбриду Харкiвський 58 на 3,9-8,8 %, у сорту Лiдер на 4,6-6,8 %, у сорту Прометей на 4,6-17,0 %.

При сiвбi з мiжряддями 15 см, як елемента мiнiмалiзацiї вирощування соняшнику, з контрольною густотою стояння рослин у гiбриду Запорiзький 9 отримано такий рiвень врожайностi 2,85-2,92 т/га як i на широкорядних посiвах. Пiдвищення густоти стояння рослин в агроценозах зi звуженою шириною мiжрядь забезпечувало отримання гiбридом максимальної врожайностi 3,13-3,29 т/га.

Гiбрид Харкiвський 58 був здатний формувати максимальну врожайнiсть 3,24-3,44 т/га на звуженiй ширинi мiжрядь тiльки при загущеннi агроценозiв.

70 см.

Збiльшенню iнтенсивностi фотосинтезу та врожайностi соняшнику вiдповiдало зниження витрат ґрунтової вологи на одиницю чистої продуктивностi фотосинтезу при обох способах сiвби. В той же час, вирощування рослин з шириною мiжрядь 15 см, за будь-якої густоти, знижувало витрати ґрунтової вологи агроценозом на чисту продуктивнiсть фотосинтезу вiд 142 до 42 м³² за добу в гiбриду Запорiзький 9, вiд 129 до 20 м³² за добу в гiбриду Харкiвський 58, на 152 м³ на г/м² за добу в сорту Лiдер, вiд 45 до 23 м³ на г/м² за добу в сорту Прометей.

Проведений математичний обробiток даних показує, що врожайнiсть гiбриду Запорiзький 9 в значнiй мiрi визначалася площею листкової поверхнi (r = 0,87), листковим iндексом (r=0,87), чистою продуктивнiстю фотосинтезу (r=0,99). Рiвень врожайностi гiбриду Харкiвський 58 визначався чистою продуктивнiстю фотосинтезу (r=0,95). Врожайнiсть сортiв Лiдер та Прометей визначалася вмiстом сухої речовини в рослинах соняшнику та чистою продуктивнiстю фотосинтезу.

Через змiну взаємовiдношень мiж рослинами агроценозу соняшнику, впливу на змiну фотосинтетичну дiяльнiсть рослин та досягнення ними максимальних параметрiв фотосинтетичної дiяльностi застосування сiвби з шириною мiжрядь 15 см дозволяло отримувати рiвень врожайностi у гiбриду Запорiзький 9 – 89,4-94,0 %, гiбриду Харкiвський 58 – 73,6-78,2 %, сорту Лiдер – 74,8-77,5 %, сорту Прометей – 71,4-79,1 % вiд рiвня їх потенцiйної врожайностi, що вiдповiдно бiльше на 7,8-8,0 %, 14,4-20,4 %, 8,8-12,1 %, 11,7-15,4 % рiвня врожайностi, отриманого при ширинi мiжрядь 70 см.

Вплив черезсмугового вирощування соняшнику на врожайнiсть його агроценозу. Пiдвищення врожайностi соняшнику передбачає удосконалення конструювання агроценозiв рослин, якi здатнi за рахунок змiни взаємовiдношень мiж рослинами, без додаткового застосування енерговитрат на проведення агроприйомiв, бiльш рацiонально використовувати природнi ресурси. Вирощування соняшнику смугами, коли в посiвах смуги низькорослих гiбриду Запорiзький 9 та сорту Прометей чергуються зi смугами високорослого сорту Лiдер, через змiну фотосинтетичної дiяльностi та водного режиму агроценозiв, сприяло бiльшому рiвню формування врожайностi гiбридом та сортами соняшнику.

м² /га та 0,4 г/м² за добу в порiвняннi з вирощуванням без смуг (табл. 9).

Таблиця 9

Фотосинтетична дiяльнiсть та врожайнiсть черезсмугових агроценозiв соняшнику, середнє за 1995-1997 рр.

Схема посiву вирощування соняшнику Площа листкової поверхнi агроценозу, м² /га ² за добу

Без смуг:

20050 9,9 3,00

Лiдер 24100 8,3 2,80

Прометей 23790 8,4 2,20

Зi смугами:

23770 10,6 2,96

Запорiзький 9 –12 рядкiв+

Лiдер –6 рядкiв
25440 10,6 3,14

Прометей –6 рядкiв
25270 10,2 2,93

Прометей –12 рядкiв +

Лiдер – 6 рядкiв
26020 10,3 3,27

НІР₀₉₅ т/га 0,08-0,09

Взаємовплив сортiв Прометей та Лiдер в їх смугових агроценозах сприяв пiдвищенню листкової поверхнi та ЧПФ вiдповiдно у сорту Прометей на 1200-2210 м² /га та 0,5-1,3 г/м² за добу, у сорту Лiдер на 1310-2270 м² /га та на 2,5-3,3 г/м² за добу.

Максимальна врожайнiсть товарних посiвiв соняшнику формувалася при вирощуваннi культури в смугових агроценозах. Максимальна врожайнiсть смугових агроценозiв вiдмiчалася при 6 рядках сорту Лiдер i складала 3,14 т/га (Запорiзький 9 – 12 рядкiв + Лiдер – 6 рядкiв) та 3,27 т/га (Прометей – 12 рядкiв + Лiдер – 6 рядкiв). Збiльшення в смугах рядкiв високорослого сорту Лiдер i зменшення в смугах рядкiв низькорослих гiбриду Запорiзький 9 та сорту Прометей обумовлювало дещо нижчий рiвень врожайностi смугових агроценозiв 2,93-2,96 т/га.

В однокомпонентних агроценозах врожайнiсть була такою: в гiбриду Запорiзький 9 – 3,00 т/га, сортiв Лiдер та Прометей вiдповiдно 2,80 i 2,20 т/га.

Заходи з пiдвищення врожайностi батькiвських лiнiй соняшнику. Густота стояння рослин та способи сiвби також впливали на врожайнiсть батькiвських лiнiй соняшнику, що вирощувалися пiд груповими iзоляторами. Максимальна врожайнiсть аналогiв материнської лiнiї С_х -1002А – 0,96 т/га (А_ст ) i 0,68 т/га (Б_ф ) отримана при їх вирощуваннi з шириною мiжрядь 45 см i густотою стояння рослин 60 тис./га – вiдстань мiж рослинами в рядку становила 24 см (табл. 10).

Материнська стерильна лiнiя ЗЛ-95А найвищу врожайнiсть аналогiв 0,91-0,93 т/га (А_ст ) та 0,49-0,51 т/га (Б_ф )формувала при ширинi мiжрядь 70 см, незалежно вiд густоти стояння рослин – вiдстань мiж рослинами в рядку становила 24 i 35 см.

матерiалу з високим рiвнем типовостi при застосуваннi нових методiв iдентифiкацiї.

Таблиця 10

Вплив способiв сiвби та густоти стояння рослин на врожайнiсть аналогiв материнських лiнiй соняшнику, що вирощуються пiд груповими iзоляторами, т/га (середнє за 1993-1995 рр.)

Спосiб сiвби, см С_х -1002А ЗЛ-95А

А_ст

(стерильний аналог)

Б_ф

(фертильний аналог₎

А_ст

Б_ф

(фертильний аналог)

40 (контроль)
70 х 35

( контроль)
0,72 0,47 0,93 0,51

45 х 55 0,84 0,64 0,52 0,23

60 70 х 24 0,60 0,34 0,91 0,49

45 х 37 0,96 0,68 0,57 0,28

НІР₀₉₅

Порiвняльна оцiнка рiвня гiбридностi гiбридiв i типовостi вихiдних лiнiй проведена протягом 2001-2005 рр., коли генетичну чистоту визначали методами ґрунтконтролю (в польових умовах) та електрофорезу гелiантинiнiв насiння соняшнику (в лабораторних умовах), показує збiг абсолютних даних у 74,4%. Збiг рiвня типовостi батькiвських лiнiй вiдмiчено у 84,6%, гiбридностi гiбридiв у 69,2%.

При вiдсутностi збiгу даних у 7,7% аналiзiв при визначеннi типовостi лiнiй бiльш вiрогiдним були данi за ґрунтконтролем, коли в зразках вiдмiчається високий змiст нетипових рослин за висотою i цi рослини не встановлюються методом електрофорезу. У 7,7% аналiзiв бiльш вiрогiднi данi стосовно типовостi лiнiй були отриманi методом електрофорезу, коли рослини за морфологiчними ознаками не вiдрiзняються вiд рослин лiнiї, а на електрофореграмi спостерiгаються нетиповi для лiнiї бiлковi спектри.

При вiдсутностi збiгу даних аналiзiв при визначеннi гiбридностi гiбридiв (рiзниця 8,0-19,0%) бiльш вiрогiднi данi (7,7% аналiзi) отриманi за допомогою методу електрофорезу бiлкiв насiння, нiж методом ґрунтконтролю. Це пояснюється тим, що вiдбори i сортопрочистки батькiвських лiнiй цих гiбридiв виконувалися без застосування бiлкових спектрiв i наявнiстю високої долi фертильних рослин серед материнських стерильних лiнiй, якi не були видаленi пiд час сортопрочисток.

У 23,1% аналiзiв, зроблених методом ґрунтконтролю, результати рiвня гiбридностi (рiзниця 10,0-28,9%) були бiльш вiрогiдними, коли зразки гiбридiв, як i лiнiй, характеризувалися великою кiлькiстю рослин, якi при ґрунтконтролi вiдмiчаються як високi та низькi.

З появою у виробництвi трилiнiйних гiбридiв соняшнику, з характерною для них ознакою розщеплення, актуальним стало завдання встановити ефективнiсть їх вирощування та рiвень типовостi. За даними аналiзiв 1995-2005 рр. встановлено, що середня врожайнiсть (2,88 т/га) трилiнiйних гiбридiв перевищує врожайнiсть (2,63 т/га) простих мiжлiнiйних гiбридiв на 0,25 т/га i формування ними врожайностi в меншiй мiрi визначається опадами пiд час цвiтiння соняшнику, нiж у простих гiбридiв. Застосування методу електрофорезу дозволило встановити рiвень типовостi трилiнiйних гiбридiв на рiвнi 75,0%.

Вплив основного обробiтку, способiв сiвби та прийомiв догляду за рослинами на фiзичнi властивостi ґрунту, забур’яненiсть посiвiв та врожайнiсть рицини. Агроприйоми вирощування рицини впливали через змiну фiзичних властивостей ґрунту, забур’яненостi посiвiв на формування культурою вегетативних, генеративних органiв.

Незалежно вiд способу основного обробiтку ґрунту i агрозаходiв з догляду за рослинами посiви сорту рицини Кубанська 15 з шириною мiжрядь 70 см мали бiльшу висоту рослин на 3,4-13,0 см та висоту штамбу на 4,5-14,3 см, нiж посiви з мiжряддями 45 см. У той же час, довжина центральної китицi рослин рицини з мiжряддями 45 см була бiльшою на 1,3-3,1 см, нiж iз мiжряддями за стандартною шириною. При цьому питоме спiввiдношення довжини центральної китицi до висоти рослин на посiвах iз шириною мiжрядь 70 см складало 0,14 (мiнiмум)-0,19 (максимум), а на посiвах iз шириною мiжрядь 45 см 0,19 (мiнiмум)-0,22 (максимум).

На гербiцидному фонi безполицевий та мiлкий обробiтки ґрунту сприяли зниженню кiлькостi коробочок на 1 рослинi на 14-29 шт. (ширина мiжрядь 45 см) i на 30-38 шт. (ширина мiжрядь 70 см) у порiвняннi з оранкою. Застосування замiсть гербiцидiв двох досходових та одного пiслясходового боронувань посiвiв рицини, при збiльшеннi на всiх обробiтках ґрунту повiтряно-сухої маси бур’янiв до рiвня 6,28-46,92 г/м² , практично не знижувало кiлькiсть коробочок на рослинах при обох способах сiвби. Значне зниження коробочок на рослинах вiд 8,2 до 40,6% вiдмiчалося на безгербiцидному фонi при проведеннi одного досходового та одного пiслясходового боронувань при одночасному збiльшеннi повiтряно-сухої маси бур’янiв з 42,69 до 72,51 г/м² .

Аналiз утворення бокових китиць та коробочок на рослинах показує, що посiви з шириною мiжрядь 45 см формували врожайнiсть за рахунок збiльшення утворення коробочок на бокових китицях.

Сформована продуктивнiсть рослин у перiод вегетацiї визначала врожайнiсть сорту рицини Кубанська 15. Оранка на гербiцидному i безгербiцидному (два досходових + одне пiслясходове боронування) фонах сприяла отриманню рициною максимальної врожайностi (1,37-1,44 т/га) на посiвах з мiжряддями 70 та 45 см (табл. 11).

Таблиця 11

Урожайнiсть сорту рицини Кубанська 15 залежно вiд агроприйомiв вирощування та водного режиму ґрунту, т/га (середнє за 1993-1995 рр.)

Ширина

мiжрядь, см
Агроприйоми догляду за посiвами

1 2 3

Вмiст продуктивної вологи у фазi цвiтiння, мм Урожайнiсть, т/га Вмiст продуктивної вологи у фазi цвiтiння, мм Урожайнiсть, т/га Вмiст продук-тивної вологи у фазi цвiтiн-ня, мм Уро-жай-нiсть, т/га

Оранка на 25-27 см (контроль)
70

132 1,38 133 1,37 117 1,10

45 140 1,44 140 1,42 138 1,38

ПРПВ-5-50

На 25-27 см
70 122 1,28 118 1,11 107 0,96

45 131 1,42 124 1,31 115 1,18

СiбІМЕ

На 25-27 см
70 122 1,29 117 1,08 108 0,97

45 130 1,42 123 1,29 115 1,19

КПЕ-3,8

На 16-18 см
70 119 1,25 110 1,00 106 0,92

45 128 1,39 114 1,21 112 1,10

Мiлкий обробiток:

БДТ-7 на 8-10 см
70 116 1,12 104 0,90 97 0,80

45 123 1,28 114 1,18 108 1,06

НІР₀₉₅ т/га спосiб основного обробiтку ґрунту 0,05-0,06; ширина мiжрядь 0,02-0,03; агроприйоми догляду за посiвами 0,06-0,07.

одне досходове боронування+одне пiслясходове боронування+два мiжрядних обробiтки.

23,04-46,92 г/м² обробiткiв (повiтряно-суха маса бур’янiв 42,69-72,51 г/м² , вмiст продуктивної вологи у фазi цвiтiння культури 97-117 мм) – 0,22-0,32 (див. табл. 11).

Вирощування рицини з мiжряддями 45 см дозволяло при безполицевому обробiтку ґрунту на гербiцидному фонi отримувати практично один рiвень врожайностi 1,39-1,44 т/га, як i при оранцi (забур’яненiсть посiвiв 4,35-8,65 г/м²

Збiльшення повiтряно-сухої маси бур’янiв до 9,30 г/м²

При оранцi без застосування гербiцидiв (два досходових боронування + одне пiслясходове боронування + два мiжрядних обробiтки) формувалась однакова врожайнiсть рицини 1,37-1,38 т/га (ширина мiжрядь 70 см) i 1,42-1,44 т/га (ширина мiжрядь 45 см) як i з внесенням трефлану пiд передпосiвну культивацiю. Скорочення проведення одного досходового боронування по оранцi на посiвах рицини з мiжряддями 45 см на безгербiцидному фонi не призводило до зниженню врожайностi (1,38-1,44 т/га при НІР₀₉₅ т/га 0,06-0,07), у той же час при такiй самiй схемi догляду за рослинами посiви з мiжряддями 70 см знижували врожайнiсть на 0,28 т/га.

Безгербiцидне вирощування рицини при безполицевому та мiлкому обробiтках ґрунту знижувало врожайнiсть при ширинi мiжрядь 70 см на 0,17-0,32 т/га, при ширинi мiжрядь 45 см на 0,11-0,29 т/га у порiвняннi з внесенням гербiциду.

Строки сiвби як фактор змiни продуктивностi та врожайностi сортiв рицини. Значним фактором сортової агротехнiки, що впливав на формування продуктивностi та врожайностi рицини, є строки сiвби.

Раннiй строк сiвби збiльшував тривалiсть вегетацiйного перiоду вiд 145 днiв (оптимальний строк) до 165 днiв у сортiв Кубанська 15 i Хортицька 1, вiд 141 дня до 157 днiв у сорту Хортицька 3. При тривалостi вегетацiйного перiоду сортiв Кубанська 15 i Хортицька 1 145 i 165 днiв середня температура повiтря перiоду вегетацiї склала 21,1 – 21,2⁰ С. При скороченнi вегетацiйного перiоду до 141 дня (пiзнiй строк сiвби) температура перiоду вегетацiї зменшувалася i рiвнялася 20,8⁰ С.

Максимальнiй тривалостi перiоду вегетацiї сорту Хортицька 3 вiдповiдала мiнiмальна середня температура перiоду вегетацiї 20,8⁰ С. Меншiй тривалостi перiоду вегетацiї цього сорту – 141 (оптимальний строк) i 124 (пiзнiй строк) вiдповiдала максимальна середня температура повiтря 21,7 – 21,6⁰ С.

При ранньому строковi сiвби, порiвняно з оптимальним та пiзнiм строками, збiльшувалась чиста продуктивнiсть фотосинтезу на 0,6-1,0 г/м² за добу в сорту Кубанська 15, на 0,6-1,1 г/м² за добу в сорту Хортицька 1, на 0,6 г/м² за добу в сорту Хортицька 3 (табл. 12).

У той же час, сорти Кубанська 15 та Хортицька 1 на посiвах оптимального та пiзнього строкiв сiвби накопичували сухої бiомаси 1 м² листкової поверхнi на 56,4 –157,0 г/м² бiльше. Кiлькiсть сухої бiомаси, що накопичувалась 1 м²² (раннiй строк) до 644,0-645,8 г/м²

Але при ранньому строковi сiвби доля сухої бiомаси у генеративних органах рицини досягала максимуму i складала у сорту Кубанська 15 – 67,4 %, у сорту Хортицька 1 – 69,8 %, у сорту Хортицька 3 – 72,1 % вiд загальної кiлькостi бiомаси в рослинi.

Вплив строкiв сiвби на фотосинтетичну дiяльнiсть i врожайнiсть сортiв рицини, середнє за 1993-1995 рр.

Сорт Строк сiвби Площа листкової поверхнi, тис. м² / га
ЧПФ сортiв рицини,

г/м²

Накопичення сухої бiомаси

1 м² листкової поверхнi, г/м²
Урожайнiсть, т/га

Кубанська 15 (контроль) Раннiй 26,0 7,8 444,5 1,55

(контроль)
22,1 7,2 500,9 1,32

Пiзнiй 18,2 6,8 571,8 1,12

Хортицька 1 Раннiй 26,7 7,9 431,5 1,47

Оптимальний 22,8 7,3 500,3 1,29

Пiзнiй 17,6 6,8 588,5 1,12

Хортицька 3 22,4 6,9 500,3 1,32

Оптимальний 16,8 6,3 644,0 1,08

Ппiзнiй 16,8 6,3 645,8 1,08

НІР₀₉₅ т/ га сорт 0,03-0,050; строк сiвби 0,05-0,06.

Оптимальний та пiзнiй строки сiвби обумовлювали зменшення довжини центральної китицi на 0,9-3,5 см у Кубанської 15, на 2,6-3,4 см у Хортицької 1, на 0,8-1,0 см у Хортицької 3. Максимальну кiлькiсть китиць сорти формували при пiзньому строку сiвби за рахунок збiльшення кiлькостi бокових китиць. На посiвах цього строку сiвби вiдмiчався максимальний вiдсоток спiввiдношення кiлькостi бокових китиць до загальної їх кiлькостi на рослинах рицини: 60,5 % (Кубанська 15), 56,7 % ( Хортицька 1 ), 56,3 % ( Хортицька 3 ). Однак, сорти рицини вiд раннього до пiзнього строкiв сiвби зменшували вiдсоткове спiввiдношення кiлькостi та маси насiння бокових китиць до загальних показникiв на рослинi. Раннiй строк сiвби при такiй змiнi спiввiдношення дозволяв рослинам формувати максимальну кiлькiсть насiння на однiй рослинi та їх масу вiдповiдно: 190 шт. та 55,3 г ( Кубанська 15), 184 шт. та 53,0 г ( Хортицька 1 ), 165 та 46,2 г ( Хортицька 3).

Сорти рицини досягали максимальної врожайностi 1,55; 1,47; 1,32 т/га при їх сiвбi в раннiй строк.

При оптимальному та пiзньому строках сiвби знижувалась врожайнiсть сорту Кубанська 15 вiдповiдно на 0,23-0,43 т/га, сорту Хортицька 1 на 0,18-0,35 т/га у порiвняннi з раннiм строком сiвби. Рiзницi мiж врожайнiстю цих сортiв при сiвбi в оптимальнiй (1,32-1,29 т/га) i пiзнiй (1,12-1,12 т/га) строки не виявлено. У порiвняннi з сiвбою у раннiй строк, посiви сорту Хортицька 3 оптимального та пiзнього строкiв сiвби формували врожайнiсть на 0,24 т/га меншу. На посiвах оптимального та пiзнього строкiв сiвби сорт Хортицька 3 формував однакову врожайнiсть – 1,08 т/га.

Отриманi данi дослiдiв показують, що сорти Кубанська 15 та Хортицька 3 максимальну олiйнiсть насiння 52,3 i 50,5 % отримували при оптимальному строковi сiвби. У сорту Хортицька 1 найвища олiйнiсть насiння 51,8 % була при сiвбi у раннiй строк. За рахунок найбiльшого рiвня врожайностi посiвiв раннього строку сiвби сорти забезпечували максимальний вихiд олiї: 0,72 т/га (Кубанська 15), 0,68 т/га (Хортицька 1), 0,56 т/га (Хортицька 3).

Урожайнiсть сафлору залежно вiд елементiв сортової агротехнiки. Застосування системи полiпшеного зябу з пошаровим обробiтком ґрунту восени сприяло пригнiченню коренепаросткових бур’янiв, якi в наступнi роки в посiвах сафлору практично не зустрiчалися. Сiвба сафлору у строки сiвби раннiх ярих зернових забезпечувала, за рахунок розвитку рослин, загущення рослин до 250-260 тис./га, пiдвищення конкурентоспроможностi культури до однорiчних дводольних та злакових бур’янiв.

Забур’яненiсть посiвiв (перед збиранням: кiлькiсть бур’янiв 9-11 шт./м²² ) не впливала на формування продуктивностi та врожайностi сафлором, а їх рiвень визначався строками та способами сiвби.

Максимальнi кiлькiсть насiння однiєї рослини та його маса вiдповiдно 422 шт. i 20,3 г (ширина мiжрядь 15 см) та 388 шт. i 17,1 г (ширина мiжрядь 70 см) сорт сафлору Мiлютинський 114 формував при ранньому строку сiвби. Маса 1000 насiнин посiвiв раннього строку сiвби була бiльшою на 5,2-6,1 г, нiж при посiвах пiзнього строку сiвби.

Максимальний рiвень врожайностi, незалежно вiд способу сiвби, 0,92-1,13 т/га сафлор формував при ранньому строку сiвби. Сiвба сафлору в пiзнiй строк знижувала врожайнiсть на 0,30-0,40 т/га. Бiльш значне зниження врожайностi (0,40 т/га) спостерiгалося на посiвах iз мiжряддями 15 см.

Дослiдами встановлено, що посiви з шириною мiжрядь 70 та 45 см, максимальнi кiлькiсть насiння на однiй рослинi – 312 i 377 шт., його масу – 11,6 i 15,7 г формували при густотi рослин 154 тис./га (табл. 13).

Густота стояння рослин,

тис./га
Ширина мiжрядь 70 см (контроль) Ширина мiжрядь 45 см

Кiлькiсть насiння на 1 рослинi, шт.

1 рослини,

г

Урожайнiсть,

т/га
Кiлькiсть насiння на 1 рослинi, шт.

1 рослини,

г
Урожайнiсть, т/га

154

(контроль)
312 11,6 0,69 377 15,7 0,97

182 264 10,6 0,81 366 13,1 1,05

210 264 11,1 0,91 300 13,4 1,09

238 221 8,8 1,04 270 11,3 1,19

НІР₀₉₅

густота стояння 23-24 1,6-1,9 0,05-0,07

Незалежно вiд загущення рослин посiви сафлору з мiжряддями 45 см мали перевагу в кiлькостi насiння на однiй рослинi на 36-72 шт., маси насiння однiєї рослини на 2,3-4,1 г.

Найбiльша маса 1000 насiнин 42,2 г на посiвах з мiжряддями 70 см була при густотi рослин 154 тис./га, а на посiвах з мiжряддями 45 см вона була максимальною 43,7 г при густотi 182 тис./га.

Найменша врожайнiсть сафлору – 0,69 т/га (ширина мiжрядь 70 см) i 0,97 т/га (ширина мiжрядь 45 см) була сформована при мiнiмальнiй густотi стояння рослин 154 тис./га. Загущення посiвiв до 238 тис./га сприяло збiльшенню врожайностi на 0,12-0,35 т/га (ширина мiжрядь 70 см) i на 0,12-0,22 т/га (ширина мiжрядь 45 см). Посiви з мiжряддями 45 см, незалежно вiд густоти стояння рослин, мали врожайнiсть вищу на 0,15-0,32 т/га в порiвняннi з посiвами шириною мiжрядь 70 см.

на 1 рослинi та його масою становили – r = -0,55 i r = -0,58. Збiльшення врожайностi загущених посiвiв вiдбувалося за рахунок збiльшення кiлькостi рослин сафлору на одиницi площi при одночасному зменшеннi кiлькостi та маси насiння на однiй рослинi.

Проведенi розрахунки зi встановлення залежностi мiж врожайнiстю (у) вiд кiлькостi насiння на однiй рослинi (в) та ваги насiння однiєї рослини (с) показали, що показник щiльностi лiнiйного зв’язку мiж ознакою у та сукупнiстю ознак в,с рiвняється Р_у хв_с = 0,59 (множинний коефiцiєнт кореляцiї трьох змiнних). Спираючись на коефiцiєнт множинної детермiнацiї (р² = 0,59² = 0,36), варiацiя врожайностi сафлору на 35 % пов’язана з дiєю факторiв – кiлькiстю насiння на 1 рослинi та їх масою, а на 65 % (1 – р² ) не може бути пояснено впливом цих змiнних факторiв.

Вiрогiднiсть даних iз врожайностi соняшнику та рицини залежно вiд розмiрiв та кiлькостi повторень облiкових дiлянок. З метою бiльш ефективного використання земельних та енергетичних ресурсiв було проведено дослiди зi встановлення вiрогiдностi отриманих даних в залежностi вiд скорочення площi облiкової дiлянки. При проведеннi дослiдiв з соняшником, одночасно з контролем (площа дiлянки – 50,4 м, кiлькiсть повторень – 4 при стандартному вiдхиленню 0,027 т/га, коефiцiєнту варiацiї 1,30, вiдносної помилки середньої 0,67 %, iнтервалi довiри 2,03 – 2,13) точнiсть агротехнiчного дослiду забезпечує варiант з площею облiкової дiлянки - 21,0 м² , кiлькiсть повторень 6 (стандартне вiдхилення 0,023 т/га, коефiцiєнт варiацiї 1,11, вiдносна помилка середньої 0,45 %, iнтервал довiри 2,05 – 2,09).

При проведеннi агротехнiчних дослiдiв з рициною, одночасно з контролем (площа дiлянки – 50,4 м² , кiлькiсть повторень 4 при стандартному вiдхиленнi 0,036 т/га, коефiцiєнту варiацiї 2,38, вiдносної помилки середньої 1,19 %, iнтервалi довiри 1,45 – 1,57) точнiсть дослiду забезпечує варiант з площею облiкової дiлянки – 10,5 м² i кiлькiстю повторень – 6 (стандартне вiдхилення 0,017 т/га, коефiцiєнт варiацiї 1,13, вiдносна помилка середньої 0,47 %, iнтервал довiри 1,50 – 1,52).

Бiоенергетична та економiчна ефективнiсть елементiв технологiй вирощування соняшнику, рицини, сафлору на пiвднi України. Економiчний аналiз показав, що застосування знарядь ПРПВ-5-50, СiбІМЕ, КПЕ-3,8, БДТ-7 в системi основного обробiтку ґрунту при вирощуваннi олiйних культур дозволяє зменшити енерговитрати вiд 191 до 903 МДж/га. Найменшi енерговитрати енергiї на вирощування гiбриду Зустрiч – 6285 МДж/т з найвищим енергетичним коефiцiєнтом 3,59 нараховувалися при обробiтку ґрунту КПЕ-3,8 та сiвбi з мiжряддями 45 см. Мiнiмальнi енергоємнiсть виробництва 6695 МДЖ/т та собiвартiсть насiння 404,6 грн/т при сiвбi гiбриду Запорiзький 9 з мiжряддями 45 см були отриманi при мiлкому обробiтку ґрунту.

внесення гербiцидiв при вузькорядному вирощуваннi соняшнику забезпечувала мiнiмальнi енерговитрати та собiвартiсть продукцiї вiдповiдно 6525 МДж/т i 390,20 грн/т при оранцi та 6484 МДж/т i 388,50 грн/т при безполицевому обробiтку ґрунту.

комплексi агроприйомiв отримано максимальний енергетичний коефiцiєнт i мiнiмальна енергоємнiсть товарного насiння соняшнику вiдповiдно, 2,42 i 9333 МДж/т (ширина мiжрядь 70 см), 2,66 i 8504 МДж/т (ширина мiжрядь 22,8 см). Застосування сiвби соняшнику зерновими сiвалками СЗС-2,1, при одночасному проведеннi передпосiвної культивацiї, загортання харнесу у ґрунт, сiвби соняшнику, знижувало витрати сукупної енергiї на 885-887 МДж/га та енергоємнiсть товарного насiння на 829-1023 МДж/т у порiвняннi зi стандартним проведенням комплексу агроприйомiв.

За рахунок зниження енерговитрат при проведеннi основного обробiтку ґрунту знаряддям КПЕ-3,8 (на 877,0 МДж/га) i скорочення одного мiжрядного обробiтку на посiвах з мiжряддями 45 см (на 239 МДж/га) на гербiцидному фонi вирощування рицини отримано максимальний енергетичний коефiцiєнт 1,42 та мiнiмальна собiвартiсть насiння 901,80 грн/т. Скорочення проведення одного досходового боронування (211 МДж/га) забезпечувало ефективне вирощування рицини без гербiцидiв лише при сiвбi з шириною мiжрядь 45 см при оранцi: енергоємнiсть виробництва 17391 МДж/т, енергетичний коефiцiєнт 1,41, собiвартiсть насiння 904,70 грн/т.

Найбiльш ефективне вирощування сафлору можливе при сiвбi у раннiй строк з мiжряддями 15 см, коли мiнiмальнiй енергоємностi виробництва 16390 МДж/т вiдповiдає максимальний енергетичний коефiцiєнт 1,38.

ВИСНОВКИ

В дисертацiї наведено теоретичне узагальнення i нове вирiшення проблеми з розробки та оптимiзацiї агроприйомiв пiдвищення врожайностi соняшнику, рицини, сафлору при мiнiмалiзацiї технологiчного процесу їх вирощування. У результатi проведення дослiджень розроблено та узагальнено теоретичнi положення: змiна фiзико-механiчних властивостей орного шару пiд впливом дiї обробiтку ґрунту, фотосинтетична дiяльнiсть рослин i врожайнiсть соняшнику в рiзних за архiтектонiкою агроценозах, спiввiдношення мiж генеративними та вегетативними органами рослин залежно вiд їх взаємовiдношень в агроценозах, витрати ґрунтової вологи агроценозом рослин на одиницю чистої продуктивностi фотосинтезу, продуктивнiсть агроценозiв залежно вiд погодних умов вегетацiйних перiодiв. Теоретичнi положення лягли в основу розробки та оптимiзацiї агротехнiчних прийомiв, якi сприяли, на фонi скорочення енерговитрат, адаптуванню агроценозiв рослин соняшнику, рицини, сафлору до умов вирощування пiвденної пiдзони Степу України, забезпечили формування гiбридами та сортами олiйних культур фактичного рiвня врожайностi, близького до генетичного потенцiалу. Аналiз одержаних експериментальних даних дозволяє зробити такi висновки:

агроприйомами сортової агротехнiки, їх оптимiзацiя, вiдповiдно до погодних умов регiону, дає змогу керувати ростом, розвитком олiйних культур, впливати на рiвень продуктивностi та врожайностi через змiну конкурентних взаємовiдношень мiж рослинами та здатнiсть кожного гiбриду або сорту адаптуватися до умов вирощування через свiй фенотип.

2. У посушливi вегетацiйнi перiоди (випадання опадiв за перiод вегетацiї 23,4 – 40,9 % вiд загальної кiлькостi опадiв на рiк, вмiст продуктивної вологи ґрунту у фазi цвiтiння соняшнику 137 мм) безполицевий та мiлкий обробiтки на чорноземi звичайному малогумусному важкосуглинковому обумовлюють зниження врожайностi середньоранньостиглого гiбриду Зустрiч на посiвах з шириною мiжрядь 70 см на 0,12-0,46 т/га у порiвняннi з оранкою. У такi ж самi посушливi вегетацiйнi перiоди протиерозiйнi способи основного обробiтку ґрунту забезпечують формування врожайностi у ранньостиглого гiбриду Запорiзький 9: 2,77-2,80 т/га як i при оранцi.

3. Вирощування агроценозiв середньоранньостиглого гiбриду соняшнику Зустрiч з шириною мiжрядь 45 см у сприятливi за погодними умовами вегетацiйнi перiоди не має переваг у формуваннi врожайностi перед агроценозами з шириною мiжрядь 70 см за всiма обробiтками ґрунту. У посушливi вегетацiйнi перiоди агроценози гiбриду Зустрiч iз шириною мiжрядь 45 см при безполицевому обробiтку ґрунту (окрiм мiлкого обробiтку ґрунту) формують рiвень врожайностi такий як i при оранцi та сприяють пiдвищенню врожайностi на 0,15 – 0,31 т/га на оранцi, на 0,22 – 0,62 т/га на безполицевому обробiтку ґрунту, на 0,27 – 0,40 т/га на мiлкому обробiтку ґрунту у порiвняннi з шириною мiжрядь 70 см.

при всiх способах основного обробiтку ґрунту врожайностi в середньому вище на 0,18 – 0,22 т/га, нiж агроценозiв з шириною мiжрядь 70 см.

сортової агротехнiки, прийоми догляду за посiвами, якi дозволяють агроценозам рослин досягати максимально можливої врожайностi, близької до їх генетичного потенцiалу, за рахунок пiдсилення продукцiйного процесу, активiзацiї фотосинтетичної дiяльностi рослин, рацiонального використання та споживання агроценозами ґрунтової вологи як при оранцi, так i за протиерозiйними, менш енерговитратними способами обробiтку ґрунту.

фактором, що лiмiтує формування врожайностi. Посiви гiбриду соняшнику Запорiзький 9 з шириною мiжрядь 15 см, за рахунок бiльшої фiзiологiчної активностi кореневої системи, економного витрачання продуктивної вологи ґрунтом, формують врожайнiсть насiння на 0,24 – 0,28 т/га бiльшу, нiж посiви з мiжряддями 70 см, незалежно вiд основного обробiтку ґрунту.

6. Фактором, що лiмiтує врожайнiсть соняшнику при його вирощуваннi на мiнiмальному обробiтку ґрунту, є високий рiвень забур’яненостi.

Пiзнiй строк сiвби соняшнику без внесення гербiцидiв сприяє зниженню рiвня забур’яненостi агроценозу та отриманню одного рiвня врожайностi гiбридом Запорiзький 9: 2,94–3,01 т/га, сортом Прометей: 2,15–2,20 т/га при оранцi та мiнiмальному обробiтку як i при сiвбi в оптимальний строк iз внесенням трефлану пiд передпосiвну культивацiю.

Сiвба соняшнику зерновими сiвалками СЗС-2,1 на ширину мiжрядь 22,8 см з одночасним проведенням передпосiвної культивацiї, загортання гербiцидiв у ґрунт забезпечує прирiст врожайностi, незалежно вiд способу основного обробiтку ґрунту, у скоростиглих гiбриду Запорiзький 14 на 0,07-1,9 т/га та сорту Прометей на 0,07-0,11 т/га.

7. Застосування сiвби скоростиглих гiбриду соняшнику Запорiзький 14 i сорту Прометей зерновою сiвалкою з шириною мiжрядь 22,8 см забезпечує формування при грунтозахисних обробiтках ґрунту такий самий рiвень врожайностi, як i на оранцi, за стандартними схемами сiвби i внесення гербiцидiв. Мiнiмалiзацiя обробiтку ґрунту, замiна в системi догляду за посiвами досходового та пiслясходового боронувань на внесення раундапу пiсля сiвби сорту Прометей та внесення раундапу до сiвби гiбриду Запорiзький 14 не призводить до зниження рiвня врожайностi соняшнику – 2,16-2,33 т/га (гiбрид Запорiзький 14), 1,97-1,98 т/га (сорт Прометей).

8. Застосування елементiв сортової агротехнiки в концепцiї мiнiмалiзацiї вирощування соняшнику (ширина мiжрядь 15 см i щiльнiсть посiву) призводить до змiни взаємовiдношень мiж рослинами агроценозiв i змiни рiвня врожайностi гiбридiв i сортiв. При вирощуваннi соняшнику з шириною мiжрядь 15 см додаток врожайностi, в порiвняннi з шириною мiжрядь 70 см, у гiбридiв Запорiзький 9 (0,28-0,44 т/га) та Харкiвський 58 (0,43-0,63 т/га) забезпечується за рахунок загущення посiвiв, у сорту Лiдер (0,24-0,25 т/га) – за рахунок способу сiвби з шириною мiжрядь 15 см, у сорту Прометей (0,14-0,68 т/га) – за рахунок застосування ширини мiжрядь 15 см та загущення посiвiв.

Врожайнiсть гiбридiв та сортiв соняшнику пiдвищується в мiру загущення посiвiв до визначеної межi за рахунок бiльш продуктивного використання ресурсiв зовнiшнього середовища.

9. Без додаткового застосування енерговитратних агроприйомiв, черезсмугове вирощування рiзних за групою стиглостi та висотою гiбридiв i сортiв соняшнику, за рахунок пiдсилення iнтенсивностi фотосинтезу рослин, забезпечує прирiст врожайностi 0,14-1,07 т/га у порiвняннi з однокомпонентними агроценозами.

10. При вирощуваннi батькiвських лiнiй соняшнику пiд груповими iзоляторами схеми сiвби по-рiзному впливають на формування ними врожайностi. Для батькiвської лiнiї С_х – 1002А оптимальною схемою сiвби є 45 см (ширина мiжрядь) на 37 см (вiдстань мiж рослинами у рядку), для лiнiї ЗЛ – 95А є 70 см (ширина мiжрядь) на 35 см (вiдстань мiж рослинами у рядку).

При веденнi насiнництва простих мiжлiнiйних та трилiнiйних гiбридiв соняшнику метод електрофорезу запасних бiлкiв насiння при визначеннi рiвня типовостi та гiбридностi забезпечує збiг даних на 74,4% з методом ґрунтового контролю i може використовуватися як експрес-метод у визначеннi типовостi батькiвських форм i гiбридностi гiбридiв.

11. Рiвень забур’яненостi посiвiв рицини перед збиранням вищий за 9,30 г/м² i обумовлюють її зниження у середньостиглого сорту Кубанська 15 на 0,09-0,26 т/га при стандартнiй ширинi мiжрядь 70 см.

Оптимiзацiя агроприйомiв за рахунок застосування ширини мiжрядь 45 см i внесення гербiцидiв сприяє формуванню врожайностi у процесi протиерозiйних обробiткiв ґрунту (виконаних знаряддями ПРПВ-5-50, СiбІМЕ, КПЕ-3,8) на рiвнi оранки – 1,38-1,42 т/га. Тiльки застосування оранки давало можливiсть безгербiцидного вирощування рицини з шириною мiжрядь 70 см та 45 см з використанням такої схеми догляду за посiвами два досходових боронування+одне пiслясходове боронування+два мiжрядних обробiтки (рiвень врожайностi 1,37-1,42 т/га). При скороченнi одного досходового боронування, безгербiцидне вирощування рицини оранка забезпечує в комплексi з застосуванням ширини мiжрядь 45 см (рiвень врожайностi 1,38 т/га).

12. У порiвняннi з оптимальним строком сiвби сортiв рицини раннiй строк сiвби сприяє зростанню врожайностi у сорту Кубанська 15 на 0,23 т/га, у сортiв Хортицька 1 та Хортицька 3 на 0,24 т/га; пiзнiй строк сiвби знижує врожайнiсть у сортiв Кубанська 15 та Хортицька 1 на 0,20–0,17 т/га.

строком сiвби. У порiвняннi з посiвами з шириною мiжрядь 70 см посiви сорту Мiлютинський 114 з шириною мiжрядь 45 см формують рiвень врожайностi вище на 0,16–0,32 т/га, на посiвах з шириною мiжряддя 15 см - на 0,09–0,21 т/га.

15. Вирощування соняшнику з шириною мiжрядь 45 см забезпечує мiнiмальну енергоємнiсть виробництва середньораннього гiбриду Зустрiч 6285 МДж/т при безполицевому обробiтку ґрунту (КПЕ-3,8), ранньостиглого гiбриду Запорiзький 9 – 6695 МДж/т при мiлкому (БДТ-7) обробiтку ґрунту.

Вирощування соняшнику з шириною мiжрядь 22,8 см на фонi внесення раундапу до сiвби i проведення одного пiслясходового боронування забезпечує отримання мiнiмальної енергоємностi товарного насiння соняшнику на оранцi та безполицевому обробiтку ґрунту. При мiлкому обробiтку ґрунту отримання мiнiмальної енергоємностi товарного насiння сорту Прометей забезпечує комплекс агроприйомiв: сiвба соняшнику сiвалками СЗС-2,1 + пiзнiй строк сiвби без внесення гербiцидiв.

16. Вирощування рицини з шириною мiжрядь 45 см при безполицевому обробiтку ґрунту (КПЕ-3,8) на гербiцидному фонi сприяє отриманню мiнiмальної енергоємностi виробництва 17265 МДж/т та максимального енергетичного коефiцiєнту 1,42.

Мiнiмальну енергетичну “цiну” рицини 17391 МДж/т на безгербiцидному фонi забезпечує сiвба культури з мiжряддями 45 см при оранцi з проведеннямодного досходового боронування + одного пiслясходового боронування + двох мiжрядних обробiткiв.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Рекомендується адаптована до грунтово-клiматичних умов пiвденної пiдзони Степу України технологiя вирощування соняшнику, яка забезпечує отримання врожайностi на рiвнi 2,5-3,0 т/га i включає – систему полiпшеного зябу з пошаровим обробiтком ґрунту, спосiб основного обробiтку – оранку, вирiвнювання зябу з осенi, мiнiмальний допосiвний обробiток з проведенням передпосiвної культивацiї, сiвбу середньоранньостиглих i середньостиглих гiбридiв з шириною мiжряддя 70 см в рекомендованi строки, передзбиральну густоту стояння рослин 45-50 тис./га.

2. При застосуваннi в технологiї вирощування соняшнику протиерозiйного обробiтку ґрунту рекомендується висiвати скоростиглi та ранньостиглi гiбриди й сорти в пiзнi строки без внесення гербiцидiв з шириною мiжрядь 45 см. В посушливi роки пропонується сiвбу середньостиглих гiбридiв виконувати на оранцi з шириною мiжрядь 45 см.

3. В технологiї вирощування соняшнику рекомендується виконувати сiвбу низько- та середньорослих гiбридiв i сортiв з шириною мiжрядь 15 i 22,8 см з проведенням досходового та пiслясходового боронувань з виключенням проведення мiжрядного обробiтку. При вузькiй ширинi мiжрядь передзбиральна густота стояння рослин скоростиглих, ранньостиглих, середньоранньостиглих гiбридiв i сортiв 55-65 тис./га, середньостиглих – 45 тис./га.

4. Рекомендуються грунтозахиснi, маловитратнi агротехнiчнi прийоми вирощування скоростиглих i ранньостиглих гiбридiв, сортiв соняшнику, якi включають проведення на мiлкому обробiтку ґрунту мiнiмального допосiвного обробiтку, сiвби в пiзнiй строк з одночасною передпосiвною культивацiєю зерновими сiвалками СЗС-2,1 на ширину мiжрядь 22,8 см, досходового та пiслясходового боронування посiвiв.

З метою ефективного пригнiчення коренепаросткових бур’янiв пропонується внесення гербiциду суцiльної дiї раундапу на вегетуючi бур’яни до сiвби соняшнику або пiсля сiвби до появи його сходiв.

5. Батькiвськi лiнiї соняшнику при їх вирощуваннi пiд груповими iзоляторами пропонується висiвати за схемами: С_х -1002А – 45 см на 37 см, ЗЛ-95А – 70 см на 35 см.

Для пiдвищення ефективностi насiнництва батькiвських форм i гiбридiв соняшнику рекомендується їх типовiсть i гiбриднiсть визначати методом електрофорезу запасних бiлкiв насiння.

6. Рекомендуються удосконаленi агротехнiчнi прийоми технологiї вирощування рицини, якi забезпечують отримання врожайностi на рiвнi 1,1-1,5 т/га i включають проведення системи полiпшеного зябу з пошаровим обробiтком грунту, спосiб основного обробiтку – безполицевий, вирiвнювання зябу з осенi, мiнiмальний допосiвний обробiток з внесенням гербiцидiв пiд передпосiвну культивацiю, сiвбу рицини у раннiй строк з шириною мiжрядь 45 см, один мiжрядний обробiток.

основного обробiтку-оранка)+вирiвнювання зябу з осенi+мiнiмальний допосiвний обробiток без застосування гербiцидiв+сiвба в рекомендованi строки з шириною мiжрядь 45 см+одне досходове боронування+одне пiслясходове боронування+два мiжряднi обробiтки.

зябу з пошаровим обробiтком ґрунту, спосiб основного обробiтку – оранку, вирiвнювання зябу з осенi, ранньовесняну передпосiвну культивацiю, сiвбу з шириною мiжрядь 15 або 45 см у раннi строки одночасно з раннiми яровими культурами, передзбиральну густоту стояння рослин 235-240 тис./га.

9. З метою зниження енерговитрат на проведення дослiджень, рацiонального використання земельних ресурсiв рекомендується агротехнiчнi польовi дослiди з рослинництва та землеробства виконувати для соняшнику з урахуванням площi варiанту 126,0 м² (площа дiлянки – 21,0 м² , кiлькiсть повторень – 6), для рицини – площа варiанту 63,0 м² (площа дiлянки – 10,6 м² , кiлькiсть повторень – 6).

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Насiнництво й насiннєзнавство олiйних культур / Гаврилюк М. М., Соколов В. М., Рижєєва О.І., Кiндрук М. А., Рябота М. О., Фурсова Г. К., Аксьонов І. В., Вишневський В. В., Кiрiяк О. Ю., Лупинос Т. М. – К.: Аграрна наука, 2002. – 224 с. (Доля авторства 20 %, особистий внесок – проведення дослiджень стосовно роздiлiв книги, написання роздiлiв книги).

2. Рослинництво. Особливостi функцунування галузi / В кн. “Науковi основи агропромислового виробництва в зонi степу України.” // Лебiдь Є. М., Черенков А. В. Чехов А. В., Поляков О.І., Аксьонов І. В. та iншi. – К.: Аграрна наука, 2004. – С. 235-240. (Доля авторства 1 %, особистий внесок – проведення дослiджень стосовно роздiлiв книги, написання матерiалу для оформлення книги).

3. Никитчин Д. И., Минковский А. Е., Аксёнов И. В. Влагонакопление и основная обработка почвы при возделывании подсолнечника // Аграрная наука. – 1994. – № 2. – С. 2-3. (Доля авторства 15 %, особистий внесок – узагальнення, аналiз даних, написання та оформлення статтi).

написання та оформлення статтi).

5. Минковский А. Е., Аксёнов И. В. Способы сева и густоты стояния растений гибридного подсолнечника // Земледелие. – 1995. – № 2. – С. 22. (Доля авторства 20 %, особистий внесок – узагальнення та аналiз даних, написання та оформлення статтi).

6. Никитчин Д. И., Минковский А. Е., Аксёнов И. В. Основная обработка почвы под подсолнечник // Земледелие. – 1995. – № 2. – С. 17. (Доля авторства 15 %, особистий внесок – узагальнення, аналiз даних, написання та оформлення статтi).

7. Аксёнов И. В. Возделывание клещевины без гербицидов // Земледелие – 1996. – № 6. – С. 21.

8. Aksyonov I. V. Agroecological model of sunflower cultivation // Proceeding of the Symposium Eucarpia Breeding of oil and proteins crops / 5-8 august, 1996, Zaporozhie, Ukraine. – Zaporozhie, 1996. – P. 11-13.

9. Aksyonov I. V., Aksyonova O. G. Dependence of safflower and sesame yield upon agroclimatical conditions of south steppe of Ukraine // Proceeding of the Symposium Eucarpia Breeding of oil and proteins crops / 5-8 august, 1996, Zaporozhie, Ukraine. – Zaporozhie, 1996. – P. 17-20. (Доля авторства 95 %, особистий внесок – iдея, проведення дослiдiв, обробка, аналiз даних, написання та оформлення статтi).

10. Aksyonov I. V. Sunflower without herbicides // Proceeding of the Symposium Eucarpia Breeding of oil and proteins crops / 5-8 august, 1996, Zaporozhie, Ukraine. – Zaporozhie, 1996. – P. 14-16.

11. Аксёнов И. В. Выращивание родительских линий подсолнечника под групповыми изоляторами // Земледелие. – 1997. – № 2. – С. 39.

13. Аксьонов І. В., Мiнковський А.Є. Агрегатний склад ґрунту та способи його обробiтку // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 1997. – Вип. 2. – С. 166-169. (Доля авторства 85 %, особистий внесок – iдея, проведення дослiдiв, обробка, аналiз даних, написання та оформлення статтi).

14. Аксьонов І. В., Мiнковський А.Є., Нiкiтенко О. В. Залежнiсть формування врожайностi соняшнику i рицини вiд агроприйомiв вирощування i агроклiматичних умов // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 1997. – Вип. 2. – С. 170-174. (Доля авторства 85 %, особистий внесок – iдея, проведення дослiдiв, обробка, аналiз даних, написання та оформлення статтi).

17. Аксёнов И. В. Улучшенная зябь под подсолнечник // Земледелие. – 1997. – № 2. – С. 24.

18. Аксьонов І. В. Урожайнiсть сортiв рицини та фактори, якi її визначають // // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 1997. – Вип. 2. – С. 156-161.

19. Нiкiтчин Д.І., Аксьонов І. В., Мiнковський А.Є. Агроекологiчне випробування олiйних культур в умовах пiвденного Степу України // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 1997. – Вип. 2. – С. 203-206. (Доля авторства 75 %, особистий внесок – iдея, проведення дослiдiв, обробка, аналiз даних, написання та оформлення статтi).

20. Аксёнов И. В. Выращивание клещевины без гербицидов // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 1998. – Вип. 3. – С. 173-180.

%, особистий внесок – iдея, проведення дослiдiв, обробка, аналiз даних, написання та оформлення статтi).

22. Никитчин Д. И., Аксёнов И. В., Минковский А. Е. Влияние черезполосного выращивания подсолнечника на урожайность его агроценоза // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 1998. – Вип. 3. – С. 201-206. (Доля авторства 90 %, особистий внесок – iдея, проведення дослiдiв, обробка, аналiз даних, написання та оформлення статтi).

23. Никитчин Д. И., Минковский А. Е., Аксёнов И. В. Подсолнечник на юге Украины // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 1998. – Вип. 3. – С. 212-215. (Доля авторства 35 %, особистий внесок – проведення дослiдiв, аналiз даних, написання та оформлення статтi).

24. Аксёнов И. В. Агробиологические особенности развития растений подсолнечника // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 1999. – Вип. 4. – С. 91-98.

26. Аксёнов И. В. Формирование урожайности сортами клещевины в зависимости от погодных условий вегетационного периода // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 1999. – Вип. 4. – С. 99-106.

27. Аксёнов И. В. Противоэрозионная обработка почвы при выращивании клещевины // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 2000. – Вип. 5. – С. 125-131.

30. Аксьонов І. В. Бiологiчна активнiсть ґрунту та його водний режим в залежностi вiд агроприйомiв вирощування соняшнику // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 2002. – Вип. 7. – С. 115-124.

31. Аксёнов И. В. Обработка почвы и урожайность клещевины сорта Кубанская 15 // Аграрная наука. – 2002. – № 3. – С. 15-16.

32. Аксёнов И. В. Определение уровня гибридности трёхлинейного гибрида подсолнечника Запорожский 28 // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 2003. – Вип. 8. – С. 87-93.

33. Аксёнов И. В. Формирование урожайности агроценозом подсолнечника при безгербицидном выращивании // Доклады Российской академии сельскохозяйственных наук. – 2003. – № 3. – С. 16-18.

34. Igor Aksyonov. Yield of sunflower on black steppe soil of Ukraine // Helia. – 2003. – Volume 26, Number 39. – P. 161-166.

35. Аксёнов И. В. Агроприёмы выращивания и урожайность подсолнечника // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 2004. – Вип. 9. – С. 155-161.

36. Аксёнов И. В. Оценка генетической однородности линий и гибридов подсолнечника методом электрофореза гелиантининов семян // Доклады Российской академии сельскохозяйственных наук. – 2004. – № 6. – С. 10-12.

– 2004. – Вип. 9. – С. 107-115.

38. Аксёнов И. В. Урожайность и водный режим подсолнечника в зависимости от ширины междурядий и способов основной обработки почвы // Физиология и биохимия культурных растений. – 2004. – Т. 36, № 2. – С. 151-155.

10. – С. 41-47. (Доля авторства 85 %, особистий внесок – iдея, проведення дослiдiв, обробка, аналiз даних, написання та оформлення статтi).

40. Аксёнов И. В. Условия выращивания и водопотребления агроценозов подсолнечника // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 2005. – Вип. 10. – С. 123-129.

41. Aksyonov I. V. Use of albinum markers for defining genetic purity of sunflower parents lines and hybrids // Helia. – 2005. – Volume 43, Number 29. – P. 43-48.

42. Аксёнов И. В., Минковский А. Е., Поляков А. И. Ресурсосбережение и минимилизация агроприёмов при выращивании подсолнечника // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 2006. – Вип. 11. – С. 125-131. (Доля авторства 35 %, особистий внесок – iдея, проведення дослiдiв, аналiз даних, написання та оформлення статтi).

43. Аксёнов И. В., Минковский А. Е., Поляков А. И. Система агроприёмов при выращивании подсолнечника по поверхностной обработке почвы // Науково-технiчний бюлетень Інституту олiйних культур. – 2007. – Вип. 12. – С. 179-187. (Доля авторства 35 %, особистий внесок – iдея, проведення дослiдiв, аналiз даних, написання та оформлення статтi).

44. Методические рекомендации по проведению полевых опытов с клещевиной / Никитчин Д. И., Минковский А. Е., Аксёнов И. В., Казадаева Л. В. Запорожье: Институт масличных культур, 1993. – 23 с. (Доля авторства 25 %, особистий внесок – узагальнення даних, написання та оформлення рекомендацiй).

45. Рекомендации по выращиванию масличных культур (подсолнечник, клещевина, соя) / Никитчин Д. И., Кравченко Б. А., Аксёнов И. В. Поляков А. И., Минковский А. Е. – Запорожье, 1998. – 22 с. (Доля авторства 70 %, особистий внесок – проведення дослiдiв, обробка, узагальнення даних, написання та оформлення рекомендацiй).

46. Аксьонов І. В., Мiнковський А.Є., Станчевський В. К. Методичнi рекомендацiїї з бiоенергетичної оцiнки технологiй вирощування олiйних просапних культур. – Запорiжжя: ЗДУ, 2001. – 35 с. (Доля авторства 85 %, особистий внесок – проведення дослiдiв, узагальнення даних, написання та оформлення рекомендацiй).

48. Nikitchin D. I., Aksyonov I. V. Sunflower production in world and Ukraine // Proceeding of the Symposium Eucarpia Breeding of oil and proteins crops / 5-8 august, 1996, Zaporozhie, Ukraine. – Zaporozhie, 1996. – P. 168-169. (Доля авторства 50 %, особистий внесок – iдея, аналiз даних, написання та оформлення статтi).

49. Аксёнов И. В. Агроприёмы возделывания и засорённость посевов клещевины // Тези доповiдей мiжнародної конференцiї, присвяченої 90-рiччю вiд заснування Інституту рослинництва iм. В. Я. Юр’єва УААН “Науковi основи стабiлiзацiї виробництва продукцiї рослинництва” – Харкiв, 1999. – С. 318-319.

масличных культур”, 23-24 октября, 2002 г., Запорожье. – Запорожье: Институт масличных культур, 2002. – С. 4.

51. Аксёнов И. В. Основы обработки почвы и агрегатный состав пахотного слоя чернозёма обычного маломощного тяжёлосуглинистого // Тези доповiдей Першого мiжнародного конгресу “Нацiональна перлина Запорiжжя: Впровадження iнновацiйно-iнвестицiйних технологiй гармонiзацiї бiоекосистеми о. Велика Хортиця”, 26-28 вересня 2004 р., Запорiжжя. – Запорiжжя: ЗДУ, 2004. – С. 178-179.

АНОТАЦІЇ

Аксьонов І. В. Агробiологiчнi та агротехнiчнi особливостi оптимiзацiї прийомiв вирощування соняшнику, рицини, сафлору в умовах пiвденної пiдзони Степу України. – Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня доктора сiльськогосподарських наук за спецiальнiстю 06. 01. 09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Днiпропетровськ, 2008.

Дисертацiя присвячена розробцi та оптимiзацiї агроприйомiв технологiй вирощування соняшнику, рицини, сафлору. Обґрунтовано агробiологiчнi особливостi розвитку рослин олiйних культур залежно вiд погодних умов вегетацiйних перiодiв. Вiдображено залежнiсть формування продуктивностi та врожайностi агроценозiв соняшнику, рицини, сафлору вiд впливу застосування агроприйомiв технологiчного циклу: обробiтку ґрунту, строкiв та способiв сiвби, густоти стояння рослин, прийомiв догляду за посiвами. Варiювання та оптимiзацiя агроприйомiв дозволяє отримувати врожайнiсть олiйних культур при протиерозiйному, мiнiмальному обробiтку ґрунту на рiвнi оранки i формувати врожайнiсть гiбридiв i сортiв на рiвнi 71-94% вiд їх генетичного потенцiалу.

Встановлено, що пiд впливом агротехнiчних умов вирощування рiвень врожайностi визначається змiною спiввiдношення генеративних та вегетативних органiв рослин, водним режимом ґрунту, реакцiєю гiбридiв i сортiв на умови вирощування. Дослiдами доведена можливiсть безгербiцидного вирощування соняшнику, рицини, сафлору при одночасному скороченнi енергоресурсiв.

У дисертацiйнiй роботi розроблено стратегiю мiнiмалiзацiї вирощування соняшнику, рицини, сафлору на основi поєднання та оптимiзацiї агроприйомiв з урахуванням способiв основного обробiтку ґрунту.

Доведено ефективнiсть використання в насiнництвi соняшнику методу електрофорезу запасних бiлкiв насiння у визначеннi типовостi батькiвських лiнiй i гiбридностi гiбридiв.

Ключовi слова: соняшник, рицина, сафлор, гiдротермiчнi фактори, гiбрид, сорт, елементи агротехнiки, продуктивнiсть, врожайнiсть.

агробиологические особенности развития разных по группе спелости гибридов и сортов масличных культур в зависимости от гидротермического режима вегетационных периодов и агротехнологических условий выращивания. Отображена зависимость формирования продуктивности и урожайности агроценозов подсолнечника, клещевины, сафлора от применения агроприёмов технологического цикла выращивания: основная обработка почвы, сроки и способы сева, густота стояния растений, внесение гербицидов, приёмы ухода за посевами.

Варьирование и оптимизация агроприёмов позволяет управлять ростом и развитием гибридов и сортов масличных культур; получать урожайность по противоэрозионным, минимальным обработкам почвы на уровне вспашки; формировать урожайность гибридов и сортов на уровне 71-94% от их генетического потенциала.

Установлено, что агроценозы гибридов и сортов с шириной междурядий 45 см, через изменение водного режима почвы и повышение конкурентных взаимоотношений между растениями агроценозов, не допускают снижения урожайности по противоэрозионным обработкам почвы. Выращивание агроценозов с шириной междурядий 45 см способствует повышению урожайности гибридов подсолнечника на 0,15-0,31 т/га, сортов клещевины на 0,05-0,28 т/га.

Сев гибридов и сортов подсолнечника с шириной междурядий 15 и 22,8 см обеспечивает прибавку урожайности 0,14-0,68 т/га и 0,07-1,9 т/га.

Уровень формирования урожайности гибридов и сортов подсолнечника, клещевины определяется изменением интенсивности фотосинтеза, накопления сухого вещества, соотношения между вегетативными и генеративными органами растений за счёт применения агроприёмов и влияния агротехнических условий выращивания.

способов основной обработки почвы без снижения урожайности гибридов и сортов.

Рекомендовано производству, с учётом биологических особенностей растений, применение в условиях южной подзоны Степи Украины способов основной обработки почвы, способов и сроков сева, сроков внесения раундапа, разной густоты стояния растений, выращивания масличных культур без гербицидов, агроприёмов по уходу за посевами. Это позволяет гибридам и сортам подсолнечника, клещевины, сафлора более полнее раскрывать свой генетический потенциал, при одновременном снижении энергозатрат на выращивание продукции.

Доказана эффективность и целесообразность применения в семеноводстве подсолнечника метода электрофореза запасных белков семян для определения типичности родительских линий и гибридности гибридов. Установлен уровень типичности трёхлинейных гибридов подсолнечника.

Ключевые слова: подсолнечник, клещевина, сафлор, гидротермические факторы, гибрид, сорт, элементы агротехники, продуктивность, урожайность.

Aksyonov I. V. Agrobiological and agrotechnical peculiarities of growing methods optimization of sunflower, castor-oil plant, safflower in conditions of the southern underzone of Ukraine Steppe. – Manuscript.

Thesis on the competition of a scientific degree of the doctor of agricultural sciences on speciality 06. 01. 09 – plant–growing. – The Institute of grain farming of UAAS, Dniepropetrovsk, 2008

The thesis is devoted the problems on the elaboration and optimization of growing technologies of sunflower, castor-oil plant, safflower. The agrobiological peculiarities of development of hybrids and varieties of oil-producing crops, in dependence from weather conditions of vegetation periods were based. The author showed the dependence of forming the productivity and the crop capacity of the agrocoenoses of the sunflower, castor-oil plant, safflower from the application of technological cycle agromethods: soil tillage, terms and methods of sowing, plant density, modes of care of crops.

The variation and optimization of agromethods allows to obtain the oil-producing crops yield on antierosive, minimum tillage of the soil on the ploughing level and to forms the hybrids and varieties yield on level of 71-94% from genetic potential theirs under the simultaneous economy of power resources.

The investigations were determined: level of the crop capacity of oil–producing crops is determined according to the change of ratio of the vegetative and generative organs of plants, watery regime of soil. The growing of sunflower, castor-oil crops, safflower without herbicides (on background of power-expenses reduction) was proved.

The use efficiency in sunflower seed-growing of the electrophoresis method of seed storage protein for defining of purity of parent lines and hybrids.

The ways of the basic soil tillage, methods and terms of sowing, the plant density, growing of oil–producing crops without herbicides, agricultural methods of the care of the crops have been studied and recommended to the production.