Дендрофлора i рослиннiсть Чорнотисянського лiсництва. Використання i охорона
Курсова робота
Дендрофлора i рослиннiсть Чорнотисянського лiсництва. Використання i охорона
Змiст
Вступ
1. Загальна характеристика територiї Чорнотисянського лiсництва
1. 1. Фiзико-географiчне положення
1. 2. Клiматичнi умови
1. 3. Грунтовi умови
1. 4. Основнi типи рослинностi
2. 1. Життєвi форми
2. 2. Вiдношення до вологи, температури, свiтла.
3. Господарське значення та охорона.
Висновки.
Лiтература
Додатки
Клiмат помiрно-континентальний, вологий в гiрському лiсовому поясi i помiрно-холодний вище границi лiсу.
1. Температура повiтря:
середньорiчна +6. 1 С
абсолютна мiнiмальна –22. 3 С
2. Кiлькiсть опадiв на рiк 930 мм.
3. Тривалiсть вегетацiйного перiоду 190 днiв
4. Останнi заморозки весною 1-10 червня
5. Першi заморозки восени 21-30 жовтня
7. Середня дата початку паводку 1-10 березня
8. Снiговий покрив:
потужнiсть 18 см
час появи 21-30 листопада
час сходження у лiсi 21-30 березня
9. Глибина промерзання грунту 12-16 см
10. Напрям переважаючих вiтрiв по сезонах:
зима Пч з румб
весна П з румб
лiто П румб
осiнь Пс, Пч з румб
11. Середня швидкiсть переважаючих вiтрiв по сезонах:
весна 3,5-3,6 м/с
осiнь 2,9-3,4 м/с
Із клiматичних факторiв, що негативно впливають на рiст i розвиток лiсових насаджень є пiзнi веснянi i раннi осiннi заморозки, частi дощi, якi мають iнодi ливневий характер, викликаючи повенi, сильнi вiтри, якi переходять в бурi, а в зимовий перiод сиьнi снiгопади. Клiмат району розташування лiсниства сприятливий для росту: ялини, ялицi, бука, клена-явора та iнших деревних порiд.
Грунтовi умови
характерна незначна глибина делювiю, вiн мало вивiтрений, щебенистий. На пологих мiсцях та бiля основи схилiв товщi вивiтреного делювiю вiдкладаються у великiй кiлькостi, а тому i глибина утвореного тут грунту бiльша, нiж на схилах великої крутизни. Чим меншої крутизни схил, тим, як правило, бiльш глибокий шар мiлкозему залягає поверх щiльних гiрських порiд. Нижнi частини гiр i передгiр’я вкритi бурими лiсовими грунтами, сприятливими для залiсення.
Запаси гумусу в грунтах мiняються залежно вiд умов рельєфу (крутизни схилiв).
За ступенем вологостi бiльша частина грунтiв вiдноситься до вологих. На долю земель з надмiрним зволоженням приходиться 1% площi вкритих лiсовою рослиннiстю земель. Болiт на територiї немає.
На територiї лiсниства виявлена площинна i лiнiйна (глибинна) ерозiя. Внаслiдок чого грунт губить багатi гумусом горизонти, бiднiє – створюючи змитi еродованi грунти.
При значнiй кiлькостi опадiв та помiрнiй температурi, створюються тут високопродуктивнi лiсостани, рiзноманiтнi за складом деревних i чагарникових порiд, з яких тiльки 150 вiдноситься до природної флори, а 530 є iнтродукованими породами.
На територiї Чорнотисянського лiсниства є такi види:
1. Сосна гiрська (жереп) – PinusmughusScop (P. Montana)
2. Сосна кедрова європейська – Pinuscembra
4. Смерека (ялина) європейська – Piceaabies () Karsten (P. excelsalink)
5. Модрина європейська – Larix deciduas Mill (europa DC)
6. Яловець звичайний – Juniperus communis
7. Туя захiдна (“дерево життя”) – thyjaoccidentalis
9. Береза карпатська – Waldst et Kit (B. pubescens var carpatica K. Koch)
10. Вiльха чорна (клейка) – AlnusglutinoraGalrth
11. Вiльха сiра (бiла) – AlnusincanaMoench
12. Вiльха зелена – A lnus viridis DC
13. Лiщина звачайна – Corylus avellana
14. Граб звичайний – Carpinusbetulus
15. Верба бiла – Salixalba
18. Дуб звичайний (черещатий) – Quercusrobus (Q. PedunculataEhrh)
20. Липа серцелиста (дрiбнолиста) – tiliacordataMill (I. ParvifoliaEhrh, I. MicrophulaVent)
21. Липа широколиста – tiliaplatyphyllosScop (I. GrandifoliaEhrh)
22. Берест (в’яз листуватий, карагач)UlmusfoliaceaGilib (U. compestris, U. carpinifoliaGleditsch)
23. В’яз гладенький – Ulmus laevis pall (U. pedunculata Foug, U. effusa Willd)
25. Клен-явiр (несправжньоплатановий) – Acerpseudoplatanus
26. Ясен звичайний – Fraxinusexcelsior
27. Бузок звичайний – Syringavulgaris
29. Горобина звичайна – Sorbusaucuparia
31. Черемха звичайна – PadusRacemosa (Lam) Gilib (Prunuspadus)
32. Шипшина звичайна – Rosacanina
33. Малина пахуча – Rubus odoratus
34. Ожина несiйська (ведмежина) – Rubus nessensis W. Hall
35. Вовче лико (вовчi ягоди звичайнi) – Daphnemezereum
37. Крушина гiрська (жостiр альпiйський) – Rhamnusalpina
39. Бузина чорна – Sambucus nigra
40. Бузина червона – Sambucusracemosa
41. Калина звичайна – Viburnumopulus
42. Чорниця – Vaccinium myrtillus
43. Брусниця – Rhodococcum vitis – idaea Avror
Загальна характеристика дендрофлори Чорнотисянського лiсниства
Клас хвойнi – Pinopsida
Сосна гiрська (жереп) – PinusmughusScop (P. Montana Mill)
Утворює кущовi стелячi чагарники висотою бiля 3 м вище границi лiсу (на схилах гiр)
Плоди. Шишки одинарнi або по 2-5 шт., яйцевидно-конуснi, маленькi, довжиною 2-5 см, дiаметром до 2 см. Щиток на насiнних лусочках ромбiчний.
Цвiте в червнi, цiнна гiрсько-мелiоративна деревна порода, релiктовий вид, що пiдлягає охоронi. Непогано видержує забруднення повiтря димом i газами. Довголiтня, розмножується насiнням i вегетативно.
Сосна кедрова європейська -
Pinus
cembra.
Дерево висотою до 25 м. Крона густа в старшому вiцi яйцевидної форми.
Хвоя. На вкороченихпагонах по 5 шт. В пучку, довжиною 6-8 см, жорстка, зазубрена, темно-зелена, трьохгранна з голубуватими смужками. Молодi пагони вкритi рижими волосками, гiлки жорсткi темно-сiрi.
Стробiли. Роздiльностатевi; чоловiчi – жовтi або червонi колосочки; жiночi – фiолетово-синi кулевиднi шишечки. З’являються в травнi.
Плоди. Яйцевиднi шишки, довжиною 6-8 см i дiаметром 4-5 см, незрiлi – iз синьоватим нальотом, зрiлi – фiолетово-коричневi.
i в декоративних посадках. Пiдлягає абсолютнiй охоронi. Розмножується насiнням.
Ялиця бiла -
Picea A. Dietr
Вiчнозелене дерево з конусоподiбною кроною. Прямий стовбур покритий в молодому вiцi тонкою корою, пiзнiше пластинчатою. Хвоя колюча, одинична, пласка знизу; однодомна роздiльностатева рослина; чоловiчi колосочки виступають iз пазух минулорiчної хвої, жiночi шишечки – маленькi, червоно-фiолетового кольору.
Шишки. Стоячi, розсипаються при дозрiваннi. Насiннi луски великi, покривнi – ледь помiтнi. Основнi бiоекологiчнi особливостi ялицi: тiневитривалiсть, повiльний рiст в молодому вiцi, вибагливiсть до вологостi повiтря i грунту. Розмножується насiнням.
Смерека (ялина) європейська –
Picea
abies ()
Karsten (
P.
excelsa
link)
Дерево висотою 30-50 м i дiаметром до 2 м. Крона широкопiрамiдальної форми, стовбури цилiндричнi, колонновиднi. Кора тонка луската, червоно-бура. Молодi пагони i гiлки зеленувато-коричневi.
Хвоя. Чотиригранна, гостра довжиною до 2,5 см, блискуча, колюча, темно-зелена, розмiщена майже спiрально.
Стробiли. Роздiльностатевi; чоловiчi – червонуватi (або жовтi) сережки; жiночi – пурпурово-червонi (або зеленi) шишечки. Розпускаються в травнi.
Плоди. Цилiндричнi шишки, звисаючi, коричневi, довжиною до 10-15 см i дiаметром 3-4 см. Шишковi луски майже ромбiчнi (продовгувато-яйцевиднi), мiлкозубчатi, блискучi. Покривнi луски не розвиненi. Насiння коричневе. Смерека європейська вибаглива до родючостi i вологостi грунту. Цiнна лiсоутворююча порода.
Larix deciduas Mill (europa DC)
Дерево висотою 35-50 м. Крона ажурна, неправильної форми. Гiлки з подовженими i вкороченими пагонами. Стовбур добре сформований, цилiндричний, покритий в старшому вiцi товстою сiро-коричневою, лускато-трiсчинистою корою. Коренева система сильна iз стрижневим коренем.
Хвоя. Довжиною 1,5-3 см, на вкорочених пагонах в пучках по 30-60 штук, на подовженнях – одинична, розмiщена спiрально, м’яка, свiтлозелена, восени золотисто-жовта, на зиму опадаюча.
Стробiли. Роздiльностатевi; чоловiчi – продовгувато-кулевиднi жовтуватi колосочки з багаточисленними тичинками (пилок без повiтряних мiшкiв); жiночi – червонувато-пурпуровi шишечки, якi складаються з насiнних i покривних лусок. Розпускаються ранньою весною.
крилом.
Модрина європейська – швидкоростуча порода, вибаглива до вологостi повiтря i грунту; засуху не витримує. Добре росте на свiжих i вологих, вiдносно родючих грунтах; вiтростiйка. Розмножується насiнням i вегетативно.
Родина Кипарисовi –
Cupressaceae
F.
Heger
Яловець звичайний –
Хвоя. Колюча, голковидна, голобувато-зелена, зверху з бiлою полоскою, майже плоска.
Стробiли. Чоловiчi – маленькi кулевиднi колосочки; жiночi – свiтло-зеленi маленькi шишечки, розмiщенi в пазухах хвої на вкорочених пагонах. Розпускаються в травнi.
або третього року.
Ялiвець звичайний росте повiльно, не вибагливий до родючостi грунту. Розмножується насiнням.
thyja
occidentalis
Вiчнозелене деревце висотою 10-15 м, iнодi великий кущ з пiрамiдальною кроною, покритий сiро-коричневою, мiлкотрiщинистою корою.
Хвоя. Луската, зверху темно-зелена, знизу бiльш свiтлiша (без бiлого нальоту). Крайнi луски яйцевиднi, серединнi – трикутнi, довжиною бiля 4 мм i шириною 2 мм з випуклою залозкою на спинцi. Взимку хвоя буро-зеленого корьору.
Стробiли. Роздiльностатевi; чоловiчi – маленькi, кулевиднi, сидячi в пазухах хвої колосочки; жiночi – маленькi шишечки з 3-5 парами лусок. Розпускаються в травнi.
Плоди. Продовгувато-яйцевиднi шишечки, довжиною до 1,5 см, якi складаються iз шкiрястих коричневих лусок, дозрiвають восени першого року. Насiння маленьке, плоске, з 2 крильцями.
Туя захiдна морозостiйка, вiдносно свiтлолюбива, до родючостi грунту маловибаглива; хвоя пахуча, фiтонцидна. Цiнна деревна порода в зеленому будiвництвi.
Покритонасiннi –
Magnoliophyta (Angiospermae)
Родина Березовi –
Betulaceae Agardh.
Береза бородавчаста -
Betula
verrucosa
B.
pendula
Roth)
Дерево висотою 20-25 м. Крона ажурна, гiлки звисаючi. Кора стовбура i основних гiлок у молодих дерев гладка, бiла, у старших дерев бiля основи стовбура стає чорно-сiрою, груботрiщинистою.
Листки. Трикутно-ромбiчнi, двоякогострозубчастi, 3-7 см довжини, голi. Молодi листочки липкi смолистi. Черешки тонкi, довжиною 2-3 см. Молодi пагони голi, покритi смолистими бородавочками (звiдси видова назва – “бородавчаста”).
Квiтки. Роздiльностатевi; сережки чоловiчi – подовженi, розмiщенi на кiнцях гiлок, з червоно-бурими вiїстими лусками, закладаються з осенi; жiночi цилiндричнi, зеленi, довжиною 2-3 см, на вкорочених бокових пагонах. Розпускаються в квiтнi-травнi.
Плоди. Зiбранi в продовгуватi суплiддя – “шишечки” коричневого кольору. Дозрiвають лiтом i розсипаються. Насiння маленьке – крилатi горiшки, масово розсiваються вiтром.
Береза – швидкоростуча, свiтлолюбива, морозостiйка, витримує засуху; росте на рiзних по родючостi i вологостi грунтах. Плодоносить з 10 рокiв, недовговiчна, повного розвитку досягає у вiцi бiля 50 рокiв. Сильно розвинена коренева система, тому вiтростiйка. Розмножується насiнням i вегетативно.
Береза карпатська –
Кущ або деревце iз схожими з березою пухнастою бiоекологiчними i деякими морфологiчними ознаками. Кора на стовбурах не бiла, а темна. Росте у верхнiй границi лiсу (на схилах гiр). Дуже морозостiйка, свiтлолюбива, невибаглива, цiнна гiрсько-лiсомелiоративна порода. Розмножується насiнням i вегетативно.
Вiльха чорна (клейка) –
Alnus
glutinora
Galrth
Дерево висотою до 25-30 м. Крона вузькопiрамiдальна, пiзнiше – яйцевидна, густа. Стовбур добре сформований, повнодеревний, цилiндричний, покритий коричневою трiщинистою корою. Молодi пагони i листочки клейкi (звiдси назва “вiльха клейка”).
одночасно з розпусканням листкiв.
Вiльха чорна морозостiйка, вiдносно свiтлолюбива, вибаглива до вологи i родючостi грунту. Швидко росте, цiнна лiсова деревна порода. Коренева система пластична, добре розвинена, вiтростiйка, на коренях в результатi симбiозу з бактерiями утворюються нарости, якi мають таке ж значення у засвоєннi азоту, як у бобових рослин. Тому вiльха чорна пiдвищує родючiсть грунту (забезпечує азотом). Розмножується насiнням i вегетативно.
Alnus
incana
Moench
Листки. Овальнi або яйцевидно-округлi, гострокiнечнi, по краях двоякогостропильчастi, довжиною 4-10 i шириною 4-7 см, зверху темно-зеленi, знизу сiрi, густо опушенi.
Квiтки. Роздiльностатевi; сережки чоловiчi – майже такi, як у вiльхи чорної; жiночi – округло-продовгуватi, майже сидячi, опушенi. Розпускаються до появлення листкiв, на два-три тижнi ранiше, нiж вiльха чорна, в кiнцi березня-квiтнi.
Плоди. Зiбранi в суплiддя, здерев’янiлi “шишечки”, маленькi. Насiння – плоскi горiшки з темними крильцями.
Розмножується насiнням i вегетативно.
Вiльха зелена –
A
Листки. Елiпсо-яйцевиднi iз серцевинною основою, довжиною 4-6 см i шириною 2-3 см, загостренi, гострозубчастi, зверху голi, темно-зеленi, знизу свiтло-зеленi, по жилках короткоопушенi. Листок має п’ятдесят пар жилок.
Плоди. “Шишечки” меншi (довжиною до 1 см) i свiтлiшi, нiж у вiльхи чорної. Насiння – крилатi горiшки, плоскi, маленьки, як у берези.
Росте на вологих, тiнистих, кам’яних схилах гiр, утворюючи чагарники – криволiсся. Коренева система добре розвинена, укрiплює схили. Морозостiйка, не вибаглива до родючостi грунту, свiтлолюбна. Розмножується насiнням i вегетативно.
Лiщина звачайна –
Corylus avellana
Кущ висотою до 5 м, iнколи деревце (до 7 м). Крона розгалужена овальна. Пагони залозисто опушенi. Кора на стовбурах i гiлках гладка, коричнево-сiра.
Квiтки. Роздiльностатевi; з’являються до розпускання листкiв; чоловiчi сережки звисаючi (по 2-4 шт.), цилiндричнi, формуються з осенi; жiночi – маленькi, захованi в кулевиднiй бруньцi, з якої виступають червонуватi луски. З’являються в березнi-квiтнi.
Плоди. Округлi горiхи, покритi листковидною обгорткою, виступають на кiнцях гiлок по 1-5 шт. Обгортка коротша вiд горiха. Насiння – коричневi горiшки, овальнi, їстiвнi, дiаметром бiля 2 см. Лiщина звичайна тiневитривала, морозостiйка, вибаглива до родючостi i вологостi грунту.
Граб звичайний –
Carpinus
betulus
Дерево висотою до 20 м. Крона густа, яйцевидна. Стовбур хвилясто-ребристий, покритий гладкою сiрою корою.
Листя. Овально-продовгувате, загострене, довжиною 5-15 см i шириною 3-5 см, по краях двоякозубчасте, зверху темно-зелене, знизу свiтлiше, по жилках пушене, з 10-15 жилками з обох бокiв.
Квiтки. Роздiльностатевi; чоловiчi – цилiндричнi, зелено-червонуватi сережки; жiночi – рiдкi зеленi колосочки. Розпускаються разом з листками, у квiтнi.
Плоди. Звисаючi сипкi суплiддя. Насiння – широко-овальнi ребристi горiшки з трiйчатим крилом. Дозрiвають восени.
Граб звичайний тiневитривалий, вiдносно теплолюбивий, вибагливий до родючостi грунту i вологостi. Розмножується насiнням i вегетативно.
Родина Вербовi –
Salicaceae
Lindl
Верба бiла –
Salix
alba
Дерево висотою до 25-30 м. Крона широка, шатровидна. Стовбур добре розвинений, дiаметром до 2 м. Кора на старих деревах глибоко-трiщиниста, стовбури дуплистi. Молодi гiлки тонкi, звисаючi, на кiнцях серебристi, опушенi, старi – блискучi, жовто-червонi. Бруньки подовженi, гострi, притиснутi до пагонiв, червоно-жовтi, шовковисто-волосистi. Всi верби – дводомнi рослини.
Листки. Ланцетнi, довжиною 5-13 см i шириною 1-2 см iз загостреним вершком, по краях пильчастi; з 8-12 парами жилок; молодi листки зверху темно-зеленi, голi. Прилистники маленькi, вузькi, швидко опадають.
Плоди. Двохзатворчастi коробочки, зiбранi в продовгуватi суплiддя. Насiння маленьке з пучком волоскiв. Плоди дозрiвають в травнi-червнi.
Верба бiла росте швидко, свiтлолюбива, морозостiйка, мало вибаглива до родючостi грунту, переносить затоплення водою, а також загрязнення повiтря димом, газом, пилом. Розмножується насiнням, вегетативно.
Верба козяча –
Salix
caprea
Квiтки. Роздiльностатевi; сережки чоловiчi – яйцевиднi, жовтi; жiночi – продовгуватi, зеленоватi. З’являються ранньою весною (березень-квiтень), до розпускання листкiв. Медоноснi.
Плоди. Двостулковi коробочки зiбранi в звисаючих колосковидних суплiддях. Дозрiвають в кiнцi травня.
Верба козяча морозостiйка, швидкоростуча, тiневитривала, росте на рiзних грунтах. Добре розмножується насiнням i вегетативно.
Осика (тремтяча тополя) –
Populus
Дерево висотою 25-35 м з дiаметром стовбура до 1 м. Крона ажурна, широкоокругла, неправильної форми. Стовбур добре зформований, цилiндричний, покритий зеленовато-сiрою (у старих дерев) трiщинистою корою. Молодi пагони блискучi, голi, червоно-бурi. Бруньки великi, ребристi, гострi. Дводомна рослина.
Листки. Округлi, яйцевиднi або ромбiчнi, з нерiвними тупими зубцями, знизу сiроватi, довжиною i шириною бiля 3-7 см. На молодих пагонах листки значно бiльшi, мають форму трикутно-яйцевидну iз загостреним вершком. Черешок голий, у верхнiй половинi зплющений, як правило однакової довжини iз пластинкою листка.
листкiв.
Плоди. Коробочки, зiбранi в звисаючi колосковиднi суплiддя. Дозрiвають в травнi. Насiння дуже маленьке, з пучком волосся, розноситься вiтром, швидко проростає.
Родина буковi –
Fagaceae
A
.
Br
.
Дуб звичайний (черещатий) –
Quercus
robus (
Q.
Pedunculata
Ehrh)
Мiцне дерево висотою до 30-50 м. Крона компактна, шатровидна; стовбур добре сформований, цилiндричний. Кора на стовбурах до 20-30 рокiв тонка, гладка, оливково-бура, на старих деревах – груба, трiщиниста, темно-сiра. Пагони твердi, зелено-сiрi, з яйцевидними бруньками.
Листя. Продовгувато-яйцевидне, лопастне (з 3-7 парами округлих лопастей), бiля основи майже серцевидне, з двома вушками, шкiрясте, блискуче, знизу свiтло-зелене, голе, довжиною 5-15 см i шириною 4-8 см. Черешок листка короткий 0,5-1,0 см.
Квiтки. Роздiльностатевi; чоловiчi – довгi (до 5 см) сережки, зiбранi в пучках по 2-3 шт.; жiночi – маленькi, червонуватi кульки на довгих квiтконiжках, розмiщуються по 2-3 шт. Разом на молодих пагонах. З’являються в травнi, одночасно з розпусканням листя.
Плоди. Продовгувато-овальнi жолудi на довгих черешках. Дозрiвають в вереснi-листопадi.
Дуб звичайний досить вибагливий до родючостi грунту, морозостiйкий, свiтлолюбивий. Розмножується насiнням i вегетативно.
Fagus
silvatica
Дерево висотою до 45 м. Крона густа, сильна, яйцевидна. Стовбур добре сформований, повнодеревний, колонновидний. Кора тонка, гладка, свiтло-сiра. Бруньки веретеновиднi, гострi, довгi (до 2 см), не притисненi до гiлок.
Листки. Яйцевиднi, довжиною бiля 10 см i шириною 3-7 см, з 5-9 боковими жилками, на кiнцях загостренi, майже цiльнокраї. Молодi листки червоноватi, шовковистi, зверху i знизу опушенi.
Плоди. Триграннi горiшки, мiстяться в дерев’янистiй коробочцi. Коробочка кулевидна, ззовнi покрита голковидними лусками, при дозрiваннi розколюється на 4 долi. Насiння – “буквицi”, дозрiвають восени першого року.
Бук лiсовий тiневитривалий, вибагливий до вологостi повiтря i родючостi грунту, теплолюбний. Добре розмножується насiнням.
tiliaceae
juss
Липа серцелиста (дрiбнолиста) –
tilia
cordata
Mill (
I.
Parvifolia
Ehrh,
I.
Microphula
Vent)
Дерево висотою 25-30 м. Крона густа, кулевидно-яйцевидна. Стовбур в насадженнi цилiндричної форми, дiаметром бiля 1,5 м. Кора до 20-30 рокiв гладка, пiзнiше – глибокоборозниста, темно-сiра; молодi пагони голi, тонкi, сiро-зеленi. Коренева система – пластинчата.
становить бiля ½ довжини пластинки.
Квiтки. Двостатевi; жовтувато-бiлi, пахучi, з крилоподiбними прицвiтниками; зiбранi по 5-7 (9-10) шт. в прямi щитовиднi суцвiття; медоноснi. З’являються в липнi.
Липа серцелиста тiневитривала, морозостiйка, вибаглива до родючостi грунту. Розмножується насiнням i вiдростками (вiд пня).
Липа широколиста –
tilia
platyphyllos
I.
Grandifolia
Ehrh)
Дерево висотою до 40 м. Крона густа кулевидна. Молодi пагони червонувато-коричневi часто опушенi, деколи голi. Бруньки на пагонах бiльшi, нiж у липи серцелистої, iнколи опушенi.
Листки. Округло-яйцевиднi, великi довжиною i шириною бiля 13 см, асиметричнi бiля основи, зверху короткозагостренi, по краях зубчатi.
Квiтки. Двостатевi; жовтувато-кремовi, схожi на квiтки липи серцелистої, але бiльшi; зiбранi у суцвiття по 3 шт. Розпускаються в кiнцi травня-червнi.
Плоди. Кулевиднi горiшки, ребристi, твердi, опушенi.
Липа широколиста менш морозостiйка, нiж липа серцелиста i бiльш вибаглива до родючостi грунту.
Ulmaceae
Mirb
Ulmus
foliacea
Gilib (
U.
compestris,
U.
carpinifolia
Gleditsch)
Дерево висотою 20-30 м. Крона густа, яйцевидно-овальна. Стовбур добре сформований, покритий коричневою трiщинистою корою. Кора молодих гiлок гладка, у старих дерев деколи покрита корковими виростами. Бруньки на пагонах кулевиднi.
Листки. Оберненояйцевиднi iз загостреним кiнчиком, двогострозубчастi, з асиметричною основою, довжиною до 12 см i шириною бiля 7 см; зверху блискучi, голi, знизу покритi твердими волосками; листки нерiвнобiчнi, рiзної величини.
Плоди. Крилатi насiнки (горiшки). Перепончатi, майже округлi крилатки дiаметром бiля 1,5 см. Насiння – плоскi горiшки. Плоди дозрiвають в травнi-червнi.
Берест свiтлолюбивий, вибагливий до родючостi грунту, вiдносно теплолюбивий, досить засухостiйкий, довговiчний.
Розмножується насiнням i вегетативно.
Ulmus laevis pall (U. pedunculata Foug, U. effusa Willd)
Дерево висотою 25-30м i до 1 м в дiаметрi. Крона широкоелiптична, сильна. Гiлки тонкi, звисаючi. Молодi пагони опушенi, пiзнiше – блискучi i гладкi. Кора на стовбурах дорослих дерев буро-коричнева, вiдшаровується тонкими пластинками. Листковi брункi гострi, до 7 мм довжини.
Листки. Округло-елiптичнi, зверху загостренi, бiля основи сильно нерiвнобiчнi, по краях двогостропильчастi; довжиною 6-14 см i шириною 3-6 см; зверху темно-зеленi, голi, знизу свiтло-зеленi, опушенi.
Квiтки. Двостатевi; на довгих квiтконiжках, тичинок 6-8 шт., з червоно-фiолетовими пиляками. З’являються в березнi-квiтнi, до розпускання листкiв.
Плоди. Крилатi горiшки, довжиною бiля 1 см, на довгих нiжках, свiтло-бурi. Крилатки широкоовальнi, перепончастi, по краях густовiїстi. Насiння – плоскi горiшки, розмiщенi по одному в центрi крилатки. Плоди дозрiвають в травнi.
В’яз гладенький швидкоростучий, морозостiйкий, тiневитривалий, вибагливий до вологостi i родючостi грунту, добре переносить засуху.
Aceraceae
Lindl
Клен гостролистий –
Acer
platanoides
Дерево висотою до 25-30 м. Крона компактна, густа, кулевидна. Стовбур добре сформований, покритий буро-сiрою корою.
Листки. Великi, до 20 см довжини i ширини; 5-7-лопастнi, лопастi листкiв витягнутi, довгозагостренi, з 2-3 гострокiнечними великими зубцями. Виямки мiж лопастями округлi. Листки на довгих (6-15 см) черешках, голi, тонкi, блискучi, зверху темно-зеленi, знизу свiтлi.
Квiтки. Двостатевi i одностатевi; зелено-жовтi, зiбранi в прямостоячi щитовиднi голi суцвiття; чоловiчi i жiночi квiтки, як правило, знаходяться на одному деревi. З’являються до розпускання листкiв, в квiтнi-травнi.
Плоди. Великi (до 5 см), крилатi двонасiнки; пiсля дозрiвання розпадаються на двi половинки (крилатки); крильця плодiв розходяться пiд тупим кутом. Насiння – плоскi горiшки.
Клен гостролистий швидкоростучий i тiневитривалий, морозостiйкий, вибагливий до вологостi i родючостi грунту, малозасухостiйкий.
Клен-явiр (несправжньоплатановий) –
Acer
pseudoplatanus
Дерево висотою до 30-40 м. Крона густа, широкоелiптична. Кора на старих деревах груба, сiро-буровата, розтрiскується i вiдпадає пластинками.
Квiтки. Двостатевi i одностатевi; жовтувато-зеленi, зiбранi в довгi звисаючi суцвiття (6-12 см), з приємним запахом, медоноснi. З’являються в травнi-червнi.
Плоди. Великi крилатi двонасiнки; крилатки розходяться пiд гострим кутом. Насiння – кулевиднi горiшки.
Клен-явiр вiдносно теплолюбивий, вибагливий до вологостi i родючостi грунту, вiтростiйкий.
Родина Маслиновi –
Oleaceae
hindl
Ясен звичайний –
Fraxinus
Дерево висотою до 30-40 м i дiаметром стовбура бiля 1 м. Крона ажурна. Кулевидна. Молодi пагони зеленувато-сiрi. Бруньки на пагонах чорнi. Кора на стовбурi в молодому вiцi тонка, пiзнiше – з глибокими поздовжнiми трiщинами.
Листки. Непарноперистi, довжиною до 20 см; з 7-15 продовгуватими або ленцетними листочками, по краях зубчатими, на кiнчику загостреними. Листочки довжиною 5-12 см i шириною 2-4 см, зверху зеленi, голi, знизу матово-зеленi.
Квiтки. Двостатевi або роздiльностатевi, червонувато-фiолетовi, без оцвiтини, зiбранi в метелики. З’являються в травнi до розпускання листкiв.
Плоди. Продовгуватi крилатi насiнки, лiнiйно-ланцетнi, на кiнчику туповатi або з виямкою, гвинтоподiбно зiгнутi, жовтувато-коричневi, довжиною бiля 4 см. Насiння – плоскi горiшки продовгуватi.
Бузок звичайний –
Syringa
vulgaris
Кущ або деревце висотою 3-6 м. Гiлки i пагони прямостоячi, сiро-зеленi.
Листки. Великi, довжиною до 12 см i шириною, широкоовальнi, цiлокраї, бiля основи серцевиднi, голi, зверху темно-зеленi, блискучi.
Квiтки. Двостатевi; фiолетовi, зiбранi у великi суцвiття, довжиною до 20см, пахучi. З’являються весною – в травнi, пiсля розпускання листкiв.
Бузок звичайний морозостiйкий, середньовибагливий до родючостi грунту, досить свiтлолюбивий. Розмножується насiнням i вегетативно.
Родина Барбарисовi –
Iorr
et
Gray
Berberis
vulgaris
Квiтки. Двостатевi; жовтi, в схилених китицях. Довжиною до 6 см; декоративнi, з характерним запахом. З’являються в травнi-червнi.
Барбарис звичайний мало вибагливий до грунту, морозостiйкий, витримує невелике затiнення. Розмножується насiнням i вегетативно.
Родина Розовi –
juss
Sorbus
aucuparia
Дерево (в сприятливих умовах висотою 15-20 м) або великий кущ. Крона ажурна, яйцевидна. Кора на стовбурах тонка, сiро-зелена.
Листки. Непарноперистi, iз 9-15 (рiдше 17) продовгувато-ланцетних листочкiв; листочки довжиною 2-7 см i шириною бiля 2 см, зубчастi, бiля основи цiлокраї, зверху матово-зеленi, знизу сiрi, спочатку опушенi, пiзнiше голi.
Квiтки. Двостатевi; бiлi, дiаметром до 1 см, зiбранi в густi щитовиднi суцвiття, довжиною до 10 см. З’являються пiсля розпускання листкiв, в травнi-червнi.
Плоди. Яблуковиднi маленькi псевдо кiстянки, кулевиднi, дiаметром 6-10 мм, оранжево-червонi. Насiння (3 шт.) маленьке, продовгувате.
Горобина чорноплiдна (аронiя чорноплiдна) –
Aronia
Michx)
Elliot (
Sorbus
melanocarpa
Кущ висотою бiля 2 м; рiд близький до роду горобини. (Sorbus)
Листки. Продовгувато-лацентнi, короткозагостренi, довжиною 2-6 см i шириною 1-3 см, по краях пильчастi, голi, яскраво-зеленi.
Квiтки. Двостатевi; зiбранi в щитовиднi суцвiття по 12-34 квiтки дiаметром бiля 1,2 см. Розпускаються весною, в травнi.
Плоди. Кулевиднi “яблучка”, чорнi або пурпурово-чорнi, блискучi, дiаметром до 1 см, дозрiвають в серпнi-вереснi. Соковитi, солодкi, їстiвнi.
Аронiя чорноплiдна досить морозостiйка, свiтлолюбива, до родючостi грунту мало вибаглива.
Розмножується насiнням i вегетативно.
Padus
Racemosa (
Lam)
Gilib (
padus)
Кущ або деревце висотою 8-12 м. Крона досить густа, подовжено-яйцевидна. Кора на стовбурах, гладка, матова, темно-сiра, з бiлими чечевичками.
см.
Квiтки. Двостатевi; бiлi або рожевi, маленькi, дуже пахучi, медоноснi, в звисаючих китицях, довжиною 8-15 см. Розпускаються пiсля появлення листкiв, в травнi-червнi.
Плоди. Чорнi соковитi кiстянки, кулевиднi, дiаметром 6-8 мм, блискучi, солодкi, їстiвнi; насiння – маленькi кiсточки з виямкою.
Черемха звичайна морозостiйка, вологолюбна, досить тiневитривала, середньовибаглива до родючостi грунту. Розмножується насiнням i вегетативно.
Шипшина звичайна –
Rosa
canina
Кущ висотою 2-3 м. Пагони розложистi, дуговиднi, зелено-червонуватi, пагони i гiлки густо покритi колючками.
Листки. Непарноперистi, iз 5-7 листочкiв, довжиною до 5 см, шириною 2-3 см; листочки овально-округлi, по краях пильчастi, зверху темно-зеленi, знизу вздовж жилок опушенi.
Малина пахуча –
Rubus odoratus
Кущ висотою 2-3 м. Гiлки припiднятi. Молодi пагони, черешки листкiв, квiток i чашолистники липкi, покритi рижими волосками.
Листки. Великi, довжиною i шириною до 25 см, одинарнi, майже округлi, серцевиднi, п’ятилопастевi, по краях нерiвномiрно зубчастi, зверху i знизу волосистi.
Квiтки. Двостатевi; великi, рожево-червонi, дiаметром бiля 5 см, з приємним запахом. Розпускаються в червнi-серпнi.
Плоди. Червонi кулевиднi соковитi кiстянки.
Малина пахуча морозостiйка, тiневитривала, вiдносно вибаглива до родючостi грунту. Розмножується насiнням i вегетативно.
Родина Тимелеєвi –
Thymelaeaceae
Reichb.
Вовче лико (вовчi ягоди звичайнi) –
Daphne
mezereum
Листки. Продовгуватi, лацентнi, зiбранi в пучки, на кiнчику загостренi. Довжиною 5-10 см i шириною бiля 2 см; зверху голубувато-темно-зеленi, знизу свiтло-зеленi.
Квiтки. Двостатевi; рожево-фiолетовi, дуже пахучi, майже сидячi, дiаметром бiля 1,2 см; часто зiбранi по 3 шт. в пучках. З’являються ранньою весною – в березнi-квiтнi (до розпускання листкiв).
Плоди. Ягодовиднi кiстянки дiаметром до 0,8 см, яскраво-червонi, м’ясистi, кулевиднi. Насiння – маленькi кiсточки. Плоди отруйнi, дозрiвать в липнi-серпнi.
Вовчеягiдник морозостiйкий, тiневитривалий, вибагливий до родючостi i вологостi грунту. Розмножуєтьс насiнням i вегетативно.
Родина Вересовi –
Ericaceae
DC
.
Рододендрон схiднокарпатський (червона рута) –
Rododendron
kotschyi
Simonk
Вiчнозелений кущ висотою до 50 см.
Листки. Елiпсо-яйцевиднi, часто iз загорнутими краями, темно-зеленi, зверху блискучi, знизу iржастi, довжиною бiля 2 см i шириною до 1 см, на зиму не обпадають.
Квiтки. Двостатевi; дзвiночко-заглибленi, темно-рожево-бордовi, довжиною 1-2 см; зiбранi в багатоквiтковi щитковиднi суцвiття. Розпускаються з травня по серпень.
Родина Жостеровi –
Rhamnaceae
hindl.
Крушина гiрська (жостiр альпiйський) –
Rhamnus
alpina
Листки. Елiпсовиднi, довжиною 5-10 см i шириною 2-5 см, на кiнчику короткозагостренi, бiля основи серцевиднi, по краях мiлкозубчастi; зверху темно-зеленi, знизу свiтлiшi, з обох бокiв блискучi.
Квiтки. Маленькi дзвiночки; зiбранi пучками по 2-5 шт. в пазухах листкiв.
Плоди. Чорнi кiстянки, маленькi, кулевиднi. Насiння – маленькi продовгуватi кiсточки; дозрiвають восени, у вереснi-жовтнi.
Крушина гiрська досить свiтлолюбива, вiдносно вибаглива до родючостi грунту. Розмножується насiнням i вегетативно.
Родина Жимолостевi –
Caprifoliaceae
Vent
Жимолость звичайна (пухнаста) –
Lonicera
xylosteum
Кущ висотою 2-3 м. Гiлки дуговиднi, червонуватi. Пагони опушенi або голi.
Листки. Широкояйцевиднi, довжиною 3-6 см i шириною 2-4 см, бiля основи ширококлиновиднi, по краях з вiйками; зверху темно-зеленi, частково опушенi, знизу блiдо-зеленi, опушенi.
Квiтки. Двостатевi; сидять попарно, жовтувато-бiлi, дiаметром бiля 1 см. З’являються в травнi-червнi.
Плоди. Парнi ягоди, кулевиднi, темно-червонi, бiля самої основи зростаються по 2 шт.; дозрiвають в серпнi. Насiння – жовто-червоне, зплющене.
Жимолость звичайна помiрно вибаглива до родючостi грунту, мало засухостiйка, тiневитривала.
Розмножується насiнням i вегетативно.
Бузина чорна –
Sambucus nigra
Високий кущ, рiдше – деревце висотою до 5-10 м. Пагони зелено-сiрi, покритi бородавочками. Серцевина гiлок бiла, крихка.
опушенi.
Квiтки. Двостатевi; кремово-бiлi, дуже пахучi; зiбранi в щитках дiаметром 10-20 см. Розпускаються в травнi-червнi.
Плоди. Трьохнасiннi ягодовиднi кiстянки, чорнi, блискучi. Дозрiвають в серпнi-вереснi. Насiння – маленькi кiсточки.
Бузина чорна швидкоростуча, досить теплолюбна, вибаглива до родючостi грунту. Розмножується насiнням i вiдростками.
Sambucus
racemosa
Кущ висотою до 4 м або деревце висотою 6-7 м. Пагони i гiлки свiтло-коричневi, серцевина рожева.
Квiтки. Двостатевi; зеленувато-жовтi, довжиною 4-8 см, без запаху; зiбранi в густi прямостоячi китицi.
Бузина червона морозостiйка, тiневитривала, мало засухостiйка, до родючостi грунту не дуже вибаглива.
Калина звичайна –
opulus
Кущ або деревце висотою 2-6 м. Пагони свiтло-сiрi, голi.
Листки. Довжиною 5-1 2см, трилопатевi, знизу опушенi, восени темно-пурпуровi, по краях з великими зубцями.
Квiтки. Бiлi медоноснi, зiбранi в парасолевиднi щитки, дiаметром до 15 см; серединнi квiтки маленькi, плодовi, крайнi значно бiльшi, стерильнi. Розпускаються в травнi-червнi.
Плоди. Ягодовиднi кiстянки, овальнi, червонi. Дозрiвають в серпнi-вереснi i довго залишаються на гiлках. Насiння – плоскi кiсточки. Плоди їстiвнi.
Калина звичайна росте швидко, досить тiневитривала, середньовибаглива до родючостi грунту, мало засухостiйка.
Розмножується насiнням i вегетативно.
Травянистi рослини Чорнотисянського лiсниства.
| Родина |
Вид |
Ряснiсть |
Мiсце зростання |
Флороценотип |
І. Айстровi
ІІ. Жовтецевi Ranonculoiolea
ІІІ. Злаковi Poaceae
5. Тирличевi Gentianaceae
6. Капустянi Brassicaceae
7. Дзвониковi Companulaceae
8. Губоцвiтi Lamiaceae
9. Розовi Rosaceae
11. Гвоздичнi Caryophyllaceae
13. Фiалковi Violaceae
14. Первоцвiти Primulaceae
15. Пiвниковi Iridaceae
16. Подорожниковi Plantaginaceae
17. Ситниковi Juncaceae
19. Молочайнi Euphorbiaceae
21. Ранниковi Scrophulariaceae
23. Плауновi Lycopodiaceae
23. Аралiєвi Araliaceae
|
2. Котячi лапки дводомнi (Antennariadioica )
4. Оман шершавий (Inulahirta )
5. Арнiка гiрська (Arnica Montana )
6. Крем’яник гарний (Telekiaspeciosa)
7. Деревiй звичайний (Achillea submillefolium)
8. Королиця звичайна (LeucanthemumvulgareLam)
9. Сухоцвiт лiсовий (Gnapholiumsilvaticum)
10. Полин гiркий (Artemisia absinthium)
11. Полин звичайний (Artemisia campestris )
12. Мати-й-мачуха (Tussilago farfara )
13. Арнiка гiрська (Arnica Montana )
14. Пiдбiлик альпiйський (Homoginealpina )
15. Лопух павутинистий (Arctium tomentosum mill)
16. Ромашка непахуча (Metricaria perforata)
17. Волошка сумська (Centaurea sumensis Kalen)
18. Волошка лучна (Centaurea jacea)
19. Пижмо звичайне (Tanacetumvulgare)
20. Козельцi сумнiвнi (TragopogondubiusScop)
21. Кульбаба лiкарська (Taraxacum officinole Wigg)
22. Нечуй-вiтер оранжево-червоний (Herociumdurantiacum)
23. Айстра альпiйська (Asteralpinus)
24. Купальниця європейська (Trolliuseuropacus )
25. Чемерник червонуватий (Helleborus purpurescens Waldst et Kit)
27. Анемона лiсова (Anemone sylvestris )
31. Тимофiйка лучна (Phleum pratense )
32. Тимофiйкаальпiйська (Phleum alpinum)
33. Грястиця збiрна (Doctylisglomerata )
34. Гребiнник звичайний (Cynosuruscristotus )
35. Тонконiч однорiчний (Poaannua )
36. Тонконiч лучний (Poa pratensis )
37. Астранцiя велика (Astraniamajor)
38. Миколайчики плоскi (Eryngiumplanum )
40. Тирлич ваточнико-видний (Gentianaasclepiadea )
41. Тирличвесняний (Gentiana verna)
42. Тирличвирiзаний (Gentiana excis Presl)
43. Тирличжовтий (Gentiana lutea )
46. Фiтеума кругла (Phyteumaorbiculare)
47. Дзвоники скупченi (Companula glomerata)
48. Дзвоники розлогi (Companulapatula )
49. Дзвоники карпатськi (Companulacarpatica)
50. Фiтеум Вагнера (PhyteumavagneriA.)
51. Чебрець повзучий (Thymusserpullum )
53. Материнка звичайна (Origanumvulgare)
54. Розхiдник звичайний (Glechomatryllum)
55. Самосил гайовий (Teucriumchamaedris )
56. Суховершки звичайнi (Prunellavulgaris )
57. Приворотень стрункий (AlchemillamicansBus)
58. Гадючник оголений (Filipenduladenudata)
59. Ожина сиза (Rubuscaesius )
60. Малина (Robus idaeus)
61. Суниця лiсова (Fragaria vesca )
62. Парило звичайне (Agrimonia eupatoria )
64. Конюшина польова (Trifoliumarvense )
65. Конюшина повзуча (Trifoliumnepens )
66. Лядвенець рогатий (Lotus corniculatus )
67. Горошок мишачий (Viciacracca )
69. Вiскарiя звичайна (Viscaria negaris Bernh)
70. Роговик польовий (Cerastiumarvense )
72. Лiлiя лiсова (Liliummartagon )
74. Фiалка польова (Viola arvensis Murr)
75. Фiалка триколiрна (Viola tricolor )
76. Первоцвiт весняний (Primulaveris )
77. Косарик черепитчастий (Gladiolusimbricatus)
78. Подорожник великий (Plantagomajor )
79. Подорожник середнiй (Plantagomedia )
80. Подорожник ланцетовидний (Plantagolanceolata )
82. Ситник жаб’ячий (Juncusbufonius )
83. Ожика блiда (Luzula pallescens )
84. Звiробiй звичайний (Hypericum perforatum )
85. Звiробiй гiрський (Hypericum montanum )
86. Молочай карпатський (Euphorbiacarpatica)
87. Молочай солодкий (Euphorbiadulcis)
88. Зозуленi черевички звичайнi (Cyripediumcalceolus)
89. Пальчатокорiнник травневий (Dactylorhhizamajalis)
91. Дивина фiолетова (Verbascumphoeniceum)
92. Льонок звичайний (Linaria vulgaris mill)
94. Авран лiкарський (Gratiola officinalis )
95. Веронiка довголиста (Veronicalongifolia )
96. Веронiка польова (Veronica arvensis )
98. Перестрiч лучний (Melampyrum pratense )
99. Очанка гребiнчаста (EuphrasiapectinataTen)
100. Дзвiнець малий (Rhinanthus minor Dum)
101. Кравник звичайний (Odontites vulgaris Moench)
102. Рододендрон жовтий (Rododendronluteum )
103. Плаун булавовидний (Lycopodiumclavatum )
104. Плаун рiчний (Lycopodium annotinum )
105. Плаун колючий (Lycopodium annotinum)
106. Плющ звичайний (Hederahelix )
|
часто
рiдко
рiдко
рiдко
часто
рiдко
часто
часто
рiдко
часто
часто
часто
часто
часто
рiдко
часто
рiдко
рiдко
рiдко
рiдко
дуже часто
часто
рiдко
часто
рiдко
часто
часто
часто
часто
часто
часто
часто
рiдко
рiдко
рiдко
часто
рiдко
рiдко
часто
часто
рiдко
рiдко
рiдко
часто
часто
часто
дуже часто
часто
часто
часто
часто
часто
часто
часто
рiдко
часто
часто
рiдко
часто
часто
часто
рiдко
часто
часто
часто
часто
часто
рiдко
рiдко
рiдко
рiдко
рiдко
часто
часто
часто
часто
часто
часто
часто
часто
часто
часто
часто
рiдко
рiдко
рiдко
рiдко
часто
рiдко
рiдко
рiдко
рiдко
рiдко
рiдко
рiдко
часто
часто
часто
рiдко
рiдко
рiдко
рiдко
часто
часто
рiдко
рiдко
|
на узлiссi
на узлiссi
на луках
на узлiссi
на луках
на узлiссi
на луках
на луках
на полi
на полi
на луках
у чагарниках
на березi струмка
на луках
на луках
на луках
на луках
на узлiссi
на узлiссi
на лiсових галявинах
на галявинах
на узлiссi
на скелях
на узлiссi
на луках
на лiсових галявинах
на узлiссi
на луках
на луках
на луках
на узлiссi
на луках
на схилах
на схилах
на луках
на полi
у лiсi
на луках
на гiрських луках
на узлiссi
на узлiссi
на узлiссi
на узлiссi
на узлiссi
на вологих луках
на узлiссi
на узлiссi
в чагарниках
на узлiссi
на узлiссi
на узлiссi
на луках
на луках
на луках
на луках
у лiсi
у лiсi
у лiсi
на луках
у лiсi
на луках
на луках
на луках
на луках
на вологих мiсцях
на луках
у чагарниках
у чагарниках
на луках
на луках
на луках
на вологих мiсцях
на узлiссi
на полi
на луках
на вологих мiсцях
на вологих мiсцях
на полi
на луках
на узлiссi
в пiдлiску
у лiсi
у лiсi
у лiсi
|
монтанна
монтанна
лучний
лучний
монтанна
лучний
лучна
бореальний
рудеральний
лучний
монтанна
лучна
лучна
монтанна
лучна
лучна
лучна
лучна
монтанна
монтанна
монтанна
степова
монтанна
неморальна
лучна
лучна
лучна
лучна
лучний
монтанна
лучнi
монтанний
монтанний
монтанний
лучний
рудеральний
монтаннi
лучний
лучний
лучний
лучний
лучний
лучний
лучний
лучний
рудеральний
гiгрофiтний
лучний
неморальний
лучний
рудеральний
рудеральний
лучний
лучний
лучна
лучний
бореальний
бореальний
бореальний
рудеральний
лучний
рудеральний
лучний
рудеральний
гiгрофiтний
лучний
неморальний
неморальний
лучний
лучний
лучний
гiгрофiтний
рудеральний
бореальний
лучний
лучний
гiгрофiтний
рудеральна
лучна
лучний
рудеральний
бореальний
бореальний
неморальний
бореальний
бореальний
бореальний
бореальний
|
Господарська дiяльнiсть лiсниства спрямована на вирощування високопродуктивних деревостанiв, покращення водозахисних, клiматорегулюючих, оздоровчих, захисних, рекреацiйних i iнших корисних властивостей лiсу в iнтересах охорони здоров’я людей, покращення навколишнього середовища, безперервне нависнажливе рацiональне використання лiсiв для задоволення потреб населення в деревинi i iншiй продукцiї лiсу, покращення породного складу i якостi деревини, збiльшення продуктивностi лiсових насаджень, охорону лiсу вiд пожеж, шкiдникiв i хвороб лiсу.
Лiси ДЛМП в цiлому мають високу водозахисну здатнiсть, зменшують руйнiвну силу стихiйних явищ (паводкiв, селевих потокiв, зсувiв, ерозiї грунту, снiгових лавин). Паводкорегулююча роль лiсу рiзко падає при снiготаненнях, якi супроводжуються дощами.
Основнi сортименти, що заготовляються в ДЛМП: пиловник, будiвельний лiс, пiдтоварник, дрова.
Для боротьби з правопорушниками лiсу створенi спецiальнi органи – Державна лiсова охорона.
Територiя Чорнотисянського лiсниства становить 4901 га.
Типи рослинностi: дерева, кущi (чагарники), трав’янистi рослини.
Дерев 22 види.
Кущiв 21 вид.
Трав’янистих рослин 105 видiв.
Серед дендрофлори: хвойних 7 видiв.
Листяних 36 видiв.
Домiнуючим класом є хвойнi – Pinopsida.
Аборигенних 39 видiв.
Інтродукованих 4 види.
Лiтература:
2. Елагин И. Н., Лобанов А. И. – Жизнь растений – 1982.
3. Лiсовпорядкування на Яснiвському Державному Лiсо-мисливському пiдприємству.
4. Т. М. Бродович, М. М. Бродович – Деревья и кустарники Запада УССР. Атлас 1979. (Львiв)
5. С. А. Генсiрук – Лiси Українських Карпат та їх використання. Видавництво «Урожай», Київ – 1964.
6. Воропай Л.І., Куниця М. О. – Українськi Карпати – Київ, Радянська школа 1965.
7. Голубець М. А., Малиновський К. А. – Природа Укаїнських Карпат – Львiв: вид-во Льв. ун-ту, 1968.
10. Стойко С. М. Карпатам зеленiти вiчно – Ужгород: Карпати 1977.
11. Чопик В.І. Високогiрна флора Українських Карпат – Київ: Наукова думка, 1978.
12. Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса – Москва: Мысль, 1981.
17. Кричфалуший В. В., Комендар В. И., Биоэкология редких видов растений (На примере эфемероидов Карпат). Львiв: Свiт, 1990.
18. Нечитайло В. А. Систематика вищихрослин. Київ: Наукова думка, 1997.
19. Определитель высших растений Украины – Киев: Наукова думка, 1987.
20. Природа Закарпатської областi (За ред. Геренчука К.І. – Київ: В-во:Вища школа, 1975).
21. Продромус растительности Украины – Киев: Наукова думка, 1991.
24. Стойко С. М., Мiлкiна Л.І., Ященко П. Т. та iн. Раритетнi фiтоценози захiдних регiонiв України (Регiональна «Зелена книга») – Львiв: Поллi, 1997.
26. Толмачев А.І. Введення в географiю рослин. – Л.: ЛДУ, 1974.
27. Червона книга України. Рослинний свiт. Київ: Українська енциклопедiя, 1996.
28. Чопик В. И. Редкие и исчезающие растения Украины. – Київ: Наукова думка, 1978.
29. Чопик В.І. Рiдкiснi рослини України. – Київ: Наукова думка, 1970.
30. Бровдiй В. М. Охорона природи – Київ: В-во: Генеза, 1997.
| 
