Водно-сольовий обмiн Мiнеральнi речовини
Реферат
на тему:
Водно-сольовий обмiн.
Мiнеральнi речовини
План
3. Продукти, що мiстять мiнеральнi речовини.
Всi хiмiчнi i фiзико-хiмiчнi процеси, якi протiкають в органiзмi, здiйснюються в водному середовищi. Вода виконує в органiзмi слiдуючi важливi функцiї: 1) служить розчинником продуктiв харчування i обмiну; 2) переносить роз творенi в нiй речовини; 3) послаблює тертя мiж до торканими поверхнями в тiлi людини; 4) бере участь в регуляцiї температури тiла за рахунок великої теплопровiдностi, великої теплоти випаровування.
Прийнято дiлити воду на внутрiшньоклiтинну, iнтрацемолярну (72%) i зовнiшньоклiтинну, екстра целюлярну (28%). Внутрiшньоклiтинна вода розмiщується всерединi судинного русла (складi кровi, лiмфи, цереброспiральної рiдини) i в мiжклiтинному просторi.
Вода поступає в трагiзм через стравохiд у виглядi рiдини чи води, яка мiститься в плотних харчових продуктах. Деяка частина води всмоктується в органiзмi в процесi обмiну речовин.
При збiльшеннi в органiзмi води з’являється загальна гiпергiдратацiя (водне отравлення), при недостатку води порушується метаболiзм. Втрата 10% води призводить до стану дегiдратацiї, при втратi 20% води настає смерть. При недостатку води в органiзмi виникає перехiд речовин iз клiтин в мiжклiтинний простiр, а потiм в судинне русло. Втрата води клiтинами змiнює їх осмотичнi властивостi.
Багато води видiляється при окисленнi жирiв – 118 г при окисленнi 100 г жиру. Але в основному вона поступає у виглядi пиття i в складi їди. Із органiзму вода видiляться з сечею (1,5 л), з видихаючим повiтрям (500 мл), а також випаровується з поверхностi шкiри (500 мл). Постiйне надходження води в органiзм життєво необхiдне: вона поновлює склад рiдких середовищ органiзму. Якщо тварина живиться лише сухою їжею i не споживає води, то вона через кiлька дiб погибає.
якi знаходяться в органiзмi. Вода вiдiграє важливу роль в транспортi речовин.
Разом з водою в органiзм надходять i мiнеральнi речовини (солi).
Важливою функцiєю електролiтiв являється їх участь в ферментальних реакцiях. Особлива роль в цьому належить iонам магнiю. Якi необхiднi для активiзацiї ферментiв, зв’язаних з переносом i виходом енергiї. Електролiти приймають участь i в регуляцiї кислотно-основного стану в органiзмi.
в склад кiсток. Мiнеральнi речовини забезпечують нормальну реалiзацiю всiх функцiй органiзму. Іони мiнеральних речовин пiдтримують постiйнiсть астматичного тиску, активнiсть реакцiї кровi i тканин. Вони необхiднi для дiяльностi нервової системи, згортання кровi, всмоктування, обмiну газами. Вони не являються джерелом енергiї. При надлишку в їжi повареної солi в шкiрi створюються запаси хлористого натрiю, якi використовуються при споживаннi їжi, бiдною повареною сiллю
процеси в органiзмi.
КАЛЬЦІЙ i ФОСФОР знаходяться в основному в кiстковiй тканинi. Утримання кальцiю в плазмi i кровi являється одною з бiологiчних констант, так як навiть незначнi здвигни в рiвнi цього iона можуть призвести до тяжких наслiдкiв для органiзму. Зменшення рiвня кальцiю у кровi викликає скорочення м’язiв, судороги i в результатi зупинки дихання настає смерть. Збiльшення рiвня кальцiю в кровi супроводжується зменшенням збудливостi нервової i м’язової тканин, появленням паралiчiв, ран. Кальцiй необхiдний для побудови кiсток, тому вiн повинен надходить в достатнiй кiлькостi в органiзм з їжею.
Фосфор бере участь в обмiнi багатьох речовин, так як входить в склад макроергiчних з’єднань (наприклад, АТФ). Велике значення має вiдкладання фосфору в кiстках.
ЗАЛІЗО знаходиться в органiзмi у виглядi комплексних солей. Залiзо входить всклад гемоглобiну, мiоглобiну, а також в склад ферментiв, якi беруть участь в окислювально-вiдновлювальних реакцiях. Недостатнє надходження в органiзм залiза супроводжується нарушенням синтезу гемоглобiну. Зменшення синтезу гемоглобiну веде до анемiї (малокрiв’я). Добова необхiднiсть в залiзi дорослої людини становить 10-30 мкг.
ЙОД в органiзмi утримується в невеликiй кiлькостi. Загалом його значення велике. Це зв’язано з тим, що йод входить всклад гормонiв щитовидної залози, якi виявляють виражений вплив на всi обмiннi процеси, рiст i розвиток органiзму.
Найбiльше значення мають iони – хлориди, фосфати, сульфати, карбонати, силiкати i катiони – натрiй, калiй, кальцiй, залiзо, магнiй, мiдь. Крiм цього, у вiдновленнi фiзiологiчних процесiв органiзму беруть участь фосфор, сiрка, йод, цинк, бром, фтор.
Добова потреба людини: в натрiю – 4-6г, кальцiю – 1г (вагiтнi жiнки i матерi, якi годують дiтей груддю – 1,5-4г), калiю – 3г, фосфорi – 1,5г, залiзi – 15-30 мг.
Вiдношення фосфору i кальцiю повинно бути 1,5:1. При змiнi цього вiдношення порушується засвоєння фосфора. При фiзичнiй роботi добова потреба у фосфорi збiльшується в 1,5-2 рази i доходить до 3-4 г.
Особливо великий внутрiшнiй обмiн натрiю. На протязi доби у людини проходить i повертається в кров бiля 25 кг хлористого натрiю i назад всмоктується в ниркових канальцях бiля 1 кг.
Мiнеральнi речовини, якi складають основну частину цитоплазми, називаються мiкроелементами (натрiй, кальцiй, фосфор), а тi, якi утримуються в малих кiлькостях, називаються мiкроелементами (марганець, кобальт, мiдь, цинк, бром, йод, хром, фтор, миш’як, молiбден).
Мiкроелементи накопичуються в органах нерiвномiрно: мiдь – в печiнцi i кiстковому мозку, хром, марганець, бром – в гiпофiзi, цинк – головним чином в статевих залозах, гiпофiзi i пiдшлунковiй залозi, нiкель – в пiдшлунковiй залозi, кадмiй – в нирках, стронцiй – в кiстках.
Мiкроелементи входять в склад ферментiв гормонiв i вiтамiнiв i посилюють їх дiю. Цинк утримується у ферментах обмiну бiлкiв i карбоангiдразе, залiзо – в дихальних ферментах, хром – в трипсинi. Кобальт активує ферменти м’язiв, марганець – фосфату кровi i тканин. В гормонi щитовидної залози знаходяться йод, в пiдшлунковiй – цинк, в гiпофiзi – бром. У вiтамiн В12
входить кобальт. Марганець активiзує вiтамiн В1
, мiдь – вiтамiн А, групи В,С, Е i РР, пiдвищений вмiст мiдi в їжi супроводжується великим збiльшенням вiтамiну В1
.
Практичне значення мiкроелементiв дуже велике. Наприклад, кобальт необхiдний для внутрiутробного розвитку. Вiн пiдвищує м’ясну i шерстну продуктивнiсть сiльськогосподарських тварин. Мiдь бере участь у внутрiтканинному диханнi, впливає на розмноження тварин. Цi два мiкроелементи утримуються головним чином в печiнцi.
В процесi росту кiсток i нервової тканини дитини використовуються натрiй, калiй, кальцiй, фосфор. Для росту кiсток органiзму i для розмноження тварин необхiдний марганець..
Найбiльша кiлькiсть кобальту, мiдi i цинку утримують картопля, капуста (особливо цвiтна), столовий буряк, морква, квас, жовток курячого яйця, печiнка, гов’ядина, лящ, щука. В малинi мiститься марганець, а в абрикосах – мiдь.
В рослиннiй їжi i водi рiзних геохiмiчних зон знаходяться рiзнi мiкроелементи. Тому необхiдно нормалiзувати їх утримання в їжi i водi.
Мiнеральнi речовини виводяться iз органiзму з сечею, калом i потом, тому цю втрату потрiбно зрiвнювати їх поступлення в органiзм.
великої кiлькостi солей натрiю викликає у дiтей пiдвищення температури – солева лихоманка.
|
