Домашнi кiшки
Домашнi кiшки
Змiст
Вступ
1. Основна частина
1. 1 Родичi кiшок
1. 2 Особливостi зовнiшнього вигляду сiмейства котячих
1. 3 Ставлення людини до кiшки в рiзних країнах свiту
1. 4 Рiзноманiтнiсть порiд домашньої кiшки
Висновок
Список лiтератури
Вступ
Кiшка - це домашня тварина, прирученi людиною дуже давно. І цих домашнiх тварин частiше, нiж iнших тримають в будинку. Чому? Думаю, що так вiдбувається з багатьох причин. Кiшка невелике, самостiйне, охайна тварина, догляд за кiшками не вимагає особливих умiнь, а спiлкування приносить велике задоволення.
Бiльшiсть тварин, приручених людиною, були йому потрiбнi як джерело їжi, помiчники в полюваннi, тобто приносили реальну користь. А кiшку людина приручила набагато пiзнiше, нiж iнших тварин - корiв, коней, овець, курей, i iнших. Чому i яка вiд неї користь для людини? Можливо, людина їй сподобався i став у пригодi, i вона пов'язала з ним свою долю. Іншi тварини пiддавалися впливу людини i часто змiнювалися, живучи разом з людиною. Але кiшка, ставши назавжди супутницею людини, залишилася самостiйною, норовливої майже напiвдикiй. Швидко звикаючи до свого власника, кiшка не втрачає незалежностi. Мабуть це особливiсть саме котячого типу.
Домашня кiшка дуже самостiйне тварина, до того ж вважаю саме грацiозне, чарiвне i ласкаве. Кiшок частiше за iнших тварин тримають у будинку. Як вона опинилася поруч з людиною? Чим спiлкування з кiшкою приваблює бiльшiсть людей? Спробуємо розiбратися. Розглянувши iсторiю приручення, особливостi поведiнки, риси характеру i провiвши декiлька дослiдiв.
1. Основна частина
1. 1 Родичi кiшок
хаос (очеретяний кiт), лiсовий кiт, степова кiшка, оцелот i др. На територiї Росiї мешкають 12 видiв.
поширена в Європi. В даний час лiсова кiшка включена в список зникаючих видiв i в бiльшостi мiсць Європи зустрiчається вкрай рiдко. Її винищення лiсниками i мисливцями в ХХ столiттi стало причиною максимального скорочення чисельностi.
Попит на шкуру цiєї тварини зрiс пiсля того, як була заборонена полювання на iншi плямистих кiшок. Помiсь кiшки Жоффруа з домашньою називається кiшкою-сафарi.
їй пересуватися по хиткому пiску.
Котячi - це найбiльш досконалий тип хижих. Подiбного вiдповiдностi мiж будовою кiнцiвок i тулуба, подiбної пропорцiйностi всiх частин тiла ми не зустрiнемо в iнших хижих тварин. Кожна окрема частина тiла кiшок красива i вишукана.
Всi котячi - хижаки i харчуються тiльки м'ясом. У них гострi кiгтi i сильнi щелепи з довгими iклами, з їх допомогою кiшки вбивають i розривають здобич. Кiгтi у багатьох кiшок втягуються, звiрi прибирають їх всередину лапи. Ця властивiсть дозволяє кiгтям щоразу.
Вуса кiшок - видозмiненi волосся, бiля основи яких знаходяться нервовi закiнчення, i тому вони надчутливi до дотику. Якщо вiдрiзати у кiшки вуса, то цим поставиш її у вкрай неприємне становище: вона робиться безпорадною, виявляє помiтне занепокоєння i непевнiсть, якi в мiру вiдростання вусiв пропадають.
Великi чуйнi вуха вловлюють звуки, недоступнi людському вуху. Вони чують найменший шерех на великiй вiдстанi i правильно оцiнюють його походження. Вони розрiзняють саме обережне, незначне шурхiт грунту пiд ногами тваринного i можуть за допомогою слуху знаходити здобич, навiть не бачачи її, хоча вушнi раковини у них рiдко бувають великими.
Зiницi круглих очей розширюються, для того щоб впустити максимальну кiлькiсть свiтла. Вiдбиває шар на днi очi пiдсилює свiтло.
Котячий хвiст - кращий, "прилад" для оцiнки настрою тварини. Характер i сила емоцiй кiшки чудово зчитується за показаннями цього "вимiрювача". Кiнчик хвоста кiшки означає, що у кiшки нервове i занепокоєне стан. Вiдчуваючи досаду, гнiв або бойовий запал, тварина стане бити хвостом по землi або по пiдлозi, а, злякавшись, опустить його або затисне мiж заднiми лапами. Зате хвiст, зведений догори, подiбно бойового прапора, показує добре i веселий стан вихованця.
краще, нiж людина.
Щонайменше, година в день, кiшки присвячують свого туалету, вилизуючи хутро шорстким, як, терка, мовою. Це процедура допомагає їм охолоджувати тiло в жарку погоду. Коли вона п'є, то загинає мова гачком i швидко закидає їм краплi рiдини в рот. Кiшка не сьорбає воду, а хлепче. У дорослої кiшки 30 зубiв. Кiшки сплять вдвiчi бiльше за iнших ссавцiв, проводячи три чвертi доби увi снi.
Типовим представником сiмейства котячих є домашня кiшка. Вважають, що домашня кiшка сталася вiд невеликої дикої кiшки, що живе в Африцi. До 2000 року. до н. е. вона була приручена стародавнiми єгиптянами.
1. 3 Ставлення людини до кiшки в рiзних країнах свiту
Єгиптяни вважали, що кiшка - священна тварина. За її вбивство загрожувало суворе покарання аж до страти. Якщо кiшка вмирала, в сiм'ї оголошували траур. Вивозити цих милих тваринок за межi Єгипту суворо заборонялося.
Фiнiкiйськi мореплавцi дуже цiнували кiшок як умiлих винищувачiв мишей i щурiв на кораблях i, користуючись будь-яким зручним випадком, викрадали маленьких мисливиць з Єгипту. Спочатку кiшки з'явилися на фiнiкiйських торгових шляхах, а потiм поширилися по всьому свiту. Їх можна було зустрiти i в Грецiї, i в Індiї, i в Китаї.
У Тибетi кiшки столiттями користувалися для охорони храмових скарбiв i справлялися iз завданням чудово: жоден злодiй не мiг пiдкрастися до них непомiченим. Вiдчувши чужого, тварини пiднiмали таке завивання, що зловмисник поспiшав забратися по добру - поздоровну.
У Стародавньому Китаї кiшка, як дуже корисне в господарствi тварина, коштувала недешево. При її покупцi консультувалися з експертом. За особливостями будови тiла фахiвець робив висновки про те, наскiльки успiшно кiшка буде винищувати мишей. Вiн, зокрема, звертав увагу на розмiр голови i вух, на довжину i товщину хвоста. Великi i добре розвиненi вуха, погойдуються при русi, припускали вiдмiнний слух i постiйну готовнiсть до полювання. Хвiст цiнувався довгий i тонкий. Власники ж товстого i малорухливого хвоста вважалися ледачими.
Ієроглiф "мао" означає два поняття: "кiшка" i "вiсiмдесятирiччя". Тому кiшка в Китаї - символ довголiття; її часто зображують на вiтальних листiвках до дня народження.
До Японiї кiшки потрапили з Китаю. Перший звiрятко приплив разом з ченцем, який вiз будистськi рукописи. Кiшку взяли на корабель з метою захистити дорогоцiннi сувої вiд гризунiв. Повинно бути, саме тому першою "службовим обов'язком" кiшок у Японiї стала охорона монастирських бiблiотек. Довгий час цi тварини в Країнi висхiдного сонця були буквально облуплених, i коштували дуже дорого. Знаком особливого розташування вважалося, якщо iмператор пiдносив у подарунок комусь iз наближених кiшку, вирощену в палацi. Звiрят тримали на повiдках i годували з золотою i срiбною посуду.
На Американський континент домашня кiшка була завезена з Європи.
Таким чином, домашня кiшка стає безпосереднiм об'єктом розведення з другої половини дев'ятнадцятого столiття. Послiдовним схрещуванням люди створювали новi породи, якi вiдрiзнялися один вiд одного розмiром, кольором, статурою
1. 4 Рiзноманiтнiсть порiд домашньої кiшки
Гiмалайський кiт - це результат схрещування перських котiв iз сiамськими. Назва "гiмалайська" походить вiд типу забарвлення гiмалайського кролика, чий вiдтiнок на мордi, ногах i хвостi рiзко й плавно висвiтлюється по вiдношенню до iншої частини тiла. Забарвлення можуть бути будь-якого забарвлення: з мiтками: блакитними, червоними, лiловими, шоколадними, блакитнувато-кремовими. Шерсть у неї довга, густа й шовковиста, вiддалена вiд тiла. Комiр дуже пишний i м'який, що спускається у виглядi жабо мiж переднiми лапами, i тому Гiмалайської кiшцi необхiдне щоденне розчiсування. Тiло цiєї тварини щiльне, широке в грудях, масивне в плечах i крижах; тулуб вкорочене, округле. Ноги товстi, прямi й сильнi. Лапи великi, округлi й мiцнi, з очесами мiж пальцiв. Хвiст короткий, пишний, опущений вниз. Голова широка, кругла; шия коротка i товста. Морда закруглена, нiс короткий з виразною седелкою бiля основи. Вуха широко розставленi, низько посадженi, маленькi, iз закругленими кiнчиками, нахиленi вперед. Очi великi, круглi, яскравi й виразнi, iнтенсивно-блакитного кольору.
Представники цiєї породи живi, приємнi i дуже доброзичливi. Вони легко пiддаються навчанню, охоче грають, але зможуть i самi знайти собi заняття, бiгаючи в саду або розглядаючи перехожих, сидячи на пiдвiконнi. Цiєю домашнього вихованця необхiдно присвячувати багато часу, щоб вона виглядала справжньою красунею, хоча нiжним i вiдданим другом вона залишиться назавжди.
Балiйська кiшка - напiв довгошерстих рiзновид сiамських котiв. Балiйська кiшка дуже витончена i гнучка, це елегантнi створення з довгим мускулистим i гнучким тiлом середнiх розмiрiв. Ноги у кiшки довгi стрункi, заднi ледь довшi переднiх. Лапки маленькi, овальної форми, а, хвiст довгий. Голова видовжена, з характерною для сiамок клиноподiбної форми. Очi середньої величини, мигдалеподiбної форми, злегка розкосi з живим i уважним поглядом. Колiр очей чистого, яскраво-блакитного кольору. Шерсть довга, тонка й м'яка, без пiдшерстя. Забарвлення може бути блакитний, шоколадний, лiловий, червоний, черепаховий.
Балiйська кiшка життєрадiсна i рухається, кмiтлива, менш примхлива i тихiша, нiж її сiамськi родичi. Ласкава, грайлива, вона не цурається суспiльства i добре ладить iз дiтьми.
а "мау" запозичено iз древнього єгипетського мови i означає "кiт". Представники цiєї породи щiльної статури, м'язистi, з добре розвиненим кiстяком, разом з тим, елегантна, з великими очима кольору зеленої смородини. Очi мигдалеподiбної форми, посадженi трохи косо, завжди живi, з iскрами цiкавостi. Вуха у цiєї кiшки досить великi i широкi бiля основи, i помiрно загостренi на кiнцях, розташованi на досить великiй вiдстанi один вiд одного i як би настороженi. Інодi на вухах є кiсточки.
але не любить, коли переривають її улюблене заняття - подрiмати пiсля обiду. Мау не валяється цiлий день, вона любить рух, iгри, бере участь у всьому, чим займається хазяїн. При порiвняннi з iншими кiшками, мау менш нав'язливi при спiлкуваннi, але з великим задоволенням сидять на руках у господарiв.
Вони люблять "поговорити" i їх навряд чи можна назвати мовчазними. Мау володiють методичним голосом, але iнодi не просто нявкають, а навiть ричать, вiдповiдають. Головний недолiк цих кiшок - обжерливiсть. Вони можуть, подiбно собацi, жадiбно дивитися вам в рот пiд час обiду. Мау прекраснi мисливцi - добувачi їжi; вони погано адаптуються до холоду, можуть погано себе почувати взимку й у мiжсезоння.
Гавана - це результат схрещування сiамського кота з напiвдовгошерстої чорної домашньою кiшкою. Інодi цих кiшок шоколадного кольору називають - коти зi Швейцарських гiр. Це тварина середнiх розмiрiв iз гнучким мускулистим тiлом. Лапи маленькi, витонченi, овальної форми. Хвiст середньої довжини, звужується до кiнчика. Голова клиноподiбна, мiцне пiдборiддя; великi вуха, злегка нахиленi вперед; очi овальнi, яскраво-зеленого кольору. Шерсть коротка, глянцева, щiльно прилегла. Забарвлення рiвний, насиченого шоколадного кольору, без всяких вiдмiтин.
Гавана, симпатична, витончена i ласкава кiшка, хоча часом надто балакуча. Це тварина володiє невичерпною енергiєю, з розумiнням i цiкавiстю ставиться до всiх домашнiх справах i жваво в них бере участь. Із задоволенням ходить на прогулянки, де гуляє як на повiдку, так i без нього. Вона завжди в центрi уваги i викликає у вiдповiдь захоплення.
Кiшки сфiнкси - на думку французьких любителiв кiшок, сфiнкс займає в свiтi кiшок те ж мiсце, що бульдог у свiтi собак. Сфiнкси - це найдивовижнiшi i оригiнальнi кiшки. При виглядi сфiнкса реакцiя у всiх рiзна: шок, захоплення, здивування, а може й вiдразу. Існує три породи голих кiшок-сфiнксiв: канадський сфiнкс, донський сфiнкс (Лисак, чи росiйська безшерста), петербурзький сфiнкс (або петерболд). Канадський сфiнкс визнаний у свiтi вже протягом 40 рокiв. Двi iншi рiзновиди сфiнксiв вiдносно молодi (близько 15 рокiв) i перебувають на шляху становлення.
Усi без винятку сфiнкси мають своєрiдний вигляд. Це середньої величини кiшки з добре розвиненою мускулатурою, з довгими стрункими лапами, довгою шиєю; голова в довжину бiльше, нiж у ширину. У них величезнi вуха, схожi на дивовижнi черепашки, довгi лапи i хвiст.
Шкiра голих кiшок веде себе подiбно до людської. Вона потiє, коли жарко, i засмагає пiд променями сонця. Коли холодно, вiдбувається накопичення пiдшкiрного жиру, який з потеплiнням зникає.
Цi сильнi, м'язистi кiшки дуже розумнi, ласкавi, дуже люблять суспiльство людей, надзвичайно рухливi, люблять грати, i доброзичливi до будь-якого, кого зустрiнуть. Легко освоюються в незнайомих мiсцях. Вони легко запам'ятовують рiзнi трюки i команди.
ситуацiї.
У кошенят сфiнксiв дуже рано вiдкриваються очi, вiдзначенi випадки народження котенят з вiдкритими очима, як у людини. Якщо у всiх iнших порiд кiшок раннє вiдкриття очей призводить до висихання очного яблука i слiпоти, то у сфiнксiв очi нормально розвиненi. Вони мружаться, блимають, адже у сфiнксiв слiзнi залози добре зволожують слизовi оболонки. Однак цей самий фактор у пiдросли сфiнксiв часто призводить до пiдвищеного сльозовидiлення, що особливо помiтно при годуваннi: вони плачуть "крокодилячими сльозами".
Сфiнксова рисою є видiлення шкiрного мастила, воскоподiбна червонувато-коричнева липка речовина, це додатковий захист органiзму вiд впливу навколишнього середовища. Тому сфiнкс, особливо свiтлих забарвлень, виглядають дещо замурзаним. З втратою вовни вони втратили залишки незалежностi, дикостi. Сфiнкси Швидко зачаровують своєю особливою життєрадiснiстю, а також смiшними витiвками, i зворушливим характером. Закоханiсть у господаря пiдкуповує i навiть самого суворого власника, але вони ревнивi. Сфiнкс обожнює, коли люблять тiльки його, i готовий для цього зробити все.
домашня кiшка порода
Висновок
i до Рiздва, хоча i не зовсiм зрозумiло, радiють чи цьому кiшки. Якi невловимi, що не пiддаються аналiзу якостi ми з такою силою любимо в кiшках? І як вдалося кiшкам так втертися до нас у довiру? Можна вiдповiсти на цi питання лише тодi, коли ви одного разу принесете в будинок маленького кошеняти, полюбите його назавжди, будете з великим задоволенням жити з милим i близьким другом, i нi за що в життi не захочете з ним розлучитися.
1. Енциклопедiя для дiтей. Том 24. "Домашнi вихованцi", Глав. Ред. Є. Ананьєва; вед. Ред. Д. Володiхiн, М.: "Аванта +", 2004
2. Енциклопедiя для дiтей. "Птахи i звiрi", Глав. Ред. В. А. Володiн, вед. Ред. Г.Є. Вiльчек. М.: "Аванта +", 2002
3. Енциклопедiя для дiтей. "Бiологiя", М. Аксьонова, С. Ісмаїлова, М.: "Аванта +", 1994
4. "Поради любителям кiшок", А. Фогель, Х. Е. Шнайдер, переклад з нем. под ред. С. К. Клумова, Москва, 1987.
5. Веб-сайти:
http://cat. mau.ru/
http://www.cat-sibiryak.ru/pitomnik. htm
http://cat. blister.ru/cat7. htm
|
