Генети́чно модифiко́ванi органíзми
Вiдповiдне формулювання затверджене в статтi 2 Директиви 2001/18/ЄС Європейського парламенту та Ради вiд 12 березня 2001 року про вивiльнення у навколишнє середовище генетично модифiкованих органiзмiв.
Методи отримання ГМО
Отримують генетично модифiкованi органiзми за допомогою методiв генетичної iнженерiї. Наприклад, переносом в геном створеної поза органiзмом рекомбiнантної ДНК, що мiстить новi, або змiненi гени. Деякi процедури штучного злиття клiтин також можуть вважатись генетичною модифiкацiєю. Технологiя дозволяє переносити гени мiж видами, надаючи органiзмовi нових властивостей. Її застосовують як у науково-дослiдних цiлях так i в господарських з метою отримання органiзмiв iз якостями, якi важко або неможливо отримати методами класичної селекцiї. Генетична модифiкацiя в цьому випадку носить цiлеспрямований характер, на вiдмiну вiд випадкового, який притаманний для природного та штучного мутагенезу. ГМО об'єднують три групи органiзмiв - генетично модифiкованi мiкроорганiзми (ГММ), тварини (ГМТ) та рослини (ГМР).
Історiя виникнення генетично модифiкованих органiзмiв
який «не боявся» шкiдливих комах. Але початок масового виробництва модифiкованих продуктiв в 1994 р., коли в США з'явилися помiдори сорту FlavrSavr, якi не псувалися пiд час перевезення. Це помiдори з вiдкладеним дозрiванням, якi зберiгаються до пiвроку при температурi 14-16 градусiв. Дозрiвання вiдбувається при примiщеннi його в кiмнатну температуру. 1994-й вважається офiцiйним роком народження ГМ-продуктiв. У 1995 роцi американська компанiя-гiгант Monsanto запустила на ринок ГМ-сою RoundupReady. У ДНК рослини був впроваджений чужорiдний ген для пiдвищення здатностi культури протистояти бур'янам. У результатi зараз iснує картопля, який мiстить гени земляної бактерiї, що вбиває колорадського жука, стiйка до засух пшениця, в яку вживили ген скорпiона, помiдори з генами морської камбали, соя та полуниця з генами бактерiй.
Список рослин, якi вирощують iз застосуванням методiв генної iнженерiї дуже великий. У нього входять: яблуня, слива, виноград, капуста, баклажани, огiрок, пшениця, соя, рис, жито i безлiч iнших сiльськогосподарських рослин. Мета отримання генетично змiнених органiзмiв - полiпшення корисних характеристик вихiдного органiзму-донора i зниження собiвартостi продуктiв. Трансгеннi рослини дають бiльш високу врожайнiсть, можуть мати новi властивостi, пiдвищену декоративну i харчову цiннiсть. ГМ-сорти стiйкi до гербiцидiв, несприятливого клiмату, псування при зберiганнi, стресiв, хвороб i шкiдникiв. Крiм того, звичнi продукти можна надiлити якимись новими властивостями. Наприклад, створенi кави без кофеїну, полуниця з меншим вмiстом цукру, рис з пiдвищеним вмiстом залiза. Сьогоднi у свiтi iснує декiлька десяткiв лiнiй ГМ-культур: сої, картоплi, кукурудзи, цукрового буряка, рису, томатiв, рапсу, пшеницi, динi, цикорiю, папайї, кабачкiв, бавовни, льону i люцерни. В Українi
, згiдно з даними Державного комiтету з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики, 1 млн. га полiв засiяно генетично модифiкованою соєю, картоплею, кукурудзою, рапсом, незважаючи на те, що вирощувати генетично модифiкованi рослини в нашiй країнi заборонено. Прихильники застосування генетично модифiкованих органiзмiв стверджують, що ГМО - єдиний порятунок людства вiд голоду. За прогнозами вчених, населення Землi до 2050 р. може досягти 9-11 млрд. чоловiк, природно, виникає необхiднiсть подвоєння, а то й потроєння свiтового виробництва сiльськогосподарської продукцiї. Для цiєї мети генетично модифiкованi сорти рослин вiдмiнно пiдходять - вони стiйкi до хвороб i погоду, швидше дозрiвають i довше зберiгаються, вмiють самостiйно виробляти iнсектициди проти шкiдникiв. ГМ-рослини здатнi рости i приносити хороший врожай там, де «старi» сорти просто не могли вижити з-за певних погодних умов. Здавалося б, необхiднiсть застосування ГМО в наявностi. Однак вченими доведено, що споживання в їжу продуктiв, що мiстять ГМО, викликає: Харчовi ризики • В першу чергу вживання ГМ-продуктiв загрожує ослабленням iмунiтету. У результатi безпосередньої дiї трансгенних бiлкiв з'являється можливiсть виникнення алергiчних реакцiй. Вплив нових бiлкiв, якi продукують вбудованi гени, невiдомо. Людина їх ранiше нiколи не вживала i тому невiдомо, чи є вони алергенами. • Також у людини з'являється стiйкiсть до антибiотикiв, що зробить процес лiкування багатьох захворювань дуже складним. Дуже часто в ГМ-рослину впроваджується ген, вiдповiдальний за стiйкiсть до антибiотикiв в якостi гена-маркера. Багато ГМ-види мiстять гени антибiотичної резистентностi. Якщо такий ген резистентностi передасться хвороботворним бактерiям, то вони отримають iмунiтет проти дiї антибiотикiв. Таким чином, лiкування звичайними антибiотичними засобами стає менш ефективним. • У людини порушується здоров'я у зв'язку з накопиченням в органiзмi гербiцидiв, так як ГМ-продукти мають властивiсть їх акумулювати. • небезпека ракових захворювань.
Вiд споживання ГМ продуктiв варто убезпечити дiтей. Тому що в органiзмi, що росте ГМО можуть вести себе найбiльш непередбачувано. По-друге, без трансгенних продуктiв краще обiйтися жiнкам, якi планують вагiтнiсть i годуючим грудьми. Крiм того, дуже уважними до вмiсту ГМО варто бути людям, схильним до алергiї i до повноти.
Екологiчнi ризики
• Існує реальна небезпека зникнення багатьох видiв рослин, так як для генних модифiкацiй вибирають буквально пару сортiв i працюють тiльки з ними.
• Технологiя створення генномодифiкованих продуктiв вкрай недосконала, тому очевидно, що такi продукти несуть в собi непередбачувану небезпеку.
• Також вченi проводять пряму залежнiсть мiж вживанням в їжу трансгенiв i погiршенням здоров'я людства в останнi десять рокiв (ожирiння, зростання онкологiчних захворювань, рiзного виду алергiї).
Росiйський вчений Єрмакова І. В. проводила дослiдження про вплив геномодифiкованої сої на щурiв. В експериментi щурам включали сою в денний рацiон за два тижнi до спарювання. У результатi була виявлена висока смертнiсть щурят (понад п'ятдесят вiдсоткiв), а що залишилися в живих щури вже не вiдтворили потомство. Також були помiченi негативнi змiни у внутрiшнiх органах тварин. Вiдзначалися також величезнi змiни негативного характеру у внутрiшнiх органах щурiв. Все це дає пiдставу припустити глобальне руйнування бiсофери в результатi безплiддя в майбутньому. Безлiч негативних ефектiв ГМО виявляться лише через поколiння. Найбiльш вирощуванi ГМ-рослини - це картопля, соя, кукурудза, рiпак, томати, кабачки, рис. Гречка поки не пiддається модифiкацiї. Ми використовуємо ГМ-продукти не обов'язково в чистому виглядi, а часто i в переробленому, у виглядi добавок - починаючи вiд попкорну, соусiв, чiпсiв i закiнчуючи пельменями, борошном, олiєю.
За неофiцiйною iнформацiєю, "ПiК" (13-19 лютого 2001 року), в радгоспi "Свiтанок" Рiвненської областi вирощувався ГМ картоплю сорту "Новий лист" компанiї "Монсанто", пiсля чого вiн продавався населенню.
"Монсанто", "КВС", "Авентiс" проводилися також на майданчиках у Березанi (Київська область), в селi Дзендзелевци (Черкаська область).
Та ж ситуацiя з чаєм.
Е160а (бета-каротин, провiтамiн А, ретинол); Е160b (аннатто); Е160d (лiкопiн); Е234 (низин); Е235 (натамiцин); Е270 (молочна кислота); Е300 (вiтамiн С - аскорбiнова кислота); з Е301 по Е304 (аскорбату); з Е306 по Е309 (токоферол / вiтамiн Е); Е322 (лецитин); з Е325 по Е327 (лактати); Е330 (лимонна кислота); Е415 (ксантин); Е459 (бета-циклодекстрин); з Е460 по Е469 (целюлоза); Е470 i Е570 (солi i жирнi кислоти); ефiри жирних кислот (Е471, Е472a & b, Е473, Е475, Е476, Е479b); Е481 (стеароiл-2-лактiлат натрiю); з Е620 по Е633 (глютамiнова кислота i глютомати); з Е626 по Е629 (гуанiловая кислота i Гуанiлат); з Е630 по Е633 (инозиновой кислота та iнозiнат); Е951 (аспартам); Е953 (iзомальт); Е957 (тауматин); Е965 (малтiнол).
чебуреки, млинчики. Популярнi пельменi «Левада» i «Три ведмедi», та й бiльшiсть виробникiв ковбасних виробiв викритi у використаннi ГМО. На другому мiсцi щодо вмiсту ГМО розташувалося дитяче харчування. 70% всього дитячого харчування на Україну мiстить ГМ компоненти. Причому дiзнатися, що в баночцi з смачним пюре мiститься Трансген практично нереально, адже на етикетцi про це не пишуть. Серед виробникiв, якi не гребують використанням ГМ компонентiв Нестле i Данон, Similac.
Третя позицiя у кондитерської та хлiбобулочної продукцiї. ГМ сою додають у печиво i шоколад, борошно, цукерки та морозиво, газовану воду. Ідентифiкувати такi добавки для звичайної людини неможливо. Правда, хлiб, який довго не черствiє - стовiдсотково мiстить трансгени. Серед компанiй, викритих Грiнпiсом у використаннi ГМО, знаменитi Марс i Снiкерс, Кедберi, Кока-Кола, Пепсi. З вiтчизняних компанiй добровiльне тестування пройшла кондитерська компанiя «Контi», i лише на її продукцiї зеленiє значек «Не мiстить ГМО».
Крiм того, мiстять ГМО (За iнформацiєю Greenpeace): 1. Шоколаднi батончики Snickers 2. Pepsi 3. Приправи Maggi 4. Чiпси Pringles
З початку 2010 року в лабораторiях молекулярно-генетичних дослiджень було проведено 11 тис. 720 випробувань зразкiв продовольчої сировини та харчових продуктiв на вмiст генетично модифiкованих органiзмiв. У 702 з них виявлено вмiст ГМО (5,9% перевiрених зразкiв). ГМО були знайденi, зокрема, в хлiбобулочних, кондитерських, цукристих, м'ясних та ковбасних виробах, у м'ясних напiвфабрикатах, молочнiй продукцiї тощо.
Минулого року вiдсоток вмiсту ГМО у продуктах харчування був приблизно на тому самому рiвнi - iз 4 тис. 697 перевiрених зразкiв продовольчої сировини та харчових продуктiв ГМО мiстилось у 254 зразках (5,4%). При цьому у 122 зразках виявлено вмiст ГМО понад 0,9%. Як повiдомляє УКРІНФОРМ, сьогоднi на базi центрiв стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї акредитовано 14 лабораторiй молекулярно-генетичних дослiджень на право проведення якiсного та кiлькiсного визначення генетично модифiкованих органiзмiв у продукцiї. Кабiнет Мiнiстрiв України затвердив порядок державної реєстрацiї генетично модифiкованих органiзмiв (ГМО) - джерел кормiв, кормових добавок i ветеринарних препаратiв, якi мiстять такi органiзми або одержанi з їх використанням. Держреєстрацiю ГМО проводить Держкомветмедицини. Держреєстрацiя ГМО проводиться безплатно термiном на п`ять рокiв шляхом внесення до Державного реєстру генетично модифiкованих органiзмiв – джерел кормiв, кормових добавок i ветеринарних препаратiв, якi мiстять такi органiзми або одержанi з їх використанням.
гектарiв.
Вирощування трансгенiв менш шкiдливо для довкiлля, нiж продукцiя, яку виробляють за допомогою високоiнтенсивних технологiй, говорять експерти.
В Українi можна вирощувати генно-модифiковану сою, картоплю, кукурудзу i рапс. Крiм того, витрати на засоби захисту рослин значно менше, а врожайнiсть вища, переконують вченi.
Микола Безуглий, вiце-президент Української академiї аграрних наук: «Яблука, якi дають 50 тонн з гектара, протягом вегетативного перiоду обробляються отрутохiмiкатами 36 разiв. А якщо ми вирощуємо генно-модифiковану сою, вона обробляється гербiцидом лише один раз».
Державний комiтет України з питань технiчного регулювання i споживчої полiтики має намiр почати проведення системних перевiрок дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо маркування продовольчої продукцiї на вмiст генетично модифiкованих органiзмiв (ГМО), - про це повiдомили у прес-службi вiдомства.
Як зазначається у повiдомленнi, такi перевiрки проводитимуться не рiдше, нiж раз на мiсяць.
Порядок етикетування харчових продуктiв, якi мiстять ГМО або виробленi з сировини з вмiстом ГМО, затверджено постановами Кабiнету мiнiстрiв, згiдно з якими iнформацiя про вiдсутнiсть ГМО (позначка „Без ГМО”) пiдлягає перевiрцi у встановленому Держспоживстандартом порядку. Пiдтвердженням цього має бути протокол випробувань (або його завiрена копiя), виданий дослiдницькою лабораторiєю, акредитованою в установленому порядку.
У 2010 роцi Держспоживстандарт створить 17 лабораторiй для дослiдження продуктiв на вмiст ГМО, повiдомляє РБК-Україна з посланням на голову Держспоживстандарту Людмилу Лосюк.
«З 17 запланованих 4 лабораторiї вже пройшли метрологiчну стандартизацiю, планується що лабораторiї будуть створенi в кожному обласному центрi» - повiдомила вона на прес-конференцiї.
з обiгу продуктiв, якi мають ГМО.
90% українцiв проти ввезення в країну продуктiв, що мiстять ГМО. Про це свiдчать результати телефонного опитування, проведеного Інститутом Горшенiна.
Результати дослiдження показують, що бiльшiсть українцiв (85,6%) знають, що таке продукти, якi мiстять генетично модифiкованi органiзми (ГМО), i якi можливi наслiдки споживання таких продуктiв. Не володiють такою iнформацiєю лише 12,1% опитаних, а 2,3% - важко вiдповiсти на це запитання.
Переважна бiльшiсть громадян України (93,4%) переконана, що необхiдно ввести обов`язкове маркування на продуктах, що мiстять ГМО. Не бачать необхiдностi у такому маркуваннi лише 2,5% респондентiв.
Бiльшiсть українцiв (89,7%) вважають, що Верховнiй Радi варто ухвалити закон про заборону ввезення на територiю України i виробництва продуктiв, що мiстять ГМО. Протилежну думку висловили тiльки 5,2% опитаних.
|
