Реферат на
тему:
Баранiвської гiмназiї
Екологiчна система - складна iєрархiчна структура органiзованої матерiї, в якiй при об'єднаннi компонентiв в бiльшi функцiональнi одиницi виникають новi якостi, що вiдсутнi на попередньому рiвнi; є єдиним стiйким природним комплексом живих органiзмiв i природнього середовища, в якому вони iснують; вiдкритою термодинамiчною системою, що iснує за рахунок надходження з навколишнього середовища енергiї та речовини i має здатнiсть до саморозвитку та саморегуляцiї.
Екологiчнiй системi властивi ознаки систем:
Емерджентнiсть - виникнення нових властивостей, якi характеризують систему, за рахунок взаємодiї її окремих елементiв
Якiсно новi, емерджентнi властивостi екологiчного рiвня, не можна передбачити, виходячи з властивостей компонентiв, що становлять цей рiвень. Дiйсно, окремi лiсовi дерева, кущi, трави, гриби, птахи, комахи, звiрi мають свої якiснi характеристики, але всi разом вони творять нову якiсть - лiс.
Сукупнiсть – сума властивостей кожної системи, тобто наявнiсть сукупних властивостей (наприклад, народжуванiсть для популяцiї - сума iндивiдуальної плодючостi особин виду).
Гетерогеннiсть системи (або принцип рiзноманiття) полягає в тому, що система не може складатися з абсолютно iдентичних елементiв.
Але не всяка комбiнацiя “життя - середовище” - може бути екосистемою. Нею може стати лише середовище, де має мiсце стабiльнiсть i чiтко функцiонує внутрiшнiй колообiг речовин.
видовий чи популяцiйний склад i кiлькiсне спiввiдношення видових популяцiй;
абiотичнi умови та ресурси, що властивi данiй системi;
сукупнiсть усiх зв’язкiв, у першу - ланцюгiв живлення, спiввiдношення органiзмiв з рiзним типом живлення;
розмiр первинної i вторинної продукцiї;
просторовий розподiл окремих елементiв;
швидкiсть колообiгу.
мiкроекосистеми (трухлявий пень, мурашник, мертвi стовбури дерев);
мезоекосистеми, або бiогеоценози (дiлянка лiсу, озеро, водосховище);
макроекосистеми (континент, океан);
глобальною екосистемою - охоплюють величезнi територiї чи акваторiї, що визначаються характерними для них макроклiматами i вiдповiдають цiлим природним зонам (екосистеми тундри, тайги, степу, пустелi, саван, листяних i мiшаних лiсiв помiрного поясу, субтропiчного i тропiчного лiсiв, морськi екосистеми, а також бiосфера нашої планети).
За ступенем трансформацiї людською дiяльнiстю екосистеми подiляються на:
природнi - у промислове розвинутих країнах екосистем не захоплених людською дiяльнiстю майже не залишилося, хiба що в заповiдниках;
антропогенно-природнi - лiсовi насадження, луки, ниви хоча й складаються, майже, виключно з природних компонентiв, але створенi i регулюються людьми;
антропогеннi - переважають штучно створенi антропогеннi об'єкти i крiм людей можуть iснувати лише окремi види органiзмiв, що пристосувалися до цих специфiчних умов. Прикладом є мiста, промисловi вузли, села (в межах забудови), кораблi тощо.
бiосфера загалом, кабiна космiчного корабля — все це екосистеми. Бiогеоценоз — це екосистема, межi якої визначенi фiтоценозами. Іншими словами, бiогеоценоз — окремий випадок, певний ранг екосистеми.
Людина своєю господарською дiяльнiстю створює штучнi бiогеоценози — агроценози (поля, пасовища, сади, виноградники, парки). На вiдмiну вiд природних бiогеоценозiв, до складу яких входять сотнi i тисячi рiзноманiтних видiв, агроценози характеризуються однотипнiстю видового складу i не здатнi до саморегуляцiї.
Розмiри бiогеоценозiв (i агроценозiв) можуть коливатися вiд незначних (пеньок, калюжа, город) до дуже великих, що вимiрюються гектарами (лiс, озеро, поле). Кожний бiогеоценоз характеризується власним колообiгом речовин, трансформацiєю сонячної енергiї i продуктивнiстю бiомаси.
У вiтчизнянiй лiтературi набуло поширення поняття про бiогеоценоз, введене В. М. Сукачовим (1940 p.). У закордоннiй лiтературi в аналогiчному значеннi використовують термiн "екосистема" (див. вище).
Використана лiтература:
www.ekosustema.ua
Екосистемам
«Природознавство» пiдручник для 6 класу
| 
