Еволюцiя органiчного свiту по ерах
Мiнiстерство освiти и науки України
Горлiвський технiкум Донецького нацiонального унiверситету
Реферат
"
На тему: "Еволюцiя органiчного свiту по ерах"
Виконав студент
групи 2 ПМ-10
Ахметов Сергiй Сергiйович
2010
Змiст
I. Розвиток органiчного свiту в архейську i протерозойну ери
II. Розвиток органiчного свiту в палеозойську еру
III. Розвиток органiчного свiту в мезозойську еру
IV. Розвиток органiчного свiту в кайнозойську еру
Висновок
Список лiтератури
Введення
За даними палеонтологiї i геологiї, iсторiя Землi i життя на нiй роздiлена на п'ять ер, кожна з них характеризується певними органiзмами, що переважали протягом цiєї ери. Кожна ера роздiляється на декiлька перiодiв, а перiод у свою чергу - на часи та столiття. Науцi вiдомо кiлька способiв визначення вiку давнiх пластiв, а отже, i часу iснування тих чи iнших викопних органiзмiв.
i архейської.
а iнодi навiть у результатi її спрощення (як у стьожкових червiв). О. М. Сєверцов встановив такi три шляхи реалiзацiї еволюцiї: ароморфози, iдiоадаптацiї, загальна дегенерацiя.
Ароморфози - це змiни, якi пiдвищують морфофiзiологiчну органiзацiю, загальну життєздатнiсть органiзмiв. Це вузловi моменти еволюцiї, якi зумовлюють виникнення нових груп органiчного свiту - класiв, типiв. Прикладом ароморфозу є: виникнення щелеп, плавцiв у риб; перетворення плавального мiхура на легенi; утворення серця та його подальша еволюцiя; перетворення плавцiв риб на п'ятипалi кiнцiвки в амфiбiй; багатоклiтиннiсть, утворення тканин i органiв у рослин, що забезпечило вихiд їх iз води на суходiл; поява кори головного мозку тощо. Перетворення парних плавцiв кистеперих риб на парнi кiнцiвки земноводних стало передумовою виходу хребетних на суходiл. Поява яйця, зародкових оболонок навколо нього забезпечила розвиток хребетних на суходолi, i тiльки завдяки цьому сформувались справжнi наземнi хребетнi, не пов'язанi в перiод розмноження з водою. Розвиток три, а згодом i чотирикамерного серця забезпечив їх теплокровнiсть i можливiсть завоювання всiх середовищ iснування. О. М. Северцов зазначав, що ароморфози - це стрибки у розвитку, що пiдносять органiзацiю тiєї або iншої групи тварин чи рослин на вищий щабель i тим самим створюють передумови для подальшого прогресивного розвитку. Отже, прогресивна еволюц. я здiйснюється нiби схiдцями вгору.
дятла i багатьох iнших. Рiвень органiзацiї в них один, але, наприклад, Ёрма i розмiр дзьоба у всiх рiзнi, пристосованi до певної їжi. У ссавцiв, що мешкають у водi (китоподiбнi) i на суходолi, - рiвень органiзацiї один (у будовi, наприклад, органiв кровообiгу, дихання, видiлення), а форми тiла, кiнцiвок - рiзнi. Типовими прикладами iдiоадаптацiй можуть бути захисне забарвлення тiла у тварин; колючки i шипи - у рослин, рiзнi пристосування для поширення насiння.
Шляхом iдiоадаптацiй виникають нижчi систематичнi категорiї - види, роди, родини.
Загальна дегенерацiя - це змiни, пов'язанi iз спрощенням органiзацiї i зниженням активних функцiй частини органiв, нiби сходинка вниз (явище протилежне ароморфозу), але й вони можуть сприяти кращiй пристосованостi органiзмiв. Тут спрощення органiзацiї особини приводить до бiологiчного прогресу виду, його розквiту. Пристосування, пов'язанi зi спрощенням органiзацiї, зазвичай спостерiгаються в органiзмiв, якi перейшли до осiлого способу життя або паразитизму. Стьожковi черви втратили органи травлення, паразитичнi рослини - повитиця - листки, замiсть коренiв у них присоски. Зазвичай спрощення органiзацiї супроводжується iнтенсивним розвитком статевої системи.
Ще в першiй половинi XIX ст. було отримано данi, якi пiдтверджували єднiсть походження всього органiчного свiту. До них належить виявлення клiтинної будови рослин, тварин i людини. Видатний французький зоолог Ж. Кюв'є встановив єдинi плани будови кожного типу тварин. Усi хребетнi тварини мають двобiчну симетрiю, порожнину тiла, хребет, череп, двi пари кiнцiвок; серце в усiх хребетних тварин розмiщене на черевному боцi, а нервова система - на спинному, вона складається з головного i спинного мозку. Єднiсть плану будови кожного типу тварин свiдчить про єднiсть їх походження.
Пiсля виходу в свiт праць Ч. Дарвiна порiвняльна анатомiя отримала поштовх до розвитку i, в свою чергу, зробила значний внесок у розвиток дарвiнiзму.
Прикладом атавiзму є поява бiчних пальцiв у коней; смугастiсть свiйських свиней; шийна фiстула (утвiр, гомологiчний зябровим щiлинам у нижчих хордових), хвостовий придаток, густий волосяний покрив усього тiла людини.
Рудиментарними називають органи, якi втратили свої функцiї, але зберiгаються у дорослих тварин. На вiдмiну вiд атавiстичних органiв, якi виникають дуже рiдко, рудиментарнi органи мають практично всi особини виду. Зазвичай вони наявнi в зачатковому станi. Рудиментарними є залишки тазових кiсток у безногої ящiрки жовтопуза i китоподiбних. Вони є доказом походження цих тварин вiд предкiв, якi мали розвиненi кiнцiвки.
У людини рудиментарними органами є: куприк - залишок хвостових хребцiв, зачатковi вушнi м'язи, що свiдчить про те, що предки людини мали рухливу вушну раковину, зачаткова третя повiка - гомолог мигальної перетинки наших далеких предкiв та iн. На кореневищах папоротi, пирiю, конвалiї можна виявити лусочки - рудименти листкiв.
Порiвняльно анатомiчнi дослiдження сучасних прогресивних i примiтивних форм дають змогу виявити "'перехiднi форми", якi допомагають вiдтворювати шляхи еволюцiї окремих груп органiзмiв. Морська тварина баланоглос поєднує в собi ознаки тварин типу голкошкiрих i типу хордових.
Ланцетник має низку ознак, якi наближають його, з одного боку, до голкошкiрих i напiвхордових (баланоглос), а з iншого - до хребетних, разом з якими вiн належить до одного типу - хордових.
Серед сучасних ссавцiв iснують однопрохiднi (мають клоаку i пiд час розмноження вiдкладають яйця, як плазуни), сумчастi i плацентарнi. Порiвняння їх свiдчить про те, що ссавцi спорiдненi з плазунами i що еволюцiя ссавцiв iшла вiд тварин, якi вiдкладали яйця, до живородних форм з iще недорозвиненою плацентою i, нарештi, до тварин, що народжують вже добре сформованих малят.
Ембрiологiчнi докази еволюцiї. Ще до виходу в свiт основної працi Ч. Дарвiна академiк Росiйської Академiї наук К. М. Бер встановив, що ембрiони рiзних тварин бiльше подiбнi мiж собою, нiж дорослi форми. В цiй закономiрностi Ч. Дарвiн вбачав важливий доказ еволюцiї. Вiн вважав, що в зародковому розвитку мають повторюватися ознаки предкiв. У пiсля дарвiнiвський перiод зв'язок онтогенезу з фiлогенезом було пiдтверджено численними дослiдженнями. Росiйськi вченi О. О. Ковалевський i Мечников довели, що в усiх багатоклiтинних органiзмiв (безхребетних, починаючи з червiв, i хребетних) закладаються три зародкових листки, з яких згодом формуються всi органи. Це пiдтверджує єднiсть походження всього тваринного свiту. Порiвнянням розвитку зародкiв усiх класiв хребетних виявляють велику подiбнiсть їх на раннiх стадiях розвитку. Вона стосується як зовнiшньої, так i внутрiшньої будови хорди, органiв кровоносної i видiльної систем. У мiру розвитку подiбнiсть зменшується, вимальовуються ознаки класу, потiм ряду, роду i виду. Цим пiдтверджується спорiдненiсть усiх хордових.
На пiдставi ембрiологiчних дослiджень, проведених над об'єктами рiзних типiв тварин, Ф. Мюллер i Е. Геккель (незалежно один вiд одного) сформулювали бiогенетичний закон. Стисле формулювання цього закону таке: онтогенез є коротким повторенням фiлогенезу.
своїх предкiв. Зародок птаха або ссавця нiколи цiлком не повторює будову риби, але на певнiй стадiї розвитку у нього утворюються зябровi щiлини i зябровi артерiї. В онтогенезi повторюється будова не дорослих форм предкiв, а ембрiонiв. У зародкiв ссавцiв утворюється не зябровий апарат дорослої риби, а лише закладка зябрового апарату зародкiв риб.
Встановлено, що в зародковому розвитку утворюються не тiльки органи, пов'язанi з повторенням ознак, а й тимчасовi органи, що забезпечують функцiю iснування зародкiв у тих умовах, в яких вони проходять розвиток.
нестачу вiдомостей про перехiднi форми, викопнi органiзми, якi б мали ознаки давнiх i бiльш молодих груп, що належать до рiзних класiв i типiв. Першi найвагомiшi палеонтологiчнi докази еволюцiї здобув В. О. Ковалевський (1842-1883). Йому вдалося з'ясувати послiдовнi етапи розвитку непарнокопитних, до яких належить кiнь. Давнiй предок коня, знайдений у вiдкладах третинного перiоду, був заввишки близько 30 см, мав по чотири пальцi на переднiх i по три - на заднiх кiнцiвках. Вiн пересувався, спираючись на всi фаланги пальцiв, що було пристосуванням до iснування в болотистiй мiсцевостi. Його їжею були плоди i насiння.
I. Розвиток органiчного свiту в архейську i протерозойну ери
Наукою встановлено, що життя виникло близько 3,5 млрд рокiв тому. Першi iстоти, що з'явилися у водах первинного океану, були одноклiтинними гетеротрофами, що мешкали в анаеробних умовах. Саме вони дали початок всьому рiзноманiттю життя на Землi.
У архейську еру атмосфера Землi була безкисневому i носила вiдновлювальний характер. На всiй Землi переважав теплий i вологий клiмат.
- ароморфозiв: з'являються органiзми еукарiоти, багатоклiтиннi органiзми, фотосинтез.
Виснаження органiчних речовин у водах первинного океану виконувало роль отбираючого фактора i сприяло утворенню органiзмiв з рiзними способами харчування. Це зменшувало конкуренцiю мiж ними. Так з'явилися органiзми з хлорофiлом, в клiтинах яких вiдбувався фотосинтез. Фотосинтез сприяв накопиченню кисню в атмосферi та гiдросферi, формування озонового шару, тобто виникнення передумов для виходу життя на суходiл.
В кiнцi архейської ери з'явилися першi зеленi водоростi - еукарiоти - органiзми з оформленим ядром. Пiдвищилася надiйнiсть зберiгання i передачi генетичної iнформацiї, оскiльки в ядрах клiтин зосередилася майже вся ДНК.
Формування багатоклiтинних органiзмiв поклало початок диференцiацiї органiв i тканин, спецiалiзацiї клiтин, їх пристосованостi до виконання певних функцiй.
На початку протерозойський ери атмосфера як i ранiше не мiстила кисню, однак клiмат змiнився: формуються клiматичнi пояси, включаючи арктичний, з'являються сезоннi змiни клiмату. До кiнця ери в атмосферi та гiдросферi накопичується кисень. Накопичення вiльного кисню зумовило виникнення органiзмiв - аеробiв, якi використовували для дихання кисень. Це створювало новi взаємини мiж органiзмами: деякi бактерiї, рослини видiляли в навколишнє середовище кисень, синтезували органiчнi речовини, якi використовувалися тваринами. У водах океану виникли багатоклiтиннi зеленi водоростi.
Предками багатоклiтинних тварин були колонiальнi органiзми.
Широке поширення в протерозої отримали кишковопорожниннi. Вони мали здатнiсть до руху, але радiальна симетрiя тiла i вiдсутнiсть м'язової тканини обмежували подальшу еволюцiю цих тварин.
Еволюцiя тварин пiшла по шляху формування двосторонньої симетрiї тiла i м'язiв. Цi ароморфозiв призвели до виникнення плоских хробакiв.
Розчленування тiла на сегменти в кiльчастих хробакiв також вважають ароморфозом, завдяки якому руху стали значно рiзноманiтнiшi. Це стимулювало подальший розвиток нервової системи, органiв почуттiв, що давало значнi переваги в боротьбi за iснування. Вiд стародавнiх кiльчастих хробакiв вiдбулися членистоногi.
До кiнця протерозою вже iснували всi типи безхребетних: одноклiтиннi, губки, кишковопорожниннi, черви, членистоногi.
В океанi з'явилися першi хордовi тварини типу ланцетника. Виникнення хорди, що виконує роль осьового скелета, зiграло велику роль в еволюцiї хребетних, так як у них збiльшилися розмiри тiла, став розвиватися головний мозок, ускладнилося поведiнку.
II. Розвиток органiчного свiту в палеозойську еру
Палеозойська ера за своєю тривалiстю - понад 300 млн рокiв - перевершує всi наступнi ери. Вона включає ряд перiодiв.
На початку ери, протягом кембрiйського i ордовицького перiодiв, панує клiмат "вiчної весни", не вiдбувається змiни пiр року. Життя зосереджене у водах океану, де живуть рiзноманiтнi водоростi, всi типи безхребетних тварин. У морях i океанах широко поширенi трилобiти - безхребетнi членистоногi тварини, що жили тiльки в палеозої. Вони повзали по дну, зариваючись в мул. Розмiри їх тiла досягали вiд 2-4 см до 50 см. У ордовицької перiодi з'явилися першi хребетнi - панцирнi безщелепнi.
У силурiйський перiод змiнюється клiмат, формуються клiматичнi пояси. Спостерiгається наступ льодовика. Життя продовжує розвиватися у водi.
У цей перiод на Землi широко поширилися корали, рiзноманiтнi молюски. Поряд з трилобiтами численнi ракоскорпiони, що досягали в довжину двох метрiв. Цi тварини жили у водi i дихали за допомогою зябер. До кiнця палеозойської ери вони вимерли.
У силурiйський перiод широко поширилися безщелепнi панцирнi "риби". Вони тiльки зовнi нагадували риб. Насправдi це особлива самостiйна гiлка хордових. Всi безщелепнi мешкали в прiсних водоймах i вели придонний спосiб життя. У порiвняннi з першими хордовими безщелепнi мали переваги в боротьбi за iснування. Їх тiло було захищене панциром, що складається з окремих пластин.
В кiнцi силуру в результатi горотворних процесiв збiльшилася площа сушi i створилися передумови для виходу рослин на сушу. Першими наземними рослинами були, мабуть, псилофiти i рiнiофiтiв. Вони з'явилися приблизно 440-410 млн рокiв тому. Припускають, що мохи та псилофiти вiдбулися вiд древнiх зелених водоростей.
клiтин i збереження в них вологи. Формування провiдної тканини в деревинi i лубi полiпшило пересування речовин у рослинi.
Псилофiти досягали висоти вiд 20 см до 1,5-2 м. У них ще не було листя. На нижнiй частинi стебла були вирости - ризоїди, якi, на вiдмiну вiд коренiв, служили лише для закрiплення в грунтi. (Грунт утворилася ще в археї в результатi життєдiяльностi бактерiй i водоростей, що жили у вологих мiсцях) Наприкiнцi силуру на сушу вийшли i першi тварини - павуки i скорпiони.
У девонський перiод вiд псилофiтiв вiдбулися древнi папоротi, хвощi, плауни. У них формується коренева система, за допомогою якої вода з мiнеральними солями поглинається з грунту. Серед iнших ароморфозiв слiд назвати появу листя.
У девонi з'являються також дводишнi i кистеперi риби, у них поряд iз зябровим виникало легеневе дихання. Цi риби могли дихати атмосферним повiтрям. Дводишнi риби перейшли до придонному способу життя. Зараз вони збереглися в Австралiї, Африцi, Пiвденнiй Америцi.
У кистеперих риб у прiсних водоймах плавець за своєю будовою нагадував п'ятипалу кiнцiвку. Така кiнцiвка дозволяла рибам не тiльки плавати, але i переповзати з одного водоймища в iнший. В даний час зберiгся один вид кистеперих риби - латимерiя, що мешкає в Індiйському океанi.
Вiд кистеперих риб вiдбулися першi наземнi хребетнi - стегоцефали, що поєднують ознаки риб, земноводних i плазунi. Стегоцефали мешкали в болотах. Довжина їх тiла коливалася вiд декiлькох сантиметрiв до 4 м. Їх поява була пов'язана з низкою ароморфозiв, серед яких важливе значення для життя на сушi мало формування п'ятипалої кiнцiвки, легеневого дихання.
Протягом всього кам'яновугiльного перiоду, або карбону, панував теплий i вологий клiмат Суша покрилася болотами, лiсами з плаунiв, хвощiв, папоротей, висота яких сягала понад 30 м.
У карбонi з'являються папоротi, що розмножуються насiнням, першi загони лiтаючих комах, плазунiв В еволюцiї вiдбуваються ароморфозiв, зменшують їх залежнiсть вiд водного середовища У плазунiв збiльшується запас поживних речовин в яйцеклiтинi, формуються оболонки, що захищають зародок вiд висихання.
У пермський перiод вiдбуваються сильнi горотворнi процеси, клiмат стає бiльш сухим Це призвело до широкого поширення голонасiнних i плазунiв.
III. Розвиток органiчного свiту в мезозойську еру
Мезозойська ера включає три перiоди - трiасовий, юрський i крейдової. У трiасовий перiод на Землi переважав континентальний, посушливий клiмат. Тому панiвне становище займали голонасiннi i плазуни, якi мали ряд пристосувань до перенесення несприятливих умов, нестачi вологи.
Широке поширення голонасiнних пояснюється тим, що в умовах посушливого клiмату вони мали ряд переваг перед папоротями. Важливим ароморфозом була поява покритого оболонками насiння iз запасом поживних речовин. Це забезпечувало зародок харчуванням i захищало вiд несприятливих умов середовища. Яйцеклiтина розвивалася всерединi семязачатка i була захищена вiд впливу несприятливих факторiв зовнiшнього середовища. Таким чином, розмноження цих рослин не залежало вiд наявностi води.
У голонасiнних рослин були добре розвиненi покривнi i провiднi тканини, а листя видозмiненi в голки, що, з одного боку, покращувало постачання рослин водою, а з iншого - зменшувало її випаровування.
Серед тварин широкого поширення набули плазуни. Їх поява була спричинена низкою ароморфозiв: внутрiшнiм заплiдненням, щiльними оболонками i запасом поживних речовин в яйцi, роговими покривами тiла, бiльш досконалими дихальної i кровоносної системами.
У трiасовий перiод вiдбулася важлива для подальшої iсторiї Землi подiя - з'явилися першi примiтивнi ссавцi.
росте Мамонтова дерево, висота якого досягає 100 м, дiаметр стовбура - 12 м, а тривалiсть життя - понад 2500 рокiв.
Бурхливий розвиток рослинностi в юрський перiод забезпечувало хорошу кормову базу, що i зумовило появу гiгантських плазунiв. Бронтозавр, наприклад, досягав у довжину 20 м, а диплодок - 26 м. Цi величезнi тварини харчувалися соковитою водною рослиннiстю. Велике масивне тiло обмежувало можливостi їхнього пересування по сушi.
У юрський перiод з'являються лiтаючi плазуни: рамфорiнхi i птеродактилi. Першi мали довгий хвiст i вузькi крила, а другi - широкi крила i короткий хвiст. Цi тварини жили на узбережжях i харчувалися переважно рибою.
У крейдяний перiод вiдбулося рiзка змiна клiмату в результатi розсiювання хмар i збiльшення кiлькостi сонячної радiацiї. Внаслiдок цього скоротилася чисельнiсть папоротей, голонасiнних, з'явилися першi покритонасiннi рослини.
Стародавнi плазуни були предками птахiв i ссавцiв, про що свiдчать палеонтологiчнi знахiдки. Так, були виявленi вiдбитки тварин, якi сумiщають ознаки птахiв i плазунiв. Вони мали крила, а їхнє тiло, як i у птахiв, було покрито пiр'ям. Однак у них, як i у плазунiв, був довгий хвiст з 20-21 хребця, на головi зберiгалася луска, на кiнцiвках - пальцi, на щелепах розмiщувалися зуби, туловищнi хребцi з'єднувалися рухомий. Цi тварини жили на деревах, харчувалися комахами або плодами.
Довгий час прямими предками птахiв вважали археоптерикса, вiдбиток скелета якого був знайдений у вiдкладах юрського перiоду (рис. 114). Однак бiльш пiзнi палеонтологiчнi знахiдки показали, що справжнi птахи з'явилися одночасно з археоптерикс. (На думку деяких учених, археоптерикс - це оперена рептилiя, тупикова гiлка в еволюцiї плазунiв).
мозку), збiльшення запасiв поживних речовин в яйцi i формування вапняної оболонки.
Завдяки ароморфоза зменшилася залежнiсть птахiв вiд навколишнього середовища. У них, незважаючи на змiну температури навколишнього середовища, пiдтримується постiйна температура тiла, тому вони активнi навiть взимку, не впадають в зацiпенiння, як плазуни. Запас поживних речовин у яйцi та наявнiсть вапняної шкаралупи забезпечило живлення i захист зародка. Розвиток головного мозку ускладнило поведiнку птахiв: у них добре розвинена турбота про потомство, виробляються складнi умовнi рефлекси, що забезпечує процвiтання даної групи тварин.
Предками ссавцiв вважають древнiх зверозубих плазунiв. Вiд цих тварин вiдокремилася група дрiбних плазунiв, якi мали постiйну температуру тiла, народжували живих дитинчат. Вiд них i вiдбулися першi ссавцi, нагадують щурiв, їжакiв.
Серед ароморфозiв, що зумовили появу ссавцiв, слiд вiдзначити появу чотирьохкамерного серця, волосяного покриву, завдяки яким удосконалилася терморегуляцiя, виникла теплокровнiсть, вiдбувся розвиток нервової системи, особливо великих пiвкуль i кори головного мозку; живородiння i вигодовування дитинчат молоком. Цi змiни забезпечували виживання i розселення, потомства, панування ссавцiв на Землi.
Наприкiнцi мезозойської ери, в крейдяний перiод, спостерiгалося масове вимирання тварин. За пiдрахунками вчених, в кiнцi крейдяного перiоду вимерло 17% родин i 45% пологiв живих органiзмiв, у тому числi i динозаври. Існує багато гiпотез про причини вимирання динозаврiв, однi з них - еволюцiйнi, iншi - катастрофiчнi.
рослин. Зменшення кiлькостi рослинної їжi призвело до вимирання рослиноїдних, а потiм i хижих тварин.
У вiдповiдностi з гiпотезою катастроф Земля зiткнулася з невеликим астероїдом або крупним метеоритом, що спричинило за собою пiдвищення запиленостi атмосфери. Пил ускладнювала процес фотосинтезу, почали вимирати рослини, а потiм i тварини.
ери. Тому в кайнозойську еру еволюцiя вiдбувається шляхом iдiоадаптацiй.
до запилення вiтром, водою, комахами. Рiзноманiття пристосувань у плодiв i насiння забезпечувало їх поширення тваринами, вiтром, водою.
Змiна клiматичних умов протягом кайнозойської ери викликало змiна характеру рослинностi. На початку ери були широко поширенi теплолюбнi рослини тропiчного i субтропiчного поясiв: бамбук, виноград, лавр, пальми, магнолiї. У бiльш пiвнiчних районах виростали листопаднi рослини помiрного пояса - бук, дуб, вiльха, береза, верба.
Жаркий i вологий клiмат поступово змiнювався сухим, бiльш континентальним.
У кайнозойську еру жив безрогi носорiг - Індрикотерiй.
Фауна i флора середини кайнозою.
Плазуни:
1. Слонова черепаха. 2. Крокодил. Птахи: 3. Епiорнiс. 4. Гагара. 5. Пiнгвiн. 6. Пелiкан. 7. Фламiнго. 8. Гриф. 9. Фороракус. Ссавцi: 10. Людиноподiбна мавпа (проплiопiтек). 11. Креодонти (гiенодон). 12-13. Махайродовi кiшки. 14. Астрапотерiй. 15. Арсiнотерiй. 16. Палеомастодонт. 17. Морська сирена. 18. Копитне (макраухенiя). 19. Кiнь (мезогiппус). 20. Халiкотерiй. 21-22. Бронтотерii. 23. Дрiбний носорiг (аллацеропс). 24. Гiгантський носорiг (Індрикотерiй). 25. Дворогий носорiг (дiцератерiй). 26-27. Гiгантськi свинi. 28. Антракотерiй. 29. Верблюд. 30-31. Оленi. 32. Броненосець. 33. Лiнивець. 34. Кiт.
Вони стали родоначальниками справжнiх хижих тварин. Інша гiлка комахоїдних дала початок рослиноїдних тварин - предкам копитних. Вiд стародавнiх копитних виникли якi дожили до наших днiв непарнокопитнi - тапiри, носороги, конi, а також рiзнi парнокопитнi - свинi, оленi та iн
Тварина четвертинного перiоду - величезна Шаблезуба кiшка ≈ смiлодон.
У першiй половинi третинного перiоду жили тварини химерного будови: гiгантськi бронтотерiї з рогами на кiнцi морди у формi рогатки, гiгантськi хижаки та iншi.
Ссавцi жили на сушi i в морi. Вони лазили по деревах, лiтали у повiтрi (кажани), плавали в морях (кити та їх родичi). На сушi ссавцi не досягли величини динозаврiв, але серед них були свої гiганти, i, мабуть, самим високим тваринам з ссавцiв можна вважати безрогого носорога - Індрикотерiй. Його висота в плечах доходила до 5 м! Вiн жив в Азiї i Європi близько 40 млн. рокiв тому.
У Пiвденнiй Америцi та Австралiї, вiдокремилися вiд iнших материкiв ще в мезозої, розвиток стародавнiх ссавцiв йшло своїм шляхом. На цих материках ссавцi надовго зберегли вигляд своїх давнiх предкiв. У Пiвденнiй Америцi були поширенi сумчастi, а також Неповнозубi (лiнивцi).
В Австралiї жили тiльки сумчастi i однопрохiднi - найпримiтивнiшi з сучасних ссавцiв. У другiй половинi кайнозойської ери вiдбуваються особливо великi змiни в наземнiй рослинностi i тваринному свiтi: на територiї теперiшнiх помiрних поясiв рослини тропiкiв i субтропiкiв змiнюються рослиннiстю з опадаючим листям. Виникають великi степовi i лiсостеповi простору.
У саванах i по узлiссях лiсiв мешкали дикi свинi, трипалi конi, жирафи, великi стада оленiв, антилоп i мастодонтiв. З'явилося багато хижакiв - великих шаблезубих кiшок, гiєн i iнших тварин. В кiнцi неогенового перiоду i в четвертинному перiодi утворилися тундра i тайга. І тiльки в приекваторiальнiй смузi до наших днiв збереглися рослиннiсть i тваринний свiт давнiх епох.
Висновок
Історiю життя на Землi дiлять на ери i перiоди. У ходi еволюцiї неодноразово виникали великi змiни - ароморфозiв, якi служили основою подальших еволюцiйних перетворень. У архейську еру вiдбулися такi ароморфозiв, як виникнення еукарiот, многоклеточности, статевого процесу, фотосинтезу аеробного дихання. У протерозойських еру вiдбуваються важливi ароморфозiв у тварин - виникнення двосторонньої симетрiї, сегментацiя тiла. До кiнця протерозойський ери на Землi жили всi типи безхребетних тварин i водоростi.
У палеозойську еру теплi i вологi перiоди чергуються з бiльш сухими. Важливе еволюцiйне подiя - заселення сушi рослинами i тваринами. Першi наземнi рослини - псилофiти i рiнiофiтiв дали початок папоротям, хвощi, плауни. З'являються першi наземнi хребетнi i комахи. Наприкiнцi ери з'являються голонасiннi рослини i плазуни.
У мезозойську еру панiвне становище на Землi займають голонасiннi рослини i плазуни, поява яких було обумовлено ароморфозами: у голонасiнних з'явилося насiння, у плазунiв - яйця iз запасом жовтка i захисними оболонками, роговий покрив на тiлi, розвинене легеневе дихання, неповна перегородка в серцi, бiльш розвинена нервова система. У трiасовий перiод з'являються першi ссавцi, в юрський - першi птахи, в крейдяний - покритонасiннi рослини.
У кайнозойську еру еволюцiя рослин i тварин йде по шляху iдiоадаптацiй. Панiвне становище займають костистi риби, комахи, птахи, ссавцi, покритонасiннi рослини. Цi групи органiзмiв з'явилися ще в палеозойську i мезозойську ери завдяки ряду ароморфозiв. У кайнозойську еру рослинний i тваринний свiт приймає сучасний вигляд.
З часом виникли чiтко розмежованi помiрна i арктична зони з характерними для кожної з них флорою i фауною. Вимерли мамонти, волохатi носороги, гiгантськi оленi. Так виник сучасний тваринний i рослинний свiт. Грунтуючись на наукових даних, ми можемо вважати, що всi нинi iснуючi дикi види рослин i тварин вже були на Землi близько 20 тис. рокiв тому.
вiдбулися первiснi люди (неандертальцi), а приблизно 100 тис. рокiв тому з'явилися люди сучасного виду.
Список лiтератури
1. "Енциклопедiя живої природи" ред. Г. Дзюбенко, - М.: "АСТ-ПРЕС" 2009р.
"Довiдник школяра". Пiд редакцiєю О. Л. Соболєвої - М.: "АСТ-ПРЕС", 2007 р.
3. "Земноводнi та плазуни". Дмитрiєв Ю. Д., - М.: Изд. Олiмп, 2005 р.
4. "Що? Навiщо? Чому?" Ред. Л. Кондрашова, - М., Вид. Ексмо, 2008 р.
| 
