Дятли
Р я д д я т л и
P i c i f o r m e n s
Птахи малих i середнiх розмiрiв, з жорстким оперенням. Стерновi пера, на якi вони спираються пiд час лазiння по деревах, особливо жорсткi. Оперення строкате, бiлих, чорних, зелених i червоних кольорiв. Дзьоб прямий, гострий, у птахiв бiльшостi видiв – це знаряддя для роздовбування кори i деревини. Голова велика, з сильно розвиненою мускулатурою. Язик може далеко висовуватись з рота, за його допомогою птахи дiстають з трiщин здобич. Життя переважної бiльшостi дятлiв тiсно пов’язане з лiсом. Гнiзда роблять у дуплах дерев, причому дупло видовбують самi. Яйця бiлi, блискучi. Птахи нагнiзднi. Пташенята вилуплюються голими i слiпими. Мають на лапках шкiрянi мозолi, за допомогою яких можуть лазити по стiнках дупла. Птахи живляться переважно комахами, їхнiми личинками, лялечками, поїдають багато шкiдникiв лiсу. Осiлi, але восени i взимку кочують у пошуках їжi, iнодi за межi гнiздової територiї.
Ряд подiляється на два пiдряди, включає 379 видiв. В Українi можна зустрiти лише представникiв пiдвиду справжнiх дятлiв, родини справжнiх дятлiв. До родини належить 209 видiв. У фаунi колишнього СРСР –15 видiв. В Українi – 11 видiв. Викопнi рештки вiдомi з мiоценту.
Ж о в н а ч о р н а
D r i o c o p u s m a r t i u s
Маса до 400 г. Дорослi птахи чорнi. З блискучим вiдтiнком. На верхнiй частинi голови велика червона пляма – “ шапочка “. У самки вона менша нiж у самця, i закриває задню потиличну частину голови. У молодих птахiв оперення бурувате, не блискуче. Пляма на головi блiдо-червона.
Поширенi в зонi хвойних лiсiв Європи i Азiї, втому числi в гiрських лiсах Пiвденної Європи i Кавказу. На Українi не численнi i осiлi, почасти кочовi птахи Полiсся, Карпат, деяких районiв Пiвнiчного лiсостепу. Характернi мiсця перебування – дiлянки старих високостовбурних хвойних i мiшаних лiсiв.
характерний – пронизливе “ кри-кри-кри “ або протяжне сумне “ уiii-уiii “. У шлюбний перiод, як i iншi дятли, подають дуже гучнi “трелi”, швидко стукаючи дзьбом по розколотому сучку, який при цьому деренчить. Живляться виключно комахами, яких видобувають з-пiд кори i в деревинi. Сухi стовбури i гiлки можуть повнiстю оголювати. В складi їжi переважають короїди, усачi ( личинки й дорослi форми ), мурашки, яких дiстають з мурашника. Узимку частково живляться насiнням хвойних, видобуваючи його iз шишок. Гнiзда в дуплi, яке видовбують самi, частiше в осиках, соснах на значнiй висотi. Розмiри дупла великi. Потiм цi дупла використовуються iншими дуплогнiздовими птахами, а також бiлками, сонями, кажанами та iншими тваринами.
Повна кладка з 3-5 бiлих яєць, у квiтнi. Насиджують обидва птахи, 12 – 14 днiв. Пташенята залишаються в гнiздi близько мiсяця. Вилiтають у червнi.
Дуже кориснi, рiдкiснi, малочисленнi птахи. Потребують ретельної охорони.
Д Я Т Е Л Т Р И П А Л И Й
P I K O I D E S T R I D A K T Y L U S
Забарвлення внизу тiла бiле, з чорними поздовжнiми i поперечними плямами. У самки таке саме забарвлення, але на головi немає жовтої “шапочки”. У молодих птахiв чорнi пера в опереннi буруватi, тьмянi. Забарвлення внизу тiла бурувато-жовте, з темними плямами.
У природi визначаються за жовтою “ шапочкою “ самця i бiлуватою плямою на головi самки. У шлюбний перiод деренчать, як i iншi дятли, стукаючи по сухiй розколотiй гiлцi. Птахи мовчазнi. Живляться деревними комахами, переважно личинками короїдiв, мурашками, ягодами, насiнням. Гнiзда в дуплах. Повна кладка з 3 – 5 бiлих яєць, у кiнцi квiтня – травнi. Бiологiю розмноження цих дятлiв в Українi вивчено ще мало.
Птахи кориснi, нечисленнi, потребують охорони.
Д я т е л з е л е н и й
P i c u s v i r i d i s L.
Вiд кутiв рота – чорнi смуги з червоними плямами – “вуса”. Самки схожi на самцiв, але на нижнiй частинi тiла бiльше темних плямок. На “вусах” немає червоних плямок. . У молодих птахiв верх тiла зелений, зi свiтлими плямами. Червоний колiр на головi свiтлiший. Низ тiла вохристо-жовтий, з поперечними смугами.
Поширенi в лiсахПiвденної i Середньої Європи, Малої Азiї, Ірану. В Українi нечисленнi гнiздовi, осiлi й кочовi птахи мiшаних лiсiв Полiсся та деяких районiв Лiсостепу. Переважно обирають дiлянки високостовбурного старого листяного лiсу з густим пiдлiском, поблизу водойм.
У природi визначаються за зеленим забарвленням. Вiд сивих дятлiв вiдрiзняються великою червоною “шапочкою” на головi, бiльшою плямистiстю нижньої частини тiла i чорними “вусами”. Дуже характерний гучний крик, який можна почути в шлюбний перiод – “клей-клей-клей”. Живляться деревними комахами та їхнiми личинками, але найчастiше мурашками, розриваючи їхнi купи. Дупла видовбують у старих гнилих осиках, осокорах, вербах. Повна кладка з 4 – 6 бiлих яєць, у кiнцi квiтня-в травнi. У липнi вже можна спостерiгати льотну молодь.
Кiлькiсть птахiв зменшується внаслiдок скорочення площi старих лiсiв. Незважаючи на деяку шкоду, яку вони наносять мурашникам, потребують повної охорони.
|
