Динаміка перельоту птахів

План Вступ.................................................................................................................. 2 1. 2 Гуска сiра - Аnser anser (l.)......................................................................... 4 1. 3 Шпак звичайний - Sturnus vulgaris L......................................................... 5 1. 4 Зозуля звичайна - Сuculus canorus............................................................. 6 1. 5 Ластiвка сiльська - Hirundo rustica l........................................................... 7 2. Данi власних спостережень за прильотом птахiв, час прильоту птахiв..... 9 2. 1 Перельоти птахiв та методи дослiдження цього процесу......................... 9 2. 2 Спостереження за прильотом лелеки бiлого........................................... 10 2. 3 Прилiт гуски сiрої..................................................................................... 11 2. 4 Прилiт шпака звичайного......................................................................... 12 2. 5 Прилiт зозулi звичайної........................................................................... 13 2. 5 Прилiт ластiвки сiльської.......................................................................... 14 Висновок.......................................................................................................... 17 Список використаної лiтератури.................................................................... 18 Вступ Серед всiх тварин птахи – найбiльш показова група. Вони частiше iнших тварин потрапляють на очi. Для кожного виду птахiв характерний цiлий комплекс ознак, за якими, володiючи певними знаннями й навичками, можна досить швидко визначити видову належнiсть птахiв. Найбiльше значення мають розмiри i загальний вигляд птаха, його забарвлення, звуки, що видає птах (особливо його пiсня), поведiнка, мiсце перебування i пора року, в яку зустрiчаються тi або iншi види птахiв на данiй територiї. країв переважно для того, щоб вiдкласти яйця та висидiти потомство. Завдання нашої курсової роботи полягають у вирiшеннi декiлькох питань, а саме: розглянути особливостi та дати загальний опис дослiджуваних видiв птахiв; з`ясувати особливостi та строки прильотiв дослiджуваних видiв птахiв. 1. Загальна характеристика птахiв 1. 1 Лелека бiлий, бусол, або чорногуз - С iconiaciconia (l.) Великi довгоногi птахи. Маса до 3500 г. Забарвлення чорно-бiле. Самцi i самки забарвленi однаково. У молодих птахiв замiсть чорного кольору у забарвленнi — буруватий. Птахи перелiтнi, зимують у Пiвденнiй Африцi i Пiвденнiй Азiї. В Українi гнiздяться майже по всiй територiї, крiм пiвденного сходу, Криму, високогiр'я Карпат. Гнiздяться, за рiдкiсним винятком, у населених пунктах або поблизу них. Їжу збирають на сирих луках, по берегах прiсноводних водойм. Пташенята пищать, дорослi птахи голосу не мають, можуть тiльки досить гучно торохтiти дзьобом, що можна почути лише в гнiздовий перiод. Живляться виключно тваринною їжею, переважно жабами, пуголовками, дрiбною рибою, плазунами, водяними безхребетними. Зрiдка хапають дрiбних ссавцiв i птахiв. Прилiтають на Україну в березнi. Гнiзда багаторiчнi. Птахи починають їх ремонтувати або будувати новi на початку квiтня. Гнiзда з досить товстих палок, дуже мiцнi, витримують найсильнiшi вiтри й бурi. Будують їх птахи на дахах будiвель, деревах, iнодi на стовпах телефонної чи електричної мережi. Повна кладка з 3— 6 бiлих великих яєць, у кiнцi квiтня — на початку травня. Насиджують обидва птахи, 33 днi. Пташенята залишаються в гнiздi близько двох мiсяцiв (53—55 днiв). Осiннiй вiдлiт починається дуже рано, в кiнцi серпня. У цей час птахи часто збираються великими табунами. У першу половину вересня перелiт закiнчується по всiй територiї республiки. Здавна чорногузи користуються любов'ю i повагою у населення всiх країн i їх практично скрiзь охороняють. 1. 2. Гуска сiра - Аnser anser (l.) Великi птахи, дуже схожi на свiйську гуску. Маса дорослих самцiв 5—6 кг. Самцi i самки мають однакове буро-сiро-бiле забарвлення. Молодi птахи вiдрiзняються вiд дорослих вiдсутнiстю на черевi i грудях темних плям. Ранiше сiрi гуси були дуже поширенi майже по всiй помiрнiй смузi Євразiї. Нинi область поширення значно скоротилася внаслiдок багаторiчних переслiдувань i змiни ландшафтiв. i в незначнiй кiлькостi в пониззях рiчок, а також на окремих великих болотах. Улюбленi мiсця — багатi водяною рослиннiстю великi площi заболочених земель, плавнi в пониззях великих рiчок. Чисельнiсть птахiв невелика i поступово зменшується. У природi видiляються характерним виглядом, забарвленням голосом (ґелґотiння), що дуже подiбний до крику свiйської гуски. Пiд час перельотiв утворюють у повiтрi характернi трикутники або шеренги. землi, серед очеретяних або комишевих заростей, побудованi iз стебел рослин, паличок, корiнцiв. Інодi вони бувають досить великих розмiрiв. Гнiздо будує самка. Вона ж насиджує яйця, 27—28 днiв. Повна кладка з 4—6 жовтувато-бiлих яєць. Пташенята пiднiмаються на крило в кiнцi липня. Сiрi гуси — цiннi мисливськi птахи, полювання на яких суворо обмежено. Заслуговують на повну охорону. Щоб збiльшити кiлькiсть цих птахiв, доцiльно органiзовувати штучне розведення їх. Птахи трохи меншi за дроздiв. Маса до 95 г. Дорослi птахи блискучо-чорнi, з металiчним зеленуватим, фiолетовим або червонуватим вiдтiнком. Пiсля линяння багато дрiбних свiтлих плямок, якi потiм, у мiру зношування пер, зникають, i у весняному опереннi птахи майже зовсiм чорнi. Самки забарвленi менш яскраво, нiж самцi, але ця вiдмiннiсть майже не помiтна. У молодих птахiв оперення має бурий вiдтiнок. Поширенi майже по всiй Європi (крiм Крайньої Пiвночi) i в Пiвнiчнiй Африцi. Птахи перелiтнi, зимують у пiвденних районах. Мiсця зимiвель поступово пересуваються на пiвнiч. На Українi гнiздовi i перелiтнi птахи всiєї територiї. Гнiздяться в мiшаних i листяних лiсах, парках, садах, полезахисних смугах, у заплавних лiсах, ярах i берегових урвищах, на скелях. У природi їх дуже легко визначають за зовнiшнiм виглядом i поведiнкою. Пiсня гучна, насичена звуками, запозиченими з пiсень iнших птахiв, гавкання собак тощо. Пiд час спiву хлопають крилами. Живляться майже виключно комахами. Пташенят вигодовують комахами. їдять також iнших дрiбних безхребетних — павукiв, червiв. Охоче їдять у кiнцi лiта i восени ягоди, насiння, рiзнi покидьки. Прилiтають на мiсця гнiздування в серединi березня. Гнiзда роблять завжди в закритому примiщеннi: в дуплах, норах, щiлинах скель, стiнах будiвель. Охоче займають штучнi гнiздiвлi — шпакiвнi. Нерiдко утворюють великi гнiздовi колонiї. Гнiзда вимощують соломою, травою, зеленим листям, пiр'ям рiзних птахiв. Яйця однотоннi, нiжно-блакитного кольору. Повна кладка з 5—7 яєць, у квiтнi — травнi. У старих птахiв буває друга кладка — в червнi. Насиджує самка, 11— 12 днiв. Пташенята залишаються в гнiздi близько трьох тижнiв. Пiсля вильоту з гнiзда молодi птахи утворюють великi мiшанi зграї i ведуть кочовий спосiб життя. Восени, у теплi, сонячнi днi самцi сiдають бiля своїх старих гнiзд або шпакiвень i спiвають. Вiдлiтають на пiвдень у вереснi — листопадi. Деякi птахи залишаються на зимiвлю в пiвденних степових районах. 1. 4 Зозуля звичайна - С uculuscanorus Невеликi птахи. Маса до 120 г. Дорослi самцi зверху темно-сiрi, голова i крила мають бурий вiдтiнок. Горло i груди в верхнiй частинi сiрi, черево бiле, з темними поперечними смугами. Дорослi самки двох типiв забарвлення: сiрi, з помiтним рудуватим вiдтiнком верхньої частини тiла i з темними смугами на волi або iржаво-рудi зверху, з темним поперечним вiзерунком. У молодих птахiв верх тiла темно-бурий, з рудуватими смугами i бiлими плямками. Горло i воло темно-бурi, з жовтуватими смужками. Низ тiла бiлуватий, з вохристим вiдтiнком i темними смужками. На Українi поширенi скрiзь, де є деревнi насадження або очеретянi заростi в заплавинах рiчок, по берегах болiт, озер, водосховищ. У природi розпiзнати зозулю дуже легко. У польотi вона нагадує дрiбних яструбiв або соколiв. Має сiре смугасте забарвлення, схоже на забарвлення малого яструба. Проте полiт зозуль вiдрiзняється вiд польоту хижих птахiв. Крiм того, самець iнодi в польотi починає «кувати». У зозулi, що сидить, добре видно довгi, iнодi напiвопущенi крила i хвiст. Коли вона кричить, кожного разу «вклоняється». Голос — «ку-ку-ку-ку» самцiв i «паль-паль-паль» самок. Пiд час бiйки самцi подають ще шиплячi звуки. Прилiтають у середню смугу України порiвняно пiзно, в кiнцi квiтня — на початку травня, коли вже дерева вкриваються листям. Самцi майже вiдразу починають «кувати». Лiтаючи понад кущами, очеретяними заростями, в лiсi зозулi помiчають гнiзда маленьких пташок i пiдкладають туди по одному яйцю. Яйця зозуль порiвняно з розмiром птаха дуже маленькi, майже не вiдрiзняються за розмiрами вiд яєць хазяїна гнiзда. Забарвлення яєць зозулi також здебiльшого дуже подiбне до забарвлення яєць хазяїна гнiзда. Отже, яйце зозулi залишається лежати в гнiздi не помiченим. Розвиток пташеняти в яйцi зозулi проходить скорiше, нiж у горобиних птахiв (11—12 днiв), тому її пташеня з'являється на свiт ранiше. Через кiлька годин пташеня починає викидати з гнiзда всi зайвi предмети. Пiдлазить пiд яйце пташки-хазяїна, закочує яйце на. спину, потiм випростовується i виштовхує його. Так пташеня зозулi викидає всi яйця. Буває, що яйце, а iнодi голе пташеня, лежить пiд гнiздом, а батьки його не помiчають. Вони безперервно лiтають за їжею. Нагодувати велике ненажерливе пташеня зозулi важко. Воно залишається в гнiздi 20 днiв, але i пiсля цього «названi» батьки годують його ще мiсяць — пiвтора. Найчастiше в умовах УРСР зозуля пiдкидає яйця у гнiзда вiльшанок, горихвiсток, очеретянок, кропив'янок, щеврикiв. Вiдлiтають у серпнi — першiй половинi вересня. Хоча зозулi наносять шкоду дрiбним спiвочим птахам, знищуючи певну кiлькiсть пташенят, вони вважаються дуже корисними птахами, бо поїдають дуже багато комах, у тому числi комах — шкiдникiв лiсу, саду. Потребують повної охорони. 1. 5 Ластiвка сiльська - Hirundorustical Маса 20—35 г. У дорослих птахiв забарвлення верхньої частини тiла чорне, iз синiм металiчним блиском. Лоб i горло рудi, на волi поперечна смуга. Низ тiла бiлий, з жовтуватим вiдтiнком. Крайня пара стернових пер дуже видовжена, завдяки чому хвiст має глибоку виїмку. У самок цi пера коротшi, нiж у самцiв. У молодих птахiв забарвлення верху тiла без блиску. Рудi частини оперення блiдi (жовтуватi). Птахи перелiтнi. Зимують у Пiвденнiй Африцi, Пiвденнiй Азiї i Пiвденнiй Америцi. Гнiздяться виключно у сiльських населених пунктах, стайнях, хлiвах, де є свiйська худоба. У природi визначити їх дуже легко, тому що не бояться людини, пiдпускають її дуже близько до себе. У польотi вiдрiзняються вiд iнших ластiвок довгим хвостом. Полюють на комах на льоту. І в польотi, i сидячи на проводах, на будiвлях, щебечуть. Голос — коротенька трiскотлива пiсенька, яку можна чути в шлюбний перiод. В iншi пори року або коли дуже наляканi подають коротенький пронизливий крик — «дi-бiст» або «тii-вiт». Живляться переважно лiтаючими комахами: двокрилими, жуками, метеликами, бабками. У погану погоду збирають комах i павукiв на стiнах i дахах будiвель. Воду п'ють також iнодi на льоту. На мiсця гнiздування прилiтають у серединi квiтня. Гнiзда у виглядi глибоких кошикiв будують попiд стелями i на стiнах будiвель з вологого ґрунту, змоченого власною слиною, скрiплюють його кiнським волосом тощо. Зсередини гнiздо вимощують пiр'ям, м'якою травою, кiнським волосом. На рiк буває двi кладки з 4—6 бiлих з плямками яєць, у серединi травня — в кiнцi червня. Насиджує самка, 13—16 днiв. Пташенята залишаються в гнiздi 20—22 днi. Вiдлiтають на зимiвлю у вереснi — жовтнi. 2. 1 Перельоти птахiв та методи дослiдження цього процесу Спочатку аналiзуємо перелiтнiсть наведених та описаних у першому роздiлi птахiв за науковими лiтературними даними. Наведемо загальну характеристику та методи вивчення перельотiв птахiв. Перелiтнi птахи вiдлiтають на зимiвлю. Вони мають певнi термiни вiдльоту та прильоту, сталi маршрути перельотiв та постiйнi мiсця зимiвлi. Дальнiсть перельотiв буває рiзною. Тому серед перелiтних розрiзняють та дальнiх мiгрантiв. Ближнi мiгранти, як правило, ранiше прилiтають i пiзнiше вiд усiх птахiв вiдлiтають. Термiни їхнього прильоту та вiдльоту коливаються кожного року залежно вiд погодних умов. У дальнiх мiгрантiв термiни прильоту навеснi та вiдльоту восени щороку бiльш-менш однаковi. Явище перельотiв птахiв давно вивчається i постiйно данi наукових спостережень поповнюються. Не з'ясовано до кiнця, як виникли мiграцiї птахiв, залишається невiдомим, як орiєнтуються птахи пiд час своїх мандрiвок, як вони безпомилково знаходять мiсця зимiвлi та як за тисячi кiлометрiв точно визначають шлях i час повернення до своєї батькiвщини. Адже бiльшiсть птахiв пiсля зимiвлi в далеких краях повертається знову на тi самi мiсця, де вони вивелися. Вивчаючи мiграцiї птахiв, вченi користуються сучасними методами дослiджень iз застосуванням складної технiки (напр., радарiв, космiчних кораблiв). Проте найпоширенiшими методами вивчення цього явища залишаються методи вiзуального спостереження та методи мiчення Спостерiгаючи за мiгруючими птахами за допомогою бiнокля чи просто неозброєним оком, можна багато чого дiзнатися нового щодо мiграцiї птахiв, напрямку перельоту, висоти польоту, чисельностi зграй тощо. Дуже корисними є фенологiчнi спостереження за термiнами мiграцiї птахiв (тобто визначення термiнiв прильоту чи вiдльоту птахiв). Серед методiв мiчення птахiв є багато тих, що використовуються для вивчення їхнiх мiграцiй. Найпопулярнiшими з них є кiльцювання птахiв. до рук дослiдника А ось метод При дослiдженнi прильотiв птахiв ми скористуємось методом вiзуального спостереження. 2. 2 Спостереження за прильотом лелеки бiлого Бiлий лелека гнiздиться в Європейськiй частинi, значна частина на Українi. Бiлi лелеки — моногамнi птахи. Та сама пара лелек може гнiздитися в побудованому ними гнiздi кiлька рокiв пiдряд. Спостереження за прильотом даного птаха проводимо в останнi тижнi березня та на початку квiтня. Лелека бiлий пролiтаючи над знайомою йому територiєю, довгий час кружляє, нiби шукає власне гнiздо. В перший день спостережень (останнi днi березня) ми побачили лише двох лелек. Через два днi ми провели повторнi спостереження – птахiв з`явилося дещо бiльше, знайшли за допомогою спостереження в бiнокль 5 осiб птахiв. На початку квiтнi провiвши екскурсiй на мiсця, де ми знайшли перших птахiв, ми побачили вже значну кiлькiсть птахiв, вже прилетiли i самки лелеки бiлого. Спочатку прилiтають самцi, а дещо пiзнiше самки. Пiд час весняного прольоту лелеки долають у середньому близько 200 км у добу. Пiсля прильоту бiлi лелеки розташовуються у низинному ландшафтi, де є великi сирi луки, болота i стоячi водойми. Якщо гнiздо було зруйноване лелеки починають будувати нове, яке вони переважно влаштовують на дахах будинкiв, на деревах, розташованих у селищах чи близько до них. Деякi з пар лелек, за якими ми спостерiгали, зробили гнiзда на опорах високовольтних лiнiй. Гнiзда лелек громiздкi, мають дiаметр звичайно не менш метра, а якщо пара зайняла старе гнiздо, то вони вiдновили i добудували його, дiаметр досяг близько 1,5 метрiв. Спорудження нового гнiзда триває приблизно 8 днiв. Наприкiнцi серпня — початку вересня починається вiдлiт, що iнодi затягується до жовтня. Птахи летять вдень i на великiй висотi, часто прибiгаючи до ширяючого польоту. Осiння мiграцiя вiдбувається значно повiльнiше весняної. У Захiднiй Європi деякi птахи залишаються зимувати в областi гнiздування, особливо в м'якi зими. Летять бiлi лелеки вузьким фронтом, вибираючи найбiльш сприятливi в аеродинамiчному вiдношеннi мiсцевостi. Летiти над морем лелеки, природно, уникають. Гуска сiра — рано прилiтає, з'являється бiля ополонок i калюж талої води на лугах. Термiни прильоту в рiзнi роки сильно коливаються. Спостереження за прильотом даного птаха проводились рано навеснi. Прилiтають сiрi гуси переважно на тi мiсця, де вони гнiздувалися минулi роки, молодi пари теж прилiтають переважно зi своїми батьками. Спочатку з`являється невелика частина птахiв. На весняному прольотi тримаються парами або невеликими зграйками в 5 — 10. У гнiздовi мiсця прилiтають парами, якi утворилися на зимiвлях. Поряд завжди є деяка кiлькiсть самцiв, що навеснi наполегливо переслiдують чужих самок. На цьому ґрунтi мiж самцями часто виникають бiйки. Самцi переслiдують самок i спаровуються з ними. Пари в гусей досить стiйкi, самець тривалий час — до початку линяння — тримається разом iз самкою. Незабаром пiсля прильоту ми могли спостерiгати шлюбнi iгри, що вiдрiзняються великою розмаїтiстю. Гусак то опускає у воду дзьоб, то швидко викидає голову вгору, то пiднiмається над водою майже вертикально, то майже розпластується по водi, витягуючи шию вперед. При цьому пера на шиї скуйовджуються, а на головi пiднiмаються. Усе це супроводжується своєрiдними звуками. Вибiр мiсця для гнiзда здiйснюють як самка, так i самець. Останнiй допомагає самцi й у будiвництвi гнiзда, пiдносячи матерiал для нього. Як правило, гнiзда розташовуються на сухих мiсцях на землi, вони добре укритi пiд деревами, кущами, буреломом, у купках високої трави. У заплавах часто гнiздяться на деревах у старих гнiздах ворон, чапель i iнших великих птахiв, а iнодi й у дуплах з вiдкритими широкими входами. 2. 4 Прилiт шпака звичайного Шпак звичайний досить поширений птах наших територiй. Гнiздиться переважно в дуплах дерев, але також заселяються пари i в штучнi гнiзда, шпакiвнi. Описуваний вид — перелiтний птах. Зимує на Британських островах, на європейському й африканському узбережжях Середземномор`я, в Іранi, Афганiстану, Індiї, Індокитаї й у пiвденнiй частинi Китаю. У межах нашої країни на зимiвлях зустрiчається на Каспiї, у невеликому числi на Чорному морi, у Середнiй Азiї. Навеснi шпаки прилiтають досить рано, коли ще досить прохолодна погода, в березнi мiсяцi. Спостереження за прильотом показали, що пiд час весняного прильоту шпаки летять зграями, вибудовуючись клином, шеренгою. Чисельнiсть птахiв у зграях дуже рiзна, вiд декiлькох штук до декiлькох сотень. Данi птахи поселяються переважно с парках та садах мiст та сiл. Проведенi нами спостереження показали, що птахи з`являються переважно не поодинцi, а маленькими зграйками 5 – 10 особин. Птахи прилiтають переважно на тi ж самi мiсця гнiздування. Прилiтаючи на мiсця гнiздування починають займати гнiзда, розселяються в дуплах та шпакiвнях. Самцi починають виводити голосну та дзвiнку пiсню. Пiсня в них голосна i рiзноманiтна завдяки запозиченим чужим звукам, часто було чути тьохкання i лящання. На мiсця гнiздування прилiтають, ще розбившись на пари, i пари утворюються на мiсцi. Виводячи свою пiсню самцi закликають свої самок. Пiсля спарювання пари шпакiв починає будувати гнiздо, в мiсцi, яке було вибране самцем. Гнiздо вистилають переважно стеблами i листками сухих рослин, хоча використовуються дрiбненькi деревнi гiлки. Гнiздо круглої форми, ретельно вистелений м'якими листками i пухом, яким обкладаються i краю гнiзда. Розмiри гнiзда можуть досягати 6 — 10 см в основi, 4 — 6 см висоти. Пташка прилiтає досить пiзно, кiнець квiтня – початок травня. Зозуля веде переважно кочовий спосiб життя. Цей птах не має свого гнiзда, а пiдкладає свої яйця до гнiзд iнших пташок. Пташенята зозулi досить швидко вилуплюються i викидають з гнiзд маленьких пташенят. Зозулi перебувають в найрiзноманiтнiших дiлянках деревостою, але усе-таки переважно в листяних лiсах. Спостереження за прильотом зозулi звичайної проводились в кiнцi квiтня. Першi спроби знайти даного птаха виявились невдалими, пройшовши по лiсу ми не почули жодного “ку-ку” i не побачили жодного птаха. Проведений другий рейд спостережень, першi числа травня, дав значно кращi результати. Проходячи через смугу лiсових насаджень ми почули знайомi звуки та побачили 2 пташок. 2. 5 Прилiт ластiвки сiльської Спостереженнi за прильотом ластiвки сiльської проводились на околицях населеного пункту, де є одноповерховi житловi будинки. Прилiтають ластiвки сiльськi переважно зграями, в яких налiчується 15-20 пташок. Ластiвки прилетiвши, вони спочатку розмiщуються на гiлках дерев, на проводах телефонних та електромереж. Ми спостерiгали за прильотом, а також за утворенням пари у ластiвок. Навеснi, коли прилiтають, ластiвки стають особливо крикливими i рухливими. Ластiвки лiтають, пурхаючи у повiтрi, то стрiмко злiтаючи вгору, то пролiтають майже над самою землею. Самцi видають пiсню у виглядi квапливого щебетання з окремими бiльш гучними i звичними вигуками i тихою трелькою на кiнцi. Поклик звучить як “твiд-твiд...” або “тлюiтлюi...”. Сидячи на стовпi, самець виводить свою пiсню, грацiозно повертаючи своє тiло зi сторони в сторону. Чутно її далеко. На цю «пiсню» прилiтає самка, i вiдбувається утворення пари. Пара, що сформувалася, завзято захищає свою гнiздову дiлянку, виганяючи з неї всiх пташок. Гнiздо будують ластiвки переважно пiд стрiхами, балконами житлових будинкiв, сараях та стрiхах будинкiв у сiльськiй мiсцевостi, на телеграфних проводах. Будують гнiздо i самець i самка на протязi кiлькох днiв. Для будiвництва вони використовують переважно залишки сухої трави та грудочки землi, якi вони злiплюють за допомогою слини. Пiдсумки спостережень Спостереження проводилось за декiлькома видами птахiв, а саме лелека бiлий, гуска сiра, шпак звичайний, зозуля звичайна та ластiвка сiльська. Час прильоту, будова гнiзд та висиджування пташенят дослiджуваними птахами Назва виду Будiвництво гнiзда Кiлькiсть яєць у кладцi Тривалiсть насиджування Лелека бiлий Самка та самець 3 - 4 33 – 34 днi Гуска сiра І половина березня – кiнець квiтня Самка 4 – 5 27 – 28 днiв Шпак звичайний Середина березня Самець та самка 5 – 11 11 – 12 днiв Зозуля звичайна Не будує гнiзда 1 – 2 9 – 10 днiв Ластiвка сiльська Самець та самка 4 - 6 13 – 16 днiв Висновок мiсця гнiздування, другi характеризуються своєю особливою пiснею, третi особливiстю забарвлення. Нами були проведенi спостереження за прильотом перелiтних птахiв – лелека бiлий, гуска сiра, шпак звичайний, зозуля звичайна, ластiвка сiльська. Всi цi птахи прилiтають навеснi, але термiни прильотiв для представникiв рiзних родин дещо рiзняться: гуси прилiтають ранньої весни, коли ще снiг не зовсiм розтанув, шпаки та лелеки, коли стає дещо теплiше (березень - квiтень), ластiвки та зозулi, коли надворi вже справжня весна. 1. Благосклонов К. Н. Гнездование и привлечение птиц в сады и парки. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 215 с. 2. Воїственський М. А. Нашi птахи. – К.: Рад. школа, 1969. – 127 с. 3. Жизнь животных. В 7 томах. Т. 6. Птицы / Под ред. В. Д. Ильичева, А. В. Михеева. – М.: Прсвещение, 1986. – 527 с. 4. Мальчевский А. С. Орнитологические экскурсии. Серия: Жизнь наших птиц и зверей. Вып. 4. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. – 296 с. 5. Марисова І. В. Птахи України: Польовий визначник. – К.: Вища школа, 1984. – 184 с. 6. Михеев А. В. Биология птиц. – полевой определитель птичьих гнезд. – М.: Цитадель, 1996. – 460 с. 7. Наумов Н. П., Карташев Н. Н. Зоология позвоночных. – Ч. 2. – Пресмыкающиеся, птицы, млекопитающие: Учебник. – М.: Высшая школа, 1979. – 272 с.