Бiологiчнi ритми
Живi органiзми iснують у просторi i часi, якi є об`єктивними реальними формами буття. Навколишня нежива природа ритмiчна: змiна дня i ночi, пiр року пов`язанi з основними ритмами Землi - її обертанням навколо своєї осi i навколо Сонця. Живi органiзми залежать вiд цих ритмiв; на протязi сотень мiльйонiв рокiв еволюцiї iшов процес пристосування до них, вироблялись ритмiчнi процеси життєдiяльностi - бiоритми
. Вивченням їх займається хронобiологiя i фiзiологiчнi аспекти ритмiчних процесiв вивчав О. Д. Слонiм. Роль бiоритмiв у регуляцiї функцiй органiзму i їх змiни в умовах космiчного польоту вивчались В. В. Парiним i його спiвробiтниками.
Бiоритми - результат природного добору. У боротьбi за iснування виживали тiльки тi органiзми, якi могли сприймати час i реагувати на нього. У результатi поступово виробився ендогенний ритм органiзму, синхронний з перiодичними процесами зовнiшнього середовища. Найбiльш вивченi добовi ритми (24-годиннi) i навколодобовi, або циркадiаннi (вiд 20 до 28 годин; лат. circa- навколо,бiля; dies- день).
Перiодично на протязi доби коливається бiльшiсть фiзiологiчних процесiв у людини. Вiдомо близько 300 функцiй, якi мають добову перiодичнiсть. Рiзнi функцiї органiзму мають неоднаковий ритм iнтенсивностi. Час, на який припадає максимум величини процесу, називають акрофазою
добового ритму. Знання цих перiодiв має велике значення для теорiї i практики медицини. Ще до систематичного вивчення бiоритмiв у клiнiчнiй практицi було встановлено, що температура тiла людини ритмiчно змiнюється протягом доби: у деннi години вона пiдвищена (максимальне значення - у 18 год), вночi знижується. Найнижчiй рiвень - мiж 1 год ночi i 5 год ранку, амплiтуда коливань складає 0,6-1,3ºС.
швидкостi перебiгу бiохiмiчних реакцiй. У денний час обмiн речовин iде швидше (iнтенсивнiше) i це визначає бiльшу активнiсть людини. Добовий ритм температури тiла є досить сталим стереотипом. Проте в екстремальних умовах герметичностi i малорухомостi (тривале перебування у iзольованiй камерi iз штучною атмосферою) вiдбувається спотворення добової температурної кривої.
Поява добового ритму температури тiла, який дозволяє чергування ступеня активностi, була одним iз найважливiших факторiв у еволюцiї тваринного свiту. Ритмiчнi добовi коливання характернi для артерiального тиску: вдень вiн вищий, а вночi знижується. При паталогiї спостерiгається порушення багатьох ритмiв. Наприклад, у хворих гiпертонiчною хворобою у нiчнi години вiдбувається не зниження, а навпаки, пiдвищення артерiального тиску,що призводить до погiршення їх стану.
Протягом доби змiнюється iнтенсивнiсть мiотичного подiлу: найбiльша швидкiсть подiлу клiтин у ранковi години; вночi вона знижується. Рано вранцi (близько 5 год) вiдмiчається найбiльша активнiсть подiлiв у кiстковому мозку. Активнiсть у ниркових клубочках найвища мiж 3 год вночi i 6 год ранку. У бiльшостi людей найвища бiоелектрична активнiсть мозку спостерiгається ранком (з 8 до 12 год) i ввечерi (мiж 17 i 19 год). Проте є iндивiдууми, у яких найбiльш висока працездатнiсть припадає на вечiрнi i нiчнi години (особливо при розумовiй працi).
Кiлькiсть кров`яних пластинок у переферичнiй кровi у людини зменшується вночi i збiльшується у ранковi i деннi години. Встановлено, що здатнiсть до зсiдання кровi вища у деннi години. Вiдмiчена перiодичнiсть вмiсту адреналiну у кровi: його рiвень найвищий ранком i знижується до мiнiмуму на 18 год. Як видно iз наведених прикладiв, iнтенсивнiсть бiльшостi фiзiологiчних процесiв пiдвищується вранцi i знижується вночi. Данi добової перiодичностi активностi рiзних систем людини необхiдно враховувати у клiнiцi (час доби для проведення операцiй, призначення сильнодiючих лiкарських речовин).
Крiм добових видiляють i тривалi бiоритми: мiсяцевий ритм (28 дiб), який найбiльш виражений у мешканцiв морiв. У людини цьому ритму пiдпорядкований менструальний цикл у жiнок (тривалiсть вагiтностi у акушерствi вимiрюють синодичними мiсяцями).
весною i у лiтнiй перiод та знижується взимку. Змiна тривалостi дня є важливим фактором, який дозволяє органiзму перебудувати свою дiяльнiсть; це здiйснюється за участю гiпоталамо-гiпофiзарної системи. Перерiзка зорових шляхiв у тварин порушує багато бiоритмiв, якi пов`язанi з фотоперiодизмом (гр. photos- свiтло, periodos- чергування).
| 
