Березовi, вересовi, фiалковi
План
1. Березовi
1. 1. БЕРЕЗА КЛОКОВА (BetulaklokoviiZaverucha)
1. 4. БЕРЕЗА НИЗЬКА (BetulahumilisSchrank)
1. 5. БЕРЕЗА НИЗЬКА (BetulahumilisSchrank)
2. 1 ХАМЕДАФНА ЧАШКОВА
2. 2. СУНИЧНИК ДРІБНОПЛОДИЙ ArbutusandrachneL.
3. Фiалковi
3. 2. ФІАЛКА БІЛА (ViolaalbaBess.)
3. 3 ФІАЛКА КРИМСЬКА, фiалка скельна (ViolaoreadesBieb.)
Betula
klokovii
Zaverucha
)
Ряд Покритонасiннi - Magnoliophyta (angiosperma), Родина Березовi – Betulaceae.
Науковезначення. Релiктовий ендемiчний вузьколокальний вид.
Статус. I категорiя.
Поширення. Кременецькi гори (гори-останцi Страхова, Маслятин).
Чисельнiсть. Локальнi популяцiї нечисленнi (понад 20 дерев), зменшуються.
Причини змiни чисельностi. Природне згасання виду, обмеженiсть ареалу, слабке насiннєве вiдновлення.
Загальна характеристика. Листопадне дерево заввишки до 12 м, молодi гiлки опушенi, iнодi - зi смолистими бородавочками. Листки цупкi, шкiрястi, зубчастi. Квiтки зiбранi у сережки. Плiд - однонасiнний горiшок з плiвчастими крильцями. Цвiте у травнi. Плодоносить у липнi. Розмножується насiнням.
Заходи охорони. Охороняється у Кременецьких Горах - фiлiалi природного заповiдника Медобори. Рекомендується вирощувати у ботанiчних садах. Необхiдно постiйно контролювати стан популяцiй виду.
1. 2.
БЕРЕЗА
ДНІПРОВСЬКА
(
Betula borysthenica Klok.
)
РядПокритонасiннi - Magnoliophyta (angiosperma). Родина Березовi - Betulaceae
Наукове значення. Ендемiчний нижньоднiровський вид.
Статус. III категорiя.
Поширення. Пониззя Днiпра i Пд. Бугу.
Мiсця зростання. Пiщанi арени у рiчкових долинах (у складi невеликих березових гаїв - "колкiв").
Загальна характеристика. Листопадне дерево заввишки до 10 м, з бiлою корою на стовбурi, червонувато-бурою, зi смолистими бородавочками - на гiлках. Листки цупкi, шкiрястi, яйцевидно-ромбiчнi, iнодi - довгастояйцевидноромбiчнi, на коротко опушених або майже оголених черешках. Квiтки рiзностатевi, зiбранi у сережки. Плiд (горiшок) яйцевидний, опушений бiля верхiвки, з плiвчастими крильцями. Цвiте у квiтнi - травнi. Плодоносить у серпнi. Розмножується насiнням.
Заходи охорони. Охороняється у Чорноморському бiосферному заповiднику. Доцiльно встановити контроль за станом популяцiй, створити заказники у мiсцях зростання берези днiпровської, вирощувати її у ботанiчних садах.
БЕРЕЗА
ТЕМНА
(
Betula obscura A. Kotula incl. B. kotulae Zaverucha (B. verrucosa Ehrh. subsp. obscura (A. Kotula) A. et D. Love)
Родина Березовi - Betulaceae
Наукове значення. Центральноєвропейський пограничноареальний вид.
Поширення. Передкарпаття, зрiдка - Правобережжя (зони мiшаних лiсiв та лiсостепова). Вид поширений також у сх. частинi Центр. Європи.
Мiсця зростання. Широколистянi лiси, вологi лiсовi узлiсся та галявини, схили пагорбiв, пiдсушенi болота.
Чисельнiсть. Популяцiї нечисленнi. Трапляється поодинцi або невеликими групами.
Причини змiни чисельностi. Вирубування лiсу в мiсцях зростання берези темної.
Загальна характеристика. Дерево заввишки 9-12 м, з чорно-сiрою, сiрою або чорно-коричневою гладкою корою. Листки берези яйцевиднi, пилчастi або двопилчастi, шкiрястi. Квiтки зiбранi у сережки. Плiд - горiшок з плiвчастими крильцями. Цвiте у квiтнi -травнi. Плодоносить у липнi - серпнi. Розмножується насiнням.
Заходи охорони. Охороняється у Кременецьких Горах - фiлiалi природного заповiдника Медобори (Тернопiльська обл.). Вирощують у Центр, ботанiчному саду НАН України (Київ). Необхiдно контролювати стан популяцiй; створити заказники у мiсцях зростання виду, вирощувати його у ботанiчних садах.
1. 4.
НИЗЬКА
(
Betula humilis Schrank
)
Родина Березовi - Betulaceae
Наукове значення. Релiктовий гляцiальний вид на пд. межi ареалу.
Статус. III категорiя.
Поширення. Полiсся, Волинська височина, зрiдка - пн. частина Правобережного Лiсостепу. Вид поширений на Скандинавському п-овi, у пн. частинi Сх. Європи, на Уралi, у Сх. Сибiру.
Мiсця зростання. Евтрофнi (осоково-гiпновi та осоковi) та мезотрофнi (осоково-сфагновi, березово-осоково-сфагновi, очеретяно-сфагновi) болота.
Чисельнiсть. Трапляються поодинокi куртини або групи. Спостерiгається зменшення кiлькостi популяцiй.
Причини змiни чисельностi. Осушування та освоєння болiт.
Загальна характеристика. Чагарник заввишки 1-2,5 м, з чорно-бурою корою на старих гiлках, червонувато-бурою - на молодих, вкритих смолистими бородавочками i рiдкими короткими волосками. Листки завдовжки 1- З см, серцевиднi або яйцевидно-овальнi, з зубчастим краєм. Квiтки рiзностатевi, зiбранi у сережки. Жiночi сережки при плодах довгастояйцевиднi, з двома листками бiля основи. Плiд (горiшок) завдовжки до 2 мм, з крильцями. Цвiте у травнi. Плодоносить у липнi. Розмножується вегетативно (розростанням кущiв) та насiнням.
Заходи охорони. Охороняється в природному заповiднику Розточчя (Львiвська обл.), Шацькому нацiональному природному парку (Волинська обл.) та на тер. пам`ятки природи загальнодержавного значення Романiвське болото (в межах Києва). Слiд надати природоохоронний статус усiм територiям, де зростає вид.
БЕРЕЗА
НИЗЬКА
(
Betula humilis Schrank
)
РядПокритонасiннi - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Релiктовий гляцiальний вид на пд. межi ареалу.
Статус. III категорiя.
Мiсця зростання. Евтрофнi (осоково-гiпновi та осоковi) та мезотрофнi (осоково-сфагновi, березово-осоково-сфагновi, очеретяно-сфагновi) болота.
Чисельнiсть. Трапляються поодинокi куртини або групи. Спостерiгається зменшення кiлькостi популяцiй.
Причини змiни чисельностi. Осушування та освоєння болiт.
Загальна характеристика. Чагарник заввишки 1-2,5 м, з чорно-бурою корою на старих гiлках, червонувато-бурою - на молодих, вкритих смолистими бородавочками i рiдкими короткими волосками. Листки завдовжки 1- З см, серцевиднi або яйцевидно-овальнi, з зубчастим краєм. Квiтки рiзностатевi, зiбранi у сережки. Жiночi сережки при плодах довгастояйцевиднi, з двома листками бiля основи. Плiд (горiшок) завдовжки до 2 мм, з крильцями. Цвiте у травнi. Плодоносить у липнi. Розмножується вегетативно (розростанням кущiв) та насiнням.
Заходи охорони. Охороняється в природному заповiднику Розточчя (Львiвська обл.), Шацькому нацiональному природному парку (Волинська обл.) та на тер. пам`ятки природи загальнодержавного значення Романiвське болото (в межах Києва). Слiд надати природоохоронний статус усiм територiям, де зростає вид.
2. 1
ХАМЕДАФНА ЧАШКОВА
Chamaedaphne calyculata (L.) Moench(Lyonia calyculata Reichenb; Cassandra calyculata D. Don)
РядПокритонасiннi - Magnoliophyta (angiosperma)
Родина Вересовi - Ericaceae
Наукове значення. Вид з диз`юнктивним ареалом на його пд. межi.
Статус. I категорiя.
Поширення. Правобережне Полiсся. Вид поширений на Скандинавському пiвостровi, в Центр, та Сх. Європi, Зх. i Сх. Сибiру, Пд. -Сх. Китаї, Пн. Японiї.
Мiсця зростання. Олiготрофнi та мезотрофнi болота з розрiдженим сосновим ярусом, iнодi в угрупованнях з багнам звичайним.
Причини змiни чисельностi. Осушення та освоєння болiт.
Загальна характеристика. Багаторiчна рослина (кущик) заввишки 15-60 см. Стебло прямостояче, розгалужене, молодi пагони вкритi лусочками. Листки ланцетнi або видовженоелiптичнi, по краях дрiбнозубчастi, зимують. Квiтки звисаючi, на коротких нiжках, зiбранi у однобiчну пазушну китицю; вiночок бiлий. Плiд - багатонасiнна коробочка. Цвiте у травнi - червнi. Плодоносить у липнi - серпнi. Розмножується насiнням i розростанням куртин.
загальнодержавного значення. Слiд виявити i взяти пiд охорону новi мiсцезнаходження виду, контролювати стан популяцiй.
2. 2.
СУНИЧНИК ДРІБНОПЛОДИЙ
(
Arbutus
andrachne
L
.)
РядПокритонасiннi - Magnoliophyta (angiosperma)
Науковезначення. Релiктовий середземноморський вид на пн. межi ареалу.
Мiсця зростання. Кругi (20-80°) пд. схили та урвища з дуже сухими щебенисто-кам`янистими червоно-коричневими грунтами.
Чисельнiсть виду на г. Кастель становить 80 дорослих особин та 72 рослини пiдросту на 1 га, на мисi Мартьян - вiдповiдно 136 та 557, на мисi Айя - 111 та 52.
Причини змiни чисельностi. Антропогенний вплив (рекреацiйне навантаження, будiвництво, терасування схилiв та iн.), клiматичнi умови (веснянi заморозки, рiзкi зниження температури взимку), слабка конкурентна здатнiсть виду.
Загальна характеристика. Вiчнозелене листяне дерево заввишки до 5 м, з викривленим стовбуром i зiгнутими гiлками. Кора гладенька, яскраво-червона, влiтку злущується, вiдкриваючи молоду зелену кору, яка поступово стає червоною. Деревина бiла, тверда, щiльна. Листки яйцевиднi, овальнi (або елiптичновидовженi), шкiрястi; листопад улiтку. Квiтки жовтувато- або зеленувато-бiлi, зiбранi у верхiвковi, залозисто-опушенi волотi завдовжки до 10 см. Плiд - ягодоподiбна кiстянка (дiаметр до 1 см), сiтчастозморшкувата, червонувато-оранжева. Цвiте у квiтнi - травнi. Плодоносить у жовтнi - сiчнi. Розмножується насiнням. Гемiксерофiт.
Заходи охорони. Охороняється у природних заповiдниках Ялтинському гiрсько-лiсовому та Мис Мартьян, заказнику загальнодержавного значення Мис Айя. Вирощують у парках Криму. Слiд контролювати динамiку популяцiй виду.
2. 3
СХІДНОКАРПАТСЬКИЙ
,
рододендрон
Кочi
,
червона
рута
Rhododendron
kotschyi
.
(Rh. myrtifolium Schott et Kotschy)
РядПокритонасiннi - Magnoliophyta (angiosperma)
Науковезначення. Карпатсько-балканський високогiрний вид на ПН. -СХ. межi ареалу.
Статус. III категорiя.
Поширення. Українськi Карпати (масиви Чорногора, Мармароський та Свидовець, Чивчинськi гори). Вид поширений у Карпатах, на Балканах.
Мiсця зростання. Субальпiйський, частково альпiйський пояси. Як едифiкатор формує чистi заростi або зростає в асоцiацiї з чорницею, ялiвцем сибiрським та iншими рослинами.
Чисельнiсть. Популяцiї численнi, однак кiлькiсть особин у них зменшується. За останнi десятирiччя рослина подекуди (полонина Штиришора на масивi Свидовець та iн.) зникла.
Причини змiни чисельностi. Зривання квiтiв, вирубування, спалювання чагарникових заростей навеснi (засiб боротьби з бiловусником на полонинах).
Загальна характеристика. Вiчнозелений кущ заввишки 10-40 см. Стебло розгалужене, молодi гiлки опушенi. Листки (завдовжки до 2 см) зеленi (зiсподу - лускато-iржавi), елiптичнояйцевиднi, шкiрястi, блискучi. Квiтки рожево-червонi, iнодi бiлi, зiбранi (по 5-7) у щитковидний зонтик. Плiд - коробочка завдовжки 4-5 мм. Цвiте у травнi - липнi. Плодоносить у серпнi. Розмножується насiнням вегетативно. Гелiофiт.
Заходи охорони. Охороняється в Карпатському бiосферному заповiднику, Карпатському нацiональному природному парку та на тер. пам`ятки природи загальнодержавного значення Скелi Близницi у Рахiвському р-нi Закарпатської областi. Слiд у мiсцях найбiльшого поширення виду створити заказники, заборонити знищення рослини.
3. Фiалковi
3. 1
ФІАЛКА
ДЖОЯ
(
Viola jooi Janka
)
РядПокритонасiннi - Magnoliophyta (angiosperma)
Науковезначення. Релiктовий центральноєвропейський гiрський вид.
Статус. I категорiя.
Поширення. Передкарпаття (бiля с. Герасимiв Тлумацького р-ну та бiля с. Назаренкове Городенкiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл. -урочища Балди i Жолоб). Вид поширений також у Пд. та Сх. Карпатах.
Мiсця зростання. Найчастiше крутi (до 60°) пiвнiчнi (рiдше - зх. або сх.) схили з гiпсiв або вапнякiв, на погано розвинутих дерново-карбонатних грунтах.
Чисельнiсть. Популяцiї виду виявленi у двох мiсцях зростання (заг. площа до 1 га) з проективним покриттям менше 1 %.
Загальна характеристика. Багаторiчна трав`яниста рослина заввишки 5-15 см. Листки темно-зеленi, зарубчасто-зубчастi, серцевидно-трикутнi, опушенi жорсткуватими волосками, зiбранi у прикореневу розетку. Квiтки рожево-фiолетовi, з пурпурним вiдтiнком; пелюстки оберненояйцевиднi. Цвiте у травнi - червнi. Плодоносить у липнi - серпнi. Плiд - коробочка з волосистим опушенням. Облiгатний петрофiт. Ксеромезофiт.
вирощувати вид у ботанiчних садах.
3. 2.
ФІАЛКА
БІЛА
(
Viola alba Bess.
)
Науковезначення. Центральноєвропейський вид.
Статус. I категорiя.
поширений також у Центр. Європi.
Чисельнiсть. Трапляється поодинцi або невеликими групами.
Причини змiни чисельностi. Розорювання земель, хiмiчна обробка грунтiв.
Загальна характеристика. Багаторiчна трав`яниста рослина заввишки 10-15 см. Листки прикореневої розетки серцевиднотрикутнi, з бiлими щетинистими волосками. Пластинки листкiв зеленi, зарубчасто-зубчастi, прилистки вузьколанцетнi. Квiти бiлi, запашнi. Плiд - коробочка. Цвiте у квiтнi - червнi. Плодоносить у липнi - серпнi. Розмножується насiнням.
Заходи охорони. Не здiйснювалися. Слiд контролювати стан популяцiй та створити заказники в мiсцях зростання виду.
3. 3
ФІАЛКА
КРИМСЬКА
,
фiалка
скельна
(
Viola
oreades
Bieb
.
)
РядПокритонасiннi - Magnoliophyta (angiosperma)
Науковезначення. Релiктовий ендемiчний кримсько-кавказький вид з диз`юнктивним ареалом.
Статус. III категорiя.
Поширення. Гiрський Крим (яйли). Вид поширений також на Кавказi.
Мiсця зростання. Лучно-степовi угруповання кримських яйл (на вис. 1100-1400 м над рiвнем моря ) на дерново-карбонатних грунтах та осипищах.
Чисельнiсть. Популяцiї виду нечисленнi.
Причини змiни чисельностi. Зривання квiтiв на букети, залiсення яйл.
Загальна характеристика. Багаторiчна трав`яниста рослина заввишки до 15 см, з пiдземними повзучими нитковидними пагонами. Стебло з укороченими меживузлями. Листки довгастояйцевиднi, прилистки - перистозубчастi. Квiтки великi (дiаметр 30-40 мм), одиничнi, забарвлення - вiд жовтого до фiолетового. Плiд - коробочка. Цвiте у квiтнi - травнi. Плодоносить у липнi. Розмножується вегетативно i насiнням. Мезофiт. Гелiофiт.
Заходи охорони. Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Охороняється в Ялтинському гiрсько-лiсовому та Кримському природних заповiдниках. Доцiльно контролювати динамiку популяцiй виду.
Використана лiтература:
1. Заверуха Б. В., 1964, 1985; Определитель высших растений Украины, 1987.
3. Вульф Е. В., 1957; Флора УРСР, 1957; Определитель высших растений Крыма, 1972; Чопик В. И., 1978; Голубева И. В., 1982; Красная книга СССР, 1984; Шеляг-Сосонко Ю. Р., Дидух Я. П., Молчанов Е. Ф., 1985; Ена А. В., 1986; Определитель высших растений Украины, 1987.
| 
