Азiйська коричнева хмара” – феномен забруднення атмосфери
У Празi 12 серпня 2002 року вiдбулася конференцiя, фондована ООН, яка стосувалася забруднення атмосфери. Про що там йшлося?
Програми Органiзацiї Об’єднаних Нацiй, який оприлюднено 12-го серпня говорить про туман зовсiм iншого ґатунку. Цей туман впливає i на свiтову температуру та погоду i на людське здоров’я. Впливає негативно.
Азiйська коричнева хмара – так науковцi назвали феномен, який зменшує досяжнiсть сонячного свiтла на 10 вiдсоткiв. Затемнюють атмосферу вiдходи, сульфати, нiтрати, органiчнi вiдходи, вуглець, попiл та iншi речовини, що забруднюють повiтря. Менше природного свiтла перетворюється на менший врожай. Азiйський врожай рису таким чином зменшується на 10 вiдсоткiв. І все це внаслiдок забруднення атмосфери паливом, вугiллям, нафтою, газом. Мсешканцi Азiї вже давно знають, що їхня атмосфера забруднена. Людей печуть очi, сверблять носи, болять легенi. Тепер вони знають конкретнiше чому.
Упродовж останнiх сiм рокiв науковцi проводили так званий Експеримент Індiйського Океану. Зiбранi данi свiдчать про те, що над Індiйським океаном, над пiвденною, пiвденно-схiдною та над схiдною Азiєю висить коричнева iмла товщина якої – три кiлометри. Якщо ви думаєте, що це лише проблема Азiї, то ви помиляєтесь. За тиждень така хмара може облетiти пiв свiту.
Крiм того, що така хмара смоґу зменшує сонячне свiтло на 10 вiдсоткiв, вона водночас втягує в себе тепло, таким чином удвiчi пiдвищує температуру в нижнiй атмосферi. Науковцi кажуть, що така комбiнацiя рiзко зменшує кiлькiсть опадiв в тих мiсцевостях, якi вже потерпають вiд посухи, як наприклад Пакистан та Афганiстан i водночас збiльшує кiлькiсть злив у схiдних регiонах Азiї, де останнiм часом часто вiдбуваються страшнi повенi. Усе це може звучати далеким для українського слухача, що йому повенi чи посухи в далекiй Азiї. Проте, не таке все це далеке: азiйська коричнева хмара пiдвищує можливiсть поширення парникового ефекту та кислотних дощiв на територiю всiєї планети. Вона також спричинилася до сотнi тисяч передчасних смертей унаслiдок дихальних хвороб.
нафтовi та хiмiчнi викиди. Сьогоднi, обидва мiста дихають значно чистiшим повiтрям бо суворо контролюються викиди в атмосферу. Автори звiту закликають докладнiше вивчати питання, пов’язанi iз забруднення атмосфери.
Рiзнi цiкавi факти про атмосферу
Значення атмосфери. Атмосферний ярус географiчної оболонки оповиває навколо Землю i є найбiльш рухомим. Вiн являє собою лише нижнi шари атмосфери до висоти 35-40 км вiд поверхнi Землi.
Повiтряна оболонка має велике значення для життя на Землi. Вона захищає планету вiд переохолодження та згубного ультрафiолетового випромiнювання Сонця. Без Атмосфери небо було б чорним, а нiч наставала б i кiнчалась раптово – з останнiм i першим промiнням сонця. Вдень стояла б нестерпна спека, а в ночi було б нестерпно холодно. Позбавлена атмосфери наша Земля була б непривiтною, безбарвною, безплiдною – мертвою пустинею. Завдяки атмосферi ти чуєш звучання музики i шелест лiсу, морський прибiй i дзвiнку пiсню жайворонка, бачиш блакитне небо i барвисту веселку, полярне сяйво i мерехтiння зiр. Опади, грiм, блискавка – все це зароджується в атмосферi.
Атмосферне повiтря – це в основному сумiш двох газiв: азоту (78%) i кисню (21%). Крiм того, до складу повiтря входять вуглекислий газ i деякi iншi гази (аргон, неон та iн.)
Є в повiтрi й певна кiлькiсть пилу, диму, водяної пари, а також газiв, що надходять з фабричних i заводських димарiв, автомобiлiв тощо.
Чисте повiтря не має кольору, запаху: воно прозоре. Крiзь повiтря ми добре бачимо навколишнi предмети. В класi з закритими вiкнами ти не вiдчуваєш повiтря, бо воно нерухоме. Наявнiсть повiтря можна перевiрити таким дослiдом. Набери в стакан води. Вiзьми пробiрку i скляну трубку. Опусти їх у воду i ти побачиш, що в пробiрку вода не набралась, а в трубцi вона на тому самому рiвнi, що й у стаканi. Воду в пробiрку не пропустило повiтря.
Товщина всього атмосферного ярусу понад 1000 км. У будовi його розрiзняють кiлька шарiв. Найнижчий шар потужнiстю 12 км називають тропосферою. Тут зосереджено 75% всiєї маси повiтря. Рiзнi явища погоди – хмари, дощ, снiг, вiтер тощо вiдбуваються саме в тропосферi.
густина повiтря гальмує рух штучних супутникiв Землi, нагрiває до свiтiння холоднi метеоритнi тiла. Над тропосферою розмiщений шар стратосфери, яка сягає висоти 80-90 км. Повiтря тут розрiджене.
Вище вiд стратосфери лежить шар iоносфери. Повiтря в нiй ще бiльш розрiджене нiж в стратосферi. Іоносфера добре проводить радiохвилi. Це має велике значення для радiотехнiки. Тут виникають полярнi сяйва.
Тиск повiтря. Повiтря, як i всяке фiзичне тiло, має масу i тисне на поверхню Землi та на всi предмети, що є в нiй. Чи справдi це так? Перевiр на дослiдi.
Вiзьми скляну трубочку, опусти її одним кiнцем у воду i закрий верхнiм пальцем верхнiй отвiр. Вийми трубочку з води i побачиш, що з трубочки вода не виливається, бо тиск повiтря з низу бiльший, нiж маса води, що мiститься в закритiй зверху трубочцi. Маса кубiчного метра повiтря бiля поверхнi Землi 1кг 300г. знаючи це, ти можеш обчислити яку масу має повiтря кiмнати, де ти живеш. Для цього вимiряй довжину, ширину i висоту помноживши цi показники i матимеш кiлькiсть кубометрiв своєї кiмнати.
Помноживши 1 кг 300г (масу одного кубометра повiтря) на добуте число, дiстанеш вiдповiдь на питання.
кров‘яним тиском. І тому його вважають за нормальний. Коли ж ти пiднiмаєшся на певну висоту, скажiмо в гори, тиск меншає, вiдчувається бiль у вуха, стає важче дихати. Твiй внутрiшнiй тиск стає вищим за атмосферний. Тому буває, що через нiздрi починає видiлятися кров. Те, що повiтря має тиск, було доведено ще в XVII ст. наступником Галiлео Галiлея iталiйським вченим Торiчеллi, який у 1643р. винайшов барометр. Ним i тепер вимiрюють атмосферний тиск. Ртутний барометр складається iз запаяної з одного кiнця трубки з ртуттю, чашки, в яку опущено вiдкриту частину трубки, й шкали з подiлками на мiлiметри. Якщо трубку заповнити ртуттю, а потiм перевернути вгору з закритим кiнцем, частина ртутi виллється в чашку, а в трубцi залишиться стовпчик, висота якого зрiвноважує атмосферний тиск у даному мiсцi. Якщо це буде десь на березi моря на 40-iй паралелi i при температурi повiтря 00
, то висота ртутного стовпчика дорiвнюватиме 760 мм або 1013 мiлiбар. Мiлiбар – це одиниця вимiрювання тиску. Такий тиск вважаєтся нормальним. Один мiлiбар дорiвнює тисковi тiла вагою 1 г на 1 кв. см. поверхнi. Зручним є металевий барометр – анероїд. Складається вiн з пружної коробочки, з якої викачано повiтря. Вона дуже чутлива до змiни атмосферного тису. При збiльшеннi тиску коробка стискається, а при зменшеннi – розширюється. Змiна об‘єму коробки передається стрiлцi, яка показує на шкалi величину тиску.
Спостереження за атмосферним тиском, що вiн постiйно змiнюється. Причина цього криється в густинi повiтря. Чим холоднiше повiтря, тим воно густiше, а тому i важче. Взимку над сушею в помiрному поясi тиск бiльший нiж над морями i океанами. Пояснюється це тим, що суша в цей перiод холоднiша, нiж воднi простори. Вiд сушi повiтря охолоджується, а отже стає важчим. Над морями i океанами тиск у цей час стає меншим, бо води теплiшi вiд сушi i повiтря теж теплiше. Тепле повiтря має меншу густину (його менше в кубiчному метрi) i меншу масу. Зрозумiло, що й тиск його буде менший над сушею i вищий над морями i океанами.
Змiнюється тиск i з висотою. Чим вище мiсцевiсть над рiвнем моря, тим менший тиск. З пiдняттям на кожнi 10 м висоти барометр покаже зниження тиску приблизно на 1 мм i на висотi 200м над рiвнем моря шкала барометра показуватиме 740 мм.
(альтиметр).
|
