Кредитнi вiдносини мiж нбу i комерцiйними банками
КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ МІЖ НБУ І КОМЕРЦІЙНИМИ
БАНКАМИ
Центральний банк є банком банкiв, кредитором в останнiй iнстанцiї, тобто тiльки цей банк може задовольнити додаткову потребу економiки в кредитах. Якщо комерцiйнi банки та iншi кредитнi установи використали всi можливостi для збiльшення або поповнення своєї ресурсної бази через рефiнансування активiв на фондовому ринку або на ринку мiжбанкiвських кредитiв, вони звертаються до центрального банку.
У нашiй країнi кредитором в останнiй iнстанцiї є Нацiональний банк України. Проводячи вiдповiдну грошово-кредитну полiтику, вiн може кредитувати комерцiйнi банки через: закритi кредитнi аукцiони; операцiї РЕПО (купiвля — продаж державних цiнних паперiв) i рефiнансування iнвестицiйних операцiй (вкладення коштiв у векселi та акцiї суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi).
Економiчна сутнiсть кредитiв Нацiонального банку на макрорiвнi
полягає в тому, що через кредитування комерцiйних банкiв та iнших кредитних установ здiйснюється емiсiя грошей в обiг i розширюється обсяг сукупної грошової маси в економiцi. Це створює умови для експансiї кредитної дiяльностi банкiв.
На мiкрорiвнi обсягу кредитної допомоги своїм клiєнтам.
рази. Особливо значним було зростання у 1995 р. Проти попереднього 1994 р. обсяг кредитiв рефiнансування НБУ зрiс бiльш як у 3 рази i досяг 349 млн грн. проти 105 млн грн. Але у загальному обсязi кредитної емiсiї НБУ кредити комерцiйним банкам (рефiнансування) становлять невелику частку. У 1995 р. — 7 %, 1996 — 6, 1997 — 8, 1998 р. — 5 %.
Нацiональний банк також використовує свої кредити для розв'язання певних економiчних завдань, зокрема для фiнансового пiдтримання окремих галузей, здiйснення санацiйних заходiв щодо деяких пiдприємств, реструктурування виробництва на користь продукцiї широкого вжитку тощо.
4. 2. ЕВОЛЮЦІЯ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН НБУ З КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ
З початку створення Нацiонального банку України (1991 р.) кредитнi вiдносини мiж ним i комерцiйними банками мали не ринковий, а суто адмiнiстративний характер. НБУ здiйснював кредитнi емiсiї i спрямовував кошти на завершення розрахункiв шляхом залiку взаємної заборгованостi мiж пiдприємствами, на покриття дефiциту державного бюджету, надання кредитної допомоги пiдприємствам окремих галузей державного сектора економiки. Це вiдбувалося або безпосереднiм кредитуванням НБУ окремих суб'єктiв (кредити уряду, iншим органам державного управлiння), або через продаж ресурсiв комерцiйним банкам (кредити на завершення розрахункiв шляхом залiку).
Мiж комерцiйними банками ресурси розподiлялися з урахуванням розмiру статутного фонду, мережi банкiвських установ тощо.
i була спрямована на забезпечення залiкiв взаємної заборгованостi пiдприємств, поповнення їхнiх обiгових коштiв, фiнансування сiльськогосподарських пiдприємств тощо. У 1993 р. обсяги кредитної емiсiї збiльшилися в ЗО разiв i становили близько ЗО трлн. крб., 70 % яких через рiзнi канали було спрямовано на фiнансування агропромислового комплексу.
Пiсля 1993 р. згiдно з рiшенням найвищих державних органiв обсяги кредитних емiсiй почали зменшуватися. Це дало змогу НБУ розпочати запровадження економiчно обгрунтованої системи регулювання грошового ринку з вiдповiдними iнструментами i завдяки цьому стабiлiзувати грошово-кредитний ринок, iнфляцiю, а вiдтак — i вартiсть нацiональних грошей. Поступово почали запроваджуватись операцiї, спрямованi на пiдтримання лiквiдностi комерцiйних банкiв через кредитнi аукцiони, ломбардне кредитування та операцiї РЕПО.
Кредити комерцiйним банкам для пiдтримання їхньої лiквiдностi до 1994 р. надавалися переважно опосередковано. Тобто вiдповiдно до рiшень законодавчих та виконавчих органiв централiзованi цiльовi кредити одержували безпосередньо клiєнти (пiдприємства та органiзацiї). Такi кредити нерiдко потрапляли неплатоспроможним клiєнтам, якi пiдтримувалися державою, i досить часто не поверталися. Це ускладнювало стан з лiквiднiстю комерцiйних банкiв i вимагало нових емiсiйних кредитiв.
Практика надання емiсiйних кредитiв неплатоспроможним клiєнтам була припинена iз запровадженням у 1994 р. кредитних аукцiонiв, через якi ресурси надходили в комерцiйнi банки, далi — в економiку. У 1995 р. НБУ вiдмовився вiд кредитування суб'єктiв господарювання, що також сприяло змiцненню економiчних вiдносин з комерцiйними банками. НБУ припинив також видiлення ресурсiв комерцiйним банкам для кредитування на пiльгових умовах, тобто пiд пiльгову процентну ставку.
З 1995 р. почала запроваджуватися практика проведення цiльових кредитних аукцiонiв з продажу кредитiв комерцiйним банкам для кредитування пiдприємств, що потребують державної фiнансової допомоги.
У 1996 р. НБУ в механiзмi кредитування комерцiйних банкiв застосував ломбардне кредитування пiд заставу державних цiнних паперiв та угод РЕПО. Це стало можливим лише в умовах створення i розвитку ринку державних цiнних паперiв, який першi кроки зробив у 1995 р.
Отже, НБУ, по сутi, припинив пряме кредитування дефiциту державного бюджету i перейшов до ринкового механiзму регулювання грошово-кредитних вiдносин, у якому чiльне мiсце належить кредитним вiдносинам з комерцiйними банками та iншими кредитними установами.
4. 3. РЕФІНАНСУВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ З ДОПОМОГОЮ ПРОВЕДЕННЯ КРЕДИТНИХ АУКЦІОНІВ
Комерцiйнi банки можуть позичити кошти, тобто одержати кредити у Нацiональному банку України через закритi кредитнi аукцiони. Загальне керiвництво i вiдповiдальнiсть за проведення кредитних аукцiонiв покладено на Аукцiонний комiтет, персональний склад якого визначається i затверджується правлiнням НБУ. Єдиним продавцем кредитiв на кредитному аукцiонi є НБУ.
Кредитнi аукцiони проводяться перiодично. Дату аукцiону, обсяг кредитiв, строк та цiлi, на якi вони продаються, а також початкову процентну ставку визначає правлiння НБУ.
До участi в кредитних аукцiонах допускаються комерцiйнi банки, що виконують установленi НБУ економiчнi нормативи, своєчасно подають йому необхiдну звiтнiсть i повертають ранiше отриманi кредити. Фiлiї комерцiйних банкiв до участi в кредитних аукцiонах не допускаються. Це обмеження поширюється i на комерцiйнi банки, котрi дiяли менше одного року вiд дати їхньої реєстрацiї.
вимоги: сума заборгованостi за кредитами НБУ з урахуванням поданої заявки на купiвлю кредитiв на даному кредитному аукцiонi не може перевищувати п'ятикратного розмiру власного капiталу банку, розрахованого на основi останнього балансу.
Зауважимо, що один банк не може одержати бiльш як 50 % запропонованого обсягу кредитiв на кредитному аукцiонi.
Повiдомлення про проведення кредитного аукцiону надсилаються комерцiйним банкам не пiзнiш як за 10 робочих днiв до дня його проведення. У повiдомленнi вказуються день, умови проведення кредитного аукцiону, цiльовий напрям кредитiв або його вiдсутнiсть, термiн i початкова процентна ставка, а також мiнiмальна сума кредиту для одного банку.
На кредитному аукцiонi заявки задовольняються в мiру зниження запропонованої на них процентної ставки, починаючи з найвищої. Якщо два або кiлька учасникiв кредитного аукцiону пропонують однакову процентну ставку, а обсяг кредитiв, що залишилися на продаж, недостатнiй для задоволення усiх заявок з однаковою процентною ставкою, рiшення про задоволення тiєї або iншої заявки приймає Аукцiонний комiтет.
Приклад.
Варiант 1.
Початкова процентна ставка НБУ за кредитами — 30 % рiчних. Обсяг ресурсiв, що пропонується для продажу, становить 4 млрд грош. од. Надiйшло 15 заявок на 3,5 млрд грош. од., у яких указанi процентнi ставки вiд 40 % до 20 %, причому найнижчу процентну ставку запропонував тiльки один банк iз заявкою на 0,5 млрд грош. од. У цьому разi Аукцiонний комiтет задовольнить заявки всiх банкiв.
Варiант 2.
Умови тi ж самi, що i в першому варiантi, однак заявок надiйшло на 4,5 млрд грош. од. У цьому разi Аукцiонний комiтет задовольнить заявки 14 банкiв.
Офiцiйне свiдоцтво про купiвлю й усi необхiднi для оформлення кредитної угоди документи комерцiйний банк подає регiональному управлiнню НБУ. Пiсля оформлення такої угоди регiональне управлiння НБУ переказує грошi на кореспондентський рахунок банку, що отримав кредит НБУ.
Таблиця 4. 1
Продаж НБУ кредитiв на закритих кредитних аукцiонах
|
Роки
|
Змiни (%)
|
1994
|
1997
|
1. Усього продано ресурсiв на мiжбанкiвському ринку України, млн грн. — у тому числi централiзованих кредитних ресурсiв, тис. грн. 2. Частка централiзованих кредитних ресурсiв НБУ в загальних проданих ресурсах
|
5,2
|
4432 824 18,6
|
219,6 784,8
+ 13,4 пункта
|
Як видно з таблицi, обсяг кредитiв НБУ i їх частка в загальному обсязi проданих ресурсiв зростає.
Банки — позичальники мусять своєчасно повертати кредити, купленi на закритих кредитних аукцiонах. Для контролю за цим мiж позичальником i кредитором укладається угода про забезпечення повернення отриманих кредитiв.
Придбанi на аукцiонi кредити не повиннi призводити до порушення встановлених для комерцiйних банкiв економiчних нормативiв. Вони не пiдлягають пролонгацiї.
4. 4. РЕФІНАНСУВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ПІД ЗАСТАВУ ДЕРЖАВНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Нацiональний банк здiйснює регулювання мiжбанкiвського ринку кредитних ресурсiв. З упровадженням в Українi ринку державних цiнних паперiв (ОВДП) значна частина операцiй з купiвлi — продажу мiжбанкiвських ресурсiв вiдбувається пiд забезпечення ОВДП (поширена назва — ломбардний кредит) i операцiї РЕПО. Всi аукцiони НБУ з продажу ресурсiв, що проводяться останнiм часом, здiйснюються тiльки за умови укладання РЕПО — угод. Згiдно з цими угодами комерцiйнi банки на строк користування кредитами НБУ передають йому свої державнi облiгацiї.
Як забезпечення ломбардного кредиту використовуються державнi цiннi папери, випущенi Мiнфiном України. їх список затверджується (а в разi потреби може змiнюватися) правлiнням НБУ i доводиться до вiдома комерцiйних банкiв. Як виняток, за рiшенням Правлiння Нацiонального банку України пiд забезпечення ломбардного кредиту можуть використовуватися iншi цiннi папери.
Право на отримання ломбардного кредиту мають комерцiйнi бан
ки, котрi:
— отримали лiцензiю на здiйснення банкiвської дiяльностi, включенi до Республiканської книги реєстрацiї банкiв, валютних бiрж та iнших фiнансово-кредитних установ, що працюють не мен ше одного року;
— дотримуються встановлених НБУ економiчних нормативiв, правил ведення бухгалтерського облiку, своєчасно i в повному обся зi звiтують регiональному управлiнню НБУ;
Як забезпечення ломбардного кредиту використовуються державнi цiннi папери, що вiдповiдають таким вимогам:
— вони занесенi НБУ до ломбардного списку як такi, що перебу вають на балансi комерцiйного банку i що до них немає претензiй;
— строк їх погашення не припадає на термiн користування лом бардним кредитом (строк погашення настає не ранiш як через 35 днiв з моменту переказування їх вiдповiдної кiлькостi на рахунок ДЕПО в НБУ).
У загальний комплект документiв, якi необхiдно подати комерцiйному банку до регiонального управлiння НБУ для одержання ломбардного кредиту, входять: кредитна угода, заявка на кредит, доручення на право реалiзацiї НБУ цiнних паперiв, прийнятих як забезпечення ломбардного кредиту.
Пiсля того, як регiональне управлiння НБУ ухвалило рiшення про надання ломбардного кредиту, комерцiйний банк переказує портфель цiнних паперiв, якi є забезпеченням кредиту, зi свого ДЕПО-рахунку на ДЕПО-рахунок у депозитарiї НБУ. Одночасно регiональне управлiння НБУ зараховує кошти ломбардного кредиту на кореспондентський рахунок банку-позичальнику.
Заборгованiсть комерцiйного банку за ломбардним кредитом не може перевищувати 75 % вартостi портфеля цiнних паперiв, наданих як забезпечення ломбардного кредиту. Пiсля закiнчення термiну погашення ломбардного кредиту регiональне управлiння НБУ списує його суму з кореспондентського рахунку комерцiйного банку. Одночасно погашаються проценти за користування цим кредитом.
Пiсля погашення ломбардного кредиту i процентiв вiдбувається розблокування рахункiв ДЕПО комерцiйного банку, i цiннi папери знову переходять у власнiсть комерцiйного банку.
У разi вiдсутностi або недостатностi коштiв на кореспондентському рахунку комерцiйного банку залишок заборгованостi за ломбардним кредитом i процентами по ньому погашаються за рахунок коштiв вiд реалiзацiї НБУ цiнних паперiв, наданих банку як забезпечення кредиту.
Операцiї РЕПО цiнних паперiв на певний строк iз зобов'язанням зворотного продажу — купiвлi у визначений термiн або на вимогу однiєї зi сторiн за заздалегiдь обумовленою цiною.
Використання НБУ державних цiнних паперiв для операцiї РЕПО здiйснюється через «пряме РЕПО»
— купiвлю у комерцiйно-
«зворотне РЕПО»
— обов'язковий продаж державних цiнних паперiв. У ситуацiї, коли в межах визначених основних монетарних параметрiв iснує потреба пiдвищення лiквiдностi комерцiйних банкiв, НБУ здiйснює операцiї "прямого РЕПО» i на пiдставi генеральної угоди купує у комерцiйного банку державнi цiннi папери на вiдповiдний перiод з обов'язковою умовою зворотного їх викупу цим комерцiйним банком у вста новлений строк. У разi накопичення надлишкової лiквiдностi банкiвської системи, зростання грошової маси значно вищими темпами, нiж передбачалося, НБУ може продати комерцiйним банкам через механiзм «зворотного РЕПО» державнi цiннi папери, якi є в його портфелi, на певний перiод, за умови викупу їх у комерцiйного банку в установлений строк.
продажу державних цiнних паперiв як через безпосередню домов-
ленiсть iз комерцiйними банками, так i проведенням тендера заявок
комерцiйних банкiв на участь в операцiях РЕПО. У разi проведення
тендера на участь в операцiях РЕПО Нацiональний банк через свої
лення про проведення такого тендера iз зазначенням термiну опера-
цiй РЕПО та умов його проведення.
Комерцiйнi банки як учасники тендера у своїх заявках на участь
у ньому пропонують свої умови щодо цiни купiвлi-продажу та зво-
ротної
цiни продажу — купiвлi державних цiнних паперiв. Пiсля за-
кiнчення тендера операцiй РЕПО Нацiональний банк наступного
робочого дня надсилає комерцiйному банку, який виграв тендер, по-
вiдомлення-пiдтвердження про намiр укласти угоди на здiйснення
-
нiчне РЕПО (термiн дiї один день, процентна ставка фiксуєть-ється на весь термiн проведення операцiї);
- вiдкрите РЕПО (термiн операцiї в угодi не визначається, кожна зi сторiн угоди може вимагати виконання операцiї РЕПО в будь-який час, але з обов'язковим повiдомленням про завершення цiєї угоди, Процентна ставка не є фiксованою i визначається кожного разу);
- строкове РЕПО (термiн операцiї чiтко визначений, процентна ставка є постiйною протягом усiєї операцiї РЕПО).
► термiн, сума, цiна державних цiнних паперiв «прямогоРЕПО» та «зворотного РЕПО»;
— перелiк цiнних паперiв, якi беруть участь в операцiї РЕПО;
— зобов'язання продати державнi цiннi папери зi зворотним викупом, яке має кореспондуватися iз зобов'язанням викупити цi державнi цiннi папери зi зворотним продажем;
Обов'язковою умовою укладення угоди РЕПО з метою мiнiмiзацiї кредитного ризику є те, що державнi цiннi папери, купленi з використанням операцiй РЕПО, мають переказуватися через депозитарiй на рахунок покупця зi змiною права власностi.
Пiсля пiдписання угоди на здiйснення операцiї РЕПО банк — продавець надає на дату купiвлi та на дату зворотної купiвлi ДЕПО повiдомлення до депозитарiю НБУ про змiну права власностi на державнi цiннi папери. Для забезпечення зобов'язань про зворотний викуп державних цiнних паперiв НБУ — у першiй частинi операцiї РЕПО покупець — отримує гарантiйний внесок, на пiдставi ринкової оцiнки державних цiнних паперiв, якi є об'єктом операцiї РЕПО. Цей внесок є захистом вiд потенцiйних збиткiв у разi рiзких коливань цiн на державнi цiннi папери. Сума гарантiйного внеску залежить вiд термiну укладеної угоди за операцiєю РЕПО, типу державних цiнних паперiв, що є предметом угоди, та суми очiкуваного доходу за цими цiнними паперами.
До 1997 р. НБУ проводилися України за домовленiстю з НБУ. Комерцiйнi банки отримували вiд таких пiдприємств бiзнес-плани, плани структурної перебудови, а також iншi документи, що давали можливiсть оцiнити ефективнiсть використання кредиту. За допомогою статистичних звiтiв пiдприємств за рiк комерцiйнi банки здiйснювали аналiз їхньої дiяльностi, готували експертнi оцiнки доцiльностi кредитування та визначали реальнiсть повернення кредиту. Якщо пiсля проведення такої роботи комерцiйний банк приймав рiшення про кредитування пiдприємства, вiн надсилав заявку на свою участь в Аукцiонний комiтет НБУ.
Цiльовi кредитнi аукцiони проводилися у такому самому порядку, що й закритi кредитнi аукцiони.
Нинi НБУ не проводить аукцiонiв iз продажу кредитiв комерцiйним банкам для подальшого кредитування ними пiдприємств згiдно з прийнятими урядом програмами. Вiн здiйснює лише рефiнансування комерцiйних банкiв з метою пiдтримання їхньої лiквiдностi та для регулювання кредитно-грошового ринку України. У разi необхiдностi зменшити обсяг грошової маси в економiцi Нацiональний
банк України застосовує всiлякi заходи. Наприклад, вiн може пiдвищити рiвень обов'язкових резервiв комерцiйних банкiв, а може й обмежити обсяг ресурсiв, що продаються ним через кредитнi аукцiони. Останнiм часом на кредитних аукцiонах НБУ здiйснює продаж ресурсiв на таких умовах:
Ломбардна ставка за кредит установлюється в розмiрi облiкової ставки плюс 10%.
Комерцiйнi банки для забезпечення своєї лiквiдностi можуть рефiнансуватися в установах Нацiонального банку або в комерцiйних банках у формi переоблiку i перезастави векселiв.
Установи НБУ здiйснюють цi операцiї за дотримання таких умов:
— усi поданi векселi за строком оплати не повиннi перевищувати 90 днiв i мають бути такими, щоб їх можна було вчасно одержати у мiсцях їх оплати;
ховуючи пiдпису того комерцiйного банку, який подав цi векселi, а переказнi векселi — ще й акцепт платника;
— оплата векселiв має вiдбуватися у мiсцях, де є установи коме рцiйного банку, нотарiус або суд;
— має бути лiмiт кредитування.
Зауважимо, що установи НБУ рiдко використовують таку форму рефiнансування комерцiйних банкiв, як переоблiк i перезастава векселiв, тому що вексельний обiг в Українi робить першi кроки у своєму розвитку.
4. 5. ДОСВІД ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ
ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН З КРЕДИТУВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
для поповнення тимчасової нестачi лiквiдних коштiв, стягуючи з позичальникiв облiкову ставку. Як правило, цi кредити мають бути забезпеченi торговими векселями, державними цiнними паперами або власними борговими зобов'язаннями банкiв.
векселiв. У разi перевищення встановленої квоти комерцiйний банк сплачує пiдвищений процент за кредит у центральному банку.
У США переоблiковi операцiї центрального банку (Федеральної резервної системи) не є основною формою рефiнансування комер-
цiйних банкiв. Найбiльш притаманним тут є кредитування комерцiйних банкiв пiд заставу державних цiнних паперiв (облiгацiй, казначейських векселiв).
Банк Англiї кредитує комерцiйнi банки пiд певнi їхнi зобов'язання за рахунок банкiвських депозитiв, якi зберiгаються на вiдповiдних рахунках у центральному банку.
Найширший розвиток мають кредитнi вiдносини центрального банку з комерцiйними в Нiмеччинi. Крiм переоблiкових кредитiв, Нiмецький федеральний банк надає комерцiйним банкам ломбарднi кредити на строк не бiльший вiд 3-х мiсяцiв пiд забезпечення надiйними цiнними паперами: векселями (включаючи казначейськi векселi) й облiгацiями федерального уряду i земель. Лiмiти кредитування (квоти) встановлюються за кожною категорiєю забезпечення. Окремо також установлюється квота на кредит на переоблiк векселiв залежно вiд розмiру власного капiталу комерцiйного банку.
грошового ринку, вона аналогiчна ставцi за федеральними фондами США.
вiддається перевага перед iншими оперативними iнструментами кредитної полiтики Нiмецького федерального банку.
|