Законодавча база страхування з тимчасової втрати працездатностi його мета та основнi термiни
на тему:
“Законодавча база страхування
з тимчасової втрати працездатностi,
його мета та основнi термiни”
У законодавчу базу страхування з тимчасової втрати працездатностi входять такi нормативно-правовi акти, як Закон України "Про розмiр внескiв на деякi види загальнообов'язкового державного соцiального страхування" вiд 11 сiчня 2001 р. № 2213-ІІІ, Закон України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням" вiд 18 сiчня 2001 р. № 2240-ІІІ, Інструкцiя про порядок надходження, облiку та витрачання коштiв Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi, затверджена постановою правлiння Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi вiд 26 червня 2001 р. № 16, Порядок оплати перших п`яти днiв тимчасової непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництвi, за рахунок коштiв пiдприємства, установи, органiзацiї, затверджений постановою КМУ вiд 6 травня 2001 р. № 439, Закон України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття" вiд 2 березня 2000 р. № 1533-ІІІ.
"Про розмiр внескiв на деякi види загальнообов'язкового державного соцiального страхування" вiдповiдно до основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування (16/98-ВР) визначає правовi, органiзацiйнi та фiнансовi основи загальнообов'язкового державного соцiального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатностi, у зв'язку з вагiтнiстю та пологами, народженням дитини та необхiднiстю догляду за нею, у разi смертi, а також надання послуг iз санаторно-курортного лiкування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сiмей.
Матерiальне забезпечення та соцiальнi послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соцiального страхування громадян, що здiйснюється Фондом соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi.
Згiдно даного Закону загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матерiальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробiтної плати (доходу) внаслiдок тимчасової втрати працездатностi (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-iнвалiдом, хворим членом сiм'ї), вагiтностi та пологiв, догляду за малолiтньою дитиною, часткову компенсацiю витрат, пов'язаних iз народженням дитини, смертю застрахованої особи або членiв її сiм'ї, а також надання соцiальних послуг за рахунок бюджету Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi, що формується шляхом сплати страхових внескiв власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок iнших джерел, передбачених цим Законом.
У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:
1) суб'єкти загальнообов'язкового державного соцiального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням, - застрахована особа або iнша особа у випадках, передбачених статтями 45, 47 цього Закону, страхувальник та страховик;
2) застрахована особа - найманий працiвник, а у випадках, передбачених цим Законом, також iншi особи (громадяни України, iноземцi, особи без громадянства та члени їх сiмей, якi проживають в Українi, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України), на користь яких здiйснюється загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Представниками застрахованих осiб є профспiлки або їх об'єднання чи iншi уповноваженi найманими працiвниками органи (представники);
а) роботодавець - для осiб, зазначених у частинi першiй статтi 6 цього Закону;
4) страховик - Фонд соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi;
5) роботодавець - власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган незалежно вiд форм власностi, виду дiяльностi, господарювання; фiзична особа, яка використовує працю найманих працiвникiв (у тому числi iноземцiв, якi на законних пiдставах працюють за наймом в Українi); власник розташованих в Українi iноземних пiдприємства, установи, органiзацiї (у тому числi мiжнародної), фiлiї та представництва, який використовує працю найманих працiвникiв, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України;
особи;
7) страховий ризик - це обставина, внаслiдок якої застрахована особа або члени її сiм'ї можуть втратити тимчасово засоби iснування та потребувати матерiального забезпечення або надання соцiальних послуг за загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням;
9) страховий стаж - перiод (строк), протягом якого особа пiдлягає загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням, i за який сплачено страховi внески;
10) страховi внески - вiдрахування на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням;
11) страховi кошти - акумульованi страховi внески для здiйснення матерiального забезпечення та надання соцiальних послуг за цим Законом.
Законодавство України про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням, i його завдання
1. Законодавство України, що регулює вiдносини у сферi загальнообов'язкового державного соцiального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням, базується на Конституцiї України
(254к/96-ВР), складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування
(16/98-ВР), Кодексу законiв про працю України (322-08), цього Закону та прийнятих вiдповiдно до них iнших нормативно-правових актiв.
Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi норми, нiж тi, що передбаченi законодавством України про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням, застосовуються норми мiжнародного договору.
2. Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням, є встановлення гарантiй щодо захисту прав громадян на отримання матерiального забезпечення та соцiальних послуг у разi тимчасової непрацездатностi (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-iнвалiдом, хворим членом сiм'ї), вагiтностi та пологiв, народження дитини, необхiдностi догляду за малолiтньою дитиною, смертi громадянина або члена його сiм'ї.
Так, Закон України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням" вiд 18 сiчня 2001 р. № 2240-ІІІ визначає, що Фонд соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi є органом, який здiйснює керiвництво та управлiння загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збiр i акумуляцiю страхових внескiв та iнших коштiв, призначених для фiнансування матерiального забезпечення та соцiальних послуг, види яких передбаченi статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здiйснює контроль за використанням цих коштiв. Фонд належить до цiльових позабюджетних страхових фондiв.
Усi застрахованi особи є членами цього Фонду.
Фонд є некомерцiйною самоврядною органiзацiєю. Держава є гарантом надання матерiального забезпечення та соцiальних послуг застрахованим особам Фондом, стабiльної дiяльностi Фонду.
Фонд є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також символiку, що затверджується правлiнням Фонду. Фонд набуває прав юридичної особи з дня реєстрацiї статуту в спецiально уповноваженому центральному органi виконавчої влади.
Фонд не може провадити будь-яку iншу дiяльнiсть, крiм зазначеної в частинi першiй цiєї статтi, та використовувати страховi кошти не за цiльовим призначенням.
Управлiння Фондом здiйснюється на паритетнiй основi державою, представниками застрахованих осiб i роботодавцiв.
Управлiння Фондом здiйснюють правлiння та виконавча дирекцiя Фонду. В Автономнiй Республiцi Крим, областях та в мiстах Києвi i Севастополi безпосереднє управлiння здiйснюють правлiння та виконавча дирекцiя вiдповiдних вiддiлень Фонду.
До складу правлiння Фонду входять по 15 представникiв держави, застрахованих осiб та роботодавцiв, якi виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Представники вiд держави призначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України, представники застрахованих осiб та роботодавцiв обираються (делегуються) сторонами самостiйно.
Строк повноважень членiв правлiння Фонду становить шiсть рокiв i закiнчується в день першого засiдання нового складу правлiння.
Правлiння Фонду очолює голова, який обирається з членiв правлiння Фонду строком на два роки почергово вiд представникiв кожної сторони. Голова обирається на закритому засiданнi правлiння Фонду. Обраним головою вважається член правлiння, за якого проголосувало бiльше половини загальної кiлькостi членiв правлiння. Голова правлiння має двох заступникiв, якi разом з головою представляють три сторони.
за пропозицiєю бiльшостi членiв однiєї з трьох представницьких сторiн правлiння чи на вимогу однiєї третини членiв правлiння Фонду.
Правлiння правомочне приймати рiшення за наявностi на засiданнi не менше двох третин складу кожної представницької сторони. Рiшення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала бiльшiсть присутнiх на засiданнi членiв правлiння. У разi рiвного розподiлу голосiв голос голови правлiння є вирiшальним.
Рiшення правлiння Фонду, прийняте в межах його компетенцiї, є обов'язковим для виконання всiма страхувальниками та застрахованими особами.
правлiнням.
Директор виконавчої дирекцiї Фонду входить до складу правлiння Фонду з правом дорадчого голосу.
Правлiння вiддiлення Фонду створюється на паритетних засадах iз представникiв держави, застрахованих осiб i роботодавцiв. Кiлькiсний склад правлiння вiддiлення визначається правлiнням Фонду.
Положення про правлiння вiддiлення Фонду затверджується правлiнням Фонду.
Робочими органами виконавчої дирекцiї Фонду та його вiддiлень є виконавчi дирекцiї вiддiлень в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi i Севастополi. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцiй або уповноважених представникiв вiддiлень у районах та мiстах республiканського (Автономної Республiки Крим) та обласного значення.
виконавчi дирекцiї вiддiлень Фонду.
Директори виконавчих дирекцiй вiддiлень Фонду входять до складу правлiнь вiддiлень з правом дорадчого голосу.
Керiвникiв виконавчих дирекцiй вiддiлень Фонду призначає та звiльняє директор виконавчої дирекцiї Фонду за погодженням з правлiнням вiддiлення Фонду.
Суб'єкти пiдприємницької дiяльностi - фiзичнi особи беруть участь в загальнообов'язковому державному соцiальному страхуваннi у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та видаткам, обумовленими народженням на добровiльних засадах (частина третя статтi 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне стархування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, обумовленими народженням та похованням" вiд 18. 01. 01, 2240-ІІІ, надалi - Закон про непрацездатнiсть). Цi особи мають право на матерiальне забезпечення, передбаченi Законом про непрацездатнiсть, за умов сплати страхових внескiв у Фонд соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi (надалi -Фонд). Пiдприємцям допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трилiтнього вiку призначає та сплачує виконавча дирекцiя вiддiлення Фонду за мiсцем їх реєстрацiї як страхувальникiв (ч. 2 ст. 50 Закону про непрацездатнiсть). Пiдставою для призначення таких виплат є розпорядження такої виконавчої дирекцiї. При цьому допомога виплачується в днi, встановленi Фондом (ч. 3 ст. 52 закону про непрацездатнiсть).
Закон України "Про розмiр внескiв на деякi види загальнообов'язкового державного соцiального страхування" вiд 11 сiчня 2001 р. № 2213-ІІІ.
Цей Закон спрямований на запровадження Закону України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття" шляхом визначення розмiрiв внескiв до фондiв з даних видiв страхування та внесення змiн до окремих законодавчих актiв з метою приведення їх у вiдповiднiсть до норм вищезазначених законiв.
Даний закон вказує на те, що допомога по тимчасовiй непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництвi, виплачується застрахованим особам Фондом соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi починаючи з шостого дня непрацездатностi за весь перiод до вiдновлення працездатностi або до встановлення медико-соцiальною експертною комiсiєю (МСЕК) iнвалiдностi незалежно вiд звiльнення застрахованої особи в перiод втрати працездатностi у порядку та розмiрах, встановлених законодавством.
Першi п'ять днiв тимчасової непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництвi, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштiв пiдприємства, установи, органiзацiї за основним мiсцем роботи у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництвi, оплачується застрахованим iнвалiдам, якi працюють на пiдприємствах та в органiзацiях товариств УТОГ i УТОС, Фондом соцiального страхування України з тимчасової втрати працездатностi починаючи з першого дня непрацездатностi за весь перiод до вiдновлення працездатностi або встановлення медико-соцiальною експертною комiсiєю (МСЕК) iнвалiдностi незалежно вiд звiльнення застрахованої особи в перiод втрати працездатностi у порядку та розмiрах, встановлених законодавством. ( Статтю 2 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом N 3084-III ( 3084-14 ) вiд 07. 03. 2002 ).
Використана лiтература:
| 
