Країни Центральної Азії Казахстан Узбекистан Киргизстан Туркменістан Таджикистан

Країни Центральної Азiї Казахстан Узбекистан Киргизстан Туркменiстан Таджикистан Реферат на тему: Країни Центральної Азiї (Казахстан, Узбекистан, Киргизька Республiка, Туркменiстан, Таджикистан) У них спiльна iсторична доля та особливостi господарювання. Водночас рiвень соцiально-економiчного розвитку, особливостi внутрiшньополiтичної ситуацiї, зовнiшнi полiтичнi та економiчнi орiєнтири, темпи та напрями процесiв пе­ребудови спричинили наявнiсть iстотних вiдмiнностей мiж країнами регiону. Центральна Азiя - це значна територiя вiд Захiдно-Сибiрської низовини до Памiрських гiр, вiд Алтаю до Каспiйського моря. Мiж собою та з сусiднiми країна­ми - Росiєю, Китаєм, Афганiстаном, Іраном держави регiону сполученi залiзниця­ми та мережею автомобiльних шляхiв, що певною мiрою нагадує вiдомий з дав­нини Шовковий шлях, що з'єднував Схiд i Захiд. Вихiд до Каспiйського моря за­безпечує зв'язок регiону з країнами Закавказзя. Територiя Центральної Азiї розташована в зонi степiв, напiвпустель та пустель помiрного поясу. На пiвднi пiднiмаються великi гiрськi масиви (Памiр, Тянь-Шань, Копетдаг, Гiсарський хребет (мал. 79), що займають понад 1/3 регiону. Наявнiсть великих рiвнинних дiлянок у поєднаннi з рiзко континентальним клiматом та не­достатнiм зволоженням сприяли розвитковi тут кочового скотарства, що було спо­конвiчним традицiйним заняттям населення. В оазисах пiвденної частини регiону, що належать до районiв давнього освоєння, розвивається зрошуване землеробство, Тут на Шовковому шляху виникли торговi мiста - Бухара, Хiва, Самарканд. мають запаси мiнеральних со­лей затоки Кара-Богаз-Гол. Оскiльки сiльське господарство роз­вивається переважно на зрошуваних землях, а розвиток металургiйної та хiмiчної галузей промисловостi потре­бує багато води, для всього регiону гост­рою є проблема водозабезпечення. Ця проблема викликала екологiчну проб­лему Аралу. На iнтенсивне зрошення розбиралась вода двох основних водних артерiй регiону - Амудар'ї та Сирдар'ї. Тому Аральське море обмiлiло, утвори­лися навiть великi площi суходолу, ги­не унiкальна морська фауна i флора. У повоєннi роки почала iнтенсивно освоюватись спепова зона регiону. До господарського використання залучалися так званi цiлиннi землi. Дiстали розвиток мiста Акмола, Павлодар, Семипалатинськ. Основна частина населення концентрується на пiвднi та в оазисах. Тут його густота перевищує 200 чол. на 1 км2 . В оазисах розташованi й найбiльшi мiста, серед них - Алмати, Ташкент, Бiшкек, Душанбе, Ашгабат. Пустелi й високогiр'я заселенi дуже слабо. Країнам регiону притаманний другий розширений тип вiдтворення. В цiло-мy бiльшiсть населення регiону - сiльське, тiльки в Казахстанi переважає мiське заселення. Ростуть новi промисловi центри (Навої, Нурек). У країнах регiону є надлишок робочої сили, що завжди викликало проблеми зайнятостi трудових ре-сурсiв, пiдготовки й перепiдготовки кадрiв. Бiльшiсть населення, яке населяє регiон (казахи, узбеки, киргизи, каракал­паки, туркмени), належить до тюркської групи алтайської мовної сiм'ї, таджи­ки входять до iранської групи iндоєвропейської сiм'ї. Нацiональний склад насе­лення регiону дуже строкатий. В сiльськiй мiсцевостi переважають представни­ки корiнних нацiональностей, росiяни та iншi європейськi народи розселенi пе­реважно у великих мiстах. Потужнiшим i рiзноманiтнiшим економiчним потенцiалом у регiонi вирiзня­ється Казахстан. Це iндустрiально-аграрна країна з розгалуженою добувною й оброб­ною промисловiстю, багатогалузевим сiльськогосподарським виробництвом. Це - ядерна держава з розвинутим вiйськово-промисловим комплексом. Решта країн має схожу структуру економiки з переважанням агропромислового виробництва, що ба­зується на монокультурi бавовника, розвинутою добувною промисловiстю та галу­зями первинної переробки продукцiї. За рiвнем соцiально-економiчного розвитку країни регiону можна поставити в такiй послiдовностi: Казахстан, Узбекистан, Туркменiстан, Киргизька Республiка, Таджикистан. Але в 90-тi роки для всiх країн характерний спад економiки, особ­ливо промисловостi. Особливостi природних умов, значнi запаси паливно-енергетичних рудних ре­сурсiв, хiмiчної сировини в сполученнi зi значними резервами трудових ресурсiв мають вирiшальне значення для формування в регiонi таких мiжгалузевих комп­лексiв, як паливно-енергетичний, виробництво конструкцiйних матерiалiв з мета­лургiйною спецiалiзацiєю, аграрно-iндустрiальний, якi визначають мiсце Цент­ральної Азiї в територiальному подiлi працi. поєднує зернове господарство та мо­лочно-м'ясне скотарство, вона поширена в пiвнiчнiй частинi; базисова, що розви­вається на монокультурi бавовника в пiвденнiй частинi регiону. Вiдповiдно спецiа­лiзуються й переробнi галузi АПК: борошномельно-круп'яна, цукрова, м'ясна на пiвночi, плодоовочеконсервна, виноробна - на пiвднi. Вiдповiдну спецiалiзацiю ма­ють також галузi, що забезпечують АПК засобами виробництва; на пiвночi Розвинуте сiльськогосподарське машинобудування - виробництво тракторiв у Пав­лодарi, виробництво зернових комбайнiв у Акмолi; на пiвднi - виробництво бавов­нозбиральних комбайнiв у Ташкентi. 3 давнiх-давен бавовник культивували на зрошуваних землях Узбекистану, в багатьох районах Таджикистану, на пiвднi Казахстану й Киргизької Республiки, а в останнi десятилiття культура дiстала поширення i в Туркменiстанi. З вирощувавням та переробкою бавовнику пов'язанi: олiйна, машинобудiвна та легка промисловiсть. В оазисах вирощують овочi, фрукти, виноград, баштаннi культури, в Чуйськiй долинi Киргизької Республiки - цукровi буряки, а в передгiр'ях - тютюн. Тва­ринництво представлене скотарством та вiвчарством вiдгонно-пасовищного типу. На високогiр'ях Памiру розводять якiв, на Алтаї - маралiв. Майже повсюдно - верб. людiв. Вовна та каракуль є продукцiєю галузi. Легка промисловiсть базується на власнiй сировинi. Основною є текстильна галузь: бавовняна, шовкова, вовняна. Особливого розвитку набула ланка первин­ної обробки сировини. Центри легкої промисловостi: Ташкент, Фергана, Маргелан, Бухара. Чарджова, Актау. Найпотужнiшi поклади вугiлля має Казахстан (Карагандинський басейн). Добувають його також в Узбекистанi та Киргизькiй Республiцi. Найбiльше електроенергiї виробляють теп­ловi електростанцiї, хоча регiон є дуже перспективним з точки зору використання гiдроенергетичних ресурсiв, особливо гiрських рiчок (Вахш, Пяндж, Нарин). Чорна металургiя найкраще розвинута в Казахстанi на базi руд Кустанайських родовищ та вугiлля Карагандинського вугiльного басейну. Значнi та рiзноманiтнi по­клади кольорових металiв зумовили розвиток мiдної, свинцево-цинкової промисло­востi (Казахстан, Узбекистан), сурм'яно-ртутної (Киргизька Республiка), вольфрамо-молiбденової (Таджикистан, Узбекистан), алюмiнiєвої (Таджикистан). Родовища зо­лота є в Кизилкумах. На основi розвитку цiєї галузi виникло мiсто Зарафшан. Машинобудування орiєнтовано на галузi, що визначають спецiалiзацiю в регiональному подiлi працi. Це виробництво устаткування для вугiльної, нафтової, будiвельної промисловостi та АПК. Так, потреби сiльського господарства та легкої промисловостi задовольняють пiдприємства, що виробляють зерновi (Акмола) та ба­вовнозбиральнi комбайни й устаткування для очищення бавовни (Ташкент). Устат­кування для нафтової промисловостi виробляють в Ашгабатi. Набули розвитку се­реднє та точне машинобудування, особливо електротехнiчна промисловiсть, що дає змогу задiяти в суспiльному виробництвi наявний надлишок робочої сили. Вiдмiнностi в спецiалiзацiї та рiвнi соцiально-економiчного розвитку окре­мих країн зумовленi вiдомими вiдмiнностями в природних умовах, iсторiєю формування господарства кожної країни.