ЗМІСТ
Вступ................................................................................................................. 2
Глава 1. Теоретичнi основи аналiзу банкiвської дiяльностi..................... 7
1. 5. Методичнi основи банкiвських ризикiв.................................................. 32
1. 6. Методичнi засади побудови рейтингової системи оцiнювання дiяльностi комерцiйних банкiв............................................................... 37
Глава 2. Аналiз банкiвської дiяльностi на прикладi банку АКБ “Мрiя” та шляхи його полiпшення........................................................................... 42
2. 1. Аналiз балансової звiтностi комерцiйного банку «Мрiя»...................... 42
2. 2. Структурний аналiз активiв, пасивiв, лiквiдностi та рентабельностi комерцiйного банку «Мрiя».................................................................... 58
2. 4. Аналiз рейтингової оцiнки дiяльностi комерцiйних банкiв.................... 77
ВСТУП
Перехiд до ринкової економiки потребує вiд українських комерцiйних банкiв пiдвищення ефективностi керування банкiвською дiяльнiстю. Важлива роль у реалiзацiї цiєї задачi придiляється економiчному аналiзу. У той же час, успiшний розвиток i надiйнiсть банкiвської системи України в сформованих економiчних умовах також багато в чому залежить вiд постановки в комерцiйних банках аналiтичної роботи, що дозволяє давати реальну i всебiчну оцiнку досягнутим результатам дiяльностi банкiв, виявляти їх сильнi i слабкi сторони, визначати конкретнi шляхи рiшення виникаючих проблем.
Сьогоднi одним iз найбiльш динамiчних секторiв української економiки є банкiвський, що показує високi кiлькiснi темпи росту i придбаючий якiснi характеристики, властивi, агентам ринкової економiчної системи вiдношень. Його розвиток обумовлює необхiднiсть удосконалювання методiв економiчного аналiзу, бухгалтерського облiку, планування i контролю дiяльностi.
Дiяльнiсть комерцiйних банкiв пiддається аналiзу з боку Центрального банку, податкових органiв i органiв статистики, аудиторських фiрм, партнерiв i контрагентiв. Розробленi державними регулюючими органами аналiтичнi показники i форми звiтностi, що включають бухгалтерський баланс, звiт про фiнансовi результати, розрахунок економiчних нормативiв максимального ризику на одного позичальника та iншi показники, є основою для проведення зовнiшнього аналiзу дiяльностi банку i дозволяють одержати уявлення про його фiнансове становище. Однак такий аналiз охоплює лише найбiльш загальнi сторони дiяльностi банку, оскiльки доступнi тiльки зведенi звiтнi данi.
Для ефективного вирiшення безпосередньо управлiнських задач, досягнення стiйкого i прибуткового функцiонування банку необхiдно проведення глибокого аналiзу всiх сторiн його дiяльностi на основi внутрiшнiй iнформацiї: рентабельностi комплексу послуг що надаються i операцiй, окупностi виробничих витрат, прибутковостi функцiонування окремих пiдроздiлiв i iн. Особливу важливiсть подiбний аналiз придбає в умовах конкуренцiї, що загострилася, на банкiвських ринках, посилення регулюючих обмежень iз боку державних органiв, банкрутств, що почастiшали, i вiдкликань лiцензiй комерцiйних банкiв.
банкiв, так i про загальну економiчну ситуацiю в країнi. Прибутковiсть банкiв має значення не тiльки для самих банкiв, але i для всiєї країни в цiлому, i банкрутство банкiв тягне за собою збитки його клiєнтiв (депонентiв): пiдприємств i населення. Вiдомо, що, якщо у банка будуть “здоровi” клiєнти, тодi i сам банк у такому випадку буде процвiтати, i навпаки. Але в той же час, якщо банк виявиться у важкому фiнансовому становищi i не зможе вчасно i цiлком виконувати свої зобов’
язання, то клiєнти такого банку теж можуть iстотно постраждати, тому що вони бережуть свої кошти на рiзних банкiвських рахунках. Стабiльнiсть економiки країни також багато в чому залежить вiд стабiльностi банкiвських установ, що у свою чергу досягається за допомогою проведення комплексного i всебiчного економiчного аналiзу банкiвської дiяльностi.
Проведення аналiзу дiяльностi комерцiйних банкiв вимагає облiку специфiчних умов, зв’
язаних iз мiсцем, що займається ними в ринковiй системi вiдношень.
По-перше, у процесi надання банкiвських послуг i одержання прибутку домiнує рух фiнансового капiталу, здебiльшого у формi притягнутих клiєнтських коштiв. Власне, особлива увага придiляється аналiзу фiнансових показникiв i характеристикам руху коштiв: рiвню лiквiдностi i ризикiв вкладень, оборотностi використованих ресурсiв i iн. Аналiз основних фондiв, собiвартостi, використання трудових ресурсiв має порiвняно менше значення.
пiдприємств рiзних галузей i форм власностi. Таким чином залежнiсть банку вiд клiєнтської бази є дуже високою, i важливе значення набуває аналiз дiяльностi контрагентiв i клiєнтiв банку в частинi, що має до банку безпосереднє вiдношення, – видача кредитiв, залучення коштiв i т. д.
По-третє, особливу важливiсть набувають методи ранньої дiагностики несприятливих змiн, тому що банк працює з притягнутими коштами i має можливiсть вiдстрочити кризу лiквiдностi i платоспроможностi за своїми обов’
язками за рахунок збiльшення обсягiв додаткового залучення, що утрудняє виявлення негативних тенденцiй.
З облiком цих факторiв задачi економiчного аналiзу дiяльностi банкiв можуть бути сформульованi в такий спосiб:
1. Планування дiяльностi i установлення випадкових показникiв i нормативiв на основi планового розвитку клiєнтської бази.
2. Контроль виконання планiв i дотримання нормативiв по показниках пов’
язаним iз наданням послуг клiєнтам банку, залученням коштiв, операцiйним прибуткам i господарським витратам.
3. Розрахунок ефективностi й оцiнки ризикiв рiзних варiантiв вкладень ресурсiв – власних i притягнутих фiнансових коштiв, що володiють великою кiлькiстю альтернативних можливостей для використання: вкладення в цiннi папери, кредитування, розвиток тiєї або iншої послуги i т. д.
фондiв i матерiальних засобiв).
5. Аналiз i обґрунтування оптимальних рiшень, пов’
язаних iз управлiнням найважливiшими показниками i сторонами дiяльностi.
В мiру розвитку банкiвської системи i змiни характеру її функцiонування, пов’
язаної з укрупненням i розвитком фiлiальної мережi бiльшостi банкiв, деякою мiрою змiнюється також характер економiчного аналiзу. З розвитком фiлiальної мережi i ростом пов’
язаних iз цим витрат, пiдвищилося значення “виробничого” аналiзу дiяльностi i його показникiв: термiна окупностi основних засобiв, ефективностi використання трудових i матерiальних ресурсiв i т. д.
економiчне моделювання, портфельний метод, факторний аналiз i т. д. Задача забезпечення i добору доцiльних при вирiшеннi тих або iнших задач вихiдних даних вирiшується за допомогою створення iнформацiйної бази й iнструментiв її первинного аналiзу.
Мета цiєї роботи – вивчити методи при аналiзуваннi банкiвської дiяльностi, що може бути корисним для визначення фiнансового стану дослiджуваного банку i напрямки покращання його функцiонування.
* ознайомитися з основними методами та прийомами, що використовуються в аналiтичнiй роботi банку;
* розглянути основи аналiзу доходiв, витрат i прибутковостi комерцiйного банку;
1. 1. Методологiчнi аспекти економiчного аналiзу дiяльностi комерцiйних банкiв
Економiчний аналiз дiяльностi комерцiйного банку складається з трьох основних частин:
· аналiзу балансового звiту;
Основними завданнями загального аналiзу дiяльностi комерцiйного банку є:
· виконання усiх вимог, що стосуються лiквiдностi;
· пiдтримання стану адекватностi й достатностi капiталу.
Аналiз прибутковостi, лiквiдностi й достатностi капiталу банку дає можливiсть оцiнити ефективнiсть управлiння i таким чином визначити здатнiсть банку до конкуренцiї на ринку банкiвських послуг, а також оцiнити вплив макрофiнансової полiтики на дiяльнiсть банкiвської системи.
Аналiз фiнансової форми звiтностi – це процес, метою якого є оцiнка поточного i минулого фiнансового стану банку та основних результатiв його дiяльностi. При цьому першочерговими є загальна оцiнка та прогноз майбутнiх результатiв дiяльностi банку[7].
Пiд час аналiзу використовуються квартальнi або рiчнi даннi прибуткiв i видаткiв, пiдраховуються середнi показники ключових категорiй балансової звiтностi за певний перiод i визначаються:
· коефiцiєнт приросту ключових показникiв (кредитiв, депозитiв i капiталу) персоналу;
· вартiсть посередництва.
Економiчний аналiз – один iз найважливiших елементiв усiєї системи управлiння банкiвською дiяльнiстю. Щоб зрозумiти й оцiнити роль аналiзу, розглянемо систему управлiння комерцiйним банком з погляду процесного пiдходу й визначимо в нiй його мiсце[30].
Процес управлiння складається з чотирьох взаємопов’язаних функцiй, у кожнiй iз яких аналiз вiдiграє певну роль.
Планування
– функцiя передбачення майбутнiх тенденцiй, встановлення цiлей i визначення стратегiї та полiтики досягнення їх. За своєю суттю планування дає вiдповiдь на такi запитання:
1. Яка загальна полiтика банку, тобто визначаються цiлi, прiоритети i методи роботи банку, оцiнюються його сильнi i слабкi сторони з метою визначення реальних можливостей банку. Складовi частини банкiвської полiтики - кредитна, депозитна, iнвестицiйна, процентна полiтика.
2. Який фактичний стан дослiджуваного явища (проведення аналiзу стану банкiвської дiяльностi) – збiр i узагальнення необхiдної iнформацiї; перетворення первинної iнформацiї у вторинну, тобто проводиться аналiтична робота – детальне вивчення зiбраної iнформацiї, розрахунок показникiв, що характеризують той чи iнший процес, те чи iнше явище, i пiдведення пiдсумкiв зробленого аналiзу.
рiшення, формуються найрацiональнiшi шляхи досягнення поставленої мети. Управлiнськi рiшення повиннi ґрунтуватися на точному розрахунку i всебiчному аналiзi. Жоден захiд не слiд здiйснювати доти, доки не доведена його економiчна обґрунтованiсть та ефективнiсть. Аналiз є основою прогнозування i планування, тому що складання планiв-прогнозiв роботи банку, по сутi являє собою також прийняття рiшень, що забезпечують розвиток банкiвської дiяльностi в майбутньому. Аналiз дає змогу пiдвищити рiвень планування, зробити його науково обґрунтованим.
Органiзацiя
Мотивацiя
1. Встановлення стандартiв для всiх структурних одиниць на всiх етапах, тобто точного визначення цiлей, якi повиннi бути досягнутi у вiдповiдний вiдрiзок часу, а також доведення до пiдроздiлiв директив i рекомендацiй, якими їм необхiдно керуватися в роботi. Встановлення стандартiв ґрунтується на планах, розроблених у процесi планування.
2. Систематичного контролю за дотриманням планiв-прогнозiв, вимiрювання та оцiнки того, що досягнуто в дiйсностi, i порiвняння його з очiкуваним результатом. Пiсля цього керiвництво одержує вiдомостi не тiльки про наявнiсть досягнень i недолiкiв у роботi, але й про їхнi причини.
причин та умов; iз науковим обґрунтуванням планово-прогнозних завдань та управлiнських рiшень, що забезпечують досягнення поставленої мети, i систематичним контролем за їхнiм виконанням; iз вимiрюванням та оцiнкою результатiв виконаної роботи i пошуком резервiв подальшого пiдвищення її ефективностi.
Аналiз банкiвської дiяльностi є одним з найважливiших напрямкiв економiчної роботи ( i чим бiльший банк, тим бiльше значення має правильна органiзацiя його роботи в цiлому та на кожнiй дiлянцi) i повинен вирiшувати такi завдання:
2. Розкрити можливостi i шляхи змiни стану об’єкта з фактичного на належний.
3. Пiдготувати матерiали до вибору оптимального управлiнського рiшення i сприяти його виконанню.
дiяльностi та використання їх для вдосконалення управлiння i пiдвищення ефективностi банкiвської роботи.
вiдображаються у показниках.
Основним напрямком аналiзу для банку, його учасникiв та клiєнтiв
, а саме: аналiз банкiвських операцiй – активних, пасивних, комiсiйно-посередницьких i власних.
Дослiдження слiд почати з пасивних операцiй, що характеризують джерела коштiв i природу фiнансових зв’
: на якi цiлi, у якому обсязi i кому вони надаються.
Аналiз фiнансових результатiв
мiстить у собi аналiз банкiвських доходiв i їхнiх складових, видаткiв i складових елементiв прибутку.
Аналiз фiнансової стiйкостi
· охарактеризувати стан коштiв банку;
· проаналiзувати фiнансовий стан iз погляду короткострокової перспективи (лiквiднiсть банку);
Аналiз даних синтетичного облiку
мiстить в собi аналiз:
· оборотно-сальдової вiдомостi;
· звiтiв про фiнансовi результати;
· касових, бухгалтерських i операцiйних журналiв та iнших реєстрiв синтетичного облiку;
· картки;
· примiрники документiв.
являє собою централiзоване управлiння i регулювання дiяльностi комерцiйного банку з боку центрального банку i фiнансових органiв (органiв податкової iнспекцiї). При цьому можуть використовуватися як прямi (органiзацiйнi), так i непрямi (економiчнi) методи впливу.
Органiзацiйнi
– прямi обмеження, лiмiти або заборони центрального банку щодо кiлькiсних i якiсних параметрiв дiяльностi комерцiйного банку.
Економiчнi
– методи, використання яких справляє непрямий вплив на дiяльнiсть комерцiйних банкiв (стимулювання й обмеження).
· податковi;
· нормативнi – нормативи, вiдрахування та коефiцiєнти;
Метод банкiвського аналiзу
– це спосiб системного комплексного вивчення, вимiрювання та узагальнення дiяльностi банку, здiйснюваний шляхом її опрацювання спецiальними прийомами. Його характерними рисами є:
1. Всi явища i процеси слiд вивчати в неперервному русi, змiнах та розвитку (в динамiцi). Звiдси випливає необхiднiсть постiйних порiвнянь. Цим забезпечується якiсна оцiнка дiяльностi банку.
3. Вивчення банкiвської дiяльностi має проводиться з урахуванням усiх зв,
язкiв i залежностей, оскiльки жодне явище не може бути до кiнця зрозумiлим, якщо його взяти iзольовано. Чим детальнiше дослiджуються взаємозв,’
язки, тобто наявнiсть одних явищ, якi неминуче породжують iншi явища.
’
язкiв i залежностей, але й вимiрювання ступеня їхнього впливу, що робить аналiз точним, а його висновки – обґрунтованими [35].
Критерiї i види банкiвського аналiзу
Розкриттю змiсту аналiзу сприяє його класифiкацiя за кiлькома ознаками:
1. Загальний фiнансово-економiчний, що розкриває змiст фiнансових показникiв, якi характеризують дiяльнiсть банку в цiлому.
2. Операцiйно-вартiсний аналiз поглиблює дослiдження дохiдностi банку i дає уявлення про вартiсть i рентабельнiсть (чи збитковiсть) конкретних операцiй. Вiн дає можливiсть оцiнити значення кожного виду операцiй у формуваннi прибутку банку i виробити основнi напрямки грошово-кредитної полiтики банку стосовно конкретних контрагентiв з метою збiльшення доходу.
3. Дослiдження проводиться на пiдставi загальної суми балансу, спiввiдношення розмiрiв депозитiв i кредитiв, власних i залучених коштiв, а також частки мiжбанкiвських операцiй у загальному обсязi ресурсiв i вкладень. Внаслiдок функцiонального аналiзу виявляються можливостi оптимального поєднання прибутковостi i лiквiдностi банкiвських операцiй шляхом вилучення непотрiбних i пошуку прогресивнiших способiв їхнього виконання.
4. Структурний аналiз дає змогу вивчити дiяльнiсть банку, проструктурувавши його операцiї, доходи, видатки, прибуток за рiзними ознаками. Види структурного аналiзу:
· iдентифiкацiйний – за термiнами, за клiєнтами, за видами операцiй, за видами доходiв i видаткiв тощо;
· агрегацiйний – горизонтальний, вертикальний, кумулятивний (накопичення, пiдсумовування), iнтерактивно-структурний (iз повторним облiком);
· структурно-iєрархiчний (частковий).
5. Аналiз ефективностi органiзацiї управлiння вивчає управлiнську систему – органiзацiю управлiнського апарату i рух iнформацiйних потокiв з метою вдосконалення його структури, пiдвищення квалiфiкацiї його працiвникiв та оптимiзацiї взаємозв’
язкiв мiж ними[38].
За обсягом дослiджуваних питань аналiз дiлиться на повний, тематичний i селективний.
Повний аналiз
охоплює всi сторони аналiзованого об’єкта i всi його зовнiшнi та внутрiшнi зв’язки i звичайно повторюється iз заздалегiдь заданою перiодичнiстю.
Тематичний аналiз
1. 2.
Пiд керуванням активами розумiють шляхи i порядок розмiщення власних засобiв. Стосовно комерцiйних банкiв – це розподiл на готiвку, iнвестицiї, позички й iншi активи. Очевидним рiшенням проблеми розмiщення коштiв є “купiвля” активiв (надання позичок i iнвестицiй), що можуть принести найвищий прибуток при тому рiвнi ризику, на який готово пiти керiвництво банку.
Аналiз активiв комерцiйного банку припускає аналiз структури його активних операцiй i оцiнку економiчної дiяльностi i ризикованостi окремих операцiй. Аналiзуючи напрямки використання засобiв, порiвнюють отриману iнформацiю з аналогiчними даними iнших банкiв, а також вiдзначають змiни протягом дослiджуваного iнтервалу часу. Кiлькiсний аналiз на пiдставi даних балансу комерцiйного банку й аналiтичного облiку є одним з основних етапiв аналiзу структури активiв. При цьому визначають питому вагу рiзних статей активу балансу i їхню значимiсть для банку[15,c. 490].
Не зважаючи на загальнi тенденцiї в складi i структурi активiв, кожний банк повинен прагнути до створення рацiональної структури активiв, яка залежить насамперед вiд якостi активiв. Якiсть активiв визначається їхньою лiквiднiстю, обсягом ризикових активiв, питомою вагою критичних i неповноцiнних активiв, обсягом активiв, що дають дохiд.
Необхiдно знати долю виданих позичок у всiх притягнутих банком засобах, щоб правильно оцiнити кредитну полiтику комерцiйного банку. Одним iз важливих етапiв аналiзу активних операцiй є оцiнка їхньої ризикованостi. Необхiдно оцiнити методи керування активними операцiями i з’
ясувати, чи досить створено в банку резервiв. Тому активи банку можна класифiкувати з погляду ступеня ризику. Необхiдний також i якiсний аналiз кредитних вкладень комерцiйного банку, що припускає детальний розгляд кожного кредитного договору окремо, термiнiв, сум, об’
єктiв кредитування, можливих ризикiв. Аналiз таких даних дозволяє робити висновки про якiсть кредитного портфеля.
’
язаннями структура активiв комерцiйного банку повинна вiдповiдати якiсним вимогам лiквiдностi. За цiєю метою всi активи банку роздiляються на групи за ступенем лiквiдностi, залежно вiд термiну погашення. Активи банку подiляються на високолiквiднi активи (тобто активи, що забезпечують миттєву лiквiднiсть), лiквiднi активи, активи довгострокової лiквiдностi[5,c. 185].
До активiв миттєвої лiквiдностi (високолiквiдних) належать: готiвка i прирiвнянi до неї кошти, кошти на рахунках у центральному банку, державнi борговi зобов’
язання, кошти на коррахунках, вкладення в облiгацiї внутрiшньої валютної позики, за вiдрахуванням коштiв, якi надходять на оплату валютних акцiй, i коштiв, якi надходять на коррахунки банку вiд реалiзацiї цiнних паперiв. Цi кошти належать до лiквiдних, оскiльки пiдлягають у разi потреби негайному вилученню з обороту банку.
До складу лiквiдних активiв належать, окрiм перерахованих високолiквiдних активiв, усi кредити, виданi кредитною органiзацiєю в нацiональнiй та в iноземнiй валютах, iз термiном погашення протягом найближчих 30 днiв (крiм пролонгованих хоча б один раз i знову виданих кредитiв на погашення ранiше виданих позичок), а також iншi платежi на користь кредитної органiзацiї, якi пiдлягають перерахуванню протягом найближчих 30 днiв (дебiтори, а також суми переплати, якi пiдлягають поверненню кредитнiй органiзацiї на звiтну дату з фонду обов’
виданих банком на термiн дiї понад рiк, кредити простроченi, за вiдрахуванням позичок, гарантованих урядом, пiд заставу цiнних паперiв, пiд заставу дорогоцiнних металiв.
Встановлюючи рацiональну структуру активiв, банк повинен виконувати вимоги до лiквiдностi i, отже, мати достатнiй розмiр високолiквiдних, лiквiдних та довгостроково-лiквiдних засобiв стосовно зобов’
’
язань по рахунках до запитання.
Норматив поточної лiквiдностi являє собою вiдношення суми лiквiдних активiв кредитної органiзацiї до суми його зобов’
язань по рахунках до запитання i на термiн до 30 днiв.
Норматив довгострокової лiквiдностi визначається як вiдношення виданих банком кредитiв з термiном погашення понад рiк до капiталу кредитної органiзацiї i зобов’
Цi нормативи застосовуються в процесi управлiння активами. Але найголовнiше для побудови рацiональної структури активiв банку – витримати спiввiдношення мiж лiквiдними i сумарними активами.
Зважування активiв за ступенем ризику провадиться шляхом множення залишку коштiв на вiдповiдному балансовому рахунку (рахунках) або їхньої частини на коефiцiєнт ризику (у %), подiлений на 100. Практично всi банкiвськi активи пiддаються певному ризику. Ступiнь ризику своїх активiв банк повинен визначати i пiдтримувати на рiвнi, який вiдповiдає чинному законодавству i полiтицi банку щодо цього. На пiдставi результатiв вивчення структури активiв банку можна аналiзувати рiзнi види ризику[5,c. 194].
Переважну долю в загальнiй сумi банкiвських ресурсiв комерцiйного банку займають залученi кошти. При цьому дуже важливо, щоби їх збiльшення пiдтримувалося пiдвищенням рiвня власних коштiв, в протилежному випадку банк може втратити платоспроможнiсть та стати банкрутом.
Залученi кошти подiляються на депозити та iншi. Пiд iнших i якiсного аналiзу даних по клiєнтам та строкам. Використовуються данi синтетичного та аналiтичного облiку. Порiвняльний аналiз проводиться в динамiцi та з пiдстановкою до структури залучених коштiв банкiв-конкурентiв. Потiм за допомогою кiлькiсного аналiзу структури залучених коштiв визначається питома вага кожної пiдгрупи чи декiлька пiдгруп в загальнiй сумi коштiв. Структуру залучених коштiв також треба проаналiзувати з точки зору їх розмiру. За думкою спецiалiстiв, доля великих депозитiв характеризує стабiльнiсть ресурсної бази. Пiдвищення долi великих депозитiв знижує стабiльнiсть ресурсної бази банку[24,с. 70-71].
· депозити до запитання;
· строковi депозити;
· кошти кредиторiв;
Збiльшення долi строкових депозитiв покращує лiквiднiсть банку i в меншому ступенi сприяє пiдвищенню його дохiдностi. Пiдвищення долi депозитiв до запитання призводить до протилежних результатiв.
Загальними видами залучених коштiв на Українi є депозити юридичних та фiзичних осiб, а також мiжбанкiвськi кредити. Збiльшення долi депозитiв юридичних та фiзичних осiб призводить до дешевiння ресурсної бази банку та пiдвищення дохiдностi банкiвських операцiй. На основi аналiзу структури ресурсної бази можна оцiнити значимiсть кожного джерела залучених коштiв, а також їх динамiку. Одержана iнформацiя дозволяє зробити висновки вiдносно полiтики банку: збiльшуючи об’єми своїх операцiй, банк провадить агресивну полiтику або ж тримається полiтики помiрного росту.
Депозити до запитання є найбiльш дешевим видом ресурсiв, але їх надмiрна доля в загальнiй масi банкiвських ресурсiв призводить до пониження лiквiдностi банку. Якщо брати до уваги свiтовий досвiд, то ця доля не повинна перевищувати 30% суми всiх залучених коштiв.
доля мiжбанкiвських кредитiв в ресурснiй базi банку не повинна перевищувати 20%.
Аналiз структури залучених коштiв закiнчується виявленням темпiв збiльшення їх загальної суми та окремих її складових частин. Порiвняння одержаних даних з темпами збiльшення залучених коштiв у банкiв-конкурентiв за той же термiн часу дозволяє зробити висновок про масштаби розширення дiяльностi банку по залученню грошових ресурсiв.
1. 3.
Аналiз доходiв, витрат i прибутковостi дає можливiсть вивчення результатiв дiяльностi комерцiйного банку, а отже, i оцiнки ефективностi його як комерцiйного пiдприємства.
полiтики в областi пасивних i активних операцiй.
операцiй. Це дозволяє визначити прiоритетнi види дiяльностi банку виходячи з питомої ваги визначених статей доходiв у їхнiй загальнiй сумi.
доходiв банку вiдносяться:
* вiдсотки отриманi по позичках, виданим клiєнтам (пiдприємствам);
* вiдсотки отриманi по споживчих позичках;
* доходи вiд цiнних паперiв (процентнi).
До непроцентних
доходiв банку вiдносяться:
* доходи вiд iнвестицiйної дiяльностi (дивiденди по цiнних паперах, доходи вiд участi в спiльнiй дiяльностi пiдприємств i органiзацiй i т. д.);
* доходи вiд валютних органiзацiй;
* доходи вiд отриманих комiсiй i штрафiв;
* iншi доходи.
При аналiзi банкiвських доходiв визначається питома вага кожного виду доходу в їхнiй загальнiй сумi або вiдповiднiй групi доходiв. Динамiка дохiдних статей може дорiвнюватися з попереднiми перiодами, у тому числi i по кварталах. Стабiльний i ритмiчний прирiст доходiв банку свiдчить про його нормальну роботу i про квалiфiковане керування активними операцiями банку[5].
Пiсля проведення аналiзу структурних доходiв по укрупнених статтях варто бiльш детально вивчити структуру прибуткiв, що формують укрупнену статтю, що займає невелика питома вага в загальному об’
ємi доходiв. При аналiзi процентних прибуткiв банку використовуються також вiдноснi показники, що дозволяють оцiнити середнiй рiвень прибутковостi позичкових операцiй у цiлому i кожнiй групi позичок окремо. Такими показниками є:
Þ вiдношення валових процентних доходiв до середнiх залишкiв по всiх позичкових рахунках;
Þ вiдношення отриманих вiдсоткiв по короткострокових позичках до середнiх залишкiв по короткострокових позичках;
Þ вiдношення отриманих вiдсоткiв по довгострокових позичках до середнiх залишкiв по довгострокових позичках;
Þ вiдношення отриманих вiдсоткiв по окремих групах позичок до середнiх залишкiв по дослiджуванiй групi i т. д.
Динамiка цих показникiв дає можливiсть оцiнити за рахунок яких позичкових операцiй виросли процентнi доходи. Аналiз непроцентних доходiв дозволяє визначити, на скiльки ефективно банк використовує некредитнi джерела одержання доходiв. При цьому їх аналiзують по видах операцiй i в динамiцi. Важливим за значенням джерелом доходiв комерцiйного банку є доходи, отриманi вiд операцiй iз цiнними паперами. Розмiр доходiв даного виду залежить вiд розмiру i структури портфеля iнвестицiй i прибутковостi рiзних видiв цiнних паперiв. Доходи вiд валютних операцiй банку також у значнiй мiрi впливають на його прибуток. Для аналiзу прибутковостi валютних операцiй необхiдно установити об’
єм угод кожного виду, суму доходiв i витрат по ним. Дохiд банку вiд валютних операцiй визначається як спiввiдношення сумарного доходу по даному виду угод за даний перiод до загального об’
єму угод.
До iнших доходiв вiдносяться комiсiйнi. Щоб вiдшкодувати витрати, пов’
язанi з обслуговуванням рахункiв клiєнтiв, бiльшiсть банкiв стягує плату. Комiсiйнi можуть нараховуватися у вiдсотках вiд суми кожної операцiї або у твердiй сумi, що сплачується перiодично. При аналiзi доходної частини важливо виявити яку питому вагу в нiй займають операцiйнi доходи. Їхня частка повинна прагнути до 100%, темп приросту бути рiвномiрним. При зменшеннi приросту цих доходiв загальне збiльшення останнiх може бути забезпечене за рахунок iнших видiв доходiв банку.
Аналiз витрат здiйснюється по тiєї ж схемi, що й аналiз його доходiв. Валовi витрати можна роздiлити на процентнi та непроцентнi.
Процентнi витрати включають:
* вiдсотки сплаченi по депозитах пiдприємств;
* вiдсотки сплаченi по депозитах населення;
* вiдсотки сплаченi по мiжбанкiвських кредитах i депозитам;
* витрати по операцiях iз цiнними паперами;
* заробiтна плата й iншi витрати (нарахування на фонд оплати працi, премiї i т. д.);
* iншi операцiйнi й адмiнiстративнi витрати (оренда й утримання помешкань, рiзнi податки, витрати на рекламу, охорону i т. д.)
Витрати банку на утримання i експлуатацiю будинкiв i устаткування, оплату персоналу i соцiальнi посiбники носять вiдносно постiйний характер. Їхня питома вага в загальнiй сумi витрат банкiв, як правило, дуже значна. Зрiст операцiйних витрат не тiльки вiдбиває несприятливий стан кон’
У ходi виконання аналiзу витрат банку необхiдно не тiльки проаналiзувати в динамiцi абсолютнi i вiдноснi розмiри витрат ( у цiлому i по групах витрат), але i видiлити основнi причини, що вплинули на їхнiй рiвень iз тим, щоб прийняти необхiднi управлiнськi рiшення, якi б дозволили знизити витрати банку, що, у свою чергу, буде сприяти полiпшенню структури ресурсної бази, тобто збiльшенню частки розрахункових рахункiв i iнших депозитних рахункiв клiєнтiв i скороченню частки дорогих депозитних iнструментiв (наприклад, мiжбанкiвських кредитiв), i оптимальному скороченню непроцентних витрат.
Прибуток – це головний показник результативностi роботи банку. Кiлькiсний i якiсний аналiз прибутковостi робиться з метою з’
ясування фiнансової стiйкостi банку й оцiнки ефективностi його роботи за визначений перiод часу[4].
Одним iз пiдходiв до оцiнки рiвня прибутковостi банка є виявлення сформованої тенденцiї зростання прибутку банку. Така форма аналiзу прибутку можлива на основi даних за декiлька рокiв. Позитивна оцiнка рiвня прибутковостi дається в тому випадку, якщо склалася тенденцiя її росту в основному за рахунок процентної маржi i непроцентних прибуткiв. Негативний висновок про прибутковiсть банку може бути зроблений, якщо позитивнi тенденцiї зростання прибутку пов’
язанi в основному з прибутками вiд операцiй на ринку цiнних паперiв, iз непередбаченими прибутками, а також iз вiдстрочками по сплатi податкiв.
ефективностi дiяльностi комерцiйного банку.
1. 4.
Методичнi основи аналiзу лiквiдностi i платоспроможностi
мiж ними iснує i значна рiзниця. Якщо перше є в бiльшiй мiрi внутрiшньою функцiєю суб’
Згiдно мiжнародних банкiвських стандартiв активи банку за ступенем їх лiквiдностi можна подiлити на три групи.
Лiквiднi кошти термiнової готовностi або першокласнi лiквiднi кошти (високолiквiднi активи). Це – каса, кошти на коррахунках у Центральному та iнших банках, першокласнi векселi та державнi цiннi папери. Внаслiдок недостатнього розвитку фiнансово-кредитного ринку України на даному етапi його становлення векселi та державнi цiннi папери вважаємо за доцiльне вiднести до другої групи лiквiдних коштiв.
Друга група.
Це лiквiднi кошти в розпорядженнi банку, якi можуть бути перетворенi в грошовi кошти. Мова йде про кредити та iншi платежi на користь банку з термiном виконання в найближчi 30 дiб, умовно реалiзованi цiннi папери, зареєстрованi на бiржi та iншi цiнностi, включно з нематерiальними активами.
Третя група
– нелiквiднi активи. Це простроченi кредити i ненадiйнi борги, будiвлi та споруди, якi належать банку i вiдносяться до основних фондiв. Певним чином сюди слiд вiднести й банкiвськi кредити. Для багатьох видiв кредиту немає вторинного ринку. Єдиний засiб перетворення цих кредитiв у готiвку – повернення їх пiсля настання строку погашення. Поступове повернення основної суми боргу шляхом щомiсячних платежiв значно пiдвищує лiквiднiсть кредитного портфеля, але досягти його повної лiквiдностi дуже важко[16].
Дана методика групування банкiвських активiв в українськiй банкiвськiй системi знайшла вiдображення в методицi групування активiв банкiвського балансу:
1. До високолiквiдних активiв
вiдносяться:
· каса i коррахунок в НБУ (в т. ч. в нацiональнiй валютi та в iноземнiй валютi);
· коррахунки в iнших банках (в т. ч. в нацiональнiй валютi та в iноземнiй валютi).
лiквiдних активiв
вiдносяться:
· кредити, виданi банком (в т. ч. короткостроковi, довгостроковi та в iноземнiй валютi);
· мiжбанкiвськi кредити;
· цiннi папери, паї, акцiї, купленi банком.
3. До низьколiквiдних активiв
· основнi засоби i капiтальнi вкладення;
· дебiтори;
· мiжфiлiйнi обороти;
· iншi активи (в т. ч. валютна позицiя банку; кошти, вiдверненi за рахунок прибутку).
Лiквiднiсть банку – це його здатнiсть забезпечувати вчасне та повне виконання грошових зобов’язань. Лiквiднiсть банкiвських установ визначається збалансованiстю активiв i пасивiв та вiдповiднiстю строкiв розмiщення активiв строкам залучення пасивiв згiдно з банкiвським балансом.
Баланс комерцiйного банку вважається лiквiдним, якщо його стан дозволяє за рахунок швидкої реалiзацiї коштiв за активом покривати термiновi зобов``
банк повинен мати певний лiквiдний резерв для виконання непередбачених зобов`
язань, якi можуть бути викликанi змiнами стану грошового ринку, фiнансового стану клiєнтiв або банкiв-партнерiв.
кредитної установи з певними статтями пасиву або навпаки – пасив з активами.
Звичайно для оцiнки лiквiдностi використовуються коефiцiєнти короткострокової i середньострокової лiквiдностi. Вони розраховуються як вiдношення короткострокових або середньострокових лiквiдних активiв до вiдповiдних за строками пасивiв. Показники лiквiдностi в рiзних країнах мають рiзнi назви, залежать вiд спецiалiзацiї i розмiру банкiв, впроваджуваної полiтики в галузi кредиту. Показники мають неоднаковi методики обрахування.
економiчнi нормативи регулювання дiяльностi комерцiйних банкiв. Розглянемо бiльш детально систему даних економiчних нормативiв.[5].
Платоспроможнiсть банку
Платоспроможнiсть свiдчить про достатнiсть власних коштiв банку для захисту iнтересiв вкладникiв та iнших кредиторiв банку. Для визначення платоспроможностi банку застосовуються показники:
– спiввiдношення власних i залучених коштiв банку;
– спiввiдношення власних коштiв i активiв з урахуванням коефiцiєнтiв за ступенем ризику.
нiж 5,0% i розраховується за формулою:
Платоспроможнiсть як Власнi кошти банку
спiввiдношення власних = Залученi кошти банку
що залишається у розпорядженнi банку пiсля сплати податкiв i обов’язкових платежiв (резервний, спецiальний, основних коштiв).
- фонду економiчного стимулювання;
- резервiв для покриття кредитних i валютних ризикiв та ризикiв цiнних паперiв;
- резервiв, створених за рахунок переоцiнки фiксованих активiв банку;
- нерозподiленого прибутку.
При обчисленнi платоспроможностi додатковий капiтал включається до власних коштiв банку в сумi, не бiльшiй за основний капiтал, а у випадках, коли додатковий капiтал має вiд`
Власнi кошти для визначення платоспроможностi банку зменшуються на суму внескiв до статутних фондiв iнших акцiонерних товариств, пiдприємств та на кошти, перерахованi банками пiдприємствам, установам i органiзацiям для участi в їхнiй господарськiй дiяльностi.
· коштiв на розрахункових поточних рахунках суб`
єктiв господарювання;
`
єктiв господарювання;
· внескiв та депозитiв населення;
· кредитiв, отриманих вiд iнших банкiв;
· коштiв, отриманих вiд iнших кредиторiв.
Другий показник платоспроможностi, спiввiдношення власних коштiв банку i активiв визначає достатнiсть капiталу банку для проведення активних операцiй з урахуванням ризикiв, що характернi для рiзноманiтних видiв банкiвської дiяльностi. Нормативне значення показника – бiльше нiж 8,0%. Розрахунок здiйснюється за формулою:
Платоспроможнiсть як спiв- Власнi кошти банку(1. 2.)
вiдношення власних коштiв i активiв = Активи банку
з урахуванням коефiцiєнтiв за ступе-
нем ризику
Активи банку при визначеннi його платоспроможностi пiдсумовуються з урахуванням коефiцiєнтiв їх ризикiв згiдно методики, наведеної в таблицi 1. 1.
Максимальний розмiр ризику на одного позичальника
на одного позичаль- = ника та 50% суми забалансових зобов,
язань,
ника виданих стосовно цього позичальника
| № п/п
|
|
Коефiцiєнт
|
| 1
|
Каса i прирiвнянi до неї кошти
|
0
|
| 2
|
Кошти на кореспондентському рахунку в НБУ
|
0
|
| 3
|
|
0
|
| 4
|
Готiвка в процесi iнкасацiї
|
0,1
|
| 5
|
|
0,1
|
| 6
|
Цiннi папери уряду України
|
0,2
|
| 7
|
|
0,5
|
| 8
|
Кредити пiд заставу майна, векселiв при умовi, що сума застави становить не менше125% вiд суми кредиту
|
0,5
|
| 9
|
Позички, гарантованi урядом України
|
0,5
|
| 10
|
Кредити пiд заставу майна, векселiв при умовi, що сума застави становить менше125% вiд суми кредиту
|
1,0
|
| 11
|
Позички пiд страхування, гарантiю або поручительство (в тому числi пiд гарантiю мiсцевих органiв влади)
|
1,0
|
| 12
|
Позички без забезпечення (бланковий кредит)
|
1,0
|
| 13
|
|
1,0
|
| 14
|
Пролонгованi кредити (незалежно вiд забезпечення)
|
1,0
|
| 15
|
Безнадiйнi щодо повернення позички
|
1,0
|
| 16
|
Іншi основнi фонди
|
1,0
|
| 17
|
Дебiтори
|
1,0
|
| 18
|
Факторинговi операцiї
|
1,0
|
| 19
|
Операцiї з цiнними паперами
|
1,0
|
| 20
|
|
1,0
|
’
язань будь-якого позичальника (фiзичної або юридичної особи) перед банком у результатi надання ним одного або кiлькох кредитiв не повинна перевищувати 25% власних коштiв банку. Позичальники, котрi мають спiльних засновникiв, акцiонерiв, учасникiв, загальна частка яких у статутному фондi банку перевищує 35%, включаються в розрахунок як один позичальник.
Українськi комерцiйнi банки зобов’язанi дотримуватися встановлених нормативiв показникiв лiквiдностi.[16].
1. Поточна лiквiднiсть (Л1).
Норма – < 1,0:
Л1
= виконання протягом мiсяця
(1. 4.)
активи банку з вiдповiдним строком погашення
2. Короткострокова лiквiднiсть (Л2).
Норма – < 1,0:
зобов’
язання банку до запитання
Л2
= та зi строком виконання протягом 3-х мiсяцiв
(1. 5.)
активи зi строком погашення, що настає не пiз-
нiше 3-х мiс. вiд дати, на яку проводиться роз-
3. Загальна лiквiднiсть (Л3).
Норма – < 1,0:
всi зобов’язання банку
(1. 6.)
Л3
Л4, Л5, Л6
):
Л4
– є спiввiдношенням коштiв на кореспондентському рахунку (Ккр
) в Нацiональному банку та каси i залучених коштiв (ЗК
Ккр
Л5
– спiввiдношення суми кредитної заборгованостi (КЗ
) i суми залишкiв на розрахункових, поточних рахунках, вкладах та депозитах (Зр
). Розраховується за формулою:
Л5 =
КЗ
Значення показника Л5 має бути не бiльшим 0,7.
Л6 Ва
) i загальних активiв (За
Ва
Л6 = За , де (1. 9.)
Ва
à у касi i прирiвняних до них;
à на кореспондентському рахунку в НБУ;
à на депозитних рахунках у банках;
à готiвки в процесi iнкасацiї;
à на рахунках в iноземних банках.
За
(загальнi активи) – сума активних залишкiв балансу банку.
Значення показника Л6 повинно бути не нижчим 0,2.
1. 5. Методичнi основи банкiвських ризикiв
наукової думки в умовах диктату планового господарства СРСР, а виходить, i вiдсутнiсть у вiтчизнянiй практицi науково обґрунтованої концепцiї керування ризиками банку, а в банках України – функцiональних пiдроздiлiв, що займаються питаннями керування банкiвськими ризиками.
Економiчнi ж нормативи, встановленi Нацiональним банком України (НБУ), є лише iндикатором турботи. Вони попереджують про тенденцiю руху банку до збиткiв, а отже, до банкрутства. Однак вони не розкривають у достатньому ступенi причин явищ, що вiдбуваються, i подiй. Тому всебiчний аналiз банкiвських ризикiв у вiдповiдний перiод часу є iнструментом для оперативного прийняття рiшень – керування ризиками, а виходить, i керування ресурсами.
“ризик-прибуток” характеризується умовою: чим нижче рiвень ризику, тим менше iмовiрнiсть одержати високий прибуток[4].
Отже, однiєю з основних проблем, що стоять перед фахiвцями в галузi банкiвської дiяльностi, є знання в галузi оцiнки i управлiння ризиками, необхiднi при ухваленнi рiшення, вiд якого залежить реалiзацiя технологiй i послуг. Цi знання припускають не тiльки технiчний супровiд реалiзованих технологiй i послуг, що характерно для спiвробiтникiв банку середньої i нижчої ланки, але, головним чином, iнтелект фiнансиста – здiйснення всебiчного аналiзу ризику як окремо взятої технологiї, так i банку в цiлому.
Проблемi фiнансових i банкiвських ризикiв присвячене значне число робiт, однак вона як i ранiше залишається актуальною i новою, особливо для країн СНД, де ринковi вiдносини перебувають у початковiй стадiї свого розвитку. У своїх роботах автори в загальнiй сукупностi нараховують бiльш 100 рiзних видiв ризикiв, iз якими сполучена дiяльнiсть банку, що свiдчить про неоднозначнiсть даної проблеми i вiдсутностi єдиного пiдходу до її розв’
язання[31].
Банкiвська дiяльнiсть являє собою складну комбiнацiю рiзних завдань (статистичних i динамiчних, однорiвневих i багаторiвневих, однокритерiальних i багатокритерiальних, антагонiстичних i неантагонiстичних) iз (не)можливiстю проведення експерименту при ухваленнi рiшення в умовах визначеностi (детермiнованостi), ризику i невизначеностi факторiв. Настiльки велике рiзноманiття задач банкiвської дiяльностi вимагає правильностi вибору вiдповiдних критерiїв оптимальностi, як наслiдок, математичного апарату для моделювання ситуацiї.
в подальших
дослiдженнях, спрямованих на розробку концептуальної моделi керування банкiвською дiяльнiстю в умовах ризику i невизначеностi.
Класифiкацiя ризикiв
Банкiвськi ризики класифiкуються по тимчасовому критерiю: ретроперспективний (минулий); поточний; перспективний (майбутнiй). Поточному ризику пiдлягають операцiї по видачi гарантiй, акцепту, перекладних векселiв, документарнi акредитивнi операцiї, продаж активу з правом регресу й iн. Але сама можливiсть оплати гарантiї через визначений час, оплата векселiв, здiйснення акредитива за рахунок банкiвського кредиту пiддає цi операцiї перспективному (майбутньому) ризику[5].
При настаннi часу оплати гарантiї, якщо банк не врахував iмовiрнiсть цих утрат, вiн несе i ретроспективний (минулий) ризик, тобто той ризик, котрий банк прийняв на себе безпосередньо при видачi гарантiй.
дiяльностi банку. Класифiкацiя банкiвських ризикiв по тимчасовому критерiю дозволяє вiднести банкiвську дiяльнiсть до динамiчних задач керування.
Аналiз класифiкацiї ризикiв показує, що змiна одного виду ризику викликає змiни майже усiх iнших видiв. Економiчнi i полiтичнi ризики можуть бути як зовнiшнiми так i внутрiшнiми. Цi категорiї ризикiв тiсно пов,
До внутрiшнiх вiдносяться ризики, обумовленi дiяльнiстю самого банку, його клiєнтiв (позичальникiв) або його конкретних контрагентiв. На їхнiй рiвень впливають дiлова активнiсть керiвництва самого банку, вибiр оптимальної маркетингової стратегiї, полiтики, тактики й iншi фактори[25].
До зовнiшнiх вiдносяться ризики, безпосередньо не пов’
язанi з дiяльнiстю банку або його контрактної аудиторiї (контрактна аудиторiя банку – соцiальнi групи, юридичнi i (або) фiзичнi особи, що виявляють потенцiйний i (або) реальний iнтерес до дiяльностi конкретного банку. Це полiтичнi, соцiальнi. Економiчнi, геофiзичнi й iншi ситуацiї, що викликають втрати в банку i його клiєнтах: вiйни, революцiї, нестiйкiсть полiтичного режиму, нацiоналiзацiя, скасування iмпортної лiцензiї, загострення економiчної кризи в країнi й iн. Всi перерахованi фактори обумовлюють деяку нестабiльнiсть або в полiтичнiй, або в економiчнiй схемах i в зв’
язку з цим створюють вiдповiдний ризик.
Елементами ризикiв є: тип або вид банку; сфера впливу виникнення банкiвського ризику; склад клiєнтiв; метод розрахунку ризику; ступiнь банкiвського ризику; розподiл ризику в часi; характер облiку ризику; можливiсть керування банкiвськими ризиками; засоби керування ризиками.
До економiчних зовнiшнiх ризикiв банку, не пов’ термiн, змiна цiни товару клiєнта пiсля укладання контракту, помилка в документах або товарах, зловживання клiєнтiв або розкрадання ними валютних засобiв, виплата по пiдроблених блокнотах або чекам i т. п.
Внутрiшнi ризики дiляться на ризики основної i допомiжної дiяльностi. Першi являють собою найпоширенiшу групу видiв: кредитний, процентний, валютний, ризик по факторингових i лiзингових операцiях, ризик по розрахункових операцiях банку, ризик по операцiях банку з цiнними паперами. Другi включають: утрати по формуванню депозитiв, ризики по нових, нетрадицiйних видах дiяльностi для даного банку, ризики банкiвських зловживань, ризики по забалансових операцiях банку, ризик утрати позицiй банку на ринку, ризик утрати репутацiї банку, складу його клiєнтiв, ризик зниження банкiвського рейтингу i т. п. Вони вiдрiзняються вiд ризику по основнiй дiяльностi тим, що найчастiше мають лише умовну, непряму оцiнку i виражаються в упущенiй вигодi[9].
Не торкаючись поняття ризикiв i їхнiх визначень, аналiз класифiкацiї ризикiв дозволяє зробити наступнi основнi висновки.
1.
Вiдсутня єднiсть як у пiдходi до класифiкацiї ризикiв. Так i в розумiннi причинно-слiдчого зв’’
єкта господарської дiяльностi багато авторiв класифiкують як ризик. У зв’
язку з цим банкiвськi технологiї i послуги, що вiдрiзняються ефективнiстю i перiодом реалiзацiї, а також явища i процеси (зовнiшнi i внутрiшнi), взаємозалежнi з функцiями банку, ототожнюють iз ризиками. Цi невiдповiдностi мiж розумiнням ризику i чинниками, що викликають його, приводить не тiльки до протирiч у визначеннi понять рiзного виду ризикiв, але i не дозволяє сформулювати математичну задачу керування ризиками банку.
2.
Аналiз класифiкацiї ризикiв, зроблений рiзними авторами, дає змогу вiднести банкiвську дiяльнiсть до класу динамiчних задач i видiлити три загальних блока формування банкiвських ризикiв: технологiї та послуги; зовнiшня та внутрiшня середа банку.
3. ’
єктiв господарської дiяльностi, як правило , вiдображаються на змiнi їх балансу. Якщо одним iз вимог до балансу є його грошовий вираз, тодi любий ризик в кiнцевому рахунку вiдображає змiну фiнансового стану будь-якого суб’
4.
Аналiз дослiджень показує, що для створення економiко-математичної моделi ризикiв необхiдно:
* вiдокремити ризики вiд факторiв, що їх викликають;
Методологiчнi засади побудови рейтингової системи оцiнювання дiяльностi комерцiйних банкiв
системи та кредиторами юридичних i фiзичних осiб.
’
єкти господарювання та приватнi особи мають володiти об’
Слово “рейтинг” означає “оцiнка”, вiднесення до класу, розряду, категорiї. Вiдповiдно до обраної моделi рейтинг банку визначається на основi системи показникiв. Кiнцевим результатом цього процесу є продукт, який доводиться до користувачiв рейтингових систем у виглядi списку, в якому банки класифiковано за певними ознаками. Таки список не може бути мiрилом фiнансової стiйкостi комерцiйних банкiв i формалiзує лише розподiл їх за вибраними ознаками. Отже, мiсце банку в списку не є свiдченням фiнансової надiйностi, а показує лише ступiнь її порiвняно з iншими комерцiйними банками. Основна мета рейтингу – визначення позицiї банку в загальнiй банкiвськiй сукупностi[5].
Проведенi нами дослiдження свiдчать про наявнiсть рiзноманiтних методик рейтингового оцiнювання банкiв, якi пропонується згрупувати таким чином: за типом власностi (державнi та недержавнi) i за мiсцем розташування (мiжнароднi й нацiональнi); за ступенем прозоростi (вiдкритi та закритi); за методом побудови (бальнi, iндекснi); за способом оцiнювання (експертнi, бухгалтерськi, змiшанi);
такi табличнi матерiали називаються ренкiнгами (renking), або лiстингами (listing). В Українi використовується кiлька методик аналiзу дiяльностi комерцiйних банкiв, що публiкують iнформацiйно-аналiтичнi центри “Калина”, “Банк-iнформ”, “Грошi та свiт”, iнформацiя в яких представлена у виглядi таблиць, що розрахованi на основi балансiв. У класичному розумiннi такi методики не можна вiднести до класу рейтингових. Вiтчизнянi рейтинговi методики дають можливiсть визначити позицiю банку лише за окремими критерiями (розмiром статутного фонду, валютного балансу тощо). Подiбний пiдхiд не дає змоги отримати iнтегральну оцiнку дiяльностi комерцiйних банкiв, а також встановити реальне мiсце кожного з них у загальному списку. З першого погляду, оскiльки не створено нацiональної рейтингової системи, яка б враховувала одночасно сукупнiсть показникiв ефективностi функцiонування банкiв, немає можливостi вiдобразити їх дiйсний стан.
10-бальнiй, 100-бальнiй та iн. Пiдсумовуючи бали, отриманi банком за кожним iз показникiв за спецiальною методикою, отримуємо їх загальну суму, яка дає пiдставу для зарахування банку до певної групи. Класичним прикладом бальної рейтингової системи є “CAMEL” – система оцiнювання дiяльностi банкiв за допомогою 5 основних компонентiв:
С – адекватнiсть капiталу;
L – лiквiднiсть.
При використаннi iндексного методу розраховуються ваговi коефiцiєнти для кожного з показникiв, якi, на думку експерта, є суттєвими при оцiнюваннi стану банку. Інтегральний iндекс визначається на основi розв’
язання лiнiйного рiвняння. За таким принципом побудовано загальновiдому рейтингову методику В. Кромонова[5].
За способом оцiнювання рейтинговi системи подiляються на експертнi, бухгалтерськi та змiшанi. Експертна оцiнка базується на кiлькiсному та якiсному аналiзi дiяльностi банкiв. Кiлькiсний аналiз передбачає розрахунок економiчних параметрiв, якiсний враховує окремi аспекти функцiонування банкiв (наприклад, термiн перебування банку на ринку, кiлькiсть лiцензiй на здiйснення банкiвських операцiй тощо). Для забезпечення достовiрностi експертних оцiнок створюється експертна група, висновки якої узагальнюються за допомогою вiдповiдних статистичних прийомiв. Бухгалтерська оцiнка ґрунтується на основi аналiзу фiнансової звiтностi комерцiйних банкiв. При цьому, як правило, розраховуються показники достатностi капiталу, лiквiдностi, дохiдностi активiв та iншi. Змiшана система передбачає поєднання результатiв як експертних, так i бухгалтерських оцiнок. Бiльшiсть експертних оцiнок побудовано на дистанцiйному спостереженнi. Альтернативною є рейтингова система CAMEL, яка базується на результатах не тiльки дистанцiйного нагляду, а й iнспекторських перевiрок, проведених органами банкiвського нагляду НБУ.
При розробцi методики рейтингового оцiнювання необхiдно враховувати специфiчнi потреби користувачiв, до яких належать: керiвництво, працiвники банку та його акцiонери (внутрiшнi користувачi); органи банкiвського нагляду, банки кореспонденти, клiєнти, конкуренти, рейтинговi агентства, засоби масової iнформацiї (зовнiшнi користувачi). На нашу думку, незалежно вiд специфiчних вимог користувачiв доцiльно розробити унiверсальний методологiчний пiдхiд до побудови рейтингової системи оцiнювання комерцiйних банкiв. При цьому необхiдно мiнiмiзувати вплив суб’єктивного чинника на оцiнювання дiяльностi комерцiйних банкiв.
Проведенi дослiдження дають нам пiдставу стверджувати, що основним недолiком усiх рейтингових систем є те, що користувач не має можливостi отримати цiлiсне уявлення про результативнiсть дiяльностi банкiв. Причина полягає в тому, що рейтинговi системи базуються на використаннi рiзноманiтних показникiв, якi адекватно описують поведiнку банку в просторi дослiджуваних ознак. При цьому кiлькiсть показникiв може коливатися в 5 (CAMEL) до кiлькох десяткiв, тобто конкретному об’ шляхом агрегування показникiв. При цьому мається на увазi, що змiна показника А на одну одиницю адекватна такiй же змiнi будь-якого з iнших показникiв. Але економiчнi показники далеко не рiвнозначно впливають на кiнцевий результат дiяльностi банкiв. Так, наприклад, змiна числового значення показника лiквiдностi на Х не еквiвалентна змiнi на таку ж величину показникiв достатностi капiталу або якостi активiв. При розрахунку iнтегрального показника за системою CAMEL припускається, що змiни всiх 5 компонентiв рiвнозначнi. Тому в межах системи CAMEL банки з оцiнками (1, 5, 4, 3, 2) i (5, 1, 4, 3, 2) мають однаковий рейтинг “3”, але органи банкiвського нагляду по-рiзному реагують на дiяльнiсть цих банкiв. До другого банку може бути застосовано режим фiнансового оздоровлення, оскiльки вiн не вiдповiдає вимозi достатностi капiталу.
На нашу думку, розглянутий недолiк у розглянутих рейтингових методиках можна певною мiрою усунути при застосуваннi сучасного математичного апарату, зокрема, багатовимiрного статистичного аналiзу, який дає змогу:
1. знизити розмiрнiсть дослiджуваного поля ознак без iстотної втрати початкової iнформацiї;
2. пiдвищити iнформативнiсть даних, що розглядаються.
Глава 2. Аналiз банкiвської дiяльностi на прикладi банку АКБ “Мрiя” та шляхи його полiпшення
Основою для аналiзу дiяльностi банку є балансовий звiт.
Форма балансу допомагає зосереджувати увагу на типах активiв i пасивiв.
Основними видами аналiзу балансу банку є аналiз структури, який дає можливiсть оцiнити змiни структури активiв i пасивiв протягом певного часу, i коефiцiєнтний аналiз, який оцiнює якiснi характеристики активiв i пасивiв i проводиться з використанням таких коефiцiєнтiв:
Коефiцiєнт лiквiдних активiв.
Це коефiцiєнт визначення лiквiдностi, який обчислюється шляхом додавання мiжбанкiвських активiв до готiвкових i прирiвняних до них коштiв мiнус мiжбанкiвськi пасиви i кредити вiд центрального банку. Цей коефiцiєнт може також розраховуватися як вiдсоток вiд загальних (або робочих) активiв.
Коефiцiєнт спiввiдношення кредитiв i депозитiв. винятком короткострокових i довгострокових позик грошового ринку). Це спiввiдношення характеризує здатнiсть банку залучати депозити для пiдтримання своїх кредитних операцiй i його можливостi надавати в кредит цi депозити. Високе значення цього коефiцiєнта традицiйно асоцiюється з пiдвищеним ризиком, оскiльки свiдчить про слабшу лiквiднiсть (i зазнавання впливу з боку дiй кредиторiв), негативнi економiчнi умови або наслiдки вiдпливу депозитiв.
Значення цього коефiцiєнта багато в чому залежить вiд ступеня розвитку країни, але 70-80% залежить вiд спiввiдношення мiж лiквiднiстю i дохiднiстю. Якщо у всiй банкiвськiй фiнансовiй системi цей показник перевищує 100%, тодi в будь-якiй галузi можуть виникати структурнi проблеми, наприклад, при рефiнансуваннi центральним банком торговельних операцiй або стабiлiзацiйному кредитуваннi.
При цьому забезпеченнi кредити повиннi бути покритi за рахунок вiдповiдних резервiв, якi, у свою чергу, повиннi мати форму забезпечення пiд збитки по кредитах. Таким чином, обсяг кредитiв, якi беруться для розрахунку цього коефiцiєнта, зменшуються на суму сформованого резерву пiд збитки по кредитах.
Коефiцiєнт достатностi капiталу.
Цей коефiцiєнт вiдображає вiдношення капiталу до загальних активiв. І капiтал, i активи мають бути повнiстю очищенi вiд вiдповiдних резервiв пiд збитки по кредитах i нематерiальних активiв. Цей коефiцiєнт показує межу захисту кредиторiв i вкладникiв банку вiд непередбачених збиткiв, якi можуть спiткати банк у процесi його дiяльностi. Отже, цей коефiцiєнт показує, наскiльки банк протистоїть економiчним труднощам. Цей коефiцiєнт має розглядатися органами нагляду й аналiтиками як один iз ключових показникiв економiчного стану банку.
Дохiднi активи складаються з пiдпроцентних депозитiв, розмiщених цiнних паперiв, кредитiв, авiзо та iн. Цей коефiцiєнт вiдображає, наскiльки продуктивно банк використовує свої активи. Проте деяке “непродуктивне” використання активiв є цiлком нормальним, бо в той час як примiщення й обладнання не можуть прямо давати прибуток, активи необхiднi для пiдтримання операцiйної дiяльностi банку. Крiм того, вимоги, якi стосуються резервування, можуть призвести до того, що банк не матиме можливостi використати деякi види активiв. Слiд зазначити, що цей коефiцiєнт не визначає ефективностi використання активiв.
Цей коефiцiєнт характеризує якiсть банкiвського портфеля позик i покриття безнадiйних боргiв.
Загалом коефiцiєнти для аналiзу балансу комерцiйного банку наведенi нижче в таблицi 2. 1.
Коефiцiєнти для аналiзу балансу комерцiйного банку
|
|
|
|
| Робочi активи
|
| Загальнi активи
|
|
|
| Коефiцiєнт спiввiдношення лiквiдних i загальних активiв (%)
|
|
|
|
|
|
|
| Активи, систематизованi за ризиками
|
| Вiдкоригований капiтал
|
|
|
Аналiз доходiв i видаткiв комерцiйного банку
Схема звiту про доходи i видатки виглядає так (див. Табл. 2. 2).
Статтi в звiтi розмiщуються за ступенем важливостi. Основними засобами оцiнки доходiв i видаткiв комерцiйного банку є структурний аналiз, аналiз динамiки доходiв i видаткiв, враховуючи окремi їхнi види, розрахунок фiнансових коефiцiєнтiв, якi характеризують вiдносний рiвень доходiв i видаткiв. Сукупнiсть прийомiв дозволяє дати кiлькiсну i якiсну оцiнку доходiв i видаткiв банку.
Метою структурного аналiзу доходiв банку є виявлення основних їхнiх видiв для оцiнки стабiльностi джерел доходу i збереження їх у майбутньому. Аналiз провадиться на пiдставi фактичних даних за попереднi роки. У зарубiжнiй практицi розглядається перiод тривалiстю мiнiмум три роки.
пiдвищена залежнiсть доходу вiд комiсiї може свiдчити про проблеми банку, якi стосуються основних надходжень вiд процентної рiзницi, i про те, що керiвництво, можливо, намагається пiдвищити дохiд вiд плати за послуги шляхом надання нетрадицiйних послуг.
Таблиця 2. 2.
Схема звiту про доходи та видатки
| |
|
| |
|
| |
Процентнi доходи вiд коштiв, розмiщених в НБУ
|
| |
Процентнi доходи коштiв, розмiщених у банкiвському секторi
|
| 1
|
Процентнi доходи вiд кредитування клiєнтiв
|
| |
Процентнi доходи вiд цiнних паперiв
|
| |
Іншi процентнi доходи
|
| |
Комiсiйнi доходи
|
| |
Комiсiйнi доходи вiд операцiй з банками
|
| 2
|
Комiсiйнi доходи вiд операцiй з клiєнтами
|
| |
|
| |
|
| 3
|
|
| |
Прибуток (збиток) вiд торгiвлi iноземною валютою
|
| |
Іншi банкiвськi операцiйнi доходи
|
| 4
|
|
| |
Штрафи, отриманi по господарських операцiях
|
| |
|
| 5
|
Доходи вiд продажу основних коштiв
|
| |
|
| 6
|
Зменшення резервiв по заборгованостi
|
| 7
|
Непередбаченi доходи
|
Для оцiнки стабiльностi доходи подiляються на двi групи. До першої групи належать операцiйнi доходи – процентний дохiд i безпроцентний дохiд у виглядi комiсiй за банкiвськi послуги, якi за природою є стабiльними. Доходи вiд операцiй на ринку, тобто доходи спекулятивного характеру, а також доходи вiд переоцiнки активiв та неординарнi, що мають разовий характер, є нестабiльними, Небажано. Щоб ця друга група надходжень коштiв визначала величину i темпи зростання загального доходу банку.
| |
Видатки
|
| |
|
| |
Процентнi виплати на кошти, отриманi вiд НБУ
|
| |
Процентнi виплати на кошти, отриманi вiд iнших банкiв
|
| 1
|
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
Комiсiйнi витрати на операцiї з банками
|
| 2
|
|
| |
Іншi комiсiйнi витрати
|
| |
Іншi банкiвськi операцiйнi витрати
|
| 3
|
Штрафи, виплаченi по банкiвських операцiях
|
| |
Іншi небанкiвськi операцiйнi витрати
|
| |
Витрати на утримання персоналу
|
| 4
|
|
| |
Витрати на утримання основних коштiв
|
| |
|
| 5
|
Іншi небанкiвськi операцiйнi витрати
|
| 6
|
Вiдрахування в резерви
|
| 7
|
|
| 8
|
Прибуток (збиток) до оподаткування
|
| 9
|
Податок на прибуток
|
| 10
|
|
Структурний аналiз видаткiв банку провадиться для виявлення основних видiв видаткiв, темпiв i чинникiв їхнього зростання. На пiдставi загальних висновкiв структурного аналiзу здiйснюється поглиблене дослiдження основних
видiв доходiв i видаткiв. Наприклад, при аналiзi процентного доходу вивчається його структура в розрiзi джерел (внутрiшнi кредити, мiжбанкiвськi кредити, цiннi папери, лiзинговi та iншi операцiї), вплив на його величину обсягу виданих позик i процентних ставок, вiдносний рiвень процентного доходу по окремих видах операцiй, динамiка процентної маржi. Тенденцiя скорочення процентної маржi є одним iз показникiв того, що банк ступив на шлях банкрутства.
Аналiз непроцентного доходу мiстить такi елементи, як вивчення його структури в розрiзi окремих видiв некредитних послуг, можливiсть збереження i змiцнення позицiй банку на ринку цих послуг, спiввiдношення собiвартостi i цiни послуг, причин змiни величини елементiв непроцентного доходу.
Особлива увага при детальному аналiзi видаткiв придiляється спiввiдношенню процентних i непроцентних видаткiв, частцi видаткiв, пов’
язаних iз затратами на забезпечення функцiонування банку, – зокрема адмiнiстративно-господарськi видатки, видатки, пов’
Прийомами структурного аналiзу доходiв i видаткiв є оцiнка динамiки їхнiх вiдносних величин. Цими величинами можуть бути вiдношення у вiдсотках до результату активу балансу загальної величини доходiв i видаткiв, процентного доходу, процентних видаткiв, процентної маржi, безпроцентних доходiв i видаткiв.
формувалося за рахунок безпроцентного доходу. При цьому, чим бiльша частина прибутку сформована за рахунок безпроцентного доходу, тим нижчий рейтинг (клас) банку. Це пояснюється тим, що така тенденцiя свiдчить про вузьку нiшу банку на ринку традицiйних кредитних послуг.
Оцiнка рiвня прибутку комерцiйного банку Мрiя
За основнi прийоми оцiнки рiвня прибутку комерцiйного банку можна взяти:
Таблиця 2. 3
Фiнансовi коефiцiєнти для оцiнки рiвня доходiв i видаткiв банку
| № п/п
|
|
Знаменник
|
|
| 1
|
|
Середнiй залишок активiв, якi дають дохiд (кредити, вкладення коштiв у цiннi папери, паї в iншi пiдприємства, факторинг, лiзинг)
|
І клас - 4,6% ІІ клас - 3,4% ІІІ клас - 4,0% IV клас - 3,7% V клас - 3,4% VI клас - 3,2%
|
| 2
|
Безпроцентний дохiд за перiод
|
Середнiй залишок за пiдсумком активу балансу
|
Визначається кожним банком
|
| 3
|
|
|
Те саме
|
| 4
|
|
|
І клас - 48% ІІ клас - 52% ІІІ клас - 57% IV клас - 61% V клас - 64% VI клас - 67%
|
Метою структурного аналiзу є виявлення основного джерела прибутку й оцiнка його з погляду стабiльностi, збереження в майбутньому i перспектив зростання.
iз 145 млн. грн. до 345 млн. грн., або в 2,4 рази, тодi як у банку «Надра» тiльки на 37% ( iз 415 млн. грн. до 570 млн. грн.). Проте не можна вважати, що банк «Мрiя» домiгся кращих результатiв, оскiльки зростання прибутку в 2000 роцi забезпечується в основному за рахунок спекулятивних джерел доходу. Банк «Мрiя» мав досить великий “тягар”, що “з’
Таблиця 2. 4
Модель аналiзу (млн. грн.)
| Показники
|
Банк «Мрiя»
|
Банк «Надра»
|
| |
1998
|
1999
|
2000
|
1998
|
1999
|
2000
|
|
|
|
|
420
|
510
|
630
|
1000
|
1200
|
1300
|
| Процентний видаток
|
250
|
340
|
500
|
440
|
510
|
650
|
|
|
170
|
170
|
130
|
560
|
690
|
650
|
| Безпроцентний дохiд
|
40
|
45
|
50
|
120
|
150
|
195
|
| Безпроцентний видаток
|
50
|
60
|
65
|
140
|
160
|
190
|
| Перевищення безпроцентного доходу над безпроцентним видатком (+), "тягар" (-)
|
-10
|
-15
|
-15
|
-20
|
-10
|
+5
|
| Всього: стабiльнi джерела прибутку
|
160
|
155
|
115
|
540
|
670
|
655
|
| II. Нестабiльнi джерела прибутку
|
|
|
+25
|
+40
|
+250
|
+5
|
-16
|
+25
|
| Доходи (+), збитки (-) вiд непередбачених (неординарних) операцiй
|
-
|
+40
|
+20
|
-
|
-
|
-
|
|
|
+25
|
+80
|
+270
|
+5
|
-16
|
+25
|
| III. Іншi видатки
|
|
|
20
|
30
|
30
|
20
|
10
|
10
|
| - податки
|
20
|
15
|
10
|
50
|
70
|
100
|
| Чистий прибуток
|
145
|
190
|
345
|
475
|
574
|
570
|
Одним iз основних прийомiв оцiнки рiвня прибутковостi комерцiйного банку є аналiз системи фiнансових коефiцiєнтiв. Цей аналiз полягає в такому:
* порiвняння фактичної розрахункової величини фiнансового коефiцiєнта з його нормативним рiвнем;
* зiставлення коефiцiєнтiв даного банку з коефiцiєнтами конкуруючих банкiв, якi належать до цiєї групи;
* оцiнка динамiки коефiцiєнтiв;
* факторний аналiз динамiки коефiцiєнта.
Система коефiцiєнтiв прибутковостi мiстить такi показники:
* спiввiдношення прибутку й активiв;
* спiввiдношення прибутку до оподаткування й активiв;
* спiввiдношення прибутку i власного капiталу;
* прибуток на одного працiвника.
Методика розрахунку цих показникiв залежить вiд прийнятої в країнi системи облiку i звiтностi. У зв’
Прибуток до активiв
є основним коефiцiєнтом, що дозволяє дати першу кiлькiсну оцiнку рентабельностi банку. Методи розрахунку можуть бути такi:
К =
(2. 1)
Середнiй залишок пiдсумку активу балансу в перiодi
К =
(2. 2)
Середнiй залишок пiдсумку активу балансу в перiодi
високим, якщо зростання коефiцiєнтiв прибутковостi забезпечується за рахунок нестабiльних джерел.
При зарубiжних стандартах облiку визначається чистий прибуток. У цьому випадку розрахунок аналогiчних коефiцiєнтiв виглядає так:
К =
Чистий прибуток за перiод
Середнiй залишок пiдсумку активу балансу в перiодi
К =
Середнiй залишок пiдсумку активу балансу в перiодi
рiвень коефiцiєнта (2. 3)
повинен перебувати в межах вiд 1,15 до 0,35%, коефiцiєнта (2. 4) –
вiд 1,0 до 0,6%.
Показник прибутку до активiв розраховується:
К =
(2. 5)
Середнi загальнi активи х 100%
– спiввiдношення, що порiвнюється з коефiцiєнтом прибуток / активи для оцiнки менеджменту прибутку.
К =
Чистий прибуток за перiод + Всi податки, сплаченi за перiод
Середнiй залишок за пiдсумком балансу за перiод
Чим бiльша розбiжнiсть мiж коефiцiєнтами прибуток / активи i прибуток до оподаткування / активи (тобто мiж 2-м i 6-м коефiцiєнтами), тим гiрше за iнших однакових умов управлiння прибутком.
Власний капiтал – найстабiльнiша частина ресурсiв комерцiйного банку. Тому стабiльнiсть або зростання прибутку на гривню власного капiталу в минулi перiоди гарантує певною мiрою збереження рiвня рентабельностi банку в майбутньому. Цей коефiцiєнт цiкавить засновникiв, акцiонерiв чи пайовикiв, оскiльки показує ефективнiсть їхнiх iнвестицiй. Методика розрахунку коефiцiєнтiв прибутковостi власного капiталу при:
К
(%) = Прибуток пiсля оподаткування
(2. 7)
2) чиннiй у Росiї системi облiку:
К =
Балансовий прибуток за перiод
Середнiй розмiр власного капiталу в перiодi
К =
(2. 9)
Середнiй розмiр статутного фонду в перiодi
К =
(2. 10)
Середнiй розмiр статутного фонду
К =
Балансовий прибуток + Податки, якi вiдносяться на собiвартiсть
(2. 11)
Середнiй розмiр статутного фонду
3) системi облiку за свiтовими стандартами:
К =
Чистий прибуток за перiод
(2. 12)
К =
Середнiй розмiр акцiонерного капiталу в перiодi
К =
Чистий прибуток за перiод – Нестабiльнi види доходiв у перiодi
Середнiй розмiр акцiонерного капiталу в перiодi
Чистий прибуток за перiод + Всi сплаченi податки
К =
(2. 15)
Середнiй розмiр акцiонерного капiталу
Нормативний рiвень 12-го коефiцiєнта – вiд 10 до 20%, для 15-го коефiцiєнта – 15%.
Ключовим у системi коефiцiєнтiв прибутковостi є показник прибуток / активи. Фактичне значення цього показника – не єдиний критерiй для оцiнки ефективностi (рентабельностi) функцiонування банку. Це пояснюється, по-перше, тим, що високий прибуток супроводжується, як правило, великим ризиком. Тому дуже важливо одночасно звертати увагу на ступiнь захисту банку вiд ризику. По-друге, принципове значення мають тi економiчнi явища, якi криються за факторами, що визначають динамiку вказаного коефiцiєнта прибутковостi.
Факторний аналiз
прибутку банку може проводитись рiзними способами.
динамiку коефiцiєнта, – змiна абсолютної величини прибутку й активiв. Залежно вiд цього, далi визначаються основнi фактори, якi пiдвищують або знижують розмiр прибутку чи активiв.
Основними факторами абсолютної величини прибутку банку можна вважати:
· спiввiдношення темпiв зростання (зниження) доходiв i видаткiв банку;
· середня дохiднiсть окремих активних операцiй банку;
· частка активiв, якi дають дохiд, в активах банку (частка працюючих активiв);
· рух процентних ставок по активних i пасивних операцiях банку;
· структура активiв, якi дають дохiд;
· структура кредитного портфеля;
· частка ризикових активних операцiй банку в активах;
· прибутковiсть окремих видiв активних операцiй.
Як приклад, вiзьмемо два коефiцiєнти:
Прибуток*
= Валовi доходи банку
х Прибуток*
(2. 16)
Активи банку Активи Валовi доходи банку
*Балансовий, або чистий.
Факторний аналiз рiвня прибутку банку АКБ “Мрiя”
| Квартали звiтного року
|
Прибуток/Активи
|
Доходи/Активи
|
Прибуток/Доходи
|
| I
|
0,43
|
2,4
|
18,0
|
| II
|
1,24
|
2,0
|
61,8
|
| III
|
0,58
|
1,8
|
32,3
|
| IV
|
0,27
|
1,5
|
17,8
|
Порiвняння динамiки трьох коефiцiєнтiв протягом року показує, що падiння загального коефiцiєнта прибутковостi пояснювалося в основному скороченням дохiдностi активних операцiй банку. Це могло бути пов’
язане зi змiною процентних ставок i рiвня комiсiйної винагороди, а також зi змiною частки активiв, якi дають дохiд (частки дiючих активiв). Останнє характеризується коефiцiєнтом ефективностi:
Кеф
= Ад
/ А (2. 17)
де: Кеф
– коефiцiєнт ефективностi; Ад
– середнiй залишок у перiодi активiв, якi дають дохiд; А – середнiй залишок у перiодi за пiдсумком активу балансу.
Чистий прибуток
Чистий прибуток**
х Активи
Власний капiтал Активи Власний капiтал
*ROE – Return on Equity (чистий дохiд)
**ROA – Return on Assets (чистий дохiд на активи)
Проблема визначення достатностi капiталу банку протягом тривалого часу є предметом наукових дослiджень i суперечок мiж банками i регулятивними органами. Банки намагаються обходитись мiнiмумом капiталу, щоб пiдняти показники прибутковостi i зростання активiв; банкiвськi контролери вимагають великого капiталу для зниження ризику банкрутства. Водночас висловлюється думка, що банкрутства викликанi поганим управлiнням, що добре керованi банки можуть iснувати i з низькими нормами капiталу.
Термiн “достатнiсть капiталу” вiдображає загальну оцiнку надiйностi банку, ступiнь ризику, на який вiн наражається. Трактування капiталу як “буфера” проти збиткiв обумовлює обернену залежнiсть мiж величиною капiталу i тим ризиком, якого зазнає банк. Звiдси випливає основний принцип достатностi: розмiр власного капiталу повинен вiдповiдати розмiру активiв з урахуванням ступеня їхнього ризику. Разом з тим комерцiйнi банки завжди враховують у своїй роботi той факт, що надмiрна “капiталiзацiя” банку, випуск зайвої кiлькостi акцiй у порiвняннi з оптимальною потребою у власних коштах, теж не є благом. Вона негативно впливає на наслiдки дiяльностi банку. Мобiлiзацiя грошових ресурсiв шляхом випуску акцiй – дорогий i часто не бажаний для банку спосiб фiнансування у порiвняннi iз залученням стороннiх коштiв. Тому керiвники банкiв, з одного боку, i органи нагляду за банками, з iншого, прагнуть знайти оптимальне спiввiдношення мiж величиною капiталу та iншими параметрами дiяльностi комерцiйного банку.
обмежується його капiталом, а вкладники та iншi кредитори ризикують набагато бiльших обсягом коштiв, довiрених банковi. Також iснує ряд чинникiв, що обумовлюють вимоги щодо збiльшення банкiвського капiталу: а) ринкова вартiсть банкiвських активiв мiнливiша, нiж у промислових пiдприємств, – вона змiнюється iз змiною процентних ставок, iз погiршенням кредитоспроможностi позичальникiв; б) банк бiльше покладається на непостiйнi джерела короткострокової заборгованостi, багато з яких можна вилучати за вимогою. Тому будь-яка подiя полiтичного та економiчного життя може спровокувати масовий вiдплив ресурсiв банку.
Той факт, що адекватнiсть капiталу банкiв визначає довiра суспiльства до конкретного комерцiйного банку i банкiвської системи в цiлому, робить її одним з показникiв, якi перебувають пiд контролем держави в особi центрального банку. Пiдтримання достатнього рiвня сукупного капiталу є однiєю з умов стабiльностi банкiвської системи.
Точно визначити обсяг капiталу, яким повинен володiти банк або банкiвська система в цiлому, важко, але вiн має бути достатнiм для виконання вже розглянутих функцiй, довiри вкладникiв та органiв контролю. Сума необхiдного капiталу залежить вiд ризику, який бере на себе банк. Якщо, наприклад, наданi банком позики пов’
язанi з великим ризиком, потрiбно бiльше капiтальних фондiв. Визначаючи обсяг необхiдного капiталу, банк стоїть перед альтернативою: збiльшити свiй капiтал у мiру зростання ризику чи вкладати кошти в активи, не пов’
язанi з пiдвищеним ризиком. Таким чином, чи капiтал банку адекватний, чи нi, залежить вiд якостi його активiв, якостi управлiння, полiтики у сферi дiяльностi i суми ризикiв, яких зазнає банк.
Протягом тривалого часу комерцiйнi банки i суспiльство намагалися виробити перелiк нормативiв, якi можна було б застосовувати при перевiрцi достатностi капiталу чи банкiвської системи в цiлому.
Чистий (%) = Вiдсотки отриманi
х100% –
на чистi отриманi вiдсотки, а звiдси – на доходи банку. Це iзолює вплив процентної ставки на прибуток банку i тим самим дає глибше розумiння джерел прибутку банку та наслiдкiв “уразливостi” надходжень.
Чиста =
(2. 20)
вiдсоткова маржа (%) Середнi загальнi активи
Другий операцiйний дохiд = Другий операцiйний дохiд
х100% (2. 21)
Цей коефiцiєнт показує залежнiсть банку вiд безпроцентних доходiв. Збiльшення його може свiдчити про рiвень диверсифiкацiї у платнi, фiнансовi послуги або нездорову спробу досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатнiсть банкiвського доходу вiд вiдсоткiв.
Чистий операцiйний дохiд
вiд загальних активiв (%) =
Чистий потенцiйний дохiд
+ Другий операцiйний дохiд
х 100%
Середнi загальнi активи
Цей коефiцiєнт вiдрiзняється вiд коефiцiєнта прибутку на активи на обсяг безпроцентних операцiйних витрат, виплачених податкiв i непередбаченого доходу або збитку.
2. 2. Структурний аналiз активiв, пасивiв, лiквiдностi та рентабельностi комерцiйного банку «Мрiя»
Позицiя на ринку
Аналiз долi ринку є важливим елементом зовнiшнього SWOT-аналiзу, тобто оцiнки власних позицiй банку в цiлому в банкiвськiй системi країни, а також можливостей того чи iншого банка конкурента чи групи банкiв. Доля банку на ринку виявляє його дiйсний вплив на ринок. При цьому дуже важливо знати, яка структура ринку, який вiдносний вплив конкурентiв, а також ємнiсть (капiталiзацiю) окремих сегментiв ринку, показники прибутковостi й ризику.
Таблицi 2. 6, 2. 7 мають таку структуру. Вся вибiрка (40 банкiв) розбита на двi пiдвибiрки: великi чи системоутворюючi банки (8 банкiв, чистi активи яких бiльше 1 млрд. грн.) й основна група (32 банка). В основну групу входять також 6 банкiв зi 100%-ним iноземним капiталом. Усерединi кожної пiдвибiрки банки упорядкованi по величинi чистих активiв. В 2-й колонцi приведенi рейтинги банкiв по величинi чистих активiв. У колонках з 3-й по 30-у таблицi 2. 6. вiдображенi позицiї банкiв (доля ринку) по наступним показникам: чистi активи (Активи), робочi активи (РА), доходнi активи (ДА), високолiквiднi активи (ВА), коррахунки в iнших банках, включно залишки на рахунках НБУ (КРБ), кредитно-iнвестицiйний портфель (КІП), кредитний портфель (КП), короткостроковi кредити (КсрК), довгостроковi кредити (ДсрК), МБК виданий (МБК), кредити юридичним особам (КЮО), кредити фiзичним особам (КФО), портфель цiнних паперiв (ЦП), в тому числi портфель державних цiнних паперiв (ОВГЗ), основнi засоби (ОЗ), сформованi резерви пiд сумнiвну заборгованiсть (Резерви), обов’
язки (Об-ки), онкольнi (до запиту) обов’
язки (ОнколОб), термiновi обов’ папери емiтованi банком (ЦПБ), балансовий капiтал (Капiтал), обслуговування бюджетних рахункiв (БР). В таблицi 2. 6. показники, якi вiдносяться до активних статей балансу, помiченi лiтерою «А», а до пасивних статей – лiтерою «П».
В колонках з 3-й по 23-ю таблицi 2. 7. вiдображенi позицiї банкiв по основним статтям доходiв та видаткiв.
Приведiмо короткий аналiз розрахункових даних, показаних в таблицях 2. 6, 2. 7. Вiдбувається поступове розслоєння достатньо компактної ранiше заснованої групи банкiв. За пiдсумками І кварталу 2000 року до групи крупних банкiв приєднався ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК (ПУМБ), об’ капiталу).
’
єму чистих активiв безперечним лiдером на сьогоднiшнiй день є ПРОМІНВЕСТБАНК, на долю якого приходиться 15,64% капiталу та 12,42% чистих активiв.
Таблиця 2. 6.
| |
Р_Активи
|
Активи
|
|
|
ВА (А)
|
КР_Б (А)
|
КІП (А)
|
КП (А)
|
|
Дср_Кр(А)
|
МБК (А)
|
Кр_ЮО(А)
|
Кр_ФО (А)
|
|
|
|
|
1
|
12,4
|
11,2
|
10,7
|
13,3
|
11,1
|
11,5
|
12,5
|
8,8
|
3,2
|
5,0
|
14,4
|
4,3
|
2,4
|
0,0
|
| Приватбанк
|
2
|
11,4
|
12,2
|
12,2
|
7,3
|
2,5
|
15,2
|
15,4
|
13,8
|
36,9
|
12,9
|
15,8
|
26,2
|
13,0
|
0,0
|
| Україна
|
3
|
9,6
|
7,2
|
7,6
|
2,5
|
0,7
|
9,0
|
9,0
|
0,1
|
9,6
|
0,9
|
9,8
|
2,6
|
9,8
|
12,1
|
| Укрексiмбанк
|
4
|
8,2
|
8,8
|
9,6
|
7,0
|
11,3
|
7,6
|
8,3
|
6,2
|
9,3
|
4,5
|
9,8
|
0,3
|
1,0
|
2,1
|
| Аваль
|
5
|
7,1
|
7,5
|
6,2
|
9,6
|
2,0
|
7,1
|
6,4
|
8,3
|
6,2
|
6,9
|
6,4
|
7,0
|
12,9
|
13,3
|
|
|
6
|
6,1
|
5,7
|
5,3
|
5,8
|
2,9
|
5,8
|
2,9
|
0,9
|
5,3
|
2,3
|
2,2
|
11,7
|
30,6
|
50,0
|
| Укрсоцбанк
|
7
|
5,7
|
5,6
|
5,3
|
6,9
|
5,9
|
5,9
|
6,2
|
7,5
|
3,0
|
4,6
|
7,0
|
1,2
|
3,1
|
6,3
|
| ПУМБ
|
8
|
4,3
|
4,4
|
4,4
|
5,0
|
5,5
|
4,6
|
5,0
|
8,1
|
2,6
|
17,9
|
2,6
|
0,4
|
0,9
|
1,1
|
| Укркредитбанк
|
9
|
3,0
|
3,3
|
3,6
|
3,1
|
5,7
|
1,8
|
1,9
|
1,4
|
3,6
|
2,1
|
1,9
|
2,5
|
1,2
|
0,0
|
|
|
10
|
2,4
|
2,5
|
2,6
|
2,9
|
4,6
|
2,5
|
2,6
|
3,5
|
2,4
|
5,6
|
1,8
|
6,9
|
2,1
|
0,2
|
| Алонж
|
11
|
2,3
|
2,5
|
2,8
|
2,3
|
4,4
|
1,5
|
1,0
|
1,3
|
0,6
|
1,2
|
1,0
|
0,5
|
6,0
|
0,0
|
| Надра
|
12
|
2,2
|
2,3
|
2,4
|
1,9
|
2,1
|
2,5
|
2,4
|
3,5
|
2,6
|
3,6
|
2,2
|
1,8
|
3,1
|
6,5
|
| Укрсиббанк
|
13
|
1,8
|
1,8
|
2,0
|
0,9
|
0,8
|
2,6
|
2,8
|
3,5
|
3,0
|
2,0
|
3,2
|
0,7
|
0,3
|
0,0
|
|
|
14
|
1,7
|
1,8
|
1,9
|
2,0
|
1,8
|
1,0
|
1,1
|
1,5
|
0,4
|
0,9
|
0,9
|
5,6
|
0,5
|
0,0
|
| Кредитпромбанк
|
15
|
1,6
|
1,8
|
1,8
|
2,0
|
2,4
|
1,8
|
2,0
|
3,1
|
1,2
|
2,4
|
1,7
|
5,0
|
0,0
|
0,0
|
| МТ-Банк
|
16
|
1,4
|
1,5
|
1,4
|
2,4
|
3,1
|
1,2
|
1,3
|
1,3
|
0,4
|
0,3
|
1,5
|
1,3
|
0,6
|
0,0
|
|
|
17
|
1,3
|
1,3
|
1,3
|
1,8
|
1,7
|
1,3
|
1,5
|
2,1
|
0,4
|
1,2
|
1,3
|
7,2
|
0,0
|
0,1
|
|
|
18
|
1,1
|
1,2
|
1,2
|
1,1
|
1,1
|
1,2
|
1,2
|
0,7
|
2,8
|
1,9
|
1,1
|
0,9
|
1,0
|
0,0
|
| Кредит-Днiпро
|
19
|
1,1
|
1,2
|
1,3
|
2,7
|
4,8
|
0,7
|
0,8
|
1,4
|
0,0
|
1,4
|
0,7
|
0,6
|
0,2
|
0,0
|
| Райффайзенбанк
|
20
|
1,1
|
1,2
|
1,3
|
0,7
|
0,8
|
1,5
|
1,6
|
2,7
|
1,2
|
2,6
|
1,5
|
0,2
|
0,0
|
0,0
|
| Укрiнбанк
|
21
|
1,0
|
0,9
|
0,9
|
1,4
|
1,4
|
0,9
|
1,0
|
1,0
|
0,5
|
0,5
|
1,1
|
1,7
|
0,2
|
0,0
|
|
|
22
|
1,0
|
1,1
|
1,0
|
3,0
|
4,8
|
0,4
|
0,4
|
0,5
|
0,2
|
0,8
|
0,3
|
1,6
|
0,2
|
0,0
|
| Укргазпромбанк
|
23
|
0,9
|
1,0
|
1,1
|
0,4
|
0,4
|
1,4
|
1,5
|
2,6
|
0,0
|
7,2
|
0,4
|
1,3
|
0,0
|
0,0
|
| Кредi Лiоне
|
24
|
0,9
|
1,0
|
1,0
|
1,0
|
1,1
|
1,0
|
1,1
|
1,8
|
0,0
|
1,6
|
1,1
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
| ЗУКБ
|
25
|
0,9
|
0,9
|
0,9
|
0,9
|
0,7
|
0,8
|
0,9
|
1,2
|
1,2
|
0,4
|
1,0
|
0,3
|
0,0
|
0,0
|
| Мортрансбанк
|
26
|
0,8
|
0,9
|
1,0
|
1,1
|
1,6
|
1,0
|
0,9
|
0,9
|
0,3
|
0,5
|
1,0
|
0,0
|
1,7
|
2,2
|
| Пiвденний
|
27
|
0,8
|
0,9
|
0,9
|
0,4
|
0,2
|
1,0
|
1,0
|
1,8
|
0,3
|
1,2
|
1,0
|
0,1
|
0,6
|
0,0
|
| Індустрiалбанк
|
28
|
0,8
|
0,9
|
0,9
|
2,4
|
4,3
|
0,3
|
0,3
|
0,5
|
0,0
|
0,5
|
0,2
|
0,1
|
0,8
|
0,0
|
| Зевс
|
29
|
0,7
|
0,8
|
0,8
|
1,5
|
2,2
|
0,4
|
0,3
|
0,0
|
0,0
|
0,1
|
0,4
|
0,7
|
0,8
|
0,0
|
| Мрiя
|
30
|
0,7
|
0,8
|
0,8
|
0,5
|
0,2
|
0,9
|
1,0
|
1,5
|
0,7
|
0,4
|
1,1
|
1,7
|
0,3
|
0,0
|
| Прем,
єрбанк
|
31
|
0,7
|
0,6
|
0,6
|
0,3
|
0,2
|
0,6
|
0,6
|
0,6
|
0,4
|
0,8
|
0,6
|
1,0
|
0,7
|
0,4
|
| Київ
|
32
|
0,6
|
0,6
|
0,6
|
0,6
|
0,6
|
0,7
|
0,7
|
0,5
|
0,8
|
0,4
|
0,9
|
0,3
|
0,1
|
0,0
|
| Сiтiбанк Україна
|
33
|
0,6
|
0,7
|
0,8
|
1,3
|
2,5
|
0,5
|
0,6
|
1,1
|
0,0
|
0,9
|
0,5
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
|
|
34
|
0,6
|
0,7
|
0,7
|
0,6
|
0,7
|
0,7
|
0,6
|
1,2
|
0,0
|
0,0
|
0,8
|
0,1
|
1,6
|
0,0
|
|
|
35
|
0,6
|
0,6
|
0,6
|
0,6
|
0,5
|
0,6
|
0,6
|
0,9
|
0,2
|
0,6
|
0,6
|
1,3
|
0,6
|
0,7
|
|
|
36
|
0,6
|
0,6
|
0,6
|
1,0
|
1,7
|
0,4
|
0,2
|
0,3
|
0,0
|
1,0
|
0,1
|
0,0
|
2,1
|
4,7
|
| Форум
|
37
|
0,5
|
0,6
|
0,6
|
0,2
|
0,1
|
0,7
|
0,8
|
1,6
|
0,0
|
0,4
|
0,9
|
0,5
|
0,0
|
0,0
|
|
|
38
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
0,8
|
0,9
|
0,6
|
0,5
|
1,0
|
0,0
|
1,4
|
0,4
|
0,1
|
0,9
|
0,0
|
|
|
39
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
0,4
|
0,1
|
0,6
|
0,6
|
0,9
|
0,0
|
0,0
|
0,8
|
0,6
|
0,3
|
0,0
|
| АЖІО
|
40
|
0,4
|
0,4
|
0,4
|
0,6
|
0,6
|
0,4
|
0,4
|
0,6
|
0,6
|
0,9
|
0,3
|
1,9
|
0,1
|
0,2
|
| Крупнi банки
|
|
64,9
|
62,6
|
61,3
|
57,6
|
42,0
|
66,7
|
65,8
|
53,6
|
76,1
|
55,1
|
67,9
|
53,7
|
73,7
|
85,0
|
|
|
|
35,1
|
37,4
|
38,7
|
42,4
|
58,0
|
33,3
|
34,2
|
46,4
|
23,9
|
44,9
|
32,1
|
46,3
|
26,3
|
15,0
|
В цiлому банк проводить достатньо консервативну полiтику. При бiльш активному залученнi запозиченого капiталу, розширеннi продуктивного ряду та об’
єму наданих послуг величина чистих активiв цього банку вже в найближчий час змогла б перевищити 4 млрд. грн. Активну конкуренцiю лiдеру складає ПРИВАТБАНК, який активно залучає ресурси з будь-яких джерел, має широкий продуктовий ряд проводить дуже агресивну кредитну полiтику.
Цей банк займає лiдируючi позицiї по величинi робочих i доходостворюючих активiв (12,4%), кредитного портфеля (15,4%), об’
ємам короткострокових (13,8%) та довгострокових (36,9%) кредитiв, у тому числi по кредитам, виданим юридичним (15,8%) та фiзичним (26,2%) особам.
’
єм сформованих резервiв пiд сумнiвну заборгованiсть (23,3%). Особливо вражає доля ринку цього банку по такiй статтi, як цiннi папери, емiтованi банком (64,4%). Для обох банкiв характерною особливiстю є вiдсутнiсть в портфелi цiнних паперiв державних боргових зобов’
язань. ПРОМІНВЕСТБАНК має найбiльшу серед iнших банкiв долю комiсiйних доходiв (14,6%), а ПРИВАТБАНК – процентних доходiв (13,7%).
Найбiльшу долю державних боргових обов’ на ринку залучення засобiв населення (22%). Найбiльшу конкуренцiю йому складають ПРИВАТБАНК (14,3%), ПРОМІНВЕСТБАНК (13,8%) та УКРАЇНА (9,6%). При цьому на долю ОЩАДБАНКа приходиться бiльш нiж 35% ринку залучених засобiв населення у нацiональнiй валютi.
Структурний аналiз активiв та пасивiв
Ризик є неминучою частиною банкiвської дiяльностi. Успiшне планування та управлiння банкiвською дiяльнiстю неможливо без монiторингу й оцiнки балансових ризикiв. Тобто ризикiв, якi генеруються структурою банкiвського портфеля активiв та пасивiв.
Продовження Табл. 2. 6.
| |
ОЗ (А),%
|
Резерви(А)
|
|
|
Тер_Об(П)
|
|
|
ЗЗ в ВКВ (П)
|
МБК (П)
|
Д_ЮО(П)
|
|
ЦП_Б(П)
|
Капiтал (П)
|
БР
|
|
|
19,3
|
10,4
|
11,8
|
13,2
|
10,0
|
0,9
|
11,9
|
9,9
|
0,0
|
15,3
|
13,8
|
4,9
|
15,6
|
20,2
|
| Приватбанк
|
4,2
|
23,3
|
12,5
|
8,1
|
15,4
|
10,5
|
9,1
|
9,1
|
4,6
|
9,2
|
14,3
|
64,4
|
6,0
|
0,3
|
| Україна
|
23,0
|
2,5
|
10,4
|
4,3
|
13,5
|
3,0
|
9,1
|
5,9
|
17,6
|
5,2
|
9,6
|
4,0
|
5,5
|
22,1
|
| Укрексiмбанк
|
6,1
|
12,0
|
8,6
|
7,0
|
11,8
|
1,4
|
9,8
|
17,8
|
26,0
|
8,5
|
4,2
|
0,0
|
6,3
|
0,5
|
| Аваль
|
5,7
|
6,4
|
7,8
|
13,1
|
3,7
|
2,7
|
8,5
|
4,1
|
1,5
|
11,8
|
6,4
|
6,5
|
4,0
|
23,4
|
|
|
10,8
|
5,6
|
6,8
|
8,8
|
4,4
|
0,5
|
6,9
|
1,1
|
2,4
|
1,4
|
22,0
|
0,9
|
2,5
|
0,9
|
| Укрсоцбанк
|
9,2
|
7,8
|
5,3
|
8,3
|
3,4
|
0,3
|
6,2
|
2,5
|
1,7
|
7,5
|
4,5
|
0,0
|
7,9
|
28,1
|
| ПУМБ
|
4,8
|
3,3
|
4,0
|
5,7
|
2,8
|
2,1
|
4,4
|
7,5
|
3,5
|
7,1
|
2,2
|
0,4
|
6,1
|
0,0
|
| Укркредитбанк
|
0,2
|
0,8
|
2,4
|
1,9
|
3,0
|
12,4
|
2,6
|
3,6
|
5,8
|
1,4
|
0,9
|
0,0
|
5,7
|
0,0
|
| Брокбiзнесбанк
|
2,3
|
2,5
|
2,7
|
2,3
|
3,4
|
5,7
|
3,0
|
3,4
|
3,2
|
2,7
|
0,9
|
0,0
|
1,4
|
0,4
|
| Алонж
|
0,3
|
1,6
|
1,6
|
1,6
|
1,4
|
14,0
|
1,6
|
2,1
|
0,8
|
0,4
|
2,3
|
0,1
|
5,6
|
0,0
|
| Надра
|
0,4
|
0,6
|
2,3
|
1,3
|
3,3
|
5,1
|
2,0
|
2,8
|
3,6
|
2,0
|
1,0
|
8,4
|
1,5
|
0,0
|
| Укрсиббанк
|
0,6
|
3,8
|
1,5
|
1,3
|
1,7
|
0,0
|
1,4
|
1,2
|
1,6
|
1,7
|
0,8
|
3,2
|
3,0
|
0,3
|
| Фiнанси та Кредит
|
0,4
|
1,1
|
1,9
|
1,8
|
1,8
|
6,0
|
1,7
|
2,2
|
0,7
|
1,8
|
1,6
|
3,6
|
0,8
|
0,1
|
|
|
0,3
|
1,9
|
1,5
|
1,3
|
2,0
|
6,3
|
1,7
|
2,5
|
3,2
|
1,0
|
1,5
|
0,0
|
1,9
|
0,0
|
| МТ-Банк
|
0,9
|
0,6
|
1,3
|
2,2
|
0,4
|
0,0
|
1,4
|
2,4
|
0,4
|
2,8
|
0,2
|
0,0
|
2,0
|
0,0
|
| Правексбанк
|
1,4
|
1,5
|
1,2
|
1,1
|
1,4
|
0,0
|
1,3
|
1,0
|
0,3
|
1,0
|
3,0
|
0,0
|
1,7
|
0,1
|
| ВАБанк
|
0,4
|
0,6
|
1,1
|
0,7
|
1,5
|
0,4
|
1,1
|
1,6
|
2,1
|
1,1
|
0,9
|
0,1
|
1,3
|
0,0
|
|
|
0,1
|
0,6
|
1,1
|
1,7
|
0,7
|
13,5
|
1,2
|
2,1
|
0,6
|
0,5
|
1,0
|
0,6
|
0,9
|
0,0
|
| Райффайзенбанк
|
0,2
|
0,4
|
1,0
|
0,5
|
1,8
|
0,6
|
1,2
|
1,9
|
3,6
|
0,8
|
0,0
|
0,0
|
1,2
|
0,0
|
|
|
2,4
|
2,1
|
1,1
|
0,8
|
1,4
|
0,2
|
1,2
|
1,2
|
0,4
|
1,3
|
2,0
|
0,0
|
0,9
|
0,0
|
|
|
0,3
|
0,2
|
1,0
|
1,7
|
0,6
|
0,0
|
1,2
|
2,0
|
0,5
|
2,3
|
0,2
|
0,0
|
0,7
|
0,2
|
| Укргазпромбанк
|
0,1
|
1,6
|
0,9
|
1,0
|
0,9
|
0,2
|
1,0
|
1,7
|
1,9
|
1,3
|
0,3
|
0,0
|
0,7
|
0,0
|
| Кредi Лiоне
|
0,2
|
0,0
|
0,9
|
1,7
|
0,3
|
0,0
|
1,1
|
1,6
|
1,2
|
1,9
|
0,0
|
0,0
|
0,7
|
0,0
|
| ЗУКБ
|
0,6
|
0,6
|
0,8
|
0,5
|
1,2
|
0,6
|
0,9
|
0,9
|
0,4
|
0,7
|
1,8
|
0,0
|
1,2
|
0,0
|
| Мортрансбанк
|
0,2
|
1,4
|
0,7
|
0,5
|
0,1
|
0,0
|
0,4
|
0,3
|
0,1
|
0,7
|
0,0
|
0,0
|
1,2
|
2,5
|
| Пiвденний
|
0,3
|
0,7
|
0,8
|
0,7
|
1,1
|
1,8
|
0,9
|
0,5
|
1,3
|
0,7
|
0,2
|
0,7
|
0,6
|
0,0
|
| Індустрiалбанк
|
0,1
|
0,2
|
0,7
|
1,4
|
0,3
|
5,7
|
0,9
|
1,4
|
0,2
|
1,2
|
0,1
|
0,2
|
0,8
|
0,0
|
| Зевс
|
0,7
|
0,4
|
0,7
|
0,3
|
1,1
|
0,2
|
0,7
|
0,4
|
2,4
|
0,4
|
0,3
|
0,4
|
1,0
|
0,0
|
| Мрiя
|
0,4
|
0,2
|
0,8
|
0,6
|
1,0
|
0,9
|
0,8
|
0,8
|
0,7
|
0,8
|
0,9
|
0,7
|
0,5
|
0,0
|
| Прем,
єрбанк
|
0,7
|
1,5
|
0,6
|
0,3
|
0,9
|
0,0
|
0,6
|
0,6
|
0,9
|
0,4
|
1,0
|
0,0
|
1,0
|
0,0
|
| Київ
|
0,5
|
0,5
|
0,6
|
0,7
|
0,6
|
1,8
|
0,7
|
0,5
|
0,1
|
0,8
|
0,4
|
0,0
|
0,9
|
0,5
|
|
|
0,3
|
0,2
|
0,4
|
0,5
|
0,4
|
0,1
|
0,4
|
0,3
|
1,3
|
0,5
|
0,0
|
0,0
|
1,8
|
0,0
|
| Інг Банк
|
0,2
|
0,1
|
0,6
|
0,7
|
0,6
|
0,0
|
0,7
|
1,0
|
1,7
|
0,8
|
0,0
|
0,0
|
0,7
|
0,0
|
|
|
0,4
|
1,0
|
0,6
|
0,7
|
0,4
|
0,8
|
0,6
|
0,4
|
0,7
|
0,8
|
0,2
|
0,0
|
0,6
|
0,0
|
| Сосьєте Женераль
|
0,1
|
0,3
|
0,5
|
0,5
|
0,4
|
0,1
|
0,5
|
0,7
|
0,7
|
0,8
|
0,0
|
0,0
|
1,0
|
0,0
|
| Форум
|
0,3
|
0,1
|
0,5
|
0,4
|
0,7
|
1,8
|
0,5
|
0,4
|
1,2
|
0,3
|
0,4
|
0,8
|
0,7
|
0,3
|
| Металург
|
0,3
|
1,0
|
0,4
|
0,4
|
0,3
|
0,0
|
0,3
|
0,3
|
0,1
|
0,5
|
0,5
|
0,1
|
1,1
|
0,0
|
| Донмiськбанк
|
0,5
|
0,5
|
0,2
|
0,3
|
0,2
|
0,0
|
0,3
|
0,2
|
0,4
|
0,3
|
0,1
|
0,0
|
1,6
|
0,0
|
| АЖІО
|
0,7
|
0,3
|
0,3
|
0,3
|
0,4
|
0,4
|
0,4
|
0,3
|
0,6
|
0,3
|
0,4
|
0,0
|
1,0
|
0,0
|
|
|
83,0
|
71,3
|
64,1
|
68,4
|
64,9
|
21,4
|
66,0
|
57,8
|
57,3
|
66,1
|
76,9
|
81,1
|
54,0
|
95,5
|
| Залишковi банки
|
17,0
|
28,7
|
32,9
|
31,6
|
35,1
|
78,6
|
34,0
|
42,2
|
42,7
|
33,9
|
23,1
|
18,9
|
46,0
|
4,5
|
Агрегованi статтi консолiдованого балансу та агрегованi статтi прибуткiв та збиткiв сформованої вибiрки 40-ка комерцiйних банкiв за станом на 01. 04. 2001 року приведенi в таблицях 2. 8, 2. 9. Коротко зупинимося на аналiзi активiв, пасивiв, стану лiквiдностi й ефективностi дiяльностi цiєї консолiдованої структури, яка, по сутi, вiдображає стан усього банкiвського сектора України.
Таблиця 2. 7.
Позицiї банкiв за результатами дiяльностi на 01. 04. 2001р. (%)
| |
|
Процентнi доходи
|
по операцiям МБК
|
|
|
|
Комiсiйнi доходи
|
|
вiд торгiвельних операцiй
|
Валовi доходи
|
|
|
|
1
|
11,6
|
7,9
|
14,6
|
3,2
|
1,8
|
14,6
|
4,9
|
4,4
|
10,7
|
9,9
|
| Приватбанк
|
2
|
1,37
|
9,4
|
16,5
|
36,6
|
5,1
|
10,4
|
7,2
|
4,8
|
11,4
|
10,3
|
| Україна
|
3
|
13,2
|
0,2
|
3,2
|
1,3
|
8,1
|
5,0
|
10,9
|
10,7
|
12,2
|
24,4
|
| Укрексiмбанк
|
4
|
3,7
|
8,9
|
4,3
|
0,1
|
1,4
|
5,8
|
1,2
|
1,3
|
3,5
|
2,9
|
| Аваль
|
5
|
7,3
|
4,9
|
8,7
|
3,3
|
9,7
|
9,6
|
4,7
|
2,7
|
7,0
|
7,0
|
| Ощадбанк
|
6
|
5,9
|
7,6
|
1,4
|
15,6
|
13,0
|
7,9
|
1,6
|
1,7
|
5,3
|
6,6
|
| Укрсоцбанк
|
7
|
8,2
|
3,6
|
10,7
|
1,2
|
8,2
|
6,1
|
1,9
|
1,9
|
6,2
|
6,3
|
| ПУМБ
|
8
|
2,3
|
9,8
|
2,5
|
0,2
|
1,1
|
3,7
|
1,9
|
2,2
|
2,4
|
2,0
|
| Укркредитбанк
|
9
|
1,5
|
2,3
|
1,7
|
1,4
|
2,3
|
0,5
|
49,5
|
51,0
|
12,7
|
2,4
|
| Брокбiзнесбанк
|
10
|
1,1
|
2,9
|
0,9
|
6,2
|
1,1
|
0,5
|
0,1
|
0,1
|
0,7
|
1,8
|
| Алонж
|
11
|
2,9
|
1,4
|
2,2
|
0,3
|
14,9
|
0,5
|
0,0
|
0,0
|
1,6
|
3,4
|
| Надра
|
12
|
1,7
|
2,5
|
1,9
|
0,8
|
1,2
|
0,9
|
0,4
|
0,6
|
1,2
|
1,8
|
|
|
13
|
1,6
|
0,8
|
2,8
|
1,0
|
0,0
|
2,2
|
0,7
|
0,9
|
1,5
|
1,5
|
| Фiнанси та Кредит
|
14
|
1,5
|
1,4
|
1,6
|
4,5
|
0,1
|
1,2
|
0,4
|
0,4
|
1,1
|
2,0
|
| Кредитпромбанк
|
15
|
1,1
|
1,1
|
1,8
|
0,2
|
0,6
|
0,7
|
0,1
|
0,3
|
0,8
|
1,3
|
| МТ-Банк
|
16
|
1,3
|
1,0
|
2,0
|
1,7
|
0,0
|
0,8
|
0,3
|
0,2
|
1,0
|
0,6
|
|
|
17
|
2,7
|
2,8
|
3,5
|
7,5
|
0,2
|
1,6
|
0,9
|
0,9
|
2,0
|
2,1
|
| ВАБанк
|
18
|
0,8
|
1,5
|
0,9
|
0,8
|
0,1
|
1,5
|
0,4
|
0,2
|
0,8
|
1,0
|
| Кредит-Днiпро
|
19
|
0,7
|
1,4
|
0,8
|
1,0
|
0,0
|
0,9
|
0,3
|
0,4
|
0,6
|
0,7
|
|
|
20
|
1,0
|
1,1
|
1,5
|
0,2
|
0,0
|
0,5
|
0,3
|
0,3
|
0,7
|
0,7
|
| Укрiнбанк
|
21
|
1,1
|
0,9
|
1,0
|
1,0
|
0,1
|
1,0
|
0,6
|
0,4
|
0,9
|
1,6
|
| Мегабанк
|
22
|
0,6
|
3,3
|
0,5
|
2,3
|
0,0
|
0,7
|
0,1
|
0,1
|
0,5
|
0,3
|
| Укргазпромбанк
|
23
|
0,5
|
2,2
|
0,5
|
0,5
|
0,0
|
1,0
|
0,3
|
0,2
|
0,5
|
0,2
|
| Кредi Лiоне
|
24
|
0,5
|
1,4
|
0,7
|
0,0
|
0,0
|
0,7
|
0,2
|
3,1
|
0,5
|
0,4
|
| ЗУКБ
|
25
|
0,9
|
0,7
|
1,0
|
0,9
|
0,0
|
0,7
|
0,2
|
0,3
|
0,7
|
1,1
|
| Мортрансбанк
|
26
|
1,0
|
0,9
|
0,6
|
0,0
|
6,1
|
0,7
|
0,5
|
0,5
|
0,8
|
0,4
|
| Пiвденний
|
27
|
0,8
|
0,5
|
1,2
|
0,1
|
0,1
|
1,5
|
0,5
|
0,5
|
0,8
|
0,8
|
| Індустрiалбанк
|
28
|
0,6
|
3,3
|
0,5
|
0,3
|
0,9
|
1,2
|
2,8
|
2,8
|
1,2
|
0,6
|
| Зевс
|
29
|
3,3
|
0,0
|
2,5
|
1,2
|
16,2
|
11,1
|
2,6
|
2,7
|
4,7
|
1,1
|
| Мрiя
|
30
|
0,7
|
1,3
|
0,9
|
2,9
|
0,0
|
1,0
|
0,3
|
0,3
|
0,7
|
0,7
|
| Прем,
єрбанк
|
31
|
0,7
|
0,7
|
0,7
|
1,4
|
1,7
|
0,3
|
2,0
|
0,2
|
0,9
|
0,8
|
| Київ
|
32
|
0,6
|
1,7
|
0,6
|
0,1
|
0,1
|
0,3
|
0,2
|
0,1
|
0,4
|
0,6
|
|
|
33
|
0,4
|
0,9
|
0,4
|
0,0
|
0,0
|
0,1
|
1,0
|
1,1
|
0,5
|
0,3
|
| Інг Банк
|
34
|
0,4
|
0,5
|
0,3
|
0,0
|
1,5
|
0,8
|
0,0
|
0,1
|
0,4
|
0,3
|
| Укргазбанк
|
35
|
0,6
|
1,3
|
0,8
|
1,2
|
0,4
|
1,6
|
0,4
|
0,4
|
0,8
|
0,3
|
| Сосьєте Женераль
|
36
|
0,4
|
1,2
|
0,1
|
0,1
|
2,9
|
0,4
|
0,2
|
1,3
|
0,4
|
0,1
|
| Форум
|
37
|
0,7
|
0,3
|
1,2
|
0,6
|
0,1
|
0,1
|
0,1
|
0,1
|
0,4
|
0,7
|
| Металург
|
38
|
0,7
|
3,4
|
0,7
|
0,1
|
0,7
|
0,4
|
0,3
|
0,3
|
0,6
|
0,3
|
| Донмiськбанк
|
39
|
0,9
|
0,5
|
1,6
|
0,1
|
0,1
|
0,9
|
0,1
|
0,1
|
0,7
|
0,2
|
| АЖІО
|
40
|
0,5
|
2,4
|
0,5
|
0,1
|
0,1
|
0,4
|
0,2
|
0,2
|
0,4
|
0,3
|
| Крупнi банки
|
|
66,0
|
52,4
|
62,0
|
61,5
|
48,4
|
63,0
|
34,3
|
29,8
|
58,6
|
69,5
|
| Залишковi банки
|
34,0
|
47,6
|
38,0
|
38,5
|
51,6
|
37,0
|
65,7
|
70,2
|
41,4
|
30,5
|
Продовження таблицi 2. 7.
| |
по операцiям МБК
|
по операцiям з ЮО
|
|
по операцiям з ЦП
|
|
|
вiд торгiвельних операцiй
|
Загальнi адмiнiстративнi доходи
|
Видатки на персонал
|
|
Валовi видатки
|
|
|
0,7
|
11,3
|
11,1
|
14,8
|
4,3
|
9,1
|
11,1
|
12,2
|
16,8
|
2,0
|
10,6
|
|
|
3,8
|
8,8
|
15,6
|
9,4
|
2,6
|
4,1
|
9,8
|
13,9
|
7,9
|
3,8
|
11,7
|
|
|
9,7
|
9,8
|
11,0
|
1,0
|
1,5
|
30,7
|
37,4
|
10,3
|
12,3
|
0,0
|
16,5
|
| Укрексiмбанк
|
4,7
|
4,3
|
3,5
|
0,0
|
1,0
|
0,6
|
1,0
|
3,3
|
3,8
|
4,4
|
3,0
|
| Аваль
|
1,4
|
6,3
|
6,4
|
50,2
|
3,0
|
13,3
|
0,3
|
9,7
|
11,4
|
5,3
|
8,3
|
|
|
1,0
|
0,5
|
6,7
|
0,0
|
1,3
|
4,1
|
1,6
|
9,9
|
16,7
|
10,6
|
7,3
|
| Укрсоцбанк
|
0,5
|
8,9
|
5,6
|
0,0
|
1,1
|
0,9
|
0,7
|
6,6
|
12,9
|
1,9
|
6,7
|
| ПУМБ
|
4,7
|
6,0
|
2,7
|
0,0
|
0,5
|
1,8
|
1,1
|
3,6
|
1,0
|
9,7
|
2,3
|
| Укркредитбанк
|
13,9
|
3,2
|
1,2
|
0,0
|
5,0
|
2,2
|
0,3
|
1,3
|
0,7
|
0,0
|
3,0
|
|
|
3,9
|
4,8
|
2,1
|
0,0
|
0,2
|
0,1
|
0,3
|
0,8
|
0,7
|
1,2
|
0,8
|
| Алонж
|
3,8
|
1,4
|
8,8
|
0,0
|
0,4
|
0,5
|
2,2
|
1,1
|
0,3
|
0,0
|
1,5
|
| Надра
|
2,1
|
3,6
|
0,8
|
11,7
|
1,0
|
0,7
|
0,8
|
1,5
|
0,7
|
0,0
|
1,2
|
|
|
4,1
|
4,7
|
1,5
|
1,3
|
0,3
|
1,3
|
3,8
|
1,7
|
0,4
|
3,1
|
1,7
|
| Фiнанси та Кредит
|
4,8
|
3,2
|
1,5
|
0,0
|
0,6
|
0,5
|
0,0
|
1,4
|
0,7
|
1,4
|
1,2
|
| Кредитпромбанк
|
5,5
|
0,5
|
2,2
|
0,0
|
0,3
|
1,4
|
0,9
|
0,9
|
0,3
|
0,0
|
0,9
|
| МТ-Банк
|
1,3
|
0,2
|
0,8
|
0,0
|
0,2
|
0,0
|
0,0
|
0,8
|
0,4
|
8,0
|
0,9
|
| Правексбанк
|
0,8
|
1,4
|
4,3
|
0,0
|
0,6
|
14,4
|
0,3
|
1,9
|
0,5
|
0,1
|
2,3
|
|
|
0,6
|
1,6
|
0,9
|
0,0
|
0,5
|
0,5
|
0,6
|
1,6
|
0,2
|
1,3
|
0,9
|
| Кредит-Днiпро
|
1,4
|
0,8
|
0,8
|
2,3
|
0,7
|
0,4
|
0,5
|
0,6
|
0,3
|
0,1
|
0,5
|
|
|
5,6
|
0,5
|
0,3
|
0,0
|
4,1
|
0,2
|
0,0
|
0,6
|
0,3
|
0,8
|
0,8
|
|
|
0,8
|
2,4
|
2,1
|
0,0
|
0,5
|
1,1
|
0,0
|
1,7
|
1,3
|
1,0
|
1,3
|
| Мегабанк
|
1,0
|
0,9
|
0,2
|
0,0
|
0,2
|
0,0
|
0,0
|
0,7
|
0,5
|
3,9
|
0,4
|
|
|
0,2
|
0,6
|
0,5
|
0,6
|
0,1
|
0,0
|
0,0
|
0,5
|
0,1
|
0,5
|
0,6
|
| Кредi Лiоне
|
2,7
|
1,2
|
0,0
|
0,0
|
0,1
|
0,0
|
16,4
|
1,7
|
0,6
|
2,0
|
0,4
|
| ЗУКБ
|
0,5
|
1,3
|
1,6
|
0,0
|
0,6
|
0,4
|
0,3
|
0,8
|
0,8
|
0,0
|
1,0
|
| Мортрансбанк
|
0,4
|
1,1
|
0,0
|
0,0
|
0,2
|
2,3
|
2,8
|
0,7
|
0,2
|
0,0
|
0,6
|
| Пiвденний
|
3,6
|
0,6
|
0,1
|
4,7
|
0,3
|
0,1
|
0,2
|
1,5
|
0,5
|
0,0
|
0,9
|
| Індустрiалбанк
|
0,2
|
2,5
|
0,8
|
0,0
|
9,5
|
0,3
|
0,0
|
0,4
|
0,2
|
1,4
|
1,1
|
| Зевс
|
0,6
|
0,7
|
1,4
|
0,9
|
57,8
|
0,0
|
0,0
|
1,1
|
0,7
|
3,8
|
5,2
|
| Мрiя
|
1,0
|
1,5
|
1,0
|
0,4
|
0,4
|
0,7
|
0,0
|
0,6
|
0,8
|
1,2
|
0,7
|
| Прем,
єрбанк
|
0,5
|
1,1
|
1,4
|
0,0
|
0,1
|
0,8
|
0,1
|
0,4
|
0,4
|
0,0
|
1,0
|
| Київ
|
0,4
|
1,4
|
0,7
|
0,0
|
0,1
|
0,3
|
0,0
|
0,6
|
0,4
|
0,4
|
0,5
|
| Сiтiбанк Україна
|
2,6
|
0,4
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
1,2
|
0,0
|
0,7
|
0,6
|
15,3
|
0,7
|
|
|
2,3
|
0,5
|
0,0
|
0,0
|
0,2
|
3,6
|
0,6
|
0,6
|
0,9
|
0,0
|
0,6
|
| Укргазбанк
|
1,6
|
0,3
|
0,2
|
0,0
|
0,1
|
1,6
|
0,2
|
1,2
|
1,2
|
0,4
|
0,8
|
| Сосьєте Женераль
|
0,9
|
0,4
|
0,0
|
0,0
|
0,1
|
0,0
|
6,0
|
0,7
|
0,6
|
0,0
|
0,3
|
| Форум
|
4,6
|
0,4
|
0,3
|
2,7
|
0,2
|
0,2
|
0,0
|
0,4
|
0,2
|
1,0
|
0,4
|
| Металург
|
0,1
|
0,4
|
0,9
|
0,0
|
0,1
|
0,7
|
0,2
|
0,5
|
0,8
|
2,0
|
0,5
|
|
|
1,2
|
0,4
|
0,2
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,1
|
0,3
|
0,1
|
11,0
|
0,4
|
| АЖІО
|
0,7
|
0,1
|
0,7
|
0,0
|
0,2
|
0,1
|
0,1
|
0,7
|
0,5
|
2,5
|
0,4
|
| Крупнi банки
|
26,4
|
55,9
|
62,6
|
75,4
|
15,3
|
64,6
|
63,0
|
69,5
|
82,8
|
37,6
|
66,4
|
| Залишковi банки
|
73,6
|
44,1
|
37,4
|
24,6
|
84,7
|
35,4
|
37,0
|
30,5
|
17,2
|
62,4
|
33,6
|
Таблиця 2. 8.
|
|
в млн. грн.
|
в %
|
|
|
в %
|
|
|
21533,34
|
86,41
|
Усього обов,
язкiв
|
20694,07
|
83,04
|
| Дохiднi активи
|
19038,09
|
76,40
|
Платнi пасиви
|
19482,34
|
78,18
|
|
|
5603,80
|
22,49
|
|
|
36,97
|
| Каса
|
667,49
|
2,68
|
|
|
36,23
|
| Коррахунок в НБУ
|
2223,19
|
8,92
|
|
|
|
|
|
2502,14
|
10,04
|
Коррахунки банкiв
|
|
3,41
|
| Кредитно-iнвестицiйний портфель
|
15717,12
|
63,07
|
|
18240,39
|
73,20
|
| Кредитний портфель
|
14087,94
|
56,53
|
Залученi кошти
|
17396,90
|
69,81
|
|
|
7937,62
|
31,85
|
|
8180,17
|
32,83
|
| Срочнi кредити
|
10740,68
|
43,10
|
|
8185,05
|
32,85
|
| Короткостроковi кредити
|
7199,99
|
28,89
|
|
9211,85
|
36,97
|
| Довгостроковi кредити
|
2596,59
|
10,42
|
|
|
|
|
|
2358,60
|
9,46
|
|
3200,49
|
12,84
|
| Кредити юр. особам
|
10868,61
|
43,61
|
|
7617,80
|
30,57
|
| Кредити фiз. особам
|
|
2,25
|
|
4504,78
|
18,08
|
| Пролонгованi кредити
|
1014,52
|
4,07
|
|
|
|
| Простроченi кредити
|
|
7,77
|
|
|
|
| Сумнiвнi до повернення
|
|
1,59
|
|
|
|
|
|
1629,18
|
6,54
|
Цiннi папери банку
|
|
3,38
|
| ОВГЗ
|
747,12
|
3,00
|
|
|
|
| Дебiторська заборгованiсть
|
1850,02
|
7,42
|
|
1241,96
|
4,98
|
| Іншi активи
|
1240,61
|
4,98
|
Іншi зобов,
язання
|
1211,72
|
4,86
|
|
|
2145,58
|
8,61
|
Балансовий капiтал
|
4225,47
|
16,96
|
| Резерви пiд сумнiвну заборгованiсть
|
-1637,59
|
-6,57
|
Статутний фонд
|
|
7,08
|
|
|
|
|
Фонди банку
|
|
8,91
|
|
|
|
|
|
240,75
|
0,97
|
| Баланс
|
24919,53
|
100,00
|
Баланс
|
24919,53
|
|
Активи
’
єм кредитно-iнвестицiйного портфеля зрiс на 21,5% (питома вага КІП у валютi балансу зрiс на 1,7%). Найбiльшi темпи росту пов’ МБК пояснюється не розширенням внутрiшнього ринку МБК (внутрiшнiй ринок стиснувся й складає бiля 800-900 млн. гривень), а розширенням об’
єму виданих МБК (розмiщених депозитiв) iноземним банкам.
- Питома вага доходостворюючих активiв у складi активiв складає бiля 76% (варiацiя значень вiд 61% до 93%), вiдношення дохiдних активiв до платних пасивiв – 0,98 (варiацiя значень вiд0,74 до 1,89). Значення цих показникiв свiдчать про те, що в цiлому рiвень дохiдних активiв знаходиться поблизу граничних нижнiх значень (вiдповiдно –75% та 1,00%), при яких банки здатнi забезпечувати необхiдний рiвень дохiдностi для виконання обов’
язкiв по платним пасивам. При цьому у 9-ти iз 40-ка банкiв (5 з них – системнi банки) обидва цi показники мають значення нижче граничних значень. А якщо брати до уваги тiльки другий показник (а вiн має прiоритет), то у 13-ти банкiв вiн знаходиться нижче граничного значення, що потенцiйно може призвести до збиткової дiяльностi (для деяких з них – це вже здiйснившийся факт).
- Вiдношення величини кредитного портфелю до всiх обов’
язкiв складає 0,68 (варiацiя значень вiд 0,23 до 1,85), що свiдчить про помiрну кредитну полiтику, здається банками в цiлому. Однак при цьому 11 банкiв проводять «обережну» кредитну полiтику (для 9-ти банкiв така полiтика вже або потенцiйно спiвставна зi збитковiстю дiяльностi), 8 банкiв – помiрну, 4 – агресивну та 17 банкiв – невиправдано агресивну кредитну полiтику. Невиправдано агресивна кредитна полiтика пояснюється або стрiмким одержанням сверхприбуткiв, або стрiмкiстю компенсувати збитки вiд проблемних кредитiв.
При цьому 21 банк виступає в ролi позиковця, а 19 банкiв – в ролi кредитора.
- Вiдношення кредитного портфеля до балансового капiталу складає 3,33. При цьому один iз комерцiйних банкiв проводить невиправдано небезпечну кредитну полiтику, не забезпечену власним капiталом (граничне верхнє значення цього показника –0,8).
- Питома вага прострочених та сумнiвних до повернення кредитiв в кредитному портфелi банкiв складає 16,55%. За цим показником якостi кредитного портфелю банки розподiлились слiдуючим виглядом: 19 банкiв – менше 5%; 10 банкiв – в межах 5-10%, 5 банкiв – в межах 10-20%, 3 банка – в межах 20-30% та у 3-х банкiв «поганi» кредити складають бiльше 30% кредитного портфеля.
12 банкiв – менш 5%, 14 банкiв – в межах 5-10%, 11 банкiв – в межах 10-20%, 1 банк – бiльше 20%. 18 банкiв мають недостатнiй розмiр сформованих резервiв (значення даного показника не перекриває значення попереднього показника).
Таблиця 2. 9.
Агрегованi статтi прибуткiв та збиткiв вибiрки 40-ка банкiв на 01. 04. 2001р.
| Найменування статтi
|
|
в %
|
Найменування статтi
|
|
в %
|
|
в млн. грн.
|
| Процентнi доходи
|
1036,46
|
53,80
|
Процентнi видатки
|
|
41,76
|
|
332,45
|
|
|
81,43
|
4,23
|
|
-68,19
|
4,04
|
|
13,23
|
| по операцiям з ЮО
|
566,49
|
29,40
|
по операцiям з ЮО
|
-83,98
|
4,98
|
|
|
|
|
24,62
|
1,28
|
по операцiям з ФО
|
|
12,50
|
|
-186,05
|
| по опрерацiям з ЦП
|
|
5,28
|
по опрерацiям з ЦП
|
-19,68
|
1,17
|
|
82,10
|
|
|
251,07
|
13,03
|
по опрерацiям з фiлiалами
|
-251,32
|
14,91
|
|
-0,26
|
| Комiсiйнi доходи
|
388,02
|
20,14
|
Комiсiйнi видатки
|
|
7,65
|
|
|
|
|
385,30
|
20,00
|
|
-126,12
|
7,48
|
|
|
| по опрерацiям з фiлiалами
|
2,80
|
0,15
|
по опрерацiям з фiлiалами
|
-2,79
|
0,17
|
|
0,01
|
|
|
456,54
|
23,70
|
Іншi операцiйнi видатки
|
|
5,85
|
Інший операцiйний дохiд (нетто)
|
357,88
|
|
|
|
23,00
|
вiд торгiвельних операцiй
|
-80,98
|
4,80
|
|
|
| |
|
|
|
|
15,9
|
|
-268,04
|
| |
|
|
|
|
4,47
|
|
-75,41
|
| |
|
|
на господарчi потреби
|
-64,63
|
3,83
|
|
|
| |
|
|
|
|
2,18
|
|
-36,74
|
| |
|
|
|
|
2,31
|
|
|
| |
|
|
Видатки на персонал
|
|
10,64
|
|
-179,43
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5,89
|
0,31
|
Видатки на формування резервiв пiд безнадiйну заборгованiсть
|
-209,66
|
12,44
|
|
|
| Іншi доходи
|
39,69
|
2,06
|
|
|
4,36
|
|
-33,74
|
|
|
|
|
|
|
|
Прибуток до сплати податкiв
|
264,47
|
|
|
|
|
|
-23,71
|
1,41
|
|
-23,71
|
| Валовi доходи
|
1926,60
|
|
|
-1685,85
|
|
Прибуток
|
240,75
|
Лiквiднiсть
, незадовiльне управлiння ресурсами, що призводить до зниження рiвня одержаного прибутку.
* Така структура активiв та пасивiв за пiдсумками І кварталу 2001 року забезпечила прибутковiсть активiв (ROA) на рiвнi 2,9% рiчних та прибутковiсть капiталу (ROE) на рiвнi 17,09% рiчних. В цiлому цi показники свiдчать про нормальний рiвень рентабельностi активiв (оптимальне значення 1-4% рiчних) та достатньо ефективному використаннi власного капiталу (оптимальне значення 15,0-40,0% рiчних). Якщо ж з розглядаємої вибiрки банкiв виключити банк, показавший найвищий фiнансовий результат (УКРКРЕДИТБАНК – 193,3 млн. грн., консолiдований фiнансовий результат останнiх банкiв –47,45 млн. грн.), то показники рентабельностi приймуть наступнi значення: ROA=0,59% рiчних; ROE=3,57% рiчних. Та висновки про рентабельнiсть банкiвського сектора стануть прямо протилежними: неефективна робота активiв та крайнє неефективне використання власного капiталу.
Причина неефективного використання власного капiталу може бути пояснена, якщо розложити прибутковiсть капiталу на фактори (формула Дюпона):
Пiдставивши вiдповiднi значення, для всiх 39 банкiв отримаємо:
6,54% = (6,71% х 20,75% х 4,70) / 100.
Основна причина низької рентабельностi власного капiталу банкiвської системи в цiлому напряму пов’ управлiння активами та пасивами, а дешевою ресурсною базою.
В структурi доходiв процентнi доходи складали 60,66, комiсiйнi доходи – 22,94%, iншi операцiйнi доходи – 13,70%. В структурi найбiльш питома вага приходяться на процентнi видатки –42,91%, комiсiйнi витрати – 7,49%, iншi операцiйнi витрати – 5,90%, загальнi адмiнiстративнi витрати – 16,17%, витрати на персонал –10,89%, витрати на формування резервiв пiд безнадiйну заборгованiсть –13,56%, сплату податку на прибуток – 1,45%. З 40-ка банкiв чистi процентнi збитки понесли – 4 банка, чистi комiсiйнi збитки – 4 банка, а чистi операцiйнi збитки – 5 банкiв. При цьому 8 банкiв показали вiд’
ємний фiнансовий результат.
2. 3. Аналiз прибутковостi комерцiйного банку «Мрiя"
Аналiз динамiки одного iз головних показникiв, якi характеризують ефективнiсть банкiвської дiяльностi, – прибутковостi активiв (вiдношення чистого прибутку до середнiх активiв) – свiдчить, що протягом двох останнiх рокiв його значення по банкiвськiй системi України постiйно i досить стрiмко знижується – дивiться малюнок.
Зауважимо, що для банкiв розвинених країн аналогiчний показник коливається на рiвнi 0,75 – 1,5 %. Беручи до уваги цi орiєнтовнi значення, тенденцiю зниження прибутковостi активiв протягом 1999 року можна вважати певним чином закономiрним явищем, хоч i з деякими застереженнями. Йдеться насамперед про взаємозв’
язок таких категорiй, як прибуток i ризик, що, як вiдомо, перебувають у прямiй залежностi. Так, зниження прибутковостi розглядається як виправдане за умови вiдповiдного зменшення ризику. Хоч рiвень сукупного ризику, який супроводжує дiяльнiсть вiтчизняної банкiвської системи, не пiддається точному вимiру, але й на iнтуїтивному рiвнi зрозумiло, що вести мову про адекватне зменшення ризикованостi в даному разi навряд чи доречно. Щодо ситуацiї, яка склалася в першiй половинi 2000 року, коли рiвень прибутковостi активiв знизився до 0,58%, то її слiд розцiнити як критичну. Нагадаємо, що в процесi аналiзу динамiки, крiм абсолютних значень показника, суттєву роль вiдiграє характер виявленої тенденцiї (стабiльнiсть, зростання, спад). Оскiльки прибутковiсть активiв комерцiйних банкiв за пiвтора року (з 01. 01. 99 до 01. 07. 00) знизилася у 15,5 разу, це теж дає вагомi пiдстави визнати ситуацiю критичною.
система якої досягла значного прогресу (див. табл. 2. 10.). Зауважимо, що наведенi данi хоч i не повнiстю зiставнi через вiдмiнностi соцiально-iсторичного та економiчного характеру, а також через окремi розбiжностi в системах облiку, правовому й законодавчому полi, зокрема щодо правил i норм оподаткування фiнансових результатiв дiяльностi, все ж вiдображають загальнi тенденцiї.
й кредитного ризику. Так, миттєва лiквiднiсть українських банкiв на 29,8%, або майже в 2,5 разу, перевищує аналогiчний показник банкiв США, причому в наступний перiод ця тенденцiя посилюється.
Питома вага лiквiдних активiв у структурi балансу вiтчизняних банкiв (75,8%) у 4,3 рази перевищила вiдповiдний коефiцiєнт американських банкiв (19,92%). Слiд визнати, що високий рiвень лiквiдностi банкiв позитивно оцiнюється з погляду клiєнтiв, контрагентiв, кредиторiв, але негативно впливає на прибутковiсть, адже дохiднiсть активiв перебуває в оберненiй залежностi вiд їх лiквiдностi. Оскiльки в даному разi нас цiкавить саме прибутковiсть банкiв, високий рiвень лiквiдностi слiд розглядати як одну iз причин зниження прибуткiв у вiтчизнянiй банкiвськiй системi.
Таблиця 2. 10.
Аналiз основних показникiв дiяльностi банкiв, (%)
| № п/п
|
|
США
|
Україна
|
Вiдхилення
|
| |
|
|
1999
|
I пiврiччя 2000
|
|
|
| |
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
| 1
|
|
14,97
|
21,40
|
5,50
|
6,43
|
|
| 2
|
Чистий прибуток/активи
|
1,14
|
2,09
|
0,58
|
0,95
|
-1,51
|
| 3
|
|
7,98
|
9,80
|
10,57
|
1,82
|
0,77
|
| 4
|
|
11,30
|
21,80
|
19,60
|
10,50
|
-2,20
|
| 5
|
Загальний капiтал/активи
|
9,16
|
22,60
|
21,44
|
13,44
|
-1,16
|
| 6
|
|
16,89
|
21,54
|
18,37
|
4,65
|
-3,17
|
| 7
|
Власний капiтал/усього кредитiв
|
12,61
|
22,90
|
25,70
|
10,29
|
2,8
|
| 8
|
|
65,01
|
42,80
|
41,12
|
|
-1,68
|
| 9
|
|
2,11
|
11,40
|
16,73
|
9,29
|
5,33
|
| 10
|
|
19,92
|
49,70
|
59,50
|
29,78
|
9,80
|
| 11
|
Лiквiднi активи/усього активи
|
17,49
|
75,80
|
78,2
|
58,31
|
2,40
|
| 12
|
|
3,95
|
6,70
|
5,00
|
2,75
|
-1,70
|
Звiсно, з погляду забезпечення стабiльностi всiєї банкiвської системи України такий надзвичайно високий рiвень лiквiдностi американських банкiв дає пiдстави робити висновок про їхню нестабiльнiсть. У зв’
язку з цим зазначимо, що достатнiй рiвень лiквiдностi забезпечується не тiльки i не стiльки накопиченням лiквiдних активiв, а й доступнiстю i стабiльнiстю джерел їх поповнення. Банки США мають змогу користуватися перевагами, якi надає високорозвинений фiнансовий ринок, i залучати лiквiднi засоби в будь-який час у необхiднiй кiлькостi, що дає змогу пiдтримувати запас лiквiдних активiв на мiнiмальному рiвнi. Українськi банки змушенi накопичувати лiквiднiсть, адже нерозвиненiсть внутрiшнього фондового та валютного ринкiв, вiдсутнiсть виходу на мiжнароднi ринки грошей унеможливлює застосування досконалiших методiв управлiння лiквiднiстю.
Негативно вплинули на прибутковiсть i структурнi зрушення в портфелi активiв, якi мали мiсце протягом аналiзованого перiоду, зокрема такi, як зниження питомої ваги кредитного портфеля в активах, оскiльки кредити завжди були найдохiднiшими банкiвськими активами. Наголосимо, що в мiжнароднiй банкiвськiй практицi оптимальним вважається рiвень 60-65%, який i спостерiгається в американських банках, тодi як у вiтчизнянiй банкiвськiй системi цей показник в 1,5 раз нижчий.
ще не сформований у повному обсязi, тому розрiзняють розрахункову та фактичну величину резерву. В процесi обчислень вiдповiдного показника використана розрахункова сума резерву як така, що точнiше вiдображає рiвень кредитного ризику банкiв. У США подiбної проблеми не виникає, оскiльки резерви вже давно i в повному обсязi сформованi. Як свiдчать данi таблицi 2. 10, кредитний ризик вiтчизняних банкiв суттєво перевищує (у 5,4 раз) аналогiчний показник американських банкiв, крiм того, протягом першого пiврiччя 2000 року ця негативна тенденцiя поглиблювалася i значення вiдповiдного показника збiльшилося на 5,33%. Зрозумiло, що проблемнi кредити дають збитки банку, а тому є ще однiєю причиною зниження прибутковостi.
унаслiдок збiльшення сукупного капiталу та активiв по банкiвськiй системi в цiлому. Так, досить яскраво виявляється тенденцiя до зростання рiвня капiталiзацiї банкiв, що само собою є, безперечно, позитивним фактом, причому темпи зростання статутних фондiв банкiв вищi, нiж темпи зростання сукупного капiталу. Одночасно полiпшився якiсний склад капiталу за рахунок зменшення питомої ваги додаткового капiталу в його структурi.
абсолютної величини прибутку у системi комерцiйних банкiв свiдчить, що банки не тiльки досягли вiдповiдного зростання у 2000 роцi, а й не змогли одержати прибутку на рвнi попереднього року. Так, величина прибутку по. банкiвськiй системi на 01. 07. 2000 року становила 133,1 млн. грн., тодi як за вiдповiдний перiод минулого року – 309,1 млн. грн., що в 2,3 рази бiльше. Прибутковiсть власного капiталу становила лише 5,5%, що в 3,9 раз менше, нiж у попередньому перiодi.
року становили 120%, тодi як темпи зростання витрат – 131%, причому процентнi витрати зросли на 34%. Це свiдчить про недосконалiсть застосовуваних методiв управлiння, прорахунки у сферi менеджменту й вiдсутнiсть скоординованого пiдходу до управлiння активами i пасивами банку. Випереджаючi темпи зростання витрат у порiвняннi з доходами розцiнюються як досить небезпечна тенденцiя, яка значною мiрою й зумовила зниження прибуткiв.
Протягом 2000 року деякi комерцiйнi банки не змогли уникнути поточних збиткiв, серед них i два iз групи найбiльших «Україна» та Ощадбанк. Із цього приводу зауважимо, що вести мову про прибутковiсть активiв чи капiталу у випадку, коли фiнансовим результатом дiяльностi банку є збитки, на нашу думку, не зовсiм коректно, хоч iнодi такi данi наводяться зi знаком мiнус, наприклад прибутковiсть капiталу в першiй половинi 2000 року по групi найбiльших банкiв становила мiнус 2,8%.[11: #10,c. 31]. Звичайно, для порiвняння збиткових банкiв можуть бути використанi вiдноснi показники, але при цьому аналiз змiщується в iншу (вiд’
ємну) площину, яка потребує визначення вiдповiдних (вiдмiнних од звичайних) параметрiв вiдлiку.
Зауважимо, що середньо галузевi показники маскують варiативнiсть результатiв, одержаних у серединi системи, тому звернемося до аналiзу показникiв прибутковостi банкiв (*за рейтингом «Банк-Інформ» при АУБ), якi змогли одержати досить високi прибутки за дев’
Порiвняльний аналiз показникiв прибутковостi свiдчить про досить високий рiвень їх диференцiацiї, який вiдображає величину розриву мiж коефiцiєнтами окремих банкiв та середньогалузевими значеннями. Так, найвищий показник прибутковостi активiв (19,89 – Донмiськбанк) – у 9 разiв, або на 800%. Подальший аналiз свiдчить, що понад 50% прибутку, одержаного банкiвською системою за 9 мiсяцiв 2000 року, було генеровано тiльки шiстьма банками, а десять перших за рейтингом прибутковостi банкiв сформували 60,6% загального прибутку.
висновок
, що думка про високу прибутковiсть банкiвської системи є скорiше мiфом, тодi як для окремих банкiв це реальнiсть. Насамкiнець, зазначимо, що прибутковiсть – тiльки один iз багатьох аспектiв, за якими оцiнюється дiяльнiсть банку, i тому не може сприйматися як остаточне свiдчення ефективностi його роботи. Для банкiв як установ, дiяльнiсть яких значною мiрою заснована на довiрi з боку клiєнтiв i якi розпоряджаються значною частиною суспiльного капiталу, прiоритетне значення можуть мати такi характеристики, як надiйнiсть i стабiльнiсть. Пiд цим кутом зору головна стратегiчна мета визначається як зниження ризику за умови збереження певного рiвня прибутковостi, що дає змогу банкам досягнути адекватної рiвноваги в умовах мiнливого ринкового середовища.
Таблиця 2. 11.
| № п/п
|
Назва банку
|
Прибуток (млн. грн.)
|
Питома вага, %
|
Прибутковiсть статутного капiталу,%
|
|
| 1
|
Алонж
|
|
16,9
|
|
10,55
|
| 2
|
ПУМБ
|
38,293
|
11,277
|
166,49
|
6,51
|
| 3
|
МТ-Банк
|
|
6,947
|
53,31
|
8,35
|
| 4
|
Металург
|
19,434
|
5,723
|
|
15,73
|
| 5
|
Донмiськбанк
|
17,057
|
5,023
|
47,73
|
19,89
|
| 6
|
Приватбанк
|
|
4,696
|
11,39
|
0,70
|
| 7
|
|
|
4,519
|
17,05
|
4,41
|
| 8
|
|
12,151
|
3,519
|
52,13
|
10,47
|
| 9
|
Індустрiалбанк
|
7,436
|
2,190
|
71,42
|
5,79
|
| 10
|
|
6,288
|
1,852
|
67,16
|
6,25
|
| |
Усього
|
339,563
|
100
|
19,20
|
2,21
|
на даних комплексного економiчного аналiзу.
2. 4.
Аналiз рейтингової оцiнки дiяльностi комерцiйних банкiв
Для здiйснення комплексного рейтингового оцiнювання дiяльностi банкiв нами пропонується специфiчний пiдхiд, демонстрацiю якого буде проведено на прикладi системи CAMEL. Як вiдомо, рейтингове оцiнювання CAMEL ґрунтується на узагальнюючому оцiнюваннi основних показникiв дiяльностi банкiв, що дає змогу визначити фiнансове становище кожного банку на основi єдиних критерiїв та здiйснювати контроль за дотримуванням нормативних вимог НБУ. Така система рейтингу допомагає органам нагляду виявити банки, що мають у своїй дiяльностi iстотнi недолiки, якi можуть у кiнцевому результатi, призвести їх до банкрутства.
Зробимо спробу побудувати модель поведiнки комерцiйних банкiв за допомогою методiв багатовимiрного статистичного аналiзу в межах вибраної системи показникiв. Особливiсть даних, що розглядаються, полягає в тому, що кожному банку, який вивчається, вiдповiдає певний вектор ознак.
р
-вимiрному просторi. Це дає можливiсть розв’ в стислому виглядi описати стан того чи iншого банку, як правило, немає. У таких випадках звичайно використовують експертнi методи. До участi в експертному опитуваннi залучаються фахiвцi ознайомленi зi станом справ, що дає змогу суттєво пiдвищити якiсть i ефективнiсть аналiзу.
даних, якiсного складу експертiв. Завдання експерта полягає в тому, щоб умiстити кожний запропонований на розгляд банк у певний оцiночний iнтервал.
При формуваннi матрицi початкових даних використовують 5-бальну шкалу, вiдповiдно до якої комерцiйний банк оцiнюється таким чином:
1 – «сильний»;
3 – «посереднiй»;
4 – «граничний»;
5 – «незадовiльний».
в спрощеному виглядi:
F = f1
x12
x2
+ ... + fn
xn
де f – факторнi навантаження; x – значення змiнних; e – випадковi вiдхилення; n – кiлькiсть змiнних.
системи CAMEL.
Таблиця 2. 12.
Результати оцiнювання дiяльностi комерцiйних банкiв за системою CAMEL за 1-й перiод
| Банк
|
C
|
A
|
E
|
L
|
| 1
|
3,2
|
2,3
|
2,7
|
1,8
|
| 2
|
1,9
|
3,4
|
1,8
|
3,4
|
| 3
|
2,8
|
2,6
|
2,9
|
3,1
|
| 4
|
3,2
|
2,7
|
2,2
|
3,3
|
| 5
|
4,0
|
2,1
|
1,9
|
3,5
|
| 6
|
2,5
|
1,9
|
3,7
|
2,9
|
| 7
|
2,1
|
2,5
|
4,1
|
2,2
|
| 8
|
2,9
|
3,1
|
2,8
|
2,7
|
| 9
|
4,0
|
2,8
|
2,8
|
2,9
|
| 10
|
3,3
|
2,1
|
3,3
|
2,7
|
| 11
|
3,8
|
2,9
|
3,7
|
1,6
|
| 12
|
2,7
|
4,1
|
3,2
|
2,3
|
| 13
|
3,7
|
2,1
|
2,5
|
3,9
|
| 14
|
3,1
|
3,9
|
2,7
|
3,1
|
| 15
|
3,3
|
2,3
|
3,9
|
3,3
|
| 16
|
3,1
|
3,0
|
2,4
|
3,3
|
| 17
|
2,9
|
3,1
|
1,9
|
4,4
|
| 18
|
2,7
|
3,9
|
2,4
|
4,2
|
| 19
|
4,1
|
3,2
|
2,3
|
4,0
|
| 20
|
2,3
|
4,1
|
3,5
|
3,9
|
Враховуючи конфiденцiйнiсть оцiнок, ми присвоїли дослiджуваним банкам умовнi номери, що виключає можливiсть несанкцiонованої iдентифiкацiї даних. При цьому зi всiєї сукупностi даних було вiдiбрано 5 банкiв, якi мають тенденцiю до полiпшення показникiв, 5 – до погiршення i 10 банкiв, що мають вiдносно стабiльний стан. (Див. Табл. 2. 12; 2. 13; 2. 14).
Таблиця 2. 13.
Результати оцiнювання дiяльностi комерцiйних банкiв за системою CAMEL за 2-й перiод
| Банк
|
C
|
A
|
E
|
L
|
| 1
|
3,0
|
2,2
|
2,5
|
1,7
|
| 2
|
1,8
|
3,6
|
1,6
|
3,2
|
| 3
|
2,6
|
2,4
|
2,8
|
3,0
|
| 4
|
3,0
|
2,6
|
2,0
|
3,2
|
| 5
|
3,8
|
2,0
|
1,8
|
3,2
|
| 6
|
2,4
|
2,0
|
3,6
|
3,0
|
| 7
|
2,2
|
2,6
|
4,3
|
2,0
|
| 8
|
3,0
|
3,0
|
3,1
|
2,5
|
| 9
|
4,2
|
2,6
|
3,0
|
2,5
|
| 10
|
3,6
|
2,2
|
3,5
|
3,0
|
| 11
|
4,0
|
2,8
|
3,8
|
1,7
|
| 12
|
2,8
|
4,2
|
3,3
|
2,2
|
| 13
|
3,8
|
2,2
|
2,6
|
4,0
|
| 14
|
3,0
|
3,8
|
2,6
|
3,2
|
| 15
|
3,4
|
2,2
|
4,0
|
3,2
|
| 16
|
3,4
|
3,2
|
2,6
|
3,7
|
| 17
|
3,0
|
3,4
|
2,1
|
4,7
|
| 18
|
2,8
|
4,0
|
2,5
|
4,5
|
| 19
|
4,2
|
3,4
|
2,5
|
4,2
|
| 20
|
2,6
|
4,4
|
3,8
|
4,2
|
Таблиця 2. 14.
Результати оцiнювання дiяльностi комерцiйних банкiв за системою CAMEL за 3-й перiод
| Банк
|
C
|
A
|
E
|
L
|
| 1
|
2,7
|
2,0
|
2,4
|
1,6
|
| 2
|
1,5
|
3,1
|
1,2
|
2,9
|
| 3
|
2,1
|
2,2
|
2,4
|
2,5
|
| 4
|
2,7
|
2,3
|
1,7
|
3,0
|
| 5
|
3,4
|
1,8
|
1,4
|
2,9
|
| 6
|
2,3
|
2,1
|
3,5
|
2,8
|
| 7
|
2,7
|
2,3
|
4,1
|
2,2
|
| 8
|
2,9
|
3,1
|
2,8
|
2,4
|
| 9
|
4,1
|
2,4
|
3,1
|
2,5
|
| 10
|
3,3
|
2,4
|
3,4
|
2,7
|
| 11
|
4,3
|
2,5
|
3,4
|
1,5
|
| 12
|
3,2
|
4,3
|
3,2
|
2,1
|
| 13
|
3,9
|
2,1
|
2,8
|
4,2
|
| 14
|
2,9
|
3,7
|
2,6
|
3,1
|
| 15
|
3,6
|
2,1
|
4,2
|
3,1
|
| 16
|
3,6
|
3,7
|
2,9
|
3,9
|
| 17
|
2,9
|
3,3
|
2,2
|
4,6
|
| 18
|
3,3
|
4,4
|
2,9
|
4,7
|
| 19
|
4,4
|
3,7
|
2,9
|
4,5
|
| 20
|
2,9
|
4,7
|
4,2
|
4,6
|
Крiм цього для наочностi було додано умовнi маркернi набори даних, адекватнi за системою CAMEL абсолютно надiйному банку – (1,1,1,1), банку-банкруту – (5,5,5,5), а також данi про 3 банки, що посiдають промiжне становище в цiй системi (вiдповiдно 2,2,2,2, 3,3,3,3 i 4,4,4,4). Третiй показник (М – менеджмент) до уваги не брався, оскiльки вiн розраховується на основi даних усiх iнших компонентiв – достатностi капiталу, якостi активiв, дохiдностi активiв та лiквiдностi.
Схема 1. Комерцiйна матриця
| |
C
|
A
|
E
|
L
|
| C
|
1,0
|
0,019
|
0,169
|
0,228
|
| A
|
0,019
|
1,0
|
0,125
|
0,436
|
| E
|
0,169
|
0,125
|
1,0
|
-0,144
|
| L
|
0,228
|
0,436
|
-0,144
|
1,0
|
Власнi значення й процентнi вiдношення видiлених факторiв надано в Табл. 2. 15. Четвертий фактор дорiвнює «0», тому про нього в таблицi не подано iнформацiї. Слiд вiдзначити, що на першi два фактори припадає не менше 84% повної дисперсiї матрицi початкових даних, у результатi первiсний масив можна подати в двовимiрному просторi.
Таблиця 2. 15.
Власнi значення i процентнi вiдношення факторiв
| Фактор
|
Власне значення
|
Процентне вiдношення,%
|
| 1
|
0,9193
|
61,12
|
| 2
|
0,3473
|
23,09
|
| 3
|
|
15,79
|
Значення факторних навантажень у таблицi 2. 16. Дослiджуваний простiр факторiв цiлком задовiльно описується лiнiйною моделлю:
F1
= 0. 248x1
+ 0. 630x23
+ 0. 678x4
;
F2
= 0. 359x1234
.
Фактор F1
, на нашу думку, можна розглядати як iнтегральний показник дiяльностi банку. Чим менше його значення, тим краще становище банку. Це зумовлене особливостями системи оцiнювання CAMEL.
У факторi F2
Можна зробити
, що запропонований спосiб подачi показникiв, якi характеризують банки в полi видiлених факторiв, може бути застосовано до комерцiйних банкiв при визначеннi їхнього рейтингу.
Таблиця 2. 16.
Значення факторних навантажень
|
|
C
|
A
|
E
|
L
|
| 1
|
0,248
|
0,630
|
0,030
|
0,679
|
| 2
|
0,359
|
-0,011
|
0,445
|
-0,141
|
| 3
|
0,292
|
-0,294
|
-0,187
|
0,175
|
2. 5.
Вдосконалення аналiзу дiяльностi комерцiйного банку
Аналiз ефективностi банкiвської дiяльностi зводиться до оцiнки рентабельностi комерцiйного банку, включає до себе кiлькiсний та якiсний аналiз. Кiлькiсний аналiз засновано на застосуваннi фiнансових коефiцiєнтiв, аналiзi динамiки показникiв, виявленню загальних трендiв, а також порiвнювальному аналiзi значення показникiв (коефiцiєнтiв) даного банку в порiвняннi з iншими банками. Якiсний аналiз засновано на аналiзi структурi доходiв та видаткiв банка, оцiнцi тенденцiй їх змiни.
При визначеннi ефективностi роботи банку за якийсь термiн часу поперед всього акцент робиться на аналiзу рентабельностi банку, який здiйснюється iз застосуванням показникiв, для розрахунку яких треба знати об’
(2. 25)
’
ємною частиною для зростання банку. Чистий процентний доход розраховується так:
Чистий процентний доход = Процентнi доходи – Процентнi видатки – Збитки по ссудам
(2. 26)
Іншi доходи банки тримають у виглядi комiсiйних по банкiвським послугам.
Непроцентнi видатки – це заробiтна платнi та премiї робiтникiв, витрати на придбавання та утримання споруд, устаткування та iн.
В сучаснiй закордоннiй банкiвськiй практицi видiляють три основних способи розрахунку рентабельностi банку:
(
Акцiонерний капiтал
Оптимальне значення ROE, на думку захiдних аналiтикiв, повиннi знаходитися в мережах 10 – 20%. Значенню ROE є пiдстава показникiв ринку. Дана формула прибутковостi капiталу або прибутку на власний капiтал банку приблизно 30 рокiв назад використовувалися для розрахунку рiвня рентабельностi банку, а в нашi часи її використовують для виявлення поточного доходу.
2. При оцiнцi ефективностi роботи найвищого менеджменту аналiзується рентабельнiсть активiв (ROA); цей показник показує на скiльки банк ефективно розмiщував банкiвськi ресурси та як широко використовується рейтинговими органiзацiями при ранжуваннi банкiв. В мiжнароднiй банкiвськiй практицi прийнято враховувати нормальним значення ROA не нижче 1. Цей показник розраховується наступним шляхом:
ROA = Чистий прибуток
Акцiонерний капiтал
(2. 29)
Отже, загальну рентабельнiсть банку можна показати у виглядi вiдношення (Модель Гордона):
Загальна рентабельнiсть = D1
P1
– P0
(2. 30)
Р0
Р0
де D1
– дивiденди на кiнець року;
P0
P1
– цiна продажу акцiй.
Наприклад, якщо D1
= $5, P01
= $110, тодi пiдставивши цi данi в формулу Гордона, отримаємо загальну рентабельнiсть банку, яка дорiвнює 15% ((5 : 100 + (110 - 100)) : 100 = 15%. Взагалi ця формула використовується для розрахунку рентабельностi банку на кiнець року. ЇЇ застосовують також для визначення поточної рентабельностi. Банк може досягти мети зростання фiнансових результатiв дiяльностi тiльки в тому випадку, якщо вiн виконує жорсткий контроль за своїми видатками.
Висновки
науки i практики. Це дозволяє оптимiзувати структуру активiв та пасивiв з метою максимiзацiї прибутку банку.
Проведення комплексного аналiзу банкiвської дiяльностi є запорукою успiху для будь-якого комерцiйного банку. Результати аналiзу служать необхiдним iнформацiйним джерелом для керiвництва банку; за їх допомогою приймаються управлiнськi рiшення по регулюванню банкiвської дiяльностi.
При проведеннi аналiзу дiяльностi комерцiйного банку необхiдно мати аналiтичнi матерiали, якi б дозволили отримати дiйсну та повну iнформацiю про банк: його фiнансовий стан, результати дiяльностi. Такою iнформацiєю можуть бути: баланс банку, звiти про прибутки та видатки, даннi про рахунки аналiтичного облiку тощо.
Аналiз активiв комерцiйного банку припускає аналiз структури його активних операцiй i оцiнку економiчної дiяльностi i ризикованостi окремих операцiй. Це найбiльш важлива стадiя аналiзу дiяльностi комерцiйного банку, тому що структура i якiсть активiв в значнiй мiрi обумовлюють лiквiднiсть та платоспроможнiсть банку i в кiнцевому рахунку – його надiйнiсть та прибутковiсть.
Аналiзуючи напрямки використання засобiв, порiвнюють отриману iнформацiю з аналогiчними даними iнших банкiв, а також вiдзначають змiни протягом дослiджуваного iнтервалу часу. Кiлькiсний аналiз на пiдставi даних балансу комерцiйного банку й аналiтичного облiку є одним з основних етапiв аналiзу структури активiв. При цьому визначають питому вагу рiзних статей активу балансу i їхню значимiсть для банку.
Лiквiднiсть та платоспроможнiсть – найважливiшi якiснi характеристики дiяльностi банку, якi свiдчать про його надiйнiсть та стабiльнiсть. Для оцiнки лiквiдностi використовуються коефiцiєнти короткострокової i середньострокової лiквiдностi. Вони розраховуються як вiдношення короткострокових або середньострокових лiквiдних активiв до вiдповiдних за строками пасивiв. Показники лiквiдностi в рiзних країнах мають рiзнi назви, залежать вiд спецiалiзацiї i розмiру банкiв, впроваджуваної полiтики в галузi кредиту. Показники мають неоднаковi методики обрахування.
Аналiз доходiв, видаткiв та прибутковостi комерцiйного банку дає змогу вивчити результати його дiяльностi. Кiлькiсний та якiсний аналiзи прибутковостi проводяться з метою вивчення фiнансової стiйкостi банку й оцiнки ефективностi його роботи за певний звiтний перiод.
Аналiз класифiкацiї ризикiв, зроблений рiзними авторами, дає змогу вiднести банкiвську дiяльнiсть до класу динамiчних задач i видiлити три загальних блока формування банкiвських ризикiв: технологiї та послуги; зовнiшня та внутрiшня середа банку.
Ризики суб’
єктiв господарської дiяльностi, як правило , вiдображаються на змiнi їх балансу. Якщо одним iз вимог до балансу є його грошовий вираз, тодi любий ризик в кiнцевому рахунку вiдображає змiну фiнансового стану будь-якого суб’
Аналiз дослiджень показує, що для створення економiко-математичної моделi ризикiв необхiдно:
* вiдокремити ризики вiд факторiв, що їх викликають;
* розглянути поняття та визначення вiдомi в лiтературi й банкiвськiй практицi ризикiв та дати iз загалом прийнятих класичних позицiй їх визначення.
Аналiз банкiвської дiяльностi є одним з найважливiших напрямкiв економiчної роботи ( i чим бiльший банк, тим бiльше значення має правильна органiзацiя його роботи в цiлому та на кожнiй дiлянцi) i повинен вирiшувати такi завдання:
1. Дати точну оцiнку стану об’єкта дослiдження i показати, наскiльки вiн вiдрiзняється вiд належного.
3. Пiдготувати матерiали до вибору оптимального управлiнського рiшення i сприяти його виконанню.
нагляду, банки кореспонденти, клiєнти, конкуренти, рейтинговi агентства, засоби масової iнформацiї (зовнiшнi користувачi). На нашу думку, незалежно вiд специфiчних вимог користувачiв доцiльно розробити унiверсальний методологiчний пiдхiд до побудови рейтингової системи оцiнювання комерцiйних банкiв. При цьому необхiдно мiнiмiзувати вплив суб’єктивного чинника на оцiнювання дiяльностi комерцiйних банкiв.
дiють на його дiяльнiсть, залежить не тiльки прибутковiсть, але й фiнансова стiйкiсть банку.
Лiтература
1. Закон України «Про банки та банкiвську дiяльнiсть».–1999.–№25.
2. Інструкцiя «Про порядок регулювання та аналiз дiяльностi комерцiйних банкiв»: Затв. Постановою Правлiння НБУ 14. 04. 98 №141.–К.,1998.–69с.
3. Ачкасов А. И. Активные операции коммерческих банков/ Под ред. А. П. Носко.–М.: АО «Консалтбанкир»,1994.–80с.
4. Банкiвськi операцiї: Пiдручник/ Пiд ред. А. М. Мороза, М. І. Савлука та iн.–К.,2000.–472с.
Отв. ред. Ю. И. Коробков, Ю. Б. Рубин, В. И. Солдаткин.–М.: СОМИНТЭК,1994.–752с.–(Портфель делового человека).
6. Банковское дело: Учебник/ Под ред. проф. В. И. Колесникова, проф. Л. П. Кроливецкой.–М.: Финансы и статистика,1995.–480с.
8. Бор М. З., Пятенко В. В. Менеджмент банков: организация, стратегия, планирование.–М.: ИКЦ «ДИС»,1997.–288с.
10. Введение в банковское дело: Учебное пособие/ Под ред. Т. Амели, Г. Асхауэра и т. д.–М.:1997.–628с.
11. Вiсник НБУ.–1999.–№№ 2,3,9,10.
12. Волынский Г. Современная банковская система // Бизнес Информ.–1997.–с. 53-60.
13. Гамидов Г. М. Банковское и кредитное дело.–М.: Банки и биржи,1994.–94с.
14. Калина А. В., Кощеев А. А. Работа современного коммерческого банка: Учеб. -метод. Пособие.–К.: МАУП,1997.–224с.
15. Кириченко О., Гiленко І., Ятченко А. Банкiвський менеджмент.–К.: Основи,1999.–672с.
16. Ковальчук Т. Т., Коваль М. М. Лiквiднiсть комерцiйних банкiв.–К.–64с.
17. Кох Р. Менеджмент и финансы от А до Я.–СПб.: Изд-во «Питер»,1999.–496с.
19. Кочетков В. Н., Омельченко А. В. Основы экономического анализа банковской деятельности.–К.: УФИМБ,1998.–168с.
20. Миловидов В. Д. Современное банковское дело: Опыт США.–М.: Изд-во МГУ,1992.
21. Нидеккер Г. Л. Анализ ефективности валютно-обменных операцый банка.–М.: Финансы и статистика.–1996.
22. Новые пластиковые деньги/ Под ред. А. В. Спесивцева.–М.: Издательский дом «Банковское дело»,1994.–72с.
23. Панова Г. С. Банковское обслуживание частных лиц.–М.: АО «ДИС»,1994.–352с.
25. Приходько В. Риски и неопределенность в банковской деятельности // Бизнес Информ.–1997.–№7.–с. 60-64.
27. Приходько В. Риски и неопределенность в банковской деятельности // Бизнес Информ.–1997.–№9.–с. 40-43.
30. Садвокасов К. Коммерческие банки. Управленческий анализ. Планирование и контроль.–М.: 1998.
31. Севрук В. Т. Банковские риски.–М.: «Дело ЛТД»,1994.–72с.
32. Усоскин В. М. Банковские пластиковые карточки.–М.: ИПЦ «Вазар-Ферро»,1995.–144с.
33. Усоскин В. М. Современный коммерческий банк: управление и операции.–М.: ИПЦ «Вазар-Ферро»,1994.–320с.
36. Шiллер Р. І. Фiнансова стiйкiсть комерцiйного банку та шляхи її змiцнення.–К.: Наук. Думка,1998.–159с.
|
