Конституцiйне врегулювання виборiв i референдумiв
КОНТРОЛЬНА (ЗАЛІКОВА) РОБОТА
з “Основ конституцiйного права”
Тема: “Конституцiйне врегулювання
виборiв i референдумiв”
1. Види референдумiв, конституцiйнi вимоги до їх проведення
Імперативний i консультативний референдуми розрiзняються за їхнiми юридичними наслiдками. Рiшення, винесене iмперативним референдумом, має загальнообов'язкове значення i не потребує нiякого затвердження. Імперативним, наприклад, був референдум 1 грудня 1991 р., пiд час якого визначалося, бути чи не бути Українi незалежною державою. Результати консультативного референдуму юридичної сили не мають. Його призначення полягає в установленнi думки виборцiв щодо певного питання. Ця думка може бути врахована, але не є обов'язковою для вирiшення державними органами вiдповiдної проблеми. У низцi країн консультативний референдум здiйснюється пiд назвою "всенародного обговорення".
Конституцiйним називається референдум, унаслiдок якого змiнюється, приймається або вiдхиляється конституцiя. Якщо ж цi питання вирiшуються стосовно до звичайного закону, то референдум називається законодавчим.
Вiдповiдно до ст. 73 Конституцiї України обов'язковим є всеукраїнський референдум для вирiшення питань щодо змiни територiї України. В iнших країнах предметом обов'язкового референдуму визначаються, скажiмо, затвердження статутiв автономних територiй (Іспанiя), затвердження Конституцiї та змiн до неї, розв'язання протирiч мiж палатами парламенту (Швейцарiя) тощо.
угод i под.
Попри те, що референдум розглядається як форма виявлення волi народу, свiтова державно-правова практика свiдчить про юридичну i полiтичну недоцiльнiсть вирiшення певних питань референдумом. Звiдси конституцiї низки держав забороняють виносити на референдум певне коло питань. У бiльшостi випадкiв це стосується законiв i рiшень, пов'язаних iз фiнансово-бюджетними проблемами, наданням громадянства, амнiстiями, помилуваннями та з деяких iнших проблем.
Такий пiдхiд має реальнi пiдстави. Якщо уявити, наприклад, ситуацiю, в якiй проект бюджету вiдхиляється референдумом, то для розгляду нового його проекту необхiдний новий референдум. І це може повторюватися кiлькаразово. Крiм того, проведення референдуму потребує витрати значних коштiв, а органiзацiя — певного часу. Отже, кiнець кiнцем, держава може залишитися без затвердженого бюджету. Конституцiя України (ст. 74) встановлює, що в нашiй державi не допускається проведення референдумiв щодо законопроектiв iз питань податкiв, бюджету та амнiстiї.
для вирiшення питань про змiну територiї держави. Президент має право призначити його щодо законопроектiв про внесення змiн до роздiлiв І, II, XII Конституцiї, а також проголошує референдум за народною iнiцiативою.
Інiцiатива щодо проведення референдуму визнається народною, а значить, обов'язковою до втiлення в життя, якщо вiдповiдна вимога виходить не менш як вiд 3 млн громадян України, якi мають право голосу. Аби ця iнiцiатива вiдображала прагнення народу України, Конституцiя встановлює, що пiдписи пiд вимогою про призначення референдуму повиннi бути зiбранi не менш як у 2/3 областей i не менш як по 100 тис. пiдписiв у кожнiй з них. Такий порядок надає певним групам виборцiв та рiзним громадським об'єднанням можливiсть спробувати реалiзувати свої полiтичнi iдеї в разi протидiї з боку державних структур завдяки наданню через референдум цим iдеям усенародної пiдтримки.
"Про всеукраїнський та мiсцевi референдуми" вiд 3 липня 1991 р.
2. Виборче право та виборча система в Українi
виборче право. Основними його джерелами є Конституцiя України, Закони України: "Про вибори народних депутатiв України" вiд 24 вересня 1997 р., "Про вибори Президента України" у редакцiї вiд 24 лютого 1994 р., "Про вибори депутатiв i голiв сiльських, селищних, районних, мiських, районних у мiстах, обласних рад" вiд 24 лютого 1994 р.
У цих нормативно-правових актах сформульовано такi головнi принципи виборчого права: загального, рiвного i прямого виборчого права за таємного голосування; вiльного й рiвноправного висування кандидатiв у депутати; гласностi й вiдкритостi; рiвностi можливостей для всiх кандидатiв у проведеннi виборчої кампанiї; неупередженостi до кандидатiв з боку державних органiв, установ та органiзацiй, органiв мiсцевого самоврядування; свободи агiтацiї.
Принцип загальностi означає, що право обирати мають усi громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 рокiв. Це право називається активним виборчим правом i тлумачиться так тому, що будь-якi прямi або непрямi пiльги чи обмеження щодо виборчих прав громадян України залежно вiд походження, соцiального й майнового стану, расової та нацiональної належностi, статi, освiти, ставлення до релiгiї, полiтичних переконань, роду й характеру занять, непередбаченi цими законами, забороняються.
Що ж до права бути обраним, себто пасивного виборчого права, то виборчим законодавством воно розглядається по-рiзному. Так, народним депутатом України може бути обраний громадянин України, який має право голосу, на день виборiв досяг 21-рiчного вiку i постiйно проживає на територiї України протягом останнiх п'яти рокiв. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35-рiчного вiку, має право голосу, проживає в Українi протягом 10 останнiх перед днем виборiв рокiв i володiє державною мовою. А депутатом сiльської, селищної, мiської, районної в мiстi та обласної ради народних депутатiв може бути обраний громадянин України, який на день голосування досяг 18-рiчного вiку, має виборчi права i постiйно проживає або працює на територiї вiдповiдної ради.
Принцип рiвного i прямого виборчого права означає, що громадяни України беруть участь у виборах народних депутатiв на рiвних засадах i депутати обираються безпосередньо виборцями.
Таємнiсть голосування на виборах означає, що нiякi форми контролю за волевиявленням виборцiв не допускаються, а саме голосування вiдбувається у спецiально обладнанiй для цього кабiнi чи кiмнатi. Пiд час заповнення бюлетеня в кабiнi чи кiмнатi для голосування може знаходитися тiльки голосуючий.
Принцип вiльного й рiвноправного висунення кандидатiв передбачає, що всi громадяни України, якi мають право голосу, мають право висувати кандидатiв. Вони можуть реалiзувати це право як безпосередньо, так i через полiтичнi партiї та їхнi виборчi блоки i трудовi колективи.
Гласнiсть i вiдкритiсть виборчого права означає, що пiдготування i проведення виборiв депутатiв завжди здiйснюються вiдкрито i гласно.
Рiвнiсть можливостей для всiх кандидатiв у проведеннi виборчої кампанiї як принцип виборчого права повинен розумiтися так, що всiм кандидатам опiсля офiцiйної їх реєстрацiї надається можливiсть участi у виборчiй кампанiї на рiвних засадах, вони мають рiвне право на використання державних засобiв масової iнформацiї на територiї України, у них рiвнi можливостi щодо матерiально-технiчного i фiнансового забезпечення їх участi у виборчiй кампанiї з боку держави.
Принцип неупередженостi до кандидатiв з боку державних органiв, установ та органiзацiй, органiв мiсцевого самоврядування вживається та обумовлює iснування такого iнституту виборчого права, як увiльнення кандидата вiд виробничих або службових обов'язкiв iз збереженням середньої заробiтної платнi за мiсцем роботи: кандидати пiд час виборчої кампанiї не можуть бути звiльненi з роботи, а також переведенi на iншу роботу або посаду без їхньої згоди, притягненi до кримiнальної вiдповiдальностi, заарештованi або пiдданi заходам адмiнiстративного стягнення, що накладаються в судовому порядку без згоди вiдповiдних державних органiв.
До того ж особи, якi насильством, обманом, погрозами чи в iнший спосiб перешкоджають вiльному здiйсненню громадянином України права обирати та бути обраним, вести передвиборну агiтацiю, публiчно закликають або агiтують за бойкотування виборiв, а також члени виборчих комiсiй, службовi особи державних i громадських органiв, якi вчинили пiдробку виборчих документiв, неправильний пiдрахунок голосiв, порушили таємницю голосування або допустили iнше порушення виборчого законодавства, несуть вiдповiдальнiсть, передбачену цим законодавством. До певної вiдповiдальностi притягуються також особи, якi опублiкували або в iнший спосiб розповсюдили явно неправдивi вiдомостi про кандидата.
І, нарештi, принцип свободи агiтацiї передбачає, що всi громадяни України, їхнi об'єднання, трудовi колективи, довiренi особи кандидатiв мають право вiльно та безперешкодно обговорювати програми кандидатiв, їхнi якостi, а також платформи i програми тих партiй, блокiв, зборiв, що їх висунули. При цьому дозволяється вести агiтацiю як за, так i проти кандидата в усiх засобах масової iнформацiї.
Закон України "Про вибори народних депутатiв України"
6. Фiнансування виборчої кампанiї. 7. Голосування. 8. Пiдрахунок голосiв i визначення результатiв виборiв. 9. Повторне голосування, повторнi вибори, порядок замiни народних депутатiв, позачерговi вибори. 10. Заключнi положення. 11. Прикiнцевi положення.
Окрiм уже розглянутих принципiв виборчого права, цей Закон регламентує, що вибори народних депутатiв України можуть бути черговими, позачерговими (достроковими), повторними, а також замiсть депутатiв, якi вибули, i що вони здiйснюються за змiшаною мажоритарно-пропорцiйною системою.
Усього обирається 450 депутатiв; iз них 225 — в одномандатних виборчих округах на основi вiдносної бiльшостi, а 225 — за списками кандидатiв у депутати вiд полiтичних партiй, виборчих блокiв партiй у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузi на основi пропорцiйного представництва.
Оголошення про початок виборчої кампанiї здiйснює Центральна виборча комiсiя. Черговi вибори вiдбуваються в останню недiлю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України; позачерговi — призначаються Президентом України i проводяться в межах 60 днiв од дня опублiкування рiшення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. Рiшення про проведення повторних виборiв, а також виборiв замiсть депутатiв, якi вибули, виносить Центральна виборча комiсiя у випадках i в порядку, передбаченому цим Законом.
особою, має печатку зi своїм найменуванням i зображенням Державного Герба України. До складу Центральної виборчої комiсiї входять 15 членiв, призначуваних Верховною Радою України за поданням Президента України.
Для органiзацiї голосування виконавчими органами сiльських, селищних, мiських, районних у мiстах рад, а в мiстах Києвi та Севастополi — вiдповiдними мiсцевими державними адмiнiстрацiями, по кожнiй виборчiй дiльницi, складаються списки виборцiв, що передаються дiльничним виборчим комiсiям не пiзнiш як за 45 днiв до дня виборiв.
Голосування проводиться в день виборiв або в день повторного голосування з 7-ї до 22-ї години. Про час i мiсце голосування дiльнична виборча комiсiя сповiщає виборцiв не пiзнiш як за 15 днiв до дня виборiв.
Пiдрахунок голосiв здiйснюється виключно членами дiльничної виборчої комiсiї на її засiданнi. Комiсiя пiдраховує кiлькiсть голосiв, поданих за кожного кандидата, а також за кожен список кандидатiв у депутати вiд полiтичних партiй, виборчих блокiв партiй.
Обраним уважається кандидат у депутати, котрий одержав бiльшiсть голосiв виборцiв, якi взяли участь у голосуваннi, вiдносно iнших кандидатiв, якi балотувалися в цьому виборчому окрузi. Якщо найбiльшу i водночас однакову кiлькiсть голосiв набрали два чи бiльше кандидатiв у депутати, проводиться повторне голосування з цих кандидатур.
Закон України "Про вибори Президента України"
4. Висування i реєстрацiя кандидатiв у Президенти України.
5. Передвиборна агiтацiя.
6. Гарантiї дiяльностi кандидатiв у Президенти України та iнших учасникiв виборiв.
Як i Закон України "Про вибори народних депутатiв України", цей Закон у гл. 1 фiксує основнi принципи й засади виборiв Президента України. Конституцiя України передбачає, що Президент України обирається громадянами України на основi загального, рiвного i прямого виборчого права таємним голосуванням строком на п'ять рокiв. Далi встановлюється, що вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими (достроковими) i повторними. Черговi вибори Президента України проводяться в останню недiлю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. Рiшення про проведення виборiв Президента України ухвалює Верховна Рада України не пiзнiш як за шiсть мiсяцiв до закiнчення термiну повноважень Президента України i за чотири мiсяцi до дня виборiв. У разi дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в перiод 90 днiв од дня припинення повноважень. Вибори призначаються на недiлю або iнший неробочий день, про що повiдомляється через засоби масової iнформацiї.
Для проведення виборiв створюються 27 виборчих округiв (по одному в Автономнiй Республiцi Крим, областях України, мiстах Києвi та Севастополi). Виборчi округи подiляються на виборчi дiльницi, з кiлькiстю вiд 20 до 3000 виборцiв, а у виняткових випадках — з меншою чи бiльшою кiлькiстю виборцiв.
Органiзацiю та проведення виборiв Президента України здiйснює Центральна виборча комiсiя з виборiв народних депутатiв України — Центральна виборча комiсiя з виборiв Президента України, окружнi та дiльничнi комiсiї.
а також через збори виборцiв. Реєстрацiя претендентiв як кандидатiв у Президенти України здiйснюється Центральною виборчою комiсiєю не пiзнiше як на п'ятий день пiсля подання всiх необ* хiд них для реєстрацiї документiв.
Особа, яка отримала посвiдчення про реєстрацiю її як кандидата в Президенти України, має право вести передвиборну агiтацiю та користуватися передбаченими в законодавствi гарантiями дiяльностi.
Час i мiсце, органiзацiя i порядок голосування, пiдрахунок голосiв на виборчiй дiльницi та пiдведення пiдсумкiв голосування у виборчому округу вiдбуваються в порядку, передбаченому Законом України "Про вибори народних депутатiв України". Центральна виборча комiсiя з виборiв Президента України на пiдставi протоколiв окружних виборчих комiсiй не пiзнiш як у тижневий строк пiсля виборiв установлює результати виборiв Президента України. Вибори вважаються такими, що вiдбулися, якщо в них узяло участь бiльше половини виборцiв, внесених до спискiв виборцiв. Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах бiльше половини голосiв виборцiв, котрi взяли участь у голосуваннi. Конституцiя додає до цього, що Президент України вступає на пост не пiзнiше нiж через ЗО днiв пiсля офiцiйного оголошення результатiв виборiв. Вступаючи на пост, Президент України складає присягу на урочистому засiданнi Верховної Ради України, текст i порядок проголошення якої визначається Конституцiєю України.
За "Про вибори депутатiв i голiв сiльських, селищних, районних, мiських, районних у мiстах, обласних рад"
основнi принципи й загальнi засади виборiв депутатiв i голiв сiльських, селищних, районних, мiських, районних у мiстах, обласних рад є такими ж, як принципи й засади виборiв народних депутатiв України та Президента України, Цей Закон установлює, що вибори депутатiв i голiв рад можуть бути черговими, повторними, а також, замiсть депутатiв i голiв рад, якi вибули, i позачерговими (достроковими). Рiшення про проведення чергових i позачергових (дострокових) виборiв народних депутатiв i голiв рад ухвалює Верховна Рада України, про проведення виборiв голiв рад замiсть тих, якi вибули, — вiдповiднi ради, а про проведення повторних виборiв i голiв рад, i депутатiв замiсть тих, якi вибули, — вiдповiдна сiльська, селищна, районна, мiська, районна у мiстi, обласна виборча комiсiя.
Черговi вибори депутатiв i голiв рад призначаються не пiзнiше як за три мiсяцi до закiнчення строку повноважень депутатiв i голiв рад. Вони призначаються на недiлю або iнший неробочий день, про що повiдомляється через засоби масової iнформацiї не пiзнiше нiж на третiй день пiсля їх призначення.
Для проведення виборiв депутатiв рад утворюються виборчi округи, а для проведення голосування i пiдрахунку голосiв пiд час виборiв депутатiв i голiв рад територiя районiв, мiст обласного пiдпорядкування, районiв у мiстах дiлиться на виборчi дiльницi. Створюються також виборчi комiсiї:
• сiльськi, селищнi, районнi, мiськi, районнi у мiстах, обласнi (територiальнi) виборчi комiсiї з виборiв депутатiв i голiв рад;
• окружнi виборчi комiсiї з виборiв депутатiв обласних, Київської та Севастопольської мiських рад;
• дiльничнi виборчi комiсiї.
Останнi складають списки виборцiв iз виборiв народних депутатiв i голiв рад. Право висування кандидатiв належить громадянам України, якi мають право голосу. Це право реалiзується ними як безпосередньо на зборах громадян, так i через полiтичнi партiї, рухи, виборчi блоки, громадськi органiзацiї та трудовi колективи. Висування кандидатiв починається за 70 днiв до дня виборiв. Реєстрацiя кандидатiв здiйснюється вiдповiдною (окружною) територiальною виборчою комiсiєю за наявностi передбачених законодавством документiв. Зареєстрований вiдповiдним чином кандидат вiдтодi має право на здiйснення передвиборної агiтацiї та використання гарантiй його дiяльностi.
Голосування проводиться у день виборiв iз 7-ї до 20-ї години. Вiдповiдальнiсть за органiзацiю голосування несе дiльнична виборча комiсiя.
Обраним слiд уважати кандидата в депутати, який одержав найбiльшу порiвняно з iншими кандидатами кiлькiсть голосiв виборцiв. Кандидат на посаду голови ради вважається обраним за умови додержання вимог, передбачених для кандидата в депутати, якщо за нього проголосували принаймнi 10% виборцiв, яких було внесено до списку.
Використана лiтература:
1. Основи конституцiйного права. – К., 2001.
|
