Автоматизацiя в банкiвськiй сферi
Автоматизацiя
сферi
Вступ
В останнє десятилiття банкiвська дiяльнiсть в Росiї переживає перiод бурхливих змiн, якi викликанi, з одного боку, радикальним перетворенням економiчної системи, а з iншого – впровадженням нових iнформацiйних технологiй та глобалiзацiєю фiнансових ринкiв. На хвилi радикальних ринкових реформ банкiвська система країни докорiнно змiнилася: вона придбала дворiвневу структуру, збiльшилася кiлькiсть банкiвських органiзацiй, при цьому всi вони засновують свою дiяльнiсть на ринкових принципах, що створює умови для розбиття конкуренцiї на ринку банкiвських послуг.
Впровадження iнформацiйних технологiй вiдкрило перед банками новi можливостi по управлiнню ризиками, розвитку прогресивних форм обслуговування клiєнтiв, подальшої диверсифiкацiї їх дiяльностi. Інформацiйнi технологiї стали основою багатьох фiнансових iнновацiй, привели до створення рiзних фiнансових iнструментiв, якi скоротили ступiнь неповноти i недосконалостi фiнансових ринкiв.
У нових умовах банки змушенi протистояти широкому колу потенцiйних конкурентiв. Інформатизацiя фiнансової дiяльностi прискорили процеси глобалiзацiї, що означають для банкiв необхiднiсть орiєнтуватися у своїй дiяльностi не на нацiональнi, а бiльшою мiрою на глобальнi ринки, вiдповiдати мiжнародним стандартам банкiвських операцiй та вимогам до управлiння ризиками. Як правило, впровадження сучасних банкiвських технологiй знижує рiвень ризикiв, що супроводжують проведення розрахункiв.
Таким чином, актуальнiсть теми курсової роботи полягає у необхiдностi критичного аналiзу традицiйних i нових банкiвських технологiй проведення розрахункових, платiжних, валютних та iнших операцiй, а так само пошуку шляхiв їх синтезу.
щодо пiдвищення ефективностi їх використання.
Об'єктом дослiдження виступає ЗАТ ВТБ 24-фiлiя ЦВК «Новослобiдський», а предметом – економiчнi вiдносини, що складаються в процесi проведення рiзних операцiй на основi банкiвських технологiй та автоматизована банкiвська система «БІСКВІТ».
банкiвський платiжний розрахунковий кредитний
Банк ВТБ 24» (колишня назва – ЗАТ «Комерцiйний банк розвитку пiдприємницької дiяльностi» ГУТА-БАНК») був створений на пiдставi рiшення загальних зборiв Учасникiв Комерцiйного банку розвитку пiдприємницької дiяльностi ТОВ» ГУТА-БАНК». Банк є правонаступником ТОВ КБ» ГУТА–БАНК «по всiх його прав i обов'язкiв згiдно з передавальним актом.
До 16 липня 2004 року банк входив до складу групи афiлiйованих компанiй – «Група» ГУТА», здiйснюючи функцiї основного розрахункового центру групи.
На загальних зборах акцiонерiв вiд 6 червня 2005 року ЗАТ «КБ» ГУТА-БАНК «був перейменований в ЗАТ» Зовнiшторгбанк Роздрiбнi послуги». На роздрiбному ринку його дiяльнiсть здiйснювалася з використанням торгової марки» Зовнiшторгбанк-24». 14 листопада 2006 ЗАТ» Зовнiшторгбанк Роздрiбнi послуги «був перейменований в ЗАТ» ВТБ 24».
Банк має генеральну лiцензiю, видану Центральним банком Росiйської Федерацiї на проведення банкiвських операцiй у рублях i в iноземнiй валютi з юридичними та фiзичними особами, лiцензiю на здiйснення операцiй з дорогоцiнними металами, лiцензiю дилерiв на ринку цiнних паперiв, лiцензiю брокера на ринку ф'ючерсiв i опцiонiв i т. д. Банк є учасником системи страхування внескiв.
«ВТБ 24» спецiалiзується на наданнi банкiвських послуг i кредитування населення i пiдприємств малого бiзнесу.
Основним акцiонером «ВТБ24» є ВАТ «Банк ВТБ».
Фiлiї: Мережа банку формують понад 500 фiлiй i додаткових офiсiв в 68 регiонах країни.
Число спiвробiтникiв близько 20000 чоловiк.
Штат фiлiї складає 70 спiвробiтникiв, де основна частина спiвробiтникiв займається обслуговуванням фiзичних осiб (вiддiл обслуговування i продажiв), частина – обслуговуванням юридичних осiб, частину – iпотечним кредитуванням. До штату також входять адмiнiстратори залу, секретар i керiвництво.
1. 2 Автоматизацiя у фiлiї ВТБ 24
Основнi iнформацiйнi системи, якi використовуються в роботi – АБС «БІСКВІТ», Ломбардi, Аналiтик, Телебанк, Word, Exel, Entranet, Outlook.
На сьогоднiшнiй день практично всi бiзнес-процеси автоматизованi. Автоматизована система складається з трьох компонентiв:
2) об'єктiв сервера даних;
3) процедур додаткiв сервера.
Клiєнтська частина системи забезпечує взаємодiю користувача з системою. Нiякої обробки даних в клiєнтськiй частинi не вiдбувається. Її призначення зводиться до того, щоб прийняти вiд користувача запит на виконання операцiї системи i необхiднi для виконання цього запиту данi. Пiсля того, як запит реалiзований, клiєнтська частина дає користувачевi можливiсть ознайомитися з результатами виконання операцiї. Об'єкти сервера даних є центральною частиною системи. Тут зберiгаються всi данi системи та процедури, що забезпечують виконання її операцiй. Збереженi процедури отримують запит вiд клiєнтської частини на виконання операцiй i готують для неї результати своєї роботи. Для виконання деяких специфiчних операцiй збереженi процедури можуть викликати процедури сервера додаткiв. На серверi додаткiв виконуються спецiалiзованi AS-процедури, якi викликаються за запитами вiд процедур сервера даних. Процедури сервера додаткiв забезпечують функцiонування системи безпеки та управлiння доступом, а також виконують ту частину прикладних операцiй, для якої реалiзацiя засобами сервера даних неефективна. AS-процедури можуть звертатися i до об'єктiв сервера даних, якщо це необхiдно для їх роботи. Клiєнтська частина системи. Основне призначення клiєнтської частини системи – забезпечити взаємодiю користувача з системою, що припускає органiзацiю iнтерфейсу користувача (вiдображення та обробка подiй) i зв'язок з сервером даних (Manager SQL).
Інтерфейс користувача складається з процедур вiдображення результатiв роботи системи, представлених у виглядi екранних форм або звiтiв, а також з процедур обробки подiй, що виникають в результатi дiй користувача або за повiдомленнями сервера даних. Об'єкти сервера даних. Об'єкти сервера даних – це таблицi та процедури. За своїм призначенням вони подiляються на системнi (у контекстi банкiвської системи, а не бази даних) i прикладнi. Системнi об'єкти реалiзують завдання «таємностi» i управлiння доступом (цим правом володiє тiльки уповноважений оператор – так званий «офiцер безпеки»). Доступ до прикладних об'єктiв клiєнтiв можливий лише через вузькi «щiлину», певну системою безпеки. Система побудована так, що всi функцiї, необхiднi клiєнту, реалiзуються через виклик збережених процедур. Останнi надiйно захищенi системою управлiння доступом, i тому давати дозвiл користувачевi на використання таблиць немає необхiдностi. Інакше довелося б дбати про те, кому з персоналу банку слiд передати таблицю для виконання певних дiй.
2. Аналiз автоматизованої системи «Бiсквiт»
2. 1 Основнi характеристики АБС «Бiсквiт»
Створена в 1991 р. фiрма «Банкiвськi iнформацiйнi системи» («БІС») одразу приступила до розробки власної банкiвської системи, використовуючи досвiд своїх фахiвцiв iз застосування СУБД Прогрес американської компанiї Progress Software Корпорацiя Хоча ця компанiя та її продукти (СУБД, iнструментарiй розробки i налагодження додаткiв, засоби взаємодiї з iншими СУБД i адмiнiстрування) на ринку Росiї не так вiдомi, як продукти Oracle, за кордоном на них створенi й успiшно функцiонують рiзнi корпоративнi iнформацiйнi системи, в тому числi i АБС. Слiд врахувати i той факт, що, за оцiнкою системних iнтеграторiв в Америцi, компанiя неодноразово опинялася в числi лiдерiв за рiвнем пiдтримки своїх партнерiв. Це дало пiдставу фiрмi «БІС» стати одним з дистриб'юторiв продуктiв Прогрес i розвивати АБС «Бiсквiт» на цiй платформi.
Розробники визначають її як iнтегровану масштабовану банкiвську систему, придатну як для невеликих, так i великих комерцiйних банкiв. В даний час є досвiд експлуатацiї системи «Бiсквiт» у банках з кiлькiстю проводок понад 10 тис. на день. Використана в її основi СУБД Прогрес додає системi повну незалежнiсть вiд платформи i можливiсть вибору оптимальної конфiгурацiї апаратних засобiв i операцiйної системи. Крiм того, активний словник даних ядра СУБД дозволяє автоматично здiйснювати контроль за цiлiснiстю i не проти єдиної для всiх функцiональних модулiв «бiсквiта» бази i вiдновлювати її цiлiснiсть пiсля збоїв. З числа функцiональних можливостей Прогрес, якi надають додатковi якостi АБС, варто вiдзначити також повну обробку розподiлених транзакцiй i повноцiнну роботу в режимi вiддаленого доступу.
Ядро системи забезпечує загальнi функцiї адмiнiстрування, управлiння доступом, ведення довiдникiв i базовi функцiї банкiвського бухгалтерського облiку, а також набiр функцiональних модулiв – екранних i вихiдних форм, процедур розрахунку. Така структура дає користувачам можливiсть оптимально налаштувати параметри АБС стосовно конкретних умов роботи банку – задати коло користувачiв i визначити права їхнього доступу до даних, процедур, рахунками, пристроїв виведення. У результатi можна пiдготувати гнучко настроюється набiр робочих мiсць для спiвробiтникiв банку i сформувати маршрути документопотокiв в системi з урахуванням банку органiзацiйної структури.
Сама система складається з двох дiалогових вiкон. Перше – це так звана «реплiка», вона служить базою даної, де можна iнформацiю тiльки переглядати. За функцiональнiстю вона не представляє нiяких труднощiв. Тут операцiонiст знаходить потрiбного клiєнта i переглядає всю необхiдну iнформацiю: вiдомостi про клiєнта, його персональнi данi, номери, види рахункiв, вкладiв, кредитiв, термiни i т. д.
Основна ж програма, це так званий «бойовий Бiсквiт», в ньому вiдбуваються всi основнi операцiї, вiдкриваються i закриваються операцiйнi днi.
послуг. У базовому модулi здiйснюються перекази, оформляються виписки, проводиться збiр iнформацiї про послуги, якими користується клiєнт.
Кожному об'єкту системи – особовому рахунку, клiєнту, банкiвської проводцi, фiнансовим iнструментом – вiдповiдає форма екранна, дозволяє конкретному спiвробiтнику, якщо адмiнiстратор надiлив його такими правами, проводити передбаченi даною реалiзацiєю АБС операцiї. А за рахунок рекурсивної навiгацiї пов'язаних в базi даних об'єктiв спiвробiтник може, не виходячи з режиму обробки документа, переглянути реквiзити клiєнта, данi про вiдкритi клiєнтом рахунках i залишки на них, ранiше виконаних за ним операцiях, реквiзити банкiв-кореспондентiв та пр. При цьому будь-яка змiна даних, пов'язане з виконанням операцiї, стає доступним всiм користувачам системи одразу по завершеннi транзакцiї – внесення змiн в усi взаємопов'язанi частини бази даних.
Незалежно вiд того, в якiй архiтектурi – клiєнт – сервер або центр – термiнал – реалiзована система, користувач завжди буде бачити перед собою єдинi екраннi форми i виконувати єдиний набiр дiй. Разом з тим АБС «Бiсквiт» передбачає розробку i власних прикладних рiшень користувачiв рiшення. Можна, зокрема, вносити змiни в меню системи, довiдники та класифiкатори, що поставляються у складi системи «зовнiшнi», що не торкаються роботи ядра процедури, а також розробляти iндивiдуальнi процедури, якi можуть включатися до складу iснуючих технологiй банку.
Фахiвцi «Авто банка», якi аналiзували можливостi «бiсквiта», вiдзначили той факт, що до середини 1997 р. ця АБС була впроваджена в 49 банках. Причому в одному з них, «Твер Унiверсал банку», система була встановлена, налаштована i експлуатувалася в 19 регiональних фiлiях, т. е. умови для iнсталяцiї системи виявилися близькими до тих, якi склалися в фiлiальної мережi «Авто банка». Це стало ще одним з факторiв, що визначив вибiр АБС фiрми «БІС».
У складi «бiсквiта» окрiм базового ядра реалiзованi такi модулi (набори функцiональних процедур i форм), як «Фiнансова звiтнiсть i аналiз», «Кредити та депозити», «Обмiн електронними документами», «Розрахунок заробiтної плати», «Облiк цiнних паперiв», «Облiк матерiальних цiнностей» та «Зведена звiтнiсть банку». Для фiлiальної мережi «Авто банка» на момент впровадження АБС цього набору виявилося бiльш нiж достатньо. Але все бiльшого розвитку ринкових операцiй з цiнними паперами (дилiнг) змушує керiвництво банку шукати шляхи впровадження сучасних технологiй i в цю сферу дiяльностi, оскiльки вiд швидкостi i чiткостi виконання операцiй залежить приплив нових клiєнтiв i їх задоволенiсть послугами банку.
до аналiзу фактично проведених операцiй i представляв по сутi обробку звiтiв. В умовах розвитку дилiнгу банкам потрiбнi кошти для аналiзу планованих на майбутнє операцiй – позицiйного облiку. У «Бiсквiт» розробники створили пiдсистема «Аналiз XL», що забезпечує iнтерфейс модуля «Фiнансова звiтнiсть i аналiз» до Microsoft Excel i можливiсть виконання аналiзу засобами електронних таблиць з вiдображенням результатiв у графiчнiй формi.
Зауважимо, що для цього не потрiбно змiнювати структуру бази даних або розробляти будь-якi спецiальнi функцiональнi модулi i процедури в рамках АБС – в єдинiй базi даних видiлена аналiтична частина, до якої користувач отримує доступ через iнтерфейс «Аналiз XL» у межах визначених для нього адмiнiстратором прав. І результати аналiзу даних у вiдповiдному розрiзi стають для нього доступними одразу пiсля завантаження iнтерфейсної пiдсистеми, виклику вiдповiдних таблиць i запуску макрокоманд.
Запропоноване «БІС» рiшення виявилося достатньо гнучким, не знижує функцiональнi можливостi системи i не перевантажують сервери БД. Бiльше того, оскiльки в АБС «Бiсквiт» використана єдина база даних, яка забезпечує повну iнтеграцiю функцiональних модулiв, розробники пiшли далi. Ними створюється окремий пакет, названий «Асамблея», який дозволить забезпечити багатовимiрне представлення та аналiз фiнансової iнформацiї також з вiдображенням результатiв аналiзу в графiчному виглядi. Його поява мала залучити до системи пильну увагу iнших банкiв, якi прагнуть переходити вiд систем фактичного облiку до систем, якi забезпечують можливостi широкого аналiзу i прогнозування своєї дiяльностi.
2. 2 Переваги i недолiки системи
Основними переваги системи:
· максимальна надiйнiсть;
· можливiсть побудови схеми, що дозволяє додатковим офiсах працювати на центральному комп'ютерi в режимi он-лайн;
· наявнiсть вiдпрацьованого рiшення для фiлiй;
· «вiдкритiсть» системи в планi її адаптацiї до технологiї банку i розширення функцiональних можливостей.
· легке меню управлiння
· зручний iнтерфейс
· зручна пошукова система
· дозволяє побачити i систематизувати великий обсяг iнформацiї
· висока система безпеки
· iснує можливiсть автоматичної перевiрки даних
· Недолiки системи:
· вiдсутнiсть редактора форм для друкованих документiв.
· погано реалiзована пошта.
· якщо вiдбувається збiй в «реплiки», то в «Бойовому Бiсквiт» працювати складно.
· перевантаженiсть системи.
· збої в системi.
Висновок
банкiвська система являє собою складний апаратно-програмний комплекс, що складається з безлiчi взаємозалежних модулiв. Цiлком очевидна роль мережних технологiй у таких системах. По сутi БС представляє з себе комплекс, що складається з безлiчi локальних i глобальних обчислювальних мереж. У БС сьогоднi застосовується найсучаснiше мережне i телекомунiкацiйне устаткування. Вiд правильної побудови мережевої структури БС залежить ефективнiсть i надiйнiсть її функцiонування.
важке питання вибору оптимального рiшення. Банкiвська сфера визначає двi основнi вимоги до БС – забезпечення надiйностi та безпеки передачi комерцiйної iнформацiї. Останнiм часом для взаємодiї з клiєнтами та здiйснення розрахункiв все частiше використовуються вiдкритi глобальнi мережi (наприклад Інтернет). Остання обставина ще бiльш посилює значимiсть захисту переданих даних вiд несанкцiонованого доступу.
iнтеграцiї банкiв у рамках нацiональних i свiтових банкiвських спiвтовариств. Це забезпечить постiйний рiст якостi банкiвських послуг, вiд якого виграють, у кiнцевому рахунку усе – i банки i їхнi клiєнти.
Лiтература
1. Автоматизацiя банкiвської дiяльностi. / / «Московське Фiнансове Об'єднання». -1994, 288 с.
2. Єрмошкiн М. М. Інформацiйнi технологiї в роздрiбному банку / М. М. Єрмошкiн / / Розрахунки i операцiйна робота в КБ, №5, 2005
3. www.bankir.ru
4. www.intechbank.ru
5. www.moscombank.ru
| 
