Банкiвська система Китаю
Мiнiстерство аграрної полiтики України
Подiльський державний аграрно-технiчний унiверситет
Інститут бiзнесу i фiнансiв
Кафедра фiнансiв i банкiвської справи
Реферат
Банкiвська система Китаю
Виконала
Стефанишена Ірина
Кам'янець-Подiльський
2009
Змiст
1. Вступ
2. Особливостi банкiвської системи Китаю
3. Висновки
4. Список використаної лiтератури
Вступ
грошовi розрахунки, кредитуючи господарство, виступаючи посередниками в перерозподiлi капiталiв, iстотно пiдвищують загальну ефективнiсть виробництва, сприяють зростанню продуктивностi суспiльної працi.
Сучасна банкiвська система - це найважливiша сфера нацiонального господарства будь-якої розвиненої держави. Її практична роль визначається тим, що вона управляє в державi системою платежiв i розрахункiв; велику частину своїх комерцiйних операцiй здiйснює через внески, iнвестицiї i кредитнi операцiї; разом з iншими фiнансовими посередниками банки направляють заощадження населення до фiрм i виробничих структур. Комерцiйнi банки, дiючи вiдповiдно до грошово-кредитної полiтики держави, регулюють рух грошових потокiв, впливаючи на швидкiсть їх обороту, емiсiю, загальну масу, включаючи кiлькiсть готiвки, що знаходиться в обiгу. Стабiлiзацiя ж зростання грошової маси - це застава зниження темпiв iнфляцiї, забезпечення постiйностi рiвня цiн, досягши якого ринковi вiдносини впливають на економiку народного господарства найефективнiшим чином.
Сучасна банкiвська система - це сфера багатообразних послуг своїм клiєнтам - вiд традицiйних депозитно-позикових i розрахунково-касових операцiй, що визначають основу банкiвської справи, до новiтнiх форм грошово-кредитних i фiнансових iнструментiв, використовуваних банкiвськими структурами (лiзинг, факторинг, траст i так далi).
банкiвської системи рiзко ускладнюється. З'являються новий вигляд фiнансових установ, новi кредитнi установи, iнструменти i методи обслуговування клiєнтури.
Банкiвська система - це сукупнiсть рiзних видiв банкiв i банкiвських iнститутiв i їх взаємозв'язку, що iснують в тiй або iншiй країнi в певний iсторичний перiод.
Банкiвськi системи використовуються для вирiшення поточних i стратегiчних завдань:
* забезпечення економiчного зростання;
* регулювання iнфляцiї;
* регулювання платiжного балансу.
одного боку, конкурентна боротьба банкiв за залучення ресурсiв, за надiйну i вигiдну клiєнтуру, за високi доходи, з iншого боку, прагнення пiдсилити державне регулювання дiяльностi банкiв (вiдносно клiєнтури, банкiвських вiдсоткiв i iн.)
Особливостi банкiвської системи Китаю
секторi Китаю вiдiграють державнi кредитно-фiнансовi установи. На чотири найбiльших державних комерцiйних банки — Банк Китаю, Промисловий i комерцiйний банк Китаю , Будiвельний банк Китаю i Сiльськогосподарський банк Китаю — належить 90% усiх банкiвських активiв, 71 % позичок i 62% депозитiв усiх банкiв.
Ринковi реформи, що проводяться в Китаї з 1978 р., вимагають трансформування планових механiзмiв мобiлiзацiї i перерозподiлу фiнансових ресурсiв у ринковi, зокрема на базi формування ефективного банкiвського сектора.
Результатом епохи, що почалася у 1978 роцi в Китаї стало реформування всiх сфер економiки, у тому числi й банкiвського сектора. Сьогоднi в Китаї майже сформована нова фiнансово-банкiвська система. Головним принципом, яким керувалися реформатори при прийняттi рiшень щодо її перетворення, була вiдповiднiсть банкiвської системи соцiалiстичнiй ринковiй економiцi. Банкiвська справа зiграла важливу роль у посиленнi i полiпшеннi макро-регулювання i макро-контролю, у стимулюваннi економiчної реформи; вона сприяла вiдкритостi країни i її розвитку, збереженню соцiальної стабiльностi. Протягом останнiх рокiв у сферi банкiвської справи Китай досяг значних успiхiв: поступово змiцнювалася фiнансово-банкiвська органiзацiйна система, щоразу вдосконалювалася фiнансова ринкова система, значно пiдвищився рiвень фiнансового макро-регулювання, посилився фiнансовий контроль, крок за кроком розширювалися зовнiшнi зв'язки, а також пiдвищився рiвень обслуговування.
Останнiм часом банкiвська система Китаю зазнала низки серйозних змiн. На чолi всiєї галузi вiдтепер знаходиться Народний банк Китаю (НБК), що виконує роль Центрального банку. Його функцiя визначалася, як проведення "пiд загальним керiвництвом Держради КНР" самостiйної кредитно-грошової полiтики з метою стабiлiзацiї нацiональної валюти. За ним iдуть три банки, що здiйснюють безприбуткове кредитування програм у рамках проведеної державою полiтики розвитку галузей i регiонiв; чотири державнi спецiалiзованi банки i чотирнадцять комерцiйних банкiв. Останнi здiйснюють дiяльнiсть на основi балансу своїх активiв i пасивiв i несуть ризики з кредитування пiдприємств. Державнi комерцiйнi банки поступово перетворюються в сучаснi банкiвськi пiдприємства. Активно реорганiзуються середнi i дрiбнi банки акцiонерного типу. Не можна не згадати про сiльськi кредитнi кооперативи, що стали головними фiнансовими установами, якi надають банкiвськi послуги в сiльськiй мiсцевостi. Дiяльнiсть банкiвських структур доповнює робота фондових i страхових компанiй. Таким чином, у Китаї була створена багатофункцiональна фiнансова органiзацiйна система. Споконвiчно в Китаї була заборонена дiяльнiсть приватних банкiв. Усi банки Китаю були державними або банками, створеними на акцiонернiй основi.
Головною опорою китайського уряду пiд час здiйснення реформ є Народний банк Китаю i три банки розвитку.
НБК функцiй Центрального банку. Офiцiйно вiн одержав цей статус 18 березня 1995 року. А 27 грудня 2003 року вiдповiдним указом за НБК було закрiплено право вирiшального слова в питаннях монетарної полiтики, контролю над фiнансовими структурами i роботи, спрямованої на пiдтримку фiнансової стабiльностi.
Вiдповiдно до закону КНР «Про Народний банк Китаю» НБК є центральним банком КНР. Його головний офiс знаходиться в Пекiнi. До його функцiй входять емiсiя i регулювання обiгу женьмiньбi, контроль над органами i ринками грошового обiгу, видання вiдповiдних наказiв; збереження, управлiння i проведення операцiй iз золотовалютними резервами країни; вiн управляє державною скарбницею, проводить статистичнi й аналiтичнi дослiдження, є представником держави у сферi мiжнародного грошового обiгу. НБК здiйснює свою дiяльнiсть пiд керiвництвом Держради КНР, а тому такi питання, як рiчний лiмiт грошового постачання, ставка вiдсотка, валютний курс тощо, зважуються не ранiше, нiж буде отримано схвалення з його боку. Утiм проводяться консультацiї й з iнших питань. Звiти про виконану роботу регулярно надаються для розгляду Постiйному Комiтету Всекитайського зiбрання народних представникiв (ВЗНП). Слiд зазначити, що капiтал, який знаходиться в НБК, є власнiстю держави.
створено апарат фiлiй НБК, що здiйснює дiяльнiсть у конкретному пiдвiдомчому районi i виконує обов'язки з проведення операцiй. Фiлiальний апарат також виконує важливу функцiю розподiлу нацiональної валюти Китаю з емiсiйного фонду.
НБК встановлює норму резервного фонду, пiсля чого приймає вiд фiнансових органiзацiй вiдрахування вiдповiдно до затверджених вимог. Вiн виступає як кредитор комерцiйних банкiв, здiйснює операцiї з державними й урядовими облiгацiями, з валютою. НБК керує Державним сховищем, а також за отриманим вiд Фiнансового вiддiлу Держради дорученням може проводити розрахунки готiвкою по державних боргах. Як головний банк Китаю, НБК може виконувати посередницькi операцiї мiж рiзними фiнансовими органiзацiями, контролювати систему взаєморозрахункiв. При всiй повнотi здiйснюваних функцiй тiльки пiсля вiдповiдної постанови Держради КНР НБК може кредитувати заздалегiдь обговоренi нефiнансовi органiзацiї. В iнших випадках кредитування нефiнансових структур, приватних осiб i органiзацiй, рiзних рiвнiв урядових органiв i мiсцевих урядiв заборонено.
Іншою важливою функцiєю НБК є контроль i регулювання дiяльностi фiнансових органiзацiй. Вiн приймає рiшення про створення фiнансової структури i про припинення її дiяльностi. За законом вiн може здiйснювати ревiзiю банкiвських вкладiв, наданих позичок, "поганих" боргiв тощо. За вимогою НБК фiнансовi органiзацiї повиннi надавати звiт про виконану роботу. Статистичний аналiз, проведений НБК, є основою для оцiнки нацiональними i мiжнародними експертами фiнансової ситуацiї в країнi. Дiяльнiсть щодо удосконалення системи управлiння i нагляду за державними полiтичними банками також є прямим обов'язком НБК.
Наступною ланкою у банкiвськiй галузi Китаю є банки розвитку. Усього їх три: Державний банк розвитку (China Development Bank), Експортно-iмпортний банк Китаю (the Export-Іmport bank of China) i Банк сiльськогосподарського розвитку Китаю (the Agriculture Development Bank of China).
на поточному етапi розвитку соцiалiзму, використовуючи науковий пiдхiд у вирiшеннi проблем розвитку i проблем, пов'язаних з досягненням макроекономiчних цiлей, ДБР використовує акумульованi ним ресурси для розвитку iнфраструктури країни, її основних галузей промисловостi, технологiй; пiдтримує рiзнi сектори економiки, координує розвиток сiльських районiв i мiст, стимулює планомiрний розвиток нацiональної економiки, допомагає уряду виконувати поставленi перед державою завдання.
На чолi банку стоїть директор. Йому пiдкоряються заступники з їхнiми помiчниками i розгалуженою мережею департаментiв.
Останнiм часом ДБР залучив позичок на суму понад 1. 6 трлн юанiв для бiльш нiж 4000 тисяч проектiв у сферi iнфраструктури i промисловостi. Вiн є "мiстком" мiж прийнятими урядом рiшеннями i їх втiленням у життi країни. Зараз ДБР зосередив увагу на таких аспектах економiчного розвитку, як енергетика i транспорт. З його останнiх об'єктiв фiнансування можна видiлити Олiмпiйськi iгри в 2008 роцi i Shanghai World Expo. 82 % наданих у 2005 роцi позичок було спрямовано на розвиток швидкiсних автомагiстралей, телекомунiкацiї, залiзниць, енергетики, нафтової промисловостi тощо. Разом з тим ДБР активно бере участь у плануваннi i будiвництвi мiст у схiднiй частинi Китаю, таких як: Пекiн, Тяньцзiнь, Хебей i мiст у дельтi рiки Янцзи.
Можна сказати, що ДБР подолав чимало перешкод на шляху до нинiшнього процвiтання. Надалi вiн як i ранiше керуватиметься науковим пiдходом при використаннi своїх ринкових функцiй для здiйснення поставлених перед ним фiнансових цiлей.
Наступним банком розвитку є Експортно-iмпортний банк Китаю (Ексiмбанк). Вiн був заснований 26 квiтня 1994 року. Як i усi банки розвитку вiн пiдкоряється Держрадi КНР. Його головний офiс знаходиться в Пекiнi. Дiяльнiсть банку пов'язана з обслуговуванням кредитiв для експорту комплектного великогабаритного устаткування або електронiки. Вiн є основним банком, що обслуговує кредити iноземних урядiв, i єдиним банком, що надає пiльговi кредити за кордон. Ексiмбанк займається кредитуванням iноземних урядiв, змiшаним кредитуванням, експортними кредитами, а також позичками китайського уряду iноземним урядам, переоформленням змiшаних кредитiв тощо.
Метою створення банку сiльськогосподарського розвитку Китаю (БСГРК) були допомога сiльському господарству, кредитування проектiв, спрямованих на полiпшення iнфраструктури села, впровадження провiдних технологiй. 19 квiтня 1994 року було проголошено створення БСГРК. Банк вiдразу ж акумулював кошти на суму 259,2 млрд юанiв, переведенi на його рахунки Сiльськогосподарським банком i Комерцiйно-промисловим банком Китаю. У березнi 1995 року було створено мережi фiлiй у сiльських районах. Розширення мережi фiлiй продовжилося пiсля прийняття закону про реформування сiльської фiнансової системи. БСГРК є державним банком, а тому його дiяльнiсть пов'язана з наданням неприбуткових кредитiв i здiйсненням проектiв, розроблених урядом країни. Безпосереднiм завданням банку є пiдтримка розвитку сiльського господарства i сiльських районiв. Одразу ж пiсля створення БСГРК установив зв'язки з рiзними мiжнародними органiзацiями i фiнансовими iнститутами. Так, наприклад, керiвництво банку брало участь у щорiчних з'їздах Всесвiтнього банку, МВФ i Азiатського банку розвитку, так само як i в iнших мiжнародних заходах. Органiзацiйна структура банку має чотири рiвнi: центральний офiс, фiлiї першого i другого рiвня, суб-фiлiї. Фiлiї i суб-фiлiї дiють вiдповiдно до отриманого вiд центрального офiсу мандату, а дiяльнiсть банку здiйснюється з вiдповiдного дозволу Банкiвської регулюючої комiсiї Китаю. За офiцiйними даними на кiнець 2005 року в банку було 30 фiлiй у провiнцiях, 329 фiлiй другого рiвня, 1606 суб-фiлiй на рiвнi села i 3 дiловi офiси. У цiлому в БСГРК i його фiлiях працює близько 59000 осiб. Тривалий час банк спирався на позики НБК, але, починаючи з 2005 року, вiн iстотно розширив свої ресурси через ринок капiталiв, хоча при цьому банк дотепер не виявляв себе на мiжнародному фiнансовому ринку. Згiдно iз статистичними даними, отриманi вiд БСГРК позички вкладаються переважно в зерно, бавовну, харчову рослинну олiю.
банкiвська система китай
Висновки
Якi ж висновки можна зробити з усього вищесказаного? Насамперед, слiд зазначити, що дiяльнiсть китайської банкiвської структури контролюється з боку Держради КНР i Банкiвською регулюючою комiсiєю Китаю. У ходi своєї роботи ЦБ i державнi банки розвитку керуються iнтересами держави. Їхня дiяльнiсть, спецiалiзована для кожного банку окремо, спрямована на стабiлiзацiю i полiпшення роботи основних галузей економiки. Основним елементом дiяльностi НБК як Центрального банку КНР є кредитування банкiв розвитку, а особливiстю останнiх є надання безвiдсоткових кредитiв. Незважаючи на спiвробiтництво банкiв розвитку з найбiльшими мiжнародними фiнансовими органiзацiями самi банки або дуже слабко або зовсiм не залученi в роботу на мiжнародному фiнансовому ринку, що пояснюється концентрацiєю дiяльностi в рамках власної держави.
позитивний вплив, оскiльки розподiл капiталу стає ефективнiшим.
Список використаної лiтератури
1. Банкiвськi операцiї: Пiдручник / А. М. Мороз, М.І. Савлук, М. Ф. Пуховкiна та iн.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000.
2.
Банкiвськi операцiї: Пiдручник / Косова Т. Д. – 2008р.
3.
|
