Вiртуальне банкiвське обслуговування
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисциплiни:
“Електронна комерцiя”
ВАРІАНТ 19
Херсон, 2010
Змiст
1. Використання рекламних мереж
3. Огляд популярних платiжних систем
4. Правове регулювання електронних ринкiв
Джерела
Рекламна мережа - це об'єднання рекламних майданчикiв загальною системою банерних показiв. При цьому не варто плутати рекламнi та банерообмiннi мережi. Останнi не є провайдерами з продажу реклами, а надають сервiс з обмiну показiв банерiв, заробляючи комiсiю близько 10% вiд усiх показiв. Рекламнi, тобто комерцiйнi мережi, заробляють комiсiю вiд продажу реклами. Основною з їх переваг є єдина система управлiння рекламою та аналiз її ефективностi. Така спiльнiсть дає можливiсть єдиного алгоритму статистики на великiй кiлькостi рекламних майданчиках, що входять в мережу. Таким чином, з'являється можливiсть керування частотою в рамках всiх рекламних майданчикiв, а не на окремо взятому сайтi. А це збiльшує ефективнiсть використання рекламного бюджету приблизно на 25% за рахунок вiдсутностi показiв понад встановлену частоти. Також вiдкриваються можливостi для бiльш зрозумiлого планування. Охоплення не вимагає прогнозування, а перетин аудиторiї вiдомий з мiнiмальною похибкою. Як правило, на сайтах, що входять в рекламну мережу, використовуються єдинi стандарти розмiрiв банерiв, що iстотно спрощує i здешевлює запуск рекламної компанiї. Вiдповiдаючи на питання, для чого використовують рекламнi мережi, пiдсумуємо все сказане, щоб зрозумiти: цi системи дозволяють власникам сайтiв конвертувати свiй трафiк в грошi. [5]
2. Вiртуальне банкiвське обслуговування.
пароль для входу в систему та ключ для електронного пiдпису своїх розпоряджень банку.
Зазначимо, що окрiм послуг з управлiння рахунком Інтернет надає змогу отримувати високоякiсну аналiтичну iнформацiю у виглядi графiкiв, курсiв, звiтiв, новин. Набiр такої iнформацiї клiєнт з легкiстю може пiдбирати для себе самостiйно. Для тих, хто не має часу або бажання власноруч заходити на сайт банку i шукати потрiбну iнформацiю, банк може надавати послугу e-mail розсилки. Тобто вiдсилати клiєнту електронною поштою всю необхiдну iнформацiю. Крiм того банк може спростити процедуру подання рiзних документiв до банку шляхом прикрiплення до сайту бланкiв всiляких заявок, доручень, договорiв у текстовому форматi. Інтернет-банкiнг вдало виконує функцiю консалтiнгу, оскiльки дозволяє у зручнiй формi спiлкуватися. Для бiльш активних клiєнтiв банк може впровадити систему, яка дозволяє брати участь у валютних торгах, купiвлi-продажу цiнних паперiв, у вигiдному розмiщеннi вiльних коштiв, а головне - обслуговувати електронну комерцiю. У розвинених країнах, де Інтернет-технологiї завжди знаходяться у центрi уваги великих iнвесторiв, на свiт з’явилися вiртуальнi банки, якi базуються на www-серверi - вiртуальному офiсi, який виконує тi ж функцiї, що i традицiйний банк. Вартiсть послуг такого вiртуального банку суттєво знижується завдяки використанню менших примiщень, невеликого штату спiвробiтникiв, вiдсутностi сховищ. Але поки що через технiчну складнiсть реалiзацiї такого проекту (а значить i високу вартiсть) та недовiру потенцiйних клiєнтiв вони являють собою поодинокi приклади або тiсно пов’язанi з традицiйними фiнансовими установами. Зрозумiло, що в Українi до таких проектiв ще далеко.
Вiтчизнянi банки в сферi Internet-банкiнгу
Серед банкiв, якi бiльш-менш активно просуваються на шляху освоєння Інтернет-банкiнгу можна вiднести "Аваль", "Приватбанк", "ПУМБ", "ВАБанк", "Райффайзенбанк-Україна". За результатами дослiджень, проведених "Українським фiнансовим порталом" процентний розподiл банкiв, що використовують iнтернет ресурси виглядає так:
· 3% надають частковi iнтернет-послуги,
· 59% взагалi не мають ресурсiв в Інтернетi.
Банки пропонують своїм клiєнтам такi види послуг:
або отримувати електронною поштою. Передовим банком, що пропонує таку iнформацiю є ING-Barings Україна (www.ingfn.
com.ua). Крiм цього деякi банки спрощують процедуру документообороту, залишаючи на сайтi бланки договорiв, заявок, iнших документiв в електронному виглядi. Достатньо клiкнути на назву вiдповiдного документу, роздрукувати i бланк вже в офiсi (близько 1-2 хвилин). Бiльшiсть банкiв надають подiбнi послуги безплатно.
2. Управлiння рахунком. По сутi банки вдосконалили систему "Клiєнт-банк", додавши можливiсть використання Інтернету. Функцiї системи, зрозумiло, не змiнились, але вiдтепер необов’язково їхати до офiсу або встановлювати спецiальне програмне забезпечення, достатньо виходу в Інтернет. Така послуга поки що або надається безплатно, або за символiчну плату. Суттєвим досягненням банку "Райффайзенбанк-Україна" стала реалiзацiя проекту пiдключення системи Клiєнт-банк до каналiв Інтернет, завдяки якому клiєнти можуть не тiльки отримувати виписку про стан рахункiв, але й вiдправити платiжне доручення, а також вiдкрити акредитив, знаходячись у будь-якiй точцi свiту.
3. Платiжна карта + Інтернет. Механiзм такої послуги полягає в наступному. Покупець заходить на сайт магазину, вибирає товар(и) (формує корзину), заповнює платiжну форму, в якiй вказує своє iм’я (власника карти), адресу, тип картки (Visa, Master Card), термiн її дiї та номер. Форма вiдсилає данi на сервер магазину, який пересилає їх в централiзовану базу даних для перевiрки дiйсностi картки. Якщо все гаразд, сервер вiдсилає данi про платiж в банк покупця, де на картцi блокується сума, необхiдна для покупки. Отримавши повiдомлення про це, сервер вiдсилає розпорядження у вiддiл доставки та пiдтвердження платежу - покупцю. Пiзнiше банк магазину надiшле електронний запит в банк покупця i отримає вiд нього платiж. А банк покупця вiдповiдно спише грошi з карткового рахунку. Приватбанк запропонував своїм клiєнтам принципово новий вид послуг - так звану вiртуальну карту. Її можна використовувати для проведення платежiв в Мережi всюди, де приймається мiжнародна платiжна карта з логотипом Visa. Вiдкриття такої карти (коштує $5) та банкiвське обслуговування ($1) обходиться значно дешевше, анiж послуги з використанням звичайної пластикової картки Visa Classic ($10 та $2,5) i Visa Gold ($60 i$5). Але картку не можна побачити: вона дiйсно вiртуальна i представляє собою певний цифровий пароль, вiдомий лише клiєнту. Саме цим пояснюється її дешевизна. ВАБанк надав можливiсть управляти своїм картковим рахунком через сервер банку (https://banking.vabank.com.ua/). За допомогою системи "електронного банкiнгу" (так ця послуга називається) клiєнт досить швидко отримає виписку про стан поточного рахунку та проведенi карткою платежi зi всiма подробицями (реквiзити, блокованi суми, авторизованi залишки тощо)
4. "Мобiльний банкiнг" - вдале поєднання послуг стiльникового зв’язку та Інтернет. В цьому напрямi спостерiгається поєднання зусиль банкiв та операторiв стiльникового зв’язку (Аваль з UMC, Приватбанк з Kiev Star GSM, ВАБанк з Wellcom). Отже, спочатку клiєнтам надавалась змога контролювати тiльки свiй "мобiльний" рахунок. Але на цьому банки не спинились. Так, ПриватБанк спiльно з "Київстар GSM" випустив пластикову карту Starcard на основi карти Visa. Маючи цю карту та мобiльний телефон з можливiстю вiдправки SMS-повiдомлень, можна проводити оплату за послуги мобiльного зв’язку, комунальнi послуги, а також здiйснювати платежi за покупки бiльш, нiж в 12 тис. торгових точках свiту. Управляти цим "картковим" рахунком можна, знаходячись в iншому кiнцi свiту. Система мобiльного банкiнгу дає можливiсть держателям платiжних карт VISA, EuroСard/MasterCard, Cirrus/Maestro, емiтованих АТ ВАБанк, використовувати свiй мобiльний телефон для отримання таких послуг:
· отримання повiдомлення, яке пiдтверджує проведення операцiї по картi. Таке повiдомлення формується та вiдсилається на мобiльний телефон клiєнта пiсля проведення по картi операцiї платежу або зняття готiвки.
· можливiсть самостiйно, з мобiльного телефона, поставити картку в стоп-лист у випадку її втрати або пiдозри у неправомiрному використаннi реквiзитiв карти.
· одержання на мобiльний телефон повiдомлення про надходження грошових коштiв на картрахунок.
"реальнi" грошi за свої товари, потрiбно створити веб-сторiнку та програмне забезпечення, що вiдповiдатиме за платежi. Крiм того, потрiбен банк, який буде сповiщати про надходження платежiв та гарантувати законнiсть отриманих грошей. Якщо потенцiйний покупець заходить в Інтернет-магазин i бачить там логотип вiдомого банку (який обслуговує платежi магазину), це як мiнiмум доведення того, що магазин реально iснує. Саме тому Інтернет-магазини хочуть працювати з провiдними банками України. [6]
3. Огляд популярних платiжних систем
Покупки товарiв i послуг (як i заробiток) за допомогою Інтернет стають нормою. Для фiнансових операцiй у мережi, крiм традицiйних банкiвських пластикових карт, використовують всiлякi електроннi платiжнi системи.
Найбiльш популярними в українському сегментi мережi iнтернет (про це свiдчить кiлькiсть реєстрацiй) є сервiси WebMoney, Яндекс. Грошi, RBK Money, Інтернет. Грошi, E-Gold i PayPal.
WebMoney Transfer
Сьогоднi – це найбiльш популярний сервiс у своєму родi серед користувачiв не тiльки в Українi, але й у бiльшостi країн СНД. Велика кiлькiсть iнтернет-магазинiв iнтегрованi в WebMoney, що практично гарантированно забезпечує клiєнтуру. Але головним фактором популярностi сервiсу є раннiй старт дiяльностi й перевiрена безпека платежiв.
Кожний, хто реєструється в системi WebMoney, одержує електронний гаманець. Для доступу до нього необхiдно встановити програму WM Keeper Classic або ж працювати через веб-iнтерфейс WM Keeper Light, використовуючи при цьому захищене з’єднання. У системi доступно кiлька електронних валют, якi еквiвалентнi «паперовим» грошам. Серед них WMZ (долар США), WMR (росiйський рубль), WMU (українська гривня).
При здiйсненнi транзакцiй з користувача стягується комiсiя в розмiрi 0,8%, але не менш одного цента. Комiсiя знiмається з гаманця додатково, а кореспондент (одержувач) одержить зазначену суму цiлком.
Электронна платiжна система Яндекс. Грошi – дiтище росiйського пошукача Яндекс, завдяки чому й завоювала певну популярнiсть. Для українського користувача система не дуже зручна, тому що призначена для резидентiв Росiйської Федерацiї, до того ж iснує прив’язка електронних грошей до росiйського рубля.
Проте, багато наших спiвгромадян успiшно користуються Яндекс. Грошима. Причин тому може бути декiлька: спiвробiтництво з рiзноманiтними сервiсами Яндекса (у тому числi системою пошукової реклами Яндекс. Директ), покупка товарiв i послуг у росiйському сегментi iнтернету.
Так само, як i у випадку з WebMoney, користуватися системою можна двома способами: за допомогою спецiального програмного забезпечення й веб-iнтерфейса. Комiсiя за операцiї становить 0,5% вiд загальної суми транзакцiї.
RBKMoney
електроннi кiоски, банкомати) доступнi тiльки на територiї Росiї. Вивести грошi можна через електроннi обмiннi сервiси або рахунок у росiйському банку.
За допомогою Інтернет. Грошей можна робити рiзнi фiнансовi операцiї в Українi: оплачувати мобiльний зв’язок, робити покупки у вiтчизняних iнтернет-магазинах, погашати комунальнi платежi й т. д. Переказати в гривнi iз системи й поповнити рахунок буде не важко – сервiсiв, що надають подiбнi послуги, досить багато як в iнтернетi, так i оффлайн.
Щоб почати користуватися сервiсом, досить установити програму Інтернет. Гаманець (вона не прив’язана до конкретного комп’ютера, тому легко переноситься на знiмних пристроях).
Вартiсть кожної операцiї усерединi системи коливається вiд 0 до 0,5% вiд загальної суми транзакцiї.
PayPal
PayPal – найбiльша електронна платiжна система, у якiй зареєстроване бiльше 150 млн. рахункiв в усьому свiтi. Належить вона компанiї eBay i тiсно iнтегрована з вiдомим iнтернет-аукцiоном. Саме ця причина змушує бiльшiсть користувачiв СНД заводити собi рахунки в PayPal. Зараз українцi можуть тiльки реєструватися в системi й вносити грошi для проведення подальших операцiй. З виводом грошей справа набагато складнiше – сервiс не надає такої послуги для наших громадян. Проте, iснують компанiї, якi можуть анонiмно вiдкрити банкiвський рахунок у США. А через нього вже можна без проблем перевести електроннi грошi в реальнi.
якщо ви маєте намiр робити покупки через iноземнi аукцiони й магазини, безумовно, варто вiдкрити рахунок в E-gold або PayPal. Для бiльшостi покупок у вiтчизняних i росiйських iнтернет-магазинах пiдiйде WebMoney. А у випадку якщо ви вирiшили зайнятися комерцiєю в Мережi, гаманцi варто завести вiдразу в декiлькох системах. [7]
4. Правове регулювання електронних ринкiв
i можливостi доступу до неї. Згiдно законам України "Про iнформацiю" та "Про науково-технiчну iнформацiю" iнформацiя розглядається як об’єкт права власностi, а фiзичнi та юридичнi особи, що реалiзують iнформацiйнi продукти, вважаються товаровиробниками з усiма вiдповiдними правами та зобов’язаннями.
Закон "Про iнформацiю" встановлює правову основу iнформацiйної дiяльностi до якої можна вiднести i дiяльнiсть, що зумовлена економiчними вiдносинами на електронних ринках. У законi розкрито основнi питання, що пов'язанi з поняттям iнформацiї, видами i методами iнформацiйної дiяльностi, режимами доступу до iнформацiї, її джерелами, обов'язками та правами учасникiв iнформацiйних вiдносин, питаннями охорони права на iнформацiю, вiдповiдальнiстю за порушення цього права, розглянуто питання мiжнародної iнформацiйної дiяльностi та питання спiвробiтництва з закордонними iнформацiйними органами.
Закон проголошує основнi принципи iнформацiйних вiдносин:
· вiдкритiсть, доступнiсть iнформацiї та вiльний обмiну нею;
· об'єктивнiсть та достовiрнiсть iнформацiї;
· гарантованiсть права на iнформацiю;
· повнота i точнiсть iнформацiї.
Даних принципiв електронного обмiну повиннi додержуватись всi суб’єкти, що використовують в своїй дiяльностi можливостi електронних ринкiв. В якостi суб’єктiв iнформацiйних вiдносин законом видiлено громадян України, юридичнi особи, мiжнароднi органiзацiї, особи без громадянства.
Вiдсутнiсть територiальної залежностi в здiйсненнi економiчної дiяльностi на електронних ринках формує особливостi мiжнародної iнформацiйної дiяльностi, спiвробiтництва з iншими державами i мiжнародними органiзацiями в сферi iнформацiйного обмiну. Законодавчо закрiпленим є поняття iнформацiйного суверенiтету, основу якого складають нацiональнi iнформацiйнi ресурси незалежно вiд утримання, форми, часу та мiсця створення.
Закон "Про науково-технiчну iнформацiю" визначає основи державної полiтики в галузi науково-технiчної iнформацiї, шляхом створення в Українi правової бази для одержання i використання науково-технiчної iнформацiї. Законом визначається поняття iнформацiйного ринку як системи економiчних, органiзацiйних i правових вiдносин вiдносно продажу та купiвлi iнформацiйних ресурсiв, технологiй, продукцiї та послуг.
Дiяльнiсть суб’єктiв iнформацiйного ринку регламентується законами "Про iнформацiйнi агенцiї" та "Про пiдприємництво" згiдно яким iнформацiйнi агенцiї займаються збором, обробкою, створенням, зберiганням, пiдготовкою iнформацiї до розповсюдження, а також випуском i розповсюдженням iнформацiйної продукцiї, а пiдприємцi (фiзичнi особи) можуть з власної iнiцiативи i на свiй ризик систематично здiйснювати дiяльнiсть по виробництву iнформацiйних продуктiв, виконувати вiдповiднi роботи, надавати послуги, або займатися торгiвлею з метою одержання прибутку, в тому числi з залученням електронних засобiв обмiну iнформацiєю.
Важливим кроком у формуваннi iнфраструктури електронних ринкiв є прийняття Нацiональної програми iнформатизацiї, яка визначає стратегiю розв'язання проблеми забезпечення iнформацiйних потреб та iнформацiйної пiдтримки соцiально-економiчної, екологiчної, науково-технiчної, оборонної, нацiонально-культурної та iншої дiяльностi у сферах загального державного значення i включає в себе:
· державнi програми iнформатизацiї;
· регiональнi програми та проекти iнформатизацiї;
Рiшення, що спрямованi на розвиток iнформацiйної iнфраструктури України мають загальнонацiональне значення, iстотно впливають на вирiшення проблем реформування економiки, розвитку державностi, становлення ринку iнформацiйних продуктiв i послуг.[1,2,3,4]
internet банкiнг платiжний електронний
Джерела
1. Конституцiя України
2. Закон України «Про iнформацiю»
4. Закон України «Про пiдприємництво»
5. Ананьєв, О. М. Інформацiйнi системи i технологiї в комерцiйнiй дiяльностi [Текст]: пiдручник / О. М. Ананьєв, В. М. Бiлик, Я. А. Гончарук. - Львiв: Новий Свiт2000, 2006. - 584 с.
6. Костяев Р. А. Бизнес в Интернете: финансы, маркетинг, планирование. - СПб: БХВ-Петербург, 2002. - 656 с.
7. Офiцiйнi сторiнки в Інтернет платiжних систем WebMoney, Яндекс. Грошi, RBK Money, Інтернет. Грошi та PayPal.
| 
