Банкiвськi рахунки
Змiст
1. Поняття банкiвського рахунку
2. Види банкiвських рахункiв
4. Правова природа договору банкiвського рахунку
Для зберiгання коштiв i здiйснення розрахункiв мiж учасниками розрахункових правовiдносин в установах банку вiдкриваються рiзнi за правовим режимом рахунки. Вiдповiдно до чинного законодавства юридичнi особи усiх форм власностi та видiв дiяльностi, а також громадяни України, iноземнi громадяни, особи без громадянства, якi є суб'єктами пiдприємницької дiяльностi, зобов'язанi зберiгати свої кошти на рахунках в установах банкiв.
"Про платiжнi системи та переказ грошей в Українi" вiд 5 квiтня 2001 р. (остання редакцiя вiд 20. 06. 2007) передбачає, що банки мають право вiдкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх вiдокремленим пiдроздiлам, фiзичним особам), нерезидентам України (юридичним особам — iнвесторам, представництвам юридичних осiб в Українi та фiзичним особам). Зазначенi особи мають право вiдкривати рахунки в будь-яких банках України вiдповiдно до власного вибору та за згодою цих банкiв для забезпечення своєї господарської дiяльностi i власних потреб.
Кожне пiдприємство може вiдкривати два i бiльше поточних рахункiв у нацiональнiй валютi та рахунки в iноземнiй валютi. Вiдкриваючи рахунки пiдприємству, установа банку повiдомляє про це податковий орган за мiсцем реєстрацiї власника рахунка та Нацiональний банк протягом трьох робочих днiв iз дня вiдкриття рахунка. Операцiї за рахунками здiйснюються тiльки пiсля отримання повiдомлення вiд податкового органу про взяття цих рахункiв на облiк.
Вiдповiдно до пункту 1. 5 статтi 1 iнструкцiї «Про порядок вiдкриття, використання i закриття рахункiв у нацiональнiй та iноземнiй валютi» вiд 12 листопада 2003 р. № 492 (iз змiнами i доповненнями вiд 23 березня 2009 року № 158) умови вiдкриття рахунку та особливостi його функцiонування передбачаються в договорi, що укладається мiж банком i його клiєнтом, i не повиннi суперечити вимогам цiєї iнструкцiї. Інструкцiя регулює правовiдносини, що виникають пiд час вiдкриття банками, їх вiдокремленими структурними пiдроздiлами, якi здiйснюють банкiвську дiяльнiсть вiд iменi банку (далi - банки), поточних i вкладних (депозитних) рахункiв у нацiональнiй та iноземних валютах суб'єктам господарювання, фiзичним особам, iноземним представництвам, нерезидентам-iнвесторам, виборчим блокам полiтичних партiй (далi - клiєнти) (ст. 1, п. 1. 1).
За наявностi двох поточних рахункiв у нацiональнiй валютi власник рахункiв протягом трьох робочих днiв iз дня вiдкриття або закриття кожного наступного рахунка визначає один iз них як основний (для облiку заборгованостi, яка стягується в безспiрному порядку) i повiдомляє його номер податковому органу за мiсцем реєстрацiї та банкам, в яких вiдкрито додатковi рахунки в нацiональнiй та рахунки в iноземнiй валютах. У свою чергу, банки, що в них вiдкрито додатковi рахунки в нацiональнiй та рахунки в iноземнiй валютах, також протягом трьох робочих днiв повiдомляють про це банк, в якому вiдкрито основний рахунок.
За договором банкiвського рахунка банк зобов'язується приймати i зараховувати на рахунок, вiдкритий клiєнтовi (володiльцевi рахунка), грошовi кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клiєнта про перерахування i видачу вiдповiдних сум з рахунка та проведення iнших операцiй за рахунком. Банк має право використовувати грошовi кошти на рахунку клiєнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштiв клiєнта та встановлювати iншi, не передбаченi договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк гарантує таємницю банкiвського рахунка, операцiй за рахунком i вiдомостей про клiєнта.
Вiдомостi про операцiї та рахунки можуть бути наданi тiльки самим клiєнтам або їхнiм представникам. Іншим особам, у тому числi органам державної влади, їхнiм посадовим i службовим особам, такi вiдомостi можуть бути наданi виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки i банкiвську дiяльнiсть. У разi розголошення банком вiдомостей, що становлять банкiвську таємницю, клiєнт має право вимагати вiд банку вiдшкодування завданих збиткiв та моральної шкоди.
Усi суб'єкти пiдприємницької дiяльностi та установи банкiв зобов'язанi дотримуватись вимог чинного законодавства щодо вiдкриття рахункiв. За порушення належних вимог суб'єкти пiдприємницької дiяльностi та комерцiйнi банки несуть вiдповiдальнiсть.
2. Види банкiвських рахункiв
З метою зберiгання коштiв i здiйснення розрахункiв банки вiдкривають пiдприємствам, органiзацiям i установам рiзних форм власностi, залежно вiд характеру їх дiяльностi та джерел фiнансування, рiзнi рахунки: поточнi, картковi, вкладнi (депозитнi) тощо.
Поточнi рахунки вiдкриваються банком клiєнтам на договiрнiй основi для зберiгання грошей i здiйснення розрахунково-касових операцiй за допомогою платiжних iнструментiв вiдповiдно до умов договору та законодавства України.
Вiдповiдно до пункту 1. 8 (стаття 1) iнструкцiї до поточних рахункiв також належать:
- поточнi рахунки типу "Н", що вiдкриваються у нацiональнiй валютi офiцiйним представництвам i представництвам юридичних осiб -нерезидентiв, якi не займаються пiдприємницькою дiяльнiстю на територiї
України;
- поточнi рахунки типу "П", що вiдкриваються в нацiональнiй валютi постiйним представництвам;
- картковi рахунки;
- поточнi рахунки виборчих фондiв;
- iнвестицiйнi рахунки, що вiдкриваються нерезидентам-iнвесторам в уповноважених банках України.
Картковi рахунки вiдкриваються для облiку операцiй за платiжними картками. Банки вiдкривають зазначенi рахунки на умовах договору в порядку, встановленому Інструкцiєю про порядок вiдкриття, використання i закриття рахункiв у нацiональнiй та iноземних валютах, та з урахуванням особливостей вiдкриття карткових рахункiв. У Нацiональнiй системi масових електронних платежiв (НСМЕП) використовуються платiжнi картки, якi є носiями двох платiжних iнструментiв — електронного чека й електронного гаманця. Для використання електронного чека клiєнту вiдкривають поточний рахунок (або використовують уже вiдкритий) та консолiдований картковий рахунок для кожного клiєнта окремо. Консолiдований картковий рахунок вiдкритий для всiх емiтованих банком електронних гаманцiв.
У практицi банкiвського обслуговування застосовуються i тимчасовi рахунки, що вiдкриваються пiдприємствами, якi споруджуються, установам та господарським товариствам для зарахування частини коштiв, що вносяться, для формування статутного фонду. Для вiдкриття тимчасового поточного рахунка господарське товариство має подати рiшення засновникiв про визначення особи, якiй надається право розпорядчого пiдпису пiд час здiйснення грошових операцiй за цим рахунком, заяву про вiдкриття тимчасового рахунка, пiдписану уповноваженою (засновниками) особою, картки iз зразками пiдписiв, вiдбитка печатки та копiю засновницького договору, засвiдчену нотарiально (якщо засновником є фiзична особа). Пiсля державної реєстрацiї такого господарського товариства та надання йому статусу юридичної особи тимчасовий рахунок починає функцiонувати як поточний.
Новостворюванi банки вiдкривають накопичувальнi рахунки. Такi рахунки використовуються для акумулювання (у випадках, передбачених чинним законодавством) коштiв засновникiв банку, що створюються, з метою формування статутного капiталу банку до часу їх внесення на такий рахунок, вiдкритий у НБУ або територiальному управлiннi НБУ за мiсцем створення банку.
Значного поширення в банкiвськiй практицi набули вкладнi (депозитнi) рахунки. Термiн "депозит" у перекладi з латинської означає вiдкладення, зберiгання. Вкладнi (депозитнi) рахунки вiдкриваються банком клiєнтам на договiрнiй основi для зберiгання грошей, що передаються клiєнтам банку в управлiння на встановлений строк або без зазначення такого строку пiд визначений вiдсоток i пiдлягають поверненню клiєнту згiдно iз законодавством України та умовами договору.
Договiрнi вiдносини мiж кредитними установами, метою яких є здiйснення платежiв i розрахункiв за дорученням один одного, мають назву кореспондентських вiдносин. У широкому розумiннi кореспондентськi вiдносини є формою спiвробiтництва мiж двома банками. Назва їх походить вiд латинського слова "кореспондент" — бути вiдповiдним.
Кореспондентський рахунок банку — це рахунок, що вiдкривається одним банком iншому банку для здiйснення мiжбанкiвських переказiв.
Вiдкриття кореспондентських рахункiв банками iншим банкам здiйснюється встановленням мiж ними кореспондентських вiдносин у порядку, що визначається Нацiональним банком України, та на пiдставi вiдповiдного договору.
В Українi iснують кореспондентськi рахунки мiж комерцiйними банками, Нацiональним банком України i комерцiйними банками, а деякi комерцiйнi банки встановили кореспондентськi вiдносини з iноземними банками.
Вiдповiдно до Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вiд 16. 04. 1991 № 959-XII (остання редакцiя вiд 23. 06. 2009) пiдприємства, органiзацiї, а також фiзичнi особи — пiдприємцi для зберiгання валютної виручки та здiйснення розрахункiв мають право вiдкривати в комерцiйних банках банкiвськi рахунки в iноземнiй валютi (поточнi та депозитнi).
Поточний рахунок в iноземнiй валютi вiдкривається пiдприємству для здiйснення розрахункiв у межах чинного законодавства в безготiвковiй та готiвковiй iноземнiй валютi пiд час поточних операцiй, визначених законодавством України, та для погашення заборгованостi за кредитами в iноземнiй валютi.
Вкладнi (депозитнi) рахунки в iноземнiй валютi вiдкриваються уповноваженим банком фiзичним i юридичним особам (резидентам та нерезидентам) на пiдставi укладеного договору мiж власником рахунка i банком на визначений у договорi строк.
У банкiвськiй практицi широко застосовується i такий вид рахункiв, як мультивалютнi рахунки, на яких облiковують кошти у нацiональнiй та iноземнiй валютах.
Вiдкриття таких рахункiв є перспективним i вигiдним як для банкiв (скорочується кiлькiсть рахункiв), так i для клiєнтiв (зменшуються витрати на вiдкриття рахункiв). Наявнiсть таких рахункiв дає змогу уникнути втрат пiд час купiвлi та продажу валюти та забезпечити захист вiд несприятливих змiн валютних курсiв.
3. Порядок вiдкриття та закриття рахункiв
Порядок вiдкриття рахункiв та їх режим регулюються спецiальною iнструкцiєю "Про порядок вiдкриття, використання i закриття рахункiв у нацiональнiй та iноземнiй валютах" вiд 12 листопада 2003 р. № 492 (iз змiнами i доповненнями вiд 23 березня 2009 року № 158).
Для вiдкриття поточного рахунка суб'єкти господарювання подають до установи банку такi документи:
- заяву про вiдкриття поточного рахунка встановленого зразка, пiдписану керiвником i головним бухгалтером юридичної особи. Якщо в штатному розписi не передбачено посаду головного бухгалтера або iншої особи, на яку покладено функцiю ведення бухгалтерського облiку та звiтностi, то заяву пiдписує лише керiвник;
про державну реєстрацiю (крiм бюджетних установ та органiзацiй);
статуту (положення), засвiдчену нотарiально чи реєструючим органом;
- копiю довiдки про внесення юридичної особи до Єдиного державного
реєстру пiдприємств та органiзацiй України, засвiдчену нотарiально або
- копiю страхового свiдоцтва, що пiдтверджує реєстрацiю юридичної особи у Фондi соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України як платника страхових внескiв, засвiдчену нотарiально або органом, що його видав, чи пiдписом уповноваженого працiвника банку;
- копiю документа, що пiдтверджує реєстрацiю юридичної особи у вiдповiдному органi Пенсiйного фонду України, засвiдчену органом, що його видав, або нотарiально, чи пiдписом уповноваженого працiвника банку;
- картку iз зразками пiдписiв i вiдбитком печатки, засвiдчену нотарiально або органiзацiєю, якiй клiєнт адмiнiстративно пiдпорядкований,
в установленому порядку. До картки включаються зразки пiдписiв осiб,
розрахункових документiв (пункт 3. 2, ст. 3).
ним особи, на якого згiдно з внутрiшнiми положеннями банку покладено обов'язок приймати рiшення про вiдкриття поточних рахункiв клiєнтiв, а також уповноважених осiб банку, якi вiдповiдно до внутрiшнiх положень банку здiйснюють перевiрку на достовiрнiсть i вiдповiднiсть чинному законодавству документiв та копiй документiв, що подаються клiєнтом, а також контролюють правильнiсть присвоєння номера рахунку клiєнта та його вiдповiднiсть внутрiшньому плану рахункiв банку (пункт 1. 18, ст. 1).
Банкам забороняється вiдкривати та вести анонiмнi рахунки. Банки зобов'язанi iдентифiкувати клiєнтiв, що вiдкривають рахунки, а також осiб, уповноважених дiяти вiд iменi зазначених клiєнтiв. Уповноважений працiвник банку здiйснює iдентифiкацiю фiзичної особи, яка вiдкриває поточний або вкладний рахунок, i робить у присутностi цiєї особи копiї сторiнок паспорта або документа, що його замiнює, якi мiстять прiзвище, iм'я, по батьковi, дату народження, серiю та номер паспорта або документа, що його замiнює, дату видачi та найменування органу, що видав документ, мiсце проживання або тимчасового перебування, iнформацiю про громадянство, а також копiю документа, виданого органом державної податкової служби, що свiдчить про присвоєння фiзичнiй особi — резиденту iдентифiкацiйного номера платника податкiв.
Правила Нацiонального банку України також встановлюють порядок закриття рахункiв в установах банку. Поточнi рахунки клiєнтiв банку закриваються в установах банку на таких пiдставах:
- заяви клiєнта;
- рiшення органу, на який законом покладено функцiї щодо лiквiдацiї
або реорганiзацiї юридичної особи;
- вiдповiдного рiшення суду або господарського суду про лiквiдацiю
суб'єкта господарювання;
- рiшення уповноваженого державного органу про скасування державної реєстрацiї юридичної особи або державної реєстрацiї суб'єкта
пiдприємницької дiяльностi — фiзичної особи;
- визначення в установленому порядку юридичної особи фiктивною або оголошення фiзичної особи померлою чи визнання безвiсно вiдсутньою;
- з iнших пiдстав, передбачених законодавством України або договором мiж банком та клiєнтом.
порядку юридичної особи фiктивною або оголошення фiзичної особи померлою або визнання безвiсно вiдсутньою банк закриває рахунок таких осiб i протягом трьох робочих днiв надає iнформацiю спецiально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фiнансового монiторингу щодо таких рахункiв.
Правилами НБУ також встановлено, що банк може вiдмовитися вiд договору банкiвського рахунка та закрити поточний рахунок клiєнта, якщо операцiї за цим рахунком не здiйснюються протягом трьох рокiв пiдряд i на ньому немає залишкiв коштiв.
Правове регулювання вiдносин мiж установами банкiв i клiєнтами ґрунтується на договорi банкiвського рахунка. Банк зобов'язується приймати i зараховувати на рахунок, вiдкритий клiєнтовi (власнику рахунка), грошовi кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клiєнта про перерахування i видачу вiдповiдних сум з рахунка та проведення iнших операцiй, а банк має право використовувати грошовi кошти на рахунку клiєнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (ст. 1065 Цивiльного кодексу України).
У банкiвськiй практицi договiр банкiвського рахунка охоплює поняття "договiр про здiйснення розрахунково-касового обслуговування", який застосовується у вiдносинах банкiв iз суб'єктами господарювання, i "договiр на вiдкриття й обслуговування банкiвського рахунка", що використовується у вiдносинах банкiв з громадянами.
Вiдносини, якi виникають мiж банком i клiєнтом, умовно можна подiлити на двi групи: а) вiдносини, що стосуються вiдкриття та закриття банкiвського рахунка; б) вiдносини, пов'язанi зi зберiганням у банку коштiв клiєнта та здiйсненням банком розрахункових операцiй, тобто безпосередньо здiйснення розрахунково-касового обслуговування.
За своєю правовою природою iнститут банкiвського рахунка становить складну конструкцiю, яка включає як приватнi, так i публiчнi елементи. По-перше, вiн є сукупнiстю правових норм, що стосуються рiзних галузей права (цивiльного, фiнансового, адмiнiстративного). По-друге, банкiвський рахунок слiд розглядати як правовiдносини з численним складом учасникiв з приводу зберiгання i руху коштiв. Тут можна видiлити публiчно-правовi суб'єкти у виглядi податкових органiв держави i НБУ та приватно-правовi суб'єкти у виглядi конкретного банку i клiєнта, якi укладають договiр. По-третє, укладенню договору банкiвського рахунку передують два види публiчно-правових обов'язкiв: перший — обов'язок клiєнта — юридичної особи тримати свої грошi в банку; другий — право вибору юридичною особою банку для обслуговування та необмежена кiлькiсть рахункiв, якi можна вiдкривати. Крiм того, мiж банком i клiєнтом виникають договiрнi вiдносини про встановлення цивiльних прав i обов'язкiв, якi вiдображують їхнi iнтереси.
юридичної особи; картки iз зразками пiдписiв осiб i вiдбитком печатки.
Вiдповiдно до ст. 1067 ЦК України договiр банкiвського рахунка укладається для вiдкриття клiєнтовi або визначенiй ним особi рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договiр банкiвського рахунка з клiєнтом, який звернувся з пропозицiєю вiдкрити рахунок на оголошених банком умовах, що вiдповiдають закону та банкiвським правилам. Банк не має права вiдмовити у вiдкриттi рахунка, вчинення вiдповiдних операцiй за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому лiцензiєю, крiм випадкiв, коли вiн не має можливостей прийняти на банкiвське обслуговування або якщо така вiдмова допускається законом або банкiвськими правилами. У разi необгрунтованого ухилення банку вiд укладення договору банкiвського рахунка клiєнт має право на вiдповiдний захист.
Зазначений договiр укладається за довiльною формою i має мiстити реквiзити сторiн, номер та вид рахункiв, умови вiдкриття та закриття рахункiв, види послуг, що надаються банком, зобов'язання сторiн, вiдповiдальнiсть за їх невиконання, iншi положення за домовленiстю сторiн та умови, за яких договiр може бути розiрвано.
У договорi на розрахунково-касове обслуговування передбачається конкретна вiдповiдальнiсть обох сторiн за невиконання взятих на себе зобов'язань. Так, банк несе вiдповiдальнiсть за несвоєчасне чи неправильне списання коштiв з рахунка клiєнта або неправильне зарахування банком сум. Клiєнт, у свою чергу, несе вiдповiдальнiсть за неповiдомлення банку про помилково зарахованi на його рахунок суми; за неодержання клiєнтом замовленої суми готiвки; за несвоєчасну сплату послуг банку тощо. У договорi можуть фiксуватися розмiри штрафiв за порушення, допущенi сторонами, а також порядок розгляду спорiв, особливi та додатковi умови. Цей договiр є правовою формою, в рамках якої здiйснюються розрахунковi операцiї мiж пiдприємствами, органiзацiями.
вiд банку оперативного здiйснення банкiвських операцiй, а його обов'язком є виконання всiх встановлених правил розрахункiв. Вiдповiдно банк має право використовувати тимчасово вiльнi кошти власника рахунка, вимагати виконання банкiвських правил, зобов'язується здiйснювати касово-розрахункове обслуговування власника рахунка, зберiгати банкiвську таємницю.
Змiст вiдносин мiж банком i власником рахунка визначається не тiльки волею учасникiв, а й банком, який визначає умови договору. Права й обов'язки власника рахунка i кредитної установи здiйснюються на умовах, визначених у правилах Нацiонального банку України. Власник рахунка зобов'язаний виконувати правила здiйснення розрахункiв i не може включати умови, пов'язанi з додатковими зобов'язаннями по договору.
Списання коштiв з рахункiв здiйснюється банками на пiдставi розпорядження клiєнтiв. Списання коштiв з рахунка клiєнта без його розпорядження допускається на пiдставi рiшення суду, а також у випадках, встановлених договором мiж банком i клiєнтом.
Отже, обидвi сторони розрахункових правовiдносин (комерцiйний банк i власник рахунка) не мають права ухилятися вiд закону — вони дiють лише в його межах.
сторона (банк), що прийняла вiд другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надiйшла, зобов'язується виплачувати вкладниковi таку суму та вiдсотки на неї або дохiд в iншiй формi на умовах та в порядку, встановлених договором. Щодо вiдносин банку та вкладника за рахунком, на який внесено вклад, застосовується положення про договiр банкiвського рахунка, якщо iнше не встановлено гл. 72 Цивiльного кодексу України або не випливає iз сутi договору банкiвського вкладу.
У договорi банкiвського вкладу, зокрема, зазначають: вид банкiвського вкладу; суму, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок; строк дiї договору; розмiр i порядок сплати вiдсоткiв, умови перегляду їх розмiру, вiдповiдальнiсть сторiн; умови дострокового розiрвання договору; iншi умови за погодженням сторiн.
банкiвського вкладу з видачею ощадної книжки або iншого документа, що вiдповiдає вимогам, установленим законодавством i звичаями дiлового обороту.
| 
