Історія розвитку вітчизняних бірж

Мiнiстерство освiти и науки України Запорiзький Нацiональний Технiчний Унiверситет Контрольна робота з дисциплiни «Бiржова дiяльнiсть» Варiант № 12 Виконала Студентка гр. ФЕУ-126 Набока М. А. Перевiрила Тимошик В. Ю. 2010 Змiст 1 Історiя розвитку вiтчизняних бiрж 1. 1 Історiя розвитку фондових бiрж на територiї України Задача 27 1 Історiя розвитку вiтчизняних бiрж 1. 1 Історiя розвитку фондових бiрж на територiї України Пiд час виникнення фондових бiрж Україна входила до Росiйської iмперiї, тому розвиток бiржової торгiвлi цiнними паперами в Росiї до розпаду СРСР безсумнiвно пов’язаний з її розвитком на територiї України. В Росiйськiй iмперiї розвиток фондового ринку проходив тi ж етапи, що й в iнших країнах, але iз врахуванням мiсцевих особливостей. Операцiї з цiнними паперами органiзовано стали здiйснюватися ще в перiод правлiння Петра І. Спочатку угоди укладалися на зiбраннях купцiв, а в 1703 рокiв була вiдкрита перша в Росiйськiй iмперiї фондова бiржа. На нiй спочатку оберталися iноземнi цiннi папери, в основному векселi, але пiзнiше з’явилися акцiї та облiгацiї як iноземних, так i вiтчизняних емiтентiв. Вслiд за Санкт-Петербурзькою з’явилися бiржi в Одесi, Москвi та iнших мiстах. Розвиток капiталiзму в Росiї, вiдмiна крiпосного права у 1861 роцi призвели до появи якiсно нових товарно-грошових вiдносин, а також до розширення внутрiшнього ринку на базi капiталiстичних вiдносин. Були створенi вiдповiднi органiзацiйнi механiзми функцiонування ринку цiнних паперiв. При цьому було широко перейнято зарубiжний досвiд, оскiльки в економiцi дореволюцiйної Росiї iноземний капiтал займав досить помiтне мiсце. На територiї Росiї iснувала 21 товарна бiржа, а фондовi операцiї здiйснювалися на семи: Санки-Петербурзькiй, Московськiй, Варшавськiй, Київськiй, Харкiвськiй, Одеськiй i Ризькiй. Продаж i реалiзацiя державних облiгацiй проводилися через Державний банк, але за активного посередництва комерцiйних банкiв та iнших кредитних iнститутiв. Рiвень розвитку ринку цiнних паперiв в Росiйськiй iмперiї за своїми масштабами i глибинi операцiй значно вiдставав вiд рiвня розвитку фондових ринкiв захiдних країн, насамперед вiд Нiмеччини, Францiї, Англiї, США. Крiм того, на росiйському ринку цiнних паперiв було мало випускiв облiгацiй пiдприємств та компанiй. Свого апогею фондовий ринок Росiї досяг у 1914 роцi. Пiсля революцiї, громадянської вiйни i проведення всезагальної нацiоналiзацiї засобiв виробництва ринок цiнних паперiв як такий перестав iснувати. В перiод НЕПу почалося певне пожвавлення ринку за рахунок випуску державних облiгацiй i незначної кiлькостi акцiй. Економiка набуває ринкового характеру, починає функцiонувати вiдносно розгалужена кредитна система, використовується iноземний капiтал. Проте ринок цiнних паперiв в перiод НЕПу носив досить обмежений характер. банкiв, а також до обмеженого механiзму ринку цiнних паперiв у виглядi випуску державних позичок. Причому обертання державних позичок носило добровiльно-примусовий характер i таким чином вони розмiщувалися в основному серед населення. До Великої Вiтчизняної вiйни, а також в першi пiслявоєннi роки i до кiнця 50-х це були виграшнi позички з наступним перiодичним погашенням облiгацiй. Головна їх мета полягала в додатковiй мобiлiзацiї грошових засобiв населення в народне господарство СРСР для вiдновлення його пiсля вiйни i надалi для реалiзацiї рiзних великих промислово-iнвестицiйних проектiв. Проте в кiнцi 50-х рокiв стало очевидним, що державi досить важко одночасно випускати позички i оплачувати їх населенню. Тому випуск таких позичок був зупинений, а виплати по них замороженi на досить довгий перiод. Єдиним видом цiнних паперiв залишився Державна 3-х вiдсоткова виграшна позичка, яка купувалася i продавалася через систему ощадних кас. Таким чином, вiдбулося ще бiльше звуження ринку. Лiквiдацiя похiдного ринку цiнних паперiв в радянський перiод була зумовлена розвитком командно-адмiнiстративної системи управлiння, яка замiнила ринковi вiдносини. З 1990 року в Українi почався етап вiдродження ринку цiнних паперiв i фондової бiржi. Цей процес в умовах глибокої кризи проходив дуже боляче. По сутi, ринок фiнансових активiв формувався в умовах економiчної та полiтичної нестабiльностi. Тим не менше, в останнi роки стає помiтною тенденцiя до його успiшного формування та подальшого розвитку. В Українi у 1991 роцi був зроблений перший крок на шляху становлення найважливiшої ланки фондової системи – фондової бiржi. 1991 рiк став роком утворення Української фондової бiржi, родоначальником якої вважається Київська бiржа, утворена у 1865 роцi. Крiм того, у 1991 роцi були зробленi певнi кроки до розширення ринку цiнних паперiв України. Перш за все, це поява фондових бiрж i фондових вiддiлiв товарних бiрж. В цьому ж роцi було прийнято Закон України “Про цiннi папери i фондову бiржу”, в якому визначалися види цiнних паперiв, дозволенi для випуску i обертання на територiї України, давалися їх характеристики, визначався порядок здiйснення операцiй з цiнними паперами i реєстрацiї їх випуску, а також давалося поняття фондової бiржi, визначенi її правове положення, установки та правила. Одною з особливостей розвитку ринку цiнних паперiв в Українi є масовий випуск нового виду паперiв – приватизацiйного майнового сертифiкату (ПМС). Вiн посвiдчував право його власника на безумовне тримання в процесi приватизацiї частки майна державних пiдприємств. Пiзнiше в обiг був випущений новий папiр – компенсацiйний сертифiкат (КС), який надавав право його власнику на компенсацiю визначеної суми ощадних вкладiв. 1996 рiк ознаменував собою прийняття i введення в дiю Закону України “Про державне регулювання ринку цiнних паперiв в Українi”. Цей закон визначає правовi основи здiйснення державного регулювання фондового ринку i державного контролю за випуском i обертанням цiнних паперiв та їх похiдних в Українi. аналiз цих явищ дасть змогу сформувати рацiональну приватизацiйну полiтику, яка приведе до стабiльного розвитку фондового ринку i забезпечить здорове ринкове середовище в країнi. 1. 2 Історiя дiяльностi товарних бiрж в Українi Бiржова торгiвля в Українi започаткована вiдкриттям у 1796 р. товарної бiржi в м. Одеса, в 1834 р. - у м. Кременчуг. 1. 1796- 1860 pp. Вiдкриття першої товарної бiржi (м. Одеса) та початок бiржового руху. Характерним для цього етапу є створення та функцiонування кiлькох товарних бiрж, де дiлове життя характеризувалось незначними обсягами угод, недосконалiстю органiзацiйних форм торгiвлi кредитної системи тощо. Це було зумовлено перш за все тим, що не вiдчувалося у цей перiод особливої необхiдностi у створеннi товарної бiржi, оскiльки для товарообiгу цього перiоду достатньо було дiяльностi ярмаркiв, на яких здiйснювалась торгiвля значними обсягами продукцiї. Першi бiржi були органiзованi не за iнiцiативою самих торговцiв, а за наказом Петра І. Характерною особливiстю товарної бiржi, яка вiдрiзняла її вiд ринкiв iншого типу, було те, що на нiй торгували не реальними товарами, а за зразками. Ця основна вiдмiннiсть товарної бiржi зумовлювала те, що не всi товари були предметом бiржового обороту. 2. 1861 - 1914 pp. Активiзацiя бiржової торгiвлi в усiх центрах України, їх спецiалiзацiя. Для даного етапу розвитку бiржової дiяльностi характерним є економiчне пiднесення i розширення товарно-грошових вiдносин, що було зумовлено реформами 60-х рокiв. Останнi прискорили перехiд до ринкового господарювання, створили сприятливi передумови для розвитку бiржової мережi. Цей перiод характеризується розширенням мережi залiзниць, вдосконалюються транспортнi засоби, все це суттєво впливає на iнтенсивнiсть розвитку перевезень продукцiї. 3. Початок XX ст. i перш за все на передвоєннi роки - 1906-1913 pp. За цей перiод в Українi розпочали роботу 11 товарних бiрж. Як правило, це спецiалiзованi бiржi з торгiвлi окремими видами продукцiї, а саме хлiбнi бiржi, фруктовi, м'яснi, виннi та iншi, серед яких найбiльшi бiржовi обороти мала Київська товарна бiржа, у товарнiй структурi якої значну питому вагу займав цукор, Миколаївська хлiбна та Одеська зернова бiржi. Бiржi цього перiоду надiйно увiйшли в народне господарство країни i мали суттєву питому вагу на оптовому товарному ринку. Товарнi бiржi, якi функцiонували в Українi у дореволюцiйний перiод, представляли iнтерес для країн Захiдної Європи тим, що були незалежними органiзацiями. Мiсцева влада не втручалася у бiржову дiяльнiсть. На вiтчизняних бiржах того перiоду укладалися угоди з реальним товаром. В Українi набули розвитку виключно товарнi бiржi, у той час як у Росiї в 30-тi роки минулого столiття у структурi товарних бiрж з'явилися вже фондовi вiддiли. Це було зумовлено появою в 1820 р. облiгацiй державної позики, а в 1827 р. - акцiй, що сприяло розвитку бiржового обороту цiнних паперiв. Основний обсяг внутрiшнього фондового ринку проходить через Петербурзьку i Московську бiржi. Однак початок першої свiтової вiйни, а потiм подiї 1917 р. призвели до повного припинення дiяльностi всiх товарних бiрж в Українi. 4. 1921 - 7928 pp. Вiдродження бiржової торгiвлi в перiод нової економiчної полiтики. Цей етап бiржової торгiвлi, що характеризувався її вiдродженням, розпочався в 1921 р. i вже в 1925 р. всi тi 11 товарних бiрж, що дiяли до 1917p., вiдновили свою роботу. Передумовою такого процесу стала внутрiшня економiчна полiтика, що виявлялася у певному пожвавленнi капiталу та пiдприємництва. Торговельно-посередницька дiяльнiсть товарних бiрж була спрямована на децентралiзацiю ринку. основними їх учасниками були державнi i кооперативнi органiзацiї. Фiзичнi особи не могли бути членами товарної бiржi. Як правило, вони не допускалися на бiржовi збори. Радянськi товарнi бiржi були не однотоварними, а багатопрофiльними. Угоди здiйснювалися на них практично з усiх видiв товарних груп. Як результат, до складу бiржi входили рiзнi секцiї, де укладалися угоди щодо реалiзацiї продукцiї певної галузi, їх дiяльнiсть визначалася вiдповiдним положенням, а члени пiдпорядковувалися бiржовому комiтету. Наприклад, пiд час органiзацiї Московської товарної бiржi було створено 6 секцiй: 1) сировинна; 2) хлiбно-продуктова; 3) текстильна; 4) будiвельна; 5) металева i електротехнiчна; 6) хiмiчна. Пiзнiше була створена лiсова секцiя. Враховуючи багатопрофiльнiсть перших радянських бiрж, при них, iз змiцненням фiнансового становища економiки країни, стали створюватися фондовi вiддiли, де укладалися угоди з державними цiнними паперами (в основному угоди на первинному ринку щодо їх розмiщення), iноземною валютою, реалiзацiєю акцiй, облiком векселiв й iнших платiжних вимог. У перiод нової економiчної полiтики основними завданнями та функцiями бiрж були: - самостiйне регулювання товарних ринкiв. Товарна бiржа була унiверсальною, через її канали проходили сировина, паливо, устаткування та iнша продукцiя. Слiд зазначити, що в бiржовому оборотi товарних бiрж радянського перiоду переважала продукцiя державних пiдприємств. Радянська бiржа мала пiдлегле становище в системi торгiвлi внаслiдок жорсткої контрольної та законодавчої регламентацiї її дiяльностi з боку державних органiв. Держава, з одного боку, прагнула регулювати розвиток цього процесу, з iншого - визначати економiчну сутнiсть бiржi. З розвитком перших радянських бiрж великого значення набула контрольно-облiкова функцiя. Бiржа стає згодом допомiжним апаратом у справi державного регулювання ринкових вiдносин. Вона допомагала державним органам у виборi лiмiтiв, викривала факти вiдступу вiд них, виявляла причини цих вiдступiв, допомагала знаходити шляхи усунення порушення лiмiтiв. Бiржова статистика дозволяла контролювати рiзнi вiдомства, стан окремих галузей i навiть окремих пiдприємств. У бiржовiй статистицi в основному вiдбивався торговий оборот країни. Завдяки цьому державнi органи управлiння мали оперативнi данi про товарнi запаси в основних контрагентiв, про рух цiн на ринку. Особливiстю радянських бiрж була i реєстрацiя на них позабiржових угод. Основною причиною введення реєстрацiї позабiржових угод була спроба держави адмiнiстративним шляхом залучити торговцiв до бiржi i здiйснити цим самим додатковий контроль за дiяльнiстю промислових i торгових пiдприємств. значення у виборi шляху результату угод, або вела, по сутi, до фiктивної бiржової реєстрацiї цих угод. Інформацiя про угоди, укладенi поза бiржею, присилалися через розсильного для оформлення їх як бiржового ("переодягання угод"). Заборонялись спекулятивнi угоди, включаючи строковi угоди з товаром i цiнними паперами, суворо дотримувався принцип збереження контрольних позицiй державних та змiшаних пiдприємств на загальних зборах i в бiржових комiтетах товарних бiрж. мережi у країнi ускладнює контроль за її дiяльнiстю з боку державних органiв. Це призвело до того, що вже на кiнець 1928 р. усi товарнi бiржi припинили iснування. Певний перiод функцiонувала товарна бiржа виключно на зовнiшньому ринку. У 1937 р. СРСР закупив на товарних бiржах свiту 35,6 % усього iмпорту та реалiзував також через свiтовi бiржi продукцiю, частка якої становила 23,4 % вiд усього експорту. Не дивлячись на це, розвиток радянських бiрж у перiод 1921-1928 pp. мав позитивне значення для економiки країни, оскiльки вони сприяли: - реалiзацiї продукцiї децентралiзованих товарних потокiв; - виконанню посередницької та кон'юнктурної функцiї; - взаємодiї державних i недержавних секторiв економiки; - контролю та регулюванню товарного ринку. 5. 1990 р. Вiдродження бiржової торгiвлi в перiод становлення ринкових вiдносин. Для 90-х рокiв характерним є вiдродження в Українi бiржової торгiвлi реальним товаром з перспективою переходу до укладання ф'ючерсних угод та опцiонiв. Передумовою розвитку та становлення елементiв бiржової торгiвлi цього перiоду стали товарнi аукцiони продукцiєю промисловостi, торгiвля якою здiйснювалася за комерцiйними цiнами. Така ситуацiя була обумовлена наявнiстю так званої економiки дефiциту, коли маса грошей перевищувала товарну пропозицiю засобiв виробництва та предметiв споживання. За цих умов надлишки грошових доходiв через фiнансово-кредитну систему перетворювались у нагромадження крупних фiнансових ресурсiв. Одержавши свободу у використаннi цих нагромаджень, пiдприємствам потрiбнi були новi канали їх використання. Тому поява бiржових структур стала одним iз напрямкiв реалiзацiї фiнансових ресурсiв. Першi товарнi бiржi цього етапу, зареєстрованi в Українi у 1990 p., були першими i в СРСР. До числа таких товарних бiрж належить Київська унiверсальна бiржа (КУБ), де на той час було акредитовано понад 1,5 тис. брокерських контор, бiльше половини з яких брали участь у торгах двiчi на тиждень. Бiржi "прописалися" в усiх областях України (за винятком Житомирської, Київської та Сумської) i в м. Києвi. Незважаючи на це, спостерiгається значна концентрацiя бiржової торгiвлi: саме на столичних бiржах фiксується кожна друга гривня iз загального обсягу укладених в Українi бiржових угод. Бiльше того, у Києвi укладаються переважна частина угод з цiнними паперами i майже двi третини -з нерухомiстю. Угоди на бiржах Харкiвської областi становлять 17,3% всiх угод, укладених на бiржах України, Донецької - 10%, Одеської -5,0%, Запорiзької - 4,4%. Таким чином, на долю названих п'яти бiржових центрiв припадає 9/10 бiржових оборотiв в Українi, тодi як бiржi iнших 18 областей разом обслуговують трохи бiльше 1/10 укладених угод. оборотiв сiльгосппродукцiї - Приднiпровську товарну бiржу. "Прекрасну сiмку" складають (по низхiднiй) Українська бiржа "Десятинна", Київська унiверсальна товарна бiржа, Харкiвська i Одеська товарнi, Бiржа малих пiдприємств (Київ), Марiупольська унiверсально-товарна, Приднiпровська товарна бiржа (м. Днiпропетровськ). Оборот лiдера - бiржi "Десятинна" становить 19,3 % загального обсягу бiржового обороту. В останнi роки намiтилася тенденцiя зменшення кiлькостi функцiонуючих в країнi бiрж. Так, якщо в 1992 роцi практичну дiяльнiсть здiйснювали 87 бiрж, в 1993 роцi - 74, то в 1998 роцi-лише 65. І хоча в першому пiврiччi 1999 року в Українi функцiонувало 66 бiрж, це все ж на чверть менше, нiж шiсть рокiв тому. Причому слiд зазначити, що на сьогоднi функцiонує лише 72% зареєстрованих бiрж. Майже третина всiх дiючих бiржових структур припадає на товарно-сировиннi i товарнi бiржi (а таких всього нараховується 20), 29% - на унiверсальнi бiржi i лише 3% - на бiржi нерухомостi. Кожна п'ята бiржа в Українi - товарно-фондова i фондова, кожна дев'ята - агропромислова, кожна тринадцята - спецiалiзована. "Левова" частка в загальному обсязi бiржових угод припадає на торгiвлю нерухомiстю, причому спостерiгається яскраво виражена в останнi роки тенденцiя до її зростання. Якщо в 1992 роцi торгiвля нерухомiстю займала тiльки 7,1% в загальному обсязi бiржових операцiй, то в 1993 роцi - вже 22,5%, а в 1994 роцi -71,2%. У першому кварталi 1998 року цей показник досяг вже 81,4%. Однак у квiтнi-червнi 1999 р. сталося його деяке зниження - 77,3%. Із загального обсягу операцiй з нерухомiстю майже 30% реєструється на Українськiй бiржi "Десятинна" i 20,3% - на Київськiй унiверсальнiй товарнiй бiржi. У структурi бiржового обороту в 1999 р. значну питому вагу займала реалiзацiя споживчих товарiв, машин i устаткування, будiвельних матерiалiв. Частка сiльськогосподарської продукцiї у структурi бiржового обороту була незначною i складала близько 6 %. Однак на бiржовому ринку спостерiгається спад активностi бiржової дiяльностi. Поступово скорочується кiлькiсть бiржових угод, зменшується кiлькiсть дiючих товарних бiрж. По-перше, цей процес обумовлено тим, що бiржа перестає бути єдиним символом ринкової економiки i набуває тих специфiчних функцiй, якi вона традицiйно виконує в країнах з ринковою економiкою та на свiтових товарних ринках. Тепер торгiвля на бiржах органiзовується не всiма представленими товарами, а виключно бiржовими товарами. Вся iнша продукцiя проходить через позабiржовий оптовий ринок. По-друге, це обумовлено введенням в дiю 28. 02. 1992 р. Закону "Про оподаткування доходiв пiдприємств i органiзацiй", згiдно якого посередницька дiяльнiсть, а саме податок на прибуток вiд аукцiонiв, бiржових торгiв, закупiвельно-торговельної дiяльностi, був визначений у межах 75 %. Тiльки прийнятий Закон України "Про оподаткування доходiв пiдприємств" вiд 28. 12. 1994 р. дає законодавчу основу для вiдродження бiржової дiяльностi в Українi, оскiльки податок на посередницьку дiяльнiсть знижено до 45 %. Це i обумовило певну активiзацiю бiржового ринку. Статутний фонд дiючих в Українi в 1997 р. бiрж становив понад 8,5 млн. грн., у структурi якого 78,2 % належало недержавним пiдприємствам, 1,8% - державним пiдприємствам та 20 % - пiдприємствам зi змiшаною власнiстю. За 1998р. статутний фонд дiючих в Українi бiрж зрiс на 51 % як за рахунок створення нових товарних бiрж, так i його поповнення на дiючих. Дещо змiнилася i структура. Так, зросла майже на 12 пунктiв питома вага пiдприємств зi змiшаною власнiстю на фонi зниження питомої ваги недержавних пiдприємств. Статутний фонд дiючих в Українi бiрж, починаючи з 1996 p., мiстить кошти iноземних пiдприємств. Кiлькiсть членiв бiрж в Українi у 1997 р. становила 2891 чол. i зросла до 6317 на кiнець 1998 p., а кiлькiсть брокерських контор (фiрм), незалежних брокерiв дорiвнювала вiдповiдно 3495 i 6942 чол., або зросла у поточному роцi майже у 2 рази. При загальному збiльшеннi учасникiв торгiв змiнюється i їх структура. Так, суттєво зростає питома вага постiйних вiдвiдувачiв - на 28 %, що обумовлює їх чисельне перевищення перед членами бiржi. 1999 p., а кiлькiсть проведених торгiв вiдповiдно з 4876 до 11158. Однак у 1998 р. на бiржовому ринку України сума доходу у процентах вiд угод становила 21,4 млн. грн., що нижче рiвня попереднього року на 20%, а сума внескiв за участь у торгах - 1 млн. грн. Вiдрахування в бюджет за 1996 р. склали 9,2 млн. грн. проти 9,7 у попередньому роцi. Таким чином, сплеску бiржової активностi, що очiкувався в останнi роки, так i не вiдбулося. Ситуацiя, що склалася на бiржовому ринку України, вiдображає тi кризовi процеси, якi характернi для нинiшнього етапу соцiально-економiчного розвитку. Цим по сутi пояснюється i досить слабка активнiсть, деформована структура бiржового обороту i надмiрна концентрацiя бiржового ринку. Нормалiзацiя ж обстановки на останньому буде визначатися швидкiстю i якiстю повномасштабного реформування економiки країни. У сiчнi цiна дизельного палива з поставкою в лiтнi мiсяцi -0,15* дол./ лiтр. Виробник дизельного палива розраховує, що сучасна цiна на товар з поставкою в лiтнi мiсяцi забезпечить йому необхiдний прибуток, але до лiта цiна може знизитися. Не маючи в сiчнi реального товару, вiн продає бiржовi контракти в кiлькостi, якi еквiвалентнi його можливому обсягу виробництва - 20 тис. лiтрiв. До лiта цiна на фiзичному ринку впала: - у травнi вона складала 0,14 дол./лiтр. Виробник продає на фiзичному ринку 10 тис. лiтрiв палива; - у червнi - 0,13 дол. / лiтр. Виробник продає на фiзичному ринку 10 тис. лiтрiв палива. Розрахуйте кiнцеву цiну реалiзацiї палива, i зробiть висновки, щодо доцiльностi використання iнструментiв ф'ючерсного ринку. Додатково розгляньте ситуацiю, якщо цiна на фiзичному ринку пiдвищилась: у травнi до 0,16 дол./лiтр; у червнi - до 0,17 дол./лiтр дизельного палива. Примiтка: розрахунки виконують за умови, що базис дорiвнює 0. Рiшення А) Кiнцева цiна реалiзацiї палива у травнi: 0,14*10 000=1400 дол. Кiнцева цiна реалiзацiї палива: 1400+1300=2700 дол. Збиток виробника дизельного палива 0,15*20000 – 2700= 300 дол. Б) Кiнцева цiна реалiзацiї палива у травнi: 0,16*10 000=1600 дол. Кiнцева цiна реалiзацiї палива у червнi: 0,17*10 000=1700 дол. Кiнцева цiна реалiзацiї палива: 1600+1700=3300 дол. Збиток виробника дизельного палива 3300-0,15*20000 = 300 дол. Висновки: Якщо цiна на фiзичному ринку впаде, то виробник зазнає збитку в розмiрi 300 дол., а якщо зросте, то отримає прибуток в розмiрi 300 дол. Задача 27 Покупець купив опцiон на ф'ючерсний контракт на газойль за базисною цiною 158 дол./ т з премiєю 12 дол. Яким буде результат, якщо до завершення термiну дiї опцiону цiни становитимуть 150, 160, 170, 180, 185. Рiшення Результат угоди для покупця i продавця Цiна ф'ючерсного контракту, дол. Опцiон на купiвлю (прибуток, збиток, дол.) Опцiон на продаж (прибуток, збиток, дол.) продавець покупець продавець 150 -12 +12 -12 +12 160 -12 +12 -12 +12 170 0 0 -12 +12 180 +10 -10 -12 +12 185 +15 -15 -12 +12 Перелiк лiтератури 1. Костiна Н.І., Марахов К. С. Проблеми формування фондового ринку в Українi // Фiнанси України. – 2000. – №2. – С. 30 – 36. 2. Липилина С. Возникновение и развитие рынка ценных бумаг // Бизнес-Информ. – 1998. – №2. – С. 57 – 59. 3. Мозговий О. М. Фондовий ринок: Навч. посiбник. – К.: КНЕУ, 1999. – 316 с. 5. Червова Л., Беликова Е. Биржевой сегмент фондового рынка // Бизнес-Информ. – 1999. – №11 – 12. – С. 81 – 83.