Історiя дiяльностi товарних бiрж в Українi
Бiржова торгiвля в Українi започаткована вiдкриттям у 1796 р. товарної бiржi в м. Одеса, в 1834 р. – у м. Кременчуг. Загалом, в iсторiї бiржової дiяльностi України можна видiлити кiлька найважливiших етапiв:
1796–1860 pp. Вiдкриття першої товарної бiржi (м. Одеса) та початок бiржового руху. Характерним для цього етапу є створення та функцiонування кiлькох товарних бiрж, де дiлове життя характеризувалось незначними обсягами угод, недосконалiстю органiзацiйних форм торгiвлi кредитної системи тощо. Це було зумовлено перш за все тим, що не вiдчувалося у цей перiод особливої необхiдностi у створеннi товарної бiржi, оскiльки для товарообiгу цього перiоду достатньо було дiяльностi ярмаркiв, на яких здiйснювалась торгiвля значними обсягами продукцiї.
реальними товарами, а за зразками. Ця основна вiдмiннiсть товарної бiржi зумовлювала те, що не всi товари були предметом бiржового обороту.
Для даного етапу розвитку бiржової дiяльностi характерним є економiчне пiднесення i розширення товарно-грошових вiдносин, що було зумовлено реформами 60‑х рокiв. Останнi прискорили перехiд до ринкового господарювання, створили сприятливi передумови для розвитку бiржової мережi. Товарнi бiржi створюються в усiх торгових центрах України.
В Українi будуються елеватори, з'являються комерцiйнi банки, починає працювати так званий пiдтоварний кредит, в основному для торгiвлi хлiбом. Цей перiод характеризується розширенням мережi залiзниць, вдосконалюються транспортнi засоби, все це суттєво впливає на iнтенсивнiсть розвитку перевезень продукцiї.
бiржi з торгiвлi окремими видами продукцiї, а саме хлiбнi бiржi, фруктовi, м'яснi, виннi та iншi, серед яких найбiльшi бiржовi обороти мала Київська товарна бiржа, у товарнiй структурi якої значну питому вагу займав цукор, Миколаївська хлiбна та Одеська зернова бiржi.
Товарнi бiржi, якi функцiонували в Українi у дореволюцiйний перiод, представляли iнтерес для країн Захiдної Європи тим, що були незалежними органiзацiями. Мiсцева влада не втручалася у бiржову дiяльнiсть. На вiтчизняних бiржах того перiоду укладалися угоди з реальним товаром.
В Українi набули розвитку виключно товарнi бiржi, у той час як у Росiї в 30-тi роки минулого столiття у структурi товарних бiрж з'явилися вже фондовi вiддiли. Це було зумовлено появою в 1820 р. облiгацiй державної позики, а в 1827 р. – акцiй, що сприяло розвитку бiржового обороту цiнних паперiв. Основний обсяг внутрiшнього фондового ринку проходить через Петербурзьку i Московську бiржi. Однак початок першої свiтової вiйни, а потiм подiї 1917 р. призвели до повного припинення дiяльностi всiх товарних бiрж в Українi.
1921–1928 pp. Вiдродження бiржової торгiвлi в перiод нової економiчної полiтики.
Цей етап бiржової торгiвлi, що характеризувався її вiдродженням, розпочався в 1921 р. i вже в 1925 р. всi тi 11 товарних бiрж, що дiяли До 1917 p., вiдновили свою роботу. Передумовою такого процесу стала внутрiшня економiчна полiтика, що виявлялася у певному пожвавленнi капiталу та пiдприємництва. Торговельно-посередницька дiяльнiсть товарних бiрж була спрямована на децентралiзацiю ринку.
На початковому етапi розвитку бiрж основними їх учасниками були державнi i кооперативнi органiзацiї. Фiзичнi особи не могли бути членами товарної бiржi. Як правило, вони не допускалися на бiржовi збори. Але були i виключення. Так, статут Саратовської товарної бiржi передбачав участь фiзичних осiб в її роботi, але їх кiлькiсть в зборах не могла перевищувати 2/7 загальної кiлькостi учасникiв. Членами бiржi могли бути й iноземцi, якi вiдповiдали встановленим вимогам. Вiдмiнною рисою радянських бiрж того перiоду було iснування iнституту обов'язкового членства (як на першiй росiйськiй бiржi, створенiй Петром І). Вiдповiдно до Декрету РНК СРСР вiд 10 квiтня 1923 р. «Про державнi промисловi пiдприємства, якi функцiонують на засадах комерцiйною розрахунку», всi центральнi трести зобов'язанi були перебувати у статусi членiв бiржi i реєструвати на бiржi свої оптовi угоди. Декретом вiд 17 липня 1923 р. така практика була встановлена i для мiсцевих трестiв, що перебували в управлiннi раднаргоспiв. Вказiвка про обов'язковiсть бути членом бiржi була внесена навiть до типових статутiв трестiв.
Статут бiржi регламентував кiлькiсть членiв бiржового комiтету вiд усiх категорiй пiдприємств.
щодо реалiзацiї продукцiї певної галузi, їх дiяльнiсть визначалася вiдповiдним положенням, а члени пiдпорядковувалися бiржовому комiтету. Наприклад, пiд час органiзацiї Московської товарної бiржi було створено 6 секцiй: 1) сировинна; 2) хлiбно-продуктова; 3) текстильна; 4) будiвельна; 5) металева i електротехнiчна; 6) хiмiчна. Пiзнiше була створена лiсова секцiя.
Враховуючи багатопрофiльнiсть перших радянських бiрж, при них, iз змiцненням фiнансового становища економiки країни, стали створюватися фондовi вiддiли, де укладалися угоди з державними цiнними паперами (в основному угоди на первинному ринку щодо їх розмiщення), iноземною валютою, реалiзацiєю акцiй, облiком векселiв й iнших платiжних вимог.
У перiод нової економiчної полiтики основними завданнями та функцiями бiрж були:
* виконання посередницької дiяльностi;
* самостiйне регулювання товарних ринкiв.
Однак залежно вiд специфiки ринку тi чи iншi функцiї бiрж домiнували або навпаки лiквiдовувалися. Так, на ринку сiльськогосподарської продукцiї функцiї бiржi обмежувались виключно посередницькою дiяльнiстю.
Товарна бiржа була унiверсальною, через її канали проходили сировина, паливо, устаткування та iнша продукцiя.
та законодавчої регламентацiї її дiяльностi з боку державних органiв. Держава, з одного боку, прагнула регулювати розвиток цього процесу, з iншого – визначати економiчну сутнiсть бiржi.
З розвитком перших радянських бiрж великого значення набула контрольно-облiкова функцiя. Бiржа стає згодом допомiжним апаратом у справi державного регулювання ринкових вiдносин. Вона допомагала державним органам у виборi лiмiтiв, викривала факти вiдступу вiд них, виявляла причини цих вiдступiв, допомагала знаходити шляхи усунення порушення лiмiтiв. Бiржова статистика дозволяла контролювати рiзнi вiдомства, стан окремих галузей i навiть окремих пiдприємств. У бiржовiй статистицi в основному вiдбивався торговий оборот країни. Завдяки цьому державнi органи управлiння мали оперативнi данi про товарнi запаси в основних контрагентiв, про рух цiн на ринку.
здiйснити цим самим додатковий контроль за дiяльнiстю промислових i торгових пiдприємств.
Застосовувалося економiчне стимулювання результатiв бiржових угод шляхом бiльш високих ставок зборiв з позабiржових угод при їх реєстрацiї. На практицi рiзниця в зборах або не вiдiгравала вирiшального значення у виборi шляху результату угод, або вела, по сутi, до фiктивної бiржової реєстрацiї цих угод. Інформацiя про угоди, укладенi поза бiржею, присилалися через розсильного для оформлення їх як бiржового («переодягання угод»).
i в бiржових комiтетах товарних бiрж.
Але незважаючи на певнi успiхи та значення бiржової торгiвлi, починається кампанiя по згортанню дiяльностi бiрж. Так, у Постановi ЦВК СРСР вiд 21. 01. 1927 р. вказувалось, що надмiрний розвиток бiржової мережi у країнi ускладнює контроль за її дiяльнiстю з боку державних органiв. Це призвело до того, що вже на кiнець 1928 р. усi товарнi бiржi припинили iснування.
Певний перiод функцiонувала товарна бiржа виключно на зовнiшньому ринку. У 1937 р. СРСР закупив на товарних бiржах свiту 35,6% усього iмпорту та реалiзував також через свiтовi бiржi продукцiю, частка якої становила 23,4% вiд усього експорту.
Не дивлячись на це, розвиток радянських бiрж у перiод 1921–1928 pp. мав позитивне значення для економiки країни, оскiльки вони сприяли:
* реалiзацiї продукцiї децентралiзованих товарних потокiв;
* взаємодiї державних i недержавних секторiв економiки;
Для 90‑х рокiв характерним є вiдродження в Українi бiржової торгiвлi реальним товаром з перспективою переходу до укладання ф'ючерсних угод та опцiонiв.
Така ситуацiя була обумовлена наявнiстю так званої економiки дефiциту, коли маса грошей перевищувала товарну пропозицiю засобiв виробництва та предметiв споживання. За цих умов надлишки грошових доходiв через фiнансово-кредитну систему перетворювались у нагромадження крупних фiнансових ресурсiв. Одержавши свободу у використаннi цих нагромаджень, пiдприємствам потрiбнi були новi канали їх використання. Тому поява бiржових структур стала одним iз напрямкiв реалiзацiї фiнансових ресурсiв.
Першi товарнi бiржi цього етапу, зареєстрованi в Українi у 1990 p., були першими i в СРСР. До числа таких товарних бiрж належить Київська унiверсальна бiржа (КУБ), де на той час було акредитовано понад 1,5 тис. брокерських контор, бiльше половини з яких брали участь у торгах двiчi на тиждень.
Бiржi «прописалися» в усiх областях України (за винятком Житомирської, Київської та Сумської) i в м. Києвi. Незважаючи на це, спостерiгається значна концентрацiя бiржової торгiвлi: саме на столичних бiржах фiксується кожна друга гривня iз загального обсягу укладених в Українi бiржових угод. Бiльше того, у Києвi укладаються переважна частина угод з цiнними паперами i майже двi третини – з нерухомiстю. Угоди на бiржах Харкiвської областi становлять 17,3% всiх угод, укладених на бiржах України, Донецької – 10%, Одеської -5,0%, Запорiзької – 4,4%. Таким чином, на долю названих п'яти бiржових центрiв припадає 9/10 бiржових оборотiв в Українi, тодi як бiржi iнших 18 областей разом обслуговують трохи бiльше 1/10 укладених угод.
Спостерiгається i чiтко виражена спецiалiзацiя ряду бiрж по реалiзацiї окремих товарiв. Наприклад, бiльше 2/3 палива, що є предметом бiржової торгiвлi, проходить через Донбаську бiржу, а 2/5 бiржових оборотiв сiльгосппродукцiї – Приднiпровську товарну бiржу.
На долю 7 бiрж, або 11% загальної кiлькостi, що функцiонують, припадає 70% бiржових оборотiв в Українi. «Прекрасну сiмку» складають (по низхiднiй) Українська бiржа «Десятинна», Київська унiверсальна товарна бiржа, Харкiвська i Одеська товарнi, Бiржа малих пiдприємств (Київ), Марiупольська унiверсально-товарна, Приднiпровська товарна бiржа (м. Днiпропетровськ). Оборот лiдера – бiржi «Десятинна» становить 19,3% загального обсягу бiржового обороту.
В останнi роки намiтилася тенденцiя зменшення кiлькостi функцiонуючих в країнi бiрж. Так, якщо в 1992 роцi практичну дiяльнiсть здiйснювали 87 бiрж, в 1993 роцi – 74, то в 1998 роцi-лише 65. І хоча в першому пiврiччi 1999 року в Українi функцiонувало 66 бiрж, це все ж на чверть менше, нiж шiсть рокiв тому. Причому слiд зазначити, що на сьогоднi функцiонує лише 72% зареєстрованих бiрж.
Майже третина всiх дiючих бiржових структур припадає на товарно-сировиннi i товарнi бiржi (а таких всього нараховується 20), 29% – на унiверсальнi бiржi i лише 3% – на бiржi нерухомостi (табл. 1). Кожна п'ята бiржа в Українi – товарно-фондова i фондова, кожна дев'ята – агропромислова, кожна тринадцята – спецiалiзована.
«Левова» частка в загальному обсязi бiржових угод припадає на торгiвлю нерухомiстю, причому спостерiгається яскраво виражена в останнi роки тенденцiя до її зростання. Якщо в 1992 роцi торгiвля нерухомiстю займала тiльки 7,1% в загальному обсязi бiржових операцiй, то в 1993 роцi – вже 22,5%, а в 1994 роцi - 71,2%. У першому кварталi 1998 року цей показник досяг вже 81,4%. Однак у квiтнi-червнi 1999 р. сталося його деяке зниження – 77,3%. Із загального обсягу операцiй з нерухомiстю майже 30% реєструється на Українськiй бiржi «Десятинна» i 20,3% – на Київськiй унiверсальнiй товарнiй бiржi.
бiржового обороту була незначною i складала близько 6%.
Однак на бiржовому ринку спостерiгається спад активностi бiржової дiяльностi. Поступово скорочується кiлькiсть бiржових угод, зменшується кiлькiсть дiючих товарних бiрж.
По-перше, цей процес обумовлено тим, що бiржа перестає бути єдиним символом ринкової економiки i набуває тих специфiчних функцiй, якi вона традицiйно виконує в країнах з ринковою економiкою та на свiтових товарних ринках. Тепер торгiвля на бiржах органiзовується не всiма представленими товарами, а виключно бiржовими товарами. Вся iнша продукцiя проходить через позабiржовий оптовий ринок.
По-друге, це обумовлено введенням в дiю 28. 02. 1992 р. Закону «Про оподаткування доходiв пiдприємств i органiзацiй», згiдно якого посередницька дiяльнiсть, а саме податок на прибуток вiд аукцiонiв, бiржових торгiв, закупiвельно-торговельної дiяльностi, був визначений у межах 75%. Тiльки прийнятий Закон України «Про оподаткування доходiв пiдприємств» вiд 28. 12. 1994 р. дає законодавчу основу для вiдродження бiржової дiяльностi в Українi, оскiльки податок на посередницьку дiяльнiсть знижено до 45%. Це i обумовило певну активiзацiю бiржового ринку.
Статутний фонд дiючих в Українi в 1997 р. бiрж становив понад 8,5 млн. грн., у структурi якого 78,2% належало недержавним пiдприємствам, 1,8% – державним пiдприємствам та 20% – пiдприємствам зi змiшаною власнiстю. За 1998 р. статутний фонд дiючих в Українi бiрж зрiс на 51% як за рахунок створення нових товарних бiрж, так i його поповнення на дiючих. Дещо змiнилася i структура. Так, зросла майже на 12 пунктiв питома вага пiдприємств зi змiшаною власнiстю на фонi зниження питомої ваги недержавних пiдприємств.
Статутний фонд дiючих в Українi бiрж, починаючи з 1996 p., мiстить кошти iноземних пiдприємств.
зросла у поточному роцi майже у 2 рази (табл. 4).
При загальному збiльшеннi учасникiв торгiв змiнюється i їх структура. Так, суттєво зростає питома вага постiйних вiдвiдувачiв – на 28%, що обумовлює їх чисельне перевищення перед членами бiржi.
Кiлькiсть товарних секцiй збiльшилась зi 122 у 1995 р. до 148 на кiнець 1999 p., а кiлькiсть проведених торгiв вiдповiдно з 4876 до 11158.
в бюджет за 1996 р. склали 9,2 млн. грн. проти 9,7 у попередньому роцi.
Таким чином, сплеску бiржової активностi, що очiкувався в останнi роки, так i не вiдбулося. Ситуацiя, що склалася на бiржовому ринку України, вiдображає тi кризовi процеси, якi характернi для нинiшнього етапу соцiально-економiчного розвитку. Цим по сутi пояснюється i досить слабка активнiсть, деформована структура бiржового обороту i надмiрна концентрацiя бiржового ринку. Нормалiзацiя ж обстановки на останньому буде визначатися швидкiстю i якiстю повномасштабного реформування економiки країни.
Особливостi регiонального розвитку бiржової дiяльностi
На сучасному етапi розвитку ринкових форм господарювання регiональна економiка вимагає впровадження i застосування прогресивних бiржових iнструментiв, якi в змозi забезпечити прозоре i паритетне цiноутворення, що, в свою чергу, дозволить досягнути ефективного функцiонування всiх суб`єктiв господарювання.
Не зважаючи на майже шiстнадцятирiчну iсторiю українського бiржового руху, бiржовий ринок України ще тiльки намагається зайняти своє належне мiсце на вiтчизняному ринку. А сучасний стан бiржової торгiвлi зовсiм не вiдповiдає її потенцiйним можливостям.
Питанням функцiонування бiржового ринку в Українi придiлялось багато уваги у наукових працях П. Т. Саблука, О. М. Шпичака, П.І. Гайдуцького, О. М. Сохацької, В. П. Горьового, Б. В. Губського, М. О. Солодкого та iн.
Разом з тим, проблеми розвитку регiонального бiржового ринку розглянутi недостатньо. З точки зору бiржових аналiтикiв, про наявнiсть проблем у розвитку бiржового ринку України переконливо свiдчать основнi результати його функцiонування. Зокрема, в свiтовому обсязi бiржової торгiвлi, що оцiнюється в 3,5–5,0 трлн. дол. США [7], частка українських бiрж є мiзерною: у 2006 роцi вартiсть укладених на товарних бiржах контрактiв становила 18,9 млрд. грн. [6], або близько 3,8 млрд. дол. США. Але проблема полягає навiть не в незначних вартiсних обсягах укладених угод, а в тому, що досi товарнi бiржi в Українi так i не стали потужним механiзмом стабiлiзацiї ринкової кон`юнктури й не виконують властивi їм регуляторнi функцiї.
Розвинутi країни пройшли тривалим шляхом становлення бiржового механiзму, результатом якого стало формування ф`ючерсних ринкiв бiржового товару [8]. Удосконалення розвитку українського бiржового ринку, насамперед, задача держави. Створення органiзованого бiржового ринку, пiдвищення ефективностi бiржової торгiвлi в сучасних економiчних умовах неможливо без регулюючої ролi держави [10]. У сферi державного регулювання дiяльностi бiрж особливої уваги необхiдно придiлити таким питанням, як сприяння концентрацiї попиту та пропозицiї на бiржах шляхом лiцензування, законодавчого обмеження кола бiржових товарiв, органiзацiйної концентрацiї регулятивних i наглядових процедур держави у формi створення державної комiсiї з товарних бiрж [3].
розширювався. Бiржова торгiвля сiльськогосподарською продукцiєю офiцiйно стала функцiонувати у 1995 роцi згiдно з Указом Президента України [4]. Почали укладатися угоди з продажу борошна, круп, насiння. Проте, основним товаром бiржового ринку була сiльгосппродукцiя. Вже у 2005 роцi на територiї Харкiвщини спостерiгається тенденцiя унiверсалiзацiї та низького рiвня спецiалiзацiї, що обумовлено недосконалiстю законодавчої бази й страхової системи бiржової дiяльностi. За 2005 рiк було проведено майже 1,5 тис. торгiв [2]. Вiдносно до структури пропозицiй товарiв за попереднi роки вона позитивно змiнилася.
Спочатку бiржової дiяльностi бiльше половини обсягу пропозицiй припадало на не бiржовi товари: нерухомiсть, автотранспорт, а операцiї з сiльгосппродукцiєю опинилися у збитку. Слiд зазначити, що за оцiнкою захiдних спецiалiстiв, сiльськогосподарська продукцiя складає 65% свiтового бiржового обороту. До 2005 року на бiржовому ринку Харкiвщини має мiсце значна диспропорцiя мiж попитом i пропозицiєю. Запропонованi до продажу товари не завжди знаходять свого покупця, що в значнiй мiрi обумовлено недостатньою поiнформованiстю контрагентiв бiржових угод i посередникiв, несвоєчаснiстю розрахункiв за укладеними бiржовими угодами, iнколи високим рiвнем бiржових цiн та значним їхнiм коливанням.
За 2005 рiк було укладено майже 4 тис. угод, що складає лише третину вiд їхньої кiлькостi у 2000 роцi, але сума, на яку були укладенi угоди, збiльшилась на 76% внаслiдок пiдвищення цiн та змiни структури бiржових товарiв. Щорiчно зменшується кiлькiсть укладених угод на транспортнi засоби та нерухомiсть. А збiльшення загального обсягу укладених угод у 2005 роцi сталося внаслiдок збiльшення майже у 40 разiв укладених угод на сiльгосппродукцiю у порiвняннi з 2000 роком. Понад 60% укладених угод припадає на долю ячменя фуражного та кукурудзи.
Найбiльша частка усiх бiржових операцiй за 2005 рiк припадає на товарнi та товарно-сировиннi (91%). Решта – на унiверсальнi та товарно-фондовi. Бiржова торгiвля областi на 96% представлена спотовим ринком. Через це найефективнiший перiод торгiвлi на бiржi припадає на осiнь, тобто перiод пiсля збирання врожаю, найменш ефективним – на весну. Отже, сiльськогосподарськi виробники торгують тодi, коли постає проблема продажу товарiв, а весь iнший перiод бiржi фактично простоюють. Розв`язанням цiєї проблеми могло б стати укладення форвардних контрактiв, що дало б змогу розподiлити пiковi перiоди торгiвлi по всiх мiсяцях року, а також уникнути рiзких цiнових коливань [1].
Позитивним моментом є скорочення числа бiрж, хоч це поширює унiверсалiзацiю, а не приводить до спецiалiзацiї кожної дiючої бiржi, та деякi змiни у структурi бiржового товару – зменшення частки угод з небiржовими товарами. Але незважаючи на це, на жаль, бiржi, якi здiйснюють практичну дiяльнiсть на територiї областi, поки ще не впливають суттєвим чином на процеси формування товарного та фондового ринку. Причиною такого стану є, насамперед, все ще нестабiльна економiчна ситуацiя в Українi, недосконала законодавча база, як загальноекономiчна, так i бiржова, вiдсутнiсть надiйної розрахунково-реєстрацiйної бiржової системи, цивiлiзованого позабiржового ринку та ринку ф`ючерсних контрактiв. Таким чином, за результатами проведеного аналiзу необхiдно зазначити, що бiржова торгiвля областi, як i всiєї України, не отримала належного розвитку i потребує подальшого вдосконалення.
У цiлому за результатами проведеного монiторингу функцiонування бiрж за останнi роки можна зробити висновок, що в регiонах України поки що не сформувався бiржовий механiзм, адекватний вимогам ринкової економiки до цього елемента iнфраструктури ринку.
Отже, комплексний пiдхiд до стабiлiзацiї бiржової дiяльностi полягає передусiм у створеннi вiдповiдних законодавчих передумов для перетворення сучасного бiржового ринку України у цивiлiзований строковий бiржовий ринок, який може зацiкавити пiдприємцiв всiх регiонiв у використаннi сучасних високоефективних бiржових iнструментiв. Удосконалення бiржової дiяльностi по регiонах України слiд розпочинати зi створення єдиної правової основи для функцiонування бiрж, контроль за їхньою роботою з боку державних органiв, лiцензування дiяльностi бiрж i учасникiв бiржової торгiвлi, встановлення вiдповiдної системи оподаткування.
Лiтература
1. Бралатан В. П. Розвиток бiржового ринку в Українi / В. П. Бралатан // Економiка АПК. – 2006. – №2. – С. 126–129.
2. Про дiяльнiсть бiрж Харкiвської областi за 2005 рiк: Економiчна доповiдь Харкiвського обласного управлiння статистики вiд 20 лютого 2006 року.
3. Кириенко О. Э. Пути повышения эффективности биржевых операцiй / О. Э. Кириенко // Матерiали другої всеукраїнської науково-практичної конференцiї «Україна наукова 2002». Том 4. – Днiпропетровськ: Наука i освiта, 2002. – С. 13–15.
4. Кравченко С. А. Состояние функционирования товарных бирж / С. А. Кравченко // Економiка АПК. – 2006. – №9. – С. 98–105.
5. Мiщук Г. Ю. Державне регулювання розвитку бiржового товарного ринку / Г. Ю. Мiщук // Економiка АПК. – 2005. – №1. -С. 87–92.
6. Осауленко О. Г. Статистичний щорiчник України за 2005 рiк. Державний комiтет статистики України / О. Г. Осауленко. – К.: Консультант, 2006. – С. 5–7.
7. Солодкий М. О. Бiржовий ринок / М. О. Солодкий. – К.: Джерело, 2004. – С. 21.
8. Сохацька О. М. Зарубiжнi фiнансовi ринки / О. М. Сохацька // Фiнанси України. – 2000. – №4. – С. 59–66.
9. Циганов О. Р. Використання бiржового механiзму в комерцiйної дiяльностi пiдприємств: Автореф. дис…канд. екон. наук / О. Р. Циганов; Донецький державний унiверситет управлiння МОН України. – Донецьк, 2004. – С. 3–21.
10. Циганов О. Р. Закордонний досвiд державного регулювання дiяльностi товарних бiрж та напрями його використання в Українi / О. Р. Циганов, С. М. Повний // Менеджер. – 2004. – №4 (30). – С. 119–124.
| 
